Історіографія архітектурно-археологічних досліджень галицького замкового комплексу в період незалежності України
The castle complex of the end of the 16th century in Halych city (Ivano-Frankivsk Oblast, Ukraine) with its structural and compositional elements (castle with storerooms, chancellery, court building and the Сhapel of St. Catherine, five towers and three entrance gates) is one of the his...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2026 |
| Issue: | 2 |
| Pages: | 144-150 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2026
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/456 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824674302296064 |
|---|---|
| author | Lysyi, I. O. |
| author_facet | Lysyi, I. O. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "I. O. Lysyi",
"institution": "аспірант кафедри всесвітньої історії, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Lysyi, I. O. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 150 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 144 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2026-07-07T18:31:38Z |
| description | The castle complex of the end of the 16th century in Halych city (Ivano-Frankivsk Oblast, Ukraine) with its structural and compositional elements (castle with storerooms, chancellery, court building and the Сhapel of St. Catherine, five towers and three entrance gates) is one of the historical and architectural objects that have repeatedly been subjected to archaeological research. Since 1991 archaeologists have focused their attention on the study of elements of the Halych castle complex, trying to investigate unknown or little-known historical stages of its functioning, and to discover archaeological artefacts and finds for further evaluation. The analysis of historiography of the architectural and archaeological studies of the Halych castle complex made it possible to organise and distinguish three conditional periods of scientific research. The first period (1991–1996) was devoted to the discovery and study of cultural stratums, the determination of historical changes in the fortification system, the mapping of fortifications of the Schliakhetska (Noble) Tower and the Chapel of St. Catherine. The second period (1997–2010) includes archaeological pre-project and project studies for restoring fragments of castle walls and the Schliakhetska Tower and ways of preserving and representing the historical and archaeological potential. The third period (2013–2024) is associated with archaeological explorations and earthworks to determine constructional and spatial structure of components of the Entrance Tower. The planning and practical implementation of future archaeological studies should create prerequisites for preservation and protection, and optimal ways of utilitarian adaptation and integrated use of archaeological, historical and architectural objects of the Halych castle. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2026.02.144 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:06:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ • IНСТИТУТ АРХЕОЛОГIЇ НАН УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ – ЗАСНОВАНИЙ У 1947 р.
ВИДАЄТЬСЯ ЩОКВАРТАЛЬНО
КИЇВ 2 2026
АРХЕОЛОГIЯ
Головний редактор
ЧАБАЙ В. П., член-кореспондент НАН України, Iнститут археологiї НАН України
Редакцiйна колегiя
БОЛТРИК Ю. В. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України
БУЙСЬКИХ А. В. – доктор історичних наук, Інститут археології НАН України
ГАРДІ С. Е. – PhD, Альянс для боротьби зі злочинністю в інтернеті, Велика Британія
ДЖІНДЖАН Ф. – професор, доктор хаб., Університет Сорбонни, Париж-1, Франція
ЗАЛІЗНЯК Л. Л. – професор, доктор історичних наук, Інститут археології НАН України
КАЙЗЕР Е. – професор, доктор хаб., Вільний університет Берліна, Німеччина
МОТУЗАЙТЕ МАТУЗЕВІЧУТЕ (КІН) Ґ. – професор, PhD, Вільнюський університет, Литва
ОТРОЩЕНКО В. В. – професор, доктор історичних наук, Інститут археології НАН України
ПЛАВІНСЬКИЙ М. О. – кандидат історичних наук, Варшавський університет, Польща
ПОТЄХІНА І. Д. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України, Україна
РАБІНОВІЦ А. – PhD, Техаський університет в Остіні, Сполучені штати Америки
ФОРНАСЬЄ Й. – професор, доктор, Галле-Віттенбергський університет імені Мартіна Лютера, Німеччина
ШЕВЧЕНКО Т. М. – кандидат історичних наук, Інститут археології НАН України (відповідальний секретар)
ШНЕЕВАЙС Є. – доктор хаб., Центр археології Ляйбніца, Німеччина
NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE • INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY NAS OF UKRAINE
SCIENTIFIC JOURNAL – FOUNDED IN 1947
FREQUENCY: QUARTERLY
Editor-in-Chief
CHABAI V. P., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Institute of Archaeology
of the National Academy of Sciences of Ukraine
Editorial Board
BOLTRYK Yu. V. – PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine
BUISKYKH A. V. – DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine
DJINDJIAN F. – Professor, Dr. Hab., University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, France
FORNASIER J. – Professor, Ph.D., Martin Luther University Halle-Wittenberg, Germany
MOTUZAITĖ MATUZEVIČIŪTĖ (KEEN) G. – Professor, Ph.D., Vilniaus universitetas, Lithuania
HARDY S. A. – PhD., Alliance to Counter Crime Online, United Kingdom
KAISER E. – Professor, Dr. Hab., Institute of Prehistoric Archaeology Freie Universität Berlin, Germany
OTROSHCHENKO V. V. – Professor, DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine
PLAVINSKI M. O. – PhD in History, University of Warsaw, Poland
POTEKHINA I. D. – PhD in History, Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine
RABINOWITZ A. – PhD in Classical Archaeology, The University of Texas at Austin, USA
SHEVCHENKO T. M. – PhD in History, Institute of Archaeology NAS of Ukraine (Executive Secretary)
SCHNEEWEISS J. – Dr. Hab., Leibniz-Zentrum für Archäologie, Germany
ZALIZNIAK L. L. – Professor, DSc., Institute of Archaeology NAS of Ukraine
ARHEOLOGIA
KYIV 2 2026
ЗМIСТ CONTENTS
Articles
DE LARA LÓPEZ H. Culture Clash in Atlanterra
Cave (Cadiz, Spain): Diachronic Interactions
between Palaeolithic and Post-Palaeolithic Graphic
Traditions
BROVENDER Yu. M. On the Problem of Food Re-
sources of the Kartamysh Inhabitants
BAUKOVA A. Yu. Artemis Anahita. Persian Trace
in the Culture and Identity of the Roman City
LAPTIEV O. O. «Fire-Steel Brooches», «Tongs» or
«Ducks»? An Attempt at Attributing a Category of
Saltiv Artefacts
Publications
of Archaeological Materials
TEMÜR A., KANCA S. A Group of Archaic Period
Terracotta Figurines in the Samsun Museum
SYMONENKO O. V. A Red-Slip Amphora from a
Sarmatian Grave in the Cherkasy Region
KRYZHANOVSKYI V. O. Non-Ferrous Metal-
working in Kyivan Podil (10th — First Half of the
13th Century)
SOROKIN S. O., SYTYI Yu. M. Materials of the
Second Half of the 13th–15th Centuries from Desna Ri-
ver Chernihiv Region
Статтi
ДЕ ЛАРА ЛОПЕЗ, У. Взаємодія культур у печері
Атлантерра (Кадіс, Іспанія): діахронні зв’язки між
графічними традиціями палеолітичної та постпа-
леолітичної доби
БРОВЕНДЕР Ю. М. До проблеми харчових
ресурсів мешканців Картамишу
БАУКОВА А. Ю. Артеміда Анаїта. Перський
слід в культурі та ідентичності римського міста
ЛАПТЄВ О. О. «Фібули-кресала», «щипчики»
чи «качечки»? Спроба атрибуції однієї категорії
салтівських артефактів
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
ТЕМУР А., КАНЧА С. Група теракотових
фігурок архаїчного періоду в музеї Самсуна
СИМОНЕНКО О. В. Червонолакова столова
амфора із сарматського поховання на Черкащині
КРИЖАНОВСЬКИЙ В. О. Обробка кольо-
рових металів на Київському Подолі (X — перша
половина XIII ст.)
СОРОКІН С. О., СИТИЙ Ю. М. Нові матеріали
другої половини ХІІІ–ХV ст. з Чернігівського
Подесення
5
21
29
42
62
81
88
112
Iсторiя науки
СТАНИЦІНА Г. О. Листи Богдана Ханенка
в науковому архіві Інституту археології НАН
України
ЛИСИЙ І. О. Історіографія архітектурно-
археологічних досліджень галицького замко-
вого комплексу в період незалежності України
History of Science
STANYTSINA H. O. Letters of Bohdan Khanen-
ko from the Scientific Archive of the Institute of
Archaeology of the National Academy of Sciences
of Ukraine
LYSYI I. O. Historiography of Architectural and
Archaeological Research of the Halych Castle Com-
plex during the Period of Ukraine's Independence
128
144
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2144
УДК: 904.2(477.86)”1991/2024”(091) https://doi.org/10.15407/arheologyua2026.02.144
© ЛИСИЙ Ігор Олегович, 2026 — аспірант кафедри всесвіт-
ньої історії, Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника, ORCID: 0000-0003-4103-5149,
ihor.lysyi.22@pnu.edu.ua
© Інститут археології НАН України, 2026
ІСТОРІОГРАФІЯ АРХІТЕКТУРНО-АРХЕОЛОГІЧНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ ГАЛИЦЬКОГО ЗАМКОВОГО КОМПЛЕКСУ
В ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
І. О. ЛИСИЙ
вання за допомогою проведення розкопок, ви-
явлення археологічних артефактів і знахідок та
їх подальшого вивчення. Таких досліджень ор-
ганізовано та проведено доволі багато, а це по-
требує як мінімум їх історико-хронологічного
вивчення, розставлення дослідницьких пріори-
тетів для спрямування майбутніх наукових по-
шуків та аналізу.
Документально-інформаційною базою стат-
ті стали опубліковані та неопубліковані мате-
ріали польових досліджень і натурних обсте-
жень пам’ятки, проведені в різні роки історика-
ми й археологами, серед яких — М. В. Вуянко,
М. В. Кугутяк, Б. П. Томенчук, О. Л. Мельничук
(Томенчук, Кугутяк, Вуянко 2005; Томенчук,
Мельничук 2005; Томенчук, Кугутяк, Мельни-
чук 2007; Мельничук 2011), І. В. Креховецький
(Креховецький 2014, 2015), Ю. В. Лукомський,
В. Г. Оприск (Лукомський 1992, 1995, 2022,
2023; Лукомський, Оприск 1997; Оприск 1998),
В. Б. Януш (Януш 2008, 2009, 2011) та ін. Іс-
торіографія архітектурно-археологічних розві-
док відображена в наукових працях І. В. Крехо-
вецького (Креховецький 2021) та З. Б. Федункі-
ва (Федунків 2020), але напрацювання вчених
стосуються окремих часових проміжків. Нато-
мість питання узагальненої історіографії архі-
тектурно-археологічних досліджень Галиць-
кого замкового комплексу в 1991–2024 рр. не
були розкриті повною мірою та потребують по-
дальшого дослідження.
Метою написання статті є історіографічний
аналіз архітектурно-археологічних досліджень
Галицького замкового комплексу у період
1991–2024 рр. Об’єктом дослідження виступає
Галицький замковий комплекс, предмет дослі-
дження — архітектурно-археологічні вивчення
пам’ятки у вищевказаний часовий період.
Спершу зауважимо, що археологічні розвід-
ки та натурно-архітектурні обстеження не за-
вжди були логічно-послідовними, проводили-
ся зі значними часовими інтервалами, у них не
застосовано мультидисципінарний підхід для
комплексного вивчення проблеми. Найґрунтов-
Здійснено послідовний хронологічний аналіз
ахітектурно-археологічних досліджень Га-
лицького замкового комплексу в часових рам-
ках 1991–2024 рр. Структуровано, виокрем-
лено та схарактеризовано основні історичні
періоди архітектурно-археологічних розвідок.
Визначено першорядні аспекти історико-ар-
хеологічного вивчення пам’ятки.
К л ю ч о в і с л о в а: Галицький замковий комп-
лекс, архітектурно-археологічні дослідження,
розкопки, історія досліджень.
Проголошення суверенітету України 1991 р. не
тільки створило кардинально відмінні, неупе-
реджені та ідеологічно вільні передумови для
вивчення української історії та культури, але
й сформувало неодмінну потребу проведення
комбінованих архітектурно-археологічних роз-
відок та пошуків на території історико-архітек-
турних пам’яток низького ступеня фізичної збе-
реженості та цілісності, які в епоху радянської
влади в кращому випадку були в стані занепаду
та забуття. До таких об’єктів належить також
і замковий комплекс кінця XVI ст. в м. Галич
(Івано-Франківська обл.) зі своїми структурно-
композиційними елементами: двома оборонни-
ми частинами (верхнє укріплення — замок із
коморами, канцелярією, будівлею суду та ка-
плицею Св. Катерини; нижнє, оточене мурами,
обнесене земляним валом та ровом подвір’я з
п’ятьма вежами-баштами та трьома в’їзними
брамами). Очевидно, що починаючи з 1991 р.
окреме коло науковців зосередило дослідниць-
ку увагу на вивченні пам’ятки; серед них були
й археологи, які старалися дослідити невідо-
мі чи маловідомі історичні періоди функціону-
Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.uk
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 145
ніші археологічні роботи бути проведені в се-
редині 90-х рр. ХХ ст., а в перше десятиліття
ХХІ ст. стався незначний спад дослідницького
інтересу науковців. Одначе систематичність ар-
хітектурно-археологічних розвідок дозволила
зібрати цінний інформативний матеріал та вия-
вити унікальні історико-археологічні артефакти.
Протягом 1991 р. архітектори реставрацій-
них Івано-Франківських майстерень Інститу-
ту «Укрзахідпроектреставрація» О. В. Гала,
І. З. Панчишин, С. І. Петрич виконали три зон-
дажі Шляхетської вежі замкового комплексу для
обстеження технічного стану підмурків зруйно-
ваних оборонних мурів i встановлення часу їх
зведення: зондаж № 1 дозволив виявити ниж-
ню межу вхідного отвору до Шляхетської ба-
шти та спосіб примикання до неї муру від ка-
плиці Св. Катерини; зондаж № 2 дав можливість
локалізувати місце з’єднання західного замково-
го муру зі стіною Шляхетської вежі та встанови-
ти, що первісне мурування стін башти датується
XVI ст., наступне — XVII–XVIII ст.; зондаж № 3
дав змогу локалізувати втрачену південно-схід-
ну стіну (Пам’ятка... 1992, арк. 3–5).
У 1991–1992 рр. на основі вищевказаних ро-
біт наукові співробітники Івано-Франківської
філії Інституту «Укрзахідпроектреставрація»
здійснили деталізоване обмірювання збереже-
них фрагментів, провели натурні обстеження
ступеня збереженості стін і фундаментів, ство-
рили опорний план Замкової гори з нанесенням
решток замкових мурів, розгортки за рельєфом,
а також планів та фасадів окремих укріплень
(Федунків 2020, с. 131).
Початок систематичних розкопок пов’язаний
із львівським науковцем Ю. В. Лукомським, який
близько десяти років присвятив археологічному
вивченню замкового комплексу в Галичі. Вже у
1991 р. під керівництвом Ю. В. Лукомського, а
також за участю В. Г. Оприска та В. М. Петри-
ка здійснено базові підготовчі розвідкові роз-
копки на Замковій горі (знято деталізований ге-
одезичний план місцевості, зроблено натурні
обстеження теренів та намічено програму ста-
ціонарних шурфів), які пізніше вилилися в Га-
лицьку архітектурно-археологічну експедицію.
Внаслідок обстежень території в діапазоні гли-
бин 5,6–6,6 м вчені виявили культурний шар з
нашаруваннями археологічних комплексів фра-
кійського гальштату (XII–VII ст. до н.е.), кня-
жої доби (XII–XIII ст.) та пізнього середньо-
віччя (XIV–XVI ст.). Це дозволило доказово
підтвердити, що: 1) прототип оборонних спо-
руд існував у давньоруський період; 2) у різ-
ні історичні періоди плато займали земляно-
дерев’яний, дерев’яно-кам’яний та кам’яний
замки (Лукомський 1992, арк. 96–97).
Упродовж 1993–1994 рр. Ю. В. Лукомський
продовжував розвідкові дослідження за допо-
могою закладення шурфа довжиною 25 м та
шириною 1 м під підніжжям південної замкової
стіни. Завдяки цьому було простежено складну
стратиграфічну картину напластувань у місці
оборонного рову під південною стіною та вияв-
лено підземні рештки замкових стін XII–XV ст.
і XVII–XVІІІ ст. Крім того, дослідникові вда-
лося відкрити рештки подвійного дерев’яного
частоколу-стіни, а також виявити цінний архео-
логічний матеріал різних часових періодів (Лу-
комський 1995, арк. 48–49).
З метою встановлення планувальної конфі-
гурації замкового комплексу на останньому бу-
дівельному етапі (друга половина XVII ст.) та
ступеня фізичної цілісності цегляно-кам’яних
елементів замкових периметральних оборонних
укріплень Ю. В. Лукомський разом із колегами
у 1995 р. заклали 25 розвідкових траншей-зон-
дажів сумарною площею 220 м2. Це дозволи-
ло з’ясувати планувальну структуру зовнішніх
оборонних мурів, локалізувати дві зруйновані
оборонні вежі з підземними льохами та місце
однієї в’їзної брами. У 1996 р. продовжено архі-
тектурно-археологічні розкопки каплиці Св. Ка-
терини, у результаті яких встановлено розміри
фундаменту та стін (Лукомський 1997, кн. 1).
У 1997 р. Національний заповідник «Давній
Галич» та Галицька райдержадміністрація замо-
вили в науково-дослідному центрі «Рятівна ар-
хеологічна служба», що в той період діяв при
Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича,
проведення попередніх рятівних археологічних
досліджень, а керівниками проєкту були при-
значені Ю. В. Лукомський та В. Г. Оприск, які
спільно з фахівцями Інституту «Укрзахідпроек-
треставрація» здійснили стаціонарні архітектур-
но-археологічні обстеження Шляхетської вежі,
для чого було проведено повні розкопки вну-
трішньої частини вежі та закладено розвідкові
шурфи по зовнішніх контурах. Це дало можли-
вість встановити архітектурно-планувальні та
будівельно-технічні риси, виявити двоповерхові
підземелля замку (Лукомський 1997, кн. 2).
Під час проведення підготовчих робіт із
консерваційного збереження наземних зам-
кових руїн та відбудови Шляхетської вежі у
1998 р. археологічний загін під керівництвом
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2146
В. Г. Оприска і М. Ф. Рожка здійснив додаткові
розкопки. На замковому плато виявлено потуж-
ний культурний шар XII–XIII ст., який за хро-
нологічною віддаленістю був набагато давні-
шим від збережених фрагментів сучасного Га-
лицького замку, що підтверджували знайдені
історичні предмети (Оприск 1998, с. 12).
У 2004 р. Ю. В. Лукомський здійснював ар-
хітектурно-археологічний нагляд за передпроєк-
тними дослідженнями та земляними роботами,
які проводилися для реконструкції замкової ка-
плиці Св. Катерини. У процесі вдалося розкрити
внутрішню частину споруди, виявити мозаїчну
підлогу з різноформної цегли та встановити кон-
струкцію фундаменту й фрагменти алебастрово-
го престолу (Федунків 2020, с. 152).
Під керівництвом О. Л. Мельничука та
Б. П. Томенчука в 2004 р. польові дослідження
Замкової гори також проводила середньовічна
археологічна експедиція Національного запо-
відника «Давній Галич», яка поставила собі за
мету віднайти докази заселення Замкової гори у
давньоруський період. Роботи були проведені в
два етапи: 1) за допомогою закладеного шурфу
на краю західного схилу гори простежено час-
тину фундаменту західної стіни та зафіксовано
стратиграфічні нашарування, які датуються хро-
нологічним діапазоном від XII до XIX ст.; 2) до-
сліджено нижній горизонт та підтверджено існу-
вання на замчищі культурних шарів XII–XIII ст.
і XIV–XV ст. (Томенчук, Мельничук 2005).
Для визначення фізичного стану, виявлення
найбільш ушкоджених та аварійних ділянок i
конструкцій, подання рекомендацій щодо від-
новлення каплиці Св. Катерини фахівці Інститу-
ту «Укрзахідпроектреставрація» (Є. М. Стонж-
ка, О. В. Савчак, А. В. Гевак, Т. В. Голова й ін.)
у 2005 р. провели інженерне обстеження ста-
ну фізичної збереженості споруди (Каплиця…
2005, с. 5-8).
У 2006 р. продовжено середньовічну ар-
хеологічну експедицію під орудою науково-
го співробітника відділу охорони культурної
спадщини Національного заповідника «Дав-
ній Галич» О. Л. Мельничука, яка проводила
розкопки в межах внутрішнього подвір’я між
Шляхетською вежею та каплицею Св. Кате-
рини. На глибині 0,8–1,2 м було виявлено за-
лишки конструкцій дерев’яних галерей (гур-
дицій), конструктивно пов’язаних із муром, та
цегляної печі, що приникала до муру; будівель-
не румовище та сміття, яке утворилось внаслі-
док деструкції стін замку, каплиці та вежі, а та-
кож будівельними роботами, що проводились у
різний час. Розкопаний археологічний матері-
ал належав до періоду пізнього середньовіччя
(XVI–XVII ст.) (Мельничук 2011, с. 183-185).
Для виявлення і локалізації залишків пів-
денно-східної оборонної в’їзної вежі в 2007 р.
організовано та проведено археологічні дослі-
дження, які очолював співробітник відділу ар-
хеології та відтворення історичних ландшаф-
тів Національного заповідника «Давній Галич»
В. Б. Януш. Однак, незважаючи на артефакти
пізнього середньовіччя та наявність потужно-
го культурного шару, слідів вежі не виявлено
(Януш 2008, с. 3, 8). У 2008 р. розкопки про-
довжилися для локалізації фрагментів західної
оборонної стіни з фундаментами. Внаслідок
обстежень підтверджено дані про існування в
Галицькому замковому комплексі двоповерхо-
вих підземель (Януш 2009, с. 9-11).
У 2010 р. В. Б. Янушем проведена ще одна ар-
хеологічна розвідка, яка надала можливість де-
тальніше вивчити залишки західної оборонної
стіни, дослідити етапи формування культурного
шару, функціонування відкритих археологічних
об’єктів, проаналізувати ступінь збереженості ав-
тентичних субстанцій тощо (Януш 2011, с. 4).
У 2013 р. археологічний загін Національного
заповідника «Давній Галич» під керівництвом
співробітника відділу археології та відтворен-
ня історичних ландшафтів І. В. Креховецького
проводив зачистку ділянки біля підніжжя за-
хідного схилу Замкової гори на терасі штучно-
го походження. Археологічна розвідка виявила
залягання культурного шару ХVІ–ХVІІ ст. та
прошарків румовища й каміння, пов’язаних із
будівництвом стін замку та інших оборонних
споруд (Креховецький 2014, с. 6-7).
Археологічний загін І. В. Креховецького про-
довжив розкопки в 2014 р.; у планах роботи екс-
педиції було дослідження укріплень нижньої те-
раси західної сторони замкового комплексу для
виявлення початкових замкових укріплень прото-
бастіонного типу. У закладеній траншеї знайдено
рештки оборонних споруд XIV–XVIІ ст. у формі
редутів чи бастіонів та земляного терасованого
валу з рештками каменю й цегли різних будівель-
них періодів (Креховецький 2015, с. 8-13).
У результаті розкопок у 2013–2014 рр. визначе-
но ступінь збереження культурних шарів, просте-
жено стратиграфічні нашарування, встановлено
історичні закономірності розвитку топографічно-
планувальної структури, зібрано фрагментарні та
цілісні археологічні матеріали тощо.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 147
Новий період археологічних досліджень на
території Галицького замкового комплексу роз-
почався на початку травня 2022 р., коли під час
земляних робіт працівники заповідника випад-
ково відкопали кам’яний фундамент невідомої
раніше споруди. Співробітники І. В. Креховець-
кий, Т. М. Ткачук, А. Б. Фіголь заклали розвідко-
вий шурф на місці знахідки, а в процесі подаль-
ших розкопок за розташуванням об’єкта на сти-
ку захаба і кулуара, наявністю фрагментів муру
із мергелю та цегли на вапняковому розчині та
монолітної широкої кам’яної брили прямокут-
ної форми встановили, що це частина В’їзної
(Губернаторської) вежі — однієї з трьох осно-
вних веж. Дослідникам також вдалося розкопа-
ти внутрішні замкові ворота та кілька стін вежі.
Крім того, виявлено шар жовтої глини — еле-
мент консервації руїн початку XX ст., а напри-
кінці 2022 р. також відкрито вентиляційний ка-
нал глибиною 5,5 м (Дослідження... 2022).
Упродовж 2023 р. археологічний загін Наці-
онального заповідника «Давній Галич» продо-
вжив дослідження, у результаті яких розкопа-
но два замкові приміщення з різними типами
підлоги. У червні 2023 р. методом відеообсте-
ження науковці відкрили просторе приміщення
з потужними стінами та нішами для бійниць.
Згідно з історичними матеріалами і на думку
Ю. В. Лукомського, це перший поверх В’їзної
вежі, над ним був другий, що втрачений, венти-
ляційний канал — нульовий поверх, під яким
був розташований двоповерховий підвал (Ар-
хеологи… 2023).
У 2024 р. розкопки компонентів Губерна-
торської вежі тривали, перед археологами сто-
яли завдання розчистити площу партерно-
го поверху від румовища з метою виявлення
функціонально-господарського призначення
приміщень. Внаслідок проведених робіт спо-
чатку вдалося зайти в один із шести склепів;
відкрито та розчищено шлях до приміщень ну-
льового ярусу (Археологи… 2024).
Під час археологічних досліджень у 2022–
2024 рр. було виявлено низку археологічних
знахідок: брилу з епіграфічними зображення-
ми хрестів (XII ст.), яка, ймовірно, походить
із Успенського собору у Криласі; монети кін-
ця XVI — середини XVII ст. (гріш та напівгріш
польського періоду); декоративний бронзовий
цвях, що міг використовуватися для оздоблен-
ня кінської збруї чи для внутрішніх робіт; еле-
менти двох керамічних люльок (XVII ст.); два
бронзові перстні; частини скляних та кераміч-
них посудин; орнаментовані кахлі — фрагмен-
ти печей (XVII ст.), покриті різною за кольором
поливою та ін.
У табл. 1 систематизовано сукупність архі-
тектурно-археологічних досліджень Галицького
замкового комплексу, виділено основні періоди
та здобутки наукових експедицій.
Висновки
Аналіз історіографії архітектурно-архе-
ологічних досліджень Галицького замкового
комплексу в період незалежної України доз-
Таблиця 1. Хронологія архітектурно-археологічних досліджень Галицького замкового комплексу
Table 1. Chronology of architectural and archaeological research of the Halych castle complex
Період Роки Керівники Результати
І період
1990–1991 О. В. Гала, І. З. Панчишин,
С. І. Петрич
Виявлено нижню межу вхідного отвору до Шляхет-
ської вежі; локалізовано з’єднання західного замко-
вого муру зі стіною вежі та втрачену південно-схід-
ну стіну.
1991 Ю. В. Лукомський, В. Г. Оприск,
В. М. Петрик
Здійснено підготовчі розвідкові розкопки; намічено
програму стаціонарних шурфів; виявлено культур-
ний шар із нашаруванням культур фракійського галь-
штату, княжої доби та пізнього середньовіччя.
1991–1992 З. Б. Соколовський
Виконано обміри фрагментів та здійснено натурні
обстеження ступеня збереженості стін і фундаментів;
накреслено опорний план Замкової гори.
1993–1994 Ю. В. Лукомський
Виявлено підземні рештки замкових стін XII–XV ст.
та XVII–XVІІІ ст.; простежено стратиграфічну карти-
ну напластувань.
1995 З. Б. Соколовський Здійснено експертну оцінку збереженості; підготов-
лено акт технічного стану.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2148
Період Роки Керівники Результати
1995–1996 Ю. В. Лукомський
Локалізовано дві зруйновані оборонні вежі з підзем-
ними льохами та одну в’їзну браму; з’ясовано струк-
туру оборонних мурів; встановлено розміри каплиці
Св. Катерини.
ІІ період
1997 Ю. В. Лукомський, В. Г. Оприск
Проведено розкопки внутрішньої частини та вста-
новлено планувальні й будівельно-технічні характе-
ристики Шляхетської вежі.
1998 В. Г. Оприск, М. Ф. Рожко Виявлено потужний культурний шар XII–XIII ст. з
археологічними артефактами.
2004 Ю. В. Лукомський
Відкрито внутрішню частину каплиці Св. Катерини;
виявлено мозаїчну підлогу з цегли; встановлено кон-
струкцію основи та фрагменти алебастрового престо-
лу.
2004 О. Л. Мельничук, Б. П. Томенчук
Простежено частину фундаменту західної стіни; під-
тверджено існування культурних шарів XII–XIII і
XIV–XV ст.
2005 Є. М. Стонжка, О. В. Савчак Проведено інженерне обстеження каплиці Св. Кате-
рини.
2006 О. Л. Мельничук, Б. П. Томен-
чук, М. В. Кугутяк
Виявлено залишки конструкцій гурдицій, румовище
та сміття пізнього середньовіччя (XVI–XVII ст.).
2007–2008 В. Б. Януш Локалізовано залишки західної оборонної стіни з
фундаментами.
2010 В. Б. Януш Досліджено залишки західної оборонної стіни, етапи
формування культурних шарів.
ІІІ період
2013–2014 І. В. Креховецький
Простежено стратиграфічні нашарування; встановле-
но риси розвитку топографічно-планувальної струк-
тури; вивчено ступінь збереження культурних шарів.
2022–2024 І. В. Креховецький
Досліджено фундамент, фрагменти стін та замко-
ві ворота В’їзної вежі; локалізовано приміщення та
склепи; розчищено вхід та один з шести склепів ну-
льового ярусу.
волив структурувати та виділити три їх умов-
ні періоди: перший (1991–1996 рр.) — прис-
вячений відкриттю та вивченню культурних
нашарувань, визначенню історичних змін
фортифікаційної системи, картографуванню
укріплень Шляхетської вежі та каплиці
Св. Катерини; другий (1997–2010 рр.) —
стосується археологічних передпроєктних та
проєктних досліджень із метою реставрації
фрагментів замкових стін і Шляхетської вежі,
а також шляхів збереження й репрезентації
історико-археологічного потенціалу; третій
(2013–2024 рр.), який все ще триває, —
пов’язаний з археологічною розвідкою та
земляними роботами для визначення буді-
вельно-інженерної й просторо-планувальної
структури компонентів В’їзної вежі.
Планування й практична реалізація майбутніх
археологічних досліджень мають створити
передумови для збереження та охорони, а
головне — окреслити оптимальні шляхи
утилітарного пристосування і комплексного
використання історико-археологічних та архі-
тектурно-будівельних об’єктів Галицького замку.
Дата надходження: 11.11.2024
Дата прийняття до друку:14.02.2025
Дата публікації:28.06.2026
Пам’ятка... 1992. Пам’ятка архітектури XІV–XV ст.
замок в м. Галич Івано-Франківської обл. Архітектурні
натурні дослідження. Науково-технічний архів Держав-
ного науково-реставраційного управління Івано-Франків-
ської області, спр. 27-А4, 28 арк.
Каплиця... 2005. Каплиця Св. Катерини Старомісько-
го замку в м. Галич. Попередні роботи та архітектурні об-
міри до проєкту ремонту та реставрації. Науково-техніч-
ний архів Інституту «Укрзахідпроектреставрація», спр. І-88–
36/15844, 6 арк.
Івано-Франківська обласна організація Національної
спілки краєзнавців України. 2024. Археологи виявили ще
два склепи в’їзної вежі Галицького замку на Івано-Франків-
щині [online]. Режим доступу: https://ifoonsku.ucoz.ua/news/
arkheologi_vijavili_shhe_dva_sklepi_v_39_jiznoji_vezhi_
galickogo_zamku_na_ivano_frankivshhini/2024-10-08-9809
[Дата звернення 10 листопада 2024].
Креховецький, І. В. 2014. Звіт про результати археоло-
гічних досліджень на території Галицького замку у 2013 році.
Галич: Національний заповідник «Давній Галич», с. 6-7.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2 149
Креховецький, І. В. 2015. Звіт про результати архе-
ологічних досліджень на території Галицького замку у
2014 році. Галич: Національний заповідник «Давній Га-
лич», с. 8-13.
Креховецький, І. В. 2021. Історія та нові археологічні
дослідження Галицького замку. Науковий вісник «Меж-
ибіж», 1–2, с. 112-117.
Лукомський, Ю. 1992. Звіт Архітектурного загону
Галицької архітектурно-археологічної експедиції про по-
льові дослідження у 1991 р. Науковий архів відділу Архе-
ології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича На-
ціональної академії наук України.
Лукомський, Ю. 1995. Звіт Архітектурного загону
Галицької архітектурно-археологічної експедиції про по-
льові дослідження у 1993–94 рр. Науковий архів відділу
Археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича
Національної академії наук України.
Лукомський, Ю. 1997. Звіт Галицької рятівної архео-
логічно-архітектурної експедиції про результати польо-
вих досліджень на території Старостинського замку в
м. Галич у 1997 р. Архів Науково-дослідного центру «Ря-
тівна археологічна служба», кн. 1.
Лукомський, Ю. 1997. Звіт Галицької рятівної архео-
логічно-архітектурної експедиції про результати польо-
вих досліджень на території Старостинського замку в
м. Галич у 1997 р. Архів Науково-дослідного центру «Ря-
тівна археологічна служба», кн. 2..
Лукомський, Ю. 2022. До концепції вивчення архітек-
турно-археологічного комплексу «Замкова Гора» у місті
Галичі над Дністром. В: Стасюк, А. (ред.). Галич. Збірник
наукових праць, 7. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, с. 35-60.
Лукомський, Ю. 2023. Архітектурно-археологічна
розвідка на Старостинському замку в Галичі. Сучасні
проблеми дослідження, збереження та реставрації істо-
ричних фортифікацій, 19, с. 6-30. https://doi.org/10.23939/
fortifications2023.19.006.
Лукомський, Ю., Оприск, В. 1997. Звіт Галицької ря-
тівної археологічно-архітектурної експедиції про результа-
ти архео-логічного нагляду за земляними та будівельними
роботами в центральній частині м. Галич. Архів Науково-
дослідного центру «Рятівна археологічна служба», кн. 2.
Мельничук, О. 2011. Археологічні дослідження на
території Галицького замку у 2004, 2006 роках. В: Бере-
говський, О. (ред.). Замки України: дослідження, збере-
ження, використання. Матеріали міжнародної науково-
практичної конференції. Галич, Україна, 3 листопада
2011 р. Галич, с. 182-185.
Національний заповідник «Давній Галич». 2022. До-
слідження на Замковій горі [online]. Режим доступу: http://
www.davniyhalych.com.ua/novini/item/1373-doslidjenia-na-
zamkoviu-gori [Дата звернення 10 листопада 2024].
Національний заповідник «Давній Галич». 2023. Архе-
ологи натрапили на підземелля замку [online]. Режим до-
ступу: http://www.davniyhalych.com.ua/novini/item/1716-
arheologu-natrapulu-na-pidzemelia-zamku [Дата звернення
10 листопада 2024].
Оприск, В. 1998. Галицька твердиня над Дністром.
Галицька брама, 9 (45), с. 12.
Томенчук, Б. П., Кугутяк, М. В., Вуянко, М. В. 2005.
Археологічні дослідження давнього Галича у 2003–
2005 рр. Всеукраїнський науковий і культурно-просвітній
краєзнавчий часопис «Галичина», 11, с. 37-44.
Томенчук, Б. П., Кугутяк, М. В., Мельничук, О. Л.
2007. Дослідження Галицької археологічної експедиції у
2006 році. Всеукраїнський науковий і культурно-просвіт-
ній краєзнавчий часопис «Галичина», 12–13, с. 47-50.
Томенчук, Б. П., Мельничук, О. Л. 2005. Звіт про по-
льові археологічні дослідження, проведені у 2004 році Га-
лицькою середньовічною археологічною експедицією На-
ціонального заповідника «Давній Галич». Галич: Націо-
нальний заповідник «Давній Галич».
Федунків, З. Б. 2020. Оборонна архітектура Галича
над Дністром. Івано-Франківськ: Лілея-НВ.
Януш, В. Б. 2008. Звіт про результати археологічних
розвідок на території Галицького замку у 2007 р. Галич:
Національний заповідник «Давній Галич», c. 3-8.
Януш, В. Б. 2009. Звіт про результати археологічних
розвідок на території Галицького замку у 2008 р. Галич:
Національний заповідник «Давній Галич», c. 8-11.
Януш, В. Б. 2011. Звіт про результати археологічних
розвідок на території Галицького замку у 2010 р. Галич:
Національний заповідник «Давній Галич», с. 4-6.
Ihor O. Lysyi
PhD student at the Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Department of the World History, ORCID: 0000-0003-
4103-5149, ihor.lysyi.22@pnu.edu.ua
HISTORIOGRAPHY OF ARCHITECTURAL AND ARCHAEOLOGICAL RESEARCH
OF THE HALYCH CASTLE COMPLEX DURING THE PERIOD OF UKRAINE'S INDEPENDENCE
The castle complex of the end of the 16th century in Halych city (Ivano-Frankivsk Oblast, Ukraine) with its structural and
compositional elements (castle with storerooms, chancellery, court building and the Сhapel of St. Catherine, five towers and
three entrance gates) is one of the historical and architectural objects that have repeatedly been subjected to archaeological
research. Since 1991 archaeologists have focused their attention on the study of elements of the Halych castle complex, trying
to investigate unknown or little-known historical stages of its functioning, and to discover archaeological artefacts and finds for
further evaluation. The analysis of historiography of the architectural and archaeological studies of the Halych castle complex
made it possible to organise and distinguish three conditional periods of scientific research. The first period (1991–1996) was
devoted to the discovery and study of cultural stratums, the determination of historical changes in the fortification system, the
mapping of fortifications of the Schliakhetska (Noble) Tower and the Chapel of St. Catherine. The second period (1997–2010)
includes archaeological pre-project and project studies for restoring fragments of castle walls and the Schliakhetska Tower and
ways of preserving and representing the historical and archaeological potential. The third period (2013–2024) is associated with
archaeological explorations and earthworks to determine constructional and spatial structure of components of the Entrance
Tower. The planning and practical implementation of future archaeological studies should create prerequisites for preservation
and protection, and optimal ways of utilitarian adaptation and integrated use of archaeological, historical and architectural
objects of the Halych castle.
K e y w o r d s: Halych castle complex, architectural and archaeological research, excavations, history of study.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2026, № 2150
References
Pamiatka... 1992. Pamiatka arkhitektury XIV–XV st. zamok v m. Halych Ivano-Frankivskoi oblasti. Arkhitekturni naturni
doslidzhennia. Naukovo-tekhnichnyi arkhiv Derzhavnoho naukovo-restavratsiinoho upravlinnia Ivano-Frankivskoi
oblasti, no. 27-A4, 28 p.
Kaplytsia... 2005. Kaplytsia Sv. Kateryny Staromiskoho zamku u m. Halychi. Poperedni roboty ta arkhitekturni obmiry do proektu
remontu ta restavratsii. Naukovo-tekhnichnyi arkhiv Instytutu “Ukrzakhidproektrestavratsiia”, no. I-88–36/15844, 6 p.
Ivano-Frankivska oblasna orhanizatsiia Natsionalnoi spilky kraieznavtsiv Ukrainy. 2024. Arkheolohy vyiavyly shche dva sklepy
viznoi vezhi Halytskoho zamku na Ivano-Frankivshchyni [online]. Avaliable at: https://ifoonsku.ucoz.ua/news/arkheologi_
vijavili_shhe_dva_sklepi_v_39_jiznoji_vezhi_galickogo_zamku_na_ivano_frankivshhini/2024-10-08-9809 [Accessed 10
November 2024].
Krekhovetskyi, I. V. 2014. Zvit pro rezultaty arkheolohichnykh doslidzhen na terytorii Halytskoho zamku u 2013 rotsi. Halych:
Natsionalnyi zapovidnyk “Davnii Halych”. p. 6-7.
Krekhovetskyi, I. V. 2015. Zvit pro rezultaty arkheolohichnykh doslidzhen na terytorii Halytskoho zamku u 2014 rotsi. Halych:
Natsionalnyi zapovidnyk “Davnii Halych”. p. 8-13.
Krekhovetskyi, I. V. 2021. Istoriia ta novi arkheolohichni doslidzhennia Halytskoho zamku. Naukovyi visnyk “Mezhybizh”, 1–2,
p. 112-117.
Lukomskyi, Yu. 1992. Zvit Arkhitekturnoho zahonu Halytskoi arkhitekturno-arkheolohichnoi ekspedytsii pro polovi
doslidzhennia u 1991 r. Naukovyi arkhiv viddilu Arkheolohii Instytutu ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha Natsionalnoi
akademii nauk Ukrainy, 97 p.
Lukomskyi, Yu. 1995. Zvit Arkhitekturnoho zahonu Halytskoi arkhitekturno-arkheolohichnoi ekspedytsii pro polovi doslidzhennia
u 1993–94 rr. Naukovyi arkhiv viddilu Arkheolohii Instytutu ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha Natsionalnoi akademii
nauk Ukrainy, 49 p.
Lukomskyi, Yu. 1997. Zvit Halytskoi riativnoi arkheolohichno-arkhitekturnoi ekspedytsii pro rezultaty polovykh doslidzhen
na terytorii Starostynskoho zamku v m. Halych u 1997 r. Arkhiv Naukovo-doslidnoho tsentru “Riativna arkheolohichna
sluzhba”, kn. 1, 86 p.
Lukomskyi, Yu. 1997. Zvit Halytskoi riativnoi arkheolohichno-arkhitekturnoi ekspedytsii pro rezultaty polovykh doslidzhen
na terytorii Starostynskoho zamku v m. Halych u 199 r. Arkhiv Naukovo-doslidnoho tsentru “Riativna arkheolohichna
sluzhba”, kn. 2, 78 p.
Lukomskyi, Yu. 2022. Do kontseptsii vyvchennia arkhitekturno-arkheolohichnoho kompleksu “Zamkova Hora” u misti Halychi
nad Dnistrom. In: Stasiuk, A. (ed.). Halych. Zbirnyk naukovykh prats, 7. Ivano-Frankivsk: Lileia-NV, p. 35-60.
Lukomskyi, Yu. 2023. Architectural and archaeological exploration at the Starosta castle in Galicia. Fortifications, 19, p. 6-30.
https://doi.org/10.23939/fortifications2023.19.006
Lukomskyi, Yu., Oprysk, V. 1997. Zvit Halytskoi riativnoi arkheolohichno-arkhitekturnoi ekspedytsii pro rezultaty
arkheolohichnoho nahliadu za zemlianymy ta budivelnymy robotamy v tsentralnii chastyni m. Halych. Lviv: Naukovo-
doslidnyi tsentr “Riativna arkheolohichna sluzhba”, kn. 2, 78 p.
Melnychuk, O. 2011. Arkheolohichni doslidzhennia na terytorii Halytskoho zamku u 2004, 2006 rokakh. In: Berehovskyi, O. (ed.).
Zamky Ukrainy: doslidzhennia, zberezhennia, vykorystannia. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii.
Halych, Ukraina, 3 November 2011. Halych, p. 182-185.
Natsionalnyi zapovidnyk “Davnii Halych”. 2022. Doslidzhennia na Zamkovii hori [online]. Avaliable at: http://www.
davniyhalych.com.ua/novini/item/1373-doslidjenia-na-zamkoviu-gori [Accessed 10 November 2024].
Natsionalnyi zapovidnyk «Davnii Halych». 2023. Arkheolohy natrapyly na pidzemellia zamku [online]. Avaliable at: http://
www.davniyhalych.com.ua/novini/item/1716-arheologu-natrapulu-na-pidzemelia-zamku [Accessed 10 November 2024].
Oprysk, V. 1998. Halytska tverdynia nad Dnistrom. Halytska brama, 9 (45), p. 12.
Tomenchuk, B. P., Kuhutiak, M. V., Vuianko, M. V. 2005. Arkheolohichni doslidzhennia davnoho Halycha u 2003–2005 rr.
Vseukrainskyi naukovyi i kulturno-prosvitnii kraieznavchyi chasopys “Halychyna”, 11, p. 37-44.
Tomenchuk, B. P., Kuhutiak, M. V., Melnychuk, O. L. 2007. Doslidzhennia Halytskoi arkheolohichnoi ekspedytsii u 2006 rotsi.
Vseukrainskyi naukovyi i kulturno-prosvitnii kraieznavchyi chasopys “Halychyna”, 12–13, p. 47-50.
Tomenchuk, B. P., Melnychuk, O. L. 2005. Zvit pro polovi arkheolohichni doslidzhennia, provedeni u 2004 rotsi Halytskoiu
serednovichnoiu arkheolohichnoiu ekspedytsiieiu Natsionalnoho zapovidnyka “Davnii Halych”. Halych: Natsionalnoho
zapovidnyka “Davnii Halych”.
Fedunkiv, Z. B. 2020. Oboronna arkhitektura Halycha nad Dnistrom. Ivano-Frankivsk: Lileia-NV.
Yanush, V. B. 2008. Zvit pro rezultaty arkheolohichnykh rozvidok na terytorii Halytskoho zamku u 2007 r. Halych: Natsionalnyi
zapovidnyk “Davnii Halych”, p. 3-8.
Yanush, V. B. 2009. Zvit pro rezultaty arkheolohichnykh rozvidok na terytorii Halytskoho zamku u 2008 r. Halych: Natsionalnyi
zapovidnyk “Davnii Halych”, p. 8-11.
Yanush, V. B. 2011. Zvit pro rezultaty arkheolohichnykh rozvidok na terytorii Halytskoho zamku u 2010 r. Halych: Natsionalnyi
zapovidnyk “Davnii Halych”. p. 4-6.
|
| id | arheologia-com-ua-article-456 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:06:30Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/fe/7d3704c5a279e45efc49bae572ad7cfe.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-4562026-07-07T18:31:38Z Historiography of Architectural and Archaeological Research of the Halych Castle Complex During the Period of Independence of Ukraine Історіографія архітектурно-археологічних досліджень галицького замкового комплексу в період незалежності України Lysyi, I. O. Halych castle complex, architectural and archaeological research, excavations, history of study. Галицький замковий комплекс, архітектурно-археологічні дослідження, розкопки, історія досліджень. The castle complex of the end of the 16th century in Halych city (Ivano-Frankivsk Oblast, Ukraine) with its structural and compositional elements (castle with storerooms, chancellery, court building and the Сhapel of St. Catherine, five towers and three entrance gates) is one of the historical and architectural objects that have repeatedly been subjected to archaeological research. Since 1991 archaeologists have focused their attention on the study of elements of the Halych castle complex, trying to investigate unknown or little-known historical stages of its functioning, and to discover archaeological artefacts and finds for further evaluation. The analysis of historiography of the architectural and archaeological studies of the Halych castle complex made it possible to organise and distinguish three conditional periods of scientific research. The first period (1991–1996) was devoted to the discovery and study of cultural stratums, the determination of historical changes in the fortification system, the mapping of fortifications of the Schliakhetska (Noble) Tower and the Chapel of St. Catherine. The second period (1997–2010) includes archaeological pre-project and project studies for restoring fragments of castle walls and the Schliakhetska Tower and ways of preserving and representing the historical and archaeological potential. The third period (2013–2024) is associated with archaeological explorations and earthworks to determine constructional and spatial structure of components of the Entrance Tower. The planning and practical implementation of future archaeological studies should create prerequisites for preservation and protection, and optimal ways of utilitarian adaptation and integrated use of archaeological, historical and architectural objects of the Halych castle. Здійснено послідовний хронологічний аналіз ахітектурно-археологічних досліджень Галицького замкового комплексу в часових рамках 1991–2024 рр. Структуровано, виокремлено та схарактеризовано основні історичні періоди архітектурно-археологічних розвідок. Визначено першорядні аспекти історико-археологічного вивчення пам’ятки. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2026-06-28 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/456 10.15407/archaeologyua2026.02.144 Arheologia; No 2 (2026): Arheologia; 144-150 Археологія ; № 2 (2026): Археологія; 144-150 Археология; № 2 (2026): Arheologia; 144-150 2616-499X 0235-3490 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/456/458 Copyright (c) 2026 Arheologia https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/legalcode.en |
| spellingShingle | Галицький замковий комплекс архітектурно-археологічні дослідження розкопки історія досліджень. Lysyi, I. O. Історіографія архітектурно-археологічних досліджень галицького замкового комплексу в період незалежності України |
| title | Історіографія архітектурно-археологічних досліджень галицького замкового комплексу в період незалежності України |
| title_alt | Historiography of Architectural and Archaeological Research of the Halych Castle Complex During the Period of Independence of Ukraine |
| title_full | Історіографія архітектурно-археологічних досліджень галицького замкового комплексу в період незалежності України |
| title_fullStr | Історіографія архітектурно-археологічних досліджень галицького замкового комплексу в період незалежності України |
| title_full_unstemmed | Історіографія архітектурно-археологічних досліджень галицького замкового комплексу в період незалежності України |
| title_short | Історіографія архітектурно-археологічних досліджень галицького замкового комплексу в період незалежності України |
| title_sort | історіографія архітектурно-археологічних досліджень галицького замкового комплексу в період незалежності україни |
| topic | Галицький замковий комплекс архітектурно-археологічні дослідження розкопки історія досліджень. |
| topic_facet | Halych castle complex architectural and archaeological research excavations history of study. Галицький замковий комплекс архітектурно-археологічні дослідження розкопки історія досліджень. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/456 |
| work_keys_str_mv | AT lysyiio historiographyofarchitecturalandarchaeologicalresearchofthehalychcastlecomplexduringtheperiodofindependenceofukraine AT lysyiio ístoríografíâarhítekturnoarheologíčnihdoslídženʹgalicʹkogozamkovogokompleksuvperíodnezaležnostíukraíni |