Знахідки деталей ремінних оздоб «геральдичного» стилю раннього середньовіччя з колекції Херсонського обласного краєзнавчого музею
У статті публікуються знахідки раннього се-редньовіччя представлені ремінними деталями «геральдичного» стилю (друга половина VI—VII ст.) з трьох пунктів: Новоолексіївка, Ново-чорномор’я та Каланчак. Розглянуто коло аналогій та датування цих виробів. Ці знахідки були вкрадені російськими...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2025 |
| Heft: | 3 |
| Сторінки: | 52-63 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2025
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/421 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824643992158208 |
|---|---|
| author | Volodarets-Urbanovych, Ya. V. |
| author_facet | Volodarets-Urbanovych, Ya. V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Ya. V. Volodarets-Urbanovych",
"institution": "кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології ранніх слов’ян, Інститут археології НАН України",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Volodarets-Urbanovych, Ya. V. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 63 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 52 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2025-09-05T15:31:53Z |
| description | У статті публікуються знахідки раннього се-редньовіччя представлені ремінними деталями «геральдичного» стилю (друга половина VI—VII ст.) з трьох пунктів: Новоолексіївка, Ново-чорномор’я та Каланчак. Розглянуто коло аналогій та датування цих виробів. Ці знахідки були вкрадені російськими окупантами під час пограбування Херсонського обласного краєзнавчого музею в листопаді 2022 р. Їх подальша доля невідома. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2025.03.052 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:06:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 3 2025
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
ГАРДІ С. Е., PhD, Університет ім. Рея Хуана Карлоса, Іспанія
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина
ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки
ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор хаб., Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера,
Німеччина
ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (вiдповiдальний секретар)
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
FORNASIER J., Professor, Dr. Hab., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
HARDY S. A., PhD, Rey Juan Carlos University, Spain
KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, University of Texas at Austin, the USA
SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary)
ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 3 2025
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
HNERA V. A., BORYSOV A. V., SKOPNEN-
KO B. O., NARAIKIVSKYI M. V. Consequences
of the War for Archaeological Heritage Sites on
the Example of Archaeological Sites in Moshchun
Village near Kyiv
ЧЕЧУЛІНА І. О., КУЗЬМІЩЕВ О. Г., ФОР-
НАСЬЄ Й. Аттичний чорнолаковий посуд з Оль-
вії Понтійської: дослідження ділянки «П-1»
Publications
of Archaeological Materials
NAUMENKO O. O., RYZHOV S. M. The Bi-
face Made of Quartzite from Pekari Village: A Case
Study Using 3D Modelling
VOLODARETS-URBANOVYCH Ya. V. Finds
of Strap Adornments of Early Medieval “Heraldic”
Syle from the Collection of Kherson Local History
Museum
Discoveries and Recent Finds
MELNYK O. O. Ancient Granite Fracturings near
Iskrivka Village in Kryvyi Rih Region
LIUBUN R. I., DIDYK O. A. The Results of Ar-
chaeological Research in 2020–2021 on the Kamin
Tract in Pidkamin (Lviv Oblast)
BILIAIEVA S. O., FIALKO O. Ye. Investigations
of the Historical Centre of Ochakiv (on the Results of
the Works of 2021)
Статтi
ГНЕРА В. А., БОРИСОВ А. В. СКОПНЕН-
КО Б. О., НАРАЙКІВСЬКИЙ М. В. Наслідки
війни для об’єктів культурної спадщини на при-
кладі археологічних об’єктів села Мощун побли-
зу Києва
CHECHULINA I. O., KUZMISHCHEV O. H.,
FORNASIER J. Attic Black-Glazed Pottery from
Olbia Pontica: A Study of the Excavation Area “P-1”
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
НАУМЕНКО О. О., РИЖОВ С. М. Двобічний
виріб із кварциту із с. Пекарі: дослідження з ви-
користанням 3D-моделювання
ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Я. В. Знахідки
деталей ремінних оздоб «геральдичного» стилю
раннього середньовіччя з колекції Херсонського
обласного краєзнавчого музею
Новi вiдкриття та знахiдки
МЕЛЬНИК О. О. Давні ломки граніту біля
села Іскрівка на Криворіжжі
ЛЮБУНЬ Л. І., ДІДИК О. А. Результати архео-
логічних досліджень 2020–2021 років в урочищі
Камінь в Підкамені (Львівська обл.)
БІЛЯЄВА С. О.,ФІАЛКО О. Є. Дослідження іс-
торичного центру Очакова (за результатами ро-
біт 2021 р.)
5
26
44
52
64
74
99
Дискусiї
РАДЧЕНКО А. І., РАДЧЕНКО С. Б. «Архео-
логія» України: наукометричний аналіз
Iсторiя науки
КОЛЕСНІКОВА В. А., ЧЕРНОВОЛ І. В., ПІЧ-
КУР С. С. Історія одного видання: діяльність укра-
їнських археологів у часи Другої світової війни
Discussions
RADCHENKO A. I., RADCHENKO S. B. Ukrainian
Arheologia: Scientometric Analysis
History of Science
KOLESNIKOVA V. A., CHERNOVOL I. V.,
PICHKUR S. S. History of an Edition: Ukrainian
Archaeologists' Activity during the World War II
119
139
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 352
УДК [904.24:069.5](477.72)”653” https://doi.org/10.15407/archaeologyua2025.03.052
© ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Ярослав Володимирович,
2025 ― кандидат історичних наук, науковий співробіт-
ник відділу археології ранніх слов’ян, Інститут археології
НАН України, ORCID: 0000-0003-1560-3608, volodarets_
urbanovych@iananu.org.ua, volodargrad@ukr.net
© Інститут археології НАН України, 2025
ЗНАХІДКИ ДЕТАЛЕЙ РЕМІННИХ ОЗДОБ «ГЕРАЛЬДИЧНОГО»
СТИЛЮ РАННЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ З КОЛЕКЦІЇ
ХЕРСОНСЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Я. В. ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ
напрямку. Їх подальша доля невідома (Мусійко
2023). На жаль, усі прикраси, про які піде
мова в роботі, свого часу не були опубліковані
та залишалися невідомими широкому загалу
науковців. Уведенню їх до наукового обігу й
присвячене це дослідження.
Загалом, знахідки походять із таких
пунктів, як Новоолексіївка, Новочорномор’я та
Каланчак (рис. 1).
с. Новоолексіївка, Генічеський р-н
Випадкові знахідки 1972 р. виявлено під час
земляних робіт на кургані. У 2019 р. авторові
вдалося опрацювати Т-подібну бляшку. Уже під
час підготовки цієї публікації, завдяки Д. М. Сікозі
та О. В. Комарові, вдалося з’ясувати, що разом
було виявлено й уламок залізного меча, із яким
авторові свого часу не вдалося ознайомитися.
Можливо, саме про останню знахідку згадує
І. Д. Ратнер у своєму зводі (1984, с. 72).
Т-подібна бляшка має пласку восьмиподібну
Т-подібну частину, із отворами, гострим
виступом посередині та геральдичним щиток
квадратної форми. На щитку симетрично
розташовані два маленьких отвори. Зі
зворотного боку на щитку є три шпеньки, на
одній із яких збереглася заклепка. Виріб був
розламаний на дві частини й реставрований.
На лицьовій стороні Т-подібної частини та на
одному з кутів щитка є сліди браку виробництва.
Загальна довжина 5,3 см, ширина Т-подібної
частини 3,3 см, ширина щитка 2,4 см, товщина
0,2 см, товщина зі шпеньками 0,6 см, товщина
закраїни 0,1 см. Інвентарний номер (далі —
інв. №) — ХЕМ-а-1, КП-35614 (рис. 2).
Знахідка належить до групи Б, типу 1,
варіанту 1г, за І. О. Гавритухіним. Аналогічні
вироби представлені в Керньє, Кунбабоні,
Гудермесі (Гавритухин 1996a, с. 26, рис. 38: 5,
11, 19, 25; Balogh 2004, Abb. 6: 22–28) та Клін-
Ярі, поховання 352 (Gavritukhin 2018, fig. 95:
14). Цей перелік можна доповнити знахідками
із Христофорівки, курган 7, поховання 12 (Pri-
У статті публікуються знахідки раннього се-
редньовіччя представлені ремінними деталями
«геральдичного» стилю (друга половина VI—
VII ст.) з трьох пунктів: Новоолексіївка, Ново-
чорномор’я та Каланчак. Розглянуто коло
аналогій та датування цих виробів. Ці знахідки
були вкрадені російськими окупантами під
час пограбування Херсонського обласного
краєзнавчого музею в листопаді 2022 р. Їх
подальша доля невідома.
К л ю ч о в і с л о в а: раннє середньовіччя, VI—
VII ст., Херсонський обласний краєзнавчий музей,
ремінні оздоби «геральдичного» стилю, кочовики.
В експозиції та фондах Херсонського обласного
краєзнавчого музею зберігалася низка деталей
ремінних оздоб епохи раннього середньовіччя,
в основному «геральдичного» стилю, що в
різні роки надійшли до зібрання установи. Із
цими знахідками автор зміг ознайомитися під
час роботи в музеї в листопаді 2019 р. Роботу
планувалося продовжити, адже частина
знахідок потребувала реставрації та уточнення
щодо їх конструктивних та орнаментаційних
особливостей. Однак у 2020 р. розпочалася
світова пандемія Covid-2019, що обмежило
можливості відвідувати музей для завершення
опрацювання матеріалів, а 24 лютого 2022 р.
розпочалося повномасштабне вторгнення
військ рф, зокрема на півдні України, та
окупація м. Херсон. У листопаді 2022 р. під
час пограбування російськими окупантами
Херсонського обласного краєзнавчого музею
низку знахідок (а серед них прикраси раннього
середньовіччя) вивезено в невідомому
Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 53
hodnyuk, Fomenko 2003, p. 108, fig. 2: 20),
хутора Єпіфанова (Безуглов 1985, рис. 1: 19;
Рашев 2000, табл. 22: 28) та Матюхіного Бугра
(Ишаев, Смоляк 2017, с. 164, рис. 4: 23).
с. Новочорномор’я, Скадовський р-н
Могильник почала досліджувати експедиція
під керівництвом П. М. Шульца. Пізніше
І. Д. Ратнер досліджував цю пам’ятку за
відкритим листом останнього у 1961 р. (Костенко
2019, с. 46), але звіту не здав. У різних роботах
ця пам’ятка фігурує, проте зазвичай без вказівки,
які саме знахідки походять із неї. Крім назви
за населеним пунктом, зазначений могильник
відомий під назвою «Лисячі Могили» (Ратнер
1984, с. 46; Рашев 2000, с. 23).
Судячи з креслення та фотографії, які
вдалося віднайти Д. М. Сікозі в музеї, можна
реконструювати положення покійника та
розташування речей1. Поховання 1 1961 р.
1 План та фото цього поховання для ознайомлення мені на-
дав О. В. Комар. Їх публікація запланована О. В. Кома-
ром та Д. М. Сікозою. Варто згадати, що під час роботи
автора в 2019 р. співробітники музею зазначали, що жод-
них матеріалів із особистого архіву І. Д. Ратнера в музеї не
зберігається. Водночас якісь справи було передано до Хер-
сонського обласного архіву. Автор звертався до цієї уста-
нови з питанням щодо переліку справ. У відповіді було вка-
зано, що ніяких планів, креслень та описів археологічних
матеріалів немає. Д. М. Сікозі вдалося відшукати деякі
матеріали (план, фото, тощо) саме в музеї.
Небіжчик лежить у випростаному положенні,
головою на схід із невеликим відхиленням
на північ. Руки простягнуті паралельно
тулубу. Північно-західніше ніг покійника
виявлено скупчення кісток тварини (?). Можна
припустити, що це залишки коня чи його
опудала.
Майже весь поховальний інвентар
розташовувався на кістках похованої людини
або поруч. Так, зліва від кісток черепа
знаходилася золота «скронева підвіска»
(рис. 3). На лівій частині тазових кісток
виявлено уламок мідної пластини, а трохи
південніше — бронзову пряжку (рис. 4: 1) та
фрагмент залізного предмета2. На правій нозі
трохи вище щиколотки — бронзова пряжка
(рис. 4: 2). На лівій на ділянці щиколотки —
три квадратні бляшки, вони розташовувалися
одна під одною в ряд (рис. 4: 4–6). Останню
пряжку (рис. 4: 3) знайдено на захід від
похованого, ближче до кісток тварини.
Важливо наголосити, що підвіска-сережка
із цього комплексу була передана до Музею
«Скарбниця Національного музею історії
України» в Києві та неодноразово була
опублікована й проаналізована багатьма
дослідниками (Ратнер 1984, рис. 5: 10; Ратнер,
2 Із двома знахідками (уламком мідної пластини та
фрагментом залізного предмета) авторові ознайоми-
тися не вдалося.
Рис. 1. Карта поширення пам’яток, опублікованих у статті. Пам’ятки: 1 — Новоолексіївка; 2 — Новочорномор’я; 3 —
Каланчак
Fig. 1. A distribution map of burial sites published in the article. Archaeological sites: 1 — Novooleksiivka; 2 — Novochornomoria;
3 — Kalanchak
Пн
12 3
40 km
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 354
(Ковалевская 1979, с. 40, табл. XVIII: 28).
Мабуть, найближчими її аналогіями є дві
пряжки з Виноградного, курган 5 (Орлов,
Рассамакин 1996, с. 103, рис. 3: 1, 2),
Калінінської, курган 30, поховання 3 (Атавин
1996, табл. 13: 1–4), Царського кургану
(Атавин 1996, табл. 16: 6), Сивашівки,
курган 2, поховання 2 (Комар, Кубышев, Орлов
2006, рис. 32: 10) та Дмитрівки, курган 1,
поховання 12 (Комар 2006b, рис. 3: 1, 2; 4: 5,
10). Цікаво, що в останніх двох випадках такі
знахідки використовувалися як оздоби взуття
(Комар 2010), хоч знахідка із поховання 1
Новочорномор’я виявлена біля тазових
кісток. У Криму подібні пряжки походять із
могильників Лучисте, могила 53 (Айбабин,
Хайрединова 2014, табл. 43: 1) та Скалисте,
склеп 413 (Веймарн, Айбабин 1993, рис. 68: 7).
3. В-подібна бронзова пряжка. Відлита разом
із геральдичним щитком. У місці накладання
язичка рамка скруглена. На щитку є відповідний
напівкруглий отвір. Язичок профільований.
Щиток має два невеликих симетричних отвори.
Із зовнішнього боку в рамці для фіксації язичка
зроблено виїмку. На щитку зі зворотного боку є
дві шпеньки, одна з яких сильно обламана.
Загальна довжина 2,9 см, ширина рамки
2,3 см, ширина щитка 1,4 см, товщина щитка
0,3 см, товщина зі шпенькою 0,6 см, товщина
рамки 0,5 см, діаметр отворів на щитку 0,3 см,
товщина закраїни 0,1 см, товщина закраїни
рамки 0,3 см. Інв. № ВХ-1554 (рис. 4: 2).
Костюк 1989, с. 79; Комар 2006а, рис. 24:
13; 2013, с. 681; Засецкая и др. 2007, с. 12–
18; Казанский 2020). Інші знахідки з цього
комплексу залишалися неопублікованими.
1. Золота підвіска калачикоподібна
порожниста, майже кругла в абрисі, із
незімкненими кінцями. Поверхня з двох сторін
оздоблена чотирма рядками кульок зерні, які
щільно прилягають одна до одної. З внутрішнього
боку кола два рядки зерні змикаються кінчиками,
утворюючи малюнок півмісяця. Із зовнішньої
сторони між рядками зерні розташовано окремі
кульки зерні. Діаметр виробу 2,9 см (рис. 3)3.
2. В-подібна бронзова пряжка. Відлита
разом із геральдичним щитком овальної форми.
У місці накладання язичка рамка скруглена.
На щитку є відповідний напівкруглий отвір.
Язичок профільований, із виступом у нижній
частині. Із зовнішнього боку в рамці для
фіксації язичка зроблено виїмку. На щитку зі
зворотного боку є шпенька.
Загальна довжина 2,9 см, ширина щитка
1,4 см, ширина рамки 2,2 см, товщина щитка
0,2 см, товщина зі шпенькою 0,6 см, товщина
рамки 0,4 см, товщина закраїни 0,1 см, товщина
закраїни рамки 0,2 см. Інв. № ХВ-1550 (рис. 4: 1).
Знахідка належить до відділу V (В-подібних)
застібок, типу 5, за В. Б. Ковалевською
3 Опис та зображення взято з: https://ua.museum-digital.
org/object/24653?fbclid=IwAR1kKxifMvi__ShzK5m-
ndGwlqk1cIOawzAnN94H-LBbuAzoZFUzmX9QVec
Рис. 2. Т-подібна бляшка із Новоолексіївки
Fig. 2. A T-shaped belt mount from Novooleksiivka
1 cm
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 55
Імовірно, ця знахідка як і попередня,
належить до того самого кола — відді-
лу V (В-подібних) застібок, типу 5, за
В. Б. Ковалевською (Ковалевская 1979,
с. 40, табл. XVIII: 28), хоч і відрізняється
від попередньої знахідки наявністю круглих
отворів на щитку. Однак з такою системою
орнаментації не вдалося відшукати аналогічних
виробів. Ця знахідка виявлена на кістках лівої
ноги, що може вказувати на її належність
до оздоб взуття. А можливо, вона парна до
знахідки № 2.
4. В-подібна бронзова пряжка. Відлита
разом із видовженим геральдичним щитком.
У місці накладання язичка рамка скруглена.
На щитку є відповідний напівкруглий отвір.
Язичок профільований. Щиток видовжений,
має два великих вирізи з боків. Із зовнішнього
боку в рамці для фіксації язичка зроблено
виїмку. Зі зворотного боку є дві шпеньки для
кріплення. Одна майже не збереглася. Друга
вставлена в щиток із наскрізного отвору.
Язичок обламаний у місці кріплення до щитка.
Загальна довжина 3,4 см, ширина рамки
2,1 см, найбільша ширина щитка 1,6 см,
товщина щитка 0,1 см, товщина рамки 0,4 см,
товщина зі шпенькою 0,7 см, товщина закраїни
рамки 0,2 см. Інв. № ВХ-1549 (рис. 4: 3).
Знахідка належить до типу ІІ, варіанту
4–3, за О. І. Айбабіним (Айбабин 1990, с. 39),
до В-подібних пряжок, «Волжська» серія, за
І. О. Гавритухіним (Гавритухин 1999, с. 186),
типу Т. В. І. 4, за М. Даскаловим (Даскалов
2012, обр. 55: 17, 18) чи групи С, типу VIIIа,
за Л. А. Трайковою (Трайкова 2017, с. 85—87).
Найближчі знахідки походять із могиль-
ників Борки, поховання 28 (ред. Готье, Яков-
лев 1941, табл. XVII: 1), Верх-Саїнський, кур-
ган 9, поховання 3 (Голдина, Водолаго 1990,
табл. XXVII: 32) та Комінтерн ІІ, поховання 5
(Казаков 1998, рис. 9: 16).
Інші, менш схожі знахідки відомі як серед
кочівницьких старожитностей, так і на інших
територіях. Зокрема, у номадів такі застібки
також відомі із Христофорівки, курган 7,
поховання 12 (Приходнюк 2001, рис. 27:
16; Prihodnyuk, Fomenko 2003, p. 114, fig. 2:
18), Виноградного, курган 35, поховання 2
(Орлов, Рассамакин 1996, с. 115, рис. 8: 5),
Димівки (Айбабин 1985, рис. 8: 10; Приходнюк
2001, рис. 37: 17) та Бугундиря V, курган 1,
поховання 5 (Чхаидзе 2020, с. 268, рис. 1: 3, 4).
У Криму такі пряжки походять зі Скалистого,
склеп 422 (Веймарн, Айбабин 1993, с. 101,
рис. 75: 3), Сахарної Голівки, склеп 2/1952
(Веймарн 1963, рис. 5: 17), Суук-Су (Репников
1903, с. 24, рис. Х: 6) та Херсонеського
некрополя, катакомба 2126 (Косцюшко-
Валюжинич 1907, с. 127; Айбабин 1990, с. 39).
У Подунав’ї — із Мангалії (Калатіс) та Рупкіте
(Даскалов 2012, с. 63, обр. 55: 17, 18).
5. Квадратні бляшки-накладки з чотирма
отворами, розташованими по центру сторін. Від
кожної з них проходять невеликі врізні лінії до
країв виробу. На одному з виробів перемичка між
двома отворами обламана. Зі зворотного боку
по центру розташовані шпеньки із залишками
заклепок. Інв. № ВХ-1551, ВХ-1552, ВХ-1553.
Усього три вироби (рис. 4: 4–6).
ВХ-1551: Розміри 1,4 × 1,4 см, товщина
0,4 см, товщина закраїни 0,3 см.
ВХ-1552: Розміри 1,5 × 1,4 см, товщина
0,4 см, товщина закраїни 0,2 см.
ВХ-1553: Розміри 1,5 × 1,5 см, товщина
0,4 см, товщина закраїни 0,2 см.
Знахідки належать до відділу 4, типу 1, за
В. Б. Ковалевською (Ковалевская 2000, с. 147,
330, табл. 5). За каталогом дослідниці такі
знахідки представлені в Криму — Баштанівка4
4 На жаль, підтвердити, що на цій пам’ятці є подібні зна-
хідки не вдалося.
Рис. 3. Золота скронева підвіска із поховання 1, 1961 р., із
Новочорномор’я (Скарбниця Національного музею істо-
рії України). Без масштабу
Fig. 3. A gold temple pendant from the burial no. 1, 1961,
from Novochornomoria (Treasury of the National Museum
of the History of Ukraine). Without scale
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 356
та Башкирії — Тимирязівський, курган 7,
насип5 (Беликова, Плетнева 1983, с. 34, рис. 64:
1), Ново-Турбасли, курганний могильник 1,
курган 13, поховання 1, курган 18, поховання 1
та курган 22, поховання 16 (Мажитов 1959,
с. 129, 133, табл. ІІ: 9, 10). Також певну
схожість можна вбачати у двох знахідках із
Синташтамака (Bálint, Csanád 1992, Taf. 59:
15, 16), хоч ці вироби мають не пласку, а
пірамідальну площадку.
с. Каланчак, Скадовський р-н
Частина прикрас потрапила до музею як
випадкові знахідки в 1968 р., інші — виявлені
того самого року під час археологічних
обстежень І. Д. Ратнера. Однак звіту про ці
дослідження віднайти не вдалося. Уже під
час підготовки до друку цієї роботи стало
відомо, що Д. М. Сікозі за матеріалами
архіву І. Д. Ратнера із фондів музею вдалося
з’ясувати, що, можливо, прикраси походять
5 У монографії О. Б. Беликової та Л. М. Плетньової
бляшка з цього кургану описана як чотирипелюсткова,
що, власне, й відповідає її зображенню.
6 У публікації Н. А. Мажитова інформація про квадратну
бляшку в цьому похованні відсутня.
із двох поховань. Але розділити знахідки
за комплексами за наявною музейною
документацією неможливо.
1. Прямокутнорамкова бронзова пряжка.
Відлита разом із геральдичним щитком під-
трикутної форми, грані на кутах рамки не дуже
чіткі. У місці накладання язичка, який не зберігся,
рамка скруглена. На щитку є відповідний
напівкруглий отвір. Щиток має два невеликих
вирізи з боків. Із зовнішнього боку в рамці для
фіксації язичка зроблено виїмку. Із зворотного
боку є дві шпеньки для кріплення.
Загальна довжина 2,6 см, ширина рамки
2,0 см, ширина щитка 1,3 см, товщина
щитка 0,1 см, товщина зі шпеньками 0,3 см,
товщина рамки 0,3 см, товщина закраїни
щитка 0,1 см, товщина закраїни рамки 0,2 см.
Інв. № ХЕМ-а-2968, КП-26262 (рис. 5: 1).
Знахідка належить до типу пряжок
із трапецієподібною чи прямокутною
рамкою, типу І (суцільнолиті), варіанту 7,
за О. І. Айбабіним (Айбабин 1990, с. 49), чи
типу «шарнірних тричастинних пряжок
з овальною, В-подібною прямокутною в пе-
ретині чи сегментованою рамкою» кола малих
візантійських пряжок, варіанту 7, виділених
О. І. Айбабіним за матеріалами могильника
Рис. 4. Знахідки ремінних оздоб «геральдичного» стилю із Новочорномор’я. 1–3 — пряжки; 4–6 — квадратні бляшки
Fig. 4. Finds of strap adornments of “Heraldic” style from Novochornomoria. 1–3 — buckles; 4–6 — square-shaped belt mounts
1 cm
1 2
3
4
5
6
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 57
Скалисте (Веймарн, Айбабин 1993, с. 174). Також
знахідка належить до типу ІІС6, варіанта 1, за
А. В. Скибою (Скиба 2016, с. 34), типу Т.В.І.4, за
М. Даскаловим (Даскалов 2012, с. 36), чи групи С,
типу VIII а, за Л. А. Трайковою (Трайкова 2017,
с. 85–86, табл. 74: 705, 708, 709).
Серед кочівницьких старожитностей по-дібні
знахідки представлені в Сивашівці, курган 3,
поховання 2 (Комар, Кубышев, Орлов 2006, рис. 13:
20, 21), Виноградному, курган 5, поховання 37 та
курган 35 (Орлов, Рассамакин 1996, рис. 5: 13;
8: 5) та Бережновці ІІ, курган 111, поховання 1
(Синицын 1960, с. 106-107, рис. 39: 14).
Аналогічні знахідки зі слов’янських теренів
походять із Градизька (Левченко 2001), Вишеньок
(Корзухина 1996, с. 409, табл. 91: 23), Зимного
(Ауліх 1972, с. 59, табл. ХІ: 4), Стаєвого-4 та 5
(Обломский, Швырёв 2018, рис. 6: 13, 14).
7 Використовувалися як деталі взуття (Комар 2010, с. 101,
рис. 7).
Аналогічні знахідки в Криму походять із
могильників Скалисте, склеп 420, 422, 477,
449 та 486 (Веймарн, Айбабин 1993, с. 174),
Лучисте, випадкова знахідка 1971 р. (Айбабин,
Хайрединова 2008, с. 73, табл. 4: 2), склеп 43,
знахідки з дромоса (Айбабин, Хайрединова 2014,
с. 49, табл. 5: 1), склеп 43, поховання 9 (Айбабин,
Хайрединова 2014, с. 54, табл. 16: 8), склеп 64,
поховання 3 (Айбабин, Хайрединова 2014, с. 49,
табл. 123: 1) та склеп 77, поховання 3 (Айбабин,
Хайрединова 2014, с. 121, табл. 189: 6)8.
2. В-подібна лита рамка бронзової пряжки
з чіткими гранями. Язичок профільований,
в основі є квадратне гніздо зі вставкою
(червоного каменя — гранату чи скла). Отвір
для просовування ременя підпрямокутний.
Загальна довжина 2,7 см, ширина 4,4 см,
найбільша товщина рамки 0,9 см. Довжина
8 В усіх випадках в похованнях на могильнику Лучисте
зафіксовані в якості деталей взуття.
Рис. 5. Знахідки ремінних оздоб «геральдичного» стилю із Каланчака. 1, 2 — пряжки; 3 — Т-подібна бляшка; 4, 5 —
щитоподібні бляшки
Fig. 5. Finds of strap adornments of “Heraldic” style from Kalanchak. 1, 2 — buckles; 3 — a T-shaped belt mount; 4, 5 — shield-
shaped belt mounts
1 cm
1
2
3
4
5
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 358
язичка 3,0 см, ширина 0,6 см, розміри вставки
0,6 X 0,7 см, товщина закраїнки 0,7 см. Інв.
№ ХЕМ-а-2967, КП-26261 (рис. 5: 2).
Застібка належить до В-подібних пряжок,
відділу V, типу 1, за В. Б. Ковалевською
(Ковалевская 1979, с. 40), типу ІІА, за
А. В. Скибою (Скиба 2016, рис. 56: 6), чи
типу А.IV.2, за М. Даскаловим (Даскалов 2012,
обр. 54: 19–23).
Більш-менш схожі вироби з кочівницьких
старожитностей походять із Родіоновки та
Ковалівки (Комар 2006а, рис. 46: 20, 23). Зі
слов’янських теренів схожий виріб походить
із Драбівки (Корзухина 1996, табл. 91: 27).
Низка подібних виробів походять із Подунав’я:
«Добричський район», Абріт, Пʼятра-Фрікацей,
Драгоєво та Ісирія (Даскалов 2012, обр. 54: 19–
23).
3. Т-подібна бронзова лита бляшка-накладка
на ремінь із платівкою п’ятикутної форми із
заокругленими кутами. Щиток на кінці має
кулеподібний виступ. Центральна частина
поля «геральдичного» щитка прикрашена
золотим щитком у вигляді U-подібного гнізда із
перегородчастою інкрустацією. По периметру
оздоблено зерню, по центру розташована
вставка червоного каменя (гранату?) чи скла.
На внутрішній стороні, вище від U-подібного
отвору є залишки від шпеньки.
Загальна довжина 2,9 см, ширина Т-подібної
частини 2,0 см, ширина щитка 1,5 см,
ширина перекладини 0,4 см, розміри вставки
1,0 × 1,1 см. Інв. № ХЕМ-а-2970, КП-26264
(рис. 5: 3).
Знахідка належить до Т-подібних накладок,
групи А, за І. О. Гавритухіним (Гавритухин
1996a, с. 26), тип (Е) ІА, варіант 1, за
А. В. Скибою (Скиба 2016, с. 37, рис. 47: 1–3,
10; 2017, с. 347, рис. 1: 1–3, 10), тип А.ІІ.2, за
М. Даскаловим (Даскалов 2012, с. 91, обр. 81:
6–11), чи група В, тип ХV за Л. А. Трайковою
(Трайкова 2017, с. 133, табл. 129: 1544–
1556). Хоч у цих розробках зазначені вироби
без інкрустації, але знахідка з Каланчака
відповідає цим типам за загальними обрисами.
Досить близькі вироби до даної знахідки (із
інкрустацією зерні та напівдорогоцінного
каміння) походять із Роздольного (Портове),
уроч. Сари-Булат (Баранов 1990, рис. 40; 41;
Скиба 2016, рис. 72: В; Скиба, Хардаєв 2017,
рис. 9: 3, 4; 10: 6, 7) та колекції А. Л. Бертьє-
Делагарда в Британському музеї (Айбабин
1990, рис. 52: 2).
4. Бронзова щитоподібна накладка з арко-
подібним вирізом і гострим килеподібним
виступом. Центральна частина поля «гераль-
дичного» щитка прикрашена золотим щитком у
вигляді U-подібного гнізда із перегородчастою
інкрустацією. По периметру оздоблено зерню,
по центру розташовані три вставки для каменя
(гранату ?) чи скла, збереглася лише одна. Зі
зворотного боку по кутах розташовувалися
шпеньки, одна не збереглася, але є сліди
кріплення. По центру U-подібного гнізда зі
зворотного боку є отвір, можливо, також від
шпеньки.
Розміри 2,1 × 2,0 см, ширина по верхньому
краю 2,3 см, товщина 0,3 см, товщина із
шпеньками 0,4 см, товщина закраїни 0,1 см.
Інв. № ХЕМ-а-2969, КП-26263 (рис. 5: 4).
За загальними обрисами ця накладка нале-
жить до відділу 10, підвідділу 3, за В. Б. Ков-
алевською (Ковалевская 2000, с. 152, рис. ХІІІ:
17). Дослідниця не розділяє ці знахідки на типи,
зазначаючи, що вони занадто індивідуальні.
Можна припустити, що найближчі аналогії
походять із Роздольного (Портове), уроч. Сари-
Булат (Скиба 2016, рис. 72: В; Скиба, Хардаєв
2017, рис. 8: 1–3; 10: 1–3; 12). Хоча вони дещо
відрізняються за загальними обрисами, але
близькі за наявністю перегородчастої інкрустації
та вставок напівдорогоцінного каміння.
5. Бронзова щитоподібна накладка із киле-
подібним виступом. На верхньому, трохи об-
ламаному, краю нанесено дві врізні лінії. Зі
зворотного боку є залишки від кріплення шпеньки.
Довжина 2,6 см, ширина 3,1 см, товщина
0,3 см, товщина закраїни 0,2 см, залишки шпеньки
0,1 см. Інв. № ХЕМ-а-2971, КП-26265 (рис. 5: 5).
Виріб належить до відділу 10, підвідділу 2,
типу 1, за В. Б. Ковалевською (Ковалевская
2000, с. 152, рис. ХІІІ: 14). Слід зазначити,
що зазвичай такі знахідки мають різноманітні
прорізи, однак виріб із Каланчака, крім двох
врізних ліній, не має інших оздоб на щитку.
Тож за загальними обрисами найближчі
ана-логії з кочівницьких старожитностей
походять із Виноградного, курган 35 (Орлов,
Рассамакин 1996, рис. 8: 6), Василівки
(Хардаєв 2015, рис. 2: 11; Скиба, Хардаєв
2017, рис. 3: 4), Чорноморського, курган 1,
поховання 11 (Скиба, Хардаєв 2017, рис. 16:
8), Сивашівки, курган 3, поховання 3 (Скиба,
Хардаєв 2017, рис. 14: 4), Богачівки, курган 8,
поховання 12 (Приходнюк 2001, рис. 32:
5; Комар 2006а, рис. 48: 16) та Крупського
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 59
(Атавин 1996, табл. 2: 3). У Передкавказзі
такі вироби відомі, наприклад, на могильнику
Мокра Балка, катакомба 94 (Афанасьев, Рунич
2001, рис. 106: 8).
Серед слов’янських старожитностей такі
вироби (однощиткові накладки) А. В. Скиба
відносить до типу (А) І-1 (Скиба 2016, с. 14,
рис. 35). Найближчі за загальними обрисами
знахідки походять із Трубчевського скарбу
(Приходнюк, Падин, Тихонов 1996, рис. 11: 4,
6), Вишеньок (Корзухина 1996, табл. 91: 24) та
Градизька (Левченко 2001, рис. 1: 7, 12).
Аналогічні знахідки в Криму походять із
могильників Скалисте, склеп 4499 (Веймарн,
Айбабин 1993, рис. 82: 7) та Лучисте, склеп 38
(Айбабин, Хайрединова 2008, табл. 159: 8),
склеп 65, шар 2, поховання 10 (Айбабин,
Хайрединова 2014, табл. 145: 7) та склеп 77,
поховання 4 (Айбабин, Хайрединова 2014,
табл. 191: 16).
Зауважимо, що у фондах Херсонського
обласного краєзнавчого музею зберігалася ще
низка речей із цього ж пункту: фрагмент по-
рожнистого наконечника ременя (Інв. № ХЕМ
-а-2973), уламок Т-подібної накладки (?) (Інв.
№ ХЕМ-а-2972), горизонтально-симетрична
накладка (Інв. № ХЕМ-а-2974) та язичок
пряжки (Інв. № ХЕМ-а-2975). Однак ці знахідки
потребували реставрації і на момент листопада
2019 р. їх повноцінне опрацювання було
неможливе. Тому було прийнято рішення, що
продовження роботи буде здійснене лише після
реставраційних робіт. Проте невдовзі почалися
складні події пов’язані спочатку з пандемією, а
згодом із повномасштабним вторгненням військ
рф. Наскільки відомо автору, реставрація цих
знахідок була завершена, але їх доля невідома.
Висновки
Усі опубліковані деталі ремінних оздоб із
зібрання Херсонського обласного краєзнавчого
музею (Новоолексіївка, Новочорномор’я та
9 Ця знахідка неорнаментована.
Каланчак) мають аналогії серед матеріалів
раннього середньовіччя, а саме — т. зв.
«геральдичного» культурно-хронологічного
горизонту (530/570–670/700 рр.) (Гавритухин
1996b, с. 95; 2001; Даскалов 2012, с. 25;
Мастыкова, Казанский, Сапрыкина 2016, с. 87-
88; Скиба 2016, с. 75-83). Тож у цілому їх можна
датувати цим часом. Хоча датування ремінних
деталей із Каланчака з орнаментами із зерні
можна звузити до другої половини VII ст. Такі
вироби, за О. І. Айбабіним, включені до поясів
IV типу, які набувають поширення у кочовиків
якраз у цей час (Айбабин 1990, с. 57). Крім того,
слід наголосити на близькості цих виробів (№ 3
та 4) до знахідок із Роздольного (Портове),
уроч. Сари-Булат та колекції А. Л. Бертье-
Делагарда. Можливо, вони являють собою
продукцію однієї майстерні.
Усі ці дані мають доповнити інформацію
про поширення різного типу речей серед
кочівницьких старожитностей (Комар 2006a,
рис. 1). Різні знахідки із цих пунктів показують
також неоднакову соціальну складову. Адже
вироби, інкрустовані зерню та напівдорогоцінним
камінням, могли належати представникам
заможніших верств кочового об’єднання. Однак
більш точне визначення цих знахідок – тема
окремих публікацій. Тоді як головною метою цієї
роботи є введення до наукового обігу знахідок із
зібрання Херсонського обласного краєзнавчого
музею, вкрадених окупантами та вивезених
у невідомому напрямку.
Подяки
Висловлюю щиру вдячність співробітникам
Херсонського обласного краєзнавчого музею за
можливість ознайомитися з матеріалами колекції
та опублікувати знахідки, а також О. В. Комарові,
С. О. Нємцеву, Ю. Б. Полідовичу, А. В. Скибі та
Д. М. Сікозі за консультації та зауваження.
Надійшла 14.04.2024
Айбабин, А. И. 1985. Погребение хазарского воина.
Советская археология, 3, с. 191-205.
Айбабин, А. И. 1990. Хронология могильников Кры-
ма позднеримского и раннесредневекового времени. Ма-
териалы по археологии, истории и этнографии Таврии, I,
с. 3-86, 175-241.
Айбабин, А. И., Хайрединова, Э. А. 2008. Могильник у
села Лучистое. Раскопки 1977, 1982–1984 годов, 1. Сим-
ферополь; Керчь: АДЕФ-Україна.
Айбабин, А. И., Хайрединова, Э. А. 2014. Могильник у
села Лучистое. Раскопки 1984, 1986, 1991, 1993–1995 го-
дов, 2. Киев: ТОВ «Майстер Книг».
Атавин, А. Г. 1996. Погребения VII — начало VIII вв.
из Восточного Приазовья. В: Сташенков, Д. А. (ред.).
Культура евразийских степей второй половины I тыся-
челетия н.э. Самара (б. в.), с. 208-264.
Ауліх, В. В. 1972. Зимнівське городище — слов’янська
пам’ятка VI—VII ст. н. е. в Західній Волині. Київ: Наукова думка.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 360
Афанасьев, Г. Е., Рунич, А. П. 2001. Мокрая Балка.
Дневник раскопок, 1. Москва: Научный мир.
Баранов, И. А. 1990. Таврика в эпоху раннего средне-
вековья. Киев: Наукова думка.
Беликова, О. Б., Плетнева, Л. М. 1983. Памятники
Томского Приобья в V—VIII вв. н. э. Томск: Томский уни-
верситет.
Безуглов, С. И. 1985. Погребение кочевника VII в. н.э.
на Нижнем Дону. Советская археология, 2, с. 248-252.
Веймарн, Є. В. 1963. Могильник біля висоти «Сахарна
голівка». В: Брайчевська, А. Т. (відп. ред.). Археологічні
пам’ятки УРСР, XIII. Київ: Видавництво Академії наук
Української РСР, с. 42-63.
Веймарн, Е. В., Айбабин, А. И. 1993. Скалистинский
могильник. Киев: Наукова думка.
Гавритухин, И. О. 1996a. Детали ременной гарниту-
ры. В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский
клад и его культурно-исторический контекст. Раннесла-
вянский мир, 3. Москва (б. в.), с. 22-36.
Гавритухин, И. О. 1996b. Датировка днепровских
кладов первой группы методом синхронизации с древ-
ностями других территорий. В: Гавритухин, И. О., Об-
ломский, А. М. (ред.). Гапоновский клад и его культурно-
исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Мос-
ква (б. в.), с. 58-95.
Гавритухин, И. О. 1999. В-образные пряжки, из-
готовленные вместе с щитовидной обоймой. В: Ива-
нов, А. Г. (ред.). Пермский мир в раннем средневековье.
Archaeologia Permica, I. Ижевск: Удмуртский институт
истории, языка и литературы УрО РАН, с. 160-209.
Гавритухин, И. О. 2001. Эволюция восточноевропей-
ских псевдопряжек. В: Сташенков, Д. А. (ред.). Культуры
Евразийских степей второй половины I тысячелетия н.э.,
2. Самара (б. в.), с. 31-86.
Готье, Ю. В., Яковлев, А. И. (ред.). 1941. Альбом древ-
ностей мордовского народа. Саранск: Издание Мордов-
ского научно-исследовательского института.
Голдина, Р. Д., Водолаго, Н. В. 1990. Могильники не-
волинской культуры в Приуралье. Иркутск: Издательство
Иркутского университета.
Даскалов, М. 2012. Колани и коланни украси от VI—
VII век (от днешна България и съседните земи). София:
Craft House Bulgaria.
Засецкая, И. П., Казанский, М. М., Ахмедов, И. Р.,
Минасян, Р. С. 2007. Морской Чулек. Погребения знати
из Приазовья и их место в истории племен Северного
Причерноморья в постгуннскую эпоху. Санкт-Петербург:
Издательство Государственного Эрмитажа.
Ишаев, В. И., Смоляк, А. Р. 2017. Раннесредневеко-
вый панцирь из могильника Матюхин Бугор (Ростовская
область). Российская археология, 4, с. 160-174.
Казаков, Е. П. 1998. Коминтерновский ІІ могиль-
ник в системе древностей эпохи тюркских каганатов.
В: Сташенков, Д. А. (ред.). Культуры евразийских сте-
пей второй половины I тысячелетия н.э. (вопросы хро-
нологии). Материалы II Международной археологиче-
ской конференции 17–20 ноября 1997 г. Самара (б. в.),
с. 97-150.
Казанский, М. М. 2020. Древности степных кочевни-
ков постгунского времени (середина V — середина VI в.)
в Восточной Европе. Материалы по археологии, истории
и этнографии Таврии, XXV, с. 90-167.
Ковалевская, В. Б. 1979. Поясные наборы Евразии
IV—IX вв. Пряжки. Свод археологических источников,
Е1-02. Москва: Наука.
Ковалевская, В. Б. 2000. Компьютерная обработка
массового археологического материала из раннесред-
невековых памятников Евразии. Пущино: ОНТИ ПНЦ
РАН.
Комар, А. В. 2006a. Перещепинский комплекс в кон-
тексте основных проблем истории и культуры кочевни-
ков Восточной Европы VII — начала VIII в. В: Евглев-
ский, А. В. (отв. ред.). Степи Европы в эпоху средневеко-
вья, 5. Донецк: ДонНУ, с. 7-244, 413-432.
Комар, А. В. 2006b. Погребение номада сер. VII в. у
села Дмитровка в Южном Побужье. В: Евглевский, А. В.
(отв. ред.). Степи Европы в эпоху средневековья, 5. До-
нецк: ДонНУ, с. 375-386.
Комар, А. В. 2010. Детали обуви восточноевропей-
ских кочевников VI—VII вв. В: Пескова, А. А., Щегло-
ва, О. А., Мусин, А. Е. (ред.). Славяно-русское ювелирное
дело и его истоки. Материалы Международной научной
конференции, посвященной 100-летию со дня рождения
Гали Фёдоровны КОРЗУХИНОЙ (Санкт-Петербург, 10–
16 апреля 2006 г.). Санкт-Петербург: Нестор-История,
с. 94-115.
Комар, А. В. 2013. Кочевники восточноевропейских
степей второй половины VI — первой половины VIII в. В:
Досымбаева, А., Жолдасбеков, М. (ред.). Западный Тюрк-
ский каганат. Атлас. Астана: «Service Press», с. 671-821.
Комар, А. В., Кубышев, А. И., Орлов, Р. С. 2006. По-
гребения кочевников VI—VII вв. из Северо-Западного
Приазовья. В: Евглевский, А. В. (отв. ред.). Степи Евро-
пы в эпоху средневековья, 5. Донецк: ДонНУ, с. 245-374.
Корзухина, Г. Ф. 1996. Клады и случайные находки
вещей круга «древностей антов» в Среднем Поднепровье.
Каталог памятников. Материалы по археологии, истории
и этнографии Таврии, V, с. 352-435, 586-705.
Костенко, А. 2019. Ізраїль Ратнер. Живе слово часові
непідвладне. Херсон (б. в.).
Косцюшко-Валюжинич, К. К. 1907. Отчет о раскоп-
ках в Херсонесе Таврическом в 1905 году. Известия им-
ператорской Археологической комиссии, 25, с. 67-171.
Левченко, Д. І. 2001. Знахідки VI—VII ст. з околиць
Градизька в зібранні Полтавського краєзнавчого музею.
Археологічний літопис Лівобережної України, 1, с. 26-28.
Мажитов, Н. А. 1959. Курганный могильник в де-
ревне Ново-Турбаслы. В: Смирнова, А. П., Кузеева, Р. Г.
(ред.). Башкирский археологических сборник, Уфа: Акаде-
мия наук СССР, с. 114-142.
Мастыкова, А. В., Казанский, М. М., Сапрыки-
на, И. А. 2016. Пашковский могильник № 1. Том 2. Иссле-
дование материалов Пашковского могильника № 1. Мос-
ква: ИА РАН; Санкт-Петербург: Нестор-История.
Мусійко, В. В. 2023. Передмова. В: Гончарова, О. С.
(ред.). Ненаукові записки: спогади співробітників Херсон-
ського обласного краєзнавчого музею про окупацію міс-
та. Миколаїв (б. в.), с. 4-8.
Обломский, А. М., Швырёв, А. Д. 2018. Византий-
ская гирька для взвешивания монеты, найденная в вер-
ховьях р. Воронеж. Краткие сообщения Институ-
та археологии, 250, с. 307-326. http://doi.org/10.25681/
IARAS.0130-2620.250.307-326.
Орлов, Р. С., Рассамакин, Ю. Я. 1996. Новые памятни-
ки VI—VII вв. из Приазовья. В: Приходнюк, О. М. (ред.).
Материалы I тыс. н.э. по археологии и истории Украины
и Венгрии. Киев: Наукова думка, с. 102-116.
Приходнюк, О. М. 2001. Степове населення України
та східні слов’яни (друга половина І тис. н.е.). Чернівці:
Зелена Буковина.
Приходнюк, О. М., Падин, В. А., Тихонов, Н. Г. 1996.
Трубчевский клад антского времени. В: Приходнюк, О. М.
(ред.). Материалы I тыс. н. э. по археологии и истории
Украины и Венгрии. Киев: Наукова думка, с. 79-102.
Ратнер, І. Д. 1984. Довідник з археології України.
Херсонська область. Київ: Наукова думка.
Ратнер, И. Д., Костюк, Л. И. 1989. Древности Херсон-
щины. Симферополь: Таврия.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 61
Рашев, Р. 2000. Прабългарите през V—VII век.
В. Търново: Faber.
Репников, Н. И. 1906. Некоторые могильники области
крымских готов. Известия Императорской Археологиче-
ской Комиссии, 19, с. 1-80.
Синицын, И. В. 1960. Древние памятники в низовьях
Еруслана (по раскопкам 1954—1955 гг.). Материалы по
археологии СССР, 78, с. 10-169.
Скиба, А. В. 2016. Поясні набори геральдичного
стилю у слов’ян. Київ: Інститут археології НАНУ.
Скиба, А. В. 2017. До питання про функціональне
використання Т-подібних бляшок в поясних наборах
«геральдичного» стилю. Археологія і Давня історія
України, 1 (22), с. 347-356.
Скиба, А. В., Хардаєв, В. М. 2017. Поясні гарнітури
з кочівницьких комплексів в колекції Музею історичних
коштовностей України (філіалу Національного музею
історії України). В: Скиба, А. В., Горбаненко, С. А. (ред.).
Європейська археологія І тисячоліття н. е. Збірник
наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко.
Київ: ІА НАН України, с. 221-236.
Трайкова, Л. А. 2017. Коланът южно от долен Ду-
нав — края на ІІІ — началото на VІІ в. София (б. в.).
Хардаєв, В. М. 2015. Кочівницькі поховальні компле-
кси кінця VI—VII ст. біля с. Василівка на Херсонщині.
Археологія, 3, с. 107-117.
Чхаидзе, В. Н. 2020. Кочевническое погребение пер-
вой половины VII в. из степного Закубанья. В: Облом-
ский, А. М. (ред.). История вещей — история и вещи. Ран-
неславянский мир, 20. Москва: ИА РАН, с. 267-271. https://
doi.org/10.25681/IARAS.2020.978-5-94375-325-1.267-271.
Balogh, Csilla. 2004. Martinovka-típusú övgarnitúra Kecel-
ről. A Kárpát-medencei maszkos veretek tipokronológiája. Móra
Ferenc Múzeum Evkönyve. Studia archaeologica, X, p. 241-303.
Bálint, Csanád. 1992. Der Gürtel im frühmittelalterlichen
Transkaukasus und das Grab von Üč tepe (Sowj. Azerbaj-
dzăn). Awarenforschungen (her. F. Daim), 1. Wien, p. 309-
496. Studien zur Archäologie der Awaren, 4.
Gavritukhin, I. O. 2018. Belt Sets from Alanic Graves: Chro-
nology and Cultural Links. In: Belinskij, A. B., Härke, H. Ritual,
Society and Population at Klin-Yar (North Caucasus): Excavations
1994—1996 in the Iron Age to Early Medieval Cemetery. Bonn, р.
49-96.
Prihodnyuk, O., Fomenko, V. 2003. Early Medieval Nomads'
Burials from the Vicinity of the Village of Hristoforovka, the Distri-
ct of Nikolaevo, Ukraine. Archaeologia Bulgarica, 2, р. 107-116.
Yaroslav V. Volodarets-Urbanovych
PhD, Research Fellow, the Institute of Archaeology, the National Academy of Scinces of Ukraine, the Department of Early Slavic
Archaeology, ORCID: 0000-0003-1560-3608, volodarets_urbanovych@iananu.org.ua, volodargrad@ukr.net
FINDS OF STRAP ADORNMENTS OF EARLY MEDIEVAL “HERALDIC” STYLE
FROM THE COLLECTION OF KHERSON LOCAL HISTORY MUSEUM
In the paper, archaeological finds of strap adornments of early Middle Ages from the collection of Kherson Local History
Museum (Novooleksiivka, Novochornomoria and Kalanchak) are analysed. This jewellery entered the museum’s collection in
the 1960s and early 1970s. However, these archaeological finds were not published and are unknown to the broader scientific
community. In November 2022, during the robbery of the Kherson Local History Museum by the Russian occupiers, a number
of finds (including jewellery from the early Middle Ages) were taken to an unidentified location. Their further fate is uncertain.
In Novooleksiivka, a fragment of an iron sword and a T-shaped belt mount were discovered by chance (fig. 2). The items
from Novochornomoria were excavated in a burial in 1961 during the research of I. D. Ratner. These are a gold temple pendant
(fig. 3), three buckles and three square-shaped belt mounts (fig. 4). Two buckles, a T-shaped belt mount and two shield-shaped
belt mounts were discovered in Kalanchak (fig. 5). However, the author was not able to fully process a series of findings from
this site. These are a fragment of a hollow strap-end, a fragment of a T-shaped belt mount (?), a horizontally symmetrical belt
mount and a tongue from a buckle.
All these adornments of the belt set from the collection of the Kherson Local History Museum find analogies among the
materials of the early Middle Ages, namely, the so-called “Heraldic” cultural-chronological horizon (530/570–670/700). Also,
in general, they can be dated to this time. Although, the date of belt set items from Kalanchak with granulated collar can be
narrowed down to the second half of the 7th century. Such products are included in type IV belts, which are becoming widespread
among nomads at this time, according to O. I. Aibabin. In addition, it should be emphasised the proximity of these items (nos. 3
and 4) to finds from Rozdolne (Portove), Sary-Bulat tract and the Berthier-Delagarde Collection of Crimean Jewellery in the
British Museum. Perhaps they are items of the same workshop.
All the abovementioned data should supplement the information about the distribution of various kinds of products among
nomadic antiquities of the Early Middle Ages. Also, different finds from these burial sites show not the same social component. After
all, products inlaid with granulated collar and semi-precious stones could belong to representatives of the wealthier strata of the nomadic
community.
It should be noted that the information on archaeological finds under discussion is the only thing which is left after they
were stolen by the Russian invaders.
K e y w o r d s: Early Middle Ages, 6th —7th centuries, Kherson Local History Museum, strap adornments of the “Heraldic”
style, nomads.
References
Aibabin, A. I. 1985. A Burial of a Khazar Warrior. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 191-205.
Aibabin, A. I. 1990. Khronologiia mogilnikov Kryma pozdnerimskogo i rannesrednevekovogo vremeni. Materialy po arkheolo-
gii, istorii i etnografii Tavrii, I, s. 3-86, 175-241.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 362
Aibabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2008. Mogilnik u sela Luchistoe. Raskopki 1977, 1982–1984 godov, 1. Simferopol, Kerch:
ADEF-Ukraїna.
Aibabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2014. Mogilnik u sela Luchistoe. Raskopki 1984, 1986, 1991, 1993–1995 godov, 2. Kyiv:
TOV “Mayster Knig”.
Atavin, A. G. 1996. Pogrebeniia VII — nachalo VIII vv. iz Vostochnogo Priazovia. In: Stashenkov, D. A. (ed.). Kultura evrazii-
skikh stepei vtoroi poloviny I tysiacheletiia n.e. Samara (w. ed.), p. 208-264.
Aulikh, V. V. 1972. Zymnivske horodyshche — slovianska pamiatka VI—VII st. n.e. v Zakhidnii Volyni. Kyiv: Naukova dumka.
Afanasev, G. E., Runich, A. P. 2001. Mokraia Balka. Dnevnik raskopok, 1. Moscow: Nauchnyi mir.
Baranov, I. A. 1990. Tavrika v epokhu rannego srednevekovia. Kyiv: Naukova dumka.
Belikova, O. B., Pletneva, L. M. 1983. Pamiatniki Tomskogo Priobia v V—VIII vv. n.e. Tomsk: Tomskii universitet.
Bezuglov, S. I. 1985. Pogrebenie kochevnika VII v. n.e. na Nizhnem Donu. Sovetskaia arkheologiia, 2, p. 248-252.
Veimarn, Ye. V. 1963. Mohylnyk bilia vysoty “Sakharna holivka”. In: Braichevska, A. T. (exec. ed.). Arkheolohichni pamiatky
URSR, XIII. Kyiv: Vydavnytstvo Akademii nauk Ukrainskoi RSR, p. 42-63.
Veimarn, E. V., Aibabin, A. I. 1993. Skalistinskii mogilnik. Kyiv: Naukova dumka.
Gavritukhin, I. O. 1996a. Detali remennoi garnitury. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-is-
toricheskii kontekst. Ranneslavianskii mir, 3. Moscow (w. ed.), p. 22-36.
Gavritukhin, I. O. 1996b. Datirovka dneprovskikh kladov pervoi gruppy metodom sinkhronizatsii s drevnostiami drugikh territorii.
In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. (ed.). Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Ranneslavianskii mir,
3. Moscow (w. ed.), p. 58-95.
Gavritukhin, I. O. 1999. V-obraznye priazhki, izgotovlennye vmeste s shchitovidnoi oboimoi. In: Ivanov, A. G. (ed.). Permskii
mir v rannem srednevekove. Archaeologia Permica, I. Izhevsk: Udmurtskii institut istorii, iazyka i literatury UrO RAN,
p. 160-209.
Gavritukhin, I. O. 2001. Evoliutsiia vostochnoevropeiskikh psevdopriazhek. In: Stashenkov, D. A. (ed.). Kultury Evraziiskikh
stepei vtoroi poloviny I tysiacheletiia n.e., 2. Samara (w. ed.), p. 31-86.
Gote, Iu. V., Iakovlev, A. I. (red.). 1941. Albom drevnostei mordovskogo naroda. Saransk: Izdanie Mordovskogo nauchno-iss-
ledovatelskogo instituta.
Goldina, R. D., Vodolago, N. V. 1990. Mogilniki nevolinskoi kultury v Priurale. Irkutsk: Izdatelstvo Irkutskogo universiteta.
Daskalov, M. 2012. Kolani i kolanni ukrasi ot VI—VII vek (ot dneshna Bulgaria i sasednite zemi). Sofia: Craft House Bulgaria.
Zasetskaia, I. P., Kazanskii, M. M., Akhmedov, I. R., Minasian, R. S. 2007. Morskoi Chulek. Pogrebeniia znati iz Priazovia i
ikh mesto v istorii plemen Severnogo Prichernomoria v postgunnskuiu epokhu. Sankt-Peterburg: Izdatelstvo Gosudarst-
vennogo Ermitazha.
Ishaev, V. I., Smolyak, A. R. 2017. Early Medieval Armour from the Matyukhin Bugor Cemetery in the Rostov Oblast. Rossiiskaia
arkheologiia, 4, p. 160-174.
Kazakov, E. P. 1998. Kominternovskii ІІ mogilnik v sisteme drevnostei epokhi tiurkskikh kaganatov. In: Stashenkov, D. A. (ed.).
Kultury evraziiskikh stepei vtoroi poloviny I tysiacheletiia n.e. (voprosy khronologii). Materialy II Mezhdunarodnoi ark-
heologicheskoi konferentsii 17–20 noiabria 1997 g. Samara (w. ed.), p. 97-150.
Kazanskiy, M. M. 2020. The Antiquities of the Steppe Nomads of the Post-Hunnic Period (Mid-Fifth to Mid-Sixth century) in
Eastern Europe. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, XXV, p. 90-167.
Kovalevskaia, V. B. 1979. Poiasnye nabory Evrazii IV—IX vv. Priazhki. Svod arkheologicheskikh istochnikov, E1-02. Mos-
cow: Nauka.
Kovalevskaia, V. B. 2000. Kompiuternaia obrabotka massovogo arkheologicheskogo materiala iz rannesrednevekovykh pamiatni-
kov Evrazii. Pushchino: ONTI PNTS RAN.
Komar, A. V. 2006a. Pereshchepina Complex in the Context of the Pivotal Problems of History and Culture of the Nomads in
Eastern Europe (VII — Early VIII C.). In: Evglevskii, A. V. (exec. ed.). Stepi Evropy v epokhu srednevekovia, 5. Donetsk:
DonNU, p. 7-244, 413-432.
Komar, A. V. 2006b. Nomad Burial of Middle VII c. Near Dmitrovka Village at South Bug Reaches. In: Evglevskii, A. V.
(exec. ed.). Stepi Evropy v epokhu srednevekovia, 5. Donetsk: DonNU, p. 375-386.
Komar, A. V. 2010. Detali obuvi vostochnoevropeiskikh kochevnikov VI—VII vv. In: Peskova, A. A., Shcheglova, O. A., Mu-
sin, A. E. (eds.). Slaviano-russkoe iuvelirnoe delo i ego istoki. Materialy Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, posviashchen-
noi 100-letiiu so dnia rozhdeniia Gali Fedorovny KORZUKHINOI (Sankt-Peterburg, 10–16 aprelia 2006 g.). Sankt-Peterburg:
Nestor-Istoriia, p. 94-115.
Komar, A. V. 2013. Kochevniki vostochnoevropeiskikh stepei vtoroi poloviny VI — pervoi poloviny VIII v. In: Dosymbaeva, A.,
Zholdasbekov, M. (eds.). Zapadnyi Tiurkskii kaganat. Atlas. Astana: “Service Press”, p. 671-821.
Komar, A. V., Kubyshev, A. I., Orlov, R. S. 2006. Nomad Burials of VI—VII c. from North-West Azov Reaches. In: Evglevs-
kii, A. V. (exec. ed.). Stepi Evropy v epokhu srednevekovia, 5. Donetsk: DonNU, p. 245-374.
Korzukhina, G. F. 1996. Klady i sluchainye nakhodki veshchei kruga “drevnostei antov” v Srednem Podneprove. Katalog pamiat-
nikov. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, V, p. 352-435, 586-705.
Kostenko, A. 2019. Izrail Ratner. Zhyve slovo chasovi nepidvladne. Kherson (w. ed.).
Kostsiushko-Valiuzhinich, K. K. 1907. Otchet o raskopkakh v Khersonese Tavricheskom v 1905 godu. Izvestiia imperatorskoi
Arkheologicheskoi komissii, 25, p. 67-171.
Levchenko, D. I. 2001. Znakhidky VI—VII st. z okolyts Hradyzka v zibranni Poltavskoho kraieznavchoho muzeiu. Arkheolohi-
chnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 1, p. 26-28.
Mazhitov, N. A. 1959. Kurgannyi mogilnik v derevne Novo-Turbasly. In: Smirnova, A. P., Kuzeeva, R. G. (eds.). Bashkirskii
arkheologicheskikh sbornik, Ufa: Akademiia nauk SSSR, p. 114-142.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 63
Mastykova, A. V., Kazanskii, M. M., Saprykina, I. A. 2016. Pashkovskii mogilnik № 1. Tom 2. Issledovanie materialov Pash-
kovskogo mogilnika № 1. Moscow: IA RAN; Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriia.
Musiiko, V. V. 2023. Peredmova. In: Honcharova, O. S. (ed.). Nenaukovi zapysky: spohady spivrobitnykiv Khersonskoho oblas-
noho kraieznavchoho muzeiu pro okupatsiiu mista. Mykolaiv (w. ed.), p. 4-8.
Oblomskiy, A. M., Shvyrev, A. D. 2018. A Byzantine Coin Weight Found in the Upper Reaches of the Voronezh River. Kratkie
soobshcheniia Instituta arkheologii, 250, p. 307-326. http://doi.org/10.25681/IARAS.0130-2620.250.307-326.
Orlov, R. S., Rassamakin, IU. IA. 1996. Novye pamiatniki VI—VII vv. iz Priazovia. In: Prikhodniuk, O. M. (ed.). Materialy
I tys. n.e. po arkheologii i istorii Ukrainy i Vengrii. Kyiv: Naukova dumka, p. 102-116.
Prykhodniuk, O. M. 2001. Stepove naselennia Ukrainy ta skhidni sloviany (druha polovyna I tys. n.e.). Chernivtsi: Zelena Bu-
kovyna.
Prikhodnyuk, O. M., Padin, V. A., Tikhonov, N. G. 1996. Trubchevskiy klad antskogo vremeni. In: Prikhodnyuk, O. M. (ed.).
Materialy I tys. n.e. po arkheologii i istorii Ukrainy i Vengrii. Kyiv: Naukova dumka, p. 79-102.
Ratner, I. D. 1984. Dovidnyk z arkheolohii Ukrainy. Khersonska oblast. Kyiv: Naukova dumka.
Ratner, I. D., Kostyuk, L. I. 1989. Drevnosti Khersonshchiny. Simferopol: Tavriya.
Rashev, R. 2000. Prabalgarite prez V—VII vek, V. Tarnovo: Faber.
Repnikov, N. I. 1906. Nekotorye mogilniki oblasti krymskikh gotov. Izvestiia Imperatorskoi Arkheologicheskoi Komissii, 19,
p. 1-80.
Sinitsyn, I. V. 1960. Drevniye pamyatniki v nizoviakh Eruslana (po raskopkam 1954–1955 gg.). Materialy po arkheologii SSSR,
78, p. 10-169.
Skyba, A. V. 2016. Poiasni nabory heraldychnoho styliu u slovian. Kyiv: Instytut arkheolohii NANU.
Skyba, A. V. 2017. On the Functional Use of the T-shaped Plaques in the Belt Sets “Heraldic Style”. Archaeology and Early
History of Ukraine, 1 (22), p. 347-356.
Skyba, A. V., Khardaiev, V. M. 2017. Belt Sets from Nomadic Burial Assemblages in the Collection of the Museum of Histori-
cal Treasures of Ukraine (A Branch of the National Museum of History of Ukraine). In: Skyba, A. V., Horbanenko, S. A.
(eds.). Yevropeiska arkheolohiia I tysiacholittia n.e.: Zbirnyk naukovykh prats na chest Liany Vasylivny Vakulenko. Kyiv:
IA NAN Ukrainy, p. 221-236.
Traykova, L. A. 2017. Kolanat yuzhno ot dolen Dunav — kraya na ІІІ — nachaloto na VІІ v. Sofia (w. ed.).
Khardaiev, V. M. 2015. Nomadic Burial Assemblages of the Late 6th and the 7th Centuries Near Vasylivka Village in Kherson
Region. Arheologia, 3, p. 107-117.
Chkhaidze, V. N. 2020. Nomadic Burial of the First Half of the Seventh Century from the Steppe Zakubanye (The Left Bank of
Kuban River Area). In: Oblomskii, A. M. (ed.). Istoriia veshchei — istoriia i veshchi. Ranneslavianskii mir, 20. Moskva:
IA RAN, p. 267-271. https://doi.org/10.25681/IARAS.2020.978-5-94375-325-1.267-271.
Balogh, C. 2004. Martinovka-típusú övgarnitúra Kecelről. A Kárpát-medencei maszkos veretek tipokronológiája. Móra Ferenc
Múzeum Evkönyve. Studia archaeologica, X, p. 241-303.
Bálint, C. 1992. Der Gürtel im frühmittelalterlichen Transkaukasus und das Grab von Üč tepe (Sowj. Azerbajdzăn). Studien zur
Archeologie der Awaren, 4. Awarenforschungen (her. F. Daim), 1. Wien (w. ed.), p. 309-496.
Gavritukhin, I. O. 2018. Belt Sets from Alanic Graves: Chronology and Cultural Links. In: Belinskij, A. B., Härke, H. (eds.).
Ritual, Society and Population at Klin-Yar (North Caucasus): Excavations 1994–1996 in the Iron Age to Early Medieval
Cemetery. Bonn: Deutsches Archäologisches Institut, р. 49-96.
Prihodnyuk, O., Fomenko, V. 2003. Early Medieval Nomads‘ Burials from the Vicinity of the Village of Hristoforovka, the
District of Nikolaevo, Ukraine. Archaeologia Bulgarica, 2, р. 107-116.
|
| id | arheologia-com-ua-article-421 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:06:02Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/a1/ecbfca3fb036c1b9dc22e143ab7feaa1.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-4212025-09-05T15:31:53Z Знахідки деталей ремінних оздоб «геральдичного» стилю раннього середньовіччя з колекції Херсонського обласного краєзнавчого музею Finds of Strap Adornments of Early Medieval “Heraldic” Syle from the Collection of Kherson Local History Museum Volodarets-Urbanovych, Ya. V. Early Middle Ages, 6th —7th centuries, Kherson Local History Museum, strap adornments of the “Heraldic” style, nomads раннє середньовіччя, VI—VII ст., Херсонський обласний краєзнавчий музей, ремінні оздоби «геральдичного» стилю, кочовики У статті публікуються знахідки раннього се-редньовіччя представлені ремінними деталями «геральдичного» стилю (друга половина VI—VII ст.) з трьох пунктів: Новоолексіївка, Ново-чорномор’я та Каланчак. Розглянуто коло аналогій та датування цих виробів. Ці знахідки були вкрадені російськими окупантами під час пограбування Херсонського обласного краєзнавчого музею в листопаді 2022 р. Їх подальша доля невідома. In the paper, archaeological finds of strap adornments of early Middle Ages from the collection of Kherson Local History Museum (Novooleksiivka, Novochornomoria and Kalanchak) are analysed. This jewellery entered the museum’s collection in the 1960s and early 1970s. However, these archaeological finds were not published and are unknown to the broader scientific community. In November 2022, during the robbery of the Kherson Local History Museum by the Russian occupiers, a number of finds (including jewellery from the early Middle Ages) were taken to an unidentified location. Their further fate is uncertain.In Novooleksiivka, a fragment of an iron sword and a T-shaped belt mount were discovered by chance (fig. 2). The items from Novochornomoria were excavated in a burial in 1961 during the research of I. D. Ratner. These are a gold temple pendant (fig. 3), three buckles and three square-shaped belt mounts (fig. 4). Two buckles, a T-shaped belt mount and two shield-shaped belt mounts were discovered in Kalanchak (fig. 5). However, the author was not able to fully process a series of findings from this site. These are a fragment of a hollow strap-end, a fragment of a T-shaped belt mount (?), a horizontally symmetrical belt mount and a tongue from a buckle.All these adornments of the belt set from the collection of the Kherson Local History Museum find analogies among the materials of the early Middle Ages, namely, the so-called “Heraldic” cultural-chronological horizon (530/570–670/700). Also, in general, they can be dated to this time. Although, the date of belt set items from Kalanchak with granulated collar can be narrowed down to the second half of the 7th century. Such products are included in type IV belts, which are becoming widespread among nomads at this time, according to O. I. Aibabin. In addition, it should be emphasised the proximity of these items (nos. 3 and 4) to finds from Rozdolne (Portove), Sary-Bulat tract and the Berthier-Delagarde Collection of Crimean Jewellery in the British Museum. Perhaps they are items of the same workshop.All the abovementioned data should supplement the information about the distribution of various kinds of products among nomadic antiquities of the Early Middle Ages. Also, different finds from these burial sites show not the same social component. After all, products inlaid with granulated collar and semi-precious stones could belong to representatives of the wealthier strata of the nomadic community.It should be noted that the information on archaeological finds under discussion is the only thing which is left after they were stolen by the Russian invaders. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2025-08-30 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/421 10.15407/archaeologyua2025.03.052 Arheologia; No 3 (2025): Arheologia; 52-63 Археологія ; № 3 (2025): Археологія; 52-63 Археология; № 3 (2025): Arheologia; 52-63 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/421/434 Copyright (c) 2025 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en |
| spellingShingle | раннє середньовіччя VI—VII ст. Херсонський обласний краєзнавчий музей ремінні оздоби «геральдичного» стилю кочовики Volodarets-Urbanovych, Ya. V. Знахідки деталей ремінних оздоб «геральдичного» стилю раннього середньовіччя з колекції Херсонського обласного краєзнавчого музею |
| title | Знахідки деталей ремінних оздоб «геральдичного» стилю раннього середньовіччя з колекції Херсонського обласного краєзнавчого музею |
| title_alt | Finds of Strap Adornments of Early Medieval “Heraldic” Syle from the Collection of Kherson Local History Museum |
| title_full | Знахідки деталей ремінних оздоб «геральдичного» стилю раннього середньовіччя з колекції Херсонського обласного краєзнавчого музею |
| title_fullStr | Знахідки деталей ремінних оздоб «геральдичного» стилю раннього середньовіччя з колекції Херсонського обласного краєзнавчого музею |
| title_full_unstemmed | Знахідки деталей ремінних оздоб «геральдичного» стилю раннього середньовіччя з колекції Херсонського обласного краєзнавчого музею |
| title_short | Знахідки деталей ремінних оздоб «геральдичного» стилю раннього середньовіччя з колекції Херсонського обласного краєзнавчого музею |
| title_sort | знахідки деталей ремінних оздоб «геральдичного» стилю раннього середньовіччя з колекції херсонського обласного краєзнавчого музею |
| topic | раннє середньовіччя VI—VII ст. Херсонський обласний краєзнавчий музей ремінні оздоби «геральдичного» стилю кочовики |
| topic_facet | Early Middle Ages 6th —7th centuries Kherson Local History Museum strap adornments of the “Heraldic” style nomads раннє середньовіччя VI—VII ст. Херсонський обласний краєзнавчий музей ремінні оздоби «геральдичного» стилю кочовики |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/421 |
| work_keys_str_mv | AT volodaretsurbanovychyav znahídkidetalejremínnihozdobgeralʹdičnogostilûrannʹogoserednʹovíččâzkolekcííhersonsʹkogooblasnogokraêznavčogomuzeû AT volodaretsurbanovychyav findsofstrapadornmentsofearlymedievalheraldicsylefromthecollectionofkhersonlocalhistorymuseum |