«Невидимий» бог чи «Податель Багатства»?: образ Гадеса на античних монетах

• Veröffentlicht in: Археологія
• Datum: 2024
• Heft: 3
• Сторінки: 40-53
• ISSN: 2616-499X
• Автори та афіліації: A. Yu. Baukova — PhD, Assistant Professor at the Department of Archaeology and Ancient History of the Ivan Franko National University of Lviv
• 1. Verfasser: Baukova , A. Yu.
• Format: Artikel
• Sprache: Englisch
• Veröffentlicht: Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2024
• Schlagworte: римська провінція Азія; Ніса; античність; Гадес; монети; монетне карбування; імператори; Серапіс; викрадення Персефони
• Online Zugang: https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/386
• Назва журналу: Chemistry, Physics and Technology of Surface

У статті розглянуто те, яким чином представлена постать Гадеса на монетах римської провінції Азія. Міфи, навіть у часи кризи міфологічного світогляду та піднесення ваги філософії, продовжували бути дієвим і найголовнішим способом формування спільного минулого для розрізнених общин і міст. У перші століття нашої ери, у зв’язку зі створенням загальнодержавного ринку й збільшенням грошового обігу, використання міфологічних сюжетів в оздобленні монет було також і способом самореклами громадянських колективів. Вміщення певних сюжетів чи популяризація місцевих божеств сприяла залученню паломників, купців, інших подорожніх. Володар царства мертвих належав до тих богів, ім’я яких намагались не вимовляти, щоб не привертати зайвий раз його уваги. Із постаттю цього бога пов’язано чи не найбільше евфемізмів, однак місто Ніса, керуючись згадкою про те, що саме в цій місцевості сталось викрадення Персефони, стало центром використання образу Гадеса в монетному карбуванні. Важливо, що нумізматичні джерела з провінції Азія фіксують також і трансформацію постаті Аїда-Гадеса в Гадеса-Серапіса, тоді як на інших територіях частіше Серапіса поєднували із Зевсом. У гомерівському міфі про викрадення Кори-Персефони Гадес є героєм першого плану із дуже обмеженою роллю, тому у світі живих більш важливим було пошанування Деметри та її доньки як покровительок родючості й землеробства. Проте постать Гадеса давала змогу репрезентувати окремі місцевості і сьогодні показує спільність вірувань на значних територіях. Після кількісного аналізу наявних матеріалів можна стверджувати, що сюжет викрадення Кори-Персефони в оздобленні монет, окрім автономного та напівавтономного карбування, найчастіше використовували магістрати лідійських міст в часи правління імператорів Марка Аврелія, Септимія Севера та Каракалли. Цей період розквіту монетного карбування та відносної самостійності магістратів показує не тільки рівень економічного зростання міст провінції, стану місцевого ринку та економічної інтеграції регіону загалом, а й інші особливості демонстрації локальних ідентичностей через добре знані й усталені грецькі символи.