Поховальні споруди Cвітло-водського могильника скіфського часу на середньому Дніпрі
The article is devoted to the analysis of the burial structures discovered at the Svitlovodsk cemetery of the Scythian period in the Kirovohrad oblast, located in the south of the Dnipro Right-Bank Forest-Steppe region. Comparisons are made with an...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Issue: | 4 |
| Pages: | 53-76 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/432 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824652789710848 |
|---|---|
| author | Mohylov , O. D. |
| author_facet | Mohylov , O. D. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "O. D. Mohylov ",
"institution": "PhD, Senior Researcher, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, the Early Iron Age Archaeology Department",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Mohylov , O. D. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 76 |
| container_issue | 4 |
| container_start_page | 53 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2025-12-08T01:01:56Z |
| description | The article is devoted to the analysis of the burial structures discovered at the Svitlovodsk cemetery of the Scythian period in the Kirovohrad oblast, located in the south of the Dnipro Right-Bank Forest-Steppe region. Comparisons are made with analogous grave structures of the Middle Scythian and Late Scythian stages in the forest-steppe and steppe regions. Their chronology is determined. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2025.04.053 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:06:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 4 2025
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
ГАРДІ С. Е., PhD, Університет ім. Рея Хуана Карлоса, Іспанія
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина
ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки
ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор хаб., Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера,
Німеччина
ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (вiдповiдальний секретар)
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
FORNASIER J., Professor, Dr. Hab., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
HARDY S. A., PhD, Rey Juan Carlos University, Spain
KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, University of Texas at Austin, the USA
SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary)
ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 4 2025
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
СТЕПАНЧУК В. М., НАУМЕНКО О. О., ТИС-
ЛЮК В. В. Вивчення зв’язку між залишками піг-
менту та розтріскуванням ковпакоподібної форми:
приклад із Заскельної V
ПАЛМЕР Р., ФОУЛЕР М., ВАРД В., КАРЯ-
КА О. В. Ландшафтне археологічне обстеження
6600 км2 Черкаської обл. (Україна) з вико-
ристанням супутникових знімків із відкритих
джерел: другий звіт
МОГИЛОВ О. Д. Поховальні споруди Cвітло-
водського могильника скіфського часу на серед-
ньому Дніпрі
ПУГОЛОВОК Ю. О., КУШНІР А. С., МАТ-
ВІЇШИНА Ж. М. Палеоландшафтний аналіз
ранньослов’янського городища в Опішні
Publications
of Archaeological Materials
KOVALENKO O. V., REIDA R. M. Alanian Buri-
al of the Hun Period (Barrow no. 17 of the Cemetery
near Storozhove Village)
To the History
of Ancient Crafts
ПАВЛЕНКО С. В. Дослідження виробничого ре-
гіону індустрії пірофілітового сланцю на півдні
Словечансько-Овруцького кряжу
Статтi
STEPANCHUK V. M., NAUMENKO O. O., TY-
SLIUK V. V. Examining the Association Between
Pigment Residues and Potlid-like Cracking: a Case
Study from Zaskelna V
PALMER R., FOWLER M., WARD V., KARIA-
KA O. V. An Archaeological Landscape Survey of
6600 km2 of Cherkasy Oblast, Ukraine, Using Open-
Source Satellite Images: Second Report
MOHYLOV O. D. Scythian Period Funerary Con-
structions of the Svitlovodsk Cemetery in the Middle
Dnipro Region
PUHOLOVOK Yu. O., KUSHNIR A. S., MAT-
VIISHYNA Zh. M. Paleolandscape Analysis of the
Early Slavic Hillfort in Opishnia
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
КОВАЛЕНКО О. В., РЕЙДА Р. М. Аланське
поховання гунського часу (курган 17 могильника
поблизу с. Сторожове)
До iсторiї
стародавнього виробництва
PAVLENKO S. V. Study of the Industrial Region
of the Pyrophyllite Slate Industry in the South of the
Slovechno-Ovruch Ridge
5
23
53
77
91
114
Iсторiя науки
БРОВЕНДЕР Ю. М. Становлення і розвиток
східноукраїнського осередку наукової школи
професора В. В. Отрощенка (до 80-річчя юві-
ляра)
Хронiка
Пам’яті Олександра Петровича Моці
Алфавiтний покажчик змiсту журналу
«Археологiя» за 2025 рiк
History of Science
BROVENDER Yu. M. The Formation and Devel-
opment of the Eastern Ukrainian Centre of Professor
V. V. Otroshchenko’s Research School (on the Oc-
casion of his 80th Anniversary)
News Review
To the Memory of Oleksandr Petrovych Motsia
Index of Publications in Arheologia Journal in
2025
139
149
150
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 53
УДК: 903(477.65)”638” https://doi.org/10.15407/arheologiaua2025.04.053
© MOHYLOV Oleksandr Dmytrovych, 2025 — PhD, Senior
Researcher, the Institute of Archaeology, the National
Academy of Sciences of Ukraine, the Early Iron Age
Archaeology Department, ORCID: 0000-0002-2400-2380,
mogilovod@gmail.com
© Інститут археології НАН України, 2025
SCYTHIAN PERIOD FUNERARY CONSTRUCTIONS OF THE
SVITLOVODSK CEMETERY IN THE MIDDLE DNIPRO REGION
O. D. MOHYLOV
Kirovohrad State Pedagogical Institute. The work
was led by N. M. Bokii and later by I. A. Kozyr1.
The necropolis was built in a place where a Bronze
Age barrow (no. 6) had already existed.
Despite the existence of individual studies
(Бокий 1980; Могилов 2023), a comprehensive
analysis of the entire necropolis — including its
burial rites, material culture, chronology, and so-
cial structure, is still needed. It is important to
study the funerary structures of the necropolis as
it enables their comparison with other steppe and
forest-steppe structures. Such analysis makes it
possible to draw important conclusions about the
ethno-cultural affiliation of the population that cre-
ated the Svitlovodsk necropolis. This article focus-
es on the typology of graves.
The work begins with a description of the burial
ground and its funerary structures. These are then
analysed and placed in the general Scythian con-
text. Finally, ethno-cultural conclusions are drawn
from the data obtained.
The cemetery contains flat graves and mounds.
A total of 155 moundless graves were excavat-
ed here (all but one of them belong to the Scyth-
ian period) and six barrows containing 20 burials
(seven of the Scythian period, 13 of other periods,
mainly of the Bronze Age). In total, 161 burials are
attributed to the Scythian period — 154 flat graves
and seven barrow burials. Ground burials of the
Scythian period are concentrated around synchro-
nous barrows (fig. 2).
The three oldest Scythian burials date to the
Middle Scythian period (Могилов 2017b), but the
vast majority, based on materials, are dated to the
4th century BC.
The Svitlovodsk cemetery is located on the
border of the steppe and forest-steppe regions of
Scythia. In this regard, an important task is to de-
termine its ethno-cultural affiliation, to attribute it
to the settled forest-steppe tribes or nomadic Irani-
1 For publications of necropolis materials and their analysis,
see: (Бокий 1980; Козир 1989, 2014; Бокій, Могилов,
Панченко 2013; Бокій, Могилов 2014; Панченко 2014;
Бокий, Могилов 2015; Могилов 2016а, 2016b, 2017а,
2017b, 2018а, 2019a, 2019b, 2019c, 2019d, 2020, 2023).
The article is devoted to the analysis of the burial
structures discovered at the Svitlovodsk cemetery
of the Scythian period in the Kirovohrad oblast, lo-
cated in the south of the Dnipro Right-Bank For-
est-Steppe region. Comparisons are made with
analogous grave structures of the Middle Scythian
and Late Scythian stages in the forest-steppe and
steppe regions. Their chronology is determined.
K e y w o r d s : Middle Dnipro region, Scythi-
an period, necropolis, barrow, barrowless burial,
tomb, catacomb, pillar tomb.
The Svitlovodsk cemetery is one of the largest and
best-studied burial sites of the Scythian period in
southern Eastern Europe. In terms of the number of
excavated burials in the Northern Black Sea region, it
is second only to Mamai-Hora on the Lower Dnipro
region (Андрух, Тощев 1999, 2004; Андрух 2001).
In terms of the number of burials investigated, it ranks
second only to several large Maeotian burial grounds
in the Kuban region (Гей, Каменецкий 1986; Лим-
берис, Марченко 2001, с. 48-49; Марченко, Лим-
берис, Бочковой 2001; Каменецкий 2009).
The necropolis was located in the south of the
Dnipro Right Bank Forest-Steppe on the border
with the steppe region (fig. 1). It was discovered
on the western outskirts of Svitlovodsk, the district
centre of Kirovohrad oblast. The cemetery is locat-
ed at some distance from the descent to the river
valley, on a large right cape at the entrance of the
Tsybulnyk River gully into the Dnipro valley, sit-
uated on a hill surrounded by ravines on all sides
except the south-east.
It took 11 seasons to complete the excavations,
in 1975, 1979–1986, 1989–1990, the expeditions
of the Kirovohrad Museum of Local Lore and the
This is an Open Access article under the CC BY-NC-ND 4.0 license
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 454
an-speaking Scythians. The types of grave struc-
tures provide important information for this pur-
pose.
The Burial Structures of the Middle Scythian Pe-
riod
The burial structures of this period at Svitlo-
vodsk (Могилов 2017b, рис. 2–4) are flat graves
with individual burials (graves 21, 39, and 51).
They can be dated by arrowheads to the sec-
ond half of the 6th — first quarter of the 5th cen-
tury BC (Могилов 2017b). All the burials were
made in rectangular, small pitgraves measuring
2.05–2.50 m in length, 0.95–1.25 m in width,
1.2–1.8 m in depth, and 3.21–3.96 m³ in volume.
The graves were orientated from west to east.
All of them contain a single individual, judging
by the preserved bones — the bodies were lying
stretched out on their backs, and, according to the
stock, male. The bodies are generally oriented to-
wards the west. The inventory, due to robberies,
is not numerous. In all cases, we can speak about
the burials of men-warriors. It should be noted
that the dominance of male warrior burials is con-
sidered common for the early, initial stage of ter-
ritory development by the ethnos (Ольховский
1991, с. 57). In particular, it is noted that in the
Fig. 1. Svitlovodsk Burial Ground on the Map of Ukraine, Google, 2005
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 55
The graves of Svitlovodsk.
The graves of Svitlovodsk, which date back
to the 4th century BC, are sunken into the ground
and are represented by several types. Of the
158 graves of this period, 121 (76.6 %) are pit
graves, 34 (21.5 %) are catacombs, two (1.3 %) are
pits with a step, and one (0.6 %) is a wooden tomb
(fig. 3, table 1).
In the 4th century BC, the latitudinal ori-
entation of the burial structures prevails —
90 tombs (57 %). The long axis from northeast to
southwest is formed by 34 tombs (21.5 %), from
southeast to northwest by 22 (13.9 %). And only
12 complexes (7.6 %) are stretched from north to
south. The predominance of west-to-east orienta-
tion of graves is typical of Scythian steppe burials
of the 4th century BC (Ольховский 1991, с. 103).
The size of the graves depended on three fac-
tors. First, the age of the deceased. For example,
children were given small graves proportional to
their height, even though, a few of them are still
larger than the rest. Secondly, the size was deter-
mined by the number of the individuals buried.
Accordingly, tombs containing a larger number
of individuals required a larger and more spacious
construction. However, in terms of the volume
per one person, they are still smaller than single
tombs. Thirdly, tomb size depended on the social
steppe, among the complexes dating to the 6th–
5th centuries BC, male warrior burials predomi-
nate (Черненко и др. 1986, с. 118-119).
Funeral Rite of the 4th century BC
The beginning of the tradition of under-mound
burials dates back to this time.
Barrows.
In total, five barrows of the 4th century BC
were excavated at Svitlovodsk, containing sev-
en graves (Бокий 1982, рис. 7; Могилов 2019d,
с. 60). Three barrows (60 %) included tomb each,
and two of them (40 %) — two tombs each. The
barrows were up to 1.5 m high (no. 5 — ploughed,
no. 2 — 0.3 m, no. 4 — 0.9 m, no. 1 — 1 m,
no. 3 — 1.5 m). Diameter — 16–30 m (no. 5 — up
to 16–17 m, nos. 2 and 4 — 20 m, no. 1 — 24 m,
no. 3 — 30 m). As can be seen, the height and di-
ameter were proportional.
A 16–17 m diameter ditch surrounded Barrow 5.
It was 0.7 m deep and 0.9 m wide. In its south-west-
ern sector, the upper part of the amphora from the
funeral service was cleared. In addition, on the gen-
eral plan of the cemetery, two concentric lines,
which usually indicate a ditch, also circle the Bar-
row 3. However, neither the text nor the drawing of
this complex contains any mention of a ditch.
Fig. 2. Plan of the Svitlovodsk Burial Ground (Excavations 1975–1986), after: Бокий 1986 (published without scale)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 456
status of the deceased within the community and
their wealth. Accordingly, individuals of higher
status had larger tombs. The pattern is most clear-
ly illustrated by a group of individual burials of
mature male warriors and several women’s buri-
als with relatively representative set of inventory
combined with a larger volume of the tomb.
Rectangular pits are the most common type of
burial structures at the site (Бокий, Могилов 2015,
рис. 3, 6; Могилов 2016b, рис. 1). As mentioned,
a total of 121 structures of the kind are known, ac-
counting for 76.6 % of the total number of graves
from this period. The majority of burials (116) are
ground burials. Only five are located under the bar-
rows. All of them have a fairly standard rectangular
shape with rounded corners. Although graves 153
and 154 have one shorter side, the outline of the
grave seems to be more trapezoidal.
They measure 1.2–3.8 m in length, 0.65–3.20 m in
width, and 0.8–3.0 m in depth. The volume is 0.98–
31.60 m3. The sub-curb pits are noticeably larger than
the ground pits. They measure 2.4–3.8 m in length,
1.4–3.2 m in width, and 1.0–2.7 m in depth. The
length of groundwater pits is 1.2–3.4 m, the width
0.65–2.40 m, and the depth 0.8–3.0 m. The volume
correlates to 4.0–31.6 m3 versus 0.98–8.19 m3 (on av-
erage, 15.452 m3 in barrows and 5.455 m3 in earth
tombs), i.e. almost three times larger.
Latitudinal orientation is prevalent in burial
structures. Thus, 66 pit graves (54.5 %) were dug
from west to east, with some deviations. Of these,
62 (53.5 %) belong to the ground graves, and
four (80 %) belong to the barrow graves. Twen-
ty-five tombs (20.7 %) have north-east to south-
west orientation and 19 complexes (15.7 %) are
oriented northwest-southeast. Meridional orien-
tation is rare, observed only in 11 tombs (9.1 %).
In 17 cases, traces of wooden flooring were
recorded. Apparently, most of the pit graves had
one. In total, at least 157 individuals were buried
in rectangular pits at Svitlovodsk, which is almost
72.7 % of the deceased in the 4th century BC. The
number of male and female burials is equal, with
40 skeletons each. There are 13 adolescents (10 %)
and 23 children (17.7 %).
Most of the pit burials (92 complexes, 76.7 %)
are individual, while 20 graves (16.7 %) are paired
and 8 (6.6 %) are group graves. In one burial, no
bones were found (table 2).
Individual ground burials were made in pits 0.85–
1.80 m wide, most commonly 1.0–1.6 m. Paired
graves measured 0.8–1.8 m in width, typically 1.2–
1.6 m. Triple burials ranged from 1.2 to 2.0 m, while
pits for four measured approximately 2.4 m. In the
barrows, the pits are wider (from 1.4 m) and larger
in volume. Single burials are made here in pits 1.4–
2.2 m wide, while doubles measure 1.6 m. Anoth-
er tomb, which contained no bones, had the greatest
width in the necropolis — 3.2 m. In a number of cas-
es, there is a clear correlation between the size of the
tomb and the wealth of the inventory.
The more elaborate the grave goods, the wider
and larger the pit. This is also confirmed by bar-
rows — burials of representatives of the commu-
Fig. 3. Types of Funerary Structures of
the 4th century BC Svitlovodsk Cemetery
Pits
Catacombs
Wooden tomb
Pits with a step
1,3%
0,6%
21,5%
76,6%
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 57
nity’s upper class, with larger graves and equip-
ment (in addition, barrows also served as an indi-
cator of high social status). The size of the burial
structure depends on gender and age. For children,
small graves were built more often, according to
their size (with some exceptions). The largest pits
were dug for male warriors and, in some cases, for
wealthy women (table 2). The size of the structure
was also influenced by the number of deceased in
it. Although the average volume per deceased is
smaller than in single tombs.
The catacombs (Бокий 1981, рис. 32; Бокій,
Могилов, Панченко 2013, рис. 1; Панченко 2014,
рис. 1–2; Могилов 2019d, рис. 2; 2023, рис. 3–4)
are scattered over the entire area of the cemetery.
But in two places their concentration is denser. The
first was on the northern edge of the excavated area,
where eight catacombs are concentrated (nos. 63,
64, 65, 87, 89, 93, 95, 97, 98). The second is on the
western edge, where seven such complexes are lo-
cated (nos. 143, 144, 146, 147, 148, 149, 155).
In total, 34 catacombs are recorded among the
complexes of the Svitlovodsk burial ground dat-
ing to the 4th century BC, representing 21.5 % of
all tombs from this period. Among the ground bur-
ials, 33 are found which accounts for 21.8 %. The
catacombs are located throughout the cemetery.
One of these is a sub-barrow, representing 14.3 %
of the total. They are simple structures consist-
ing of a rectangular or square vertical entrance pit
and a horizontal burial chamber extending from its
wall. Most catacombs are single-chambered. Only
in Tomb 155 were two burial chambers record-
ed. A small dromos can be traced in Tomb 149.
In Tombs 51 and 80, the side constrictions clear-
ly mark the entrance to the chamber. As a rule, the
chamber extends directly from the pit wall, with-
out a narrowed entrance.
The entrances to the catacombs measure 0.9–
2.1 m in length, 0.72–1.88 m in width, and 1.45–
3.50 m in depth. Their volume ranges from 1.54 m3
to 7.8 m3, with an average volume of 3.471 m3. The
length of the burial chambers is 1.2–2.9 m, and the
width is 0.8–2.2 m.
Most of the catacombs have a long axis oriented
in the latitudinal direction (20 structures, 58.8 %).
Significantly fewer are those oriented from north-
east to southwest (nine tombs, 26.5 %). There are
only three examples (8.8 %) of north-west-south-
east orientation. The meridional direction is also
not typical: only two cases or 5.9 %.
The predominance of longitudinal structures
among the catacombs, where the long axes of both
pits and chambers lie in the same line, results in
a latitudinal orientation of most burial chambers.
Although their percentage is somewhat smaller
(15 tombs, 44.1 %), they are still the most numer-
ous. Many chambers are oriented from the north-
east to the southwest (10 tombs, 29.4 %). Merid-
ional direction is rare (four cases, 11.7 %). Such
structures are rarely oriented from northwest to
southeast (five tombs, 14.7 %).
Probably, to facilitate the placement of the dis-
eased into the catacomb, steps were made along
one of the walls of the entrance pit. They were
recorded in 29 tombs (85.3 %). Most often, they
were carved in the lower part of the pit. However,
in Tomb 33, they are quite high and, at the same
time, narrow. Most commonly, two of such ledg-
es were made (19 catacombs), while in eight cases
there was only one step. Finally, in complexes 113
and 149, there were three steps.
The entrance to the chamber was sometimes
blocked by a wooden barrier. Traces of it were re-
Table 1. Distribution of Skeletons by Burial
Type in the 4th century BC
Pi
t
92
20
8
41
40
93
13
23
28
1
157
121
C
at
ac
om
b
18
12
4
13
15
39
1
9
7
56
34
Pi
t W
ith
a
St
ai
rc
as
e
1
1
1
1
2
3
2
W
oo
de
n
T
om
b
1
1
1
1
A
ll
112
33
12
1
55
55
133
14
34
36
1
217
158
Individual
Paired
Collective
Not known
Men
Women
All Adults
Adolescents
Children
Unidentified
Individuals
No bones
All Deceased
All Graves
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 458
Gener/Age
Men Women Children Teenagers
Type of
grave,
number of
buried
Pit,
individual
l. 1.60–3.20 (av. 2.30)
w. 0.80–1.60 (av. 1.24)
d. 1.10–2.70 (av. 1.89)
v. 1.87–10.24 (av. 5.79)
sav. 5.79, t. 27
l. 1.70–2.60 (av. 2.23)
w. 0.75–1.80 (av. 1.30)
d. 0.80–2.25 (av. 1.65)
v. 1.53–8.97 (av. 5.13)
sav. 5.13, t. 21
l. 1.04–2.20 (av. 1.79)
w. 0.65–1.40 (av. 1.10)
d. 1.00–3.00 (av. 1.59)
v. 0.98–8.19 (av. 3.27)
sav. 3.27, t. 13
l. 1.70–2.20 (av. 1.98)
w. 0.90–1.20 (av. 1.08)
d. 1.00–1.50 (av. 1.26)
v. 1.87–3.30 (av. 2.69)
sav. 2.69, t. 5
Pit, in pairs
l. 2.00–2.40 (av. 2.23)
w. 0.80–1.60 (av. 1.30)
d. 1.50–2.60 (av. 1.82)
v. 3.24–9.98 (av. 5.38)
sav. 2.69, t. 7
l. 2.00–3.40 (av. 2.42)
w. 1.20–1.75 (av. 1.50)
d. 1.10–3.40 (av. 1.90)
v. 3.90–10.71 (av. 7.06)
sav. 3.53, t. 7
l. 2.25–3.00 (av. 2.58)
w. 0.80–1.60 (av. 1.30)
d. 1.80–2.60 (av. 2.20)
v. 3.24–10.40 (av. 7.84)
sav. 3.92, t. 3
l. 20–2.30 (av. 2.17)
w. 1.20–1.40 (av. 1.32)
d. 1.60–2.20 (av. 1.87)
v. 3.84–6.10 (av. 5.39)
sav. 2.69, t. 4
Pit,
collective
l. 2.15–2.50 (av. 2.32)
w. 1.30–2.00 (av. 1.65)
d. 2.10–2.70 (av. 2.40)
v. 7.54–10.50 (av. 9.02)
sav. 3, t. 2
l. 2.15–3.60 (av 2.86)
w. 1.20–2.00 (av. 1.71)
d. 2.00–3.00 м (av. 2.30)
v. 5.64–18.00 (av 11.5)
sav. 3.83, t. 6
l. 2.35–3.60 (av. 2.91)
w. 1.20–2.00 (av. 1.71)
d. 1.90–3.00 (av. 2.20)
v. 5.64–18.00 (av. 11.57)
sav. 3.85, t. 4
l. 2.20
w. 1.250
d. 1.80–4.95
sav. 1.65, t. 1
Pits, total
l. 1.60–3.20 (av. 2.28)
w. 0.80–2.00 (av. 1.27).
d. 1.10–2.70 (av. 1.90)
v. 1.87–10.50 (av. 5.89)
sav. 4.48, t. 36
l. 1.70–3.40 (av. 2.38)
w. 0.75–2.00 (av. 1.41)
d. 0.80–3.40 (av. 1.82)
v. 1.53–18.00 (av. 6.65)
sav. 4.26, t. 34
l. 1.04–3.60 (av. 2.15)
w. 0.65–2.00 (ср. 1.25)
d. 1.00–3.00 (av. 1.81)
v. 0.98–18.00 (av. 5.74)
sav. 3.63, 20
l. 1.70–2.30 (av. 2.08)
w. 0.90–1.40 (av. 1.19)
d. 1.00–22.00 (av. 1.56)
v. 1.87–6.10 (av. 3.99)
sav. 2.85, t. 10
Catacomb,
individual
d. 1.85–2.25 (av. 2.10)
v. 4.79–7.06 (av. 5.88)
sav. 5.88, t. 5
d. 1.60–3.30 (av. 2.63)
v. 4.25–10.90 (av. 6.89)
sav. 6.89, t. 6
d. 1.90–2.15 (av. 2.25)
v. 2.65–2.78 (av. 2.71)
sav. 2.71, t. 2
Catacomb,
in pairs
d. 1.95–3.50 (av. 2.98)
v. 2.49–10.43 (av. 8.39)
sav. 4.19, t. 6
d. 1.95–2.80 (av. 2.44)
v. 5.15–10.43 (av. 7.19)
sav. 3.59, t. 6
d. 1.20–3.00 (av. 2.50)
v. 4.78–8.87 (av. 6.59)
sav. 3.29, t. 4
Catacomb
collective
d. 3.20
v. 7.10.
sav. 1.42, t. 1
d. 3.20
v. 7.10.
sav. 1.42, t. 1
d. 2.15–3.20 (av. 2.67)
v. 3.65–7.10 (av. 5.37)
sav. 1.79, t. 2
d. 2.72
v. 7.50
sav. 7.50, t. 1
Catacombs
total
d. 1.85–3.50 (av. 2.68)
v. 2.49–10.43 (av. 8.06)
sav. 3.82, t. 12
d. 1.60–3.30 (av. 2.58)
v. 4.25–10.90 (av. 7.05)
sav. 4.82, t. 13
d. 1.20–3.20 (av. 2.42)
v. 2.45–8.78 (av. 5.31)
sav. 2.65, t. 8
v. 7.50
a.u. 7.50, t. 1
Pit with
a step,
individual
l. 2.50
w. 1.65
d. 1.40
v. 5.32
a.u. 5.32, t. 1
Pit with
a step, in
pairs
l. 2.90
w. 1.40
d. 1.54
v. 6.25
sav. 6.25, t. 1
Pits with a
step tоtal
l. 2.50
w. 1.65
d. 1.40
v. 5.32
sav. 5.32, t. 1
l. 2.90
w. 1.40
d. 1.54
v. 6.25
sav. 6.25, t. 1
Table 2. Correlation of Grave Types and their Metric Characteristics with the Number, Gender,
and Age of the Buried. Conventional abbreviations: l — length, w — width, d — depth, v — volume,
sav — specific average volume per deceased, av — average, t — total graves, a.u. — arbitrary unit.
Data are given in meters, volume figures in cubic meters.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 59
corded in four graves (11.8 %): Graves 63, 143,
155, and Burial 1 of Barrow 3. In the latter case,
recesses measuring 0.1 m in width and 0.15 m in
depth on the sides of the entrance, were recorded,
which served as grooves for the obstruction men-
tioned. In Tomb 143, the exit was closed by six
rods or pegs, which may have served as a solid
base for matting or fabric.
At one time, V. H. Petrenko noted the wooden
barriers of the chambers of the forest-steppe cat-
acombs as a local feature distinct from the steppe
(Петренко 1967, c. 16-17). However, further ex-
pansion of the source base showed that similar
structural elements are also found in the south.
Wooden and wicker structures are not common
there (only 2.6 %). They were used from the 6th–
5th centuries BC to the Late Scythian period (Оль-
ховский 1991, с. 30, 31).
In total, at least 56 dead people were buried in the
Svitlovodsk catacombs. In longitudinal structures,
where the long axes of both the entrance pit and the
chamber coincide, the custom prevailed to place the
corpse with the head towards the exit and the feet
towards the far wall. This situation was recorded in
all burials, both single and paired (Graves 17, 41,
43, 63, 64, 81, 82, 95, 97, 113, 119, 125). In the
Tomb 65 alone, the skeletons of a man, a woman,
and a child lay with their heads facing the entrance,
and another woman lay against the wall with her
head facing forward. In a number of graves with a
perpendicular arrangement of the entrance pit and
burial chamber, the skeletons were lying sideways
to the exit, more often on the right (Graves 143,
147, 155). But in the latter case, the catacomb was
paired, with the burial chambers located opposite
each other. And the other skeleton, accordingly, was
lying with its left side to the entrance.
Catacombs required more labour to build and
often contained richer goods. However, the burial
chambers themselves are less voluminous than the
pits. Moreover, when there were multiple skele-
tons, they had to be placed quite compactly in con-
fined conditions. The broader topic of use and con-
struction of burial structures, extensively discussed
in previous studies (Ольховский 1991, с. 56-136)
will not be addressed here. This publication focus-
es on data relevant to the current study.
Most of the burials in the catacombs are individ-
ual: 18 structures or 52.9 %. However, compared
to the pits, there is a high proportion of paired and
group burials — 16 or more than 47 %, including
12 paired ones (35.3 %) and 3 (8.8 %) triple buri-
als. There is one finding of the burial for five people.
Female burials are more common, with 15 cas-
es (53.6 %), while male burials are less frequent,
numbering 13 (46.4 %), including the only case of
a sub-barrow catacomb. There are nine children
(18.4 %) and one adolescent (2 %). Adults outnum-
ber children four times to one, with 39 adult and
nine juvenile skeletons (81.2 % and 18.8 % respec-
tively). In different types of burial structures, male
burials are typically associated with weapons, while
female burials are distinguished by jewellery, spin-
ning wheels, and mirrors. There is a small group of
burials of women with weapons, which reflects the
presence of a social stratum of women warriors in
Scythian society (Фиалко 1991; Фіалко 2023).
There are several types of catacombs at Svitlo-
vodsk: longitudinal catacombs, catacombs with a
perpendicular arrangement of the entrance pit and
burial chamber, a catacomb with a chamber locat-
ed at an angle to the entrance pit, a catacomb with
the burial chamber emerging from the corner of
the entrance pit and a two-chamber catacomb with
perpendicular arrangement of the chambers and
the entrance pit.
Longitudinal catacombs (Бокій, Могилов,
Панченко 2013, рис. 1; Могилов 2019d, рис. 2).
In these structures, the long axes of the entrance pit
and the floor lie in the same line. This is the most
numerous type, comprising 23 structures (67.6 % of
the catacombs). Among them are Graves 17, 25, 43,
63, 64, 65, 81, 82, 83, 88, 93, 95, 97, 98, 100, 103,
113, 119, 125, 144, 146, 149, and Burial 1 of Bar-
row 3. Graves 30, 41, 51, and 56 can also be includ-
ed here, where the axes of the chambers are slightly
deviated to the side. They are characterised by var-
iation in the number, gender, and age of the buried.
The orientation is most often latitudinal.
According to B. N. Grakov’s classification,
these structures belong to Type 2 (Граков 1964,
с. 123, рис. 5). V. S. Olkhovskyi classified them
as Type 2, Variant 1a, noting that they account for
17.3 % of the catacombs in Steppe Scythia. They
are dated to the 4th century BC (Ольховский 1977,
с. 112, рис. 2; 1991, с. 27, 35). In the Dnipro For-
est-Steppe Right Bank region (as of the 1980s),
this type accounted for 13.9 % (5 out of 36) cat-
acombs (Ковпаненко, Бессонова, Скорый 1989,
с. 43).
Svitlovodsk Tomb 149 is a dromosal longitudi-
nal catacomb that can be attributed to Type II, Var-
iant 2a. Such structures are dated to the 4th centu-
ry BC (Ольховский 1991, с. 27, 35, табл. II).
It is interesting that Catacomb 30 from Svit-
lovodsk, repeating the longitudinal scheme, has
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 460
a chamber that deviates slightly from the longitu-
dinal axis. According to V. S. Olkhovskyi’s clas-
sification, this means a different attribution. Such
structures should be attributed to Type VI, Vari-
ant 1. Such graves are not uncommon in Steppe
Scythia, accounting for 6.1 % of the total. They
are also dated to the 4th century BC (Ольховский
1991, с. 28, 35, табл. II).
Another type is catacombs with a perpendicu-
lar arrangement of the entrance pit and burial cham-
ber (Могилов 2023, рис. 3). A total of four such
structures (11.7 %) were excavated: Tombs 89, 143,
147, 148. These tombs are relatively small and con-
tain little surviving goods. The long axis of these
catacombs is oriented more often latitudinally, and
the burial chambers, respectively, meridionally. The
surviving skeletons lie with their heads to the north.
According to the classification of B. N. Grak-
ov, they belong to Type III (Граков 1964, c. 124-
125, рис. 6). According to V. S. Olkhovskyi’s ty-
pology, they belong to Type III, Variant 1a. Among
the catacombs of the steppe, such structures ac-
count for 10.7 %. They date to the 4th century BC
(Ольховский 1977, с. 117, рис. 2; 1991, с. 28, 35,
124, 125), while in the Right-Bank Forest-Steppe,
they accounted for 36.1 % (13 out of 36) (Ковпа-
ненко, Бессонова, Скорый 1989, с. 43).
A separate type consists of a catacomb with a
chamber located at an angle to the entrance pit (Пан-
ченко 2014, рис. 1–2; Могилов 2023, рис. 4). The
shape of Tomb 79 repeats the previous scheme with
a perpendicular layout, but the chamber is located
obliquely. The broadly orientated structure contained
the burial of a woman. This catacomb can be com-
pared with the structures of Type V, Variant 1, which
date back to the 4th century BC. This is a rare type,
making up 6.2 % of the steppe burials (Ольховский
1977, с. 119, рис. 2; 1991, с. 28, табл. II).
The next type includes a catacomb with the
burial chamber emerging from the corner of the
entrance pit. Grave 35, which had been complete-
ly looted, contained three skeletons. The structure
can be attributed to Type VI, Variant 1, according
to the classification of V. S. Olkhovskyi. These
structures appeared in the first half of the 4th centu-
ry BC and existed until the end of the era (Ольхов-
ский 1977, с. 119, рис. 2; 1991, с. 28, табл. II).
And a final type is a two-chamber catacomb with
perpendicular arrangement of the chambers and the
entrance pit (Панченко 2014, рис. 1). Tomb 155
is the only multi-chambered tomb in the necropo-
lis, also distinguished by its larger volume. But, in
fact, it is only a more sophisticated version of Type 3.
The chambers reveal the burial of a wealthy man and
woman, possibly related to each other. They are ori-
entated with their heads towards the southeast. This
is a rather peculiar form of a grave. V. S. Olkhovskyi
did not describe it separately, but his universal clas-
sification allows us to attribute this structure to
Type III, Variant 3. Type III is dated to the 4th centu-
ry BC (Ольховский 1977, c. 117-119, рис. 2; 1991,
с. 28, 35, табл. II). Rare examples of two-chambered
catacombs of the common people in Steppe Scyth-
ia include Barrow 11, Burial 9 of Barrow 20 at Ma-
mai-Hora. There is also an example of a three-cham-
bered catacomb at the site: Barrow 10, Burial 10
(Андрух, Тощев 1999, с. 79, 83, 84, 123).
Pits with steps (Могилов 2023, рис. 5: 1, 2) are
also a rare type of burial structure at Svitlovodsk.
These graves are rectangular hollowings with a step
left under one of the walls. Only two such com-
plexes are known (1.3 % of the total number of
burials). Both of them are oriented in latitude. In
Grave 54, the step is positioned along the long side.
In Grave 151, the grave is located near the narrow
end of the pit. In the first case, a warrior man with a
sword and sacrificial meat is buried with his head to
the west. In the second, a pair of children is buried
(judging by the spinning wheel, one of them could
be female). The pits measure 2.5–2.9 m in length,
1.40–1.65 m in width, and 1.40–1.54 m in depth.
Their volumes range from 5.32 to 6.25 m3, which
can be assessed as an intermediate group between
medium and large necropolis structures.
Wooden pillars tomb (Могилов 2023,
fig. 5: 3) at Svitlovodsk was discovered only once
(only 0.6 % of the total number of complexes) un-
der the mound of Barrow 3 (Tomb 2). The bur-
ial was carried out in a large (length — 4.58 m,
width — 2.20 m, depth — 2.15 m), latitudinally
orientated pit with a volume of more than 21 m3.
The ceiling was supported by eight pillars situated
in the corners and in the middle of each wall. Their
thickness is 0.3–0.4 m. Unfortunately, the tomb
was completely looted. However, its very size and
the fact that it was covered by a barrow, leave no
doubt that the person buried in it belonged to the
upper social stratum of the local community.
Occasionally, traces of fire rituals were record-
ed in graves at Svitlovodsk. Only four such cases
(2.5 %) are known. For example, in Grave 100, in
the entrance pit of the catacomb, a cluster of coals
measuring 30 by 35 cm was cleared. The soil beneath
them was burnt by 3–5 cm. This indicates that the fire
was burning on the spot. In the entrance pit, near the
entrance to the chamber in Catacomb 149, embers
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 61
and burnt bones were cleared. Traces of burnt wood
were found in the corner of Grave-Pit 153 which is
the burial of a child. Charcoal was also found under
the north-eastern sector of Barrow 5.
Thus, at Svitlovodsk, there are three manifesta-
tions of the fire cult, none of which can be reliably
linked to human cremation, and which are not oth-
erwise known in the necropolis:
- Remains of burial rites on the sub-barrow sur-
face.
- Burning in the entrance pit of the catacomb.
- Placing coals or starting a fire in a soil pit.
In one case, burnt bones were found in the fire.
In others, only charcoal was found, and it is unclear
whether any organic materials were burned or wheth-
er the fire was simply maintained. The latter was quite
possible, given the special sacred role of the fire.
Traces of bedding were found in three tombs. It
was probably used much more often, but due to the
perishability of organic materials, it can no longer
be traced today. Bedding remains were found be-
neath the male warriors from Graves 129 and 152.
The warrior from Burial 1 of Barrow 3 was laid on
a wooden boardwalk, traces of which have been
preserved. A layer of some other organic materi-
al (grass?) was laid on top of it, which stood out
with a special colour.
Analysis of the Burial Structures of the Svitlo-
vodsk Cemetery
We will consider the funerary structures of the
Svitlovodsk cemetery in the context of the funerary
rites of the synchronous monuments of the North-
ern Black Sea region. Particular attention will be
paid to similar forest-steppe and steppe cemeter-
ies, which also contained barrowless burials.
The topography of the Svitlovodsk cemetery.
The topography of the Svitlovodsk cemetery,
located on a large promontory near the edge of
the plateau above the Dnipro valley, is not typi-
cal of barrow necropolises located mainly on wa-
tersheds (Ковпаненко, Бессонова, Скорый 1989,
с. 27; Ольховский 1991, с. 132; Бандуровский,
Буйнов 2000, с. 27, 28). It is typical for barrow-
less and some “mixed” ground-barrow necropolis-
es in southern Eastern Europe, which were usual-
ly located mainly above river valleys, often clos-
er to the edge of the plateau and the slope leading
down to the valley. Frequently, they were also lo-
cated on various promontories formed by a bend
in the main river or its tributaries, gullies. There
are a few exceptions when barrowless necropolis-
es are located in floodplains, deltas, or on islands,
although certain regional peculiarities in their lo-
calisation can be noted.
The above fully applies to the Dnipro Right-
Bank Forest-Steppe region. The well-known Pyro-
hiv burial ground was located on a plateau promon-
tory above the valley (Петровская 1970, с. 138).
A burial at Pekari was also excavated on the pla-
teau promontory bounded by a ravine (Гречко
2013, с. 69). The edge of the above-river plateau
became a burial site at Obukhiv (Гороховський
1979, с. 105). The crest of the plateau edge is oc-
cupied by a barrow and earthen burial ground at
Chornyi Lis near Bohdanivka (Тереножкін 1952,
с. 118, 119). At Khalepia, a burial was made on
the edge of a high left terrace on the right bank of
the Dnipro River (Квітницький, Лисенко 2009,
с. 156; Лысенко 2010, с. 110). And at Velyka Bu-
haivka — near the slope of the source of a water-
logged gully, in fact, on the edge of the plateau,
above this gully (Лысенко 2010, с. 106; Петраус-
кас, Шишкін 2013, рис. 1, 2).
The necropolis at Zalomy is somewhat different
from the usual pattern. It is located on a hill, occupy-
ing both its top and slopes (Панченко 2016, p. 237).
The necropolis at Hryshchentsi was located on a pla-
teau, but near a gully (Петренко 1962, с. 142).
In the Ukrainian Left-Bank Forest-Steppe region,
burials at Duchyntsi were recorded on the edge of a
plateau (Шерстюк, Мироненко 2010, с. 373-374;
Шерстюк 2011). The settlement of Bile Ozero near
Tsybli is now being eroded by the waters of the res-
ervoir. Previously, it occupied a floodplain terrace
above the Dnipro valley. The burial at Dolynske is
located on the edge of a forest terrace that rises above
the Seіm (Мельниковская 1950, с. 70-72).
At the Pereshchepyne necropolis, the earth
graves are located between barrows on a hill above
the valley of the Bilsk Stream (Кулатова, Супру-
ненко 2010, с. 142). The necropolis at Poltava is
located close to the top of the plateau (Супрунен-
ко 2016, с. 262-267). The topography of the Chut-
ivka cemetery is unusual. It is embedded in a dune
upland in the floodplain of the Sula River (Гречко,
Шерстюк, Щербань 2016, с. 119).
The Middle Don region shows us the earthen
burials located closer to the edge of the first Don
floodplain terraces. Thus, a burial at the Kamian-
ka settlement was recorded on a plateau promon-
tory above the valley of this river (Бирюков, Ра-
зуваев 2004, с. 184, 189). The complexes at the
Mostyshche hillfort were also located in a similar
topographic situation, on a promontory (Березуц-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 462
кий 1993, с. 72-75). Burials were made on the edge
of a high plateau near Kulakivka (Разуваев 2012,
с. 165-169). The ground burials at Ksizovo are lo-
cated at different distances from the edge of the ter-
race above the Don valley (Козмирчук, Моисеев,
Раззуваев 2011, с. 196-202; Обломский, Разуваев
2013, с. 183-193). Moreover, the gullies that flow
into the valley also create a certain cape-like impres-
sion of the relief. At the same time, the graves near
Ruska Trostianka are located in the upper reaches of
a small river (Разуваев 2014, с. 103).
The situation is similar in Steppe Scythia. Thus,
the necropolises of the Lower Dnipro region tend to
gravitate towards the main waterway, the Dnipro,
rather than being located as barrows in watersheds
(Остапенко 2007, с. 154). The earthen burials cem-
etery at Skelky was excavated on a high promonto-
ry above the Dnipro valley, at the confluence of the
Konka River (Попандопуло 2011, с. 11, 12). A bur-
ial was discovered at Verkhnіоtarasivka in the cape
part of the forest plateau (Шапошникова, Бодян-
ський, Щепинский 1957, с. 37; Бодянский 1962,
с. 273). The Znamianka burials were made on the
edge of the loess river bank above the Konka River
(Погребова 1958, с. 129).
On the plateau above the Dnipro valley, a burial
was noted at Dniprorudne (Мурзин 1977, с. 60).
On the edge of the cape, barrowless complexes
near Viiskove were studied (Бодянський 1977,
с. 8). The Blahovishchenka cemetery stood on the
cliffs above the Dnipro valley (Бодянський 1977,
с. 26). The necropolis at Ivanivka is located on the
edge of the plateau, next to a gully (Шапошнико-
ва, Бодянський, Щепинский 1957, с. 57). A bur-
ial at Ushkalka was found on a high terrace of the
Dnipro’s original bank (Телегин 1956, с. 48-49).
The situation is similar to other necropolises
in the region. For example, the monument near
Staryi Kodak is located on a promontory at the
Demska gully (Шарафутдинова, Телегин 1958,
с. 11). The Kichkas burial grounds are located on
a large promontory washed by the waters of the
Dnipro, the surface of which slopes down to the
river. Some complexes, like those at Svitlovodsk,
stretched significantly back into the cape (Добро-
вольський 1929; Рудинський 1929).
At Hadiucha Balka, stone lining occupied the
second and third Dnipro floodplain terraces on the
promontories at the confluence of the namesake gul-
ly (Сап’ян 1928; Киранів 1928; Козар 1928; Мо-
гилов 2018b, рис. 1). The burial at the Kruhlyk tract
near Fedorivka village was discovered on the edge
of the plateau and on the slope leading to the Dnipro,
on a promontory above the river valley, near a gul-
ly (Бодянський 1949, с. 1; Добровольський 1949,
с. 188). In Zaporizhzhia, in the Vyrva tract, stone lin-
ing and barrows were found on the second flood-
plain terrace (Остапенко 2007, с.150). On the de-
scent to the old Dnipro riverbed, a necropolis near the
Third Quarry of Dniprobud was explored (Смолічев
1931, с. 23-25; Могилов 2022, с. 256). The cem-
etery in Mykhailivka is located on two hills above
the Pidpilna River, which is a tributary of the Dnipro
(Лагодовская, Сымонович 1973, с. 235).
Special mention should be made of burials on the
Dnipro islands (Остапенко 2007, с. 148, 150-153).
The situation is similar in the barrowless burials
of the Donetsk region. The burial in Makiivka was
made on a promontory above a gully (Полідович
1998, с. 103). In Styla, the burial is located on a
ridge above a river (Привалова 1993, с. 161).
In many coastal burials, the situation is simi-
lar. At Nadlymanske, the complexes were excavat-
ed on the edge of the plateau above the Dnister es-
tuary (Суботин, Охотников 1981, с. 106). At the
Mykolaivka cemetery (on Lenin Street), the burials
were located on the edge of the plateau, on the slope
descending to the estuary (Дзис-Райко 1965, с. 59).
The barrowless burials of the Lower Don are
characterised by different topography. The barrow-
less burials on the Bihlytsia Spit (Прохорова 1997,
с. 18) are located essentially in a watershed area that
is periodically flooded by the sea. In this case, the
topography is similar to that of the barrows.
The Karataievskyi and nearby Leventsivskyi ne-
cropolises, on the contrary, are closer to the Lower
Dnipro necropolises, rising above the Don Delta. The
authors of the excavations note that the first monu-
ment was the edge of a high terrace above the Mert-
vyi Donets River. Scythian complexes were also re-
corded on the second terrace of the original bank of
this channel at the Leventsivka cemetery (Беспалый
1997, с. 28, 29; Братченко, Шарафутдинова 2000,
с. 169, 170; Братченко 2012, с. 9-11).
The Dugino necropolis is located on a dune on
one of the islands in the Don Delta, not far from
the Kalancha Strait (Прокофьев 2014, с. 9). The
barrowless necropolises of Crimea also demon-
strate a different topography. Most of them, how-
ever, tend to be located on various elevations.
At Pryrichne, for example, they are located in a
flat interfluve, partly at the foot and partly at the
base of a Bronze Age barrow (Гаврилов, Колоту-
хин, Колтухов 2002, с. 94). At the Kirovske set-
tlement, the terrain, on the contrary, is a hillside
above a gully (Лесков 1970, с. 7).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 63
In the Eastern Crimea, burials tend to be locat-
ed on the hills above the lowlands. At Rybne, they
were either on a plateau above the sea shore or on
the slopes of hills and mountains (Лесков 1961,
с. 263; Кругликова 1973, с. 162). At Cape Zuk,
the boxes were located on the top of a small moun-
tain (Дирин 1896, с. 128). At Zolote, the necrop-
olis was located on a raised plateau (Корпусо-
ва, Орлов 1978, с. 66; Масленников 1995, с. 6).
Stone chests were also excavated on the high coast-
al plateau at Mysyr (Масленников 1995, с. 21). At
Frontove, on the contrary, the cemetery was inves-
tigated on a high river bank (Цвек 1968).
Thus, in terms of its position on a plateau above
the river valley, Svitlovodsk resembles most oth-
er Northern Black Sea cemeteries with barrowless
burials.
The planigraphy of the Svitlovodsk ceme-
tery.
The planigraphy of the Svitlovodsk cemetery,
where the ground graves are arranged around
barrows representing the burials of the local so-
cial elite, shows similarities with other necropo-
lises. In particular, in the steppe, the barrows in
a cemetery are often grouped around the largest
barrows (Ольховский 1991, с. 3). A similar sit-
uation is also known in the Dnipro Right-Bank
Forest-Steppe region (Ковпаненко, Бессонова,
Скорый 1989, с. 27; Бессонова, Скорый 2001,
рис. 1), in Posullia (Ильинская 1968, с. 8). On the
Siverskyi Donets, on the contrary, the largest bar-
rows were more often located on the periphery of
the group (Гречко 2010, с. 40).
Necropolises with barrowless burials show the
following picture. In the Chornyi Lis, the ground
graves were located in the space between the bar-
rows. The largest of the barrows, in turn, were
constructed along the central axis of the barrow
group (Тереножкін 1952). At Mykolaivka in the
Lower Dnister region, the ground graves are lo-
cated mostly to the north of the barrows (Мелю-
кова 1975, рис. 27), but this is partly because this
area was primarily investigated. At the Bihlytsia
necropolis, the earthen graves are located in the in-
terbarrow space (Прохорова 1997).
The barrow and barrowless type of the Svit-
lovodsk cemetery.
The barrow and barrowless type of the Svit-
lovodsk cemetery is interesting in the context of
its location on the border of the forest-steppe and
steppe, on the border of the settled and nomad-
ic worlds. Other similar necropolises are locat-
ed either in the steppe or in the neighbouring for-
est-steppe south. Thus, this characteristic makes
the site more similar to the necropolises of the
Steppe Scythians.
In the Dnipro Right-Bank Forest-Steppe region,
most of the known burials of the Scythian period
were made under barrows, although the share of
ground burials is increasing, reaching a significant
number today. Ground burials are well known here
(Петренко 1962; Петровська 1970). In the south
of the region, a large barrow and earthen cemetery
in the Chornyi Lis was investigated, with 265 bar-
rows recorded (Тереножкин 1949, с. 3-16; Тере-
ножкін 1952, с. 124-127). In the Ukrainian Left-
Bank Forest-Steppe, a similar situation was only at
the Pereshchepyne cemetery of the Bilsk hillfort,
where, among many barrows, two earthen burials
in narrow pits were excavated (Кулатова, Супру-
ненко 2010, с. 142-144).
In Steppe Scythia, most of the known burials,
including those of the 4th century BC, are sub-bar-
row. However, the number of earth graves has in-
creased significantly today compared to earlier
data (Ольховский 1991, с. 121, 162).
Today, in the Lower Dnipro region, there are
more than 40 sites where barrowless burials have
been recorded. Only eight of them are “mixed”
necropolises (up to 1/5). In particular, at the Bla-
hovishchenka cemetery, among many earthen bur-
ial complexes, two barrows are mentioned (Бодян-
ський 1977, с. 26; Попандопуло 2012). An erod-
ed barrow and earthen cemetery are mentioned
near Viiskove (Бодянський 1954, с. 20, 21; 1977,
с. 8). At Hadiucha Balka, burials under stone lining
prevailed, with 14 complexes, while two sites had
a small barrow (Сап’ян 1928; Козар 1928; Кира-
нів 1928; Могилов 2018b, с. 289). At Kichkas ne-
cropolises, on the contrary, the majority (up 3/4)
were complexes under the barrow (Доброволь-
ський 1929; Рудинський 1929; Смолічев 1929;
Мартенс 1930; Смолічев 1931; Могилов 2018b).
At Dniprozavodbud, burials under the barrow also
dominated (Міллер 1930a, с. 1-28; 1930b, с. 1-9;
Смолічев 1930a, с. 1-3; 1930b, с. 1-70; Грінчен-
ко 1930a, с. 1-5; 1930b, с. 1-25; 1930c, с. 1-4;
1930d, с. 1-21; Мартенс 1930, с. 1-19; Могилов
2018b, с. 293). In Zaporizhzhia, about thirty stone
lays and only a few barrows were recorded in the
Vyrva tract (Остапенко 2007, с. 150).
It may be mentioned that in the Eastern Crimea,
stone boxes could have no barrow, or, on the con-
trary, be located in a barrow. A similar situation
was recorded at the Mysyr cemetery (Масленни-
ков 1995, с. 21-24). At Pryrichne in the Central
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 464
Crimea, Scythian graves were inserted into the
Bronze Age barrow and its periphery (Гаврилов,
Колотухин, Колтухов 2002).
In the Lower Don region, barrow and earthen
burial grounds are also well known. For example,
numerous burials have been discovered in the in-
terbarrow space on the Bihlytsia Spit (Прохоро-
ва 1997, с. 18, 19). An unbarrowed burial was
also discovered at the famous Elizavetynske ne-
cropolis near the settlement of the same name in
the Don Delta (Копылов и др. 2012, с. 123-128).
Both burial barrows and earthen graves are known
near the Leventsivka fortress and on its territory
(Житников и др. 1979, с. 125; Беспалый 1994,
с. 11; 1997, с. 28, 29; Братченко, Шарафутдино-
ва 2000, с. 170; Братченко 2012, с. 68).
A large earthen-and-barrow necropolis of
Mykolaivka is known in the Lower Dnister region
(Мелюкова 1975).
Thus, by its mixed character, Svitlovodsk is
close to the steppe Scythian necropolises.
A 16–17 m in diameter, 0.7 m deep and 0.9 m
wide ditch surrounded Barrow 5 at Svitlovodsk.
This design detail is typical of the funerary and
memorial rites of Steppe Scythia. Here in the
4th century BC, it surrounded 20.5 % of the bar-
rows and another 14.7 % of Bronze Age barrows
with Scythian inlet burials. Moreover, in 40 of
the 100 barrows, where they were completely ex-
cavated, these structures formed uninterrupted
closed circuits (Ольховский 1991, с. 129).
Among the ordinary steppe barrow necropolis-
es included in K. P. Buniatian’s study, almost 27 %
had ditches (Бунятян 1985, с. 45). Ditches are rare
in the Dnipro Right-Bank Forest-Steppe region.
In particular, only five cases have been recorded
for the 4th century BC (Ковпаненко, Бессонова,
Скорый 1989, с. 42).
About the Svitlovodsk cemetery, it is very impor-
tant that the ditches around the barrow are considered
a feature of the funerary rites of the Steppe Scythians
and, for the forest-steppe, serve as an indicator of the
alien nomads’ burials (Скорый 2003, с. 53).
It is interesting that the presence of ditch-
es is considered uncharacteristic for the Siverskyi
Donets group. However, at the Hryshkivka cem-
etery, identified with the Scythians, ditches were
present in five out of thriteen barrows (38.5 %)
(Бандуровский, Буйнов 2000, с. 29, 30; Гречко,
Шелехань 2012, с. 51). It should be noted that sev-
eral monuments had ditches on the territory of the
Dnipro Terrace Left-Bank Forest-Steppe, where the
presence of various steppe traditions is also attest-
ed. This gave rise to speculation about the penetra-
tion of nomadic Scythians through this plain corri-
dor along the Dnipro River up to the northern bor-
ders of the forest-steppe (Ильинская, Тереножкин
1983, с. 308-312; Фиалко 1994, рис. 7; 8; 11).
As for the other earth-barrow cemeteries, ditch-
es around the barrows are quite rare. In the Right-
Bank Forest-Steppe region, they are not mentioned
in the description of the Chornyi Lis cemetery (Те-
реножкин 1949; Тереножкін 1952). However, in
the Left Bank region, in the Pereshchepyne necrop-
olis of the Bilsk hillfort, such a structural feature is
known (Кулатова, Супруненко 2010, с. 107).
In the steppe “mixed” cemeteries of the Lower
Dnipro and Dnister, ditches were not often recorded.
However, they are well known in the barrow necrop-
olises of these regions. They were present in only two
of the five barrows at Dniprozavodbud (once with a
tryzna — funeral feast remains (Могилов 2018b,
с. 293)). At Koshary, there is a known burial in lev-
elled Barrow 55, surrounded by a ditch with lintels
and a tryzna near them. Although, the necropolis be-
longs to a Greek settlement, it has many nomadic fea-
tures. This barrow is classified as a site of the Scythi-
an circle (Хохоровски 2018, с. 195).
In the Lower Don region, near the Leventsiv-
ka fortress, some of the graves are surrounded
by ditches (i.e. they used to have small barrows).
Here, the periphery of the barrow with a part of
the stone barrow and a ditch with a tryzna was ex-
plored (Беспалый 1994, с. 11; 1997, с. 28, 29).
Two perpendicular ditches of a different type were
recorded at the Dugino earthwork cemetery (Про-
кофьев 2014, с. 278-282).
Thus, the ditch around the Svitlovodsk barrow
has the most references in Steppe Scythia.
Rectangular pits.
Rectangular pits were a common grave type
in Scythian times. In the 4th century BC, they pre-
vailed in Svitlovodsk (76.6 %). As of the 1980s,
burials in various pits accounted for more than
40 % (63 out of 155 known) in the Dnipro Right-
Bank Forest-Steppe region. Moreover, 1/3 of
them are simple rectangular pits. Of these, 1/5
had wooden flooring (Ковпаненко, Бессонова,
Скорый 1989, с. 42).
V. H. Petrenko, when analysing the Middle
Scythian and Late Scythian complexes in the area,
classified simple pits as Type 8, noting that they
belonged, as a rule, to simple community mem-
bers and were often small in size. They are mainly
found in large cemeteries of the Tiasmyn and Ros
subgroups (Петренко 1967, с. 16).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 65
Speaking about the distribution of pits in Steppe
Scythia, it should be noted that V. S. Olkhovskyi
classified them as Type I, Variant 1. In the steppe,
pits accounted for 40.2 % of burials throughout the
Scythian period. Among them, pits of Type 1 ac-
counted for 88.6 %. In the 4th century BC, there
were 33 % of such structures (91.6 % of which be-
long to Type 1). Among the steppe groups of this
time, the Northern Steppe group exhibits the highest
percentage of pits (58 %), located in the neighbour-
hood of Svitlovodsk. However, other groups show
considerably lower percentages, generally similar
to the Dnipro Right-Bank Forest-Steppe. In other
neighbouring steppe groups, the percentage of pits
is even lower, ranging from one-fourth to one-third.
In particular, in the Inhulets group it accounts for
25.4 %, in the Podniprovska group — 20.4 %. Only
in the Lower Don the percentage of pits is 87 %
(Ольховский 1991, с. 17, 94, 206, табл. 1, 12). In-
terestingly, in the selection of Lower Dnipro steppe
cemeteries used by K. P. Buniatian, pits account for
only 12.3 % (Бунятян 1985, с. 46).
It is worth noting that pits also account for
about 50 % of the Middle Buh region (Бессонова
1994, с. 11). The percentage of such structures in
the Siverskyi Donets region is high — 70 % (Бан-
дуровский, Буйнов 2000, с. 33; Гречко 2010,
с. 45). In the Hryshkivka cemetery, associated
with the Scythians, this is the only type of burial
structure (Гречко, Шелехань 2012, с. 55). They
are also known in the Left-Bank Terraced For-
est-Steppe (Яковенко 1965, рис. 1; Ильинская
1966; Фиалко 1994, рис. 4).
Therefore, in terms of the high percentage of
simple pits, the Svitlovodsk cemetery is most con-
sistent with the borderland monuments of the south-
ern Forest-Steppe and northern Steppe Ukraine.
In the vast majority of cases, pits dominate the
barrowless and earthen-and-barrow necropolises of
the Northern Black Sea coast. In other similar mon-
uments of the Dnipro Forest-Steppe Right Bank re-
gion, this is, with rare exceptions, the only type of
ground grave. This is how burials were carried out
in Kalantaievo (Покровська, Ковпаненко 1961,
с. 161-135), Pyrohove (Петровська 1970, с 138-
144; Кубишев, Скиба, Скорий 1995), Hrysh-
chentsi (Петренко 1962), Busheve (Скорый 2003,
с. 135), Pekari (Гречко 2013). Probably also in Ve-
lyka Buhaivka (Лысенко 2010, с. 106-107) and
Khalepia (Лысенко 2010, с. 110, 111). They also
make up the majority in Zalomy, where only one
catacomb was discovered (Бокий 1987; Панченко
2017, с. 336; 2018, с. 330). Obviously, the deceased
were buried in simple pits in the interbarrow space
of the Chorny Lis necropolis (Тереножкін 1952,
с. 118, 119).
The pits contain earthen burials in the Middle Don
region. The predominance of pits is also recorded in
the Lower Dnipro region (Остапенко 2007, с. 155),
although here we can see a whole group of cata-
combs, which are characteristic of the funerary rites
of the Steppe Scythians, and the latter can dominate
in some necropolises. There are also pits with stone
lining on the surface. A burial was made in such a
funerary structure in Verkhniotarasivka (Бодянский
1962, с. 273-275), Mykhailivka cemetery (Лагодов-
ская, Сымонович 1973). Ground pits are known at
the Znamianka hillfort (Погребова 1958, с. 129).
They also prevail on Khortytsia, although here a cou-
ple of catacombs were found, too (Остапенко 2007,
с. 150-153). They have been excavated at Ivanivtsi,
Illinka 1 (Шапошникова, Бодянський, Щепинский
1957, с. 31, 32, 41), Staryi Kodak (Шарафутдинова,
Телегин 1958, с. 11) and Ushkalka (Телегин 1956,
с. 48, 49). Pits predominate in the barrow and earthen
burial grounds of Kichkas: 30 complexes (88.2 %)
(Грінченко 1928; Добровольський 1929; Рудин-
ський 1929; Смолічев 1930b; Могилов 2018b).
Pits are the only form of grave in Hadiucha Balka
(Киранів 1928; Сап’ян 1928; Козар 1928; Могилов
2018b). A burial was also made in a pit on Dubovyi
Island (Остапенко 2007, с. 147). Along with the cat-
acombs, there were pits at the I Blahovishchenka
cemetery (Бодянський 1967–1969, с. 2). At Skelky,
the number of pits is only 30.4 %, while the number
of catacombs is twice as highreaching 69.4 % (По-
пандопуло 2011).
In the Donetsk region, in the 5th century BC
burial near Stila was made in a pit (Привало-
ва 1993, с. 161-166). In the Central Crimea, pits
completely dominate among the earthen graves. A
burial at the Kirovske settlement testifies to their
appearance already in the Early Scythian peri-
od (Лесков 1970, с. 15). At Pryrichne, they ac-
count for 88.5 % (Гаврилов, Колотухин, Кол-
тухов 2002). They unconditionally dominate in
the Frontove necropolis (Цвек 1968; Корпусова
1972). Among the barrowless burials in the Eastern
Crimea, stone boxes predominate, however, pits are
occasionally found (Масленников 1995, с. 21-24).
In the Lower Dnister region, pits also dom-
inate among barrowless burials, although cata-
combs are also known. At the Mykolaivka ceme-
tery, pits account for 75 % of the total, and 73.5 %
of the ground graves (Мелюкова 1975). Accord-
ing to these indicators, the Mykolaivka necropolis
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 466
is the most similar to the Svitlovodsk cemetery. In
another necropolis at Mykolaivka on Lenin Street,
pits are the only type of burial structures, while a
catacomb was excavated in Nadlymanske (Дзис-
Райко 1965; Суботин, Охотников 1981).
On the Lower Don, except the Bihlytsia Spit,
pits dominate. At the Karataieve cemetery (Илью-
ков 2002), burials under stone lining were also
made in pits. At Dugino, the deceased were also
most often buried in pits (Прокофьев 2014). They
are known to be found near the neighbouring Lev-
entsivka fortress or on its territory (Смирнов
1984, с. 55; Беспалый 1997, с. 28, 29; Братченко
2012, с. 66-68). They are located near the Elizave-
tynske hillfort (Копылов и др. 2012, с. 123-125).
At Malakhоv Yerik, the deceased was laid in an oval
pit (Копылов, Коваленко 2006, с. 181; Копылов
2009, рис. 5). At Bihlytsi Spit, on the contrary, most
burials were made in catacombs, although pits were
also found (Прохорова 1997, с. 20-22).
Catacombs.
Catacombs make up a rather significant propor-
tion in Svitlovodsk (34 structures, 21.5 %). They
are considered to be inherent to the ethnic Steppe
Scythians, and their distribution in the Right-Bank
Forest-Steppe is interpreted as indicating the pres-
ence of these Iranian-speaking nomads in the region
(Петренко 1967, с. 16, 17; Скорый 2003, с. 49).
By the mid-1980s, there were 36 catacombs in
the monuments of the 4th century BC. There were
36 catacombs in the sites of the Dnipro Right-Bank
Forest-Steppe, which accounted for 16 % of the
burial structures of that period (Ковпаненко, Бес-
сонова, Скорый 1989, с. 43). Since then, the num-
ber of recorded structures has increased to 47 (На-
заров, Скорый 2019, с. 47).
A small number of similar structures (six) are
also known in the south of the Dnipro-Don For-
est-Steppe region, in the Siverski Donetsk group
(Гречко 2010, с. 49). They are also known in the
Left-Bank Terraced Forest-Steppe, which research-
ers consider to be a plain corridor through which no-
mads penetrated far to the north (Ильинская 1966,
рис. 2, 4, 5; Ильинская, Тереножкин 1983, с. 308-
312; Фиалко 1994, рис. 5, 12–14, 16).
A catacomb is a traditional steppe burial structure.
In general, 48.8 % of burials among the Scythians of
the Northern Black Sea region are catacombs. How-
ever, in the 4th century BC, this percentage was as
high as 64.8 %. At that time, such graves were pre-
dominant (Ольховский 1991, с. 27, 94). In terms of
the percentage of catacombs, the Svitlovodsk ceme-
tery can be compared with the burials of the North-
ern Steppe group where they make up 25.8 %. In oth-
er groups, the percentage is much higher: in the In-
hul group — 71.4 %, in the Dnipro group — 78.2 %
(Ольховский 1991, табл. 12). In the selection of
Lower Dnipro ordinary cemeteries, analysed by
K. P. Buniatian, there are as many as 85.7 % (Буня-
тян 1985, с. 46). Thus, Svitlovodsk, with its 21.5 %,
in terms of the proportion of catacombs, occupies an
intermediate position between the neighbouring Dni-
pro Right-Bank Forest-Steppe region (16 %) and the
Northern Steppe group (25.8 %).
Catacombs are almost not typical for other bar-
rowless burial grounds of the Right-Bank For-
est-Steppe region. No such complexes have been
recorded in the barrow and earthen necropolis at
Chornyi Lis (Тереножкін 1952). Only one similar
structure was found in Zalomy (Панченко 2017,
с. 236; 2018, с. 330).
Catacombs are not typical for most of the Left
Bank Forest-Steppe region earthen necropolises.
The exception is the burial ground on the Barvink-
ova Hill near the Bilsk hillfort, which possesses
many steppe features (Гречко та ін. 2020, с. 60-
72). There are no catacombs in the earthen burials
of the Middle Don basin.
However, it is common for the barrowless or
“mixed” cemeteries of Steppe Scythia. Although
in some similar necropolises of this region, they
were not found. The largest percentage of cata-
combs is at Skelky (up to 70 %) (Попандопуло
2011). Among other barrowless necropolises of
the Lower Dnipro, such structures are represent-
ed near the Third Quarry of Dniprobud (Смолічев
1931, с. 23-25; Могилов 2022, с. 257). Probably,
a significant percentage of them were also found
at the I Blahovishchenka cemetery (Бодянський
1967–1969, с. 2; Попандопуло 2012). There is a
known catacomb on Khortytsia Island (Остапенко
2007, с. 150-153). A similar structure is also men-
tioned in Viiskove (Бодянський 1977, с. 7-8).
In the Donetsk region, a barrowless burial was
made in a catacomb in Makiivka (Полідович
1998, с. 103). The percentage of these structures
is not high in the Crimea. For example, in Pryrich-
ne, there are only two graves (7.7 %) that belong to
Type 1 according to V. S. Olkhovskyi’s classifica-
tion (Гаврилов, Колотухин, Колтухов 2002). The
percentage in Frontove is not much higher (Цвек
1968; Корпусова 1972).
In the Northern Azov Sea region, catacombs
predominate among the burials of the Bihlytsia
Spit (Прохорова 1997, с. 20-22). They are not
typical of the Don Delta complexes.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 67
In the Lower Dnister region, at the Mykolaiv
necropolis, 18 catacombs have been excavated, ac-
counting for 25 % of the local graves (Мелюкова
1975). One structure is known from Nadlymanske
(Суботин, Охотников 1981, с. 107).
Pits with steps.
Pits with steps represent a relatively rare type
of burial structure in European Scythia. In terms of
their design features, they are similar to both cata-
combs and ordinary pits, but still represent a sepa-
rate type of burial structure.
O. O. Bobrynskoi considered these burial
structures to be transitional from pits (“ordinary
graves”) to catacombs (Бобринской 1910b, c. 59).
V. H. Petrenko, highlighting them in Tiasmyn re-
gion, wrote about the influence of catacombs on
their construction (Петренко 1967, с. 16). De-
pending on the shape, V. S. Olkhovskyi divided
such graves into Type 1, Variant 3 and Type 2, Var-
iant 2 (Ольховский 1991, с. 21, 23, табл. 1).
Such structures are found in Steppe Scythia, as
well as in the south of the Dnipro Right-Bank Fo-
rest-Steppe region, where they appear, probably, un-
der steppe influence (Могилов, Бокій 2016, с. 78,
79).Their origin is linked to the steppe of the North-
ern Black Sea region. Their prototype is known
among Cimmerian burial structures (Тереножкин
1976, с. 60, 61). They also existed here in the Ear-
ly Scythian period, the evidence can be seen in the
barrows near Kostiantynivsk-on-Don (Кияшко,
Кореняко 1976, с. 170, 171), seven (Burial 8) near
Novooleksandrivka (Кореняко, Лукьяшко 1982,
с. 153, 154, рис. 5). However, in the latter case, the
step runs only along part of the wall of a narrow pit.
Such structures continue to exist in the south in the
Middle Scythian and Late Scythian periods (Оль-
ховский 1991, с. 21, 23, табл. 1).
In the south of the Dnipro Right-Bank For-
est-Steppe region, on the borderland of for-
est-steppe and steppe, such graves appear under
southern influence in the Middle Scythian period,
continuing to exist in the 4th century BC. They are
known as Barrows 25 and 32 in Vilshanka (Моги-
лов, Бокій 2016, с. 76, 78), six near Sukhyi Tash-
lyk (Бокій 1972, с. 171-173), and two of the Poka-
zove 2 group (Бокий 1971, с. 155). In the 4th cen-
tury BC, similar burials were concentrated in the
Tiasmyn subgroup. In addition to the Svitlovodsk
complexes, we can mention Barrows 458 near Tu-
riіа (Бобринской 1906, с. 5, 6), 480 (tombs 1 and
2), 481 (Бобринской 1910b, с. 57-59), 487 near
Kapitanivka (Бобринской 1910a, с. 67-71). In
the south of the Dnipro-Donets Forest-Steppe re-
gion, this tomb was recorded under Barrow 29
of the Pisochyn cemetery (Бабенко 2005, с. 30,
рис. 33: 3–4).
The very geography of their distribution in the
steppe with further spread to the south of the for-
est-steppe, as well as the presence in these northern
tombs of features considered to be inherent in no-
madic Iranian-speaking Scythians (Скорый 2003),
testify to the Scythian origin of this type of tombs.
Among them: the burial of the deceased on a spread
out protective armour, the presence of burials of a
horse, a cauldron, sacrificial animal food, combined
with the presence of other weapons and a bridle. All
this gives grounds to assume that the pits with steps
from the Ukrainian Forest-Steppe belonged to no-
madic Scythians (Могилов, Бокій 2016, с. 85).
The pillar tomb.
The pillar tomb from Svitlovodsk can be com-
pared primarily with similar structures of the East-
ern European Forest-Steppe. At the Dnipro Right
Bank in the 4th century BC, similar structures were
allocated to type III, three — pits with post struc-
tures. Although pillar crypts are close to them. In
total, there were 18 of them (11.6 %) in this peri-
od (Ковпаненко, Бессонова, Скорый 1989, с. 43,
табл. 8).
For Scythian steppe monuments, wooden
tombs are not very common. V. S. Olkhovskyi once
counted only 18 such structures here. According to
his typology, the Svitlovodsk structure can be clas-
sified as Type II, Variant 2. He noted that by the
4th century BC such structures were almost extinct
(five structures — 0.38 %). There are a little more
of them in the Northern Steppe group bordering
the forest-steppe: three structures (9.38 %) (Оль-
ховский 1991, с. 40, 41, 94, 98, табл. 12).
Wooden tombs are not typical for barrowless or
“mixed” cemeteries of southern Eastern Europe.
Only a log house from Kichkas can be mentioned
(Рудинський 1929, с. 50-51).
The forest-steppe origin of the Svitlovodsk
wooden tomb can hardly be questioned. How-
ever, in terms of the percentage of structures in
the necropolis (0.6 %), this type is far inferior to
both the Tiasmyn region and the Right-Bank For-
est-Steppe region in general. It is also inferior to
the Northern Steppe group, which has similar indi-
cators to the Tiasmyn region. Probably, the reason
for this should be sought in the common character
of the necropolis at Svitlovodsk. Thus, the pillar
tomb from Svitlovodsk can be considered as a for-
est-steppe element, which may indicate the pres-
ence of autochthons in the community.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 468
Conclusion
Thus, the analysis of the burial structures showed
that a group of sites from Svitlovodsk have analo-
gies in the steppe region and show similarities to
the burials of Iranian-speaking Scythians (Моги-
лов 2023, с. 51). We are talking about such features
(Скорый 2003) as the presence of a ditch around
the mound and a tryzna in it, catacombs of various
types, and pit graves with steps. This may be com-
plemented by the mound and flat grave character of
the cemetery, which are known either in the steppe
or in the southern forest-steppe, and the burial of
meat food. The inventory complex is also similar to
the steppe one, with a massive number of weapons,
a typical set of decorations, a small number of stuc-
co ware, and the presence of wooden utensils with
metal staples.
Anthropological materials also demonstrate
similarities with those from Steppe Scythia. This
is indicated by the male series of skulls, which has
parallels in the Lower Dnipro cemeteries, including
some flat grave necropolises (Ефимова 2000, с. 39-
40; рис. 1, 2; Круц, Рудич 2021, с. 288-291). This
suggests that the basis of the Svitlovodsk communi-
ty was the Scythian population with steppe roots. At
the same time, the presence of a pillar wooden tomb
does not exclude the fact that some of the commu-
nity members could have been forest-steppe inhab-
itants, who mixed with their southern neighbours.
Received 11.04.2025
Андрух, С. И. 2001. Могильник Мамай-Гора. II. Запо-
рожье: Издательство Запорожского университета.
Андрух, С. И., Тощев, Г. Н. 1999. Могильник Мамай-
Гора. I. Запорожье: Издательство Запорожского универ-
ситета.
Андрух, С. И., Тощев, Г. Н. 2004. Могильник Мамай-
Гора. III. Запорожье: Запорожский государственный уни-
верситет.
Бабенко, Л. И. 2005. Песочинский курганный могиль-
ник скифского времени. Харьков: Райдер.
Бандуровский, А. В., Буйнов, Ю. В. 2000. Курганы
скифского времени (северскодонецкий вариант). Киев:
ИА НАНУ.
Березуцкий, В. Д. 1993. Грунтовые погребения Мас-
тищенского городища. В: Синюк, А. Т. (ред.). Археология
Доно-Волжского бассейна. Воронеж: Издательство Воро-
нежского пединститута, с. 71-79.
Беспалый, Е. И. 1994. Раскопки в 1993 году. В: Кияш-
ко, В. Я. (ред.). Историко-археологические исследования
в Азове и на Нижнем Дону в 1993 г., 13. Азов: Издатель-
ство Азовского краеведческого музея, с. 10-11.
Беспалый, Е. И. 1997. Раскопки в Ливенцовке и Зве-
рево в 1994 году. В: Кияшко, В. Я. (ред.). Историко-ар-
хеологические исследования в Азове и на Нижнем Дону в
1994 г., 14. Азов: Издательство Азовского краеведческого
музея, с. 28-29.
Бессонова, С. С. 1994. Курганы Лесостепного Побу-
жья. В: Черненко, Е. В. (ред.). Древности скифов. Киев:
ИА НАНУ, с. 3-34.
Бессонова, C. C., Скорый, C. A. 2001. Мотронинское
городище скифской эпохи. Киев; Краков: ИА НАНУ.
Бирюков, И. Е., Разуваев, Ю. Д. 2004. Городище скиф-
ского времени у с. Каменка на Верхнем Дону. В: Си-
нюк, А. Т. (ред.). Археологические памятники бассейна
Дона. Воронеж: ВГПУ, с. 181-191.
Бобринской, А. А. 1906. Отчет о раскопках в Чиги-
ринском уезде Киевской губернии в 1905 году. Известия
Археологической комиссии, 20, с. 1-16.
Бобринской, А. А. 1910a. Отчет о раскопках в Чиги-
ринском уезде Киевской губернии в 1908 году Известия
Археологической комиссии, 35, с. 61-85.
Бобринской, А. А. 1910b. Исследования в Чигирин-
ском уезде Киевской губернии в 1907 году. Известия Ар-
хеологической комиссии, 35, с. 48-60.
Бодянський, О. 1949. Могильник пізньобронзової доби
в Надпоріжжі. Науковий архів Інституту археології
НАН України, ф. 64, 1949/36.
Бодянський, О. 1954. Короткий звіт за археологіч-
нівідкриття і досліди О. Бодянського в Надпоріжжі за
1954 рік. Науковий архів Інституту археології НАН Укра-
їни, ф. 64, 1954/11.
Бодянский, А. В. 1962. Скифское погребение с латен-
ским мечом в Среднем Поднепровье. Советская археоло-
гия, 1, с. 272-276.
Бодянський, О. 1967–1969. Археологічні досліди Бла-
говіщенського III могильника на Дніпрі. Науковий архів
Інституту археології НАН України. ф. 64, 1967–1969/7.
Бодянський, О. 1977. Археологічні пам’ятки Запо-
різької та Дніпропетровської областей, які зруйновані,
або руйнуються водами озера ім. В. І. Леніна та Кахов-
ського водосховища. Науковий архів Інституту археології
НАН України, ф. 64, 1977/89.
Бокий, Н. М. 1971. Археологические работы на Киро-
воградщине в 1968 году. В: Толочко, П. П. (ред.). Архео-
логические исследования на Украине в 1968 г. Киев: На-
укова думка, с. 154-159.
Бокій, Н. М. 1972. Розкопки скіфських курганів у ба-
сейнах рік Синюхи і Тясмина (Кіровоградська обл.). В: Бі-
дзіля, В. І. (ред.). Матеріали ХІІІ конференції Інститу-
ту археології АН УРСР, присвяченої 50-річчю АН УРСР.
Київ: Наукова думка, с. 191-193.
Бокий, Н. М. 1980. Позднескифский безкурганный
могильник у г. Светловодска. В: Генинг, В. Ф. (ред.). Ар-
хеологические исследования на Украине в 1978–1979 гг.
Тезисы докладов XVIII конференции Института архео-
логии АН УССР. Днепропетровск: Издательство Днепро-
петровского университета, с. 101.
Бокий, Н. М. 1981. Отчет о раскопках в г. Светло-
водске грунтового позднескифского могильника (IV–
III вв. до н.э.). Фонди Археологічного музею ім. Н. М. Бо-
кій Центральноукраїнського державного педагогічного
університету.
Бокий, Н. М. 1982. Отчет Кировоградского Государ-
ственного Педагогического института имени А. С. Пуш-
кина о раскопках в г. Светловодске, пгт. Петрово и в
с. Протоповка, Александрийского района Кировоград-
ской области в 1982 году. Науковий архів Інституту архе-
ології НАН України. ф. 64, 1982/161.
Бокий, Н. М. 1986. Отчет Кировоградского государ-
ственного педагогического института им. А. С. Пушки-
на об археологических раскопках в Знаменском, Петров-
ском, Светловодском и Долинском районах в 1986 г. На-
уковий архів Інституту археології НАН України. ф. 64,
1986/112.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 69
Бокий, Н. М. 1987. Грунтовый могильник у с. Заломы.
В: Черненко, Е. В. (ред.). Киммерийцы и скифы. Тезисы
докладов Всесоюзного семинара, посвященного памяти
А. И. Тереножкина, 1. Кировоград: б.в., с. 22-24.
Бокій, Н. М., Могилов, О. Д. 2014. Перший сезон робіт на
Світловодському могильнику. В: Супруненко, О. Б. (ред.)
Феномен Більського городища. Збірник матеріалів наукової
конференції. Київ; Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, с. 26-29.
Бокий, Н. М., Могилов, А. Д. 2015. Открытие Светло-
водского могильника. Археологія і давня історія України,
2 (15), с. 253-264.
Бокій, Н. М., Могилов, О. Д., Панченко, К. І. 2013. Ко-
лективне поховання скіфського часу в Лісостеповому Пра-
вобережному Подніпров’ї. В: Травінський, В. С. (ред.)
Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я.
Кам’янець-Подільський: Медобори–2006, с. 17-24.
Братченко, С. Н. 2012. Левенцовская крепость. Киев:
Издательский дом «Скиф».
Братченко, С. Н., Шарафутдинова, Э. С. 2000. Ливен-
цовский могильник I. В: Кияшко, В. Я. (ред.). Историко-
археологические исследования в Азове и на Нижнем Дону
в 1998 г., 16. Азов: Издательство Азовского краеведческо-
го музея, с. 160-215.
Бунятян, Е. П. 1985. Методика социальных рекон-
струкций в археологии (на материале скифских могиль-
ников IV–III вв. до н.э.). Киев: Наукова думка.
Гаврилов, А. В., Колотухин, В. А., Колтухов, С. Г.
2002. Курган эпохи бронзы и скифский могильник V–
III вв. до н.э. у села Приречное в Крыму. Старожитнос-
ті Степового Причорномор’я і Криму, X, с. 94-110.
Гей, А. Н., Каменецкий, И. С. 1986. Северокавказская
(Донская). В: Каменецкий, И. С. (ред.). Археологические
открытия на новостройках. Древности Северного Кав-
каза (Материалы работ Северокавказской экспедиции),
1. Москва: Наука, с. 6-12.
Гороховський, Е. Л. 1979. Поховання скіфського часу
на Київщині. Археологія, 32, с. 105-107.
Граков, Б. Н. 1964. Погребальные сооружения и риту-
ал рядовых общинников Степной Скифии. Археологичес-
кий сборник Государственного Эрмитажа, 6, с. 118-127.
Гречко, Д. С. 2010. Населення скіфського часу на Сі-
верському Дінці. Київ: ІА НАНУ.
Гречко, Д. С. 2013. Грунтовое погребение скифско-
го времени у с. Пекари в Поросье. Восточноевропейские
древности, 3, с. 69-81.
Гречко, Д. С., Крютченко, О. О., Ржевуська, С. С., Кара-
яка, О. В. 2020. Дослідження в ур. Барвінкова Гора. В: Ко-
рост, І. І. (ред.). Археологічні дослідження Більського горо-
дища–2019. Київ; Котельва: ЦП НАНУ і УТОПІК, с. 59-74.
Гречко, Д. С., Шелехань, А. В. 2012. Гришковский мо-
гильник скифов на Харьковщине. Киев: ИА НАНУ.
Гречко, Д. С., Шерстюк, В. В., Щербань, А. Л. 2016. Грун-
товий могильник початку середньоскіфського часу в Посуллі.
В: Супруненко, О. Б. (ред.). Старожитності Лівобережного
Подніпров’я. Київ: ЦП НАНУ і УТОПІК, с. 117-124.
Грінченко, В. А. 1928. Коротке звідомлення за архео-
логічні роботи обабіч Дніпра від Кічкасу до Вільного по-
рогу на Запоріжжі. Науковий архів Інституту археології
НАН України, ф. 18, спр. 30, арк. 1-21.
Грінченко, В. А. 1930a. Щоденник розкопів на Дніпро-
заводбуді 1930 р. Могила № 3. Науковий архів Інституту
археології НАН України, ф. 18, спр. 74, арк. 2-5.
Грінченко, В. А. 1930b. Щоденник розкопів кам’яного
спорудження на площадці «А» Дніпрозаводбуду 1930 р.
Науковий архів Інституту археології НАН України, ф. 18,
спр. 69, арк. 1-25.
Грінченко, В. А. 1930c. Звіт короткий за розкопки
1930 р. на Дніпрозаводбуді. Науковий архів Інституту ар-
хеології НАН України, ф. 18, спр. 74а, арк. 1-2.
Грінченко, В. А. 1930d. Щоденник розкопок могил
№№ 1, 2, 4, 8, 9 на Дніпрозаводі 1930 р. Науковий архів Ін-
ституту археології НАН України, ф. 18, спр. 73, арк. 1-23
Дзис-Райко, Г. А. 1965. Раскопки могильника в с. Нико-
лаевка на Днестровском лимане. В: Синицын, М. С. (ред.).
Краткие сообщения о полевых археологических исследо-
ваниях Одесского государственного археологического
музея за 1963 год. Одесса: Маяк, с. 59-68.
Дирин, А. А. 1896. Мыс «Зюк» и сделанные на нем
археологические находки. Известия Археологической ко-
миссии, 19, с. 121-131.
Добровольський, А. 1929. Звіт за археологічні до-
сліди на території Дніпрельстану р. 1927. (Околи-
ці с. Кічкасу Запорізької округи) (матеріали). В: Явор-
ницький, Д. І. (ред.). Дніпропетровський краєвий істо-
рично-археологічний музей, I. Дніпропетровськ: Друк.
ім. 25-р. ВКП Поліграфтресту, с. 61-160.
Добровольський, А. 1949. Кам’яні закладки в околицях
Тавілжаного острова. В: Єфименко, П. (ред.). Археологічні
пам’ятки УРСР, II. Київ: Видавництво АН УРСР, с. 180-190.
Ефимова, С. Г. 2000. Соотношение лесостепных и
степных групп населения Европы. Скифия по данным
краниологии. В: Гуляев, В. И., Ольховский, В. С. (ред.).
Скифы и сарматы в VII–III вв. до н.э.: палеоэкология, ан-
тропология и археология. Москва: ИА РАН, с. 39-44.
Житников, В. Г., Козакова, Л. М., Копылов, В. П., На-
уменко, С. А. 1979. Ливенцовский курганный могиль-
ник. В: Рыбаков, Б. А. (ред.). Археологические открытия
1978 г. Москва: Наука, с. 125.
Ильинская, В. А. 1966. Скифские курганы около г. Бо-
рисполя. Советская археология, 3, с. 152-171.
Ильинская, В. А. 1968. Скифы Днепровского Лесос-
тепного Левобережья. Киев: Наукова думка.
Ильинская, В. А., Тереножкин, А. И. 1983. Скифия
VII–IV вв. до н.э. Киев: Наукова думка.
Ильюков, Л. С. 2002. Каратаевский могильник. Архе-
ологические записки, 2, с. 168-202.
Каменецкий, И. С. 2009. Главное погребение могиль-
ника Лебеди III. В: Марченко, И. И. (ред.). Пятая Кубан-
ская археологическая конференция. Краснодар: Кубан-
ский государственный университет, с. 161-163.
Квітницький, М. В., Лисенко, С. Д. 2009. Розкопки
комплексної пам’ятки археології в ур. Шанці в с. Халеп’я
Обухівського району. В: Козак, Д. Н. (ред.). Археологічні
дослідження в Україні 2006–2007 рр. Київ: Інститут архе-
ології НАНУ, с. 154-157.
Киранів, Т. Т. 1928. Поріг «Вільний». «Гадюча Балка».
Науковий архів Інституту археології НАН України, ф. 18,
спр. 20, арк. 10-15.
Кияшко, В. Я., Кореняко, В. А. 1976. Погребение ран-
него железного века у г. Константиновска-на-Дону. Со-
ветская археология, 1, с. 170-177.
Ковпаненко, Г. Т., Бессонова, С. С., Скорый, С. А.
1989. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесос-
тепного Правобережья (Киево-Черкасский регион).
Киев: Наукова думка.
Козар, П. А. 1928. Звіт про науково-археологічні до-
сліди на території Дніпрельстану й порожистої части-
ни Дніпра влітку 1928 року. Науковий архів Інституту ар-
хеології НАН України, ф. 18, спр. 19, арк. 1-37.
Козир, І. А. 1989. Дослідження Світловодського ґрун-
тового могильника в 1989 р. В: Бокій, Н. М. (ред.). Між-
вузівська наукова студентська конференція з історично-
го краєзнавства. Тези доповідей. Кіровоград: б.в., с. 9-10.
Козир, І. А. 2014. Ритуальне поховання 145 з ґрунто-
вого могильника поблизу м. Світловодськ Кіровоград-
ської області. В: Супруненко, О. Б. (ред.) Феномен Біль-
ського городища. Збірник матеріалів наукової конферен-
ції. Київ; Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, с. 61-64.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 470
Козмирчук, И. А., Моисеев, А. В., Разуваев, Ю. Д.
2011. Погребения скифского времени на верхнедонском
поселении-могильнике Ксизово-16. В: Березуцкий, В. Д.
и др. (ред.). Восточноевропейсике древности скифской
эпохи. Воронеж: Научная книга, с. 196-203.
Копылов, В. П. 2009. Нижне-Донской культурно-ис-
торический район в системе международных отношений
(VII – первая треть III вв. до н.э.). В: Копылов, В. П. (ред.).
Международные отношения в бассейне Черного моря в
скифо-античное и хазарское время. Ростов-на-Дону: Ме-
диа-Полис, с. 28-38.
Копылов, В. П., Адрианова, Н. В., Коваленко, А. Н.,
Меньшова, В. А., Сердюкова, О. В. 2012. Раскопки грунто-
вого некрополя Елизаветовского могильника в 2010 году.
В: Кияшко, В. Я. (ред.). Историко-археологические иссле-
дования в Азове и на Нижнем Дону в 2010 г., 26. Азов: Из-
дательство Азовского музея-заповедника, с. 123-128.
Копылов, В. П. Коваленко, А. Н. 2006. Комплексы
архаического времени в дельте Дона. В: Кияш-
ко, В. Я. (ред.). Историко-археологические исследования
в Азове и на Нижнем Дону в 2005 г., 22. Азов: Издатель-
ство Азовского музея-заповедника, с. 181-186.
Кореняко, В. А., Лукьяшко, С. И. 1982. Новые
материалы раннескифского времени на Левобережье
Нижнего Дона. Советская археология, 3, с. 149-164.
Корпусова, В. М. 1972. Про населення хори античної
Феодосії. Археологія, 6, с. 41-55.
Корпусова, В. М., Орлов, Р. С. 1978. Могильник VI–
IV ст. до н.е. на Керченському півострові. Археологія, 28,
с. 65-76.
Кругликова, И. Т. 1973. Каменные ящики у
дер. Рыбное. В: Мунчаев, Р. М., Марковин, В. И. (ред.).
Кавказ и Восточная Европа в древности. Москва: Наука,
с. 162-166.
Круц, С. І., Рудич, Т. О. 2021. Склад населення, похова-
ного на могильнику скіфської доби біля м. Світловодськ (за
матеріалами краніології). Археологія і давня історія Украї-
ни, 3, с. 282-292. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.03.18
Кубишев, А. І., Скиба, Л. Є., Скорий, С. А. 1995. По-
ховання скіфського часу Пирогівського могильника. Ар-
хеологія, 1, с. 101-111.
Кулатова, І. М., Супруненко, О. Б. 2010. Кургани скіф-
ського часу західної округи Більського городища. Київ:
ЦП НАНУ і УТОПІК; ЦОДПІК.
Лагодовская, Е. Ф., Сымонович, Э. А. 1973. Скифский
могильник у с. Михайловка на Нижнем Днепре. В: Тере-
ножкин, А. И. (ред.). Скифские древности. Киев: Наукова
думка, с. 235-242.
Лесков, А. М. 1961. Об остатках таврской культуры
на Керченском полуострове. Советская археология, 1,
с. 259-266.
Лесков, А. М. 1970. Кировское поселение. В: Лес-
ков, А. М. (ред.). Древности Восточного Крыма. Киев:
Наукова думка, с. 7-59.
Лимберис, Н. Ю., Марченко, И. И. 2001. Погребения
VI–V вв. до н.э. из грунтовых могильников меотских го-
родищ Правобережья Кубани. Материалы и исследова-
ния по археологии Кубани, 1, с. 32-122.
Лысенко, С. Д. 2010. Новые памятники милоградской
культуры на Киевщине. Пресс-музей, 26–27, с. 106-127.
Мартенс, Г. Г. 1930. Археологические находки в сред-
нем протоке Днепра на Днепрострое. 25. XI. 1930 г. На-
уковий архів Інституту археології НАН України, ф. 6,
спр. 65, арк. 1-23.
Марченко, И. И., Лимберис, Н. Ю., Бочковой, В. В.
2001. Новый меотский могильник у хут. Прикубанский.
В: Марченко, И. И. (ред.). Третья Кубанская археологичес-
кая конференция. Тезисы докладов международной архео-
логической конференции. Краснодар; Анапа: б.в., с. 91-99.
Масленников, А. А. 1995. Каменные ящики Восточ-
ного Крыма (К истории сельского населения Боспора
VI–I вв. до н.э.). Боспорский сборник, 8, с. 1-124.
Мельниковская, О. Н. 1950. Могильник у с. Долинское
Черниговской области. Краткие сообщения Института
истории материальной культуры, XXXIV, с. 70-74.
Мелюкова, А. И. 1975. Поселение и могильник скиф-
ского времени у села Николаевка. Москва: Наука.
Міллер, М. О. 1930a. Щоденник та журнали розко-
пів та дослідів на терені Дніпрозаводбуду 1930 року. На-
уковий архів Інституту археології НАН України, ф. 18,
спр. 76, арк. 1-28.
Міллер, М. О. 1930b. Короткий попередній звіт за ар-
хеологічні досліди та розкопки на терені Дніпрозаводбу-
ду в липні – серпні 1930 р. Науковий архів Інституту архе-
ології НАН України, ф. 18, спр. 77, арк. 1-9.
Могилов, О. Д. 2016a. Про один із різновидів пряжок-
скіфського часу. Археологія, 2, с. 38-56.
Могилов, А. Д. 2016b. Погребение рядового воина из
Светловодского могильника. Історія зброї та військової
справи, 1, с. 93-100.
Могилов, О. Д. 2017a. Могила скіфського воїна з Світло-
водська. В: Заремба, О. О. (ред.) Археологія і Фортифікація
України. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький, с. 68-72.
Могилов, А. Д. 2017b. Ранняя группа погребений
Светловодского могильника. Археологія і давня історія
України, 2 (23), с. 303-310.
Могилов, О. 2018a. Поховальний обряд Світловод-
ського могильника. В: Чабай, В. П. (ред.). I Всеукраїн-
ський археологічний з’їзд. Програма роботи та анотації
доповідей. Київ: ІА НАНУ, с. 119-120.
Могилов, О. Д. 2018b. Скіфські поховання з вуздою з Дні-
провського Припоріжжя. Археологія і давня історія України,
2 (27), с. 287-315. https://doi.org/10.37445/adiu.2018.02.20
Могилов, А. Д. 2019a. Зеркала из Светловодского мо-
гильника. Revista Arheologica, XV, 1, с. 94-102.
Могилов, О. 2019b. Парне скіфське жіноче поховання з
Світловодського могильника. В: Заремба, О. О. (ред.). Архео-
логія і Фортифікація України. Кам’янець-Подільський: ФОП
Буйницький, с. 60-62. https://doi.org/10.37445/adiu.2019.02.08
Могилов, О. Д. 2019c. Поминальная обрядность ря-
дового населения Скифии. Маргулановские чтения-2019.
Материалы Международной археологической научно-
практической конференции, посвященной 95-летию со
дня рождения выдающегося казахстанского археолога
К. А. Акишева. Астана, Казахстан, 19–20 апреля 2019 г.
Нур-Султан: ИАИ А. Х. Маргулана, с. 360-368.
Могилов, А. Д. 2019d. Вооружение из Светловодского мо-
гильника. Археологія і давня історія України, 2 (31), с. 102-125.
Могилов, А. Д. 2020. Серьги из Светловодского могиль-
ника. Археологія і давня історія України, 3 (36), с. 375-382.
https://doi.org/10.37445/adiu.2020.03.25
Могилов, О. Д. 2022. До історії вивчення скіфських
пам’яток Надпоріжжя (безкурганний могильник біля Тре-
тього кар’єру Дніпробуду). Археологія і давня історія Укра-
їни, 1, с. 256-263. http://doi.org/10.37445/adiu.2022.01.18
Могилов, А. 2023. Погребально-поминальная обряд-
ность Светловодского могильника скифов в Централь-
ной Украине. Revista Arheologiса, 2, с. 30-57. http://doi.
org/10.52603/RA.XIX.2.2023_03
Могилов, О. Д., Бокій, Н. М. 2016. Поховання скіф-
ського вершника на р. Синюха. Археологія, 3, с. 76-88.
Мурзин, В. Ю. 1977. Два реннескифских комплекса из
Запорожской области. В: Баран, В. Д. (ред.). Новые иссле-
дования археологических памятников на Украине. Киев:
Наукова думка, с. 54-68.
Назаров, А., Скорый, С. 2019. Скифские катакомбы в
междуречье Роси и Тясмина. Revista Arheologica, XV, 1,
с. 47-64.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 71
Обломский, А. М., Разуваев, Ю. Д. 2013. Грунтовые погре-
бения скифского времени у с. Ксизово на Среднем Дону. Крат-
кие сообщения Института археологии РАН, 231, с. 183-195.
Ольховский, В. С. 1977. Скифские катакомбы в Север-
ном Причерноморье. Советская археология, 4, с. 108-128.
Ольховский, В. С. 1991. Погребально-поминаль-
ная обрядность населения Степной Скифии (VII–III вв.
до н.э.). Москва: Наука.
Остапенко, М. А. 2007. Скифские бескурганные мо-
гильники Степного Поднепровья. В: Масленников, А. А.,
Гаврилюк, Н. А. (ред.). Античный мир и варвары на юге
России. Москва; Киев; Запорожье: Дикое поле, с. 143–179.
Панченко, К. І. 2014. Поховання 155 Світловодського мо-
гильника на Кіровоградщині. В: Супруненко, О. Б. (ред.) Фе-
номен Більського городища. Збірник матеріалів наукової кон-
ференції. Київ; Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, с. 105-108.
Панченко, К. І. 2016. Поховання скіфського часу з
ґрунтового могильника біля с. Заломи Кіровоградської об-
ласті. Археологія і давня історія України, 2 (19), с. 237-240.
Панченко, К. І. 2017. Дослідження пам’ятки скіфсько-
го часу біля с. Заломи на Кіровоградщині. Археологія і
давня історія України, 2 (23), с. 235-339.
Панченко, К. І. 2018. Поховання 82 з ґрунтового мо-
гильника біля с. Заломи на Кіровоградщині. Археологія і
давня історіяУкраїни, 2 (27), с. 330-334.
Петраускас, О. В., Шишкин, Р. Г. 2013. Могильник и
поселение черняховской культуры у с. Великая Бугаевка
(археологический источник). OIUM, 2. Киев: ИА НАНУ.
Петренко, В. Г. 1962. Могильник скифского времени
у с. Грищенцы. Материалы и исследования по археологии
СССР, 13, с. 142-151.
Петренко, В. Г. 1967. Правобережье Среднего При-
днепровья в V–III вв. до н.э. Свод археологических источ-
ников, Д 1–4. Москва: Наука.
Петровська, Є. О. 1970. Ранньоскіфські пам’ятки на
південній околиці Києва. Археологія, XXIV, с. 129-145.
Погребова, Н. Н. 1958. Позднескифские городища
на Нижнем Днепре (Городища Знаменское и Гаврилов-
ское). Материалы и исследования по археологии СССР,
64, с. 103-247.
Покровська, Є. Ф., Ковпаненко, Г. Т. 1961. Могиль-
ник біля с. Калантаєво. Археологія, XXII, с. 129-142.
Полідович, Ю. Б. 1998. Нове скіфське поховання з
гривною у Донецькій області. Археологический альманах,
7, с. 103-112.
Попандопуло, З. Х. 2011. Скифский грунтовый мо-
гильник Скельки. Запорожье: Запорожский обласной кра-
еведческий музей.
Попандопуло, З. Х. 2012. Благовещенский I грунтовый
могильник (по материалам исследований А. В. Бодянско-
го). Музейний вістник, 12, с. 63-72.
Привалова, О. Я. 1993. Скифское погребение у Стылы.
Археологический альманах, 2, с. 161-166.
Прокофьев, Р. В. 2014. Раскопки у хутора Дугино в
дельте Дона в 2009 году. Ростов-на-Дону: Альтаир.
Прохорова, Т. А. 1997. Некрополь на Беглицкой косе.
Таганрог, 1, с. 18-32.
Разуваев, Ю. Д. 2012. Грунтовые погребения скиф-
ского времени у с. Кулаковка на Среднем Дону. В: Разу-
ваев, Ю. Д. (ред.). Восточноевропейские древности. Во-
ронеж: Научная книга, с. 165-169.
Разуваев, Ю. Д. 2014. О грунтовых могильниках
скифского времени в Донской Лесостепи. Вестник Вор-
нежского государственного университета: Серия: ис-
тория, политология, социология, 2, с. 103-110.
Рудинський, М. 1929. Археологічна розвідка на Дні-
прельстані. В: Яворницький, Д. І. (ред.). Дніпропетров-
ський краєвий історично-археологічний музей, I. Дніпро-
петровськ: Друк. ім. 25-р. ВКП Поліграфтресту, с. 45-60.
Сап’ян, Ф. М. 1928. Привільне: могильник I, могили 1,
2, 3; могильник II, могили 1, 2, 3, 4, 9; могильник III, мо-
гила 1. Кічкас II, могила 9. Звіт про розкопки 1928 р. На-
уковий архів Інституту археології НАН України. ф. 18.
спр. 21, арк. 16-38.
Скорый, С. А. 2003. Скифы в Днепровской Правобе-
режной Лесостепи. Киев: ИА НАНУ.
Смирнов, К. Ф. 1984. Сарматы и утверждение их по-
литического господства в Скифии. Москва: Наука.
Смолічев, П. 1929. Археологічні розкопки на терені
Дніпрельстану, в с. Кічкасі, Запорізької округи, у верес-
ні – жовтні р. 1927. В: Яворницький, Д. Я. (ред.). Дніпро-
петровський краєвий історично-археологічний музей, I.
Дніпропетровськ: Друк. ім. 25-р. ВКП Поліграфтресту,
с. 161-234.
Смолічев, П. І. 1930b. Наукові дослідження терито-
рії Дніпрозаводбуду в році 1930 (Щоденники та журна-
ли розкопів). Науковий архів Інституту археології НАН
України, ф. 18, спр. 79а, арк. 1-70.
Смолічев, П. І. 1930a. Короткий звіт за роботу в на-
уково-археологічній експедиції в 1930 році. Науковий архів
Інституту археології НАН України, ф. 18, спр. 79, арк. 1-2.
Смолічев, П. І. 1931. Археологічні дослідження те-
риторії Дніпрельстану в Кічкасі. Червень – вересень
р. 1931. Науковий архів Інституту археології НАН Украї-
ни, ф. 6, спр. 71, арк. 1-48.
Суботин, Л. В., Охотников, С. Б. 1981. Скиф-
ские погребения Нижнего Поднестровья. В: Мезенце-
ва, Г. Г. (ред.). Древности Северо-Западного Причерно-
морья. Киев: Наукова думка, с. 102-116.
Супруненко, О. Б. 2016. Ґрунтовий некрополь скіф-
ського часу в Полтаві. В: Болтрик, Ю. В. (ред.). Архео-
логічні дослідження в Україні 2015 р. Київ: ІА НАНУ,
с. 144-146.
Телегин, Д. Я. 1956. Погребение скифского времени
на Нижнем Днепре. Краткие сообщения Института ар-
хеологии АН СССР, 6, с. 48-49.
Тереножкин, А. И. 1949. Чернолесское городище и
курганный могильник. Науковий архів Інституту археоло-
гії НАН України. ф. 64, 1949/15.
Тереножкін, О. І. 1952. Розвідки і розкопки 1949 р.
в північній частині Кіровоградської області. Археологія,
VII, с. 110-144.
Тереножкин, А. И. 1976. Киммерийцы. Киев: Науко-
ва думка.
Фиалко, Е. Е. 1991. Погребения женщин с оружием у
скифов. В: Болтрик, Ю. В., Бунятян, Е. П. (ред.). Курганы
Степной Скифии. Киев: Наукова думка, с. 4-18.
Фиалко, Е. Е. 1994. Памятники скифской эпохи При-
днепровской Терассовой Лесостепи. Киев: ИА НАНУ.
Фіалко, О. Є. 2023. Амазонки. Міфи та реальність.
Київ: ІА НАНУ.
Хохоровски, Я. 2018. Аристократка? Амазонка? Или
жрица? (заметки к дискуссии о статусе женщин в греко-
скифских обществах). Археологія і давня історія України,
2 (27), с. 193-203.
Цвек, О. В. 1968. Могильник скіфського і сарматсько-
го часу на Керченському півострові. Археологія, XXI,
с. 199-205.
Черненко, Е. В., Бессонова, С. С., Болтрик, Ю. В.,
Полин, С. В., Скорый, С. А., Бокий, Н. М., Гребенни-
ков, Ю. С. 1986. Скифские погребальные памятники сте-
пей Северного Причерноморья. Киев: Наукова думка.
Шапошникова, О. Г., Бодянський, О. В., Щепинсь-
кий, А. О. 1957. Звіт про роботу Дніпровського загону
Дніпровської експедиції за 1957 рік. Науковий архів Ін-
ституту археології НАН України, ф. 64, 1957/10Б.
Шарафутдинова, И. Н., Телегин, Д. Я. 1958. Отчет об
исследовании археологических памятников в районе озе-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 472
ра им. Ленина в 1958 году. Науковий архів Інституту ар-
хеології НАН України, ф. 64, 1958/45.
Шерстюк, В. В. 2011. Роботи на пам’ятках скіфсько-
го часу Середнього Попсілля (за дослідженнями 2009 р.).
В: Посохов, С. И. (ред.). Древности Восточной Европы.
Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, с. 316-324.
Шерстюк, В. В., Мироненко, К. М. 2010. Розвідки у
Гадяцькому р-ні Полтавської області у 2009 р. В: Гав-
рилюк, Н. О. (ред.). Археологічні дослідження в Україні
2009 р. Київ: ІА НАНУ, с. 473-474.
Яковенко, Е. В. 1965. Некрополь скіфського часу біля
м. Бориспіль. Археологія, XVIII, с. 150-159.
Олександр Д. Могилов
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку, Інститут археоло-
гії НАН України, ORCID: 0000-0002-2400-2380, mogilovod@gmail.com
ПОХОВАЛЬНІ СПОРУДИ СВІТЛОВОДСЬКОГО МОГИЛЬНИКА СКІФСЬКОГО ЧАСУ
НА СЕРЕДНЬОМУ ДНІПРІ
Світловодський могильник належить до найбільших поховальних пам’яток скіфського часу на півдні Східної Європи.
Некрополь розкопувався протягом 11 польових сезонів, у 1975, 1979–1986, 1989–1990 рр. експедиціями Кіровоградського
краєзнавчого музею і Кіровоградського державного педагогічного інституту. Археологічні дослідження велися під
керівництвом Н. М. Бокій, а згодом — І. А. Козир.
Могильник розташовувався на півдні Дніпровського Правобережного Лісостепу на кордоні зі степовим регіоном. Він
локалізувався на околиці м. Світловодська — районного центру Кіровоградської області. Пам’ятка наближена до великого
мису, при впадінні в Дніпро р. Цибульник. При цьому, на відміну від більшості некрополів з безкурганними похованнями,
вона дещо зміщена від краю плато над річковою долиною.
Некрополь виник у місці, де вже височів курган доби бронзи. Декілька найраніших його поховань датуються
середньоскіфським періодом. Але абсолютна їх більшість ― уже IV ст. до н.е. Ґрунтові поховання скіфського періоду
зосереджені навколо синхронних курганів.
Пам’ятка належить до змішаних ґрунтово-курганних. Загалом тут розкопано 154 ґрунтові могили скіфського часу
і п’ять синхронних курганів, які містили сім поховань.
Висота курганів — до 1,5 м, діаметр — 16–30 м. Один з них був оточений кільцевим ровом діаметром 16–17 м,
глибиною 0,7 м і шириною 0,9 м, де виявлено рештки тризни. Могильні споруди середньоскіфського часу представлені
трьома неширокими прямокутними ямами. Серед могил IV ст. до н.е. переважають прості ями (121 споруда, 76,6 %).
Катакомб — 34 (21,5 %), ям зі сходиною — дві (1,3 %), стовпова гробниця — одна (0,6 %). Переважає широтне орієнтування
гробниць. У них простежені такі елементи, як дерев’яні перекриття та заслони входів до катакомб, сліди вогняних ритуалів
і підстилок під небіжчиками.
Аналіз поховальних споруд та інших елементів поховально-поминальної обрядовості, інвентарного комплексу,
залучення антропологічних матеріалів дозволяє висловлювати припущення про те, що основу Світловодської общини
складали степові скіфи. Утім до її складу входили і окремі представники лісостепового населення.
К л ю ч о в і с л о в а: Середнє Подніпров’я, скіфський час, некрополь, курган, безкурганне поховання, могила, катаком-
ба, стовпова гробниця.
References
Andrukh, S. I. 2001. Mogilnik Mamai-Gora. II. Zaporizhzhia: Izdatelstvo Zaporozhskogo universiteta.
Andrukh, S. I., Toshchev, G. N. 1999. Mogilnik Mamai-Gora. I. Zaporizhzhia: Izdatelstvo Zaporozhskogo universiteta.
Andrukh, S. I., Toshchev, G. N. 2004. Mogilnik Mamai-Gora. III. Zaporizhzhia: Zaporozhskii gosudarstvennіi universitet.
Babenko, L. I. 2005. Pesochinskii kurgannyi mogilnik skifskogo vremeni. Kharkiv: Raider.
Bandurovskii, A. V., Buinov, Iu. V. 2000. Kurgany skifskogo vremeni (severskodonetskii variant). Kyiv: ІA NANU.
Berezutskii, V. D. 1993. Gruntovye pogrebeniia Mastishchenskogo gorodishcha. In: Siniuk, A. T. (ed.). Arkheologiia Dono-Vol-
zhskogo basseina. Voronezh: Izdatelstvo Voronezhskogo pedinstituta, p. 71-79.
Bespalyi, E. I. 1994. Raskopki v 1993 godu. In: Kiiashko, V. Ia. (ed.). Istoriko-arkheologicheskie issledovaniia v Azove i na
Nizhnem Donu v 1993 g., 13. Azov: Izdatelstvo Azovskogo kraevedcheskogo muzeia, p. 10-11.
Bespalyi, E. I. 1997. Raskopki v Liventsovke i Zverevo v 1994 godu. In: Kiiashko, V. Ia. (ed.). Istoriko-arkheologicheskie issle-
dovaniia v Azove i na Nizhnem Donu v 1994 g., 14. Azov: Izdatelstvo Azovskogo kraevedcheskogo muzeia, p. 28-29.
Bessonova, S. S. 1994. Kurgany Lesostepnogo Pobuzhiia. In: Chernenko, E. V. (eds.). Drevnosti skifov. Kyiv: IA NANU, p. 3-34.
Bessonova, S. S., Skoryi, S. A. 2001. Motroninskoie gorodishche skifskoi epokhi. Kyiv; Krakiv: IA NANU.
Biriukov, I. E., Razuvaiev, Iu. D. 2004. Gorodishche skifskogo vremeni u s. Kamenka na Verkhnem Donu. In: Siniuk, A. T. (ed.).
Arkheologicheskie pamiatniki basseina Dona. Voronezh: VGPU, p. 181-191.
Bobrinskoi, A. A. 1906. Otchet o raskopkakh v Chigirinskom uezde Kievskoi gubernii v 1905 godu. Izvestiia Arkheologiche-
skoi komissii, 20, p. 1-16.
Bobrinskoi, A. A. 1910a. Otchet o raskopkakh v Chigirinskom uezde Kievskoi gubernii v 1908 godu. Izvestiia Arkheologiche-
skoi komissii, 35, p. 61-85.
Bobrinskoi, A. A. 1910b. Issledovaniia v Chigirinskom uezde Kievskoi gubernii v 1907 godu. Izvestiia Arkheologicheskoi ko-
missii, 35, p. 48-60.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 73
Bodianskyi, O. 1949. Mohylnyk piznobronzovoi doby v Nadporizhzhi. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the
NAS of Ukraine, f. 64, 1949/36.
Bodianskyi, O. 1954. Korotkyi zvit za arkheolohichni vidkryttia i doslidy O. Bodianskoho v Nadporizhzhi za 1954 rik. Scientific
Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1954/11.
Bodianskii, A. V. 1962. Skifskoe pogrebenie s latenskim mechom v Srednem Podneprove. Sovetskaia arkheologiia, 1, p. 272-276.
Bodianskyi, O. 1967–1969. Arkheolohichni doslidy Blahovishchenskoho III mohylnyka na Dnipri. Scientific Archives of the In-
stitute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1967–1969/7.
Bodianskyi, O. 1977. Arkheolohichni pamiatky Zaporizkoii ta Dnipropetrovskoii oblastei, yaki zruinovani, abo ruinuiutsia voda-
my ozera im. V. I. Lenina ta Kakhovskoho vodoskhovyshcha. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS
of Ukraine, f. 64, 1977/89.
Bokii, N. M. 1971. Arkheologicheskie raboty na Kirovogradshchine v 1968 godu. In: Tolochko, P. P. (ed.). Arkheologicheskie
issledovaniia na Ukraine v 1968 g. Kyiv: Naukova dumka, p. 154-159.
Bokii, N. M. 1972. Rozkopky skifskykh kurhaniv u baseinakh rik Syniukhy i Tiasmyna (Kirovohradska obl.). In: Bi-
dziia, V. I. (ed.). Materialy XIII konferentsii Instytutu arkheolohii AN URSR, prysviachenoii 50-richchiu AN URSR. Kyiv:
Naukova dumka, p. 191-193.
Bokii, N. M. 1980. Pozdneskifskii bezkurgannyi mogilnik u g. Svetlovodska. In: Gening, V. F. (ed.). Arkheologicheskie issle-
dovaniia na Ukraine v 1978–1979 gg. Tezisy dokladov XVIII konferentsii Instituta arkheologii AN USSR. Dnepropetrovsk:
Izdatelstvo Dnepropetrovskogo universiteta, p. 101.
Bokii, N. M. 1981. Otchet o raskopkakh v g. Svetlovodske gruntovogo pozdneskifskogo mogilnika (IV–III vv. do n.e.). Repository
of the N. M. Bokii Archaeological Museum of the Central State Pedagogical University.
Bokii, N. M. 1982. Otchet Kirovogradskogo Gosudarstvennogo Pedagogicheskogo instituta imeni A. S. Pushkina o raskopkakh
v g. Svetlovodske, pgt. Petrovo i v s. Protopovka, Aleksandriiskogo raiona Kirovogradskoi oblasti v 1982 godu. Scientific
Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1982/161.
Bokii, N. M. 1986. Otchet Kirovogradskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo instituta im. A. S. Pushkina ob arkheologi-
cheskikh raskopkakh v Znamenskom, Petrovskom, Svetlovodskom i Dolinskom raionakh v 1986 g. Scientific Archives of
the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1986/112.
Bokii, N. M. 1987. Gruntovyi mogilnik u s. Zalomy. Kimmeriitsy i skify. Tezisy dokladov Vsesoiuznogo seminara, posvia-
shchennogo pamiati A. I. Terenozhkina, 1. Kirovohrad: b.v., p. 22-24.
Bokii, N. M., Mohylov, O. D. 2014. Pershyi sezon robit na Svitlovodskomu mohylnyku. In: Suprunenko, O. B. (ed.) Feno-
men Bilskoho horodyshcha. Zbirnyk materialiv naukovoii konferentsii. Kyiv; Poltava: TsP NANU i UTOPIK, p. 26-
29.
Bokii, N. M., Mogilov, A. D. 2015. A Discovery Svitlovodsk Burial Ground. Archaeology and Early History of Ukraine, 2 (15), p. 253-264.
Bokii, N. M., Mohylov, O. D., Panchenko, K. I. 2013. Kolektyvne pokhovannia skifskoho chasu v Lisostepovomu Pravobere-
zhnomu Podniprovi. In: Travinskyi, V. S. (ed.) Arkheolohiia i fortyfikatsiia Serednoho Podnistrovia. Kamianets-Podilskyi:
Medobory–2006, p. 17-24.
Bratchenko, S. N. 2012. Leventsovskaia krepost. Kyiv: Izdatelskii dom “Skif”.
Bratchenko, S. N., Sharafutdinova, E. S. 2000. Liventsovskii mogilnik I. In: Kiiashko, V. Ia. (ed.). Istoriko-arkheologicheskie issle-
dovaniia v Azove i na Nizhnem Donu v 1998 g., 16. Azov: Izdatelstvo Azovskogo kraevedcheskogo muzeia, p. 160-215.
Buniatian, E. P. 1985. Metodika sotsialnykh rekonstruktsii v arkheologii (na materiale skifskikh mogilnikov IV–III vv. do n.e.).
Kyiv: Naukova dumka.
Gavrilov, A. V., Kolotukhin, V. A., Koltukhov, S. G. 2002. Kurgan epokhi bronzy i skifskii mogilnik V–III vv. do n.e. u
sela Prirechnoe v Krymu. Starozhytnostі Stepovogo Prichornomoria і Krymu, X, p. 94-110.
Gei, A. N., Kamenetskii, I. S. 1986. Severokavkazskaia (Donskaia). In: Kamenetskii, I. S. (ed.). Arkheologicheskie otkrytiia na
novostroikakh. Drevnosti Severnogo Kavkaza (Materialy rabot Severokavkazskoi ekspeditsii), 1. Moscow: Nauka, p. 6-12.
Horokhovskyi, E. L. 1979. Pokhovannia skifskoho chasu na Kyivshchyni. Arheologia, 32, p. 105-107.
Grakov, B. N. 1964. Pogrebalnye sooruzheniia i ritual riadovykh obshchinnikov Stepnoi Skifii. Arkheologicheskii sbornik Go-
sudarstvennogo Ermitazha, 6, p. 118-127.
Hrechko, D. S. 2010. Naselennia skifskoho chasu na Siverskomu Dintsi. Kyiv: IA NANU.
Grechko, D. S. 2013. Gruntovoie pogrebenie skifskogo vremeni u s. Pekari v Porose. Vostochnoevropeiskie drevnosti, 3, p. 69-
81.
Hrechko, D. S., Kriutchenko, O. O., Rzhevuska, S. S., Karaiaka, O. V. 2020. Doslidzhennia v ur. Barvinkova Hora. In: Ko-
rost, I. I. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha–2019. Kyiv; Kotelva: TsP NANU i UTOPIK, p. 59-74.
Grechko, D. S., Shelekhan, A. V. 2012. Grishkovskii mogilnik skifov na Kharkovshchine. Kyiv: IA NANU.
Hrechko, D. S., Sherstiuk, V. V., Shcherban, A. L. 2016. Hruntovyi mohylnyk pochatku serednoskifskoho chasu v Posulli.
In: Suprunenko, O. B. (ed.). Starozhytnosti Livoberezhnoho Podniprovia. Kyiv: TsP NANU i UTOPIK, p. 117-124.
Hrinchenko, V. A. 1928. Korotke zvidomlennia za arkheolohichni roboty obabich Dnipra vid Kichkasu do Vilnoho porohu na
Zaporizhzhi. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 18, no. 30, p. 1-21.
Hrinchenko, V. A. 1930a. Shchodennyk rozkopiv na Dniprozavodbudi 1930 r. Mohyla № 3. Scientific Archives of the Institute
of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 18, no. 74, p. 2-5.
Hrinchenko, V. A. 1930b. Shchodennyk rozkopiv kamianoho sporudzhennia na ploshchadtsi “A” Dniprozavodbudu 1930 r.
Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 18, no. 69, p. 1-25.
Hrinchenko, V. A. 1930c. Zvit korotkyi za rozkopky 1930 r. na Dniprozavodbudi. Scientific Archives of the Institute of Archa-
eology, the NAS of Ukraine, f. 18, no. 74a, p. 1-2.
Hrinchenko, V. A. 1930d. Shchodennyk rozkopok mohyl №№ 1, 2, 4, 8, 9 na Dniprozavodi 1930 r. Scientific Archives of the In-
stitute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 18, no. 73, p. 1-23
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 474
Dzis-Raiko, G. A. 1965. Raskopki mogilnika v s. Nikolaevka na Dnestrovskom limane. In: Sinitsyn, M. S. (ed.). Kratkie so-
obshcheniia o polevykh arkheologicheskikh issledovaniiakh Odesskogo gosudarstvennogo arkheologicheskogo muzeia za
1963 god. Odesa: Maiak, p. 59-68.
Dirin, A. A. 1896. Mys “Ziuk” i sdelannye na nem arkheologicheskie nakhodki. Izvestiia Arkheologicheskoi komissii, 19, p. 121-131.
Dobrovolskyi, A. 1929. Zvit za arkheolohichni doslidy na terytorii Dniprelstanu r. 1927. (Okolytsi s. Kichkasu Zaporizkoio-
kruhy) (materialy). In: Yavornytskyi, D. I. (ed.) Dnipropetrovskyi kraievy iistorychno-arkheolohichnyi muzei. Zbirnyk. I.
Dnipropetrovsk: Druk. im. 25-r. VKP Polihraftrestu, p. 61-160.
Dobrovolskyi, A. 1949. Kamiani zakladky v okolytsiakh Tavilzhanoho ostrova. In: Yefymenko, P. (ed.). Arkheolohichni pa-
miatky URSR. II. Kyiv: Vydavnytstvo AN URSR, p. 180-190.
Efimova, S. G. 2000. Sootnoshenie lesostepnykh i stepnykh grupp naseleniia Evropy. Skifiia po dannym kraniologii. In: Gu-
liaev, V. I., Olkhovskii, V. S. (eds.). Skify i sarmaty v VII–III vv. do n.e.: paleoekologiia, antropologiia i arkheologiia.
Moscow: IA RAN, p. 39-44.
Zhitnikov, V. G., Kozakova, L. M., Kopylov, V. P., Naumenko, S. A. 1979. Liventsovskii kurgannyi mogilnik. In: Ryba-
kov, B. A. (ed.). Arkheologicheskie otkrytiia 1978 g. Moscow: Nauka, p. 125.
Ilinskaia, V. A. 1966. Skifskie kurgany okolo g. Borispolia. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 152-171.
Ilinskaia, V. A. 1968. Skify Dneprovskogo Lesostepnogo Levoberezhia. Kyiv: Naukova dumka.
Ilinskaia, V. A., Terenozhkin, A. I. 1983. Skifiia VII–IV vv. do n.e. Kyiv: Naukova dumka.
Iliukov, L. S. 2002. Karataevskii mogilnik. Arkheologicheskie zapiski, 2, p. 168-202.
Kamenetskii, I. S. 2009. Glavnoe pogrebenie mogilnika Lebedi III. In: Marchenko, I. I. (ed.). Piataia Kubanskaia arkheologiche-
skaia konferentsiia. Krasnodar: Kubanskii gosudarstvennyi universitet, p. 161-163.
Kvitnytskyi, M. V., Lysenko, S. D. 2009. Rozkopky kompleksnoi pamiatky arkheolohii v ur. Shantsi v s. Khalepia Obukhivs-
koho raionu. In: Kozak, D. N. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2006–2007 rr. Kyiv: IA NANU, p. 154-157.
Kyraniv, T. T. 1928. Porih “Vilnyi”. “Hadiucha Balka”. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukra-
ine, f. 18, no. 20, p. 10-15.
Kiiashko, V. Ia., Koreniako, V. A. 1976. Pogrebenie rannego zheleznogo veka u g. Konstantinovska-na-Donu. Sovetskaia ark-
heologiia, 1, p. 170-177.
Kovpanenko, G. T., Bessonova, S. S., Skoryi, S. A. 1989. Pamiatniki skifskoi epokhi Dneprovskogo Lesostepnogo Pravobere-
zhiia (Kievo-Cherkasskii region). Kyiv: Naukova dumka.
Kozar, P. A. 1928. Zvit pro naukovo-arkheolohichni doslidy na terytorii Dniprelstanu y porozhystoii chastyny Dnipra vlitku
1928 roku. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 18, no. 19, p. 1-37.
Kozyr, I. A. 1989. Doslidzhennia Svitlovodskoho gruntovoho mohylnyka v 1989 r. In: Bokii, N. M. (ed.). Mizhvuivska student-
ska konferentsiia z istorychnoho kraieznavstva. Tezy dopovidei. Kirovohrad: b.v., p. 9-10.
Kozyr, I. A. 2014. Rytualne pokhovannia 145 z hruntovoho mohylnyka poblyzu m. Svitlovodsk Kirovohradskoi oblasti. In: Su-
prunenko, O. B. (ed.) Fenomen Bilskoho horodyshcha. Zbirnyk materialiv naukovoii konferentsii. Kyiv; Poltava: TsP
NANU i UTOPIK, p. 61-64.
Kozmirchuk, I. A., Moiseev, A. V., Razuvaev, Iu. D. 2011. Pogrebeniia skifskogo vremeni na verkhnedonskom poselenii-mo-
gilnike Ksizovo-16. In: Berezutskii, V. D. (ed.). Vostochnoevropeiskie drevnosti skifskoi epokhi. Voronezh: Nauchnaia
kniga, p. 196-203.
Kopylov, V. P. 2009. Nizhne-Donskoi kulturno-istoricheskii raion v sisteme mezhdunarodnykh otnoshenii (VII – pervaia tret
III vv. do n.e.). In: Kopylov, V. P. (ed.). Mezhdunarodnye otnosheniia v basseine Chernogo moria v skifo-antichnoe i kha-
zarskoe vremia. Rostov-na-Donu: Media-Polis, p. 28-38.
Kopylov, V. P., Adrianova, N. V., Kovalenko, A. N., Menshova, V. A., Serdiukova, O. V. 2012. Raskopki gruntovogo nekropolia
Elizavetovskogo mogilnika v 2010 godu. In: Kiiashko, V. Ia. (ed.). Istoriko-arkheologicheskie issledovaniia v Azove i na
Nizhnem Donu v 2010 g., 26. Azov: Izdatelstvo Azovskogo muzeia-zapovednika, p. 123-128.
Kopylov, V. P. Kovalenko, A. N. 2006. Kompleksy arkhaicheskogo vremeni v delte Dona. In: Kiiashko, V. Ia. (ed.). Istoriko-
arkheologicheskie issledovaniia v Azove i na Nizhnem Donu v 2005 g., 22. Azov: Izdatelstvo Azovskogo muzeia-
zapovednika, p. 181-186.
Koreniako, V. A., Lukiashko, S. I. 1982. Novye materialy ranneskifskogo vremeni na Levoberezhie Nizhnego Dona. Sovetskaia
arkheologiia, 3, p. 149-164.
Korpusova, V. M. 1972. Pro naselennia khory antychnoi Feodosii. Arheologia, 6, p. 41-55.
Korpusova, V. M., Orlov, R. S. 1978. Mohylnyk VI–IV st. do n.e. na Kerchenskomu pivostrovi. Arheologia, 28, p. 65-76.
Kruglikova, I. T. 1973. Kamennye iashchiki u der. Rybnoe. In: Munchaev, R. M., Markovin, V. I. (ed.). Kavkaz i Vostochnaia
Evropa v drevnosti. Moscow: Nauka, p. 162-166.
Kruts, S. I., Rudych, T. O. 2021. The Composition of the Population Buried at the Scythian Age Cemetery near Svitlo-
vodsk City (according to craniology). Archaeology and Early History of Ukraine, 3, p. 282-292. https://doi.org/10.37445/
adiu.2021.03.18
Kubyshev,A. I., Skyba, L. Ye., Skoryi, S. A. 1995. Pokhovannia skifskoho chasu Pyrohivskoho mohylnyka. Arheologia, 1, p. 101-111.
Kulatova, I. M., Suprunenko, O. B. 2010. Kurhany skifskoho chasu zakhidnoii okruhy Bilskoho horodyshcha. Kyiv: TsP NANU
i UTOPIK; TsODPIK.
Lagodovskaia, E. F., Symonovich, E. A. 1973. Skifskii mogilnik u s. Mikhailovka na Nizhnem Dnepre. In: Terenozhkin, A. I. (ed.).
Skifskie drevnosti. Kyiv: Naukova dumka, p. 235-242.
Leskov, A. M. 1961. Ob ostatkakh tavrskoi kultury na Kerchenskom poluostrove. Sovetskaia arkheologiia, 1, p. 259–266.
Leskov, A. M. 1970. Kirovskoe poselenie. In: Leskov, A. M. (ed.). Drevnosti Vostochnogo Kryma. Kyiv: Naukova dumka, p. 7-59.
Limberis, N. Iu., Marchenko, I. I. 2001. Pogrebeniia VI–V vv. do n.e. iz gruntovykh mogilnikov meotskikh gorodishch
Pravoberezhiia Kubani. Materialy i issledovaniia po arkheologii Kubani, 1, p. 32-122.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 75
Lysenko, S. D. 2010. Novye pamiatniki milogradskoi kultury na Kievshchine. Press-muzei, 26–27, p. 106-127.
Martens, G. G. 1930. Arkheologicheskie nakhodki v srednem protoke Dnepra na Dneprostroe. 25. XI. 1930 g. Scientific Archi-
ves of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 6, no. 65, p. 1-23.
Marchenko, I. I., Limberis, N. Iu., Bochkovoi, V. V. 2001. Novyi meotskii mogilnik u khut. Prikubanskii. In: Marchenko, I. I. (ed.).
Tretia Kubanskaia arkheologicheskaia konferentsiia. Tezisy dokladov mezhdunarodnoi arkheologicheskoi konferentsii.
Krasnodar; Anapa: b.v., p. 91-99.
Maslennikov, A. A. 1995. Kamennye iashchiki Vostochnogo Kryma (K istorii selskogo naseleniia Bospora VI–I vv. do n.e.).
Bosporskii sbornik, 8, p. 1-124.
Melnikovskaia, O. N. 1950. Mogilnik u s. Dolinskoe Chernigovskoi oblasti. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoi
kultury, XXXIV, p. 70-74.
Meliukova, A. I. 1975. Poselenie i mogilnik skifskogo vremeni u sela Nikolaevka. Moscow: Nauka.
Miller, M. O. 1930a. Shchodennyk ta zhurnaly rozkopiv ta doslidiv na tereni Dniprozavodbudu 1930 roku. Scientific Archives
of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 18, no. 76, p. 1-28.
Miller, M. O. 1930b. Korotkyi poperednii zvit za arkheolohichni doslidy ta rozkopky na tereni Dniprozavodbudu v lypni – serpni
1930 r. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 18, no. 77, p. 1-9.
Mohylov, O. D. 2016a. On One of Varieties of Scythian Period Buckles. Arheologia, 2, p. 38-56.
Mogilov, A. D. 2016b. Pogrebenie riadovogo voina iz Svetlovodskogo mogilnika. Іstorіia zbroi ta vіiskovoi spravy, 1, p. 93-100.
Mohylov, O. D. 2017a. Mohyla skifskoho voina z Svitlovodska. In: Zaremba, O. O. (ed.) Arkheolohiia i Fortyfikatsiia Ukrainy.
Kamianets-Podilskyi: PP Buinytskyi, p. 68-72.
Mogilov, A. D. 2017b. Early Group Burials of the Svetlovodsk Cemetery. Archaeology and Early History of Ukraine, 2 (23),
p. 303-310.
Mohylov, O. 2018a. Pokhovalnyi obriad Svitlovodskoho mohylnyka. In: Chabai, V. P. (ed.). I Vseukrainskyi arkheolohichnyi
zizd. Prohrama roboty ta anotatsii dopovidei. Kyiv: IA NANU, p. 119-120.
Mohylov, O. D. 2018b. The Scythian Burials with a Bridle from the Dnipro Pryporizhya. Archaeology and Early History of
Ukraine, 2 (27), p. 287-315. https://doi.org/10.37445/adiu.2018.02.20
Mogilov, A. D. 2019a. The Mirrors from the Svitlovodsk Cemetery. Revista Arheologica, XV,1, p. 94-102.
Mohylov, O. 2019b. Parne skifske zhinoche pokhovannia z Svitlovodskoho mohylnyka. In: Zaremba, O. O. (ed.) Arkheolohiia i
Fortyfikatsiia Ukrainy. Kamianets-Podilskyi: FOP Buinytskyi, p. 60-62.
Mogilov, O. D. 2019c. Pominalnaia obriadnost riadovogo naseleniia Skifii. Margulanovskie chteniia-2019. Materialy
Mezhdunarodnoi arkheologicheskoi nauchno-prakticheskoi konferentsii, posviashchennoi 95-letiiu so dnia rozhdeniia
vydaiushchegosia kazakhstanskogo arkheologa K. A. Akisheva. Astana, Kazakhstan, 19–20 April 2019. Nur-Sultan: IAI
A. Kh. Margulana, p. 360-368. https://doi.org/10.37445/adiu.2019.02.08
Mogylov, A. D. 2019d. The Armament from the Svitlovodsk Cemetery. Archaeology and Early History of Ukraine, 2 (31), p. 102-125.
Mogylov, A. D. 2020. The Earrings of the Svitlovodsk Cemetery. Archaeology and Early History of Ukraine, 3 (36), p. 375–382.
https://doi.org/10.37445/adiu.2020.03.25
Mohylov, O. D. 2022. On the History of the Study of Scythian Sites at Dniprо Nadporizhzhya Area (the Burial Ground near the
3rd Quarry of Dniprobud). Archaeology and Early History of Ukraine, 1, p. 256-263. http://doi.org/10.37445/adiu.2022.01.18
Mogilov, A. 2023. Funeral and Memorial Rites of the Svitlovodsk Burial Ground of the Scythians in Central Ukraine. Revista
Arheologica, 2, p. 30-57. http://doi.org/10.52603/RA.XIX.2.2023_03
Mohylov, O. D., Bokii, N. M. 2016. Scythian Rider’s Burial at Syniukha River. Arheologia, 3, p. 76-88.
Murzin, V. Iu. 1977. Dva renneskifskikh kompleksa iz Zaporozhskoi oblasti. In: Baran, V. D. (ed.). Novye issledovaniia
arkheologicheskikh pamiatnikov na Ukraine. Kyiv: Naukova dumka, p. 54-68.
Nazarov, A., Skoryi, S. 2019. Scythian Catacombs in the Interfluve of the Ross and Tyasmin. Revista Arheologica, XV, 1, p. 47-64.
Oblomskii, A. M., Razuvaev, Iu. D. 2013. Gruntovye pogrebeniia skifskogo vremeni u s. Ksizovo na Srednem Donu. Kratkie
soobshcheniia Instituta arkheologii RAN, 231, p. 183-195.
Olkhovskii, V. S. 1977. Skifskie katakomby v Severnom Prichernomorie. Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 108-128.
Olkhovskii, V. S. 1991. Pogrebalno-pominalnaia obriadnost naseleniia Stepnoi Skifii (VII–III vv. do n.e.). Moscow: Nauka.
Ostapenko, M. A. 2007. Skifskie beskurgannye mogilniki Stepnogo Podneprovia. In: Maslennikov, A. A., Gavriliuk, N. A. (eds.).
Antichnyi mir i varvary na iuge Rossii. Moscow; Kyiv; Zaporizhzhia: Dikyke pole, p. 143-179.
Panchenko, K. I. 2014. Pokhovannia 155 Svitlovodskoho mohylnyka na Kirovohradshchyni. In: Suprunenko, O. B. (ed.) Fenomen
Bilskoho horodyshcha. Zbirnyk materialiv naukovoi konferentsii. Kyiv; Poltava: TsP NANU i UTOPIK, p. 105-108.
Panchenko, K. I. 2016. The Burial of Scythian Time from the Earth Burial Ground near the Village Zalomi in Kirovohrad Region
Archaeology and Early History of Ukraine, 2 (19), p. 237-240.
Panchenko, K. I. 2017. Research on the Site of the Scythian Time near the Village of Zalomi in Kirovohrad Region. Archaeol-
ogy and Early History of Ukraine, 2 (23), p. 235-339.
Panchenko, K. I. 2018. The Burial 82 from the Earth Burial Ground near the Village Zalomi in Kirovohrad Region. Archaeology
and Early History of Ukraine, 2 (27), p. 330-334.
Petrauskas, O. V., Shishkin, R. G. 2013. Mogilnik i poselenie cherniakhovskoi kultury u s. Velikaia Bugaevka (arkheologicheskii
istochnik). OIUM, 2. Kiyv: IA NANU.
Petrenko, V. G. 1962. Mogilnik skifskogo vremeni u s. Grishchentsy. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 13, p. 142-151.
Petrenko, V. G. 1967. Pravoberezhie Srednego Pridneproviia v V–III vv. do n.e. Svod arkheologicheskikh istochnikov, D 1–4.
Moscow: Nauka.
Petrovska, Ye. O. 1970. Rannoskifski pamiatky na pivdennii okolytsi Kyieva. Arheologia, XXIV, p. 129-145.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 476
Pogrebova, N. N. 1958. Pozdneskifskie gorodishcha na Nizhnem Dnepre (Gorodishcha Znamenskoe i Gavrilovskoe). Materialy
i issledovaniia po arkheologii SSSR, 64, p. 103-247.
Pokrovska, Ye. F., Kovpanenko, H. T. 1961. Mohylnyk bilia s. Kalantaievo. Arheologia, XXII, p. 129-142.
Polidovych, Yu. B. 1998. Nove skifske pokhovannia z hryvnoiu u Donetskii oblasti. Arkheologicheskii almanakh, 7, p. 103-112.
Popandopulo, Z. Kh. 2011. Skifskii gruntovyi mogilnik Skelki. Zaporizhzhia: Zaporozhskii oblasnoi kraevedcheskii muzei.
Popandopulo, Z. Kh. 2012. Blagoveshchenskii I gruntovyi mogilnik (po materialam issledovanii A. V. Bodianskogo). Muzeinii
vestnik, 12, p. 63-72.
Privalova, O. Ia. 1993. Skifskoe pogrebenie u Styly. Arkheologicheskii almanakh, 2, p. 161-166.
Prokofev, R. V. 2014. Raskopki u khutora Dugino v delte Dona v 2009 godu. Rostov-na-Donu: Altair.
Prokhorova, T. A. 1997. Nekropol na Beglitskoi kose. Taganrog, 1, p. 18-32.
Razuvaev, Iu. D. 2012. Gruntovye pogrebeniia skifskogo vremeni u s. Kulakovka na Srednem Donu. In: Razuvaev, Iu. D. (ed.).
Vostochnoevropeiskie drevnosti. Voronezh: Nauchnaia kniga, p. 165-169.
Razuvaev, Iu. D. 2014. O gruntovykh mogilnikakh skifskogo vremeni v Donskoi Lesostepi. Vestnik Vornezhskogo
gosudarstvennogo universiteta: Seriia: istoriia, politologiia, sotsiologiia, 2, p. 103-110.
Rudynskyi, M. 1929. Arkheolohichna rozvidka na Dniprelstani. In: Yavornytskyi, D. I. (ed.). Dnipropetrovskyi kraievyi
istorychno-arkheolohichnyi muzei. I. Dnipropetrovsk: Druk. im. 25-r. VKP Polihraftrestu, p. 45-60.
Sapian, F. M. 1928. Pryvilne: mohylnyk I, mohyly 1, 2, 3; mohylnyk II, mohyly 1, 2, 3, 4, 9; mohylnyk III, mohyla 1. Kichkas II,
mohyla 9. Zvitprorozkopky 1928 r. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 18, no. 21, p. 16-38.
Skoryi, S. A. 2003. Skify v Dneprovskoi Pravoberezhnoi Lesostepi. Kyiv: IA NANU.
Smirnov, K. F. 1984. Sarmaty i utverzhdenie ikh politicheskogo gospodstva v Skifii. Moscow: Nauka.
Smolichev, P. 1929. Arkheolohichni rozkopky na tereni Dniprelstanu, v s. Kichkasi, Zaporizkoi okruhy, u veresni – zhovtni
r. 1927. In: Yavornytskyi, D. Ya. (ed.). Dnipropetrovskyi kraievyi istorychno-arkheolohichnyi muzei, I. Dnipropetrovsk:
Druk. im. 25-r. VKP Polihraftrestu, p. 161-234.
Smolichev, P. I. 1930b. Naukovi doslidzhennia terytorii Dniprozavodbudu v rotsi 1930 (Shchodennyky ta zhurnaly rozkopiv).
Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 18, no. 79a, p. 1-70.
Smolichev, P. I. 1930a. Korotkyi zvit za robotu v naukovo-arkheolohichnii ekspedytsii v 1930 rotsi. Scientific Archives of the
Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 18, no. 79, p. 1-2.
Smolichev, P. I. 1931. Arkheolohichni doslidzhennia terytorii Dniprelstanu v Kichkasi. Cherven – veresen r. 1931. Scientific Ar-
chives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 6, no. 71, p. 1-48.
Subotin, L. V., Okhotnikov, S. B. 1981. Skifskie pogrebeniia Nizhnego Podnestroviia. In: Mezentseva, G. G. (ed.). Drevnosti
Severo-Zapadnogo Prichernomoriia. Kyiv: Naukova dumka, p. 102-116.
Suprunenko, O. B. 2016. Gruntovyi nekropol skifskoho chasu v Poltavi. In: Boltryk, Yu. V. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia
v Ukraini 2015 r. Kyiv: IA NANU, p. 144-146.
Telegin, D. Ia. 1956. Pogrebenie skifskogo vremeni na Nizhnem Dnepre. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN SSSR,
6, p. 48-49.
Terenozhkin, A. I. 1949. Chernolesskoe gorodishche i kurgannyi mogilnik. Scientific Archives of the Institute of Archaeology,
the NAS of Ukraine. f. 64, №1949/15.
Terenozhkin, O. I. 1952. Rozvidky i rozkopky 1949 r. v pivnichnii chastyni Kirovohradskoii oblasti. Arheologia, VII, p. 110-144.
Terenozhkin, A. I. 1976. Kimmeriitsy. Kyiv: Naukova dumka.
Fialko, E. E. 1991. Pogrebeniia zhenshchin s oruzhiem u skifov. V: Boltrik, Iu. V., Buniatian, E. P. (ed.). Kurgany Stepnoi Skifii.
Kyiv: Naukova dumka, p. 4-18.
Fialko, E. E. 1994. Pamiatniki skifskoi epokhi Pridneprovskoi Terassovoi Lesostepi. Kyiv: IA NANU.
Fialko, O. Ye. 2023. Amazonky. Mify ta realnist. Kyiv: IA NANU.
Khokhorovski, Ia. 2018. Aristocrat?, Amazon?, or Priestess? (Some Remarks on the Status of Women in Greco-Scythian Com-
munities). Archaeology and Early History of Ukraine, 2 (27), p. 193-203.
Tsvek, O. V. 1968. Mohylnyk skifskoho i sarmatskoho chasu na Kerchenskomu pivostrovi. Arheologia, XXI, p. 199-205.
Chernenko, E. V., Bessonova, S. S., Boltrik, Iu. V., Polin, S. V., Skoryi, S. A., Bokii, N. M., Grebennikov, Iu. S. 1986. Skifskie
pogrebalnye pamiatniki Stepei Severnogo Prichernomoriia. Kyiv: Naukova dumka.
Shaposhnykova, O. H., Bodianskyi, O. V., Shchepynskyi, A. O. 1957. Zvit pro robotu Dniprovskoho zahonu Dniprovskoi
ekspedytsii za 1957 rik. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1957/10Б.
Sharafutdinova, I. N., Telegin, D. Ia. 1958. Otchet ob issledovanii arkheologicheskikh pamiatnikov v raione ozera im. Lenina v
1958 godu. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1958/45.
Sherstiuk, V. V. 2011. Roboty na pamiatkakh skifskoho chasu Serednioho Podillia (za doslidzhenniamy 2009 r.).
In: Posokhov, S. I. (ed.). Drevnosti Vostochnoi Evropy. Kharkiv: KhNU im. V. N. Karazina, p. 316-324.
Sherstiuk, V. V., Myronenko, K. M. 2010. Rozvidky u Hadiatskomu r-ni Poltavskoi oblasti u 2009 r. Arkheolohichni doslidzhennia
v Ukraini. Kyiv: IA NANU, p. 473-474.
Yakovenko, E. V. 1965. Nekropol skіfskogo chasu bіlia m. Boryspіl. Arheologia, XVIII, p. 150-159.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 77
УДК: [551.8:904.4](477.53)”652” https://doi.org/10.15407/arheologiaua2025.04.077
© PUHOLOVOK Yuriy Oleksandrovych, 2025 — PhD in
Archaeology, Senior Research Fellow, SE “Scientific
Research Centre ‘Protective Archaeological Service of
Ukraine’”, the Institute of Archaeology, the National
Academy of Sciences of Ukraine, ORCID: 0000-0002-7610-
8005, yuriy.puholovok@gmail.com
© KUSHNIR Anatolii Stepanovych, 2025 — PhD in Geo-
graphy, Senior Research Fellow, the Institute of Geography,
the National Academy of Sciences of Ukraine, the Department
of Geomorphology and Paleogeography, ORCID: 0000-0001-
8995-1467, kushnir.paleogeo@gmail.com
© MATVIISHYNA Zhanna Mykolaivna, 2025 — DSc in
Geography, Professor, the Institute of Geography, the
National Academy of Sciences of Ukraine, the Department of
Geomorphology and Paleogeography, ORCID: 0000-0003-
1412-7232, kas05061988@ukr.net
© Інститут археології НАН України, 2025
PALEOLANDSCAPE ANALYSIS OF THE EARLY SLAVIC
HILLFORT IN OPISHNIA
Yu. O. PUHOLOVOK, A. S. KUSHNIR, Zh. M. MATVIISHYNA
fluenced the development of their societies. Pa-
leolandscape analysis allows us to reconstruct the
conditions in which the Slavs lived and understand
how they adapted to changing ecological condi-
tions. These studies play a crucial role in examining
settlement structures, as they reveal how settlement
sites changed depending on natural conditions, such
as climatic shifts, water level decreases, or land-
scape movements. This helps reconstruct the or-
ganisation of space, relationships between different
groups, and the preconditions for the emergence of
complex social structures. Overall, the study of pa-
leolandscapes is an important tool for understand-
ing how early Slavs interacted with natural environ-
ment, how it shaped their economic activities, cul-
ture, and social structures, and how environmental
changes influenced their development (Горбанен-
ко 2005; Матвіїшина, Пархоменко 2016; Матвії-
шина, Пархоменко, Скороход 2019; Горбаненко,
Журавльов 2021; Матвіїшина та ін. 2021; Пуго-
ловок, Кушнір 2022).
For more detailed information on the results
of paleo-soil research of Eneolithic-Early Modern
sites as part of the general paleolandscape analy-
sis, please refer to the web resource that includes
the corresponding database: https://paleosoil-holo-
cen.info/ (Leiberiuk, Kushnir, Shvaiko 2024) and
summarizing works by the staff of the Paleogeog-
raphy Department of the Institute of Geography
of the National Academy of Sciences of Ukraine
(Матвіїшина та ін. 2024).
It is worth noting that such studies in settlement
archaeology are not rare. The high mobility of the
population, particularly during the Early Middle
Ages, caused a reorganization of the natural land-
scape. As a result, the remains of medieval settle-
ments in Europe serve as indicators of human im-
pact on both the natural and cultural landscapes
(Herold 2016, p. 107-120; ed. Contreras 2017; Do-
browolski et al. 2018; Marcinkowski, Szczepaniak
2019; Zamelska-Monczak et al. 2021). On a global
scale, climate was one of the factors influencing mi-
gration. In this publication, we present the impact of
humans on the local landscape, using the example
of an early Slavic settlement near Opishnia.
This article is dedicated to interdisciplinary re-
search of the Opishnia settlement. Based on the in-
tegration of archaeological and paleogeographi-
cal data, a paleolandscape analysis of the early
Slavic settlement is conducted. The study recon-
structs the natural environment of the settlement in
the Early Middle Ages, highlighting its landscape
conditions, main principles of economic activity,
and the formation structure.
K e y w o r d s : the Early Middle Ages, Romny
culture, the Slavs, hillfort, geoarchaeology, paleo-
landscapes, soil, natural conditions.
Paleolandscape analysis is a scientific approach to
studying ancient natural landscapes, their struc-
ture, dynamics, and evolution during various geo-
logical epochs. This analysis allows for the recon-
struction of past environmental conditions, includ-
ing climate, flora, fauna, and human influence on
the natural environment.
The main methods of paleolandscape analy-
sis include the study of geological, paleontologi-
cal, archaeological, and geographical data, as well
as the application of modern technologies such as
geographic information systems (GIS), isotope
analysis, and other chemical markers.
Studying paleolandscapes is important for un-
derstanding the economy, culture, and life of ear-
ly Slavs, as the natural environment directly in-
This is an Open Access article under the CC BY-NC-ND 4.0 license
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en
|
| id | arheologia-com-ua-article-432 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | English |
| last_indexed | 2026-08-07T01:06:10Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/39/659226e9b802d1b4d63ab83888b1bc39.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-4322025-12-08T01:01:56Z Scythian Period Funerary Constructions of the Svitlovodsk Cemetery in the Middle Dnipro Region Поховальні споруди Cвітло-водського могильника скіфського часу на середньому Дніпрі Mohylov , O. D. Middle Dnipro region, Scythian period, necropolis, barrow, barrowless burial, tomb, catacomb, pillar tomb. Середнє Подніпров’я, скіфський час, некрополь, курган, безкурганне поховання, могила, катакомба, стовпова гробниця. The article is devoted to the analysis of the burial structures discovered at the Svitlovodsk cemetery of the Scythian period in the Kirovohrad oblast, located in the south of the Dnipro Right-Bank Forest-Steppe region. Comparisons are made with analogous grave structures of the Middle Scythian and Late Scythian stages in the forest-steppe and steppe regions. Their chronology is determined. Світловодський могильник належить до найбільших поховальних пам’яток скіфського часу на півдні Східної Європи. Некрополь розкопувався протягом 11 польових сезонів, у 1975, 1979–1986, 1989–1990 рр. експедиціями Кіровоградського краєзнавчого музею і Кіровоградського державного педагогічного інституту. Археологічні дослідження велися під керівництвом Н. М. Бокій, а згодом — І. А. Козир.Могильник розташовувався на півдні Дніпровського Правобережного Лісостепу на кордоні зі степовим регіоном. Він локалізувався на околиці м. Світловодська — районного центру Кіровоградської області. Пам’ятка наближена до великого мису, при впадінні в Дніпро р. Цибульник. При цьому, на відміну від більшості некрополів з безкурганними похованнями, вона дещо зміщена від краю плато над річковою долиною. Некрополь виник у місці, де вже височів курган доби бронзи. Декілька найраніших його поховань датуються середньоскіфським періодом. Але абсолютна їх більшість ― уже IV ст. до н.е. Ґрунтові поховання скіфського періоду зосереджені навколо синхронних курганів.Пам’ятка належить до змішаних ґрунтово-курганних. Загалом тут розкопано 154 ґрунтові могили скіфського часу і п’ять синхронних курганів, які містили сім поховань.Висота курганів — до 1,5 м, діаметр — 16–30 м. Один з них був оточений кільцевим ровом діаметром 16–17 м, глибиною 0,7 м і шириною 0,9 м, де виявлено рештки тризни. Могильні споруди середньоскіфського часу представлені трьома неширокими прямокутними ямами. Серед могил IV ст. до н.е. переважають прості ями (121 споруда, 76,6 %). Катакомб — 34 (21,5 %), ям зі сходиною — дві (1,3 %), стовпова гробниця — одна (0,6 %). Переважає широтне орієнтування гробниць. У них простежені такі елементи, як дерев’яні перекриття та заслони входів до катакомб, сліди вогняних ритуалів і підстилок під небіжчиками. Аналіз поховальних споруд та інших елементів поховально-поминальної обрядовості, інвентарного комплексу, залучення антропологічних матеріалів дозволяє висловлювати припущення про те, що основу Світловодської общини складали степові скіфи. Утім до її складу входили і окремі представники лісостепового населення. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2025-12-02 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/432 10.15407/archaeologyua2025.04.053 Arheologia; No 4 (2025): Arheologia; 53-76 Археологія ; № 4 (2025): Археологія; 53-76 Археология; № 4 (2025): Arheologia; 53-76 2616-499X 0235-3490 en https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/432/441 Copyright (c) 2025 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en |
| spellingShingle | Середнє Подніпров’я скіфський час некрополь курган безкурганне поховання могила катакомба стовпова гробниця. Mohylov , O. D. Поховальні споруди Cвітло-водського могильника скіфського часу на середньому Дніпрі |
| title | Поховальні споруди Cвітло-водського могильника скіфського часу на середньому Дніпрі |
| title_alt | Scythian Period Funerary Constructions of the Svitlovodsk Cemetery in the Middle Dnipro Region |
| title_full | Поховальні споруди Cвітло-водського могильника скіфського часу на середньому Дніпрі |
| title_fullStr | Поховальні споруди Cвітло-водського могильника скіфського часу на середньому Дніпрі |
| title_full_unstemmed | Поховальні споруди Cвітло-водського могильника скіфського часу на середньому Дніпрі |
| title_short | Поховальні споруди Cвітло-водського могильника скіфського часу на середньому Дніпрі |
| title_sort | поховальні споруди cвітло-водського могильника скіфського часу на середньому дніпрі |
| topic | Середнє Подніпров’я скіфський час некрополь курган безкурганне поховання могила катакомба стовпова гробниця. |
| topic_facet | Middle Dnipro region Scythian period necropolis barrow barrowless burial tomb catacomb pillar tomb. Середнє Подніпров’я скіфський час некрополь курган безкурганне поховання могила катакомба стовпова гробниця. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/432 |
| work_keys_str_mv | AT mohylovod scythianperiodfuneraryconstructionsofthesvitlovodskcemeteryinthemiddledniproregion AT mohylovod pohovalʹnísporudicvítlovodsʹkogomogilʹnikaskífsʹkogočasunaserednʹomudníprí |