Чортомлицька амфора як модифікація золотих «ворворок»: скіфська традиція у складовій шедевру греко-скіфської торевтики

Regarding the possible functional purpose of gold “vorvorkas” (cone-shaped pendants)&nbsp;— one of the mysterious categories of Scythian material culture, many options have been proposed. Some researchers suggest the possibility of their use as ritual items. In this case, it makes sense to p...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія
Datum:	2024
Heft:	1
Сторінки:	69-92
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	L. I. Babenko — старший науковий спів- робітник відділу археології, Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова
1. Verfasser:	Babenko, L. I.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2024
Schlagworte:	чортомлицька амфора конус скіфи пектораль із Товстої Могили сома хаома амріта
Online Zugang:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/372
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824607107448832
author	Babenko, L. I.
author_facet	Babenko, L. I.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "L. I. Babenko", "institution": "старший науковий спів- робітник відділу археології, Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова", "orcid": "" } ]
author_sort	Babenko, L. I.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	92
container_issue	1
container_start_page	69
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2024-04-05T00:26:14Z
description	Regarding the possible functional purpose of gold “vorvorkas” (cone-shaped pendants)&nbsp;— one of the mysterious categories of Scythian material culture, many options have been proposed. Some researchers suggest the possibility of their use as ritual items. In this case, it makes sense to pay attention to the Chortomlyk silver amphora, which, in terms of shape, material, manufacturing technique, character of decoration, archaeological context, and finally, functional purpose, finds more or less exact matches among gold cones. Thus, the design of the amphora consists of several “vorvorkas” connected to each other in different ways. Like a number of cone-shaped pendants, the amphora was part of a table “service” made up of several vessels. The plots of the decoration of the golden cones — scenes of tearing, plant compositions or decorations with the participation of anthropomorphic characters correspond to the ornamentation of the Chortomlyk amphora. Decors of “vorvorkas” and amphorae are reproduced in the tradition of “inverted” compositions. Cones, amphorae and also rhytons belong to the category of “flowing” dishes.A possible evidence of the connection of the amphora with the golden cones is the image of a “vorvorka” on the gorytos of one of the characters on the middle frieze of the amphora. This cone can be considered as a certain hint made by the torevtic master, a kind of allusion to the origin of the idea of the Chortomlyk amphora itself.Thus, just like the pectoral from the Tovsta Mohyla in relation to the traditional Scythian jewelry —&nbsp;hryvna (torque), the Chortomlyk amphora appears as a kind of complicated modification of cones. This, in turn, allows proposing several new options for the possible use of these pendants —&nbsp;for pouring of wine from amphorae into drinking vessels, as a volume measure that allowed controlling the distribution of wine, or as a wine purification device that provided its filtration and was associated with the algorithm of the ancient ritual for purifying soma (haoma) and preparing the sacred drink of immortality —&nbsp;amrita.
doi_str_mv	10.15407/arheologia2024.01.069
first_indexed	2026-08-07T01:05:26Z
format	Article
fulltext	НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 1  2024 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина БРАУНД Д., професор, доктор хаб., Унiверситет Екзетера, Великобританiя БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки ТОЛОЧКО П. П., академiк НАН України, Iнститут археологiї НАН України ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор хаб., Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (вiдповiдальний секретар) NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947 FREQUENCY: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany BRAUND D., Professor, Dr. Hab., University of Exeter, UK BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France IVANTCHIK A. I., Professor, National Centre for Scientific Research of France, France FORNASIER J., Professor, Dr. Hab., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, University of Texas at Austin, the USA SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary) TOLOCHKO P. P., Academician of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology NAS of Ukraine ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 1  2024 ЗМIСТ CONTENTS Articles TARASENKO M. O. On Some Features of Funerary Assemblage of the Egyptian Priestess Nesmut ФОРНАСЬЄ Й., ІВЧЕНКО А. В., КУЗЬМІ- ЩЕВ О. Г. Поховання померлих на нещодавно покинутих територіях поселення — свідчення облоги Ольвії Понтійської Зопіріоном? BABENKO L. I., Chortomlyk Amphora as a Modification of Golden “Vorvorkas”: the Scythian Tradition in a Component of a Masterpiece of Greek-Scythian Torevtics Publication of Archaeological Material KHMELEVSKYI D. М. Lead Figurines of Scyth- ian Horsemen from Olbia VOLODARETS-URBANOVYCH Ya. V. Jewel- lery of Pastyrske Circle among Materials of Saltiv Culture: Data Analysis AKSIONOV V. S. Set Belts from the Catacomb No. 31 of the Early-Medieval Burial Ground near Verkhnii Saltiv Village Protection of archaeological heritage SYTA L. F., SKOROKHOD V. M., ZHYHO- LA V. S. Digital Catalogue of Encolpion Crosses from the Collection of V. V. Tarnovskyi Статтi ТАРАСЕНКО М. О. Деякі особливості по- ховального інвентаря єгипетської жриці Несмут FORNASIER J., IVCHENKO A. V., KUZMISH- CHEV O. H. Disposal of the Dead in Recently Abandoned Settlement Areas — an Evidence of the Siege of Olbia Pontica by Zopyrion? БАБЕНКО Л. І. Чортомлицька амфора як мо- дифікація золотих «ворворок»: скіфська тра- диція у складовій шедевру греко-скіфської торевтики Публiкацiї археологiчного матерiалу ХМЕЛЕВСЬКИЙ Д. М. Свинцеві фігурки скіфських вершників із Ольвії ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Я. В. Прикраси пастирського кола серед матеріалів салтівської культури: аналіз даних АКСЬОНОВ В. С. Наборні пояси з катакомби № 31 ранньосередньовічного могильника біля с. Верхній Салтів Охорона пам'яток археологiї СИТА Л. Ф., СКОРОХОД В. М., ЖИГО- ЛА В. С. Цифровий каталог хрестів-енколпіонів колекції В. В. Тарновського 5 25 69 93 104 125 133 Хронiка До 75-річчя Бориса Вікторовича Магомедова Пам’яті Івана Івановича Мовчана Світлій пам’яті Ірини Миколаївни Шарафут- дінової (1929—2024) News Review On the 75th Birthday of Borys Viktorovich Maho- medov To the Memory of Ivan Ivanovych Movchan To the Blessed Memory of Iryna Mykolaivna Sharafutdinova (1929—2024) 143 145 146 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 69 УДК: 904.23(477.7-15)”652” https://doi.org/10.15407/arheologia2024.01.069 * БАБЕНКО Леонід Іванович ― старший науковий спів- робітник відділу археології, Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова, ORCID: 0000-0002-5498- 9278, babenkolnd@gmail.com ЧОРТОМЛИЦЬКА АМФОРА ЯК МОДИФІКАЦІЯ ЗОЛОТИХ «ВОРВОРОК»: СКІФСЬКА ТРАДИЦІЯ У СКЛАДОВІЙ ШЕДЕВРУ ГРЕКО-СКІФСЬКОЇ ТОРЕВТИКИ © Л. І. БАБЕНКО* 2024 У статті обґрунтовано походження чортомлиць- кої срібної амфори як своєрідної ускладненої моди- фікації золотих конусів та запропоновано декілька можливих варіантів функціонального призначення останніх: як лійок, мірила об’єму або пристрою для проціджування вина. К л ю ч о в і с л о в а: чортомлицька амфора, конус, скіфи, пектораль із Товстої Могили, сома, хаома, амріта. Серед скіфської матеріальної культури є чима- ло категорій, щодо визначення функціонального призначення яких науковці не мають одностай- ності. Як приклад можна назвати навершя, що, попри очевидний культовий характер, вирізня- ються доволі строкатим розмаїттям запропоно- ваних дослідниками варіантів можливого їх за- стосування у вжитку. Іноді додаткову аргумен- тацію на користь тієї чи іншої гіпотези можуть дати, здавалося б, другорядні деталі. Так, діжко-, яйце- чи грушеподібна форма бубонців наверш IV ст. до н.е. насправді моделює рослинний бу- тон, що свідчить на користь тлумачення древ- ків, увінчаних навершям, як своєрідних симво- лів світового дерева (Бабенко 2022, с. 189-211). Ще більше версій можливого функціональ- ного призначення запропоновано стосовно не менш загадкової категорії скіфської культу- ри, за якою в науковому обігу закріпилася на- зва золотих «ворворок» чи «конусів». За під- рахунками Ю. Б. Полідовича, на цей час відо- мо 26 задокументованих знахідок, які походять із 19 комплексів Північного Причорномор’я і Приазов’я, Середнього Подоння, Північно- го Кавказу та Південного Приуралля (Полідо- вич 2023, с. 257). Усередині вибірки ці пред- мети вирізняються розмірами, конфігурацією, відсутністю або наявністю декору тощо. Серед іншого, особливості археологічного контексту та образотворчі пам’ятки (насампе- ред зображення на кам’яних статуях) свідчать про ймовірний конструктивний, функціональ- ний чи семантичний зв’язок щонайменше час- тини «конусів» із горитами чи сагайдаками (Полідович 2023, с. 257-261), що вплинуло і на запропоновані дослідниками версії можливо- го їх використання. Таким чином, у тих чи ін- ших золотих «ворворках» або «конусах» волі- ли бачити різні конструктивні елементи гори- тів — деталі дна, «умбони» чи «обтяжувачі» (Черненко 1981, с. 55-62; Ольховский, Евдоки- мов 1994, с. 27, 32, 33, 34, 35, 39, 73; Яблон- ский 2009; 2013, с. 27, 82), або ж віддавали пе- ревагу символічній інтерпретації — сакраль- ній (Кубышев, Бессонова, Ковалев 2009, с. 45, 158-159, прим. 59) чи соціальній, як марке- ру престижності (Шульга 2010, с. 102), а та- кож трактували як елемент декору (Алексеев 2012, с. 121) (докладніше див. Полідович 2023, с. 257-261). Утім, контекст знахідок, розміри та будова окремих «конусів» виходять за межі можливо- го їх зв’язку лише з футлярами для стріл, що зумовило появу низки інших тлумачень функ- ціонального призначення предметів цього кола. Окрім універсальних визначень на кшталт «предмети невідомого призначення» (Ильин- ская, Тереножкин 1983, с. 98, 99; Мелюкова 1989, с. 64) чи «ритуальні предмети» (Кубишев, Симоненко 1991, с. 77; Болтрик 1996, с. 108; Легранд 1998, с. 95; Мец 2008, с. 43; Кубышев, Бессонова, Ковалев 2009, с. 34), у них бачили частину парадного головного убору (як варіант «шолому») (Лесков 1968, с. 160; Мирошина 1989, с. 109; Моруженко 1992, с. 70, 73; Яценко 1993, с. 320; Кравец 2002, с. 27; Кубышев, Бес- сонова, Ковалев 2009, с. 43, 153; Клочко 2009, с. 179-181; 2011, с. 48-50; Савостина 2014; Лу- кьяшко 2017, с. 13); ковпаки для китиць — при- крас кінського убору (Придик 1914, с. 109; Ар- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 170 тамонов 1966, с. 28; Пузикова 1995, с. 12, 25; 2017, с. 79; Савченко 2009, с. 287; Гуляев 2009, с. 120; 2019, с. 180-184; Фиалко 2005, с. 412- 414; Могилов 2008, с. 85; Кубышев, Бессоно- ва, Ковалев 2009, с. 36); навершя штандарта або жезла (Лесков 1968, с. 160; Ковалева, Му- хопад 1982, с. 101; Кубишев, Ковальов 1994, с. 143, 144; Королькова 1995, с. 87; Пузикова 1995, с. 25; Мец 2008, с. 44; Бутягин, Виногра- дов 2014, с. 84; Мурзин 2018, с. 135); «футля- ри» для зберігання скальпів (Рябова, Черняков 2002а; 2002b; 2002c; 2003); курильниці (Алек- сєєва, Болтрик, Сапожников 2021, с. 301-302) тощо (докладніше див. Полідович 2023, с. 261- 266). У контексті запропонованих надалі мірку- вань особливу увагу привертають тлумачення можливого використання «конусів» чи «ворво- рок» як посуду. Декілька дослідників вважали чашами або фіалами навіть конуси, безпосе- редньо пов’язані з горитами (Шульц, Наврот- ский 1973, с. 194, 196, 199; Алексєєва, Болтрик, Сапожников 2021, с. 300). Незважаючи на ве- лику кількість противників такого ототожнен- ня (перелік див. Полідович 2023, с. 266), кону- си раз по раз зіставляли з різними категоріями посуду не тільки за подібністю форми (Древ- ности… 1872, с. 63; Алексеева 1973, с. 252; Дзис-Райко 1983, с. 66, 175; Кубышев, Бессо- нова, Ковалев 2009, с. 38, 155), але й через їх стрижневе функціональне призначення як по- суду для різних випадків ритуального узливан- ня (Кубишев, Ковальов 1994, с. 144; Кравец 2002, с. 27). Найґрунтовніше можливе використан- ня «конусів» як ритуального посуду дослідив Ю. Б. Полідович. Доцільно коротко викласти обстоювані дослідником положення. На його думку, ворворки мали принаймні дві лінії роз- витку в часі, що супроводжувалися трансфор- мацією їх розмірів та функціонального при- значення, результатом чого стало застосуван- ня ворворок як посуду під час різних ритуалів. Непрямі свідчення вказаної функції дослідник бачить і в наративних джерелах, зокрема «Істо- рії» Геродота, де чаша-φιάλη згадана серед не- бесних дарів в одній із генеалогічних легенд, а також як прикраса поясу та підношення на по- хороні царя (Herod. IV. 5.3; 10; 71.4). Можливе використання ворворок як посуду підтверджує виявлення деяких із них у складі «сервізних» наборів (Братолюбівський та 1-й Філіповський кургани). Зближує золоті «кону- си-ворворки» з коштовним посудом і викорис- тання їх у декорі «верхівки» рослинних обра- зів, зазвичай розеток. Розташування на посуді зображень долілиць при наповненні їх рідиною та подальшому узливанні розглядається як на- слідок впливу традиції використання в певних ритуалах «перевернутих композицій». Власне і форма «конусів», на думку Ю. Б. Полідовича, якнайкраще підходила для ритуалів узливан- ня — предмети було зручно утримувати в руці, витік рідини легко перекривався пальцем, а ко- нічна форма викликала вихровий витік, якому також надавалось сакральне значення. Декор Братолюбівського конусу зі сценами шмату- вання дослідник пов’язує із залученням пред- мета до ритуалів жертвопринесення, а знахід- ки золотих ворворок у чоловічих похованнях з озброєнням — до військових ритуалів, зокре- ма жертвоприношень Аресові, під час яких по- лоненим перед стратою поливали голову вином (Herod. IV, 62.3) (Полідович 2023, с. 268). Багато із запропонованих Ю. Б. Полідови- чем положень можна верифікувати, якщо до- лучити до вибірки «конусів» чи «ворворок» ще один предмет, але його належність до цього кола виробів потребує додаткової аргументації. Ідеться про добре відому і, здавалося б, всебіч- но вивчену срібну з позолотою амфору або вазу з кургану Чортомлик. Амфора разом зі срібним тазом та черпа- ком входила до складу культового «сервізу», виявленого розкопками 1863 р. в північно-за- хідній камері Центральної гробниці Чортом- лика, поряд із похованням «цариці». Загальна висота амфори становить 90 см, діаметр най- більшого розширення тулуба 40 см, об’єм при- близно 25 л, вага — 10,784 кг. Яйцеподібної форми тулуб амфори складений із двох кону- сів — високого нижнього та низького верхньо- го, з’єднаних між собою широкими основами. До верхньої частини приєднане високе горло з грибовидними вінцями та двома боковими руч- ками. У нижній частині тулуба, установлено- го на кільцевий піддон, розміщені три носи- ки-зливи — бокові у вигляді левових голівок, центральний — у вигляді протоми Пегаса. У горло амфори вставлене ситечко. Схожі ситеч- ка, прикриті носиками-зливами, просвердлені в нижній частині тулуба. Художнє оформлення тулуба амфори репрезентоване трьома фриза- ми, на кожному з яких відтворено окремий сю- жет, зверху донизу — сцени шматування оленів грифонами, сцени «конярства» та в’юнкий рос- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 71 линний орнамент, пожвавлений зображеннями птахів різних видів (Алексеев, Мурзин, Рол- ле 1991, с. 120-123, 174, кат. 91). З моменту свого відкриття амфора приверну- ла до себе увагу дослідників, які передусім впо- добали тлумачення змісту сцен «конярства» на середньому фризі. Свої думки з цього приводу висловив відкривач амфори І. Є. Забєлін, а та- кож Л. Е. Стефані, О. С. Лаппо-Данилевський, Н. П. Кондаков та І. І. Толстой, О. Бенндорф, Л. Віардо, Е. Г. Міннз, М. І. Ростовцев та багато інших дослідників1. Додатковий поштовх і новий напрям для розуміння значення як сцен серед- нього фриза, так і всієї композиції чортомлиць- кої амфори надало відкриття золотої пекторалі у Товстій Могилі, коли до порівняння композицій чи сюжетів двох шедеврів торевтики долучило- ся чимало дослідників (Історіографічний огляд див.:Бабенко 2021, с. 121-133). Однак майже виняткова увага спочатку саме до змісту сцен конярства, а згодом до тричастин- ної структури композиції дещо затьмарила низку інших аспектів вивчення амфори, які б сприяли більш глибокому її розумінню. Певну роль віді- грала уявна схожість посудини з гаданим прото- типом — власне давньогрецькими амфорами, на що звернули увагу вже від початку її дослі- дження (Стефани 1865, с. 12; Древности… 1872, с. 101; Толстой, Кондаков 1889, с. 137). Згодом А. П. Манцевич запропонувала декілька можли- вих прототипів за формою, вказавши на амфори з «грибоподібними» вінцями та яйцевидним тулу- бом із Солохи (тип I), Рижанівки й кургану № 493 біля Іллінців, а також на зображення схожої ам- фори на монетах Терони (Манцевич 1949, с. 198, 199; 1976, с. 88-90, рис. 7, 8). М. І. Артамонов порівнював її з самоськими амфорами VI ст. до н.е. (1966, с. 47). Хоч такі паралелі, передусім ну- мізматичні, отримали багато заперечень (Погре- бова 1953, с. 286, 287; Брашинский 1984, с. 43), дослідники продовжують зіставляти форму чор- томлицької амфори з «одним із типів глиняних тарних грецьких амфор»2 (Алексеев 2012, с. 194). І, незважаючи на те що хибність застосування до чортомлицької вази терміна «амфора» підкрес- лювали окремо (Хазанов 1975, с. 114), ця тра- диція дуже міцно закріпилася в науковому обігу. Утім, обидва терміни — «ваза» та «амфора» — 1 Найповніший огляд цих та інших праць див.: Симо- ненко 1987, с. 140-144; Алексеев, Мурзин, Ролле 1991, с. 24, 25; Ролле 1998; Rolle 1999. 2 Тут і далі переклад з російської Л. І. Бабенка. часто використовують як синоніми в межах на- віть однієї статті. Ця ситуація дещо нагадує зга- дану на початку статті термінологічну оману сто- совно форми бубонців скіфських наверш, коли використання суто формальної, хоч і найближчої візуальної аналогії затьмарило первинне значен- ня цієї деталі предмета. Водночас дослідники щоразу відзначали унікальність чортомлицької амфори (Манце- вич 1976, с. 85; Алексеев, Мурзин, Ролле 1991, с. 120) та відсутність аналогій (прямих парале- лей чи прототипів) серед коштовного грецько- го посуду (Jacobson 1995, p. 211, 212), а також її використання в ритуальній практиці (Мачин- ский 1978a). Отже, залучена до ритуалів посу- дина мала відповідати, зокрема, і за формою, якимось власне скіфським світоглядним кано- нам. Однак навряд чи коштовна репліка дав- ньогрецького тарного посуду була прийнят- ною для застосування у ритуалах на кшталт освячення царської влади чи обрядів близького кола. І якщо для мешканців Боспору або сучас- них дослідників найближчою візуальною асо- ціацією до чортомлицької вази є той чи інший тип глиняної амфори, то скіфи, яким була при- таманна традиція переосмислення чужеродних образів та сюжетів у контексті власної міфо- логії (Безсонова 1975; Раевский 1980, с. 49-71; 1985, с. 163-180; Полидович 2015, с. 133), мо- гли бачити в ній зовсім інший предмет. У цьому випадку важливим є висновок Ю. Б. Полідовича про трансформацію морфоло- гії золотих ворворок у часі — від гладких кону- сів невеликих розмірів до «появи великих золо- тих предметів зрізано-конічної форми», деко- рованих рослинними композиціями, сюжетами шматування чи сценами за участю антропо- морфних персонажів (Полідович 2023, с. 266). Такі трансформації в часі були притаманні не лише золотим ворворкам. Дуже схожу еволюцію можна простежити в морфології гривен — тра- диційного у скіфів знака високого соціального статусу її власника. Ці гладкі чи кручені шийні прикраси у IV ст. до н.е. починають декорувати рослинними візерунками, зооморфними образа- ми, в окремих випадках репрезентованими сю- жетними сценами переслідування (Чортомлик, Товста Могила) чи шматування (Карагодеуашх), антропоморфними персонажами (Куль-Оба). Найвищою точкою цієї трансформації — за тех- нічним виконанням та художньою довершеніс- тю, за насиченістю і розмаїттям відтворених об- разів і сюжетів, нарешті, за складністю й гли- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 172 биною втілених смислів є пектораль із Товстої Могили (рис. 1: 1—6). Таким чином, сама пек- тораль постає як своєрідна ускладнена модифі- кація гривни, у конструкції якої простежується вплив різних традицій — як місцевих (псевдо- кручені джгути), так і низки інновацій, запози- чених із фракійського й грецького культурного середовища (форма лунули, концентричність композиції, рослинний декор тощо) (Бабен- ко 2018, с. 187-204; Babenko 2023, p. 4, 5). Крім цього, композиція пекторалі відтворює уявлення скіфів про тричленну будову Всесвіту, маркова- ну трьома послідовними фризами — зі сценами шматування / нападу / переслідування, з буйним рослинним декором упереміж із птахами та сце- нами «кочового побуту», зображеного у напро- чуд реалістичному стилі, не притаманному скіф- ському мистецтву. Якщо в попередньому абзаці замінити слова «гривна» на «золота ворворка», а «пектораль» на «чортомлицька амфора», то решта тексту буде потребувати мінімальних змін, щоб схарак- теризувати еволюцію специфічного ритуально- го посуду від власне гладких «ворворок» до ко- штовної амфори (рис. 1: 7—15). І як пектораль є унікальним витвором серед прикрас для шиї чи грудей, так і чортомлицька амфора не має ана- логів серед широкого кола коштовного посуду. Свого часу дослідники на основі стилістич- ного або технологічного аналізу високохудожніх предметів торевтики намагалися розпізнати ви- роби, які могли б належати руці одного майстра чи походити з однієї майстерні. Тому чортом- лицька амфора та пектораль із Товстої Могили розглядалися як вироби одного майстра / май- стерні (Рудольф 1993, с. 85-90; Williams 1998, p. 103), так і різних майстерень (Савостина 1999, с. 200-202; 2019, с. 72). Але саме схожість, май- же ідентичність трансформації творчої дум- ки торевта при створенні пекторалі й амфори від предметів із глибокою місцевою традицією (гривни, «ворворки») до синкретичних за куль- турною складовою витворів, в обох випадках унікальних як для місцевого, так і навколиш- нього середовища (пектораль, амфора), може бути додатковим, хоч і побіжним свідченням на користь спільного авторства обох шедеврів. Можливо, вибір торевтом саме гривні й кону- са для своїх творчих «експериментів» також не був випадковим. Адже найчастіше в похованнях і скарбах конуси поєднуються якраз із гривна- ми — Є. Ф. Королькова нарахувала п’ять таких випадків (окрім Ставропольського скарбу, це Гостра Томаківська Могила, кургани Курджип- ський та біля с. Іллічеве та Шелюги) (Король- кова 1995, с. 87). Згодом цей перелік доповнили знахідки ще з двох курганів — Братолюбівсько- го (Кубышев, Бессонова, Ковалев 2009, с. 34) і поблизу с. Сенгілєєвське (Гуляев 2019, рис. 3). Ще одним аргументом на користь такого ви- сновку є особливості конструкції амфори та пек- торалі. Пектораль із Товстої Могили складається з понад 160 деталей, з’єднаних між собою у різ- ний спосіб (Рудольф 1993, с. 85; Jacobson 1995, p. 117; Черняков, Підвисоцька 1999, с. 77). Чи не єдиним прикладом серед предметів греко- скіфської торевтики зі скіфських курганів, виго- товлених із зіставною кількістю деталей, є чор- томлицька амфора (рис. 2: 1). Зокрема, для мон- тажу амфори були залучені два конуси тулуба, внутрішній та зовнішній обручі для з’єднання обох конусів, горло з вінцями, дві ручки, конус- ситечко з просвердленими отворами, фігурки 8 скіфів та 7 коней, 3 носики-зливи — два у ви- гляді левових голівок та голівки коня з коміром із плавників та двома крилами, 3 трубочки, лан- цюжки й гачок для кріплення пробок, кільцевий піддон, масивна петля на дні тулуба із зовніш- нього боку, численні заклепки тощо (не рахуючи значної кількості втрачених дрібних деталей — дротяних арканів, ланцюжків тощо) (рис. 2: 2). Отже, монтаж чималої кількості деталей як пек- торалі, так і амфори вимагав від майстра неаби- якого хисту в розрахунках, щоб отримати бажа- ний кінцевий результат. І це також може бути од- нією із рис авторського почерку торевта. Водночас сприйняття амфори не як цілісно- го витвору, а саме змонтованої з різноманітних деталей посудини дає змогу розгледіти при- ховані риси та визначити її як своєрідну ви- сокохудожню ремінісценцію традиційних для скіфської культури виробів — золотих «вор- ворок» чи «конусів» (рис. 2: 3—7). В усякому разі до кінцевого монтажу було виготовлено три різних за формою, орнаментацією та при- значенням «конуси» — верхня3 й нижня части- 3 На думку дослідників, деякі з конусів — із Бра- толюбівського кургану (Кубышев, Бессонова, Ковалев 2009, с. 155, прим. 32) та Передерієвої Могили (Русяєва 1997, с. 58; Русяева 1999, с. 209) — могли бути на- кривками для посудин. Ю. Б. Полідович заперечує можливість такого їх використання через відсутність археологічних даних (Полідович 2023, с. 266). Але саме верхня частина тулуба чортомлицької амфори з двома образотворчими фризами є своєрідним «нерухомим» варіантом такої «накривки». ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 73 Рис. 1. Еволюція морфології гривен (I) та «конусів» (II) від традиційних форм до синкретичних за культурною складо- вою витворів греко-скіфської торевтики: 1 — курган № 6 німфейського некрополя (за: Vickers 2002); 2 — курган № 22 біля радгоспу «Червоний Перекоп» (за: Клочко 2013); 3, 6 — Товста Могила (за: Dally 2007; Клочко 2013); 4 — Соло- ха (за: Piotrovsky, Galanina, Grach 1986); 5 — Куль-Оба (за: Piotrovsky, Galanina, Grach 1986); 7—9 — Ставропольський скарб (за: Полідович 2023); 10, 12 — Ак-Бурун, курган № 3 (за: Бутягин, Виноградов 2014); 11 — Курджипський кур- ган (за: Канторович 2010); 13 — Братолюбівський курган (за: Полідович 2023); 14 — Передерієва Могила (за: Полідо- вич 2023); 15 — Чортомлик (за: Алексеев 2012) Fig. 1. The evolution of the morphology of torques (I) and “cones” (II) from traditional forms to works of Greek-Scythian toreutics syncretic in terms of cultural composition: 1 — a mound no. 6 Nymphaeum necropolis (after: Vickers 2002); 2 — a mound no. 22, radhosp «Chervonyi Perekop» (after: Клочко 2013); 3, 6 — Tovsta Mohyla mound (after: Клочко 2013; Dally 2007); 4 — Solokha mound (after: Piotrovsky, Galanina, Grach 1986); 5 — Kul-Oba mound (after: Piotrovsky, Galanina, Grach 1986); 7—9 — Stavropol Hoard (after: Полідович 2023); 10, 12 — Ak-Burun, mound no. 3 (after: Бутягин, Виногра- дов 2014); 11 — Kurdzhips mound (after: Канторович 2010); 13 — Bratoliubivka mound (after: Полідович 2023); 14 — Perederiieva Mohyla mound (after: Полідович 2023); 15 — Chortomlyk mound (after: Алексеев 2012) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 174 Рис. 2. Чортомлицька амфора та її прототипи в традиційній скіфській культурі: 1, 2 — Чортомлик (за: Алексеев 2012; Минасян 1991); 3, 4 — Ставропольський скарб (за: Полідович 2023); 5 — Передерієва Могила (за: Полідович 2023); 6 — Ак-Бурун, курган № 3 (за: Бутягин, Виноградов 2014); 7 — Курджипський курган (за: Канторович 2010) Fig. 2. Chortomlyk amphora and its prototypes in traditional Scythian culture: 1, 2 — Chortomlyk mound (after: Алексеев 2012; Минасян 1991); 3, 4 — Stavropol Hoard (after: Полідович 2023); 5 — Perederiieva Mohyla mound (after: Полідович 2023); 6 — Ak-Burun, a mound no. 3 (after: Бутягин, Виноградов 2014); 7 — Kurdzhips mound (after: Канторович 2010) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 75 ни тулуба (рис. 3: 1, 2)4 та конус-ситечко, що вставлялось у горловину амфори (рис. 4: 1, 2). Показово, що, за висновками Р. С. Мінасяна, при виготовленні нижнього «конуса» чортом- лицької амфори, ажурного конуса з Ак-Буруна та конусів зі Ставропольського скарбу було за- стосовано однакову техніку витяжки (Мина- сян 2014, с. 242-244, илл. 97)5. Але не тільки монтаж конструкції чортом- лицької амфори з кількох «конусів» може свід- чити про її зв’язок та ймовірне походження від золотих «ворворок». Якщо до амфори застосу- вати ті аргументи, які Ю. Б. Полідович наво- дить на користь підтвердження функціональ- ного використання конусів як ритуальних чаш, то майже в усіх випадках не становитиме труд- нощів відшукати більш чи менш повні відпо- відності. Так, одним із таких аргументів є виявлення конусів, зокрема в Братолюбівському та 1-му Філіповському курганах у складі наборів посу- ду (Полідович 2023, с. 267). Як відомо, чортом- лицька амфора разом зі срібним із позолотою тазом-чашею та срібним черпаком також скла- дали єдиний культовий «сервіз» (рис. 5: 2—5) (Алексеев, Мурзин, Ролле 1991, с. 174, кат. 91- 93). Типологічною й функціональною паралел- лю до конусів є, на думку Ю. Б. Полідовича, ритони — посудини, «що течуть», які часто входять до складу наборів ритуального посуду (2023, с. 267). Чортомлицька амфора також від- повідає критеріям посудини, «що тече», але ще більш симптоматично те, що низка дослідників бачить у ній саме своєрідний варіант ритона (Маразов 1978, с. 70; 2010, с. 53; 2014, с. 43, 44; Зиливинская 2007, с. 29; Стоянов 2008, с. 64). Отже, чортомлицька амфора не просто відпові- дає цим критеріям, а й може слугувати своєрід- ною ланкою, що поєднує ворворки-посудини з ритонами. 4 У пошуках аналогій братолюбівському конусу наве- дено низку цікавих паралелей. Зокрема, згадані тібет- сько-монгольські ступи у вигляді перевернутого кону- са, що розширяється догори, а також реконструйовані за матеріалами Ригведи та Авести уявлення про будову Всесвіту, утвореного двома зверненими одна до одної чашами, що символізують небо й землю (Кубышев, Бессонова, Ковалев 2009, с. 46, 47). Указані паралелі стосовно чортомлицької амфори видаються ще дореч- нішими. 5 У більш ранній роботі Р. С. Мінасян указав, що при ви- готовленні тулуба амфори була застосована техніка ви- колотки (Минасян 1991, с. 379). Слідом за М. Ю. Трейстером (2012, с. 612- 614) Ю. Б. Полідович відзначає спільну для чаш та конусів традицію декорування дна зо- браженням багатопелюсткової розети (2023, с. 267). Крім того, що саме нижня частина тулу- ба амфори орнаментована буйною рослинною композицією, шестипелюсткова розета прикра- шає ділянку над головою крилатого коня. До того ж якщо розглядати рослинну композицію у поєднанні з орнаментом срібного таза (див. нижче), то в її нижній центральній точці буде розташована саме семипелюсткова розета. Розміщення зображень на конусах долілиць у випадку їх використання як посуду для узли- вання Ю. Б. Полідович пов’язує зі сталою тра- дицією «перевернутих» композицій, де «ниж- ній» та «верхній» світи змінюють один одно- го по вертикальній осі сакрального простору (2023, с. 267, 268). Чортомлицька амфора у цьому сенсі презентує чи не найкращий обра- зотворчий приклад «перевернутої» композиції, де сцени шматування, притаманні «нижньо- му світу смерті», розташовані вгорі, а рослин- ний декор, пожвавлений птахами — маркерами «верхнього, небесного» світу, прикрашає ниж- ню частину тулуба. Дослідники неодноразово зверталися до «перевернутої» композиції чор- томлицької амфори як із наріканням на неспро- можність дати їй прийнятне пояснення (Ми- хайлин 2005, с. 24; Гаврилюк 2016, с. 286), так і пропонуючи той чи інший варіант тлумачення. Так, Д. С. Раєвський розміщення сцен шмату- вання над світом людей на чортомлицькій ам- форі спочатку пояснював домінуючим значен- ням у композиції ідеї жертви, що спрямову- ється до вищого «світу» богів (Раевский 1979, с. 70-82). Дещо пізніше дослідник розміщен- ня сцен шматування над або під світом людей пов’язав із можливим існуванням у світогля- ді скіфів двох світів мертвих — верхнього й нижнього, а надання переваги тому чи іншому композиційному рішенню пояснив особливос- тями ритуально-міфологічного контексту (Ра- евский 1985, с. 233). І. Маразов запропонував інше пояснення «перекинутій» композиції ам- фори, у якому була втілена ідея про «перекину- тий світ», а зображені на всіх предметах акти жертвоприношення покликані відновити пору- шений світовий лад (Маразов 2020, с. 70). Проте «перевернута» композиція чортом- лицької амфори могла бути пов’язана зі спе- цифікою ритуальною практики. Як зазначено вище, амфора разом із тазом-чашею та черпа- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 176 Рис. 3. Чортомлицька амфора (деталі): 1 — верхня частина тулуба, «верхній конус» (за: Rolle, Murzin, Alekseev 1998); 2 — нижня частина тулуба під час реставрації, «нижній конус» (за: Минасян 2014); 3 — піддон та петля на нижній час- тині тулуба (за: Манцевич 1976) Fig. 3. Chortomlyk amphora (details): 1 — an upper part of the body, “upper cone” (after: Rolle, Murzin, Alekseev 1998); 2 — a lower part of the body during restoration, “lower cone” (after: Минасян 2014); 3 — a pallet and a loop on the lower part of the body (after: Манцевич 1976) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 77 Рис. 4. Пристрої для проціджування вина: 1, 2 — Чортомлик (за: Манцевич 1976); 3 — Карагодеуашх (за: Маль- мберг 1894) Fig. 4. Devices for straining wine: 1, 2 — Chortomlyk mound (after: Манцевич 1976); 3 — Karagodeuashkh mound (after: Мальмберг 1894) ком складали своєрідний комплект ритуально- го «сервізу». Серед дослідників лише Д. А. Ма- чинський запропонував реконструкцію узго- дженого використання предметів сервізу під час ритуалу, у якому наповнення «священною вологою» срібного таза (жіноче начало) через краник-голівку коня амфори (чоловіче начало) символізувало шлюбне злиття двох божеств (Мачинский 1978b, с. 133, 134). Не торкаючись суті символічного змісту реконструйованого ритуалу, відзначу суто «побутові» несуміснос- ті такого використання амфори й таза. Як за- значає сам Д. А. Мачинський, при такому на- повненні таза вмістом амфори «краник … у ви- гляді голови міфічного коня знаходився якраз над краєм срібного блюда» (Мачинский 1978b, с. 134). Але в цьому випадку зовсім нефункціо- нальними та зайвими ставали краники у вигля- ді левових голівок, розміщені нижче верхнього краю таза. Об’єм таза (загальна висота з ніж- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 178 Рис. 5. Срібний «сервіз» із кургану Чортомлик: 1 — гіпотетичне розміщення амфори і таза під час ритуального вико- ристання (за: Древности… 1872); 2, 4, 5 — срібна чаша-таз та її деталі (за: Rolle, Murzin, Alekseev 1998); 4 — срібний черпак (за: Rolle, Murzin, Alekseev 1998) Fig. 5. Silver “set” from the Chortomlyk mound: 1 — hypothetical placement of amphora and sink during ritual use (after: Древ- ности… 1872); 2, 4, 5 — silver cup-sink and its details (after: Rolle, Murzin, Alekseev 1998); 4 — silver ladle (after: Rolle, Murzin, Alekseev 1998) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 79 ками 0,2 м, діаметр 0,72—0,77 м) значно пере- вищував об’єм амфори (25 л). Із наповненого вином чи якоюсь іншою рідиною широкого й низького таза було вкрай незручно як уживати напій, так і переливати його до іншого посуду. Але обидві посудини значно краще гармонува- ли між собою, якщо амфору поставити безпо- середньо в центр таза (рис. 5: 1). Таке взаємне розміщення посудин утворювало цілком узго- джений вкритий позолотою декор — рослинна композиція нижньої частини тулуба амфори ор- ганічно перетікала в рослинні візерунки на дні таза. А в самому центрі складеної рослинної композиції, на її дні опинялася семипелюсткова розетка (рис. 5: 4). Розташування амфори в тазу запобігало мимовільним втратам вина при час- тому відкупорюванні носиків-зливів6. Але тут міг існувати й інший аспект, пов’язаний із ри- туальною практикою та уявленнями про потой- біччя. При заповненні таза рідиною на певну висоту (гіпотетично — висоту піддона) утво- рювалась поверхня з властивостями дзеркаль- ного відбиття (хоча срібна поверхня таза могла віддзеркалювати і без заповнення рідиною). Віддзеркалення на цій поверхні перевертало зображення амфори шкереберть, повертаючи їм «правильну» послідовність, у якій рослинні композиції з птахами знаходилися вгорі, а сце- ни шматування губилися в глибинах віддзерка- лення. Використання скіфами дзеркал у риту- альній практиці мало широку традицію, зафік- совану матеріалами поховань, образотворчими пам’ятками та іншими джерелами. Семантика дзеркала через його властивість відтворювати світ у зворотному вигляді була тісно пов’язана з інобуттям та надавала йому функцію порталу, що забезпечував прохід між світами (Вертієн- ко 2015, с. 107-134). Таким чном, використання амфори й таза саме в такому поєднанні цілком відповідало традиційній ритуальній практи- ці скіфів. Не виключено, що і при ритуально- му використанні власне золотих «ворворок» із «перевернутими» композиціями в тому чи ін- шому вигляді використовували схожий дзер- кальний візуальний ефект. Сюжети, що ними декоровані нечисленні золоті «ворворки», — сцени шматування (Бра- толюбівський курган), рослинні композиції (Ак-Бурун) чи сцени за участю антропоморф- 6 Пор. застереження в Авесті (Ясна 10.17) щодо можливих втрат соми при переливанні напою зі срібної чаші-tašta в золоту (Вертиенко 2021, с. 84). них персонажів (Курджипський курган, Пере- дерієва Могила), повністю відповідють декору чортомлицької амфори. Але якщо близькість чи тотожність символіки рослинних орнамен- тів або сцен шматування очевидна (зокрема — зв’язок із ритуалом жертвопринесень), то сю- жети антропоморфних сцен помітно різняться: на «ворворках» вони репрезентовані сценами баталій (Передерієва Могила) чи військовими ритуалами (Курджипський курган), на амфо- рі — сценами, пов’язаними з конярством. Але діапазон запропонованих тлумачень для цих сцен, передусім для зображень на передерієво- му конусі (Полідович 2019, с. 236-250) і осо- бливо на чортомлицькій амфорі (див. прим. 1), настільки широкий, що є як повністю несуміс- ні, так і доволі близькі за змістом трактування. Зокрема, якщо Є. Є. Кузьміна сцени конярства на амфорі тлумачила як піймання коней для за- колення з метою забезпечення безсмертя царя в день його коронації на Новий рік (або під час похорону як майбутнього народження) (Кузь- мина 1976, с. 72-75), то Ю. Б. Полідович ба- тальні сцени на передерієвому конусі пов’язує з міфологемою царської влади, в основу якої було покладено найвищу (людську) жертву (Полидович 2019, с. 250-253). Є ще одна малопомітна деталь, призначен- ня якої у конструкції як конусів, так і чортом- лицької амфори не до кінця зрозуміле. Це кіль- це і скоба, прикріплені до внутрішньої частини предметів із Братолюбівського й 1-го Філіпов- ського курганів, та масивна петля на дні тулу- ба чортомлицької амфори із зовнішнього боку (рис. 3: 3). Щодо функціонального призначен- ня кільця всередині братолюбівського і філіп- повського конусів існують різні думки. Його розглядають як засіб для кріплення до жерди- ни (Кубышев, Бессонова, Ковалев 2009, с. 37; Мурзин 2018, с. 135) або ж для прив’язування якогось предмета, можливо, «кінського хвоста» (Кубишев, Симоненко 1991, с. 77; Кубышев, Бессонова, Ковалев, 2009, с. 37). Петля на дні нижньої частини тулуба чортомлицької амфо- ри зазвичай залишалася поза увагою дослідни- ків. Лише А. П. Манцевич зробила припущен- ня про її можливе використання для закріплен- ня амфори на постаменті з метою забезпечення більшої стійкості (1976, с. 86). Хоча сам меха- нізм такого закріплення залишається незрозу- мілим. Начебто різне місце кріплення кілець на «ворворках» та петлі на амфорі — відповідно всередині й назовні «конуса», апріорі передба- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 180 чає і відмінне їх призначення. Утім, петля на тулубі амфори також розташована всередині своєрідного «конуса», а саме піддона. Можна припустити використання цієї петлі для підві- шування амфори догори дном — з метою сті- кання залишків вологи після її ополіскування. При систематичному наповненні вином (чи ін- шим напоєм) всередині амфори накопичувався бруд, що, безперечно, вимагало й регулярного очищення посудини з метою підготовки для по- дальшого використання. Але, окрім побутової необхідності такого очищення, така процеду- ра могла мати і сакральний зміст — адже в ри- туальний практиці очищенню посуду надава- лось особливе значення. Так, наведені в Авес- ті інструкції з очищення посуду передбачали проведення одно- (для золотих чаш), дво- (для срібних) чи триразових (для бронзових) про- цедур або ж узагалі заперечували можливість очищення, як для глиняного чи дерев’яного по- суду (Вертиенко 2021, с. 85, 86). Цікаво також порівняти, як дослідники тлума- чили власне форму виробів — «конусів» та ам- фори. Так, конуси за формою зіставляли з курга- нами чи святилищами, підкреслюючи їх сакраль- ність (Болтрик 1996, с. 108; Кубышев, Бессонова, Ковалев 2009, с. 46-49), або ж акцентували ува- гу на яйцеподібній конфігурації предметів як еле- мента об’єкта із фалічною символікою — власне навершя вертикального стовпа чи жердини (Мец 2008, с. 51, 52). Форму тулуба амфори також нео- дноразово визначали як «яйцеподібну» (Манце- вич 1976, с. 85; Алексеев, Мурзин, Ролле 1991, с. 120, 174; Минасян 1991, с. 379). Але, напевно, лише Ф. Р. Балонов спробував її обґрунтувати з погляду семантики, зіставивши зі «світовим яй- цем» — одним із варіантів міфологеми «світово- го дерева», верхня, похила частина якого відпо- відала небесному склепінню, нижня, гостра — середньому та нижньому світам (Балонов 1991, с. 375). Ще однією властивістю конусоподібної форми ворворок, на думку Ю. Б. Полідовича, є забезпечення кругового, вихорового витоку рідини, якому надавали сакрального значення (2023, с. 268). Симптоматично, що саме «вихо- рову композицію» утворюють пробиті отвори на конусі-ситечку, вставленому в горло амфори (рис. 4: 1, 2)7. 7 Так само оформлені отвори на ситечку з кургану Кара- годеуашх (рис. 4: 3) (Мальмберг 1894, табл. VI: 3). Окрім перелічених вище тотожностей, що наближають чортомлицьку амфору до групи золотих «конусів», є й кілька принципових роз- біжностей, що, здавалося б, могли звести на- нівець низку яскравих збігів. Зокрема, якщо знахідки золотих конусів пов’язані передусім із чоловічими похованнями (Полідович 2023, с. 268), то срібна амфора виявлена поряд із по- хованням «цариці» в північно-західній камері Центральної гробниці Чортомлика. Проте аб- солютне домінування в сценах конярства тіль- ки персонажів чоловічої статі свідчить про причетність відтворених сюжетів, а отже, й ви- робу до ритуалів, пов’язаних із чоловічої сфе- рою культури. Показово, що Д. А. Мачинський розглядав чортомлицьку амфору як посудину, пов’язану з культом чоловічого божества, на противагу срібному тазу — атрибуту жіночого божества (Мачинский 1978b, с. 134). На перший погляд, різниться і матеріал, із якого виготовлено конуси та амфора, відповід- но — золото й срібло. Виготовлення конусів із золота є одним із вагомих аргументів ототож- нення їх з чашами, оскільки саме золоті чаші згадуються в наративних джерелах, зокрема генеалогічних легендах скіфів (Herod. IV.5.3; 10; 71.4), що вказує на їх сакральний харак- тер. Проте аналогами золотих чаш вважають і дерев’яні чаші із золотими накладками (Оль- ховский 1991, с. 115; Иванчик 2010, с. 130, 141; Полідович 2023, с. 267). Однак найбільш ви- довищні та семантично інформативні частини декору амфори вкриті позолотою. Отже, якщо золоту як металу в цьому випадку відводилась особлива сакральна роль, то декор чортомлиць- кої амфори повністю відповідав цим вимогам. Ще одним свідченням зв’язку чортомлиць- кої амфори із золотими ворворками, можливо, дещо гіпотетичним, але чи не найбільш яскра- вим, є зображення конуса на гориті одного з персонажів середнього фриза амфори (рис. 6: 1, 2), що є своєрідною алюзією на традицію зо- браження конусів на кам’яних статуях (рис. 6: 3—6). На цю деталь горита одного з «конюхів» чортомлицької амфори неодноразово звертали увагу дослідники (Алексеева, Охотников, Ре- дина 1997, с. 51; Дедюлькин 2014, с. 352; Про- кофьев 2014, с. 20; Полідович 2023, с. 260, 266), але ніхто не зіставляв цей конус безпосередньо з амфорою. Показово, що серед численних зо- бражень горитів на предметах торевтики конус відтворено лише на цьому футлярі для лука й стріл. У цьому випадку його можна розглядати ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 81 як певний натяк торевта, своєрідну алюзію на походження ідеї самої чортомлицької амфори. Але якщо амфора дійсно має генетичний зв’язок із золотими «ворворками», до того ж є їх ускладненою модифікацією, то специфі- ка використання амфори як столової посуди- ни для вина може надати додаткову інформації щодо тих чи інших нюансів використання влас- не «ворворок», принаймні частини з них. Оче- видно, що амфору слід віднести до своєрідно- го «транзитного» посуду — її наповнювали ви- ном із тарного посуду, глиняних амфор, у яких напій доставлявся скіфам. Але навряд чи вино вживали безпосередньо з амфори — через но- сики-зливи напоєм наповнювали (можливо, за- лучивши для цього третій предмет «сервізу» — срібний черпачок із ручкою, оформленою у ви- гляді голівки собаки) спеціально призначений для цього посуд — кіліки, канфари, чаші, фіа- ли тощо. Можна припустити, що саме ця функ- ція «транзитного» посуду була не якоюсь но- вацією, набутою чортомлицькою амфорою, а навпаки, безпосередньо пов’язана зі специфі- кою використання у ритуалах чи побуті «вор- ворок». Отже, до запропонованих дослідника- ми можливих варіантів функціонального при- значення золотих «ворворок» можна долучити ще декілька. Золоті конуси як лійки Вино надходило до скіфів у глиняних ам- форах, об’єм яких іноді сягав 40 л (Мона- хов 1999, с. 598-626). Посуд, із якого вжи- вали вино, був різноманітним за формою та параметрами, зазвичай невеликого об’єму — це вже згадані вище кіліки, канфари, фіали тощо. Щоб наповнити вином безпосередньо з 20-30-40-літрової амфори невеликі кіліки чи канфари та особливо неглибокі фіали, не роз- хлюпавши або не переливши через край до- рогоцінного напою, треба було мати неабия- кий хист (див. прим. 1.). Мабуть, саме через ці труднощі для розливу вина використовува- ли кіафи — залізні чи бронзові черпачки, що їх знаходять у поєднанні з амфорою (Гаври- люк 1989, с. 64, 65). Однак кількість їх доволі незначна; без сумніву, існували й інші спосо- би розливання вина. Один із них можна поба- чити у сцені, зображеній на сахнівській діаде- мі, де юнак з амфори наповнює ритон — гли- боку посудину з широким горлом (рис. 7: 1). У цьому контексті ще красномовнішим є зістав- лення золотих «ворворок» із ритонами, які, на думку Ю. Б. Полідовича, є їх типологічною та функціональною паралеллю (2023, с. 267). Використання ворворок як лійок дозволяло спрямувати струмінь вина точно в посудину та контролювати її наповнення, перекриваючи пальцем нижній отвір конуса. Цілком імовір- но, що в такий спосіб «ворворки» невеликих розмірів використовували при розливанні не тільки вина, а й інших сакральних напоїв, пе- редусім амріти — наркотичного «напою без- смертя», який виготовлявся з рослинної си- ровини (Елизаренкова 1999, с. 325, 344-346). Стан наркотичного сп’яніння досягався при вживанні значно менших об’ємів напою по- рівняно з вином, отже, лійки-конуси невели- ких розмірів могли цілком задовольнити ці по- треби. Доречно нагадати, що всередині двох конусів із кургану поблизу с. Сенгілєєвське начебто були виявлені залишки концентрова- ної опіумної рідини (Curry 2016, p. 29). Варто звернути увагу на ще одну групу предметів, які походять із кургану Огуз, де вони були знайдені у кількості шести екземп- лярів (рис. 7: 2)8. Ці предмети виявлено не під час розкопок, а унаслідок подальшого погра- бування пам’ятки місцевими селянами, тому їх археологічний контекст у похованні залишився невідомим. Форма предметів надзвичайно ори- гінальна для скіфської культури і доволі склад- на для лаконічного визначення, що спричини- ло появу низки різноманітних назв, на кшталт «предмети з отвором», «ріжки конусоподібної форми», «наконечники у вигляді пласкої фляж- ки без дна» та ін. (Фіалко 2006, с. 10). Предмети дійсно мають форму зрізаного конуса із ввігну- тими боками, округлою у перетині вершиною та сплющеною нижньою частиною, унаслідок чого основа конуса набула еліпсоподібної форми. Усі 6 «конусів» приблизно одного розміру — до- вжина еліпсоподібної основи становить 10,3— 11,6 см, ширина — 3,8—5,0 см, висота — 8,2— 8,8 см (Фіалко 2006, с. 12). Діаметр верхнього отвору «конуса» зі Скарбниці Національного музею історії України (НМІУ) — 2,3—2,4 см (Величко, Полідович 2021, с. 109). Через оригі- нальність форми огузькі «конуси» тривалий час розглядали як «предмети невідомого призначен- ня», допоки О. Є. Фіалко не атрибутувала їх як 8 У складності такого розливання автор переконався під час виміру об’єму амфори з кургану Солоха (Бабенко 2015, с. 124). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 182 Рис. 6. Зображення конусів на горитах на образотворчих пам’ятках: 1, 2 — Чортомлик (за: Piotrovsky, Galanina, Grach 1986); 3 — Кропивницький (Єлисаветград, Кіровоград) (за: Ольховский, Евдокимов 1994); 4 — Васинський курган (за: Козир, Панченко, Чорний 2019); 5 — Нововасилівка (за: Ольховский, Евдокимов 1994); 6 — Привітне (за: Оль- ховский, Евдокимов 1994) Fig. 6. Image of cones on objects of art: 1, 2 — Chortomlyk mound (after: Piotrovsky, Galanina, Grach 1986); 3 — Kropyvnytskyi (Yelysavethrad, Kirovohrad) (after: Ольховский, Евдокимов 1994); 4 — Vasyne mound (after: Козир, Панченко, Чор- ний 2019); 5 — Novovasylivka (after: Ольховский, Евдокимов 1994); 6 — Pryvitne (after: Ольховский, Евдокимов 1994) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 83 вотолки9 — своєрідні амулети-китиці у збруї за- пряжних коней (Фиалко 2005, с. 409-414; Фіал- ко 2006, с. 12-15), що підтримали інші дослідни- ки (Величко, Полідович 2021, с. 109). О. Є. Фі- алко цілком слушно зіставила огузькі конуси за формою із золотими ворворками, насамперед із комплексами, де було виявлено серійні зна- хідки, — Ставропольським скарбом, Курджип- 9 Із яких п’ять зберігається в Державному Ермітажі у Санкт-Петербурзі, ще один — у Скарбниці НМІУ (Манцевич 1980, рис. 11; Фиалко 2005, с.407, 408; Фіалко 2006, с. 10; Величко, Полідович 2021, с. 109). Рис. 7. Використання конусів як лійок: 1 — сахнівська діадема (фрагмент), сцена розливання вина з амфори (за: Толоч- ко, Ролле, Вессе 1991); 2 — конус-лійка з кургану Огуз, колекція Скарбниці НМІУ (за: Величко, Полідович 2021) Fig. 7. Using cones as a funnel: 1 — Sakhnivka diadem (fragment), scene of pouring wine from an amphora (after: Толочко, Ролле, Вессе 1991); 2 — a cone-funnel from the Oguz mound, collection of the Treasury of NMIU (after: Величко, Полідо- вич 2021) ським курганом, Ак-Буруном (Фиалко 2005, с. 413; Фіалко 2006, с. 14)10. Але якщо погодитися з аргументованою атрибуцією золотих ворворок із перелічених комплексів як своєрідного риту- ального посуду для узливання (Полідович 2023, с. 269), то саме схожість огузьких конусів до цих ворворок може побічно свідчити і про близь- кість їх функціонального використання. Зазна- чимо, що через виявлення огузьких конусів під 10 Цікаво, що А. А. Спіцин заперечував можливість ви- користання цих предметів як вотолок (Спицын, 1906, с. 160). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 184 час грабіжницьких пошуків селян їх зв’язок із похованнями коней не задокументований і має гіпотетичний характер. Серед селянських знахі- док в Огузі, перелічених А. А. Спіциним, згаду- ється чимало предметів, які не мають стосунку до кінського спорядження чи прикрас коней, а саме — близько 15 штампів різноманітних плас- тинок, прикрас одягу, трубочки-пронизки, улам- ки веретена, ножа, кинджала, бронзового казана, наконечники стріл тощо (Спицын 1906, с. 161- 166). Доречно навести тактильні відчуття від огузьких конусів самого А. А. Спіцина: «виріб зручно охоплюється рукою, накладаючи пальці знизу, на кривизну» (Спицын, 1906, с. 160), та ві- зуальні асоціації Є. О. Величко та Ю. Б. Полідо- вича: «конус … у вигляді лійки» (Величко, Полі- дович 2021, с. 109). Отже, якщо намагатися зна- йти якесь прийнятне пояснення використанню огузьких конусів як «посуду», то чи не єдиним варіантом буде їх застосування як лійок11. З ін- шого боку, можливість використання огузьких конусів майже тільки як лійок (а також засобів для фільтрації, див. розділ нижче) та їхня поді- бність до групи золотих «ворворок», зворотно свідчить про ймовірність використання остан- ніх саме в такий спосіб. Золоті конуси як мірило об’єму З огляду на археологічний контекст знахідок конусів — у чоловічих похованнях із предмета- ми озброєння, Ю. Б. Полідович обґрунтовує їх- ній зв’язок із військовими ритуалами, зокрема — із жертвопринесеннями богові війни Аресу крові полонених ворогів, яким перед закланням поли- вали голови вином, а потім зціджували їхню кров до посудини (Herod. IV, 62.3) (Полідович 2023, с. 268). Утім, серед описаних Геродотом військо- вих ритуалів, де використовували посуд, є ще один, який заслуговує на увагу. Ідеться про на- городження воїнів за бойову доблесть та звитя- ги (Herod. IV, 66): «Один раз на рік кожен прави- тель області, змішавши вино з водою в кратері, дає пити тим скіфам, які повбивали ворогів, а ті, хто цього не зробили, не п’ють цього вина, але, присоромлені, сидять осторонь: бо для скіфів це найбільша ганьба. А ті, які повбивали дуже ба- гато ворогів, тримають аж два келехи і з обох п’ють» (переклад А. О. Білецького). Цікаво, що в цьому пасажі Геродот наводить різні назви по- 11 А також як можливий засіб для фільтрації вина чи іншої рідини як із ритуальною, так і побутовою метою (до- кладніше див. нижче). судин — у першому випадку κράτήρ (кратер), у другому — κύλῐκος (кілік, келих), хоча навряд чи на практиці їх використання було так жорстко де- терміноване, що свідчить про певну умовність термінів, використаних «батьком історії». Однак у нашому випадку важливішим є існування у скі- фів при вживанні вина поняття «міри» — хтось отримував одну «міру», хтось — дві. Цілком ві- рогідно, що принцип розподілу в «міру» вико- ристовувався ширше — як під час ритуалів, так і в побуті. Однак міру треба було чимось відмі- ряти, і функцію таких мірил могли виконувати конуси / ворворки. У цьому контексті привертає увагу декор конуса з Курджипського кургану, ре- презентований двома парами воїнів, один із яких у кожній із пар тримає в руці відрубану людську голову, немовби звітуючи про свої воїнські зви- тяги та очікуючи на винагороду. У чортомлиць- кому срібному «сервізі» функцію мірила об’єму міг виконувати черпачок. Крім того, в нього було зручно націджувати вино, особливо з носиків-ле- вів, струмінь вина із яких витікав дуже низько, і наповнити нею вином кіліки чи канфари на висо- ких ніжках було доволі складно. Золоті конуси як пристрої для проціджування вина Цікавим елементом конструкції чортомлиць- кої амфори є ситечка. Одне ситечко у вигляді ко- нуса, майже суцільно вкритого дірочками, встав- лене в горло амфори (рис. 4: 1, 2). Такі самі си- течка, просвердлені в нижній частині тулуба, прикриті носиками-зливами. Таким чином, вино з амфори проходило подвійну фільтрацію — пер- шу при наповненні посудини, другу — під час націджування напою в посуд для його вживан- ня. Таке проціджування вина у побуті скіфів не було чимось надзвичайним — рідкісні знахід- ки ситечок12 пов’язують саме з цією процеду- рою очищення вина перед уживанням13. Отже, можна стверджувати, що така потреба існува- ла, хоч кількість знайдених ситечок не відпові- дає об’ємам спожитого скіфами вина. Без сумні- ву, застосовували й інші способи проціджування вина, і саме з цією метою могли використовува- ти конуси з отвором на дні, поклавши всереди- ну волокна вовни. Очищення вина в такий спосіб 12 Нині цей перелік доповнює знахідка з кургану поблизу с. Сенгілєєвське (Curry 2016, p. 26—32). 13 А також як можливий засіб для фільтрації вина чи іншої рідини як із ритуальною, так і побутовою метою (до- кладніше див. нижче). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 85 Алексеев, А. Ю. 2012. Золото скифских царей из со- брания Эрмитажа. Санкт-Петербург: Издательство Го- сударственного Эрмитажа. Алексеев, А. Ю., Мурзин, В. Ю., Ролле, Р. 1991. Чертомлык. Скифский царский курган IV в. до н.э. Киев: Наукова думка. Алексеева, И. Л. 1973. Раскопки курганов в междуре- чье Дуная — Днестра. В: Рыбаков, Б. А. (ред.). Археоло- гические открытия 1972 года. Москва: Наука, с. 252-253. Алексеева, И. Л., Охотников, С. Б., Редина, Е. Ф. 1997. Скифское погребение у г. Арциз. В: Яровой, Е. В. (ред.). Чобручский археологический комплекс и вопросы взаи- мовлияния античной и варварской культур (IV в. до н.э. — IV в. н.э.). Материалы полевого семинара. Тирасполь: Археология, с. 48-55. Алексєєва, І. Л., Болтрик, Ю. В., Сапожников, І. В. 2021. Курган на Брієннській горі біля м. Арциз. Архе- ологія і давня історія України, 2, с. 287-305. https://doi. org/10.37445/adiu.2021.02.18. мало бути більш якісним, але, окрім цього, було й ритуальне значення. Адже саме через цідилок з овечої вовни пропускали сік соми, який після та- кої фільтрації перетворювався в амріту — напій безсмертя (Елизаренкова 1999, с. 325-327, 335, 336). В Авесті (Вісперад, 10.2-11.18) як засіб для проціджування соми згадується ситечко з волос- ся (Вертиенко 2021, с. 85). І якщо золоті конуси використовували як засіб для фільтрації «соми» з метою отримання амріти, то низка елементів де- кору великої «ворворки» — чортомлицької амфо- ри, де напій проходив подвійну фільтрацію, набу- ває нового змісту. Адже, з одного боку, сік соми мав рослинне походження (Елизаренкова 1999, с. 325, 344-346), тому декор нижньої частини ту- луба з рослинними композиціями міг сприйма- тися саме в цьому контексті. За даними Авести (Ясна 10.17), ритуал приготування соми (хаоми) передбачав використання срібних і золотих чаш. Але, на думку Г. В. Вертієнко, етимологія назви чаш для соми «tašta» («вирублена») вказує на те, що спочатку вона була дерев’яною. Отже, се- ред предметів скіфської матеріальної культури з «tašta» для соми зіставлені добре відомі дерев’яні чаші із золотими накладками (Вертиенко 2021, с. 84-93). У цьому випадку використання рослин- них мотивів у декорі посуду (зокрема конусів / ворворок та чортомлицької амфори) з дорогоцін- них металів могло бути певною алюзією на рос- линне походження матеріалу, з якого початково виготовляли ритуальний посуд. З іншого боку, одним із символів соми був кінь. У Ригведі сому називають конем, скаковим конем, переможцем на перегонах, важковозом, упряжним конем, жеребцем тощо, а вичавлю- вання соку соми зображувано як кінські перего- ни (Елизаренкова 1999, с. 337). І сцени коняр- ства на середньому фризі амфори також могли бути узгоджені з цією символікою. Можливо, що в європейських скіфів у IV ст. до н.е. як своє- рідний сурогат соми в ритуальній практиці (що- найменше, в поховальних і поминальних ритуа- лах вино споживали у величезних обсягах) че- рез легку доступність почали використовувати виноградне вино (Бабенко 2012, с. 24)14, яким і наповнювали чортомлицьку амфору. Таким чином, за формою, матеріалом, техні- кою виготовлення, характером декору, археоло- гічним контекстом, нарешті — функціональним призначенням, чортомлицька амфора має більш або менш точні відповідності серед традицій- ної, хоч і доволі рідкісної категорії скіфської матеріальної культури — золотих «ворворок» чи «конусів». Як і пектораль із Товстої Моги- ли стосовно традиційних скіфських прикрас — гривен, чортомлицька амфора постає своєрід- ною ускладненою модифікацією «конусів». Це, у свою чергу, дозволяє запропонувати декілька нових варіантів можливого використання «ко- нусів» — як своєрідних лійок, що полегшува- ли переливання вина з амфор у посуд для пиття, як мірило об’єму, що дозволяло контролювати розподіл вина, або як пристрій для проціджу- вання вина, що забезпечував його фільтрацію і був пов’язаний з алгоритмом давнього ритуалу з очищення соми та приготування священного на- пою безсмертя — амріти. 14 Витіснення кумиса аракою було відзначено у тувинців (Вайнштейн 1991, с. 137). Підміна могла відбутися і внаслідок відсутності у північнопричорноморських степах необхідних для приготування соми рослин. Практика заміни традиційного виду «соми» іншими рослинами — травами, злаками, чагарниками, добре відома (Бонгард-Левин, Грантовский 1983, с. 116; Кисель 2007). Артамонов, М. И. 1966. Сокровища скифских курга- нов в собрании Государственного Эрмитажа. Прага: Ар- тия; Ленинград: Советский художник. Бабенко, Л. И. 2012. О содержимом амфоры на пек- торали из Толстой Могилы. В: Дьячков, С. В. (ред.). Проблемы истории и археологии Украины. Харьков: ООО «НТМТ», с. 24. Бабенко, Л. И. 2015. Амфора из кургана Солоха из фондов Харьковского исторического музея. Археологи- ческий сборник Государственного Эрмитажа, 40, с. 120- 124, 250. Бабенко, Л. И. 2018. Пектораль или гривна? (о соо- тветствии термина и морфологии украшения). Stratum plus, 3, с. 187-204. Бабенко, Л. І. 2021. Амфора з Чортомлика та пекто- раль з Товстої Могили: загальне та особливе (історіо- графічний огляд і нові спостереження). Археологія і дав- ня історія України, 4, с. 121-133. https://doi.org/10.37445/ adiu.2021.03.01. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 186 Бабенко, Л. И. 2022. Бутоны мирового древа: об од- ном типе скифских наверший. Stratum plus, 3, с. 189-211. https://doi.org/10.55086/sp223215237. Балонов, Ф. Р. 1991. Чертомлыкская серебрянная ам- фора как модель мифопоэтического пространства—вре- мени. В: Алексеев, А. Ю., Мурзин, В. Ю., Ролле, Р. 1991. Чертомлык. Скифский царский курган IV в. до н.э. Киев: Наукова думка, с. 375-377. Безсонова, С. С. 1975. Зображення Афіни за матеріа- лами Північного Причорномор’я. Археологія, 17, с. 23-38. Бидзиля, В. И., Полин, С. В. 2012. Скифский царский курган Гайманова Могила. Киев: Издательский дом «Скиф». Болтрик, Ю. В. 1996. Большие золотые «ворварки» у скифов. В: Крыжицкий, С. Д. (ред.). Мир Ольвии. Памят- ник исследователю и исследование памятника. К 90-ле- тию профессора Л. M. Славина. Киев: ИА НАН Украины, с. 107-109. Бонгард-Левин, Г. М., Грантовский, Э. А. 1983. От Скифии до Индии. Древние арии: мифы и история. Мо- сква: Мысль. Брашинский, И. Б. 1984. Методы исследования анти- чной торговли (на примере Северного Причерноморья). Ленинград: Наука. Бутягин, А. М., Виноградов, Ю. А. 2014. Юз-Оба. Курганный некрополь аристократии Боспора. Т. II: Курганы на мысе Ак-Бурун. Симферополь; Керчь: Май- стер Книг. Вайнштейн, С. И. 1991. Мир кочевников центра Азии. Москва: Наука. Величко, Є. О., Полідович, Ю. Б. 2021. Предмети з кургану Огуз в колекції В. Н. та Б. І. Ханенків (за матері- алами Музею історичних коштовностей України). Архео- логія та давня історія України, 3, с. 104-121. https://doi. org/10.37445/adiu.2021.03.05. Вертиенко, А. В. 2021. Чаша для возлияний в индои- ранской традиции. В: Скорий, С. А., Задніков, С. А. (ред.). Ранній залізний вік Східної Європи: збірник статей на по- шану Ірини Шрамко. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна; Котельва: ІКЗ «Більськ», с. 83-99. Вертієнко, Г. В. 2015. Іконографія скіфської есхато- логії. Київ: Видавець Олег Філюк. Гаврилюк, Н. А. 1989. Домашнее производство и быт степных скифов. Киев: Наукова Думка. Гаврилюк, Н. А. 2016. Пектораль из Толстой Могилы как источник для изучения экономики Степной Скифии. Историография вопроса. Археологія і давня історія Укра- їни, 2, с. 284-291. Гуляев, В. И. 2009. Спасательные раскопки курганов скифского времени на Среднем Дону. В: Бессонова, С. С. (ред.). Эпоха раннего железа. Сборник научных тру- дов к 60-летию С. А. Скорого. Киев; Полтава: ИА НАН Украины, с. 116-124. Гуляев, В. И. 2019. Загадка золотых «конусов» скифов. Краткие сообщения Института археологии, 256, с. 172- 187. http://doi.org/10.25681/IARAS.0130-2620.256.172-187. Дедюлькин, А. В. 2014. Воинское снаряжение скиф- ской эпохи из могильников «Дугино X» и «Крест» в дель- те Дона. В: Прокофьев, Р. В. 2014. Раскопки у хутора Ду- гино в дельте Дона в 2009 году. Ростов-на-Дону (б.и.), с. 350-363. Дзис-Райко, Г. А. (ред.). 1983. Одесский археологичес- кий музей АН УССР. Киев: Наукова думка. Древности… 1872. Древности Геродотовой Скифии, 2. Санкт-Петербург: Императорская археологическая ко- миссия. Елизаренкова, Т. Я. 1999. О Соме в Ригведе. В: Грин- цер, П. А. (ред.), Елизаренкова, Т. Я. (подг. и перев.). Риг- веда. Мандалы IX—X. Москва: Наука, с. 323-353. Зиливинская, Э. Д. 2007. Ритон из Астраханской об- ласти. Проблеми на изкуството, 3, с. 26-32. Иванчик, А. И. 2010. Похороны скифских царей: Геро- дот и археология. В: Герасимова, М. М., Малашев, В. Ю., Мошкова, М. Г. (ред.). Археология и палеоантропология евразийских степей и сопредельных территорий. Мо- сква: Таус, с. 129-150. Ильинская, В. А., Тереножкин, А. И. 1983. Скифия VII—IV вв. до н. э. Киев: Наукова думка. Канторович, А. Р. 2010. Меото-скифское искусство Прикубанья (VII — начало III в. до н. э.). В: Бонгард-Ле- вин, Г. М., Кузнецов, В. Д. (ред.). Античное наследие Ку- бани, 1. Москва: Наука, с. 286-314. Кисель, В. А. 2007. «Огненный» напиток скифов. В: Хаврин, С. В. (ред.). А.В.: Сборник научных трудов в честь 60-летия А.В. Виноградова. Санкт-Петербург: Культ-Информ-Пресс, с. 110-114. Клочко, Л. С. 2009. Чоловічі головні убори на землях Скіфії. В: Бессонова, С. С. (ред.). Эпоха раннего железа. Сборник научных трудов к 60-летию С. А. Скорого. Киев; Полтава: ИА НАН Украины, с. 167-183. Клочко, Л. 2011. Декоративні елементи скіфських го- ловних уборів: до інтерпретації так званих «великих вор- варок». Відлуння віків, 1-2, с. 46-50. Клочко, Л. С. 2013. Гривни із зооморфними закінчен- нями зі скіфських поховань. В: Строкова, Л. В. (ред.). Му- зейні читання. Матеріали наукової конференції «Ювелір- не мистецтво — погляд крізь віки». Київ (б.в.), с. 76-96. Ковалева, И. Ф., Мухопад, С. Е. 1982. Скифское по- гребение конца VI —V вв. до н. э. у с. Александровка. В: Тереножкин, А. И. (ред.). Древности степной Скифии. Киев: Наукова думка, с. 91-101. Козир, І. А., Панченко, К. І., Чорний, О. В. 2019. Васинський курган середньоскіфського часу. Архео- логія і давня історія України, 2, с. 300-314. https://doi. org/10.37445/adiu.2019.02.22. Королькова (Чежина), Е. Ф. 1995. О возможности атрибуции Ставропольского (Казинского) клада как па- мятника скифской эпохи. Археологический сборник Госу- дарственного Эрмитажа, 32, с. 77-89. Кравец, Д. П. 2002. Золотой шлем (Скифы и Донбасс). Славянск: ЗАО «Печатный двор». Кубишев, А. І., Ковальов, М. В. 1994. Скіфський Бро- толюбівський курган V ст. до н. е. на Херсонщині. Архе- ологія, 1, с. 141-144. Кубишев, А. І., Симоненко, О. В. 1991. Скіфські та сарматські пам’ятки Таврії. В: Толочко, П.П., Ролле, Р., Вессе, А. (ред.). Золото степу. Археологія України. Київ: ІА НАН України; Шлезвіг: Археологічний земельний му- зей, с. 75-78. Кубышев, А. И., Бессонова, С. С., Ковалев, Н. В. 2009. Братолюбовский курган. Киев: ИА НАН Украины. Кузьмина, Е. Е. 1976. О семантике изображений на чертомлыцкой вазе. Советская археология, 3, с. 68-75. Легранд, С. 1998. Загадочный золотой предмет из кургана Передериева Могила. Российская археология, 4, с. 89-97. Лесков, А. М. 1968. Богатое скифское погребение из Восточного Крыма. Советская археология, 1, с. 158-165. Лукьяшко, С. Я. 2017. О скифских щитах. Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 4. История. Регионоведение. Международные отноше- ния, 22 (4), с. 6-16. Мальмберг, В. К. 1894. Памятники греческого и гре- ко-варварского искусства, найденные в кургане Караго- деуашх. Материалы по археологии России, 13, с. 121-191. Манцевич, А. П. 1949. К вопросу о торевтике в скиф- скую эпоху. Вестник древней истории, 2, с. 196-220. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 87 Манцевич, А. П. 1976. Чертомлыкская ваза и пекто- раль из Толстой Могилы. Pulpudeva, I, с. 83-98. Манцевич, А. П. 1987. Курган Солоха. Публикация од- ной коллекции. Ленинград: Искусство. Манцевич, А. П. 1980. Об уздечках фракийского типа из кургана Огуз. Actes de IIe Congrиs international de Thrakologie, 1, с. 267-293. Маразов, И. 1978. Ритоните в древна Тракия. София: Български художник. Маразов, И. 2010. Ритон с глава на овен. София: За- харий Стоянов. Маразов, И. 2014. Виното на траките. Мит, риту- ал и изкуство. София: Academic Book Market Publishers. Маразов, И. 2020. Златното руно в тракийската ико- нография. В: Божкова, Б., Генчева, Е. (ред.). In memoriam Ivani Venedikov. По случай 100-годишнината от рожде- нието му. София: Национален археологически институт с музей при БАН, с. 53-78. Мачинский, Д. А. 1978a. О смысле изображений на Чертомлыкской амфоре. В: Столяр, А. Д. (ред.). Проблемы археологии. Вып. II. Сборник статей в память профессора М. И. Артамонова. Ленинград: Издательство Ленинград- ского университета, с. 232-240. Мачинский, Д. А. 1978b. Пектораль из Толстой Могилы и великие женские божества Скифии. В: Луко- нин, В. Г. (ред.). Культура Востока: Древность и раннее средневековье, Ленинград: Аврора, с. 131-150. Мелюкова, А. И. 1989. Скифские памятники степи Северного Причерноморья. В: Мелюкова, А. И. (ред.). Археология СССР. Степи европейской части СССР в ски- фо-сарматское время. Москва: Наука, с. 51-66. Мец, Ф. 2008. О золотом предмете из кургана Переде- риева Могила. Теория и практика археологических иссле- дований, 4, с. 43-54. Минасян, Р. С. 1991. Техника изготовления золотых и серебряных вещей из Чертомлыкского кургана. В: Алек- сеев, А. Ю., Мурзин, В. Ю., Ролле, Р. 1991. Чертомлык. Скифский царский курган IV в. до н.э. Киев: Наукова дум- ка, с. 378-389. Минасян, Р. С. 2014. Металлообработка в древнос- ти и Cредневековье. Санкт-Петербург: Издательство Го- сударственного Эрмитажа. Мирошина, Т. В. 1989. Головные уборы. В: Мелю- кова, А. И. (ред.). Археология СССР. Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время, с. 108-109. Михайлин, В. Ю. 2005. Тропа звериных слов: Пространственно-ориентированные культурные коды в индоевропейской традиции. Москва: Новое литературное обозрение. Могилов, О. Д. 2008. Спорядження коня скіфської доби у Лісостепу Східної Європи. Київ; Кам’янець- Подільський (б.в.). Монахов, С. Ю. 1999. Греческие амфоры в Причерно- морье. Комплексы керамической тары VII—II вв. до н.э. Саратов: Издательство Саратовского университета. Моруженко, А. А. 1992. Скіфський курган Передеріє- ва могила. Археологія, 4, с. 67-74. Мурзин, В. Ю. 2018. О золотых «конусах» из скиф- ских курганов. Археологія і давня історія України, 2, с. 131-137. Ольховский, В. С. 1991. Погребально-поминальная обрядность населения степной Скифии (VII—III вв. до н. э.). Москва: Наука. Ольховский, В. С., Евдокимов, Г. Л. 1994. Скифские изваяния VII—III вв. до н. э. Москва: Институт археоло- гии РАН. Погребова, Н. Н. 1953. К вопросу о происхождении шедевров торевтики из скифских курганов (по поводу статей А. П. Манцевич). Советская археология, XVII, с. 285-291. Полидович, Ю. Б. 2015. Меч из кургана Толстая Мо- гила. Археологія і давня історія України, 2, с. 124-139. Полидович, Ю. Б. 2019. Сцены сражения на золотом конусе из Передериевой Могилы и скифский миф о Ко- лаксае. Stratum plus, 3, с. 229-260. Полідович, Ю. Б. 2023. Загадкові ритуальні пред- мети скіфів: у пошуках відповідей. Археологія і дав- ня історія України, 2, с. 257-275. https:/doi.org/10.37445/ adiu.2023.02.19. Придик, Е. М., 1914. Новые кавказские клады. Мате- риалы по археологии России, 34, с. 94-110. Прокофьев, Р. В. 2014. Раскопки у хутора Дугино в дельте Дона в 2009 году. Ростов-на-Дону (б.и.). Пузикова, А. И. 1995. Скифы Среднего Дона (Белго- родская и Воронежская области). Москва: Практик-А. Пузикова, А. И. 2017. Погребальный инвентарь курганных могильников скифского времени Среднего По- донья. Москва: Институт археологии РАН. Раевский, Д. С. 1979. Об интерпретации памятников скифского искусства. Народы Азии и Африки, 1, с. 70-82. Раевский, Д. С. 1980. Эллинские боги в Скифии? (К семантической характеристике греко-скифского искус- ства). Вестник древней истории, 1, с. 49-71. Раевский, Д. С. 1985. Модель мира скифской куль- туры. Проблемы мировоззрения ираноязычных народов евразийских степей I тысячелетия до н.э. Москва: Наука. Ролле, Р. 1999. О фризе чертомлыцкой амфоры. Киев (б.и.). Рудольф, В. 1993. Большая пектораль из Толстой Могилы: работа «чертомлыцкого мастера» и его школы. Археологические вести, 2, с. 85-90. Русяєва, М. В. 1997. Відтворення історичного пере- казу про битву старих и молодих скіфів. Записки істо- рико-філологічного товариства Андрія Білецького, 1, с. 55-62. Русяева, М. В. 1999. Золотой предмет ритуально- культового назначения из кургана Передериева Мо- гила. В: Вахтина, М. Ю. и др. (ред.). Боспорский фе- номен: греческая культура на периферии античного мира. Материалы Международной научной конферен- ции. Санкт-Петербург: Институт истории материальной культуры, с. 208-215. Рябова, В. А., Черняков, И. Т. 2002a. О функциональ- ном назначении больших золотых скифских «ворворок». В: Захарова, Н. А. (ред.). Ювелирное искусство и матери- альная культура. Тезисы докладов участников одиннад- цатого коллоквиума. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж, с. 80-83. Рябова, В. О., Черняков, І. Т. 2002b. Призначення та походження великих золотих «ворварок». В: Клоч- ко, Л. С. (ред.). Музейні читання. Матеріали науко- вої конференції «Ювелірне мистецтво — погляд крізь віки». Київ: Музей історичних коштовностей України, с. 41-60. Рябова, В. О., Черняков, І. Т. 2002c. Великі золо- ті ковпаки для скальпів у скіфів. Восточноевропей- ский археологический журнал, 1 (14), январь-февраль. [online]. Режим доступу: http://archaeology.kiev.ua/ journal/010102/ryabova_chernyakov.htm. [Дата звернення 30 травня 2023]. Рябова, В. А., Черняков, И. Т. 2003. Типы техноло- гий изготовления больших золотых скифских конусов для скальпов. В: Захарова, Н. А. (ред.). Ювелирное искус- ство и материальная культура. Тезисы докладов участ- ников двенадцатого коллоквиума. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж, с. 102-105. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 188 Савостина, Е. А. 1999. Греческая торевтика на скиф- ские темы: заметки о стиле скульптурного декора. В: Вахтина, М. Ю. и др. (ред.). Боспорский феномен: гре- ческая культура на периферии античного мира. Санкт- Петербург (б.и.), с. 199-204. Савостина, Е. А. 2014. Иконография скифской битвы и «боспорский стиль»: новый повод для обсуждения проблемы. Таврические студии. Исторические науки, 6, с. 32-40. Савостина, Е. А. 2019. Несколько заметок о пекто- рали из кургана Толстая Могила: вопросы атрибуции и культурной принадлежности. Боспорские исследования, XXXIX, с. 58-88. Савченко, Е. И. 2009. Снаряжение коня скифского времени на Среднем Дону как археологический источник. В: Гуляев, В. И. (ред.). Археология Среднего Дона в скиф- скую эпоху. Труды Донской археологической экспедиции ИА РАН, 2004—2008 гг., с. 221-325. Симоненко, А. В. 1987. О семантике среднего фриза Чертомлыцкой амфоры. В: Черненко, Е. В. (ред.). Скифы Северного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 140- 144. Спицын, А. А. 1906. Серогозские курганы. Известия Императорской археологической комиссии, 19, с. 157-174. Стефани, Л. Э. 1865. Объяснение некоторых ве- щей, найденных в 1863 г. в Южной России. Отчет Им- ператорской Археологической комиссии за 1864 год, с. 1-246. Стоянов, Т. 2008. Бележки за въоръжението и снаря- жението представени в люнета на царската гробница при Свещари. В: Михайлова, Ж. (ред.). Погребални практики и ритуали. Есенни четения Сборяново 2007. Варна: Сла- вена, с. 59-77. Толочко, П.П., Ролле, Р., Вессе, А. (ред.). 1991. Золо- то степу. Археологія України. Київ: Інститут археології НАН України; Шлезвіг: Археологічний земельний музей. Толстой, И. И., Кондаков, Н. П. 1889. Русские древ- ности в памятниках искусства. Вып. 2. Древности ски- фо-сарматские. Санкт-Петербург: Типография Минис- терства путей сообщения. Трейстер, М. Ю. 2012. Серебряные сосуды из тайни- ка Гаймановой Могилы. В: Бидзиля, В. И., Полин, С. В. Скифский царський курган Гайманова Могила. Киев: Из- дательский дом «Скиф», с. 610-628. Трейстер, М. Ю. 2023. Бронзовые цедилки типа Eggers 160 из погребений кочевников Азиатской Сарматии. Краткие сообщения Института археологии, 270, с. 40- 52. http://doi.org/10.25681/IARAS.0130-2620.270.40-52. Фиалко, Е. Е. 2005. О назначении золотых «конусов» из скифского кургана Огуз. В: Гуляев, В. И. (ред.). Древности Евразии: от ранней бронзы до раннего средневековья. Па- мяти В. С. Ольховского. Москва: ИА РАН, с. 407-414. Фіалко, О. Є. 2006. Золоті «конуси» з Огузу. Пам’ятки України: історія та культура, ХХХVIII, с. 10-15. Хазанов, А. М. 1975. Золото скифов. Москва: Совет- ский художник. Черненко, Е. В. 1981. Скифские лучники. Киев: Нау- кова думка. Черняков, I. Т., Підвисоцька, Ο. Π. 1999. Технологіч- ні та художні особливості пекторалі з Товстої Могили. В: Ковтанюк, Н. Г. та ін. (ред.). Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи. Матеріали ювілейної міжнарод- ної науково-практичної конференції. Київ: (б.в.), с. 77-78. Шульга, П. И. 2010. Синьцзян в VIII—III вв. до н. э. (погребальные комплексы. Хронология и периодизация). Барнаул: Алтайский государственый университет. Шульц, П. Н., Навротский, Н. И. 1973. Прикубанские изваяния скифского времени. Советская археология, 4, с. 189-204. Яблонский, Л. Т. 2009. Умбонообразные золотые предметы скифского времени из Филипповки. В: Бес- сонова, С. С. (ред.). Эпоха раннего железа. Сборник научных трудов к 60-летию С. А. Скорого. Киев; Полта- ва: Институт археологии НАН Украины, с. 418-428. Яблонский, Л. Т. 2013. Золото сарматских вождей. Элитный некрополь Филипповка-1 (по материалам рас- копок 2004—2009 гг.). Каталог коллекции. Кн. 1. Москва: Институт археологии РАН. Яценко, С. А. 1993. Скифский мужской костюм на предметах греко-скифской торевтики IV в. до н. э. (К вопросу об этнографизме изображений). В: Камене- цкий, И. С., Узянов, С. А. (ред.). Вестник Шелково- го пути. Археологические источники, 1. Москва: Центр «Шелковый путь», с. 304-323. Babenko, L. I. 2023. The Pectoral of Tovsta Mohyla: Understanding the Golden Insignia of Scythia. Arts, 12 (4), p. 1-22. Curry, A. 2016. Rites of the Scythians. Spectacular New Discoveries from the Caucasus Set the Stage for a Dramatic Hilltop Ritual. Archaeology, July/August, p. 26-32. Dally, O. 2007. Skythische und graeco-skythische bil- delemente im Nördlichen Schwarzmeerraum. In: Parzinger, H. (Hrsg.). Im Zeichen des goldenen Greifen. Königsgräber der Skythen. München; Berlin; London; New York: Prestel, S. 291-298. Jacobson, E. 1995. The Art of the Scythians: the Interpenetration of Cultures at the Edge of the Hellenic World. Handbuch der Orientalistik, 2, Leiden; New York; Köln: E.J. Brill. Piotrovsky, B., Galanina, L., Grach, N. 1986. Scythian Art. The Legacy of the Scythian World: mid—7th to 3rd Century B.C. Leningrad: Aurora. Rolle, R. 1998. Betrachtungen zum Figurenrelief der Čertomlyk-Amphore. In: Rolle, R., Murzin, V. Ju., Alekseev, A. Ju. 1998. Königskurgan Čertomlyk: ein skytischer Grabhügel des 4. vorchristlichen Jahrhunderts. Teilbd. II und III. Katalog- und Beilagenteil. Mainz: Verlag Philipp von Zabern, S. 207-236. Rolle, R., Murzin, V. Ju., Alekseev, A. Ju. 1998. Königskurgan Čertomlyk: ein skytischer Grabhügel des 4. vorchristlichen Jahrhunderts. Teilbd. II und III. Katalog- und Beilagenteil. Mainz: Verlag Philipp von Zabern. Vickers, M. 2002. Scythian and Thracian Antiquities in Oxford. Oxford: Ashmolean Museum. Williams, D. 1998. Identifying Greek Jewelers and Goldsmiths. In: Williams, D. (ed.). The Art of the Greek Goldsmith. London: British Museum Press, p. 99-104. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 89 References Alekseev, A. Iu. 2012. Zoloto skifskikh tsarei iz sobraniia Ermitazha. Sankt-Peterburg: Izdatelstvo Gosudarstvennogo Ermitazha. Alekseev, A. Iu., Murzin, V. Iu., Rolle, R. 1991. Chertomlyk. Skifskii tsarskii kurgan IV v. do n.e. Kyiv: Naukova dumka. Alekseeva, I. L. 1973. Raskopki kurganov v mezhdureche Dunaia — Dnestra. In: Rybakov, B. A. (ed.). Arkheologicheskie otkrytiia 1972 goda. Moskva: Nauka, p. 252-253. Alekseeva, I. L., Okhotnikov, S. B., Redina, E. F. 1997. Skifskoe pogrebenie u g. Artsiz. In: Iarovoi, E. V. (ed.). Chobruchskii arkheologicheskii kompleks i voprosy vzaimovliianiia antichnoi i varvarskoi kultur (IV v. do n.e. — IV v. n.e.). Materialy polevogo seminara. Tiraspol: Arkheologiia, p. 48-55. Aleksieieva, I. L. Boltryk, Yu. V., Sapozhnykov, I. V. 2021. Kurgan on Briienn Hill near Artsyz City. Archaeology and Early History of Ukraine, 2, p. 287-305. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.02.18. Artamonov, M. I. 1966. Sokrovishcha skifskikh kurganov v sobranii Gosudarstvennogo Ermitazha. Praga: Artiia; Leningrad: Sovetskii khudozhnik. Babenko, L. I. 2012. O soderzhimom amfory na pektorali iz Tolstoi Mogily. In: Diachkov, S. V. (ed.). Problemy istorii i arkheologii Ukrainy. Kharkiv: OOO “NTMT”, p. 24. Babenko, L. I. 2015. A Solokha Mound amphora (Kharkiv Historical Museum). Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 40, p. 120-124, 250. Babenko, L. I. 2018. Pectoral or Torque? (matching the terminology and the morphology of this adornment). Stratum plus, 3, p. 187-204. Babenko, L. I. 2021. Amphora from Chortomlyk Barrow and Pectoral from Tovsta Mohyla: the General and the Peculiar (Historiographical Overview and new Observations). Archaeology and Early History of Ukraine, 4, p. 121-133. https://doi. org/10.37445/adiu.2021.03.01. Babenko, L. I. 2022. World Tree Buds: About one Type of Scythian Pole-tops. Stratum plus, 3, p. 189-211. https://doi. org/10.55086/sp223215237. Balonov, F. R. 1991. Chertomlykskaia serebriannaia amfora kak model mifopoeticheskogo prostranstva—vremeni. In: Alekseev, A. Iu., Murzin, V. Iu., Rolle, R. 1991. Chertomlyk. Skifskii tsarskii kurgan IV v. do n.e. Kyiv: Naukova dumka, p. 375-377. Bezsonova, S. S. 1975. Zobrazhennia Afiny za materialamy Pivnichnoho Prychornomor’ia. Arheologia, 17, p. 23-38. Bidzilia, V. I., Polin, S. V. 2012. Skifskii tsarskii kurgan Gaimanova Mogila. Kyiv: Izdatelskii dom “Skif”. Boltrik, Iu. V. 1996. Bolshie zolotye “vorvarki” u skifov. In: Kryzhitskii, S. D. (ed.). Mir Olvii. Pamiatnik issledovateliu i issledovanie pamiatnika. K 90-letiiu professora L. M. Slavina. Kyiv: Institut arkheologii NAN Ukrainy, p. 107-109. Bongard-Levin, G. M., Grantovskii, E. A. 1983. Ot Skifii do Indii. Drevnie arii: mify i istoriia. Moskva: Mysl. Brashinskii, I. B. 1984. Metody issledovaniia antichnoi torgovli (na primere Severnogo Prichernomoria). Leningrad: Nauka. Butiagin, A. M., Vinogradov, Iu. A. 2014. Iuz-Oba. Kurgannyi nekropol aristokratii Bospora. T. II: Kurgany na myse Ak-Burun. Simferopol; Kerch: Maister Knig. Leonid I. Babenko Senior Researcher, M. F. Sumtsov Kharkiv Historical Museum, ORCID: 0000-0002-5498-9278, babenkolnd@ gmail.com. CHORTOMLYK AMPHORA AS A MODIFICATION OF GOLDEN “VORVORKAS”: THE SCYTHIAN TRADITION IN A COMPONENT OF A MASTERPIECE OF GREEK-SCYTHIAN TOREVTICS Regarding the possible functional purpose of gold “vorvorkas” (cone-shaped pendants) — one of the mysterious categories of Scythian material culture, many options have been proposed. Some researchers suggest the possibility of their use as ritual items. In this case, it makes sense to pay attention to the Chortomlyk silver amphora, which, in terms of shape, material, manufacturing technique, character of decoration, archaeological context, and finally, functional purpose, finds more or less exact matches among gold cones. Thus, the design of the amphora consists of several “vorvorkas” connected to each other in different ways. Like a number of cone-shaped pendants, the amphora was part of a table “service” made up of several vessels. The plots of the decoration of the golden cones — scenes of tearing, plant compositions or decorations with the participation of anthropomorphic characters correspond to the ornamentation of the Chortomlyk amphora. Decors of “vorvorkas” and amphorae are reproduced in the tradition of “inverted” compositions. Cones, amphorae and also rhytons belong to the category of “flowing” dishes. A possible evidence of the connection of the amphora with the golden cones is the image of a “vorvorka” on the gorytos of one of the characters on the middle frieze of the amphora. This cone can be considered as a certain hint made by the torevtic master, a kind of allusion to the origin of the idea of the Chortomlyk amphora itself. Thus, just like the pectoral from the Tovsta Mohyla in relation to the traditional Scythian jewelry — hryvna (torque), the Chortomlyk amphora appears as a kind of complicated modification of cones. This, in turn, allows proposing several new options for the possible use of these pendants — for pouring of wine from amphorae into drinking vessels, as a volume measure that allowed controlling the distribution of wine, or as a wine purification device that provided its filtration and was associated with the algorithm of the ancient ritual for purifying soma (haoma) and preparing the sacred drink of immortality — amrita. K e y w o r d s: Chortomlyk amphora, vorvorka, cone-shaped pendant, Scythians, pectoral from the Tovsta Mohyla, soma, haoma, amrita. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 190 Vainshtein, S. I. 1991. Mir kochevnikov tsentra Azii. Moskva: Nauka. Velychko, Ye. O., Polidovych, Yu. B. 2021. Items from the Oguz Kurgan in the Varvara and Bohdan Khanenko Collection (Based on the Materials of the Museum of Historical Treasures of Ukraine). Archaeology and Early History of Ukraine, 3, p. 104-121. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.03.05. Vertienko, A. V. 2021. А Libation Bowl in the Indo-Iranian Tradition. In: Skoryi, S. A., Zadnikov, S. A. (ed.). Rannii zaliznyi vik Skhidnoi Yevropy: zbirnyk statei na poshanu Iryny Shramko. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina; Kotelva: IKZ “Bilsk”, p. 83-99. Vertiienko, H. V. 2015. Ikonohrafiia skifskoi eskhatolohii. Kyiv: Vydavets Oleh Filiuk. Gavriliuk, N. A. 1989. Domashnee proizvodstvo i byt stepnykh skifov. Kyiv: Naukova Dumka. Gavriliuk, N. A. 2016. The Pectoral from Tovsta Mohyla as a Source for the Study of the Economy of Steppe Scythia. Historiography of the Problem. Archaeology and Early History of Ukraine, 2, p. 284-291. Guliaev, V. I. 2009. Spasatelnye raskopki kurganov skifskogo vremeni na Srednem Donu. In: Bessonova, S. S. (ed.). Epokha rannego zheleza. Sbornik nauchnykh trudov k 60-letiiu S. A. Skorogo. Kyiv; Poltava: Institut arkheologii NAN Ukrainy, p. 116-124. Guliaev, V. I. 2019. The Riddle of the Scythian Gold “Cones”. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 256, p. 172-187. http://doi.org/10.25681/IARAS.0130-2620.256.172-187. Dediulkin, A. V. 2014. Voinskoe snariazhenie skifskoi epokhi iz mogilnikov “Dugino X” i “Krest” v delte Dona. In: Prokofev, R. V. (ed.) Raskopki u khutora Dugino v delte Dona v 2009 godu. Rostov-na-Donu (b.i.), p. 350-363. Dzis-Raiko, G. A. (ed.). 1983. Odesskii arkheologicheskii muzei AN USSR. Kyiv: Naukova dumka. Drevnosti… 1872. Drevnosti Gerodotovoi Skifii, 2. Sankt-Peterburg: Imperatorskaia arkheologicheskaia komissiia. Elizarenkova, T. Ia. 1999. O Some v Rigvede. In: Grintser, P. A. (ed.), Elizarenkova, T. Ia. (podg. i perev.). Rigveda. Mandaly IX—X. Moskva: Nauka, p. 323-353. Zilivinskaia, E. D. 2007. Riton iz Astrakhanskoi oblasti. Problemi na izkustvoto, 3, p. 26-32. Ivanchik, A. I. 2010. Pokhorony skifskikh tsarei: Gerodot i arkheologiia. In: Gerasimova, M. M., Malashev, V. Iu., Moshkova, M. G. (eds.). Arkheologiia i paleoantropologiia evraziiskikh stepei i sopredelnykh territorii. Moskva: Taus, p. 129-150. Ilinskaia, V. A., Terenozhkin, A. I. 1983. Skifiia VII—IV vv. do n. e. Kyiv: Naukova dumka. Kantorovich, A. R. 2010. Meoto-skifskoe iskusstvo Prikubania (VII — nachalo III v. do n. e.). In: Bongard-Levin, G. M., Kuznetsov, V. D. (eds.). Antichnoe nasledie Kubani, 1. Moskva: Nauka, p. 286-314. Kisel, V. A. 2007. “Ognennyi” napitok skifov. In: Khavrin, S. V. (ed.). A.V.: Sbornik nauchnykh trudov v chest 60-letiia A. V. Vinogradova. Sankt-Peterburg: Kult-Inform-Press, p. 110-114. Klochko, L. S. 2009. Cholovichi holovni ubory na zemliakh Skifii. In: Bessonova, S. S. (ed.). Epokha rannego zheleza. Sbornik nauchnykh trudov k 60-letiiu S. A. Skorogo. Kyiv; Poltava: Institut arkheologii NAN Ukrainy, p. 167-183. Klochko, L. 2011. Dekoratyvni elementy skifskykh holovnykh uboriv: do interpretatsii tak zvanykh “velykykh vorvarok”. Vid- lunnia vikiv, 1-2, p. 46-50. Klochko, L. S. 2013. Hryvny iz zoomorfnymy zakinchenniamy zi skifskykh pokhovan. In: Strokova, L. V. (ed.). Muzeini chytan- nia. Materialy naukovoi konferentsii “Iuvelirne mystetstvo — pohliad kriz viky”. Kyiv (b.v.), p. 76-96. Kovaleva, I. F., Mukhopad, S. E. 1982. Skifskoe pogrebenie kontsa VI — V vv. do n. e. u s. Aleksandrovka. In: Terenozhkin, A. I. (ed.). Drevnosti stepnoi Skifii. Kyiv: Naukova dumka, p. 91-101. Kozyr, I. A., Panchenko, K. I., Chornyi, O. V. 2019. Vasynski Barrow of the Middle Skythian Age. Archaeology and Early History of Ukraine, 2, p. 300-314. https://doi.org/10.37445/adiu.2019.02.22. Korolkova (Chezhina), E. F. 1995. Notes of the Attribution of Stavropol (Kazin) Hoard. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 32, p. 77-89. Kravets, D. P. 2002. Zolotoi shlem (Skify i Donbass). Slaviansk: ZAO “Pechatnyi dvor”. Kubyshev, A. I., Kovalov, M. V. 1994. Skifskyi Brotoliubivskyi kurhan V st. do n. e. na Khersonshchyni. Arheologia, 1, p. 141- 144. Kubyshev, A. I., Symonenko, O. V. 1991. Skifski ta sarmatski pam’iatky Tavrii. In: Tolochko, P. P., Rolle, R., Vesse, A. (eds.). Zoloto stepu. Arkheolohiia Ukrainy. Kyiv: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy; Schleswig: Arkheolohichnyi zemelnyi muzei, p. 75-78. Kubyshev, A. I., Bessonova, S. S., Kovalev, N. V. 2009. Bratoliubovskii kurgan. Kyiv: Institut arkheologii NAN Ukrainy. Kuzmina, E. E. 1976. O semantike izobrazhenii na chertomlytskoi vaze. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 68-75. Legrand, S. 1998. A Mysterious Gold Object from the Kurgan Perederieva Mogila. Rossiiskaia arkheologiia, 4, p. 89-97. Leskov, A. M. 1968. Bogatoe skifskoe pogrebenie iz Vostochnogo Kryma. Sovetskaia arkheologiia, 1, p. 158-165. Lukiashko, S. Ia. 2017. About the Scythian Shields. Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriia 4. Istoriia. Regionovedenie. Mezhdunarodnye otnosheniia, 22 (4), p. 6-16. Malmberg, V. K. 1894. Pamiatniki grecheskogo i greko-varvarskogo iskusstva, naidennye v kurgane Karagodeuashkh. Materialy po arkheologii Rossii, 13, p. 121-191. Mantsevich, A. P. 1949. K voprosu o torevtike v skifskuiu epokhu. Vestnik drevnei istorii, 2, p. 196-220. Mantsevich, A. P. 1976. Chertomlykskaia vaza i pektoral iz Tolstoi Mogily. Pulpudeva, I, p. 83-98. Mantsevich, A. P. 1987. Kurgan Solokha. Publikatsiia odnoi kollektsii. Leningrad: Iskusstvo. Mantsevich, A. P. 1980. Ob uzdechkakh frakiiskogo tipa iz kurgana Oguz. Actes de IIe Congris international de Thrakologie, 1, p. 267-293. Marazov, I. 1978. Ritonite v drevna Trakia. Sofia: “Bagarski hudozhnik”. Marazov, I. 2010. Riton s glava na oven. Sofia: Zakharii Stoianov. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 91 Marazov, I. 2014. Vinoto na trakite. Mit, ritual i izkustvo. Sofia: Academic Book Market Publishers. Marazov, I. 2020. The Golden Fleece in Thracian Imagery. In: Bozhkova, B., Gencheva, E. (eds.). In memoriam Ivani Venedikov. Po sluchay 100-godishninata ot rozhdenieto mu. Sofia: Natsionalen arheologicheski institut s muzey pri BAN, p. 53-78. Machinskii, D. A. 1978a. O smysle izobrazhenii na Chertomlykskoi amfore. In: Stoliar, A. D. (ed.). Problemy arkheologii. Vyp. II. Sbornik statei v pamiat professora M. I. Artamonova. Leningrad: Izdatelstvo Leningradskogo universiteta, p. 232- 240. Machinskii, D. A. 1978b. Pektoral iz Tolstoi Mogily i velikie zhenskie bozhestva Skifii. In: Lukonin, V. G. (ed.). Kultura Vostoka: Drevnost i rannee srednevekove. Leningrad: Avrora, p. 131-150. Meliukova, A. I. 1989. Skifskie pamiatniki stepi Severnogo Prichernomoria. In: Meliukova, A. I. (ed.). Arkheologiia SSSR. Stepi evropeiskoi chasti SSSR v skifo-sarmatskoe vremia. Moskva: Nauka, p. 51-66. Mets, F. 2008. O zolotom predmete iz kurgana Perederieva Mogila. Teoriia i praktika arkheologicheskikh issledovanii, 4, p. 43- 54. Minasian, R. S. 1991. Tekhnika izgotovleniia zolotykh i serebrianykh veshchei iz Chertomlykskogo kurgana. In: Alekseev, A. Iu., Murzin, V. Iu., Rolle, R. 1991. Chertomlyk. Skifskii tsarskii kurgan IV v. do n.e. Kyiv: Naukova dumka, p. 378-389. Minasian, R. S. 2014. Metalloobrabotka v drevnosti i Crednevekove. Sankt-Peterburg: Izdatelstvo Gosudarstvennogo Ermitazha. Miroshina, T. V. 1989. Golovnye ubory. In: Meliukova, A. I. (ed.). Arkheologiia SSSR. Stepi evropeiskoi chasti SSSR v skifo- sarmatskoe vremia. Moskva: Nauka, p. 108-109. Mikhailin, V. Iu. 2005. Tropa zverinykh slov: Prostranstvenno-orientirovannye kulturnye kody v indoevropeiskoi traditsii. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie. Mohylov, O. D. 2008. Sporiadzhennia konia skifskoi doby u Lisostepu Skhidnoi Yevropy. Kyiv; Kamianets-Podilskyi (b.v.). Monakhov, S. Iu. 1999. Grecheskie amfory v Prichernomore. Kompleksy keramicheskoi tary VII—II vv. do n.e. Saratov: Izdatelstvo Saratovskogo universiteta. Moruzhenko, A. A. 1992. Scythian burial mound Perederieva Mogila. Arheologia, 4, p. 67-74. Murzin, V. Iu. 2018. About Gold “Cones” of the Scythian Burial Mounds. Archaeology and Early History of Ukraine, 2, p. 131- 137. Olkhovskii, V. S. 1991. Pogrebalno-pominalnaia obriadnost naseleniia stepnoi Skifii (VII—III vv. do n. e.). Moskva: Nauka. Olkhovskii, V. S., Evdokimov, G. L. 1994. Skifskie izvaianiia VII—III vv. do n. e. Moskva: Institut arkheologii RAN. Pogrebova, N. N. 1953. K voprosu o proiskhozhdenii shedevrov torevtiki iz skifskikh kurganov (po povodu statei A. P. Mantsevich). Sovetskaia arkheologiia, XVII, p. 285-291. Polidovich, Iu. B. 2015. The Sword from Burial Tovsta Mogila. Archaeology and Early History of Ukraine, 2, p. 124-139. Polidovich, Iu. B. 2019. The Battle Scenes on the Golden Cone from Perederieva Mogyla and the Scythian Myth about Kolaxais. Stratum plus, 3, p. 229-260. Polidovich, Iu. B. 2023. Mysterious ritual objects of the Scythians: searching the answers. Archaeology and Early History of Ukraine, 2, p. 257-275. https:/doi.org/ 10.37445/adiu.2023.02.19. Pridik, E. M., 1914. Novye kavkazskie klady. Materialy po arkheologii Rossii, 34, p. 94-110. Prokofev, R. V. 2014. Raskopki u khutora Dugino v delte Dona v 2009 godu. Rostov-na-Donu (b.i.). Puzikova, A. I. 1995. Skify Srednego Dona (Belgorodskaia i Voronezhskaia oblasti). Moskva: Praktik-A. Puzikova, A. I. 2017. Pogrebalnyi inventar kurgannykh mogilnikov skifskogo vremeni Srednego Podonia. Moskva: Institut arkheologii RAN. Raevskii, D. S. 1979. Ob interpretatsii pamiatnikov skifskogo iskusstva. Narody Azii i Afriki, 1, p. 70-82. Raevskii, D. S. 1980. Ellinskie bogi v Skifii? (K semanticheskoi kharakteristike greko-skifskogo iskusstva). Vestnik drevnei istorii, 1, p. 49-71. Raevskii, D. S. 1985. Model mira skifskoi kultury. Problemy mirovozzreniia iranoiazychnykh narodov evraziiskikh stepei I tysiacheletiia do n.e. Moskva: Nauka. Rolle, R. 1999. O frize chertomlytskoi amfory. Kyiv (b.i.). Rudolf, V. 1993. The Great Pectoral from the Tolstaia Mogila. A Work of the Certomlyk Master and his Studio. Arkheologicheskie vesti, 2, p. 85-90. Rusiaeva, M. V. 1999. Zolotoi predmet ritualno-kultovogo naznacheniia iz kurgana Perederieva Mogila. In: Vakhtina, M. Iu. et. al. (eds.). Bosporskii fenomen: grecheskaia kultura na periferii antichnogo mira. Materialy Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii. Sankt-Peterburg: Institut istorii materialnoi kultury, p. 208-215. Rusiaieva, M. V. 1997. Vidtvorennia istorychnoho perekazu pro bytvu starykh y molodykh skifiv. Zapysky istoryko-filolohichnoho tovarystva Andriia Biletskoho, 1, p. 55-62. Riabova, V. A., Cherniakov, I. T. 2002a. O funktsionalnom naznachenii bolshikh zolotykh skifskikh “vorvorok”. In: Zakharova, N. A. (ed.). Iuvelirnoe iskusstvo i materialnaia kultura. Tezisy dokladov uchastnikov odinnadtsatogo kollokviuma. Sangt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh, p. 80-83. Riabova, V. A., Cherniakov, I. T. 2003. Tipy tekhnologii izgotovleniia bolshikh zolotykh skifskikh konusov dlia skalpov. In: Zakharova, N. A. (ed.). Iuvelirnoe iskusstvo i materialnaia kultura. Tezisy dokladov uchastnikov dvenadtsatogo kollokviuma. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh, p. 102-105. Riabova, V. O., Cherniakov, I. T. 2002b. Pryznachennia ta pokhodzhennia velykykh zolotykh “vorvarok”. In: Klochko, L. S. (ed.). Muzeini chytannia. Materialy naukovoi konferentsii “Iuvelirne mystetstvo — pohliad kriz viky”. Kyiv: Muzei istorychnykh koshtovnostei Ukrainy, p. 41-60. Riabova, V. O., Cherniakov, I. T. 2002c. Velyki zoloti kovpaky dlia skalpiv u skifiv. Vostochnoevropeiskii arkheologicheskii zhurnal, 1 (14), Ianvar-Fevral. Available at: http://archaeology.kiev.ua/journal/010102/ryabova_chernyakov.htm. [Accessed 30 May 2023]. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 192 Savostina, E. A. 1999. Grecheskaia torevtika na skifskie temy: zametki o stile skulpturnogo dekora. In: Vakhtina, M. Iu. et. al. (eds.). Bosporskii fenomen: grecheskaia kultura na periferii antichnogo mira. Sankt-Peterburg (b.i.), p. 199-204. Savostina, E. A. 2014. Ikonografiia skifskoi bitvy i “bosporskii stil”: novyi povod dlia obsuzhdeniia problemy. Tavricheskie studii. Istoricheskie nauki, 6, p. 32-40. Savostina, E. A. 2019. Some Remarks on the Pectoral from the Burial Mound Tolstaya Mogila: the Questions of Attribution and Cultural Background. Bosporskie issledovaniia, XXXIX, p. 58-88. Savchenko, E. I. 2009. Snariazhenie konia skifskogo vremeni na Srednem Donu kak arkheologicheskii istochnik. In: Guliaev, V. I. (ed.). Arkheologiia Srednego Dona v skifskuiu epokhu. Trudy Donskoi arkheologicheskoi ekspeditsii IA RAN, 2004— 2008 gg. Moskva: Institut arkheologii RAN, p. 221-325. Simonenko, A. V. 1987. O semantike srednego friza Chertomlytskoi amfory. In: Chernenko, E. V. (ed.). Skify Severnogo Prichernomoria. Kiev: Naukova dumka, p. 140-144. Spitsyn, A. A. 1906. Serogozskie kurgany. Izvestiia Imperatorskoi arkheologicheskoi komissii, 19, p. 157-174. Stefani, L. E. 1865. Obieiasnenie nekotorykh veshchei, naidennykh v 1863 g. v Iuzhnoi Rossii. Otchet Imperatorskoi Arkheologicheskoi komissii za 1864 god. Sankt-Peterburg: Tipografiia Imperatorskoi Akademii nauk, p. 1-246. Stoyanov, T. 2008. Belezhki za vaorazhenieto i snaryazhenieto predstaveni v lyuneta na tsarskata grobnitsa pri Sveshtari. In: Mihailova, Zh. (ed.). Pogrebalni praktiki i rituali. Esenni chetenia Sboryanovo 2007. Varna: Slavena, p. 59-77. Tolochko, P. P., Rolle, R., Vesse, A. (eds.). 1991. Zoloto stepu. Arkheolohiia Ukrainy. Kyiv: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy; Schleswig: Arkheolohichnyi zemelnyi muzei. Tolstoi, I. I., Kondakov, N. P. 1889. Russkie drevnosti v pamiatnikakh iskusstva. Vyp. 2. Drevnosti skifo-sarmatskie. Sankt- Peterburg: Tipografiia Ministerstva putei soobshcheniia. Treister, M. Iu. 2012. Serebrianye sosudy iz tainika Gaimanovoi Mogily. In: Bidzilia, V. I., Polin, S. V. Skifskii tsarskii kurgan Gaimanova Mogila. Kyiv: Izdatelskii dom “Skif”, p. 610-628. Treister, M. Iu. 2023. Bronze Strainers of the Eggers 160 Type from the Burials of the Nomads of Asian Sarmatia. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 270, p. 40-52. http://doi.org/10.25681/IARAS.0130-2620.270.40-52. Fialko, E. E. 2005. O naznachenii zolotykh «konusov» iz skifskogo kurgana Oguz. In: Guliaev, V. I. (ed.). Drevnosti Evrazii: ot rannei bronzy do rannego srednevekovia. Pamiati V. S. Olkhovskogo. Moskva: IA RAN, p. 407-414. Fialko, O. Ye. 2006. Zoloti “konusy” z Ohuzu. Pamiatky Ukrainy: istoriia ta kultura, ХХХVIII, p. 10-15. Khazanov, A. M. 1975. Zoloto skifov. Moskva: Sovetskii khudozhnik. Chernenko, E. V. 1981. Skifskie luchniki. Kyiv: Naukova dumka. Cherniakov, I. T., Pidvysotska, Ο. Π. 1999. Tekhnolohichni ta khudozhni osoblyvosti pektorali z Tovstoi Mohyly. In: Kovtaniuk, N. H. et. al. (eds.). Muzei na rubezhi epokh: mynule, sohodennia, perspektyvy. Materialy yuvileinoi mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv: (b.v.), p. 77-78. Shulga, P. I. 2010. Sintszian v VIII—III vv. do n. e. (pogrebalnye kompleksy. Khronologiia i periodizatsiia). Barnaul: Altaiskii gosudarstvenyi universitet. Shults, P. N., Navrotskii, N. I. 1973. Prikubanskie izvaianiia skifskogo vremeni. Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 189-204. Iablonskii, L. T. 2009. Umbonoobraznye zolotye predmety skifskogo vremeni iz Filippovki. In: Bessonova, S. S. (ed.). Epokha rannego zheleza. Sbornik nauchnykh trudov k 60-letiiu S. A. Skorogo. Kyiv; Poltava: Institut arkheologii NAN Ukrainy, p. 418-428. Iablonskii, L. T. 2013. Zoloto sarmatskikh vozhdei. Elitnyi nekropol Filippovka-1 (po materialam raskopok 2004—2009 gg.). Katalog kollektsii. Kn. 1. Moskva: Institut arkheologii RAN. Iatsenko, S. A. 1993. Skifskii muzhskoi kostium na predmetakh greko-skifskoi torevtiki IV v. do n. e. (K voprosu ob etnografizme izobrazhenii). In: Kamenetskii, I. S., Uzianov, S. A. (eds.). Vestnik Shelkovogo puti. Arkheologicheskie istochniki, 1. Moskva: Tsentr “Shelkovyi put”, p. 304-323. Babenko, L. I. 2023. The Pectoral of Tovsta Mohyla: Understanding the Golden Insignia of Scythia. Arts, 12 (4), p. 1-22. Curry, A. 2016. Rites of the Scythians. Spectacular New Discoveries from the Caucasus Set the Stage for a Dramatic Hilltop Ritual. Archaeology, July/August, p. 26-32. Dally, O. 2007. Skythische und graeco-skythische bildelemente im Nördlichen Schwarzmeerraum. In: Parzinger, H. (Hrsg.). Im Zeichen des goldenen Greifen. Königsgräber der Skythen. München; Berlin; London; New York: Prestel, S. 291-298. Jacobson, E. 1995. The Art of the Scythians: the Interpenetration of Cultures at the Eedge of the Hellenic World. Handbuch der Orientalistik, 2. Leiden; New York; Köln: E.J. Brill. Piotrovsky, B., Galanina, L., Grach, N. 1986. Scythian Art. The Legacy of the Scythian World: mid—7th to 3rd Century B.C. Leningrad: Aurora. Rolle, R. 1998. Betrachtungen zum Figurenrelief der Čertomlyk-Amphore. In: Rolle, R., Murzin, V. Ju., Alekseev, A. Ju. 1998. Königskurgan Čertomlyk: ein skytischer Grabhügel des 4. vorchristlichen Jahrhunderts. Teilbd. II und III. Katalog- und Beilagenteil. Mainz: Verlag Philipp von Zabern, S. 207-236. Rolle, R., Murzin, V. Iu., Alekseev, A. Iu. 1998. Königskurgan Čertomlyk: ein skytischer Grabhügel des 4. vorchristlichen Jahrhunderts. Teilbd. II und III. Katalog- und Beilagenteil. Mainz: Verlag Philipp von Zabern. Vickers, M. 2002. Scythian and Thracian Antiquities in Oxford. Oxford: Ashmolean Museum. Williams, D. 1998. Identifying Greek Jewelers and Goldsmiths. In: Williams, D. (ed.). The Art of the Greek Goldsmith. London: British Museum Press, p. 99-104.
id	arheologia-com-ua-article-372
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:05:26Z
publishDate	2024
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/c4/d37b54e728552d2c70754b11b1754fc4.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-3722024-04-05T00:26:14Z Chortomlyk amphora as a modification of golden “vorvorkas”: the scythian tradition in a component of a masterpiece of greek-scythian torevtics Чортомлицька амфора як модифікація золотих «ворворок»: скіфська традиція у складовій шедевру греко-скіфської торевтики Babenko, L. I. Chortomlyk amphora, vorvorka, cone-shaped pendant, Scythians, pectoral from the Tovsta Mohyla, soma, haoma, amrita чортомлицька амфора, конус, скіфи, пектораль із Товстої Могили, сома, хаома, амріта Regarding the possible functional purpose of gold “vorvorkas” (cone-shaped pendants)&nbsp;— one of the mysterious categories of Scythian material culture, many options have been proposed. Some researchers suggest the possibility of their use as ritual items. In this case, it makes sense to pay attention to the Chortomlyk silver amphora, which, in terms of shape, material, manufacturing technique, character of decoration, archaeological context, and finally, functional purpose, finds more or less exact matches among gold cones. Thus, the design of the amphora consists of several “vorvorkas” connected to each other in different ways. Like a number of cone-shaped pendants, the amphora was part of a table “service” made up of several vessels. The plots of the decoration of the golden cones — scenes of tearing, plant compositions or decorations with the participation of anthropomorphic characters correspond to the ornamentation of the Chortomlyk amphora. Decors of “vorvorkas” and amphorae are reproduced in the tradition of “inverted” compositions. Cones, amphorae and also rhytons belong to the category of “flowing” dishes.A possible evidence of the connection of the amphora with the golden cones is the image of a “vorvorka” on the gorytos of one of the characters on the middle frieze of the amphora. This cone can be considered as a certain hint made by the torevtic master, a kind of allusion to the origin of the idea of the Chortomlyk amphora itself.Thus, just like the pectoral from the Tovsta Mohyla in relation to the traditional Scythian jewelry —&nbsp;hryvna (torque), the Chortomlyk amphora appears as a kind of complicated modification of cones. This, in turn, allows proposing several new options for the possible use of these pendants —&nbsp;for pouring of wine from amphorae into drinking vessels, as a volume measure that allowed controlling the distribution of wine, or as a wine purification device that provided its filtration and was associated with the algorithm of the ancient ritual for purifying soma (haoma) and preparing the sacred drink of immortality —&nbsp;amrita. У статті обґрунтовано походження чортомлицької срібної амфори як своєрідної ускладненої модифікації золотих конусів та запропоновано декілька можливих варіантів функціонального призначення останніх: як лійок, мірила об’єму або пристрою для проціджування вина Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2024-03-06 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/372 10.15407/arheologia2024.01.069 Arheologia; No 1 (2024): Arheologia; 69-92 Археологія ; № 1 (2024): Археологія; 69-92 Археология; № 1 (2024): Arheologia; 69-92 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/372/370
spellingShingle	чортомлицька амфора конус скіфи пектораль із Товстої Могили сома хаома амріта Babenko, L. I. Чортомлицька амфора як модифікація золотих «ворворок»: скіфська традиція у складовій шедевру греко-скіфської торевтики
title	Чортомлицька амфора як модифікація золотих «ворворок»: скіфська традиція у складовій шедевру греко-скіфської торевтики
title_alt	Chortomlyk amphora as a modification of golden “vorvorkas”: the scythian tradition in a component of a masterpiece of greek-scythian torevtics
title_full	Чортомлицька амфора як модифікація золотих «ворворок»: скіфська традиція у складовій шедевру греко-скіфської торевтики
title_fullStr	Чортомлицька амфора як модифікація золотих «ворворок»: скіфська традиція у складовій шедевру греко-скіфської торевтики
title_full_unstemmed	Чортомлицька амфора як модифікація золотих «ворворок»: скіфська традиція у складовій шедевру греко-скіфської торевтики
title_short	Чортомлицька амфора як модифікація золотих «ворворок»: скіфська традиція у складовій шедевру греко-скіфської торевтики
title_sort	чортомлицька амфора як модифікація золотих «ворворок»: скіфська традиція у складовій шедевру греко-скіфської торевтики
topic	чортомлицька амфора конус скіфи пектораль із Товстої Могили сома хаома амріта
topic_facet	Chortomlyk amphora vorvorka cone-shaped pendant Scythians pectoral from the Tovsta Mohyla soma haoma amrita чортомлицька амфора конус скіфи пектораль із Товстої Могили сома хаома амріта
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/372
work_keys_str_mv	AT babenkoli chortomlykamphoraasamodificationofgoldenvorvorkasthescythiantraditioninacomponentofamasterpieceofgreekscythiantorevtics AT babenkoli čortomlicʹkaamforaâkmodifíkacíâzolotihvorvorokskífsʹkatradicíâuskladovíjšedevrugrekoskífsʹkoítorevtiki

Чортомлицька амфора як модифікація золотих «ворворок»: скіфська традиція у складовій шедевру греко-скіфської торевтики

Institution

Ähnliche Einträge