Двобічний виріб із кварциту із с. Пекарі: дослідження з ви-користанням 3D-моделювання
Статтю присвячено двобічному виробу (біфасу) із кварциту, зафіксованого на території с. Пекарі (Черкаський р-н Черкаської обл.). Крім висвітлення загального контексту знахідки й типо-технологічної атрибуції, подано дані вивчення артефакту в межах SfM-фотограмме...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Issue: | 3 |
| Pages: | 44-51 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/420 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824644829970432 |
|---|---|
| author | Naumenko, O. O. Ryzhov, S. M. |
| author_facet | Naumenko, O. O. Ryzhov, S. M. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "O. O. Naumenko",
"institution": "аспірант кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу археології сектору «Археологія доби каменю — бронзи» Національного музею історії України,",
"orcid": ""
},
{
"author": "S. M. Ryzhov",
"institution": "кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства, Київський національний університет імені Тараса Шевченка",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Naumenko, O. O. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 51 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 44 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2025-09-05T15:32:50Z |
| description | Статтю присвячено двобічному виробу (біфасу) із кварциту, зафіксованого на території с. Пекарі (Черкаський р-н Черкаської обл.). Крім висвітлення загального контексту знахідки й типо-технологічної атрибуції, подано дані вивчення артефакту в межах SfM-фотограмметрії. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2025.03.044 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:06:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 3 2025
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
ГАРДІ С. Е., PhD, Університет ім. Рея Хуана Карлоса, Іспанія
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина
ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки
ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор хаб., Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера,
Німеччина
ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (вiдповiдальний секретар)
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
FORNASIER J., Professor, Dr. Hab., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
HARDY S. A., PhD, Rey Juan Carlos University, Spain
KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, University of Texas at Austin, the USA
SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary)
ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 3 2025
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
HNERA V. A., BORYSOV A. V., SKOPNEN-
KO B. O., NARAIKIVSKYI M. V. Consequences
of the War for Archaeological Heritage Sites on
the Example of Archaeological Sites in Moshchun
Village near Kyiv
ЧЕЧУЛІНА І. О., КУЗЬМІЩЕВ О. Г., ФОР-
НАСЬЄ Й. Аттичний чорнолаковий посуд з Оль-
вії Понтійської: дослідження ділянки «П-1»
Publications
of Archaeological Materials
NAUMENKO O. O., RYZHOV S. M. The Bi-
face Made of Quartzite from Pekari Village: A Case
Study Using 3D Modelling
VOLODARETS-URBANOVYCH Ya. V. Finds
of Strap Adornments of Early Medieval “Heraldic”
Syle from the Collection of Kherson Local History
Museum
Discoveries and Recent Finds
MELNYK O. O. Ancient Granite Fracturings near
Iskrivka Village in Kryvyi Rih Region
LIUBUN R. I., DIDYK O. A. The Results of Ar-
chaeological Research in 2020–2021 on the Kamin
Tract in Pidkamin (Lviv Oblast)
BILIAIEVA S. O., FIALKO O. Ye. Investigations
of the Historical Centre of Ochakiv (on the Results of
the Works of 2021)
Статтi
ГНЕРА В. А., БОРИСОВ А. В. СКОПНЕН-
КО Б. О., НАРАЙКІВСЬКИЙ М. В. Наслідки
війни для об’єктів культурної спадщини на при-
кладі археологічних об’єктів села Мощун побли-
зу Києва
CHECHULINA I. O., KUZMISHCHEV O. H.,
FORNASIER J. Attic Black-Glazed Pottery from
Olbia Pontica: A Study of the Excavation Area “P-1”
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
НАУМЕНКО О. О., РИЖОВ С. М. Двобічний
виріб із кварциту із с. Пекарі: дослідження з ви-
користанням 3D-моделювання
ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Я. В. Знахідки
деталей ремінних оздоб «геральдичного» стилю
раннього середньовіччя з колекції Херсонського
обласного краєзнавчого музею
Новi вiдкриття та знахiдки
МЕЛЬНИК О. О. Давні ломки граніту біля
села Іскрівка на Криворіжжі
ЛЮБУНЬ Л. І., ДІДИК О. А. Результати архео-
логічних досліджень 2020–2021 років в урочищі
Камінь в Підкамені (Львівська обл.)
БІЛЯЄВА С. О.,ФІАЛКО О. Є. Дослідження іс-
торичного центру Очакова (за результатами ро-
біт 2021 р.)
5
26
44
52
64
74
99
Дискусiї
РАДЧЕНКО А. І., РАДЧЕНКО С. Б. «Архео-
логія» України: наукометричний аналіз
Iсторiя науки
КОЛЕСНІКОВА В. А., ЧЕРНОВОЛ І. В., ПІЧ-
КУР С. С. Історія одного видання: діяльність укра-
їнських археологів у часи Другої світової війни
Discussions
RADCHENKO A. I., RADCHENKO S. B. Ukrainian
Arheologia: Scientometric Analysis
History of Science
KOLESNIKOVA V. A., CHERNOVOL I. V.,
PICHKUR S. S. History of an Edition: Ukrainian
Archaeologists' Activity during the World War II
119
139
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 344
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
УДК 903.2(477.46)”632”
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2025.03.044
© НАУМЕНКО Олександр Олександрович, 2025 — ас-
пірант кафедри археології та музеєзнавства Київсько-
го національного університету імені Тараса Шевченка,
старший науковий співробітник науково-дослідного
відділу археології сектору «Археологія доби каменю —
бронзи» Національного музею історії України, ORCID:
0000-0003-3931-603X, alexandr.naumenko.jr@gmail.com
© РИЖОВ Сергій Миколайович, 2025 — кандидат істо-
ричних наук, доцент кафедри археології та музеєзнав-
ства, Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, ORCID: 0000-0002-3229-1020, seryzh@knu.ua
© Інститут археології НАН України, 2025
ДВОБІЧНИЙ ВИРІБ ІЗ КВАРЦИТУ ІЗ с. ПЕКАРІ:
ДОСЛІДЖЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ
3D-МОДЕЛЮВАННЯ
О. О. НАУМЕНКО, С. М. РИЖОВ
насамперед Межиріцькою верхньопалеолітич-
ною стоянкою (Пидопличко 1976; Шидлов-
ський та ін. 2020). За останні десятиліття тут
відкрито нові пункти, зокрема середньопа-
леолітичні (Писларий, Степанчук, Демарти-
но 1999; Рижов 2004; Лизун та ін. 2018; Шид-
ловський, Цвіркун, Федько 2018). У цій стат-
ті ми публікуємо знахідку двобічного виробу
з кварциту, яка походить із розвідок у півден-
но-східних околицях с. Пекарі, а саме з алюві-
альних відкладів, розкритих під час будівни-
цтва полів фільтрації очисних споруд м. Канева
(Черкаський р-н Черкаської обл.). Поставлені
в статті завдання: висвітлення загального кон-
тексту, окреслення рівня постдепозиційних
альтерацій, визначення типо-технологічних ха-
рактеристик артефакту, зокрема в межах підхо-
ду 3D-моделювання, а також спроба інтерпре-
тації предмета в контексті кам’яної доби Се-
реднього Подніпров’я.
Загальні обставини знахідки
У 2001 р. кварцитовий біфас знайшли за
500 м на південний-захід від берегової лінії
правого берега р. Дніпро (600–700 м від пів-
денних околиць с. Пекарі) студенти-практикан-
ти біологічного факультету Київського націо-
нального університету імені Тараса Шевченка.
Координати: 49°41'27"N 31°35'30E, висота над
рівнем моря 80 м. Артефакт зафіксовано на по-
верхні відвалів алювіально-пролювіальних від-
кладів. Геологічних шарів і горизонтів в палео-
ген-антропогенних брустверах і вирвах котло-
ванів не простежувалося.
Кам’яний артефакт передано керівникам ар-
хеологічної практики — тоді завідувачеві ка-
федри археології та музеєзнавства професо-
рові М. І. Гладких і асистентові С. М. Рижову.
Останні здійснили обстежувально-пошукові
Статтю присвячено двобічному виробу (бі-
фасу) із кварциту, зафіксованого на терито-
рії с. Пекарі (Черкаський р-н Черкаської обл.).
Крім висвітлення загального контексту зна-
хідки й типо-технологічної атрибуції, пода-
но дані вивчення артефакту в межах SfM-
фотограмметрії.
К л ю ч о в і с л о в а : Канівське Подніпров’я,
с. Пекарі, палеоліт, біфас, двобічний виріб,
кварцит, 3D-моделювання.
Важливим завданням дослідження палео-
літу України є пошук нових палеолітичних
пам’яток, які сприятимуть більш глибокому
вивченню процесів заселення та освоєння те-
риторії України. Одним із перспективних ре-
гіонів для реалізації цього напряму є Середнє
Подніпров’я, зокрема Черкащина. На терито-
рії Черкаської обл. в її сучасних адміністратив-
них межах фіксується низка стоянок, місце-
знаходжень і окремих знахідок, які вказують на
раннє перебування на цих територіях давньої
людини, імовірно, навіть нижньопалеолітичне
(Степанчук и др. 2006; Степанчук та ін. 2008;
Степанчук и др. 2009; Гладких, Рижов, Сухо-
вий 2010; Залізняк 2014). Окремим палеолітич-
ним регіоном є Канівське Подніпров’я, відоме
Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 45
роботи місця збору археологічного матеріалу.
Інших артефактів не зафіксовано. Глибина кот-
лованів фільтраційних полів сягала 3–4 м, ви-
сота бортів — до 5 м. На деяких ділянках (не-
потурбованих сучасними земляними роботами)
простежено субгоризонтальні шаруваті заплав-
но-алювіальні відклади голоценовго часу. На
сучасному етапі р. Рось впадає за 2–3 км на пів-
день від очисних споруд.
Сировина й постдепозиційні альтерації
Виріб виготовлений із кварцитоподібного
пісковику. На північних околицях с. Пекарі в
бортах і конусах виносів Малого та Великого
Пекарських ярів зафіксовані виходи брил квар-
цитоподібних пісковиків і кварцитів бучаць-
кої світи палеогену (Палієнко, Мороз, Куде-
ля 1971). Первинна окремість була масивною,
проте детально окреслити її неможливо: немає
ні залишків кірки, ні інших морфологічних ін-
дикаторів. Кварцит блискучий і має монотон-
не світло-сіре забарвлення. Структура серед-
ньозерниста з нерівною поверхнею зерен. По-
рода тверда, щільна, досить однорідна (наявні
чорні вкраплення у формі цяток 0,01–0,10 мм).
Кварцит поширений на значній території Укра-
їни, зокрема в межах Українського кристаліч-
ного щита (Цехомский, Карстенс 1982). Тією
чи іншою мірою його використовували меш-
Рис. 1. Двобічний виріб із місцезнаходження у с. Пекарі
Fig. 1. Bifacial tool from the locality near Pekari village
10 mm
10 m
m
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 346
канці цих територій упродовж усього палеоліту
(напр.: Єфименко 1927; Рыжов 1999; Степан-
чук 2006, с. 50–51; Усик 2008; Шидловський,
Прядко 2011; Вотякова 2012; Ступак 2013; Гла-
дилін 2014; Степанчук 2014; Ветров 2015; Сте-
панчук, Вєтров, Скоріков 2017; Кулаковська
та ін. 2018; Кармазиненко, Рижов 2023).
Артефакт має поверхні двох рівнів збере-
ження: а — насичено-коричнева патина з ізо-
льованими чорними плямами та люстром (по-
ширений майже всією поверхнею виробу);
б — поверхня без постдепозиційних альтера-
цій — свіжий злам (базальна частина). Ступінь
збереження а пов’язаний із виготовленням, ви-
кидом і перебуванням двобічного виробу в за-
плавно-алювіальних умовах, б — свіжий злам,
асоційований із процесами виходу та перебу-
вання артефакту на сучасній поверхні. Із рів-
нем б також пов’язані сліди світло-коричневої
патини на частині негативів бокових граней і
вістрі біфасу. Це сучасні механічні пошкоджен-
ня, однак не настільки глибокі, щоб бути по-
збавленими патини, яка проникла на ≈ 1 мм
усередину.
Типологічна й техніко-морфологічна атрибуція
Артефакт (80,8 × 52,7 × 24,4 мм; 91,19 г)
(рис. 1) є фрагментом (бракує базальної части-
ни) двобічного виробу. Об’єкт має трикутнопо-
дібні асиметричні обриси (імовірно, це фраг-
ментом мигдалеподібного або трикутного бі-
фасу), у профілі — двоопуклий (більш пласка
поверхня ледь увігнута в термінальній части-
ні). За індексами, що можуть бути реконстру-
йовані (Debénath, Dibble 1994, р. 130-132), бі-
фас належить до товстих і видовжених форм.
Леза ледь опуклі, нерівні, хвилясті, зведені
у вістря під кутом понад 40°.
Метод обробки полягає в поступовому фор-
муванні знаряддя конкретної морфології з одні-
єї окремості сировини через безперервний конт-
роль поверхонь розщеплення (перманентний тип
розколювання). Систему переорієнтацій можна
визначити як опортуністичну: немає ознак слі-
дуванню конкретного ритму (наприклад, аль-
тернативного або суцільної почергової обробки
сколювальних), кожне зняття визначало наступ-
не відповідно до ідеї фінальної форми. На пред-
Рис. 2. 3D-модель кварцитового біфасу. Зліва розміщені поперечні перерізи артефакту. Модель можна оглянути за QR-
кодом у правому верхньому куті
Fig. 2. A 3D model of a quartzite biface. There are cross-sections of the artefact on the left. The model can be viewed using the
QR code in the upper right corner
10 mm
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 47
меті фіксується складна послідовність редукції,
об’єднана в кілька фаз обробки прийомом оббив-
ки латеральних країв. Крім цього, на менш опу-
клій частині наявні негативи сплощувальних ско-
лів. Ретушування лез досить ізольоване, пред-
ставлене переважно на більш пласкій поверхні.
Техніка обробки — розщеплення в руках.
Для аналізу поперечного перерізу була ство-
рена 3D-модель на основі фотографій у межах
SfM-фотограмметрії. Обладнання: фотоапарат
Sony a7RIII, об’єктив для макрозйомки Sigma
105mm F2.8 DG. Стратегія фотографування: три
вертикальні позиції і три горизонтальні (163 фо-
тографії загалом). Масштабування здійснювало-
ся через використання трьох спеціальних відка-
ліброваних лінійок. Модель створена в програмі
RealityCapture. Подальша обробка здійснюва-
лася в програмі ReCap. 3D-модель орієнтовано
в системі координат (x, y, z), виконано розрізи
перпендикулярно поздовжній осі з метою фор-
мування поперечних перерізів. Тут представле-
но чотири врізки: 1 — 5 мм від закінчення арте-
факту; 2 — ≈ 2/5 висоти; 3 — місце максималь-
ної товщини; 4 — 3/4 висоти (рис. 2). Методика
3D-морфометричного аналізу поперечних пере-
різів відповідає розробкам Viallet (2019).
Від базальної частини переріз змінює обриси
з ромбоподібних на гостроовальні й навіть тра-
пецієподібні на найбільш товстій ділянці. Його
модифікація на трикутні обриси відбувається до-
сить різко за ≈ 20 мм від кінчика. Кут і морфо-
логія скосу досить варіабельні, мають місцями
різкі коливання показників, що пояснюється не-
стандартизованістю обробки та ізольованістю ре-
тушування країв. Однак простежується тенденція
збільшення кута до медіальної частини (з 54°–59°
до 79° (на кількох ділянках 95°–100°)) і зменшен-
ня до термінальної (46°–53°). Скіс асиметрич-
ний, переважно двоопуклий (місцями увігнутий),
сплощується в термінальній частині. Дані попе-
речного перерізу та кутів латералей вказують на
цілеспрямованість у формуванні виробу конвер-
гентної морфології. Однак визначені масивність
і притупленість крайових ділянок зовсім не ви-
ключають можливості їх використання.
Знахідка в контексті пам’яток кам’яної доби
Середнього Подніпров’я
У регіоні зафіксовано поодинокі свідчення
середньоплейстоценового перебування давньої
людини, однак переважна частина місцезнахо-
джень і стоянок не давніші вюрму (див. пам’ятки
нижче). Певний час на території Черкащини ви-
діляли пізньоашельский пункт Велика Бурім-
ка (Шовкопляс 1955). Однак дані останніх ро-
біт як у межах місцезнаходження, так і з части-
ною знахідок середини ХХ ст. указують на брак
культурних шарів та, ймовірно, геофактне похо-
дження предметів (Степанчук, Сиволап 2005).
Найближчим аналогом біфасу із с. Пекарі є
матеріали Канівського місцезнаходження, зі-
брані під час огляду котлована Канівської ГЕС
та атрибутовані східноєвропейським мікоком
(Післарій 1972; Писларий, Степанчук, Демар-
тино 1999; Pâslaru, Stepanciuk 2014). У колекції
зафіксовано виготовлений із подібного квар-
циту непатинований двобічний виріб, який за
техніко-морфологічними й типометричними
параметрами є прямим відповідником опублі-
кованому тут біфасу (Писларий, Степанчук,
Демартино 1999, рис. 4: 4). Загалом гомоген-
ність нечисленного, але досить інформативного
комплексу не викликає сумнівів, проте зв’язок
єдиного кварцитового артефакту з крем’яною
частиною збірки потребує окремого розгля-
ду, який буде можливий лише з розширенням
джерельної бази ранніх пам’яток Канівського
Подніпров’я.
У південній частині Середньої Наддні-
прянщини, на межі Черкаської та Кіровоград-
ської обл. зафіксований кластер середньопа-
леолітичних пам’яток (Андріївка 4, Коробчи-
не (7) курган, Виклине, Маслове 5в, Нечаєве 3,
Бирзулове ІХ). В індустріях цих стоянок немає
кварцитових артефактів (винятком, можливо,
є Маслове 5в), біфаси нечисленні (переваж-
но представлені термінальними фрагментами)
або відсутні (Залізняк, Нездолій 2013; Залізняк
та ін. 2013; Степанчук та ін. 2013; Нездолій,
Вєтров 2018). За таких обставин здійснювати
порівняння доволі складно.
Поміж матеріалів дніпровської територіаль-
ної групи середньопалеолітичних пам’яток ін-
тенсивне використання кварциту представле-
не південніше — на місцезнаходженні Ненаси-
тець І (Дніпропетровська обл.). Проте біфасів
там не зафіксовано, колекція складається зі ско-
лів і нуклеусів, а індустрія визначена левалуазь-
кою (Смирнов 1972; Степанчук 2006, с. 104).
Віддаленими, проте цікавими в контексті
техно-культурної атрибуції, аналогіями є мате-
ріали нижніх шарів стоянки Непряхіно (Сара-
товська обл., Російська Федерація). Основною
сировиною є сірий кварцит, а в індустрії широко
представлені біфаси, які були стадіальними (пе-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 348
рехідними) формами до наконечників списів і
дротиків. Нижні шари стоянки належать до ран-
нього верхнього палеоліту (Захариков 2018).
Висновки
Підсумовуючи, відповідно до типологічних і
техніко-морфологічних параметрів, а також рів-
ня постдепозиційних альтерацій двобічний ви-
ріб із с. Пекарі, імовірно, належить до ранніх,
себто доверхньопалеолітичних, індустрій. Ми
пропонуємо атрибутувати артефакт широко й
визначити його належність до середньопалео-
літичних індустрій. Така позиція, без сумніву,
може бути уточнена з розширенням джерельної
бази. Варто підкреслити важливість цієї знахід-
ки, яка є черговим свідчення заселення Канів-
ського Подніпров’я носіями ранніх індустрій і
свідчить про необхідність здійснення в регіоні
комплексних геоархеологічних обстежень.
Також варто відзначити високу інформатив-
ність фотограмметрії під час вивчення техніко-
морфологічних атрибутів кам’яних артефактів,
зокрема біфасів. У межах підходу можна вивча-
ти не тільки особливості методу обробки через
аналіз форми поперечного та поздовжнього пе-
рерізів, а також кутів між поверхнями сколю-
вання, а й функціональний потенціал країв.
Доступність даних
Артефакт і всі цифрові дані дослідження
(зокрема пакет файлів 3D-моделі) буде переда-
но на постійне зберігання до фондів Археоло-
гічного музею Київського Національного уні-
верситету імені Тараса Шевченка.
Надійшла 18.03.2024
Ветров, В. С. 2015. Изучение кварцитового палеоли-
та на востоке Украины: Пионерское-1. Вестник Омского
университета. Серия «Исторические науки», 1 (5), с. 76-
89.
Вотякова, О. Л. 2012. Техніко-типологічний аналіз ін-
дустрій Рокосовських місцезнаходжень в Закарпатті. До-
нецький археологічний збірник, 16, с. 7-28.
Гладилін, В. М. 2014. Кварцитові індустрії раннього
палеоліту (до постановки проблеми). В: Степанчук, В. М.
(гол. ред.). Меджибіж і проблеми вивчення нижнього па-
леоліту Східноєвропейської рівнини. Меджибіж; Терно-
піль; Київ: ТзОВ «Терно-граф», с. 163-164.
Гладких, М. І., Рижов, С. М., Суховий, М. О. 2010. Орі-
ньякоїдна стоянка Гордашівка І на Черкащині. Кам’яна
доба України, 13, с. 95-112.
Єфименко, П. П. 1927. Пам’ятки мустьєрської куль-
тури на сході Европи. В: Липський, В. І. та ін. (ред.).
Ювілейний збірник на пошану академіка Дмитра Іва-
новича Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та
п’ятдесятих роковин наукової діяльності, І. Київ: Дру-
карня Української Академії наук, с. 286-301.
Залізняк, Л. Л. 2014. Палеоліт Центральної України.
Археологія, 3, с. 3-17.
Залізняк, Л. Л., Кухарчук, Ю. В., Озеров, П. І., Шев-
ченко, Т. О. 2013. Стоянка Андріївка 4. В: Залізняк, Л. Л.
(гол. ред.). Найдавніше минуле Новомиргородщини.
Кам’яна доба України, 15. Київ: Шлях, с. 10-47.
Залізняк, Л. Л., Нездолій, О. І. 2013. Стоянка Короб-
чине-курган та її аналоги. В: Залізняк, Л. Л. (гол. ред.).
Найдавніше минуле Новомиргородщини. Кам’яна доба
України, 15. Київ: Шлях, с. 48-74.
Захариков, А. П. 2018. Многослойная стоянка Непря-
хино. Ростов-на-Дону: Альтаир.
Кармазиненко, С. П., Рижов, С. М. 2023. Палеопедо-
логічні дослідження відкладів пізнього кайнозою архе-
ологічного місцезнаходження нижнього палеоліту Ве-
ликий Шолес на Закарпатті. В: Біланюк, В., Іванов, Є.
(відп. ред.). Географічна освіта і наука: виклики і по-
ступ. Матеріали міжнародної науково-практичної кон-
ференції, присвяченої 140-річчю географії у Львівському
університеті. Львів, Україна, 18–20 травня 2023 р. Львів:
Простір-М, с. 99-104.
Кулаковська, Л. В., Герасименко, Н. П., Усик, В. І.,
Вотякова, О. Л. 2018. Cередньопалеолітична стоянка Ру-
бань у Закарпатті: стратиграфія, хронологія, індустрія.
Археологія і давня історія України, 1 (26), с. 7-19. https://
doi.org/10.37445/adiu.2018.01.01
Лизун, О., Шидловський, П., Цвіркун, О., Федько, В.
2018. Нові верхньопалеолітичні місцезнаходження в Ка-
нівському Подніпров’ї. Археологічні дослідження в Україні
2016, с. 295-298. https://doi.org/10.5281/ZENODO.1257404
Нездолій, О., Вєтров, Д. 2018. Нова палеолітична сто-
янка Виклине 3 у Центральній Україні. Емінак, 3, с. 49-
58.
Палієнко, Е. Т., Мороз, С. А., Куделя, Ю. А. 1971.
Рельєф та геологічна будова Канівського Придніпров’я.
Київ: Видавництво Київського державного університету.
Пидопличко, И. Г. 1976. Межиричские жилища из
костей мамонта. Киев: Наукова думка.
Писларий, И. А., Степанчук, В. Н., Демартино, A. B.
1999. Каневское местонахождение: новый памятник Вос-
точно-Европейского микока на среднем Днепре. Археоло-
гический альманах, 8, с. 129-140.
Післарій, I. O. 1972. Палеолітичні знахідки на Канівщи-
ні. Археологічні дослідження на Україні в 1969 р., IV, с. 27-28.
Рижов, С. М. 2004. Крем’яні виходи Канівського
Придніпров’я. Кам’яна доба України, 5, с. 112-119.
Рыжов, С. Н. 1999. Некоторые аспекты обработки
камня на мустьерской стоянке Малый Раковец IV в За-
карпатье. Vita Antiqua, 1, с. 3-15.
Смирнов, С. В. 1972. Леваллуазькі комплекси Дні-
провського Надпоріжжя. Археологія, 5, с. 53-62.
Степанчук, В. М., Вєтров, В. С., Скоріков, В. А. 2017.
Дослідження нижнього палеоліту рівнинної України: огляд
поточних даних. Кам’яна Доба України, 17–18, с. 48-65.
Степанчук, В. М., Матвіїшина, Ж. М., Рижов, С. М., Кар-
мазиненко, С. П. 2013. Дослідження палеолітичних місцез-
находжень басейну Великої Висі у 2004–2008 роках. В: За-
лізняк, Л. Л. (гол. ред.). Найдавніше минуле Новомиргород-
щини. Кам’яна доба України, 15. Київ: Шлях, с. 284-304.
Степанчук, В. М., Рижов, С. М., Матвіїшина, Ж. М.,
Кармазиненко, С. П. 2008. Нові дані до вивчення ранніх
етапів освоєння території Східноєвропейської рівнини у
палеоліті. Кам’яна доба України, 11, с. 23-41.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 49
Степанчук, В. М., Сиволап, М. П. 2005. Результати
археологічного обстеження пізньоашельского місцезна-
ходження Велика Бурімка на Черкащині. Кам’яна доба
України, 7, с. 20-26.
Степанчук, В. Н. 2006. Нижний и средний палеолит
Украины. Черновцы: Зелена Буковина.
Степанчук, В. Н. 2014. Главные закономерности ис-
пользования каменного сырья в палеолите Украины. В:
Васильев, С. А., Ткач, Е. С. (отв. ред.). Верхний палео-
лит Северной Евразии и Америки: памятники, культуры,
традиции. Санкт-Петербург: Петербургское Востокове-
дение, с. 196-204.
Степанчук, В. Н., Сиволап, М. П., Ветров, Д. А., Озе-
ров, П. И. 2006. Обследование палеолитических местона-
хождений в бассейне р. Большая Высь в 2004 г. Архео-
логічні дослідження в Україні 2004–2005 рр., 8, с. 34-39.
Степанчук, В. Н., Сиволап, М. П., Матвиишина, Ж. Н.,
Кармазиненко, С. П. 2009. Исследование палеолитичес-
ких памятников на юге Черкасской области в 2008 г. Ар-
хеологічні дослідження в Україні 2008 р., 10, с. 281-283.
Ступак, Д. В. 2013. Особливості використання кам’яної си-
ровини населенням Середнього Подесення за доби верхнього
палеоліту. Археологія і давня історія України, 10, с. 144-155.
Усик, В. 2008. Верхний палеолит Закарпатья: хроно-
логия и культурная принадлежность ориньяка Берегово І.
Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Во-
лині, 12, с. 49-67.
Цехомский, А. М., Карстенс, Д. И. 1982. Кварцевые
пески, песчаники и кварциты СССР. Ленинград: Недра.
Шидловський, П. С., Прядко, Д. Ю. 2011. Пізній па-
леоліт Київського Правобережжя. Археологія і давня іс-
торія України, 6, с. 68-85.
Шидловський, П., Пеан, С., Езартс, П., Цвіркун, О.,
Чимирис, М., Мамчур, Б. 2020. Сучасні дослідження
Межиріцької стоянки. Археологічні дослідження в Украї-
ні 2019, с. 353-357. https://doi.org/10.5281/zenodo.5376414
Шидловський, П., Цвіркун, О., Федько, В. 2018. Нові
верхньопалеолітичні місцезнаходження та питання пале-
огеографії Канівсько-Черкаського Подніпров’я. В: Смин-
тина, О. В. (відп. ред.). Археологія, етнологія та охоро-
на культурної спадщини Південно-Східної Європи: збірка
наукових робіт, присвячена 25-річчю кафедри археології
та етнології України Одеського національного універси-
тету імені І. І. Мечникова. Одеса: Одеський національ-
ний університет імені І. І. Мечникова, с. 133-144. https://
doi.org/10.5281/zenodo.1461715
Шовкопляс, И. Г. 1955. Палеолитическая экспедиция
1954 г. В: Бибиков, С. Н. (отв. ред.). Краткие сообщения
Института археологии УССР. 5. Киев: Издательство
академии наук Украинской ССР, с. 5-12.
Debénath, A., Dibble, H. L. 1994. Handbook of Paleo-
lithic Typology: Lower and Middle Paleolithic of Europe, 1.
Philadelphia: University of Pennsylvania Museum of Archae-
ology and Anthropology.
Pâslaru, I., Stepanciuk, V. 2014. Situl Micoquian
est-europan de pe Niprul Mijlociu. In: Colesniuc, S. M.,
Talmaţchi, G., Dimov, T. (eds.). Studii de Preistorie aria
Pontică. Mangalia: Callasprint, p. 35-47.
Viallet, C. 2019. A New Method of Three-Dimension-
al Morphometry for Analyzing the Functional Potentialities
of Bifaces. Contribution to the Study of Artefacts from AU
P3 from the “Caune de l’Arago” (France). Comptes Ren-
dus Palevol, 18 (2), p. 236-250. https://doi.org/10.1016/j.
crpv.2018.11.001
Oleksandr O. Naumenko1, Serhii M. Ryzhov2
1PhD Student, the Taras Shevchenko National University of Kyiv, the Archaeology and Museum Studies Department; Senior
Researcher, the National Museum of the History of Ukraine, sector “Archaeology of the Stone — Bronze Ages” of the Research
Department of Archaeology, ORCID: 0000-0003-3931-603X, alexandr.naumenko.jr@gmail.com
2PhD in History, Associate Professor, the Taras Shevchenko National University of Kyiv , the Department of Archaeology and
Museum Studies, ORCID: 0000-0002-3229-1020, seryzh@knu.ua
INVESTIGATING A QUARTZITE BIFACE FROM PEKARI VILLAGE: A 3D-BASED CASE STUDY
An important task of the Palaeolithic studies of Ukraine is the search for new Palaeolithic sites for a more in-depth understanding
of this area’s settlement. One of the promising regions for the implementation of this direction is Kaniv. This area is known for
several rather ancient Palaeolithic sites and localities. In this paper, we present a find of a bifacial quartzite tool from survey works
in the south-eastern vicinity of the Pekari village, namely, from alluvial deposits uncovered during the construction of the filtration
fields of the water treatment facilities in the Kaniv city (Cherkasy Oblast). In addition to the usual procedure of artefact studying and
interpreting, we also use a 3D modelling approach to reveal some aspects of the item’s manufacture.
The biface is made of local medium-grained grey quartzite. The surface of the artefact is covered with a brown patina with
isolated black spots and luster. This level of post-depositional modifications is associated with staying in the floodplain and alluvial
conditions. The biface has a triangular asymmetrical outline, elongated and rather thick. There are no signs of following a specific
shaping rhythm on the item (for example, bifacial alternating or bifacial continuous), each removal determined the next according to
the idea of the final form. The retouching of the edges is quite isolated, presented mainly on a flatter surface. We created a 3D model
based on photographs within SfM photogrammetry for cross-sectional analysis. The angle and morphology of the bevel are rather
variable depending on the area. However, all these data indicate purposefulness in the convergent morphology shaping.
The biface has few analogues in Central Ukraine. The closest one is a quartzite biface from the Micoquian Kaniv locality.
We propose to attribute the artefact broadly and determine its belonging to the Middle Palaeolithic industries. Such a position
may be clarified with the expansion of the source base. It is worth emphasising the importance of this find. The biface is another
signal of the settling of the Kaniv Dnipro region by carriers of early industries, and the need for comprehensive geoarchaeological
surveys in this area.
K e y w o r d s: Kaniv Dnipro region, Pekari, Palaeolithic, biface, hand axe, quartzite, 3D modelling.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 350
References
Vetrov, V. S. 2015. Study of Paleolithic Quartzite in Eastern Ukraine: Pionerskoe-1. Vestnik Omskogo universiteta. Seriya «Is-
toricheskie nauki», 1 (5), p. 76-89.
Votiakova, O. L. 2012. Technical and Typological Lithic Industries Characteristics of Rokosovo Paleolithic Sites in Transcar-
pathian Region. Donetsk archaeological collection, 16, p. 7-28.
Hladylin, V. M. 2014. Quartzite Industries of the Early Paleolithic (to the Formulation of the Problem). In: Stepanchuk, V. M.
(ed.). Medzhybizh Locality and Problems of Lower Paleolithic Studies on the East European Plain. Medzhybizh; Ternopil;
Kyiv: TzOV “Terno-hraf”, p. 163-164.
Hladkykh, M. I., Ryzhov, S. M., Sukhovyi, M. O. 2010. Aurignacoide Site of Gordashivka I in Cherkasy Region. Kamiana doba
Ukrainy, 13, p. 95-112.
Yefymenko, P. P. 1927. Pam’iatky mustierskoi kultury na skhodi Evropy. In: Lypskyi, V. I. et. al. (eds.). Yuvileinyi zbirnyk na
poshanu akademika Dmytra Ivanovycha Bahaliia z nahody simdesiatoi richnytsi zhyttia ta piatdesiatykh rokovyn naukovoi
diialnosti, I. Kyiv: Drukarnia Ukrainskoi Akademii nauk, p. 286-301.
Zalizniak, L. L. 2014. Central Ukrainian Palaeolithic. Arheologia, 3, p. 3-17.
Zalizniak, L. L., Kukharchuk, Yu. V., Ozerov, P. I., Shevchenko, T. O. 2013. Stoianka Andriivka 4. In: Zalizniak, L. L. (ed.).
Naidavnishe mynule Novomyrhorodshchyny. Kamiana doba Ukrainy, 15. Kyiv: Shliakh, p. 10-47.
Zalizniak, L. L., Nezdolii, O. I. 2013. Stoianka Korobchyne-kurhan ta yii analohy. In: Zalizniak, L. L. (ed.). Naidavnishe mynule
Novomyrhorodshchyny. Kamiana doba Ukrainy, 15. Kyiv: Shliakh, p. 48-74.
Zakharikov, A. 2018. The Multilayer Nepryahino Site. Rostov-on-Don: Altair.
Karmazynenko, S., Ryzhov, S. 2023. Paleopedological Investigation of Late Cenozoic Deposits on the Archeological Locations
Lower Paleolithic Velykyj Sholes in Transcarpathia. In: Bilaniuk, V., Ivanov, Ye. (eds.). Geographical Education and Sci-
ence: Challenges and Advancement. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference Dedicated to the
140th Anniversary of Geography at Lviv University. Lviv, 18‒20 May 2023. Lviv: Prostir-M, p. 99-104.
Kulakovska, L. V., Gerassimenko, N. P., Usyk, V. I., Votiakova, O. L. 2018. Middle Paleolithic Site Ruban in Transcarpathia:
Stratigraphy, Chronology, Industry. Archaeology and Early History of Ukraine, 1 (26), p. 7-19. https://doi.org/10.37445/
adiu.2018.01.01
Lyzun, O., Shydlovskyi, P., Tsvirkun, O., Fedko, V. 2018. Novi verkhnopaleolitychni mistseznakhodzhennia v Kanivskomu
Podniprovi. Archaeological Researches in Ukraine 2016, р. 295-298. https://doi.org/10.5281/ZENODO.1257404
Nezdolii, O., Vietrov, D. 2018. New Paleolithic Site Vyklyne 3 in Central Ukraine. Eminak, 3, p. 49-58.
Paliienko, E. T., Moroz, S. A., Kudelia, Yu. A. 1971. Relief ta heolohichna budova Kanivskoho Prydniprovia. Kyiv: Vydavnytst-
vo Kyivskoho derzhavnoho universytetu.
Pidoplichko, I. G. 1976. Mezhirichskie zhilishcha iz kostei mamonta. Kyiv: Naukova dumka.
Pislarii, I. A., Stepanchuk V. N., Demartino A. B. 1999. Kanevskoe mestonakhozhdenie: novii pamyatnik Vostochno-Evropeisk-
ogo mikoka na srednem Dnepre. Arkheologicheskii almanakh, 8, р. 129-140.
Pislarii, I. O. 1972. Paleolitychni znakhidky na Kanivshchyni. Arkheolohichni doslidzhennia na Ukraini v 1969 r., IV, p. 27-28.
Ryzhov, S. 2004. Flint Places of Kaniv-Dniper Region. Kamiana doba Ukrainy, 5, p. 112-119.
Ryzhov, S. 1999. Some Aspects of Lithic Processing on Malyi Rakovets IV Mousterian Site in Transcarpathia. Vita Antiqua, 1,
p. 3-15.
Smyrnov, S. V. 1972. Levalluazki kompleksy Dniprovskoho Nadporizhzhia. Arheologia, 5, p. 53-62.
Stepanchuk, V. M., Vietrov, V. S., Skorikov, V. A. 2017. Studies on the Lower Palaeolithic of the Open Landscapes of Ukraine:
An Overview of Current Data. Kamiana doba Ukrainy, 17–18, p. 48-65.
Stepanchuk, V. M., Matviishyna, Zh. M., Ryzhov, S. M., Karmazynenko, S. P. 2013. Doslidzhennia paleolitychnykh mist-
seznakhodzhen baseinu Velykoi Vysi u 2004–2008 rokakh. In: Zalizniak, L. L. (ed.). Naidavnishe mynule Novomyrhorod-
shchyny. Kamiana doba Ukrainy, 15. Kyiv: Shliakh, p. 284-304.
Stepanchuk, V. M., Ryzhov, S. M., Matviishyna, Zh. M., Karmazynenko, S. P. 2008. New Data on Studies of Early Stages of
Colonization of East European Plain During the Palaeolithic. Kamiana doba Ukrainy, 11, p. 23-41.
Stepanchuk, V. M., Syvolap, M. P. 2005. On Results of Archaeological Inspection of Late Acheulean Locality of Velyka Burim-
ka, Cherkassy Region. Kamiana doba Ukrainy, 7, p. 20-26.
Stepanchuk, V. N. 2006. Lower and Middle Paleolithic of Ukraine. Chernivtsi: Zelena Bukovyna.
Stepanchuk, V. N. 2014. Glavnye zakonomernosti ispolzovaniia kamennogo sirya v paleolite Ukraini. In: Vasilev, S. A.,
Tkach, E. S. (eds.). Verkhnii paleolit Severnoi Yevrazii i Ameriki: pamiatniki, kultury, traditsii. St. Petersburg: Peterburg-
skoe Vostokovedenie, p. 196-204.
Stepanchuk, V. N., Sivolap, M. P., Vetrov, D. A., Ozerov, P. I. 2006. Prospecting of Palaeolithic Localities in the Basin of
Bolshaya Vys’ River in 2004. Archaeological Researches in Ukraine 2004–2005, 8, p. 34-39.
Stepanchuk, V. N., Sivolap, M. P., Matviishina, Zh. N., Karmazinenko, S. P. 2009. Issledovanie paleoliticheskikh pamyatnikov
na yuge Cherkasskoi oblasti v 2008 g. Archaeological Researches in Ukraine 2008 r.,10, p. 281-283.
Stupak, D. V. 2013. The Features of Using the Stone Raw Materials in the Middle Desna Region. Archaeology and Early His-
tory of Ukraine, 10, р. 144-155.
Usik, V. 2008. The Upper Paleolithic of Transcarpathian: Chronology and Cultural Determination of Aurignacian of Beregovo
I Site. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 12, p. 49-67.
Tsekhomskii, A. M., Karstens, D. I. 1982. Kvartsevye peski, peschaniki i kvartsity SSSR. Leningrad: Nedra.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 51
Shydlovskyi, P. S., Priadko, D. Yu. 2011. Upper Palaeolithic of Kyiv-Dnieper Right Bank Region. Archaeology and Early His-
tory of Ukraine, 6, р. 68-85.
Shydlovskyi, P., Pean, S., Ezarts, P., Tsvirkun, O., Chymyrys, M., Mamchur, B. 2020. Suchasni doslidzhennia Mezhyritskoi
stoianky. Archaeological Researches in Ukraine. 2019, p. 353-357. https://doi.org/10.5281/zenodo.5376414
Shydlovskyi, P., Tsvirkun, O., Fedko, V. 2018. New Upper Palaeolithic Localities and Paleogeographical Issues of Kaniv-Cher-
kassy Dnieper Region. In: Smyntyna, O. V. (ed.). Arkheolohiia, etnolohiia ta okhorona kulturnoi spadshchyny Pivden-
no-Skhidnoi Yevropy: zbirka naukovykh robit, prysviachena 25-richchiu kafedry arkheolohii ta etnolohii Ukrainy Odesko-
ho natsionalnoho universytetu imeni I. I. Mechnykova. Odesa: Odeskyi natsionalnyi universytet imeni I. I. Mechnykova,
p. 133-144. https://doi.org/10.5281/zenodo.1461715
Shovkoplias, I. G. 1955. Paleoliticheskaia ekspeditsiia 1954 g. V: Bibikov, S. N. (ed.). Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii
USSR. 5. Kyiv: Izdatelstvo akademii nauk Ukrainskoi SSR, p. 5-12.
Debénath, A., Dibble, H. L. 1994. Handbook of Paleolithic Typology: Lower and Middle Paleolithic of Europe, 1. Philadelphia:
University of Pennsylvania Museum of Archaeology and Anthropology.
Pâslaru, I., Stepanciuk, V. 2014. Situl Micoquian est-europan de pe Niprul Mijlociu. In: Colesniuc, S. M., Talmaţchi, G., Di-
mov, T. (Eds.). Studii de Preistorie aria Pontică. Mangalia: “Callasprint”, p. 35-47.
Viallet, C. 2019. A New Method of Three-Dimensional Morphometry for Analyzing the Functional Potentialities of Bifaces.
Contribution to the Study of Artefacts from AU P3 from the “Caune de l’Arago” (France). Comptes Rendus Palevol, 18 (2),
p. 236-250. https://doi.org/10.1016/j.crpv.2018.11.001
|
| id | arheologia-com-ua-article-420 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:06:02Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/46/f29c6e6baca3481df323624d62f4c546.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-4202025-09-05T15:32:50Z Двобічний виріб із кварциту із с. Пекарі: дослідження з ви-користанням 3D-моделювання The Biface Made of Quartzite from Pekari Village: A Case Study Using 3D Modelling Naumenko, O. O. Ryzhov, S. M. Kaniv Dnipro region, Pekari, Palaeolithic, biface, hand axe, quartzite, 3D modelling. Канівське Подніпров’я, с. Пекарі, палеоліт, біфас, двобічний виріб, кварцит, 3D-моделювання. Статтю присвячено двобічному виробу (біфасу) із кварциту, зафіксованого на території с. Пекарі (Черкаський р-н Черкаської обл.). Крім висвітлення загального контексту знахідки й типо-технологічної атрибуції, подано дані вивчення артефакту в межах SfM-фотограмметрії. An important task of the Palaeolithic studies of Ukraine is the search for new Palaeolithic sites for a more in-depth understanding of this area’s settlement. One of the promising regions for the implementation of this direction is Kaniv. This area is known for several rather ancient Palaeolithic sites and localities. In this paper, we present a find of a bifacial quartzite tool from survey works in the south-eastern vicinity of the Pekari village, namely, from alluvial deposits uncovered during the construction of the filtration fields of the water treatment facilities in the Kaniv city (Cherkasy Oblast). In addition to the usual procedure of artefact studying and interpreting, we also use a 3D modelling approach to reveal some aspects of the item’s manufacture.The biface is made of local medium-grained grey quartzite. The surface of the artefact is covered with a brown patina with isolated black spots and luster. This level of post-depositional modifications is associated with staying in the floodplain and alluvial conditions. The biface has a triangular asymmetrical outline, elongated and rather thick. There are no signs of following a specific shaping rhythm on the item (for example, bifacial alternating or bifacial continuous), each removal determined the next according to the idea of the final form. The retouching of the edges is quite isolated, presented mainly on a flatter surface. We created a 3D model based on photographs within SfM photogrammetry for cross-sectional analysis. The angle and morphology of the bevel are rather variable depending on the area. However, all these data indicate purposefulness in the convergent morphology shaping.The biface has few analogues in Central Ukraine. The closest one is a quartzite biface from the Micoquian Kaniv locality. We propose to attribute the artefact broadly and determine its belonging to the Middle Palaeolithic industries. Such a position may be clarified with the expansion of the source base. It is worth emphasising the importance of this find. The biface is another signal of the settling of the Kaniv Dnipro region by carriers of early industries, and the need for comprehensive geoarchaeological surveys in this area. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2025-08-30 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/420 10.15407/archaeologyua2025.03.044 Arheologia; No 3 (2025): Arheologia; 44-51 Археологія ; № 3 (2025): Археологія; 44-51 Археология; № 3 (2025): Arheologia; 44-51 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/420/435 Copyright (c) 2025 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en |
| spellingShingle | Канівське Подніпров’я с. Пекарі палеоліт біфас двобічний виріб кварцит 3D-моделювання. Naumenko, O. O. Ryzhov, S. M. Двобічний виріб із кварциту із с. Пекарі: дослідження з ви-користанням 3D-моделювання |
| title | Двобічний виріб із кварциту із с. Пекарі: дослідження з ви-користанням 3D-моделювання |
| title_alt | The Biface Made of Quartzite from Pekari Village: A Case Study Using 3D Modelling |
| title_full | Двобічний виріб із кварциту із с. Пекарі: дослідження з ви-користанням 3D-моделювання |
| title_fullStr | Двобічний виріб із кварциту із с. Пекарі: дослідження з ви-користанням 3D-моделювання |
| title_full_unstemmed | Двобічний виріб із кварциту із с. Пекарі: дослідження з ви-користанням 3D-моделювання |
| title_short | Двобічний виріб із кварциту із с. Пекарі: дослідження з ви-користанням 3D-моделювання |
| title_sort | двобічний виріб із кварциту із с. пекарі: дослідження з ви-користанням 3d-моделювання |
| topic | Канівське Подніпров’я с. Пекарі палеоліт біфас двобічний виріб кварцит 3D-моделювання. |
| topic_facet | Kaniv Dnipro region Pekari Palaeolithic biface hand axe quartzite 3D modelling. Канівське Подніпров’я с. Пекарі палеоліт біфас двобічний виріб кварцит 3D-моделювання. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/420 |
| work_keys_str_mv | AT naumenkooo dvobíčnijviríbízkvarcituízspekarídoslídžennâzvikoristannâm3dmodelûvannâ AT ryzhovsm dvobíčnijviríbízkvarcituízspekarídoslídžennâzvikoristannâm3dmodelûvannâ AT naumenkooo thebifacemadeofquartzitefrompekarivillageacasestudyusing3dmodelling AT ryzhovsm thebifacemadeofquartzitefrompekarivillageacasestudyusing3dmodelling |