Червонолакова столова амфора із сарматського поховання на Черкащині

Symonenko, O. V.

doi:10.15407/archaeologyua2026.02.081

Червонолакова столова амфора із сарматського поховання на Черкащині

Despite the presence of a representative sample of material (more than 100&nbsp;whole and fragmented vessels), there is still no published work in Ukrainian science with a general analysis of red-slip ware from Sarmatian graves in the Northern Black Sea region. Such research is currently und...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в:	Археологія
Дата:	2026
Випуск:	2
Сторінки:	81-87
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	O. V. Symonenko — доктор історичних наук, провідний науковий співробітник, Інститут археології НАН України, відділ археології раннього залізного віку
Автор:	Symonenko, O. V.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2026
Теми:	Північне Причорномор’я Крим сармати пізні скіфи червонолаковий посуд хронологія.
Онлайн доступ:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/452
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Репозитарії

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824671555026944
author	Symonenko, O. V.
author_facet	Symonenko, O. V.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "O. V. Symonenko", "institution": "доктор історичних наук, провідний науковий співробітник, Інститут археології НАН України, відділ археології раннього залізного віку", "orcid": "" } ]
author_sort	Symonenko, O. V.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	87
container_issue	2
container_start_page	81
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2026-07-07T18:30:12Z
description	Despite the presence of a representative sample of material (more than 100&nbsp;whole and fragmented vessels), there is still no published work in Ukrainian science with a general analysis of red-slip ware from Sarmatian graves in the Northern Black Sea region. Such research is currently underway, and each new find is worthy of attention. The paper deals with a forgotten vessel of a rare type&nbsp;— the table amphora.The vessel was found in 1956 during D.&nbsp;T. Berezovets’s survey along the Ros River near the Neterebkа village of Korsun-Shevchenkivskyi Raion, Cherkasy Oblast, in the Sarmatian grave within a destroyed barrow. The vessel was stored at the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine (collection no.&nbsp;337, inv.&nbsp;no.&nbsp;352) and mentioned only twice in the corpuses of Roman finds by V.&nbsp;V. Kropotkin and O.&nbsp;V. Symonenko.This is a red-slip table amphora of the Pontic sigillata group, Zhuravlev shape&nbsp;1.1. This is the only such vessel found in a Sarmatian grave, but they are well represented among the neighbours and relatives of the Sarmatians: the Late Scythians of Crimea (the Ust-Alma, Zavitne, Belbek&nbsp;IV, and Neizats burial grounds). This shape is dated to the second half of the 1st&nbsp;— early 2nd&nbsp;centuries&nbsp;AD.In the Sarmatian graves of the Northern Pontic region the red-slip ware is quite diverse. The most common forms are cups, bowls, and plates, jugs of various types (including lagynoi and pelikae), mugs, dishes, kantharoi, toilet bottles, and even a guttus. However, this is the first time a table amphora was discovered.Thus, it should be recognised that, unlike cups and plates, table amphorae were rare in the Sarmatian milieu, since such vessels were never found in the eastern Sarmatian territories either. Apparently, they were not practical and were not in demand in nomadic life. Or, on the contrary, they were rare and therefore expensive and not available to everyone. The circumstances of the Sarmatians’ use of Ancient Greek tableware have not been studied and represent an interesting area of research.
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2026.02.081
first_indexed	2026-08-07T01:06:28Z
format	Article
fulltext	НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р. ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО КИЇВ 2  2026 АРХЕОЛОГIЯ Головний редактор ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України Редакцiйна колегiя БОЛТРИК Ю. В. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України БУЙСЬКИХ А. В. – доктор історичних наук, Інститут археології НАН України ГАРДІ С. Е. – PhD, Альянс для боротьби зі злочинністю в інтернеті, Велика Британія ДЖІНДЖАН Ф. – професор, доктор хаб., Університет Сорбонни, Париж-1, Франція ЗАЛІЗНЯК Л. Л. – професор, доктор історичних наук, Інститут археології НАН України КАЙЗЕР Е. – професор, доктор хаб., Вільний університет Берліна, Німеччина МОТУЗАЙТЕ МАТУЗЕВІЧУТЕ (КІН) Ґ. – професор, PhD, Вільнюський університет, Литва ОТРОЩЕНКО В. В. – професор, доктор історичних наук, Інститут археології НАН України ПЛАВІНСЬКИЙ М. О. – кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща ПОТЄХІНА І. Д. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України, Україна РАБІНОВІЦ А. – PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки ФОРНАСЬЄ Й. – професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина ШЕВЧЕНКО Т. М. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (відповідальний секретар) ШНЕЕВАЙС Є. – доктор хаб., Центр археології Ляйбніца, Німеччина NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947 FREQUENCY: QUARTERLY Editor-in-Chief CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Editorial Board BOLTRYK Yu. V. – PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine BUISKYKH A. V. – DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine DJINDJIAN F. – Professor, Dr. Hab., University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France FORNASIER J. – Professor, Ph.D., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany MOTUZAITĖ MATUZEVIČIŪTĖ (KEEN) G. – Professor, Ph.D., Vilniaus universitetas, Lithuania HARDY S. A. – PhD., Alliance to Counter Crime Online, United Kingdom KAISER E. – Professor, Dr. Hab., Institute of Prehistoric Archaeology Freie Universität Berlin, Germany OTROSHCHENKO V. V. – Professor, DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine PLAVINSKI M. O. – PhD in History, University of Warsaw, Poland POTEKHINA I. D. – PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine RABINOWITZ A. – PhD in Classical Archaeology, The University of Texas at Austin, USA SHEVCHENKO T. M. – PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary) SCHNEEWEISS J. – Dr. Hab., Leibniz-Zentrum für Archäologie, Germany ZALIZNIAK L. L. – Professor, DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine ARHEOLOGIA KYIV 2  2026 ЗМIСТ CONTENTS Articles DE LARA LÓPEZ H. Culture Clash in Atlanterra Cave (Cadiz, Spain): Diachronic Interactions between Palaeolithic and Post-Palaeolithic Graphic Traditions BROVENDER Yu. M. On the Problem of Food Re- sources of the Kartamysh Inhabitants BAUKOVA A. Yu. Artemis Anahita. Persian Trace in the Culture and Identity of the Roman City LAPTIEV O. O. «Fire-Steel Brooches», «Tongs» or «Ducks»? An Attempt at Attributing a Category of Saltiv Artefacts Publications of Archaeological Materials TEMÜR A., KANCA S. A Group of Archaic Period Terracotta Figurines in the Samsun Museum SYMONENKO O. V. A Red-Slip Amphora from a Sarmatian Grave in the Cherkasy Region KRYZHANOVSKYI V. O. Non-Ferrous Metal- working in Kyivan Podil (10th — First Half of the 13th Century) SOROKIN S. O., SYTYI Yu. M. Materials of the Second Half of the 13th–15th Centuries from Desna Ri- ver Chernihiv Region Статтi ДЕ ЛАРА ЛОПЕЗ, У. Взаємодія культур у печері Атлантерра (Кадіс, Іспанія): діахронні зв’язки між графічними традиціями палеолітичної та постпа- леолітичної доби БРОВЕНДЕР Ю. М. До проблеми харчових ресурсів мешканців Картамишу БАУКОВА А. Ю. Артеміда Анаїта. Перський слід в культурі та ідентичності римського міста ЛАПТЄВ О. О. «Фібули-кресала», «щипчики» чи «качечки»? Спроба атрибуції однієї категорії салтівських артефактів Публiкацiї археологiчних матерiалiв ТЕМУР А., КАНЧА С. Група теракотових фігурок архаїчного періоду в музеї Самсуна СИМОНЕНКО О. В. Червонолакова столова амфора із сарматського поховання на Черкащині КРИЖАНОВСЬКИЙ В. О. Обробка кольо- рових металів на Київському Подолі (X — перша половина XIII ст.) СОРОКІН С. О., СИТИЙ Ю. М. Нові матеріали другої половини ХІІІ–ХV ст. з Чернігівського Подесення 5 21 29 42 62 81 88 112 Iсторiя науки СТАНИЦІНА Г. О. Листи Богдана Ханенка в науковому архіві Інституту археології НАН України ЛИСИЙ І. О. Історіографія архітектурно- археологічних досліджень галицького замко- вого комплексу в період незалежності України History of Science STANYTSINA H. O. Letters of Bohdan Khanen- ko from the Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine LYSYI I. O. Historiography of Architectural and Archaeological Research of the Halych Castle Com- plex during the Period of Ukraine's Independence 128 144 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 81 УДК: 903.23(477.46)”638” https://doi.org/10.15407/arheologyua2026.02.081 © СИМОНЕНКО Олександр Володимирович, 2026 — доктор історичних наук, провідний науковий співробіт- ник, Інститут археології НАН України, відділ археології раннього залізного віку, ORCID: 0000-0001-6878-556X, simonal@ukr.net © Інститут археології НАН України, 2026 ЧЕРВОНОЛАКОВА СТОЛОВА АМФОРА ІЗ САРМАТСЬКОГО ПОХОВАННЯ НА ЧЕРКАЩИНІ О. В. СИМОНЕНКО Північного Причорномор’я, і вся інформація про нього вичерпується, крім звітів про розкоп- ки, кількома публікаціями та неповним ката- логом знахідок (Simonenko, Marčenko, Limberis 2008, S. 54-85; Симоненко 2013, с. 223-329). Всебічне дослідження червонолакового посуду із сарматських могил зараз триває, і кожна нова знахідка варта уваги. У статті розглянуто май- же невідому широкому загалу посудину рідкіс- ного типу — столова амфора. Опис матеріалу Посудину було знайдено під час розвідок Д. Т. Березовця по р. Росі (рис. 1: 1, 2). Знахідка описана у звіті так1: «Біля цукрового заводу в с. Набутове, по дорозі на Сахнівку, на північній околиці с. Нетеребки понад самою дорогою, проти садиби колгоспника Рака Сергія Ілліча, на лівому корінному березі р. Рось 12 травня 1956 р. під час копання глини на глибині 0,8 м від сучасної поверхні було виявлено кістяк, що лежав черепом на південний захід. Біля кістяка (біля черепа) стояв глиняний дуже тонкостінний глек на кільцевій ніжці з високою шийкою і двома ручками. Вся посудина вкрита поганим червоним лаком, що зійшов у багатьох місцях. Відкривачі глечик розбили й викинули. Нам вдалося зібрати майже всі уламки, крім ручок» (Березовец 1956, с. 8). Вдруге (і востаннє) посудину згадав В. В. Кропоткін у своєму звіті: «701. Нетеребки2, 1956 г. При розвідках Д. Т. Березовця в кургані у впускному сарматському похованні, зруйно- ваному під час земляних робіт, знайдено тон- костінний дворучний глек із роздутим тулу- бом на кільцевому піддоні, з високим горлом і пласкими відігнутими вінцями, лак світло-ко- ричневого кольору, плямистий, поганої якос- ті (рис. 40,7). Розміри: висота 35 см, діаметр горла 6,7 см, діаметр піддона 9 см. Збер.: 1 Тут і далі переклад з російської належить автору. 2 Так в оригиналі у В. В. Кропоткіна. Ця помилка, на жаль, була поширена в Simonenko, Marčenko, Limberis 2008, S. 57, no. 15; Симоненко 2013, с. 270. У статті проаналізовано знахідку 1956 р. червонолакової столової амфори в сармат- ському похованні у с. Нетеребка Черкаської обл., незаслужено забутої дослідниками. Описано обставини знахідки, її подальша наукова доля, наведено паралелі із синхронних пізньоскіфських поховань України, обґрунтовано датування й походження. К л ю ч о в і с л о в а: Північне Причорномор’я, Крим, сармати, пізні скіфи, червонолаковий посуд, хронологія. Червонолакова кераміка пізньоелліністично- го та римського часу — звичайна знахідка в сарматських похованнях. Це один із найбільш надійних хронологічних індикаторів, оскіль- ки датування цієї категорії артефактів об- ґрунтоване в кількох базових працях (Robinson 1959; Hayes 1985; 2008; найбільш повну добір- ку літератури див. Журавлев 2010, с. 180-196). Визначення центрів виробництва певних типів червонолакового посуду та аналогії з античних пам’яток дозволяють із певним ступенем імо- вірності реконструювати торговельні зв’язки сарматів Північного Причорномор’я з греко- римським світом. Уважний аналіз артефактів висвітлює і такі суто прикладні питання, як тривалість використання цієї категорії імпор- ту у варварів, перевага певних типів посуду в їхньому середовищі, розподіл виробів різних центрів у різних ареалах сарматської культури тощо. Попри наявність репрезентативної вибірки матеріалу (понад 100 цілих та фрагментованих посудин), у вітчизняній науці досі немає друкованої праці із загальним аналізом червонолакового посуду із сарматських могил Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 282 Рис. 1. Знахідка в Нетеребці (за: Березовец 1956): 1 — місце розташування сарматського поховання; 2 — посудина з поховання Fig. 1. Finding from Neterebkа (after: Berezovets 1956): 1 — location of the Sarmatian grave; 2 — a vessel from the grave фонди ІА АН УРСР, інв. № 352. Літ.: матері- ал не виданий, повідомлення Д. Т. Березовця» (Кропоткин 1970, с. 80, рис. 40: 7). Посудину тривалий час не могли відшукати у фондах (вона виявилася не там, де мала зберігатися), тому в каталозі римських ім- портів із сарматських поховань Північного Причорномор’я її було описано з неточнос- тями на основі даних В. В. Кропоткіна (Simonenko, Marčenko, Limberis 2008, S. 57, no. 15; Симоненко 2013, с. 270). Коли нарешті було знайдено артефакт і звіт Д. Т. Березовця, виникла можливість і необхідність відреставрувати посудину, подати її сучасний опис і проаналізувати. Дворучним глеком не зовсім коректно названо червонолакову гончарну столову амфору (рис. 2: 1). Вінця відігнуті, сплощені, зовні зрізані навскоси і підкреслені знизу різцем. Шийка висока, циліндрична, дещо розширена донизу. Тулуб овальний, на кільцевому піддоні. Лак темно-помаранчевий, вкриває всю посудину і піддон зовні та горло зсередини, місцями стерся від тривалого використання посудини. На плічках та шийці видно рештки коренів двох ручок. Діаметр вінець 6,7 см, діаметр піддона 9 см, висота посудини 35 см. Зберігається в наукових фондах Інституту археології НАН України, кол. 337, інв. № 352. Візуальний аналіз посудини показав деякі цікаві деталі. Насамперед, рештки коренів ручок на тулубі значно потерті (рис. 2: 2, 3), що вказує на використання амфори упродовж певного часу вже без них. Не дивно, що Д. Т. Березовець не зміг відшукати ручок — їх, скоріше за все, в могилі й не було, і дані про них були додані до опису «за логікою». В. В. Кропоткін мав рацію, визначивши місце знахідки як зруйноване курганне поховання. Найімовірніше, невисокий насип із плином часу зник, і в 1956 р. це місце вже не сприймалося як курган. Але, судячи зі знайдених поблизу двох поховань епохи бронзи, амфора перебувала у впускному сарматському похованні. Впускна могила до насипу більш ранньо- го кургану — найпоширеніший тип сармат- ської поховальної пам’ятки в Північному Причорномор’ї протягом ІІ ст. до н.е. — середини ІІ ст. н.е. У другій половині І ст. н.е. і до початку ІІ ст. на Лівобережжі (Оріль- Самарське межиріччя, Надпоріжжя, Приазов’я) водночас із домінантним масивом впускних поховань з орієнтацією в північному півколі існував культурно-хронологічний горизонт «східної хвилі» — могили мігрантів із Поволжя, 1 2 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 83 Рис. 2. Червонолакова столова амфора з поховання в Нетеребці (фото автора): 1 — сучасний вигляд; 2, 3 — рештки нижнього кореня ручок Fig. 2. Red-slip table amphora from the burial in Neterebkа (photo by the author): 1 — current state; 2, 3 — remains of handle attachments де переважали основні поховання з орієнтацією в південному півколі (Симоненко 2004, с. 157). Могила в Нетеребці опинилася в ареалі домінування впускних поховань. Нехарактерна для них орієнтація в південному півколі, хоч і зрідка, але трапляється в цьому масиві (Симоненко 2004, с. 142). Не виключено, що впускні поховання з орієнтацією в південному півколі залишили язиги (Симоненко 1994, с. 37-38). У сарматських могилах Північного Причорномор’я червонолаковий посуд досить різноманітний. Найчастіші тут чашки, миски й тарілки, глеки різних типів (серед них лагіноси й пеліки), келихи, поодинокі великі тарілі, канфари, туалетні флакони, є навіть гуттуси. Але столова амфора трапилася вперше. За своїми характеристиками (форма вінець, тулуба, розміри) амфора з Нетеребки є зразком виробів групи Pontic sigillata, форма 1.1 (Журав- лев 2010, с. 70, табл. 36, кат. №№ 267–275). Такі посудини були популярні у родичів та південних сусідів сарматів — пізніх скіфів Криму. У мо- гильниках Бельбек IV (могили 6, 8, 62, 68, 145), Завітне (могила 305), Усть-Альминському (могила 763) знайдені червонолакові столові амфори, дуже близькі за формою і розмірами до посудини з Нетеребки. Висота амфор форми Журавлев 1.1 від 20 до 27,6 см (Журавлев 2010, с. 70-71), отже, посудина з Нетеребки дещо вища за наведені аналоги (рис. 3: 1–4). Контури тулуба варіюють від овального до яйцеподібного, але пласкі навскісні вінця у сполученні з таким тулубом притаманні саме формі 1.1 (Журавлев 2010, с. 232, табл. 36: 269). Ці посудини з’являються в могилах пізніх скіфів Криму в другій половині І ст. н.е. (Журавлев 2010, с. 73). Пізніші червонолакові столові амфори (форми 2–4 ІІ ст. н.е.) виявлені в могильниках Бельбек IV (Журавлев 2010, табл. 37, 38), Нейзац (Нессель 2022, с. 118), Завітне (Зайцев та ін. 2007, рис. 9: 37; 19: 19; 21: 1; 23: 4). Уже було зазначено, що в сарматських пам’ятках Північного Причорномор’я червоно- лакові столові амфори невідомі; зразок із Нетеребки поки що поодинокий. Немає таких посудин і в пізніх скіфів Нижнього 2 31 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 284 Рис. 3. Червонолакові столові амфори: 1 — Нетеребка (мал. Д. В. Каравайка); 2 — Бельбек IV, могила 62, за: Гущина, Журавлев 2016, 3 — Усть-Альминский могильник, склеп 763, поховання 1, за: Пуздровский, Труфанов 2017; 4 — За- вітне, могила 305, за: Зайцев та ін. 2007 Fig. 3. Red-slip table amphorae: 1 — Neterebkа (drawing by D. V. Karavaiko); 2 — Belbek IV, grave no. 62, after: Гущина, Журавлев 2016; 3 — Ust-Alma burial ground, crypt no. 763, burial no. 1, after: Пуздровский, Труфанов 2017; 4 — Zavitne, grave no. 305, after: Зайцев et al. 2007 1 2 3 4 0 50 cm ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 85 Рис. 4. Столові амфори іншого типу із сарматських поховань: 1 — Новопилипівка, курган 2; 2, 3 — Золоте, могила 8 (1, 2 — фото автора; 3 — за Корпусова 1983) Fig. 4. Table amphorae of another type from Sarmatian graves: 1 — Novopylypivka, barrow no. 2; 2, 3 — Zolote burial ground, grave no. 8 (1, 2 — photos by the author; 3 — after: Korpusova 1983) Дніпра (Симоненко 2023, с. 87-112). Проте серед неопублікованих матеріалів розкопок М. Я. Рудинського 1951 р. в Молочанському могильнику (Новопилипівка, курган 2) є цікава посудина, яка через свої розміри теж може бути визнана столовою амфорою. Це — червоноглиняна гончарна посудина, вінця якої сплощені, манжетоподібні, з під- різом знизу. Шийка циліндрична, коротка, її основа підкреслена заглибленою лінією. Тулуб яйцеподібний, піддон широкий, кільцевий, із закраїною. На плічках — дві стрічкові високі петельчасті ручки. Поверх- ня вкрита жовтогарячим ангобом, має ротаційні сліди. Діаметр вінець 6 см, під- дона 9 см, максимальна ширина тулуба 16 см, висота 22,5 см, ширина ручки 2,5 см (рис. 4: 1). Комплекс датується лучковою підв’язною фібулою 2 варіанта ІІ серії за В. В. Кропотовим другою половиною І — початком ІІ ст. н.е. (Кропотов 2010, с. 131). Посудина з Новопилипівки доволі рід- кісного типу. Схожа за формою червонолакова столова амфора меншого розміру, але з ручками подібної конструкції (рис. 4: 2, 3) походить із могильника Золоте (Корпусова 1983, рис. 10, 15; табл. XVI: 10). В. Н. Корпу- сова вважає цю посудину боспорською про- дукцією і датує І–ІІ ст. н.е. (Корпусова 1983, с. 39, 99). 1 2 30 3 6 cm ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 286 Резюмуючи, слід визнати, що, на відміну від чашок і тарілок, столові амфори були для сарматів рідкістю, бо таких посудин немає і на східних сарматських теренах. Мабуть, у кочовому побуті вони не були практичними і не користувалися попитом. Або ж, навпаки, — були рідкісними і тому дорогими і не всім доступними. Обставини використання сарматами античного посуду практично не досліджені і є цікавим напрямом майбутнього наукового пошуку. Дата надходження: 08.10.2024 Дата прийняття до друку:22.10.2024 Дата публікації:28.06.2026 Березовец, Д. Т. 1956. Отчет о разведке по р. Роси 1956 г. Науковий архів Інституту археології НАН України, ф. 64, 1956/12б. Гущина, И. И., Журавлев, Д. В. 2016. Некрополь римского времени Бельбек IV в Юго-Западном Крыму. Москва: Исторический музей. Журавлев, Д. В. 2010. Краснолаковая керамика Юго- Западного Крыма I–III вв. н. э. (по материалам позднескифских некрополей Бельбекской долины). Ма- териалы по археологии, истории и этнографии Таврии. Supplementum 9. Симферополь (б. в.). Зайцев, Ю. П., Волошинов, А. А., Кюнельт, Э., Масякин, В. В., Мордвинцева, В. И., Фирсов, К. Б., Флесс, Ф. 2007. Позднескифский некрополь Заветное (Алма-Кер- мен) 1–3 вв. н.э. в Юго-Западном Крыму. Раскопки 2004 г. В: Зайцев, Ю. П., Мордвинцева, В. И. (ред.). Древняя Таврика. Посвящается 80-летию Т. Н. Высотской. Сим- ферополь: Универсум, с. 249-292. Корпусова, В. Н. 1983. Некрополь Золотое (К этнокультурной истории европейского Боспора). Киев: Наукова думка. Кропоткин, В. В. 1970. Римские импортные изделия в Восточной Европе (II в. до н. э. – V в. н. э.). Археология СССР. Свод археологических источников. Д1-27. Москва: Наука. Кропотов, В. В. 2010. Фибулы сарматской эпохи. Киев: АДЕФ-Украина. Нессель, В. А. 2022. Краснолаковая керамика первых веков н. э. в составе погребального инвентаря могильника Нейзац. В: Храпунов, И. Н. (отв. ред.). Крым в сарматскую эпоху (II в. до н. э. – IV в. н. э.), VIII. Севастополь: Альбатрос, с. 109-146. Пуздровский, А. Е., Труфанов, А. А. 2017. Полевые исследования Усть-Альминского некрополя в 2000‒2003 гг. Симферополь: ИП Зуева Т. В. Симоненко, О. В. 1994. Ранньосарматський період в Північному Причорномор’ї. Археологія, 1, с. 32-48. Симоненко, А. В. 2004. Хронология и периодизация сарматских памятников Северного Причерноморья. В: Раев, Б. А. (ред.). Сарматские культуры Евразии: проблемы региональной хронологии. Доклады к 5 международной конференции «Проблемы сарматской археологии и истории». Краснодар (б. и.), с. 134-173. Симоненко, А. В. 2013. Римский и провинциальный импорт у сарматов Северного Причерноморья. Типология и хронология. Saarbrücken: Palmarium Academic Publishing. Симоненко, О. В. 2023. Червонолаковий посуд пізньоскіфських некрополів Низового Дніпра. Археологія і давня історія України, 2 (47), с. 87-112. https://doi. org/10.37445/adiu.2023.02.06 Hayes, J. W. 1985. Sigillate orientali. Ceramica fine Romana nel Bacino Mediterranio (tardo ellenismo e prima impero). In: Giovanni, G. P. (ed.). Atlante delle forme ceramiche II. Enciclopedia del’arte antica, сlassica e orientale. Roma: Enciclopedia Italiana, р. 1-96. Hayes, J. W. 2008. Roman Pottery: Fine-Ware Imports. The Athenian Agora, vol. 32, Princeton: The American School of Classical Studies at Athens. Robinson, H. S. 1959. Pottery of the Roman Period. Chronology. The Athenian Agora, V. Princeton. Simonenko, A. V, Marčenko, I. I., Limberis, N. Yu. 2008. Römische Importe in sarmatischen und maiotischen Gräbern zwischen Unterer Donau und Kuban. Mainz: Verlag Philipp von Zabern. Oleksandr V. Symonenko DSc., Leading Research Fellow, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences, Early Iron Age Archaeology Department, ORCID: 0000-0001-6878-556X, simonal@ukr.net A RED-SLIP AMPHORA FROM SARMATIAN GRAVE IN CHERKASY REGION Despite the presence of a representative sample of material (more than 100 whole and fragmented vessels), there is still no published work in Ukrainian science with a general analysis of red-slip ware from Sarmatian graves in the Northern Black Sea region. Such research is currently underway, and each new find is worthy of attention. The paper deals with a forgotten vessel of a rare type — the table amphora. The vessel was found in 1956 during D. T. Berezovets’s survey along the Ros River near the Neterebkа village of Korsun- Shevchenkivskyi Raion, Cherkasy Oblast, in the Sarmatian grave within a destroyed barrow. The vessel was stored at the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine (collection no. 337, inv. no. 352) and mentioned only twice in the corpuses of Roman finds by V. V. Kropotkin and O. V. Symonenko. This is a red-slip table amphora of the Pontic sigillata group, Zhuravlev shape 1.1. This is the only such vessel found in a Sarmatian grave, but they are well represented among the neighbours and relatives of the Sarmatians: the Late Scythians of Crimea (the Ust-Alma, Zavitne, Belbek IV, and Neizats burial grounds). This shape is dated to the second half of the 1st — early 2nd centuries AD. In the Sarmatian graves of the Northern Pontic region the red-slip ware is quite diverse. The most common forms are cups, bowls, and plates, jugs of various types (including lagynoi and pelikae), mugs, dishes, kantharoi, toilet bottles, and even a guttus. However, this is the first time a table amphora was discovered. Thus, it should be recognised that, unlike cups and plates, table amphorae were rare in the Sarmatian milieu, since such vessels were never found in the eastern Sarmatian territories either. Apparently, they were not practical and were not in demand in nomadic life. Or, on the contrary, they were rare and therefore expensive and not available to everyone. The circumstances of the Sarmatians’ use of Ancient Greek tableware have not been studied and represent an interesting area of research. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 87 K e y w o r d s: Northern Pontic region, Crimea, Late Scythians, chronology, red-slip ware, Sarmatians. Berezovets, D. T. 1956. Otchet o razvedke po r. Rosi 1956 g. Scientific Archive of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1956/12b. Gushchina, I. I., Zhuravlev, D. V. 2016. Nekropol rimskogo vremeni Belbek IV v Iugo-Zapadnom Krymu. Moscow: Istoricheskii muzei. Zhuravlev, D. V. 2010. Krasnolakovaia keramika Iugo-Zapadnogo Kryma I–III vv. n.e. (po materialam pozdneskifskikh nekropolei Belbekskoi doliny). Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii. Supplementum 9. Simferopol. Zaitsev, Iu. P., Voloshinov, A. A., Kiunelt, E., Masiakin, V. V., Mordvintseva, V. I., Firsov, K. B., Fless, F. 2007. Pozdneskifskii nekropol Zavetnoe (Alma-Kermen) 1–3 vv. n.e. v Iugo-Zapadnom Krymu. Raskopki 2004 g. In: Zaitsev, Iu. P., Mordvintseva, V. I. (eds.). Drevniaia Tavrika. Posviashchaetsia 80-letiiu Т. N. Vysotskoi. Simferopol, p. 249-292. Korpusova, V. N. 1983. Nekropol Zolotoe (K etnokulturnoi istorii evropeiskogo Bospora). Kyiv: Naukova dumka. Kropotkin, V. V. 1970. Rimskie importnye izdeliia v Vostochnoi Evrope (II v. do n. e. – V v. n. e.). Arkheologiia SSSR. Svod arkheologicheskikh istochnikov. D1-27. Moscow: Nauka. Kropotov, V. V. 2010. Fibuly sarmatskoi epokhi. Kyiv: ADEF-Ukraina. Nessel, V. A. 2022. Krasnolakovaia keramika pervykh vekov n. e. v sostave pogrebalnogo inventaria mogilnika Neizats. In: Khrapunov, I. N. (ed.). Krym v sarmatskuiu epokhu (II v. do n. e. – IV v. n. e.), VIII. Sevastopol: Albatros, p. 109-146. Puzdrovskii, A. E., Trufanov, A. A. 2017. Polevye issledovaniia Ust-Alminskogo nekropolia v 2000‒2003 gg. Simferopol: IP Zueva T. V Symonenko O.V. 1994. The Early Sarmatian Period in the North Pontic Area. Arheologia, 1, p. 32-48. Simonenko, A. V. 2004. Khronologiia i periodizatsiia sarmatskikh pamiatnikov Severnogo Prichernomoria. In: Raev, B. A. (ed.). Sarmatskie kultury Evrazii: problemy regionalnoi khronologii. Doklady k 5 mezhdunarodnoi konferentsii “Problemy sarmatskoi arkheologii i istorii”. Krasnodar (n. p.), p. 134-173. Simonenko, A. V. 2013. Rimskii i provintsialnyi import u sarmatov Severnogo Prichernomoria. Tipologiia i khronologiia. Saarbrücken: Palmarium Academic Publishing. Symonenko, O. V. 2023. Red Slip Ware from the Late Scythian Necropolises of the Lower Dnipro Basin. Archaeology and Early History of Ukraine, 2 (47), p. 87-112. https://doi.org/10.37445/adiu.2023.02.06 Hayes, J. W. 1985. Sigillate orientali. Ceramica fine Romana nel Bacino Mediterranio (tardo ellenismo e prima impero). In: Giovan- ni, G. P. (ed.). Atlante delle forme ceramiche II. Enciclopedia del’arte antica, classica e orientale. Roma, р. 1-96. Hayes, J. W. 2008. Roman Pottery: Fine-Ware Imports. The Athenian Agora, XXXII. Princeton. Robinson, H. S. 1959. Pottery of the Roman Period. Chronology. The Athenian Agora, V. Princeton. Simonenko, A. V, Marčenko, I. I., Limberis, N. Yu. 2008. Römische Importe in sarmatischen und maiotischen Gräbern zwischen Unterer Donau und Kuban. Mainz: Verlag Philipp von Zabern. References
id	arheologia-com-ua-article-452
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:06:28Z
publishDate	2026
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/66/01f25f22cbcc2ffbe75f3e0126c38166.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-4522026-07-07T18:30:12Z The Red-Slip Amphora From Sarmatian Grave in Cherkasy Region Червонолакова столова амфора із сарматського поховання на Черкащині Symonenko, O. V. Northern Pontic region, Crimea, Late Scythians, chronology, red-slip ware, Sarmatians. Північне Причорномор’я, Крим, сармати, пізні скіфи, червонолаковий посуд, хронологія. Despite the presence of a representative sample of material (more than 100&nbsp;whole and fragmented vessels), there is still no published work in Ukrainian science with a general analysis of red-slip ware from Sarmatian graves in the Northern Black Sea region. Such research is currently underway, and each new find is worthy of attention. The paper deals with a forgotten vessel of a rare type&nbsp;— the table amphora.The vessel was found in 1956 during D.&nbsp;T. Berezovets’s survey along the Ros River near the Neterebkа village of Korsun-Shevchenkivskyi Raion, Cherkasy Oblast, in the Sarmatian grave within a destroyed barrow. The vessel was stored at the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine (collection no.&nbsp;337, inv.&nbsp;no.&nbsp;352) and mentioned only twice in the corpuses of Roman finds by V.&nbsp;V. Kropotkin and O.&nbsp;V. Symonenko.This is a red-slip table amphora of the Pontic sigillata group, Zhuravlev shape&nbsp;1.1. This is the only such vessel found in a Sarmatian grave, but they are well represented among the neighbours and relatives of the Sarmatians: the Late Scythians of Crimea (the Ust-Alma, Zavitne, Belbek&nbsp;IV, and Neizats burial grounds). This shape is dated to the second half of the 1st&nbsp;— early 2nd&nbsp;centuries&nbsp;AD.In the Sarmatian graves of the Northern Pontic region the red-slip ware is quite diverse. The most common forms are cups, bowls, and plates, jugs of various types (including lagynoi and pelikae), mugs, dishes, kantharoi, toilet bottles, and even a guttus. However, this is the first time a table amphora was discovered.Thus, it should be recognised that, unlike cups and plates, table amphorae were rare in the Sarmatian milieu, since such vessels were never found in the eastern Sarmatian territories either. Apparently, they were not practical and were not in demand in nomadic life. Or, on the contrary, they were rare and therefore expensive and not available to everyone. The circumstances of the Sarmatians’ use of Ancient Greek tableware have not been studied and represent an interesting area of research. У статті проаналізовано знахідку 1956 р. червонолакової столової амфори в сарматському похованні у с. Нетеребка Черкаської обл., незаслужено забутої дослідниками. Описано обставини знахідки, її подальша наукова доля, наведено паралелі із синхронних пізньоскіфських поховань України, обґрунтовано датування й походження. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2026-06-27 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/452 10.15407/archaeologyua2026.02.081 Arheologia; No 2 (2026): Arheologia; 81-87 Археологія ; № 2 (2026): Археологія; 81-87 Археология; № 2 (2026): Arheologia; 81-87 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/452/464 Copyright (c) 2026 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en
spellingShingle	Північне Причорномор’я Крим сармати пізні скіфи червонолаковий посуд хронологія. Symonenko, O. V. Червонолакова столова амфора із сарматського поховання на Черкащині
title	Червонолакова столова амфора із сарматського поховання на Черкащині
title_alt	The Red-Slip Amphora From Sarmatian Grave in Cherkasy Region
title_full	Червонолакова столова амфора із сарматського поховання на Черкащині
title_fullStr	Червонолакова столова амфора із сарматського поховання на Черкащині
title_full_unstemmed	Червонолакова столова амфора із сарматського поховання на Черкащині
title_short	Червонолакова столова амфора із сарматського поховання на Черкащині
title_sort	червонолакова столова амфора із сарматського поховання на черкащині
topic	Північне Причорномор’я Крим сармати пізні скіфи червонолаковий посуд хронологія.
topic_facet	Northern Pontic region Crimea Late Scythians chronology red-slip ware Sarmatians. Північне Причорномор’я Крим сармати пізні скіфи червонолаковий посуд хронологія.
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/452
work_keys_str_mv	AT symonenkoov theredslipamphorafromsarmatiangraveincherkasyregion AT symonenkoov červonolakovastolovaamforaízsarmatsʹkogopohovannânačerkaŝiní AT symonenkoov redslipamphorafromsarmatiangraveincherkasyregion

Червонолакова столова амфора із сарматського поховання на Черкащині

Репозитарії

Схожі ресурси