Дослідження на передгородді в Чернігові у 2022 р.
Представлено результати розкопок на території літописного Передгороддя Чернігова, під час яких було досліджено житлово-господарську забудову ХІ—ХІІІ ст., курганний та ґрунтовий могильники кінця Х—ХІІІ ст....
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Issue: | 3 |
| Pages: | 110-123 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/355 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824592981032960 |
|---|---|
| author | Motsia, Oleksandr Skorokhod, Viacheslav Zhyhola, Vitalii Yu. M. , Yurii |
| author_facet | Motsia, Oleksandr Skorokhod, Viacheslav Zhyhola, Vitalii Yu. M. , Yurii |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Oleksandr Motsia",
"institution": "Член-кореспондент НАН України, професор, завідувач відділу давньоруської і середньовічної археології, Інститут археології НАН України, відділ давньоруської і середньовічної археології",
"orcid": "0000-0001-9032-0881"
},
{
"author": "Viacheslav Skorokhod",
"institution": "Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут археології НАН України, відділ давньоруської і середньовічної археології",
"orcid": "0000-0001-5317-0896"
},
{
"author": "Vitalii Zhyhola",
"institution": "Молодший науковий співробітник, Інститут археології НАН України, відділ давньоруської і середньовічної археології",
"orcid": "0000-0002-9420-4893"
},
{
"author": "Yurii Yu. M. ",
"institution": "Старший науковий співробітник, Національний університет «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка",
"orcid": ""
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0001-9032-0881 0000-0001-5317-0896 0000-0002-9420-4893 |
| author_sort | Motsia, Oleksandr |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 123 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 110 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2023-10-13T14:41:56Z |
| description | Представлено результати розкопок на території літописного Передгороддя Чернігова, під час яких було досліджено житлово-господарську забудову ХІ—ХІІІ ст., курганний та ґрунтовий могильники кінця Х—ХІІІ ст. |
| doi_str_mv | 10.15407/arheologia2023.03.109 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:05:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 3 2023
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина
БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя
БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина
ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки
ТОЛОЧКО П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України
ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор хаб., Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера,
Німеччина
ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща
ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (вiдповiдальний секретар)
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany
BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK
BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland
DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
IVANTCHIK A. I., Professor, National Centre for Scientific Research of France, France
FORNASIER J., Professor, Dr. Hab., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain
KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, University of Texas at Austin, the USA
SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary)
TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology NAS of Ukraine
ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 3 2023
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
ПАЛМЕР Р., ФОУЛЕР М., КАРЯКА О. В.,
ВАРД В. Археологічна ландшафтна розвідка
6600 км2 у Черкаській обл. України, з викори-
станням супутникових знімків відкритих джерел:
перший звіт
БУЙСЬКИХ А. В., ФОРНАСЬЄ Й., КУЗЬМІ-
ЩЕВ О. Г. Східногрецька та коринфська кераміка з
ольвійського передмістя (розкопки 2015—2021 рр.)
TESLENKO I. B., MYRONENKO L. V. Ceramics
of Medieval Bilhorod: Byzantine Ware from the
Excavations of L D. Dmytrov and A. I. Furmanska
Publication of Archaeological Material
REIDA R. M., HEIKO A. V., SAPIEHIN S. V.
Female Burial of Cherniakhiv Culture with a Red
Slip Jar of Provincial Roman Production from the
Shyshaky Cemetery
VOLODARETS-URBANOVYCH Yа. V. Jewel-
lery of the Martynivka Circle among Materials of
Saltiv Culture: Data Analysis
MOTSIA O. P., SKOROKHOD V. M., ZHYHO-
LA V. S., SYTYI Yu. M. Research at the suburbs in
Chernihiv in 2022
Статтi
PALMER R, FOWLER M., KARIAKA O. V.,
WARD V. An Archaeological Landscape Survey of
6600 km2 of Cherkasy Oblast, Ukraine, Using Open-
source Satellite Images: First Report
BUISKYKH A. V. FORNASIER J., KUZMI-
SHCHEV O. H. East Greek and Corinthian Pottery
from the So-called Olbian Suburb (Excavations
2015—2021)
ТЕСЛЕНКО І. Б., МИРОНЕНКО Л. В. Кераміка
середньовічного Білгорода: візантійський посуд
із розкопок Л. Д. Дмитрова та А. І. Фурманської
Публiкацiї археологiчного матерiалу
РЕЙДА Р. М., ГЕЙКО А. В., САПЄГІН С. В.
Жіноче поховання черняхівської культури з чер-
вонолаковим глеком провінційного римського
виробництва з Шишацького могильника
ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Я. В. Прикраси
кола Мартинівки серед матеріалів салтівської
культури: аналіз даних
МОЦЯ О. П., СКОРОХОД В. М., ЖИГО-
ЛА, Ю. М. СИТИЙ В. С. Дослідження на перед-
городді в Чернігові у 2022 р.
5
21
45
72
90
109
До iсторiї стародавнього виробництва
БУЦЬКИЙ І. М., ЮРЧЕНКО А. В., КОРО-
ХІНА А. В. Балка Канцерка: деякі техноло-
гічні аспекти виробництва посуду
Iсторiя науки
ПОПЕЛЬНИЦЬКА О. О. Листи К. К. Кос-
цюшка-валюжинича до К. В. Болсуновського
(за матеріалами наукового архіву Національ-
ного музею історії України)
On the History of Ancient Crafts
BUTSKYI I. M., YURCHENKO A. V., KО-
ROKHINA A. V. Balka Kantserka: Technological
Aspects of Pottery Production
History of Science
POPELNYTSKA O. O. Letters of K. K. Kościusz-
ko-Waluszyński to K. V. Bolsunovskyi (According
to the Scientific Archive of the National Museum
of the History of Ukraine)
123
139
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія,
2023, № 3109
УДК: 904.4(477.51)”653” https://doi.org/10.15407/arheologia2023.03.109
© О. П. МОЦЯ, В. М. СКОРОХОД, В. С. ЖИГОЛА, Ю. М. СИТИЙ* 2023
ДОСЛІДЖЕННЯ НА ПЕРЕДГОРОДДІ В ЧЕРНІГОВІ У 2022 р.
Представлено результати розкопок на території лі-
тописного Передгороддя Чернігова, під час яких було
досліджено житлово-господарську забудову ХІ—
ХІІІ ст., курганний та ґрунтовий могильники кінця
Х—ХІІІ ст.
К л ю ч о в і с л о в а: Чернігів, Передгороддя, Київська
Русь, Х—ХІІІ ст., житлова забудова, господарська
забудова, курганний могильник, ґрунтові поховання.
Передгороддя стародавнього Чернігова — укрі-
плена частина міста, що розташована з півночі
та сходу від Окольного міста, сформувалася у
ХІ—ХІІ ст. Наприкінці ХІІ — на початку ХІІІ ст.
отримала свої укріплення. Як окремий район
міста Передгороддя згадується в літописі під
1152 р., що пов’язано з підходом до Чернігова
військ Юрія Долгорукого: «Тоді ж усе множе-
ство половців пішло до города битися і, одібрав-
ши острог, вони запалили передгороддя все» (Лі-
топис руський… 1989, с. 255).
За підрахунками Ю. М. Ситого, укріплена
площа Передгороддя в ХІІ — на початку ХІІІ ст.
займала 285 га, і на сьогодні це найбільш дослі-
джена частина міста (Ситий 2013 с. 16). Перші
археологічні роботи на Передгородді започатку-
вали співробітники Чернігівського історичного
музею в 1950-х рр. (Рыбаков 1956). Це були об-
стеження будівельних котлованів зі збором під-
йомного матеріалу.
Перші розкопки проводилися біля П’ятниць-
кої церкви та в районі виявлення давньоруських
скарбів.
У 1960—1970-х рр. спостереження у цій час-
тині міста проводили А. А. Карнабед та М. А. По-
пудренко (Карнабед 1980). Із прийняттям зако-
ну «Про охорону пам’яток історії та культури»
В. П. Коваленко та О. В. Шекун почали прово-
дити археологічні погодження будівельних ро-
біт, що дало поштовх широкомасштабним до-
слідженням у Чернігові (Шекун 1985; 1995; 1998;
Казаков 1992; Готун, Сорокін, Дудко 2002; 2003).
Передгороддя стало однією з найдосліджувані-
ших ділянок міста через велику інтенсивність
новобудов (інформацію про історію досліджень
Передгороддя див. у працях: Моця, Казаков 2011;
Ситий 2013; Черненко, Новик 2019; Моця, Жиго-
ла, Скороход 2019; Моця та ін. 2022). При цьому
північну частину Передгороддя досліджувано
більше, оскільки мала стару одноповерхову забу-
дову, на відміну від південної, що була забудова-
на багатоповерхівками у 1950—1960-х рр.
У сезоні 2022 р. Лівобережна археологіч-
на експедиція Інституту археології НАН Укра-
їни проводила археологічні дослідження по
вул. Мстиславська, 15. Ця ділянка розташована
за 150 м на захід від оборонної лінії Окольного
града (рис. 1: 1). Археологічні роботи на ділян-
ці Передгороддя поряд із новими дослідження-
ми фіксували житлово-господарську забудову,
залишки парканів садиб ХІ—ХVІІІ ст. та похо-
вання давньоруського часу (Казаков 1986; Ногин
1992; Шекун, Ситий 2015).
Ділянка досліджень 2022 р. розташована до-
вкола цегляної будівлі першої половини ХХ ст.
(під усією будівлею виявлено цокольні та під-
вальні приміщення, розміщені нижче рівня ма-
терика); вона обмежена парканами ділянки та
запланованим будівництвом, що зумовило пла-
нування й орієнтацію однієї траншеї і п’яти роз-
копів загальною дослідженою площею 500 м2
(рис. 1: 2). Через численні перебудови, комуніка-
ційні об’єкти й нівелювання майданчика куль-
турні нашарування були пошкоджені. Кераміч-
ний матеріал і артефакти з культурного шару
* МОЦЯ Олександр Петрович — член-кореспондент
НАН України, професор, завідувач відділу давньо-
руської і середньовічної археології, Інститут археології
НАН України, ORCID: 0000-0001-9032-0881, oldrus@
ukr.net.
СКОРОХОД В’ячеслав Миколайович — кандидат іс-
торичних наук, старший науковий співробітник відділу
давньоруської і середньовічної археології, Інститут ар-
хеології НАН України, ORCID: 0000-0001-5317-0896,
skorohod-sv@ukr.net.
ЖИГОЛА Віталій Сергійович — молодший науковий
співробітник, відділ давньоруської і середньовічної
археології, Інститут археології НАН України, ORCID:
0000-0002-9420-4893, gvjredaktor@gmail.com.
СИТИЙ Юрій Миколайович — старший науковий спів-
робітник, Національний університет «Чернігівський
колегіум» ім. Т. Г. Шевченка, ORCID: 0000-0002-6117-
3875, yurisytyi@gmail.com.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3110ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 110
Рис. 1. Місце досліджень на схемі давньоруського Чернігова (за:
Ситий, 2013) (1) та зведений план розкопів по материку (2)
Fig. 1. Place of research on the scheme of Old Rus Chernihiv (after:
Ситий, 2013) (1) and a consolidated plan of the excavations (2)
датовані з кінця Х ст. і до наших днів. За резуль-
татами досліджень було виявлено кілька різноча-
сових горизонтів використання території у Х—
ХVІІІ ст. Датування горизонтів, шарів і об’єктів
здійснено на підставі знахідок фрагментів кера-
мічного посуду (Кучера 1986, с. 449).
Найраніший горизонт представлений рови-
ками курганів Х — початку ХІ ст., які вдалося
виділити серед окремих котлованів, прорізаних
численними об’єктами ХІ—ХХ ст. (рис. 1: 2). До
залишків курганних ровиків можна віднести
ями 5, 9, 11, 12, 19 та споруду 17 (рис. 2: 19—23).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 111
Найвиразнішим ровиком може бути яма 6
дугоподібної форми розмірами 1,5 × 5,5 м; стін-
ки й дно заокруглені, глибиною до 0,4 м від рів-
ня материка. У заповненні трапилися фрагмен-
ти кераміки кінця Х — початку ХІ ст. (рис. 2: 17,
18). Протилежною північною частиною ровиків
можуть бути яма 8 і сусідні об’єкти. Досліджен-
ня не зафіксували залишків курганних поховань
через інтенсивне використання території в пізні-
ший час.
Наприкінці Х — на початку ХІ ст. поряд із
насипами курганів виник ґрунтовий могильник,
що займав як міжкурганний простір, так і част-
ково насипи курганів. Така сама ситуація зафік-
сована на північ і захід від місця розкопів (Моця,
Жигола, Скороход 2019). Однозначно до таких
поховань віднесено небіжчицю (поховання 46)
з 15 намистинами, серед яких 8 зонних скля-
них (синього кольору), три двочасні та ще чоти-
ри уламки від таких самих. Намисто з похован-
ня 46 можна датувати часом курганних поховань
(рис. 2: 1—15). Цим же часом, із високою ймо-
вірністю, можуть датуватися поховання з орі-
єнтацією головою на захід (поховання 3, 8, 20,
39, 45) (рис. 3)1 та яма 3 зі знахідкою скронево-
го кільця (рис. 2: 16). Окремі поховання перекри-
ті більш пізніми об’єктами. Ці захоронення здій-
снювалися після появи курганів і до появи забу-
дови на цій ділянці. Їх могло бути значно більше,
але котловани забудови й перекопи зменшили їх
численність.
Відзначимо, що в Х — першій половині ХІ ст.
ця територія розташовувалася на відстані від за-
будови міста і використовувалася під некрополь.
Другий горизонт пов’язаний із появою жит-
лово-господарської забудови Передгороддя у
кінці ХІ ст. Забудову вдалося виявити в півден-
ній частині розкопаної ділянки — споруди 1, 2
і 3 (рис. 1: 2). Також на її наявність указує кера-
мічний матеріал, що відклався у верхніх части-
нах заповнення ровиків курганів. У межах до-
сліджуваної ділянки збереглися лише частини
котлованів цих споруд (кут і сусідні стінки). Усі
три об’єкти були орієнтовані стінами за сторона-
ми світу і мали глибину 0,95—1,20 м від рівня
материка. У шарах заповнення фіксувалася зна-
чна кількість вуглин поряд із керамікою ХІ ст.
(рис. 2: 24—33). Споруди 1 і 2 — це заглиблені
частини жител, що могли належати до однієї са-
1 Для публікації використано окремий зведений план
розкопів зі схемою орієнтації поховань (рис. 3), оскіль-
ки частина поховань здійснена в заповненні інших
об’єктів і не відображена на плані по материку.
диби. Характер заповнення споруди 2, що скла-
дається переважно з мішаної материкової гли-
ни, може вказувати на її раніше функціонуван-
ня, після чого її котлован міг бути засипаний при
зведенні споруди 1.
У цей час з’являються ровики від парканів са-
дибних огорож, що проходили з півдня на північ
та зі сходу на захід (рис. 1: 2). Із часом забудова
ділянки змінювалася, а паркани садиб перебудо-
вувалися зі збереженням попередньої орієнтації.
Горілі шари в заповненні споруд кінця ХІ ст.
могли утворитися внаслідок пожежі, що стала-
ся під час військових дій, згаданих у літописі під
1094 р., коли військо Олега Святославича осади-
ло місто. За свідченнями літопису, «половці ж
стали пустошити навколо Чернігова, і Олег їм
не боронив, бо сам повелів був їм спустошити»
(Літопис руський… 1989, с. 137). Такі руйнуван-
ня фіксуються і на інших частинах Передгоро-
ддя.
Третій горизонт представлено забудовою пер-
шої половини ХІІ ст., до якої належать споруди 11,
14 (можливо, і 13) та ями 7, 14 (рис. 4: 1). У півден-
ній частині ділянки об’єкти цього горизонту зни-
кли внаслідок пізнішої будівельної діяльності.
Споруда 11, досліджена частково, являла со-
бою заглиблений котлован житла розмірами
3,0 × 3,0 м, зорієнтований стінами за сторона-
ми світу, заглиблений у материк на 1,15 м (рис. 4:
1). У заповненні виявлено фрагменти печини від
зруйнованої печі, фрагменти кераміки середини
ХІІ ст. (рис. 5: 1—6), 7 фрагментів плінфи (тов-
щиною від 3,2 до 3,6 см), а також залізні кова-
ні цвяхи, фрагмент пірофілітового точильного
бруска, залізна пряжка та кістяний квадратний
виріб для плетіння тасьми, що має розміри 2,7 ×
2,9 см, товщину 0,4 см, із заокругленими кутами
й чотирма отворами діаметром 0,3 см по краях
і одним у центрі діаметром 0,5 см (рис. 6: 1—5).
Котлован споруди 14 розмірами 2,8 × 2,8 м,
орієнтований стінами за сторонами світу, загли-
блений на 1,0 м нижче рівня материка. Споруда
мала вхід із північного боку (яма 13) (рис. 4: 1).
У заповненні виявлено фрагменти амфор і ке-
раміки ХІІ ст. (рис. 5: 6—15), фрагменти плін-
фи, а також цвяхи, фрагмент підкови, фрагмент
стремена, ручку від скрині, фрагмент ключа,
фрагмент кресала, окуття відра, ремінний на-
конечник із трьома штифтами для кріплення
та геометричним орнаментом, фрагмент витого
скляного браслета (рис. 6: 6—16). У північно-за-
хідному куті виявлено залишки печі розмірами
1,1 × 1,2 м, видовжену вздовж північної стінки
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3112
Рис. 2. Матеріали з об’єктів: 1—15 — намисто з поховання 46; 16 — яма 3 (поховання); 17, 18 — яма 6; 19 — яма 9; 20—
23 — яма 19; 24, 25 — споруда 1; 26, 27 — споруда 2; 28—33 — споруда 3
Fig. 2. Materials from objects: 1—15 — a necklace from the burial no. 46; 16 — pit no. 3 (burial); 17, 18 — pit no. 6; 19 —
pit no. 9; 20—23 — pit no. 19; 24, 25 — building no. 1; 26, 27 — building no. 2; 28—33 — building no. 3
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 113
Рис. 3. Зведений план розкопів зі схемою орієнтації поховань
Fig. 3. Consolidated plan of the excavations with the scheme of the burials orientation
устям на схід (у бік входу з коридора). Склепін-
ня зрізане; з боків залишено фрагменти заввиш-
ки до 0,2 м від рівня верхнього череня. Стінки
й склепіння виконані з темно-сірого (інколи ко-
ричневого) глею (рис. 4: 2, 3). Складається вра-
ження, що після останнього ремонту піч майже
не використовувалася. Верхній черінь у вигляді
пропеченої глини, потужністю до 0,03 м, розмі-
рами 0,7 × 1,0 м; під ним було покладено великі
уламки плінф (рис. 4: 4, 5). Загалом було вмон-
товано 15 фрагментів плінфи товщиною від 3,4
до 4,6 см, довжиною від 25,5 до 27,5 см та одна
ціла плінфа розмірами 4,6 × 22,5 × 27 см. На цьо-
му рівні також виявлено фрагменти амфор і ке-
раміки ХІІ ст. Нижче залягав нижній черінь у
вигляді пропеченої глини потужністю до 0,03 м,
розмірами 0,8 × 1,0 м. Під шаром печини був ще
один шар плінфи (рис. 4: 6, 7). Загалом вмонто-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3114
Рис. 4. Північна частина досліджень по материку (1). Дослідження печі в споруда 14: 2, 3 — під час виявлення; 4, 5 —
плінфа під верхнім черенем; 6, 7 — плінфа під нижнім черенем
Fig. 4. Northern part of the excavations (1). Studying of the stove in the building no. 14: 2, 3 — during the discovery; 4, 5 —
plinth under the upper hearthstone; 6, 7 — plinth under the lower hearthstone
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 115
Рис. 5. Кераміка зі споруди 11 (1—6) та споруди 14 (7—15)
Fig. 5. Ceramics from the building no. 11 (1—6) and building no. 14 (7—15)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3116
вано 14 фрагментів плінфи товщиною від 3,5 до
4,6 см, шириною 20,5 та 25 см, довжиною від
26,5 до 27,5 см та одна ціла плінфа розмірами
3,5 × 25,5 × 31,5 см.
У межах розкопу досліджено частину котло-
вана споруди 13 завдовжки 3,5 м, глибиною 0,8 м
від рівня материка (рис. 4: 1). У заповненні (за-
сипка вздовж стін котлована) трапилися невираз-
ні фрагменти гончарної кераміки. У верхньому
заповненні котлована простежено 4 фрагменти
ровиків (за віссю північ—південь), що належали
огорожам садиб пізніших періодів.
Літопис під 1152 р. подає опис подій, коли вій-
сько Юрія Долгорукого «пішло до города битися
і, одібравши острог, вони запалили передгороддя
все» (Літопис руський… 1989, с. 255). Наявність
горілих шарів засвідчує загибель описаних спо-
руд під час подій 1152 р.
До четвертого горизонту належить забудова
другої половини ХІІ ст. — це споруди 4, 8, 9, 16,
18, споруда, що отримала назву яма 16 та ями 4,
15, 17 (рис. 1: 2). Круглі ями (серед них і спору-
да 4) мали діаметри від 1,2 до 2,0 м, вертикальні
або заокруглені до дна стінки, глибиною до 1,3 м
від рівня материка. У південній частині дослі-
дженої ділянки виявлено лише господарські ями
другої половини ХІІ ст., що може вказувати на іс-
нування тут і житлової забудови, пізніше знище-
ної перекопами й будівлею.
Від споруди, що отримала назву яма 16, дослі-
джено лише південно-східний кут (1,0 та 2,5 м);
вона заглиблена на 0,8 м нижче рівня материка
Рис. 6. Знахідки зі споруди 11 (1—5) та споруди 14 (6—16)
Fig. 6. Finds from the building no. 11 (1—5) and building no. 14 (6—16)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 117
Рис. 7. Кераміка зі споруди 9 (1, 2), споруди 5 (3—5), споруди 6 (6—11) та оброблений ріг зі споруди 9 (12)
Fig. 7. Ceramics from the building no. 9 (1, 2), building no. 5 (3—5), building no. 6 (6—11) and processed horn from the
building no. 9 (12)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3118
(рис. 1: 2). Від споруди 18 виявлено північно-за-
хідний кут, заглиблений на 0,7 м нижче рівня
материка (рис. 1: 2). Споруда 16 розмірами 3,3 ×
3,5 м зорієнтована стінами за сторонами світу.
Південно-східний кут перерізав ранішу спору-
ду 14, пошкодивши склепіння печі. Материко-
ві стінки котлована дуже похилі, з поступовим
звуженням до дна. Дно пласке рівне на глибині
0,5—0,6 м від рівня материка. Уздовж стін заля-
гають ровики шириною 0,2 м, глибиною 0,2 м від
дна котлована (рис. 4: 1). У заповненнях об’єктів
трапилися фрагменти кераміки другої половини
ХІІ ст.
З-поміж інших об’єктів вирізняється спору-
да 9 (зафіксовані розміри 2,2 × 2,5 м), орієнтова-
на стінами за сторонами світу; дно рівне, плас-
ке, на глибині 0,4 м від рівня материка; уздовж
стін пролягають ровики від конструкцій шири-
ною і глибиною до 0,1 м (рис. 4: 1). В обох зафік-
сованих кутах розташовані стовпові ями діаме-
тром 0,3 м, глибиною в рівень із дном споруди,
які дещо виступають за межі споруди. Тобто спо-
руда мала легку дерев’яну конструкцію. У запо-
вненні зафіксовано фрагменти кераміки другої
половини ХІІ ст. (рис. 7: 1, 2), один оброблений
(спиляний) ріг (рис. 7: 12) та декілька необробле-
них фрагментів рогів лося. Досліджене прямо-
кутне господарське приміщення використовува-
лося як косторізна майстерня і функціонувало в
другій половині ХІІ ст. Сусідня синхронна за ма-
теріалом споруда 8 належала до забудови цієї са-
диби.
Таким чином, у другій половині ХІІ ст. піс-
ля пожежі 1152 р. забудова цієї ділянки посаду
також мала щільну житлову та господарську за-
будову. За результатами робіт вдалося виділити
декілька садиб.
Наступний горизонт — забудова першої по-
ловини ХІІІ ст., має менше об’єктів ніж попе-
редній. До нього віднесено споруди 5, 6, 7, 19
Рис. 8. Стратиграфія споруди 6 (1) та поховання 25 (2)
Fig. 8. Stratigraphy of the building no. 6 (1) and burial no. 25 (2)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 119
Рис. 9. Схеми розміщення досліджених об’єктів за хронологічними горизонтами
Fig. 9. Schemes of the excavated objects location by chronological horizons
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3120
(рис. 1: 2). Від останньої виявлено північно-за-
хідний кут (який перерізав материкове дно рані-
шої споруди 18) з глибиною котлована 1,2 м від
рівня материка. У заповненні виявлено фрагмен-
ти кераміки першої половини ХІІІ ст., фрагмент
скляного браслета та серцеподібну ремінну на-
кладку.
Споруда 5 досліджена частково; зафіксовані
розміри східної стінки до 4,0 м, південної стінки
3,0 м. Пошкоджена пізнішим похованням 31. У
заповненні виявлено фрагменти кераміки кінця
ХІІ — початку ХІІІ ст. (рис. 7: 3—5).
Досліджено південно-західну частину спо-
руди 6 розмірами 2,75 × 2,75 м, зорієнтовану сті-
нами за сторонами світу. Глибина 1,1 м від рів-
ня материка. У заповненні виявлено фрагменти
кераміки кінця ХІІ — початку ХІІІ ст. (рис. 7:
6—11). У межі споруди потрапили пізніші похо-
вання 18, 19, 25 і 32 (рис. 8).
Споруда 7 значно пошкоджена перекопами та
похованнями. Вона була слабо заглиблена в ма-
терик. У котловані зафіксовано скупчення об-
паленої глини та печини з вуглинами загаль-
ними розмірами близько 1,5 × 2,0 м. Зі споруди
походив керамічний матеріал першої половини
ХІІІ ст., фрагмент скляного посуду жовтого ко-
льору та 17 фрагментів плінфи (товщина від 3,2
до 4,0 см, два фрагменти із зафіксованою шири-
ною 19,5 та 19,9 см).
Таким чином, у декількох спорудах ХІІ і
ХІІІ ст. було зафіксовано використання плінфи
як конструктивного елемента при зведенні пе-
чей. Більшість фрагментів і цілих виробів гарно
обпалені, світло-жовтого кольору, здебільшого
товщиною 3,5 см, шириною 20—22 см, довжи-
ною 25—27 см (одна цеглина завдовжки 31,5 см).
Наступний горизонт пов’язаний із похован-
нями, здійсненими за християнським обрядом.
Поховання впущені у котловани споруд попере-
днього хронологічного горизонту, що датуєть-
ся першою половиною ХІІІ ст. (рис. 8: 1, 2). За-
галом було виявлено до 40 поховань цього гори-
зонту (рис. 3), переважна більшість розташована
в південно-західній частині території. Вони ма-
ють здебільшого південно-західну орієнтацію,
що відрізняється від поховань кінця Х —почат-
ку ХІ ст. Досліджено одинадцять дитячих кістя-
ків (27 %) і два, можливо, підліткові.
Поховання безінвентарні, тому визначити да-
тування цього горизонту досить складно. Якщо
припустити, що забудова першої половини ХІІІ ст.
могла зникнути внаслідок пожежі під час військо-
вих дій 1234—1235 рр. (облога Чернігова війська-
ми на чолі з Данилом Галицьким (Моця, Казаков
2011, с. 48)), тоді поховання можуть належати до
часу між подіями 1235 р. та 1239 р. (загибель Чер-
нігова від татаро-монгольської навали). Теоретич-
но поховання могли з’явитися й пізніше — до часу
загибелі князя Михайла в Орді 1246 р.
По всій площі досліджень було виявлено де-
кілька людських кістяків у перевідкладеному
стані в культурному шарі або перекопах. Їх пе-
реміщення, скоріше за все, відбулося під час зве-
дення наявного будинку та прокладання кому-
нікацій. У південній частині також виявлено по-
ховання 1 (рис. 3), зорієнтоване на південь, яма
якого фіксується з верхніх шарів. Можливо, по-
ховання здійснене в роки Другої світової війни.
Таким чином, археологічні дослідження на Пе-
редгородді давньоруського Чернігова біля укрі-
плень Окольного града дали змогу вивчити цю ді-
лянку міста й простежити його розвиток (рис. 9).
Наприкінці Х — на початку ХІ ст. її використо-
вували як курганний та ґрунтовий могильники.
Наприкінці ХІ ст. біля фортифікаційних споруд
Окольного града виникає садибна забудова, яка
проіснувала до подій 1094 р. У першій половині
ХІІ ст. відновлюється забудова, знищена в 1152 р.
Найкраще збереглися комплекси другої половини
ХІІ — першої половини ХІІІ ст.
Упродовж усіх будівельних періодів просте-
жується щільна садибна забудова, де зберігаєть-
ся її орієнтація за сторонами світу. Ровики від
парканів вказують на їх перебудову практично
без зміни місця розташування.
Щільність садибної забудови у цій части-
ні Передгороддя могла бути зумовлена наявніс-
тю струмка, що в давнину протікав на північ по
вул. Коцюбинського в бік р. Стрижень, та розта-
шуванням її поряд з укріпленнями Окольного
града.
Після припинення життя на цій частині міс-
та на території колишніх садиб виник цвинтар,
поховання якого влаштовані у заповненні котло-
ванів жител. Він міг функціонувати й після мон-
гольської навали.
Бліфельд, Д. І. 1965. Древньоруський могильник в Чер-
нігові. Археологія, XVIII, с. 105-138.
Богусевич, В. А. 1951. Про топографію древнього Черні-
гова. Археологія, V, с. 116-126.
Готун, І. А., Сорокін, С. О., Дудко, О. С. 2002. Роботи
Північної експедиції 2001 р. Археологічні відкриття в Укра-
їні 2000—2001 рр. Київ: ІА НАН України, с. 111-114.
Готун, І. А., Сорокін, С. О., Дудко, О. С. 2003. Роботи
Північної експедиції 2001 р. Археологічні відкриття в Укра-
їні 2001—2002 рр. Київ: ІА НАН України, с. 87-88.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3 121
Oleksandr P. Motsia 1, Viacheslav M. Skorokhod 2, Vitalii S. Zhyhola 3, Yurii M. Sytyi 4
1 Corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine, Dsc., Professor, the Institute of Archaeology, the
National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID: 0000-0001-9032-0881, oldrus@ukr.net
2 PhD, Senior Research Fellow, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, Head of the Old Rus
and Medieval Archaeology Department, ORCID: 0000-0001-5317-0896, skorohod-sv@ukr.net
3 Junior Research Fellow, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, the Old Rus and Medieval
Archaeology Department ORCID: 0000-0002-9420-4893, gvjredaktor@gmail.com
4 Senior Researcher, T. H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium», ORCID: 0000-0002-6117-3875, yurisytyi@
gmail.com
RESEARCH AT THE SUBURBS IN CHERNIHIV IN 2022
New archeological research was conducted in the Suburbs of Chernihiv in 2022. It was 150 m to the west from the defensive line
of the Okolny Grad and this made it possible to study this part of the city and trace its development in different chronological
horizons.
At the end of the 10th — at the beginning of the 11th centuries this place was used as a barrow and soil burial ground. At the
end of the 11th century there emerged manor buildings directly near the fortifications, which could have been destroyed in 1094.
At this time three residential buildings were registered. The boundaries of estates in the shape of ditches from fences appeared at
this stage and had the same borders for all time periods.
In the first half of the 12th century new buildings were erected, which could also have been destroyed in the fire in 1152. A clay
oven was discovered in one of the houses, where the plinth was used as a structural element during its construction. Fragments of
the plinth were also found in other buildings. The parameters of such a plinth are similar to the plinth of the Illinska Church on
the Boldyni Hory near the entrance to the caves. A similar plinth is found in the masonry of the Saints Borys and Hlib Cathedral.
In the second half of the 12th — the first half of the 13th centuries increased the number of houses and household building.
At one of them a processed elk horns were found, that can indicate a bone-cutting workshop. During all chronological periods
manor buildings were fixed, but houses, household buildings and fences were always oriented by walls on the sides of the world.
Constructions of the first half of the 13th century could have disappeared as a result of a fire during military operations in 1234—
1235 or after the Mongol invasion.
After the cessation of life in this part of the city, a cemetery appeared on the territory of the former estates, the burials of
which were arranged in the pits of houses of the first half of the 13th century. The cemetery could function even after the Mongol
invasion. The density of buildings and the presence of burials from different time periods attest to the intensive use of this part
of the Suburbs of Chernihiv during Old Rus period.
Казаков, А. Л. 1986. Отчет об охранных раскопках на
Черниговском посаде в 1986 г. Науковий архів Інституту ар-
хеології ІА НАН України, ф. 64, 1986/161.
Казаков, А. Л. 1992. Оборонний комплекс ХІ ст. черні-
гівського посаду. Чернігівська старовина. Чернігів, с. 15-21.
Карнабед, А. А. 1980. Чернігів. Архітектурно-історич-
ний нарис. Київ: Будівельник.
Кучера, М. П. 1986. Керамика. В: Баран, В. Д. (отв. ред.),
Орлов, Р. С., Толочко, П. П. и др. Археология Украинской
ССР, 3. Киев: Наукова думка, с. 446-455.
Літопис руський за Іпатським списком. 1989. Київ: Дні-
про.
Моця, О. П., Казаков, А. Л. 2011. Давньоруський Черні-
гів. Київ: Стародавній Світ.
Моця, О. П., Жигола, В. С., Скороход, В. М. 2019. Ре-
зультати дослiджень чернiгiвського передгороддя у 2018 р.
Археологія, 2, с. 114-123.
Моця, О. П., Скороход, В. М., Жигола, В. С., Ситий,
Ю. М. 2022. Дослідження могильника ХІ—ХІІ ст. у Черні-
гові. Археологія і давня історія України, 2 (43), с. 297-309.
Ногин, Е. В. 1992. Исследования на посаде древнего
Чернигова в 1990 году. Архітектурні та археологічні ста-
рожитності Чернігівщини. Чернігів: Сіверянська думка,
с. 92-93.
Рыбаков, Б. А. 1956. Отчет советско-болгарской
экспедиции 1956 года. Науковий архів Інституту археології
ІА НАН України, ф. 64, 1956/24.
Ситий, Ю. М. 2013. Християнські поховальні пам’ятки
давньоруського Чернігова. Чернігів: Десна Поліграф.
Черненко, О. Є., Новик, Т. Г. 2019. Археологічні дослі-
дження Окольного граду м. Чернігова у 2018 році (попере-
днє повідомлення). Карнабедівські читання, 4, с. 244-247.
Шекун, А. В. 1985. Охранные исследования в зоне стро-
ительства водовода по ул. Свердлова и Урицкого в г. Черни-
гове. Науковий архів Інституту археології ІА НАН України,
ф. 64, 1985/124.
Шекун, А. В. 1995. Отчет об археологических исследо-
ваниях на территории Черниговского предградья в 1995 г.
Науковий архів Інституту археології ІА НАН України, ф. 64,
1995/71.
Шекун, О. В. 1998. Охоронні дослідження на території
Чернігівського передмістя в 1998 р. Науковий архів Інсти-
туту археології ІА НАН України, ф. 64, 1998/31.
Шекун, О. В., Сытый, Ю. Н. 2015. Исследования на тер-
ритории летописного Передгородья в Чернигове. Покликан-
ня — археологія. Матеріали Других Самоквасівських чи-
тань, присвячених 80-річчю О. В. Шекуна. Чернігів: Вида-
вець В. М. Лозовий, с. 67-80.
Надійшла 15.05.2023
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2023, № 3122
References
Blifeld, D. I. 1965. Drevnoruskyi mohylnyk v Chernihovi. Arheologia, XVIII, p. 105-138.
Bohusevych, V. A. 1951. Pro topohrafiiu drevnoho Chernihova. Arheologia, V, p. 116-126.
Hotun, I. A., Sorokin, S. O., Dudko, O. S. 2002. Roboty Pivnichnoi ekspedytsii 2001 r. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini
2000—2001 rr. Kyiv; IA NAN Ukrainy, p. 111-114.
Hotun, I. A., Sorokin, S. O., Dudko, O. S. 2002. Roboty Pivnichnoi ekspedytsii 2001 r. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini
2000—2001 rr. Kyiv; IA NAN Ukrainy, p. 87-88.
Kazakov, A. L. 1986. Otchet ob okhrannykh raskopkakh na Chernygovskom posade v 1986 g. Scientific Archives of the Institute
of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64,1986/161.
Kazakov, A. L. 1992. Oboronnyi kompleks XI st. chernihivskoho posadu. Chernihivska starovyna. Chernihiv, p. 15-21.
Karnabed, A. A. 1980. Chernihiv. Arkhitekturno-istorychnyi narys. Kyiv: Budivelnyk.
Kuchera, M. P. 1986. Keramika. In: Baran, V. D. (eds.), Orlov, R. S., Tolochko, P. P. Arkheologiia Ukrainskoi SSR, 3. Kyiv:
Naukova dumka, p. 446-455.
Litopys ruskyi za Ipatskym spyskom. 1989. Kyiv: Dnipro.
Motsia, O. P., Kazakov, A. L. 2011. Davnoruskyi Chernihiv. Kyiv: Starodavnii Svit.
Motsia, O. P., Zhyhola, V. S., Skorokhod, V. M. 2019. Rezultaty doslidzhen chernihivskoho peredhoroddia u 2018 r. Arheologia,
2, p. 114-123. https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.02.114
Motsia, O. P., Skorokhod, V. M., Zhyhola, V. S., Sytyi, Yu. M. 2022. Doslidzhennia mohylnyka XI—XII st. u Chernihovi.
AArchaeology and Early History of Ukraine, 2 (43), p. 297-309. https://doi.org/10.37445/adiu.2022.02.20
Nogin, E. V. 1992. Issledovaniia na posade drevnego Chernigova v 1990 godu. Arkhitekturni ta arkheolohichni starozhytnosti
Chernihivshchyny. Chernihiv: Siverianska dumka, p. 92.
Rybakov, B. A. 1956. Otchet sovetsko-bolgarskoi ekspeditsii 1956 goda. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the
NAS of Ukraine, f. 64, 1956/24.
Sytyi, Yu. M. 2013. Khrystyianski pokhovalni pamiatky davnoruskoho Chernihova. Chernihiv: Desna Polihraf.
Chernenko, O. Ye., Novyk, T. H. 2019. Arkheolohichni doslidzhennia Okolnoho hradu m. Chernihova u 2018 rotsi (poperednie
povidomlennia). Karnabedivski chytannia, 4, p. 244-247.
Shekun, A. V. 1985. Okhrannye issledovaniia v zone stroitelstva vodovoda po ul. Sverdlova i Uritskogo v g. Chernigove.
Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1985/124.
Shekun, A. V. 1995. Otchet ob arkheologicheskikh issledovaniiakh na territorii Chernigovskogo predgradia v 1995 g. Scientific
Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1995/71.
Shekun, O. V. 1998. Okhoronni doslidzhennia na terytorii Chernihivskoho peredmistia v 1998 r. Scientific Archives of the
Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1998/31.
Shekun, O. V., Sytyi, Yu. N. 2015. Issledovaniia na territorii letopisnogo Peredgorodia v Chernigove. Poklykannia —
arkheolohiia. Materialy Druhykh Samokvasivskykh chytan, prysviachenykh 80-richchiu O. V. Shekuna. Chernihiv:
Vydavets V. M. Lozovyi, p. 67-80.
K e y w o r d s: Chernihiv, Suburbs, Kyiv Rus, 10th—13th centuries, residential buldings, household buildings, burial mounds,
Christian burials.
|
| id | arheologia-com-ua-article-355 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:05:13Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/69/6ce4016f5c9588699184033157969669.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-3552023-10-13T14:41:56Z Дослідження на передгородді в Чернігові у 2022 р. Research at the suburbs in Chernihiv in 2022 Motsia, Oleksandr Skorokhod, Viacheslav Zhyhola, Vitalii Yu. M. , Yurii Chernihiv, Suburbs, Kyiv Rus, 10th—13th centuries, residential buldings, household buildings, burial mounds, Christian burials. Чернігів, Передгороддя, Київська Русь, Х—ХІІІ ст., житлова забудова, господарська забудова, курганний могильник, ґрунтові поховання. Представлено результати розкопок на території літописного Передгороддя Чернігова, під час яких було досліджено житлово-господарську забудову ХІ—ХІІІ ст., курганний та ґрунтовий могильники кінця Х—ХІІІ ст. New archeological research was conducted in the Suburbs of Chernihiv in 2022. It was 150 m to the west from the defensive line of the Okolny Grad and this made it possible to study this part of the city and trace its development in different chronological horizons.At the end of the 10th — at the beginning of the 11th centuries this place was used as a barrow and soil burial ground. At the end of the 11th century there emerged manor buildings directly near the fortifications, which could have been destroyed in 1094. At this time three residential buildings were registered. The boundaries of estates in the shape of ditches from fences appeared at this stage and had the same borders for all time periods.In the first half of the 12th century new buildings were erected, which could also have been destroyed in the fire in 1152. A clay oven was discovered in one of the houses, where the plinth was used as a structural element during its construction. Fragments of the plinth were also found in other buildings. The parameters of such a plinth are similar to the plinth of the Illinska Church on the Boldyni Hory near the entrance to the caves. A similar plinth is found in the masonry of the Saints Borys and Hlib Cathedral.In the second half of the 12th — the first half of the 13th centuries increased the number of houses and household building. At one of them a processed elk horns were found, that can indicate a bone-cutting workshop. During all chronological periods manor buildings were fixed, but houses, household buildings and fences were always oriented by walls on the sides of the world. Constructions of the first half of the 13th century could have disappeared as a result of a fire during military operations in 1234—1235 or after the Mongol invasion.After the cessation of life in this part of the city, a cemetery appeared on the territory of the former estates, the burials of which were arranged in the pits of houses of the first half of the 13th century. The cemetery could function even after the Mongol invasion. The density of buildings and the presence of burials from different time periods attest to the intensive use of this part of the Suburbs of Chernihiv during Old Rus period. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2023-09-27 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/355 10.15407/arheologia2023.03.109 Arheologia; No 3 (2023): Arheologia; 110-123 Археологія ; № 3 (2023): Археологія; 110-123 Археология; № 3 (2023): Arheologia; 110-123 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/355/348 |
| spellingShingle | Чернігів Передгороддя Київська Русь Х—ХІІІ ст. житлова забудова господарська забудова курганний могильник ґрунтові поховання. Motsia, Oleksandr Skorokhod, Viacheslav Zhyhola, Vitalii Yu. M. , Yurii Дослідження на передгородді в Чернігові у 2022 р. |
| title | Дослідження на передгородді в Чернігові у 2022 р. |
| title_alt | Research at the suburbs in Chernihiv in 2022 |
| title_full | Дослідження на передгородді в Чернігові у 2022 р. |
| title_fullStr | Дослідження на передгородді в Чернігові у 2022 р. |
| title_full_unstemmed | Дослідження на передгородді в Чернігові у 2022 р. |
| title_short | Дослідження на передгородді в Чернігові у 2022 р. |
| title_sort | дослідження на передгородді в чернігові у 2022 р. |
| topic | Чернігів Передгороддя Київська Русь Х—ХІІІ ст. житлова забудова господарська забудова курганний могильник ґрунтові поховання. |
| topic_facet | Chernihiv Suburbs Kyiv Rus 10th—13th centuries residential buldings household buildings burial mounds Christian burials. Чернігів Передгороддя Київська Русь Х—ХІІІ ст. житлова забудова господарська забудова курганний могильник ґрунтові поховання. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/355 |
| work_keys_str_mv | AT motsiaoleksandr doslídžennânaperedgoroddívčernígovíu2022r AT skorokhodviacheslav doslídžennânaperedgoroddívčernígovíu2022r AT zhyholavitalii doslídžennânaperedgoroddívčernígovíu2022r AT yumyurii doslídžennânaperedgoroddívčernígovíu2022r AT motsiaoleksandr researchatthesuburbsinchernihivin2022 AT skorokhodviacheslav researchatthesuburbsinchernihivin2022 AT zhyholavitalii researchatthesuburbsinchernihivin2022 AT yumyurii researchatthesuburbsinchernihivin2022 |