Обробка кольорових металів на Київському Подолі (Х — перша половина ХІІІ ст.)
The article focuses on the archaeological features and artefacts associated with the processing of non-ferrous metals discovered in the Podil district of Kyiv, highlighting the development of this craft during the period of Kyivan Rus. Specialised structures are presented, including bronze-casting w...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2026 |
| Випуск: | 2 |
| Сторінки: | 88-111 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2026
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/451 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824670944755712 |
|---|---|
| author | Kryzhanovskyi, V. O. |
| author_facet | Kryzhanovskyi, V. O. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "V. O. Kryzhanovskyi",
"institution": "Junior Research Fellow, the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, the Department of Kyiv Archaeology",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Kryzhanovskyi, V. O. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 111 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 88 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2026-07-07T18:29:48Z |
| description | The article focuses on the archaeological features and artefacts associated with the processing of non-ferrous metals discovered in the Podil district of Kyiv, highlighting the development of this craft during the period of Kyivan Rus. Specialised structures are presented, including bronze-casting workshops, jewellery workshops, metalworking workshops, domestic workshops, and cultural layers related to such activities. The identification and classification of these structures were made possible through the analysis of specialised artefacts, including metals intended for trade, semi-finished products, casting vessels, casting moulds, tools, and production waste. As a result, craft centres were discovered, indicating that non-ferrous metalworking was a widespread craft in one of the largest medieval cities of Rus. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2026.02.088 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:06:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 2 2026
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України
БУЙСЬКИХ А. В. – доктор історичних наук, Інститут археології НАН України
ГАРДІ С. Е. – PhD, Альянс для боротьби зі злочинністю в інтернеті, Велика Британія
ДЖІНДЖАН Ф. – професор, доктор хаб., Університет Сорбонни, Париж-1, Франція
ЗАЛІЗНЯК Л. Л. – професор, доктор історичних наук, Інститут археології НАН України
КАЙЗЕР Е. – професор, доктор хаб., Вільний університет Берліна, Німеччина
МОТУЗАЙТЕ МАТУЗЕВІЧУТЕ (КІН) Ґ. – професор, PhD, Вільнюський університет, Литва
ОТРОЩЕНКО В. В. – професор, доктор історичних наук, Інститут археології НАН України
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О. – кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща
ПОТЄХІНА І. Д. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України, Україна
РАБІНОВІЦ А. – PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки
ФОРНАСЬЄ Й. – професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина
ШЕВЧЕНКО Т. М. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (відповідальний секретар)
ШНЕЕВАЙС Є. – доктор хаб., Центр археології Ляйбніца, Німеччина
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V. – PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine
BUISKYKH A. V. – DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine
DJINDJIAN F. – Professor, Dr. Hab., University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
FORNASIER J. – Professor, Ph.D., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
MOTUZAITĖ MATUZEVIČIŪTĖ (KEEN) G. – Professor, Ph.D., Vilniaus universitetas, Lithuania
HARDY S. A. – PhD., Alliance to Counter Crime Online, United Kingdom
KAISER E. – Professor, Dr. Hab., Institute of Prehistoric Archaeology Freie Universität Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V. – Professor, DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine
PLAVINSKI M. O. – PhD in History, University of Warsaw, Poland
POTEKHINA I. D. – PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
RABINOWITZ A. – PhD in Classical Archaeology, The University of Texas at Austin, USA
SHEVCHENKO T. M. – PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary)
SCHNEEWEISS J. – Dr. Hab., Leibniz-Zentrum für Archäologie, Germany
ZALIZNIAK L. L. – Professor, DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine
ARHEOLOGIA
KYIV 2 2026
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
DE LARA LÓPEZ H. Culture Clash in Atlanterra
Cave (Cadiz, Spain): Diachronic Interactions
between Palaeolithic and Post-Palaeolithic Graphic
Traditions
BROVENDER Yu. M. On the Problem of Food Re-
sources of the Kartamysh Inhabitants
BAUKOVA A. Yu. Artemis Anahita. Persian Trace
in the Culture and Identity of the Roman City
LAPTIEV O. O. «Fire-Steel Brooches», «Tongs» or
«Ducks»? An Attempt at Attributing a Category of
Saltiv Artefacts
Publications
of Archaeological Materials
TEMÜR A., KANCA S. A Group of Archaic Period
Terracotta Figurines in the Samsun Museum
SYMONENKO O. V. A Red-Slip Amphora from a
Sarmatian Grave in the Cherkasy Region
KRYZHANOVSKYI V. O. Non-Ferrous Metal-
working in Kyivan Podil (10th — First Half of the
13th Century)
SOROKIN S. O., SYTYI Yu. M. Materials of the
Second Half of the 13th–15th Centuries from Desna Ri-
ver Chernihiv Region
Статтi
ДЕ ЛАРА ЛОПЕЗ, У. Взаємодія культур у печері
Атлантерра (Кадіс, Іспанія): діахронні зв’язки між
графічними традиціями палеолітичної та постпа-
леолітичної доби
БРОВЕНДЕР Ю. М. До проблеми харчових
ресурсів мешканців Картамишу
БАУКОВА А. Ю. Артеміда Анаїта. Перський
слід в культурі та ідентичності римського міста
ЛАПТЄВ О. О. «Фібули-кресала», «щипчики»
чи «качечки»? Спроба атрибуції однієї категорії
салтівських артефактів
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
ТЕМУР А., КАНЧА С. Група теракотових
фігурок архаїчного періоду в музеї Самсуна
СИМОНЕНКО О. В. Червонолакова столова
амфора із сарматського поховання на Черкащині
КРИЖАНОВСЬКИЙ В. О. Обробка кольо-
рових металів на Київському Подолі (X — перша
половина XIII ст.)
СОРОКІН С. О., СИТИЙ Ю. М. Нові матеріали
другої половини ХІІІ–ХV ст. з Чернігівського
Подесення
5
21
29
42
62
81
88
112
Iсторiя науки
СТАНИЦІНА Г. О. Листи Богдана Ханенка
в науковому архіві Інституту археології НАН
України
ЛИСИЙ І. О. Історіографія архітектурно-
археологічних досліджень галицького замко-
вого комплексу в період незалежності України
History of Science
STANYTSINA H. O. Letters of Bohdan Khanen-
ko from the Scientific Archive of the Institute of
Archaeology of the National Academy of Sciences
of Ukraine
LYSYI I. O. Historiography of Architectural and
Archaeological Research of the Halych Castle Com-
plex during the Period of Ukraine's Independence
128
144
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 288
УДК: 904.2(477.411)”653” https://doi.org/10.15407/ arheologyua2026.02.088
© KRYZHANOVSKYI Viacheslav Olehovych, 2026 — Junior
Research Fellow, the Institute of Archaeology, the NAS of
Ukraine, the Department of Kyiv Archaeology, ORCID:
0000-0002-8999-7446, kryzhanivskyi@iananu.org.ua
© The Institute of Archaeology, the National Academy of
Sciences of Ukraine, 2026
NON-FERROUS METALWORKING
IN KYIVAN PODIL (10th — FIRST HALF OF THE 13th CENTURY)
V. O. KRYZHANOVSKYI
At different times, the territory of the Kyivan Po-
dil was researched by such scholars as P. P. Toloch-
ko, F. O. Androshchuk, D. V. Bibikov, V. I. Bidzilia,
T. A. Bobrovskyi, V. A. Bohusevych, K. M. Hupa-
lo, A. B. Zankin, V. M. Zotsenko, I. V. Zotsenko,
H. Yu. Ivakin, V. H. Ivakin, O. P. Kaliuk, M. A. Sa-
haidak, I. M. Samoilovskyi, M. S. Serhieie-
va, S. P. Taranenko, and others. The most recent
work on the study of Kyivan Rus monuments is
S. P. Taranenko’s monograph, The Planning Struc-
ture of the Ancient Rus Podil of Kyiv: Formation
and Development (Тараненко 2017), which sub-
stantially expanded upon M. A. Sahaidak’s earlier
work, Ancient Kyivan Podil: Problems of Topog-
raphy, Stratigraphy, Chronology (Сагайдак 1991).
The latter listed and described production work-
shops related to the processing of non-ferrous met-
als known at the time. Since then, many similar fea-
tures have been investigated in the Podil area, con-
tributing to the further study of this craft tradition.
The core of this article is a catalogue of archaeo-
logical features and artefacts related to non-ferrous
metalworking, including specialised finds from cul-
tural layers and from features in which such items
occurred intrusively. The primary objectives of this
study are to provide the first comprehensive synthe-
sis of archaeological evidence concerning non-fer-
rous metalworking in the Kyivan Podil and to pro-
pose a model for reconstructing the spatial organisa-
tion of this craft industry. The chronological scope
of the study spans the period from the 10th to the first
half of the 13th century.
For the first time, the contents of the sites and ma-
terials from the cultural layers have been collated,
and all known features and artefacts have been sys-
tematically catalogued. In addition, criteria for dis-
tinguishing between bronze-casting, jewellery-mak-
ing, blacksmithing, and locksmithing workshops are
proposed, and four craft centres have been identified.
Materials and Methods
This article analyses 109 archaeological fea-
tures, including materials from the cultural layers
of the Kyivan Rus period, originating from 43 ex-
The article focuses on the archaeological features
and artefacts associated with the processing of non-
ferrous metals discovered in the Podil district of Kyiv,
highlighting the development of this craft during the
period of Kyivan Rus. Specialised structures are pre-
sented, including bronze-casting workshops, jewel-
lery workshops, metalworking workshops, domestic
workshops, and cultural layers related to such ac-
tivities. The identification and classification of these
structures were made possible through the analy-
sis of specialised artefacts, including metals intend-
ed for trade, semi-finished products, casting vessels,
casting moulds, tools, and production waste. As a re-
sult, craft centres were discovered, indicating that
non-ferrous metalworking was a widespread craft in
one of the largest medieval cities of Rus.
K e y w o r d s : Kyivan Rus, Kyivan Podіl, non-fer-
rous metals, bronze-casting and jewellery workshops,
metalworking workshops, raw materials and produc-
tion wastes, crucibles and smelting ladles, casting
moulds and tools.
The Kyivan Podil (also known as Podol, Podolie, or
Lower City) (fig. 1) is the lower part of the city. It is
an urban area located along the right bank of the Dni-
pro River in the coastal lowlands (Сагайдак 1991,
с. 3). The annals repeatedly mention it as one of Ky-
iv’s oldest districts. Along with the “Upper City,” it
played a significant role in the city’s socio-economic
and political life (Тараненко 2017, с. 7, 9-11). In the
days of Kyivan Rus, Podil resembled a trading city. It
was a relatively independent settlement (Тараненко
2017, с. 28) that occupied an area of about 180 hect-
ares with dense development. Various production
centres emerged there, including those specialising
in processing non-ferrous metals (Сагайдак 2010,
с. 402, 425; Тараненко 2017, с. 110-114).
This is an Open Access article under the CC BY-NC-ND 4.0 license
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 89
cavation sites in Kyiv’s Podil district (figs. 1–3, ta-
bles 1–2). The excavations are presented in chron-
ological order, from the earliest to the most recent.
The level of detail in the description of features
and artefacts varies according to the quality of
fieldwork and desk-based research. Some of these
materials are published here for the first time.
The following criteria were used to classify dif-
ferent production features (structures). Workshops
engaged in bronze-casting, specialising in found-
ry processes, are identifiable through characteris-
tic finds, including metal raw materials and casting
vessels such as crucibles, casting moulds, and cop-
per alloy slag. Their production focused on cop-
per-based alloys (leaded bronze, tin bronze, and
brass) and on the manufacture of finished products
derived from these materials. Jewellery workshops
produced decorative ornaments, attire fittings, sa-
cred items, and equestrian harness elements from
non-ferrous and precious metals. The workshops
used specialised tools, casting moulds and small-
volume casting vessels (including crucibles,
moulds, micro-tools, remnants of precious metals
and stones). Blacksmith and locksmith workshops
constituted distinct functional spaces that could be
combined. Blacksmith workshops produced non-
ferrous metal items through hot or cold forging,
while locksmith workshops were primarily used to
repair existing objects. However, due to the simi-
larity of the artefacts recovered from these sites,
clear differentiation is often difficult. Therefore,
the general term “metalworking workshops” is
used. These workshops differ from other produc-
tion spaces in their lack of casting moulds and ves-
sels, limited quantities of metal raw materials, and
evidence of semi-finished or broken items (includ-
ing ferrous slag, blacksmith’s scale, and special-
ised ironworking tools). Founders and jewellers
could operate domestic workshops within typical
residential spaces. A production space integrated
into a residential structure may be distinguished
from occasional repair activity by the presence
of several thermal engineering structures (one of
which was used for cooking), together with a large
number of vessels, moulds, tools, raw materials,
and waste. Universal workshops accommodated
various types of manufacturing, using shared fa-
cilities and thermal engineering structures. Owing
to similar technological processes, the process-
ing of non-ferrous metals could have been com-
bined with iron or glassworking through the use
of shared casting vessels or tools. Workshops or
domestic workshops featured a variety of thermal
engineering structures, ranging from production
Fig. 1. Location of the Podil excavation areas on the reconstruction plan of Kyiv (from 988 to 1240), after: Zakrevskii 1868,
р. 922, drawing annotations by the author
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 290
Fig. 2. Location of the Kyivan Podil excavation areas on a modern topographic map
kilns to ordinary cooking ovens and open hearths,
all capable of reaching temperatures high enough
to melt some metals. In the article, this general
term is used because of the limited possibilities
for interpreting such structures. Warehouses, pits,
and cellars are regarded as workshop components
used for storing raw materials, finished products,
and production waste. Owing to preservation con-
ditions affected by modern urban development,
the planning and stratigraphic measurements of
archaeological features may not accurately reflect
their original dimensions.
Artefacts from the Kyivan Rus cultural layers
were also analysed. These finds may indicate the
possible presence of specialised non-ferrous metal
production within a given territory. However, their
occurrence does not always provide clear evidence
of such activity. Natural processes (such as land-
slides) and anthropogenic factors (including mod-
ern construction activities) may account for their
displacement (fig. 3, table 1–2).
These features were distinguished from others
according to the totality of their characteristics
and classified by levels of interpretive certainty.
High certainty refers to production structures con-
taining thermal engineering installations together
with casting vessels, moulds, tools, and produc-
tion waste. Moderate certainty applied to produc-
tion structures, which combined several categories
of specialised artefacts. Low certainty refers to
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 91
Excavation areas: numbers (years
of research) and locations
Feature numbers
TotalBronze-
casting
workshops
Jewellery
workshops
Metalworking
workshops
Domestic
workshops
Cultural
layers
1 (1955) Pochainynska St., 1 1 1
2 (1956) Voloska St., 20 2 1
3 (1975) Verkhnii Val St., 30 3 1
4 (1981–1982, 1988) Voloska St., 16 8 6 5, 7 4 5
5 (1981–1982) Shchekavytska St., 25–27 10 9, 11 12, 13 5
6 (1983) Spaska St., 25–39 14 1
7 (1983) Naberezhno-
Khreshchatytska St., 37–39 15* 1
8 (1985) Hryhoriia Skovorody St., 11 16* 1
9 (1985) Spaska St., 20 18, 19 17 20 4
10 (1987) Kontraktova Ploshcha Sq., 4 21, 22, 23, 24 25* 5
11 (1987) Nyzhnii Val St., 41 26**, 27**, 28 29*, 30, 31 6
12 (1988) Kostiantynivska St., 61 32 33 2
13 (1988–1989) Spaska St., 14 34, 35, 37 36 4
14 (1988–1989) Vozdvyzhenska St., 23–25 38 1
15 (1989) Mezhyhirska St., 43 39*, 40 2
16 (1989) Obolonska St., 1 41 1
17 (1989) Obolonska St., 4 43, 44, 46,
47, 49 42, 45 48*, 50, 51 10
18 (1990) Vvedenska St., 3А 52, 53 2
19 (1990) Obolonska St., 16/6 55, 56, 57,
58, 59 54 60, 61 8
20 (1991–1992) Mezhyhirska St., 11 62, 63 64 3
21 (1992)Yurkivska St., 12/59 65 1
22 (1992–1993) Kyrylivska St., 26/2А, B 66 1
23 (1993) Obolonska St., 12 67 1
24 (1996) Kontraktova Ploshcha Sq., 2 68 1
25 (1996) Voloska St., 58/29 69 1
26 (1997) Andriivska St., 1 70 1
27 (1998) Shchekavytska St., 7/10 71 72 2
28 (1998–1999) Spaska St., 30 73* 1
29 (2002) Shchekavytska St., 27–29 74 1
30 (2002) Ihorivska St., 7 75 1
31 (2003) Pochainynska St., 27/44 76 77 2
32 (2003–2004) Pochainynska St, 25/49 78 79 2
33 (2004) Sahaidachnoho St., 16–18 80 1
34 (2004) Verkhnii Val St., 68 81 1
35 (2004) Shchekavytska St., 30/39 82 1
36 (2005) Yaroslavskyi Ln., 7/9 83 1
37 (2005–2006) Verkhnii Val St., 8 84* 1
38 (2006) Shchekavytska St., 29 85, 86, 87, 88 89, 90 6
* — materials that accidentally entered the features from the cultural layers;
** — it could also be metallurgical workshops.
Table 1. The excavation areas that contain features related to the processing of non-ferrous
metals, including workshops, their components, and cultural layers
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 292
Table 2. Artefacts related to non-ferrous metal processing
E
xc
av
at
io
n
ar
ea
nu
m
be
rs
Fe
at
ur
e
nu
m
be
rs
D
at
in
g
(c
en
tu
ri
es
) Materials of processing of non-ferrous metals
Metals
intended for
trade
Semi-
finished
products
Casting
vessels
Casting
moulds Tools
Trimmings/
Spatters
(Melts)/Slag
1 1 10th–13th 6
2 2 13th –/–/+*
3 3 10th 3
4
4 12th–13th 1 1
5 12th–13th
6 12th–13th 1 1
7 12th–13th 1 +
8 12th + 30 +
5
9 12th–13th
10 12th–13th 5 1 +/–/–
11 12th–13th 3
12 12th 241 +
13 12th–13th +/–/–
6 14 12th–13th –/+/–
7 15 12th 1
8 16 11th 1
9
17 12th 1 12
18 11th 2
19 11th –/–/2
20 11th–12th 2
10
21 12th 2 –/+/+
22 11th –/–/+
23 11th 1
24 12th 1 –/+/+
25 11th 1
11
26 11th 2** 2 –/+/+
27 11th 1 –/–/+
28 11th –/–/+
29 11th–12th 1
30 11th 1
Excavation areas: numbers (years
of research) and locations
Feature numbers
TotalBronze-
casting
workshops
Jewellery
workshops
Metalworking
workshops
Domestic
workshops
Cultural
layers
39 (2007–2008, 2011) Spaska St., 35 91 92
93*, 94*, 95*,
96*, 97*, 98*,
99, 100, 101
11
40 (2007) Naberezhno-
Khreshchatytska St., 1А 102 1
41 (2008) Kyrylivska St., 23–25 103* 1
42 (2011–2012)
Petra Sahaidachnoho St., 16 104 1
43 (2016) Kyrylivska St., 37 105, 106, 107 108, 109 5
Total 31 12 9 8 49 109
* Here and after: certain artefacts were found here, but no specific quantitative data are available; ** copper ore.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 93
E
xc
av
at
io
n
ar
ea
nu
m
be
rs
Fe
at
ur
e
nu
m
be
rs
D
at
in
g
(c
en
tu
ri
es
) Materials of processing of non-ferrous metals
Metals
intended for
trade
Semi-
finished
products
Casting
vessels
Casting
moulds Tools
Trimmings/
Spatters
(Melts)/Slag
31 12th 1
12
32 10th–13th +
33 12th 1
13
34 11th 1
35 11th–12th –/–/+
36 11th 1
37 11th 1
14 38 12th–13th 1 1
15
39 12th–13th 2
40 12th–13th 137 –/–/+
16 41 12th–13th 1
17
42 12th 2 1
43 12th–13th 2
44 12th–13th 4 –/–/2
45 12th–13th 1
46 12th–13th 1
47 12th–13th 1
48 12th–13th 1
49 12th–13th 1 1 5 –/+/+
50 12th–13th 3
51 11th 1
18
52 11th–12th 1 –/–/2
53 11th–12th 2
19
54 12th–13th 1
55 11th–12th
56 11th–12th 1
57 11th–12th 1 6
58 11th 1 –/1/+
59 11th –/–/+
60 11th–13th 2
61 12th–13th 17
20
62 12th –/–/+
63 12th 1
64 12th 2
21 65 13th 1 1
22 66 11th–13th 1
23 67 12th–13th 26 206 –/+/–
24 68 12th 1
25 69 12th 1 –/–/2
26 70 11th 1 1
27
71 11th–12th –/+/–
72 12th 1
28 73 12th–13th 1
29 74 12th + –/+/–
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 294
E
xc
av
at
io
n
ar
ea
nu
m
be
rs
Fe
at
ur
e
nu
m
be
rs
D
at
in
g
(c
en
tu
ri
es
) Materials of processing of non-ferrous metals
Metals
intended for
trade
Semi-
finished
products
Casting
vessels
Casting
moulds Tools
Trimmings/
Spatters
(Melts)/Slag
30 75 12th 1
31
76 11th–12th 74 15 –/–/+
77 12th 10
32
78 11th –/+/+
79 12th–13th –/–/33
33 80 11th–13th +
34 81 11th–12th 1 –/–/+
35 82 11th–12th +
36 83 12th 2
37 84 12th–13th 1 2 –/–/6
38
85 12th +
86 12th
87 12th 2
88 12th 1 1
89 12th 138 –/–/5
90 11th 3 –/–/1
39
91 12th + –/+/43
92 12th + + + –/+/+
93 11th–13th 3 –/–/3
94 11th–13th –/–/2
95 11th–13th 1
96 11th–13th –/–/2
97 11th–13th –/–/1
98 11th–13th –/–/1
99 11th–13th 1 –/–/5
100 11th–13th 1 –/–/1
101 11th–13th + –/–/+
40 102 11th 1 –/–/5
41 103 11th–12th 4
42 104 12th–13th 17
43
105 10th–11th –/(1)/–
106 11th 1
107 11th 1
108 12th–13th 4 1 9 3 –/(44)/18
109 10th–11th 1 11 1 11/(11)/32
Total 9 35 990 38 11 11/1(56)/165
isolated artefacts indicating metalworking activi-
ty but lacking clear workshop infrastructure. Very
low certainty (indirect evidence of metalworking)
applies to finds from cultural layers or non-pro-
duction structures that may suggest craft activity
nearby.
The identification of workshops was made
possible through the discovery of specialised ar-
tefacts within the fills of archaeological features.
These artefacts (table 2) included metal raw ma-
terials (ore and metals intended for trade), semi-
finished products (blanks and unfinished items),
tools (casting vessels, such as crucibles and smelt-
ing ladles, casting moulds, and production tools),
and production waste (metal scraps, spatters, and
slag). The documented quantities of various arte-
facts are provided where possible, although they
might differ from the original amounts, since
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 95
Fig. 3. Location of features and craft centres related to the processing of non-ferrous metals in the Kyivan Podil on a modern
topographic map: 1 — bronze-casting workshops; 2 — jewellery workshops; 3 — metalworking workshops; 4 — domestic
workshops; 5 — cultural layers; 6 — areas of the production centres
many scientific reports and documentation lack
precise numerical data. In the absence of labora-
tory analyses of the non-ferrous metal artefacts
described in the article, the metals were provi-
sionally classified using paired name variants:
“copper/bronze” and “tin/lead.” The paired term
“crucible/smelting ladle” is used to refer to cast-
ing vessels, whose exact type could not be deter-
mined.
Artefacts similar to those found in Kyiv have
also been discovered in other Rus cities and settle-
ments.
The research methodology was based on typo-
logical, statistical, cartographic, and chronological
methods. The dating of the archaeological features
was based on the analysis of the ceramics found
in the fills. The artefacts discussed in the article
are currently preserved in the collections of
the Archaeological Museum of the Institute of
Archaeology of the National Academy of Sciences
of Ukraine, the National Museum of the History of
Ukraine, and the Kyiv History Museum.
Results
The research resulted in the following list of
specialised artefacts related to non-ferrous met-
alworking discovered in the fills of archaeologi-
cal features and cultural layers of Kyivan Podil
(10th — first half of the 13th century)
Area 11 (figs. 2–3, tables 1–2)
1.2 Cultural layer contained crucibles with traces
of melted copper/bronze inside (Самойловський
1955, с. 3).
Area 2 (figs. 2–3, tables 1–2)
2. Jewellery workshop contained clumps of ox-
idised copper/bronze, slag, and fragments of melt-
ed smalt or enamel (L = 2 m; H = 1.2 m) (Копилов
1956, с. 21; Толочко 1965, с. 17-18).
Area 3 (figs. 2–3, tables 1–2)
1 Numbering of excavation areas where features and finds re-
lated of non-ferrous metalworking were located.
2 Numbering of the archaeological features, including the Kyi-
van Rus cultural layers, related to non-ferrous metalworking.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 296
3. Jewellery workshop contained casting moulds
(fig. 5: 3–4, 7) and a fragment of a grinding bar,
which was probably used for mould correction
(Гупало, Ивакин, Сагайдак 1976, с. 2, 9-11;
Гупало, Івакін, Сагайдак 1979, с. 47-53, 48-51,
рис. 7–10; Гупало 1981, с. 302-308; Орлов 1983,
с. 31-34; Сагайдак 1991, с. 36-37, 92-94; Зоцен-
ко, Брайчевська 1993, с. 43).
Area 4 (figs. 2–3, tables 1–2)
4. Domestic workshop contained a fragment of
a casting mould (fig. 5: 2) and a feather-shaped drill
(Сагайдак, Чернов 1982, с. 1-8, 15; Сагайдак
1991, с. 43-44, 46, рис. 25).
5. Metalworking workshop contained a thermal
engineering structure.
6. Jewellery workshop contained a thermal engi-
neering structure (dimensions (dim.) = 1,0 × 1.1 m):
a bronze jewellery tweezer with a fixing ring and
a significant number of copper/bronze products,
mainly jewellery, as well as a pin intended for repair
with a broken end that was covered with cloisonné
enamel (Сагайдак, Чернов 1982, с. 6-11).
7. Metalworking workshop contained a thermal
engineering structure (L = > 2 m): fragments of ce-
ramics with traces of copper/bronze, and gold al-
loys on the walls, wholes and fragments of smelt-
ing ladles (fig. 4: 9–17), and a gold three-bead
earring intended for repair, with one of the beads
slightly flattened and the earring’s eyehole bent
(Сагайдак, Чернов 1982, с. 1-12).
8. Bronze casting workshop contained small
weights, numerous fragments of crucibles, and
pieces of copper/bronze (Сагайдак, Сергеева
1990; Сагайдак 1991, с. 45).
Area 5 (figs. 2–3, tables 1–2)
9. Domestic workshop (dim. ≈ 4 × 3 m).
10. Jewellery workshop contained a canopy, and
a thermal engineering structure (diam. = 0.9 m);
several spots of the small thermal engineering struc-
tures (diam. = 0.3–0.4 m): scraps of copper/bronze,
melted copper/bronze small balls, casting moulds,
scraps of slate (probably waste from the manufac-
ture of casting moulds), and a fragment of scales
(Ивакин, Степаненко 1982, с. 15-16; 1985, с. 101,
рис. 25; Сагайдак 1991, с. 38, 125).
11. Domestic workshop contained a thermal en-
gineering structure: numerous fragments of cruci-
bles and smelting ladles, small ceramic fragments
covered by copper/bronze slag, and slate frag-
ments — waste from local casting mould manu-
facturing (Ивакин, Степаненко 1982, с. 7-11).
12. Cultural layer contained casting moulds
and two small, fragmented, semi-deep dishes
covered by a slag crust on the inside and outside
(Ивакин, Степаненко 1982, с. 16; 1985, с. 79,
рис. 1).
13. Cultural layer contained scraps of copper/
bronze, numerous fragments of crucibles and smelt-
ing ladles, and a sprue with gold droplets (Ивакин,
Степаненко 1982, с. 2-7; 1985, с. 81, рис. 2).
Both 12 and 13 also contained small crucibles
and smelting ladles, 12 of which were either most-
ly complete or fragmented (with handles), together
with 26 detached handles; a miniature ceramic pot,
probably used as a smelting ladle (covered with a
slag crust on the inside and a glass-like mass on
the outside, and half-filled with this material); and
numerous small fragments of slagged ceramics
(Ивакин, Степаненко 1982, с. 16, 26).
Area 6 (figs. 2–3, tables 1–2)
14. Metalworking workshop contained numer-
ous highly oxidised copper/bronze items, together
with splashes of copper/bronze, were concentrated
nearby (Сагайдак 1984, с. 9-10).
Area 7 (figs. 2–3, tables 1–2)
15. Non-production structure (artefacts originat-
ed from the cultural layer) contained a fragment of
a crucible covered on both sides with a continuous
layer of glass-like mass (Сагайдак 2003, с. 2-3).
Area 8 (figs. 2–3, tables 1–2)
16. Non-production structure (artefacts origi-
nated from the cultural layer) contained a frag-
ment of the bottom of the crucible covered with
a pellicle of a porous, glass-like mass on the out-
side (Занкин, Сагайдак, Тимощук 1985, с. 44-
46).
Area 9 (figs. 2–3, tables 1–2)
17. Domestic workshop (dim. = 3.4 × 3.4 m)
contained a thermal engineering structure (dim. =
0.8 × 0.6 m): a copper/bronze ingot of a rod-shaped,
flat-convex shape with uneven edges and a back,
weighing 315 g, as well as fragments of crucible
walls covered by copper/bronze slag.
18. Bronze casting workshop (dim. =
3.00 × 2.25 m; contained a thermal engineering
structure measuring 0.86 × 0.51 m) contained a frag-
ment of a crucible wall, covered on both sides with
a thin layer of copper/bronze slag. A small fragment
of a thick-walled crucible was found in the fill of a
thermal engineering structure.
19. Boundaries and orientation of the bronze
casting workshop almost coincided with the boun-
daries of the previous feature: contained fragments
of copper/bronze slag.
20. Cultural layer contained fragments of cruci-
bles (Зоценко и др. 1985, с. 7, 16, 25-30).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 97
Area 10 (figs. 2–3, tables 1–2)
21. Bronze casting workshop (wall L = 2.5 m
and 1.25 m; contained a thermal engineering struc-
ture) contained a vertical rim of a slagged crucible
with a drip of copper/bronze on the inner surface
and a fragment of a slagged crucible wall. Numer-
ous splashes of molten copper/bronze and pie-
ces of slagged clay with copper/bronze inclusions
were found in the fill of the feature pit.
22. Bronze casting workshop (dim. = 2.90 × 1.37 m)
contained fragments of clay coating covered by glass-
like slag and numerous pieces of glass-like slag.
23. Bronze casting workshop (dim. =
2.15 × 1.00 m) contained a slagged crucible.
Fig. 4. Casting vessels: 1–2 — from feature 104, after: Сагайдак та ін. 2012a; 3 — from feature 68, after: Сагайдак, Серге-
ева 1996; 4–7 — from feature 49, after: Бидзиля, Тимощук, Фридман 1990; Fig. 5 Casting moulds: 1 — from feature 34,
after: Сагайдак и др. 1988; 2 — from feature 4, after: Сагайдак, Чернов 1982; 3–4, 7 — from feature 3, after: Гупало, Іва-
кін, Сагайдак 1979; 5 — from feature 81, after: Хамайко 2006; 6 — from feature 31, after: Зоценко, Брайчевська 1993 —
from feature 84, after: Сагайдак, Черновол, Пефтіць 2006; 9–17 — from feature 7, after: Сагайдак, Чернов 1982
1 2
3
4
5
6 7 8
9
10
11
12
13
14
15
16 17
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 298
Fig. 5. Casting moulds: 1 — from
feature 34, after: Сагайдак и др. 1988;
2 — from feature 4, after: Сагайдак,
Чернов 1982; 3–4, 7 — from feature 3,
after: Гупало, Івакін, Сагайдак 1979;
5 — from feature 81, after: Хамайко
2006; 6 — from feature 31, after: Зоцен-
ко, Брайчевська 1993
1
2
3
4
5
6
7
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 99
24. Bronze casting workshop (dim. = 2.5 × 1.6 m)
contained splashes of copper and bronze, glass-like
slag, fragments of clay coated with glass-like slag,
traces of copper and bronze, and a thick-walled cast-
ing vessel with no traces of use; a discarded thermal
engineering structure was also present.
25. Non-production structure (dim. = 2.00 × 0.75 m;
artefacts originated from the cultural layer) contained a
small, slagged fragment of a crucible (Сагайдак, Зан-
кин, Тимощук 1988, с. 5-11, 13-14, 16-18, 22-23).
Area 11 (figs. 2–3, tables 1–2)
26. Metalworking workshop (with clay-coated
walls, dim. = 4.35 × 4.00 × 4.37 m) contained a sig-
nificant number of splashes of crucible bronze and
copper, weighing about 10 g, and fragments of the
slagged crucibles were found, as well as two ther-
mal engineering structures used for metal casting
(Зоценко, Брайчевська 1993, с. 49-53, рис. 5–6).
The first thermal engineering structure (dim. =
1.40 × 0.74 × 0.38 m) contained small pieces of
glass-like slag in its fill. Beneath, two pieces of
chalcosine ore weighing 270 and 125 grams were
found, both with traces of cutting on one side. There
was a fragment of a crucible, slagged on the out-
side, but lacking a glass-like crust on top. On the in-
side, a heavy, dense slag-metal mass adhered to the
crucible wall (Зоценко, Брайчевська 1993, с. 90-
95, рис. 23). The second thermal engineering struc-
ture had a height of 0.4 m (Зоценко, Брайчевська
1993, с. 94, рис. 24). Numerous glass-like slags
were found near these thermal engineering struc-
tures, some of which adhered to ceramic fragments.
27. Metalworking workshop (dim. = 4.40 × 2.00
× 1.75 m; contained a thermal engineering structure
measuring 1.15 × 1.10 m, H = 0.35 m): a fragment of
a crucible covered by a slag crust was found nearby
(Зоценко, Брайчевська 1993, с. 55, рис. 9).
28. Metalworking workshop (dim. =
1.60 × 1.05 × 0.50 m, located in the open air and
probably covered by a canopy) contained fragments
of burnt clay with adhering copper and bronze ox-
ides — probably the remains of its frame — together
with a significant amount of glass-like slag were found
around it (Зоценко, Брайчевська 1993, с. 55-56, 96).
29. Non-production structure (artefacts orig-
inated from the cultural layer) contained a small
bowl with a flat bottom used as a crucible, its inner
surface covered by crust, while the outer surface
was coated by dense slag.
30. Cultural layer contained an almost complete
crucible with an outer surface covered with a crust
and a droplet-like patch of oxide copper/bronze on
the bottom.
31. Cultural layer contained a casting mould
(fig. 5: 6) (Зоценко, Брайчевская 1987; Зоцен-
ко, Брайчевська 1993, с. 46-47, 97-98, рис. 3–4,
25: 5).
Area 12 (figs. 2–3, tables 1–2)
32. Jewellery workshop (diam. ≈ 1 m) con-
tained copper/bronze fragments of wire blanks
twisted into rings.
33. Cultural layer contained a small fragment of
a slagged crucible wall (Андрощук, Бобровский,
Зоценко 1988, с. 5-6, 13-14).
Area 13 (figs. 2–3, tables 1–2)
34. Jewellery workshop contained a casting
mould (fig. 5: 1).
35. Jewellery workshop (dim. = 2.7 × 2.5 m)
contained several pieces of copper/bronze slag
(Сагайдак и др. 1988, с. 13-15; Сагайдак, Брай-
чевская, Михайлов 1990, с. 7-8).
36. Domestic workshop (dim. = 3.75 × 3 m)
contained a fragment of a pyrophyllite casting
mould (Сагайдак и др. 1988, с. 15-16; Сагайдак,
Брайчевская, Михайлов 1990, с. 6-7, ф. 28).
37. Jewellery workshop (dim. = 2.12 × 1.63 m)
contained a fragment of a crucible (Сагайдак,
Брайчевская, Михайлов 1990, с. 10).
Area 14 (figs. 2–3, tables 1–2)
38. Bronze casting workshop (dim. =
4.5 × 3.5 m) contained a fragment of a stone cast-
ing mould and a significant number of copper/
bronze alloy products, including a large frag-
ment of a copper/bronze sheet from a large dish
and several small fragments of metal sheets (un-
finished products, products requiring repair, and
metal scrap intended for remelting) (Івакін та ін.
1990, с. 1-2).
Area 15 (figs. 2–3, tables 1–2)
39. Non-production structure (dim. ≈ 3 × 3 m;
artefacts originated from the cultural layer) con-
tained two closed-type smelting ladles with-
out openings for loading raw materials (Занкин,
Полин, Калюк 1990, с. 29-30).
40. Cultural layer contained fragments of cruci-
bles, including one complete crucible; small copper/
bronze ingots; casting pellicle; and glass “threads,”
which could have been used in jewellery production
(Занкин, Полин, Калюк 1990, с. 36, 41-42).
Area 16 (figs. 2–3, tables 1–2)
41. Cultural layer contained a casting mould
(Сагайдак, Сергеева, Тимощук, 1989, с. 18).
Area 17 (figs. 2–3, tables 1–2).
42. Domestic workshop (dim. = 3.5 × 3.5 m;
contained a thermal engineering structure mea-
suring 1.10 × 1.05 m, which had been rebuilt four
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2100
Fig. 6 Tools: 1–2 — from feature 84, after: Сагайдак, Чер-
новол, Пефтіць 2006; 3 — from feature 108, after: Іва-
кін та ін. 2016
times, with a pit measuring 0.85 × 0.75 m located
in front of it) contained fragments of thick-walled
crucibles which were covered by glass-like slag on
the outside, and a broken iron hand punch.
43. Bronze casting workshop (dim. =
2.35 × 2.00 m) contained fragments of crucibles
covered by glass-like slag on the outside.
44. Bronze casting workshop (dim. =
1.85 × 1.15 m; contained a thermal engineering
structure) contained fragments of crucible walls,
the inner and outer sides of which were covered by
glass-like slag, together with pieces of porous slag
containing copper/bronze inclusions.
45. Domestic workshop (dim. = 3.5 × 2.00 m;
contained a thermal engineering structure) con-
tained a thin, trapezoidal-shaped plate of pyro-
phyllite with evenly ground faces, similar to a
blank for a casting mould panel.
46. Bronze casting workshop contained a frag-
ment of a thick-walled crucible wall covered by
glass-like slag.
47. Bronze casting workshop contained a rectan-
gular tin/lead plate bearing chopping marks, that could
have been used as raw material for bronze production.
48. Non-production structure (dim. = 3.00 ×
2.50 × 2.10 × 1.25 m; artefacts originated from the
cultural layer) contained a round bottom of a thick-
walled, wide-open, conical crucible (outside cov-
ered with glass-like slag).
49. Bronze casting workshop (dim. =
0.65 × 0.50 m, a massive glass-like mass occupied
half of its working volume with inclusions of cop-
per/bronze): from above, there was a crucible with
adhered inclusions of oxidation copper/bronze,
and its inner surface was clean (fig. 4: 4). Splash-
es of copper and bronze covered the surrounding
ground surface, as well as fragments of crucibles
(fig. 4: 5–7) and small pieces of glass-like slag
containing copper and bronze inclusions. Near-
by, a fragment of marketable bronze was found: a
short rod with chopped ends and a triangular cut-
away weighing 60.2 g. Also, a twisted, thin cop-
per/bronze plate that could have been a coin or a
pendant blank was found. Several small lenticular
pits filled with charcoal, pieces of slag, and cop-
per/bronze were identified near the feature.
50. Cultural layer contained the base of a flat-
bottomed crucible slagged on both sides; a crucible
wall fragment with glass-like slag on the outside;
and the massive bottom of the crucible also covered
by the glass-like mass on the outside.
51. Cultural layer contained a fragment of the
wall of a large crucible, the outer side of which is cov-
ered by glass-like slag (Бидзиля, Тимощук, Фридман
1990, с. 22-25, 27-30, 39-40, 42, 52, 62-66).
Area 18 (figs. 2–3, tables 1–2)
52. Metalworking workshop (dim. = 4.25 ×
3.50 m; contained a thermal engineering structure
and five pits) contained an iron nozzle, glass-like
slag, and two pieces of glass-like slag with cop-
per inclusions. Pieces of copper/bronze and glass-
like slag were found in the fill of pit 3 (dim. =
1.63 × 0.75 m). A smelting ladle with a side hole
was found in the fill of pit 5 (diam. = 0.4 m).
53. Metalworking workshop (dim. = 3.63 ×
2.10 m) contained fragments of a crucible with a
bumpy, slagged outer surface and a smelting ladle
fragment (Калюк, Фридман 1990, с. 77-80, 88-89).
Area 19 (figs. 2–3, tables 1–2)
54. Metalworking workshop (dim. = 3.0 ×
2.3 m; contained a thermal engineering structure)
contained a rim of a crucible.
55. Bronze casting workshop (dim. = 3.3 ×
3.2 m; contained the thermal engineering structure
measuring 1.1 × 1.1 m) contained an iron chisel.
56. Bronze casting workshop (dim. =
4.2 × 2.3 m) contained a fragment of a crucible.
57. Bronze casting workshop (dim. =
2.5 × 1.2 m) contained a copper/bronze rod com-
posed of a thread of balls (a blank or unfinished
product), fragments of crucible walls, a fragment
of the rear part of the crucible/smelting ladle with
a side opening for loading metal, and a fragment of
the crown of a crucible with a pouring spout.
58. Bronze casting workshop (dim. = 3.25 ×
3.25 m) contained a small piece of a crucible wall,
a drop of oxidized copper or bronze, and pieces of
copper/bronze slag.
1
2
3
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 101
59. Bronze casting workshop (dim. = 2.2 ×
0.7 m; contained a thermal engineering struc-
ture) contained a considerable quantity of copper/
bronze slag.
60. Cultural layer contained casting moulds
(dim. = 7.5 × 5.5 cm; th. = 3.5 cm; dim. = 7 × 6 cm;
th. = 37–45 mm).
61. Cultural layer contained fragments of cru-
cibles (Калюк, Фридман 1990, с. 29-31, 42, 46,
49-52, 55-56, 61-64).
Area 20 (figs. 2–3, tables 1–2)
62. Bronze casting workshop (dim. = 5 × 4.25 m)
contained ceramic slag covered by glass-like slag
and a fragment of burnt granite, which may have
been part of the thermal engineering structure, with
traces of copper/bronze oxidation on one of its faces.
63. Bronze casting workshop (dim. =
5.5 × 1.5 m) contained a fragment of a crucible wall
covered with an oxidation crust resulting from
non-ferrous metal melting.
64. Cultural layer contained a fragment of a
crucible wall, the outer side of which was covered
with a dense crust (also extending over one of the
crucible’s faces), and a part of the smelting ladle
with a dense layer of copper/bronze oxides cover-
ing both its inner and outer surfaces (Башкатов,
Зоценко, Тимощук 1992, с. 22, 32, 37-38, 45).
Area 21 (figs. 2–3, tables 1–2)
65. Cultural layer contained a copper/bronze
matrix for embossing lily-shaped pendants, with
poorly removed sprues on the branches (Занкин,
Калюк 1992, с. 16-17; Калюк, Занкін 1993, с. 68).
Area 22 (figs. 2–3, tables 1–2)
66. Cultural layer contained a crucible bottom
(Бидзиля, Занкин, Калюк 1993, с. 35).
Area 23 (figs. 2–3, tables 1–2)
67. Bronze casting workshop (remains of a can-
opy) contained five small thermal engineering struc-
tures located 0.80–1.25 m apart; one preserved the
lower part (diam. = 0.15 m, wall th. ≈ 0.1 m). Blanks
of small cloisonné enamel crosses were found within
the feature. A total of 26 crosses were found, 17 of
which had fused into a single mass due to strong oxi-
dation. The blanks of the crosses were of two types:
three-blade-ended and oval-ended. The surrounding
surface was covered in drop-like splashes of copper/
bronze, as well as numerous small fragments of cru-
cibles/smelting ladles. Five whole specimens were
found among these fragments. The discovery of a
fragment of an unburned crucible may indicate lo-
cal manufacturing (Сагайдак, Сергєєва, Михайлов
1997; Сагайдак, Сергеева, Михайлов 2004, с. 15-
16, 19-21).
Area 24 (figs. 2–3, tables 1–2)
68. Jewellery workshop (dim. = 2.3 × 2.0 m)
contained a fragment of a crucible with partitions
used in the production of cloisonné enamel prod-
ucts (fig. 4: 3), as well as several ceramic floor tiles
covered with glass-like slag (Сагайдак, Сергеева
1996, с. 10-12).
Area 25 (figs. 2–3, tables 1–2)
69. Cultural layer contained a fragment of
twisted copper or bronze wire and several small
pieces of non-ferrous metal slag (Сагайдак,
Сергеева 2002, с. 5).
Area 26 (figs. 2–3, tables 1–2)
70. Cultural layer contained a fragment of a cru-
cible wall covered by glass-like slag on the outside
and a casting mould (Сагайдак и др. 1997, с. 18-19).
Area 27 (figs. 2–3, tables 1–2)
71. Jewellery workshop (dim. = 1 × 1 m) con-
tained numerous copper/bronze splashes.
72. Cultural layer contained a casting mould
(Сагайдак, Башкатов, Михайлов 1998, с. 11, 19).
Area 28 (figs. 2–3, tables 1–2).
73. Non-production structure (artefacts originat-
ed from the cultural layer) contained a fragment of a
crucible (Сагайдак, Сергеева 1999, с. 20, 30).
Area 29 (figs. 2–3, tables 1–2)
74. Bronze casting workshop (contained a
thermal engineering structure with a two-level
base showing traces of repair) contained numer-
ous copper/bronze splashes, and fragments of cop-
per/bronze items, possibly non-ferrous metal scrap
(Сергєєва, Шевченко 2007, с. 25-27).
Area 30 (figs. 2–3, tables 1–2)
75. Cultural layer contained a casting mould
(Сагайдак, Сергеева, Горбаненко 2002; Сагай-
дак, Сєргєєва, Горбаненко 2003, с. 246-247,
рис. 4: 3).
Area 31 (figs. 2–3, tables 1–2)
76. Bronze casting workshop (dim. = 2.5 × 2.0 m;
contained a thermal engineering structure) con-
tained fragments of crucibles, crucible walls cov-
ered with glass-like slag, fragments of glass-like
masses, and stone casting moulds for casting in-
gots of metal intended for trade.
77. Cultural layer contained fragments of cruci-
bles and ceramic vessel walls covered with glass-
like slag (Сергеева, Тараненко, Журухина 2003;
Сергєєва, Тараненко, Журухіна 2005).
Area 32 (figs. 2–3, tables 1–2)
78. Jewellery workshop (dim. = 0.12 × 0.07 m,
H ≈ 0.50 m, wall th. = 0.07–0.10 m): traces of non-
ferrous splashes and a significant amount of glass-
like slag were found nearby.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2102
79. Cultural layer contained pieces of cop-
per/bronze, pieces of glass-like mass, pieces of
glass-like slag, and a piece of smalt (Сагайдак,
Башкатов, Хамайко 2004, с. 7).
Area 33 (figs. 2–3, tables 1–2)
80. Cultural layer contained numerous frag-
ments of crucibles (Сагайдак, Башкатов 2004,
с. 5-11).
Area 34 (figs. 2–3, tables 1–2)
81. Cultural layer contained numerous pieces
of copper/bronze slag, a casting mould (fig. 5: 5)
(Сагайдак, Хамайко 2005, с. 16-18; Хамайко
2006; 2010, рис. 1).
Area 35 (figs. 2–3, tables 1–2)
82. Cultural layer contained numerous cruci-
bles, including complete forms (Тараненко 2017,
с. 149, табл. 10).
Area 36 (figs. 2–3, tables 1–2)
83. Domestic workshop (dim. = 6.6–
8.6 × 2.15 × 0.25 m; contained a thermal engi-
neering structure measuring 2 × 1.25 m) contained
fragments of crucibles (Сагайдак, Тараненко,
Івакін 2005; 2006, с. 328).
Area 37 (figs. 2–3, tables 1–2)
84. Non-production structure (L ≈ 15.0 m,
W = 1.5–2.0 m; artefacts originated from the cul-
tural layer) contained pieces of glass-like slag, a
fragment of iron scales (fig. 6: 2), an iron chisel
(fig. 6: 1), and a fragment of a crucible (fig. 4: 8).
These may represent redeposited material from
the cultural layers of Zamkova Hill (Сагайдак,
Черновол, Пефтіць 2006, с. 12-13, 16-17, 19,
рис. 13: 1; 14: 3; 37: 1).
Area 38 (figs. 2–3, tables 1–2)
85. Bronze casting workshop (dim. =
1.18 × 0.65 m, laid out of raw bricks, and lowered
into a pit measuring 1.55 × 0.83 m) contained
some copper/bronze items represent scrap collect-
ed for remelting.
86. Bronze casting workshop (related to the
thermal engineering structure nearby) contained
charcoal.
87. Bronze casting workshop contained frag-
ments of crucibles.
88. Bronze casting workshop (dim. =
1.25 × 0.80 m) contained a casting mould and a
crucible fragment.
89. Cultural layer contained numerous frag-
ments of crucibles and pieces of glass-like slag.
90. Cultural layer contained fragments of cru-
cibles, and a piece of glass-like slag (Сергєєва,
Шевченко 2007a, с. 337-339; 2007b, с. 9-10, 14-
15, 21).
Area 39 (figs. 2–3, tables 1–2)
91. Bronze casting workshop (dim. =
6.0 × 1.5 m) contained fragments of crucibles,
copper/bronze splashes and slag, glass-like slag
(Сагайдак, Хамайко, Вергун 2007, с. 14).
92. Jewellery workshop (dim. = 7 × 5 m) con-
tained fragments of crucibles; a fragment of a cru-
cible with gold droplets on the inner side of the
rim; copper and bronze scrap; irregularly shaped
flattened copper and bronze ingots; copper and
bronze splashes; gold splashes (0.3–0.6 cm); bul-
lion wire; fragments of charred fabric embroi-
dered with it; pieces of copper and bronze slag;
amber; and rock crystal showing traces of work-
ing (Сагайдак, Хамайко, Вергун 2009, с. 264-
265, рис. 1–2; Сагайдак, Хамайко, Комар 2015,
с. 28-29).
93. Non-production structure (artefacts origi-
nated from the cultural layer) contained fragments
of a crucible and pieces of copper/bronze slag.
94. Non-production structure (artefacts origi-
nated from the cultural layer) contained pieces of
copper/bronze slag.
95. Non-production structure (artefacts origi-
nated from the cultural layer) contained a fragment
of a crucible.
96. Non-production structure (artefacts origi-
nated from the cultural layer) contained pieces of
glass-like slag and a piece of tin/lead.
97. Non-production structure (artefacts origi-
nated from the cultural layer) contained a piece of
copper/bronze slag.
98. Non-production structure (artefacts origi-
nated from the cultural layer) contained a piece of
glass-like slag.
99. Cultural layer contained a fragment of a
crucible, fragments of non-ferrous wire (one of
yellow metal and the other of copper/bronze),
pieces of tin/lead, a fragment of smalt, pieces of
glass-like slag, and copper/bronze slag.
100. Cultural layer contained iron jeweller’s
tweezers and a piece of glass-like slag.
101. Cultural layer contained fragments of cru-
cibles, copper/bronze slag (Сагайдак, Хамайко,
Вергун 2007; Сагайдак та ін. 2012b, с. 267).
Area 40 (figs. 2–3, tables 1–2)
102. Cultural layer contained a fragment
of a crucible and pieces of copper/bronze slag
(Сагайдак та ін. 2007, с. 18).
Area 41 (figs. 2–3, tables 1–2)
103. Non-production structure (dim. =
4.5 × 4.5 m, contained a thermal engineering struc-
ture measuring 1.5 × 1.5 m; artefacts originated
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 103
from the cultural layer) contained fragments of
crucibles (Сагайдак та ін. 2008, с. 20, 24).
Area 42 (figs. 2–3, tables 1–2)
104. Cultural layer contained fragments of cruci-
bles (fig. 4: 1–2) (Сагайдак та ін. 2012a, с. 29-30).
Area 43 (figs. 2–3, tables 1–2)
105. Bronze casting workshop (W = 1.1 m)
contained a lot of small copper/bronze melts on its
surface.
106. Bronze casting workshop (L = 0.53 m,
W = 0.88 m, H = 0.24 m) contained a crucible wall.
107. Bronze casting workshop (dim. =
1.9 × 0.4 m) contained a fragment of the crucible
bottom.
108. Cultural layer contained an iron chisel
(fig. 6: 3), metal casting tools (non-ferrous metal
pushers), fragments of crucibles, a copper/bronze
washer blank, a tin/lead ingot, pieces of sheet tin/
lead, a tin/lead bundle, pieces of copper/bronze
slag, pieces of glass-like slag, and copper/bronze
melts and tin/lead melts.
109. Cultural layer contained fragments of cru-
cibles, pieces of glass-like slag, copper/bronze
melts, tin/lead melts, pieces of copper/bronze slag,
a non-ferrous metal casting pusher, a workpiece
for a copper/bronze ring, copper/bronze scrap,
several small pieces of copper/bronze scrap, semi-
finished products of twisted copper/bronze wire
(Івакін та ін. 2016, с. 39, 43-44, 57; 2018).
Casting Moulds (Brief Descriptions of Selected
Examples)
The casting moulds are among the most infor-
mative artefacts found in the above-described fea-
tures, providing insights into the variety of prod-
ucts manufactured by medieval Kyiv craftsmen.
33. Mould 1 (fig. 5: 3) — (pyrophyllite; dim. =
7.2 × 6.5 × 5.9 cm; th. = 1.4 cm and 0.9 cm) was
intended for casting belt-set plaques. An Ara-
bic inscription was found on one of the side fac-
es. Mould 2 (fig. 5: 7) (pyrophyllite; dim. =
8.0 × 6.2 cm; th. = 0.4–0.8 cm) was intended for
casting round, segment-shaped, and pentagonal
plaques for a belt set on one side and wire for
suspending kolts, etc., on the other side. Mould 3
(fig. 5: 4) — (slatestone; dim. = 5.5 × 3.5 cm;
th. = 1.3 cm) preserves only one intact working
side. The side bears impressions of three pads,
three sprues, and channels for removing gases.
The reverse side shows an image of a heart-shaped
3 Numbering of the archaeological features, including the Kyi-
van Rus cultural layers, related to non-ferrous metalworking.
plaque or pendant with dentiform ledges along the
rim (Гупало, Івакін, Сагайдак 1979, с. 48-51,
рис. 7–10; Орлов 1983, с. 31-34).
4. Mould (pyrophyllite; dim. = 27 × 21 mm;
th. = 7–8 mm) was intended for casting rings
(diam. = 18 mm) (fig. 5: 2). One side shows a
longitudinal cleavage face, while the other pre-
serves the working surfaces. One surface was
flat for grinding, and the other was cone-shaped
with a sprue (Сагайдак, Чернов 1982, с. 1-8, 15;
Сагайдак 1991, с. 43-44).
10. Moulds (pyrophyllite). Two fragments were
intended for casting shield rings with inserts in the
centre and imitation granulation along the edges.
Another fragment was intended for a hollow sus-
pension (an unsuccessful attempt was made on its
back to cut out a mould for casting a small icon)
(Ивакин, Степаненко 1985, с. 101, рис. 25).
31. Mould (pyrophyllite; dim. = 49 × 48 ×
48 × 44 mm; th. = 11–15 mm). A panel of a two-
sided mould (fig. 5: 6) intended for casting a trap-
ezoid-shaped pendant (Зоценко, Брайчевская
1987; Зоценко, Брайчевська 1993, с. 46-47, 97-
98, рис. 3–4, 25: 5).
34. Mould (pyrophyllite; th. = 9 mm). A rectan-
gular mould fragment with a ground front face and
a roughly finished reverse (Сагайдак и др. 1988,
с. 13-15; Сагайдак, Брайчевская, Михайлов
1990, с. 7-8).
41. Mould (clay). Intended for casting small
bells with a slit-like opening (Сагайдак, Сергеева,
Тимощук 1989, с. 18).
60. Mould 1 (plinth brick; dim. = 7.5 × 5.5 cm;
th. = 3.5 cm) has a conical hole on one side (diam. =
28 mm; depth = 18 mm). The surface of the cone
is decorated with eight radial lines interconnect-
ed by X-shaped crosses. Two of the lines include
deep, rounded depressions (approx. 1.5 mm deep).
Mould 2 (plinth brick; dim. = 7 × 6 cm; th. = 37–
45 mm) has a conical recess (diam. = 22 mm; depth =
11). Eleven radial lines intersected by two radial cir-
cles are mortised into the recessed surface. No traces
of heat exposure or soot were found. These moulds
were probably intended for casting so-called weight
seals (Калюк, Фридман 1990, с. 61-64).
70. Mould (clay; dim. = 53 × 51 mm; th. =
14 mm). Recesses in the form of a wire with a two-
horned end and balls at the ends are carved on the
working surface (Сагайдак и др. 1997, с. 18-19).
72. Mould (pyrophyllite; dim. = 24 × 14 mm).
A double-panel mould intended for casting small
crosses with a ball-shaped completion of rays
(Сагайдак, Башкатов, Михайлов 1998, с. 11).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2104
75. Mould (stone; dim. ≈ 4 × 3 cm). Oval-shaped
mould intended for casting buttons or small jew-
ellery items (Сагайдак, Сергеева, Горбаненко
2002; Сагайдак, Сєргєєва, Горбаненко 2003,
с. 246-247, рис. 4: 3).
81. Mould (copper/bronze; dim. = 4.0 ×
3.2 × 0.5 cm). Intended for casting small
crosses with extended arms (dim. = 1.7 × 1.7 cm;
1.6 × 1.7 cm) (fig. 5: 5) (Хамайко 2010, рис. 1).
88. Mould intended for casting pads for a chain
(Сергєєва, Шевченко 2007b, с. 9-10).
Discussion
From 1955 to 2016, 109 features and 1316 ar-
tefacts associated with the processing of non-
ferrous metals were discovered and studied
during archaeological excavations conducted
across 43 areas in the Kyivan Podil (tables 1–2,
figs. 2–6).
Bronze casting workshops and their compo-
nents — features 8, 18–19, 21–24, 38, 43–44, 46–
47, 49, 55–59, 62–63, 67, 74, 76, 85–88, 91, and
105–107 (a total of 31) — were identified within
the excavation areas 4, 9–10, 14, 17, 19–20, 23,
29, 31, 38–39, and 43 (a total of 13).
Jewellery workshops and their components —
features 2–3, 6, 10, 32, 34–35, 37, 68, 71, 78, and
92 (a total of 12) — were identified within the ex-
cavation areas 2–5, 12–13, 24, 27, 32, and 39 (a
total of 10).
Metalworking workshops and their compo-
nents — features 5, 7, 14, 26–28, and 52–54 (a to-
tal of 9) — were identified within the excavation
areas 4, 6, 11, and 18–19 (a total of 5). Features
26 and 27 may represent metallurgical workshops.
Domestic workshops and their components —
features 4, 9, 11, 17, 36, 42, 45, and 83 (a total
of 8) — were identified within the excavation
areas 4–5, 9, 13, 17, and 36 (a total of 6). Fea-
tures 17, 45, and 83 likely belonged to founder-
smiths, while features 4, 9, 11, 36, and 42 likely
belonged to jewellers.
One or more workshops could feature multi-
disciplinary production, combining non-ferrous
metalworking with ironmaking/ironworking and
glassmaking/glassworking (Тараненко 2017,
с. 118). Features 5, 7, 11, 26–27, and 52–54 (a
total of 8) likely functioned as universal work-
shops or their components. These combined the
processing of non-ferrous metals with ironmak-
ing and ironworking operations (Паньков 2012,
с. 42-51). Features 5, 7, and 11 (a total of 3) ad-
ditionally specialised in glassmaking and glass-
working operations (Журухіна 2021, с. 128-
145).
In the cultural layers of Kyivan Rus — features
1, 12–13, 15–16, 20, 25, 29–31, 33, 39–41, 48, 50–
51, 60–61, 64–66, 69–70, 72–73, 75, 77, 79–82, 84,
89–90, 93–104, and 108–109 (a total of 49) — spe-
cialised artefacts related to non-ferrous metal pro-
cessing were identified within the excavation areas 1,
5, 7–12, 15–17, 19–22, 25–28, 30–35, and 37–43 (a
total of 32). It’s possible that production workshops
were located near those features. Certain artefacts
were also recovered in non-production structures and
originated from cultural layers — features 15–16, 25,
29, 39, 48, 73, 84, 93–98, and 103 (a total of 15).
These features can be conventionally divided
into the following chronological periods based on
their duration (table 2).
Feature 3 dates to the 10th century. Features 105
and 109 (a total of 2) date to the second half of the
10th century — first half of the 11th century. Fea-
tures 16, 18–19, 22–23, 25–28, 30, 34, 36–37, 51,
58–59, 70, 78, 90, 102, and 106–107 (a total of 22)
date to the 11th century. Features 20, 29, 35, 52–53,
55–57, 71, 76, 81–82, and 103 (a total of 13) date to
the end of the 11th century — first half of the 12th cen-
tury. Features 8, 12, 15, 17, 21, 24, 31, 33, 42, 62–64,
68–69, 72, 74–75, 77, 83, 85–89, and 91–92 (a total
of 26) date to the 12th century. Features 4–7, 9–11,
13–14, 38–41, 43–50, 54, 61, 67, 73, 79, 84, 104, and
108 (a total of 29) date to the second half of the 12th
century — early 13th century. Features 2 and 65 (a to-
tal of 2) date to the first half of the 13th century. Fea-
tures 1, 32, 60, 66, 80, and 93–101 (a total of 14) have
a broad dating range from the 10th or 11th century to
the 13th century because it was impossible to deter-
mine their exact time of existence (table 1–2).
Most features date to the 11th and 12th — early
13th centuries. During those periods, Kyiv experi-
enced its greatest economic prosperity due to nu-
merous trade connections, which is reflected in the
development of non-ferrous metal craft.
The following finds were identified in the fills
of features: nine metals intended for trade, 35 semi-
products, 990 casting vessels, 38 casting moulds,
11 tools, and 233 production waste items (figs. 4–6,
table 2). Analogous artefacts have been found in
Vyshhorod (Бібіков 2018, с. 119-120, 122, 136,
рис. 42б: 2–5, 46), Voin (Довженок, Гончаров,
Юра 1966, с. 74-75), Chernihiv (Моця, Казаков
2011, с. 73, 126-128, 179), Raikovetske hillfort
(Гончаров 1950, с. 102-107), Novhorod (Рындина
1963, с. 214-219, 224-225, 267-268, рис. 7: 4–6,
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 105
8–10; 12: 4–5, 7, 9), Staraia Ladoga (Рябинин
1994, с. 31), Pskov (Закурина 2006, с. 113), Bi-
loozero (Голубева 1973, с. 122-124, 135-138,
рис. 41: 7, 10–11, 13–17; 12: 9; 47: 2–12; 50: 7, 10;
табл. 12–13), Novogrudok (Гуревич 1981, с. 39,
51, 57, 74, 76, 82, рис. 28: 11; 30: 1; 40: 6; 58: 4,
6–7; 67: 1; табл. 18), at the Serensk (Зайцева 2001,
с. 375) and Bilsk (Халиков 1985, с. 74-75, 78, 86-
100) hillforts.
The concentration of bronze casting, jewellery,
and metalworking workshops in certain districts of
the city led to the formation of craft centres where
non-ferrous metals were processed. Several fac-
tors may explain their location in certain territo-
ries. First, dense urban development, which in-
cluded the main buildings of the workshops and
their components, such as additional production
structures, thermal engineering structures, ware-
houses, pits, etc. Second, proximity to water re-
sources that would ensure production needs and
fire safety. Third, the coexistence of several crafts
within the same centres sharing technological op-
erations to optimise production processes (univer-
sal workshops).
In general, the identification of craft centres
depends on the scope of the archaeological re-
search. Since excavations in Podil are unevenly
distributed, it cannot be said with certainty that
the identified craft centres existed within the ter-
ritorial and chronological boundaries outlined in
this article. The quality of work performed on ad-
jacent excavation areas often differs due to natu-
ral and anthropogenic factors. However, it should
be noted that some centres are located in areas
where local groups of production complexes have
already been identified (Тараненко 2017, с. 113).
Consequently, the reliability of their localisation
is quite high.
Thus, four craft centres (fig. 3) were identi-
fied in the Kyivan Podil during the 10th — early
13th centuries (Сагайдак 1991, с. 31-51, рис. 10;
Тараненко 2017, с. 113, 149, табл. 10).
Centre A, with a total area of approximate-
ly six hectares, was located in the northwestern
part of the district. Here, in five excavation areas
(17–19, 23, and 27), 17 specialised archaeologi-
cal features (42–47, 49, 52–59, 67, and 71) were
discovered and researched, 11 of which relate
to bronze casting, two to jewellery production,
and four to metalworking (fig. 3, table 1). Most
workshops specialised in the processing of cop-
per/bronze (Тараненко 2017, с. 36-40, рис. 15,
19–22).
Centre B was located east of Centre A, and cov-
ered about two hectares. Here, in three excavation
areas (5, 29, and 38), eight specialised archaeolog-
ical features (9–11, 74, and 85–88) were discov-
ered and researched, five related to bronze casting
and three to jewellery businesses (fig. 3, table 1).
The workshops specialised in copper/bronze
processing and jewellery production (Ивакин,
Степаненко 1982, с. 12-14).
Centre C was located east of Centre B, and its
total area was about two hectares. Here, in three ex-
cavation areas (11 and 31–32), five specialised ar-
chaeological features (26–28, 76, and 78) were dis-
covered and researched, three of which related to
metalworking, one to bronze casting and one to
jewellery craft (fig. 3, table 1). The workshops spe-
cialised in copper/bronze processing and jewellery
production (Зоценко, Брайчевська 1993).
Centre D was located southeast of Centres A,
B, and C, and covered about two hectares. In three
excavation areas (4, 9, and 13), 13 specialised ar-
chaeological features (2, 4–8, 17–19, and 34–37)
were discovered and researched, three of which re-
lated to bronze casting, seven to jewellery and three
to metalworking craft (fig. 3, table 1). Most of the
workshops specialised in processing non-ferrous
metals for jewellery production (Тараненко 2017,
с. 89-91).
Conclusions
Forty-three excavation areas in the Kyivan Po-
dil were analysed, and 109 features and 1316 spe-
cialised artefacts dating from the 10th century to
the first half of the 13th century were identified
within their fills. The following were discovered:
31 bronze-casting workshops, 12 jewellery work-
shops, nine metalworking workshops, eight do-
mestic workshops, as well as specialised arte-
facts from 49 cultural layers, some of which
may have originated from nearby workshops. In
some cases, they were combined with ironmak-
ing and/or glassmaking crafts, which used similar
equipment, tools, and technologies for process-
ing raw materials. Most of the features date to the
11th century, and the 12th to the early 13th century,
reflecting the political, socio-economic, and
cultural development of Kyiv during those
periods.
The emergence of these features was influenced
by several factors, including proximity to the Hly-
bochytsia and Dnipro rivers and the Yurkovyt-
sia and Kyianivskyi streams, since such produc-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2106
tion activities involved a high risk of fire; oppor-
tunities to sell products at marketplaces such as
Torhovyshche (in the area of modern Kontrakto-
va Square), and access to the port on the Dnipro
River, which allowed for the import of raw materi-
als and the export of finished goods via waterways
(Сагайдак 1991, с. 27-30, 126; Тараненко 2017,
с. 89-91).
Some of these features formed four craft cen-
tres that specialised in processing non-ferrous met-
als. The territory of each centre may have covered
from two to six hectares.
Дата надходження: 12.05.2025
Дата прийняття до друку: 30.04.26
Дата публікації: 28.06.2026
Андрощук, Ф. А., Бобровский, Т. А., Зоценко, В. Н.
1988. Отчет об исследованиях Почайнинского отряда
Подольской постояннодействующей экспедиции
ИА АН УССР за 1988 г. Науковий архів Інституту
археології НАН України, ф. 64, 1988/25а.
Башкатов, Ю. Ю., Зоценко, В. Н., Тимощук, В. Н. 1992.
Отчет Межигорского отряда постояннодействующей
Подольской экспедиции о полевых исследованиях по
ул. Межигорской, 11 в 1991 г. и полевых наблюдениях в
1991–1992 гг. Науковий архів Інституту археології НАН
України, ф. 64, 1992/231.
Бидзиля, В. И., Тимощук, В. Н., Фридман, М. И.
1990. Отчет научно-производственного кооператива
«Археолог» о полевых исследованиях по улице Оболонс-
кая, 4 в 1989 г. Науковий архів Інституту археології НАН
України, ф. 64, 1989/56.
Бидзиля, В. И., Занкин, А. Б., Калюк, А. П. 1993.
Отчет научно-производственного кооператива «Архео-
лог» об охранных археологических раскопках на киевском
Подоле в 1993 г. Науковий архів Інституту археології НАН
України, ф. 64, 1993/57.
Бібіков, Д. В. 2018. Вишгород та його округа в Х–
ХІІІ ст. Дисертація к.і.н. Інститут археології НАН України.
Голубева, Л. А. 1973. Весь и славяне на Белом Озере
X–XIII вв. Москва: Наука.
Гончаров, В. К. 1950. Райковецкое городище. Киев:
Академия Наук УССР.
Гупало, К. Н., Ивакин, Г. Ю., Сагайдак, М. А. 1976.
Отчет об археологических исследованиях Подола
в 1975 г. Науковий архів Інституту археології НАН
України, ф. 64, 1975/25а.
Гупало, К. М., Івакін, Г. Ю., Сагайдак, М. А. 1979.
Дослідження київського Подолу (1974–1975 рр.).
В: Толочко, П. П. (ред.). Археологія Києва. Дослідження і
матеріали. Київ: Наукова думка, с. 38-62.
Гупало, К. Н. 1981. Ювелирное ремесло. В: Толоч-
ко, П. П. (ред.). Новое в археологии Киева. Киев: Наукова
думка, с. 301-312.
Гуревич, Ф. Д. 1981. Древний Новогрудок. Ленинград: Наука.
Довженок, В. Й., Гончаров, В. К., Юра, Р. О. 1966.
Древньоруське місто Воїнь. Київ: Наукова думка.
Журухіна, О. Ю. 2021. Намисто Середнього Подніпров’я
Х–ХІІІ ст. Дисертація к.і.н. Інститут Археології НАН України.
Зайцева, И. Е. 2001. Ювелирный инструментарий
Серенского городища (XII–XIV вв.). В: Гнутова, С. В,
Зотова, Е. А., Шемаханская, М. С. (ред.). Художественный
металл России. Материалы конференции памяти
Г. Н. Бочарова. 22–24 апреля 1998 г. Москва: Издательский
центр РГГУ, с. 372-385.
Закревский, Н. В. 1868. Описание Киева. 1–2. Москва:
Типография Грачёва и Комп.
Закурина, Т. Ю. 2006. Орудия металлообработки и
оборудование мастерских в средневековом Пскове. Краткие
сообщения Института археологии, 220, с. 111-120.
Занкин, А. Б., Сагайдак, М. А., Тимощук, В. Н. 1985. Отчет
о раскопках отряда Подольской постоянно действующей
экспедиции по ул. Григория Сковороды в 1985 году. Науковий
архів Інституту археології НАН України, ф. 64, 1985/б. н.
Занкин, А. Б., Полин, С. В., Калюк, А. П. 1990. Отчет
о полевых исследованиях Подольской экспедиции НПК
«Археолог» на киевском Подоле по ул. Межигорская, 43 в
1989 г. Науковий архів Інституту археології НАН України,
ф. 64, 1989/81.
Занкин, А. Б., Калюк, А. П. 1992. Отчет научно-
производственного кооператива «Археолог» об исследо-
ваниях на киевском Подоле в 1991–1992 г. Науковий архів
Інституту археології НАН України, ф. 64, 1992/34.
Зоценко, В. Н., Сагайдак, М. А., Гончар, В. Н.,
Брайчевская, Е. А. 1985. Отчет о раскопках Почайнинс-
кого Отряда постоянно действующей Подольской экс-
педиции в Киеве в 1985 году. Науковий архів Інституту
археології НАН України, ф. 64, 1985/170.
Зоценко, В. М., Брайчевская, Е. А. 1987. Отчет
об исследованиях Почайнинского отряда Подольской
экспедиции 1987 г. (ул. Нижний Вал, 41). Науковий архів
Інституту археології НАН України, ф. 64, 1987/26-б.
Зоценко, В. М., Брайчевська, О. А. 1993. Реміс-
ничий осередок ХІ–ХІІ ст. на Київському Подолі.
В: Толочко, П. П. (ред.). Стародавній Київ. Археологічні
дослідження 1984–1989 рр. Київ: Наукова думка, с. 43-103.
Ивакин, Г. Ю., Степаненко, Л. Я. 1982. Отчет о раскоп-
ках по ул. Щекавицкой, № 25–27 в 1981–1982 гг. Науковий
архів Інституту археології НАН України, ф. 64, 1981–82/34д.
Ивакин, Г. Ю., Степаненко, Л. Я. 1985. Раскопки
в северо-западной части Подола в 1980–1982 гг. В:
Толочко, П. П. (ред.). Археологические исследования
Киева 1978–1983 гг. Київ: Наукова думка, с. 77-105.
Івакін, Г. Ю., Козубовський, Г. А., Герасимов, Д. М.,
Чекановський, А. А. 1990. Звіт про роботи на Гончарах
та Кожум’яках у м. Києві у 1989 р. Науковий архів
Інституту археології НАН України, ф. 64, 1989/28-б.
Івакін, Г. Ю., Баранов, В. І., Івакін, В. Г., Чміль, Л. В.,
Бібіков, Д. В., Оленич, А. М., Сергєєва, М. С. 2016. Звіт
про науково-рятівні дослідження Архітектурно-архео-
логічної експедиції ІА НАНУ на ділянці новобудови по
вул. Кирилівська, 37 у Подільському районі м. Києва у
2016 р. Науковий архів Інституту археології НАН України,
ф. 64, 2016/б. н.
Івакін, Г. Ю., Баранов, В. І., Бібіков, Д. В., Івакін, В. Г.,
Оленич, А. М., Сергєєва, М. С., Чміль, Л. В. 2018. Науково-
рятівні дослідження Архітектурно-археологічної екс-
педиції ІА НАНУ на вул. Кирилівській, 37 у м. Києві.
В: Болтрик, Ю. В. (ред.). Археологічні дослідження в
Україні 2016. Київ: ІА НАНУ, с. 58-60.
Калюк, А. П., Фридман, М. И. 1990. Отчет НПК
«Археолог» об охранных археологических исследованиях
в Киеве в 1990 г. Науковий архів Інституту археології
НАН України, ф. 64, 1990/68.
Калюк, О. П., Занкін, А. Б. 1993. Дослідження
НВК «Археолог» на Київському Подолі. В: Відей-
ко, М. Ю. (ред.). Археологічні дослідження на Україні
1992 року. Київ: ІА НАНУ, с. 68-69.
Копилов, Ф. Б. 1956. Звіт за роботу по археологічному
нагляду на земляних роботах в м. Києві та його околицях
за кінець 1955 і весь 1956 р. Науковий архів Інституту
археології НАН України, ф. 64, 1956/33.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 107
Моця, О., Казаков, А. 2011. Давньоруський Чернігів.
Київ: Стародавній світ.
Орлов, Р. С. 1983. Художня металообробка у Києві в
Х ст. Археологія, 42, с. 28-40.
Паньков, С. В. 2012. Залізодобувне і ковальське
виробництво давньоруського Києва та його околиць.
Київ: Інститут Археології НАН України.
Рындина, Н. В. 1963. Технология производства
новгородских ювелиров X–XV вв. Материалы и
исследования по археологии СССР, 117, с. 200-268.
Рябинин, Е. А. 1994. У истоков ремесленного произ-
водства в Ладоге. В: Массон, В. М., Носов, Е. Н. (ред.).
Новые источники по археологии Северо-Запада. Санкт-
Петербург: ИИМК РАН, с. 5-59.
Сагайдак, М. А. 1984. Отчет об исследованиях
в зоне строительства теплотрассы по ул. Героев
Триполья в 1983 г. Науковий архів Інституту археології
НАН України, ф. 64, 1983/181.
Сагайдак, М. А. 1991. Давньокиївський Поділ: Проб-
леми топографії, стратиграфії, хронології. Київ: Наукова
думка.
Сагайдак, М. А. 2003. Звіт про археологічні
дослідження по вул. Набережно-Хрещатицька в 1983 р.
Науковий архів ІА НАНУ, ф. 64, 1983/182.
Сагайдак, М. А. 2010. Містобудування. В: Скрип-
ник, Г. А. (ред.). Історія українського мистецтва: у 5 т. 2.
Мистецтво середніх віків. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильсько-
го НАНУ, с. 390-426.
Сагайдак, М. А, Башкатов, Ю. Ю., Хамайко, Н. В.
2004. Исследования Подольской экспедиции ИА НАНУ на
углу улиц Верхний Вал и Почайнинская в 2003–2004 годах.
Науковий архів Інституту археології НАН України, ф. 64,
2004/б. н.
Сагайдак, М. А., Башкатов, Ю. Ю. 2004.
Исследования Подольской археологической экспедиции
по ул. Сагайдачного, 16–18 в 2004 году. Науковий архів
Інституту археології НАН України, ф. 64, 2004/б. н.
Сагайдак, М. А., Башкатов, Ю. Ю., Михайлов, П. С.
1998. Отчет Подольской постояннодействующей экс-
педиции ИА НАНУ о полевых исследованиях по ул. Щека-
вицкой, 7/10 в 1998 г. Науковий архів Інституту археології
НАН України, ф. 64, 1998/132.
Сагайдак, М. А., Брайчевская, Е. А., Михайлов, П. С.
1990. Отчет о полевых исследованиях Подольской
постояннодействующей экспедиции на участке по
ул. Героев Триполья, 14 в г. Киеве в 1989 г. Науковий архів
Інституту археології НАН України, ф. 64, 1989/30.
Сагайдак, М. А., Занкин, А. Б., Брайчевская, Е. А,
Михайлов, П. С. 1988. Отчет о полевых исследованиях
Подольской постояннодействующей экспедиции на участ-
ке по ул. Героев Триполья, 14 в г. Киев в 1988 г. Науковий
архів Інституту археології НАН України, ф. 64, 1988/25.
Сагайдак, М. А., Занкин, А. Б., Тимощук, В. Н. 1988. Отчет
Подольской постоянно действующей экспедиции. Науковий
архів Інституту археології НАН України, ф. 64, 1987/26.
Сагайдак, М. А., Зоценко, В. М., Івакін, В. Г.,
Тараненко, С. П., Каравайко, Д. В. 2007. Звіт про архео-
логічні дослідження Центра археології Києва ІА НАНУ
2007 р. вул. Набережно-Хрещатицька, 1–а. Науковий архів
Інституту археології НАН України, ф. 64, 2007/269.
Сагайдак, М. А., Зоценко, В. Н., Сергеева, М. С.,
Тимощук, В. Н., Занкин, А. Б., Михайлов, П. С., Баш-
катов, Ю. Ю. 1997. Отчет Подольской постоян-
нодействующей археологической экспедиции Института
археологии НАН Украины об исследованиях 1997 г. на
Киевском Подоле. Науковий архів Інституту археології
НАН України, ф. 64, 1997/119.
Сагайдак, М. А., Івакін, В. Г., Гречко, Д. С., Тара-
ненко, С. П. 2008. Звіт про археологічні дослідження
Центра археології Києва ІА НАНУ 2008 р. вул. Фрунзе, 23–
25. Науковий архів Інституту археології НАН України,
ф. 64, 2008/204.
Сагайдак, М. А, Сергеева, М. С. 1990. Отчет об
археологических исследованиях Киевского Подола в
1990 г. (ул. Волошская, 16). Науковий архів Інституту
археології НАН України, ф. 64, 1990/34.
Сагайдак, М. А., Сергеева, М. С. 1996. Отчет Подольской
экспедиции Института археологии НАН Украины об
охранных исследованиях на территории бывшего греческого
монастыря (Контрактовая площадь 2) в 1996 г. Науковий
архів Інституту археології НАН України, ф. 64, 1996/85.
Сагайдак, М. А., Сергеева, М. С. 1999. Отчет
Подольской постояннодействующей экспедиции ИА
НАНУ об исследованиях по ул. Спасской, 30 в 1998 г. и
по ул. Г. Сковороды в 1999 г. Науковий архів Інституту
археології НАН України, ф. 64, 1999/107.
Сагайдак, М. А., Сергеева, М. С. 2002. Отчет Подольс-
кой постояннодействующей экспедиции об археологических
наблюдениях на Подоле в 1996 и 2000 гг. Науковий архів
Інституту археології НАН України, ф. 64, 1996, 2000/146.
Сагайдак, М. А., Сергеева, М. С., Горбаненко, С. А.
2002. Отчет Подольской постояннодействующей
археологической экспедиции об исследованиях по
ул. Игоревская, 7 в 2002 г. Науковий архів Інституту
археології НАН України, ф. 64, 2002/2.
Сагайдак, М. А., Сергеева, М. С., Михайлов, П. С.
2004. Отчет Подольской постояннодействующей
экспедиции об археологических исследованиях по адресу
ул. Оболонская, 12 (раскоп 1). Науковий архів Інституту
археології НАН України, ф. 64, 1993/156.
Сагайдак, М. А., Сергеева, М. С., Тимощук, В. Н.
1989. Отчет об исследованиях Северо-Западной части
Подола в 1989 г. Науковий архів Інституту археології
НАН України, ф. 64, 1989/265.
Сагайдак, М. А., Сергєєва, М. С., Михайлов, П. С.
1997. Дослідження Київського Подолу. Археологічні
дослідження в Україні 1993, с. 117-120.
Сагайдак, М. А., Сєргєєва, М. С., Горбаненко, С. А. 2003.
Археологічні дослідження в Києві по вул. Ігорівська, 7.
В: Гаврилюк, Н. О. (ред.) Археологічні дослідження в
Україні 2001–2002. Київ: ІА НАНУ; Шлях, с. 246-248.
Сагайдак, М. А., Тараненко, С. П., Івакін, В. Г. 2005.
Звіт Подільської археологічної постійнодіючої експедиції
по дослідженнях за адресою Ярославський провулок 7/9
літом 2005 р. Науковий архів Інституту археології
НАН України, ф. 64, 2005/223.
Сагайдак, М. А., Тараненко, С. П., Івакін, В. Г. 2006.
Дослідження Подолу Києва (Ярославський провулок 7/9, Р–1).
Археологічні дослідження в Україні 2004–2005, с. 327-329.
Сагайдак, М. А., Тараненко, С. П., Міліцин, Д. М., Івакін, В. Г.
2012a. Звіт про археологічні дослідження 2011–2012 рр.,
які проводив Центр археології Києва ІА НАНУ за адресою
вул. Сагайдачного, 16 у Подільському районі м. Києва. Науковий
архів Інституту археології НАН України, ф. 64, 2012/150.
Сагайдак, М. А., Хамайко, Н. В. 2005. Звіт про охоронні
археологічні дослідження на території Київського Подолу
по вул. Верхній Вал, 68 у 2004 р. Науковий архів Інституту
археології НАН України, ф. 64, 2004/257.
Сагайдак, М. А., Хамайко, Н. В., Вергун, О. І. 2007.
Звіт про охоронні археологічні роботи по вул. Спаській,
35 у 2007 р. Науковий архів Інституту археології
НАН України, ф. 64, 2007/268.
Сагайдак, М. А., Хамайко, Н. В., Вергун, О. І.
2009. Нові дослідження торговельно-ремісничих садиб
давньокиївського Подолу. В: Козак, Д. Н. (ред.). Археологічні
дослідження в Україні 2008. Київ: ІА НАНУ, с. 264-267.
Сагайдак, М. А., Хамайко, Н. В., Комар, О. В.,
Вергун, О. І. 2012b. Дослідження давньоруських садиб по
вул. Спаській, 35 у м. Київ. В: Козак, Д. Н. (ред.). Археологічні
дослідження в Україні 2011. Київ: ІА НАНУ, с. 265-268.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2108
Сагайдак, М., Хамайко, Н., Комар, О. 2015. Спаський
розкоп давньокиївського Подолу. Пам’ятки України:
Історія та культура, 5–6 (213–214), с. 20-31.
Сагайдак, М. А., Чернов, С. М. 1982. Отчет об
исследованиях на Подоле в 1981–1982 гг. (ул. Во-
лошская, 16). Науковий архів Інституту археології
НАН України, ф. 64, 1982/34г.
Сагайдак, М. А., Черновол, Д. К., Пефтіць, Д. М. 2006.
Звіт Подільської постійнодіючої експедиції ІА НАНУ про
археологічні дослідження у Києві на вул. Верхній Вал
у 2005–2006 рр. Науковий архів Інституту археології
НАН України, ф. 64, 2005–2006/247.
Самойловський, І. М. 1955. Археологічні спос-
тереження під час земляних робіт на території
Києва р. 1955. Науковий архів Інституту археології
НАН України, ф. 64, 1955/4в.
Сергеева, М. С., Тараненко, С. П., Журухина, Е. Ю.
2003. Отчет Почайнинского отряда Подольской постоянно
действующей экспедиции ИА НАН Украины о полевых
исследованиях по ул. Почайнинской, 27/44 в 2003 году. Науковий
архів Інституту археології НАН України, ф. 64, 2003/б. н.
Сергєєва, М. С., Тараненко, С. П., Журухіна, О. Ю. 2005.
Дослідження на Київському Подолі по вул. Почайнинська, 27/44
у 2003 р. В: Гаврилюк, Н. О. (ред.). Археологічні дослідження в
Україні 2003–2004. Київ; Запоріжжя: ІА НАНУ, с. 58-60.
Сергєєва, М. С., Шевченко, Д. О. 2007a. Досліджен-
ня 2006 р. на Київському Подолі (вул. Щекавицька, 29).
В: Гаврилюк, Н. О. (ред.). Археологічні дослідження в
Україні 2005–2007. Київ; Запоріжжя: ІА НАНУ, с. 335-339.
Сергєєва, М. С., Шевченко, Д. О. 2007b. Звіт про
дослідження Подільської постійно-діючої експедиції
2006 р. на ділянці по вул. Щекавицька, 29. Науковий архів
Інституту археології НАН України, ф. 64, 2006/5.
Тараненко, С. П. 2017. Планувальна структура
давньоруського Подолу Києва: Формування та розвиток.
Київ: ІА НАНУ; Центр археології Києва ІА НАНУ.
Толочко, П. П. 1965. До топографії древнього Києва.
Археологія, 18, с. 14-23.
Халиков, А. Х. 1985. Культура Биляра: Булгарские
орудия труда и оружие Х–ХІІІ вв. Москва: Наука.
Хамайко, Н. В. 2006. Бронзовая ювелирная фор-
ма Х–ХІ вв. с киевского Подола. В: Пескова, А. А., Щег-
лова, О. А. (ред.). Славяно-русское ювелирное дело
и его истоки. Материалы Международной научной
конференции, посвященной 100-летию со дня рождения
Г. Ф. Корзухиной. 10–15 апреля 2006 г. Санкт-Петербург:
Нестор-История, с. 154-157.
Хамайко, Н. В. 2010. Древнерусская бронзовая
ювелирная форма из раскопок на Киевском Подоле.
В: Пескова, А. А., Щеглова, О. А., Мусин, А. Е. (ред.).
Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. Материалы
Международной научной конференции, посвященной
100-летию со дня рождения Г. Ф. Корзухиной. 10–16 апре-
ля 2006 г. Санкт-Петербург: Нестор-История, с. 420-429.
В’ячеслав О. Крижановський
Молодший науковий співробітник відділу археології Києва, Інститут археології НАН України, ORCID: 0000-0002-8999-
7446, kryzhanivskyi@iananu.org.ua
ОБРОБКА КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ НА КИЇВСЬКОМУ ПОДОЛІ (Х — ПЕРША ПОЛОВИНА ХІІІ ст.)
Київський Поділ розташований уздовж правого берега Дніпра, в прибережній низовині, що за часів Київської Русі займав
площу близько 180 га зі щільною забудовою, де виникли різноманітні майстерні, зокрема й такі, що спеціалізувалися на
обробці кольорових металів.
За період з 1955 по 2016 рр. на території 43 ділянок розкопів виявлено й досліджено 109 спеціалізованих об’єктів
та 1316 артефактів, серед яких матеріали з 49 культурних шарів, які могли потрапити туди з найближчих виробничих
споруд. Серед об’єктів виділено 31 бронзоливарну майстерню, 12 ювелірних майстерень, дев’ять ковальських /
слюсарних майстерень, вісім жител-майстерень. Більшість об’єктів датуються XI та XII — початком XIII ст. Деякі з них
поєднувалися із залізоробним / залізообробним та / або скловарним / склоробним ремеслами.
У їх заповненнях зафіксовано 9 товарних металів, 35 напівфабрикатів, 990 ливарних посудин, 38 ливарних форм,
11 інструментів та 233 екземпляри виробничих відходів. Низка виробничих об’єктів утворювали чотири спеціалізовані
ремісничі осередки Подолу площею від 2 до 6 га, які спеціалізувалися на обробці кольорових металів.
Поява значної кількості об’єктів кольорової металообробки на території київського Подолу була зумовлена
близькістю до річок і струмків, оскільки така діяльність пов’язана з високою пожежною небезпекою; можливістю
збувати свою продукцію на ринкових площах; доступ до порту, завдяки чому водними шляхами відбувався імпорт
сировини та експорт готових виробів.
К л ю ч о в і с л о в а: Київська Русь, київський Поділ, кольорові метали, бронзоливарні та ювелірні майстерні, метало-
обробні майстерні, сировина та відходи виробництва, тиглі та ллячки, ливарні форми та інструменти.
References
Androshchuk, F. A., Bobrovskii, T. A., Zotsenko, V. N. 1988. Otchet ob issledovaniiakh Pochaininskogo otriada Podolskoi
postoiannodeistvuiushchei ekspeditsii IA AN USSR za 1988 g. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS
of Ukraine, f. 64, 1988/25-a.
Bashkatov, Iu. Iu., Zotsenko, V. N., Timoshchuk, V. N. 1992. Otchet Mezhigorskogo otriada postoiannodeistvuiushchei Podol-
skoi ekspeditsii o polevykh issledovaniiakh po ul. Mezhigorskoi, 11 v 1991 g. i polevykh nabliudeniiakh v 1991–1992 gg.
Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1992/231.
Bidzilia, V. I., Timoshchuk, V. N., Fridman, M. I. 1990. Otchet nauchno-proizvodstvennogo kooperativa “Arkheolog” o
polevykh issledovaniiakh po ulitse Obolonskaia, 4 v 1989 g. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS
of Ukraine, f. 64, 1989/56.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 109
Bidzilia, V. I., Zankin, A. B., Kaliuk, A. P. 1993. Otchet nauchno-proizvodstvennogo kooperativa “Arkheolog” ob okhrannykh
arkheologicheskikh raskopkakh na kievskom Podole v 1993 g. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS
of Ukraine, f. 64, 1993/57.
Bibikov, D. V. 2018. Vyshhorod ta yoho okruha v X–XIII st. PhD. thesis. The Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine.
Golubeva, L. A. 1973. Ves i slaviane na Belom Ozere X–XIII vv. Moscow: Nauka.
Goncharov, V. K. 1950. Raikovetskoe gorodishche. Kyiv: AN USSR.
Gupalo, K. N., Ivakin, G. Iu., Sagaidak, M. A. 1976. Otchet ob arkheologicheskikh issledovaniiakh Podola v 1975 g. Scientific
Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1975/25a.
Hupalo, K. M., Ivakin, H. Yu., Sahaidak, M. A. 1979. Doslidzhennia kyivskoho Podolu (1974–1975 rr.). In: Tolochko, P. P. (ed.).
Arkheolohiia Kyieva. Doslidzhennia i materialy. Kyiv: Naukova dumka, p. 38-62.
Gupalo, K. N. 1981. Iuvelirnoe remeslo. In: Tolochko, P. P. (ed.). Novoe v arkheologii Kieva. Kyiv: Naukova dumka, p. 301-
312.
Gurevich, F. D. 1981. Drevnii Novogrudok. Leningrad: Nauka.
Dovzhenok, V. Y., Honcharov, V. K., Yura, R. O. 1966. Drevnoruske misto Voin. Kyiv: Naukova dumka.
Zhurukhina, O. Yu. 2021. Namysto Serednoho Podniprovia X–XIII st. PhD. thesis. The Institute of Archaeology, the NAS of
Ukraine.
Zaitseva, I. E. 2001. Iuvelirnyi instrumentarii Serenskogo gorodishcha (XII–XIV vv.). In: Gnutova, S. V, Zotova, E. A.,
Shemakhanskaia, M. S. (eds.). Khudozhestvennyi metall Rossii. Materialy konferentsii pamiati G. N. Bocharova. Moscow,
Russia, 22–24 April 1998. Moscow: Izdatelskii tsentr RGGU, p. 372-385.
Zakrevskii, N. V. 1868. Opisanie Kieva. 1–2. Moscow: Tipografiia Gracheva i Komp.
Zakurina, T. Iu. 2006. Orudiia metalloobrabotki i oborudovanie masterskikh v srednevekovom Pskove. Kratkie soobshcheniia
Instituta arkheologii, 220, p. 111-120.
Zankin, A. B., Sagaidak, M. A., Timoshchuk, V. N. 1985. Otchet o raskopkakh otriada Podolskoi postoianno deistvuiushchei
ekspeditsii po ul. Grigoriia Skovorody v 1985 godu. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of
Ukraine, f. 64, 1985/w. n.
Zankin, A. B., Polin, S. V., Kaliuk, A. P. 1990. Otchet o polevykh issledovaniiakh Podolskoi ekspeditsii NPK “Arkheolog”
na kievskom Podole po ul. Mezhigorskaia, 43 v 1989 g. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of
Ukraine, f. 64, 1989/81.
Zankin, A. B., Kaliuk, A. P. 1992. Otchet nauchno-proizvodstvennogo kooperativa ”Arkheolog” ob issledovaniiakh na kievskom
Podole v 1991–1992 g. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1992/34.
Zotsenko, V. N., Sagaidak, M. A., Gonchar, V. N., Braichevskaia, E. A. 1985. Otchet o raskopkakh Pochaininskogo Otriada
postoianno deistvuiushchei Podolskoi ekspeditsii v Kieve v 1985 godu. Scientific Archives of the Institute of Archaeology,
the NAS of Ukraine, f. 64, 1985/170.
Zotsenko, V. M., Braichevskaia, E. A. 1987. Otchet ob issledovaniiakh Pochaininskogo otriada Podolskoi ekspeditsii 1987 g.
(ul. Nizhnii Val, 41). Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1987/26-b.
Zotsenko, V. M., Braichevska, O. A. 1993. Remisnychyi oseredok XI–XII st. na Kyivskomu Podoli. In: Tolochko, P. P. (ed.).
Starodavnii Kyiv. Arkheolohichni doslidzhennia 1984–1989 rr. Kyiv: Naukova dumka, p. 43-103.
Ivakin, G. Iu., Stepanenko, L. Ia. 1982. Otchet o raskopkakh po ul. Shchekavitskoi, № 25–27 v 1981–1982 gg. Scientific Archives
of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1981–82/34d.
Ivakin, G. Iu., Stepanenko, L. Ia. 1985. Raskopki v severo-zapadnoi chasti Podola v 1980–1982 gg. In: Tolochko, P. P. (ed.).
Arkheologicheskie issledovaniia Kieva 1978–1983 gg. Kyiv: Naukova dumka, p. 77-105.
Ivakin, H. Yu., Kozubovskyi, H. A., Herasymov, D. M., Chekanovskyi, A. A. 1990. Zvit pro roboty na Honcharakh ta Kozhu-
miakakh u m. Kyievi u 1989 r. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1989/28-b.
Ivakin, H. Yu., Baranov, V. I., Ivakin, V. H., Chmil, L. V., Bibikov, D. V., Olenych, A. M., Serhieieva, M. S. 2016. Zvit pro naukovo-
riativni doslidzhennia Arkhitekturno-arkheolohichnoi ekspedytsii IA NANU na diliantsi novobudovy po vul. Kyrylivska, 37 u Po-
dilskomu raioni m. Kyieva u 2016 r. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 2016/w. n.
Ivakin, H. Yu., Baranov, V. I., Bibikov, D. V., Ivakin, V. H., Olenych, A. M., Serhieieva, M. S., Chmil, L. V. 2018. Naukovo-
riativni doslidzhennia Arkhitekturno-arkheolohichnoi ekspedytsii IA NANU na vul. Kyrylivskii, 37 u m. Kyievi. In: Bol-
tryk, Yu. V. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2016. Kyiv: IA NANU, p. 58-60.
Kaliuk, A. P., Fridman, M. I. 1990. Otchet NPK “Arkheolog” ob okhrannykh arkheologicheskikh issledovaniiakh v Kieve v
1990 g. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1990/68.
Kaliuk, O. P., Zankin, A. B. 1993. Doslidzhennia NVK “Arkheoloh” na Kyivskomu Podoli. In: Videiko, M. Yu. (ed.). Arkhe-
olohichni doslidzhennia na Ukraini 1992 roku. Kyiv: IA NANU, p. 68-69.
Kopylov, F. B. 1956. Zvit za robotu po arkheolohichnomu nahliadu na zemlianykh robotakh v m. Kyievi ta yoho okolytsiakh za
kinets 1955 i ves 1956 r. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1956/33.
Motsia, O., Kazakov, A. 2011. Davnoruskyi Chernihiv. Kyiv: Starodavnii svit.
Orlov, R. S. 1983. Khudozhnia metaloobrobka u Kyievi v X st. Arheologia, 42, p. 28-40.
Pankov, S. V. 2012. Zalizodobuvne i kovalske vyrobnytstvo davnoruskoho Kyieva ta yoho okolyts. Kyiv: IA NANU.
Ryndina, N. V. 1963. Tekhnologiia proizvodstva novgorodskikh iuvelirov X–XV vv. Materialy i issledovaniia po arkheologii
SSSR, 117, p. 200-268.
Riabinin, E. A. 1994. U istokov remeslennogo proizvodstva v Ladoge. In: Masson, V. M., Nosov, E. N. (eds.). Novye istochniki
po arkheologii Severo-Zapada. Sankt-Petersburg: IIMK RAN, p. 5-59.
Sagaidak, M. A. 1984. Otchet ob issledovaniiakh v zone stroitelstva teplotrassy po ul. Geroev Tripolia v 1983 g. Scientific Ar-
chives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1983/181.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2110
Sahaidak, M. A. 1991. Davnokyivskyi Podil: Problemy topohrafii, stratyhrafii, khronolohii. Kyiv: Naukova dumka.
Sahaidak, M. A. 2003. Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia po vul. Naberezhno-Khreshchatytska v 1983 r. Scientific Archives
of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1983/182.
Sahaidak, M. A. 2010. Mistobuduvannia. In: Skrypnyk, H. A. (ed.). Istoriia ukrainskoho mystetstva: u 5 t. 2: Mystetstvo sered-
nikh vikiv. Kyiv: IMFE im. M. T. Rylskoho NANU, p. 390-426.
Sagaidak, M. A, Bashkatov, Iu. Iu., Khamaiko, N. V. 2004. Issledovaniia Podolskoi ekspeditsii IA NANU na uglu ulits Verkhnii Val i
Pochaininskaia v 2003–2004 godakh. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64. 2004/w. n.
Sagaidak, M. A., Bashkatov, Iu. Iu. 2004. Issledovaniia Podolskoi arkheologicheskoi ekspeditsii po ul. Sagaidachnogo, 16–18 v
2004 godu. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64. 2004/w. n.
Sagaidak, M. A., Bashkatov, Iu. Iu., Mikhailov, P. S. 1998. Otchet Podolskoi postoiannodeistvuiushchei ekspeditsii IA NANU o
polevykh issledovaniiakh po ul. Shchekavitskoi, 7/10 v 1998 g. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS
of Ukraine, f. 64, 1998/132.
Sagaidak, M. A., Braichevskaia, E. A., Mikhailov, P. S. 1990. Otchet o polevykh issledovaniiakh Podolskoi postoiannodeistvui-
ushchei ekspeditsii na uchastke po ul. Geroev Tripolia, 14 v g. Kieve v 1989 g. Scientific Archives of the Institute of Ar-
chaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1989/30.
Sagaidak, M. A., Zankin, A. B., Braichevskaia, E. A, Mikhailov, P. S. 1988. Otchet o polevykh issledovaniiakh Podolskoi post-
oiannodeistvuiushchei ekspeditsii na uchastke po ul. Geroev Tripolia, 14 v g. Kiev v 1988 g. Scientific Archives of the In-
stitute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1988/25.
Sagaidak, M. A., Zankin, A. B., Timoshchuk, V. N. 1988. Otchet Podolskoi postoianno deistvuiushchei ekspeditsii. Scientific
Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1987/26.
Sahaidak, M. A., Zotsenko, V. M., Ivakin, V. H., Taranenko, S. P., Karavaiko, D. V. 2007. Zvit pro arkheolohichni doslidzhen-
nia Tsentra arkheolohii Kyieva IA NANU 2007 r. vul. Naberezhno-Khreshchatytska, 1–a. Scientific Archives of the Insti-
tute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 2007/269.
Sagaidak, M. A., Zotsenko, V. N., Sergeeva, M. S., Timoshchuk, V. N., Zankin, A. B., Mikhailov, P. S., Bashkatov, Iu. Iu. 1997.
Otchet Podolskoi postoiannodeistvuiushchei arkheologicheskoi ekspeditsii Instituta arkheologii NAN Ukrainy ob issledova-
niiakh 1997 g. na Kievskom Podole. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1997/119.
Sahaidak, M. A., Ivakin, V. H., Hrechko, D. S., Taranenko, S. P. 2008. Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia Tsentra arkheolo-
hii Kyieva IA NANU 2008 r. vul. Frunze, 23–25. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine,
f. 64, 2008/204.
Sagaidak, M. A, Sergeeva, M. S. 1990. Otchet ob arkheologicheskikh issledovaniiakh Kievskogo Podola v 1990 g. /ul. Voloshs-
kaia, 16/. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1990/34.
Sagaidak, M. A., Sergeeva, M. S. 1996. Otchet Podolskoi ekspeditsii Instituta arkheologii NAN Ukrainy ob okhrannykh issledo-
vaniiakh na territorii byvshego grecheskogo monastyria (Kontraktovaia ploshchad 2) v 1996 g. Scientific Archives of the
Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1996/85.
Sagaidak, M. A., Sergeeva, M. S. 1999. Otchet Podolskoi postoiannodeistvuiushchei ekspeditsii IA NANU ob issledovaniiakh
po ul. Spasskoi, 30 v 1998 g. i po ul. G. Skovorody v 1999 g. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS
of Ukraine, f. 64, 1999/107.
Sagaidak, M. A., Sergeeva, M. S. 2002. Otchet Podolskoi postoiannodeistvuiushchei ekspeditsii ob arkheologicheskikh nab-
liudeniiakh na Podole v 1996 i 2000 gg. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64,
1996, 2000/146.
Sagaidak, M. A., Sergeeva, M. S., Gorbanenko, S. A. 2002. Otchet Podolskoi postoiannodeistvuiushchei arkheologicheskoi
ekspeditsii ob issledovaniiakh po ul. Igorevskaia, 7 v 2002 g. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS
of Ukraine, f. 64, 2002/2.
Sagaidak, M. A., Sergeeva, M. S., Mikhailov, P. S. 2004. Otchet Podolskoi postoiannodeistvuiushchei ekspeditsii ob arkheo-
logicheskikh issledovaniiakh po adresu ul. Obolonskaia, 12 (raskop 1). Scientific Archives of the Institute of Archaeology,
the NAS of Ukraine, f. 64, 1993/156.
Sagaidak, M. A., Sergeeva, M. S., Timoshchuk, V. N. 1989. Otchet ob issledovaniiakh Severo-Zapadnoi chasti Podola v 1989 g.
Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1989/265.
Sahaidak, M. A., Serhieieva, M. S., Mykhailov, P. S. 1997. Doslidzhennia Kyivskoho Podolu. Arkheolohichni doslidzhennia v
Ukraini 1993 r., p. 117-120.
Sahaidak, M. A., Sierhieieva, M. S., Horbanenko, S. A. 2003. Arkheolohichni doslidzhennia v Kyievi po vul. Ihorivska, 7.
In: Havryliuk, N. O. (ed.) Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2001–2002. Kyiv: IA NANU; Shliakh, p. 246-248.
Sahaidak, M. A., Taranenko, S. P., Ivakin, V. H. 2005. Zvit Podilskoi arkheolohichnoi postiinodiiuchoi ekspedytsii po doslid-
zhenniakh za adresoiu Yaroslavskyi provulok 7/9 litom 2005 r. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS
of Ukraine, f. 64, 2005/223.
Sahaidak, M. A., Taranenko, S. P., Ivakin, V. H. 2006. Doslidzhennia Podolu Kyieva (Iaroslavskyi provulok 7/9, R–1). Arkhe-
olohichni doslidzhennia v Ukraini 2004–2005 rr., p. 327-329.
Sahaidak, M. A., Taranenko, S. P., Militsyn, D. M., Ivakin, V. H. 2012a. Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia 2011–2012 rr.,
yaki provodyv Tsentr arkheolohii Kyieva IA NANU za adresoiu vul. Sahaidachnoho, 16 u Podilskomu raioni m. Kyieva.
Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 2012/150.
Sahaidak, M. A., Khamaiko, N. V. 2005. Zvit pro okhoronni arkheolohichni doslidzhennia na terytorii Kyivskoho Podolu po
vul. Verkhnii Val, 68 u 2004 r. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 2004/257.
Sahaidak, M. A., Khamaiko, N. V., Verhun, O. I. 2007. Zvit pro okhoronni arkheolohichni roboty po vul. Spaskii, 35 u 2007 r.
Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 2007/268.
Sahaidak, M. A., Khamaiko, N. V., Verhun, O. I. 2009. Novi doslidzhennia torhovelno-remisnychykh sadyb davnokyivskoho
Podolu. In: Kozak, D. N. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2008. Kyiv: IA NANU, p. 264-267.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 111
Sahaidak, M. A., Khamaiko, N. V., Komar, O. V., Verhun, O. I. 2012b. Doslidzhennia davnoruskykh sadyb po vul. Spaskii, 35
u m. Kyiv. In: Kozak, D. N. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2011. Kyiv: IA NANU, p. 265-268.
Sahaidak, M., Khamaiko, N., Komar, O. 2015. Spaskyi rozkop davnokyivskoho Podolu. Pamiatky Ukrainy: Istoriia ta kultura,
5–6 (213–214), p. 20-31.
Sagaidak, M. A., Chernov, S. M. 1982. Otchet ob issledovaniiakh na Podole v 1981–1982 gg. (ul. Voloshskaia, 16). Scientific
Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1982/34-g.
Sahaidak, M. A., Chernovol, D. K., Peftits, D. M. 2006. Zvit Podilskoi postiinodiiuchoi ekspedytsii IA NANU pro arkheolohichni
doslidzhennia u Kyievi na vul. Verkhnii Val u 2005–2006 rr. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS
of Ukraine, f. 64, 2005–2006/247.
Samoilovskyi, I. M. 1955. Arkheolohichni sposterezhennia pid chas zemlianykh robit na terytorii Kyieva r. 1955. Scientific Ar-
chives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1955/4–v.
Sergeeva, M. S., Taranenko, S. P., Zhurukhina, E. Iu. 2003. Otchet Pochaininskogo otriada Podolskoi postoianno deistvuiush-
chei ekspeditsii IA NAN Ukrainy o polevykh issledovaniiakh po ul. Pochaininskoi, 27/44 v 2003 godu. Scientific Archives
of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 2003/w. n.
Serhieieva, M. S., Taranenko, S. P., Zhurukhina, O. Yu. 2005. Doslidzhennia na Kyivskomu Podoli po vul. Pochainynska, 27/44
u 2003 r. In: Havryliuk, N. O. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2003–2004. Kyiv; Zaporizhzhia: IA NANU,
p. 58-60.
Serhieieva, M. S., Shevchenko, D. O. 2007a. Doslidzhennia 2006 r. na Kyivskomu Podoli (vul. Shchekavytska, 29).
In: Havryliuk, N. O. (ed.). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2005–2007. Kyiv; Zaporizhzhia: IA NANU, p. 335-
339.
Serhieieva, M. S., Shevchenko, D. O. 2007b. Zvit pro doslidzhennia Podilskoi postiino-diiuchoi ekspedytsii 2006 r. na diliantsi
po vul. Shchekavytska, 29. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 2006/5.
Taranenko, S. P. 2017. Planuvalna struktura davnoruskoho Podolu Kyieva: Formuvannia ta rozvytok. Kyiv: IA NANU, Tsentr
arkheolohii Kyieva IA NANU.
Tolochko, P. P. 1965. Do topohrafii drevnoho Kyieva. Arheologia, XVIII, p. 14-23.
Khalikov, A. Kh. 1985. Kultura Biliara: Bulgarskie orudiia truda i oruzhie X–XІІІ vv. Moscow: Nauka.
Khamaiko, N. V. 2006. Bronzovaia iuvelirnaia forma X–XІ vv. s kievskogo Podola. In: Peskova, A. A., Shcheglova, O. A. (eds.).
Slaviano-russkoe iuvelirnoe delo i ego istoki. Materialy Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, posviashchennoi 100-letiiu
so dnia rozhdeniia G. F. Korzukhinoi. 10–15 April 2006. Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriia, p. 154-157.
Khamaiko, N. V. 2010. Drevnerusskaia bronzovaia iuvelirnaia forma iz raskopok na Kievskom Podole. In: Peskova, A. A.,
Shcheglova, O. A., Musin, A. E. (eds.). Slaviano-russkoe iuvelirnoe delo i ego istoki. Materialy Mezhdunarodnoi nauchnoi
konferentsii, posviashchennoi 100-letiiu so dnia rozhdeniia G. F. Korzukhinoi. 10–16 April 2006. Sankt-Peterburg: Nestor-
Istoriia, p. 420-429.
|
| id | arheologia-com-ua-article-451 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | English |
| last_indexed | 2026-08-07T01:06:27Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/5d/1517fa2ddb096a0f63cae6e2f094755d.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-4512026-07-07T18:29:48Z Non-Ferrous Metalworking in Kyivan Podil (10th — First Half of the 13th Century) Обробка кольорових металів на Київському Подолі (Х — перша половина ХІІІ ст.) Kryzhanovskyi, V. O. Kyivan Rus, Kyivan Podіl, non-ferrous metals, bronze-casting and jewellery workshops, metalworking workshops, raw materials and production wastes, crucibles and smelting ladles, casting moulds and tools. Київська Русь, київський Поділ, кольорові метали, бронзоливарні та ювелірні майстерні, металообробні майстерні, сировина та відходи виробництва, тиглі та ллячки, ливарні форми та інструменти. The article focuses on the archaeological features and artefacts associated with the processing of non-ferrous metals discovered in the Podil district of Kyiv, highlighting the development of this craft during the period of Kyivan Rus. Specialised structures are presented, including bronze-casting workshops, jewellery workshops, metalworking workshops, domestic workshops, and cultural layers related to such activities. The identification and classification of these structures were made possible through the analysis of specialised artefacts, including metals intended for trade, semi-finished products, casting vessels, casting moulds, tools, and production waste. As a result, craft centres were discovered, indicating that non-ferrous metalworking was a widespread craft in one of the largest medieval cities of Rus. Київський Поділ розташований уздовж правого берега Дніпра, в прибережній низовині, що за часів Київської Русі займав площу близько 180 га зі щільною забудовою, де виникли різноманітні майстерні, зокрема й такі, що спеціалізувалися на обробці кольорових металів.За період з 1955 по 2016 рр. на території 43 ділянок розкопів виявлено й досліджено 109 спеціалізованих об’єктів та 1316 артефактів, серед яких матеріали з 49 культурних шарів, які могли потрапити туди з найближчих виробничих споруд. Серед об’єктів виділено 31 бронзоливарну майстерню, 12 ювелірних майстерень, дев’ять ковальських /слюсарних майстерень, вісім жител-майстерень. Більшість об’єктів датуються XI та XII — початком XIII ст. Деякі з них поєднувалися із залізоробним / залізообробним та / або скловарним / склоробним ремеслами.У їх заповненнях зафіксовано 9 товарних металів, 35 напівфабрикатів, 990 ливарних посудин, 38 ливарних форм, 11 інструментів та 233 екземпляри виробничих відходів. Низка виробничих об’єктів утворювали чотири спеціалізовані ремісничі осередки Подолу площею від 2 до 6 га, які спеціалізувалися на обробці кольорових металів.Поява значної кількості об’єктів кольорової металообробки на території київського Подолу була зумовлена близькістю до річок і струмків, оскільки така діяльність пов’язана з високою пожежною небезпекою; можливістю збувати свою продукцію на ринкових площах; доступ до порту, завдяки чому водними шляхами відбувався імпорт сировини та експорт готових виробів. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2026-06-27 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/451 10.15407/archaeologyua2026.02.088 Arheologia; No 2 (2026): Arheologia; 88-111 Археологія ; № 2 (2026): Археологія; 88-111 Археология; № 2 (2026): Arheologia; 88-111 2616-499X 0235-3490 en https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/451/463 Copyright (c) 2026 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en |
| spellingShingle | Київська Русь київський Поділ кольорові метали бронзоливарні та ювелірні майстерні металообробні майстерні сировина та відходи виробництва тиглі та ллячки ливарні форми та інструменти. Kryzhanovskyi, V. O. Обробка кольорових металів на Київському Подолі (Х — перша половина ХІІІ ст.) |
| title | Обробка кольорових металів на Київському Подолі (Х — перша половина ХІІІ ст.) |
| title_alt | Non-Ferrous Metalworking in Kyivan Podil (10th — First Half of the 13th Century) |
| title_full | Обробка кольорових металів на Київському Подолі (Х — перша половина ХІІІ ст.) |
| title_fullStr | Обробка кольорових металів на Київському Подолі (Х — перша половина ХІІІ ст.) |
| title_full_unstemmed | Обробка кольорових металів на Київському Подолі (Х — перша половина ХІІІ ст.) |
| title_short | Обробка кольорових металів на Київському Подолі (Х — перша половина ХІІІ ст.) |
| title_sort | обробка кольорових металів на київському подолі (х — перша половина хііі ст.) |
| topic | Київська Русь київський Поділ кольорові метали бронзоливарні та ювелірні майстерні металообробні майстерні сировина та відходи виробництва тиглі та ллячки ливарні форми та інструменти. |
| topic_facet | Kyivan Rus Kyivan Podіl non-ferrous metals bronze-casting and jewellery workshops metalworking workshops raw materials and production wastes crucibles and smelting ladles casting moulds and tools. Київська Русь київський Поділ кольорові метали бронзоливарні та ювелірні майстерні металообробні майстерні сировина та відходи виробництва тиглі та ллячки ливарні форми та інструменти. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/451 |
| work_keys_str_mv | AT kryzhanovskyivo nonferrousmetalworkinginkyivanpodil10thfirsthalfofthe13thcentury AT kryzhanovskyivo obrobkakolʹorovihmetalívnakiívsʹkomupodolíhperšapolovinahíííst |