Наслідки війни для об’єктів культурної спадщини на прикладі археологічних об’єктів села Мощун поблизу Києва
Статтю присвячено результатам обстеження археологічних пам’яток у районі с. Мощун Київської обл., що зазнали впливу воєнних дій навесні 2022 р. Описано перебіг воєнної агресії росіян на локальній ділянці оборони Києва та продемонстровано наслідки цих подій для археологічної спадщини. Пр...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Issue: | 3 |
| Pages: | 5-25 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/427 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: | |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824649756180480 |
|---|---|
| author | Hnera, V. A. Borysov, A. V. Skopnenko, B. O. Naraikivskyi, M. V. |
| author_facet | Hnera, V. A. Borysov, A. V. Skopnenko, B. O. Naraikivskyi, M. V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "V. A. Hnera",
"institution": "кандидат історичних наук, науковий співробітник, відділу археології Києва, Інститут археології НАН України",
"orcid": ""
},
{
"author": "A. V. Borysov",
"institution": "кандидат історичних наук, науковий співробітник, відділу давньоруської та середньовічної археології, Інститут археології НАН України,",
"orcid": ""
},
{
"author": "B. O. Skopnenko",
"institution": "кандидат історичних наук, науковий співробітник, Національний університет оборони України",
"orcid": ""
},
{
"author": "M. V. Naraikivskyi",
"institution": "лаборант, Національний університет оборони України",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Hnera, V. A. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 25 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 5 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2025-09-05T15:29:12Z |
| description | Статтю присвячено результатам обстеження археологічних пам’яток у районі с. Мощун Київської обл., що зазнали впливу воєнних дій навесні 2022 р. Описано перебіг воєнної агресії росіян на локальній ділянці оборони Києва та продемонстровано наслідки цих подій для археологічної спадщини. Проаналізовано стан археологічних пам’яток обстежених роботами Моніторингової археологічної експедиції Інституту археології НАН України. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2025.03.005 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:06:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 3 2025
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
ГАРДІ С. Е., PhD, Університет ім. Рея Хуана Карлоса, Іспанія
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина
ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки
ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор хаб., Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера,
Німеччина
ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (вiдповiдальний секретар)
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
FORNASIER J., Professor, Dr. Hab., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
HARDY S. A., PhD, Rey Juan Carlos University, Spain
KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, University of Texas at Austin, the USA
SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary)
ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 3 2025
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
HNERA V. A., BORYSOV A. V., SKOPNEN-
KO B. O., NARAIKIVSKYI M. V. Consequences
of the War for Archaeological Heritage Sites on
the Example of Archaeological Sites in Moshchun
Village near Kyiv
ЧЕЧУЛІНА І. О., КУЗЬМІЩЕВ О. Г., ФОР-
НАСЬЄ Й. Аттичний чорнолаковий посуд з Оль-
вії Понтійської: дослідження ділянки «П-1»
Publications
of Archaeological Materials
NAUMENKO O. O., RYZHOV S. M. The Bi-
face Made of Quartzite from Pekari Village: A Case
Study Using 3D Modelling
VOLODARETS-URBANOVYCH Ya. V. Finds
of Strap Adornments of Early Medieval “Heraldic”
Syle from the Collection of Kherson Local History
Museum
Discoveries and Recent Finds
MELNYK O. O. Ancient Granite Fracturings near
Iskrivka Village in Kryvyi Rih Region
LIUBUN R. I., DIDYK O. A. The Results of Ar-
chaeological Research in 2020–2021 on the Kamin
Tract in Pidkamin (Lviv Oblast)
BILIAIEVA S. O., FIALKO O. Ye. Investigations
of the Historical Centre of Ochakiv (on the Results of
the Works of 2021)
Статтi
ГНЕРА В. А., БОРИСОВ А. В. СКОПНЕН-
КО Б. О., НАРАЙКІВСЬКИЙ М. В. Наслідки
війни для об’єктів культурної спадщини на при-
кладі археологічних об’єктів села Мощун побли-
зу Києва
CHECHULINA I. O., KUZMISHCHEV O. H.,
FORNASIER J. Attic Black-Glazed Pottery from
Olbia Pontica: A Study of the Excavation Area “P-1”
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
НАУМЕНКО О. О., РИЖОВ С. М. Двобічний
виріб із кварциту із с. Пекарі: дослідження з ви-
користанням 3D-моделювання
ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Я. В. Знахідки
деталей ремінних оздоб «геральдичного» стилю
раннього середньовіччя з колекції Херсонського
обласного краєзнавчого музею
Новi вiдкриття та знахiдки
МЕЛЬНИК О. О. Давні ломки граніту біля
села Іскрівка на Криворіжжі
ЛЮБУНЬ Л. І., ДІДИК О. А. Результати архео-
логічних досліджень 2020–2021 років в урочищі
Камінь в Підкамені (Львівська обл.)
БІЛЯЄВА С. О.,ФІАЛКО О. Є. Дослідження іс-
торичного центру Очакова (за результатами ро-
біт 2021 р.)
5
26
44
52
64
74
99
Дискусiї
РАДЧЕНКО А. І., РАДЧЕНКО С. Б. «Архео-
логія» України: наукометричний аналіз
Iсторiя науки
КОЛЕСНІКОВА В. А., ЧЕРНОВОЛ І. В., ПІЧ-
КУР С. С. Історія одного видання: діяльність укра-
їнських археологів у часи Другої світової війни
Discussions
RADCHENKO A. I., RADCHENKO S. B. Ukrainian
Arheologia: Scientometric Analysis
History of Science
KOLESNIKOVA V. A., CHERNOVOL I. V.,
PICHKUR S. S. History of an Edition: Ukrainian
Archaeologists' Activity during the World War II
119
139
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 5
Статтi
УДК [902.2:341.3](477.41)
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2025.03.005
© ГНЕРА Володимир Анатолійович, 2025 — кандидат іс-
торичних наук, науковий співробітник, відділу архео-
логії Києва, Інститут археології НАН України, ORCID:
0000-0002-6589-9163, gneravolodimir@gmail.com
© БОРИСОВ Артем Вадимович, 2025 — кандидат іс-
торичних наук, науковий співробітник, відділу дав-
ньоруської та середньовічної археології, Інститут ар-
хеології НАН України, ORCID: 0000-0002-2322-2277
artem_borysov@iananu.org.ua
© СКОПНЕНКО Богдан Олександрович, 2025 — канди-
дат історичних наук, науковий співробітник, Націо-
нальний університет оборони України, ORCID: 0000-
0001-5678-0657, sko-bogdan@i.ua
© НАРАЙКІВСЬКИЙ Микита Володимирович, 2025 —
лаборант, Національний університет оборони України,
ORCID: 0009-0009-4910-3100, nik@gmail.com
© Інститут археології НАН України, 2025
НАСЛІДКИ ВІЙНИ ДЛЯ ОБ’ЄКТІВ
КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НА ПРИКЛАДІ
АРХЕОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ СЕЛА МОЩУН ПОБЛИЗУ КИЄВА
В. А. ГНЕРА, А. В. БОРИСОВ, Б. О. СКОПНЕНКО,
М. В. НАРАЙКІВСЬКИЙ
вані пам’ятки архітектури, пограбовані музей-
ні установи, пошкоджені або знищені внаслідок
інженерних робіт та артилерійських обстрілів
пам’ятки археології, понівечена інфраструкту-
ра. Так, станом на липень 2023 р., за даними Мі-
ністерства культури та інформаційної політики
України, російські війська зруйнували або пошко-
дили 1,5 тис. об’єктів культурної інфраструкту-
ри та 600 пам’яток культури та історії (У МкіП...
2023). Попри те, що росія не припиняє свою руй-
нівну агресію, її поразка, а разом із тим відпові-
дальність за скоєні злочини та заподіяну шкоду
в цілком осяжній перспективі є очевидною для
всього цивілізованого світу.
Саме тому питання фіксації заподіяних збит-
ків — украй своєчасний захід, необхідний за-
для забезпечення стягнень із країни-агресора
в майбутньому. Що ж до світової практики по-
карання за злочини, здійснені проти культурної
спадщини, то такі випадки відомі. Так, зокрема,
у вересні 2016 р. Міжнародний кримінальний
суд у Гаазі засудив ісламіста з Малі до дев’яти
років ув’язнення за знищення стародавніх свя-
тинь Тімбукту (Гаазький... 2016). Як повідомляє
BBC, представник угруповання «Ансар ад-Дін»
Ахмад Махді очолював загін радикальних ісла-
містів, який улітку 2012 р. зруйнував історичні
будівлі дев’яти мавзолеїв і воріт мечетей у Тім-
букту, стародавньому місті в центрі Малі. Указа-
ні пам’ятки стародавньої архітектури були вне-
сені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Ця кримінальна справа була своєрідним юри-
дичним прецедентом і першою в Міжнародно-
му кримінальному суді (МКС), що безпосеред-
ньо стосується руйнувань культурних об’єктів.
Підсудний визнав провину — теж уперше в іс-
торії МКС. І хоча росія відкликала свій підпис
під Римським Статутом, це не убезпечить кра-
їну-терориста від відповідальності за здійснені
злочини (Відкликаний... 2020).
Статтю присвячено результатам обстежен-
ня археологічних пам’яток у районі с. Мощун
Київської обл., що зазнали впливу воєнних дій
навесні 2022 р. Описано перебіг воєнної агре-
сії росіян на локальній ділянці оборони Києва
та продемонстровано наслідки цих подій для
археологічної спадщини. Проаналізовано стан
археологічних пам’яток обстежених робота-
ми Моніторингової археологічної експедиції Ін-
ституту археології НАН України.
К л ю ч о в і с л о в а: археологічна спадщина,
російська агресія, пошкодження археологічних
об’єктів, Київська область, басейн річки Ірпінь,
великокняжий час, неоліт, ранній залізний вік.
Повномасштабне вторгнення на територію
України в лютому 2022 р., до якого вдалася ро-
сійська федерація, спричинило катастрофіч-
ні матеріальні втрати. Непоправних збитків за-
вдано також культурній спадщині України, яка
є невід’ємною частиною світового культурного
надбання. Руйнації або пошкодження зазнали
тисячі матеріальних об’єктів. Серед них зруйно-
Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 36
У цих умовах актуальність питання моніто-
рингу стану об’єктів культурної спадщини, зо-
крема пам’яток археології, які перебувають в
зоні ризику пошкодження чи руйнування на-
віть у звичайний мирний час, не кажучи вже
про інтенсивні бойові дії, не потребує додатко-
вої аргументації.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про
охорону культурної спадщини», об’єкти куль-
турної спадщини поділяються на: археологіч-
ні, історичні, об’єкти монументального мис-
тецтва, об’єкти архітектури, об’єкти містобу-
дування, об’єкти садово-паркового мистецтва,
об’єкти науки і техніки (Про охорону... 2000).
Археологічні пам’ятки — це рештки життєді-
яльності людини (нерухомі об’єкти культурної
спадщини: городища, кургани, залишки старо-
давніх поселень, стоянок, укріплень, військо-
вих таборів, виробництв, іригаційних споруд,
шляхів, могильники, культові місця та споруди,
їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, скельні
зображення, ділянки історичного культурного
шару, поля давніх битв, а також пов’язані з ни-
ми рухомі предмети), що містяться під земною
поверхнею та під водою і є невідтворним дже-
релом інформації про зародження й розвиток
цивілізації. Таким чином, сукупність об’єктів
археології, що перебувають під охороною дер-
жави, та пов’язані з ними території, рухомі
культурні цінності (археологічні предмети), які
походять з об’єктів археології, — це археоло-
гічна спадщина.
Формування системи моніторингу культурної
спадщини в Україні почалося з моменту проголо-
шення незалежності нашої держави. Цьому про-
цесу передувало широке теоретичне обґрунту-
вання усіх його аспектів. Так, зокрема, М. В. Ва-
сильєва визначає моніторинг як комплексну
систему спостережень, збору, обробки, система-
тизації та аналізу інформації про стан об’єктів
культурної спадщини, у результаті чого відбува-
ється оцінка та прогнозування змін, розробка об-
ґрунтованих рекомендацій для прийняття управ-
лінських рішень (Васильева 1989, с. 23).
Різні аспекти питання захисту культурної
спадщини та розробки системи моніторингу
неодноразово ставали предметом наукового до-
слідження українських учених ще задовго до
повномасштабного вторгнення російської фе-
дерації. Так, зокрема, над юридичним аспек-
том цього питання працювали такі українські
дослідники, як М. В. Васильєва, Т. Г. Каткова
(Каткова 2008, с. 6-7), С. Г. Долгова, К. А. По-
ливач (Поливач 2013), Т. С. Гжибовська (Гжи-
бовська 2018, с. 70-77) та ін. Проте наявність
значної кількості наукових праць і рекоменда-
цій, пов’язаних із охороною культурної спад-
щини, ще не гарантувало вирішення проблем та
реалізації вищеозначених напрацювань у прак-
тичній площині.
Лише окремі публікації були присвячені
практичній імплементації напрацьованих рі-
шень у законодавство та порушували питання
про системний моніторинг стану археологічної
спадщини та розробку планів управління окре-
мими «археологічними територіями». Такий
підхід до охорони та моніторингу тяжіє до розу-
міння цілісності ландшафту і необхідності його
комплексної охорони на противагу підходу збе-
реження окремих об’єктів (Томашевський 1998;
2004; Малолітнева та ін. 2021).
Війна рф проти України змусила україн-
ських науковців реагувати на принципово нові
виклики. Замість розлогих багаторічних тео-
ретичних напрацювань постала необхідність
здійснення захисту пам’яток історії та архео-
логії на практиці, і процес моніторингу їх ста-
ну потрібно було розпочинати в найкоротший
термін, незважаючи на всі ризики та небезпе-
ки, пов’язані з війною. Зауважимо, що вагоме
практичне значення для справи захисту, збе-
реження археологічних пам’яток мав науково-
практичний семінар «Охорона та збереження
археологічної спадщини України», що відбув-
ся у Києві 23 листопада 2022 р. Учасники се-
мінару поділились унікальним практичним до-
свідом роботи в умовах війни. Створення між-
галузевої групи моніторингу археологічних
ландшафтів, підрахунок завданих російською
федерацією збитків, спільне та відмінне у пи-
таннях захисту археологічної спадщини під час
російсько-української війни та конфлікту на
Балканах — лише частина питань, що зазнали
жвавого обговорення. На окрему увагу заслу-
говують попередні результати моніторингу ар-
хеологічних пам’яток у Києві та Київській об-
ласті, оприлюднені А. В. Буйських, І. В. Зоцен-
ком та П. С. Шидловським (ред. Шидловський
та ін. 2022).
Ніяк не нівелюючи та не знецінюючи важли-
вості теоретичного осмислення цього питання,
на думку авторів цієї публікації, вкрай важли-
вою за нинішніх реалій є термінова практична
реалізація процесу моніторингу стану об’єктів
археології. І, на щастя, серед українських іс-
ториків та археологів є ті, хто активно працює
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 7
головні зусилля, намагаючись взяти село, адже
взяття Мощуна фактично відкривало окупантам
шлях на Київ. По позиціях оборонців безперерв-
но працювали ворожі «Гради», авіація, артиле-
рія та міномети, а ворожі засоби радіоелектрон-
ної боротьби фактично унеможливлювали ро-
боту нашої аеророзвідки. Під шаленим тиском
ворога українські воїни вимушені були відсту-
пити у центральну частину села. Їм на допомо-
гу прибули озброєні протитанковими засобами
спецпризначенці, що дало змогу уповільнити
темпи просування противника.
Масований ворожий штурм села з кількох
напрямків розпочався 11 березня. На допомо-
гу українським захисникам командування вве-
ло у бій додаткові сили, проте натиск ворога був
таким сильним, що підрозділи оборони були зму-
шені відступити і зайняти оборону на околиці
села. Ситуація стала вкрай складною, розгляда-
лася імовірність, що українським підрозділам до-
ведеться залишити село. Командир 72-ї ОМБр
О. П. Вдовиченко навіть висловив таку пропози-
цію Головнокомандувачеві ЗСУ В. Ф. Залужно-
му, проте було прийнято рішення тримати оборо-
ну далі (Олександр... 2022). Сили Оборони Укра-
їни дещо змінили тактику в Мощуні. Комбриг
72-ї ОМБр ухвалив рішення проводити ротації не
більше ніж на три дні, у бій було введено додат-
кові підрозділи, і вже 16 березня вдалося повер-
нути втрачені позиції. А за кілька днів українські
війська почали вражати місця переправ та зосе-
редження окупантів із важкої артилерії, попере-
дньо заблокувавши Мощун із кількох напрямків.
Ворог зазнав серйозних втрат і змушений був від-
ступати. 21 березня ЗСУ повністю звільнили село
від російських загарбників.
Село Мощун стало місцем, де наступ росіян
на столицю України захлинувся. Ілюзорну велич
«другої армії світу» українське військо перетво-
рило на металобрухт, а сам населений пункт
став відправною точкою у процесі деокупації
Київщини. Наслідком запеклих боїв у Мощуні
стало майже тотальне його руйнування. Згідно
з даними проєкту аналітичного підрозділу Ки-
ївської Школи Економіки «Росія заплатить», які
були озвучені керівником проєктів із підтримки
реформ Київської школи економіки М. Є. Не-
фьодовим, із 2800 будинків у с. Мощун було
зруйновано 2 тис., а сума збитків сягає близько
1,1 млрд грн (У селі Мощун... 2022).
На початку літа 2023 р. співробітники МАЕ
ІА НАН України та Національного університе-
ту оборони України здійснили моніторингове
в цьому напрямі. 30 серпня 2022 р. розпоча-
ла свою роботу Моніторингова археологічна
експедиція Інституту археології НАН України
(МАЕ ІА НАН України) під керівництвом в.о.
завідувача відділу археології Києва В. Г. Івакі-
на (Національна... 2023). За час її роботи було
здійснено обстеження низки пам’яток на тери-
торії Київської та Чернігівської обл.
За задумом ініціаторів проєкту, отриманий під
час моніторингу археологічних пам’яток у Ки-
ївській та Чернігівській обл. досвід має стати
певним фундаментом, спираючись на який буде
розроблено методику для подальшої роботи на
інших постраждалих від російської агресії те-
риторіях. За час роботи експедиції здійснено
фіксацію пошкоджень на більш ніж 20 архео-
логічних об’єктах. Особливий інтерес станов-
лять археологічні ареали, які стали місцем зна-
кових та вирішальних битв у новітній україн-
ській історії. Серед них село Мощун на північ
від Києва, що в березні 2022 р. було вирішаль-
ною точкою оборони столиці.
Епіцентром протистояння в перші дні ро-
сійського вторгнення став Гостомель, де від-
булася висадка російського десанту. Основне
угруповання російських військ, що рухалось
на Київ із території Білорусі, попередньо взяв-
ши під контроль населені пункти Чорнобиль,
Іванків, Димер та Бородянку, вийшли на рубіж
Буча – Гостомель 5 березня 2022 р. Для подаль-
шого просування в бік української столиці оку-
пантам необхідно було подолати досить вагому
природну перешкоду — річку Ірпінь. Унаслі-
док підриву оборонцями дамби в селі Козаро-
вичі річка вийшла з берегів, суттєво ускладнив-
ши ворогові завдання (Козаровичі... 2022). По-
при це, район населеного пункту Мощун було
обрано російським командуванням для фор-
сування річки Ірпінь при просуванні на Київ.
Для виконання цього завдання зі складу воро-
жої армії направлено підрозділи 76-ої десант-
но-штурмової та 98-ої повітряно-десантних ди-
візій (Battle... 2022). Оборону населеного пунк-
ту тримали бійці 2-го батальйону 72-ої окремої
механізованої бригади імені Чорних Запорож-
ців чисельністю особового складу близько од-
нієї роти.
5 березня 2022 р. північно-західну частину
села зайняли підрозділи спеціального призна-
чення ворожої армії, а вранці 6 березня ворог
почав форсувати річку значними силами. Си-
туація для українських захисників була вкрай
складною. Ворог зосередив на цьому напрямку
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 38
обстеження району с. Мощун Бучанського р-ну
Київської обл. щодо виявлення пошкоджень,
спричинених російським вторгненням на архео-
логічних об’єктах.
Попередньо на території та околицях села
було відомо п’ять археологічних об’єктів (Мо-
щун 1, Мощун 2, Мощун 3 уроч. Сапсайка, Мо-
щун уроч. Мамаїв Ріг 1, Нові Петрівці Мощун 4
уроч. Сакова Пристань). Внаслідок обстеження
виявлено два нових археологічних об’єкти (Мо-
щун уроч. Мамаїв Ріг 2; Раківка уроч. Шевлів-
ка). На всіх обстежених археологічних об’єктах
зафіксовано сліди бойових дій 2022 р. У місцях
влучання боєприпасів різного типу фіксуються
порушення культурного шару. Частина влучань
зафіксована на публічно доступних космічних
знімках, датованих 15 березня 2022 р. (карто-
графічний сервіс Google). Площі поширення
культурного шару інтенсивно засміченні різно-
манітними металевими уламками. Два об’єкти
археології (Мощун 2, Мощун 3 уроч. Сапсай-
ка) обстежити безпосередньо не вдалось через
обмеження, пов’язані з воєнним станом, тому
цього разу довелось обмежитись дистанційним
моніторингом (за допомогою публічних кос-
мічних знімків).
Раківка, урочище Шевелівка. Місце виробни-
цтва — рудня (ХVІІ—ХVІІІ ст.)
Розташоване на землях села Раківка Бучан-
ської громади Бучанського р-ну (рис. 1). На пів-
день від археологічного об’єкту розташовано
довготривалу оборонну точку (ДОТ) 529 Київ-
ського укріпрайону. До російського вторгнення
2022 р. (принаймні з 2010 р.) на пагорбі з ДОТ-
529 було монастирське підсобне господарство зі
скитським уставом на честь ікони Божої Мате-
рі «Спорительниця Хлібов» (Троїцький Йонин-
ський монастир) під керівництвом архим. Амв-
росія (Олександра Колеснікова). Під час росій-
ського повномасштабного вторгнення поряд із
пам’яткою розташовувався один із переходів че-
рез р. Ірпінь, за який відбувались бої.
Виявлена площа археологічного об’єкту ста-
новить 0,6 га, витягнута вздовж північного схи-
лу мису правого берега р. Ірпінь із заходу на схід
на 100 м та впоперек схилу на 85 м. Абсолютна
висота території пам’ятки — 105–106 м, висота
над заплавою 1,0–1,5 м. До російського вторгнен-
ня площу археологічного об’єкту використовува-
ли як поле. Ґрунт піщанистий, що на глибині 0,2–
0,3 м переходить у пісок. Експозиція північна.
Під час обстеження 2023 р. на території за-
фіксовано різні за розміром залишки залізо-
робного виробництва (рис. 7–8), зібрано окре-
мі уламки гончарної кераміки ХVІІ—ХVІІІ ст.
(рис. 6, 9). Фрагменти кераміки належать зо-
крема полив’яним посудинам та з димленою
поверхнею. В орнаментації домінує описка,
окремі фрагменти з пролощеним орнаментом
у вигляді смуг. На території трапляються по-
одинокі фрагменти цегли. За зібраним матеріа-
лом археологічний об’єкт можна ідентифікува-
ти як місце добування та первинної обробки за-
ліза (залізоробне виробництво) — рудня.
За наявними космічними знімками, на терито-
рії пам’ятки зафіксовано 21 влучання боєприпа-
сів (рис. 2: 1, 2), що пошкодили культурний шар
Рис. 1. Схема розташування зон моніторингу археологіч-
них об’єктів у районі с. Мощун: 1 — Раківка уроч. Шев-
лівка; 2 — Нові Петрівці уроч. Сакова Пристань; 3 — Мо-
щун уроч. Мамаїв Ріг 2; 4 — Мощун уроч. Мамаїв Ріг 1;
5 — Мощун уроч. Сапсайка; 6 — Мощун 2; 7 — Мощун 1
Fig. 1. The scheme of monitoring zones location of
archaeological objects in the area of Moshchun village: 1 —
Rakivka, Shevlivka tract; 2 — Novi Petrivtsi, Sakova Prystan
tract; 3 — Moshchun, Mamaiv Rih tract 2; 4 — Moshchun,
Mamaiv Rih 1; 5 — Moshchun, Sapsaika tract; 6 —
Moshchun 2; 7 — Moshchun 1
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 9
Рис. 2. Пошкодження археологічного об’єкту Раківка уроч. Шевлівка за даними космічної зйомки (15.03.2022, Google)
Fig. 2. Damage to the archaeological site Rakivka, Shevlivka tract, according to space survey data (March 15, 2022, Google)
Рис. 3. Вид із південного сходу на археологічний об’єкт Раківка уроч. Шевлівка (стоп-кадр з відео 13.03.2022 р). Стріл-
кою вказане місце влучання № 56
Fig. 3. View from the south-east to the archaeological site Rakivka, Shevlivka tract (a snapshot from the video of March 13,
2022). The arrow indicates the place of military shelling no. 56
та засмітили його численними уламками (рис. 4,
5). У процесі обстеження території об’єкту здій-
снено огляд місця влучання № 56 (рис. 2: 1; 2; 4).
Влучання боєприпасів датується часом до 13 бе-
резня 2022 р., оскільки на відеозйомці того дня
помітно вирву № 56 (рис. 3). Діаметр воронки,
що утворилась унаслідок влучання боєприпасів
становить близько 2 м, та має глибину до 1 м.
У стінках ями та в ґрунті, викинутому з воронки,
зафіксовано численні уламки боєприпасів, фраг-
менти кераміки та залишки залізоробного вироб-
ництва (рис. 6–8).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 310
Рис. 4. Місце влучання № 56 (північний борт), стрілками вказано окремі уламки боєприпасів
Fig. 4. Place of military shelling no. 56 (northern side), arrows indicate individual fragments of ammunition
Рис. 5. Фрагмент кераміки та уламок боєприпасів на тери-
торії археологічного об’єкту Раківка уроч. Шевлівка
Fig. 5. A fragment of ceramics and ammunition on the territory
of the archaeological site Rakivka, Shevlivka tract
Рис. 6. Фрагмент кераміки та залишки залізоробного вироб-
ництва на археологічному об’єкті Раківка уроч. Шевлівка.
Fig. 6. A fragment of ceramics and remains of iron production at
the archaeological site Rakivka, Shevlivka tract
Виявлений археологічний об’єкт зазнав руй-
нувань та суттєвих змін культурного шару вна-
слідок дій російських військ навесні 2022 р.,
поза тим він залишається одним із важливих
об’єктів ранньої індустріальної історії регіону
та загалом історії господарського використання
київського Полісся. Після припинення дії воєн-
ного стану та обстеження навколишніх терито-
рій спеціалістами-саперами необхідно повторно
обстежити об’єкт із метою уточнення його меж
та пошуку ймовірної житлової зони біля виявле-
ної виробничої території рудні. Також необхід-
но здійснити подальші історичні бібліографіч-
но-архівні дослідження документальних свід-
чень існування рудні в урочищі Шевлівка. Досі
ми знаємо лише про функціонування тут хутір-
ського поселення.
Нові Петрівці, урочище Сакова Пристань.
Місце віднайдення (мезо-неоліт)
Археологічний об’єкт розташований на тери-
торії Петрівської громади Вишгородського р-ну
Київської обл. (рис. 1.).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 11
Рис. 7. Залишки залізоробного виробництва на археологічному об’єкті Раківка уроч. Шевлівка
Fig. 7. Remains of iron production at the Rakivka archaeological site, Shevlivka tract
Рис. 8. Залишки залізоробного виробництва на археоло-
гічному об’єкті Раківка уроч. Шевлівка
Fig. 8. Remains of iron production at the Rakivka archaeological
site, Shevlivka tract
Археологічний об’єкт займає північний
схил мису правого берега р. Ірпінь. Площа,
0,1 га, видовжена з північного заходу на пів-
денний схід (40 × 20 м). Експозиція північна.
Абсолютна висота території об’єкту 104–105 м.
Об’єкт виявлений 2017 р. розвідками С. П. Ко-
ломійця, А. В. Борисова, С. В. Павленка (Коломі-
єць, Борисов, Павленко 2017). Тоді ж зібрано три
крем’яних відщепи та два ретушованих знаряддя
(шкребачки) мезо-неолітичного часу.
Під час обстеження 2023 р. на території міс-
ця віднайдення зафіксовані численні осколкові
уламки боєприпасів, що потрапили на терито-
рію археологічного об’єкту внаслідок обстрі-
лу росіянами навколишньої території (рис. 10:
1, 2, 11, 14). На момент обстеження територія
пам’ятки задернована, частково заросла сосно-
вим лісом (рис. 12). У стовбурах окремих дерев
зафіксовано уламки боєприпасів (рис. 13).
Мощун, урочище Мамаїв Ріг 2. Місце віднай-
дення (доба бронзи — ранній залізний вік)
Археологічний об’єкт розташований на тери-
торії с. Мощун (дачне селище Медик-Р) Госто-
мельської селищної громади Бучанського р-ну
Київської обл. (рис. 1). Територія археологічно-
го об’єкту — задернована, незабудована ділянка
0 5 сm
0 10 сm
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 312
Рис. 9. Фрагменти керамічних посудин із території археологічного об’єкту Раківка уроч. Шевлівка
Fig. 9. Fragments of ceramic vessels from the territory of the archaeological site Rakivka, Shevlivka tract
(рис. 17–18). На півдні обмежена вул. 10-ю Са-
довою, на заході садибами вул. Шкільної.
Площа нововиявленого об’єкту архео-
логії 0,4 га витягнута з півночі на південь
(120 × 36 м) вздовж східного схилу дюноподіб-
них підвищень правого берега р. Ірпінь. Від-
стань від русла — 892 м. Абсолютні висоти
території об’єкта — 110,0–109,5 м. На північ,
за 100 м розташований видолинок, зараз ка-
налізований, а колись, імовірно, — невеликий
струмок. Територія від цієї долинки на південь
аж до р. Мощунки на картах ХІХ — початку
ХХ ст. має назву урочище Мамаїв Ріг.
Під час обстеження 2023 р. на території місця
віднайдення зафіксовані численні сліди влучань
боєприпасів та їх осколкові уламки (рис. 16, 19–
2 cm0
інв №1
інв №2
інв №12
інв №3
інв №4 інв №5
інв №6 інв №7
інв №8
інв №9
інв №10
інв №11
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 13
Рис. 10. Пошкодження археологічного об’єкту Нові Петрівці уроч. Сакова Пристань за даними космічної зйомки
(15.03.2022, Google)
Fig. 10. Damage to the archaeological site of Novi Petrivtsi, Sakova Prystan tract, according to data from a space survey (March
15, 2022, Google)
Рис. 11. Вид із півночі на археологічний об’єкт Нові Петрівці уроч. Сакова Пристань (стоп-кадр з відео 13.03.2022).
Стрілкою вказане місце влучання № 17
Fig. 11. View from the north to the archaeological site Novi Petrivtsi, Sakova Prystan tract (a snapshot from the video of March
13, 2022). The arrow indicates the place of military shelling no. 17
20), що потрапили на територію археологічного
об’єкту внаслідок обстрілу росіянами території
населеного пункту. На території археологічно-
го об’єкту за даними космічної зйомки датова-
ної 15.03.2023 (сервіс Google) зафіксовано чоти-
ри сліди влучання (рис. 15: 1, 2; 16). На терито-
рії місця віднайдення зібрано кілька фрагментів
стінок ліпної кераміки. На одному фрагменті по-
мітно слід від нігтевого вдавлення. Судячи з ха-
рактеру поверхонь керамічних фрагментів, їх
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 314
Рис. 12. Вид на східну частину археологічного об’єкта Нові Петрівці уроч. Сакова Пристань із його центру
Fig. 12. View of the eastern part to the archаеological site Novi Petrivtsi, Sakova Prystan tract, from its centre
Рис. 13. Один з уламків боєприпасів, що застряг у стовбу-
рі дерева на місці віднайдення Нові Петрівці уроч. Сакова
Пристань (показано червоною стрілкою)
Fig. 13. One of the pieces of ammunition stuck in a tree trunk
at the location of Novi Petrivtsi, Sakova Prystan tract (shown
with a red arrow)
Рис. 14. Осколкові уламки російських боєприпасів на те-
риторії археологічного об’єкту Нові Петрівці уроч. Сако-
ва Пристань
Fig. 14. Shrapnel fragments of Russian ammunition on the
territory of the archaeological site Novi Petrivtsi, Sakova
Prystan tract
тіста та нігтевого вдавлення — знайдену кера-
міку можна віднести до доби бронзи – раннього
залізного віку (рис. 21).
Археологічний об’єкт зазнав руйнувань уна-
слідок обстрілу російськими військами. Місце
віднайдення потребує подальших досліджень
із метою уточнення культурно-хронологічного
визначення та характеру об’єкту.
Мощун, урочище Мамаїв Ріг 1. Оселище (ран-
ній залізний вік, підгірцівська культура; вели-
кокнязівський час)
Археологічний об’єкт розташований на тери-
торії с. Мощун (дачне селище Медик-Р) Госто-
мельської селищної громади Бучанського р-ну
Київської обл. (рис. 1). Територія археологіч-
ного об’єкту забудована дачними ділянками, на
ній розташовані центральні та західні частини
вулиць 2-га Садова — 6-та Садова (рис. 22: 1, 2).
Археологічний об’єкт займає верхню час-
тину видовженого з північного заходу на пів-
денний схід (255 × 60 м) дюноподібного під-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 15
Рис. 15. Пошкодження археологічного об’єкту Мощун уроч. Мамаїв Ріг 2 за даними космічної зйомки (15.03.2022, Google)
Fig. 15. Damage to the archаеological site Moshchun, Mamaiv Rih 2 tract, according to space survey data (March 15, 2022, Google)
Рис. 16. Вид із півдня на місце влучання № 46 на архео-
логічному об’єкті Мощун уроч. Мамаїв Ріг 2. Червоними
стрілками вказано на уламки боєприпасів, синіми — на
фрагмент кераміки
Fig. 16. A view from the south to the site of military shelling
no. 46 at the archaeological site Moshchun, Mamaiv Rih 2
tract. Red arrows indicate fragments of ammunition, blue
arrows — a fragment of ceramics
вищення. Пагорб розташований на межі із за-
плавою правого берега р. Ірпінь на північний
схід від гирла р. Мощунки. Це південна око-
лиця території, що на картах ХІХ — початку
ХХ ст. має назву урочище Мамаїв Ріг. Площа
археологічного об’єкту 0,9 га. Абсолютна ви-
сота території об’єкту 105 м, висота над запла-
вою р. Ірпінь — близько 4–5 м.
Археологічний об’єкт, за інформацією
О. В. Сєрова, виявлений розвідкою експеди-
ції Київського обласного управління культури
у 1989 р. Тоді ж було зібрано окремі знахід-
ки фрагментів стінок посудин підгірцівської
культури та кераміки великокнязівського часу
(Сєров 2006).
Під час обстеження 2023 р. виявлено, що ар-
хеологічний об’єкт перебуває повністю під за-
будовою, яка зазнала нищівного руйнування
внаслідок російських обстрілів. Вдалось обсте-
жити незабудовану ділянку в південно-східній
частині пам’ятки (через дорогу, південніше від
ділянки № 110 по вул. 3-ій Садовій) (рис. 23–
24). На території ділянки зафіксовано окремі
уламки російських боєприпасів (рис. 25), кіль-
ка фрагментів стінок ліпних та гончарних по-
судин. Фрагменти гончарної кераміки можна
датувати ХVІ—ХVІІІ ст. Серед них є з поли-
вою, фрагмент покришки (інв. № 2) та вінце
посудини. Окремо відзначимо, що на території
обстеженої ділянки виявлено мікроскопічний
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 316
Рис. 17. Вид на об’єкт археології Мощун уроч. Мамаїв Ріг 2 із північного сходу (фото з району місць влучання №№ 14–17)
Fig. 17. View of the Moshchun archaeological site, Mamaiv Rih 2 tract, from the north-east (a photo from the area of military shelling
nos. 14–17)
Рис. 18. Вид із півдня (вул. 10-та Садова) на об’єкт археології Мощун уроч. Мамаїв Ріг 2
Fig. 18. View from the south (10th Sadova st.) to the archaeological site Moshchun, Mamaiv Rih 2 tract
уламок пірофілітового сланцю, що за кольором
може бути віднесений до сорту сланцю, який
використовували для виробництва жорен у ве-
ликокняжий час (рис. 26: А1).
Археологічний об’єкт зазнав руйнувань
унаслідок обстрілу російськими військами та
забудови дачними ділянками. Оселище потре-
бує подальших досліджень із метою уточнен-
ня культурно-хронологічного визначення, збо-
ру артефактного матеріалу та з’ясування стра-
тиграфії археологічного об’єкту.
Мощун, урочище Сапсайка. Оселище (доба
бронзи — ранній залізний вік)
Археологічний об’єкт розташований на зем-
лях с. Мощун Гостомельської селищної грома-
ди Бучанського р-ну Київської обл. (рис. 1). За
648 м південніше від колишнього мосту через
р. Ірпінь (знищений під час російського вторг-
нення весни 2022 р.).
Оселище розташоване на підвищенні в за-
плаві правого берега р. Ірпінь. Абсолютні ви-
сота 105,2 м., над заплавною річки 2,5 м.
Експозиція західна. Площа об’єкту 0,4 га
(87 × 57 м, витягнуте з півночі на південь).
Навколишня місцевість (південно-західна
околиця с. Мощун) у місцевих жителів має
назву Сапсайка.
Об’єкт виявлений в 2017 р. розвідками
С. П. Коломійця, А. В. Борисова, С. В. Павлен-
ка (Коломієць, Борисов, Павленко 2017). Тоді ж
зібрано ліпну кераміку доби бронзи — ранньо-
го залізного віку.
У 2023 р. безпосереднє обстеження пам’ят-
ки виявилось неможливим через обмеження,
пов’язані з війною. Моніторинг стану здійсню-
вався дистанційно. На території археологічно-
го об’єкту, за даними космічної зйомки, дато-
ваної 15.03.2023 (сервіс Google), зафіксовано
чотири сліди влучання російських боєприпасів
(рис. 27: 1, 2).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 17
Рис. 19. Уламок боєприпасів на території археологічного
об’єкту Мощун уроч. Мамаїв Ріг 2
Fig. 19. A fragment of ammunition on the territory of the
archaeological site Moshchun, Mamaiv Rih 2 tract
Рис. 20. Уламок боєприпасів на території археологічного
об’єкту Мощун уроч. Мамаїв Ріг 2
Fig. 20. A fragment of ammunition on the territory of the
archaeological site Moshchun, Mamaiv Rih 2 tract
Археологічний об’єкт потребує додатково-
го натурного обстеження для з’ясування стану
збереження та збору інформації, що допоможе
уточнити культурно-хронологічне визначення
та його межі.
Мощун 2. Місце віднайдення (доба бронзи —
ранній залізний вік; ХVІІ—ХVІІІ ст.)
Археологічний об’єкт розташований на зем-
лях села Мощун Гостомельської селищної гро-
мади Бучанського р-ну Київської обл. (рис. 1).
За 1,079 км південніше від колишнього мосту
через р. Ірпінь (знищений під час російського
вторгнення весни 2022 р.).
Місце віднайдення розташоване на підви-
щенні в заплаві правого берега р. Ірпінь на не-
великому мисоподібному виступі. Абсолют-
ні висоти 105,5–105,7 м, над заплавною річки
2,5–3,0 м. Експозиція західна. Площа об’єкту
0,2 га (58 × 36 м, витягнуте з півночі на пів-
день).
Об’єкт виявлений 2017 р. розвідками
С. П. Коломійця, А. В. Борисова і С. В. Павлен-
ка (Коломієць, Борисов, Павленко 2017). Тоді ж
зібрано ліпну кераміку доби бронзи — ранньо-
го залізного віку та окремі фрагменти ХVІІ—
ХVІІІ ст.
У 2023 р. безпосереднє обстеження пам’ят-
ки було неможливе через обмеження, пов’язані
з війною. Моніторинг стану здійснював-
ся дистанційно. На території археологічного
об’єкту, за даними космічної зйомки, датованої
15.03.2023 (сервіс Google), зафіксовано сліди
двох влучань російських боєприпасів (рис. 28:
1, 2). Археологічний об’єкт потребує додатко-
вого натурного обстеження.
Мощун 1. Оселище (доба бронзи — ранній за-
лізний вік)
Археологічний об’єкт розташований на зем-
лях с. Мощун Гостомельської селищної грома-
ди Бучанського р-ну Київської обл. (рис. 1). За
2,379 км південніше від знищеного під час ро-
сійського вторгнення мосту через р. Ірпінь.
Оселище розташоване на підвищенні в за-
плаві правого берега р. Ірпінь. Абсолютна ви-
сота 106,5 м, над заплавною річки 3 м. Експо-
зиція західна. Площа об’єкту 0,4 га (107 × 50 м,
витягнуте з півночі на південь).
Об’єкт виявлений 2017 р. розвідками
С. П. Коломійця, А. В. Борисова, С. В. Павлен-
ка (Коломієць, Борисов, Павленко 2017). Тоді ж
зібрано ліпну кераміку доби бронзи — ранньо-
го залізного віку.
У 2023 р. безпосереднє обстеження пам’ят-
ки виявилось неможливим через обмеження,
пов’язані з воєнним станом. Моніторинг стану
здійснювався дистанційно. На території архео-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 318
Рис. 21. Фрагменти стінок ліпних керамічних посудин із території місця віднайдення Мощун уроч. Мамаїв Ріг 2
Fig. 21. Fragments of walls of handmade ceramic vessels from the territory of the location of Moshchun, Mamaiv Rih 2 tract
логічного об’єкту, за даними космічної зйомки,
датованої 15.03.2023 рік (сервіс Google), зафік-
совано сліди двох влучань російських боєпри-
пасів (рис. 29: 1, 2). Археологічний об’єкт по-
требує додаткового натурного обстеження.
Окрім археологічних пам’яток, обстежено
чотири місця, безпосередньо пов’язаних із бо-
йовими операціями 2022 р. (два місця знищен-
ня російської військової техніки, одне місце
масованого обстрілу, меморіал пам’яті «Янго-
ли Перемоги» загиблим українським героям на
місці бойових позицій).
Висновки
Підсумовуючи досвід моніторингових робіт
біля с. Мощун та в північній частини Київщи-
ни, можна констатувати, що обстежені архео-
логічні об’єкти пошкоджені внаслідок розгор-
тання російсько-української війни. Їх умовно
можна поділити на кілька груп:
1. Об’єкти, пошкоджені внаслідок обстрілу
різними боєприпасами. На цих пам’ятках фік-
суються різноманітні сліди влучання боєпри-
пасів. Часто культурний шар знищений у місці
інв №1
інв №2
інв №3
інв №4
інв №8
інв №7
інв №6
інв №5
0 2 cm
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 19
Рис. 22. Пошкодження археологічного об’єкту Мощун уроч. Мамаїв Ріг 1 за даними космічної зйомки (15.03.2022,
Google) та розташування об’єкту на плані забудови дачного селища (OpenStreetMap)
Fig. 22. Damage to the Moshchun archaeological site, Mamaiv Rih 1 tract, according to space survey data (March 15, 2022,
Google) and the location of the object on the construction plan of the country village (OpenStreetMap)
Рис. 23. Вид на обстежену ділянку на археологічному об’єкті Мощун уроч. Мамаїв Ріг 1 з північно-західного кута
Fig. 23. View of the surveyed site from the north-west corner at the Moshchun archaeological site, Mamaiv Rih 1 tract
влучання з утворенням воронкоподібного загли-
блення (Раківка уроч. Шевлівка) або неглибо-
ких блюдцеподібних западин (Мощун уроч. Ма-
маїв Ріг 2). На території таких археологічних
об’єктів часто розкидані різного розміру уламки
боєприпасів (Мощун уроч. Мамаїв Ріг 2; Мощун
уроч. Мамаїв Ріг 1; Нові Петрівці уроч. Сакова
Пристань). Верхні шари культурного археоло-
гічних об’єктів пронизані металевими уламка-
ми, що значно змінює структуру культурного
шару в цілому. Такі пошкодження фіксують-
ся, як правило, в місцях і поблизу місць актив-
них бойових дій, наприклад, на різночасових
пам’ятках в околицях с. Мощун та р. Ірпінь.
2. Археологічні об’єкти, пошкоджені беліге-
ративною діяльністю. Такі археологічні об’єкти
пошкоджені різноманітними траншеями, блін-
дажами та іншими заглибленими елементами
військової інфраструктури. Варто зазначити, що
ця діяльність повністю знищує культурний шар
об’єкту археології на місці побудови таких еле-
ментів стаціонарних укріплень (Змієвий Вал по-
близу с. Плесецьке, оселище на захід від с. Се-
веринівка, Чорногородка уроч. Слобода). Цей
тип пошкоджень найбільш очевидний та підля-
гає фіксації. Варто вказати на необхідність за-
стосування низьковисотної аерозйомки, яка, од-
нак, поки що недоступна для членів експедиції.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 320
Рис. 24. Вид на обстежену ділянку на археологічному об’єкті Мощун уроч. Мамаїв Ріг 1 з півдня
Fig. 24. View of the surveyed site from the south at the Moshchun archaeological site, Mamaiv Rih 1 tract
Рис. 25. Залишки боєприпасів після обстрілів росіянами
житлової забудови на обстеженій ділянці археологічного
об’єкту Мощун уроч. Мамаїв Ріг 1
Fig. 25. Remnants of ammunition left after Russian shellings
of a residential building on the surveyed site at the Moshchun
archaeological site, Mamaiv Rih 1 tract
гової експедиції, що займається фіксацією по-
шкоджень, завданих національній та світовій
археологічній спадщині, дає привід для помір-
кованого, але одночасно впевненого оптимізму.
Безумовно, зважаючи на неймовірний масштаб
заподіяних російським агресором збитків, оці-
нити хоча б загальну картину пошкоджень ві-
тчизняної археологічної спадщини на сьогод-
нішній день неможливо. Та попри те є надія, що
такі наукові ініціативи матимуть більшу увагу як
з боку суспільства, так і державних інституцій.
По-друге, ця наукова ініціатива є чудовим при-
кладом співпраці між науковцями археологами
та представниками ЗСУ, у лавах яких опинилась
певна кількість людей відповідного фаху. Моні-
торинг стану археологічних об’єктів у більшості
випадків сьогодні неможливий без представни-
ків збройних сил, які мають досвід і можливість
працювати в місцях, які все ще становлять не-
безпеку, пов’язану з бойовими діями.
Завдяки зібраній у процесі моніторингу ін-
формації маємо змогу висловити перші пропо-
зиції щодо заходів консервації пошкоджених
унаслідок російської агресії об’єктів археології.
Такі заходи повинні бути скеровані на терито-
рії археологічних об’єктів а отже, на специфіч-
ні ландшафти. Першим завданням є здійснення
при потребі комплексу робіт із розмінування ар-
хеологічних ландшафтів. Для цього необхідне
залучення сертифікованих фахівців. Наступним
етапом має стати рекультивація ділянок, пошко-
джених вибухами боєприпасів: вилучення улам-
ків, археологічне дослідження вирв та інших по-
3. Об’єкти, стан яких з’ясувати за допомо-
гою наземного моніторингу під час дії воєнно-
го стану неможливо. Стан таких об’єктів архео-
логії можна опосередковано оцінити за косміч-
ними знімками (в разі наявності актуальних)
або досить умовно за опосередкованими дани-
ми. Частина об’єктів, хоч і недоступна через за-
мінування під’їздів, усе ж таки візуально фік-
сується (курган поблизу с. Фасова).
Загалом, здійснені співробітниками Інсти-
туту археології НАН України та представника-
ми ЗСУ спільні наукові розвідки мають важли-
ве значення з кількох причин. По-перше, сам
факт існування та активної роботи моніторин-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 21
Рис. 26. Артефакти з археологічного об’єкту Мощун уроч. Мамаїв Ріг 1
Fig. 26. Artefacts from the Moshchun archaeological site, Mamaiv Rih 1 tract
шкоджень культурного шару, їх рекультивація.
Додатковим завданням може стати суцільне ви-
лучення уламкових матеріалів, що залишились
після вибухів із паралельним фаховим дослі-
дженням верхніх шарів археологічних об’єктів.
Важливим напрямком роботи з менеджмен-
ту пошкоджених археологічних об’єктів є по-
єднання археологічно-консерваційних заходів
з експертизою екологічної цінності територій.
Воєнні дії, попри свій деструктивний характер,
все-таки дають шанс на перегляд традиційних
способів використання територій. Саме тому
інв №1
інв №2
інв №3 інв №4
інв №5 інв №6 інв №7
інв №8
інв №10
інв №9
A1
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 322
Рис. 27. Пошкодження археологічного об’єкту Мощун уроч. Сапсайка за даними космічної зйомки (15.03.2022, Google)
Fig. 27. Damage to the Moshchun archaeological site, Sapsaika tract, according to space survey data (March 15, 2022, Google)
Рис. 28. Пошкодження археологічного об’єкту Мощун 2 за даними космічної зйомки (15.03.2022, Google)
Fig. 28. Damage to the Moshchun 2 archaeological site according to space survey data (March 15, 2022, Google)
слід розглянути можливість заповідання окре-
мих ландшафтних виділів із точки зору при-
родної та культурної цінності. Таке заповідання
може бути поєднане з використанням цих тери-
торій під час подальших воєнних дій як чинних
чи законсервованих військових об’єктів.
Успіх моніторингових та документаційних
зусиль залежатиме від ефективності залучення
археологів-професіоналів, що мають військовий
досвід, до процесу збору інформації про змі-
ну археологічних ландшафтів та стану об’єктів
культурної спадщини. З огляду на тенденцію
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 23
Рис. 29. Пошкодження археологічного об’єкту Мощун 1 за даними космічної зйомки (15.03.2022, Google)
Fig. 29. Damage to the Moshchun 1 archaeological site, according to space survey data (March 15, 2022, Google)
розгортання російсько-української війни потре-
ба та цінність кожного кваліфікованого фахівця
з археології із військовим досвідом лише зрос-
татиме. На жаль, цьому сприяє інтенсивне зни-
щення історичних ландшафтів в зонах бойових
дій на території України та фізичне зменшення
відповідних фахівців. Нагадаємо, що залучення
іноземних спеціалістів до моніторингу археоло-
гічної спадщини на «територіях війни» на сьо-
годні практично неможливе. Тож подальша ро-
бота вбачається в удосконаленні методик фікса-
ції стану археологічних пам’яток та постійному
залученні археологів у складі ЗСУ та поза ними
до системної роботи з археологічного моніто-
рингу.
Надійшла 25.03.2024
Васильева, М. В. 1989. Гражданско-правовые сред-
ства охраны и использования памятников истории и
культуры. Автореферат дисертации к.ю.н. Всесоюзный
юридический заочный институт.
Гжибовська, Т. С. 2018. Щодо впровадження системи
моніторингу об’єктів культурної спадщини. В: Добролюб-
ська, Ю. А. (відп. ред.). Історіосфера: матеріали Тринад-
цятої наукової конференції викладачів, здобувачів вищої
освіти та молодих учених Південноукраїнського націо-
нального педагогічного університету імені К. Д. Ушин-
ського, Одеса, Україна, 6–7 квітня 2018 р. Одеса: ПНПУ
імені К. Д. Ушинського, с. 70-77.
У селі Мощун на Київщині знищено 2 тис будинків із
2,8 тис. Дзеркало тижня. 6 травня 2022 [online]. Режим
доступу: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/u-seli-moshchun-na-
kijivshchini-znishcheno-2-tis-budinkiv-iz-2-8-tis.html [Дата
звернення 20 березня 2024].
Каткова, Т. Г. 2008. Правова охорона культурної
спадщини в Україні. Харків: Право.
Коломієць, С., Борисов, А., Павленко, С. 2017. Звіт
про археологічні розвідки проведені на території басей-
ну р. Ірпінь в 2017 році. Науковий архів ІА НАН України,
ф. 64, 2017/б.н., опис 2017.
Малолітнева, В. К, Борисов, А. В., Гурова, А. М., Мали-
шев, О. О. 2021. Аерокосмічний моніторинг археологічного
ландшафту: правові та організаційні засади. Київ: Норма
права. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.21378090.v1
Національна... 2023. Національна академія наук Украї-
ни. Моніторинг археологічних об’єктів під час війни в Укра-
їні. 15 червня 2023 [online]. Режим доступу: https://www.nas.
gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=10220
[Дата звернення 20 березня 2024].
Поливач, К. А. 2013. Формування системи моніторин-
гу об’єктів культурної спадщини в Україні. Український
географічний журнал, 3, с. 56-63.
Про охорону... 2000. Про охорону культурної спадщи-
ни: Закон України від 8 червня 2000 року № 1805-III. Ві-
домості Верховної Ради України, 39.
Сєров, О. В. 2006. Пам’ятки археології Київської об-
ласті кінця Х — середини ХІІІ ст. Археологічний ката-
лог. Рукопис. Київ: Центр пам’яткознавства НАН Украї-
ни; УТОПІК.
Томашевський, А. П. 1998. Перспективи та про-
блеми комплексного вивчення i збереження істори-
ко-культурної та палеоприродної спадщини на зла-
мі тисячоліть. В: Рижко, В. А. (відп. ред.). Матеріа-
ли конференції «Людина в ландшафті ХХІ століття:
гуманізація географії. Проблеми постнекласичних
методологій». Київ (б. в.), с. 130-135. https://doi.
org/10.6084/m9.figshare.5194792.v2
Томашевський, А. П. 2004. Комплексне збережен-
ня історико-археологічної та природної спадщини: тери-
торіальний імператив. Екологічний вісник, 6 (28), с. 2-5.
https://doi.org/10.6084/m9.figshare.5194930.v1
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 324
Відкликаний РФ підпис під Римським Статутом не
впливає на розслідування її злочинів. Укрінформ. 18 груд-
ня 2020 [online]. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/
rubric-polytics/3157458-vidklikanij-rf-pidpis-pid-rimskim-
statutom-ne-vplivae-na-rozsliduvanna-ii-zlociniv-mamedov.
html [Дата звернення 20 березня 2024].
У МкіП назвали кількість зруйнованих та по-
шкоджених армією РФ культурних пам’яток. 8 лип-
ня 2023. Укрінформ [online]. Режим доступу: https://
www.ukrinform.ua/rubric-culture/3733248-u-mkip-nazvali-
kilkist-zrujnovanih-ta-poskodzenih-armieu-rf-kulturnih-
pamatok.html [Дата звернення 20 березня 2024].
Шидловський, П. С., Корнієнко, М. В., Івакін, В. Г.,
Буйських, А. В., Прокопенко, І. В., Осінчук, Т. М., Сини-
ця, Є. В., Пічкур, Є. В. (ред.). 2022. Науковий практичний
семінар «Охорона та збереження археологічної спадщини
України. Protection and preservation of archaeological heri-
tage of Ukraine». Тези доповідей. Київ, Україна, 23 листо-
пада 2022 р. Київ: Центр консервації предметів археології.
Гаазький суд вперше виніс вирок за знищення куль-
турної спадщини. LB.UA. 27 вересня 2016 [online]. Режим
доступу: https://lb.ua/culture/2016/09/27/346316_gaagskiy_
sud_vpervie_vines_prigovor.html [Дата звернення 20 бе-
резня 2024].
Олександр Вдовиченко, «Слов’ян»: «Я був впев-
нений в своїх людях. І ми вистояли». LB.UA. 3 черв-
ня 2022 [online]. Режим доступу: https://lb.ua/
society/2022/06/03/518854_oleksandr_ vdovichenko_
slovyan.html [Дата звернення 20 березня 2024].
Козаровичі. Підірвати дамбу, щоб врятувати Київ.
Ukraїner. 20 грудня 2022 [online]. – Режим доступу: https://
www.youtube.com/watch?v=rtHOl5IPhXs [Дата звернення
20 березня 2024].
Battle for Kyiv: Ukrainian Valor, Russian Blunders Com-
bined to Save the Capital. Washington Post. 24 серпня 2022
[online]. Режим доступу: https://www.washingtonpost.
com/national-security/interactive/2022/kyiv-battle-ukraine-
survival/ [Дата звернення 20 березня 2024].
Volodymyr A. Hnera1, Artem V. Borysov2, Bohdan O. Skopnenko3, Mykyta V. Naraikivskyi4
1PhD, Research Fellow, the National Defense University of Ukraine, ORCID: 0000-0002-6589-9163, gneravolodimir@gmail.
com
2PhD, Research Fellow, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID: 0000-0002-2322-
2277, artem_borysov@iananu.org.ua
3PhD, Research Fellow, the National Defense University of Ukraine, ORCID: 0000-0001-5678-0657, Sko-bogdan@i.ua
4Laboratory Assistant, the National Defense University of Ukraine, ORCID: 0009-0009-4910-3100, 0933596232nik@gmail.
com
CONSEQUENCES OF THE WAR FOR CULTURE HERITAGE SITES
ON THE EXAMPLE OF ARCHAEOLOGICAL SITES IN MOSHCHUN VILLAGE NEAR KYIV
The Russian Federation has been destroying Ukrainian cultural heritage since 2014. A full-scale invasion by the Russians in February
2022 increased the scale of losses. The aggressor country must compensate for the damages caused to Ukraine. Documenting these
losses is part of the process of restorative justice. Legal tools are an important part of the work of documenting destruction. Part of
the article reveals legal aspects of such documentation.
Moshchun village, near Kyiv, became the territory of military confrontation. This area has suffered significant damage. Houses
of local residents became ruins. Many traces of ammunition explosions covered the surrounding fields and forests. Part of the
territory affected by the war is the area of archaeological sites. We reconstructed the course of the military conflict using public
information to piece together the events of 2022. This revealed the process of destruction of archaeological sites. The collected
information helped in the direct survey of archaeological sites.
The basis of the article is the data collected in the summer of 2023. Monitoring archaeological expedition of the Institute
of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine surveyed seven archaeological sites. All surveyed objects have
damage from military operations. The examined places form three groups: а) objects with traces of damage as a result of shelling
with various ammunition; b) objects damaged by belligerent activity; с) objects whose status is unknown.
Monitoring of archaeological sites is impossible without representatives of the Armed Forces of Ukraine. The interaction
of the executive authorities, scientific institutions and defense forces of Ukraine is a necessary condition for the deployment of
the monitoring system of archaeological objects in the wartime conditions. The survey carried out by the authors of the article is
only one of the ways of documenting the war crimes of the Russians against the world cultural heritage.
K e y w o r d s: archaeological heritage, Ukraine, Russian aggression, damage to archaeological sites, Kyiv Oblast, Irpin River
basin, ancient Rus, Neolithic, Early Iron Age.
References
Vasileva, M. V. 1989. Grazhdansko-pravovie sredstva okhrani i ispolzovaniya pamyatnikov istorii i kulturi. Avtoreferat
disertatsii k.yu.n. Vsesoiuznyi iuridicheskii zaochnyi institut.
Hzhybovska, T. S. 2018. Shchodo vprovadzhennia systemy monitorynhu obiektiv kulturnoi spadshchyny. In: Dobroliub-
ska, Yu. A. (exec. ed.). Istoriosfera: materialy Trynadtsiatoi naukovoi konferentsii vykladachiv, zdobuvachiv vyshchoi
osvity ta molodykh uchenykh Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni K. D. Ushynskoho,
Odesa, Ukraina, 6–7 kvitnia 2018 r. Odesa: PNPU imeni K.D. Ushynskoho, p. 70-77.
U seli Moshchun na Kyivshchyni znyshcheno 2 tys budynkiv iz 2,8 tys. Dzerkalo tyzhnia. 6 travnia 2022 [online]. Avaliable
at: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/u-seli-moshchun-na-kijivshchini-znishcheno-2-tis-budinkiv-iz-2-8-tis.html [Accessed
20 March 2024].
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 3 25
Katkova, T. H. 2008. Pravova okhorona kulturnoi spadshchyny v Ukraini. Kharkiv: Pravo.
Kolomiiets, S., Borysov, A., Pavlenko, S. 2017. Zvit pro arkheolohichni rozvidky provedeni na terytorii baseinu r. Irpin v
2017 rotsi. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 2017/b.n., opys 2017.
Malolitneva, V. K, Borysov, A. V., Hurova, A. M., Malyshev, O. O. 2021. Aerokosmichnyi monitorynh arkheolohichnoho
landshaftu: pravovi ta orhanizatsiini zasady. Kyiv: Norma prava. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.21378090.v1
Natsionalna... 2023. Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. 15 chervnia 2023. Monitorynh arkheolohichnykh obiektiv pid chas
viiny v Ukraini [online]. Avaliable at: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=10220 [Ac-
cessed 20 March 2024].
Polyvach, K.A. 2013. Formuvannia systemy monitorynhu obiektiv kulturnoi spadshchyny v Ukraini. Ukrainskyi heohrafichnyi
zhurnal, 3, p. 56-63.
Pro okhoronu... 2000. Pro okhoronu kulturnoi spadshchyny. Zakon Ukrainy vid 8 chervnia 2000 roku № 1805-III. Vidomosti
Verkhovnoi Rady Ukrainy, 39.
Sierov, O. V. 2006. Pamiatky arkheolohii Kyivskoi oblasti kintsia Х — seredyny ХІІІ st. Arkheolohichnyi kataloh. Rukopys.
Kyiv: Tsentr pamiatkoznavstva NAN Ukrainy; UTOPIK.
Tomashevskyi, A. P. 1998. Perspektyvy ta problemy kompleksnoho vyvchennia i zberezhennia istoryko-kulturnoi ta
paleopryrodnoi spadshchyny na zlami tysiacholit. In: Ryzhko, V. A. (exec. ed.). Materialy konferentsii «Liudyna v
landshafti KhKhI stolittia: humanizatsiia heohrafii. Problemy postneklasychnykh metodolohii». Kyiv (w. ed), p. 130-135.
https://doi.org/10.6084/m9.figshare.5194792.v2
Tomashevskyi, A. P. 2004. Kompleksne zberezhennia istoryko-arkheolohichnoi ta pryrodnoi spadshchyny: terytorialnyi
imperatyv. Ekolohichnyi visnyk, 6 (28), p. 2-5. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.5194930.v1
Vidklykanyi RF pidpys pid Rymskym Statutom ne vplyvaie na rozsliduvannia yii zlochyniv. Ukrinform. 18 hrudnia 2020
[online]. Avaliable at: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3157458-vidklikanij-rf-pidpis-pid-rimskim-statutom-ne-
vplivae-na-rozsliduvanna-ii-zlociniv-mamedov.html [Accessed 20 March 2024].
U MkiP nazvaly kilkist zruinovanykh ta poshkodzhenykh armiieiu RF kulturnykh pamiatok. Ukrinform. 8 lypnia 2023 [online].
Avaliable at: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3733248-u-mkip-nazvali-kilkist-zrujnovanih-ta-poskodzenih-
armieu-rf-kulturnih-pamatok.html [Accessed 20 March 2024].
Shydlovskyi, P. S., Korniienko, M. V., Ivakin, V. H., Buiskykh, A. V., Prokopenko, I. V., Osinchuk, T. M., Synytsia, Ye. V.,
Pichkur, Ye. V. (eds.). 2022. Naukovyi praktychnyi seminar «Okhorona ta zberezhennia arkheolohichnoi spadshchyny
Ukrainy. Protection and preservation of archaeological heritage of Ukraine». Tezy dopovidei. Kyiv, Ukraina, 23 lystopada
2022 r. Kyiv: Tsentr konservatsii predmetiv arkheolohii.
Haazkyi sud vpershe vynis vyrok za znyshchennia kulturnoi spadshchyny. LB.UA. 27 veresnia 2016 [online]. Avaliable at:
https://lb.ua/culture/2016/09/27/346316_gaagskiy_sud_vpervie_vines_prigovor.html [Accessed 20 March 2024].
Oleksandr Vdovychenko, «Slovian»: «Ya buv vpevnenyi v svoikh liudiakh. I my vystoialy». LB.UA. 3 chervnia 2022 [online].
Avaliable at: https://lb.ua/society/2022/06/03/518854_oleksandr_vdovichenko_slovyan.html [Accessed 20 March 2024].
Kozarovychi. Pidirvaty dambu, shchob vriatuvaty Kyiv. Ukraїner. 20 hrudnia 2022 [online]. Avaliable at: https://www.youtube.
com/watch?v=rtHOl5IPhXs [Accessed 20 March 2024].
Battle for Kyiv: Ukrainian Valor, Russian Blunders Combined to Save the Capital. Washington Post. 24 серпня 2022. [online].
Avaliable at: https://www.washingtonpost.com/national-security/interactive/2022/kyiv-battle-ukraine-survival/ [Accessed
20 March 2024].
|
| id | arheologia-com-ua-article-427 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:06:07Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/6c/01b4ebd001b6317bf8a07f032f1b506c.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-4272025-09-05T15:29:12Z Наслідки війни для об’єктів культурної спадщини на прикладі археологічних об’єктів села Мощун поблизу Києва Consequences of the War for Archaeological Heritage Sites on the Example of Archaeological Sites in Moshchun Village near Kyiv Hnera, V. A. Borysov, A. V. Skopnenko, B. O. Naraikivskyi, M. V. archaeological heritage, Ukraine, Russian aggression, damage to archaeological sites, Kyiv Oblast, Irpin River basin, ancient Rus, Neolithic, Early Iron Age археологічна спадщина, російська агресія, пошкодження археологічних об’єктів, Київська область, басейн річки Ірпінь, великокняжий час, неоліт, ранній залізний вік Статтю присвячено результатам обстеження археологічних пам’яток у районі с. Мощун Київської обл., що зазнали впливу воєнних дій навесні 2022 р. Описано перебіг воєнної агресії росіян на локальній ділянці оборони Києва та продемонстровано наслідки цих подій для археологічної спадщини. Проаналізовано стан археологічних пам’яток обстежених роботами Моніторингової археологічної експедиції Інституту археології НАН України. The Russian Federation has been destroying Ukrainian cultural heritage since 2014. A full-scale invasion by the Russians in February 2022 increased the scale of losses. The aggressor country must compensate for the damages caused to Ukraine. Documenting these losses is part of the process of restorative justice. Legal tools are an important part of the work of documenting destruction. Part of the article reveals legal aspects of such documentation.Moshchun village, near Kyiv, became the territory of military confrontation. This area has suffered significant damage. Houses of local residents became ruins. Many traces of ammunition explosions covered the surrounding fields and forests. Part of the territory affected by the war is the area of archaeological sites. We reconstructed the course of the military conflict using public information to piece together the events of 2022. This revealed the process of destruction of archaeological sites. The collected information helped in the direct survey of archaeological sites.The basis of the article is the data collected in the summer of 2023. Monitoring archaeological expedition of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine surveyed seven archaeological sites. All surveyed objects have damage from military operations. The examined places form three groups: а) objects with traces of damage as a result of shelling with various ammunition; b) objects damaged by belligerent activity; с) objects whose status is unknown.Monitoring of archaeological sites is impossible without representatives of the Armed Forces of Ukraine. The interaction of the executive authorities, scientific institutions and defense forces of Ukraine is a necessary condition for the deployment of the monitoring system of archaeological objects in the wartime conditions. The survey carried out by the authors of the article is only one of the ways of documenting the war crimes of the Russians against the world cultural heritage. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2025-08-30 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/427 10.15407/archaeologyua2025.03.005 Arheologia; No 3 (2025): Arheologia; 5-25 Археологія ; № 3 (2025): Археологія; 5-25 Археология; № 3 (2025): Arheologia; 5-25 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/427/429 Copyright (c) 2025 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en |
| spellingShingle | археологічна спадщина російська агресія пошкодження археологічних об’єктів Київська область басейн річки Ірпінь великокняжий час неоліт ранній залізний вік Hnera, V. A. Borysov, A. V. Skopnenko, B. O. Naraikivskyi, M. V. Наслідки війни для об’єктів культурної спадщини на прикладі археологічних об’єктів села Мощун поблизу Києва |
| title | Наслідки війни для об’єктів культурної спадщини на прикладі археологічних об’єктів села Мощун поблизу Києва |
| title_alt | Consequences of the War for Archaeological Heritage Sites on the Example of Archaeological Sites in Moshchun Village near Kyiv |
| title_full | Наслідки війни для об’єктів культурної спадщини на прикладі археологічних об’єктів села Мощун поблизу Києва |
| title_fullStr | Наслідки війни для об’єктів культурної спадщини на прикладі археологічних об’єктів села Мощун поблизу Києва |
| title_full_unstemmed | Наслідки війни для об’єктів культурної спадщини на прикладі археологічних об’єктів села Мощун поблизу Києва |
| title_short | Наслідки війни для об’єктів культурної спадщини на прикладі археологічних об’єктів села Мощун поблизу Києва |
| title_sort | наслідки війни для об’єктів культурної спадщини на прикладі археологічних об’єктів села мощун поблизу києва |
| topic | археологічна спадщина російська агресія пошкодження археологічних об’єктів Київська область басейн річки Ірпінь великокняжий час неоліт ранній залізний вік |
| topic_facet | archaeological heritage Ukraine Russian aggression damage to archaeological sites Kyiv Oblast Irpin River basin ancient Rus Neolithic Early Iron Age археологічна спадщина російська агресія пошкодження археологічних об’єктів Київська область басейн річки Ірпінь великокняжий час неоліт ранній залізний вік |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/427 |
| work_keys_str_mv | AT hnerava naslídkivíjnidlâobêktívkulʹturnoíspadŝininaprikladíarheologíčnihobêktívselamoŝunpoblizukiêva AT borysovav naslídkivíjnidlâobêktívkulʹturnoíspadŝininaprikladíarheologíčnihobêktívselamoŝunpoblizukiêva AT skopnenkobo naslídkivíjnidlâobêktívkulʹturnoíspadŝininaprikladíarheologíčnihobêktívselamoŝunpoblizukiêva AT naraikivskyimv naslídkivíjnidlâobêktívkulʹturnoíspadŝininaprikladíarheologíčnihobêktívselamoŝunpoblizukiêva AT hnerava consequencesofthewarforarchaeologicalheritagesitesontheexampleofarchaeologicalsitesinmoshchunvillagenearkyiv AT borysovav consequencesofthewarforarchaeologicalheritagesitesontheexampleofarchaeologicalsitesinmoshchunvillagenearkyiv AT skopnenkobo consequencesofthewarforarchaeologicalheritagesitesontheexampleofarchaeologicalsitesinmoshchunvillagenearkyiv AT naraikivskyimv consequencesofthewarforarchaeologicalheritagesitesontheexampleofarchaeologicalsitesinmoshchunvillagenearkyiv |