Становлення і розвиток східноукраїнського осередку наукової школи професора В. В. Отрощенка (до 80-річчя ювіляра)
The article describes the stages of development of the Eastern Ukrainian centre of research headed by Professor Vitaliі Otroshchenko. He devoted his entire life to the service of science — archeology. For many years, he explored the ancient mounds of the steppe Dnipro, heading the Zaporizhzhia newbu...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Issue: | 4 |
| Pages: | 139-148 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/436 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824656772202496 |
|---|---|
| author | Brovender , Yu. M. |
| author_facet | Brovender , Yu. M. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Yu. M. Brovender ",
"institution": "професор, доктор історичних наук, кафедра історії, археології та туризму, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля,",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Brovender , Yu. M. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 148 |
| container_issue | 4 |
| container_start_page | 139 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2025-12-08T01:04:18Z |
| description | The article describes the stages of development of the Eastern Ukrainian centre of research headed by Professor Vitaliі Otroshchenko. He devoted his entire life to the service of science — archeology. For many years, he explored the ancient mounds of the steppe Dnipro, heading the Zaporizhzhia newbuilding expedition of the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of the Ukrainian  Soviet Republic. His particular research interest lays in burials of the Zrubna culture. The “Zrubna” issues, as well as the broader problems of the Late Bronze Age, in general, became central to the future scientific work of V. V. Otroshchenko, although the honoree’s scientific interests were much wider.In 1992, at the invitation of the head of the recently created Central-Donetsk expedition of the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of Ukraine, Vitalii Vasyliovych, then the acting head of the Eneolithic-Bronze Age Department of the Institute, agreed to participate in the research of the Zrubna culture settlements in Luhansk region as a scientific consultant. Since then, almost annually, for seventeen years (1992–1998, 2001–2010), V. V. Otroshchenko participated in the excavations of this expedition, acting as an advisor and contributing to the professional growth of its employees.In 1989, Professor V. V. Otroshchenko brought together researchers of Luhansk and Donetsk regions in the Eastern Ukrainian Branch which turned into a powerful scientific centre for the formation and development of highly qualified experts in archaeology of transition from the Middle to the Late and to the Final Bronze Ages of the Eastern European steppe and forest-steppe. Scientific achievements of representatives of this Research School reflected in the defense of candidate and doctoral dissertations, as well as in numerous scientific articles and monographs on topical problems of the Bronze Age, are the result of hard work of at least three generations of scholars and the remarkable talent of Vitalii Vasyliovych as both a researcher and a teacher.Goodwill, tolerance, simplicity in communication, and inner balance are among the qualities that distinguish Vitalii Vasyliovych. High professionalism, a deep sense of responsibility and exacting standards helped the students of Professor Otroshchenko's school to realise their ambitions. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2025.04.139 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:06:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 4 2025
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
БУЙСЬКИХ А. В., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
ГАРДІ С. Е., PhD, Університет ім. Рея Хуана Карлоса, Іспанія
ДЖIНДЖАН Ф., професор, доктор хаб., почесний професор унiверситету Париж 1 Пантеон
Сорбонна, Францiя
ЗАЛIЗНЯК Л. Л., професор, доктор iсторичних наук, Нацiональний унiверситет
«Києво-Могилянська академiя»
КАЙЗЕР Е., професор, доктор хаб., Вiльний унiверситет Берлiну, Німеччина
ОТРОЩЕНКО В. В., професор, доктор iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О., кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща
ПОТЄХIНА I. Д., кандидат iсторичних наук, Iнститут археологiї НАН України
РАБІНОВІЦ А., PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки
ФОРНАСЬЄ Й., професор, доктор хаб., Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера,
Німеччина
ШЕВЧЕНКО T. М., кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (вiдповiдальний секретар)
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
BUISKYKH A. V., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
DJINDJIAN F., Professor, Dr. Hab., Professor of the University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
FORNASIER J., Professor, Dr. Hab., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
HARDY S. A., PhD, Rey Juan Carlos University, Spain
KAISER E., Professor, Dr. Hab., Free University of Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V., Professor, DSc in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
PLAVINSKI M. O., PhD in History, University of Warsaw, Poland
POTEKHINA I. D., PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
RABINOWITZ A., PhD in Classical Archaeology, University of Texas at Austin, the USA
SHEVCHENKO T. M., PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary)
ZALIZNIAK L. L., Professor, DSc in History, National University of Kyiv-Mohyla Academy
ARHEOLOGIA
KYIV 4 2025
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
СТЕПАНЧУК В. М., НАУМЕНКО О. О., ТИС-
ЛЮК В. В. Вивчення зв’язку між залишками піг-
менту та розтріскуванням ковпакоподібної форми:
приклад із Заскельної V
ПАЛМЕР Р., ФОУЛЕР М., ВАРД В., КАРЯ-
КА О. В. Ландшафтне археологічне обстеження
6600 км2 Черкаської обл. (Україна) з вико-
ристанням супутникових знімків із відкритих
джерел: другий звіт
МОГИЛОВ О. Д. Поховальні споруди Cвітло-
водського могильника скіфського часу на серед-
ньому Дніпрі
ПУГОЛОВОК Ю. О., КУШНІР А. С., МАТ-
ВІЇШИНА Ж. М. Палеоландшафтний аналіз
ранньослов’янського городища в Опішні
Publications
of Archaeological Materials
KOVALENKO O. V., REIDA R. M. Alanian Buri-
al of the Hun Period (Barrow no. 17 of the Cemetery
near Storozhove Village)
To the History
of Ancient Crafts
ПАВЛЕНКО С. В. Дослідження виробничого ре-
гіону індустрії пірофілітового сланцю на півдні
Словечансько-Овруцького кряжу
Статтi
STEPANCHUK V. M., NAUMENKO O. O., TY-
SLIUK V. V. Examining the Association Between
Pigment Residues and Potlid-like Cracking: a Case
Study from Zaskelna V
PALMER R., FOWLER M., WARD V., KARIA-
KA O. V. An Archaeological Landscape Survey of
6600 km2 of Cherkasy Oblast, Ukraine, Using Open-
Source Satellite Images: Second Report
MOHYLOV O. D. Scythian Period Funerary Con-
structions of the Svitlovodsk Cemetery in the Middle
Dnipro Region
PUHOLOVOK Yu. O., KUSHNIR A. S., MAT-
VIISHYNA Zh. M. Paleolandscape Analysis of the
Early Slavic Hillfort in Opishnia
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
КОВАЛЕНКО О. В., РЕЙДА Р. М. Аланське
поховання гунського часу (курган 17 могильника
поблизу с. Сторожове)
До iсторiї
стародавнього виробництва
PAVLENKO S. V. Study of the Industrial Region
of the Pyrophyllite Slate Industry in the South of the
Slovechno-Ovruch Ridge
5
23
53
77
91
114
Iсторiя науки
БРОВЕНДЕР Ю. М. Становлення і розвиток
східноукраїнського осередку наукової школи
професора В. В. Отрощенка (до 80-річчя юві-
ляра)
Хронiка
Пам’яті Олександра Петровича Моці
Алфавiтний покажчик змiсту журналу
«Археологiя» за 2025 рiк
History of Science
BROVENDER Yu. M. The Formation and Devel-
opment of the Eastern Ukrainian Centre of Professor
V. V. Otroshchenko’s Research School (on the Oc-
casion of his 80th Anniversary)
News Review
To the Memory of Oleksandr Petrovych Motsia
Index of Publications in Arheologia Journal in
2025
139
149
150
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 139
Iсторiя науки
УДК: [903:929](477.6)”637”
https://doi.org/10.15407/arheologiaua2025.04.139
© БРОВЕНДЕР Юрій Михайлович, 2025 — професор, док-
тор історичних наук, кафедра історії, археології та туризму,
Східноукраїнський національний університет імені Володи-
мира Даля, ORCID: 0000-0001-6372-0812, brovender@ukr.net
© Інститут археології НАН України, 2025
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК
СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО ОСЕРЕДКУ
НАУКОВОЇ ШКОЛИ
ПРОФЕСОРА В. В. ОТРОЩЕНКА (до 80-річчя ювіляра)
Ю. М. БРОВЕНДЕР
у складі Каховської експедиції під керівниц-
твом О. М. Лєскова. А потім три польових се-
зони керував загоном у складі великої Запо-
різької новобудівної експедиції, яку очолював
В. І. Бідзіля. Саме тут В. В. Отрощенко здо-
був великий досвід керівництва експедицією,
а також можливість запровадити на практиці
прогресивну методику розкопок курганів із
використанням землерийної техніки методом
паралельних траншей із залишенням бровок
для стратиграфічних спостережень, що її за-
пропонував С. Н. Братченко (Залізняк 2021).
Статтю присвячено етапам розвитку схід-
но-українського осередку наукової школи про-
фесора Віталія Васильовича Отрощенка, що
об’єднав дослідників Луганського й Донецького
регіонів і став потужним науковим центром
формування та розвитку висококваліфікованих
фахівців з археології бронзового віку східноєв-
ропейського степу і лісостепу.
К л ю ч о в і с л о в а : наукова школа профе-
сора В. В. Отрощенка, зрубна культура, епоха
бронзи, дисертація, польовий семінар.
Нині неможливо уявити досягнення археології
бронзового віку України, як, утім, і східноєвро-
пейської археології загалом, без наукового до-
робку знаного в Україні і далеко поза її межами
видатного українського вченого та організато-
ра науки, доктора історичних наук, професора
Віталія Васильовича Отрощенка (рис. 1).
Становлення майбутнього науковця та на-
буття ним досвіду науково-дослідницької ро-
боти відбувалося в студентські роки, під час
польових навчальних археологічних практик
(1964–1967) на розкопках Кіровського посе-
лення та курганів у складі Керченської експе-
диції, якою керував О. М. Лєсков.
Далекий 1968 р. став тією датою, з якої
починається професійна біографія ювіля-
ра в Інституті археології АН УРСР. Спочат-
ку на посаді старшого лаборанта, а за два
роки вже молодшого наукового співробітника
В. В. Отрощенко досліджував давні кургани
Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk
Рис. 1. Виступ проф. В. В. Отрощенкa на симпозіумі
у м. Обжицко (Польща), 2013 р.
Fig. 1. V. V. Otroshchenko’s presentation at the Symposium
in Obrzycko (Poland) in 2013.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4140
Особливу увагу дослідник приділяв облашту-
ванню довгих могил, використовуючи систе-
му комбінованих бровок.
Упродовж багатьох років (1975, 1976, 1978–
1987 рр.) В. В. Отрощенко досліджував давні
степові кургани, очолюючи Запорізьку експеди-
цію Інституту археології АН УРСР. За науковим
рівнем ця експедиція була лідером серед інших
археологічних експедицій (Болтрик 2021).
За цей час було відкрито тисячі поховань у
курганах доби енеоліту, бронзи, раннього залі-
за та середньовіччя. Але особливий науковий
інтерес викликали в науковця саме похован-
ня зрубної культури. Результатом їх наукового
осмислення стала підготовка та успішний за-
хист кандидатської дисертації «Срубная куль-
тура степного Поднепровья (по материалам
погребальных памятников)» (1981 р.). «Зрубна»
проблематика, як і проблематика пізньобронзо-
вого віку загалом, стала провідною в подальшо-
му науковому житті В. В. Отрощенка, хоча на-
укові інтереси ювіляра були набагато ширшими.
У 1992 р. на запрошення автора, як керів-
ника нещодавно створеної в Інституті архео-
логії НАН України Центрально-Донецької екс-
педиції, Віталій Васильович, тоді вже стар-
ший науковий співробітник відділу археології
енеоліту — бронзового віку Інституту архео-
логії НАН України, погодився на участь у до-
слідженнях поселень зрубної культури на Лу-
ганщині як наукового консультанта експедиції.
З того часу сімнадцять років майже щорічно
(1992–1998, 2001–2010 рр.) В. В. Отрощенко
брав участь у розкопках цієї експедиції, кон-
сультував її, сприяючи тим самим професійно-
му зростанню її співробітників.
Археологія Східної України завжди цікави-
ла Віталія Васильовича, як регіон, що є «бать-
ківщиною» зрубних старожитностей. Увагу
дослідника привертали численні археологіч-
ні матеріали з поховальних пам’яток, отрима-
ні в різні роки (1970-ті — початок 1990-х рр.)
новобудівними експедиціями під керівництвом
С. Н. Братченка, М. М. Чередниченка, І. О. Піс-
ларія, А. О. Моруженко, М. М. Бондаря та ін.
Але тоді за рідкісним винятком отримані мате-
ріали з певних причин практично не були вве-
дені до наукового обігу.
Учні єдиної на той час на сході України,
але відомої далеко за її межами школи архео-
логів — польовиків «школи Братченка», яка
об’єднала молодих дослідників (Я. П. Гершко-
вич, О. Р. Дубовська, О. М. Смирнов, С. М. Сан-
жаров, В. К. Кульбака та ін.), вибирали об’єктом
наукового пошуку переважно сферу наукових
інтересів свого вчителя, пов’язану з катакомб-
ною культурою (О. М. Смирнов, С. М. Санжа-
ров, В. К. Кульбака). Зрубні старожитності че-
рез «зовнішню одноманітність» тоді ще не могли
конкурувати з катакомбними при виборі теми
досліджень, хоча кількість розкопаних похо-
вань зрубної культури в басейні Сіверського
Дінця вражала. Час вимагав їх вивчення.
Уже наприкінці 80-х — на початку 90-х рр.
минулого століття на сході України поступово
починає формуватися наукова школа під керів-
ництвом В. В. Отрощенка. У 1989 р. за реко-
мендацією авторитетної в середовищі європей-
ських археологів провідної української до-
слідниці С. С. Березанської, авторки розкопок
унікального поселення металургів-ливарників
зрубної культури Усове Озеро на Сіверському
Дінці (Березанская 1990), тоді вже досвідчений
науковець В. В. Отрощенко згодився бути на-
уковим керівником кандидатської дисертації
Р. О. Литвиненка — випускника Донецького
державного університету (нині — Донецький
національний університет імені Василя Стуса).
Була визначена тема майбутньої дисертації по-
шуковця «Зрубна культура басейну Сіверського
Дінця (за матеріалами поховальних пам’яток)».
Трохи пізніше, у 1992 р., В. В. Отрощенко став
науковим керівником кандидатської дисертації
ще одного донецького дослідника, випускника
того самого університету — В. В. Циміданова.
Тема його дисертації ‒ «Соціальний розвиток
населення зрубної культурно-історичної спіль-
ноти за матеріалами Східної України».
В. В. Отрощенко уважно поставився і до
сфери наукових інтересів автора статті, який
тоді досліджував поселення зрубної культури
на Луганщині (Степанівка, Лиман) та планував
зробити їх об’єктом свого майбутнього дисер-
таційного дослідження. Однак для чіткого виз-
начення теми дисертації і затвердження її в Ін-
ституті археології НАН України ще потрібен
був час. Бракувало особисто досліджених авто-
ром побутових пам’яток.
Отже, поступово на сході України навко-
ло В. В. Отрощенка формувався колектив мо-
лодих дослідників, наукові інтереси яких були
пов’язані із зрубною культурою доби пізньої
бронзи в різних її аспектах.
Першим польовим сезоном Віталія Васильо-
вича у складі Центрально-Донецької експеди-
ції Інституту археології НАН України були роз-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 141
Уже перший рік розкопок капітанівсько-
го поселення засвідчив його багатошаровість
та багаторівневу стратифікованість зрубного
культурного пласта, представленого, зокрема,
й матеріалами покровського типу, що зробило
цю пам’ятку еталонною на Сіверськодонецько-
му Лівобережжі.
Новими матеріалами поселення Капітанове I
особливо зацікавилися воронізькі колеги, які не-
щодавно (1989 р.) закінчили розкопки Мосолов-
ського поселення — унікальної пам’ятки мета-
лургів-ливарників зрубної культури на р. Битюг
у Середній Донщині (Пряхин 1993). Культур-
но-хронологічна й типологічна близькість ма-
теріалів Капітанівського і Мосоловського посе-
лень, а також численні свідчення металовироб-
ництва, виявлені на Капітановому, викликали у
російських колег бажання взяти участь у його
подальших дослідженнях. Але реалізувало-
ся воно лише 1995 р. Під час робочої зустрічі
в Донецьку прийнято одностайну ухвалу про
продовження розкопок поселення Капітанове I.
В окремому пункті відзначено зростання місце-
вих археологічних кадрів Донецького регіону
(Бровендер, Отрощенко, Павлова 1995, с. 151).
Навколо розкопок Капітанівського поселен-
ня, учасником яких був В. В. Отрощенко, по-
ступово об’єднувались учні його наукової шко-
ли. 1994 р. у складі Центрально-Донецької екс-
педиції на розкопках поселення Капітанове I
проходила навчальну археологічну практику
група студентів Донецького державного уні-
верситету під керівництвом Р. О. Литвиненка.
У 1995 р. розпочалися спільні українсько-
російські археологічні дослідження на терито-
рії Луганської обл., які тривали впродовж 13 по-
льових сезонів. Підставою для їх проведення
став підписаний того самого року протокол про
співпрацю Інституту археології НАН України та
Воронізького державного університету над ак-
туальними проблемами доби бронзи Доно-До-
нецького регіону. Науковим керівником з укра-
їнської сторони призначено В. В. Отрощенка,
з російської А. Д. Пряхіна, а безпосередніми ви-
конавцями Ю. М. Бровендера та В. І. Бєсєдіна.
Чотири із шести польових сезонів (1993–1998)
Центрально-Донецької експедиції було прове-
дено на Капітанівській агломерації поселень.
Із дев’яти побутових пам’яток, виявлених на пло-
щі 1 км2, відкриття більшості яких пов’язане з
ім’ям І. О. Післарія, розкопки проводилися на
двох поселеннях — Капітанове I (Бровендер
2000a) і Капітанове ІІ (Пряхин и др. 2000).
копки багатошарових поселень Лиман (розкоп-
ки Ю. М. Бровендера) та Проказине (розкопки
С. М. Санжарова), які на другий рік тривали на
півночі Луганської обл. в Старобільському р-ні
(1992 р.). Серед полікультурних нашарувань,
основним на обох поселеннях був шар зрубної
культури, репрезентований переважно матеріа-
лами розвиненого й пізнього періоду.
З огляду на широку дискусію щодо пам’яток
покровського типу, яка тривала серед археологів,
чиї наукові інтереси були пов’язані з добою піз-
ньої бронзи, після вивчення Лиманського посе-
лення перспективним виявилося рішення продов-
жити розкопки поселення зрубної культури Ка-
пітанове I (відоме тоді як ранньозрубне). Воно
розташовувалось біля епонімного села в Ново-
айдарському р-ні Луганської обл. Його відкрит-
тя пов’язане з ім’ям луганського археолога,
який пізніше став керівником Сіверсько-До-
нецької експедиції Інституту археології АН УССР,
а тоді ще студента Київського державного універ-
ситету імені Тараса Шевченка І. О. Післарія.
У 1967 р. за участю його першовідкривача
невеличкі розкопки поселення Капітанове I,
площею 64 м2, провів відомий український ар-
хеолог, дослідник доби пізньої бронзи півдня
Східної Європи М. М. Чередниченко (1970).
Отримавши «благословення» на продовження
розкопок поселення Капітанове I від М. М Че-
редниченка, який за станом здоров’я не міг
брати участь у розкопках, Центрально-Донець-
ка експедиція готувалась до польового сезону
1993 р. у Капітановому.
Передчасна смерть Миколи Миколайовича
Чередниченка у січні 1993 р. викликала в се-
редовищі східноукраїнського осередку науко-
вої школи В. В. Отрощенка ініціативу провести
восени 1993 р. робочу зустріч із проблем архе-
ології пізнього бронзового віку півдня Східної
Європи, присвячену його пам’яті, яку підтри-
мала археологічна спільнота.
До заходу, який мав мобільний характер і
проходив у трьох містах Донецької та Луган-
ської областей (Луганськ, Перевальськ, До-
нецьк), долучилось понад 30 учених з України,
Росії та Румунії. Учасникам зустрічі було на-
дано можливість у повному обсязі ознайоми-
тися з матеріалами розкопок сіверськодонець-
ких і приазовських поселень, серед яких були
й матеріали першого року досліджень Цен-
трально-Донецької експедиції Інституту архе-
ології НАН України на поселенні Капітанове I
(Бровендер, Отрощенко, Павлова 1995, с. 150).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4142
У контексті проведення українсько-росій-
ської експедиції на Капітанівській агломерації
поселень постала потреба в обміні поглядами та
позиціями між представниками різних наукових
шкіл і держав. Уже на першому семінарі, при-
свяченому світлій пам’яті М. М. Чередничен-
ка, який відбувся у липні 1995 р., було окресле-
но тему для обговорення на семінарах — «Доба
бронзи Доно-Донецького регіону». Важливим
компонентом проєкту стала домовленість щодо
обов’язкової публікації матеріалів семінару. Ці
польові семінари увійшли до історії археології
як Капітанівські. Кожний семінар розширював
коло учасників, а також розвивав фаховий рівень
молодих дослідників, представників двох науко-
вих шкіл — учасників міжнародного проєкту, а
саме — шкіл В. В. Отрощенка (Ю. М. Бровен-
дер, Р. О. Литвиненко, А. М. Усачук, Л. А. Чер-
них) і А. Д. Пряхіна (В. І. Бєсєдін, О. Ю. Захаро-
ва, О. С. Саврасов, О. Б. Свістова).
Під час капітанівських експедицій разом з
В. В. Отрощенком автор статті визначив тему
кандидатської дисертації — «Поселення зруб-
ної спільності в середній течії Сіверського Дін-
ця», яку затверджено восени 1994 р. в Інституті
археології НАН України. Науковим керівником
дисертації призначено В. В. Отрощенка.
Того самого року успішно захистив канди-
датську дисертацію Р. О. Литвиненко — пер-
ший представник східноукраїнського осередку
наукової школи В. В. Отрощенка (Литвиненко
1994). У 1997 р. успішно захистив кандидат-
ську дисертацію ще один його представник —
В. В. Циміданов (1997). Цього самого року за-
хистила кандидатську дисертацію «Проблема
вивчення первісного ремесла в археології (соці-
ально-історичний аспект)» Л. А. Черних (1997).
Хоча Людмила Андріївна Черних не належить
до східноукраїнського осередку наукової школи
В. В. Отрощенка, її наукові інтереси, що стосу-
ються проблеми металовиробництва доби ран-
нього металу півдня Східної Європи, безпосе-
редньо пов’язані зі східноукраїнським регіо-
ном. Саме ця обставина зумовила її багаторічну
участь у подальших міжнародних польових до-
слідженнях на гірничо-металургійних пам’ятках
у зоні Картамиського мідного рудопрояву Бах-
мутської улоговини Донбасу.
Із завершенням розкопок на території Капі-
танівського археологічного мікрорайону при-
пинилися й Капітанівські семінари.
Участь В. В. Отрощенка в археологічних
розкопках поселень зрубної культурної спіль-
ноти на Луганщині сприяла створенню в цей
період наукової концепції про дві лінії розви-
тку зрубної спільноти — покровської (пізніше
покровсько-мосоловської) та бережнівсько-ма-
ївської (Отрощенко 1994). Ця концепція сфор-
мувала новий вектор у дискусії про пам’ятки
покровського типу, визначивши перспективи
вивчення доби пізньої бронзи півдня Східної
Європи. Автор статті підтримав погляди сво-
го наукового керівника і в подальшому розви-
нув їх на матеріалах побутових пам’яток Сівер-
ськодонеччини (Бровендер 2000b, 2016).
У вивченні зрубних старожитностей поча-
ток міленіуму позначився успішним захистом
кандидатської дисертації автора «Поселення
зрубної культури середньої течії Сіверського
Дінця» (Бровендер 2000b), а також докторської
дисертації В. В. Отрощенка «Історія племен
зрубної спільності» (2002).
Численні свідчення металовиробництва на
двох досліджених розкопками Капітанівських
поселеннях (Капітаново I (Бровендер 2000a),
Капітаново II (Пряхин и др. 2000)) створи-
ли умови для спрямування подальших польо-
вих досліджень на пам’ятки виробничої діяль-
ності доби бронзи в зоні мідних рудопроявів
Бахмутської улоговини, раніше досліджувані
С. Й. Татариновим (1993). Утім, ще на I Капі-
танівському польовому семінарі проблема ме-
таловиробництва доби бронзи, переважно До-
но-Донецького регіону, стала однією з найобго-
ворюваніших, а в подальшому — розширивши
його межі до Дніпра — провідною.
На вибір саме гірничо-металургійних
пам’яток у зоні мідних рудопроявів Бахмут-
ської улоговини як об’єкту археологічних до-
сліджень вплинули результати розкопок майже
на всій площі поселення металургів і ливарни-
ків зрубної спільноти Усове Озеро на Сіверсько-
му Дінці (Березанская 1990) та Мосоловське
на р. Битюг (Пряхин 1993), а також пам’яток
давнього гірництва й металургії на Каргалин-
ському рудному полі в Південному Приураллі
(Черных 1997). За певними домовленостями із
С. Й. Татариновим, який виявив і здійснив пер-
винне археологічне обстеження пам’яток в зоні
Картамиського мідного рудопрояву, саме Кар-
тамиш було обрано науковим полігоном для по-
дальших археологічних досліджень.
Початок систематичних розкопок пам’яток
доби бронзи на Картамиші став поворотним
моментом у вивченні проблеми металовироб-
ництва доби бронзи Дніпро-Донського регіо-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 143
ну. Але цим розкопкам передували чотирирічні
(1995–1998) обстеження території Картамись-
кого рудопрояву спільною українсько-росій-
ською експедицією, яка в той час працювала в
Капітановому. Завдяки розвідувальним робо-
там були обстежені вже відомі копальні (I–III)
та стоянка зрубної культури (за С. Й. Татарино-
вим) (1993, с. 26), у подальшому інтерпретова-
на як техногенна ділянка, пов’язана зі збагачен-
ням мідної руди. Крім того, були виявлені рані-
ше невідомі гірничі виробки підземного типу
на копальні Червоне Озеро IV, а також відкри-
то два поселення (Червоне Озеро І, ІІІ). Скру-
пульозне обстеження території Картамиського
рудопрояву створило необхідне інформаційне
поле для наступного етапу досліджень комп-
лексу пам’яток виробничої діяльності епо-
німного археологічного мікрорайону, як і До-
нецького гірничорудного центру загалом. Двад-
цятирічна перерва в розкопках пам’яток епохи
бронзи в зоні мідних рудопроявів Бахмутської
улоговини, що їх проводив у невеликих обсягах
С. Й. Татаринов, змінилася періодом їх систе-
матичних і масштабних польових досліджень.
Це призвело до формування значної джерель-
ної бази та комплексного її вивчення.
У 2001 р. на підставі нових укладених дво-
сторонніх угод про наукову співпрацю між Ін-
ститутом археології НАН України, Воронізьким
державним університетом і Донбаським гірни-
чо-металургійним інститутом (пізніше Дон-
баським державним технічним університетом),
що приєднався до проєкту, почала роботу спіль-
на експедиція на пам’ятках Картамиського ар-
хеологічного мікрорайону. Початок стаціонар-
них робіт на Картамиші відкрив новий, сучас-
ний етап у вивченні як Донецького гірничоруд-
ного центру, так і Дніпро-Донського регіону
в цілому. Уже перші польові роботи спільної
експедиції на Картамиші продемонстрували ре-
зультативність взаємодії археологів і вчених різ-
них галузей природничо-наукового профілю у
вивченні металовиробничої діяльності.
З наступного, 2002 р. на Картамиському рудо-
прояві була продовжена традиція польових се-
мінарів, покладених в Капітановому, але вже за
темою «Проблеми гірничої археології». У липні
2002 р. В. В. Отрощенко разом з автором стат-
ті взяли участь у роботі Каргалинського між-
народного польового симпозіуму в Оренбурзь-
кій обл. РФ, організованого Інститутом архео-
логії РАН (Є. М. Черних) та Оренбурзьким
державним педагогічним університетом Ро-
сії (Н. Л. Моргунова) (Отрощенко, Бровендер
2010). Тоді випала нагода встановити особисті
контакти з дослідниками гірничої археології з
інших країн Європи, Азії, Америки (ред. Черных
2002), яких було запрошено на Другий міжна-
родний Картамиський польовий семінар.
Семінар відбувся у серпні 2003 р. за учас-
тю науковців з Іспанії, Німеччини, Польщі, РФ,
Сполучених Штатів Америки, України. Тоді
пам’ятки Бахмутської міднорудної улоговини
та питання їх дослідження віддзеркалилися у
контексті світових проблем гірничої археоло-
гії, а до публікації розлогих матеріалів Другого
семінару надіслали статті дослідники з восьми
країн світу, зокрема з Великої Британії та Узбе-
кистану (ред. Толочко, Дорофєєв 2005). Велику
організаційну допомогу в проведенні цього се-
мінару здійснила Лабораторія природно-науко-
вих методів Інституту археології РАН на чолі з
проф. Є. М. Чернихом.
У роботі семінару взяли участь також пред-
ставники східноукраїнського осередку науко-
вої школи В. В. Отрощенка (Ю. М. Бровендер,
Р. А. Литвиненко, В. Б. Панковський, Л. А. Чер-
них), які виступили з доповідями, що безпосе-
редньо стосувалися проблеми гірничої археоло-
гії. Проблемі Донецького виробничого центру була
також присвячена спільна доповідь В. В. Отрощен-
ка і М. П. Тупчиєнка (ред. Толочко, Дорофєєв 2005).
Наступні шість польових семінарів (ІІІ–
VІІI) були проведені в липні 2004–2009 рр.
вже без такого великого резонансу. Останній,
дев’ятий семінар проходив в 2010 р. в м. Ал-
чевську на базі ДонДТУ МОН України (Отро-
щенко, Бровендер 2010).
З 2004 р. у польових умовах учасники екс-
педиції ввели в практику експерименти з моде-
лювання різних циклів металовиробничої ді-
яльності (Саврасов 2007; Загородняя, Буденко
2011; Бровендер 2013).
Наукові результати луганських археологів,
зокрема представників східноукраїнського осе-
редку наукової школи В. В. Отрощенка, були
настільки значущими і перспективними для
вивчення давньої історії регіону, що 2004 р. за
клопотанням Луганської обласної державної
адміністрації наказом Президента НАН Укра-
їни та Міністра освіти і науки України на базі
трьох вишів Луганської обл. — ДонДТУ (м. Ал-
чевськ), Луганського педагогічного універси-
тету імені Тараса Шевченка та Східноукраїн-
ського національного університету імені Воло-
димира Даля (м. Луганськ) було створено три
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4144
відділення Східноукраїнської філії Інституту
археології НАН України: Донбаського, Луган-
ського та Східноукраїнського. Наказом дирек-
тора Інституту археології науковим координа-
тором філії був призначений В. В. Отрощенко.
Системне накопичення археологічного ма-
теріалу під час розкопок пам’яток Картамись-
кого мікрорайону сприяли визначенню авто-
ром теми докторської дисертації «Донецький
гірничо-металургійний центр доби бронзи»,
яку затверджено 2004 р. в Інституті археології
НАН України. Науковим консультантом дисер-
тації призначено В. В. Отрощенка.
Початок 2000-х рр. виявився для ювіляра
знаменним у значенні високої оцінки його на-
укової та викладацької діяльності з боку уря-
ду України, Міністерства освіти і науки Укра-
їни, а також закладів вищої освіти: 2002 р.
В. В. Отрощенко став лауреатом Державної
премії України в галузі науки та техніки, захис-
тив докторську дисертацію; 2003 р. став про-
фесором Національного університету «Києво-
Могилянська академія», де читав курси лекцій
із моменту заснування у 2000 р. магістерської
програми «Археологія та давня історія Укра-
їни»; 2005 р. його удостоєно звання професо-
ра за спеціальністю «Археологія» та почесного
звання доктора Honoris causa ДонДТУ (м. Ал-
чевськ). Останнє В. В. Отрощенко отримав за
багаторічну участь у спільних польових до-
слідженнях, організацію міжнародних польо-
вих археологічних семінарів, а також за цикл
статей із проблематики гірничої археології, у
дослідженні якої брав участь у межах держ-
бюджетної теми «Древняя история горного
дела юга Восточной Европы (по материалам
Картамышского микрорайона)», що її викону-
вали науковці ДонДТУ (2003–2005).
Важливою подією у вивченні культурних
процесів первісної доби на теренах Східної Єв-
ропи стала доповідь В. В. Отрощенка «Дніпро-
Донецький осередок культурогенези (поста-
новка проблеми)», виголошена на ІІ Луганській
міжнародній історико-археологічній конферен-
ції восени 2005 р. (Отрощенко 2005). Постав-
лена на обговорення проблема окреслила пер-
спективи дослідницького пошуку фахівців доби
палеометалів, а серед них і представників його
наукової школи (Литвиненко 2007; Бровендер
2016; Панковский 2019; Мимоход 2021).
У 2000-х рр. актив успішно захищених кан-
дидатських дисертацій, науковим керівником
яких був В. В. Отрощенко, поповнився ще дво-
ма дисертаціями науковців його школи. Мова
йде про донецьких археологів А. М. Усачука
з дисертацією «Найдавніші псалії доби брон-
зи лісостепу і степу Євразії (технологічний і
функціональний аспекти)») (Усачук 2007) та
С. М. Разумова з дослідженням «Крем’яні ви-
роби населення Надчорномор’я доби ранньої
та середньої бронзи (за матеріалами поховань)»
(Разумов 2010).
У той же час східноукраїнський осередок на-
укової школи В. В. Отрощенка виходить на но-
вий рівень розвитку, позначений успішним за-
хистом докторської дисертації «Культурне коло
Бабине» Р. О. Литвиненком (2009). Це був пер-
ший захист докторського дисертаційного до-
слідження представником наукової школи юві-
ляра. Зауважимо, що «бабинську» тему доктор-
ського проєкту Р. О. Литвиненка обговорювано
й визначено на засіданнях та в кулуарах ка-
пітанівських польових семінарів (Отрощен-
ко 2018). Другою успішно захищеною доктор-
ською дисертацією представником названого
осередку стала дисертація автора статті «До-
нецький гірничо-металургійний центр доби
бронзи» (Бровендер 2016). Але й ця тема була
визначена на Картамиші і виконувалась в про-
цесі жвавої наукової співпраці учасників Кар-
тамиського проєкту. На жаль, за певних обста-
вин її остаточне обговорення російською сторо-
ною, за участі одного з учасників багаторічного
міжнародного проєкту з дослідження пам’яток
Капітанівського і Картамиського археологічно-
го мікрорайонів, не відбулося. Утім, і сам про-
єкт, як про це висловився В. В. Отрощенко —
один із його керівників, несподівано обірвався
з початком гібридної війни з РФ 2014 р., зали-
шивши по собі й понині «присмак якоїсь неза-
кінченості» (Отрощенко 2018).
Попри всі негаразди, захист дисертаційних
досліджень представниками східноукраїнського
осередку наукової школи тривав. 2012 р. блиску-
че захистив кандидатську дисертацію «Кістяна
та рогова індустрії доби пізньої бронзи в Північ-
ному Причорномор’ї» В. Б. Панковський (2012).
А 2018 р. успішно захистив кандидатську дисер-
тацію «Населення нижньої течії Сіверського Дін-
ця та Донецького кряжу у заключний період доби
пізньої бронзи» О. С. Пробийголова (2018).
Із часом дисертаційні дослідження, присвяче-
ні проблемам зрубної спільноти західного ареалу
ойкумени цього гігантського культурного явища,
написані та успішно захищені першими пред-
ставниками східноукраїнського осередку назва-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 145
ної школи (Р. О. Литвиненко, В. В. Циміданов,
Ю. М. Бровендер) поступово почали доповнюва-
тись роботами, написаними учнями учнів профе-
сора В. В. Отрощенка. Першою з них стала ди-
сертація О. М. Загородньої, присвячена знаряд-
дям металовиробництва бережнівсько-маївської
зрубної культури за матеріалами Картамись-
кого мікрорайону, написана під керівництвом
Л. А. Черних і успішно захищена в Інституті ар-
хеології НАН України (Загородня 2014). Другим
дослідженням нової хвилі є дисертація В. О. За-
бавіна «Зрубна культура Північного Приазов’я
(за матеріалами поховальних пам’яток)», викона-
на під керівництвом Р. О. Литвиненка і успішно
захищена в Інституті археології НАН України в
2018 р. (Забавін 2018).
На черзі нові дисертації, науковими керів-
никами яких є учні східноукраїнського осеред-
ку наукової школи професора Віталія Васильо-
вича Отрощенка.
Отже, сягаючий своїм корінням у 1989 р.,
східноукраїнський осередок наукової школи
професора В. В. Отрощенка, що об’єднав до-
слідників Луганського і Донецького регіонів
став потужним науковим центром формуван-
ня та розвитку висококваліфікованих фахівців
з археології перехідного періоду від середньої
до пізньої бронзи, пізнього та фінального брон-
зового віків східноєвропейського Степу і Лісо-
степу (рис. 2). Наукові досягнення представни-
ків цього осередку, реалізовані захистом кан-
дидатських і докторських дисертацій, а також
численними науковим статтями та монографі-
ями з актуальних проблем епохи бронзи, є ре-
зультатом наполегливої праці принаймні трьох
поколінь науковців та високого таланту Віталія
Васильовича як науковця і педагога.
Доброзичливість, толерантність, простота у
спілкуванні, спокій, врівноваженість — якос-
ті, притаманні Віталію Васильовичу. А висо-
кий професіоналізм, обов’язковість та вимог-
ливість дозволяють учням школи професора
В. В. Отрощенка досягати своєї наукової мети.
Щиро вітаємо шановного Віталія Васильо-
вича з ювілеєм, зичимо творчого довголіття та
нових наукових здобутків.
Надійшла 18.08.2025
Рис. 2. Науковці Східноукраїнського осередку наукової школи професора В. В. Отрощенка. Зліва направо: В. В. Отрощен-
ко, І. М. Ключнева, Ю. М. Бровендер, А. В. Макаревич, І. А. Шестаков. Луганський обласний краєзнавчий музей, 2013
Fig. 2. Scholars of the Eastern Ukrainian Branch of Professor V. V. Otroshchenko’s research school. Left to right:
V. V. Otroshchenko, I. M. Kliuchneva, Yu. M. Brovender, A. V. Makarevych, I. A. Shestakov. Luhansk Regional Museum of
Local Lore, 2013
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4146
Березанская, С. С. 1990. Усово озеро. Поселение на
Северском Донце. Київ: Наукова думка.
Болтрик, Ю. В. 2021. Професор Віталій Отрощенко —
визначний дослідник східного крила «золотого поясу скі-
фів». Археологія і давня історія України, 2 (39), с. 21-30.
Бровендер, Ю. М. 2000a. Капитаново-1. Поселение
покровской срубной культуры в Северскодонецком Ле-
вобережье. В: Толочко, П. П. (гол. ред.). Старожитнос-
ті степового Причорномор’я та Криму, VIII. Запоріжжя:
ЗГУ, с. 170-186.
Бровендер, Ю. М. 2000b. Поселення зрубної спільнос-
ті в середній течії Сіверського Дінця. Автореферат ди-
сертації к.і.н. ІА НАНУ.
Бровендер, Ю. М. 2013. Опыт экспериментальных
исследований по выплавке меди из руд Картамышского
рудопроявления Донбасса. В: Агапов, С. А. (ред.).
Экспериментальная археология. Взгляд в XXI век. Улья-
новск: Печатный двор, с. 127-152.
Бровендер, Ю. М. 2016. Донецький гірничо-металур-
гійний центр доби бронзи. Автореферат дисертації д.і.н.
ІА НАНУ.
Бровендер, Ю. М., Отрощенко, В. В., Павлова, І. М.
1995. Робоча зустріч з проблем археології пізнього бронзо-
вого віку півдня Східної Європи. Археологія, 1, с. 150-151.
Забавін, В. О. 2018. Зрубна культура Північного
Приазов’я (за матеріалами поховальних пам’яток). Ав-
тореферат дисертації к.і.н. ІА НАНУ.
Загородня, О. М. 2014. Знаряддя металовиробництва
бережнівсько-маївської зрубної культури (за матеріала-
ми Картамиського археологічного мікрорайону). Авторе-
ферат дисертації к.і.н. ІА НАНУ.
Загородняя, О. Н., Буденко, С. В. 2011. Некоторые
итоги экспериментально-трасологических исследо-
ваний орудий древней металлообработки. В: Бровен-
дер, Ю. М. (ред.). Проблеми гірничої археології. Матеріа-
ли VIII-го Картамиського міжнародного польового архе-
ологічного семінару. Новозванівка, Україна, 15–16 липня
2009 р. Алчевськ: ДонДТУ, с. 111-123.
Залізняк, Л. Л. 2021. Золота осінь патріарха (до 75-річ-
чя В. В. Отрощенка). Археологія і давня історія України,
2 (39), с. 5-20.
Литвиненко, Р. А. 1994. Зрубна культура басейну Сі-
верського Дінця (за матеріалами поховальних пам’яток).
Автореферат дисертації к.і.н. ІА НАНУ.
Литвиненко, Р. О. 2007. Обставини і чинники бабин-
ської культурогенези. Вісник Донецького університету.
Серія Б. Гуманітарні науки, 1–2, с. 109-116.
Литвиненко, Р. А. 2009. Культурне коло Бабине (за
матеріалами поховальних пам’яток). Автореферат ди-
сертації д.і.н. ІА НАНУ.
Мимоход, Р. О. 2021. Хронологія та періодизація вол-
го-донської бабинської культури. Археологія і давня історія
України, 2 (39), с. 71-93. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.02.03
Отрощенко, В. В. 1994. О двух линиях развития куль-
тур срубной общности. В: Тощев, Г. Н. (ред.). Проблемы
скифо-сарматской археологии Северного Причерно-
морья: Тезисы докладов международной конференции к
95-летию Б. Н. Гракова, 2. Запорожье: ЗГУ, с. 150-153.
Отрощенко, В. В. 2002. Історія племен зрубної спіль-
ності. Автореферат дисертації д.і.н. ІА НАНУ.
Отрощенко, В. В. 2005. Дніпро-Донецький осере-
док культурогенези (постановка проблеми). В: Санжа-
ров, С. М. (ред.). Проблеми дослідження пам’яток ар-
хеології Східної України: Матеріали II-ї Луганської між-
народної історико-археологічно конференції. Луганськ,
Україна, 25–27 жовтня 2005 р. Луганськ (б. в.), с. 36-38.
Отрощенко, В. В. 2018. Реквієм за українсько-росій-
ською археологічною співпрацею на Сході України. До-
нецький археологічний збірник, 21, с. 206-214.
Отрощенко, В. В., Бровендер, Ю. М. 2010. З досвіду
організації польових археологічних семінарів. Археологія
і давня історія України, 4, с. 310-312.
Панковський, В. Б. 2012. Кістяна та рогова індустрії
доби пізньої бронзи в Північному Причорномор’ї. Авторе-
ферат дисертації к.і.н. ІА НАНУ.
Панковский, В. Б. 2019. Очагово-аккумулятивная кон-
цепция культурогенеза. В: Поляков, А. В., Ткач, Е. С. (ред.).
Древности Восточной Европы, Центральной Азии и Юж-
ной Сибири в контексте связей и взаимодействий в евразий-
ском культурном пространстве (новые данные и концепции),
2. Связи, контакты и взаимодействия древних культур Север-
ной Евразии и цивилизаций Востока в эпоху палеометалла
(IV–II тыс. до н.э.). К 80-летию со дня рождения выдающегося
археолога В. С. Бочкарева. Санкт-Петербург: ИИМК РАН,
с. 15-18. https://doi.org/10.31600/978-5-907053-35-9-15-18
Пробийголова, О. С. 2018. Населення нижньої те-
чії Сіверського Дінця та Донецького кряжу у заключ-
ний період пізньої бронзи. Автореферат дисертації к.і.н.
ІА НАНУ.
Пряхин, А. Д. 1993. Мосоловское поселение эпохи по-
здней бронзы, 1. Воронеж: ВГУ.
Пряхин, А. Д., Отрощенко, В. В., Беседин, В. И., Бро-
вендер, Ю. М. 2000. Поселение эпохи бронзы Капитано-
во ІІ. Воронеж: ВГУ.
Разумов, С. М. 2010. Крем’яні вироби населення
Надчорномор’я доби ранньої та середньої бронзи (за
матеріалами поховань). Автореферат дисертації к.і.н.
ІА НАНУ.
Саврасов, А. С. 2007. Экспериментальные работы
по обогащению медной руды на Картамыше. В: Бровен-
дер, Ю. М. (ред.). Проблеми гірничої археології. Матеріа-
ли VI-го Картамиського міжнародного польового архео-
логічного семінару. Алчевськ: ДонДТУ, с. 80-85.
Татаринов, С. И. 1993. Древний металл Восточной
Украины. Очерки истории горного дела, металлургии и
металлообработки в эпоху бронзы. Артемовск (б.в.).
Толочко, П. П., Дорофєєв, В. М. (ред.) 2005. Проблеми
гірничої археології. Матеріали II-го Картамиського між-
народного польового археологічного семінару. Новозва-
нівка, Україна, 21–25 липня 2003 р. Алчевськ: ДонДТУ.
Усачук, А. М. 2007. Найдавніші псалії доби бронзи лі-
состепу і степу Євразії (технологічний і функціональні
аспекти). Автореферат дисертації к.і.н. ІА НАНУ.
Циміданов, В. В. 1997. Соціальний розвиток насе-
лення зрубної культурно-історичної спільноти за мате-
ріалами Східної України. Автореферат дисертації к.і.н.
ІА НАНУ.
Чередниченко, Н. Н. 1970. Поселение срубной культуры
на Луганщине. Советская археология, 1, с. 233-238.
Черных, Е. Н. 1997. Каргалы. Забытый мир. Москва: Nox.
Черных, Е. Н. (ред.). 2002. Материалы Каргалин-
ского Международного полевого Симпозиума — 2002.
«Древнейшие этапы горного дела и металлургии в Север-
ной Евразии: Каргалинский комплекс». Каргалы, Россия,
25 июля — 1 августа. Москва: ИА РАН.
Черних, Л. А. 1997. Проблема вивчення первісного ре-
месла в археології (соціально-історичний аспект). Авто-
реферат дисертації к. і. н. ІА НАНУ.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4 147
Yurii M. Brovender
Professor, DSc in History, the Department of History, Archeology and Tourism, the Volodymyr Dahl East Ukrainian National
University, ORCID: 0000-0001-6372-0812, brovender@ukr.net
THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF THE EASTERN UKRAINIAN CENTRE OF PROFESSOR
V. V. OTROSHCHENKO’S RESEARCH SCHOOL (on the occasion of his 80th anniversary)
The article describes the stages of development of the Eastern Ukrainian centre of research headed by Professor Vitaliі Otroshchenko.
He devoted his entire life to the service of science — archeology. For many years, he explored the ancient mounds of the steppe
Dnipro, heading the Zaporizhzhia newbuilding expedition of the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of the
Ukrainian Soviet Republic. His particular research interest lays in burials of the Zrubna culture. The “Zrubna” issues, as well as the
broader problems of the Late Bronze Age, in general, became central to the future scientific work of V. V. Otroshchenko, although
the honoree’s scientific interests were much wider.
In 1992, at the invitation of the head of the recently created Central-Donetsk expedition of the Institute of Archaeology of
the Academy of Sciences of Ukraine, Vitalii Vasyliovych, then the acting head of the Eneolithic-Bronze Age Department of the
Institute, agreed to participate in the research of the Zrubna culture settlements in Luhansk region as a scientific consultant. Since
then, almost annually, for seventeen years (1992–1998, 2001–2010), V. V. Otroshchenko participated in the excavations of this
expedition, acting as an advisor and contributing to the professional growth of its employees.
In 1989, Professor V. V. Otroshchenko brought together researchers of Luhansk and Donetsk regions in the Eastern Ukrainian
Branch which turned into a powerful scientific centre for the formation and development of highly qualified experts in archaeology
of transition from the Middle to the Late and to the Final Bronze Ages of the Eastern European steppe and forest-steppe. Scientific
achievements of representatives of this Research School reflected in the defense of candidate and doctoral dissertations, as well as
in numerous scientific articles and monographs on topical problems of the Bronze Age, are the result of hard work of at least three
generations of scholars and the remarkable talent of Vitalii Vasyliovych as both a researcher and a teacher.
Goodwill, tolerance, simplicity in communication, and inner balance are among the qualities that distinguish Vitalii Vasyliovych.
High professionalism, a deep sense of responsibility and exacting standards helped the students of Professor Otroshchenko's school
to realise their ambitions.
K e y w o r d s: Professor V. V. Otroshchenko’s Research School, Zrubna Culture, Bronze Age, dissertation, field seminar.
References
Berezanskaia, S. S. 1990. Usovo ozero. Poselenie na Severskom Dontse. Kyiv: Naukova dumka.
Boltryk, Yu. V. 2021. Professor Vitaliі Otroshchenko — the Prominent Researcher of the Eastern Wing of the «Golden Belt of
Scythia». Archaeology and Early History of Ukraine, 2 (39), p. 21-30.
Brovender, Iu. M. 2000a. Kapitanovo-1. Poselenie pokrovskoi srubnoi kultury v Severskodonetskom Levoberezhe. In: Toloch-
ko, P. P. (ed.). Starozhytnosti stepovoho Prychornomoria ta Krymu, VIII, Zaporizhzhia: ZGhU, p. 170-186.
Brovender, Yu. M. 2000b. Poselennia zrubnoii spilnosti v serednii techii Siverskoho Dintsia. Avtoreferat dysertatsii k.i.n.
IA NANU.
Brovender, Iu. M. 2013. Opyt eksperimentalnykh issledovanii po vyplavke medi iz rud Kartamyshskogo rudoproiavleniia Don-
bassa. In: Agapov, S. A. (ed.) Eksperimentalnaia arkheologiia. Vzgliad v XXI vek. Ulianovsk: “Pechatnyi dvor”, p. 127-
152.
Brovender, Yu. M. 2016. Donetskyi hirnycho-metalurhiinyi tsentr doby bronzy. Avtoreferat dysertatsii d.i.n. IA NANU.
Brovender, Yu. M., Otroshchenko, V. V., Pavlova, I. M. 1995. Robocha zustrich z problem arkheolohii piznoho bronzovoho
viku pivdnia Skhidnoi Yevropy. Arheologia, 1, p. 150-151.
Zabavin, V. O. 2018. Zrubna kultura Pivnichnoho Pryazovia (za materialamy pokhovalnykh pamiatok). Avtoreferat dysertat-
sii k.i.n. IA NANU.
Zahorodnia, O. M. 2014. Znariaddia metalovyrobnytstva berezhnivsko-maivskoi zrubnoii kultury (za materialamy Kartamys-
koho arkheolohichnoho mikroraionu). Avtoreferat dysertatsii k. i. n. IA NANU.
Zagorodniaia, O. N., Budenko, S. V. 2011. Nekotorye itogi eksperimentalno-trasologicheskikh issledovanii orudii drevnei metal-
loobrabotki. In: Brovender, Yu. M. (ed.). Problemy hirnychoii arkheolohii. Materialy VIII-ho Kartamyskoho mizhnarod-
noho polovoho arkheolohichnoho seminaru. Novozvanivka, Ukraine, 15–16 July 2009. Alchevsk: DonDTU, p. 111-123.
Zalizniak, L. L. 2021. Golden Autumn of the Patriarch (to the 75th Anniversary of V. V. Otroshchenko). Archaeology and Early
History of Ukraine, 2 (39), p. 5-20.
Lytvynenko, R. A. 1994. Zrubna kultura baseinu Siverskoho Dintsia (za materialamy pokhovalnykh pamiatok). Avtoreferat dys-
ertatsii k.i.n. IA NANU.
Lytvynenko, R. O. 2007. Obstavyny i chynnyky babynskoi kulturohenezy. Visnyk Donetskoho universytetu. Seriia B. Humani-
tarni nauky, 1–2, p. 109-116.
Lytvynenko, R. A. 2009. Kulturne kolo Babуne (za materialamy pokhovalnykh pamiatok). Avtoreferat dysertatsii d.i.n. IA NANU.
Mymokhod, R. O. 2021. Chronology and Periodization of the Volga-Don Babyne Culture. Archaeology and Early History of
Ukraine, 2 (39), p. 71-93. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.02.03
Otroshchenko, V. V. 1994. O dvukh liniiakh razvitiia kultur srubnoi obshchnosti. In: Toshchev, G. N. (ed.). Problemy skifo-sar-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2025, № 4148
matskoi arkheologii Severnogo Prichernomoria: Tezisy dokladov mezhdunarodnoi konferentsii k 95-letiiu B. N. Grakova,
2. Zaporozhie: ZGU, p. 150-153.
Otroshchenko, V. V. 2002. Istoriia plemen zrubnoii spilnosti. Avtoreferat dysertatsii d.i.n. IA NANU.
Otroshchenko, V. V. 2005. Dnipro-Donetskyi oseredok kulturohenezy (postanovka problemy). In: Sanzharov, S. N. (ed.). Prob-
lemy doslidzhennia pamiatok arkheolohii Skhidnoii Ukrainy: Materialy II-I Luhanskoii mizhnarodnoii istoryko-arkheolo-
hichnoi konferentsii. Luhansk, Ukraine, 25–27 October 2005. Luhansk (b. v.), p. 36-38.
Otroshchenko, V. V. 2018. Requiem for the Ukrainian-Russian Archaeology Cooperation on the East Ukraine. Donetsk Archae-
ological Collection, 21, pp. 206-214.
Otroshchenko, V. V., Brovender, Yu. M. 2010. On the Experience of Organization of Scientific and Practical Field Seminars.
Archaeology and Early History of Ukraine, 4, pp. 310-312.
Pankovskyi, V. B. 2012. Kistiana ta rohova industrii doby piznioii bronzy v Pivnichnomu Prychornomori. Avtoreferat dysertat-
sii k.i.n. IA NANU.
Pankovskii, V. B. 2019. Ochagovo-akkumuliativnaia kontseptsiia kulturogeneza. In: Poliakov, A. V., Tkach, E. S. (eds.).
Drevnosti Vostochnoi Evropy, Tsentralnoi Azii i Iuzhnoi Sibiri v kontekste sviazei i vzaimodeistvii v evraziiskom kulturnom
prostranstve (novye dannye i kontseptsii), 2. Sviazi, kontakty i vzaimodeistviia drevnikh kultur Severnoi Evrazii i tsivi-
lizatsii Vostoka v epokhu paleometalla (IV–II tys. Do n.e.). K 80-letiiu so dnia rozhdeniia vydaiushchegosia arkheologa
V. S. Bochkareva. Sankt-Peterburg: IIMK RAN, p. 15-18. https://doi.org/10.31600/978-5-907053-35-9-15-18
Probyiholova, O. S. 2018. Naselennia nyzhnioi techii Siverskoho Dintsia ta Donetskoho kriazhu u zakliuchnyi period piznioi
bronzy. Avtoreferat dysertatsii k.i.n. IA NANU.
Priakhin, A. D. 1993. Mosolovskoe poselenie epokhi pozdnei bronzy, 1. Voronezh: VGU.
Priakhin, A. D., Otroshchenko, V. V., Besedin, V. I., Brovender, Iu. M. 2000. Poselenie epokhi bronzy Kapitanovo ІІ. Voro-
nezh: VGU.
Razumov, S. M. 2010. Kremiani vyroby naselennia Nadchornomoria doby rannoii ta serednoii bronzy (za materialamy pokho-
van). Avtoreferat dysertatsii k.i.n. IA NANU.
Savrasov, A. S. 2007 Eksperimentalnye raboty po obogashcheniiu mednoi rudy na Kartamyshe. In: Brovender, Yu. M. (et
al. (eds.). Problemy hirnychoi arkheolohii. Materialy VI-ho Kartamyskoho mizhnarodnoho polovoho arkheolohichnoho
seminaru. Alchevsk: DonDTU, p. 80-85.
Tatarinov, S. I. 1993. Drevnii metall Vostochnoi Ukrainy. Ocherki istorii gornogo dela, metallurgii i metalloobrabotki v epokhu
bronzy. Artemovsk (b. v.).
Tolochko, P. P., Dorofieiev, V. M. (eds.) 2005. Problemy hirnychoii arkheolohii. Materialy II-ho Kartamyskoho mizhnarodnoho
poliovoho arkheolohichnoho seminaru. Novozvanivka, Ukraine, 21–25 July 2003. Alchevsk: DonDTU.
Usachuk, A. M. 2007. Naidavnishi psalii doby bronzy lisostepu i stepu Yevrazii (tekhnolohichnyi i funktsionalni aspekty). Av-
toreferat dysertatsii k.i.n. IA NANU.
Tsymidanov, V. V. 1997. Sotsialnyi rozvytok naselennia zrubnoi kulturno-istorychnoi spilnoty za materialamy Skhidnoi Ukrainy.
Avtoreferat dysertatsii k.i.n. IA NANU.
Cherednichenko, N. N. 1970. Poselenie srubnoi kultury na Luganshchine. Sovetskaia arkheologiia, 1, p. 233-238.
Chernykh, E. N. 1997. Kargaly. Zabytyi mir. Moscow: Nox.
Chernykh, E. N. (ed.). 2002. Materialy Kargalinskogo Mezhdunarodnogo polevogo Simpoziuma — 2002. “Drevneishie etapy
gornogo dela i metallurgii v Severnoi Evrazii: Kargalinskii kompleks”. Kargaly, Rossiia, 25 July — 1 August. Moscow:
IA RAN.
Chernykh, L. A. 1997. Problema vyvchennia pervisnoho remesla v arkheolohii (sotsialno-istorychnyi aspekt). Avtoreferat dys-
ertatsii k.i.n. IA NANU.
|
| id | arheologia-com-ua-article-436 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:06:14Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/cd/8b3158c7f1f4f0bae7e37c8021c893cd.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-4362025-12-08T01:04:18Z The Formation and Development of the Eastern Ukrainian Centre of Professor V. V. Otroshchenko’s Research School (on the Occasion of his 80th Anniversary) Становлення і розвиток східноукраїнського осередку наукової школи професора В. В. Отрощенка (до 80-річчя ювіляра) Brovender , Yu. M. Professor V. V. Otroshchenko’s Research School, Zrubna Culture, Bronze Age, dissertation, field seminar. наукова школа професора В. В. Отрощенка, зрубна культура, епоха бронзи, дисертація, польовий семінар. The article describes the stages of development of the Eastern Ukrainian centre of research headed by Professor Vitaliі Otroshchenko. He devoted his entire life to the service of science — archeology. For many years, he explored the ancient mounds of the steppe Dnipro, heading the Zaporizhzhia newbuilding expedition of the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of the Ukrainian  Soviet Republic. His particular research interest lays in burials of the Zrubna culture. The “Zrubna” issues, as well as the broader problems of the Late Bronze Age, in general, became central to the future scientific work of V. V. Otroshchenko, although the honoree’s scientific interests were much wider.In 1992, at the invitation of the head of the recently created Central-Donetsk expedition of the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of Ukraine, Vitalii Vasyliovych, then the acting head of the Eneolithic-Bronze Age Department of the Institute, agreed to participate in the research of the Zrubna culture settlements in Luhansk region as a scientific consultant. Since then, almost annually, for seventeen years (1992–1998, 2001–2010), V. V. Otroshchenko participated in the excavations of this expedition, acting as an advisor and contributing to the professional growth of its employees.In 1989, Professor V. V. Otroshchenko brought together researchers of Luhansk and Donetsk regions in the Eastern Ukrainian Branch which turned into a powerful scientific centre for the formation and development of highly qualified experts in archaeology of transition from the Middle to the Late and to the Final Bronze Ages of the Eastern European steppe and forest-steppe. Scientific achievements of representatives of this Research School reflected in the defense of candidate and doctoral dissertations, as well as in numerous scientific articles and monographs on topical problems of the Bronze Age, are the result of hard work of at least three generations of scholars and the remarkable talent of Vitalii Vasyliovych as both a researcher and a teacher.Goodwill, tolerance, simplicity in communication, and inner balance are among the qualities that distinguish Vitalii Vasyliovych. High professionalism, a deep sense of responsibility and exacting standards helped the students of Professor Otroshchenko's school to realise their ambitions. Статтю присвячено етапам розвитку східно-українського осередку наукової школи професора Віталія Васильовича Отрощенка, що об’єднав дослідників Луганського й Донецького регіонів і став потужним науковим центром формування та розвитку висококваліфікованих фахівців з археології бронзового віку східноєвропейського степу і лісостепу. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2025-12-02 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/436 10.15407/archaeologyua2025.04.139 Arheologia; No 4 (2025): Arheologia; 139-148 Археологія ; № 4 (2025): Археологія; 139-148 Археология; № 4 (2025): Arheologia; 139-148 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/436/437 Copyright (c) 2025 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en |
| spellingShingle | наукова школа професора В. В. Отрощенка зрубна культура епоха бронзи дисертація польовий семінар. Brovender , Yu. M. Становлення і розвиток східноукраїнського осередку наукової школи професора В. В. Отрощенка (до 80-річчя ювіляра) |
| title | Становлення і розвиток східноукраїнського осередку наукової школи професора В. В. Отрощенка (до 80-річчя ювіляра) |
| title_alt | The Formation and Development of the Eastern Ukrainian Centre of Professor V. V. Otroshchenko’s Research School (on the Occasion of his 80th Anniversary) |
| title_full | Становлення і розвиток східноукраїнського осередку наукової школи професора В. В. Отрощенка (до 80-річчя ювіляра) |
| title_fullStr | Становлення і розвиток східноукраїнського осередку наукової школи професора В. В. Отрощенка (до 80-річчя ювіляра) |
| title_full_unstemmed | Становлення і розвиток східноукраїнського осередку наукової школи професора В. В. Отрощенка (до 80-річчя ювіляра) |
| title_short | Становлення і розвиток східноукраїнського осередку наукової школи професора В. В. Отрощенка (до 80-річчя ювіляра) |
| title_sort | становлення і розвиток східноукраїнського осередку наукової школи професора в. в. отрощенка (до 80-річчя ювіляра) |
| topic | наукова школа професора В. В. Отрощенка зрубна культура епоха бронзи дисертація польовий семінар. |
| topic_facet | Professor V. V. Otroshchenko’s Research School Zrubna Culture Bronze Age dissertation field seminar. наукова школа професора В. В. Отрощенка зрубна культура епоха бронзи дисертація польовий семінар. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/436 |
| work_keys_str_mv | AT brovenderyum theformationanddevelopmentoftheeasternukrainiancentreofprofessorvvotroshchenkosresearchschoolontheoccasionofhis80thanniversary AT brovenderyum stanovlennâírozvitokshídnoukraínsʹkogooseredkunaukovoíškoliprofesoravvotroŝenkado80ríččâûvílâra AT brovenderyum formationanddevelopmentoftheeasternukrainiancentreofprofessorvvotroshchenkosresearchschoolontheoccasionofhis80thanniversary |