Золото трипільців: пошуки ведуть в Анатолію?
The several dozens of gold items have been already found at the sites of the Cucuteni-Trypillia cultural complex for more than 100 years of their exploration. However, the serious research of the sources of yellow metal have not been conducted until now. Recent discoveries in Ukraine have made it po...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Випуск: | 4 |
| Сторінки: | 79-85 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/44 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824350772559872 |
|---|---|
| author | Videiko, Mykhailo Yu. Goshko, Tetiana Yu. |
| author_facet | Videiko, Mykhailo Yu. Goshko, Tetiana Yu. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Mykhailo Yu. Videiko",
"institution": "Kyiv Borys Grinchenko University",
"orcid": "0000-0002-8708-0749"
},
{
"author": "Tetiana Yu. Goshko",
"institution": "Kyiv Borys Grinchenko University",
"orcid": ""
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0002-8708-0749 |
| author_sort | Videiko, Mykhailo Yu. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 85 |
| container_issue | 4 |
| container_start_page | 79 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:37:55Z |
| description | The several dozens of gold items have been already found at the sites of the Cucuteni-Trypillia cultural complex for more than 100 years of their exploration. However, the serious research of the sources of yellow metal have not been conducted until now. Recent discoveries in Ukraine have made it possible, at least partially, filling the gap in our knowledge about possible sources of gold and its processing during the Eneolithic.
Several years ago during the excavations of a public building (maybe a temple) at the Nebelivka settlement, Kirovohrad region (Trypillia culture, stage B-ІІ, c. 4000—3900 BCE), held in 2012 by Ukrainian-British expedition, the yellow metal pendant was discovered. It’s study permits to put the question of possible source of metal. By the spectral analysis it was defined as electrum (64 % of gold) related to the territory of the North-Western Anatolia, where the oldest electrum pieces are dated up to 4800—4600 years ago. This is one of the few evidences of the very distant connections of the Cucuteni-Trypillia cultural complex in the southern direction. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2018.04.079 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:01:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 79
© М.Ю. Відейко, Т.Ю. Гошко, 2018
М.Ю. Відейко, Т.Ю. Гошко *
ЗОЛОТО ТРИПІЛЬЦІВ: ПОШУКИ ВЕДУТЬ В АНАТОЛІЮ?
УДК 903.25(477.65) https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.079
* ВІДЕЙКО Михайло Юрійович — доктор історич-
них наук, старший науковий співробітник, завіду-
вач Науково-дослідною лабораторією археології іс
торико-філософського факультету К иївського уні-
верситету імені Бориса Грінченка, my.videiko@kubg.
edu.ua
ГОШКО Тетяна Юріївна — кандидат істо-
ричних наук, старший науковий співробітник
Науково-дослідної лабораторії археології історико-
філософського факультету Київського університету
імені Бориса Грінченка, hoshko@kubg.edu.ua
На пам’ятках культурного комплексу Кукутень-
Трипілля за понад сто рокі досліджень вже виявлено кіль-
ка десятків виробів із золота. Однак і досі не проведено
масштабних досліджень стосовно джерела жовтого ме-
талу. Нещодавні відкриття в Україні дали змогу хоча б
частково заповнити цю прогалину у наших знаннях сто-
совно мідного віку.
К л ю ч о в і с л о в а: трипільска культура, Небелівське
поселення, підвіска, золото, електрум, Анатолія.
Кілька років тому, під час розкопок громад-
ської споруди на поселенні Небелівка у Кіро-
воградській обл. (трипільська культура, етап
ВІІ, близько 4000—3900 рр. до н. е), які 2012 р.
проводила спільна українсько-британська екс-
педиція, виявлено підвіску з жовтого металу. Її
вивчення дало змогу поставити питання про
імовірне джерело металу, що пов’язане з тери-
торією Анатолії. Це одне із небагатьох свідчень
досить далеких зв’язків культурного комплек-
су К укутень-Трипілля у південному напрям-
ку. Статтю присвячено публікації цієї важливої
знахідки, а також результатам її усебічного до-
слідження.
Обставини та контекст знахідки
Підвіску (рис. 1, 4; рис. 4, 1) знайдено під час
розчистки шару обпаленої глини — обмаз-
ки дерев’яних конструкцій громадської будівлі
(розміри близько 20 × 60 м), на глибині 0,5—0,6 м
від сучасної поверхні (рис. 1—3). Результати цих
розкопок були свого часу опубліковані, зокрема
і ця знахідка (Видейко и др. 2013, рис. 22).
Глибина та контекст виявлення підвіски дає
усі підстави стверджувати (рис. 2), що вона на-
лежить до культурного шару трипільського часу
і не була переміщена оранкою, якою пошко-
джено рештки споруди у верхній частині за-
лягання (глибини від 0,2 до 0,3 м). На полі, де
розташоване поселення трипільської культури,
не виявлено пам’яток іншого часу, за винятком
курганного насипу, який, імовірно, належить до
ранньої бронзової доби і розташований за 500 м
на північний захід від місця згаданих розкопок.
Найближче поселення належить до черняхів-
ської культури і розташоване за 1,0 км на схід,
а культурний шар XVII ст. виявлено вже на те-
риторії сучасного села, за 0,4 км на південь від
місця розкопок. Таким чином, немає поважних
підстав вважати, що золота підвіска належить
до іншого часу та культури.
Вивчення результатів розкопок свідчить,
що споруда на рівні другого поверху мала
складне планування, яке включало коридор,
дві кімнати обабіч нього і велике приміщення,
що займало більшу частину поверху (докладні-
ше: Відейко, Бурдо 2015, с. 329—330). Обста-
вини знахідки (серед обмазки, а не під нею) да-
ють підставу припустити, що підвіска знайдена
на підлозі другого поверху трипільської будів-
лі — а саме у коридорі близько двох метрів зав
ширшки, неподалік від входу, розташованого
зі східного боку (рис. 1, 5). У цьому ж місці ви-
явлено дві підвіски із зубів тварин, які, можли-
во, належали до намиста, в яке входила і згада-
на підвіска (рис. 4). Флотація ґрунту, зібраного
із досліджуваної ділянки у межах двох квадра-
тів розмірами 2,0 × 2,0 м, інших подібних зна-
хідок не виявила.
Наявність у будівлі залишків неменше сі-
мох вівтарів, культового посуду та інші обста-
вини дають підстави припускати, що перед
нами рештки храмової споруди (Бурдо, Відей-
ко 2015, с. 331—333; Burdo, Videiko 2016). Це
була найбільша з низки подібних споруд, ви-
явлених на цьому поселенні завдяки магнітній
зйомці (рис. 1, 1, 2). Імовірно, намисто, до яко-
го входила також металева підвіска, було ви-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 480
користане під час обряду, пов’язаного із зали-
шенням будівлі та поселення.
Технологія виготовлення підвіски
Довжина виробу 7,5 мм; діаметр спіралі від 2,0
до 2,5 мм; діаметр отвору 2,0 × 1,0 мм; товщина
дроту 0,5 мм. Спіраль складається із 5,5 витків
(рис. 4, 1). Зовнішня поверхня досить рівна на
відміну від внутрішньої — нерівної, подекуди
із вм’ятинами (рис. 4, 2). Дріт у перетині лінзо-
подібний, опуклий назовні, а зсередини плас-
кий. На центральних витках має чіткі поздо-
вжні грані (рис. 4, 3, 3а), а на кінцях — окру-
глені (рис. 4, 4, 5).
Для того, щоб зрозуміти технологію виго-
товлення спіралі, було проведено практичне
моделювання за допомогою пластиліну (рис. 5,
3, 4). Отримано цікаві результати, про які мова
піде далі. Зрозуміло, що у майбутньому буде
доцільно провести експерименти з металом,
аби остаточно впевнитися у правильності зро-
блених висновків.
Загальний огляд виробу показав, що дріт не
обрубувався на кінцях. Таким чином, постає
питання, як саме можна було виготовити по-
дібну пронизку. Нижче пропонуємо наступні
три варіанти, перевірені експериментальним
шляхом.
Перший — виготовлення із розклепаного
на жолобчастому ковадлі округлого в перетині
дроту-заготовки. Перетин дроту буде лінзопо-
дібний, а поздовжні грані чіткі. При накручу-
ванні спіраллю на основу вони лишаться такої
самої форми. Але округлі кінці в такому випад-
ку отримані не будуть. До того ж, як видно на
рис. 5, внутрішня поверхня не гладка.
Другий — із відрізаної від пластини смужки.
Тоді, при скручуванні її у спіраль поздовжні
грані матимуть саме ту форму, яка є у прониз-
ки. Однак, і у цьому випадку ми не отримаємо
таких закруглених кінців, як у пронизки.
Рис. 1. Дослідження поселення трипільської культури біля с. Небелівка: 1 — план поселення за ре-
зультатами магнітної зйомки; 2 — реконструкція небелівського храму; 3 — вигляд на місце розко-
пок храму; 4 — підвіска; 5 — план другого поверху храмової будівлі. Стрілочками позначено місце
знаходження підвіски
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 81
Третій варіант дав найбільш наближену до
знахідки форму (рис. 5, 3—4). Нагадаємо, що
отвір пронизки не круглий, як при накручуван-
ні заготовки на відповідної форми основу (дріт
чи паличку), а овальний. Його діаметр замалий
(2,0 × 1,0 мм), щоб підібрати потрібної товщи-
ни тверду основу. Вона неминуче зігнеться або
зламається в процесі роботи, навіть якщо буде
зроблена з міді.
Таким чином, у розклепаному в пластину
зливочку металу видушувався у заглибленні,
зробленим металевим (мідним?) «пуансоном»
конус і на тому самому «пуансоні» нарізалася
спіраль (рис. 5, 3). Потім отримана подібним
чином «пружина» трохи розтягувалася в боки
й щільніше скручувалася уздовж вісі. О тже,
довжина виробу збільшувалася. З одного боку
лишається кулька-кінець, а з іншого — округ
ла грань, яку спостерігали під час огляду.
Зважаючи на незначні розміри пронизки,
цей варіант найкращий, бо один кінець можна
утримувати «пуансоном» й заготовка не крути-
тиметься в руках. Другою ж рукою можна до-
сить зручно різати метал (рис. 5, 4). До того ж
отвір виходить не круглий, а лінзоподібний,
та й сама спіраль по товщині не однакова. Так
вийшло і при моделюванні.
Четвертий варіант. Можна декілька разів
занурити у розплавлений метал якусь досить
тривку основу. У цьому випадку на її кінці за-
лишиться крапля металу, яку далі можна нарі-
зати спіраллю. Однак, у такому випадку необ-
хідно було б чимось покрити саму основу, адже
дерево згорить під дією високої температури,
а до металу(міді) розплавлене золото немину-
че привариться.
На нашу думку, більш імовірні результати
у дослідженнях технології виготовлення не-
белівської підвіски буде можливо отримати в
майбутньому, вивчивши наявні зразки подіб
них виробів доби енеоліту, а також після про-
ведення експериментальних робіт із відповід-
ного складу металом. Поки що найбільш віро-
гідним слід вважати третій із запропонованих
варіантів виготовлення підвіски (рис. 5, 3—4).
Результати досліджень складу металу
Метал підвіски був проаналізований на ренге-
нофлуоресцентному спектрометрі ElvaX Light
Т.Ю. Гошко. Виявлено, що прикраса виготов-
лена з природного електруму — суміші золота
та срібла, у якій перше переважає.
У складі металу, з якого виготовлено підві-
ску, присутнє також і залізо, яке не внесене до
Рис. 2. Небелівка, обставини виявлення підвіски: 1 —
загальний вигляд решток споруди у східній частині
розкопу; 2 — підвіска; 3 — залягання обмазки у місці
знахідки. Стрілочками позначено місце знаходження
підвіски
Рис. 3. Небелівка, підвіски, виявлені
у східній частині споруди: 1 — золото;
2—3 — зуби тварин
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 482
таблиці. Це рішення зумовлене присутністю
на поверхні виробу ледь помітної навіть під мі-
кроскопом дуже тонкої червоної плівки, а по-
декуди й крапельок залізних окислів. Їх появу
реставратори пов’язують із взаємодією з ґрун-
том. Видно, що з внутрішнього боку нерівності
заповнені чорною речовиною. З іншого боку
ми не виключаємо імовірності присутності
якоїсь кількості заліза й у складі металу.
Походження металу
небелівської підвіски
Зазначений вище склад металу не є типовим
для виробів із золота, знайдених на пам’ятках
доби енеоліту Європи. Значно більше він при-
таманний для часів античності. Тому паралель-
но з пошуками регіону, у якому видобувався
електрум, постало також питання імовірності
такого давнього віку (близько 6000 років) до-
сліджуваної підвіски. З точки зору археологіч-
ного контексту знахідки, описаного на почат-
ку статті, сумнівів не мало бути.
З метою співставлення результатів аналі-
тичних досліджень було вирішено дослідити
зразок, стосовно складу металу та походження
якого з усіх точок зору сумнівів не було. У Нау
кових фондах І А НАН України зберігається
електровий кизікін (гекта), знайдений у 2011 р.
в Ольвії (Крутилов, Буйских 2016, с. 89—91).
Аналіз складу металу показав Au — 52,15 %,
Ag — 44,02 %, Cu — 3,83 % (аналіз № 1285).
Отже, найближчою аналогією складу електру
нашої пронизки вважаємо ольвійську гекту.
У праці Є.В. Захарова описано отримання
електру. Його видобували з природних розси-
пів у долинах гірських річок. Як правило, по-
дібні місця тяжіли до родовищ, де жили золо-
та й срібла знаходилися поблизу одне до одно-
го. Розмиті водами швидкоплинних гірських
річок, часточки золота й срібла з цих родо-
вищ виносилися у річище, взаємно збагачу-
ючи одне одного. Таким чином, утворювало-
ся їхнє природне з’єднання, що дістало назву
електрум (електр). При цьому, з віддаленням
від місця вимивання металів відсотковий вміст
золота зростав. Відповідно, поблизу золото-
носного родовища, у з’єднанні золота й срібла
кількість останнього у відсотковому співвідно-
шенні ставала більшою. З цієї причини електр
рідко мав якесь стабільне співвідношення зо-
Рис. 4. Підвіска, макрофотографування різних частин
для вивчення технології виготовлення
Рис. 5. Е лектрум та технологія виготовлення небе-
лівської підвіски: 1—2 — макрозйомка самородків;
3—4 — етапи експериментального виготовлення підві-
ски з пластиліну
Таблиця 1. Склад металу підвіски з трипільського
поселення біля с. Небелівка
Елемент Відсотки % Похибка %
Ni (нікель) 0 < 0,0529
Cu (мідь) 1,4440 ± 0,0721
Zn (цинк) 0 < 0,1280
Ga (галій) 0 < 0,0603
Pd (палладій) 0 < 0,0220
Ag (срібло) 34,6819 ± 0,1345
Au (золото) 63,8741 ± 0,1539
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 83
лота й срібла у своєму складі (Захаров 2017,
с. 12). Таким чином, зараз практично немож-
ливо на всі сто відсотків встановити «батьків-
щину» електру цієї пронизки.
Цитуючи Геродота, Є.В. Захаров писав, що
річка Пактол несла з собою золотий пісок (За-
харов 2017, с. 14). На сьогодні це Сарт — не-
велика річка в Малій Азії (в історичній облас-
ті Лідія), яка впадає в Егейське море. Невеликі
самородки електру й досі знаходять у Північно-
Західній Анатолії. Самородки ці містять також
і небажані домішки: залізо й мідь (рис. 5, 1, 2).
Однак, наведені вище приклади стосовно
електруму анатолійського походження, вико-
ристаного для виготовлення монет (близько
2600—2400 років тому), надто віддалені в часі
від небелівської підвіски (близько 6000 років
тому). Постають питання як про час, коли роз-
почато розробку відповідних родовищ золота-
електрума в Анатолії, так і про імовірність його
потрапляння у Стару Європу.
Стосовно другого питання є відомості, що
небелівська знахідка не є унікальною, хоча і
досить рідкісною. Близький за складом мета-
лу виріб у Південно-Східній Європі знайде-
но лише серед поховального інвентарю Вар-
ненського неолітичного некрополя на терито-
рії сучасної Болгарії. Загалом у ньому досить
низький вміст срібла й міді. З високим вмістом
срібла є лише декілька предметів: маленька по-
рожниста кулька з поховання 36 та три замкну-
тих дротяних кільця із поховання 43 (відповід-
но Ag — 30—35, 40—50 %) та міддю (від 3,2 до
4,0 %) (Hartmann 1982).
Ще один виріб виявлено у фондах музею в
Нітрі (територія Словаччини), де вміст срібла
й міді подібний до небелівського (відповідно
36 та 1,6 %), проте, містить 0,025 % олова, чого
у нашому зразку не зафіксовано (Hartmann
1982). Набагато ближчі вироби з Пелоппоне-
су та Мікен. Тут у електрі більший вміст срібла
(до 35 %, наближений до пронизки) та міді (від
десяти відсотка до цілих, інколи близько 10 %)
(Hartmann 1982).
Порівняно з описаними вище місцезнахо-
дженнями, Небелівка знаходиться ще далі на
північний схід від регіону в Анатолії, де відо-
ме видобування електруму (рис. 6). Отже, слід
звернутися до питання часу і місця появи ви-
робів з електруму, власне, в Анатолії.
Нині у Північно-Західній Анатолії відомо
близько десяти родовищ, розробка яких почалася
з раннього бронзового віку (докладніше: Oy 2017,
p. 12—20). Саме цей регіон має поклади електру-
му. Виробам з металу, зокрема золотим, виявле-
ним в Анатолії, присвячено низку досліджень
(Mehofer 2014; Massa et all. 2017). Однією з най-
більш досліджених пам’яток доби ранньої брон-
зи тут є Демірчіхуюк (Demircihüyük) (рис. 6), де
розкопано як поселення, так і могильник. При-
чому, це місце було заселене і в енеоліті. Знахід-
кам металевих виробів звідси присвячено окреме
дослідження, у якому розглянуто також і вироби
із золота, найдавніші з яких датовано 4800—4600
р. тому (Massa et all. 2017, fig. 5, tab. 7). Привер-
тає увагу наявність низки прикрас (це фрагмен-
ти пластинчатих діадем та кільце), виготовлених
саме з електруму (ibid., tab. 7: S006, S013, S028-
029; S152). Найближчим за вмістом срібла до не-
белівської підвіски є зразок S029 (фрагмент діа-
деми) — 34,7 %.
Таким чином, як імовірне місце видобуван-
ня сировини для виготовлення небелівської
підвіски може розглядатися Північно-Західна
Анатолія.
Висновки
Підвіска з громадської будівлі, імовірно храму,
на поселенні трипільської культури біля с. Не-
белівка Новоархангельського р-ну Кіровоград-
ської обл. є першою документованою знахід-
кою виробів із золота за часів Трипілля на те-
риторії сучасної України.
Аналітичні дослідження показали, що під-
віска виготовлена з електруму — природної су-
міші золота (63,87 %) і срібла (34,68 %). Най
імовірніше, районом походження цього металу
нині можна вважати Північно-Західну Анато-
лію. Саме з цим регіоном пов’язані і найдавні-
ші (понад 6200—6300 рр. тому) зразки виробів
з електруму (Варненський некрополь, музей в
Нітрі). Знахідка з Небелівки (бл. 6000—5900 р.
тому) є найближчою в часі до прикрас із роз-
Рис. 6. Мапа поширення електруму та виробів з нього,
згаданих у статті: 1 — Небелівка, 2 — Демірчіхуюк; 3 —
регіон покладів електруму у Північно-Західній Анатолії
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 484
ташованого у Північно-Західній Анатолії ар-
хеологічного комплексу Демірчіхуюка (4800—
4600 р. тому).
Враховуючи відсутність безпосередніх меж
між трипільською культурою та енеолітични-
ми культурами Південно-Західною Анатолі-
єю, можна припустити, що на територію Буго-
Дніпровського межиріччя цей виріб (або ме-
тал, з якого він виготовлений) потрапив через
низку посередників. Тим не менш, знахідка є
цікавою для уявлень про масштаби (та історію)
обміну металом та виробами з нього на почат-
ку IV тис. до н. е.
З’ясувати місце виготовлення підвіски мож-
на лише на підставі детального вивчення тех-
нології виготовлення подібних ювелірних ви-
робів, що, як правило, досить тісно пов’язана
із конкретними виробниками.
Відейко М.Ю., Бурдо Н.Б. «Мегаструктура»-храм
з трипільського поселення біля с. Небелівка.
Культурний комплекс Кукутень-Трипілля та його
сусіди: Збірка наукових праць пам’яті В.О. Круца
(ред. О. Дяченко, Ф. Менотті, С. Рижов, К. Бунятян,
С. Кадров). Львів, 2015, c. 209—336.
Видейко М.Ю, Чапмен Д ж., Гейдарская Б., Бурдо Н.
и др. Исследования мегаструктуры на поселении
трипольской культуры у с. Небелевка в 2012 году.
Tyragetia. 2013, VII [XXII], № 1, c. 97—123.
Захаров Е.В. Роль монеты в развитии экономики Древней
Греции VI—IV вв. до н. э. Москва, 2017.
Крутилов В.В., Буйских А.В. Находка ранней монеты
Кизика в Ольвии. Археологія і давня історія України.
2016, вип. 1 (18), c. 89—91.
Burdo N., Videiko M. Nebelivka: From Magnetic Prospection
to New Features of Mega-Sites. Trypillia-Megasites
and European Prehistory (eds. J. Muller, M. Videiko,
K. Rassmann). London; New York, 2016, p. 95—116.
Hartmann A. Prähistorische Goldfunde aus Europa II:
Spektralanalytische Untersuchungen und deren
Auswertung. Studien zu den Anfängen der Metallurgie.
Berlin, 1982, Bd. 5.
Massa M. Mcllfatrick O., Fidan E. Patterns of metal
procurement, manufacture and exchange in Early Bronze
Age northwestern Anatolia: Demircihüyük and beyond.
Anatolian Studies. 2017, vol. 67, p. 51—83.
Mehofer M. Metallurgy during the Chalcolithic and the
Beginning of the Early Bronze Age in Western Anatolia.
Western Anatolia before Troy Proto-Urbanisation in the 4th
Millennium BC? (eds. B. Horejs, M. Mehofer). Oriental
and European Archaeology. 2014, № 1, р. 463—490.
Oy H. West Anatolian Mining in Early Bronze Age (3000—
2000 BC). Journal of Ancient History and Archaeology.
2017, 41, р.12—24.
Надійшла 01.10.2018
М.Ю. Видейко 1, Т.Ю. Гошко 2
1 Доктор исторических наук, старший научный сотрудник, заведующий Научно-исследовательской лабораторией археоло-
гии историко-философского факультета Киевского университета имени Бориса Гринченка, my.videiko@kubg.edu.ua
2 Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник Научно-исследовательской лаборатории археологии историко-
философского факультета Киевского университета имени Бориса Гринченка, hoshko@kubg.edu.ua
ЗОЛОТО ТРИПОЛЬЦЕВ: ПОИСКИ ВЕДУТ В АНАТОЛИЮ?
На памятниках культурного комплекса Кукутень-Триполье более чем за сто лет исследований уже обнаружено не-
сколько десятков изделий из золота. Однако, до сих пор не проведено масштабных исследований по источникам
желтого металла. Последние открытия в Украине позволили хотя бы частично восполнить этот пробел в наших
знаниях о местах добычи золота в энеолите и его обработке.
Несколько лет назад, во время раскопок общественной постройки на поселении у с. Небеливка в Кировоград-
ской области (трипольская культура, этап ВII, датировано около 4000—3900 гг. до н. э.), которые в 2012 г. прово-
дила совместная украинско-британская экспедиция, была обнаружена подвеска из желтого металла. Ее изучение
позволило поставить вопрос о вероятном источнике металла. Он определен благодаря спектральному анализу, как
электрум (64 % золота), что связано с территорией Северо-Западной Анатолии. Это одно из немногих свидетельств
весьма далеких связей носителей культурного комплекса Кукутень-Триполье в южном направлении.
К л ю ч е в ы е с л о в а: трипольская культура, Небелевское поселение, подвеска, золото, электрум, Анатолия.
Mykhailo Yu. Videiko 1, Tetiana Yu. Goshko 2
1 Dr. hab., Senior Research Fellow, Head of the Research Archaeological Lab, Department of History and Philosophy of Kyiv Borys
Grinchenko University, my.videiko@kubg.edu.ua
2 Ph.D., Senior Research Fellow of the Research Archaeological Lab, Department of History and Philosophy of Kyiv Borys Grinchenko
University, hoshko@kubg.edu.ua
TRYPILLIAN GOLD: THE SEARCH LEADS TO ANATOLIA?
The several dozens of gold items have been already found at the sites of the Cucuteni-Trypillia cultural complex for more
than 100 years of their exploration. However, the serious research of the sources of yellow metal have not been conducted
until now. Recent discoveries in Ukraine have made it possible, at least partially, filling the gap in our knowledge about
possible sources of gold and its processing during the Eneolithic.
Several years ago during the excavations of a public building (maybe a temple) at the Nebelivka settlement, Kirovohrad
region (Trypillia culture, stage B-ІІ, c. 4000—3900 BCE), held in 2012 by Ukrainian-British expedition, the yellow metal
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 85
pendant was discovered. It’s study permits to put the question of possible source of metal. By the spectral analysis it was
defined as electrum (64 % of gold) related to the territory of the North-Western Anatolia, where the oldest electrum pieces
are dated up to 4800—4600 years ago. This is one of the few evidences of the very distant connections of the Cucuteni-
Trypillia cultural complex in the southern direction.
K e y w o r d s: Trypillian Culture, Nebelivka settlement, pendant, gold, electrum, Аnatolia.
References
Burdo N., Videiko M. Nebelivka: From Magnetic Prospection to New Features of Mega-Sites. Trypillia-Megasites and European
Prehistory (eds. J. Muller, M. Videiko, K. Rassmann). London; New York, 2016, pp. 95-116.
Hartmann A. Prähistorische Goldfunde aus Europa II: Spektralanalytische Untersuchungen und deren Auswertung. Studien zu den
Anfängen der Metallurgie. Berlin, 1982, Bd. 5.
Krutilov V.V., Buiskikh A.V. Nakhodka rannei monety Kizika v Olvii. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. 2016, no. 1 (18),
pp. 89-91.
Massa M. Mcllfatrick O., Fidan E. Patterns of metal procurement, manufacture and exchange in Early Bronze Age northwestern
Anatolia: Demircihüyük and beyond. Anatolian Studies. 2017, vol. 67, pp. 51-83.
Mehofer M. Metallurgy during the Chalcolithic and the Beginning of the Early Bronze Age in Western Anatolia. Western Anatolia
before Troy Proto-Urbanisation in the 4th Millennium BC? (eds. B. Horejs, M. Mehofer). Oriental and European Archaeology.
2014, no. 1, рp. 463-490.
Oy H. West Anatolian Mining in Early Bronze Age (3000-2000 BC). Journal of Ancient History and Archaeology. 2017, no. 41,
рp. 12-24.
Videiko M.Yu., Burdo N.B. “Mehastruktura”-khram z trypilskoho poselennia bilia s. Nebelivka. Kulturnyi kompleks Kukuten-
Trypillia ta yoho susidy: Zbirka naukovykh prats pamiati V.O. Krutsa (eds. O. Diachenko, F. Menotti, S. Ryzhov, K. Buniatian,
S. Kadrov). Lviv, 2015, pp. 209-336.
Videiko M.Yu, Chapmen Dzh., Geidarskaia B., Burdo N. et al. Issledovaniia megastruktury na poselenii tripolskoi kultury u
s. Nebelevka v 2012 godu. Tyragetia. 2013, 7 (22), no. 1, pp. 97-123.
Zakharov E.V. Rol monety v razvitii ekonomiki Drevnei Gretcii VI-IV vv. do n. e. Moskva, 2017.
|
| id | arheologia-com-ua-article-44 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:01:22Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/06/500de949a10a456ead372a80309d2c06.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-442020-01-19T08:37:55Z Trypillian Gold: the Search Leads to Anatolia? Золото трипольцев: поиски ведут в Анатолию? Золото трипільців: пошуки ведуть в Анатолію? Videiko, Mykhailo Yu. Goshko, Tetiana Yu. Trypillian Culture, Nebelivka settlement, pendant, gold, electrum, Аnatolia. трипольская культура, Небелевское поселение, подвеска, золото, электрум, Анатолия. трипільска культура, Небелівське поселення, підвіска, золото, електрум, Анатолія. The several dozens of gold items have been already found at the sites of the Cucuteni-Trypillia cultural complex for more than 100 years of their exploration. However, the serious research of the sources of yellow metal have not been conducted until now. Recent discoveries in Ukraine have made it possible, at least partially, filling the gap in our knowledge about possible sources of gold and its processing during the Eneolithic. Several years ago during the excavations of a public building (maybe a temple) at the Nebelivka settlement, Kirovohrad region (Trypillia culture, stage B-ІІ, c. 4000—3900 BCE), held in 2012 by Ukrainian-British expedition, the yellow metal pendant was discovered. It’s study permits to put the question of possible source of metal. By the spectral analysis it was defined as electrum (64 % of gold) related to the territory of the North-Western Anatolia, where the oldest electrum pieces are dated up to 4800—4600 years ago. This is one of the few evidences of the very distant connections of the Cucuteni-Trypillia cultural complex in the southern direction. На памятниках культурного комплекса Кукутень-Триполье более чем за сто лет исследований уже обнаружено несколько десятков изделий из золота. Однако, до сих пор не проведено масштабных исследований по источникам желтого металла. Последние открытия в Украине позволили хотя бы частично восполнить этот пробел в наших знаниях о местах добычи золота в энеолите и его обработке. Несколько лет назад, во время раскопок общественной постройки на поселении у с. Небеливка в Кировоградской области (трипольская культура, этап ВII, датировано около 4000—3900 гг. до н. э.), которые в 2012 г. проводила совместная украинско-британская экспедиция, была обнаружена подвеска из желтого металла. Ее изучение позволило поставить вопрос о вероятном источнике металла. Он определен благодаря спектральному анализу, как электрум (64 % золота), что связано с территорией Северо-Западной Анатолии. Это одно из немногих свидетельств весьма далеких связей носителей культурного комплекса Кукутень-Триполье в южном направлении. На пам’ятках культурного комплексу Кукутень-Трипілля за понад сто рокі досліджень вже виявлено кілька десятків виробів із золота. Однак і досі не проведено масштабних досліджень стосовно джерела жовтого металу. Нещодавні відкриття в Україні дали змогу хоча б частково заповнити цю прогалину у наших знаннях стосовно мідного віку. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018-12-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/44 10.15407/archaeologyua2018.04.079 Arheologia; No 4 (2018): Arheologia; 79-85 Археологія ; № 4 (2018): Археологія; 79-85 Археология; № 4 (2018): Arheologia; 79-85 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2018.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/44/41 |
| spellingShingle | трипільска культура Небелівське поселення підвіска золото електрум Анатолія. Videiko, Mykhailo Yu. Goshko, Tetiana Yu. Золото трипільців: пошуки ведуть в Анатолію? |
| title | Золото трипільців: пошуки ведуть в Анатолію? |
| title_alt | Trypillian Gold: the Search Leads to Anatolia? Золото трипольцев: поиски ведут в Анатолию? |
| title_full | Золото трипільців: пошуки ведуть в Анатолію? |
| title_fullStr | Золото трипільців: пошуки ведуть в Анатолію? |
| title_full_unstemmed | Золото трипільців: пошуки ведуть в Анатолію? |
| title_short | Золото трипільців: пошуки ведуть в Анатолію? |
| title_sort | золото трипільців: пошуки ведуть в анатолію? |
| topic | трипільска культура Небелівське поселення підвіска золото електрум Анатолія. |
| topic_facet | Trypillian Culture Nebelivka settlement pendant gold electrum Аnatolia. трипольская культура Небелевское поселение подвеска золото электрум Анатолия. трипільска культура Небелівське поселення підвіска золото електрум Анатолія. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/44 |
| work_keys_str_mv | AT videikomykhailoyu trypilliangoldthesearchleadstoanatolia AT goshkotetianayu trypilliangoldthesearchleadstoanatolia AT videikomykhailoyu zolototripolʹcevpoiskivedutvanatoliû AT goshkotetianayu zolototripolʹcevpoiskivedutvanatoliû AT videikomykhailoyu zolototripílʹcívpošukivedutʹvanatolíû AT goshkotetianayu zolototripílʹcívpošukivedutʹvanatolíû |