Речі салтівського часу з колекції Дніпровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького
The complex of artefacts, found on the cremation burial ground near Kytsivka village, Pechenihy district, Kharkiv region and kept in the Dnipro National Historical Yavornytskyi Museum is analyzed in the paper. Due to the absence of bone remains the assemblage was not a funerary site but it is connec...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| Heft: | 4 |
| Сторінки: | 114-126 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/48 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824353274462208 |
|---|---|
| author | Starik, Oleksandr V. Aksenov, Viktor S. |
| author_facet | Starik, Oleksandr V. Aksenov, Viktor S. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Oleksandr V. Starik",
"institution": "Dnipro National Historical Yavornytskyi Museum",
"orcid": ""
},
{
"author": "Viktor S. Aksenov",
"institution": "Kharkiv Historical Sumtsov Museum",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Starik, Oleksandr V. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 126 |
| container_issue | 4 |
| container_start_page | 114 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:38:46Z |
| description | The complex of artefacts, found on the cremation burial ground near Kytsivka village, Pechenihy district, Kharkiv region and kept in the Dnipro National Historical Yavornytskyi Museum is analyzed in the paper. Due to the absence of bone remains the assemblage was not a funerary site but it is connected with the memorial rites of the Saltov culture population of the Khazar Khaganate. The complex of objects can be dated to the end of the 8th — the middle of the 9th centuries basing on the numerous analogies found in the cremation burials and memorial assemblages of Siverskyi Donets river and North-Western Caucasus basin.
The objects from assemblage indicate that it is associated with a man and woman. The weapon, horse equipment, fibula-steel and elements of a belt set were male’s. The second fibula with a curl at the end of a long receiver, the pair of rings, the belt-chain with pendants and a wheel-shaped amulet were connected with a woman. The man and the woman, apparently, were the family which is indicated by the presence of fireplace chain in the assemblage |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2018.04.114 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:01:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4114
Публікації
археологічних матеріалів
Речі салтівського часу
з колекції Дніпровського національного
історичного музею імені Д.І. Яворницького
УДК [904.5:069.5](477.54)«653»
© О.В. Старік, В.С. Аксьонов, 2018
О.В. Старік, В.С. Аксьонов *
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.114
* СТАРІК Олександр Володимирович — кандидат іс-
торичних наук, заступник директора з наукової робо-
ти Дніпровського національного історичного музею
імені Д.І. Яворницького.
А КСЬОНОВ Віктор Степанович — кандидат істо-
ричних наук, зав. відділу археології Харківського іс-
торичного музею імені М.Ф. Сумцова.
У статті аналізується речовий комплекс, який був ви-
явлений на кремаційному могильнику салтово-маяцької
культури біля с. Кицівка Печенізького р-ну Харківської
обл.
К л ю ч о в і с л о в а: салтівська (салтово-маяцька) куль-
тура, Харківська обл., поминальний комплекс, озброєння,
упряж, деталі одягу, предмети господарського призна-
чення.
Могильник біля с. Кицівка Печенізького р-ну
Харківської обл. було відкрито сучасними гра-
біжниками приблизно в 2007 р. Імовірно, це
сталося під час обстежень німецьких пози-
цій, що розташовані на високому мисі в без-
посередній близькості від могильника. Втім,
кількарічне грабування пам’ятки відбувалося
в умовах збереження таємниці його розташу-
вання. Лише навесні 2010 р. харківським архе-
ологам стало відомо про існування цього не-
крополя салтово-маяцької культури (Лептев
2010, с. 73—74). У 2011—2013 рр. роботи на мо-
гильнику велися загоном середньовічної екс-
педиції Харківського історичного музею на
чолі зі співробітником «Слобожанської архе-
ологічної служби» О.О. Лаптєвим. Матеріали
цих досліджень частково опубліковані (Лап-
тєв, Аксьонов 2012, с. 95—109) та зберігаються
у фондах Харківського історичного музею іме-
ні М.Ф. Сумцова.
Могильник розташований на високому мисі
лівого берега р. Велика Бабка, неподалік від її
впадання в р. Сіверський Донець. Над рівнем
В. Бабки пам’ятка підвищена на 55—65 м. Мо-
гильник займає похилу площадку, що поступо-
во знижується до річки в напрямку з півден-
ного сходу на північний захід. Некрополь має
розміри не менше 300 × 100 м та площу близь-
ко 3,0 га. Окремі пограбовані поховання тра-
пляються також в 0,15 км на північ, ближче до
старих кар’єрів цегляного заводу в с. Киців-
ка. З південного заходу могильник обмеже-
ний ґрунтовою дорогою та просікою, за якими
розташовуються штучні хвойні лісонасаджен-
ня (Лаптєв, Аксьонов 2012, рис. 1). Поверхня
пам’ятки вкрита широколистяним лісом.
У 2014 р. до відділу археології Дніпропе-
тровського національного історичного музею
імені Д.І. Яворницького (ДНІМ) було пере-
дано колекцію предметів, що пов’язані з на-
селенням лісостепового варіанту салтово-
маяцької археологічної культури. Даруваль-
ник не рекомендував поширювати його ім’я.
Ніякої інформації про спосіб, час та обстави-
ни отримання речей надано не було. Вдало-
ся встановити зв’язок переданих матеріалів з
могильником поблизу с. Кицівка Печенізько-
го р-ну Харківської обл. Передані речі, як за-
свідчив чоловік, що їх передав, складали єди-
ний комплекс. Усі предмети були оформле-
ні згідно законодавства та передані до фондів
ДНІМ. У 2015 р. художник-реставратор музею
В.В. Десятерик здійснив реставрацію вказаної
колекції.
Речі, які складали єдиний поминальний
комплекс, представлені зброєю, предметами
кінського спорядження, металевими деталя-
ми одягу та господарським інвентарем. Усі речі
несуть сліди перебування у вогні.
Шабля. Клинок зігнутий у три оберти, на
більшій частині довжини (≈ 60 см) однолезо-
вий, трикутний у перетині, з ледь вираженим
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 115
ребром (рис. 1, 1). Кінець клинка на довжину
10 см дволезовий, лінзоподібний у перетині.
Клинок майже прямий, звужується до кінця
(max ширина 3,3 см; ширина спинки 0,6 см).
Клинок у місці переходу у руків’я має обойму
завширшки 1,3 см, для кращого насадження
на нього перехрестя та утримання його у го-
ризонтальному положенні. Перехрестя (10 ×
1,7 см) напускне підпрямокутне в перетині, з
невеликими овальними виступами посеред-
ині та овальними пласкими кінцями. Спосте-
рігається невеликий кут нахилу кінцевих час-
тин перехрестя до клинка. Перехрестя з незна-
чним нахилом у бік клинка добре представлені
в кремаційних комплексах Прикубання (Дми-
триев 2003, табл. 90, 32, 37, 49). Основа руків’я
шаблі, розміром 11 × 2,0 см, брускоподібна, ви-
кована разом з клинком. На ньому збереглися
дві залізні заклепки для кріплення дерев’яних
(в основному) щічок (накладок). Одна заклеп-
ка має отвір у голівці. Третій наскрізний отвір
поблизу заклепки, можливо, свідчить про ре-
монт руків’я. На кінці руків’я знаходиться на-
вершя розміром 3,5 × 1,5 см, яке репрезенто-
вано невисоким, овальним у плані, залізним
стаканчиком з овальними виступами на бор-
Рис. 1. Зброя та кінське спорядження: 1 — шабля; 2 — сокира-чекан; 3 — стремено;
4 — вудила
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4116
тиках. Подібні навершя представленні в похо-
ваннях 101, 219/к-20 біритуального могильни-
ка Червона Гірка та в кремаційному похован-
ні 252 могильника Суха Гомільша (Аксенов,
Михеев 2003, рис. 6, 10; Аксенов, Михеев 2006,
рис. 62, 2). Враховуючи незначні розміри клин-
ка, його незначну кривизну, тип перехрестя да-
ний екземпляр зброї слід віднести до ранніх
варіантів салтівських шабель (Крыганов 2012,
с. 54, рис. 20, 1) та датувати другою полови-
ною VIII — серединою IX ст. (Измайлов 1989,
с. 109). Аналогічні шаблі і на інших кремацій-
них пам’ятках салтівської культури басейну
Сіверського Дінця: могильник Червона Гірка
(Аксенов 1998, табл. I); могильник біля с. Нова
Покровка, комплекс у с. Тополі (Кухаренко
1951, рис. 30, 4; 34; 36); П’ятницький могиль-
ник (Шрамко 1983, рис. 11, 15); могильник
Суха Гомільша (Аксенов, Михеев 2006, рис. 40,
10; 62, 1; Аксенов 2005, рис. 1, 4; 4, 6; Колода
2012, илл. 9, 4); Бабчанський та Кочетокський
некрополі (Свистун 2012, илл. 4, 4; 5, 3; 8, 3).
Сокира-чекан залізна, проушна з клинопо-
дібним в перетині лезом, яке має в плані тра-
пецієподібну форму та невеликий виступ у
бік держака (рис. 1, 2). Загальна висота со-
кири становить 15,5 см. Ширина леза 4,5 см.
Проушний отвір (по внутрішньому краю —
2,0 × 2,6 см) овальний. Сокира має короткий
(3,3 × 2,4 × 1,6 см) підпрямокутний в перети-
ні обушок, який закінчується прямокутним
молоточкоподібним потовщенням. Сокира-
чекан прикрашена по периметру на підпро
ушній та надпроушній частині однією рельєф-
ною лінією, перед потовщенням — двома.
Такі сокири-чекани (тип III, підтип 2, за кла-
сифікацією У.Ю. Кочкарова) (Кочкаров 2008,
с. 70, табл. XXXV, 35—39) добре представле-
ні в поховальних комплексах Північного Кав-
казу та Подонців’я (Плетнева 1989, с. 74—76;
Крыганов 1989, рис. 3, 17; Кочкаров 2008,
с. 70—71). Сокири-чекани з відтягнутим у бік
держака лезом переважають над сокирами-
чеканами інших типів у кремаціях могиль-
ника Суха Гомільша (Аксенов, Михеев 2006,
с. 109, рис. 41, 7; 47, 42; 53, 23; 55, 7; 61, 9; 78,
12). Ця тенденція характерна і для поховаль-
них пам’яток ранньосередньовічного алан-
ського населення басейну Сіверського Дінця
(Плетнева 1989, рис. 35). Сокири цього типу
отримали доволі широке розповсюдження.
Вони зустрічаються на пам’ятках хозарського
історико-культурного періоду Північного Кав-
казу (Пьянков, Тарабанов 2004, рис. 6, 8; Тара-
банов 1983, рис. 1, 15), Прикам’я та Поволж-
жя (Алихова 1969, табл. 18, 19; Генинг, Хали-
ков 1964, табл. IX, 4–6), Подоння (Винников,
Афанасьев 1991, рис. 21, 11; Савченко 1986,
рис. 7, 1; Михеев 2004, с. 79, рис. 3, 4; Аксенов,
Воловик 1999, рис. 2, 9; 4, 5). Сокири-чекани
цього типу можуть мати різну ширину леза та
більший чи менший виступ у бік держака, різ-
ну висоту обуха (від невеличкого до майже рів-
ного довжині леза). Ці відмінності, вірогідно,
мають значення для визначення часу їх побу-
тування. Так, на думку деяких дослідників, со-
кири з невисоким виступом у бік держака на
широкому лезі більш характерні для пам’яток,
які датуються не раніше кінця IX ст. (Крыганов
1987, c. 86), а сокири-чекани з вузьким лезом
та високим обухом, який наближається за дов
жиною до довжини леза, зустрічаються часті-
ше у пам’ятках другої половини VIII — початку
IX ст. (Аксенов 1999, рис. 1, 19; 6, 35; Аксенов
2005, с. 359, рис. 4, 3, 4). Враховуючи все це,
репрезентована сокира чекан може бути дато-
вана початком — серединою IX ст.
Зі зброєю дистанційної дії у комплек-
сі пов’язані вістря стріл, які представлені 11
екземплярами (рис. 2, 1—11). Це залізні, че-
решкові з поріжком для упору між черешком
та пером вістря. вістря стріл відносяться до
типів, які добре репрезентовані в салтівських
старожитностях басейну Сіверського Дінця та
пам’ятках хозарського історико-культурного
періоду Північного Кавказу.
П’ять вістер стріл є трьохлопатеві та за фор-
мою пера належать до типу кілеподібних вузь-
ких, у яких верхня трьохгранна частини пера
поступово переходить у трьохлопатеву біля
його основи (рис. 2, 1, 2, 5, 9, 10). Ще три віс
тря відносяться до відділу звичайних кілепо-
дібних вузьких (рис. 2, 3, 4, 6). Максимальні
розміри пера становлять 5,0 × 0,8 см. Череш-
ки вістер стріл видовжені шилоподібні, округлі
у перетині, з упором для древка в основі. По-
дібні вістря стріл представлені в кремаційних
похованнях та культурному шарі могильника
Суха Гомільша (Аксенов, Михеев 2006, рис. 9,
9; 10, 5; 87, 16—18; Колода 2012, илл. 8, 1—7),
у комплексах Бабчанського некрополя (Свис-
тун 2012, илл. 5, 9), у комплексах могильника
біля с. Нова Покровка, Кочеток (Кухаренко
1951, рис. 36; Дегтярь 1984, рис. 1, 1—3). Знай
дені подібні вістря стріл і на могильнику біля
с. Кицівка (Голубєв 2017, рис. 5, 6). Такі нако-
нечники стріл датуються VIII—IX ст. (Медве-
дев 1966, c. 59).
Два вістря належать до відділу трьохлопа-
тевих з пером трикутної форми (рис. 2, 7, 8).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 117
Цей тип вістер є доволі розповсюдженим у
пам’ятках аланського населення салтівської
культури (Криганов 1993, с. 53, рис. 2, 1). Про-
те вони досить часто зустрічаються в кремацій-
них похованнях салтівського часу (Аксенов,
Михеев 2009, рис. 2, 4, 5; 3, 6, 7, 10—13; Дег-
тярь 1984, рис. 1, 8; Свистун 2012, илл. 8, 8; Ко-
лода 2012, илл. 8, 12—14; Пьянков, Тарабанов
2004 рис. 8, 1—19; Тарабанов 1999, рис. 2, 18,
20) та в інгумаційних похованнях степових ра-
йонів півдня Східної Європи (Власкин, Илью-
ков 1990, рис. 5, 6; Круглов 1992, рис. 4, 12;
Савченко 1986, рис. 7, 11).
Одне вістря належить до відділу пласких.
Воно залізне, перо має підтрикутну форму
(рис. 2, 11). Перо вістря в перетині лінзоподіб-
не та має явно виражене ребро у верхній час-
тині площини. Лопаті зрізані під тупим кутом
до кільцеподібного упору для древка. Окру-
глий у перетині черешок втрачено. Розміри
вістря 5,5 × 1,7 × 0,4 см. Подібні вістря стріл
у пам’ятках басейну Сіверського Дінця вияв-
Рис. 2. Зброя, деталі одягу та прикраси: 1—11 — вістря стріл; 12, 13 — фібули; 14, 15 — персні; 16 — підвіска-
амулет; 17 — поясна пряжка; 18, 19 — бляшки від поясу
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4118
ляють рідко, проте вони добре представлені
в кремація Кубано-Чорноморського регіону
другої половини VIII—IX ст. (Пьянков 2001,
рис. 6, 7; Пьянков, Тарабанов 2004, рис. 8, 31,
32; Дмитриев 2003, табл. 89, 16).
Кінське спорядження представлено од-
ним залізним стременом та вудилами. Стре-
мено з аркоподібною дужкою (рис. 1, 3). Під-
ніжки пласкі та ледь увігнуті, з одним жгутом
для їх підсилення. Петля пласка та має округлі
обриси з прямокутною та овальною проріззю
для путлища. Петлю від арки стремені відділяє
невисока перетяжка. Розміри стремен — 17,7 ×
11,2 см та 17,5 × 11,6 см. Стремена з округлою
у плані петелькою рідко зустрічаються в алан-
ських катакомбних могильниках Подонеччя
(Плетнева 1989, рис. 44), значно частіше їх ви-
являють у волзьких болгар, у племен Північно-
го Уралу (Генинг, Халиков 1964, табл. 9, 10; Ма-
житов 1981, рис. 55, 66). Проте в поховальних
пам’ятках за обрядом кремації як Подонеччя,
так і Кубано-Чорноморського регіону другої
половини VIII—IX ст. вони інколи також тра-
пляються (Аксенов, Михеев 2006, рис. 42, 4;
Дмитриев 2003, табл. 91, 2).
Вудила гризло, яких складається з трьох
рухомих частин (загальна довжина 24,5 см)
(рис. 1, 4). Середня ланка (7,0 × 1,8 см) — кова-
ний металевий стрижень, округлий в перети-
ні, з кільцеподібними взаємноперпендикуляр-
ними кінчиками. До цієї ланки за допомогою
петелькоподібних закінчень приєднані ще дві
частини гризла (7,5 × 3,1 см; 6,1 × 3,2 см), зроб
лені з підпрямокутних у перетині стрижнів,
зварених із утворенням кілець, у які протягну-
ті псалії та кільця для поводу діаметром 3,7 см.
Псалїї S-подібні (висотою 15,5 см), з простими
дротяними трапецієподібними у плані петля-
ми. Вудила з S-подібними псаліями добре відо-
мі в салтівських старожитностях. Вони зустрі-
чаються в катакомбах аланського населення
(Плетнева 1989, рис. 38), в ямних похованнях
(Аксенов, Михеев 2003 рис. 5, 28; 6, 3; Аксе-
нов, Хоружая 2005, с. 204, рис. 4, 1), в крема-
ційних комплексах Подонеччя (Аксенов, Ми-
хеев 2006, рис. 10, 7; 11, 2; 18, 6; Дегтярь 1984,
рис. 2, 3; Кухаренко 1951, рис. 32, 6; 34; 36; Ко-
лода 2012, илл. 11, 5; Свистун 2012, илл. 5, 13).
Добре представлені вони в кремаційних комп-
лексах Північно-Західного Кавказу (Дмитриев
2003, табл. 91, 9, 10; Пьянков 2001, рис. 6, 20;
Пьянков, Тарабанов 2004, рис. 2, 11; Тараба-
нов 1999, рис. 2, 3; 3, 10). Хронологічно вудила
з S-подібними псаліями більш характерні для
пам’яток другої половини VIII — першої поло-
вини IX ст. (Крыганов 1989а, с. 100). Вже на-
прикінці IX ст. їх остаточно змінили вудила з
цвяхоподібними псаліями (Крыганов 1989,
с. 107).
Деталі одягу представлені елементами пояс-
ної гарнітури, фібулами та металевим поясом-
ланцюжком.
Фібула залізна двочленна висотою 5,6 см
(рис. 2, 13). Корпус дужковий. Передній кі-
нець корпуса загнутий у кільце. Спинка фібу-
ли плавно зігнута і звужується до приймаль-
ника. Пружина з нижньою тятивою зроблена
з окремого шматка проволоки. Тятива голівки
пропущена під шийкою. Приймальник низь-
кий, пластинчатий. Задній кінець приймаль-
ника (п’ятка) загнутий догори, утворюючи за-
виток. Висота приймальника 0,7 см; довжина
приймальника 2,0 см; ширина спинки 1,5 см.
Фібули цього типу добре представлені в кре-
маціях та поминальних комплексах могиль-
ника Суха Гомільша (Аксенов, Михеев 2006,
рис. 17, 4; 29, 41; 30, 16; 33, 30; 57, 6; 61, 28;
65, 8; 69, 23; 70, 7; 77, 14). Аналогічні фібули
в Подонні знайдені в кількох катакомбних по-
хованнях Дмитрієвського могильника (36, 81,
116, 118, 143, 155) (Плетнева 1989, рис. 59), у
комплексах Тополі та Кочеток на Харківщи-
ні (Дегтярь 1984, рис. 1, 16; Кухаренко 1951,
рис. 31, 1), на Кицівському та Кочетокському
некрополях (Лаптєв, Аксьонов 2012, рис. 7, 2;
Свистун 2012, алл. 8, 25). За межами Подонеч-
чя аналогічні фібули представлені в матеріалах
кремаційних могильників Прикубання (Дмит
риев, 2003, рис. 88, 19—22; Тарабанов 1992,
рис. III: 4; Тарабанов 1999, рис. 2, 17; 3, 11;
Гавритухин, Пьянков 2003, рис. 78, 6). Фібули
цього типу характерні для поховальних комп-
лексів хронологічного горизонту Сталбіще-
Старокорсунська (740—790 рр.) (Комар 2000,
с. 52, рис. 4, 27).
Фібула-кресало (рис. 2, 12). Спинка вуг
лувато-вигнута та вертикально-пластинчаста
за типологією. За допомогою стрижня корпус
поєднується з голкою, яка має на кінці верх-
ню частину щипкового пружинного пристрою.
Передній кінець корпуса закінчується ниж-
ньою частиною пристрою. «Губки» фігурні, ви-
довжені, призматичні у перетині, прикрашені
рельєфними рисками. Ніжка фібули щільно
орнаментована стилізованими під обмотуючу
проволоку скісними рисками. Приймальник
низький, пластинчатий. Задній кінець прий
мальника загнутий догори, утворюючи зави-
ток. У завиток продіте проволочне кільце. За-
гальна довжина фібули 12 см. Ширина спин-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 119
ки 1,2 см; розміри приймальника 0,6 × 3,2 см.
Фібули-кресала добре представлені в кремацій-
них комплексах другої половини VIII—IX ст. як
бассейну Сіверського Дінця (Аксенов, Михеев
2006, с. 127, рис. 37, 9; 72, 5, 6; 77, 7; Аксенов,
Михеев 2009, рис. 4, 12; Свистун 2012, илл. 8,
20, 21, 23, 24), так і Північно-Західного Кавка-
зу (Дмитриев 2003, табл. 2, 21, 22).
Пряжка бронзова від поясного реме-
ня (рис. 2, 17). Вона належить до типу оваль-
норамкових з нерухомим щитком рамково-
го типу трапецієподібної у плані форми. Щи-
ток на задньому кінці рамки має три зубчасті
виступи по краю. Рамка зі щитком відлиті під
кутом одне до одного і становлять єдине ціле.
На внутрішньому боці пряжки два шпенька з
дещо розклепаними кінчиками, якими пряжка
кріпилася до ременя. Язичок фігурний з під-
овальним виступом на передньому кінці, зву-
жений посередині. Розміри рамки 2,0 × 1,6 см;
розміри щитка 2,0 × 1,2 см.
Прикраси поясу представлені бляшками двох
видів. Всього представлено п’ять литих бляшок.
Чотири бляшки мають щиток у вигляді чоти-
рикутника, розвернутого одним кутом до гори,
напроти якого у нижній частині щитка знахо-
диться петелька з дротяним кільцем (рис. 2, 19).
Розміри бляшок: висота 2,5 см, ширина щитка
1,7 см. Поле щитка прикрашене орнаментом із
трьох квіток лотоса, поєднаних між собою, зі
стеблеподібною основою. У центрі компози-
ції присутні чотири наскрізних отвори. Межі
лотосів та основи окремо позначені додатко-
во підпрацьованими рисками. Із внутрішньо-
го боку щитка бляшки знаходяться два шпень-
ка для кріплення до шкіри. Кінцівки шпень-
ків, зазвичай, розклепувались. Шпеньок однієї
бляшки втрачено. На двох шпеньках зберегли-
ся залишки металевих шайб, які покращували
кріплення. Одна бляшка має сліди повторно-
го використання після швидкого ремонту (за-
мість втраченого шпенька, новий було забито у
отвір і розклепано обидва кінці). Ще одна пояс-
на бляшка має вигляд трьох квіток лотоса, по-
єднаних між собою, зі стеблеподібною основою
(рис. 2, 18). У центрі композиції присутні чоти-
ри наскрізних симетричних отвори. Межі лото-
сів та основи окремо позначені додатково під-
працьованими рисками. Із внутрішнього боку
знаходяться два шпенька для кріплення до шкі-
ри. Розміри бляшки 1,2 × 1,2 см.
Аналогічні елементи поясної гарнітури
(пряжка, бляшки) характерні для комплексів
II хронологічного горизонту салтівських старо-
житностей та можуть бути датовані кінцем VIII
(після 790 р.) — першою третиною IX ст. (Ко-
мар 1999, табл. 4, с. 132).
Пояс-ланцюжок з підвісками довжиною 83 см
(рис. 3, А). Складається з двох рядів залізних
плетених дротяних кілець. Спосіб плетення: «4
і 1» (в одне кільце продівається чотири) поєд-
нується з «2 і 1» (два кільця з системи «4 і 1»
скріплюються ще одним окремим кільцем).
Діаметр кілець становить 1,0—1,2 см. Вони
виготовлені з круглого в перетині дроту діа-
метром 1,0—1,2 мм. У частини кілець кінчи-
ки зварювались, у інших — розплющувались
та склепувались. Використання одночасно і
зварених, і склепаних кілець є характерною
рисою для кольчуг, які походять з військових
поховань давньоруського періоду. Ця техніка
була типовою у Київській Русі для кольчужної
броні впродовж усього домонгольського періо
ду (Кирпичников 1971, с. 9, рис. 2). Ланцюж-
ки з кілець кольчужного плетіння трапляються
і в інших кремаційних комплексах салтівсько-
го часу басейну Сіверського Дінця (Кухаренко
1951, рис. 33, 4). До поясу-ланцюжка були під-
вішені ще чотири ланцюжка з підвісками. Два
з цих ланцюжків складалися з ланок, які мають
вісімкоподібну форму. Протилежні кінці ла-
нок знаходилися у одній площині. Ланки цих
додаткових ланцюжків виготовлені із залізно-
го дроту прямокутного в перетині. Ланцюжки
з ланками вісімкоподібної форми добре пред-
ставлені в салтівських кремаційних комплек-
сах Подонеччя (Лаптев, Аксьонов 2012, рис. 6,
28—31, 34; Аксенов, Колода 2017, рис. 6; 7).
Подібні ланцюжки, але виготовлені з бронзо-
вого та залізного дроту, добре представлені в
старожитностях басейну Сіверського Дінця та
Північного Кавказу (Аксенов 1999, рис. 3, 18;
4, 38; Хоружая 2009, рис. 2, 15; 4, 24; 6, 14, 15;
Дмитриев 2003, табл. 87, 17; 88, 34; Пьянков,
Тарабанов 1998, рис. 5, 3, 4; Пьянков, Тара-
банов 2004, рис. 10, 1, 2, 5—10). Ще один до-
датковий ланцюжок до паска був зроблений з
кілець кольчужного плетіння (рис. 3, Д). Чет-
вертий додатковий ланцюжок складався з двох
частин: одна частина представлена ланками
кольчужного плетіння, тоді як друга частина
ланцюжка складалася з ланок вісімкоподібної
форми (рис. 3, В). До усіх додаткових ланцюж-
ків паска були підвішені різні речі: ложечка, дві
коповушки, пінцет, кільцеподібна привіска.
Ложечка бронзова розміром 4,1 × 1,9 × 1,5 см
(рис. 3, Д). Черпало конусоподібне (діаметром
1,9 см) розміщене під кутом до витягнутої ова
льної ручки (розміром 2,0 × 0,5 см) з еліпсо-
подібним отвором для кріплення. Бронзо-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4120
ві ложечки інколи виявляють у катакомбних
похованнях салтово-маяцької культури ба-
сейну Сіверського Дінця (катакомба 5 Старо-
Салтівського могильника, катакомба 16 Ру-
біжанского могильника, катакомба 154 Дми-
трієвського некрополя) (Аксенов 1999, рис. 3,
21; Аксенов 2001, рис. 6, 37; Плетнева 1989,
рис. 55), проте всі вони, на відміні від зазначе-
ної ложечки, мають наскрізні отвори у дні чер-
пала, завдяки чому їх вважають туалетними ло-
жечками. Вони знаходять свої прямі аналогії в
північнокавказьких старожитностях VI—IX ст.
(Ковалевская 1981, рис. 62, 70, 82, 84, 121).
Представлена на паску ложечка більше схо-
жа до виробів, які входили до складу наборів
язичницьких слав’янських амулетів-підвісок,
що підвішувались на коротких або довгих лан-
цюжках, які носили на грудях, або чіплялися
на лапцюжках до спеціальних ажурних бляшок
(Седов 1982, с. 266, 267, табл. LXXVII, 1, 6, 8;
LXXVIII, 5). На відміну від аланських туалетних
ложечок, представлений виріб як і слов’янські
ложечки-підвіски є символом ситості, добро-
буту та достатку (Седов 1982, с. 267).
Коповушки залізні. Мають вигляд стрижнів
розміром 4,8 × 0,3 см та 5,3 × 0,3 см, відповідно
(рис. 3, Б). Одна коповушка закінчується дещо
зігнутою лопаточкою. Кінцівка другої копо-
вушки втрачена. Стрижні прикрашені рифле-
ними смужками. Краї підвісок утворюють за-
витки, в які продіте кільце для кріплення до
поясу. Подібні коповушки добре представлені
в катакомбних похованнях салтово-маяцької
культури (Плетнева 1989, с. 106, рис. 55; Хору-
жая 2009, рис. 2, 15). Знайдені вони у крема-
ційних похованнях салтівського часу Подо-
неччя та Прикубання (Лаптев, Аксьонов 2012,
рис. 5, 29; Дмитриев 2003, табл. 87, 19).
Пінцет бронзовий розміром 4,5 × 1,2 см
(рис. 3, В). Виглядає як прямокутна платівка,
зігнута навпіл. Внаслідок перебування у вог-
ні, кінцівки спеклися між собою. Подібні пін-
цети (бронзові та залізні) доволі часто входять
до складу туалетних наборів жінок алансько-
го населення Подоння (Плетнева 1989, с. 106,
рис. 55). Зустрічаються вони у салтівських кре-
маційних похованнях регіону (Аксенов, Михе-
ев 2006, с. 149, рис. 9, 31; 33, 31; 37, 5; 38, 22;
53, 21; Лаптев, Аксьонов 2012, рис. 6, 27; 7, 1;
Свистун 2012, илл. 8, 17—19) та кремаціях дру-
гої половини VIII—IX ст. Прикубання (Дми-
триев 2003, табл. 87, 24—26).
Підвіски залізні розміром 2,3 × 1,5 см та 2,0 ×
1,3 см у вигляді кілець (одне продіте в друге,
більш видовжене) із дещо зігнутими кінцями
(рис. 3, Г). Один із завитків утворює кільце для
кріплення до поясу. Призначення цих предме-
тів не визначено.
Рис. 3. Пояс-ланцюжок з підвісками. А —
пояс-ланцюжок; Б — коповушки, В — пінцет;
Г — підвіски; Д — підвіска ложечка
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 121
Рис. 4. Ланцюг для вогнища
Найбільш близькою аналогією цьому лан-
цюжковому поясу є пояс з речового комп-
лексу, що походить з кремаційного могиль-
ника біля с. Стара Покровка на Харківщині
(Аксенов, Колода 2017, с. 42—43, рис. 2, 7). В
обох випадках пояси мали по чотири ланцюж-
ка, що звисали до низу, та до яких були при-
чеплені різні предмети (коповушки, колесо-
подібні амулети, ніж, пінцет). Це дає підставу
висловити припущення, що, імовірно, мета-
леві ланцюжкові пояси були розповсюдже-
ні лише серед представників салтівського на-
селення Подоння, які ховали своїх небіжчиків
за обрядом тілоспалення. Відповідно до цього,
стає зрозумілим присутність у деяких салтів-
ських кремаційних похованнях басейну Сівер-
ського Дінця фрагментів залізних ланцюжків,
очевидно, від таких же самих поясів — похо-
вання 117, 143, 193, 222, 268, 304 могильника
Суха Гомільша (Аксенов, Михеев 2006, рис. 29,
34; 33, 31, 32; 53, 19; 69, 15; 77, 19), зруйнова-
не поховання Ново-Покровского могильни-
ка (Кухаренко 1951, рис. 33, 4). Об’єднує всі ці
знахідки присутність в них одночасно і зваре-
них, і склепаних залізних кілець, які викорис-
товувалися для виготовлення захисного обла-
дунку (кольчуг). Цікаво, що до обох ланцюж-
кових пасків було причеплено по виробу, які
не є типовими для алано-болгарського насе-
лення салтово-маяцької культури, а саме: до
паска з Кицівського могильника — бронзо-
ва ложечка-амулет (рис. 3, Д), до паску зі Ста-
рої Покровки — залізний ніж з волютоподіб-
ним навершям (Аксенов, Колода 2017, рис. 7,
4). Ці обидва предмети, імовірно, слід розгля-
дати як факт контактів алано-болгар Подоння
зі слов’янським населенням лісостепової зони
Східної Європи.
Власні прикраси представлені двома брон-
зовими перснями (рис. 2, 14, 15). Один пер-
стень розміром 2,4 × 2,0 см має щиток ромбіч-
ної форми, по кутам якого розташовані лап-
ки, що утримують оплавлену вставку зі скла
блідо-зеленого кольору (рис. 2, 14). Жукови-
на вставлена в отвір, відлитий у тілі персня.
Шинка розміром 1,3 × 1,3 см пласка, вузька, з
розширенням у зоні щитка. Перехід шинки до
щитка позначений ледь вираженим виступом.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4122
Другий перстень розміром 2,4 × 2,0 см має щи-
ток ромбічної форми, що імітує жуковину за-
кріплену чотирма хрестоподібно розміщеними
«псевдо-лапками» (рис. 2, 15). Шинка пласка,
доволі широка, з розширенням у зоні щитка.
Перехід шинки до щитка позначений підтри-
кутним виступом. Аналогічні персні в салтів-
ський час у пам’ятках різних народів Східної
Європи (Плетнева 1981, рис. 37, 6; Генинг, Ха-
ликов 1964, табл. XIV, 14). Вони доволі добре
представлені в кремаційних похованнях сал-
тівського часу (Аксенов, Михее 2006, с. 145;
Свистун 2012, илл. 9, 15, 16, 21; Дмитриев 2003,
табл. 88, 16).
Культові предмети представлені амулетом,
який має форму колеса з чотирма вписаними
спицями, які утворюють у плані ромб (рис. 2,
16). Підвішувався за допомогою округлого
вушка з нерівно розташованим отвором. Роз-
мір амулета 3,8 × 3,0 см. Подібні за формою
амулети представлені в аланських похованнях
VIII—IX ст. як Подоння, так і Північного Кав-
казу (Ковалевская 1995, с. 135; Флерова 2001,
рис. 5, 1—6). Такі амулети були знайдені і в по-
хованнях 145, 289 кремаційного могильника
Суха Гомільша (Аксенов, Михеев 2006, с. 135,
рис. 33, 51; 70, 34).
Господарсько-побутовий інвентар пред-
ставлений ланцюгом для вогнища (рис. 4, 1), за-
гальна довжина якого становить 286 см. Лан-
цюг складається з вісімкоподібних ланок (се-
редні розміри: 7,5 × 2,6 × 1,0 см) (рис. 4, 2),
зроблених з чотирьохгранного стрижня, закру-
ченого навколо повздовжньої вісі. На одному
кінці ланцюга — підковоподібний прямокут-
ний у перетині гак, з кільцем та завитком по
краях (рис. 4, 6). На другому кінці — фігурний
вигнутий гак із закручених трьох стрижнів, які
переходять у суцільну металеву прямокутну у
перетині платівку із завитком на кінці (рис. 4,
5). До ланцюга гак кріпиться двома кільцями.
До цього гаку приєднана частина ланцюга із
трьох пар вісімкоподібних ланок, скріплених
двома чотирьохпелюстковими (рис. 4, 4) та од-
нією трьохпелюстковою (рис. 4, 3) розетками із
сплощених прямокутних у перетині стрижнів.
Приблизно на одній чверті довжини ланцю-
га (80 см), ближче до фігурного гаку кріпить-
ся за допомогою кільця підвіска-гак довжиною
25 см (рис. 4, 7). Вона зроблена із зігнутого на-
впіл підпрямокутного у перетині стрижня, зва-
реного на нижньому кінці в гострий гак. Цен-
тральна частина підвіски-гаку закручена, а
верхня, яка утворює кільце, овальна у пере-
тині. У нижній частині гаку два волютоподіб-
них завитка, закручені кінцівками до ланцю-
га. Вони натякають на стилізоване зображення
рогів бика. Аналогічні ланцюги для вогнища
були знайдені в похованнях П’ятницького мо-
гильника (Шрамко 1983, рис. 11, 16), в комп-
лексі біля с. Тополі (Кухаренко 1951, рис. 31,
13), в ямі 1 Кочетокського могильника (Свис-
тун 2012, илл. 3), в кремаційних похованнях
Кубано-Чорноморського регіону другої по-
ловини VIII—IX ст. (Дмитриев 2003, табл. 92,
10). Подібні ланцюги для вогнища осетини ви-
користовували ще на початку XX ст. (Калоев
2004, с. 248, рис. 4).
Таким чином, усі речі комплексу є типо-
вими для кремаційних салтівських старожит-
ностей басейну Сіверського Дінця та знахо-
дять широкі аналогії в кремаційних могильни-
ках хозарського історико-культурного періоду
Північного Кавказу. Численні аналогії речам
комплексу дозволяють датувати його кінцем
VIII — серединою IX ст. Речовий склад комп-
лексу вказує, що він пов’язаний з двома людь-
ми: чоловіком та жінкою. Чоловіку належали
предмети озброєння, кінське спорядження,
фібула-кресало, елементи поясної гарнітури,
один з перснів. Жінку в цьому комплексі ре-
презентували: друга фібула з петелькою на кін-
ці пластинчатого приймача, другий перстень,
пояс ланцюжок с підвісками та колесоподіб-
ний амулет. Чоловік та жінка, імовірно, пред-
ставляли одну сім’ю, на це вказує присутність
у комплексі ланцюга для вогнища, який у осе-
тин виступав наочним символом домівки.
Аксенов В.С. К вопросу об уровне вооруженности насе-
ления салтовской культуры (по материалам погре-
бений с сожжением Сухогомольшанского и Красно-
горского могильников). Вісник Харківського держав-
ного університету (ред. С.І. Посохов). 1998, № 413,
вип. 30, с. 34—41.
Аксенов В.С. Старосалтовский катакомбный могильник.
Vita antigua. 1999, № 2, с. 137—149.
Аксенов В.С. Новые поминальные комплексы воинов-
всадников салтовского времени с территории Верх-
него Подонечья. Степи Европы в эпоху средневеко-
вья (ред. А.В. Евглевский). Хазарское время. Донецк,
2005, т. 4, с. 357—368.
Аксенов В.С., Воловик С.И. Новый салтовский могиль-
ник в верхнем Подонечье. Донская археология. 1999,
№ 3—4, с. 34—40.
Аксенов В.С., Колода В.В. Богатый вещевой комплекс
близ Старой Покровки на Харьковщине. Хазарский
альманах. Москва, 2017, т. 15, с. 37—57.
Аксенов В.С., Михеев В.К. Погребения с крымской посу-
дой могильника салтовской культуры Красная Гор-
ка. Vita antigua. 2003, № 5—6, с. 179—191.
Аксенов В.С., Михеев В.К. Население Хазарского кага-
ната в памятниках истории и культуры. Сухогомоль-
шанский могильник VIII—X вв. Хазарский альманах.
Киев; Харьков, 2006, т. 5.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 123
Аксёнов В.С., Михеев В.К. Погребения со слож
носоставными луками биритуального могильника
Красная Горка салтовской культуры. Степи Европы в
эпоху средневековья (ред. А.В. Евглевский). Хазарское
время. Донецк, 2009, т. 7, с. 387—406.
Аксенов В.С., Хоружая М.В. Новые раннесредневековые
захоронения Нетайловского могильника (раскопки
2002—2004 гг.). Хазарский альманах. Харьков, Киев,
2005, т. 4, с. 199—215.
Алихова А.Е. Материальная культура среднецнинской
мордвы VIII—IX вв. Саранск, 1969.
Винников А.З., Афанасьев Г.Е. Культовые комплексы
Маяцкого селища. Воронеж, 1991.
Власкин М.В., Ильюков Л.С. Раннесредневековые
курганы с ровиками в междуречье Сала и Маныча.
Советская археология. 1990, № 1, с. 137—153.
Гавритухин И.О., Пьянков А.В. Древности и памятники
VIII—IX вв. Крым, Северо-Восточное Причерноморье
и Закавказье в эпоху IV—XIII вв. (ред. Б.А. Рыбаков).
Москва, 2003, с. 195—200.
Генинг В.Ф., Халиков А.Х. Ранние болгары на Волге:
Больше-Тарханский могильник. Москва, 1964.
Голубєв А.М. Салтово-маяцький кремаційний могильник
біля с. Бабчанка на Харківщині. В.К. Міхеєв. Учні
та послідовники до 80-річчя з дня народження (ред.
В.С. Аксьонов, В.В. Колода). Харків, 2017, с. 30—41.
Дегтярь А.К. Комплекс из погребения воина у с. Кочеток
на Северском Донце. Советская археология. 1984,
№ 2, с. 239—243.
Дмитриев А.В. Могильник Дюрсо — эталонный памятник
древностей VI—IX веков. Крым, Северо-Восточное
Причерноморье и Закавказье в эпоху IV—XIII вв. (ред.
Б.А. Рыбаков). Москва, 2003, с. 200—205.
Измайлов И.Л. Оружие ближнего боя болгар VIII—X вв.
Ранние болгары в Восточной Европе (ред. А.Х. Хали-
ков). Казань, 1989, с. 107—121.
Калоев Б.А. Осетины: Историко-этнографическое иссле-
дование. Москва, 2004.
Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие. Вып. 3. До-
спех, комплекс боевых средств IX—XIII вв. Свод
археологических источников (ред. Б.А. Р ыбаков).
Е 1—36. Ленинград, 1971.
Ковалевская В.Б. Северокавказские древности. Степи Ев-
разии в эпоху средневековья (ред. С.А. Плетнева). Мо-
сква, 1981, с. 83—97.
Ковалевская В.Б. Хронология древностей северокавказ-
ских алан. Аланы: история и культура (ред. В.Х. Тхме-
нов). Владикавказ, 1995, с. 123—183.
Колода В.В. Еще одна группа салтовских артефактов из
Сухой Гомольши. Салтово-маяцька археологічна
культура: проблеми та дослідження (ред. Г.Є. Свис-
тун). Харків, 2012, вип. 2, с. 30—36.
Комар А.В. Предсалтовские и раннесалтовские горизонты
Восточной Европы (вопросы хронологии). Vita
antigua. 1999, № 2, с. 111—136.
Комар А.В. Горизонт Столбище-Старокорсунская и
некоторые вопросы возникновения салтовской
культуры. Finno-Ugrica. 2000, № 1, с. 42—66.
Кочкаров У.Ю. Вооружение воинов Северо-Западного
Предкавказья VIII—XIV вв. (оружие ближнего боя).
Москва, 2008.
Криганов А.В. Військова справа ранньосередньовічних
аланів Подоння. Археологія. 1993, № 2, с. 52—62.
Крыганов А.В. Вооружение и конское снаряжение ко-
чевников юга Восточной Европы VIII—X вв. Дис. ...
канд. ист. наук. Харьков, 1987.
Крыганов А.В. Вооружение и войско населения салтово-
маяцкой культуры (по материалам могильников с
обрядом трупосожжения). Проблемы археологии По-
днепровья (ред. В.В. Отрощенок). Днепропетровск,
1989, с. 98—114.
Крыганов А.В. Восточноевропейские кочевнические уди-
ла VII—X вв. Вестник Харьковского государственно-
го университета (ред. В.И. Булах). 1989а. №. 342,
с. 95—101.
Крыганов А.В. Военное дело кочевников Северного При-
черноморья конца IV — начала XIII веков. Сумы,
2012.
Круглов Е.В. Хазарские погребения в бассейне реки Илов-
ли. Советская археология. 1992, № 4, с. 176—183.
Кухаренко Ю.В. О некоторых археологических находках на
Харьковщине. Краткие сообщения Института исто-
рии материальной культуры. 1951, т. XLI, с. 99—108.
Лаптев А . А . Новый кремационный могильник салтов-
ской культуры у с. Кицевка Печенежского р-на
Харьковской обл. Проблемы истории и археологии
Украины: Материалы VII Междунар. научн. конфе-
ренции (28—29 октября 2010 г) (ред. С.В. Дьячков).
Харьков, 2010, с. 73—74.
Лаптєв О.О., Аксьонов В.С. Салтово-маяцький кремацій-
ний могильник біля с. Кицівка на Харківщині. Архе-
ологія. 2012, № 4, с. 95—109.
Мажитов Н.А. Курганы Южного Урала VIII—XIII вв. Мо-
сква, 1981.
Медведев А.Ф. Ручное метательное оружие (лук, стрелы,
самострел). Москва, 1966.
Михеев В.К. Северо-западная окраина Хазарии в свете
новых археологических открытий. Хазарский альма-
нах. Киев; Харьков, 2004, т. 3, с. 74—93.
Плетнева С.А. На славяно-хазарском пограничье. Дми-
триевский археологический комплекс. Москва,
1989.
Пьянков А.В. Касоги — касахи — кашаки письменных
источников и археологические реалии Северо-
Западного Кавказа. Материалы и исследования по ар-
хеологии Кубани (ред. И.И. Марченко). Краснодар,
2001, вып. 1, с. 198—213.
Пьянков А.В., Тарабанов В.А. Кремационные погребения
Кубани и Подонья салтовского времени: единство
происхождения или случайное сходство. Древности
Кубани. Краснодар, 1998, вып. 13, с. 18—32.
Пьянков А.В., Тарабанов В.А. Воинский комплекс 25 из
Молдовановского могильника (Раскопки 1989 г.).
Материалы и исследования по археологии Северного
Кавказа. Армавир, 2004, вып. 3, с. 275—292.
Савченко Е.И. Крымский могильник. Археологические
открытия на новостройках (ред. И.С. Каменецкий).
Москва, 1986, вып. 1, с. 70—101.
Свистун Е.Г. Новый кремационный могильник на терри-
тории Чугуево-Бабчанского лесничества (предвари-
тельная информация). Салтово-маяцька археологічна
культура: проблеми та дослідження (ред. Г.Є. Свис-
тун). Харків, 2012, вип. 2, с. 79—84.
Седов В.В. Восточные славяне в VI—XIII вв. Москва, 1982.
Тарабанов В.А. Средневековый могильник у аула Ка-
зазово. Проблемы археологии и этнографии (ред.
Р.Ф. Итс). Ленинград, 1983, вып. II, с. 148—155.
Тарабанов В.А. Раскопки средневекового кремационного
могильника у с. Молдовановское Крымского района
в 1989 г. Археологические раскопки на Кубани в 1989—
1990 годах. Ейск, 1992, с. 76—79.
Тарабанов В.А. Исследование раннесредневековых па-
мятников в Адыгее в 1986 году. Древности Кубани.
Краснодар, 1999, вып. 14, с. 20—26.
Флерова В.Е. Образы и сюжеты мифологии Хазарии. Ие-
русалим, Москва, 2001.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4124
Хоружая М.В. Катакомбные захоронения главного Верхнее-
Салтовского могильника (раскопки 2004 года). Степи
Европы в эпоху средневековья (ред. А.В. Евглевский).
Хазарское время. Донецк, 2009, т. 7, с. 259—294.
Шрамко Б.А. Погребения VIII—X вв. у с. Пятницкое в
Харьковской области. Древнерусское государство
и славяне (ред. Л.Д. Поболь). Минск, 1983, с. 48—
50.
Надійшла 27.09.2018
А.В. Старик 1, В.С. Аксенов 2
1 Кандидат исторических наук, заместитель директора по научной работе
Днепровского национального исторического музея имени Д.И. Яворницкого
2 Кандидат исторических наук, зав. отделом археологии Харьковского исторического музея имени М.Ф. Сумцова
ВЕЩИ САЛТОВСКОГО ВРЕМЕНИ с КОЛЛЕКЦИИ
ДНЕПРОВСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО ИСТОРИЧЕСКОГО МУЗЕЯ ИМЕНИ Д.И. ЯВОРНИЦКОГО
В статье анализируется вещевой комплекс, выявленный на кремационном могильнике близ с. Кицевка Печенеж-
ского района Харьковской области, находящийся в фондах Днепровского национального исторического музея
имени Д.И. Яворницкого. Ввиду отсутствия каких-либо костных остатков рассмотренный комплекс не относится
к категории погребальных памятников, а связан с поминальной обрядностью населения салтовской культуры
лесостепного населения Хазарского каганата. Исходя из многочисленных аналогий рассматриваемым вещам в
кремационных погребениях и поминальных комплексах бассейна Северского Донца и Северо-Западного Кавка-
за, рассмотренный вещевой комплекс может быть датирован концом VIII — серединой IX вв.
Вещевой состав комплекса указывает, что он связан с двумя людьми — мужчиной и женщиной. Мужчине при-
надлежали предметы вооружения, снаряжение коня, фибула-кресало, элементы поясной гарнитуры. С женщи-
ной в комплексе связаны: вторая фибула с завитком на конце длинного приемника, пара перстней, пояс-цепочка
с подвесками, колесовидный амулет. Мужчина и женщина, по-видимому, составляли одну семью, на что указы-
вает присутствие в комплексе надочажной цепи.
К л ю ч е в ы е с л о в а: салтовская (салтово-маяцкая) культура, Харьковская обл., поминальный комплекс, вооруже-
ние, упряжь, детали одежды, предметы хозяйственного назначения.
Oleksandr V. Starik 1, Viktor S. Aksenov 2
1 Ph.D., Associate Scientific Director of the Dnipro National Historical Yavornytskyi Museum
2 Ph.D., Head of the Archaeology Department of the Kharkiv Historical Sumtsov Museum
THE ARTEFACTS FROM THE “HIDING PLACE” OF THE SALTOV PERIOD
IN THE COLLECTION OF THE DNIPRO NATIONAL HISTORICAL Yavornytskyi MUSEUM
The complex of artefacts, found on the cremation burial ground near Kytsivka village, Pechenihy district, Kharkiv region
and kept in the Dnipro National Historical Yavornytskyi Museum is analyzed in the paper. Due to the absence of bone
remains the assemblage was not a funerary site but it is connected with the memorial rites of the Saltov culture population
of the Khazar Khaganate. The complex of objects can be dated to the end of the 8th — the middle of the 9th centuries basing
on the numerous analogies found in the cremation burials and memorial assemblages of Siverskyi Donets river and North-
Western Caucasus basin.
The objects from assemblage indicate that it is associated with a man and woman. The weapon, horse equipment, fibula-
steel and elements of a belt set were male’s. The second fibula with a curl at the end of a long receiver, the pair of rings, the
belt-chain with pendants and a wheel-shaped amulet were connected with a woman. The man and the woman, apparently,
were the family which is indicated by the presence of fireplace chain in the assemblage
K e y w o r d s: Saltov (Saltov-Maiatska) culture, Kharkiv region, funerary complex, armament, harness, details of clothing,
household items.
References
Aksenov V.S. K voprosu ob urovne vooruzhennosti naseleniia saltovskoi kultury (po materialam pogrebenii s sozhzheniem
Sukhogomolshanskogo i Krasnogorskogo mogilnikov). Visnyk Kharkivskoho derzhavnoho universytetu (ed. S.I. Posokhov).
1998, no. 413, iss. 30, pp. 34-41.
Aksenov V.S. Starosaltovskii katakombnyi mogilnik. Vita antigua. 1999, no. 2, pp. 137-149.
Aksenov V.S. Novye pominalnye kompleksy voinov-vsadnikov saltovskogo vremeni s territorii Verkhnego Podonechia. Stepi Evropy
v epokhu srednevekovia (ed. A.V. Evglevskii). Khazarskoe vremia. Donetck, 2005, vol. 4, pp. 357-368.
Aksenov V.S., Volovik S.I. Novyi saltovskii mogilnik v verkhnem Podoneche. Donskaia arkheologiia. 1999, no. 3-4, pp. 34-40.
Aksenov V.S., Koloda V.V. Bogatyi veshchevoi kompleks bliz Staroi Pokrovki na Kharkovshchine. Khazarskii almanakh. Moskva,
2017, vol. 15, pp. 37-57.
Aksenov V.S., Mikheev V.K. Pogrebeniia s krymskoi posudoi mogilnika saltovskoi kultury Krasnaia Gorka. Vita antigua. 2003,
no. 5-6, pp. 179-191.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 125
Aksenov V.S., Mikheev V.K. Naselenie Khazarskogo kaganata v pamiatnikakh istorii i kultury. Sukhogomolshanskii mogilnik
VIII-X vv. Khazarskii almanakh. Kiev; Kharkov, 2006, vol. 5.
Aksenov V.S., Mikheev V.K. Pogrebeniia so slozhnosostavnymi lukami biritualnogo mogilnika Krasnaia Gorka saltovskoi kultury.
Stepi Evropy v epokhu srednevekovia (ed. A.V. Evglevskii). Khazarskoe vremia. Donetck, 2009, vol. 7, pp. 387-406.
Aksenov V.S., Khoruzhaia M.V. Novye rannesrednevekovye zakhoroneniia Netailovskogo mogilnika (raskopki 2002-2004 gg.).
Khazarskii almanakh. Kharkov; Kyiv, 2005, vol. 4, pp. 199-215.
Alikhova A.E. Materialnaia kultura srednetcninskoi mordvy VIII-IX vv. Saransk, 1969.
Degtiar A.K. Kompleks iz pogrebeniia voina u s. Kochetok na Severskom Dontce. Sovetskaia arkheologiia. 1984, no. 2, pp. 239-
243.
Dmitriev A.V. Mogilnik Diurso - etalonnyi pamiatnik drevnostei VI-IX vekov. Krym, Severo-Vostochnoe Prichernomore i Zakavkaze
v epokhu IV-XIII vv. (ed. B.A. Rybakov). Moskva, 2003, pp. 200-205.
Flerova V.E. Obrazy i siuzhety mifologii Khazarii. Ierusalim; Moskva, 2001.
Gavritukhin I.O., Piankov A.V. Drevnosti i pamiatniki VIII-IX vv. Krym, Severo-Vostochnoe Prichernomore i Zakavkaze v epokhu
IV-XIII vv. (ed. B.A. Rybakov). Moskva, 2003, pp. 195-200.
Gening V.F., Khalikov A.Kh. Rannie bolgary na Volge: Bolshe-Tarkhanskii mogilnik. Moskva, 1964.
Holubiev A.M. Saltovo-maiatskyi krematsiinyi mohylnyk bilia s. Babchanka na Kharkivshchyni. V.K. Mikheiev. Uchni ta
poslidovnyky do 80-richchia z dnia narodzhennia (eds. V.S. Aksonov, V.V. Koloda). Kharkiv, 2017, pp. 30-41.
Izmailov I.L. Oruzhie blizhnego boia bolgar VIII-X vv. Rannie bolgary v Vostochnoi Evrope (ed. A.Kh. Khalikov). Kazan, 1989,
pp. 107-121.
Kaloev B.A. Osetiny: Istoriko-etnograficheskoe issledovanie. Moskva, 2004.
Khoruzhaia M.V. Katakombnye zakhoroneniia glavnogo Verkhnee-Saltovskogo mogilnika (raskopki 2004 goda). Stepi Evropy v
epokhu srednevekovia (ed. A.V. Evglevskii). Khazarskoe vremia. Donetck, 2009, vol. 7, pp. 259-294.
Kirpichnikov A.N. Drevnerusskoe oruzhie, vol. 3. Dospekh, kompleks boevykh sredstv IX-XIII vv. Svod arkheologicheskikh
istochnikov (ed. B.A. Rybakov). E 1-36. Leningrad, 1971.
Kochkarov U.Yu. Vooruzhenie voinov Severo-Zapadnogo Predkavkazia VIII - XIV vv. (oruzhie blizhnego boia). Moskva, 2008.
Koloda V.V. Eshche odna gruppa saltovskikh artefaktov iz Sukhoi Gomolshi. Saltovo-maiatska arkheolohichna kultura: problemy ta
doslidzhennia (ed. H.Ye. Svystun). Kharkiv, 2012, vol. 2, pp. 30-36.
Komar A.V. Predsaltovskie i rannesaltovskie gorizonty Vostochnoi Evropy (voprosy khronologii). Vita antiqua. 1999, no. 2, pp. 111-
136.
Komar A.V. Gorizont Stolbishche-Starokorsunskaia i nekotorye voprosy vozniknoveniia saltovskoi kultury. Finno-Ugrica. 2000,
no. 1, pp. 42-66.
Kovalevskaia V.B. Severokavkazskie drevnosti. Stepi Evrazii v epokhu srednevekovia (ed. S.A. Pletneva). Moskva, 1981, pp. 83-97.
Kovalevskaia V.B. Khronologiia drevnostei severokavkazskikh alan. Alany: istoriia i kultura (ed. V.Kh. Tkhmenov). Vladikavkaz,
1995, pp. 123-183.
Kruglov E.V. Khazarskie pogrebeniia v basseine reki Ilovli. Sovetskaia arkheologiia. 1992, no. 4, pp. 176-183.
Kryhanov A.V. Viiskova sprava rannoserednovichnykh alaniv Podonnia. Arkheolohiia. 1993, no. 2, pp. 52-62.
Kryganov A.V. Vooruzhenie i konskoe snariazhenie kochevnikov iuga Vostochnoi Evropy VIII-X vv. Diss. ... kand. ist. nauk.
Kharkiv, 1987.
Kryganov A.V. Vooruzhenie i voisko naseleniia saltovo-maiatckoi kultury (po materialam mogilnikov s obriadom truposozhzheniia).
Problemy arkheologii Podneprovia (ed. V.V. Otroshchenok). Dnepropetrovsk, 1989, pp. 98-114.
Kryganov A.V. Vostochnoevropeiskie kochevnicheskie udila VII-X vv. Vestnik Kharkovskogo gosudarstvennogo universiteta (ed.
V.I. Bulakh). 1989a. no. 342, pp. 95-101.
Kryganov A.V. Voennoe delo kochevnikov Severnogo Prichernomoria kontca IV - nachala XIII vekov. Sumy, 2012.
Kukharenko Yu.V. O nekotorykh arkheologicheskikh nakhodkakh na Kharkovshchine. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii
materialnoi kultury. 1951, vol. 41, pp. 99-108.
Laptev A. A. Novyi krematcionnyi mogilnik saltovskoi kultury u s. Kitcevka Pechenezhskogo r-na Kharkovskoi obl. Problemy istorii
i arkheologii Ukrainy: Materialy VII Mezhdunar. nauchn. konferentcii (28-29 oktiabria 2010 g.) (ed. S.V. Diachkov). Kharkiv,
2010, pp. 73-74.
Laptiev O.O., Aksonov V.S. Saltovo-maiatskyi krematsiinyi mohylnyk bilia s. Kytsivka na Kharkivshchyni. Arkheolohiia. 2012,
no. 4, pp. 95-109.
Mazhitov N.A. Kurgany Iuzhnogo Urala VIII-XIII vv. Moskva, 1981.
Medvedev A.F. Ruchnoe metatelnoe oruzhie (luk, strely, samostrel). Moskva, 1966.
Mikheev V.K. Severo-zapadnaia okraina Khazarii v svete novykh arkheologicheskikh otkrytii. Khazarskii almanakh. Kyiv; Kharkiv,
2004, vol. 3, pp. 74-93.
Piankov A.V. Kasogi - kasakhi - kashaki pismennykh istochnikov i arkheologicheskie realii Severo-Zapadnogo Kavkaza. Materialy
i issledovaniia po arkheologii Kubani (ed. I.I. Marchenko). Krasnodar, 2001, no. 1, pp. 198-213.
Piankov A.V., Tarabanov V.A. Krematcionnye pogrebeniia Kubani i Podonia saltovskogo vremeni: edinstvo proiskhozhdeniia ili
sluchainoe skhodstvo. Drevnosti Kubani. Krasnodar, 1998, no. 13, pp. 18-32.
Piankov A.V., Tarabanov V.A. Voinskii kompleks 25 iz Moldovanovskogo mogilnika (Raskopki 1989 g.). Materialy i issledovaniia
po arkheologii Severnogo Kavkaza. Armavir, 2004, no. 3, pp. 275-292.
Pletneva S.A. Na slaviano-khazarskom pograniche. Dmitrievskii arkheologicheskii kompleks. Moskva, 1989.
Savchenko E.I. Krymskii mogilnik. Arkheologicheskie otkrytiia na novostroikakh (ed. I.S. Kamenetckii). Moskva, 1986, no. 1,
pp. 70-101.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4126
Sedov V.V. Vostochnye slaviane v VI-XIII vv. Moskva, 1982.
Shramko B.A. Pogrebeniia VIII-X vv. u s. Piatnitckoe v Kharkovskoi oblasti. Drevnerusskoe gosudarstvo i slaviane (ed. L.D. Pobol).
Minsk, 1983, pp. 48-50.
Svistun E.G. Novyi krematcionnyi mogilnik na territorii Chuguevo-Babchanskogo lesnichestva (predvaritelnaia informatciia).
Saltovo-maiatcka arkheologіchna kultura: problemi ta doslіdzhennia (ed. G.E. Svistun). Kharkіv, 2012, no. 2, pp. 79-84.
Tarabanov V.A. Srednevekovyi mogilnik u aula Kazazovo. Problemy arkheologii i etnografii (ed. R.F. Its). Leningrad, 1983, no. 2,
pp. 148-155.
Tarabanov V.A. Raskopki srednevekovogo krematcionnogo mogilnika u s. Moldovanovskoe Krymskogo raiona v 1989 g.
Arkheologicheskie raskopki na Kubani v 1989-1990 godakh. Eisk, 1992, pp. 76-79.
Tarabanov V.A. Issledovanie rannesrednevekovykh pamiatnikov v Adygee v 1986 godu. Drevnosti Kubani. Krasnodar, 1999, no. 14,
pp. 20-26.
Vinnikov A.Z., Afanasev G.E. Kultovye kompleksy Maiatckogo selishcha. Voronezh, 1991.
Vlaskin M.V., Iliukov L.S. Rannesrednevekovye kurgany s rovikami v mezhdureche Sala i Manycha. Sovetskaia arkheologiia. 1990,
no. 1, pp. 137-153.
|
| id | arheologia-com-ua-article-48 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:01:24Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/57/e3fa31d5412465ebdecd8bb3148bf657.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-482020-01-19T08:38:46Z The Artefacts from the “Hiding Place” of the Saltov Period in the Collection of the Dnipro National Historical Yavornytskyi Museum Вещи салтовского времени с коллекции Днепровского национального исторического музея имени Д.И. Яворницкого Речі салтівського часу з колекції Дніпровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького Starik, Oleksandr V. Aksenov, Viktor S. Saltov (Saltov-Maiatska) culture, Kharkiv region, funerary complex, armament, harness, details of clothing, household items. салтовская (салтово-маяцкая) культура, Харьковская обл., поминальный комплекс, вооружение, упряжь, детали одежды, предметы хозяйственного назначения. салтівська (салтово-маяцька) культура, Харківська обл., поминальний комплекс, озброєння, упряж, деталі одягу, предмети господарського призначення. The complex of artefacts, found on the cremation burial ground near Kytsivka village, Pechenihy district, Kharkiv region and kept in the Dnipro National Historical Yavornytskyi Museum is analyzed in the paper. Due to the absence of bone remains the assemblage was not a funerary site but it is connected with the memorial rites of the Saltov culture population of the Khazar Khaganate. The complex of objects can be dated to the end of the 8th — the middle of the 9th centuries basing on the numerous analogies found in the cremation burials and memorial assemblages of Siverskyi Donets river and North-Western Caucasus basin. The objects from assemblage indicate that it is associated with a man and woman. The weapon, horse equipment, fibula-steel and elements of a belt set were male’s. The second fibula with a curl at the end of a long receiver, the pair of rings, the belt-chain with pendants and a wheel-shaped amulet were connected with a woman. The man and the woman, apparently, were the family which is indicated by the presence of fireplace chain in the assemblage В статье анализируется вещевой комплекс, выявленный на кремационном могильнике близ с. Кицевка Печенежского района Харьковской области, находящийся в фондах Днепровского национального исторического музея имени Д.И. Яворницкого. Ввиду отсутствия каких-либо костных остатков рассмотренный комплекс не относится к категории погребальных памятников, а связан с поминальной обрядностью населения салтовской культуры лесостепного населения Хазарского каганата. Исходя из многочисленных аналогий рассматриваемым вещам в кремационных погребениях и поминальных комплексах бассейна Северского Донца и Северо-Западного Кавказа, рассмотренный вещевой комплекс может быть датирован концом VIII — серединой IX вв. Вещевой состав комплекса указывает, что он связан с двумя людьми — мужчиной и женщиной. Мужчине принадлежали предметы вооружения, снаряжение коня, фибула-кресало, элементы поясной гарнитуры. С женщиной в комплексе связаны: вторая фибула с завитком на конце длинного приемника, пара перстней, пояс-цепочка с подвесками, колесовидный амулет. Мужчина и женщина, по-видимому, составляли одну семью, на что указывает присутствие в комплексе надочажной цепи. У статті аналізується речовий комплекс речей, який був виявлений на кремаційному могильнику салтово-маяцької культури біля с. Кицівка Печенізького р-ну Харківської обл. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018-12-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/48 10.15407/archaeologyua2018.04.114 Arheologia; No 4 (2018): Arheologia; 114-126 Археологія ; № 4 (2018): Археологія; 114-126 Археология; № 4 (2018): Arheologia; 114-126 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2018.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/48/45 |
| spellingShingle | салтівська (салтово-маяцька) культура Харківська обл. поминальний комплекс озброєння упряж деталі одягу предмети господарського призначення. Starik, Oleksandr V. Aksenov, Viktor S. Речі салтівського часу з колекції Дніпровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького |
| title | Речі салтівського часу з колекції Дніпровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького |
| title_alt | The Artefacts from the “Hiding Place” of the Saltov Period in the Collection of the Dnipro National Historical Yavornytskyi Museum Вещи салтовского времени с коллекции Днепровского национального исторического музея имени Д.И. Яворницкого |
| title_full | Речі салтівського часу з колекції Дніпровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького |
| title_fullStr | Речі салтівського часу з колекції Дніпровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького |
| title_full_unstemmed | Речі салтівського часу з колекції Дніпровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького |
| title_short | Речі салтівського часу з колекції Дніпровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького |
| title_sort | речі салтівського часу з колекції дніпровського національного історичного музею імені д.і. яворницького |
| topic | салтівська (салтово-маяцька) культура Харківська обл. поминальний комплекс озброєння упряж деталі одягу предмети господарського призначення. |
| topic_facet | Saltov (Saltov-Maiatska) culture Kharkiv region funerary complex armament harness details of clothing household items. салтовская (салтово-маяцкая) культура Харьковская обл. поминальный комплекс вооружение упряжь детали одежды предметы хозяйственного назначения. салтівська (салтово-маяцька) культура Харківська обл. поминальний комплекс озброєння упряж деталі одягу предмети господарського призначення. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/48 |
| work_keys_str_mv | AT starikoleksandrv theartefactsfromthehidingplaceofthesaltovperiodinthecollectionofthednipronationalhistoricalyavornytskyimuseum AT aksenovviktors theartefactsfromthehidingplaceofthesaltovperiodinthecollectionofthednipronationalhistoricalyavornytskyimuseum AT starikoleksandrv veŝisaltovskogovremeniskollekciidneprovskogonacionalʹnogoistoričeskogomuzeâimenidiâvornickogo AT aksenovviktors veŝisaltovskogovremeniskollekciidneprovskogonacionalʹnogoistoričeskogomuzeâimenidiâvornickogo AT starikoleksandrv rečísaltívsʹkogočasuzkolekcíídníprovsʹkogonacíonalʹnogoístoričnogomuzeûímenídíâvornicʹkogo AT aksenovviktors rečísaltívsʹkogočasuzkolekcíídníprovsʹkogonacíonalʹnogoístoričnogomuzeûímenídíâvornicʹkogo AT starikoleksandrv artefactsfromthehidingplaceofthesaltovperiodinthecollectionofthednipronationalhistoricalyavornytskyimuseum AT aksenovviktors artefactsfromthehidingplaceofthesaltovperiodinthecollectionofthednipronationalhistoricalyavornytskyimuseum |