Юрій Георгійович Колосов (до 100-річчя від дня народження)

Kolosov Yurii Heorhiiovych — prehistorian, Palaeolithic archaeologist, Doctor of History, born on March&nbsp;21, 1924 in Kyiv, died on March&nbsp;1, 2002. Participant of the World War&nbsp;II, lieutenant major, artilleryman, fought on the Baltic and 2nd&nbsp;Ukrainian...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія
Datum:	2024
Heft:	4
Сторінки:	125-138
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	V. M. Stepanchuk — доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу археології кам’яної доби, Інститут археології НАН України
1. Verfasser:	Stepanchuk, V. M.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2024
Schlagworte:	Крим Україна Східна Європа Ю. Г. Колосов доісторія палеолітознавство.
Online Zugang:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/403
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824627320848384
author	Stepanchuk, V. M.
author_facet	Stepanchuk, V. M.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "V. M. Stepanchuk", "institution": "доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу археології кам’яної доби, Інститут археології НАН України", "orcid": "" } ]
author_sort	Stepanchuk, V. M.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	138
container_issue	4
container_start_page	125
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2025-03-07T14:20:03Z
description	Kolosov Yurii Heorhiiovych — prehistorian, Palaeolithic archaeologist, Doctor of History, born on March&nbsp;21, 1924 in Kyiv, died on March&nbsp;1, 2002. Participant of the World War&nbsp;II, lieutenant major, artilleryman, fought on the Baltic and 2nd&nbsp;Ukrainian fronts, was repeatedly wounded. He was awarded the Orders of the Patriotic War, I and II class, and many medals. He graduated from the Faculty of History of Kyiv University (1949). Since 1949, he had worked in the Crimea and the Urals, at the Integrated Research Karst and Speleological Station (KNIKSS) at Moscow State University (later the Crimean Branch of the USSR Academy of Sciences). Since 1952, he had worked at the Department of History and Archaeology of the Crimean Branch of the USSR Academy of Sciences, and from 1954 to 1998 — at the Prehistory department of the Institute of Archaeology of the Ukrainian SSR Academy of Sciences (later &nbsp;— the Department of Stone Age Archaeology of the IA NAS of Ukraine). He is a specialist in the Palaeolithic of Ukraine, a recognised expert on the Palaeolithic of the Crimea, and a discoverer and researcher of many dozens of Palaeolithic sites. The multilayered Neanderthal sites of Zaskelna&nbsp;V, Zaskelna&nbsp;VI, Sary-Kaya, Chervona Balka, Alioshyn Grot, Prolom&nbsp;I and II, Kabazi&nbsp;II and V and others discovered and explored in the 1970s and 1980s by the Crimean Palaeolithic Expedition led by him are part of the golden fund of national and European Palaeolithic studies. He made a significant contribution to the enrichment of the source base on the prehistory of Ukraine, in particular to the study of the Middle Palaeolithic of the Crimea, worked fruitfully in the field of cultural differentiation and periodisation of the Middle Palaeolithic sites of the peninsula, technology and typology of lithic artefacts, and developed the issues of interaction between early man and the environment. He is the author of 110&nbsp;scientific works, including monographs on topical issues of Palaeolithic studies. Kolosov’s research largely determined the direction of studies of the Crimean Palaeolithic in the second half of the 20th — first quarter of the 21st centuries and undoubtedly represents a separate independent chapter in the history of Eastern European Palaeolithic studies. Zaskelna&nbsp;VI (Kolosovskaya), one of the sites he spent many years of his life researching, is named in his honour.
doi_str_mv	10.15407/arheologia2024.04.125
first_indexed	2026-08-07T01:05:46Z
format	Article
fulltext	НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 4  2024 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України БОРОФФКА Н., доктор хаб., Нiмецький археологiчний iнститут, Німеччина БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України ГАРДІ С. Е., PhD, Норвезький інститут у Римі Університету в Осло, Великобританія ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон Сорбонна, Францiя ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» IВАНЧИК А. I., професор, Французький нацiональний центр наукових дослiджень, Францiя КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя» ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор хаб., Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина ХОХОРОВСКI Я., професор, доктор хаб., Iнститут археологiї Яґеллонського унiверситету, Польща ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (вiдповiдальний секретар) NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947 FREQUENCY: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine BOROFFKA N., Professor, Dr. Hab., German Archaeological Institute, Germany BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine CHOCHOROWSKI J., Professor, Dr. Hab., Institute of Archaeology of Jagiellonian University, Poland DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France IVANTCHIK A. I., Professor, National Centre for Scientific Research of France, France FORNASIER J., Professor, Dr. Hab., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany HARDY S. A., PhD, Norwegian Institute in Rome, University of Oslo, Great Britain KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, University of Texas at Austin, the USA SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary) ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy ARHEOLOGIA KYIV 4  2024 ЗМIСТ CONTENTS Articles КУШНІР А. С., ШЕЙКО І. М., КОЗЛЕНКО Р. О., МАТВІЇШИНА Ж. М. Результати палеоґрунто- знавчих досліджень Ольвії в контексті ранніх урбанізаційних процесів у Північно-Західному Причорномор’ї ONYSHCHUK Ya. Ya., SLOBODIAN T. I. Re- sults of the Burial No. 8 Research from the Cemetery of Kariv I in the Western Buh River Region AKSIONOV V. S. Early Medieval Catacomb Buri- als of Verkhnii Saltiv with Pendants of the Slavic Circle Publications of Archaeological Materials YEVDOKYMOV H. L.✝, DANYLKO N. M., PUSTOVALOV S. Zh. Mound group “II” near Askania-Nova LYSENKO S. D., LYSENKO S. S. Barrow Group No. 3 of the Voitsekhivka Cemetry of the Komariv Culture Discoveries and Recent Finds ЇЛМАЗ М. Д. Нові архітектурно-декоративні знахідки архаїчного періоду з цитаделі Ака- лан (виявлені під час дослідницьких кампаній 2022–2023 рр.) Статтi KUSHNIR A. S., SHEIKO I. M., KOZLEN- KO R. O., MATVIISHYNA Zh. M. Results of Palaeo-Soil Studies of Olbia in the Context of Early Urbanisation Processes in the North-West- ern Black Sea Region ОНИЩУК Я. І., СЛОБОДЯН Т. І. Результати дослідження поховання № 8 на могильнику Карів І у Західному Побужжі АКСЬОНОВ В. С. Ранньосередньовічні ка- такомбні поховання Верхнього Салтова з підвісками слов’янського кола Публiкацiї археологiчних матерiалiв ЄВДОКИМОВ Г. Л.✝, ДАНИЛКО Н. М., ПУСТОВАЛОВ С. Ж. Курганна група II біля смт Асканія-Нова ЛИСЕНКО С. Д., ЛИСЕНКО С. С. Курганна група № 3 Войцехівського могильника комарів- ської культури Новi вiдкриття та знахiдки YILMAZ M. D. Recent Archaic Period Decorated Architectural Terracotta Finds from Akalan Citadel (Discovered during the 2022–2023 Research Campaigns) 5 18 35 46 61 86 Дискусiї МІНАКОВ М. А., РАДЧЕНКО С. Б. Cтрук- тура археологічного знання та поняття археологічної культури: пропозиції до пере- гляду в перспективі акторно-мережевої теорії Iсторiя науки СТЕПАНЧУК В. М. Юрій Георгійович Коло- сов (до 100-річчя від дня народження) СЕГЕДА C. П. Дяченко В. Д. в історії укра- їнської антропології (до 100-річчя з дня народження) Хронiка Сергієві Анатолійовичу Скорому — 75! III Всеукраїнська археологічна конференція «Путивльські читання» Алфавiтний покажчик змiсту журналу «Археологiя» за 2024 рiк Discussions MINAKOV M. A., RADCHENKO S. B. The Structure of Archaeological Knowledge and the Concept of Archaeological Culture: The Perspective of Actor-Network Theory History of Science STEPANCHUK V. M. Yurii Heorhiiovych Kolos- ov (to the 100th Anniversary of His Birth) SEHEDA S. P. Vasyl D. Diachenko in the History of Ukrainian Anthropology (to the 100th Anniversa- ry of His Birth) News Review Serhii Anatoliiovych Skoryi Turns 75! 3rd Ukrainian Archaeological Conference “Putyvl Readings” Index of Publications in Arheologia Journal in 2024 104 125 139 145 148 149 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4125 Iсторiя науки УДК: [929:903](477) https://doi.org/10.15407/arheologia2024.04.125 * СТЕПАНЧУК Вадим Миколайович — доктор історич- них наук, провідний науковий співробітник відділу ар- хеології кам’яної доби, Інститут археології НАН Укра- їни, ORCID: 0000-0002-5476-2284, vadimstepanchuk@ iananu.org.ua ЮРІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ КОЛОСОВ (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ) © В. М. СТЕПАНЧУК* 2024 ректором Деребчинського цукрового заводу. За батьківською лінією Ю. Г. Колосов, не виключе- но, є нащадком згаданого в реєстрі 1756 р. коза- ка Дацька Колоса з Незамаївського куреня Запо- різького війська. У 1937 р. батько Ю. Г. Колосова був репресований, позбавлений усіх звань і наго- род, відправлений в увʼязнення, але залишився живий і перед війною був звільнений, воював із 1941 до 1945 рр. Мати Олена Йосипівна (190?– 1966) — із корінних киян, домогосподарка. З літа 1924 по 1941 рр. Ю. Г. Колосов проживав у м. Ки- єві на вулиці Круглоуніверситетській. Сюди ж по- вернувся після війни. У 1931 р. вступив і в черв- ні 1941 р. закінчив десять класів, навчався у 83-й середній школі м. Києва (рис. 1). У липні 1941 р. У березні 2024 р. виповнилося 100 років від дня народження видатного українського археоло- га Ю. Г. Колосова. У статті представлено біо- графію вченого та його науковий внесок у роз- виток доісторії та палеолітознавства в Украї- ні. Особливе місце в доробку Ю. Г. Колосова по- сідає діяльність у галузі досліджень первісної доби Кримського півострова, особливо пам’яток епохи мустьє. Ці студії значною мірою визначи- ли напрями досліджень палеоліту Криму в другій половині XX — першій чверті XXI ст. і, безсумнів- но, являють собою окремий самостійний розділ в історії східноєвропейського палеолітознавства. К л ю ч о в і с л о в а: Крим, Україна, Східна Євро- па, Ю. Г. Колосов, доісторія, палеолітознавство. Цього року виповнилося 100 років від дня на- родження Юрія Георгійовича Колосова, видат- ного археолога, який зробив неоціненний вне- сок у вивчення первісної доби України в другій половині XX ст. Діяльність Юрія Георгійовича в галузі досліджень мустьєрської проблемати- ки Кримського півострова, безсумнівно, стано- вить окрему самостійну главу в історії східно- європейського палеолітознавства. Ю. Г. Колосов народився 21 березня 1924 р. в с. Деребчин Мурафського р-ну Могильовсько- го округу Подільської губернії (тепер Мурова- но-Куриловецький р-н Вінницької обл.). Батько Ю. Г. Колосова, Георгій Юхимович (1901–1956), уродженець станиці Незамаєвської на Кубані, на- далі учасник громадянської та Другої світової ві- йни, на момент народження сина працював ди- Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk Рис. 1. Учень 9-го класу, передвоєнний 1940 р., Київ Fig. 1. 9th grade school student, pre-war 1940, Kyiv ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4 126 разом із рідними був евакуйований до м. Омська. Тут Ю. Г. Колосов проситься на фронт, однак до повноліття не вистачає кількох місяців і йому від- мовляють. З вересня 1941 по травень 1942 рр. Ю. Г. Ко- лосов — студент автодорожнього інститу- ту і 2-го Московського медичного інституту в м. Омськ. Після півроку навчання в медінститу- ті, коли Ю. Г. Колосову виповнилося 18 років, він знову, незважаючи на бронь, став просити- ся на фронт. 16 серпня 1942 р. Куйбишевський районний військовий комісаріат м. Омська при- звав його до Робітничо-селянської Червоної ар- мії. За особистим проханням, спочатку прохо- див комісію в авіаучилище, проте був визнаний непридатним за станом здоровʼя (вада серця). Оскільки Ю. Г. Колосов мав повну загальну се- редню освіту, його направили в інтендантське училище. Однак незабаром він домігся пере- ведення і був зарахований курсантом Сумсько- го артилерійського училища ім. М. В. Фрунзе, на той момент дислокованого в м. Ачинську. Навчання проходив із серпня 1942 до жовтня 1943 рр. Після закінчення училища, отримав- ши звання молодшого лейтенанта, якийсь час перебував у Гороховецьких резервних таборах. Узимку 1944 р. був направлений командиром вогневого взводу дивізійної артилерії на 2-й При- балтійський фронт. 6 лютого 1944 р. у боях на схід від ст. Пустошка Псковської обл. був пора- нений, перебував у госпіталі до квітня 1944 р. Після одужання був направлений на 2-й Україн- ський фронт, у 4-ту гвардійську армію на поса- ду комвзводу управління 151 окремого протитан- кового винищувального дивізіону (овпб) (рис. 2); потім воював на 1-му Українському фронті, у 32- му Кишинівському артполку, у 171-ї овпб 31-ї Сталінградської ордена Богдана Хмельницько- го стрілецької дивізії. Брав участь у Яссько-Ки- шинівській і потім Вісло-Одерській операціях, у боях за Сандомирський і Одерський плацдарми. 27 січня 1945 р. після форсування р. Одер у ра- йоні м. Бреслау (нині м. Вроцлав) був знову, вже важко, поранений. Евакуйований у тиловий гос- піталь у м. Тбілісі, де й зустрів День Перемоги (рис. 3). Наприкінці травня 1945 р. його випи- сали з госпіталю і вже в червні у званні старшо- го лейтенанта демобілізували як інваліда другої групи. Кілька разів був представлений до бойо- вих нагород. 10 лютого 1945 р. нагороджений ор- деном Вітчизняної війни II ступеня (рис. 4). Після війни був нагороджений орденом Вітчизняної ві- Рис. 2. Фронтова зустріч із батьком, Молдова, весна 1944 р. Fig. 2. Frontline meeting with his father, Moldova, spring 1944 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4127 йни I ступеня та багатьма медалями, зокрема «За перемогу над Німеччиною», «Двадцять років пе- ремоги у Великій Вітчизняній війні», «50 років Збройних сил СРСР», «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні», «60 років Збройних сил СРСР», «До 1500-річчя Києва», «За доблесну працю 1970 р.» («До 100-річчя від дня народжен- ня В. І. Леніна»). Після демобілізації Ю. Г. Колосов повернувся до Києва. Вступив на історичний факультет Ки- ївського державного університету ім. Т. Г. Шев- ченка, на кафедру археології. Кафедра археоло- гії з’явилися в структурі історичного факультету незадовго перед тим, восени 1944 р., після звіль- нення Києва. Вона була створена Л. М. Славі- ним, який у цей час також очолював Інститут археології АН України. Обрання спеціальнос- ті «археолог» було невипадковим; Юрій Георгі- йович згадував, що на вибір професії вплинула шкільна дружба із сином П. П. Курінного. Кафе- дра археології Київського державного універси- тету (КДУ), курс із первісної археології в грудні 1948 — березні 1949 рр. читав А. В. Доброволь- ський; курси з пізніших періодів — В. А. Богу- севич. Провчившись в університеті чотири роки, з вересня 1945 по червень 1949 рр. Ю. Г. Коло- сов отримав диплом за № 781339 із кваліфіка- цією «історик» (рис. 5). Комісія з розподілу мо- лодих спеціалістів у серпні 1949 р. направила його на роботу до Кавказької комплексної нау- ково-дослідної карстово-спелеологічної станції (ККНДКС) Міністерства освіти СРСР, на посаду в.о. старшого наукового співробітника. Із 1950 по 1952 рр. ККНДКС послідовно перепідпоряд- ковувався Московському державному універси- тету, потім КДУ імені Т. Г. Шевченка, потім Пре- зидії АН СРСР, потім Кримській філії АН СРСР, де врешті було організовано відділ карстознав- ства та спелеології (керівник С. А. Ковалев- ський). Усі ці пертурбації тією чи іншою мірою відбивалися на заняттях Ю. Г. Колосова. Перший досвід дослідження печер та археоло- гічних памʼяток Ю. Г. Колосов здобув на Уралі, під час роботи в Уральській філії ККНДКС (рис. 6) у стаціонарі при Кунгурській крижаній печері. Від- повідно, його перша наукова стаття була присвя- чена результатам дослідження верхівʼїв річки Чусової на Уралі (Колосов 1956), хоча побачила світ вона вже після роботи з дослідження первіс- ності Криму (Колосов 1955). З початку 1952 р. Ю. Г. Колосов вже проживає в м. Сімферополі і є молодшим науковим співробітником відділу кар- стознавства та спелеології. Цього року він бере участь у розкопках Сюрені I і II експедицією Ін- ституту історії матеріальної культури АН СРСР під керівництвом О. О. Векілової. У 1954 р. у звʼязку з входженням Криму до складу України Кримську філію АН СРСР було передано до АН УРСР. Із серпня 1954 р. Ю. Г. Колосов працює у відділі історії та археології Кримської філії, у групі свого першого наставника в таврійській ар- хеології П. М. Шульца. Він досліджує памʼятки первісного часу півострова, зокрема у складі Сім- феропольської експедиції в зоні будівництва Сім- феропольського водосховища. Учений також ви- вчає памʼятки первісного часу в степовій частині Криму і вперше виявляє в цьому регіоні неолі- тичні стоянки (Колосов 1957). Наприкінці 1955 р. Ю. Г. Колосова за пого- дженням із директором Інституту археології АН УРСР С. М. Бібіковим переведено до Києва, і з 15 грудня 1955 р. він працює на посаді молод- шого наукового співробітника у відділі первіс- ної археології, яким тоді керував М. Я. Рудин- Рис. 3. Із бойовим орденом після другого поранення, вес- на 1945 р. Fig. 3. With a combat order, after the second injury, spring 1945 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4 128 ський. С. М. Бібіков орієнтує Ю. Г. Колосова на дослідження проблематики мезоліту та неоліту Криму. Однак ці студії не призвели до написан- ня, як передбачалося, кандидатської дисертації. У 1950-і рр. Ю. Г. Колосов набуває значного по- льового досвіду вивчення первісних памʼяток, зо- крема їх цільового пошуку та розкопок. У другій половині 1950-х рр. дослідник як заступник на- чальника Кримської первісної експедиції (тобто С. М. Бібікова) працює у Фатьма-Кобі. Тоді ж, у 1956–1959 рр. Ю. Г. Колосов очолює загін Крим- ської первісної експедиції і самостійно досліджує низку виявлених ним печерних памʼяток, серед яких Кара-Коба, Корань-Коба, Грот Червоний, Грот Водоспадний (Колосов 1960; 1964; 1965а). У 1960–1961 рр. він керує Степовим загоном Пів- нічно-Кримської експедиції Кримської філії, про- водячи розвідки вздовж траси споруджувано- го Північно-Кримського каналу. Пошук нових і збір матеріалів на вже відомих стоянках прово- диться в різних ландшафтних і географічних зо- нах Кримського півострова: на яйлах Кримських гір, у степовому Криму, на Керченському півост- рові. У 1950–1960 рр. відкрито й досліджено сто- янки Долинка, Ішуньська, Кой-Асан II, Фронто- ве III та ін. (Колосов 1962; 1964; 1965а) (рис. 7.). У ці роки Ю. Г. Колосов працює і в інших регіо- нах України. Так, у 1956 р. він разом із Д. Я. Те- легіним займається пошуком первісних памʼяток на Дніпрі, в районі майбутнього Кременчуцького водосховища; у 1959 р. разом з С. М. Бібіковим та С. К. Накельским обстежує котлован Дніпродзер- жинської ГЕС; у 1961 р. проводить археологічні розвідки в межах робіт Української геологічної четвертинної експедиції на Чернігівщині (Коло- сов 1965b). На Дніпрі тоді було відкрито кілька неолітичних стоянок, а в басейні Десни виявле- но кілька десятків місцезнаходжень камʼяного віку, переважно верхньопалеолітичних. У 1962 р. Ю. Г. Колосов проводив дослідження на Дніпро- петровщині у складі експедиції Інституту геоло- гічних наук АН України, зокрема обстежує Ро- манків. У 1964 р. він вивчає Кукрек і Чокрак. У 1963 р. також проводить роботи на р. Бодрак, що було повʼязано з підготовкою кандидатської дисертації за матеріалами мустьєрської стоянки Шайтан-Коба, яку виявив С. М. Бібіков та дослі- джувала в 1930-х рр. експедиція під керівництвом Г. А. Бонч-Осмоловського (Колосов 1967). Дис- ертація була успішно захищена 1967 р. (рішення Ради Інституту історії АН УРСР від 14 листопада 1967 р., підтверджене Вищою атестаційною комі- сією (ВАК) СРСР у лютому 1968 р.) (рис. 8). Піз- ніше роботу було перекладено українською мо- вою та 1972 р. опубліковано у вигляді монографії (Колосов 1972а). Наприкінці 1960-х рр. Ю. Г. Ко- Рис. 4. Фрагмент наказу по 78-му стрілецькому корпусу про нагородження молодшого лейтенанта Ю. Г. Колосова, 10 лютого 1945 р. Fig. 4. Fragment of an order for the 78th Rifle Corps, on the awarding of junior lieutenant Yu. G. Kolosov, February 10, 1945 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4129 лосов бере участь у вивченні памʼяток первіснос- ті на південному березі Криму у складі експедиції відділу античної та середньовічної археології Ін- ституту археології АН УРСР (Колосов 1972b). У 1968 р. Ю. Г. Колосов знову працює на континен- тальній Україні, проводячи пошуки й досліджен- ня памʼяток уздовж траси каналу Дніпро-Донбас. Польовий сезон 1969 р. став визначальним у дослідницькій долі археолога на багато десяти- літь уперед (Колосов 1972c). Цього року він по- чинає систематичні дослідження середнього па- леоліту в східній частині півострова, у Червоній балці в урочищі Ак-Кая неподалік від м. Біло- гірськ, де за кілька років до цього В. Ф. Петрунь зібрав багатий підйомний матеріал (Петрунь 1969). Через пʼять років, улітку 1969 р., здій- снивши ретельний аналіз особливостей розпо- ділу поверхневого матеріалу і провівши шурфу- вання окремих пунктів, Ю. Г. Колосов локалізу- вав у районі Червоної Балки понад пʼятнадцять палеолітичних місцезнаходжень (рис. 9). Вивчен- ня виявлених тут численних і часто багатошаро- вих печерних памʼяток, таких як, наприклад, За- скельна V і Заскельна VI, надалі принесло уні- кальні знахідки предметів матеріальної культури неандертальців (Колосов 1978) та кісткові решт- ки давніх людей (Колосов 1973; Колосов, Хари- тонов, Якимов 1974; 1975) (рис. 10; 11). У 1978 р. у Червоній балці проводилася сесія радянсько- французького польового семінару «Динаміка вза- ємодії природного середовища і доісторичного суспільства» за участю провідних фахівців-пале- олітознавців (рис. 12). Крім згаданих, розкопува- лися мустьєрські багатошарові стоянки Заскель- на III, Заскельна IX, Ак-Кая III (Колосов 1979а; 1983; 1986). Окрім печерних стоянок у Червоній балці, у Східному Криму було виявлено й дослі- джено стоянки просто неба поблизу Сари-Кая, Червона Балка, в скельних притулках Пролом I і Пролом II та інші стоянки (Колосов 1979b; Коло- сов, Степанчук, Чабай 1993a; Колосов, Степан- чук 1989). Кримська палеолітична експедиція Ін- ституту археології АН України (КПЕ) під керів- ництвом Ю. Г. Колосова в період 1969–1985 рр. провела в районі Червоної Балки девʼять польо- вих сезонів. Після короткотривалої рекогносцировки, проведеної в кінці польового сезону 1985 р., у Рис. 5. Диплом про закінчення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, 1949 р. Fig. 5. Diploma of graduation from the Taras Shevchenko National University of Kyiv, 1949 Рис. 6. У спелеологічній експедиції. Кунгур, 1950 р. Fig. 6. On a speleological expedition. Kungur, 1950 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4 130 1986 р. КПЕ переносить дослідження на Півден- ний Захід півострова; дослідження велися тут до 1989 р., протягом чотирьох польових сезо- нів. У ці роки в Південно-Західному Криму роз- відки експедиції виявили й дослідили числен- ні багатошарові середньопалеолітичні та верх- ньопалеолітичні памʼятки й місцезнаходження: Кабазі II, III, IV, V, грот Скелястий, ГАБО, Шай- тан-Коба IV, Улакли та ін. (Колосов, Степанчук, Чабай 1988; 1993а; 1993b). Подальші роботи на багатошарових памʼятках поблизу Кабазі від по- чатку 1990-х рр. вже продовжила Кримська па- леолітична експедиція науково-виробничого коо- перативу (КПЕ НВК) «Археолог», а потім Крим- ська палеолітична експедиція Кримської філії Інституту археології НАН України (КПЕ КФ) (керівник В. П. Чабай). У 1992 р. Ю. Г. Колосов бере участь у роботах КПЕ НВК «Археолог», а в 1993–1994 рр. очолює загін КПЕ КФ, проводя- чи роботи на Заскельній V у рамках програми з визначення хронології палеоліту Криму (рис. 13). Результати програми її керівники опублікували кілька років по тому (Чабай, Маркс, Отт 1998). У 1995 і 1997 рр. роботи КПЕ КФ ненадовго понов- люються, дослідження проводяться на памʼятках Східного Криму. Знову працюючи в районі Ак- Каї, Ю. Г. Колосов остаточно ідентифікує нову памʼятку, названу ним на честь онука «Альошин грот» (Колосов 1995). У цьому скельному при- тулку з нижнього ярусу похованих гротів Черво- ної Балки було виявлено індустрію, раніше не- відому в Східному Криму (Kolosov, Stepanchuk 1997). Останній польовий сезон Ю. Г. Колосов провів у 1997 р. (Колосов та ін. 1998) (рис. 14). Результати досліджень багатошарових мус- тьєрських памʼяток Східного Криму Ю. Г. Ко- лосов підсумував у докторській дисертації “Ранній палеоліт Криму” (Колосов 1985а), за- хищеній у жовтні 1985 р. в Інституті археоло- гії АН України в Києві (опоненти доктори іс- торичних наук О. П. Черниш, П. І. Борисков- ський, В. М. Станко) та підтвердженій ВАК СРСР у березні 1986 р. (рис. 8). У 1950-60-х рр. побутувало переконання, що в Східному Криму вже неможливі нові знахід- ки палеолітичних памʼяток, зокрема мустьєр- ських. Роботи Ю. Г. Колосова і керованої ним експедиції блискуче спростували це тверджен- ня. Від 1969 р. Кримська палеолітична експе- диція ІА АН України виявила десятки нових палеолітичних стоянок і місцезнаходжень. На- копичені дані дали змогу запропонувати нові рішення з багатьох актуальних проблем палео- літу і більш аргументовано реконструювати найдавніші сторінки історії нашої країни. Зокрема, у роботах Ю. Г. Колосова пору- шуються питання хронології та періодизації памʼяток мустьєрського часу, їх культурної спе- цифіки та диференціації (Колосов 1972a; 1982; 1983; 1986; Kolosov 1988; Kolosov, Stepanchuk 2000). Цей взаємопов’язаний комплекс питань має фундаментальне значення для розуміння мустьєрської епохи. Названий період часу асо- ційований із неандертальцями, соціально-куль- турні характеристики суспільства яких демон- струють численні паралелі з відповідними ха- рактеристиками суспільства людей сучасного фізичного вигляду. Юрій Георгійович аргумен- тував наявність у Криму кількох культур, зокре- ма аккайської мустьєрської культури (Kolosov 1988). Зʼясування причин появи та існування культур у мустьєрську епоху досі залишається предметом жвавого обговорення. Ю. Г. Колосов активно використовував методи непрямого да- тування памʼяток; він запропонував сейсмо-ар- хеологічний метод відносного датування (Коло- сов 1982), на основі якого здійснено періодиза- цію мустьєрських памʼяток півострова. Інструментом для розпізнання та ідентифіка- ції відмінностей матеріальної культури неандер- Рис. 7. Середина 1960-х років Fig. 7. Mid-1960s ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4131 тальців є вивчення технологічних і типологічних аспектів стародавніх виробів із каменю та роз- робка типологічних листів. Низка спеціальних робіт Ю. Г. Колосова присвячена цьому комп- лексу питань (Колосов 1978; 1983; 1986; Kolosov 1990). До речі, дослідник першим серед вітчиз- няних археологів-палеолітознавців систематично використовував типолого-статистичний підхід до вивчення масового матеріалу, застосувавши під- ходи Ф. Борда (Колосов 1972а), надалі творчо їх доповнюючи і розвиваючи (Колосов 1978). Закономірним є періодичне звернення Ю. Г. Колосова до кола господарських і соці- ально-економічних аспектів вивчення стародав- ніх памʼяток. Зокрема, низка робіт ученого при- свячена вивченню особливостей господарюван- ня, матеріальної та духовної культури (Колосов 1979а; 1986; 1987). Дуже важливе значення для характеристики соціально-духовних аспектів суспільства неандертальців, що населяли Крим, має факт виявлення Ю. Г. Колосовим навмис- них поховань на Заскельній VI (Колосов 1986; Смирнов 1991). Низка робіт, особливо написа- них у співавторстві з представниками природни- чих наук, присвячена актуальній проблематиці взаємодії первісної людини та природного серед- овища (Колосов, Душевський 1977). Значий ін- терес становлять питання початкового заселення території країни. Ю. Г. Колосов дослідив аспект імовірного проникнення стародавнього населен- ня на Кримський півострів у мустьєрський час з боку Балкан (Колосов 1972a). Особливе місце в науковій спадщині археолога посідають роботи, що вводять до наукового обігу матеріали нововід- Рис. 8. Дипломи кандидата і доктора історичних наук, атестат старшого наукового співробітника Ю. Г. Колосова Fig. 8. Yu. G. Kolosov’s diplomas of Candidate of Science and Doctor of Science, certificate of Senior Researcher ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4 132 критих памʼяток (Колосов 1970; 1979b; Колосов, Степанчук, Чабай 1988; 1993b), зокрема й антро- пологічні знахідки (Колосов 1973; Колосов, Ха- ритонов, Якимов 1974; 1975). Загальна кількість неандертальців, рештки яких були виявлені робо- тами Ю. Г. Колосова, сягає, за різними оцінками, п’яти-семи особин. Ю. Г. Колосов знайшов вели- ку кількість памʼяток, під час розкопок яких ви- явлено сотні тисяч камʼяних артефактів, десят- ки тисяч фрагментів фауністичних решток, інші, менш численні, але й рідкісніші знахідки, серед яких кістяні знаряддя, пігменти, предмети із за- лишками фарби та ймовірні прикраси. Матеріали досліджень Ю. Г. Колосов част- ково опублікував у монографіях «Мустьер- ские стоянки района Белогорска» (1983), «Ак- Рис. 9. Стоянки в Червоній Балці, виявлені роботами Ю. Г. Колосова: Ак-Кая I-V, Заскельна I-IX, ЧБ — Червона Бал- ка, АГ — Альошин грот Fig. 9. The sites in Chervona Balka discovered by Yu. G. Kolosov: Ak-Kaia I-V, Zaskelna I-IX, “ЧБ” — Chervona Balka, “АГ” — Alioshyn Grot Рис. 10. Заскельна VI, дослідження поверхні II шару, роботи Кримської палеолітичної експедиції 1971 р. Fig. 10. Zaskelna VI, study of a surface of layer II, the Crimean Palaeolithic expedition works in 1971 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4133 кайская мустьерская культура» (1986), колек- тивній монографії «Ранний палеолит Крыма» (1993), науково-популярній книжці «Белая Ска- ла» (1977) та в 110 статтях. Планувалося, але не відбулося видання монографії «Проблеми ви- вчення палеоліту Східного Криму». Ю. Г. Ко- лосов писав розділи для колективних моногра- фій «Археологія» УРСР і «Археологія» УРСР (Колосов 1971a; 1971b; 1985b), редагував збір- ник, присвячений сторіччю дослідження пале- оліту в Криму (Колосов 1979с), керував напи- санням кандидатських робіт (серед захищених: В. М. Степанчук, В. П. Чабай, О. В. Колесник). Вивчення та осмислення даних, виявлених КПЕ під керівництвом Ю. Г. Колосова, триває до теперішнього часу. Багаті результатами дослі- дження експедиції на південному заході півост- рова в 1986–1989 рр. заклали фундамент подаль- ших багаторічних продуктивних польових до- слідницьких робіт у цьому регіоні (Чабай 2004; eds. Marks, Chabai 1998; eds. Chabai, Monigal 1999; Chabai, Monigal, Marks 2004). Багато памʼяток, відкритих тут КПЕ під керівництвом Ю. Г. Коло- сова, активно досліджувалиcя до недавнього часу (Кабазі II, Кабазі V, Грот Скелястий). Їх матері- али видано в численних статтях та монографіях (див. напр.: Бибиков, Станко, Коен 1994; Манько 2013; Chabai, Richter, Uthmeier 2006). Вивчення матеріалів мустьєрських памʼяток Східного Кри- му набуло більше лабораторних форм, але також триває (Majkich et al. 2017; Степанчук, Нездолій, Вєтров 2018; Ryzhov et al. 2022; Stepanchuk 2022). Дані, здобуті Кримською палеолітичною екс- педицією під керівництвом Ю. Г. Колосова, по- служили матеріалом для написання низки канди- датських і докторських робіт, лягли в основу де- сятків публікацій і кількох монографій (Бибиков, Станко, Коен 1994; Степанчук 2002; 2006; Чабай 2004; eds. Marks, Chabai 1998; eds. Chabai, Mo- nigal 1999; Chabai, Monigal, Marks 2004; Степан- чук, Васильев 2018; Stepanchuk 2020). Є незапере- чним, що роботи Ю. Г. Колосова значною мірою визначили вектор досліджень палеоліту Криму в другій половині XX — на початку XXI ст. Інтелігентність, мʼякість, доброзичливість і увага до оточення в поєднанні з принциповіс- Рис. 11. Заскельна VI, розчистка кісток неандертальця в III шарі, роботи Кримської палеолітичної експедиції 1973 р. Fig. 11. Zaskelna VI, cleaning of Neanderthal bones in layer III, Crimean Palaeolithic expedition works in 1973 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4 134 Рис. 12. Ю. Г. Колосов представляє Заскельненські стоянки учасникам радянсько-французського польового семінару, Червона Балка, 1978 р. Fig. 12. Yu. G. Kolosov presenting the Zaskelna sites to the participants of the Soviet-French field seminar, Chervona Balka, 1978 тю та вимогливістю, готовністю ділитися сво- їм досвідом і знаннями — ці риси привертали до Ю. Г. Колосова багатьох людей. Він зовсім не мріяв бути лідером, формальним або не- формальним, не гнався за посадами і звання- ми, а просто любив свою справу, археологію, і намагався робити її так добре, як тільки вмів. Ю. Г. Колосов не прагнув до нагромадження за- ощаджень і майна, не вибивав «належне» прав- дами й неправдами. Десятки років працював у тісному, відгородженому фанерною перегород- кою вузенькому домашньому «особистому ка- бінеті» ледь у 10 м2 площею. Юрій Георгійо- вич прожив важке, як і все його покоління, жит- тя. Але все-таки, думається, щасливих світлих днів у ньому було чимало. Ю. Г. Колосов вою- вав, навчався, займався справою, до якої лежала душа, і радів відкриттям. Двічі був одружений, мав двох дочок, дочекався народження онука. Юрій Георгійович був невтомним польовиком, талановитим розвідником, справою його жит- тя стало вивчення первісності, особливо крим- ського палеоліту. Його спадщина в дослідженні кримських неандертальців неоціненна. Юрій Георгійович Колосов пішов із життя 1 лютого 2002 р. після тривалої хвороби. Похо- ваний 4 лютого 2002 р. на Байковому кладови- щі в Києві, неподалік центральних воріт. Заскельна VI (Колосовська), одна з памʼяток, дослідженню яких було віддано ба- гато років його життя, названа імʼям дослід- ника (Додаток 1). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4135 Рис. 13. У розкопі на Заскельній V за зарисовкою страти- графічного розрізу, 1993 р. (фото Ю. В. Кухарчука) Fig. 13. Yu. G. Kolosov at Zaskelna V sketching a stratigraphic section, 1993 (photo by Yu. V. Kukharchuk) Рис. 14. У с. Скелясте після роботи на стоянках ГАБО та Шайтан-Коба IV, 1997 р. (фото Ю. В. Кухарчука) Fig. 14. In the village of Skeliaste after work at the sites of HABO and Shaitan-Koba IV, 1997 (photo by Yu. V. Kukhar- chuk) Кухарчук, М. В. 1994. Рицар Білої Скелі. Наука і суспільство, 9/10, c. 46—52. Кухарчук, М. В. 1998. Визначний дослідник палеоліту Криму. Археологія, 4, c. 168–172. Кухарчук, Ю. В., Степанчук, В. М. 2003. Спомин про вченого. Кам’яна доба України, 2, c. 7–21. Кухарчук, Ю. В., Степанчук, В. М. 2015. До 90-річчя Юрія Георгійовича Колосова. Кам’яна доба України, 16, 6–10. Мезенцева, Г. Г. 1997. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник. Чернігів: Сіверянська думка, с. 19. Степанчук, В. М. 2002. Пам’яті Юрія Георгійовича Колосова. Археологія, 2, c. 147– 150. Степанчук, В. М. 2014. Колосов Юрій Георгійович. Енциклопедія сучасної України, т.14, Київ: НАН України, НТШ. Степанчук, В. М. 2015. Колосов Юрій Георгійович. In: Толочко, П. П. (гол. ред.). Інститут археології Національної академії наук України 1918-2014. Київ: Адеф-Україна, с. 460. Stepanchuk, V. 1998. Kolosov Jurij Georgievic. In: J. Hrala (ed.) Enzyklopädisches Handbuch zur Ur- und Frühgeschichte Europas Jan Filip, Band III-Addenda, Praha: IA ASCR, s. 181. http://www.archaeology.univ.kiev.ua/home/index.php?option=com_content&view=category&id=361&Itemid=113 https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2,_%D0%AE%D1%80%D0% B8%D0%B9_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Доаток 1. Література та інтернет-ресурси про Ю.Г. Колосова: Бибиков, С. Н., Станко, В. Н., Коен, В. Ю. 1994. Финальный палеолит и мезолит Горного Крыма. Одесса: Весть. Колосов, Ю. Г. 1955. Археологические разведки в степной части Крыма. Краткие сообщения Института археологии АН УССР, 4, c. 129-130. Колосов, Ю. Г. 1956. Археолого-палеолитические разведки пещер верховья реки Чусовой. В: Козин, Я. Д. (ред.). Вопросы карста на Юге Европейской части СССР. Киев: Изд. АН УССР. Крымский филиал, c. 181-188. Колосов, Ю. Г. 1957. Новые неолитические стоянки Крыма (по данным археологических разведок 1955 г.). Краткие сооб- щения Института археологии АН УССР, 7, 4, c. 13-16. Колосов, Ю. Г. 1960. Раскопки пещеры Кара Коба в Крыму. Краткие сообщения Института археологии, 10, c. 17-22. Колосов, Ю. Г. 1962. Дослідження пам’яток неолітичного часу на Керченському півострові. Археологія, XIV, c. 156-166. Колосов, Ю. Г. 1964. Дослідження післяпалеолітичних стоянок Криму в 1958–1959 рр. Археологія, XVI, c. 223-231. Колосов, Ю. Г. 1965а. До питання про заселення кримських яйл в кам’яну добу. Археологія, XIX, c. 14-21. Колосов, Ю. Г. 1965b. К изучению палеолита бассейна среднего течения Десны. В: Бондарчук, В. Г. (отв. ред.). Материалы по четвертичному периоду Украины. Киев: Наукова Думка, c. 321-328. Колосов, Ю. Г. 1967. К истории населения Крыма в раннепалеолитическую эпоху (по материалам мустьер- ской стоянки Шайтан-Коба). Aвтореферат диссертации к. и. н. Институт истории АН УССР. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4 136 Колосов, Ю. Г. 1970. Нові мустьєрські стоянки в Криму і перспективи їх дослідження. Вісник АН УРСР, 11, c. 47-50. Колосов, Ю. Г. 1971а. Мезоліт УРСР. В: Березанська, С. С. та ін. (ред.). Археологія УРСР, 1. Київ: Наукова думка, c. 64-77. Колосов, Ю. Г. 1971b. Неоліт Криму. В: Березан- ська, С. С. та ін. (ред.). Археологія УРСР, 1. Київ: Наукова думка, c. 129-137. Колосов, Ю. Г. 1972а. Шайтан Коба мустьєрська стоянка в Криму. Київ: Наукова думка. Колосов, Ю. Г. 1972b. Нові післяпалеолітичні стоян- ки Криму. В: Носенко, В. О. (відп. ред.). Археологічні до- слідження на Україні в 1969 році, IV. Київ: Наукова дум- ка, c. 29-31. Колосов, Ю. Г. 1972c. Відкриття нових мустьєрських стоянок в Криму. В: Носенко, В. О. (відп. ред.). Археологічні дослідження на Україні в 1969 році, IV. Київ: Наукова дум- ка, c. 6-11. Колосов, Ю. Г. 1973. Палеоантропологические наход- ки у скалы Ак Кая. Вопросы антропологии, 44, c. 162-166. Колосов, Ю. Г. 1977. Белая Скала. Археологические памятники Крыма. Симферополь: Таврия. Колосов, Ю. Г. 1978. Специфические типы орудий Аккайской мустьерской культуры в Крыму. В: Теле- гин, Д. Я. (отв. ред.). Орудия каменного века. Киев: На- укова думка, c. 6-19. Колосов, Ю. Г. 1979а. Аккайские мустьерские сто- янки и некоторые итоги их исследования. В: Коло- сов, Ю. Г. (ред.). Исследование палеолита в Крыму. Киев: Наукова думка, c. 33-56. Колосов, Ю. Г. 1979b. Новая мустьерская стоянка в гроте Пролом. В: Колосов, Ю. Г. (ред.). Исследование па- леолита в Крыму. Киев: Наукова думка, c. 157-171. Колосов, Ю. Г. (ред.). 1979c. Исследование палеолита в Крыму. Киев: Наукова думка. Колосов, Ю. Г. 1982. Новый метод относительной да- тировки пещерных археологических памятников. XI Кон- гресс ИНКВА, III. Москва: Наука, с. 166. Колосов, Ю. Г. 1983. Мустьерские стоянки района Белогорска. Киев: Наукова думка. Колосов, Ю. Г. 1985а. Ранний палеолит Крыма (Куль- турно хронологическая периодизация Аккайской мус- тьерской культуры). Aвтореферат диссертации д.и.н. Ін- ститут археології АН УРСР. Колосов, Ю. Г. 1985b. Неолит Крыма. В: Артемен- ко, И. И. и др. (ред.). Археология Украинской ССР, т. І. Киев: Наукова думка, с. 150-156. Колосов, Ю. Г. 1986. Аккайская мустьерская культу- ра. Киев: Наукова думка. Колосов, Ю. Г. 1987. Погребения неандертальцев на стоян- ке Заскальная VI в Крыму. В: : Крайнов, Д. А. (ред.) Религиозные представления в первобытном обществе. Москва, c. 61-63. Колосов, Ю. Г. 1995. Алешин Грот — новая мустьер- ская стоянка в Крыму (предварительное сообщение). В: Колесник, А. В. (ред.). Археологический альманах, 4. До- нецк: Лебедь, c. 75-80. Колосов, Ю. Г., Душевский, В. П. 1977. Природное окру- жение раннепалеолитических стоянок Восточного Крыма. В: Иванова, И. К., Праслов, И. Д. (ред.). Палеоэкология древ- него человека. Москва: Наука, с. 163-171. Колосов, Ю. Г., Степанчук, В. Н. 1989. Но- вая мустьерская стоянка в гроте Пролом II. B: Биби- ков, С. Н. (отв. ред.). Каменный век. Памятники, методи- ка, проблемы. Киев: Наукова думка, c. 61-72. Колосов, Ю. Г., Степанчук, В. Н., Кухарчук, Ю. В., Де- плано, С., Коен, В. Ю. 1998. Исследования Крымской па- леолитической экспедиции Института археологии НАН Украины в 1997 году. В: Козак, Д. Н., Гаврилюк, Н. А. (ред.). Археологічні відкриття в Україні 1997–1998 рр. Київ: ІА НАН України, c. 23-25. Колосов, Ю. Г., Степанчук, В. М., Чабай, В. П. 1988. Нові мустьєрські стоянки Піденно-Захiдного Криму. Ар- хеологія, 64, c. 34-45. Колосов, Ю. Г., Степанчук, В. М., Чабай, В. П. 1993a. Ранний палеолит Крыма. Киев: Наукова думка. Колосов, Ю. Г., Степанчук, В. М., Чабай, В. П. 1993b. Мустьерская стоянка им. Г. А. Бонч-Осмоловского. Рос- сийская археология, 3, c. 119-130. Колосов, Ю. Г., Харитонов, В. М., Якимов, В. П. 1974. Открытие скелетных остатков палеоантропа на стоянке За- скальная VI в Крыму. Вопросы антропологии, 46, c. 79-87. Колосов, Ю. Г., Харитонов, В. М., Якимов, В. П. 1975. Находка скелетных остатков неандертальца в Крыму. Бюллетень Комиссии по изучению четвертичного пери- ода, 44, c. 30-40. Манько, В. О. 2013. Фінальний палеоліт — неоліт Криму: культурно-історичний процес. Київ: Шлях. Петрунь, В. Ф. 1969. О материале каменных орудий крымского палеолита. Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 117, c. 3-12. Смирнов, Ю. А. 1991. Мустьерские погребения Евра- зии. Москва: Наука. Степанчук, В. Н. 2002. Поздние неандертальцы Кры- ма. Киик-кобинские памятники. Киев: Стилос. Степанчук, В. Н. 2006. Нижний и средний палеолит Украины. Черновцы: Зелена Буковина. Степанчук, В. Н., Васильев, С. В. (ред.). 2018. Позд- ние неандертальцы Крыма. Заскальная VI (Колосовская). Слои III и IIIа. Киев: Слово. Степанчук, В. М., Нездолій, О. І., Вєтров, Д. О. 2018. Природні барвники в матеріалах багатошарової мустьєр- ської стоянки Пролом ІІ. Археологія і давня історія Укра- їни, 3(28), с. 7-21. Чабай, В. П. 2004. Средний палеолит Крыма. Симфе- рополь: Шлях. Чабай, В. П., Маркс, Э. Э., Отт, М. 1998. Вариабель- ность среднего и ранней поры позднего палеолита Крыма (предварительные итоги международного археологичес- кого проекта). Археологія, 4, c. 19-47. Chabai, V. P., Monigal, K. (eds.). 1999. The Middle Paleolithic of Western Crimea, volume 2 (ERAUL 87). Liège: Université de Liège. Chabai, V. P., Monigal, K., Marks, A. E. (eds.). 2004. The Middle Paleolithic and Early Upper Paleolithic of Eastern Crimea, volume 3 (ERAUL 104). Liège: Université de Liège. Chabai, V., Richter, J., Uthmeier, Th. (eds.). 2006. Kabazi II: The 70000 Years Since the Last Interglacial. Simferopol: Cologne. Kolosov, Yu. G. 1988. Les débuts du paléolithique en Crimée. L’Anthropologie, 92, p. 809-833. Kolosov, Yu. G. 1990. The Mousterian Leaf Points in Crimea: Classification, Chronology, Origins. 1989. ERAUL, 42, p. 53-61. Kolosov, Yu. G., Stepanchuk, V. N. 1997. New Type of Middle Palaeolithic Industry in Eastern Crimea. Archeologicke Rozhledy, XLIX, p. 124-145. Kolosov, Yu. G., Stepanchuk, V. N. 2000. Crimean As- semblages with Bifacial Tools: Brief Review. ERAUL., 95, p. 265-276. Majkić, A., Evans, S., Stepanchuk, V., Tsvelykh, A., d’Errico, F. 2017. A Decorated Raven Bone from the Zaskalnaya VI (Kolosovskaya) Neanderthal Site, Crimea. PLOS ONE, 12 (3). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0173435 Marks, A. E., Chabai, V. P. (eds.) 1998. The Middle Paleolithic of western Crimea, volume 1 (ERAUL 84). Liège: Université de Liège. Ryzhov, S., Stepanchuk, V., Nezdolii, O., Vietrov, D. 2022. Analysis of Micro Residues on Stone Tools From Zaskelna IX, Crimea: First Results. Arheologia, 1, p. 5-25. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4137 Vadym M. Stepanchuk DSc, Leading Research Fellow at the Stone Age Archaeology Department, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0002-5476-2284; vadimstepanchuk@iananu.org.ua YURII HEORHIIOVYCH KOLOSOV (TO THE 100th ANNIVERSARY OF HIS BIRTH) Kolosov Yurii Heorhiiovych — prehistorian, Palaeolithic archaeologist, Doctor of History, born on March 21, 1924 in Kyiv, died on March 1, 2002. Participant of the World War II, lieutenant major, artilleryman, fought on the Baltic and 2nd Ukrainian fronts, was repeatedly wounded. He was awarded the Orders of the Patriotic War, I and II class, and many medals. He graduated from the Faculty of History of Kyiv University (1949). Since 1949, he had worked in the Crimea and the Urals, at the Integrated Research Karst and Speleological Station (KNIKSS) at Moscow State University (later the Crimean Branch of the USSR Academy of Sciences). Since 1952, he had worked at the Department of History and Archaeology of the Crimean Branch of the USSR Academy of Sciences, and from 1954 to 1998 — at the Prehistory department of the Institute of Archaeology of the Ukrainian SSR Academy of Sciences (later — the Department of Stone Age Archaeology of the IA NAS of Ukraine). He is a specialist in the Palaeolithic of Ukraine, a recognised expert on the Palaeolithic of the Crimea, and a discoverer and researcher of many dozens of Palaeolithic sites. The multilayered Neanderthal sites of Zaskelna V, Zaskelna VI, Sary-Kaya, Chervona Balka, Alioshyn Grot, Prolom I and II, Kabazi II and V and others discovered and explored in the 1970s and 1980s by the Crimean Palaeolithic Expedition led by him are part of the golden fund of national and European Palaeolithic studies. He made a significant contribution to the enrichment of the source base on the prehistory of Ukraine, in particular to the study of the Middle Palaeolithic of the Crimea, worked fruitfully in the field of cultural differentiation and periodisation of the Middle Palaeolithic sites of the peninsula, technology and typology of lithic artefacts, and developed the issues of interaction between early man and the environment. He is the author of 110 scientific works, including monographs on topical issues of Palaeolithic studies. Kolosov’s research largely determined the direction of studies of the Crimean Palaeolithic in the second half of the 20th — first quarter of the 21st centuries and undoubtedly represents a separate independent chapter in the history of Eastern European Palaeolithic studies. Zaskelna VI (Kolosovskaya), one of the sites he spent many years of his life researching, is named in his honour. K e y w o r d s: Crimea, Ukraine, Eastern Europe, Yu. G. Kolosov, biography, Prehistory and Palaeolithic studies. References Bibikov, S. N., Stanko, V. N., Koen, V. Iu. 1994. Finalnyi paleolit i mezolit Gornogo Kryma. Odessa: Vest. Kolosov, Iu. G. 1955. Arkheologicheskie razvedki v stepnoi chasti Kryma. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN USSR, 4, p. 129-130. Kolosov, Iu. G. 1956. Arkheologo-paleoliticheskie razvedki peshcher verkhovia reki Chusovoi. In: Kozin, Ia. D. (ed.). Voprosy karsta na Iuge Evropeiskoi chasti SSSR. Kyiv: Izd. AN USSR. Krymskii filial, p. 181-188. Kolosov, Iu. G. 1957. Novye neoliticheskie stoianki Kryma (po dannym arkheologicheskikh razvedok 1955 g.). Kratkie soobsh- cheniia instituta arkheologii AN USSR, 7, p. 13-16. Kolosov, Iu. G. 1960. Raskopki peshchery Kara Koba v Krymu. Kratkie soobshcheniia instituta arkheologii, 10, p. 17-22. Kolosov, Yu. H. 1962. Doslidzhennia pamiatok neolitychnoho chasu na Kerchenskomu pivostrovi. Arheologia, XIV, p. 156-166. Kolosov, Yu. H. 1964. Doslidzhennia pisliapaleolitychnykh stoianok Krymu v 1958–1959 rr. Arheologia XVI, p. 223-231. Kolosov, Yu. H. 1965a. Do pytannia pro zaselennia krymskykh yail v kamianu dobu. Arheologia, XIX, p. 14-21. Kolosov, Iu. G. 1965b. K izucheniiu paleolita basseina srednego techeniia Desny. In: Bondarchuk, V. G. (exec. ed.). Materialy po chetvertichnomu periodu Ukrainy. Kyiv: Naukova Dumka, p. 321-328. Kolosov, Iu. G. 1967. K istorii naseleniia Kryma v rannepaleoliticheskuiu epokhu (po materialam musterskoi stoianki Shaitan- Koba). Avtoreferat dissertatsii k.i.n. Institut istorii AN USSR. Kolosov, Yu. H. 1970. Novi mustierski stoianky v Krymu i perspektyvy yikh doslidzhennia. Visnyk AN URSR, 11, p. 47-50. Kolosov, Yu. H. 1971a. Mezolit URSR. In: Berezanska, S. S. et al. (eds.). Arkheolohiia URSR, 1. Kyiv: Naukova dumka, p. 64-77. Kolosov, Yu. H. 1971b. Neolit Krymu. In: Berezanska, S. S. et al. (eds.). Arkheolohiia URSR, 1. Kyiv: Naukova dumka, p. 129-137. Kolosov, Yu. H. 1972a. Shaitan Koba mustierska stoianka v Krymu. Kyiv: Naukova dumka. Kolosov, Yu. H. 1972b. Novi pisliapaleolitychni stoianky Krymu. In: Nosenko, V. O. (exec. ed.). Arkheolohichni doslidzhennia na Ukraini v 1969 rotsi, IV. Kyiv: Naukova dumka, p. 29-31. Kolosov, Yu. H. 1972c. Vidkryttia novykh mustierskykh stoianok v Krymu. In: Nosenko, V. O. (exec. ed.). Arkheolohichni doslidzhennia na Ukraini v 1969 rotsi, IV. Kyiv: Naukova dumka, p. 6-11. Kolosov, Iu. G. 1973. Paleoantropologicheskie nakhodki u skaly Ak Kaia. Voprosy antropologii, 44, p. 162-166. Kolosov, Iu. G. 1977. Belaia Skala. Arkheologicheskie pamiatniki Kryma. Simferopol: Tavriia. Kolosov, Iu. G. 1978. Spetsificheskie tipy orudii Akkaiskoi musterskoi kultury v Krymu. In: Telegin, D. Ia. (exec. ed.). Orudiia kamennogo veka. Kyiv: Naukova dumka, p. 6-19. Stepanchuk, V. 2020. Studying the Lower and Middle Palaeolithic of Ukraine: Main Trends, Discussions and Re- sults. In: Lilly, M., Potekhina, I., Budd, I. C. E. (eds.). Prehistoric Ukraine. From the First Hunters to the First Farmers. Oxford: Oxbow books, p. 7-61. Stepanchuk, V. 2022. Pebbles with Ochre Residues from Neanderthal Sites of Eastern Crimea. In: Cîrstina, O., Niţu, E.-C. (eds). A Life Dedicated to the Paleolithic: Studies in honorem Marin Cârciumaru. Târgovişte: Cetatea de scaun, p. 54-69. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 4 138 Kolosov, Iu. G. 1979a. Akkaiskie musterskie stoianki i nekotorye itogi ikh issledovaniia. In: Kolosov, Iu. G. (ed.). Issledovanie paleolita v Krymu. Kyiv: Naukova dumka, p. 33-56. Kolosov, Iu. G. 1979b. Novaia musterskaia stoianka v grote Prolom. In: Kolosov, Iu. G. (ed.). Issledovanie paleolita v Krymu. Kyiv: Naukova dumka, p. 157-171. Kolosov, Iu. G. (ed.). 1979c. Issledovanie paleolita v Krymu. Kyiv: Naukova dumka. Kolosov, Iu. G. 1982. Novyi metod otnositelnoi datirovki peshchernykh arkheologicheskikh pamiatnikov. XI Kongress INKVA, III. Moscow: Nauka, p. 166. Kolosov, Iu. G. 1983. Musterskie stoianki raiona Belogorska. Kiev: Naukova dumka. Kolosov, Iu. G. 1985a. Rannii paleolit Kryma (Kulturno khronologicheskaia periodizatsiia Akkaiskoi musterskoi kultury). Av- toreferat dissertatsii d.i.n. Іnstitut arkheologії AN URSR. Kolosov, Iu. G. 1985b. Neolit Kryma. In: Artemenko, I. I. et al. (eds.). Arkheologiia Ukrainskoi SSR, t. І. Kyiv: Naukova dumka, p. 150-156. Kolosov, Iu. G. 1986. Akkaiskaia musterskaia kultura. Kyiv: Naukova dumka. Kolosov, Iu. G. 1987. Pogrebeniia neandertaltsev na stoianke Zaskalnaia VI v Krymu. In: Krainov, D. A. (ed.) Religioznye pred- stavleniia v pervobytnom obshchestve. Moscow, p. 61-63. Kolosov, Iu. G. 1995. Aleshin Grot — novaia musterskaia stoianka v Krymu (predvaritelnoe soobshchenie). In: Kolesnik, A. V. (ed.). Arkheologicheskii almanakh, 4. Donetsk: Lebed, p. 75-80. Kolosov, Iu. G., Dushevskii, V. P. 1977. Prirodnoe okruzhenie rannepaleoliticheskikh stoianok Vostochnogo Kryma. In: Ivano- va, I. K., Praslov, I. D. (eds.). Paleoekologiia drevnego cheloveka. Moscow: Nauka, p. 163-171. Kolosov, Iu. G., Stepanchuk, V. N. 1989. Novaia musterskaia stoianka v grote Prolom II. In: Bibikov, S. N. (exec. ed.). Kamen- nyi vek. Pamiatniki, metodika, problemy. Kyiv: Naukova dumka, p. 61-72. Kolosov, Iu. G., Stepanchuk, V. N., Kukharchuk, Iu. V., Deplano, S., Koen, V. Iu. 1998. Issledovaniia Krymskoi paleolitiches- koi ekspeditsii Instituta arkheologii NAN Ukrainy v 1997 godu. In: Kozak, D. N., Havryliuk, N. A. (eds.). Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 1997–1998 rr. Kyiv: IA NAN Ukrainy, p. 23-25. Kolosov, Yu. H., Stepanchuk, V. M., Chabai, V. P. 1988. Novi mustierski stoianky Pidenno-Zakhidnoho Krymu. Arheologia, 64, p. 34-45. Kolosov, Iu. G., Stepanchuk, V. M., Chabai, V. P. 1993a. Rannii paleolit Kryma. Kyiv: Naukova dumka. Kolosov, Iu. G., Stepanchuk, V. M., Chabai, V. P. 1993b. Musterskaia stoianka G.A. Bonch-Osmolodcky Mousterian site. Ros- siiskaia arkheologiia, 3, p. 119-130. Kolosov, Iu. G., Kharitonov, V. M., Iakimov, V. P. 1974. Otkrytie skeletnykh ostatkov paleoantropa na stoianke Zaskalnaia VI v Krymu. Voprosy antropologii, 46, p. 79-87. Kolosov, Iu. G., Kharitonov, V. M., Iakimov, V. P. 1975. Nakhodka skeletnykh ostatkov neandertaltsa v Krymu. Biulleten Ko- missii po izucheniiu chetvertichnogo perioda, 44, p. 30-40. Manko, V. O. 2013. Finalnyi paleolit — neolit Krymu: kulturno-istorychnyi protses. Kyiv: Shliakh. Petrun, V. F. 1969. O materiale kamennykh orudii krymskogo paleolita. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN SSSR, 117, p. 3-12. Smirnov, Iu. A. 1991. Musterskie pogrebeniia Evrazii. Moscow: Nauka. Stepanchuk, V. N. 2002. Pozdnie neandertaltsy Kryma. Kiik-kobinskie pamiatniki. Kyiv: Stilos. Stepanchuk, V. N. 2006. Nizhnii i srednii paleolit Ukrainy. Chernivtsi: Zelena Bukovina. Stepanchuk, V. N., Vasilev, S. V. (eds.). 2018. Pozdnie neandertaltsy Kryma. Zaskalnaia VI (Kolosovskaia). Sloi III i IIIa. Kyiv: Slovo. Stepanchuk, V. M., Nezdolii, O. I., Vietrov, D. O. 2018. Pryrodni barvnyky v materialakh bahatosharovoi mustierskoi stoianky Prolom II. Archaeology and Early History of Ukraine, 3(28), p. 7-21. https://doi.org/10.37445/adiu.2018.03.01 Chabai, V. P. 2004. Srednii paleolit Kryma. Simferopol: Shliakh. Chabai, V. P., Marks, E. E., Ott, M. 1998. The variability of Middle and Early Upper Paleolithic in the Crimea (International Ar- chaeological Project: preliminary results). Arheologia, 4, p. 19-47. Chabai, V. P., Monigal, K. (eds.). 1999. The Middle Paleolithic of western Crimea, volume 2 (ERAUL 87). Liège: Université de Liège. Chabai, V. P., Monigal, K., Marks, A. E. (eds.). 2004. The Middle Paleolithic and early Upper Paleolithic of Eastern Crimea, volume 3 (ERAUL 104). Liège: Université de Liège. Chabai, V., Richter, J., Uthmeier, Th. (eds.). 2006. Kabazi II: the 70000 years since the last interglacial. Simferopol-Cologne: Shliakh. Kolosov, Yu. G. 1988. Les débuts du paléolithique en Crimée. L’Anthropologie, 92, p. 809-833. Kolosov, Yu. G. 1990. The Mousterian leaf points in Crimea: Classification, chronology, origins. 1989. ERAUL., 42, p. 53-61. Kolosov, Yu. G., Stepanchuk, V. N. 1997. New Type of Middle Palaeolithic Industry in Eastern Crimea. Archeologicke Rozhledy, XLIX, p. 124-145. Kolosov, Yu. G., Stepanchuk, V. N. 2000. Crimean Assemblages with Bifacial Tools: Brief Review. ERAUL., 95, p. 265-276. Majkić, A., Evans, S., Stepanchuk, V., Tsvelykh, A., d’Errico, F. 2017. A Decorated Raven Bone from the Zaskalnaya VI (Kolosovskaya) Neanderthal Site, Crimea. PLOS ONE, 12 (3). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0173435 Marks, A. E., Chabai, V. P. (eds.) 1998. The Middle Paleolithic of western Crimea, volume 1 (ERAUL 84). Liège: Université de Liège. Ryzhov, S., Stepanchuk, V., Nezdolii, O., Vietrov, D. 2022. Analysis of Micro Residues on Stone Tools From Zaskelna IX, Crimea: First Results. Arheologia, 1, p. 5-25. https://doi.org/10.15407/arheologia2022.01.005 Stepanchuk, V. 2020. Studying the Lower and Middle Palaeolithic of Ukraine: Main Trends, Discussions and Results. In: Lilly, M., Potekhina, I., Budd, I. C. E. (eds.). Prehistoric Ukraine. From the First Hunters to the First Farmers. Oxford: Oxbow books, p. 7-61. Stepanchuk, V. 2022. Pebbles with Ochre Residues from Neanderthal Sites of Eastern Crimea. In: Cîrstina, O., Niţu, E.-C. (eds). A Life Dedicated to the Paleolithic: Studies in honorem Marin Cârciumaru. Târgovişte: Cetatea de scaun, p. 54-69.
id	arheologia-com-ua-article-403
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:05:46Z
publishDate	2024
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/b3/b7a8b9a103d6364a2bd1aa25e8d273b3.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-4032025-03-07T14:20:03Z Yurii Heorhiiovych Kolosov (to the 100th Anniversary of His Birth) Юрій Георгійович Колосов (до 100-річчя від дня народження) Stepanchuk, V. M. Crimea, Ukraine, Eastern Europe, Yu. G. Kolosov, biography, Prehistory and Palaeolithic studies. Крим, Україна, Східна Європа, Ю. Г. Колосов, доісторія, палеолітознавство. Kolosov Yurii Heorhiiovych — prehistorian, Palaeolithic archaeologist, Doctor of History, born on March&nbsp;21, 1924 in Kyiv, died on March&nbsp;1, 2002. Participant of the World War&nbsp;II, lieutenant major, artilleryman, fought on the Baltic and 2nd&nbsp;Ukrainian fronts, was repeatedly wounded. He was awarded the Orders of the Patriotic War, I and II class, and many medals. He graduated from the Faculty of History of Kyiv University (1949). Since 1949, he had worked in the Crimea and the Urals, at the Integrated Research Karst and Speleological Station (KNIKSS) at Moscow State University (later the Crimean Branch of the USSR Academy of Sciences). Since 1952, he had worked at the Department of History and Archaeology of the Crimean Branch of the USSR Academy of Sciences, and from 1954 to 1998 — at the Prehistory department of the Institute of Archaeology of the Ukrainian SSR Academy of Sciences (later &nbsp;— the Department of Stone Age Archaeology of the IA NAS of Ukraine). He is a specialist in the Palaeolithic of Ukraine, a recognised expert on the Palaeolithic of the Crimea, and a discoverer and researcher of many dozens of Palaeolithic sites. The multilayered Neanderthal sites of Zaskelna&nbsp;V, Zaskelna&nbsp;VI, Sary-Kaya, Chervona Balka, Alioshyn Grot, Prolom&nbsp;I and II, Kabazi&nbsp;II and V and others discovered and explored in the 1970s and 1980s by the Crimean Palaeolithic Expedition led by him are part of the golden fund of national and European Palaeolithic studies. He made a significant contribution to the enrichment of the source base on the prehistory of Ukraine, in particular to the study of the Middle Palaeolithic of the Crimea, worked fruitfully in the field of cultural differentiation and periodisation of the Middle Palaeolithic sites of the peninsula, technology and typology of lithic artefacts, and developed the issues of interaction between early man and the environment. He is the author of 110&nbsp;scientific works, including monographs on topical issues of Palaeolithic studies. Kolosov’s research largely determined the direction of studies of the Crimean Palaeolithic in the second half of the 20th — first quarter of the 21st centuries and undoubtedly represents a separate independent chapter in the history of Eastern European Palaeolithic studies. Zaskelna&nbsp;VI (Kolosovskaya), one of the sites he spent many years of his life researching, is named in his honour. У березні 2024&nbsp;р. виповнилося 100&nbsp;років від дня народження видатного українського археолога Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Колосова. У статті представлено біо-графію вченого та його науковий внесок у розвиток доісторії та палеолітознавства в Україні. Особливе місце в доробку Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Колосова посідає діяльність у галузі досліджень первісної доби Кримського півострова, особливо пам’яток епохи мустьє. Ці студії значною мірою визначили напрями досліджень палеоліту Криму в другій половині XX — першій чверті XXI&nbsp;ст. і, безсумнівно, являють собою окремий самостійний розділ в історії східноєвропейського палеолітознавства. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2024-12-23 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/403 10.15407/arheologia2024.04.125 Arheologia; No 4 (2024): Arheologia; 125-138 Археологія ; № 4 (2024): Археологія; 125-138 Археология; № 4 (2024): Arheologia; 125-138 2616-499X 0235-3490 10.15407/arheologia2024.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/403/401 Copyright (c) 2024 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en
spellingShingle	Крим Україна Східна Європа Ю. Г. Колосов доісторія палеолітознавство. Stepanchuk, V. M. Юрій Георгійович Колосов (до 100-річчя від дня народження)
title	Юрій Георгійович Колосов (до 100-річчя від дня народження)
title_alt	Yurii Heorhiiovych Kolosov (to the 100th Anniversary of His Birth)
title_full	Юрій Георгійович Колосов (до 100-річчя від дня народження)
title_fullStr	Юрій Георгійович Колосов (до 100-річчя від дня народження)
title_full_unstemmed	Юрій Георгійович Колосов (до 100-річчя від дня народження)
title_short	Юрій Георгійович Колосов (до 100-річчя від дня народження)
title_sort	юрій георгійович колосов (до 100-річчя від дня народження)
topic	Крим Україна Східна Європа Ю. Г. Колосов доісторія палеолітознавство.
topic_facet	Crimea Ukraine Eastern Europe Yu. G. Kolosov biography Prehistory and Palaeolithic studies. Крим Україна Східна Європа Ю. Г. Колосов доісторія палеолітознавство.
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/403
work_keys_str_mv	AT stepanchukvm yuriiheorhiiovychkolosovtothe100thanniversaryofhisbirth AT stepanchukvm ûríjgeorgíjovičkolosovdo100ríččâvíddnânarodžennâ

Юрій Георгійович Колосов (до 100-річчя від дня народження)

Institution

Ähnliche Einträge