До проблеми харчових ресурсів мешканців Картамишу

The article is devoted to the issue of substinance strategies of the inhabitants of the Kartamysh archaeological microdistrict within the Donetsk mining and ore center of the Bronze Age.Considerable attention has been paid in the research literature to the production specialisation of the sites of t...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2026
Issue:	2
Pages:	21-28
ISSN:	2616-499X
Author Affiliations:	Yu. M. Brovender — доктор історичних наук, професор кафедри історії та археології, Східноукраїнський національний університет імені В. Даля,
Main Author:	Brovender, Yu. M.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2026
Subjects:	Донецький гірничорудний центр Картамиський археологічний мікрорайон доба бронзи землеробство металовиробництво.
Online Access:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/447
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Download file:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824666092994560
author	Brovender, Yu. M.
author_facet	Brovender, Yu. M.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Yu. M. Brovender", "institution": "доктор історичних наук, професор кафедри історії та археології, Східноукраїнський національний університет імені В. Даля,", "orcid": "" } ]
author_sort	Brovender, Yu. M.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	28
container_issue	2
container_start_page	21
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2026-07-07T18:28:23Z
description	The article is devoted to the issue of substinance strategies of the inhabitants of the Kartamysh archaeological microdistrict within the Donetsk mining and ore center of the Bronze Age.Considerable attention has been paid in the research literature to the production specialisation of the sites of this centre. However, the issue of substinance, taking into account the recently accumulated volume of the source materials, has unfortunately not been sufficiently studied.One of the most expressive and well-studied complexes of the Donetsk mining and ore centre is the Kartamysh archaeological microdistrict, located near Novozvanivka village, Severodonetsk (formerly Popasna) Raion, Luhansk Oblast. As evidenced by the materials from its sites, it is obvious that the entire life activity of the residents of Kartamysh was focused exclusively on metal production, mainly on the mining and refining of copper ore. Evidence of metallurgy and metalworking found at the sites of Kartamysh, as well as at other objects of the Donetsk centre, testify to the production of metal products that satisfied the internal needs of miners-metallurgists, and, first of all, in metal tools of the mining cycle.As in Kargali, there is no reliable information on the engagement of its residents in agriculture at the sites of the Kartamysh district. It is obvious that cattle breeding in Kartamysh, as well as in other sites of the Donetsk mining and ore centre, was also not the main activity of its inhabitants.The available body of evidence for the Donetsk mining and ore centre of the Bronze Age, examined, including representative materials from the Kartamysh archaeological microdistrict, suggests that the entire life activity of metallurgical miners was subordinated to the extraction and beneficiation of copper ores. Enriched ore was a commodity exchanged by miners-metallurgists of the Donetsk centre, possibly through professional traders with neighbouring and distant tribes for livestock and agricultural products, as well as for various household items.
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2026.02.021
first_indexed	2026-08-07T01:06:23Z
format	Article
fulltext	НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 2  2026 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України БУЙСЬКИХ А. В. – доктор історичних наук, Інститут археології НАН України ГАРДІ С. Е. – PhD, Альянс для боротьби зі злочинністю в інтернеті, Велика Британія ДЖІНДЖАН Ф. – професор, доктор хаб., Університет Сорбонни, Париж-1, Франція ЗАЛІЗНЯК Л. Л. – професор, доктор історичних наук, Інститут археології НАН України КАЙЗЕР Е. – професор, доктор хаб., Вільний університет Берліна, Німеччина МОТУЗАЙТЕ МАТУЗЕВІЧУТЕ (КІН) Ґ. – професор, PhD, Вільнюський університет, Литва ОТРОЩЕНКО В. В. – професор, доктор історичних наук, Інститут археології НАН України ПЛАВІНСЬКИЙ М. О. – кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща ПОТЄХІНА І. Д. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України, Україна РАБІНОВІЦ А. – PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки ФОРНАСЬЄ Й. – професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина ШЕВЧЕНКО Т. М. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (відповідальний секретар) ШНЕЕВАЙС Є. – доктор хаб., Центр археології Ляйбніца, Німеччина NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947 FREQUENCY: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V. – PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine BUISKYKH A. V. – DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine DJINDJIAN F. – Professor, Dr. Hab., University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France FORNASIER J. – Professor, Ph.D., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany MOTUZAITĖ MATUZEVIČIŪTĖ (KEEN) G. – Professor, Ph.D., Vilniaus universitetas, Lithuania HARDY S. A. – PhD., Alliance to Counter Crime Online, United Kingdom KAISER E. – Professor, Dr. Hab., Institute of Prehistoric Archaeology Freie Universität Berlin, Germany OTROSHCHENKO V. V. – Professor, DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine PLAVINSKI M. O. – PhD in History, University of Warsaw, Poland POTEKHINA I. D. – PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine RABINOWITZ A. – PhD in Classical Archaeology, The University of Texas at Austin, USA SHEVCHENKO T. M. – PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary) SCHNEEWEISS J. – Dr. Hab., Leibniz-Zentrum für Archäologie, Germany ZALIZNIAK L. L. – Professor, DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine ARHEOLOGIA KYIV 2  2026 ЗМIСТ CONTENTS Articles DE LARA LÓPEZ H. Culture Clash in Atlanterra Cave (Cadiz, Spain): Diachronic Interactions between Palaeolithic and Post-Palaeolithic Graphic Traditions BROVENDER Yu. M. On the Problem of Food Re- sources of the Kartamysh Inhabitants BAUKOVA A. Yu. Artemis Anahita. Persian Trace in the Culture and Identity of the Roman City LAPTIEV O. O. «Fire-Steel Brooches», «Tongs» or «Ducks»? An Attempt at Attributing a Category of Saltiv Artefacts Publications of Archaeological Materials TEMÜR A., KANCA S. A Group of Archaic Period Terracotta Figurines in the Samsun Museum SYMONENKO O. V. A Red-Slip Amphora from a Sarmatian Grave in the Cherkasy Region KRYZHANOVSKYI V. O. Non-Ferrous Metal- working in Kyivan Podil (10th — First Half of the 13th Century) SOROKIN S. O., SYTYI Yu. M. Materials of the Second Half of the 13th–15th Centuries from Desna Ri- ver Chernihiv Region Статтi ДЕ ЛАРА ЛОПЕЗ, У. Взаємодія культур у печері Атлантерра (Кадіс, Іспанія): діахронні зв’язки між графічними традиціями палеолітичної та постпа- леолітичної доби БРОВЕНДЕР Ю. М. До проблеми харчових ресурсів мешканців Картамишу БАУКОВА А. Ю. Артеміда Анаїта. Перський слід в культурі та ідентичності римського міста ЛАПТЄВ О. О. «Фібули-кресала», «щипчики» чи «качечки»? Спроба атрибуції однієї категорії салтівських артефактів Публiкацiї археологiчних матерiалiв ТЕМУР А., КАНЧА С. Група теракотових фігурок архаїчного періоду в музеї Самсуна СИМОНЕНКО О. В. Червонолакова столова амфора із сарматського поховання на Черкащині КРИЖАНОВСЬКИЙ В. О. Обробка кольо- рових металів на Київському Подолі (X — перша половина XIII ст.) СОРОКІН С. О., СИТИЙ Ю. М. Нові матеріали другої половини ХІІІ–ХV ст. з Чернігівського Подесення 5 21 29 42 62 81 88 112 Iсторiя науки СТАНИЦІНА Г. О. Листи Богдана Ханенка в науковому архіві Інституту археології НАН України ЛИСИЙ І. О. Історіографія архітектурно- археологічних досліджень галицького замко- вого комплексу в період незалежності України History of Science STANYTSINA H. O. Letters of Bohdan Khanen- ko from the Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine LYSYI I. O. Historiography of Architectural and Archaeological Research of the Halych Castle Com- plex during the Period of Ukraine's Independence 128 144 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 21 УДК 903.28(477.6)”637” https://doi.org/10.15407/arheologyua2026.02.021 * © БРОВЕНДЕР Юрій Михайлович, 2026 — доктор іс- торичних наук, професор кафедри історії та археоло- гії, Східноукраїнський національний університет імені В. Даля, ORCID: 0000-0001-6372-0812, brovender@ukr.net © Інститут археології НАН України, 2026 ДО ПРОБЛЕМИ ХАРЧОВИХ РЕСУРСІВ МЕШКАНЦІВ КАРТАМИШУ Ю. М. БРОВЕНДЕР ням гірничорудного циклу, а саме видобутку та збагачення мідної руди, указують на вироб- ництво металевих виробів, які задовольняли внутрішні потреби давніх рудокопів і перш за все потреби в металевих знаряддях гірничодо- бувного циклу (Бровендер 2008b; Бровендер, Гайко, Шубин 2010). Аналогічних висновків дійшли дослідники таких гірничорудних цен- трів епохи бронзи Східної Європи, як Каргали (Кузьминых 2004; Луньков 2004; ред. Черных 2007, с. 119;) та Михайло-Овсянка (Матвеева, Колев, Королев 2004) (рис. 2). І тут не можна обійти увагою раніше висловлену О. О. Фор- мозовим, а в подальшому підтриману деяки- ми дослідниками думку про те, що метал, який виплавляли на поселеннях біля копалень, задо- вольняв не лише внутрішні потреби гірників- металургів, а й населення, яке проживало да- леко за межами цих сировинних центрів (Фор- мозов 1951, с. 118-119; Тихонов 1960, с. 13; Татаринов 2006). У світлі сучасних даних, які свідчать про функціонування Донецького ви- робничого центру в системі переважно гірни- чої справи, припущення О. О. Формозова ви- магають перегляду. Не менш важливим у вирішенні пробле- ми функціонування Донецького гірничорудно- го центру є питання про заняття його мешкан- ців (давніх гірників-металургів) скотарством і землеробством, чому в науковій літературі, на жаль, приділено недостатньо уваги. Актуальне це питання також і для інших подібних вироб- ничих центрів. Як і в Каргалах (Антипина, Лебедева, Черных 2002; Лебедева 2004; Черных 2009, с. 259), на поселенні Червоне озеро 3 Картамиського ар- хеологічного мікрорайону відсутні достовірні свідчення, що вказують на заняття його меш- канців землеробством. Результати археоботаніч- них досліджень, проведені Г. О. Пашкевич на пам’ятках Картамиського археологічного мікро- району, не показали насіння культурних рослин. Усі проби виявились порожніми. Аналогічні ре- зультати отримали на Картамиші й співробітни- ки лабораторії природничо-наукових методів в археології під керівництвом Є. М. Черних. Статтю присвячено питанню, пов’язаному з харчовою сферою господарської діяльності мешканців Картамиського археологічного мі- крорайону Донецького гірничорудного центру епохи бронзи. Наявний обсяг джерел, а також характер отриманої інформації дозволяють вважати, що ані землеробство, ані скотар- ство на Картамиші, як і на інших пам’ятках Донецького гірничорудного центру, не були провідними заняттями його мешканців. К л ю ч о в і с л о в а: Донецький гірничорудний центр, Картамиський археологічний мікрора- йон, доба бронзи, землеробство, металовироб- ництво. Виробничій спеціалізації пам’яток Донецько- го гірничорудного центру доби бронзи, який ми розглядаємо як комплекс високоорганізо- ваних, спеціалізованих на великомасштабному виробництві пам’яток, розташованих в зоні до- ступних для розробки давнім населенням мід- них руд Бахмутської улоговини Донбасу, в на- уковій літературі приділено велику увагу (Та- таринов 1993, 2003, 2006; Бровендер 2008а, 2008b, 2010, 2016, 2019; Бровендер, Гайко, Шу- бин 2010; Бровендер, Отрощенко, Пряхін 2010; Пряхин, Саврасов 2005; Пряхин та ін. 2008; Гошко, Агапов, Отрощенко 2018 та ін.). Як свідчать матеріали досліджень Карта- миського археологічного мікрорайону (рис. 1) — одного з найвиразніших і найдослідженіших комплексів Донецького гірничорудного центру, вся життєдіяльність його мешканців була зорі- єнтована тільки на металовиробництво, пере- важно на видобуток і збагачення мідної руди. Знайдені на пам’ятках Картамишу, а також на інших пам’ятках Донецького гірничорудно- го центру свідчення металургії та металоо- бробки, які суттєво поступаються тут свідчен- Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 222 Рис. 1. Картамиський археологічний мікрорайон пам’яток епохи бронзи: ЧО 1, 3 — поселення; ЧО I – IV — гірничі ви- робки; техн. діл. — техногенна ділянка копальні Червоне озеро I (за: Бровендер, 2016) Fig. 1. Kartamysh archaeological microdistrict of Bronze Age monuments: ЧО 1, 3 — settlements; ЧО I – IV — mine-workings; техн. діл. — technogenic section of the Chervone Ozero-I mine (after: Бровендер, 2016) Щодо остеологічних колекцій на пам’ятках Картамишу, то вони численні. Їх видова струк- тура, за визначенням О. П. Журавльова, до- сить однорідна. Переважну більшість колек- ції (96,3 %) складають кістки домашніх тварин і перш за все великої рогатої худоби (59,2 %). Його висока частка спостерігається в усіх ви- бірках. За кількістю кісток їм суттєво поступа- ється дрібна рогата худоба (23,2 %). Невеличкі вибірки утворюють кістки свині (8,6 %) й коня (8,2 %) (Бровендер, Журавльов 2023). Є підстави вважати, що і скотарство на посе- ленні Червоне озеро 3 Картамиського мікрора- йону, як, утім, і на інших пам’ятках Донецького гірничорудного центру, не було заняттям його мешканців. На перший погляд, ситуація зда- ється парадоксальною. Кількість кісткових ку- хонних залишків на поселенні Червоне озеро 3, де його мешканці, як вважається, не займалися скотарством, більш ніж у три рази перевищує аналогічні свідчення поселень, мешканці яких займалися цим видом господарства (табл. 1). Назва пам’ятки Культурна належність пам’ятки Площа пам’ятки, дослідженої розкопками (м2) Загальна кількість кухонних залишків кісток Кількість кухонних залишків кісток на 1 м2 Побутові пам’ятки на території Донецького гірничорудного центру Техногенна ділянка ко- пальні Червоне озеро I БМЗК 210 3791 18,1 Червоне озеро 1 БМЗК 704 3360 4,8 Червоне озеро 3 БМЗК 376 5766 15,3 Середній показник 10,0 Побутові пам’ятки за межами Донецького гірничорудного центру Степанівка БМЗК 1950 5500 2,8 Жовте БМЗК 186 491 2,6 Середній показник 2,8 Таблиця 1. Співвідношення кухонних залишків кісток на побутових пам’ятках бережнівсько- маївської зрубної культури (БМЗК) Донецького гірничорудного центру та за його межами Table 1. The ratio of bone kitchen remains at the dwelling sites of the Berezhnivka-Maivka Zrubna culture of the Donetsk mining and ore center and beyond ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 23 Рис. 2. Ареали рудопроявів міді та поліметалевих руд на території Східної Європи, що розроблялися в епоху енеолі- ту–бронзи: 1 — рудопрояви Волині; 2 — рудопрояви Карпат; 3 — рудопрояви Криворізького басейну; 4 — рудопрояви Донецького басейну; 5 — Каргалинське мідне рудне поле; 6 — рудопрояв біля с. Михайло-Овсянка; 7 — рудопрояви на правобережжі р. Сік; 8 — поліметалеві руди (мідь, золото, срібло, свинець, цинк) Нагольного кряжу, за: Бровендер 2019 Fig. 2. Areas of copper ore deposits and polymetallic ores on the territory of Eastern Europe, which were mined in the Eneolithic–Bronze Age: 1 — Volyn ore deposits; 2 — ore deposits of the Carpathians; 3 — ore deposits of the Kryvyi Rih basin; 4 — ore occurrences of the Donetsk Basin; 5 — Kargalyn copper ore field; 6 — ore deposit near the village Mykhailo-Ovsianka; 7 — ore deposits on the right bank of the Sik River; 8 — polymetallic ores (copper, gold, silver, lead, zincum ) of the Nagolny ridge, after: Brovender, 2019 0 200 km Однак ці спостереження перестають бути су- перечливими, якщо враховувати трудомісткий, зорієнтований на великомасштабне виробни- цтво з видобутку мідної руди характер спеці- алізації мешканців поселення Червоне озеро 3. Проте для деяких дослідників ця обставина не пояснює парадоксальності ситуації. Я. П. Сун- чугашев, А. Є. Гришин, С. Й. Татаринов цілком допускали можливість існування у гірників-ме- талургів розвиненого скотарства (Сунчугашев 1975, с. 112; Гришин 1980, с. 88; Татаринов 1993, с. 72-76; 2006). Самі ж гірники-металур- ги, за їхніми уявленнями, були членами грома- ди, які в певні періоди часу займалися видобут- ком руд, а також виплавкою з них металу та ви- готовленням металевих виробів (Тихонов 1960, с. 14; Гришин 1980, с. 88; Березанская 1990, с. 72; Татаринов 1993, с. 79). Подібно до дослідників поселення Горний Каргалинського сировинного центру (Антипина, Лебедева, Черных 2002; Черных, Лебедева 2002), нам складно собі уявити, виходячи з реконстру- йованих на Картамиші масштабних гірських ро- біт (Бровендер, Гайко, Шубин 2010), поєднання мешканцями Картамишу занять виснажливою гірничою справою та інтенсивним скотарством м’ясного напряму, що давав давнім гірникам-ме- талургам необхідну висококалорійну білкову їжу. Крім того, невелика кількість мешканців Доне- цького гірничорудного центру є ще однією при- чиною, що обмежувала можливість гірників-ме- талургів займатися скотарством. На обмежену кількість мешканців Картамиського мікрорайо- ну вказує низка обставин. Це насамперед слабка потужність культурних нашарувань, яка значно поступається таким на поселеннях, розташова- ним за межами Донецького гірничорудного цен- тру. Крім того, як свідчать результати проведених розвідувальних робіт із численним шурфуванням Картамиського мікрорайону, це й слабка (рідкіс- на) забудова території навколо копалень. Підрахунок обсягу проведених гірничих ро- біт в епоху пізньої бронзи на Картамиському рудопрояві, що відповідає 30 тис. тоннам гір- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 224 ської маси (Бровендер, Гайко, Шубин 2010, с. 216), дає підстави припускати можливість ви- конання такого обсягу робіт, рівного вилученню 60 м3 гірської маси в рік невеликими колектива- ми протягом 500 років — періоду існування бе- режнівсько-маївської зрубної культури — куль- турного утворення, що експлуатувало копальні. Про невеликі колективи (клани) гірників-мета- лургів, які проживали на спеціалізованих посе- леннях у зоні мідних рудопроявів і займалися їх розробкою, писали й інші фахівці: С. С. Черні- ков, Б. Г. Тихонов, А. Є. Гришин (Черников 1960, с. 132-133; Тихонов 1960, с. 15-16; Гришин 1980, с. 85-86). Перевага давніх єгиптян працювати на окремих виробках невеликими групами по 5 або 15 чоловік підтверджує також напис одно- го давньоєгипетського посадовця (Forbes 1950, р. 337). При цьому мова йде не тільки про не- велику кількість людей, які працюють в гірни- чих виробках, але й задіяних в процесі збагачен- ня руди (Тихонов 1960, с. 15-16). У зв’язку з цим дані, наведені С. Й. Татариновим про кількість гірників-металургів, що одночасно працюва- ли на копальнях Бахмутської улоговини, які він обчислював у 500–1000 осіб (Татаринов 2006, с. 8), вважаються занадто завищеними. Наявність кам’яного домобудівництва на картамиських поселеннях (Червоне озеро 1, 3), як і на інших пам’яках Донецького центру епо- хи бронзи (Пилипчатине 1, Клинове) (Татари- нов 1993, 2001, 2003), дають підстави припус- кати існування тут цілорічного циклу метало- виробничої діяльності. Постійне проживання давніх гірників-металургів та цілорічне мета- ловиробництво простежується й на поселен- ні покровсько-мосоловської зрубної культури Горний на Каргалах (ред. Черных 2004, с. 259). Однак це спостерігається лише на пізній фазі його існування (ред. Черных 2007, с. 115), у пе- ріод, який відповідає періоду активної розроб- ки мідних руд Картамиського рудопрояву (пер- ший період БМЗК), як і інших рудопроявів Бах- мутської улоговини Донбасу. У зимовий період гірські роботи могли вес- тись лише в підземних виробках. Не виключа- ємо можливості збагачення мідної руди і в цю пору року. Однак процес дроблення та водно- го збагачення мідних (сульфідних) руд міг здій- снюватися в майстернях лише в незначному об- сязі. Обмежувати сферу діяльності замкнутого клану гірників-металургів епохи пізньої брон- зи, зорієнтованої на великомасштабне вироб- ництво лише літнім періодом, вважаємо без- підставним. Це саме підтверджують письмо- ві документи XVIII ст., що містять згадку про масштабні гірничі роботи на Каргалах у зимову пору року (Черных и др. 2004, с. 259). Обсяг наявної на сьогодні джерельної бази до- зволяє переглянути уявлення, за яким для розроб- ки мідних руд Бахмутської улоговини організо- вувалися сезонні експедиції рудокопів — членів громад, що володіли рудниками, зі стаціонар- них поселень, розташованих за межами рудо- проявів. По-перше, гірська справа — це сфера діяльності, особливо табуйована для необізна- них (ред. Черных 2007, с. 148, 171-172). По-друге, жодне поселення зрубної культурної спільноти, у т. ч. спеціалізоване на металургії та метало- обробці, що розташоване поза межами сировин- ної бази, не дало достовірних знарядь гірничодо- бувного циклу (Загородня 2014). Невідомі вони й на такому спеціалізованому поселенні зрубної спільноти, зорієнтованому на великомасштаб- не виробництво, як Усове озеро (Луньков 2004, с. 75). Поселення Усове озеро спеціалізувалося на виплавці міді з руди Донецького гірничорудного центру з подальшим виготовленням необхідних насамперед для життєдіяльності свого селища знарядь. Численні залишки теплотехнічних спо- руд, велика кількість металургійного шлаку при відсутності пов’язаних зі спеціалізованою гірни- чопрохідницькою діяльністю знарядь та їх ливар- них форм, а також незначна кількість плавильних чаш дозволяють припускати, що мешканці посе- лення Усове озеро не брали безпосередньої учас- ті в розробці мідних руд. Їхня виробнича діяль- ність не була зорієнтована і на великомасштабне виробництво металевих виробів (Пряхин 1996, с. 124; Луньков 2004). Проте автор розкопок цієї пам’ятки С. С. Березанська вважала, що голов- ним продуктом обміну були не готові вироби, а саме метал у злитках (Березанская 1990, с. 73). Таким чином, джерельна база Донецького гір- ничорудного центру епохи бронзи представлена зокрема й репрезентативними матеріалами Кар- тамиського археологічного мікрорайону, дає під- стави говорити про те, що вся життєдіяльність гірників-металургів була підпорядкована видо- бутку та збагаченню мідних руд. Збагачена руда була тим товаром, яким гірники-металурги До- нецького центру обмінювалися, можливо, через професійних торговців (Бороффка, Парцингер 2005; Дергачев 2010, с. 36; Ромашко 2013, с. 136) із сусідніми й віддаленими племенами, отриму- ючи взамін продукти тваринництва та землероб- ства, а також різні предмети побуту (Куріленко, ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 25 Отрощенко 1998; Отрощенко 2003; 2004; Бровен- дер 2010; Лысенко 2013; Куштан 2013, с. 198). Навіть дані аналізу остеологічної колекції пам’яток Картамишу певною мірою можуть свідчити про вектори торговельних зв’язків гір- ників-металургів, оскільки, як відомо, худоба була головним продуктом їх обміну. У цьому випадку ми виходимо з особливостей видового складу тварин покровсько-мосоловської зрубної культури Сіверськодонецького Лівобережжя та бережнівсько-маївської зрубної культури Доне- цького кряжу (Бровендер 2000; Журавлев 2001). Із чотирьох основних видів свійських тварин кількісне співвідношення трьох видів (вівця / коза, свиня, кінь) на Картамиських пам'ятках по- сідає проміжне становище між цими тварина- ми, які походять з поселень покровсько-мосолов- ської зрубної культури Сіверськодонецького Лі- вобережжя та з поселень бережнівсько-маївської зрубної культури Донецького кряжу. На нашу думку, отриманні дані можна роз- глядати як один із проявів торговельно-обмінних операцій гірників-металургів Донецького гірни- чорудного центру як із населенням бережнівсько- маївської зрубної культури Донецького кряжу, так і населенням покровсько-мосоловської зруб- ної культури Сіверськодонецького Лівобережжя (Бровендер, Журавльов 2023). Надійшла: 18.06.2024 Дата прийняття до друку: 01.08.24 Дата публікації: 28.06.2026 Антипина, Е. Е., Лебедева, Е. Ю., Черных, Е. Н. 2002. Скотоводство и земледелие на Горном? В: Черных, Е. Н. (ред.). Древнейшие этапы горного дела и металлургии в Северной Евразии: Каргалинский комплекс: Материалы симпозиума. Москва: ИА РАН, с. 27-28. Березанская, С. С. 1990. Усово озеро. Поселение на Северском Донце. Киев: Наукова думка. Бороффка, Н., Парцингер, Г. 2005. Исследование Кар- наб-Сичкончи — поселение металлургов эпохи бронзы на территории Самаркандской области Узбекистана. В: Толочко, П. П. (ред.). Проблеми гірничої археології: Ма- теріали II-го Картамиського міжнародного польового археологічного семінару. Алчевськ: ДонДТУ, с. 41-46. Бровендер, Ю. М. 2000. Поселения срубной общности в среднем течении Северского Донца. Диссертация к.и.н. ІА НАН України. Бровендер, Ю. М. 2008а. Итоги раскопок техногенно- го участка на Картамышском рудопроявлении. Древнос- ти 2006–2008, 7, с. 184-203. Бровендер, Ю. М. 2008b. Копальня Червоне озеро IV Картамиського гірничо-металургійного комплексу доби бронзи. Археологія, 4, с. 64-69. Бровендер, Ю. М. 2010. Поселение Червонэ озе- ро 3 Донецкого горно-металлургического центра эпохи бронзы. Донецький археологічний збірник, 14, с. 203-221. Бровендер, Ю. М. 2016. Поселение Червонэ озеро-1 Картамышского археологического микрорайона эпохи. В: Маріна, З. П. (ред.). Археологія та етнологія півдня Східної Європи. Дніпропетровськ: Ліра, с. 58-69. Бровендер, Ю. М. 2019. Металовиробництво Дні- про-Донського регіону в епоху раннього металу. В: Ча- бай, В. П. (ред.). I Всеукраїнський археологічний з’їзд: ма- теріали роботи. Київ: ІА НАН України, с. 229-236. Бровендер, Ю. М., Гайко, Г. И., Шубин, Ю. П. 2010. Определение объемов горных работ и оценка добычи медных руд на древних разработках Картамышского ру- допроявления в Донбассе. Матеріали та дослідження з ар- хеології Східної України, 10, с. 213-219. Бровендер, Ю. М., Журавльов, О. П. 2023. Результа- ти археозоологічних досліджень на Картамиші. Археоло- гія і давня історія України, 1 (46), с. 178-185. https://doi. org/10.37445/adiu.2023.01.09 Бровендер, Ю. М., Отрощенко, В. В., Пряхін, А. Д., 2010. Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в Центральному Донбасі. Архе- ологія, 2, с. 87-101. Гошко, Т. Ю., Агапов, С. О., Отрощенко, В. В. 2018. Металеві казани з Великого Степу за доби пізньої бронзи. Київ: ІА НАН України. Гришин, Ю. С. 1980. Древняя добича меди и олова. Москва: Наука. Дергачев, В. А. 2010. Топоры-кельты поздней бронзы Карпато-Подунавья, 1. Кишинэу. Журавлев, О. П. 2001. Остеологические материалы из памятников эпохи бронзы лесостепной зоны Днепро- Донского междуречья. Киев: ИА НАН Украины. Загородня, О. М. 2014. Знаряддя металловиробни- цтва бережнівсько-маівської зрубної культури (за ма- теріалами Картамиського археологічного мікрорайону). Автореферат дисертації к.і.н. ІА НАН України. Кузьминых, С. В. 2004. Металл и металлические изде- лия. В: Черных, Е. Н. (ред.). Каргалы, III. Москва: Языки славянской культуры, с. 76-100. Куріленко, В. Є., Отрощенко, В. В. 1998. Сосницька культура Подесення та її зв’язки із західними сусідами. В: Kosko, A. (ed.). «Trzciniec» — sistemkulturowy czy inter- kulturow process? Poznan: Wydawnictwo Poznańskie, s. 239- 251. Куштан, Д. П. 2013. Південь Лісостепового Подніпров’я за доби пізньої бронзи. Археологічний альманах, 29. До- нецьк: Донбас. Лебедева, Е. Ю. 2004. Археоботанические исследова- ния. В: Черных, Е. Н. (ред.). Каргалы, III. Москва: Языки славянской культуры, с. 240-248. Луньков, В. Ю. 2004. Керамический комплекс. В: Черных, Е. Н. (ред.). Каргалы, III. Москва: Языки славян- ской культуры, с. 22-75. Лысенко, С. Д. 2013. К вопросу о возможных контак- тах киево-черкасской группы тшинецкого культурного круга с Донецким ГМЦ. В: Толочко, П. П. (ред.). Про- блеми гірничої археології: Матеріали IX-го Картамись- кого міжнародного польового археологічного семінару. Алчевськ: ДонДТУ, с. 86-96. Матвеева, Г. И., Колев, Ю. И., Королев, А. И. 2004. Горно-металлургический комплекс бронзового века у с. Михайло-Овсянка на юге Самарской области (пер- вые результаты исследования). В: Сташенков, Д. А. (отв. ред.). Вопросы археологии Урала и Поволжья, 2. Самара: Издательство «Самарский», с. 69-88. Отрощенко, В. В. 2003. Культури зрубної спільноти та гірничо-металургійні центри. В: Толочко, П. П. (ред.). Проблеми гірничої археології: Матеріали I-го Карта- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 226 Y. M. Brovender DSc, Professor of the Department of History and Archaeology of the Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, ORCID: 0000-0001-6372-0812, brovender@ukr.net ON THE PROBLEM OF FOOD RESOURCES OF THE KARTAMYSH INHABITANTS The article is devoted to the issue of substinance strategies of the inhabitants of the Kartamysh archaeological microdistrict within the Donetsk mining and ore center of the Bronze Age. Considerable attention has been paid in the research literature to the production specialisation of the sites of this centre. However, the issue of substinance, taking into account the recently accumulated volume of the source materials, has unfortunately not been sufficiently studied. One of the most expressive and well-studied complexes of the Donetsk mining and ore centre is the Kartamysh archaeological microdistrict, located near Novozvanivka village, Severodonetsk (formerly Popasna) Raion, Luhansk Oblast. As evidenced by the materials from its sites, it is obvious that the entire life activity of the residents of Kartamysh was focused exclusively on metal production, mainly on the mining and refining of copper ore. Evidence of metallurgy and metalworking found at the sites of Kartamysh, as well as at other objects of the Donetsk centre, testify to the production of metal products that satisfied the internal needs of miners-metallurgists, and, first of all, in metal tools of the mining cycle. As in Kargali, there is no reliable information on the engagement of its residents in agriculture at the sites of the Kartamysh district. It is obvious that cattle breeding in Kartamysh, as well as in other sites of the Donetsk mining and ore centre, was also not the main activity of its inhabitants. The available body of evidence for the Donetsk mining and ore centre of the Bronze Age, examined, including representative materials from the Kartamysh archaeological microdistrict, suggests that the entire life activity of metallurgical miners was subordinated to the extraction and beneficiation of copper ores. Enriched ore was a commodity exchanged by miners- metallurgists of the Donetsk centre, possibly through professional traders with neighbouring and distant tribes for livestock and agricultural products, as well as for various household items. K e y w o r d s: Donetsk mining centre, Kartamysh archaeological microdistrict, Bronze Age, agriculture, metal production. миського міжнародного польового археологічного семі- нару. Алчевськ: ДГМІ, с. 47-51. Отрощенко, В. В. 2004. Тенденції розвитку госпо- дарчих систем доби пізньої бронзи на теренах України. В: Kosko, A., Szmyt, M. (eds.). Nomadyzm a pastoralizm w międzyrzeczu Wisły I Dniepru (neolit, eneolit, epoka brązu). Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, p. 215-221. Пряхин, А. Д. 1996. Мосоловское поселение металлур- гов-литейщиков эпохи поздней бронзы, 2. Воронеж: ВГУ. Пряхин, А. Д., Саврасов, А. С. 2005. Изучение Картамышского горно-металлургического комплекса эпохи бронзы (к десятилетию совместных работ украин- ско-российской экспедиции). В: Гайко, Г. И. (ред.). Исто- рические и футурологические аспекты развития горного дела. Алчевск: ДонДТУ, с. 102-112. Пряхин, А. Д., Саврасов, А. С., Отрощенко, В. В., Бровен- дер, Ю. М. 2008. История изучения Картамышского комп- лекса горно-металлургических памятников на территории Украины. В: Пряхин, А. Д. (ред.). Из истории отече- ственной археологии, 1. Воронеж: ВГУ, с. 187-204. Ромашко, В. А. 2013. Заключительный этап поздне- го бронзового века Левобережной Украины (по материа- лам богуславско-белозерской культуры). Киев: Видавни- чий дім «Скіф». Сунчугашев, Я. И. 1975. Древнейшие рудники и па- мятники ранней металлургии в Хакасско-Минусинской котловине. Москва: Наука. Татаринов, С. И. 1993. Древний металл Восточной Украины. Очерки истории горного дела, металлургии и металлообработки в эпоху бронзы. Артемовск (б. в.). Татаринов, С. И. 2001. Жилище бронзового века на Клиновском медном руднике в Донбассе. Археологический альманах, 10, с. 209-214. Татаринов, С. И. 2003. Древние горняки-металлурги. Славянск: Печатный двор. Татаринов, С. Й. 2006. Історія гірничої справи, мета- лургії та металообробки доби бронзи Східної України. Автореферат дисертації к.і.н. Донецьк: ДонНУ. Тихонов, Б. Г. 1960. Металлические изделия эпохи бронзы на среднем Урале и Приуралье. Материалы и иссле- дования по археологии СССР, 90. Москва: Изддательсто АН СССР, с. 5-115. Формозов, А. А. 1951. Археологические памятники в районе Орска. Краткие сообщения института истории материальной культуры, 36, с. 115-122. Черников, С. С. 1960. Восточный Казахстан в эпоху бронзы. Москва; Ленинград: Изддательство АН СССР Черных, Е. Н. (ред.). 2004. Каргалы, III. Москва: Язы- ки славянской культуры. Черных, Е. Н. (ред.). 2007. Каргалы, V. Москва: Язы- ки славянской культуры. Черных, Е. Н. 2009. Степной пояс Евразии: феномен коче-вых культур. Москва: Рукописные памятники Древ- ней Руси. Черных, Е. Н., Лебедева, Е. Ю. 2002. Горные выработки и их основные участки. В: Черных, Е. Н. (ред.). Каргалы, I. Мо- сква: Языки славянской культуры. Forbes, R. J. 1950. Metallurgy in Antiguity. Leiden: Anti- guity Publications Ltd. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 27 References Antipina, E. E., Lebedeva, E. Iu., Chernykh, E. N. 2002. Skotovodstvo i zemledelie na Gornom? In: Chernykh, E. N. (ed.). Drevneishie etapy gornogo dela i metallurgii v Severnoi Evrazii: Kargalinskii kompleks: Materialy simpoziuma. Moscow: IA RAN, p. 27-28. Berezanskaia, S. S. 1990. Usovo ozero. Poselenie na Severskom Dontse. Kyiv: Naukova dumka. Boroffka, N., Partsinger, G. 2005. Issledovanie Karnab-Sichkonchi – poselenie metallurgov epokhi bronzy na territorii Samar- kandskoi oblasti Uzbekistana. In: Tolochko, P. P. (ed.). Problemy hirnychoi arkheolohii: Materialy II-ho Kartamyskoho mizhnarodnoho polovoho arkheolohichnoho seminaru. Alchevsk: DonDTU, p. 41-46. Brovender, Iu. M. 2000. Poseleniia srubnoi obshchnosti v srednem techenii Severskogo Dontsa. Dissertatsiia k.i.n. ІA NAN Ukrainy. Brovender, Iu. M. 2008a. Itogi raskopok tekhnogennogo uchastka na Kartamyshskom rudoproiavlenii. Drevnosti 2006–2008, 7, p. 184-203. Brovender, Yu. M. 2008b. Chervone ozero IV mine of Kartamyshske mining and metallurgical site of the bronze age. Arheolo- gia, 4, p. 64-69. Brovender, Iu. M. 2010. Poselenie Chervone ozero 3 Donetskogo gorno-metallurgicheskogo tsentra epokhi bronzy. Donetskii arkheologіchnуi zbіrnуk, 14, p. 203-221. Brovender, Iu. M. 2016. Poselenie Chervone ozero-1 Kartamyshskogo arkheologicheskogo mikroraiona epokhi. In: Mary- na, Z. P. (ed.). Arkheolohiia ta etnolohiia pivdnia Skhidnoi Yevropy. Dnipropetrovsk: Lira, p. 58-69. Brovender, Yu. M. 2019. Metal production of the Dnieper-Don region in the Early Metal Age: results and prospects of research. In: Chabai, V. P. (ed.). I Vseukrainskyi arkheolohichnyi zizd: materialy roboty. Kyiv: IA NAN Ukrainy, p. 229-236. Brovender, Iu. M., Gaiko, G. I., Shubin, Iu. P. 2010. Opredelenie obiemov gornykh rabot i otsenka dobychi mednykh rud na drevnikh razrabotkakh Kartamyshskogo rudoproiavleniia v Donbasse. Materіali ta doslіdzhennia z arkheologіi Skhіdnoi Ukrainy, 10, p. 213-219. Brovender, Yu. M., Zhuravlov, O. P. 2023. Results of Archaeozoological Research on Kartamysh. Archaeology and Early His- tory of Ukraine, 1 (46), p. 178-185. https://doi.org/10.37445/adiu.2023.01.09 Brovender, Yu. M., Otroshchenko, V. V., Priakhin, A. D., 2010. Kartamysh mining and metallurgical complex of the bronze age in the Central Donbas region. Arheologia, 2, p. 87-101. Hoshko, T. Yu., Ahapov, S. O., Otroshchenko, V. V. 2018. Metalevi kazany z Velykoho Stepu za doby piznoi bronzy. Kyiv: IA NAN Ukrainy. Grishin, Iu. S. 1980. Drevniaia dobycha medi i olova. Moscow: Nauka. Dergachev, V. A. 2010. Topory-kelty pozdnei bronzy Karpato-Podunavia, 1. Kishineu. Zhuravlev, O. P. 2001. Osteologicheskie materialy iz pamiatnikov epokhi bronzy lesostepnoi zony Dnepro-Donskogo mezhdu- rechia. Kyiv: IA NAN Ukrainy. Zahorodnia, O. M. 2014. Znariaddia metallovyrobnytstva berezhnivsko-maivskoi zrubnoi kultury (za materialamy Kartamys- koho arkheolohichnoho mikroraionu). Avtoreferat dysertatsii k.i.n. IA NAN Ukrainy. Kuzminykh, S. V. 2004. Metall i metallicheskie izdeliia. In: Chernykh, E. N. (ed.). Kargaly, III. Moskva: Iazyki slavianskoi kul- tury, p. 76-100. Kurilenko, V. Ye., Otroshchenko, V. V. 1998. Sosnytska kultura Podesennia ta ii zviazky iz zakhidnymy susidamy. In: Kos- ko, A. (ed.). «Trzciniec» — sistemkulturowy czy interkulturow process? Poznan: Wydawnictwo Poznańskie, s. 239-251. Kushtan, D. P. 2013. Pivden Lisostepovoho Podniprovia za doby piznoi bronzy. Arkheolohichnyi almanakh, 29. Donetsk: Donbas Lebedeva, E. Iu. 2004. Arkheobotanicheskie issledovaniia. In: Chernykh, E. N. (ed.). Kargaly, III. Moskva: Iazyki slavianskoi kultury, p. 240-248. Lunkov, V. Iu. 2004. Keramicheskii kompleks. In: Chernykh, E. N. (ed.). Kargaly, III. Moskva: Iazyki slavianskoi kultury, p. 22-75. Lysenko, S. D. 2013. K voprosu o vozmozhnykh kontaktakh kievo-cherkasskoi gruppy tshinetskogo kulturnogo kruga s Donets- kim GMTS. In: Tolochko, P. P. (ed.). Problemy hirnychoi arkheolohii: Materialy IX-ho Kartamyskoho mizhnarodnoho po- lovoho arkheolohichnoho seminaru. Alchevsk: DonDTU, p. 86-96. Matveeva, G. I., Kolev, Iu. I., Korolev, A. I. 2004. Gorno-metallurgicheskii kompleks bronzovogo veka u s. Mikhailo-Ovsianka na iuge Samarskoi oblasti (pervye rezultaty issledovaniia). In: Stashenkov, D. A. (exec. ed.). Voprosy arkheologii Urala i Povolzhia, 2. Samara: Izdatelstvo “Samarskii”, p. 69-88. Otroshchenko, V. V. 2003. Kultury zrubnoi spilnoty ta hirnycho-metalurhiini tsentry. In: Tolochko, P. P. (ed.). Problemy hirny- choi arkheolohii: Materialy I-ho Kartamyskoho mizhnarodnoho polovoho arkheolohchnoho seminaru. Alchevsk: DHMI, p. 47-51. Otroshchenko, V. V. 2004. Tendentsii rozvytku hospodarchykh system doby piznoi bronzy na terenakh Ukrainy. In: Kośko, A., Szmyt, M. (eds.). Nomadyzm a pastoralizm w międzyrzeczu Wisły I Dniepru (neolit, eneolit, epoka brązu). Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, p. 215-221. Priakhin, A. D. 1996. Mosolovskoe poselenie metallurgov-liteishchikov epokhi pozdnei bronzy, 2. Voronezh: VGU. Priakhin, A. D., Savrasov, A. S. 2005. Izuchenie Kartamyshskogo gorno-metallurgicheskogo kompleksa epokhi bronzy (k desi- atiletiiu sovmestnykh rabot ukrainsko-rossiiskoi ekspeditsii). In: Gaiko, G. I. (ed.). Istoricheskie i futurologicheskie aspekty razvitiia gornogo dela. Alchevsk: DonDTU, p. 102-112. Priakhin, A. D., Savrasov, A. S., Otroshchenko, V. V., Brovender, Iu. M. 2008. Istoriia izucheniia Kartamyshskogo kompleksa gorno-metallurgicheskikh pamiatnikov na territorii Ukrainy. In: Priakhin, A. D. (ed.). Iz istorii otechestvennoi arkheologii, 1. Voronezh: VGU, p. 187-204. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 228 Romashko, V. A. 2013. Zakliuchitelnyi etap pozdnego bronzovogo veka Levoberezhnoi Ukrainy (po materialam boguslavsko- belozerskoi kultury). Kyiv: Vydavnychii dim “Skif”. Sunchugashev, Ia. I. 1975. Drevneishie rudniki i pamiatniki rannei metallurgii v Khakassko-Minusinskoi kotlovine. Moscow: Nauka. Tatarinov, S. I. 1993. Drevnii metall Vostochnoi Ukrainy. Ocherki istorii gornogo dela, metallurgii i metalloobrabotki v epokhu bronzy. Artemovsk (w. ed.). Tatarinov, S. I. 2001. Zhilishche bronzovogo veka na Klinovskom mednom rudnike v Donbasse. Arkheologicheskii almanakh, 10, p. 209-214. Tatarinov, S. I. 2003. Drevnie gorniaki-metallurgi. Slaviansk: Pechatnyi dvor. Tatarynov, S. Y. 2006. Istoriia hirnychoi spravy, metalurhii ta metaloobrobky doby bronzy Skhidnoi Ukrainy. Avtoreferat dys- ertatsii k.i.n. Donetsk: DonNU. Tikhonov, B. G. 1960. Metallicheskie izdeliia epokhi bronzy na srednem Urale i Priurale. Materialy i issledovaniia po arkheolo- gii SSSR, 90. Moscow: AN SSSR, p. 5-115. Formozov, A. A. 1951. Arkheologicheskie pamiatniki v raione Orska. Kratkie soobshcheniia instituta istorii materialnoi kul- tury, 36, p. 115-122. Chernikov, S. S. 1960. Vostochnyi Kazakhstan v epokhu bronzy. Moscow; Leningrad: AN SSSR. Chernykh, E. N. (ed.). 2004. Kargaly, III. Moscow: Iazyki slavianskoi kultury. Chernykh, E. N. (ed.). 2007. Kargaly, V. Moscow: Iazyki slavianskoi kultury. Chernykh, E. N. (ed.). 2009. Stepnoi poias Evrazii: fenomen kochevykh kultur. Moscow: Rukopisnye pamiatniki Drevnei Rusi. Chernykh, E. N., Lebedeva, E. Iu. 2002. Gornye vyrabotki i ikh osnovnye uchastki. In: Chernykh, E. N. (ed.). Kargaly, I. Mos- cow: Iazyki slavianskoi kultury. Forbes, R. J. 1950. Metallurgy in Antiguity. Leiden: Antiguity Publications Ltd.
id	arheologia-com-ua-article-447
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:06:23Z
publishDate	2026
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/a2/09360bcb2a6f9457063511b6737b79a2.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-4472026-07-07T18:28:23Z On the Problem of Food Resources of the Kartamysh Inhabitants До проблеми харчових ресурсів мешканців Картамишу Brovender, Yu. M. Donetsk mining centre, Kartamysh archaeological microdistrict, Bronze Age, agriculture, metal production. Донецький гірничорудний центр, Картамиський археологічний мікрорайон, доба бронзи, землеробство, металовиробництво. The article is devoted to the issue of substinance strategies of the inhabitants of the Kartamysh archaeological microdistrict within the Donetsk mining and ore center of the Bronze Age.Considerable attention has been paid in the research literature to the production specialisation of the sites of this centre. However, the issue of substinance, taking into account the recently accumulated volume of the source materials, has unfortunately not been sufficiently studied.One of the most expressive and well-studied complexes of the Donetsk mining and ore centre is the Kartamysh archaeological microdistrict, located near Novozvanivka village, Severodonetsk (formerly Popasna) Raion, Luhansk Oblast. As evidenced by the materials from its sites, it is obvious that the entire life activity of the residents of Kartamysh was focused exclusively on metal production, mainly on the mining and refining of copper ore. Evidence of metallurgy and metalworking found at the sites of Kartamysh, as well as at other objects of the Donetsk centre, testify to the production of metal products that satisfied the internal needs of miners-metallurgists, and, first of all, in metal tools of the mining cycle.As in Kargali, there is no reliable information on the engagement of its residents in agriculture at the sites of the Kartamysh district. It is obvious that cattle breeding in Kartamysh, as well as in other sites of the Donetsk mining and ore centre, was also not the main activity of its inhabitants.The available body of evidence for the Donetsk mining and ore centre of the Bronze Age, examined, including representative materials from the Kartamysh archaeological microdistrict, suggests that the entire life activity of metallurgical miners was subordinated to the extraction and beneficiation of copper ores. Enriched ore was a commodity exchanged by miners-metallurgists of the Donetsk centre, possibly through professional traders with neighbouring and distant tribes for livestock and agricultural products, as well as for various household items. Статтю присвячено питанню, пов’язаному з харчовою сферою господарської діяльності мешканців Картамиського археологічного мікрорайону Донецького гірничорудного центру епохи бронзи. Наявний обсяг джерел, а також характер отриманої інформації дозволяють вважати, що ані землеробство, ані скотарство на Картамиші, як і на інших пам’ятках Донецького гірничорудного центру, не були провідними заняттями його мешканців. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2026-06-27 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/447 10.15407/archaeologyua2026.02.021 Arheologia; No 2 (2026): Arheologia; 21-28 Археологія ; № 2 (2026): Археологія; 21-28 Археология; № 2 (2026): Arheologia; 21-28 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/447/459 Copyright (c) 2026 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en
spellingShingle	Донецький гірничорудний центр Картамиський археологічний мікрорайон доба бронзи землеробство металовиробництво. Brovender, Yu. M. До проблеми харчових ресурсів мешканців Картамишу
title	До проблеми харчових ресурсів мешканців Картамишу
title_alt	On the Problem of Food Resources of the Kartamysh Inhabitants
title_full	До проблеми харчових ресурсів мешканців Картамишу
title_fullStr	До проблеми харчових ресурсів мешканців Картамишу
title_full_unstemmed	До проблеми харчових ресурсів мешканців Картамишу
title_short	До проблеми харчових ресурсів мешканців Картамишу
title_sort	до проблеми харчових ресурсів мешканців картамишу
topic	Донецький гірничорудний центр Картамиський археологічний мікрорайон доба бронзи землеробство металовиробництво.
topic_facet	Donetsk mining centre Kartamysh archaeological microdistrict Bronze Age agriculture metal production. Донецький гірничорудний центр Картамиський археологічний мікрорайон доба бронзи землеробство металовиробництво.
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/447
work_keys_str_mv	AT brovenderyum ontheproblemoffoodresourcesofthekartamyshinhabitants AT brovenderyum doproblemiharčovihresursívmeškancívkartamišu

До проблеми харчових ресурсів мешканців Картамишу

Institution

Similar Items