До питання про методику аналізу аерофото та космознімків на наявність пам’яток археології

Hnera, V. A.

doi:10.15407/arheologia2024.03.105

До питання про методику аналізу аерофото та космознімків на наявність пам’яток археології

Статтю присвячено методичним аспектам процесу дешифрування аерофото та космознімків для попереднього виявлення пам’яток археології. Здійснено аналіз вітчизняних публікацій з означеної теми. Розглянуто основні розпізнавальні (дешифрувальні) особливості археологічних об’єктів на аерофото та космознімк...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в:	Археологія
Дата:	2024
Випуск:	3
Сторінки:	105-121
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	V. A. Hnera — кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології Києва, Інститут археології НАН України
Автор:	Hnera, V. A.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2024
Теми:	дешифрування дистанційне зондування землі (ДЗЗ) пам’ятка археології ае- рофото та космознімки аерофотограмметрія
Онлайн доступ:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/395
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Репозитарії

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824620818628608
author	Hnera, V. A.
author_facet	Hnera, V. A.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "V. A. Hnera", "institution": "кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології Києва, Інститут археології НАН України", "orcid": "" } ]
author_sort	Hnera, V. A.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	121
container_issue	3
container_start_page	105
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2024-10-01T21:44:34Z
description	Статтю присвячено методичним аспектам процесу дешифрування аерофото та космознімків для попереднього виявлення пам’яток археології. Здійснено аналіз вітчизняних публікацій з означеної теми. Розглянуто основні розпізнавальні (дешифрувальні) особливості археологічних об’єктів на аерофото та космознімках для подальшого дослідження археологічних ландшафтів. Запропоновано методику дистанційного дослідження визначеної території за аерофото та космознімками.
doi_str_mv	10.15407/arheologia2024.03.105
first_indexed	2026-08-07T01:05:39Z
format	Article
fulltext	НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 3  2024 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені Штати Америки ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор хаб., Галле-Віттенберзький університет імені Мартіна Лютера, Німеччина ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (вiдповiдальний секретар) NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947 FREQUENCY: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France IVANTCHIK A. I., Professor, National Centre for Scientific Research of France, France FORNASIER J., Professor, Dr. Hab., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, University of Texas at Austin, the USA SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine (Executive Secretary) ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 3  2024 ЗМIСТ CONTENTS Articles АСЛАНТЮРК Н. Кілька неопублікованих фраг- ментів хеттських клинописних табличок із Богазкея: Bo 6659+Bo 6712, Bo 6662, Bo 6690, Bo 6693, KBo 5.9(Bo 2027)+Bo 6691 USHKOVA Yu. V. Connections of the Yamna Cul- ture Population of the Black Sea Region According to Anthropological Data: An Intergroup Analysis of Male Series БАУКОВА А. Ю. «Невидимий» бог чи «Податель Багатства»?: образ Гадеса на античних монетах STEBLII N. Ya., DOVHAN P. M. The Church of the Princely Era From the Chronicle Buzhesk: Lo- calisation, Remains, Dating (based on the materials of archaeological research in 2015–2021) Discoveries and Recent Finds KARAVAIKO D. V., OSADCHYI Ye. M., BEREST Yu. M. Archaeological Research in Okhtyrka — the Archaeology of War Protection of Archaeological Monuments OSAULCHUK O. M., PADYUKA M. V. Preven- tive Archaeological Research in Overhead Electric Power Line’s Construction Zones Статтi ASLANTÜRK N. Several Unpublished Hittite Cuneiform Tablet Fragments From Boğazköy: Bo 6659+Bo 6712, Bo 6662, Bo 6690, Bo 6693, KBo 5.9(Bo 2027)+Bo 6691 УШКОВА Ю. В. Зв’язки населення ямної спільноти Надчорномор’я за антропологіч- ними даними: міжгруповий аналіз чоловічих серій BAUKOVA A.Yu. “Unseen God” or “Giver of Wealth”? Image of Hades on Ancient Coins СТЕБЛІЙ Н. Я., ДОВГАНЬ П. М. Церква княжої доби з літописного Бужеська: локалізація, деструкції, датування (за матеріалами архео- логічних досліджень 2015–2021 рр.) Новi вiдкриття та знахiдки КАРАВАЙКО Д. В., ОСАДЧИЙ Є. М., БЕ- РЕСТ Ю. М. Дослідження в м. Охтирка — ар- хеологія війни Охорона археологiчних пам’яток ОСАУЛЬЧУК О. М., ПАДЮКА М. В., Пре- вентивні археологічні дослідження в зонах будівництва ліній електропередач 5 16 40 54 72 89 Методи археологiчних дослiджень ГНЕРА В. А. До питання про методику аналізу аерофото та космознімків на наявність пам’яток археології До iсторiї стародавнього виробництва ДУДНИК Д. В. Методи нуклеусного розко- лювання мізинської індустрії епіграветського технокомплексу Хронiка До 75-річчя Ростислава Всеволодовича Тер- пиловського Methods of archaeological research HNERA V. A. On the Methodology of Analysing Aerial and Satellite Images to Detect Archaeological Sites To the History of Ancient Crafts DUDNYK D. V. Core Reduction Methods of Mizyn Industry of Epigravettian Techno-Complex News Review On the 75th Anniversary of Rostyslav Vsevolo- dovych Terpylovskyi 105 121 150 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3105 Методи археологiчних дослiджень УДК 902.3(084.127):528.77 https://doi.org/10.15407/arheologia2024.03.105 ГНЕРА Володимир Анатолійович ― кандидат історич- них наук, науковий співробітник відділу археології Ки- єва, Інститут археології НАН України, ORCID 0000- 0002-6589-9163, volodymyr_hnera@iananu.org.ua ДО ПИТАННЯ ПРО МЕТОДИКУ АНАЛІЗУ АЕРОФОТО ТА КОСМОЗНІМКІВ НА НАЯВНІСТЬ ПАМ’ЯТОК АРХЕОЛОГІЇ © ГНЕРА В. А. 2024 Статтю присвячено методичним аспектам процесу дешифрування аерофото та космо- знімків для попереднього виявлення пам’яток археології. Здійснено аналіз вітчизняних пу- блікацій з означеної теми. Розглянуто основні розпізнавальні (дешифрувальні) особливості археологічних об’єктів на аерофото та космо- знімках для подальшого дослідження археоло- гічних ландшафтів. Запропоновано методику дистанційного дослідження визначеної тери- торії за аерофото та космознімками. К л ю ч о в і с л о в а: дешифрування, дистанційне зондування землі (ДЗЗ), пам’ятка археології, ае- рофото та космознімки, аерофотограмметрія. Цілком очевидним є той факт, що протягом кількох останніх років українська культурна спадщина перебуває у вкрай небезпечному ста- ні. Значні ландшафтні перетворення виявля- ються особливо нищівними для її об’єктів. Під загрозою знищення опинились цілі археологіч- ні ландшафти. У зв’язку з цим зусилля з розви- тку дистанційного вивчення пам’яток археоло- гії в Україні є сьогодні цілком доречним. Додатковим аргументом актуальності цього напряму досліджень є публікаційна активність. За даними бібліометричного аналізу у 2022 р., переважна кількість публікацій у галузі архео- логічних досліджень була присвячена охороні культурної спадщини й технологіям 4.0 допо- вненої реальності та дистанційного зондування земної поверхні (Alviz-Meza, Vásquez-Coronado, Delgado-Caramutti, Blanco-Victorio 2022). За останні десятиліття в українських наукових пу- блікаціях також спостерігаємо інтенсифікацію використання даних дистанційного зондуван- ня з подальшим тематичним розпізнаванням- дешифруванням (Довгий та ін. 2019, с. 85). З огляду на таку тенденцію, зростання ува- ги до цього наукового напряму як складової пер- спективних досліджень, зокрема в українській археології, представляємо бібліографічний ана- ліз розвитку напрямку «дистанційне зондування Землі» та його зв’язок із тематичним дешифру- ванням. Цей бібліографічний огляд покликаний скласти уявлення про розвиток наукового напря- му в українській археології і про те, яким чином автори презентують, описують методику роботи з матеріалами дистанційного зондування Землі. Важливим аспектом аналізу є виявлення ступе- ня системності цих методичних елементів та по- дальший послідовний виклад практичного ал- горитму роботи з даними дистанційного зонду- вання Землі як процесу дешифрування аерофото та космознімків із метою дистанційного дослі- дження пам’яток археології. Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) — це спостереження земної поверхні різноманітни- ми видами знімальної апаратури, розміщеній на авіаційних і космічних засобах, а на сьогодні уже й аналіз накопичених даних, що постійно зрос- тають. Незважаючи на досить широке визначен- ня терміна «дистанційне зондування Землі» та конкретне значення терміна «дешифрування», в українській археології досі превалює тлума- чення цих понять як використання зображень земної поверхні з повітря або космосу для візу- ального пошуку слідів археологічних об’єктів. Термін ДЗЗ в контексті археології об’єднує цілу низку інструментів, які передбачають фік- сацію географічних даних датчиками, роз- міщеними на певній відстані від поверхні, Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 106 що обстежується (Drewett 1999, p. 37). До та- ких інструментів належать геофізичні дослі- дження, низьковисотна фотозйомка, аерофо- то та космічна зйомка. Отримані дані завдяки цим інструментам підлягають археологічно- му дешифруванню — процесу розпізнавання, виявлення та інтерпретації археологічної ін- формації за фотографічними знімками земної поверхні. Під час дешифрування знімків аналі- зуються фотографічні образи об’єктів, що ма- ють низку дешифрувальних ознак, тобто харак- терних особливостей, за якими розпізнаються археологічні об’єкти. Сучасна обробка та фік- сація цих даних здійснюється в геоінформацій- них системах (ГІС) з урахуванням їх просторо- вої прив’язки (Крижановський та ін. 2015). Застосування аерофото та космічної зйом- ки в археології починається з винайдення пові- тряної фотографії. Вона є найдавнішим видом дистанційного зондування землі. Власне з нею пов’язане виникнення окремої галузі археоло- гічних досліджень (aerial archaeology). Спо- стереження та документування археологічних об’єктів з повітря стало можливим уже в епоху повітроплавання (Shepherd 2006). Аерофото- зйомку в другій половині ХХ ст. доповнили ма- теріали, отримані з космічних апаратів та, шир- ше, безпілотних літальних апаратів (БПЛА). У пропонованій статті йтиметься саме про фо- тографічну аерокосмічну зйомку як таку, що ґрунтується на фіксації видимої частини спек- тра. Цей вид зйомки здійснюється за допомо- гою фототехніки, встановленої на літальному апараті (Сонко 2016, с. 10). Процес виявлення, розпізнавання і визначення об’єктів археології, зображених на знімках, є різновидом спеціаль- ного (археологічного) дешифрування. Історію використання аерофотозйомки з відчутним акцентом на Британську археоло- гію описав М. Барбер (Barber 2011). Україн- ський контекст таких досліджень неодноразово був предметом побіжних історичних екскурсів (Борисов 2021). Її початком вважаються робо- ти з аерознімання городища Тепсень неподалік м. Коктебель М. О. Волошином та фортеці Ес- кі-Кермен у 1930 р. Н. І. Рєпніковим (щоправ- да, ця інформація ґрунтується лише на повідо- млені К. В. Шишкіна) (Шишкин 1964, с. 199). У 1960–1980-х рр. на території України здійсне- но кілька масштабних проєктів із використан- ням аерофотозйомки, пов’язаних із діяльністю К. В. Шишкіна (Бруяко и др. 1991; Николаенко 1985; Шишкин 1964; 1966; 1973; 1982; 1985, Ка- ряка 2023). Огляд результатів цих робіт змушує констатувати, що використання аерофотозйом- ки не стало звичним інструментом для археоло- гічних та пам’яткохоронних досліджень в Укра- їні. На думку деяких дослідників, у радянській археології «було також накопичено достатній досвід з археологічного дешифрування аерофо- тознімків простими візуальними методами»1 (Васильев 2003). Об’єктивні обставини не до- зволили виявити всі переваги застосування су- часних аерофотограмметричних методів та зна- чною мірою обмежили тодішні можливості використання матеріалів цього виду дистанцій- ного зондування землі у вирішенні важливих на- укових проблем українською археологією. Ситуація почала кардинально змінюва- тись з середини 1990-х рр. Окремі дослідниць- кі проєкти почали систематично використову- вати матеріали аерофото та космічної зйомки. Так, серед опису польової діяльності «Овруць- кого проєкту»2 як спеціальне технічно-інстру- ментальне дослідження вказується «аерофо- тозйомка» (Томашевський 1998, с. 154; 2020, с. 127-129). Використання космічних знімків обмежувалось матеріалами низької роздільної здатності, які, однак, мали потужний дослід- ницький потенціал (Abate et al. 2020). На початку 2000-х рр. із розвитком комп’ютерних технологій, а саме програми «Earth Viewer», яка стала широко доступною з 2005 р. під назвою «Google Earth», ситуація сут- тєво змінилась. Значний вплив на археологіч- ні дослідження в Україні справили дані SRTM (Shuttle Radar Topography Mission). Матеріали цієї міжнародної дослідницької програми, опри- люднені в 2000 р., уперше дозволили україн- ським археологам безпосередньо працювати з цифровими моделями рельєфу на значних тери- торіях. Додатковим джерелом даних стало вико- ристання БПЛА, переважно різноманітних ква- дрокоптерів (Гнера 2014a). Дослідження з висо- ти пташиного польоту набрали стрімких обертів, особливо на окремих археологічних розкопках (ділянках) (Гнера 2017b). До того ж за остан- нє десятиліття в нашій археологічній науці ста- ли доступні значні об’єми просторових даних, у першу чергу космічної зйомки. Ніколи доти у вільному доступі не з’являлось такого масиву 1 Тут і далі переклад з російської В. А. Гнери. 2 Проєкт комплексного вивчення та збереження істори- ко-археологічної та палеоприродної спадщини серед- ньовічної Овруцької волості на однойменному кряжі під керівництвом к.і.н. А. П. Томашевського. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3107 різнопланових матеріалів, що стосувалися те- риторії України. Можна з певністю стверджува- ти, що цей обсяг із часом буде тільки збільшува- тися, відповідно, технологія дешифрування для вивчення археологічних ландшафтів дещо змі- ниться та вдосконалиться. Кожне поточне дже- рело просторових даних додає нову інформацію та доповнює її, а інколи й змінює підхід до про- сторових археологічних досліджень. Більш детально зосередимося на огляді тих елементів публікацій, що корисні саме з по- гляду розкриття методики роботи з матеріала- ми ДЗЗ як процесу дешифрування аерофото та космознімків на наявність пам’яток археології. Найповніше дешифрувальні ознаки окре- мих археологічних об’єктів для території сте- пової України описані в публікації К. В. Шиш- кіна в 1964 р. (Шишкін 1964). У роботі 1966 р. дослідник коротко описує методику дешиф- рування археологічних пам’яток на аерофо- тознімках (Шишкин 1966, с. 118-121); її дета- лі він розкриває у своїх наступних публікаці- ях (Шишкін 1973; 1982; 1985). Спостереження та рекомендації щодо археологічного дешиф- рування К. В. Шишкіна ґрунтуються на опра- цюванні матеріалів із території півдня Украї- ни (100 тис. км²). Обробці підлягали території в різних ландшафтних ділянках та умовах (ріл- ля, пасовища, забудова, деревна рослинність, чагарники тощо). До того ж значний масив ро- біт було здійснено в лісостеповій зоні, переваж- но на території Черкаської обл. (Шишкін 1985). Аналізуючи праці К. В. Шишкіна, висвітлимо ключові аспекти цих досліджень. В основі дис- танційного виявлення археологічних пам’яток лежать два компоненти: будівельні залишки та гумус, що помітні на аерофотознімку як світлі й темні відтінки на навколишньому тлі (Шишкін, 1973, с. 33). Археологічні об’єкти стають види- мими на фотоматеріалах унаслідок вертикаль- ного переміщення шарів ґрунту. За умов звичай- ної оранки помітні об’єкти до глибини 0,3 м, під час плантажного розорювання — до 0,7 м. Осо- бливо це актуально для поселень-гігантів три- пільської культури в лісостеповій частині Украї- ни. Псевдоархеологічні маркери дають розорані меандри річок у заплавах та різні мікроутво- рення ґрунтів, наприклад, плями опідзоленого ґрунту на місці невеликих лісових масивів. До- даткової контрастності археологічним ділянкам надає рослинність. Коренева система, викорис- товуючи різні шари ґрунту, по-різному забезпе- чує наземну частину рослин водою та пожив- ними речовинами, що впливає на стан вегетації рослинного покриву. На ділянках із підвищеним вмістом гумусу вегетація відбувається швидше та інтенсивніше. Фальшиві маркери створює не- рівномірне розкидання добрив. Оприявлення слідів археологічних об’єктів залежить від гли- бини проникнення кореневої системи рослин. Саме тому, за спостереженнями К. В. Шишкіна, озимі зернові культури дають слабкий ефект або взагалі не «читаються», так само як і на площах із стиглими зерновими та стернею, тому літні аерофотознімки слабко придатні для археоло- гічного дешифрування. В умовах України вияв- лення археологічних пам’яток відбувається на розораних ділянках. Найбільш продуктивними є весняні та осінні аерофотозйомки, коли найбіль- ша територія розорана. Автор, проте, використо- вує аерофотознімки, зроблені наприкінці червня (Шишкін 1985). Для підвищення ефективності дешифрування пропонується комбінувати знім- ки різних пір року та масштабів. Проблеми дешифрування: значна заселе- ність регіону; складне нашарування пам’яток різних епох. Необхідними операціями дешиф- рування є перегляд аерофотознімків, вивчення картографічних матеріалів, багаторазове порів- няння об’єктів на фото з натурою, опитування місцевих жителів та зіставлення отриманої ін- формації з археологічними даними. На відміну від людського ока, фотозображен- ня добре фіксують відтінки, що прямо пов’язані з складом ґрунту. Ці переваги фотознімків мо- жуть бути посилені через використання мето- дів обробки зображення, зокрема підвищення контрастності. Покращує читабельність аеро- фотознімків їх стереоскопічна обробка, при якій можна візуально помітити навіть невеликі осо- бливості рельєфу. Аерофотознімки городищ до- зволили К. В. Шишкіну отримати еталони для дешифрування через спостереження об’єктів в різних фітоумовах (рілля, озимі посіви, степо- ва рослинність, чагарники, посадки). На жаль, дослідник дуже скупо подає зображення марке- рів археологічних об’єктів, а частка масиву ма- теріалів, із якими він працював, невідома. Датування виявлених на аерофотознімках доріг можливе через їх просторовий зв’язок з іншими археологічними об’єктами. К. В. Шиш- кін ефект накладання та оприявлення давніх археологічних об’єктів на поверхні ґрунту на- зиває «рентгенівський ефект аерофотознімка». Відносне датування об’єктів, виявлених уна- слідок дешифрування аерофотознімків, автор ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 108 пропонує через інтенсивність їх прояву. За його спостереженнями, з кожною тисячею років чіт- кість видимості археологічних об’єктів відчут- но послаблюється, відповідно, сліди пам’яток, між якими дві тисячі років, відрізняються за інтенсивністю в два рази. Додатковим спосо- бом датування є взаємне розташування архео- логічних об’єктів. Дороги, що йдуть під селян- ськими наділами, давніші за них; ці самі до- роги давніші й за кургани, що стоять рядами обабіч (детальніше про взаємозв’язок курганів та доріг див.: Болтрик, Каряка 2021). Дороги, що йдуть до городищ, — синхронні цим укрі- пленим пунктам. Додаткову інформацію щодо датування давніх доріг може надати вивчення давніх картографічних матеріалів. Завдяки розумінню масштабу знімка мож- на визначити лінійні розміри об’єктів. З цією ж метою важливо знати відносну величину розтя- гування оранкою ґрунту різних об’єктів (ровів, валів, окремих споруд). Перевагою викорис- тання методу археологічного дешифрування аерофотознімків К. В. Шишкін називає деше- визну та швидкість таких досліджень, у порів- нянні з наземними археологічними роботами. На аерофотознімки та результати просторо- вих досліджень К. В. Шишкіна у вітчизняній археології спиралося багато науковців (пред- ставлені в тексті цієї статті), але окремих ро- біт, присвячених методиці роботи з аерофотоз- німками в українській археології, нам не вда- лося знайти. Проте елементи такої методики присутні в низці робіт, опублікованих уже піс- ля 2000-х рр. і присвячених переважно роботі з космічними знімками. О. В. Каряка в повідомленні 2012 р. вказує, що ще в 2008 р. (Karjaka 2008) «автором роз- роблено методику аналізу супутникових знім- ків Інтернет-ресурсу Google-Earth. Ця мето- дика дозволяє використовувати в археологічній практиці космічні знімки та комбінувати їх з сучасними топографічними картами» (Каряка 2012, с. 230). Однак автор не описує власне ме- тодику, а вказує на результати її застосуван- ня, зокрема: «на супутникових знімках просте- жено смуги, що за своїм характером ідентичні до смуг системи розмежування ділянок Ольвій- ської хори»; далі він описує перевірку лабора- торних спостережень на місці: «... у мікроре- льєфі було зафіксовано залишки трьох сильно розораних, у плані майже паралельних між со- бою валів ...при візуальному обстеженні на міс- ці цих смуг особливостей у кольорі та струк- турі ґрунту не простежено... Виявлені сму- ги та розташоване поряд поселення також пов’язані з помітним на супутниковій зйом- ці стародавнім шляхом і курганною групою» (Каряка 2012, с. 230-231). У публікації 2021 р. О. В. Каряка зазначає важливість аерокосміч- ної зйомки для археологічних досліджень, зо- крема для виявлення давніх доріг. Саме з цією метою дослідник здійснив «ретельне карто- графування залишків цих доріг та їх орієнтирів в ландшафті курганів» (Каряка 2021, с. 169). Найповніше послідовність роботи з аеро- космічною зйомкою дослідник описує в роботі 2015 р. (Каряка 2015). Зокрема виділяє кілька послідовних операцій: 1) створення комплексної геоінформаційної системи регіону досліджень; 2) комбінуваня в ГІС аерофотознімків радян- ського часу та супутникових знімків 2000-х рр. через пошарове зведення в єдиному масштабі. Накладання цих даних дистанційного зондуван- ня і топографічних карт; 3) робота з графічним матеріалом через вио- кремлення аномалій ву кольорі ґрунту, що свід- чить про наявність археологічних об’єктів; 4) на основі всебічного просторового ана- лізу отриманих даних створення максималь- но повної картини розташування сільськогос- подарських ділянок ольвійської хори; часткова реконструкція певних площ, де залишки ліній окремих ділянок були зруйновані. Подальший просторовий аналіз отриманої карти розмежу- вання та шляхів сполучень (виділення окремих регіонів їх концентрації та певних особливос- тей їхньої структури); 5) вказівка на необхідність подальшого дослі- дження територій шляхом детального археоло- гічного обстеження виявлених об’єктів із засто- суванням шурфування та геомагнітної розвідки. Автор описує порівняльний аналіз аерокос- мічних знімків із радянськими картами на пред- мет виявлення системи розподілу сільськогос- подарських земель ольвійської хори та вказує, що на її видимість впливає специфіка складу ґрунтів (Каряка 2015, с. 144). Але це лише еле- мент методики дешифрування у степовій При- чорноморській зоні; для лісостепової та лісової зон потрібен більш розширений підхід. Також на використання аерофото та космо- знімків як одного з джерел отримання інфор- мації для застосування методик «віртуальних археологічних розвідок» указує і В. В. Шер- стюк (Шерстюк 2015, с. 148-149). Дослідник ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3109 описує окремі випадки ідентифікації візуаль- них маркерів археологічних пам’яток, утім майже не аналізуючи самі маркери. Загалом, процес «віртуальних археологічних розвідок» приблизно ідентичний за прийомами та дослід- ницькими операціями до археологічного кар- тографування, описаного В. А. Гнерою (Гнера 2015b). Обидва дослідники вказують на послі- довність роботи з візуальними джерелами (кар- тографічними та аерокосмо фотографічними) і необхідність попередньої роботи зі збору ін- формації мікрорегіону про розташування архе- ологічних об’єктів на досліджуваній території. У попередніх публікаціях автор цієї статті називає та описує варіанти дешифрування: візу- альний, машинно-візуальний, автоматизований, автоматичний (Гнера 2012, с. 83), при цьому вказується, що оптимальним для археологічно- го дешифрування є машинно-візуальний метод. Разом із завданнями пошуку та параметризації археологічних об’єктів засобами аеророзвідки зазначається потреба у визначенні факторів, що загрожують археологічним об’єктам, що сприя- тиме складанню планів охорони та рятівних за- ходів. Називаючи переваги застосування мето- дики аеророзвідки, автор усе-таки не описує по- слідовності та суті дослідницьких операцій. У публікації 2013 р. було названо і подано характеристики роздільної здатності семи веб- ресурсів із космічними знімками (Гнера, Пара- хоня 2013, с. 42). Серед аспектів застосування ГІС вказано інтерполяційне моделювання, що на основі відомих об’єктів допомагає виявити подібні структури на нових ділянках. У статті 2014 р. приділено окрему увагу технічним мо- ментам підготовки матеріалів космічної зйом- ки, їх суміщення та первинного аналізу (Гнера 2014b). Додаткові деталі щодо цифрової оброб- ки зображень, зокрема роботи з каналами кольо- ру та контрастності, повідомляються в публіка- ції 2015 р. (Гнера 2015a, с. 151). Там же наго- лошується на необхідності регулярної планової аерофотозйомки для моніторингу археологіч- них об’єктів в різні пори року. Було описано приклад використання архівної аерофотозйомки та космічної зйомки для ідентифікації об’єктів белігеративної інфраструктури часів Другої сві- тової війни в околицях Києва (Гнера 2014b). Зна- чна частина робіт автора присвячена технічній стороні використання квадрокоптера та оброб- ки отриманих таким способом матеріалів (Гнера 2014a; 2019; Манігда, Гнера 2019). До того ж у своєму дисертаційному дослідженні В. А. Гне- ра запропонував первинну систему розподілу дешифрувальних ознак за трьома основними групами: первинні (комплекс різних елементів, що напряму не пов’язані з пам’яткою), вторин- ні (пам’ятка, а саме комплекс різноманітних еле- ментів самої археологічної пам’ятки, що спосте- рігається наочно), побічні (об’єкти, що опосе- редковано вказують на наявність археологічної пам’ятки). Цей розподіл має ознаки штучно ви- будуваної системи та підкреслює різні групи ознак, кожна з яких претендує на окрему проце- дуру виявлення та опрацювання. Вторинні дешифрувальні ознаки в першу чергу привернули увагу піонерів повітряної ар- хеології. О. Ґ. С. Кроуфорд перший запропону- вав відповідні, тепер усталені в англомовній традиції терміни: «shadow sites» (затінені ді- лянки), «soil marks» (ґрунтові маркери) та «crop marks» (сліди на збіжжі / маркери вегетації) (Drewett 1999, р. 37). В українській археології початок роботи з виділення таких маркерів роз- почав К. В. Шишкін (Шишкин 1964; 1973). У публікації, присвяченій проблемі пошуку знищених ділянок Змієвих валів Переяславщи- ни, С. М. Вовкодав послідовно описує прийоми роботи з космічними знімками та різноманітни- ми картографічними матеріалами для виокрем- лення відповідних ґрунтових маркерів і вияв- лення знищених ділянок довгого дерево-зем- ляного валу (Вовкодав 2015). Ґрунтові маркери в умовах значної розораності території Украї- ни — це найбільш продуктивна для завдань де- шифрування знімків група маркерів. Як правило, знівельовані оранкою, вали, рови та поселенські структури від навколишньої території відрізня- ються кольором та фактурою. Ці ділянки часто виділяються як темні (чорні чи сірі) смуги. Класичним прикладом використання таких маркерів є виявлення поселень трипільської культури поблизу Умані й Тального (Шиш- кин 1985). Зважаючи на те, що археологічні об’єкти, як правило, складаються з різних за кольором культурних прошарків — їх разом- може бути помітно на фоні оранки. Так, уже давно зруйновані курганні насипи можуть ви- глядати як світлі плями (викиди материкової глини) чи темні кола (навколо-курганні ро- вики). Як уже вказувалося, найбільш продук- тивним часом для виявлення таких маркерів є весняний та осінній період — час оранки. Такі самі процеси дешифрування висвітлені в публікації І. В. Сапожникова 2021 р., де вказа- но на інтерпретацію світлих ліній на аерокосміч- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 110 них знімках околиць Ольвії як ровів (сліди вики- нутого на поверхню лесу), а темних ліній — як слідів доріг (Сапожников, Синельников 2021, с. 384), сліди розораного валу «читаються» як смуга світлішого ґрунту на чорному фоні ріллі (Сапожников, Синельников 2021, с. 382). Цінними з точки зору опису «маркерів» є приклади їх вигляду на космічних знімках. Се- ред них межі стародавніх полів (Каряка 2015, с. 142, рис. 2), майданних комплексів, селищ та могильників (Шерстюк 2015, рис. 2, 4). Окре- мо в публікаціях О. В. Каряки описано вигляд маркерів археологічних об’єктів на космічних знімках, зокрема лінійні характеристики марке- рів, що значно доповнюють описи цих же мар- керів К. В. Шишкіним (хоч автор і не посилаєть- ся на публікації попередника): «Система роз- межування стародавніх наділів ольвійської хори на супутникових знімках представлена світли- ми вузькими лініями ... лінії мають плавні, м’які контури та завширшки складають в більшос- ті 14–16 м (максимальні межі 10–18 м). В окре- мих випадках паралельно основним світлим лі- ніям розмежування близько до них виявлені дві паралельні смуги більш темного кольору (тем- ніше загального фону поля), ширина яких ста- новила 6–8 м. Ці вузькі темні лінії зазвичай від- значаються з обох боків основної світлої сму- ги (в поодиноких випадках виявлена лише одна паралельна темна смуга). Простір ділянок, які окреслені межовими смугами, більш темного кольору. Форма цих ділянок у переважній біль- шості представлена вузькими прямокутника- ми подовженої в плані форми» (Каряка 2015, с. 142). У спільній із Ю. В. Болтриком публіка- ції 2021 р. запропоновано умовні терміни (зірка, промені, радіальні промені, наскрізні промені, окремі промені) «для класифікації степових орі- єнтирів та пов’язаних з ними доріг, котрі про- стежуються на супутникових знімках» (Бол- трик, Каряка 2021, с. 203). І хоч О. В. Каряка у пояснені термінів описує їх через археологічні реалії, ці умовні терміни позначають певні фор- ми маркерів на аерокосмічних знімках. Важливим зразком графічного представлен- ня «маркерів» є публікація поряд аерокосміч- ного знімка та промальовки-схеми «маркерів» (Шишкин 1982, рис. 2–3; Козюба 2012, рис. 1–8; Шерстюк 2015, рис. 3, 5; Пуголовок та ін. 2020, рис. 3–6; Болтрик, Каряка 2021, с. 200, рис. 1). Щоправда, іноді інформативність таких зобра- жень як зразків нівелюється візуальним накла- данням графічної промальовки на знімок — «графічна фіксація» (Болтрик, Каряка 2021, рис. 2, 5–7). О. О. Прядко візуально помітні за- лишки фортифікаційних споруд городищ пред- ставляє у вигляді серій різночасових космознім- ків (Прядко 2020а, рис. 2; 2020b, рис. 2, 4; Гнера 2021, рис. 7) та парами зображень промальов- ка-космознімок (Прядко 2020а, рис. 3; 2020b, рис. 3–5). Іноді автори подають серії космічних знімків тієї самої ділянки з різних сервісів кос- мічних знімків (Вовкодав 2012, рис. 2; Гнера, Парахоня 2013, с. 43) та космічні знімки з по- значеннями, що вказують на різні зони пам’яток (Гнера, Парахоня 2013, с. 44) Підсумовуючи наведену інформацію, вар- то відзначити зосередження уваги українських археологів саме на ідентифікації візуальних маркерів археологічних об’єктів. Проте загаль- ної чіткої методики роботи з матеріалами аеро- фотозйомки та особливостями археологічного дешифрування дослідники не подають. Масовий доступ до візуальної інформації про поверхню землі активізував публікаційну активність українських археологів із викорис- танням цих матеріалів. Однак більшість із них використала аерофото та космознімки як ілю- стративний матеріал. Ті ж з авторів, що вказу- вали на специфічні методики роботи з даними ДЗЗ та їх дешифрування, або взагалі не опису- вали ці методики, або робили це дуже фрагмен- тарно. По суті, робота з фотознімками земної поверхні зводилась до візуального пошуку нау- ковцем певних «артефактів» на зображені з по- дальшою їх інтерпретацією як слідів, залишків чи власне археологічних об’єктів. Частина до- слідників перевіряла ці знахідки безпосеред- ньо польовими обстеженнями. З огляду на вищесказане, варто послідовно описати прості рішення (процеси) такої робо- ти. Цей опис покликаний формалізувати ті до- слідницькі операції, які так чи інакше викону- вали вище згадані автори, а проте не дали фор- малізованого опису. Спробуємо, спираючись на методичні розробки попередників та залу- чаючи власний досвід, лаконічно й послідовно описати основні етапи роботи з даними ДЗЗ. Методика дешифрування аерофото та кос- мознімків на наявність пам’яток археології та власне структура пошукового алгоритму в пер- шу чергу залежить від мети й завдання таких досліджень. У наступні десятиліття найважли- вішим завданням застосування ДЗЗ в україн- ській археології буде моніторинг стану відомих археологічних об’єктів та пошук нових. Саме ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3111 з точки зору цих завдань ми пропонуємо варі- ант послідовності використання матеріалів ае- рофото та космознімків для дешифрування ар- хеологічних ландшафтів різних куточків укра- їнської землі. Але найважливішою та найбільш ресурсомісткою частиною досліджень аеро-фо- то та космознімків є польова археологічна пе- ревірка отриманих результатів археологічного дешифрування. Важливість аерофото та космічної зйомки для української археології зростає через кілька вагомих причин. Простори України завдяки іс- торичним обставинам надзвичайно насичені ар- хеологічними об’єктами різних типів і розмірів. Водночас це територія інтенсивної господар- ської діяльності. За даними Держгеокадастру, станом на 2016 р. 70 % території країни вико- ристовуються як сільськогосподарські угіддя; 4,2 % зайняті промисловою та житловою забу- довою (Земельний фонд...). При цьому в галузі обліку та охорони археологічної спадщини залу- чено мізерно мало ресурсів та спеціалістів. Це призводить до її постійної незворотної втрати через руйнування та пошкодження об’єктів ар- хеології. Загальновідомо, що роботи з науково- го й пам’яткоохоронного обліку здійснюються вже понад сто років. Моніторинг археологічної спадщини в законодавстві описаний як одна з функцій пам’яткоохоронних організацій, про- те його безпосередня організація та здійснення до повномасштабного російського вторгнення не були пріоритетними напрямами діяльності державних та наукових інституцій. Ще однією проблемою є безпосередня до- ступність археологічних пам’яток і територій обстеження. За різними оцінками, від 20 до 30 % території України на кінець 2022 р. заміновані й недоступні для практичного обстеження (Крук 2022). Загалом, значна частина території Украї- ни так чи інакше зазнала впливу військових дій унаслідок повномасштабного вторгнення росій- ської федерації. За таких обставин безпосеред- нє обстеження археологічних об’єктів утрудне- не або взагалі неможливе. Ця ситуація зумовлює важливість впровадження масового системно- го використання ДЗЗ для потреб наукової та пам’яткоохоронної діяльності. Що ж стосується об’єктів, стан яких з’ясувати за допомогою наземного моніторингу під час дії військового стану немає фізичної можливості, то за допомогою аерофото та космічної зйомки (в разі наявності актуальних) можливо дистан- ційно оцінити сучасний стан самої пам’ятки та її довкілля. Використовуючи підхід дешифру- вального аналізу, можна виділити елементи міс- цевості, що в різних варіантах візуалізації дозво- ляють визначити їх метричні характеристики та дослідити наявні пошкодження. Дистанційні методи дослідження мають комплекс переваг над контактними. Викорис- тання різних видів аерофото та космічного зні- мання на рівні мікрорегіонів дозволяє за корот- кий час зібрати дані про значні території. Окре- мою перевагою такого способу обстеження є досить часте оновлення даних. На важливості даних дистанційного зондування землі для мо- ніторингу стану археологічних об’єктів не од- норазово вказували не лише закордонні колеги, але й українські фахівці (Вовкодав 2009; Гне- ра 2015а; 2019; Івакін, Зоценко 2020; Томашев- ський 2020; Малолітнева та ін. 2021). Матеріа- ли ДЗЗ, як правило, є неодмінним компонентом сучасних археологічних досліджень як одного з інформаційних шарів геоінформаційних сис- тем. Провідні тенденції в пам’яткоохоронній справі спонукають вважати об’єктом охорони не окремі археологічні пам’ятки, а археоло- гічний ландшафт як певну цілісність. Цілком зрозуміло, що для такого компетентного вико- ристання аерофото та космознімків в охороні й дослідженні археологічної спадщини Укра- їни необхідно чітко окреслити алгоритми ви- користання дистанційних знімків і методичні прийоми дешифрування. Обґрунтована послі- довність дій дозволить ефективно здійснюва- ти подальші дослідження всім зацікавленим сторонам. Здійснення алгоритмізації роботи з даними просторової археології пов’язане з кількома ключовими проблемами, а саме: при- родою даних та процесом їх дешифрування. З огляду на сучасний стан технічного забез- печення української археології найпоширені- шим способом роботи є візуальне дешифру- вання фотографічних зображень. Саме на цьо- му виді дешифрування ми й зупинимось. Організація роботи з матеріалами ДЗЗ для пошуку археологічних об’єктів, як правило, відбувається в межах певного наукового чи управлінського процесу, що в українських умо- вах все частіше набирає форми проєкту. Для спрощення викладу вважатимемо такий про- єкт націленим на комплексну роботу з археоло- гічною спадщиною певного регіону. Для розу- міння місця й ролі роботи з ДЗЗ в рамках про- єкту необхідно коротко оглянути частини його ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 112 реалізації, що відбуваються після формування мети, завдань, структури та виконання. 1. Загальна оцінка території починається з визначення меж регіону досліджень, що і є по- чатковим завданням. Ця проблема спрощуєть- ся у випадку управлінського проєкту з охоро- ни пам’яток окремої адміністративної одиниці. Якщо ж мова йде про науковий проєкт, то ви- значення меж території дослідження потребує додаткового історіографічного дослідження. Так, в археології І–ІІ тис. н. е. де-факто стан- дартним прийомом є окреслення умовних меж історико-соціальних організмів давнини як меж досліджуваних територій (Томашевський 2010, с. 179-180). Ці межі й будуть «дослід- ницькою рамкою» проєкту, тобто територією, у межах якої збиратимуться та аналізуватимуть- ся дослідницькі дані. 2. Збір та систематизація джерел інформа- ції. Значна частина інформації, що стане сирови- ною проєкту, міститься в архівних та візуальних джерелах, зокрема картографічних матеріалах. Для попереднього способу вивчення пам’яток традиційними історичними матеріалами є: ар- хівні документи про існування, виявлення, ви- вчення пам’ятки та навколишньої місцевості, що дає розуміння її характерного складу; архів- ні та сучасні картографічні зображення (бажано в цифровому форматі або з можливістю перекла- ду у цифровий формат), які слугують для загаль- ного ознайомлення з досліджуваною територі- єю, аналізу стану рельєфу, уточнення положення відомих пам’яток або знакових місць щодо кар- тографічної основи, вибору конкретних об’єктів для більш ретельного вивчення та планування місцезнаходження ймовірних пам’яток. Уже на етапі їх збору важливо здійснюва- ти систематизацію таких матеріалів. Початком систематизації може бути їх облік, аналіз осно- вних характеристик. Однією з найважливіших є з’ясування меж територіального та хронологіч- ного охоплення. Саме цей процес у К. В. Шиш- кіна описано як «перегляд аерофотознімків та вивчення картографічних матеріалів» (Шиш- кін 1985). На цьому етапі реалізується плану- вання дешифрувальних операцій (Богомолов 1976, с. 17) та підготовка даних до роботи. Від точності реалізації цього етапу буде залежати достовірність отриманих результатів. Існує й ціла низка інших прийомів дистан- ційного обстеження, що використовують авіа- цію або штучні супутники та іноді застосову- ються в археології. При використанні супутни- кової або літакової РЛС сигнал спрямований на землю зверху; відбиваючись, він відтворює зо- браження земної поверхні, прихованої рослин- ним покривом (A/ac.105/1028 report...). Аналізуючи викладене, робимо висновок, що максимальний збір письмової та цифрової інформації дає можливість для більш повного дослідження початкових даних, що потрібно для коректного дослідження території. 3. Створення археологічної карти окрес- леного регіону всередині визначеної рамки да- них. Ця процедура неодноразово описана як у класичних працях з археологічної методики (Авдусин 1980), так і в новітніх дослідженнях (Томашевский, Павленко 2008). Зазначимо, що доцільно формувати не лише електронну кар- ту археологічних об’єктів із відповідною та- бличною інформацією, але й файловий архів виписок та графічних матеріалів. Це дозволить у майбутньому більш гнучко працювати із зі- браною інформацією. На цьому етапі відбувається первинна робота з пошуку та ідентифікації вже відомих археоло- гічних об’єктів на різноманітних варіантах кар- тографічних матеріалів і ДЗЗ. Дешифрування ма- теріалів аерофото та космозйомки, власне, поля- гає у виявленні та розпізнаванні знятих об’єктів, встановленні їх якісних та кількісних характе- ристик, а також фіксації результатів у графічній, цифровій і текстовій формах. Саме тут здійснюється відбір і накопичення дешифрувальних ознак для різних типів архео- логічних об’єктів. Причому важливо при їх сис- тематизації та описі зважати на фізичну приро- ду таких ознак чи маркерів і конкретні умови їх фіксації. У цьому процесі формується набір ета- лонів дешифрування й таблиць дешифруваль- них ознак, створених внаслідок ідентифікації відомих археологічних об’єктів. Дешифруваль- ні ознаки змінюються залежно від типів орогра- фії рельєфу та складу ґрунтів. Таким чином, для кожного з регіонів виникає природна потреба у виробленні певних наборів дешифрувальних ознак. У регіоні Середземномор’я вже розробле- но певні набори маркерів археологічних об’єктів для використання під час обробки та дешифру- вання матеріалів ДЗЗ (Agapiou et al. 2013; Masini et al. 2018; Agapiou 2019). Для території України таких систематичних робіт поки що майже не здійснювалося (Лисецкий и др. 2011). Тому під час їх дослідження варто описувати не лише те, як виглядають маркери і про що вони сигналізу- ють, а й те, у яких умовах вони зафіксовані (ха- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3113 рактеристики ґрунту, фітоценози, орографія, по- годні умови, тип зйомки та технічні характерис- тики знімка). У процесі накопичення інформації про археологічні об’єкти зони досліджень та їх ідентифікації у просторі необхідно дослідити й ландшафтну структуру території. Таке вивчен- ня дозволить правильно інтерпретувати особли- вості місцевості та її вигляду на знімках. Визначник дешифрувальних ознак для кон- кретного регіону має принаймні чотири час- тини: 1) візуальне відтворення ознаки — ета- лон (фотознімок); 2) таблиця характеристик дешифрувальних ознак зображеної на еталоні ділянки; 3) характеристика загальних геогра- фічних особливостей ландшафту; 4) опис тех- нічних характеристик зображення еталона (Бо- гомолов 1976, с. 67; Гнера 2017а). Паралельно зі створенням бази дешифрувальних ознак від- бувається уточнення розташування археологіч- них об’єктів та їх основних характеристик. Зо- крема уточнення археометричних параметрів. Як правило, етап створення первинної архе- ологічної карти відбувається із залученням ар- хіву вже наявних даних ДЗЗ. Тому тут не йдеть- ся про вибір оптимальних параметрів аерофото чи космозйомки. За підсумками загального де- шифрування створюється цифрова археологіч- на карта відомих та ймовірних пам’яток. Перший етап — це робота з більшістю ма- теріалів ДЗЗ, яка вимагає попередньої оброб- ки. У першу чергу йдеться про геокорекцію та геокодування ДЗЗ. Левова частка таких робіт виконується у межах фотограмметрії — тех- нічної науки, яка займається отриманням до- стовірної інформації про фізичні об’єкти та їх оточення за допомогою реєстрації цифрових образів, одержаних за допомогою сенсорів, які не контактують безпосередньо з цими об’єктами (Толстохатько 2013). Її підрозділ, що займаєть- ся створенням карт та планів за аерофотознім- ками, отриманими з носіїв у повітрі, називаєть- ся аерофотограмметрією. Важливою сферою застосування фотограмметрії є аерокосмічний дистанційний моніторинг для вивчення при- родних ресурсів, геології, археології, картогра- фування. Використання фотограмметрії разом із геоінформаційними технологіями та просто- ровим моделюванням для архівації пам’яток архітектури в археології створюють нові мож- ливості для пошукових, наукових і проєктних робіт. Кожен аерофотознімок є індивідуаль- ним, відповідно, та сама пам’ятка або об’єкт, знятий різною фототехнікою з різних висот, ві- дображається по-різному. Різного виду фото- графії дозволяють ідентифікувати різні деталі, які окремо або разом допомагають виявляти ар- хеологічні пам’ятки. Наприклад, об’єкти мож- на фотографувати під кутом або вертикально, у різний час доби і року, з різних висот та різ- ними об’єктивами (Кучко 1988). Найкращий ефект досягається за умови ви- користання різночасових знімків. Часто при- йнятний результат дає поєднання кількох інди- каторів. Для їх виявлення важливо використо- вувати постобробку цифрових зображень. Ця обробка може бути здійснена доступними гра- фічними редакторами або в межах програмних продуктів ГІС. У першу чергу знімки зміню- ються за допомогою корекції зображення та ка- налів кольору (channels). Існують основні кана- ли: RGB (червоний, зелений і синій) і CMYK (блакитний, пурпурний, жовтий і чорний) та кілька інших: Grayscale (градації сірого) і Lab (червоний, зелений і синій). Кожен канал від- повідає певному діапазону довжин хвиль, які передають конкретну інформацію щодо цікавої характеристики. Перемикаючи канали (попере- дньо збільшуємо контраст фотознімка майже до максимуму), одержуємо різні відтінки ко- льору, на яких проявляються різноманітні ко- льорові форми, і за допомогою тематичного дешифрування та методів польової археології (Потапов 2008) стає можливим виявлення кон- турів підземних об’єктів, які зовсім не помітні при звичайному фотографуванні поверхні. Синтез каналів формує зображення, близь- ке до звичайної фотографії або того, що мож- на побачити людським оком. Об’єкти дешифру- вання будуть мати звичний та зрозумілий колір і, відповідно, вигляд, що може суттєво полег- шити процес ідентифікації об’єктів на знімках. Така комбінація каналів називається «природ- ні кольори». При ній значна частина інформа- ції буде залишатися прихованою, тому для ви- явлення таких об’єктів чи їх властивостей варто використовувати комбінацію каналів із застосу- ванням ближніх, середніх чи дальніх інфрачер- воних діапазонів. Як правило, ці канали поєдну- ють з одним чи декількома каналами видимого діапазону. У результаті формується псевдоко- льоровий знімок. Так, наприклад, у середньому інфрачервоному діапазоні на знімку відобража- ється вміст вологи в рослинності, лісовому по- криві й ґрунті (Довгий та ін. 2019.). Різні від- биття від природних і штучних об’єктів переда- ються у вигляді виразних додаткових кольорів. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 114 На інфрачервоному знімку підстилаючі поро- ди стають блакитними, а густа трава на залив- них луках — яскраво-червоною. За допомогою інфрачервоних фотографій, на яких рясна рос- линність вийшла червоною, знайшли підземні джерела води, якими користувалися доісторич- ні люди (Harp 1978). До того ж велика кількість наявних розроблених методів і алгоритмів циф- рової обробки, можливість комбінацій окремих операцій та методів дозволяє розв’язувати най- різноманітніші завдання, постійно вдоскона- лювати наявні алгоритми та за рахунок цього підвищувати ефективність обробки зображень. У подальшому доцільно здійснити обґрунтуван- ня вимог до процесу обробки цифрових зобра- жень, отриманих із висотних апаратів. Другий етап — виявлення на основі розпо- ділу відомих археологічних об’єктів зони ін- тенсивності їх розташування. Для цього необ- хідно здійснити прогнозне моделювання для пошуку нових археологічних об’єктів водночас із формалізацією закономірностей розташуван- ня. Виділивши різні зони потенційного роз- ташування археологічних об’єктів, необхідно зробити їх візуальне обстеження з метою по- шуків дешифрувальних маркерів та різноманіт- них «аномалій». Це зручно здійснювати, попе- редньо розділивши територію дослідження на умовні квадрати. Важливо реалізовувати бага- торазове співставлення різних візуальних дже- рел та археологічних даних. Зважаючи на закономірності розташування різних типів об’єктів, на наступному етапі робо- ти є сенс розділити територію дослідження на зони з більшою ймовірністю виявлення об’єктів археології та ділянки, де така можливість вигля- дає досить примарною. Поєднуючи карту відо- мих археологічних об’єктів із таким зонуван- ням території отримуємо картосхему з терито- ріями підвищеної концентрації археологічних пам’яток. На цьому етапі доцільно розглядати ділянку дослідження як історично складний, ба- гатошаровий ландшафтний комплекс. Завдяки цьому з’явиться можливість послідовно «роз- шифрувати» окремі елементи ландшафту та на- близитись до їх інтерпретації. Відповідно, об’єкт археологічної спадщини має сприйматися в сис- темі зв’язків з іншими пам’ятками, з якими він творить справжнє середовище. У вивченні дина- міки розвитку ландшафту також необхідно ви- користовувати низку різночасових структурних ознак і дані комплексних археологічно-геогра- фічних досліджень обраної території. На цьому рівні дослідження пріоритетни- ми видаються дані аерокосмічного моніторин- гу. Найдоступнішими для української наукової спільноти (з погляду вартості) є космічні знім- ки. Виявлення та визначення пам’яток археоло- гії не є кінцевим результатом дистанційного де- шифрування аерофото та космознімків. Робо- та над матеріалами зйомки поділяється на два етапи: польовий і лабораторний. Усі результати лабораторного дешифрування мають бути пе- ревірені в польових умовах контактними мето- дами археологічних досліджень. Третій етап. Дистанційно отриману інфор- мацію про пам’ятку потрібно також додатково обробляти за аналітичним методом, із застосу- ванням дедуктивного та індикативного методів обробки археологічних даних. Результатом ана- літичного дешифрування стає з’ясування при- чин взаємозв’язку розташування різноманітних типів пам’яток антропогенних комплексів, спів- відносність із тими чи іншими формами рельє- фу та встановлення послідовності їх формуван- ня. Науковці дійшли висновку, що аналітичне дешифрування дає глибокий аналіз як структур- них об’єктів, так і явищ (Викторов 1973; Глуш- ко 1990; Алексеева, Глушко 1995). У вивченні динаміки розвитку ландшафту також необхідно використовувати низку різночасових структур- них ознак і дані комплексних археологічно-гео- графічних досліджень обраної території. Для отримання якісних результатів аналі- тичного дешифрування аерофото та космо- знімки потрібно пов’язувати з іншими інфор- маційними даними вже на етапі збору та сис- тематизації джерел і створювати найпростішу геоінформаційну систему у вигляді набору кар- тографічних шарів. Ці шари, об’єднані тим чи іншим геоінформаційним програмним продук- том, у вітчизняній археології називають влас- не ГІС, що інтегрована в єдиному інформацій- ному середовищі як електронні просторово- орієнтовані зображення (карти, схеми, плани тощо) та бази даних (властивості, ознаки, пред- мети тощо) (Васильев 2003). ГІС автоматизу- ють процес зіставлення результатів, отриманих при використанні ДЗЗ, даних, отриманих шля- хом класичних археологічних методів з уже на- явними картами, планами місцевості, схемами, кресленнями. Використання ГІС суттєво еко- номить людські та часові ресурси за рахунок автоматизації процесу роботи з картами й до- зволяє створювати динамічні 3D-моделі місце- вості й пам’яток. ГІС не є основним напрямом ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3115 цього дослідження, але певні її елементи вико- ристовуються як допоміжні. У межах такої ГІС уже можливе інтерполяційне моделювання, що на основі відомих об’єктів допомагає виявити подібні структури на нових ділянках. Введення до складу ГІС різноманітних даних ДЗЗ значно полегшує їх аналіз через широкі можливості взаємного зіставлення. Закордонна практика археологічних дослі- джень останнім часом застосовує комплексний підхід, заснований на послідовному застосу- ванні аерокосмічного моніторингу (у першу чергу, аерофото та космознімків) у поєднанні з ГІС (Yao 2023). Результатом такого підходу є не лише виявлення та обстеження пам’яток ар- хеології, а побудова їх геоінформаційних моде- лей і детальна реконструкція історичних про- цесів. Використання геоінформаційних моде- лей, насичених різною інформацією (карти, плани, знімки, бази даних і тощо), з віртуаль- ним об’ємним зображенням дозволяє дати ви- черпну інформацію про досліджуваний об’єкт. Мало того, створює базу для можливих рекон- струкцій. Цей аспект дуже важливий для регі- онів, де остаточно змінений історичний ланд- шафт та історична забудова. Так, маючи опор- ні точки й сучасні космознімки міст чи інших населених пунктів, ми віртуально можемо на- класти на сучасну забудову контури колишніх пам’яток, остаточно знищених чи латентних. Беручи до уваги викладений матеріал, мож- на коротко формалізувати процес археологіч- ного дешифрування: це візуальне обстеження аерофото та космознімка досліджуваної тери- торії, виявлення передбачуваних місць розта- шування пам’яток і об’єктів, цифрова й аналі- тична обробка їх зображень. Викладене дослідження — це спроба уза- гальнити попередній досвід, оприлюднення методики роботи з ДЗЗ в археології України і на основі власних напрацювань (археологічні дослідження Вінницької, Житомирської, Закар- патської, Київської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Черкаської, Чернігівської облас- тей у 2012–2021 рр. (Гнера 2012–2021)) струк- турувати його. Представлено послідовний про- цес роботи з даними ДЗЗ — від збору інфор- мації до аналізу візуального розпізнавання з подальшою інтеграцією з ГІС. Запропоновані т. зв. «прості рішення» алгоритму дешифру- вання, що є універсальними для різних архео- логічних ландшафтів (степовий, лісостеповий, лісовий тощо). Подана схема не є остаточною чи обов’язковою, а лише пропонує один із варіан- тів підходу до тематичного дешифрування в га- лузі археології. Безумовно, наведений алгоритм дій потребуватиме вдосконалення й розширен- ня унаслідок накопичення практичного досві- ду й теоретичних розробок. Важливо наголо- сити, що ця галузь археології тісно пов’язана з технічними науками та технологіями загалом і тому потребує вдумливого самоаналізу та ком- петентного теоретизування. Для отримання до- стовірних результатів дешифрування ДЗЗ в ар- хеології необхідно повсякчас звертати увагу на аналіз процесу дослідження та багаторівне- вий процес перевірки його результатів. Надій- ність отриманих даних, без сумніву, залежить від чіткості та усвідомленості дій дослідника, що, у свою чергу, справляє великий вплив на різноманітні галузі археологічної науки і навіть національної безпеки. Достовірність даних за- лежить від «чистоти» дослідницьких операції, що вкрай важлива в процесі моніторингу архе- ологічних об’єктів. Серед останніх тенденцій досліджень, пов’язаних із даними ДЗЗ, можемо виокре- мити: а) необхідність певної «локалізації» ін- терпретаційних еталонів для окремих мікро- регіонів; б) розширення програмного інстру- ментарію, що його використовують українські археологи, зокрема збільшення частки автома- тизованого дешифрування; в) збільшення те- риторіального охоплення досліджень; г) коор- динація зусиль із моніторингу археологічних ландшафтів та залучення фахівців археологів до суцільного регіонального моніторингу. Наприкінці варто наголосити, що сучасний стан пам’яток археології України в умовах во- єнного стану, а особливо на території бойових дій, потребують нагального моніторингу. За допомогою сучасних аерофото та космознім- ків потрібно дослідити пошкоджені археоло- гічні ландшафти. Широке застосування техно- логій ДЗЗ, супутникових навігаційних систем і ГІС-технологій із дешифруванням для зби- рання, обробки та аналізу інформації в поєд- нанні з даними конкретизованих аеровізуаль- них обстежень за допомогою БПЛА (дронів) і традиційними способами обстежень у тих місцевостях, де це можливо, є особливо акту- альним. До того ж ретроспективність знімків дає можливість отримати історію змін на пев- ній території за останні кілька років, а інколи й кілька місяців. А отже, цей комплексний під- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 116 хід дозволить створювати верифіковані маси- ви даних в єдиному просторі, що дасть мож- ливість дистанційно схарактеризувати стан об’єктів археологічної спадщини та викорис- товувати отримані результати для створення цифрової археологічної карти України. Авдусин, Д. А. 1980. Полевая археология СССР: учеб- ное пособие. Москва: Высшая школа. Алексеева, Н. Н., Глушко, Е. Н. 1995. Принципы определения возраста современных ландшафтов. Извес- тия русского географического общества, 127, 3, с. 18-23. Богомолов, Л. А. 1976. Дешифрирование аэроснимков. Москва: Недра. Болтрик, Ю. В., Каряка, О. В., 2021. Сліди старо- давніх шляхів степової Таврії. Археологія і давня істо- рія України, 40(3), с. 199-214. https://doi.org/10.37445/ adiu.2021.03.13 Борисов, А. В. 2021. Використання даних аеро та космічної зйомки у археології Середньої Наддніпрян- щини. В: Малолітнева, В. К., (ред.), Археологічна спад- щина — погляд згори: правові та організаційні засади використання даних аерокосмічної зйомки для охорони та дослідження археологічної спадщини. Збірник нау- кових праць. Матеріали науково-практичної конферен- ції. Київ, Україна, 6 листопада 2020 р. Київ: ДУ «Інсти- тут економіко-правових досліджень імені В. К. Маму- това НАН України», с. 138-145. https://doi.org/10.6084/ m9.figshare.14255480.v1 Бруяко, И. В., Назарова, Н. П., Петренко, В. Г. 1991. Древние культурные ландшафты на юге тилигуло-дне- стровского междуречья по данным аэрофотосъёмки. Се- веро-Западное Причерноморье — контактная зона древ- них культур. Київ: Наукова думка, с. 37-44. Васильев, С. А. 2003. Автоматизация вывода археоло- гических объектов на цифровую карту. Проблема органи- зации данных. Круглый стол «Геоинформационные тех- нологии в археологических исследованиях». Сборник до- кладов. Москва, Режим доступу: https://www.archaeolog. ru/media/periodicals/agis/AGIS-1/Vasiljev/page1.html Викторов, С. В. 1973. Аэроландшафтная индикация по- следствия деятельности человека в пустыне. Москва: Недра. Вовкодав, С. М. 2010. Облік пам’яток курганного типу засобами ГІС. Наукові записки НІЕЗ «Переяслав», 4(6) Єф- ремівські читання, с. 51-55. Вовкодав, С. М. 2012. Информационная система курганных насыпей бассейна р. Броварка. Краткие сооб- щения Института археологии РАН, 226, с. 8-16 Вовкодав, С. М. 2015. До проблеми пошуку знівельо- ваних сегментів «Змійових» валів Переяславщини. Кра- єзнавство Переяславщини: дослідження, проблеми, по- статі. Серія «Краєзнавча бібліотека Переяславщини, 3. Матеріали круглого столу, 16 жовтня 2015р. м. Переяс- лав-Хмельницький, с. 38-44. Глушко, Е. В. 1990. Исторические аспекты космичес- кого мониторинга опустынивания приаралья и месопота- мии. Вестник Московского Государственного Универси- тета. №3, с. 21-27. Гнера, В. А. 2012. Застосування аерофотограмметрич- них методів дистанційного зондування земної поверх- ні в археології. Праці Центру пам’яткознавства. Збір- ник наукових праць. 21, с. 76-91. https://doi.org/10.6084/ m9.figshare.12174795.v1 Гнера, В. А. 2014a. Аналіз використання дистанцій- но пілотованих літаючих апаратів у археологічних до- слідженнях. Праці Центру пам’яткознавства. Збір- ник наукових праць. 26, с. 16-25. https://doi.org/10.6084/ m9.figshare.12176901.v1 Гнера, В. А. 2014b. Досвід використання матеріа- лів аеро- та космічної зйомки в історико-меморіальній роботі. Ніжинська старовина: збірник регіональної іс- торії та пам’яткознавства, 18(21), с. 10-21. https://doi. org/10.6084/m9.figshare.12177186.v1 Гнера, В. А. 2015. Аерокосмічний моніторинг як інстру- мент пам’яткознавчих досліджень (на прикладі пам’яток археології Брусилівського району Житомирської облас- ті) Автореферат дисертації к.і.н. Центр пам’яткознавства Українського товариства охорони пам’яток історії та куль- тури НАН України. Гнера, В. А. 2015a. Моніторинг законсервованих фун- даментів Десятинної церкви за допомогою аерофотоз- йомки. Opus Mixtum, 3, с. 247-255. https://doi.org/10.6084/ m9.figshare.12176589.v1 Гнера, В. А. 2015b. Пам’ятки археології Бруси- лівського району в інформаційному картографічно- му блоці. Праці Центру пам’яткознавства. Збірник наукових праць. 28, с. 71-85. https://doi.org/10.6084/ m9.figshare.12177198.v1 Гнера, В. А. 2017a. Використання космо- та аерофо- тознімків для археологічної розвідки Брусилівського ра- йону. Археологія і давня історія України. 1 (22), с. 321- 330. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.12176640.v1 Гнера, В. А. 2017b. Археологічна аерофотозйомка за до- помогою квадрокоптерів DJI Phantom (порівняльний ана- ліз). Питання історії науки і техніки, 4, с. 52-60 https://doi. org/10.6084/m9.figshare.12176715.v1 Гнера, В. А. 2019. Аерофотограметричне дослі- дження археологічної спадщини. В: Чабай, В. П. (ред.) І Всеукраїнський археологічний з’їзд: мате- ріали роботи. Київ, с. 19-29. https://doi.org/10.6084/ m9.figshare.14495778.v1 Гнера, В. А. 2021. Історія дослідження та сучасний стан городища Грубське у Житомирській області. Дубен- ський науковий вісник, 3 : Матеріали міжнародної науко- во-теоретичної конференції, присвяченої 920-річчю пер- шої писемної згадки про місто Дубно, с. 67-74. https://doi. org/10.6084/m9.figshare.18480671.v1 Гнера, В. А., Парахоня, А. В. 2013. Дистанційні ме- тоди дослідження в археології. В: Титова, О. М. (ред.) Четверті Зарембівські читання: матеріали Чет- вертих Всеукр. Зарембів. наук. читань «Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції», при- свяч. 150-річчю від дня народж. акад. В. І. Вернадсько- го Збірник наукових праць. Київ: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, с. 40-51. https://doi.org/10.6084/ m9.figshare.12174834.v1 Довгий, С. О. Лялько, В. І., Бабійчук, С. М., Кучма, Т. Л., Томченко, О. В., Юрків, Л. Я. 2019. Основи дистан- ційного зондування Землі: історія та практичне застосу- вання : навчальний посібник. Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України. Земельний фонд України станом на 1 січня 2016 року та динаміка його змін у порівнянні з даними на 1 січня 2015 року — державна служба України з питань геодезії, карто- графії та кадастру [online]. Режим доступу: https://cherkaska. land.gov.ua/info/zemelnyi-fond-ukrainy-stanom-na-1-sichnia- 2016-roku-ta-dynamika-ioho-zmin-u-porivnianni-z-danymy-na- 1-sichnia-2015-roku/ [Дата звернення 27 березня 2023]. Івакін, В. Г., Зоценко, І. В. 2020. Перспективи вико- ристання супутникових знімків для моніторингу стану пам’яток культурної спадщини. Пам’яткознавчі студії: проблеми, практики, перспективи розвитку: збірник на- укових праць, 1, с. 301-308. Каряка, О. В. 2012. Дослідження в Запорізькій обл. Археологічні дослідження в Україні 2011, с. 230-231. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3117 Каряка, О. В. 2015. Система розмежування сільської те- риторії Ольвії Понтійської за даними дистанційного зонду- вання. Археологія і давня історія України, 4 (17), с. 140-147. Каряка, О. В. 2021. Давні шляхи біля Давдового Бро- ду на Інгульці. Археологія і давня історія України, 40 (3), с. 169-174. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.03.10 Каряка, О. В., 2023. Костянтин Шишкін у радянській археології. Простір в історичних дослідженнях, 4, с. 12-21 Козюба, В. К. 2012. Використання аерофотозйомки ча- сів другої світової війни для вивчення городищ середнього подніпров’я. В: Конвалюк, Н. В. (ред.) Археологічні дослі- дження на Київщині. Матеріали І обласної наукової кон- ференції. Трипілля: 24–25 жовтня 2011 року, с. 93-105. Крижановський, Є. М., Мокін, В. Б., Ящолт, А. Р., Ско- рина, Л. М. 2015. Системний аналіз та проектування ГІС. – Електронний навчальний посібник. Вінниця: ВНТУ. Крук, С. 2023. 30% території України заміновано. За масштабами це як дві території держави Австрія,—Сер- гій Крук (Голова ДСНС України). Сайт Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Режим доступу: [Дата звернення 19 квітня 2023], Електронний ресурс: https:// dsns.gov.ua/uk/news/ostanni-novini/30-teritoriyi-ukrayini- zaminovano-za-masstabami-ce-yak-dvi-teritoriyi-derzavi- avstriya-sergii-kruk Кучко, А. С. 1988. Аэрофотография и специальные фотографические исследования. Москва: Недра. Лисецкий, Ф. Н., Терехин, Э. А., Маринина, О. А. 2011. Идентификация элементов пространственной ор- ганизации античных агроландшафтов с помощью гис- технологий и дистанционного зондирования земли. Ученые записки Таврического национального универси- тета имени В. И. Вернадского, 24 (63) №2, с. 8-13. Манігда, О. В., Гнера, В. А. 2019. Переваги викорис- тання геоінформаційних технологій при фіксації археоло- гічних об’єктів. Археологія і давня історія України, 1 (30), с. 218-230. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.12179208.v1 Николаенко, Г. М. 1985. Межевание полей херсонес- ской хоры. Краткие сообщения института археологии АН СССР. 182. Памятники античной археологии, с. 11-15. Потапов, А. А. 2008. Новейшие методы обработки зображений. Москва: Физматлит. Прядко, О. О. 2020а. «Бусурменське» городище на р. Іква. Археологія і давня історія України. 2 (35). с. 137- 141. https://doi.org/10.37445/adiu.2020.02.09 Прядко, О. О. 2020b. Дослідження городищ Переяс- лавського Лівобережжя за допомогою даних дистанцій- ного зондування землі. Простір в історичних досліджен- нях: збірник наукових статей, 1, с. 53-66. Пуголовок, Ю. О., Гречко, Д. С., Каряка, О. В., Рже- вуська, С. С. 2020. Нові дані про поселенські структури скіфського часу біля витоків р. Полузір’я. В: Корост, І. І. (ред.) Археологічні дослідження Більського городища — 2019: Збірник наукових праць. Київ-Котельва: ЦП НАН України і УТОПІК, с. 213-230. Сапожников, И. В., Синельников, А. С. 2021. О рим- ских земляных линейных укреплениях и дороге варваров близ Ольвии. Стародавнє Причорномор’я, ХІІІ. с. 381-392. Сонко, С. 2016. Дистанційні методи та ГІС у приро- докористуванні. Опорний конспект лекцій. Для аспіран- тів спеціальності 103 «Науки про Землю». УНУС. Толстохатько, В. А. Пеньков, В. О. 2013. Конспект лекцій з курсу «фотограмметрія та дистанційне зонду- вання». Харків: ХНУМГ. Томашевский, А. П., Павленко, С. В. 2008. Методи- ка и практика изучения поселений средневековой овруч- ской волости в овручском проекте. В: Гуляев, В. И. (ред.) Поселение как исторический источник: (теоретические и методические подходы к изучению поселений в совре- менной археологии). Тезисы докладов международной на- учной конференции. Москва: Институт археологии РАН, с. 56-57. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.5195170.v1 Томашевський, А. П. 1998. Овруцький кряж: комп- лексне вивчення та збереження історико-археологіч- ної і палеоприродної спадщини (Завдання, перспективи, структура проекту). Археологія, 2, с. 151-155. https://doi. org/10.6084/m9.figshare.5194801.v1 Томашевський, А. П. 2010. Просторові та палеоеколо- гічні дослідження південноруських земель: результати, нові підходи та перспективи. Археологія і давня історія України, 1, с. 174-206 https://doi.org/10.6084/m9.figshare.5203912.v1 Томашевський, А. П. 2020 Просторовий та не інвазив- ний імперативи Овруцького проекту. В: Малолітнева, В. К., (гол.ред.). Археологічна спадщина - погляд згори: правові та організаційні засади використання даних аерокосмічної зйомки для охорони та дослідження археологічної спадщи- ни. Збірник наукових праць. Матеріали науково-практичної конференції. Київ, Україна, 6 листопада 2020 р. Київ: ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Ма- мутова НАН України», с. 123-137. https://doi.org/10.6084/ m9.figshare.14039900.v1 Шерстюк, В. В. 2015. Віртуальні археологічні розвід- ки. Археологія та давня історія України, 4, с. 148-154. Шишкин, К. В. 1966. Применение аэрофотосъемки для исследования археологических памятников. Совет- ская археология, 3, с. 116-121. Шишкин, К. В. 1982. Аэрометод как источник для ис- торической топографии Ольвии и ее окрестностей. Со- ветская археология, 3, с. 235-242. Шишкін, К. В. 1964. Про використання аерофотоз- йомки в археології. Археологія. XVII, с. 199-204. Шишкін, К. В. 1973. З практики дешифрування аеро- фотознімків у археологічних цілях. Археологія. 10, с. 32-41. Шишкін, К. В. 1985. Планування трипільських посе- лень за даними аерофотозйомки. Археологія, 52, с. 72-77. A/ac.105/1028 report on the united nations/International Astronautical Federation workshop on space technologies applied to the needs of humanity: experience from cases in the Mediterranean area (Naples, Italy, from 28 to 30 September 2012) / Naples, Italy: 2012. [online]. Режим доступу: http:// www.unoosa.org/oosa/en/ourwork/psa/schedule/2012/ workshop_italy_space_technologies_applied_to_the_needs_ of_humanity.html [Дата звернення 27 березня 2023] Abate, N., Elfadaly, A., Masini N., Lasaponara, R. 2020. Multitemporal 2016-2018 sentinel-2 data enhancement for landscape archaeology: the case study of the Foggia province, southern Italy. Remote Sensing, 12, No. 8, р. 1309. Agapiou, A. 2019. Enhancement of Archaeological Proxies at Non-Homogenous Environments in Remotely Sensed Imagery. Sustainability, 11(12), р. 3339. https://doi. org/10.3390/su11123339 Agapiou, A., Hadjimitsis, D. G., Alexakis, D. D. 2013. Development Of An Image-Based Method For The Detection Of Archaeological Buried Relics Using Multi-Temporal Satellite Imagery. International Journal of Remote Sensing, 34(16), р. 5979-5996. https://doi.org/10.1080/01431161.2013.803630 Alviz-Meza, A., Vásquez-Coronado, M. H., Delgado- Caramutti, J. G., Blanco-Victorio, D. J. 2022. Bibliometric Analysis Of Fourth Industrial Revolution Applied To Heritage Studies Based On Web Of Science And Scopus Databases From 2016 To 2021. Heritage Science, 10 (1), 189. https:// doi.org/10.1186/s40494-022-00821-3 Barber, M. 2011. A History Of Aerial Photography And Archaeology: Mata Hari’s Glass Eye And Other Stories. Swindon: English Heritage. Drewett, P. L. 1999. Field Archaeology: An Introduction. London: University College London. Shepherd, E. J. 2006. Il Rilievo Topofotografico Di Ostia Dal Pallone 1911. Archeologia Aerea, 2, p. 15-38. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 118 Volodymir A. Hnera PhD, Senior Research Fellow, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000- 0002-6589-9163, gneravolodimir@gmail.com ON THE METHODOLOGY OF ANALYSING AERIAL AND SATELLITE IMAGES TO DETECT ARCHAEOLOGICAL SITES Today, the use of remote sensing methods is an integral part of archaeological research. The use of various types of aerial and satellite photography at the level of micro-regions makes it possible to collect data on large areas in a short time. The received data are subject to archaeological deciphering – the process of recognition, detection and interpretation of archaeological information based on photographic images of the Earth’s surface. In the course of deciphering pictures, photographic images of objects are analysed, which have a number of decipherable features, that is, characteristic ones by which archaeological objects can be recognised. Modern processing and recording of these data is carried out in geoinformation systems, taking into account their spatial reference. The analysis of domestic publications showed that this direction is promising for future research in Ukrainian archaeology. However, the researchers do not provide a general, clear methodology for working with aerial photography materials and features of archaeological deciphering. Summarising this information prompts the creation of a consistent description of such work. This description is intended to formalise those research operations, which in one way or another were performed by the above-mentioned authors. The paper is an attempt to create a methodology for the archaeological deciphering of aerial and satellite photos for the remote study of archaeological monuments and the protection of archaeological heritage. It is intended to summarise the previous experience of publishing the methodology of working with remote sensing of the land in the archaeology of Ukraine and to structure it on the basis of our own developments. The proposed scheme is not final or mandatory, but only offers one of the options for the approach to thematic deciphering in archaeology. Undoubtedly, the given algorithm of actions will require improvement and expansion as a result of the accumulation of practical experience and theoretical achievements. It is important to emphasise that this branch of archaeology is closely related to technical sciences and technologies in general and therefore requires thoughtful introspection and competent theorising. To obtain reliable results of deciphering in archaeology, it is necessary to always pay attention to the analysis of the research process and the multi-level process of checking its results. The reliability of the obtained data definitely depends on the clarity and awareness of the sholar’s actions, which in turn has a great impact on various fields of archaeological science, and even national security. The reliability of data depends on the “purity” of research operations, which is extremely important in the process of monitoring archaeological objects. The current state of archaeological monuments in Ukraine in the conditions of martial law, and especially on the territories of hostilities, requires urgent monitoring. With the help of modern aerial and satellite photographs, it is especially relevant and necessary today to investigate the damaged archaeological landscapes, wide application of remote sensing of land, satellite navigation systems and geo-information technologies with decoding, for the collection, processing and analysing the information in combination with the data of specific aerial visual surveys using drones and traditional methods of surveys in those areas where it is possible. K e y w o r d s: deciphering, remote sensing of the land, archaeological monument, aerial and space photographs, aerial photogrammetry. Harp, E. 1978. Pioneer Cultures Of The Sub-Arctic And The Arctic. Ancient Native Americans. San Francisco: Freeman, р. 115-147. Karjaka, A. V., 2008. The Demarcation System of the Agricultural Environment of Olbia Pontike. Black Sea Studies. Meeting of cultures. 8, p. 179-190. Masini, N., Marzo, C., Manzari, P., Belmonte, A., Sabia, C., Lasaponara, R. 2018. On The Characterization Of Temporal And Spatial Patterns Of Archaeological Crop- Marks. Journal of Cultural Heritage, 32, р. 124-132. https:// doi.org/10.1016/j.culher.2017.12.009 References Avdusyn, D. A. 1980. Polevaia arkheolohyia SSSR: uchebnoe posobie. Moskva: Vysshaia shkola. Alekseeva, N. N., Glushko, Ye. N. 1995. Printsipy opredeleniia vozrasta sovremennykh landshaftov. Izvestiia russkogo geograficheskogo obshchestva, Tom 127, 3, p. 18-23. Bogomolov, L. A. 1976. Deshifrirovanie aerosnimkov. Moskva: Nedra. Boltryk, Yu. V., Kariaka, O. V, 2021. Slidy starodavnikh shliakhiv stepovoi Tavrii. Archaeology and Early History of Ukraine, 40(3), p. 199-214. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.03.13 Borysov, A. V. 2020. Vykorystannia danykh aero ta kosmichnoi ziomky u arkheolohii Serednoi Naddniprianshchyny. In: Malolitneva, V. K., (hol.red.), Arkheolohichna spadshchyna — pohliad zghory: pravovi ta orhanizatsiini zasady vykorystannia danykh aerokosmichnoi ziomky dlia okhorony ta doslidzhennia arkheolohichnoi spadshchyny. Zbirnyk naukovykh prats. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv, Ukraina, 6 lystopada 2020 r. Kyiv: DU “Instytut ekonomiko-pravovykh doslidzhen imeni V. K. Mamutova NAN Ukrainy”, p. 138-145. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.14255480.v1 Bruiako, I. V., Nazarova, N. P., Petrenko, V. G. 1991. Drevnie kulturnie landshafty na iuge tiligulo-dnestrovskogo mezhdurechia po dannim aerofotosiomki. Severo-Zapadnoe Prichernomore — kontaktnaia zona drevnikh kultur. Kyiv: Naukova dumka, p. 37-44. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3119 Vasilev, S. A. 2003. Avtomatizatsiia vivoda arkheologicheskikh obektov na tsifrovuiu kartu. Problema organizatsii dannikh. Kruglii stol “Geoinformatsionnie tekhnologii v arkheologicheskikh issledovaniyakh”. Sbornik dokladov. Moskva: Nedra. Viktorov, S. V. 1973. Aerolandshaftnaya indikatsiia posledstviya deyatelnosti cheloveka v pustine. Moskva. Vovkodav, S. M. 2010. Oblik pamiatok kurhannoho typu zasobamy HIS. Naukovi zapysky NIEZ “Pereiaslav”, 4 (6) Yefremivski chytannia, p. 51-55. Vovkodav, S. M. 2012. Informatsionnaia sistema kurgannikh nasipei basseina r. Brovarka. Kratkie soobshcheniya Instituta arkheologii RAN, 226. p. 8-16 Vovkodav, S. M. 2015. Do problemy poshuku znivelovanykh sehmentiv “Zmiiovykh” valiv Pereiaslavshchyny. Kraieznavstvo Pereiaslavshchyny: doslidzhennia, problemy, postati. Seriia “Kraieznavcha biblioteka Pereiaslavshchyny”, 3. Materialy kruhloho stolu, 16 zhovtnia 2015 r. m. Pereiaslav-Khmelnytskyi, p. 38-44. Glushko, Ye. V. 1990. Istoricheskie aspekti kosmicheskogo monitoringa opustinivaniia Priaralia i Mesopotamii. Vestnik Moskovskogo Gosudarstvennogo Universiteta, 3, p. 21-27. Hnera, V. A. 2012. Zastosuvannia aerofotohrammetrychnykh metodiv dystantsiinoho zonduvannia zemnoi poverkhni v arkheolohii. Pratsi Tsentru pamiatkoznavstva, 21, p. 76-91. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.12174795.v1 Hnera, V. A. 2014a. Analiz vykorystannia dystantsiino pilotovanykh litaiuchykh aparativ u arkheolohichnykh doslidzhenniakh. Pratsi Tsentru pamiatkoznavstva, 26, p. 16-25. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.12176901.v1 Hnera, V. A. 2014b. Dosvid vykorystannia materialiv aero- ta kosmichnoi ziomky v istoryko-memorialnii roboti. Nizhynska starovyna: zbirnyk rehionalnoi istorii ta pamiatkoznavstva, 18 (21), p. 10-21. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.12177186.v1 Hnera, V. A. 2015. Aerokosmichnyi monitorynh yak instrument pamiatkoznavchykh doslidzhen (na prykladi pamiatok arkheolohii Brusylivskoho raionu Zhytomyrskoi oblasti) Avtoreferat dysertatsii k.i.n. Tsentr pamiatkoznavstva Ukrainskoho tovarystva okhorony pamiatok istorii ta kultury NAN Ukrainy. Hnera, V. A. 2015a. Monitorynh zakonservovanykh fundamentiv Desiatynnoi tserkvy za dopomohoiu aerofotoziomky. Opus Mixtum, 3, p. 247-255. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.12176589.v1 Hnera, V. A. 2015b. Pamiatky arkheolohii Brusylivskoho raionu v informatsiinomu kartohrafichnomu blotsi. Pratsi Tsentru pamiatkoznavstva, 28, p. 71-85. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.12177198.v1 Hnera, V. A. 2017a. Vykorystannia kosmo- ta aerofotoznimkiv dlia arkheolohichnoi rozvidky busylivskoho raionu. Archaeology and Early History of Ukraine, 1 (22), p. 321-330. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.12176640.v1 Hnera, V. A. 2017b. Arkheolohichna aerofotoziomka za dopomohoiu kvadrokopteriv. Pytannia istorii nauky i tekhniky, 4, p. 52- 60. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.12176715.v1 Hnera, V. A. 2019. Aerofotohrametrychne doslidzhennia arkheolohichnoi spadshchyny. In: Chabai, V. P. (ed.) I Vseukrainskyi arkheolohichnyi zizd: materialy roboty. Kyiv, 2019, p. 19-29. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.14495778.v1 Hnera, V. A. 2021. Istoriia doslidzhennia ta suchasnyi stan horodyshcha Hrubske u Zhytomyrskii oblasti. Dubenskyi naukovyi visnyk, 3 : Materialy mizhnarodnoi naukovo-teoretychnoi konferentsii, prysviachenoi 920-richchiu pershoi pysemnoi zghadky pro misto Dubno, p. 67-74. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.18480671.v1 Hnera, V. A., Parakhonia, A. V. 2013. Dystantsiini metody doslidzhennia v arkheolohii. In: Tytova, O. M. (ed.) Chetverti Zarembivski chytannia: materialy Chetvertykh Vseukr. Zarembiv. nauk. chytan “Ukrainske pamiatkoznavstvo: suchasni problemy ta tendentsii”, prysviach. 150-richchiu vid dnia narodzh. akad. V. I. Vernadskoho Zbirnyk naukovykh prats. Kyiv: Tsentr pamiatkoznavstva NAN Ukrainy i UTOPIK, p. 40-51. https://doi.org/10.6084/ m9.figshare.12174834.v1 Dovhyi, S. O. Lialko, V. I., Babiichuk, S. M., Kuchma, T. L., Tomchenko, O. V., Yurkiv, L. Ya. 2019. Osnovy dystantsiinoho zonduvannia Zemli: istoriia ta praktychne zastosuvannia: navchalnyi posibnyk. Kyiv: Instytut obdarovanoi dytyny NAPN Ukrainy. Zemelnyi fond Ukrainy stanom na 1 sichnia 2016 roku ta dynamika yoho zmin u porivnianni z danymy na 1 sichnia 2015 roku – derzhavna sluzhba Ukrainy z pytan heodezii, kartohrafii ta kadastru [online]. https://cherkaska.land.gov.ua/info/zemelnyi- fond-ukrainy-stanom-na-1-sichnia-2016-roku-ta-dynamika-ioho-zmin-u-porivnianni-z-danymy-na-1-sichnia-2015-roku/ [Data zvernennia 27 bereznia 2023]. Ivakin, V. H., Zotsenko, I. V. 2020. Perspektyvy vykorystannia suputnykovykh znimkiv dlia monitorynhu stanu pamiatok kulturnoi spadshchyny. Pamiatkoznavchi studii: problemy, praktyky, perspektyvy rozvytku: zbirnyk naukovykh prats, 1, p. 301-308. Kariaka, O. V. 2012. Doslidzhennia v Zaporizkii obl. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2011, p. 230-231. Kariaka, O. V. 2015. Systema rozmezhuvannia silskoi terytorii Olvii Pontiiskoi za danymy dystantsiinoho zonduvannia. Archaeology and Early History of Ukraine, 4 (17), p. 140-147. Kariaka, O. V. 2021. Davni shliakhy bilia Davdovoho Brodu na Inhultsi. Archaeology and Early History of Ukraine, 40 (3), p. 169-174. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.03.10 Kariaka, O. V., 2023. Kostiantyn Shyshkin u radianskii arkheolohii. Prostir v istorychnykh doslidzhenniakh, 4, p. 12-21. Koziuba, V. K. 2012. Vykorystannia aerofotoziomky chasiv druhoi svitovoi viiny dlia vyvchennia horodyshch serednoho podniprovia. In: Konvaliuk, N. V. (ed.) Arkheolohichni doslidzhennia na Kyivshchyni. Materialy I oblasnoi naukovoi konferentsii. Trypillia: 24–25 zhovtnia 2011 roku, p. 93-105. Kryzhanovskyi, Ye. M., Mokin, V. B., Yashcholt, A. R., Skoryna, L. M. 2015. Systemnyi analiz ta proektuvannia HIS. Elektronnyi navchalnyi posibnyk. Vinnytsia: VNTU. Kruk, S. 2023. 30% terytorii Ukrainy zaminovano. Za masshtabamy tse yak dvi terytorii derzhavy Avstriia, — Serhii Kruk (Holova DSNS Ukrainy). (2022.11.18, 14:45). Sait Derzhavnoi sluzhby Ukrainy z nadzvychainykh sytuatsii. https://dsns. gov.ua/uk/news/ostanni-novini/30-teritoriyi-ukrayini-zaminovano-za-masstabami-ce-yak-dvi-teritoriyi-derzavi-avstriya- sergii-kruk Kuchko, A. S. 1988. Aerofotografiia i spetsialnie fotograficheskie issledovaniia. Moskva: Nedra. Lisetskii, F. N., Terekhin, E. A., Marinina, O. A. 2011. Identifikatsiia elementov prostranstvennoi organizatsii antichnikh ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 3 120 agrolandshaftov s pomoshchyu gis-tekhnologii i distantsionnogo zondirovaniia zemli. Uchenie zapiski Tavricheskogo natsionalnogo universiteta imeni V. I. Vernadskogo, 24 (63), 2, p. 8-13. Manihda, O. V., Hnera, V. A. 2019. Perevahy vykorystannia heoinformatsiinykh tekhnolohii pry fiksatsii arkheolohichnykh obiektiv. Archaeology and Early History of Ukraine, 1 (30), p. 218-230. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.12179208.v1 Nikolaenko, G. M. 1985. Mezhevanie polei khersonesskoi khori. Kratkie soobshcheniia instituta arkheologii AN SSSR. 182. Pamiatniki antichnoi arkheologii, p. 11-15. Potapov, A. A. 2008. Noveishie metodi obrabotki zobrazhenii. Moskva: Fizmatlit. Priadko, O. O. 2020a. “Busurmenske” horodyshche na r. Ikva. Archaeology and Early History of Ukraine, 2 (35), p. 137-141. https://doi.org/10.37445/adiu.2020.02.09 Priadko, O. O. 2020b. Doslidzhennia horodyshch Pereiaslavskoho Livoberezhzhia za dopomohoiu danykh dystantsiinoho zonduvannia zemli. Prostir v istorychnykh doslidzhenniakh: zbirnyk naukovykh statei, 1, p. 53-66. Puholovok, Yu. O., Hrechko, D. S., Kariaka, O. V., Rzhevuska, S. S. 2020. Novi dani pro poselenski struktury skifskoho chasu bilia vytokiv r. Poluziria. In: Korost, I. I. (ed.) Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha — 2019: Zbirnyk naukovykh prats. Kyiv-Kotelva: TsP NAN Ukrainy; UTOPIK, p. 213-230. Sapozhnikov, I. V., Sinelnikov, A. S. 2021. O rimskikh zemlyanikh lineinikh ukrepleniyakh i doroge varvarov bliz Olvii. Starodavnie Prychornomoria, ХІІІ, p. 381-392. Sonko, S. 2016. Dystantsiini metody ta HIS u pryrodokorystuvanni. Opornyi konspekt lektsii. Dlia aspirantiv spetsialnosti 103 “Nauky pro Zemliu”. UNUS. Tolstokhatko, V. A. Penkov, V. O. 2013. Konspekt lektsii z kursu “fotohrammetriia ta dystantsiine zonduvannia”. Kharkiv: KhNUMH. Tomashevskii, A. P., Pavlenko, S. V. 2008. Metodika i praktika izucheniia poselenii srednevekovoi ovruchskoi volosti v ovruchskom proekte. In: Gulyaev, V. I. (ed.) Poselenie kak istoricheskii istochnik (teoreticheskie i metodicheskie podkhodi k izucheniyu poselenii v sovremennoi arkheologii). Tezisi dokladov mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii. Moskva: Ninstitut arkheologii RAN, p. 56-57. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.5195170.v1 Tomashevskyi, A. P. 1998. Ovrutskyi kriazh: kompleksne vyvchennia ta zberezhennia istoryko-arkheolohichnoi i paleopryrodnoi spadshchyny (Zavdannia, perspektyvy, struktura proektu). Arheologia, 2, p. 151-155. https://doi.org/10.6084/ m9.figshare.5194801.v1 Tomashevskyi, A. P. 2010. Prostorovi ta paleoekolohichni doslidzhennia pivdennoruskykh zemel: rezultaty, novi pidkhody ta perspektyvy. Archaeology and Early History of Ukraine, 1, p. 174-206. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.5203912.v1 Tomashevskyi, A. P. 2020 Prostorovyi ta ne invazyvnyi imperatyvy Ovrutskoho proektu. In: Malolitneva, V. K. (ed.) Arkheolohichna spadshchyna ‒ pohliad zghory: pravovi ta orhanizatsiini zasady vykorystannia danykh aerokosmichnoi ziomky dlia okhorony ta doslidzhennia arkheolohichnoi spadshchyny. Zbirnyk naukovykh prats. Materialy naukovo- praktychnoi konferentsii. Kyiv, Ukraina, 6 lystopada 2020 r. Kyiv: DU “Instytut ekonomiko-pravovykh doslidzhen imeni V. K. Mamutova NAN Ukrainy”, p. 123-137. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.14039900.v1 Sherstiuk, V. V. 2015. Virtualni arkheolohichni rozvidky. Archaeology and Early History of Ukraine, 4, p. 148-154. Shishkin, K. V. 1966. Primenenie aerofotosemki dlia issledovaniia arkheologicheskikh pamiatnikov. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 116-121. Shishkin, K. V. 1982. Aerometod kak istochnik dlia istoricheskoi topografii Olvii i yee okrestnostei. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 235-242. Shyshkin, K. V. 1964. Pro vykorystannia aerofotoziomky v arkheolohii. Arheologia, XVII, p. 199-204. Shyshkin, K. V. 1973. Z praktyky deshyfruvannia aerofotoznimkiv u arkheolohichnykh tsiliakh. Arheologia, 10, p. 32-41. Shyshkin, K. V. 1985. Planuvannia trypilskykh poselen za danymy aerofotoziomky. Arheologia, 52, p. 72-77. A/ac.105/1028 report on the united nations/International Astronautical Federation workshop on space technologies applied to the needs of humanity: experience from cases in the Mediterranean area (Naples, Italy, from 28 to 30 September 2012) / Naples, Italy: 2012. [online]. Avaliable at: http://www.unoosa.org/oosa/en/ourwork/psa/schedule/2012/workshop_italy_ space_technologies_applied_to_the_needs_of_humanity.html [Date of access: March 27, 2023] Abate, N., Elfadaly, A., Masini, N. Lasaponara, R. 2020. Multitemporal 2016‒2018 Sentinel-2 Data Enhancement for Landscape Archaeology: The Case Study of the Foggia Province, Southern Italy. Remote Sensing, 12, No. 8, р. 1309. Agapiou, A. 2019. Enhancement of Archaeological Proxies at Non-Homogenous Environments in Remotely Sensed Imagery. Sustainability, 11 (12), р. 3339. https://doi.org/10.3390/su11123339 Agapiou, A., Hadjimitsis, D. G., Alexakis, D. D. 2013. Development Of An Image-Based Method For The Detection Of Archaeological Buried Relics Using Multi-Temporal Satellite Imagery. International Journal of Remote Sensing, 34 (16), р. 5979-5996. https://doi.org/10.1080/01431161.2013.803630 Alviz-Meza, A., Vásquez-Coronado, M. H., Delgado-Caramutti, J. G., Blanco-Victorio, D. J. 2022. Bibliometric Analysis Of Fourth Industrial Revolution Applied To Heritage Studies Based On Web Of Science And Scopus Databases From 2016 To 2021. Heritage Science, 10 (1), 189. https://doi.org/10.1186/s40494-022-00821-3 Barber, M. 2011. A History Of Aerial Photography And Archaeology: Mata Hari’s Glass Eye And Other Stories. Swindon: English Heritage. Drewett, P. L. 1999. Field Archaeology: An Introduction. London: University College London. Shepherd, E. J. 2006. Il Rilievo Topofotografico Di Ostia Dal Pallone 1911. Archeologia Aerea, 2, p. 15-38. Harp, E. 1978. Pioneer Cultures Of The Sub-Arctic And The Arctic. Ancient Native Americans. San Francisco: Freeman, р. 115-147. Karjaka, A. V., 2008. The Demarcation System of the Agricultural Environment of Olbia Pontike. Black Sea Studies. Meeting of cultures, 8, p. 179-190. Masini, N., Marzo, C., Manzari, P., Belmonte, A., Sabia, C., Lasaponara, R. 2018. On The Characterization Of Temporal And Spatial Patterns Of Archaeological Crop-Marks. Journal of Cultural Heritage, 32, р. 124-132. https://doi.org/10.1016/j. culher.2017.12.009
id	arheologia-com-ua-article-395
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:05:39Z
publishDate	2024
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/ce/8862bb12dcd0ac975c01fc91d8242ece.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-3952024-10-01T21:44:34Z До питання про методику аналізу аерофото та космознімків на наявність пам’яток археології On the Methodology of Analysing Aerial and Satellite Images to Detect Archaeological Sites Hnera, V. A. deciphering, remote sensing of the land, archaeological monument, aerial and space photographs, aerial photogrammetry дешифрування, дистанційне зондування землі (ДЗЗ), пам’ятка археології, ае- рофото та космознімки, аерофотограмметрія Статтю присвячено методичним аспектам процесу дешифрування аерофото та космознімків для попереднього виявлення пам’яток археології. Здійснено аналіз вітчизняних публікацій з означеної теми. Розглянуто основні розпізнавальні (дешифрувальні) особливості археологічних об’єктів на аерофото та космознімках для подальшого дослідження археологічних ландшафтів. Запропоновано методику дистанційного дослідження визначеної території за аерофото та космознімками. Today, the use of remote sensing methods is an integral part of archaeological research. The use of various types of aerial and satellite photography at the level of micro-regions makes it possible to collect data on large areas in a short time.The received data are subject to archaeological deciphering – the process of recognition, detection and interpretation of archaeological information based on photographic images of the Earth’s surface. In the course of deciphering pictures, photographic images of objects are analysed, which have a number of decipherable features, that is, characteristic ones by which archaeological objects can be recognised. Modern processing and recording of these data is carried out in geoinformation systems, taking into account their spatial reference.The analysis of domestic publications showed that this direction is promising for future research in Ukrainian archaeology. However, the researchers do not provide a general, clear methodology for working with aerial photography materials and features of archaeological deciphering. Summarising this information prompts the creation of a consistent description of such work. This description is intended to formalise those research operations, which in one way or another were performed by the above-mentioned authors.The paper is an attempt to create a methodology for the archaeological deciphering of aerial and satellite photos for the remote study of archaeological monuments and the protection of archaeological heritage. It is intended to summarise the previous experience of publishing the methodology of working with remote sensing of the land in the archaeology of Ukraine and to structure it on the basis of our own developments. The proposed scheme is not final or mandatory, but only offers one of the options for the approach to thematic deciphering in archaeology. Undoubtedly, the given algorithm of actions will require improvement and expansion as a result of the accumulation of practical experience and theoretical achievements. It is important to emphasise that this branch of archaeology is closely related to technical sciences and technologies in general and therefore requires thoughtful introspection and competent theorising. To obtain reliable results of deciphering in archaeology, it is necessary to always pay attention to the analysis of the research process and the multi-level process of checking its results. The reliability of the obtained data definitely depends on the clarity and awareness of the sholar’s actions, which in turn has a great impact on various fields of archaeological science, and even national security. The reliability of data depends on the “purity” of research operations, which is extremely important in the process of monitoring archaeological objects.The current state of archaeological monuments in Ukraine in the conditions of martial law, and especially on the territories of hostilities, requires urgent monitoring. With the help of modern aerial and satellite photographs, it is especially relevant and necessary today to investigate the damaged archaeological landscapes, wide application of remote sensing of land, satellite navigation systems and geo-information technologies with decoding, for the collection, processing and analysing the information in combination with the data of specific aerial visual surveys using drones and traditional methods of surveys in those areas where it is possible. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2024-09-27 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/395 10.15407/arheologia2024.03.105 Arheologia; No 3 (2024): Arheologia; 105-121 Археологія ; № 3 (2024): Археологія; 105-121 Археология; № 3 (2024): Arheologia; 105-121 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/395/399 Copyright (c) 2024 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en
spellingShingle	дешифрування дистанційне зондування землі (ДЗЗ) пам’ятка археології ае- рофото та космознімки аерофотограмметрія Hnera, V. A. До питання про методику аналізу аерофото та космознімків на наявність пам’яток археології
title	До питання про методику аналізу аерофото та космознімків на наявність пам’яток археології
title_alt	On the Methodology of Analysing Aerial and Satellite Images to Detect Archaeological Sites
title_full	До питання про методику аналізу аерофото та космознімків на наявність пам’яток археології
title_fullStr	До питання про методику аналізу аерофото та космознімків на наявність пам’яток археології
title_full_unstemmed	До питання про методику аналізу аерофото та космознімків на наявність пам’яток археології
title_short	До питання про методику аналізу аерофото та космознімків на наявність пам’яток археології
title_sort	до питання про методику аналізу аерофото та космознімків на наявність пам’яток археології
topic	дешифрування дистанційне зондування землі (ДЗЗ) пам’ятка археології ае- рофото та космознімки аерофотограмметрія
topic_facet	deciphering remote sensing of the land archaeological monument aerial and space photographs aerial photogrammetry дешифрування дистанційне зондування землі (ДЗЗ) пам’ятка археології ае- рофото та космознімки аерофотограмметрія
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/395
work_keys_str_mv	AT hnerava dopitannâprometodikuanalízuaerofototakosmoznímkívnanaâvnístʹpamâtokarheologíí AT hnerava onthemethodologyofanalysingaerialandsatelliteimagestodetectarchaeologicalsites

До питання про методику аналізу аерофото та космознімків на наявність пам’яток археології

Репозитарії

Схожі ресурси