Виробничі будівлі спеціального призначення з поселення XI ст. на Копиревому кінці
 The paper is devoted to archaeological research in the territory of one of the oldest districts of an ancient Kyiv — Kopyriv Kinets, where the settlement of the 11th century was discovered and explored. It included the complex of following objects: a yard with dwellings and farmhouses...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| Heft: | 4 |
| Сторінки: | 139-154 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/50 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824354387001344 |
|---|---|
| author | Kozlovskyi , Arkadii A. Kryzhanovskyi, Viacheslav O. Kozlovska, Nataliia A. |
| author_facet | Kozlovskyi , Arkadii A. Kryzhanovskyi, Viacheslav O. Kozlovska, Nataliia A. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Arkadii A. Kozlovskyi ",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
},
{
"author": "Viacheslav O. Kryzhanovskyi",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": "0000-0002-8999-7446"
},
{
"author": "Nataliia A. Kozlovska",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0002-8999-7446 |
| author_sort | Kozlovskyi , Arkadii A. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 154 |
| container_issue | 4 |
| container_start_page | 139 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:39:13Z |
| description |  The paper is devoted to archaeological research in the territory of one of the oldest districts of an ancient Kyiv — Kopyriv Kinets, where the settlement of the 11th century was discovered and explored. It included the complex of following objects: a yard with dwellings and farmhouses that were fortified with a ditch and picket fence and a non-fortified part with fixed residential buildings, as well as a complex with residential, industrial and economic facilities located at the edge of the slope.
Among the explored manufacturing facilities discovered during archaeological research 2016—2017 on the street Kudriavska, 24-a, by constructive features the several facilities were allocated, in which, in our opinion, there could have been processing of agricultural products, in particular, drying of sheaves and the fuming of meat and fish. The location of such flammable objects at the edge of the settlement or beyond is typical not only for the Ancient Rus period, but also for the Late Middle Ages. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2018.04.139 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:01:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 139
Київські старожитності
ВИРОБНИЧІ БУДІВЛІ СПЕЦІАЛЬНОГО
ПРИЗНАЧЕННЯ З ПОСЕЛЕННЯ ХІ ст.
НА КОПИРЕВОМУ КІНЦІ
УДК 902.4(477—7)«10»
© А.О. КОЗЛОВСЬКИЙ, В.О. КРИЖАНОВСЬКИЙ,
Н.А. КОЗЛОВСЬКА, 2018
А.О. Козловський, В.О. Крижановський,
Н.А. Козловська *
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.139
* Козловський Аркадій Олександрович — канди-
дат історичних наук, старший науковий співробітник
відділу археології Києва Інституту археології НАН
України.
Крижановський В’ячеслав Олегович — молод-
ший науковий співробітник відділу археології Києва
Інституту археології НАН України.
Козловська Наталія Аркадіївна — молодший
науковий співробітник Архітектурно-археологічної
експедиції відділу археології Києва Інституту архео
логії НАН України.
Статтю присвячено археологічним дослідженням на
території одного з найдавніших районів стародавнього
Києва — Копирева кінця, де було виявлено і досліджено
поселення ХІ ст. Серед комплексу житлових, виробничих
і господарчих споруд виділено ряд будівель, призначених
для обробки сільськогосподарської продукції.
К л ю ч о в і с л о в а: давньоруський час, стародавній Київ,
Київська Русь, Копирів кінець, будівлі, обробка, сільсько-
господарська продукція.
Копирів кінець — один з районів стародав-
нього Києва, згадки про який зустрічаються у
письмових джерелах з ХІ по ХVІ ст. Так, у Лі-
тописі руському Копирів кінець згадується у
зв’язку з різними історичними подіями вісім
разів (Махновець 1989). Необхідно зазначити,
що сама назва «кінець» нехарактерна для міст
Південної Русі. Київ — єдиний серед міст цьо-
го регіону, де трапляється така структурна оди-
ниця (Толочко 1985, с. 9).
У той же час, кончанська система була ха-
рактерна для міст Північно-Західної Русі, зо-
крема для Новгорода, де перша згадка про
кінець як міський район датується 1172 р.
(Новгородская первая летопись…, с. 222). Як
правило, кінці належать до посадської частини
міста (Толочко 1972, с. 138).
Слово «кінець» означало якусь особливу час-
тину міста, чи його заміську слободу. Саме такою
слободою на початку свого існування, згідно з
літописом, і був Копирів кінець (Петров 1897,
с. 21). Із розширенням центральної частини міс-
та Копирів кінець стає одним з його районів.
Копирів кінець завжди викликав значний
інтерес дослідників, але на відміну від інших
районів, таких як «місто Володимира», «місто
Ярослава», Поділ, досліджувався значно мен-
ше. Питання розташування Копиревого кінця,
планувальної структури, часу виникнення, де
проходили його кордони і на наш час не досить
повно відображені в наукових працях і викли-
кають суперечки серед дослідників.
Значний поштовх у розв’язанні цих питань
дали археологічні дослідження, які почалися в
ХІХ ст. (головним чином, досліджувалися дав-
ньоруські храми). Більш ґрунтовні досліджен-
ня припадають на другу половину ХХ ст. Було
встановлено ймовірні кордони Копирева кін-
ця (Толочко 1983, с. 86—87; 1985, с. 6—7), до-
сліджено низку укріплень (Боровський 1975;
Сагайдак, Боровський 1979, с. 15—16; Боров-
ський, Сагайдак 1980, с. 7—8; Сагайдак 1982,
с. 53; Боровський та ін. 1986; Мовчан та ін.
1996; Івакін та ін. 1999, с. 10—11). Крім того,
на території Копиревого кінця було дослідже-
но кілька укріплених дворів (Мовчан, Климов-
ський 2006, с. 224—226; Мовчан, Козловський,
Ієвлев 2006, с. 285—288), а також на всій тери-
торії Копиревого кінця була зафіксована знач
на кількість різночасових споруд житлового та
господарчого призначення і кілька об’єктів ви-
робничого призначення. Крім цього, було до-
сліджено кілька могильників Х — першої по-
ловини ХІІІ ст., а також церкву ХІІ—ХІІІ ст.
(ред. Толочко 1981, с. 231—234).
Значний інтерес викликає комплекс
об’єктів, досліджених протягом останніх де-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4140
сятиліть по вул. Артема, 12, Несторівському
провулку і по вул. Кудрявській, 24. До комп-
лексу входили: укріплений ровом і частоколом
двір із житловими і господарчими будівлями
(Мовчан, Козловський, Ієвлев 2006, с. 285—
288) і неукріпленою частиною, де зафіксовані
житлові споруди (Боровський, Зоценко 1988,
с. 257—262), а також розташований на краю
схилу по вул. Кудрявській, 24 комплекс з жит-
ловими, виробничими і господарчими спору-
дами (Мовчан, Писаренко, Пеняк 1989).
Під час досліджень 2016—2017 рр. по вул. Ку-
дрявській, 24-а було зафіксовано три періоди
функціонування цього комплексу. У Х ст. тут
розміщувався могильник із трупопокладення-
ми, інколи із супроводжуючим інвентарем. У
ХІ — на початку ХІІ ст. на цьому місці розташо-
вувалися виробничі та житлові об’єкти (Козлов-
ський, Крижановський Б. р. a), а у ХІІ — пер-
шій половині ХІІІ ст. тут знову виник могиль-
ник із похованнями за християнським обрядом
(Козловський, Крижановський Б. р. b).
Серед досліджених виробничих об’єктів
нами, за конструктивними особливостями,
було виділено кілька споруд, в яких, на нашу
думку, могли займатися і обробкою сільсько-
господарської продукції, зокрема просушу-
ванням снопів та копченням м’яса і риби
(рис. 1). Розташування таких вогненебезпеч-
них об’єктів на краю поселення або за його
межами характерне не тільки для давньорусь-
кого періоду, але і для пізнього середньовіччя
(Рабинович 1975, с. 158; 1978, с. 56).
Будівля 1 (42) 1 розміщувалась у південній
частині розкопу (рис. 1). Вона мала підпрямо-
1 Нумерація у дужках відповідає нумерації об’єктів у
Науковому звіті.
Рис. 1. Загальний план розташу-
вання будівель для обробки сіль-
ськогосподарської продукції
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 141
кутну форму і була орієнтована довгою віссю по
лінії північний схід–південний захід. Довжина
будівлі складала 1,70 м, ширина 0,9—1,2 м. Дно
будівлі розташовувалось на глибині 3,21 м від
рівня сучасної денної поверхні 2. Можливо, з
південного заходу був вхід до будівлі. При бу-
дівництві цього об’єкта було зруйновано похо-
вання 34, від якого залишився лише череп. По
кутках будівлі виявлено ямки від стовпів діа-
метром 0,10—0,15 м, глибиною 0,10—0,15 м від
рівня долівки (рис. 2).
Посередині південно-східної стіни виявле-
но піч досить цікавої конструкції. У стінці було
зроблено трикутний виріз шириною до 0,5 м,
висотою до 0,2 м, а в материку за межами будів-
лі вирита піч. Черінь печі мав округлу форму,
діаметром до 0,6 м і розміщувався на 0,1 м ниж-
че рівня долівки. Висота печі складала близько
0,5 м, черінь, стінки і склепіння були пропалені
до червоного кольору на глибину 0,07—0,10 м
(рис. 2). На черені печі лежало чотири граніт-
них камені. Два з них мали округлу форму діа-
метром 13 і 17 см. Інші два мали підпрямокутну
2 Надалі всі глибини будуть зазначені від рівня сучас-
ної денної поверхні (R-0) (позначка: 174,43 за Бал-
тійською системою висот).
форму, розміром 17 × 4,0 × 6,0 і 15 × 4,0 × 7,0 см.
Вони розташовувались біля задньої стінки печі.
На всіх чотирьох каменях є сліди дії вогню.
Крім каменів, на черені лежав великий шматок
залізного шлаку до 12 см у діаметрі.
Треба зазначити, що починаючи від верх-
ньої частини устя печі в материку було виріза-
но трикутне заглиблення розміром 0,2 м і гли-
биною до 0,1 м, яке йшло нагору і, можливо,
слугувало для кращої тяги. На долівці об’єкта
було простежено сліди підмазки (рис. 2).
Заповнення будівлі 1 було мішаним і ша-
руватим. Під час вибірки заповнення над пря-
мокутником заповнення будівлі 1 чітко про-
стежувався горілий шар, який йшов майже до
самої долівки будівлі. Складається враження,
що це були залишки згорілої наземної части-
ни, оскільки в цьому шарі, крім попелу і горі-
лої землі, трапляються досить великі вуглинки
і фрагменти печини.
Найбільша частина знахідок була зафік-
сована у верхніх шарах заповнення, у нижніх
їх було набагато менше. Передусім, знахідки
представлені фрагментами кераміки і кісток
тварин. Всього було зафіксовано 233 фрагмен-
та стінок, 90 фрагментів вінець і 24 фрагмента
придонних частин і денець (рис. 3, 1—36).
Рис. 2. План і перетини будівлі 1
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4142
Кухонна кераміка представлена стінками,
на деяких простежується врізний лінійний,
хвилястий і, зрідка, нігтеподібний орнамент.
Як правило, орнаментом прикрашена верхня
частина горщика. Денця горщиків часто ма-
ють сліди підсипки, інколи фіксується закра-
їна. На п’ятьох денцях зафіксовано клейма, з
яких лише одне вціліло повністю — це клеймо
у вигляді п’ятикутної зірки (рис. 3, 17).
Вінець горщиків зафіксовано близько 85.
Всі вони мають відігнутий назовні рівний або
манжетоподібний край, інколи з невеликим
потовщенням. Такі вінця характерні для ХІ ст.
Столовий посуд представлено двома фраг-
ментами горла глечиків із залишками ручок.
По горлу і плечикам іде частий лінійний орна-
мент (рис. 3, 13, 15). Можливо, до глечиків на-
лежить і невеликий фрагмент вертикального
вінця з косо зрізаним краєм (рис. 3, 14). Глечи-
ки було виготовлено зі світло-сірого тіста.
Тарна кераміка представлена невеликими
фрагментами стінок амфор рожевого кольору.
На деяких з них сліди врізного лінійного орна-
менту.
Вироби із заліза представлені трьома ці-
лими і сімома фрагментами кованих квадрат-
них у перетині цвяхів, невеликим фрагментом
ножа. Із рожевого пірофіліту було виготовле-
но біконічне прясло, діаметром 2,2 см, висо-
тою 1,0 см, діаметр отвору 0,7 см (рис. 3, 37).
Зафіксовано також фрагмент бруска із дрібно-
зернистого сланцю (рис. 3, 38).
Крім того, у заповненні зафіксовано неви-
разний фрагмент бронзи, два шматка бронзо-
вого шлаку, два шматка склоподібного шлаку,
фрагмент підлогової плитки зі скошеними кра-
ями і слідами жовтої поливи, 10 шматків печи-
ни, на частині з яких є сліди соломи або трави.
Знайдено також більш ніж 30 каменів розміра-
ми 1,0—9,0 см, деякі зі слідами дії вогню.
Будівля 2 (44) знаходилася в південній час-
тині розкопу 1 (рис. 1). Будівля мала підпрямо-
кутну форму і була орієнтована кутами за сто-
ронами світу. Площа будівлі складала близько
8 м2. У трьох кутах будівлі зафіксовано ямки від
стовпів, діаметром 0,20—0,25 м і глибиною до
0,2 м від рівня долівки. Місцями на долівці про-
стежуються сліди підмазки глиною (рис. 4).
На висоті 0,10—0,25 м від долівки в стінах
проходили заглиблення напівкруглої фор-
ми діаметром до 0,22 м, можливо, це сліди від
колод. На стінках будівлі чітко простежують-
ся відбитки від горбилів які, імовірно, кріпи-
лися до стінок за допомогою вертикальних до-
щок, і колод, що розміщувались на рівні долів-
ки. Зазначимо, що горбилі кріпили стінки не
суцільно, а розташовувались на деякій відста-
ні один від одного (0,15—0,20 м). Можливо, до
кріплення стінок входили і вмонтовані в стін-
ки кілки, і невеликі (до 0,15 м в діаметрі) коло-
ди (рис. 4).
У східному кутку будівлі знаходився опалю-
вальний пристрій, який частково виходив за
межі котловану будівлі. Черінь його мав овальну
форму розміром 0,5 × 0,4 м, був заглиблений до
0,2 м від рівня долівки і досить сильно пропече-
ний. Були також обпалені і стінки будівлі навко-
ло нього. Перед черенем знаходилась невелика
ямка розміром 0,4 × 0,2 м і глибиною до 0,3 м,
забита попелом і вуглинками. За вогнищем у
материку йшов вертикальний отвір нагору. На
жаль, його дуже пошкодила каналізаційна тру-
ба, що проходила над будівлею. На черені було
зафіксовано великий фрагмент обгорілої плахи.
На нашу думку, можна виділити два періо
ди існування будівлі 2. Спочатку це була бу-
дівля господарського призначення стовпової
конструкції. На другому етапі її існування сті-
ни було укріплено горбилями, а у північно-
східному кутку споруджено опалювальний
пристрій із витяжним отвором.
Рис. 3. Матеріали із заповнення будівлі 1
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 143
Рис. 4. План і перетини будівлі 2
Рис. 5. Матеріали із заповнення будівлі 2
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4144
Заповнення будівлі 2 мало шарувату струк-
туру. Верхній шар складався з обпаленої глини
з вуглинками. Нижні шари мали більш темне
забарвлення, але також були насичені вуглин-
ками, попільняними лінзами і камінцями. Тре-
ба відмітити, що заповнення було частково по-
рушено двома більш пізніми похованнями. На
долівці, в нижніх шарах заповнення, знахідок
дуже мало. Це окремі кістки тварин, невеликі
фрагменти стінок посудин та шматки печини.
Найбільше знахідок було зафіксовано у
верхніх шарах заповнення. Кількісно перева-
жають фрагменти кераміки. Треба зазначити,
що фрагменти були дуже невеликі за розміра-
ми (рис. 5, 1—48, 51—52).
Кухонні горщики представлені 378 фраг-
ментами стінок, 29 фрагментами вінець та 10
фрагментами денець і придонних частин. Він-
ця мали відігнутий назовні край, рівний, ман-
жетоподібний, або з невеликим потовщенням.
Деякі з вінець мали слабкий загин краю досе-
редини (рис. 5, 1—29, 51—52). Такі горщики
характерні для ХІ ст. На деяких денцях просте-
жуються залишки клейм. Як правило, це коло
або коло зі спицями (рис. 5, 38—42, 44).
Столовий посуд представлено вінцями і
стінками глечиків, виготовлених зі світло-
сірої глини з прямим або з косо зрізаним кра-
єм вінець (рис. 5, 30—34, 43, 46—47). До гле-
чиків належать і фрагменти овальних у пере-
тині ручок (рис. 5, 35—36). Ще одна невелика
ручка, вкрита зеленою поливою, найімовірні-
ше, належала невеликій посудині типу чашки
(рис. 5, 37). Окремо виділяється фрагмент ци-
ліндричної ніжки світильника (?), виготовле-
ний зі світло-сірого тіста (рис. 5, 48).
Вироби з бронзи представлені фрагментом
пряжки (рис. 5, 49).
Вироби із заліза представлені 25 цвяхами
(13 з них фрагментовані), залізною смужкою
з отвором (рис. 5, 50). Зафіксовано також сім
шматків залізного шлаку розміром 7,0—12 см.
Крім того, у заповненні виявлено 30 шматків
печини, розміром 2,0—5,0 см, деякі з відбитка-
ми соломи або трави. Також знайдено 82 фраг-
мента кісток тварин, деякі обгорілі.
Рис. 6. План і перетин залишків будівлі 3
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 145
Під час розбирання опалювального при-
строю було знайдено шість шматків шлаку зі
слідами бронзи розміром 1,5—4,0 см, а також
камінці розмірами 2,0—10 см які, можливо,
входили у його конструкцію.
Будівля 3 (90) була розташована в центрі
розкопу 1, на 30 м південно-західніше будів-
лі 2. Будівля була орієнтована кутами за сто-
ронами світу. На жаль, вона була пошкодже-
на пізніми спорудами і від неї залишився лише
південний кут (рис. 1). Можна приблизно ви-
значити площу будівлі за наявними стовпови-
ми ямами. На нашу думку, вона мала підпря-
мокутну форму з довжиною стін до 3,0 м. У
східному кутку будівлі розміщувалася стовпо-
ва яма діаметром 0,22 м і глибиною до 0,3 м від
рівня долівки. Ще одна стовпова яма прямо-
кутної форми розміром 0,21 × 0,21 м і глиби-
ною 0,3 м від рівня долівки була розташована
біля південно-західної стіни будівлі (рис. 6).
Біля південно-східної стіни було розчищено
опалювальний пристрій, від якого залишився
черінь витягнуто-овальної в плані форми розмі-
ром 0,70 × 0,35 м. Черінь розміщувався на гли-
бині 0,25 м від рівня долівки. Черінь і стінки на-
вколо пропалені до червоного кольору на гли-
бину до 7,0—8,0 см. У стінці, до якої прилягало
вогнище, було вирізано прямокутний отвір роз-
міром 0,20 × 0,12 м (рис. 6). Цей отвір і стінка
довкола нього також сильно обпалені. На нашу
думку, він виконував роль витяжки.
Заповнення будівлі було мішаним, у самій
будівлі було зафіксовано вуглинки та невеликі
фрагменти печини. Над будівлею було знайде-
но кілька фрагментів вінець від горщиків ХІ ст.
Будівля 4 (102) розміщувалась у північно-
західному кутку розкопу 3 (рис. 1). Будівля
мала неправильну овальну в плані форму роз-
міром 3,5 × 2,6 м, глибиною 3,50—3,86 м. Бу-
дівля була значно пошкоджена пізніми ямами
(рис. 7). Треба зазначити, що в існуванні будів-
лі 4 можна виділити два періоди. До першого
періоду належить існування заглибленої будів-
лі з опалювальним пристроєм, спорудженим
біля північної стінки. Опалювальний пристрій
було споруджено на останці висотою 0,1 м.
Пристрій було зруйновано у давні часи і від
нього залишилися фрагменти череня овальної
в плані форми розміром 0,46 × 0,29 м. Зазна-
чимо, що під час спорудження будівлі 4 було
зруйновано більш раннє поховання 58а, від
якого залишився лише череп (рис. 7).
Після руйнації будівля була засипана мате-
риковим ґрунтом з незначними прошарками
гумусу і включеннями кількох фрагментів ке-
раміки ХІ ст. та невеликих фрагментів кісток
тварин. Будівля була засипана не повністю, а
таким чином, щоб залишалось заглиблення до
0,35 м від рівня материка. На цьому рівні біля
північної стінки було споруджено піч підпря-
мокутної форми, більша частина якої виходила
за межі котловану. Черінь печі був підмазаний
глиною в один шар і сильно пропікся. Стінки
печі мали товщину до 4,0—5,0 см і збереглись
на незначну висоту. Біля печі було зафіксовано
розвал печини від стінок і склепіння печі. Піч
мала розмір 1,0 × 1,0 м. Значна її частина була
зруйнована пізньою ямою. На південь від печі,
на рівні череня було зафіксовано велику окру-
глу пляму з попелу і вуглинок розміром 1,0 ×
1,2 м, потужністю до 0,1 м.
Верхня частина заповнення будівлі мала
шарувату структуру і містила велику кількість
знахідок. Кераміка представлена фрагментами
кухонного, столового та тарного посуду. Від ку-
хонних горщиків зафіксовано 150 фрагментів
стінок, на 25 з яких простежено врізний ліній-
ний орнамент. Вінця представлені 38 фрагмен-
тами. Всі вони мають відігнутий назовні край.
Частина з них рівна, частина з манжетоподіб-
ним потовщенням із зовнішнього боку, час-
тина з незначним потовщенням (рис. 8, 1—2,
5—6, 8—18, 22—32, 34—41, 43—44). Такі вінця
характерні для ХІ ст.
Столовий посуд представлено двома він-
цями від глеків з косо зрізаним краєм (рис. 8,
19, 42) та двома овальними у перетині ручка-
ми (рис. 8, 3, 7). Треба відмітити, що частина
вінець горщиків по плечиках була прикраше-
на врізним лінійним і хвилястим орнаментом.
Тарна кераміка представлена овальною у пере-
тині ручкою амфори (рис. 8, 33).
Вироби з кольорових металів представле-
ні бронзовою поясною пряжкою з приймачем
для ременя. Пряжка округлої форми з виступа-
ми, прикрашена орнаментом (рис. 8, 45). Ви-
роби з каменю представлені двома пряслами
з пірофіліту. Одне з них біконічне, діаметром
1,5 см, висотою 1,2 см, діаметр отвору 0,7 см
(рис. 8, 46). Друге — кільцеподібне, діаметром
2,0 см, висотою 0,9 см, діаметр отвору — 0,7 см
(рис. 8, 47).
Кістяні вироби представлені двочастинним
гребінцем трапецієподібної форми розміром
6,0 × 4,5 × 1,3 см. Гребінець прикрашено вріз-
ними лініями (рис. 8, 48). Зафіксовано також
невеликий фрагмент від скляного браслета,
плосковвігнутого, з косими насічками, зроб
леного зі скла молочно-білого кольору. Шири-
на браслета 0,5 см (рис. 8, 49).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4146
Крім того, у заповненні було зафіксовано
значну кількість кісток тварин (деякі з них об-
горілі), а також невеликих каменів від 2,0 до
12 см. Зафіксовано також незначну кількість
фрагментів печини, на деяких є відбитки соло-
ми або трави (рис. 8, 4).
Будівля 5 (53—55) знаходилась в північній
частині розкопу 1 за 18 м на південний захід
від будівлі 2. Будівля 5 складалася з двох ям,
з’єднаних траншеєю (рис. 1, 9). Довгою віссю
будівля була орієнтована з північного заходу
на південний схід.
Яма 1 мала в плані овалоподібну форму роз-
міром 3,0 × 2,5 м. У перетині її форма явля-
ла собою зрізаний конус, розмір по дну 1,80 ×
1,65 м. Глибина ями складала 3,3 м (1,35 м від
рівня материка). Із південного боку ями розмі-
щувався невеликий приямок, глибиною 2,5 м
(0,55 м від рівня материка). Стінки ями були
вкриті сажистим шаром в 0,2 м, від дна ями
йшов горілий шар потужністю до 0,1 м (рис. 9).
Заповнення ями шарувате з прошарками ву-
глинок і обпаленої глини.
З південно-східного боку до ями прилягала
траншея шириною 1,1—1,2 м, глибиною 2,3 м
(0,35—0,40 м від рівня материка). З ямою тран-
шея з’єднувалась через поріжок глибиною 0,1 м
від рівня материка. Загальна довжина тран-
шеї становила 4,1 м. Траншея з’єднувалася з
ямою 2. Яма 2, як і яма 1, у верхній частині була
частково зруйнована більш пізніми похован-
нями. Внаслідок цього яма 2 мала неправильну
форму розміром приблизно 2,37 × 1,85 м. Яма 2
складалася з двох частин: частково зруйнова-
Рис. 7. План і перетини будівлі 4
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 147
ного череня розміром 1,20 × 1,15 м, який роз-
міщувався на глибині 2,36 м (0,41 м від рівня
материка) і передпічної ями діаметром 1,25 м
і завглибшки 0,77 м від рівня материка. Запов
нення ями складалось з шарів материка, гуму-
су та прошарків вуглинок. На дні ями також
зафіксовано прошарок вуглинок. Стінки ями
мають сліди слабкого обпалення (рис. 9).
У траншеї знахідок зафіксовано не було.
Найбільшу кількість речей було знайдено в
ямі 1. Переважно — це фрагменти керамі-
ки та кісток тварин (рис. 10, 2). Кухонна ке-
раміка представлена 179 фрагментами стінок
горщиків, на частині з них врізний лінійний
орнамент, на одному — врізні насічки. При-
донні частини представлені 42 фрагментами,
на 10 з них було зафіксовано клейма — це, пе-
редусім, кола, кола зі спицями, концентричні
кола, в одному випадку хрест, вписаний у коло
(рис. 10, 1—4, 7—8, 10, 25—26) (рис. 11, 12).
Вінця представлені 71 фрагментом. Всі вони
відігнуті назовні. Край оформлений у вигляді
манжета або має незначне потовщення. Іноді
край вінець загострений, з незначним загином
досередини (рис. 10—11).
Виділяється вінце від горщика з різко віді-
гнутим краєм, яке не має шийки, а безпосеред-
ньо переходить в тулово. По вінцю проходить
хвилястий орнамент і насічки (рис. 11, 16).
Столовий посуд представлено невеликим
фрагментом вінець з косо зрізаним краєм і
врізним лінійним орнаментом (рис. 11, 14). До
керамічних виробів належать фрагмент ден-
ця тигля (?), діаметр денця 5,5 см (рис. 10, 9);
до тарного посуду — два фрагмента стінок від
рожево-глиняних амфор. За керамічним посу-
дом будівля датується ХІ ст.
Вироби із заліза представлені чотирма ціли-
ми і двома фрагментами цвяхів, квадратних у
перетині, невеликим фрагментом від ювелір-
ного пінцета та трьома фрагментами залізних
виробів, призначення яких важко визначити.
Знайдено було також сім шматків залізного
шлаку. Кольоровий метал представлено фраг-
ментом бронзової пластинки.
У заповненні обох ям було також зафіксова-
но 46 шматків печини (переважно, в ямі 2), на
деяких з них були відбитки соломи або трави.
Крім того, було зафіксовано 17 каменів розмі-
ром 1,0—12 см.
У заповненні ями 1 було зафіксовано 54
кістки тварин, деякі зі слідами дії вогню, а та-
кож невелика кількість кісток і луски риб.
Таким чином, розглянувши конструктивні
особливості описаних об’єктів, можна зробити
деякі висновки про їх призначення. Ці об’єкти
можна поділити на дві групи за їх конструктив-
ними особливостями. До першої групи нале-
жать будівлі 1—4, до другої — будівля 5. Будівлі
першої групи, у свою чергу, можна розділити
на дві підгрупи. До першої підгрупи належать
будівлі 1—3, до другої — будівля 4.
Будівлі 1—3 мали підпрямокутну в пла-
ні форму, були заглиблені в материк від 0,5 до
1,7 м, мали стіни стовпової конструкції і досить
оригінальні опалювальні пристрої, які значною
мірою відрізняються від звичайних вогнищ і пе-
чей. Всі опалювальні пристрої розташовувались
біля стіни або в кутку, були заглиблені на 0,10—
0,15 м від рівня долівки і повністю або частково
виходили за межі котловану. Всі вони мали ви-
тяжні канали трикутної або прямокутної у пе-
ретині форми, що абсолютно нехарактерно для
звичайних вогнищ і печей.
Рис. 8. Матеріали із заповнення будівлі 4
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4148
Конструкція цих опалювальних пристроїв
дозволяла не тільки отримати значну кількість
тепла, але і зберегти його на довгий час за до-
помогою каменів, які були зафіксовані в печі
будівлі 1.
Можна припустити, що чотири гранітні ка-
мені і великий фрагмент залізного шлаку під
час топки розжарювались, а після того, як то-
пити переставали, вони разом з розжареними
стінами поступово віддавали тепло.
Іншу конструкцію мала будівля 4. Вона
мала округлу форму, стіни нічим не кріпилися,
а вогнище не мало витяжки.
Для чого призначалися ці будівлі? Спираю-
чись на етнографічні дані і на аналогічні спо-
руди, зафіксовані на інших поселеннях, мож-
на віднести їх до т. зв. снопосушарок. Снопо-
сушарки були потрібні в північних районах для
досушування хліба, щоб зерно легше відстава-
ло від колоса (Максимов 1985, с. 115).
Сушарні мали різну конструкцію. Найпро-
стіша сушарня, т. зв. «шиш», складалася з ям
круглої або прямокутної форми, глибиною
1,0—1,5 м з пічкою біля однієї зі стін. Яма пере-
кривалася дошками або жердинами, щільно за-
мазувалася глиною і засипалася землею. У цьо-
му настилі робилося кілька отворів, через які
йшло тепло і дим. Над ямою ставили від 6 до 26
жердин довжиною 3,0—5,0 м у вигляді конуса.
На жердини вкладали снопи рядами до самого
верху (Сабурова 1987, с. 198). До сушарень по-
дібного типу, на нашу думку, належить будівля
4 — яма з піччю або вогнищем на дні (рис. 7).
Більш складними були сушарні типу овина.
Як правило, це були двоповерхові споруди до-
сить складної конструкції. Сушарня складалася
з підземної та наземної частини. Підземна час-
тина складалася з ями розміром 3,0 × 4,0 м, гли-
биною до 2,5 м, стіни якої кріпилися зрубом або
вертикальними колодами — стояками. В ямі
розміщувалася піч, яка часто врізалася у стінку,
що розташовувалась навпроти входу. На рівні
землі яма перекривалася настилом з дощок або
горбилів, в якому робились отвори для проходу
тепла і диму. Над кожним отвором кріпилася до-
шка, щоб іскри не летіли нагору. На рівні 1,0 м
від настилу містилися колосники — жердини,
на які ставили снопи. Овин мав або дерев’яні
стіни, або із плоту, обмазаного глиною. Звер-
ху овин перекривав солом’яний дах (Сабуро-
ва 1987, с. 199). До сушарень подібного типу, на
нашу думку, можна зарахувати будівлі 1—3. Але
тут гаряче повітря і дим могли підніматися на-
гору і по вирізаному в материку каналу.
Нам відомі аналогії дослідженим будівлям.
Так, сушарні типу «шиша» було зафіксовано
під час досліджень давньоруських поселень
Ліскове на Чернігівщині (Шекун, Веремейчик
1999, с. 12, рис. 131) та на поселенні Автуничі
(Моця та ін. 1997, с. 39).
Рис. 9. План і перетин будівлі 5
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 149
Сушарню типу овину було досліджено на
поселенні біля с. Григорівка (Петрашенко
2005, с. 205—206)
Будівлі для просушування снопів були дуже
вогненебезпечні, і тому їх ставили або в полі,
або подалі від житлових і господарчих примі-
щень (Максимов 1985, с. 116). У нашому ви-
падку всі снопосушарки також стояли на краю
поселення. Навряд чи всі сушарні використо-
вувалися одночасно. Найімовірніше, спочат-
ку була збудована будівля 4 — «шиш», як най-
простіша. Але її потужність була невеликою, і
її засипали. Замість неї було побудовано неве-
ликий овин (будівля 1). Але, оскільки і ця су-
шарка була порівняно невелика, були побу-
довані більш потужні сушарні (будівлі 2—3).
Про значний обсяг вирощування мешканця-
ми поселення зернових культур, на нашу дум-
ку, свідчать результати палеоетноботанічно-
го дослідження (Див. Додаток 1) та виявлен-
ня на цій ділянці поселення шести серпів. Не
виключено, що ці серпи були виготовлені на
самому поселенні, оскільки п’ять з них було
знайдено вкупі і вони одного типу й різнять-
ся лише розмірами (рис. 12). Серпи подібно-
го типу трапляються як на давньоруській, так і
на суміжних територіях починаючи з ІХ—Х ст.
(Ляпушкін 1958, с. 19, рис. 7, 2—3; Степанен-
Рис. 10. Матеріали із заповнення будівлі 5
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4150
ко, Блажевич 1976, с. 155, рис. 4, 1—2; Халиков
та ін. 1985, с. 21, табл. ІІІ, 15). Відомі такі сер-
пи і в більш пізній час (Сабурова 1987, с. 195,
рис. 82, 3).
До другої групи належить будівля 5. На нашу
думку, ця будівля була споруджена для копчен-
ня м’яса та риби. Так, в ям 2 виявлено відкрите
вогнище, поряд з ним — передпічна яма, куди
згрібали попіл, про що свідчать вуглинки і по-
піл в її заповненні. Обидва об’єкти перекрива-
лись зверху якимось легким щільним покрит-
тям. Траншея, яка з’єднувала яму 1 і яму 2 та-
кож мала зверху перекриття, можливо, з дерну.
Яма 1 могла мати перекриття на рівні денної
поверхні. Після розпалювання вогню у ямі 2
тепло і дим ішли по траншеї у яму 1, де роз-
міщувались продукти, призначені для копчен-
ня. Поки дим йшов по траншеї, він охолоджу-
вався, і таким чином м’ясо або риба коптили-
ся. Дим з ями 1 міг виходити через приямок з
Рис. 11. Матеріали із за-
повнення будівлі 5
Рис. 12. Серпи, знайдені під час дослідження: 1—5 —
в об’єкті 87; 6 — в об’єкті 94
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 151
Рослини
№ об’єкта
11 1 2 45 55 56 91 85 83 84 66 60
Пшениця двозернянка 2
Пшениця однозернянка 4
Пшениця голозерна 1 1
Пшениця спельта 2 3
Жито посівне 1
Просо звичайне 5 4 14
Овес посівний 13 1 1
Сочевиця 1 2
Горох посівний 1 1
Мишій зелений 1 16
Мальва лісова 4 3 17
Щавель кислий 1
Щавель горобиний 1 3 1 1
Лобода біла 6 3 2
Наземка польова 4
Підмаренник справжній 4
Підмаренник чіпкий 1 1
Кукіль звичайний 2
Спориш звичайний 1 1
Гірчак березковидний 1
Хріниця польова 1
Волошка 1
Смілка 1
Вероніка 1
Конюшина 1 3
Бузина чорна 1 1 14
невизначені уламки зернівок 1 1 3 2 1 2 2
Невизначені 3 2 4 3 4
Таблиця 1. Результати палеоетноботанічного дослідження матеріалів
південного боку. Тут його кількість можна було
регулювати за допомогою заслонки (рис. 9). На
користь того, що в ямі 1 могли коптити м’ясо
або рибу свідчать знайдені у ямі кістки тварин
та риб’яча луска, а також закопчені стіни ями.
Споруди, призначені для копчення м’ясних і
рибних продуктів, відомі і на інших давньорусь-
ких поселеннях, але їх конструкція була більш
простою. До речі, виділені вони були завдя-
ки прокопченим стінам, як і в нашому випадку
(Шекун, Веремейчик 1999, с. 37, рис. 75, 1).
На нашу думку, всі ці вогненебезпечні спо-
руди існували тут окремо від укріпленої сади-
би і житлових споруд, які розміщувались вище
по схилу (Боровський, Зоценко 1988, с. 260).
Можливо, в цей же час тут почали діяти куз-
ня і мідноливарне виробництво, сліди якого
простежено на всій дослідженій площі у вигля-
ді шлаків, інструментів та різноманітних ви-
робів. Але пізніше поселення розширювалось
і вогненебезпечне виробництво почало скоро-
чуватись, зокрема, було засипано так званий
«шиш» (будівля 4) і на його місці виникла бу-
дівля з прямокутною піччю. Було засипано і
будівлю 3, і в неї врізалася одним із кутів пізня
споруда (рис. 6).
Найімовірніше, усі снопосушарні було по-
ступово ліквідовано і на цій площі збудовано
кілька садиб із житловими й господарськими
приміщеннями. Але кузня і мідноливарне ви-
робництво, очевидно, залишилися. Мабуть,
продовжувала існувати і споруда для копчен-
ня м’яса та риби. Цілий ряд ознак дозволяють
припустити що, в цілому, життя на цій ділянці
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4152
існувало в ХІ ст. і, можливо, на самому початку
ХІІ ст. У ХІІ—ХІІІ ст. на цьому місці існувало
християнське кладовище.
Додаток 1
Результати палеоетноботанічного дослідження ма-
теріалів з розкопок за адресою: вул. Кудрявська,
24-а, у м. Києві в 2016—2017 рр.
Для дослідження було відібрано 15 зразків ґрун-
ту. Кожен зразок мав об’єм близько 5,0 л. Зразки
було промито через сито з отворами 0,5 мм.
У таблиці 1 наведені результати цього дослід
ження (табл. 1).
У досліджених зразках було виявлено насіння та
зернівки як культурних рослин, так і бур’янів. Се-
ред культурних рослин переважає просо (23 шт.) та
овес посівний (15 шт.). Зафіксовано також зернівки
плівчастих (спельта, однозернянка, двозернянка)
та голозерної пшениць, бобові культурні рослини
представлені горохом посівним та сочевицею. До-
сить значну кількість зернівок (12) неможливо виз
начити через пошкодження вогнем.
Із бур’янів переважає лобода біла, пізня яра рос-
лина, трапляється як засмічувач у всіх культурах і
мишій зелений, який засмічує городи, сади і, осо-
бливо поширений як післяжнивний бур’ян на по-
лях після збирання ярих та озимих ранніх зерно-
вих культур, а також у посівах пізніх ярих зернових.
Найчастіше, як післяжнивний бур’ян також трап
ляється наземка польова. Наявні насінини волош-
ки, що засмічує посіви озимих і ярих зернових куль-
тур, і куколю — бур’яну ярових і озимих хлібних.
Зафіксовано насінини підмаренника чіпкого,
один з поширених засмічувачів садів та городів (рід-
ше полів), смілки — характерної бур’янистої росли-
ни для узлісь, городів, посівів; також конюшини і
хріниці — частих придорожніх бур’янів на полях.
Також зафіксовано значну кількість насінин
мальви лісової (росте у заростях кущів, полях, го-
родах, лісах, край доріг; використовується як лікар-
ська рослина, листки і пагони вживались у їжу) та
бузини чорної, що теж, подекуди, використовува-
лась як їстівна рослина.
Боровський Я.Є. Звіт про археологічні розкопки на Ко-
пиревому кінці (Киянівський провулок, № 6) Ярос-
лавського загону відділу ІА Києва. Науковий архів Ін-
ституту археології НАН України, 7238. 1975.
Боровський Я.Є., Сагайдак М.А. Звіт про археологічні до-
слідження стародавнього Києва в 1980 р. Науковий
архів Інституту археології НАН України, 1980/17 б.
1980.
Боровский Я.Е., Зоценко В.Н., Калюк А.П., Павло-
ва В.В. Отче об археологических исследованиях на
Копыревом конце в Киеве в 1986 г. Науковий архів
Інституту археології НАН України, 1986/ 28 б. 1986.
Боровський Я., Зоценко В. Нове про Копирів кінець ста-
родавнього Києва. Щорічник наука і культура. 1988,
вип. 22, с. 257—262
Івакін Г.Ю., Гончар В.М., Сиром’ятников О.К. Дослі-
дження оборонних споруд ХІ—ХVІІ ст. Копире-
ва кінця у 1998 р. Археологічні відкриття в Україні
1998—1999 рр. Київ, 1999, с. 10—11
Козловський А.О., Крижановський В.О. Археологічні
дослідження по вул. Кудрявській, 24-А в м. Києві у
2016 р. Археологічні дослідження в Україні (у друці).
Б. р. a.
Козловський А.О., Крижановський В.О. Дослідження дав-
ньоруського кладовища по вул. Кудрявській, 24-А в
м. Києві у 2016 р. Археологічні дослідження в Україні.
(У друці). Б. р. b
Ляпушкин И.И. Городище Новотроицкое. Материалы и
исследования по археологии СССР. Москва; Ленин-
град, 1958, вып. 74, с. 227.
Максимов С.В. Культ хлеба и его похождения. Москва,
1985.
Махновець Л.Є. Літопис руський. Київ, 1989.
Мовчан И.И., Писаренко Ю.Г., Пеняк П.С. Отчёт о рас-
копках Киево-окольного отряда Киевской постоян-
но действующей экспедиции в 1989 г. Науковий архів
Інституту археології НАН України, 1989/28 а. 1989.
Мовчан И.И., Боровский Я.Е., Гончар В.Н., Сыро
мятников А.К. Отчет об археологических исследова-
ниях в 1996 г. В Киеве (Львовская пл. 6). Науковий
архів Інституту археології НАН України. 1996.
Мовчан І.І., Климовський С.І. Розкопки у «граді Ярос-
лава» та Копиревому кінці Києва. Археологічні до-
слідження в Україні 2004—2005 рр. Київ; Запоріжжя,
2006, с. 224—226.
Мовчан І.І., Козловський А.О., Ієвлев М.М. Археологічні
дослідження поблизу Львівської площі в 2005 р. Ар-
хеологічні дослідження в Україні 2004—2005 рр. Київ;
Запоріжжя, 2006, с. 285—288.
Моця О.П., Орлов Р.С., Коваленко В.П., Козлов-
ський А.О., Пархоменко О.В., Потапов О.В., По-
кас П.М. Поселення Х—ХІІІ ст. біля с. Автуничі.
Південноруське село ІХ—ХІІІ ст. Київ, 1997, с. 34—
69.
Новгородская первая летопись старшего и младшего из-
водов. Москва; Ленинград, 1950.
Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам по-
селений у с. Григоровка). Киев, 2005.
Петров Н.И. Историко-топографические очерки древне-
го Киева. Киев, 1897.
Рабинович М.Г. Русское жилище в ХIII—XVII вв. Древ-
нее жилище народов Восточной Европы. Москва, 1975,
с. 156—245.
Рабинович М.Г. Очерки этнографии русского феодально-
го города. Москва, 1978.
Сабурова Л.М. Сельскохозяйственные орудия и построй-
ки. Этнография восточных славян. Очерки традицион
ной культуры. Москва, 1987, с. 187—204.
Сагайдак М.А., Боровский Я.Е. Отчет об археологических
раскопках в «городе» Ярославле в 1979 г. Науковий
архів Інституту археології НАН України, 1979/16 б.
1979.
Сагайдак М.А. Великий город Ярослава. Киев, 1982.
Степаненко Л.Я., Блажевич Н.В. Поселення та могиль-
ник ХІ—ХІІІ ст. поблизу с. Козаровичі на Дніпрі.
Дослідження з слов’яно-руської археології. Київ, 1976,
с. 151—163.
Толочко П.П. Історична топографія стародавнього Киє-
ва. Київ, 1972.
Толочко П.П. Культовые постройки. Новое в археологи
Киева (ред. С.А. Высоцкий, Я.Е. Боровский). Киев,
1981, гл. IV, ч. 3, с. 193—234.
Толочко П.П. Древний Киев. Киев, 1983.
Толочко П.П. О социально-топографической структу-
ре древнего Киева и других древнерусских городов.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4 153
Археологические исследования Киева 1978—1983 гг.
Киев, 1985, с. 5—18.
Халиков А.Х., Шарифуллин Р.Ф., Кузьминых С.В., Ва-
лиев Р.М., Хузин Ф.Ш. Орудия труда земледелия,
скотоводства, рыболовства, бортничества и охоты.
Культура Биляра. Москва, 1985.
Шекун О.В., Веремейчик О.М. Давньоруське поселення
Ліскове. Чернігів, 1999.
Надійшла 25.10.2018
А.А. Козловский1, В.О. Крыжановский2, Н.А. Козловская3
1 Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник отдела археологии Киева Института археологии НАН Украины
2 Младший научный сотрудник отдела археологии Киева Института археологии НАН Украины
3 Младший научный сотрудник Архитектурно-археологической экспедиции
отдела археологии Киева Института археологии НАН Украины
ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ СООРУЖЕНИЯ СПЕЦИАЛЬНОГО НАЗНАЧЕНИЯ
С ПОСЕЛЕНИЯ XI В. НА КОПЫРЕВОМ КОНЦЕ
Статья посвящена археологическим исследованиям на территории одного из древнейших районов давнего Кие-
ва — Копырева конца, где было обнаружено и исследовано поселение XI в., которое включало в себя комплекс
следующих объектов: укрепленный рвом и частоколом двор с жилыми и хозяйственными постройками и неукре-
пленная часть, где зафиксированы жилые постройки, а также расположенный на краю склона комплекс с жилы-
ми, производственными и хозяйственными сооружениями.
Среди исследованных производственных объектов, обнаруженных во время археологических исследований
2016—2017 гг. по ул. Кудрявской, 24-а, нами, по конструктивным особенностям, было выделено несколько соору-
жений, в которых, по нашему мнению, могли заниматься обработкой сельскохозяйственной продукции, в частно-
сти, просушкой снопов и копчением мяса и рыбы. Расположение таких огнеопасных объектов на краю поселения
или за его пределами характерно не только для древнерусского периода, но и для позднего средневековья.
К л ю ч е в ы е с л о в а: древнерусское время, древний Киев, Киевская Русь, Копырев конец, постройки, обработка,
сельскохозяйственная продукция.
Arkadii A. Kozlovskyi 1, Viacheslav O. Kryzhanovskyi 2, Nataliia A. Kozlovska 3
1 Ph.D., Senior Research Fellow of Kyiv Archaeology Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine
2 Junior Researcher of Kyiv Archaeology Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine
3 Junior Researcher of the Architectural-Archaeological Expedition of Kyiv Archaeology Department of the Institute of Archaeology, the
National Academy of Sciences of Ukraine
MANUFACTURING STRUCTURES OF SPECIAL FUNCTION
FROM THE SETTLEMENT OF THE 11th CENTURY ON KOPYRIV KINETS
The paper is devoted to archaeological research in the territory of one of the oldest districts of an ancient Kyiv — Kopyriv
Kinets, where the settlement of the 11th century was discovered and explored. It included the complex of following objects:
a yard with dwellings and farmhouses that were fortified with a ditch and picket fence and a non-fortified part with fixed
residential buildings, as well as a complex with residential, industrial and economic facilities located at the edge of the slope.
Among the explored manufacturing facilities discovered during archaeological research 2016—2017 on the street
Kudriavska, 24-a, by constructive features the several facilities were allocated, in which, in our opinion, there could have
been processing of agricultural products, in particular, drying of sheaves and the fuming of meat and fish. The location of
such flammable objects at the edge of the settlement or beyond is typical not only for the Ancient Rus period, but also for
the Late Middle Ages.
K e y w o r d s: Old Rus time, Ancient Kyiv, Kyiv Rus, Kopyriv kinets, structures, processing, agricultural products.
References
Borovskyi Ya.Ye. Zvit pro arkheolohichni rozkopky na Kopyrevomu kintsi (Kyianivskyi provulok, № 6) Yaroslavskoho zahonu
viddilu IA Kyiva. 1975. Naukovyi arkhiv IA NANU, 7238.
Borovskyi Ya.Ye., Sahaidak M.A. Zvit pro arkheolohichni doslidzhennia starodavnoho Kyiva v 1980 r. Naukovyi arkhiv IA NANU,
1980/17 b.
Borovskiy Ya.E., Zotsenko V.N., Kalyuk A.P., Pavlova V.V. Otchet ob arkheologicheskikh issledovaniyakh na Kopyrevom kontse
v Kieve v 1986 g. Nauchnyi arkhiv IA NANU, 1986/28 b.
Borovskyi Ya., Zotsenko V. Nove pro Kopyriv kinets starodavnoho Kyiva. Shchorichnyk Nauka i kultura. 1988, no. 22, pp. 257-262.
Ivakin H.Yu., Honchar V.M., Syromiatnykov O.K. Doslidzhennia oboronnykh sporud XI-XVII st. Kopyreva kintsia u 1998 r.
Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 1998-1999 rr. Kyiv, 1999, pp. 10-11.
Khalikov A.Kh., Sharifullin R.F., Kuzminykh S.V., Valiyev R.M., Khuzin F.Sh. Orudiya truda zemledeliya, skotovodstva,
rybolovstva, bortnichestva i okhoty. Kultura Bilyara. Moskva, 1985, p. 214.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 4154
Kozlovskyi A.O., Kryzhanovskyi V.O. Arkheolohichni doslidzhennia po vul. Kudriavskii, 24-A v m. Kyievi u 2016 r. Arkheolohichni
doslidzhennia v Ukraini (u drutsi).
Kozlovskyi A.O., Kryzhanovskyi V.O. Doslidzhennia davnoruskoho kladovyshcha po vul. Kudriavskii, 24-A v m. Kyievi u 2016 r.
Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini (u drutsi).
Lyapushkin I.I. Gorodishche Novotroitskoye. Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, 74. Moskva; Leningrad, 1958, p. 227.
Maksimov S.V. Kult khleba i ego pokhozhdeniya. Moskva, 1985.
Makhnovets L.Ye. Litopys ruskyi. Kyiv, 1989.
Motsia O.P., Orlov R.S., Kovalenko V.P., Kozlovskyi A.O., Parkhomenko O.V., Potapov O.V., Pokas P.M. Poselennia Х-ХIII st.
bilia s. Avtunychi. Pivdennoruske selo IХ-ХIII st. Kyiv, 1997, pp. 34-69.
Movchan I.I., Pisarenko Yu.G., Penyak P.S. Otchet o raskopkakh Kievo-okolnogo otryada Kievskoy postoyanno deystvuyushchey
ekspeditsii v 1989 g. Nauchnyi arkhiv IA NANU, 1989/28 a.
Movchan I.I., Borovskiy Ya.E., Gonchar V.N., Syromyatnikov A.K. Otchet ob arkheologicheskikh issledovaniyakh v 1996 g. v
Kieve (Lvovskaya pl., 6). Nauchnyi arkhiv IA NANU. 1996.
Movchan I.I., Klymovskyi S.I. Rozkopky u «hradi Yaroslava» ta Kopyrevomu kintsi Kyiva. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini
2004-2005 rr. Kyiv; Zaporizhzhia; Dyke pole, 2006, pp. 224-226.
Movchan I.I., Kozlovskyi A.O., Iievlev M.M. Arkheolohichni doslidzhennia poblyzu Lvivskoi ploshchi v 2005 r. Arkheolohichni
doslidzhennia v Ukraini 2004-2005 rr. Kyiv; Zaporizhzhia, 2006, pp. 285-288.
Novgorodskaya pervaya letopis starshego i mladshego izvodov. Moskva; Leningrad, 1950.
Petrashenko V.A. Drevnerusskoye selo (po materialam poseleniy u s. Grigorovka). Kyiv, 2005.
Petrov N.I. Istoriko-topograficheskiye ocherki drevnego Kieva. Kiev, 1897.
Rabinovich M.G. Russkoye zhilishche v ХIII-XVII vv. Drevneye zhilishche narodov Vostochnoy Evropy. Moskva, 1975, pp. 156-
245.
Rabinovich M.G. Ocherki etnografii russkogo feodalnogo goroda. Moskva, 1978.
Saburova L.M. Selskokhozyaystvennyye orudiya i postroyki. Etnografiya vostochnykh slavyan. Ocherki traditsionnoy kultury.
Moskva, 1987, pp. 187-204.
Sagaydak M.A., Borovskiy Ya.E. Otchet ob arkheologicheskikh raskopkakh v «gorode» Yaroslavle v 1979 g. Nauchnyy arkhiv IA
NANU, 1979/16 b.
Sagaydak M.A. Velikiy gorod Yaroslava. Kyiv, 1982.
Shekun O.V., Veremeichyk O.M. Davnoruske poselennia Liskove. Chernihiv, 1999.
Stepanenko L.Ya., Blazhevych N.V. Poselennia ta mohylnyk ХI-ХIII st. poblyzu s. Kozarovychi na Dnipri. Doslidzhennia z
sloviano-ruskoi arkheolohii. Kyiv, 1976, pp. 151-163.
Tolochko P.P. Istorychna topohrafiia starodavnoho Kieva. Kyiv, 1972.
Tolochko P.P. (ed.), Vysotskiy S.A., Borovskiy Ya.E. Novoye v arkheologii Kieva. Kultovyye postroyki, gl. IV. ch. 3. Kyiv, 1981,
pp. 193-234.
Tolochko P.P. Drevniy Kiev. Kyiv, 1983.
Tolochko P.P. O sotsialno-topograficheskoy strukture drevnego Kieva i drugikh drevnerusskikh gorodov. Arkheologicheskiye
issledovaniya Kieva 1978-1983 gg. Kyiv, 1985, pp. 5-18.
|
| id | arheologia-com-ua-article-50 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:01:25Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/b6/ac393a7b53b9aa171cec60bd8dde1db6.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-502020-01-19T08:39:13Z Manufacturing Structures of Special Function from the Settlement of the 11th Century on Kopyriv Kinets Производственные сооружения специального назначения с поселения XI в. на Копыревом конце Виробничі будівлі спеціального призначення з поселення XI ст. на Копиревому кінці Kozlovskyi , Arkadii A. Kryzhanovskyi, Viacheslav O. Kozlovska, Nataliia A. Old Rus time, Ancient Kyiv, Kyiv Rus, Kopyriv kinets, structures, processing, agricultural products. древнерусское время, древний Киев, Киевская Русь, Копырев конец, постройки, обработка, сельскохозяйственная продукция. давньоруський час, стародавній Київ, Київська Русь, Копирів кінець, будівлі, обробка, сільськогосподарська продукція.  The paper is devoted to archaeological research in the territory of one of the oldest districts of an ancient Kyiv — Kopyriv Kinets, where the settlement of the 11th century was discovered and explored. It included the complex of following objects: a yard with dwellings and farmhouses that were fortified with a ditch and picket fence and a non-fortified part with fixed residential buildings, as well as a complex with residential, industrial and economic facilities located at the edge of the slope. Among the explored manufacturing facilities discovered during archaeological research 2016—2017 on the street Kudriavska, 24-a, by constructive features the several facilities were allocated, in which, in our opinion, there could have been processing of agricultural products, in particular, drying of sheaves and the fuming of meat and fish. The location of such flammable objects at the edge of the settlement or beyond is typical not only for the Ancient Rus period, but also for the Late Middle Ages. В Статья посвящена археологическим исследованиям на территории одного из древнейших районов давнего Киева — Копырева конца, где было обнаружено и исследовано поселение XI в., которое включало в себя комплекс следующих объектов: укрепленный рвом и частоколом двор с жилыми и хозяйственными постройками и неукрепленная часть, где зафиксированы жилые постройки, а также расположенный на краю склона комплекс с жилыми, производственными и хозяйственными сооружениями. Среди исследованных производственных объектов, обнаруженных во время археологических исследований 2016—2017 гг. по ул. Кудрявской, 24-а, нами, по конструктивным особенностям, было выделено несколько сооружений, в которых, по нашему мнению, могли заниматься обработкой сельскохозяйственной продукции, в частности, просушкой снопов и копчением мяса и рыбы. Расположение таких огнеопасных объектов на краю поселения или за его пределами характерно не только для древнерусского периода, но и для позднего средневековья. Статтю присвячено археологічним дослідженням на території одного з найдавніших районів стародавнього Києва — Копирева кінця, де було виявлено і досліджено поселення ХІ ст. Серед комплексу житлових, виробничих і господарчих споруд виділено ряд будівель, призначених для обробки сільськогосподарської продукції. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018-12-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/50 10.15407/archaeologyua2018.04.139 Arheologia; No 4 (2018): Arheologia; 139-154 Археологія ; № 4 (2018): Археологія; 139-154 Археология; № 4 (2018): Arheologia; 139-154 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2018.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/50/47 |
| spellingShingle | давньоруський час стародавній Київ Київська Русь Копирів кінець будівлі обробка сільськогосподарська продукція. Kozlovskyi , Arkadii A. Kryzhanovskyi, Viacheslav O. Kozlovska, Nataliia A. Виробничі будівлі спеціального призначення з поселення XI ст. на Копиревому кінці |
| title | Виробничі будівлі спеціального призначення з поселення XI ст. на Копиревому кінці |
| title_alt | Manufacturing Structures of Special Function from the Settlement of the 11th Century on Kopyriv Kinets Производственные сооружения специального назначения с поселения XI в. на Копыревом конце |
| title_full | Виробничі будівлі спеціального призначення з поселення XI ст. на Копиревому кінці |
| title_fullStr | Виробничі будівлі спеціального призначення з поселення XI ст. на Копиревому кінці |
| title_full_unstemmed | Виробничі будівлі спеціального призначення з поселення XI ст. на Копиревому кінці |
| title_short | Виробничі будівлі спеціального призначення з поселення XI ст. на Копиревому кінці |
| title_sort | виробничі будівлі спеціального призначення з поселення xi ст. на копиревому кінці |
| topic | давньоруський час стародавній Київ Київська Русь Копирів кінець будівлі обробка сільськогосподарська продукція. |
| topic_facet | Old Rus time Ancient Kyiv Kyiv Rus Kopyriv kinets structures processing agricultural products. древнерусское время древний Киев Киевская Русь Копырев конец постройки обработка сельскохозяйственная продукция. давньоруський час стародавній Київ Київська Русь Копирів кінець будівлі обробка сільськогосподарська продукція. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/50 |
| work_keys_str_mv | AT kozlovskyiarkadiia manufacturingstructuresofspecialfunctionfromthesettlementofthe11thcenturyonkopyrivkinets AT kryzhanovskyiviacheslavo manufacturingstructuresofspecialfunctionfromthesettlementofthe11thcenturyonkopyrivkinets AT kozlovskanataliiaa manufacturingstructuresofspecialfunctionfromthesettlementofthe11thcenturyonkopyrivkinets AT kozlovskyiarkadiia proizvodstvennyesooruženiâspecialʹnogonaznačeniâsposeleniâxivnakopyrevomkonce AT kryzhanovskyiviacheslavo proizvodstvennyesooruženiâspecialʹnogonaznačeniâsposeleniâxivnakopyrevomkonce AT kozlovskanataliiaa proizvodstvennyesooruženiâspecialʹnogonaznačeniâsposeleniâxivnakopyrevomkonce AT kozlovskyiarkadiia virobničíbudívlíspecíalʹnogopriznačennâzposelennâxistnakopirevomukíncí AT kryzhanovskyiviacheslavo virobničíbudívlíspecíalʹnogopriznačennâzposelennâxistnakopirevomukíncí AT kozlovskanataliiaa virobničíbudívlíspecíalʹnogopriznačennâzposelennâxistnakopirevomukíncí |