Кремацiйне поховання на укрiпленому поселеннi трипiльської культури Мирогоща 15
Among Trypillian culture subject matter issues, the settlement structures of the late stage C-II are of great importance. Recent discovery of such settlements within Volyn Upland allows providing full comparisons of geographically large groups and multi-vector analysis. During the excavation of the...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| Heft: | 3 |
| Сторінки: | 5-18 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/51 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824355189161984 |
|---|---|
| author | Bardetskyi, Andrii B. Verteletskyi, Dmytro Yu. Potiekhina, Inna D. Slobodian, Tetiana I. |
| author_facet | Bardetskyi, Andrii B. Verteletskyi, Dmytro Yu. Potiekhina, Inna D. Slobodian, Tetiana I. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Andrii B. Bardetskyi",
"institution": "Scientific Organization „Dubno Archaeological Center”",
"orcid": ""
},
{
"author": "Dmytro Yu. Verteletskyi",
"institution": "Institute of Archaeology, Rzeszów Universit",
"orcid": ""
},
{
"author": "Inna D. Potiekhina",
"institution": "Institute of Archaeology of NAS of Ukraine",
"orcid": ""
},
{
"author": "Tetiana I. Slobodian",
"institution": "Institute of Archaeology of NAS of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Bardetskyi, Andrii B. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 18 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 5 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:52:05Z |
| description | Among Trypillian culture subject matter issues, the settlement structures of the late stage C-II are of great importance. Recent discovery of such settlements within Volyn Upland allows providing full comparisons of geographically large groups and multi-vector analysis. During the excavation of the Trypillian settlement Mirohoshcha 15 (Dubenskyi district, Rivne region) by A. Bardetskyi and D. Verteletskyi in 2017 a segment of the defensive moat was investigated. In its northern part, a cremation burial was found, which was at a depth of 1.75 m. As a result of geomagnetic surveys conducted by M. Pshybyla, the presence of an annular moat was confirmed.
Cremated bones were located between the parts of two bowls stacked on top of each other, and in the immediate vicinity of them. One of the bowls is hemispherical, with a dark gray burnt surface of moderate preservation. The diameter of the rim is 43—45 cm, the wall thickness is from 1.0 to 1.2 cm, with a significant admixture of chamotte of medium granulation in the molding material (Fig. 6). A fragment of another bowl has a light orange surface of good preservation, the diameter of the rim is 40—43 cm, the wall thickness is 0.7—1.2 cm, with a similar molding material technology. Similar vessels are found at the monuments of Volyn Upland, and are also known in the interfluve of the Dniester and the Prut rivers and are typical for the Kasperovtsy-Gordinesti group: Polivanov Iar, Zveniachin-Karier, Tsviklivtsi, Gordinesti.
The date of 4450 ± 35 BP was established by radiocarbon dating of the animal bone fragment, the calibrated value is 3337—2939 BC (OxCal v.4.2.3). This Trypillian burial is unique, its complete analogies haven’t been known yet.
According to the anthropological examination, the burned bone remains (more than 1639 fragments) belonged to an adult person. Their total weight is 477 g. These fragments represent almost all parts of the human skeleton, which were buried in a mixed state. The color of the burned bones varies from shades of gray to white, which indicates the effect of different temperatures on various parts of the skeleton. In the head area, the burning temperature was 500—700 degrees, and in the location of the limbs and trunk it ranged from 600 to 900 degrees. The fragments studied indicate the small size and general grace of the bones of the skull and limbs. Presumably the burial belonged to a woman. No pronounced signs of senile and pathological changes or injuries were revealed on her bones. The age of a cremated woman is determined within the limits of adultus-maturus (25—45 years). Among the filling materials, not burnt faunal bone remains were also found, which are obviously traces of funeral feast or sacrifices of domestic animals. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2019.03.005 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:01:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 5
Статтi
© А. Б. Бардецький, Д. Ю. Вертелецький,
І. Д. Потєхіна, Т. І. Слободян, 2019
* БАРДЕЦЬКИЙ Андрій Богданович — Міжрегіо-
нальна громадська наукова організація «Дубенський
археологічний осередок», Д убно, Україна, ORCID
0000-0002-1549-7545, bardeckyj@gmail.com
ВЕРТЕЛЕЦЬКИЙ Д митро Юрійович — докторант
Інституту Археології Жешувського Університету,
Польща, ORCID 0000-0002-9710-3545, verteletskyi.
dmytro@gmail.com
ПОТЄХІНА Інна Д митрівна — кандидат історич-
них, завідувачка відділу біоархеології Іституту архео
логії Н АН України, ORCID 0000-0001-5107-8922,
idpotekhina@gmail.com
СЛОБОДЯН Т етяна Іванівна — кандидат історич-
них наук, науковий співробітник відділу біоархео-
логії Іституту археології НАН України, ORCID 0000-
0001-7185-8774, tanya_slobodyan@ukr.net
УДК 903.5(477.81)"636"
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.03.005
А. Б. Бардецький, Д. Ю. Вертелецький,
I. Д. Потєхiна, Т. I. Слободян *
Кремацiйне поховання на укрiпленому
поселеннi трипiльської культури Мирогоща 15
Статтю присвячено результатам інтердисциплінарного
дослідження кремаційного поховання, яке було виявлене
в оборонному рові трипільської культури етапу С-ІІ на
поселенні Мирогоща 15 поблизу м. Дубно Рівненської обл.
Аналізуються морфологічні особливості і стилістичні
мотиви поховальної «урни», питання датування та ана-
логій цього поховання у контексті пам’яток трипіль-
ської культури. За результатами антропологічної екс-
пертизи, вперше проведеної на матеріалах кремаційного
трипільського поховання, висвітлюються окремі деталі
поховального обряду.
К л ю ч о в і с л о в а: Трипільська культура, етап С-ІІ,
поселення, кремаційне поховання, антропологічна екс-
пертиза.
У студіях трипільської культури один з основ
них напрямів досліджень присвячений посе-
ленським структурам пізнього етапу С-ІІ (Кри-
чевский 1941, с. 246; Пассек 1949; Л агодов-
ська 1953; Шмаглій 1966; Мовша 1971; Збено-
вич 1974; Круц 1977; Дергачев 1980; Маркевич
1981; Патокова та ін. 1989; Пелещишин 1998;
Videiko 1999; Kruts, Ryzhov 1999). При цьому
надто великий ареал поширення трипільських
пам’яток та відсутність повних публікацій ре-
зультатів розкопок не дозволяють повноцінно
проводити співставлення територіально вели-
ких груп і всебічний аналіз. Поступове впро-
вадження нових досліджень мікрорегіональ-
ного рівня в майбутньому може вирішити цю
проблему. Зокрема, у межах Волинської ви-
сочини в останні роки спостерігаються суттє-
ві зрушення у вивченні трипільських поселень
(Verteletskyi, Bardetskyi 2018; Вертелецький,
Бардецький 2017; Rybicka 2017, s. 53; Diaczenko
et al. 2016; Pasterkiewicz et al. 2013; Вертелець-
кий 2013; Pozikhovskyi 2019).
Дещо раніше, у другій половині XX ст., те-
риторія Волинської височини була об’єктом
трипіллєзнавчих студій М. Пелещишина (Пе-
лещишин 1997; 1998). Д о одного з важливих
його досягнень можна зарахувати дослідження
багатошарового поселення Л иствин-Гострий
Горб, розташованого на північних схилах Мі-
зоцького кряжу (Пелещишин 1997; 1998). Го-
ризонт трипільської культури на цій пам’ятці
унікальний тим, що тут зафіксовані сліди ве-
ликої майстерні по кременеобробці (Конопля,
Пелещишин 1993; Конопля 1998; Balcer 1983).
Водночас керамічні матеріали демонструють
наявність великої кількості імітацій та імпор-
тів з різних регіонів поширення трипільської
культури пізнього етапу — межиріччя Дністра і
Пруту та Східної Волині (неопубліковані мате-
ріали), а у виборі місця розташування поселен-
ня його мешканці, очевидно, керувались мір-
куваннями безпеки (Вертелецький, Бардець-
кий 2017, с. 273; Д ергачев 1980; Пелещишин
1998). В останні роки розвідками в північно-
західній частині Мізоцького кряжу виявле-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 36
но сліди подібних до Листвина—Гострого Гор-
ба кременеобробних майстерень (Вертелець-
кий, Бардецький 2017), у зв’язку з чим можна
розглядати це скупчення пам’яток як центр
кременеобробного ремесла мікрорегіональ-
ного характеру (Вертелецький, Бардецький
2017). Однією з найбільш цікавих нововідкри-
тих пам’яток у цьому мікрорегіоні є поселен-
ня Мирогоща 15 (рис. 1), перші ж дослідження
якої дали чудові результати: відкрито залишки
фортифікації і кремаційне поховання в ній.
Поселення Мирогоща 15 відкрите А. Б. Бар-
децьким, Д. Ю. Вертелецьким та В. В. Ткачем
під час розвідки у 2013 р., після чого на ньо-
му кілька разів проводили збір підйомного
матеріалу. Тоді ж на розораній поверхні було
зафіксовано сліди кільцевого рову довкола
найбільшої концентрації знахідок. Результати
цих робіт опубліковані в статті, присвяченій
пам’яткам трипільської культури етапу СІІ на
Мізоцькому кряжі (Вертелецький, Бардець-
кий 2017). Восени 2017 р. на пам’ятці було
проведено геомагнітну зйомку під керівни-
цтвом М. Пшибили (Przybyła 2019), у резуль-
таті чого було підтверджено наявність кільце-
вого рову (рис. 2: 3).
Головною метою досліджень було з’ясу
вання стратиграфії рову і підтвердження його
приналежності до трипільської культури. Д ля
цього в північній частині пам’ятки на схилі
балки було закладено розкоп, який мав попе-
речно перерізати рів. Ще одну розвідкову тран-
шею закладено в центральній найвищій части-
ні поселення з метою перевірки стану збереже-
ності культурного шару (Verteletskyi, Bardetskyi
2018, s. 120). Перепад висот по повздовжній
осі розкопу становив 2,62—2,67 м. Орний шар,
який складався з сірого гумусованого суглин-
ку, мав потужність 0,20—0,27 м і перекривав
стерильний лесовий материк, тобто денна по-
верхня поселення і культурний шар у межах
всього розкопу були повністю знищені ерозі-
Рис. 1. Мирогоща 15. Локалізація поселення
Fig. 1. Myrohoshcha 15. Localization of settlement
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 7
єю. З орного шару походить незначна кількість
крем’яних і керамічних матеріалів (115 фраг-
ментів кераміки і 22 крем’яних відщепи і один
фрагмент знаряддя на пластині з площі 44 м2).
Вибірку характерних зразків трипільської ке-
раміки було опубліковано в статті про датуван-
ня матеріалів трипільської культури з пам’ятки
Мирогоща 15, відкритих 2017 р. (Verteletskyi,
Bardetskyi 2018).
Північним краєм розкопу шириною 2,0 м
було розкрито відрізок рову (об’єкт 1 за польо-
вою нумерацією). Його поздовжня вісь у цьо-
му місці мала магнітний азимут 68º, тобто рів
був розрізаний розкопом не впоперек, а дещо
навскіс із відхиленням у 22º. Ширина рову ста-
новила 4,9—5,1 м, а в профілях стінок розко-
пу — 5,05—5,50 м. Й ого було досліджено го-
ризонтальними шарами по 0,2 м і зачистками
після проходження кожного з них, у результа-
ті чого отримано два повних профілі в стінках
розкопу, 11 горизонтальних розрізів заповне-
ння і гіпсометричну модель котловану (рис. 4:
5). Заповнення рову мало складну літолого-
стратиграфічну будову. Аналіз стратиграфії,
гранулометричного складу зразків шарів та ре-
конструкція умов седиментації будуть висвіт-
лені в окремій повній публікації, яка готується
до друку.
На глибині 1,0—1,2 м у східній стінці роз-
копу розміщувалось компактне скупчення пе-
репалених кісток, окремі з яких траплялись в
сусідніх квадратах між відмітками — 0,8—1,4 м
від рівня виявлення рову (рис. 4). Для розкрит-
тя цього скупчення було зроблено дорізку роз-
мірами 0,65 × 0,70 м (рис. 5). У ній виявлено
два крупних фрагменти мисок, розміщених
один над одним, простір між якими заповню-
вав ґрунт з включеннями дрібних фрагментів
кісток. Значна їх кількість виявлена і довкола
посудин у радіусі 10—15 см, але під нижньою
вони вже не траплялись. Щільність заповнен
ня і крихкість кісток не сприяли розчистці по-
ховання, тому увесь ґрунт з їх включеннями в
межах скупчення було вийнято для флотації.
Рис. 2. Мирогоща 15. План геомагнітної зйомки в ді-
апазоні -2/2 nT накладений на супутниковий знімок
Google (змінений, за: Przybyła 2019) з нанесеним роз-
копом № 1
Fig. 2. Myrohoshcha 15. Geomagnetic survey plan in the
range of -2/2 nT overlaid on the satellite Google photograph
(modified by: Przybyła 2019) with the site No 1 on it
Рис. 3. Мирогоща 15. План геомагнітної зйомки в діа-
пазоні -4/4 nT (за: Przybyła 2019)
Fig. 3. Myrohoshcha 15. Geomagnetic survey plan in
the range of -4/4 nT (by: Przybyła 2019)
Рис. 4. Мирогоща 15. План розташування поховання
та планіграфія фрагментів перепалених кісток із запо-
внення рову зі всіх механічних шарів
Fig. 4. Myrohoshcha 15. Plan of burial location and
planigraphy of cremated bones fragments from the moat
filling from all mechanical layers
Рис. 5. Мирогоща 15, Розкоп 1: 1 — фото поховання 1, розкритого дорізкою; 2 — план профілю рову в західній
стінці розкопу. Умовні позначення заповнення рову: 1 — чорний гумусовий супіщаний ґрунт; 2 — виділений як
нижня частина шару 1, насичена дрібними фрагментами деревного вугілля потужністю 15—20 см, 3 — сірий гуму-
сований, мозаїчно забарвлений піщано-суглинковий із слабо вираженими межами; 4 — піщано-пилуватий буро-
сірий мозаїчно забарвлений, частково перемішаний з шарами 3 і 5; 5 — жовто-коричневий лесоподібний сугли-
нок; 6 — піщано-легкосуглинковий, буро-сірий мозаїчно забарвлений педоседимент в комплексі із перевідкла-
деним лесоподібним матеріалом; 7 — пилувато-супіщаний, бурий, гомогенний; 8 — піщано-легкосуглинковий
світло-бурий, гомогенний; 9 — темно-сірий гумусовий грунт; 10 — шаруватий супісок, змитий з відкладів піску;
11 — шаруватий пилувато-піщаний, бурий ґумусований матеріал; 15 — попелясто-сірий суглинок; 16 — рудий
озалізнений супісок. Інші позначення: 12 — лесові відклади причорноморського кліматоліту; 13 — піщані відклади
бузького кліматоліту; 14 — орний шар, сіро-бурий ґумусований суглинок
Fig. 5. Myrohoshcha 15. Excavation 1: 1 — Photo of burial No. 1, revealed by excavation extention; 2 — Plan of the moat profile
in the western wall of the site. Legend of the moat filling sediments: 1 — humic dark sandy-loam (A — horizon of the Phaeozem);
2 — the lower part of layer 1, saturated with small fragments of charcoal; 3 — the humic mosaic color (grey color dominates) sandy
loam with weakly expressed lower and upper boundaries; 4 — brownish-grey sandy silt loam; 5 — yellowish-brown loess-like loam;
6 — brownish-grey sandy silt loam represented by pedosediment of Holocene soil with inclusions of loess-like material; 7 — brown
homogenic sandy silt loam; 8 — light-brown homogenic sandy silt loam; 9 — dark-grey humic material of the soil; 10 — foreset
bed sandy loam represented by redeposited hill-wash coversands, which intersects with the moat; 11 — cross laminated brown
humic sandy silt loam represented by pedosediment of the Pleistocene soil; 15 — ash-grey loam with weakly expressed lamination,
that is represented by redeposit materials of lower Dofinivka soil (df1); 16 — buffy iron sandy loam. Other designations: 12 —
Prychornomorsk loess unit; 13 — Bug unit of sands; 14 — arable horizon (AA horizon of the Phaeozem) greyish-brown loam
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 9
Одна з мисок — напівсферична, з темно-
сірою перепаленою поверхнею помірної збе-
реженості, діаметром вінець 43—45 см, тов-
щиною стінок від 1,0 до 1,2 см, зі значною
домішкою шамоту середньої грануляції у фор-
мувальній масі (рис. 6). Фрагмент іншої миски
має світло помаранчеву поверхню гарної збе-
реженості, діаметр вінець становить 40—43 см,
товщина стінок — 0,7—1,2 см, з аналогічною
технологією формувальної маси. За формою
вона близька до напівсферичних з потовще-
ним і виступаючим назовні валикоподібним
краєм вінець, до якого прикріплене невелике,
округле в перетині вушко. Під краєм нанесено
незамкнений ряд горизонтальних насічок скіс-
ної форми, який ближче до вушка закінчується
(рис. 7). Технологію виготовлення обох мисок
можна вважати подібною — це використання
великої кількості товчених фрагментів посу-
ду в формувальній масі, в незначній кількос-
ті або взагалі відсутній дрібний пісок. Структу-
ра посудин щільна, поверхня добре загладже-
на. Внаслідок поганого збереження поверхонь
слабо простежуються сліди лискування. К о-
лір посудин різниться. Перша миска, очевид-
но, була піддана низькій або середній темпера-
турі випалу, тоді як друга — з валикоподібним
краєм вінець, має яскравий помаранчевий ко-
лір, що може свідчити про випалювання за ви-
сокої температури. Така технологія характерна
для пам’яток типу К остянець-Кургани Т роя-
нівської групи та типова таким пам’яткам, як
Кургани-Дубова (Вертелецький 2016, с. 75),
Костянець-Горби (Вертелецький, Бардецький
2017, рис. 5: 5, 6; Конопля та ін. 2015) та Малі
Дорогостаї (Конопля 1990). О б’єм цих мисок
унікальний, оскільки на сьогодні нам не відо-
мі більші розміри, а дрібні фрагменти інших
мисок з колекції за приблизною реконструкці-
єю демонструють значно менші розміри. Фор-
ма напівсферичної миски типова для пам’яток
типу К остянець-Кургани: К ургани-Дубова
(Вертелецький 2016, рис. 1), Костянець-Горби
(Вертелецький, Бардецький 2017, рис. 5: 1—3),
Малі Дорогостаї (Конопля 1990, рис. 1: 7—9).
Мікроморфологія іншої миски доволі рідко
трапляється на Волинській височині, на вищез-
гаданих пам’ятках вони присутні в поодиноких
екземплярах: К остянець-Горби (Вертелець-
кий, Бардецький 2017, рис. 5: 5, 6; Конопля та
ін. 2015); Нараїв 3: (Вертелецький, Бардецький
2017, рис. 11: 4); Листвин-Гострий Горб (Вер-
телецький, Бардецький 2017, рис. 6: 5, 6); Малі
Дорогостаї (Конопля 1990, рис. 2: 12). Поді-
бні до мирогощанських мисок (рис. 7) нам ві-
домі з межиріччя Дністра та Пруту і характерні
пам’яткам групи К асперівці-Гордінешть: По-
ливанів Яр (Попова 2003, рис. 104), Звенячин-
Кар’єр 1, Ц віклівці 2, Гордінешть (Sirbu et al.
2019, fig. 6: 1—17). Н а пам’ятках цієї групи
частка напівсферичних мисок у порівнянні з
профільованими залишається невизначеною.
Доволі подібні морфологічно та стилістично
миски домінують в опублікованих колекціях з
пам’яток групи Городіштя-Ербічень: Кукутень-
1 Неопубліковані матеріали.
2 Неопубліковані матеріали.
Рис. 6. Мирогоща 15. Р озкоп 1, по-
ховання 1. Фрагмент миски 1 з похо-
вання
Fig. 6. Myrohoshcha 15. Excavation No.
1, burial No. 1. Fragment of bowl No. 1
from the burial
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 310
Четецує (Petrescu-Dîmboviţa, Vǎleanu 2004,
fig. 249: 1—4; 256: 3, 5) і Городіштя (Dumitrescu
1945, fig. 12: 12, 14).
Виразна компактність розташування біль-
шості фрагментів перепалених кісток не зали-
шає сумнівів, що маємо справу з похованням.
Хоча контурів вкопу не вдалося простежити,
залягання кісток і частин мисок свідчить про
те, що вони були вкладені в заглиблення, при-
чому спочатку був покладений нижній фраг-
мент миски, а лише тоді засипано кістки. Ці-
лісність обох частин мисок і відсутність окре-
мих їхніх фрагментів деінде поряд виключають
можливість перевідкладення. Т аким чином, у
цьому похованні можна вбачати або псевдоур-
нове (із заміною урни фрагментами), або ж пе-
репоховання. Стратиграфічні спостереження
дозволяють відносити час його укладання в рів
на завершальному етапі його функціонування
як оборонної споруди, а значить і поселення в
цілому. Шар 4, в який було впущене похован-
ня, утворювався активними ерозійними про-
цесами, а над ним вже сформувався лісовий
грунт (шар 3).
З факту виявлення такого поховання постає
питання про наявність у рові інших подібних по-
ховань, і в такому разі це було б свідченням іс-
нування ще невідомої дослідникам форми обря-
дових дій. Наразі ж залишається утриматись від
подібних інтерпретацій, оскільки аналогій цьо-
му похованню не знаходимо. Найраніше тради-
ція кремацій на території Волинської височини
з’являється на могильнику Острог-Земан і може
бути пов’язана з синкретизмом трипільської
культури етапу B-II і пізньої маліцької культу-
ри (Позіховський, Самолюк 2008). На етапі С-ІІ
трипільської культури традиція кремацій нам ві-
дома на могильниках Софіївського типу у Серед-
ньому Подніпров’ї (Videiko 1995; Дергачев, Ман-
зура 1991, с. 143). Софіївка, Чернин, Завалівка,
Червоний Хутір, а також Острог-Земан являють
собою могильники, що винесені за межі посе-
лень та яким характерний певний поховальний
стандарт. Своєрідним випадком є спосіб розмі-
щення перепалених кісток в ямі на трипільсько-
му поселенні в Цвіклівцях на середній течії Дні-
стра (Мовша 1964).
Про абсолютну хронологію пам’ятки Ми-
рогоща 15 дає уявлення радіовуглецева дата з
тваринної кістки — 4450 ± 35 BP. (Poz-100649),
каліброване значення якої становить 3337-
2939 BC (95,4 %) (OxCal v.4.2.3) (Verteletskyi,
Bardetskyi 2018, s. 123). На сьогодні отримано
лише п’ять радіовуглецевих дат для трипіль-
ських пам’яток з території Волинської височи-
ни (Rybicka 2018). Дату з Мирогощі 15 можна
співставити лише з однією, яка була отрима-
на з фрагменту кераміки з поселення Кургани-
Дубова — 4500 ± 35 BP (Poz-77974), калібро-
ване значення якої — 3355—3091 BC (95,4 %)
(OxCal v.4.2.4) (Król, Rybicka 2016).
Якщо порівнювати керамічні колекції з
обох пам’яток, то спільними рисами є морфо-
логія та серія стилістичних мотивів, викорис-
таних на різних категоріях посуду: карбування
вінець та один, два або три ряди відтисків го-
ризонтального шнура, чи ряди відтисків різної
конфігурації на плічках горщиків, суцільно ма-
льований червоною фарбою посуд (напівсфе-
ричні миски, рідше горщики). Такі риси посу-
ду характерні багатьом пам’яткам на терито-
рії Волинської височини (Вертелецький 2016,
Рис. 7. Мирогоща 15. Розкоп 1, поховання
1. Фрагмент миски 2 з поховання
Fig. 7. Myrohoshcha 15. Excavation No. 1,
burial No. 1. Fragment of bowl No. 2 from the
burial
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 11
с. 90—91) і Східної Волині (Шмаглій 1966) та
є традиційними для пам’яток типу Костянець-
Кургани групи Т роянів. Д оволі близькі риси
простежуються на посуді Софіївського типу
пам’яток середньої течії Д ніпра та відомі, зо-
крема, із Софіївського кремаційного могиль-
ника (Дергачев, Манзура 1991; Videiko 1995).
Останній за радіовуглецевим датуванням і
стилістичними ознаками інвентарю датується
першою чвертю III тис. до н. е. (Kadrow 1995,
tab. 1; Videiko 1999).
Антропологічне вивчення матеріалів тіло-
пального поховання з поселення Мирогоща 15
важливе для розуміння поховального обряду
кремації, який був широко розповсюджений у
середовищі племен трипільської культури. На
території України вже відомо кілька сотень ті-
лопальних поховань трипільців, більшість яких
походять з могильників софіївського типу у
Середньому Подніпров’ї. Це, зокрема, некро-
полі Червоний Хутір (168 могил з кремаціями),
Софіївка (148 кремаційних поховань), Чернін
(94 кремації) та Завалівка (16 кремацій), архео
логічні матеріали яких всебічно досліджені
(Videiko 1995). Однак аналіз перепалених люд-
ських кісток з жодного з цих могильників з різ-
них причин не проводився, і їх антропологічні
матеріали до цього часу не опубліковані. Пред-
ставлені тут результати вивчення тілопального
поховання етапу СІІ Трипілля на укріпленому
поселенні Мирогоща 15 є першою публікацією
аналізу трипільських кремацій.
Передані нам для дослідження перепалені
кістки, які залягали між фрагментами «урни»,
довкола них та у заповненні рову, представле-
ні у дуже фрагментарному вигляді, від зовсім
дрібних до більш крупних уламків. Стан збере-
женості кісткової тканини після кремації ви-
явився задовільним. Під час антропологічної
експертизи встановлено приналежність фраг-
ментів до певних відділів скелету, визначено
кількість, стать та вік. Увага також приділялася
можливим слідам травм чи захворювань, а та-
кож деформаціям та кольору перепалених кіс-
ток, за якими визначається ймовірна темпера-
тура вогнища.
У роботі з антропологічними матеріалами
Мирогощі 15 застосовувалися як традицій-
ні методики (Алексеев, Д ебец 1964; Buikstra,
Ubelaker 1994; Brothwell 1981; Dokladal 1999;
Krenzer 2002), так і спеціальні методи, роз-
роблені для дослідження перепалених кісток
(Козловская 1998, Д обровольская 2010). Д ля
визначення температури поховального вог-
нища на різних ділянках скелету під час ті-
лоспалення були використані методики, за-
сновані на експериментальному вивченні
фізико-хімічних і механічних змін, які відбу-
ваються у кістках під час кремацій (Herrmann
1988; Herrmann et al. 1990; Holck 1996; Walker,
Miller 2008; Symes, Rainwater et al. 2008). Ан-
тропологічна експертиза проводилася спочат-
ку відповідно до польового маркування пере-
даних кісткових фрагментів, які відбирались
і фіксувались за шарами їх залягання — були
окремо відібрані кісткові рештки, виявлені до-
вкола посудин та фрагменти, знайдені поміж
ними.
При встановленні кількості індивідів у да-
ному похованні, крім анатомічних визначень,
враховувалися такі критерії, як товщина фраг-
ментів черепного склепіння, розміри і масив-
ність певних ділянок кінцівок. За цими харак-
теристиками досліджені людські рештки з різ-
них шарів і локацій цього поховання виявилися
досить подібними, що дозволило припускати їх
приналежність одному скелету. Підтверджен-
ням цьому є й схоже забарвлення різних кістко-
вих скупчень, хоча у межах кожного з них колір
фрагментів дещо варіює. Нижче наводимо опис
та результати вивчення цих матеріалів.
Загальна кількість фрагментів перепалених
кісток становить більше 1639 одиниць, а їх су-
марна вага складає 477 г (табл. 1, рис. 8). Вони
представляють майже всі відділи кістяка лю-
дини. За морфологічним аналізом фрагментів
Категорії розмірів кісткових фрагментів, мм (за Wahl, 1982)
Розмір
Fragment size
< 15мм 16—25мм 26—35мм 36—45мм > 45мм
Загалом
Total
Кількість
Fragment count
> 1414 164 43 11 7 1639
Вага (г)
Weight (g)
207 120 71 40 39 477
Таблиця 1. Кількість, розміри і вага фрагментів кісток з тілопального поховання на поселенні Мирогоща 15
Table 1. Quantity, size and weight of bone fragments from cremation burial at the Myrohoshcha 15 settlement
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 312
установлено, що у кожній із пошарових вибі-
рок знаходилися як рештки черепа, так і різних
відділів посткраніального скелету. Це вказує на
те, що після кремації перепалені кістки помі-
щалися до урни у перемішаному стані, а не в
анатомічній послідовності.
У відсотковому співвідношенні фрагментів
черепа було зафіксовано небагато — 1,5 % від
загальної кількості кісткових фрагментів. Се-
ред них вирізняються уламок правої частини
лобної кістки з надорбітальним краєм, окре-
мі фрагменти склепіння. Представлені також
і уламки лицьового відділу — зокрема, один
фрагмент з альвеолою зуба (рис. 9: 1). Однак,
встановити, від якої саме він щелепи, немож-
ливо. Збереглись також уламки зубів.
Ребра представлені понад 50-ма фрагмен-
тами, хребці — чотирма уламками відростків.
Тазовий відділ репрезентований фрагмента-
ми кульшової западини (acetabulum) з ділянка-
ми півмісяцевої поверхні (facies lunata) та кіс-
ток з елементами аурикулярної поверхні (facies
auricularis), які утворюють крижово-клубовий
суглоб (рис. 9: 2, 3).
Найбільшою кількістю уламків у кремацій-
ному похованні представлені довгі кістки кін-
цівок. Серед їх масиву виділяються фрагмен-
ти кісток руки — уламки діафізу плеча та один
фрагмент проксимальної частини промене-
вої кістки. Нижні кінцівки представлені фраг-
ментами стегнової кістки (діафізарна частина з
шорсткою лінією linеa aspera), а також уламка-
ми великогомілкової кістки, серед яких фраг-
мент із переднім краєм та уламки діафізу. Т а-
кож зафіксовані окремі фрагменти кистей рук
та стоп, зокрема, уламки дистальних частин
фаланг та проксимальних частин п’ястя/плес-
ни (рис. 10).
За забарвленням кісток встановлено темпе-
ратуру поховального вогнища. Колір фрагмен-
тів з різних відділів скелета варіює від світло-
сірого до крейдоподібного і молочно-білого.
За шкалою відтінків, температура вогнища в
області черепа сягала 500—700°С, грудної кліт-
ки — 700—900°С. Кістки верхніх і нижніх кін-
цівок при спалюванні піддавалися температу-
рі в 600—900°С (табл. 2). Загальна температура
поховального вогнища визначається у межах
500—900°С.
Стан приростання епіфізів, товщина і розмі-
ри окремих ділянок кісток не викликають сумні-
вів, що дане поховання належало дорослій люди-
ні, вік якої визначається у межах adultus-maturus,
тобто 25—45 років. Загальна грацильність кісток
черепа та кінцівок дозволяють зробити припу-
щення, що поховання належало жінці.
Кісток тварин у цьому кремаційному по-
хованні виявлено не було. Також не відмічено
і жодних слідів окислення речей з металів чи
будь-яких інших матеріалів на кісткових решт-
ках. Кілька груп кісткових фрагментів людини
Таблиця 2. Температура поховального вогнища в різних ділянках скелета, визначена за кольором
кісткових фрагментів (Мирогоща 15)
Table 2. The temperature of the burial hearth in different parts of the skeleton, determined by the color of bone fragments
(Myrohoshcha 15)
Відділи скелета Температура (за Walker, Miller 2008)
Мозковий відділ черепа (cranium cerebrale) 500—700°С
Лицьовий відділ черепа (cranium viscerale) 500—700°С
Хребтовий стовп (columna vertebrali) 700—900°С
Ребра, грудина (ossa thoracis, costae) 700—900°С
Верхні кінцівки (ossa membri superioris) 600—900°С
Нижні кінцівки (ossa membri inferioris liberi) 600—900°С
Рис. 8. Перепалені кісткові рештки з поховання три-
пільської культури на поселенні Мирогоща 15
Fig. 8. burned bones remains from Trypillia culture burial
at the settlement Myrohoshcha 15
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 13
зі слідами обпалення були виявленні на деякій
відстані від урн. Вони, можливо, належать до
цього ж або інших поховань, проте, опинились
в культурному шарі у результаті антропогенних
чи тафономічних процесів. Зокрема, заповне-
ння, яке лежало нижче від нижньої посудини,
включало дрібні уламки людських кісток.
Досліджено також кісткові матеріали із за-
повнення рову (квадрати 8—10 та 18—20, гли-
бина від 1,0 до 1,7 м). Серед них переважа-
ли фрагменти перепалених трубчастих кісток
кінцівок людини, виявлено також один фраг-
мент людського черепа. Їх колір, як і в інших
скупченнях, відповідає температурі спалення
близько 700—900°С. Д уже дрібні фрагменти
перепалених кісток ідентифікувати не вдало-
ся. Частина визначені як людські, інші потре-
бують додаткового обстеження для встанов-
лення їх видової приналежності. Серед дослі-
джених матеріалів із заповнення (Ар. 2, Кв. 8,
гл. 1,2—1,4 м) виявлені також неспалені фау-
ністичні кісткові рештки.
Таким чином, у результаті антропологічної
експертизи було установлено, що у псевдоур-
новому кремаційному похованні на укріплено-
му поселенні Мирогоща 15 етапу СІІ Т рипіл-
ля покоїлися рештки жінки, яка померла у віці
25—45 років. Анатомічний склад перепалених
фрагментів, їх забарвлення та розміщення в
«урні» дозволили реконструювати окремі дета-
лі поховального обряду трипільської культури
пізнього етапу на Волинській височині. За ко-
льором кісток, який варіює від відтінків сірого
до білого, визначено температурний режим по-
ховального вогнища, температура якого зага-
лом коливалася в межах 500—900°С. Встанов-
лено також, що після кремації для поховання
збиралися усі перепалені рештки, оскільки по-
над 1639 досліджених фрагментів репрезенту-
ють всі відділи скелету людини. Однак їх ана-
томічна послідовність при розміщенні в «урні»
не витримувалася, рештки розміщувалися там
у перемішаному стані. Поховання небіжчиці
супроводжувалося, ймовірно, жертвоприно-
шенням свійських тварин і завершувалося по-
ховальною тризною, про що свідчать виявлені
у заповненні неспалені фауністичні рештки.
Алексеев, В. П, Дебец, Г. Ф. 1964. Краниометрия. Методи-
ка антропологических исследований. Москва: Наука.
Бардецький, А. Б., Вертелецький, Д. Ю., Бончковський,
О. С., Пшибила, М., Потєхіна, І. Д., Слободян, Т. І.
Рис. 10. Фрагменти кісток верхніх та нижніх кінцівок з кремаційного поховання трипільської культури на посе-
ленні Мирогоща 15
Fig. 10. Fragments of bones of upper and lower extremities from cremation burial of Trypillia culture at the Myrohoshcha 15
settlement
Рис. 9. Ідентифіковані фрагмен-
ти черепа та кісток з кремацій-
ного поховання трипільської
культури на поселенні Мирого-
ща 15. 1 — фрагменти черепа та
уламки зубів; 2 — фрагменти ре-
бер; 3 — уламки тазових кісток
та хребців
Fig. 9. Identified fragments
of the skull and other bones
from the cremation burial of
Myrohoshcha 15. 1 — fragments of
the skull and fragments of teeth; 2 —
fragments of ribs; 3 — fragments of
pelvic bones and vertebrae
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 314
2018. Звіт про результати археологічних досліджень
укріпленого поселення трипільської культури ета-
пу СІІ Мирогоща-15 Рівненської області 2017 року.
Науковий архів ІА НАН України, Доп 28699.
Бардецький, А. Б., Вертелецький, Д. Ю. 2019. Досліджен-
ня укріпленого поселення трипільської культури
етапу СІІ Мирогоща-15 у Д убенському районі Р ів-
ненської області. Археологічні дослідження в Україні.
Київ, с. 215-217.
Вертелецький, Д. 2016. Кераміка пізньотрипільського гори-
зонту з поселення Кургани-Дубова. Diachenko A., Król
D., Kyrylenko A., Rybicka M., Verteletskyi D.(red.) 2016
Nowomalin-Podobanka i Kurgany-Dubowa. Osiedla kultury
trypolskiej na zachodnim Wołyniu. Rzeszów, s. 71-100.
Вертелецький, Д . Ю., Бардецький, А. Б. 2017. Н ові
пам’ятки трипільської культури з північно-західного
краю Мізоцького кряжу на Волинській Височи-
ні. Materialy i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka
Archeologicznego, XXXVIII, s. 249-280.
Дергачев, В. А. 1980. Памятники позднего Триполья. К и-
шинев: Штиинца.
Дергачев, В. А., Манзура, И. В. 1991. Погребальные комп-
лекси позднего триполья. Кишинев: Штиинца.
Добровольская, М. В. 2010. К методике изучения мате-
риалов кремации. Краткие сообщения института
археологии, 224, с. 85-97.
Збенович, В. Г. 1974. Позднетрипольские племена Северно-
го Причерноморья. Київ: Наукова Думка.
Козловская, М. В. 1998. К вопросу о возможностях ис-
следования кремированных костей. В: Бужиловой,
А. П., Козловской, М. В., Медниковой, М. Б. (ред.)
Историческая экология человека. Методика биологи-
ческих исследований. Москва: И нститут археологии
РАН, с. 174-182.
Конопля, В. М. 1990. Пізньотрипільське поселення Малі
Дорогостаї-І. I полевой семинар. Раннеземледельческие
поселения-гиганты трипольской культуры на Украине.
Тезисы докладов первого полевого семинара. Тальянки;
Веселый Кут; Майданецкое, s. 205-213.
Конопля, В., К рушельницька, Л ., Гавінський, А. 2015.
Поселення трипільської культури Костянець-Горби.
Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого
музею, XIII, 1, с. 145-148.
Кричевский Е . 1941. К вопросу изчезновения триполь-
ской культуры. В: Ефименко, П. (ред.) Материалы и
исследования по археологии СССР. Палеолит и неолит
СССР, 2, с. 245-253.
Круц, В. А. 1977. Позднетрипольские пам’ятники среднего
Поднепровья. Киев: Наукова думка.
Лагодовська, О. Ф. 1953. Пам’ятки усатівського типу. Ар-
хеологія. Київ, VIII, с. 95-108.
Маркевич, В. І. 1981. Позднетрипольские племена северной
Молдавии. Кишинев.
Мовша, Т. 1964. Трипільське поховання в с. Цвіклівці. Ар-
хеологія, XVI, с. 213-222.
Мовша, Т . 1971. О северной группе позднетрипольских
памятников. Советская археология, 1, с. 31-54.
Пассек, Т . С. 1949. Периодизация трипольских поселе-
ний. Материали и иследования по археологи СССР.
Москва-Ленинград: издательство Академии Н аук
СССР, 10.
Патокова, Э. Ф., Петренко, В. Г., Бурдо, Н . Б., Поли-
щук, Л. Ю. 1989. Памятники трипольской культуры
в Северо-Западном Причерноморье. К иев: Н аукова
Думка.
Пелещишин, М. А. 1997. Поселення мідного віку біля сіл
Костянець і Листвин у Західній Волині. Львів: видав-
ничий відділ Львівського державного університету.
Пелещишин, М.А. 1998. Проблеми історії трипільських
племен Західної Волині, Межиріччя Західного Бугу
та Д ністра. В: Бандрівський, М., К рушельницька,
Л., К упчинський, О . (ред.) Записки Наукового то-
вариства імені Т. Шевченка. Л ьвів, 235 (CCXXXV),
c. 175-192.
Позіховський, О . Л ., Самолюк, В. 2008. Е неолітичний
кремаційний могильник в околицях Острога на За-
хідній Волині. Археологія, 1, с. 28-41.
Попова, Т. А. 2003. Многослойное поселение Поливанов Яр.
Санкт-Петербург: Кунсткамера.
Шмаглій, М. М. 1966. Городсько-Волинський варіант піз-
ньотрипільської культури. Археологія, XX, с. 15-37.
Balcer, B. 1983. Wytwórczość narzędzi krzemiennych w
neolicie ziem Polski. Wrocław, Warszawa, Kraków,
Gdańsk, Łódź: zakład narodowy im. Ossolińskich,
wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.
Brothwell, D. R. 1981. Digging up bones. Third edition. Ithaca,
New York: Cornell University Press, 208 p.
Buikstra J., Ubelaker D. 1999. Standards for data collection
from human skeletal remains. Arkansas Archaeological
Survey, Research series, 44. Fayetteville, Burns.
Diaczenko A., Król D., Kyrylenko A., Rybicka M., Werteletski D.
2016. Nowomalin-Podobanka i Kurgany-Dubowa. Osiedla
kultury trypolskiej na zachodnim Wołyniu. Rzeszów.
Dokládal M. 1999. Morfologie spálených kostí. Význam pro
identifikaci osob. Acta Facultatis Medicae Universitatis
Brunensis Masarykianne. Brno, 113, р. 185.
Dumitrescu H. 1945. La station préhistorique de Horodiştea
sur le Pruth, „Dacia”, IX-X (1941-1944). Bucureşti:
p. 127-163.
Hermann B. 1988. Behandlung von Leichenbrand. In:
Knussman J., Reiner H. Antropologie-Handbuch der
vergleichenden Biologie des Menchen. Band 1. Teil;
Stuttgart; New York.
Herrmann B., Grupe G., Hummel S., Piepenbrink H.,
Schutkowski H. 1990/ Prähistorische Anthropologie.
Leitfaden der Feld- und Labormethoden. Spriger-Verlag,
Berlin, Heidelberg, New York.
Holck P. 1997/2008. Cremated bones. A Medical-Anthropological
Study of an Archaeological Material on Cremation Burials.
Antropologiske skrifter. Reprint of the 3rd revised edition.
University Oslo, Anatomical institute, 1, p. 160.
Kadrow S. 1995. Absolute chronology of the Sofievka type in
the light „wiggle matching” analysis. In: A. Kośko (eds.)
Cemeteries of the Sofievka type: 2950-2750 B.C. Baltic-
Pontic studies. Poznań, 3, s. 141-147.
Krenzer U. 2006. Compendio de métodos antropológico forenses:
para la reconstrucción del perfil osteo-biológico. Ciudad,
Guatemala, 1-7.
Kruts V., Ryzhov S. 1999. Trypolye culture in Volhynia
(Gorodsk-Volhynian grup). В: Kośko A. (eds.) The
Western Border Area of the Tripolye Culture. Baltic-Pontic
Studies. Poznań: 9, s. 86-110.
Lazarovici C.-M. 2015. Fortyfikacje ludności kultury Cucuteni.
Stan badań. Gancarski J. (eds.) Pradziejowe osady obronne
w Karpatach. Krosno.
Pasterkiewicz W., Pozikhovski A., Rybicka M., Verteletskyi
D. 2013. Z badań nad problematyką oddziaływań kręgu
badeńskiego na wschodnie rejony Wyżyny Wołyńskiej.
В: Pozikhovski, A., Rogozinski, J., Rybicka, M. (red.).
Na pograniczu kultuty pucharów lejkowatych i kultuty
trypolskiej. Rzeszów: s. 251-292.
Petrescu-Dîmboviţa M., Vǎleanu M.-C. 2004. Cucuteni-
Cetǎţuie. Piatra-Neamţ.
Pozikhovskyi O. 2019. Eneolithic pottery kiln from Ostrog in
Western Ukraine. Rybicka M., Diachenko A., Król D.
(eds.). Between the East and the West. Dynamic of Social
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 15
Changes from the eastern Carpathians to the Dnieper in 4 —
beginning of 3 mil BC. Rzeszow: pp. 31-42.
Przybyła M.M. 2019. Report on magnetic survey on settlement
site of the Tripolye culture at Myrohoshcha, Dubno
region. Rybicka M., Diachenko A., Król D. (eds.).
Between the East and the West. Dynamic of Social Changes
from the eastern Carpathians to the Dnieper in 4 — beginning
of 3 mil BC. Rzeszow: pp. 127-132.
Rybicka M. 2017. Kultura trypolska — kultura pucharów
lejkowatych. Natężenie kontaktów i ich chronologia.
Rzeszów.
Rybicka, M., Król, D. 2016. Krytyka datowań radiowęglowych,
[w:] A. Diachenko, D. Diachenko A., Król D., Kyrylenko
A., Rybicka M., Verteletskyi D.(red.) 2016 Nowomalin-
Podobanka i Kurgany-Dubowa. Osiedla kultury trypolskiej
na zachodnim Wołyniu. Rzeszów: s. 119-123.
Schmidt, C., Symes, S. (eds.) 2008. The analysis of burned
human remains. London: Elsevier.
Sirbu, G., Rybicka, M., Diachenko, A., Król, D., Sirbu, L.,
Burlacu, V. 2019. Preliminary results of archeological
investigations of the settlement of Gordineşti II-Stínca
goalǎ. The 2016 campaign. Rybicka M., Diachenko A.,
Król D. (eds.). Between the East and the West. Dynamic of
Social Changes from the eastern Carpathians to the Dnieper
in 4 — beginning of 3 mil BC. Rzeszow: pp. 103-126.
Verteletskyi, D., Bardetskyi, A. 2018. Datowanie materiałów
kultury trypolskiej ze stanowiska Myrogoszcza 15 odkrytych
w 2017 roku. Materiały i sprawozdanie Rzeszowskiego
ośrodka archeologicznego. Rzeszów: XXXVIX. s. 117-
127. // DOI: 10.15584/misroa.2018.39.7.
Videiko, M. 1995. Field research, state of publication of
sources, and general position in the systematics of
Tripolye Culture. В: A. Kośko (eds.) Cemeteries of the
Sofievka type: 2950-2750 B.C. Baltic-Pontic studies.
Poznań: 3, s. 3-14.
Videiko, M. 1995. Archaeological characteristics of the
Sofievka type cemeteries. В: A. Kośko (eds.) Cemeteries
of the Sofievka type: 2950-2750 B.C. Baltic-Pontic studies.
Poznań: 3, s. 15-134.
Videiko, M. 1999. Radiocarbon dating chronology of the late
tripolye culture. В: A. Kośko (eds.) The foundations of
radiocarbon chronology of cultures between the Vistula and
Dnieper 3150-1850 BC. Baltic-Pontic studies. Poznań: 7,
s. 3-15.
Walker, P., Miller, K., Richman, R. 2008. Time, temperature,
and oxygen availability: an experimental study of the
effects of environmental conditions on the color and
organic content of cremated bone. In: Schmidt, C.W.,
Symes, S.A., (eds.). The analysis of burned human remains,
London: Elsevier, p. 129-135..
Надійшла 20.08.2019
А. Б. Бардецкий1, Д. Ю. Вертелецкий2, И. Д. Потехина3, Т. И. Слободян4
1 Межрегиональная общественная научная организация «Дубенский археологический центр», Дубно, Украина,
ORCID 0000-0002-1549-7545, bardeckyj@gmail.com
2 докторант Института Археологии Жешувского Университета, Польша, ORCID 0000-0002-9710-3545,
verteletskyi.dmytro@gmail.com
3 Кандидат исторических наук, заведующая отделом биоархеологии Института археологии НАН Украины,
ORCID 0000-0001-5107-8922, idpotekhina@gmail.com
4 Кандидат исторических наук, научный сотрудник отдела биоархеологии Института археологии НАН Украины,
ORCID 0000-0001-7185-8774, tanya_slobodyan@ukr.net
Кремационное захоронение на укрепленном
поселении Трипольской культуры Мирогоща 15
В проблематике трипольской культуры важное значение отводится поселенческим структурам позднего этапа
С-II. Открытие таких поселений в пределах Волынской Возвышенности способствует проведению полноценных
сопоставлений территориально больших групп и их многовекторного анализа. При раскопках трипольского по-
селения Мирогоща 15 (Дубенский р-н, Ровенская обл.) А. Бардецким и Д. Вертелецким в 2017 г.у был исследован
отрезок оборонного рва. В его северной части обнаружено кремационное погребение, которое находилось на
глубине 1,75 м. В результате геомагнитной съемки, проведенной под руководством М. Пшибылы, подтвердилось
наличие кольцевого рва.
Кремированные кости размещались между фрагментами двух мисок, сложенных друг на друга, и рядом с
ними. Одна из мисок — полусферическая, с темно-серой пережженной поверхностью удовлетворительной со-
хранности. Диаметр венчиков составляет 43—45 см, толщина стенок от 1,0 до 1,2 см, со значительной примесью
шамота средней грануляции в формовочной массе. Фрагмент другой миски имеет светло оранжевую поверхность
хорошей сохранности, диаметр венчиков составляет 40—43 см, толщина стенок — 0,7—1,2 см, с аналогичной
технологией формовочной массы. Подобные сосуды встречаются на памятниках Волынской Возвышенности, а
также известны в междуречье Днестра и Прута и характеры для группы Касперовцы-Гординешть: Поливанов Яр,
Звенячин-Карьер, Цвикливцы, Гординешть.
Радиоуглеродным датированием кости животного установлено дату 4450 ± 35 ВР, ее калиброванное значение
составляет 3337—2939 BC (OxCal v.4.2.3). Исследованное трипольское погребение является уникальным, полные
аналогии ему пока не известны.
Согласно результатам антропологической экспертизы, пережженные костные останки (более 1639 фрагмен-
тов) принадлежали взрослому человеку. Их общий вес составляет 477 г. Эти фрагменты представляют почти все
отделы скелета, они были погребены в перемешанном состоянии. Цвет пережженных костей варьирует от от-
тенков серого до белого, что указывает на воздействие различных температур на разные части скелета. В области
размещения головы температура горения составляла 500—700 градусов, а в месте нахождения конечностей и ту-
ловища колебалась от 600 до 900 градусов. Изученные фрагменты свидетельствуют о небольших размерах и общей
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 316
грацильности костей черепа и конечностей, что позволяет установить принадлежность погребения женщине. На
ее костях не было выявлено выраженных следов старческих и патологических изменений или травм. Возраст
кремированной женщины определяется в пределах adultus-maturus (25—45 лет). Среди материалов заполнения
обнаружены также не пережженные фаунистические костные останки, которые, очевидно, являются следами
погребальной тризны или жертвоприношения домашних животных.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Трипольская культура, этап С-II, поселения, кремационное захоронение, антропологическая
экспертиза.
Andrii B. Bardetskyi1, Dmytro Yu. Verteletskyi2, Inna D. Potiekhina3, Tetiana I. Slobodian4
1 Interregional Public Scientific Organization „Dubno Archaeological Center”, Dubno, Ukraine, ORCID 0000-0002-1549-7545,
bardeckyj@gmail.com
2 Doctoral candidate, Institute of Archaeology, Rzeszów University, Poland, ORCID 0000-0002-9710-3545,
verteletskyi.dmytro@gmail.com
3 Head of the Department of Bioarchaeology of the Institute of Archaeology of NAS of Ukraine, Senior Research Fellow, PhD,
ORCID 0000-0001-5107-8922, idpotekhina@gmail.com
4 Research associate of the Department of Bioarchaeology of the Institute of Archaeology of NAS of Ukraine, Research Fellow, PhD,
ORCID 0000-0001-7185-8774, tanya_slobodyan@ukr.net
Cremated burial at the Trypillia culture fortified settlement Myrohoshcha 15
Among Trypillian culture subject matter issues, the settlement structures of the late stage C-II are of great importance.
Recent discovery of such settlements within Volyn Upland allows providing full comparisons of geographically large groups
and multi-vector analysis. During the excavation of the Trypillian settlement Mirohoshcha 15 (Dubenskyi district, Rivne
region) by A. Bardetskyi and D. Verteletskyi in 2017 a segment of the defensive moat was investigated. In its northern part, a
cremation burial was found, which was at a depth of 1.75 m. As a result of geomagnetic surveys conducted by M. Pshybyla,
the presence of an annular moat was confirmed.
Cremated bones were located between the parts of two bowls stacked on top of each other, and in the immediate vicinity
of them. One of the bowls is hemispherical, with a dark gray burnt surface of moderate preservation. The diameter of the rim
is 43—45 cm, the wall thickness is from 1.0 to 1.2 cm, with a significant admixture of chamotte of medium granulation in the
molding material (Fig. 6). A fragment of another bowl has a light orange surface of good preservation, the diameter of the
rim is 40—43 cm, the wall thickness is 0.7—1.2 cm, with a similar molding material technology. Similar vessels are found at
the monuments of Volyn Upland, and are also known in the interfluve of the Dniester and the Prut rivers and are typical for
the Kasperovtsy-Gordinesti group: Polivanov Iar, Zveniachin-Karier, Tsviklivtsi, Gordinesti.
The date of 4450 ± 35 BP was established by radiocarbon dating of the animal bone fragment, the calibrated value is
3337—2939 BC (OxCal v.4.2.3). This Trypillian burial is unique, its complete analogies haven’t been known yet.
According to the anthropological examination, the burned bone remains (more than 1639 fragments) belonged to an
adult person. Their total weight is 477 g. These fragments represent almost all parts of the human skeleton, which were
buried in a mixed state. The color of the burned bones varies from shades of gray to white, which indicates the effect of
different temperatures on various parts of the skeleton. In the head area, the burning temperature was 500—700 degrees,
and in the location of the limbs and trunk it ranged from 600 to 900 degrees. The fragments studied indicate the small size
and general grace of the bones of the skull and limbs. Presumably the burial belonged to a woman. No pronounced signs of
senile and pathological changes or injuries were revealed on her bones. The age of a cremated woman is determined within
the limits of adultus-maturus (25—45 years). Among the filling materials, not burnt faunal bone remains were also found,
which are obviously traces of funeral feast or sacrifices of domestic animals.
K e y w o r d s: Trypillia culture, stage C-II, settlement, cremation burial, anthropological expertise.
References
Alekseev, V. P, Debets, G. F. 1964. Kraniometriia. Metodika antropologicheskikh issledovanii. Moskva: Nauka, 128 s.
Bardetskii A. B., Verteletskii D. Iu., Bonchkovskii O. S., Pshybyla M., Potekhina I. D., Slobodian T. I. 2018. Zvit pro rezultaty
arkheolohichnykh doslidzhen ukriplenoho poselennia trypilskoi kultury etapu C-II Myrohoshcha-15 Rivnenskoi oblasti 2017
roku. Naukovyi Arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. Dop 28699.
Bardetskyi, A. B., Verteletskyi, D. Yu. 2019. Doslidzhennia ukriplenoho poselennia trypilskoi kultury etapu CII Myrohoshcha-15
u Dubenskomu raioni Rivnenskoi oblasti. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini. Kyiv: s. 215-217.
Brothwell, D. R. 1981. Digging up bones. Third edition. Ithaca, New York: Cornell University Press, 208 p.
Buikstra, J., Ubelaker, D. 1999. Standards for data collection from human skeletal remains. Arkansas Archaeological Survey,
Research series, no. 44. Fayetteville, Burns.
Derhachev, V. A. 1980. Pamiatniki pozdneho Trypolia. Kyshynev.
Derhachev, V. A., Manzura, Y.V. 1991. Pohrebalnye kompleksy pozdneho trypolia. Kishenev.
Diaczenko, A., Król, D., Kyrylenko, A., Rybicka, M., Werteletski, D. 2016. Nowomalin-Podobanka i Kurgany-Dubowa. Osiedla
kultury trypolskiej na zachodnim Wołyniu. Rzeszów.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 17
Dobrovolskaia, M. V. 2010. K metodike izuchenia materialov krematsii. Kratkie soobshchenia instituta arkheologii, vyp. 224, s. 85-
97.
Dokládal, M. 1999. Morfologie spálených kostí. Význam pro identifikaci osob. Acta Facultatis Medicae Universitatis Brunensis
Masarykianne. Brno, Ваnd 113, 185 р.
Dumitrescu, H. 1945. La station préhistorique de Horodiştea sur le Pruth, „Dacia”, IX-X (1941-1944). Bucureşti: p. 127-163.
Hermann, B. 1988. Behandlung von Leichenbrand. Knussman J., Reiner H. Antropologie-Handbuch der vergleichenden Biologie
des Menchen. Band 1. Teil - Stuttgart/NewYork.
Herrmann, B., Grupe, G., Hummel, S., Piepenbrink, H., Schutkowski, H. 1990. Prähistorische Anthropologie. Leitfaden der
Feld- und Labormethoden. Spriger-Verlag, Berlin, Heidelberg, New York.
Holck P. 1997/2008. Cremated bones. A Medical-Anthropological Study of an Archaeological Material on Cremation Burials.
Antropologiske skrifter. Reprint of the 3rd revised edition. University Oslo, Anatomical institute, no. 1, 160 p.
Kadrow, S. 1995. Absolute chronology of the Sofievka type in the light „wiggle matching” analysis. В: A. Kośko (eds.) Cemeteries
of the Sofievka type: 2950-2750 B.C. Baltic-Pontic studies. Poznań: vol. 3, s. 141-147.
Konoplia, V. M. 1990. Piznotrypilske poselennia Mali Dorohostai-I. I polevoi seminar. Rannezemledelcheskie poselenia-hihanty
trypolskoi kultury na Ukraine. Tezisy dokladov pervoho polevoho seminara. Talianky-Veselyi Kut-Maidanetskoe: s. 205-
213.
Konoplia V., Krushelnytska L., Havinskyi A. 2015. Poselennia trypilskoi kultury Kostianets-Horby. Naukovi zapysky Rivnenskoho
oblasnoho kraieznavchoho muzeiu, vyp. XIII, ch. 1, s. 145-148.
Kozlovskaia, M. V. 1998. K voprosu o vozmozhnostiakh issledovaniia kremirovannykh kostei. Istoricheskaia ekologiia cheloveka.
Metodika biologicheskikh issledovanii (pod red. Buzhilovoi A.P., Kozlovskoi M.V., Mednikovoi M.B.), Moskva: Institut
arkheologii RAN, s. 174-182.
Krenzer, U. 2006. Compendio de métodos antropológico forenses: para la reconstrucción del perfil osteo-biológico. Ciudad,
Guatemala, t. 1-7.
Kruts, V. A. 1977. Pozdnetripolskie pamiatniki sredneho Podneprovia. Kyiv.
Kruts V., Ryzhov S. 1999. Trypolye culture in Volhynia (Gorodsk-Volhynian grup). В: Kośko, А. (eds.) The Western Border Area
of the Tripolye Culture. Baltic-Pontic Studies. Poznań: vol. 9, s. 86-110.
Krychevskyi E. 1941. K voprosu izcheznovenia trypolskoi kultury. V: Efimenko P. (red.). Materialy i issledovania po arkheolohii
SSSR. Paleolit i neolit SSSR, No. 2, s. 245-253.
Lahodovska O. F. 1953. Pamiatky usativskoho typu. Arheologia. Kyiv, t. VIII, s. 95-108.
Lazarovici C.-M. 2015. Fortyfikacje ludności kultury Cucuteni. Stan badań. J. Gancarski (eds.) Pradziejowe osady obronne w
Karpatach. Krosno.
Markevych V. I. 1981. Pozdnetripolskie plemena severnoi Moldavii. Kishinev.
Movsha T. 1964. Trypilske pokhovannia v s. Tsviklivtsi. Arheologia, T. XVI, s. 213-222.
Passek T. S. 1949. Periodyzatsia trypolskikh poselenii. Materialy i issledovania po arkheolohii SSSR. Moskva-Leninhrad: izdatelstvo
Akademii Nauk SSSR, T.10.
Pasterkiewicz W., Pozikhovski A., Rybicka M., Verteletskyi D. 2013. Z badań nad problematyką oddziaływań kręgu badeńskiego na
wschodnie rejony Wyżyny Wołyńskiej. В: Pozikhovski A., Rogozinski J., Rybicka M. (red.). Na pograniczu kultuty pucharów
lejkowatych i kultuty trypolskiej. Rzeszów: s. 251-292.
Patokova E. F., Petrenko V.H., Burdo N.B., Polishchuk L.Iu. 1989. Pamiatniki tripolskoi kultury v Severo-Zapadnom
Prichernomore. Kiev: Naukova Dumka.
Peleshchyshyn M. A. 1997. Poselennia midnoho viku bilia sil Kostianets i Lystvyn u Zakhidnii Volyni. Lviv: vydavnychyi viddil
Lvivskoho derzhavnoho universytetu.
Peleshchyshyn M. A. 1998. Problemy istorii trypilskykh plemen Zakhidnoi Volyni, Mezhyrichchia Zakhidnoho Buhu ta Dnistra.
V: Bandrivskyi M., Krushelnytska L., Kupchynskyi O. (red.) Zapysky Naukovoho tovarystva imeni T. Shevchenka. Lviv:
T. 235 (CCXXXV), p. 175-192.
Petrescu-Dîmboviţa M., Vǎleanu M.-C. 2004 Cucuteni-Cetǎţuie. Piatra-Neamţ.
Popova T. A. 2003. Mnohosloinoe poselenie Polivanov Iar. Sankt-Peterburh: Kunstkamera.
Pozikhovskyi O. 2019. Eneolithic pottery kiln from Ostrog in Western Ukraine. Between the East and the West. Dynamic of Social
Changes from the eastern Carpathians to the Dnieper in 4 - beginning of 3 mil BC (eds. M. Rybicka, A. Diachenko, D. Król).
Rzeszow, pp. 31-42.
Pozikhovskyi O. L., Samoliuk V. 2008. Eneolitychnyi krematsiinyi mohylnyk v okolytsiakh Ostroha na Zakhidnii Volyni.
Arheologia, №1, s. 28-41
Przybyła M. M. 2019. Report on magnetic survey on settlement site of the Tripolye culture at Myrohoshcha, Dubno region. Rybicka
M., Diachenko A., Król D. (eds.). Between the East and the West. Dynamic of Social Changes from the eastern Carpathians to the
Dnieper in 4 - beginning of 3 mil BC. Rzeszow: pp. 127-132.
Rybicka M. 2017. Kultura trypolska - kultura pucharów lejkowatych. Natężenie kontaktów i ich chronologia. Rzeszów.
Rybicka M., Król D. 2016. Krytyka datowań radiowęglowych, [w:] A. Diachenko, D. Diachenko A., Król D., Kyrylenko A.,
Rybicka M., Verteletskyi D.(red.) 2016. Nowomalin-Podobanka i Kurgany-Dubowa. Osiedla kultury trypolskiej na zachodnim
Wołyniu. Rzeszów: s. 119-123.
Shmahlii M. M. 1966. Horodsko-Volynskyi variant piznotrypilskoi kultury. Arheologia, T. XX, s. 15-37.
Schmidt C., Symes S.(eds.) 2008. The analysis of burned human remains. London: Elsevier.
Sirbu G., Rybicka M., Diachenko A., Król D., Sirbu L., Burlacu V. 2019. Preliminary results of archeological investigations of the
settlement of Gordineşti II-Stínca goalǎ. The 2016 campaign. Rybicka M., Diachenko A., Król D. (eds.). Between the East
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 318
and the West. Dynamic of Social Changes from the eastern Carpathians to the Dnieper in 4 - beginning of 3 mil BC. Rzeszow: pp.
103-126.
Verteletskyi D. 2016. Keramika piznotrypilskoho horyzontu z poselennia Kurhany-Dubova. Diachenko A., Król D., Kyrylenko
A., Rybicka M., Verteletskyi D.(red.) 2016 Nowomalin-Podobanka i Kurgany-Dubowa. Osiedla kultury trypolskiej na
zachodnim Wołyniu. Rzeszów: s. 71-100.
Verteletskyi D. Yu., Bardetskyi A.B. 2017. Novi pamiatky trypilskoi kultury z pivnichno-zakhidnoho kraiu Mizotskoho kriazhu na
Volynskii Vysochyni. Materialy i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, Tom. XXXVIII, s. 249-280.
Videiko M. 1995. Field research, state of publication of sources, and general position in the systematics of Tripolye Culture. В: A.
Kośko (eds.) Cemeteries of the Sofievka type: 2950-2750 B.C. Baltic-Pontic studies. Poznań: vol. 3, s. 3-14.
Videiko M. 1995. Archaeological characteristics of the Sofievka type cemeteries. В: A. Kośko (eds.) Cemeteries of the Sofievka type:
2950-2750 B.C. Baltic-Pontic studies. Poznań: vol. 3, s. 15-134.
Videiko M. 1999. Radiocarbon dating chronology of the late tripolye culture. В: A. Kośko (eds.) The foundations of radiocarbon
chronology of cultures between the Vistula and Dnieper 3150-1850 BC. Baltic-Pontic studies. Poznań: vol.7, s. 3-15.
Walker P., Miller K., Richman R. 2008. Time, temperature, and oxygen availability: an experimental study of the effects of
environmental conditions on the color and organic content of cremated bone. Schmidt C.W., Symes S.A., editors. The
analysis of burned human remains, London: Elsevier, p. 129-135.
Zbenovich, V. G. 1974. Pozdnetripolskie plemena Severnogo Prichernomoria. Kyiv: Naukova Dumka.
|
| id | arheologia-com-ua-article-51 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:01:26Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/1b/42ef5fa05430c70d0a32f9f1870af01b.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-512020-01-19T08:52:05Z Cremated burial at the Trypillia culture fortified settlement Myrohoshcha 15 Кремационное захоронение на укрепленном поселении Трипольской культуры Мирогоща 15 Кремацiйне поховання на укрiпленому поселеннi трипiльської культури Мирогоща 15 Bardetskyi, Andrii B. Verteletskyi, Dmytro Yu. Potiekhina, Inna D. Slobodian, Tetiana I. Trypillia culture, stage C-II, settlement, cremation burial, anthropological expertise. Трипольская культура, этап С-II, поселения, кремационное захоронение, антропологическая экспертиза. Трипільська культура, етап С-ІІ, поселення, кремаційне поховання, антропологічна експертиза. Among Trypillian culture subject matter issues, the settlement structures of the late stage C-II are of great importance. Recent discovery of such settlements within Volyn Upland allows providing full comparisons of geographically large groups and multi-vector analysis. During the excavation of the Trypillian settlement Mirohoshcha 15 (Dubenskyi district, Rivne region) by A. Bardetskyi and D. Verteletskyi in 2017 a segment of the defensive moat was investigated. In its northern part, a cremation burial was found, which was at a depth of 1.75 m. As a result of geomagnetic surveys conducted by M. Pshybyla, the presence of an annular moat was confirmed. Cremated bones were located between the parts of two bowls stacked on top of each other, and in the immediate vicinity of them. One of the bowls is hemispherical, with a dark gray burnt surface of moderate preservation. The diameter of the rim is 43—45 cm, the wall thickness is from 1.0 to 1.2 cm, with a significant admixture of chamotte of medium granulation in the molding material (Fig. 6). A fragment of another bowl has a light orange surface of good preservation, the diameter of the rim is 40—43 cm, the wall thickness is 0.7—1.2 cm, with a similar molding material technology. Similar vessels are found at the monuments of Volyn Upland, and are also known in the interfluve of the Dniester and the Prut rivers and are typical for the Kasperovtsy-Gordinesti group: Polivanov Iar, Zveniachin-Karier, Tsviklivtsi, Gordinesti. The date of 4450 ± 35 BP was established by radiocarbon dating of the animal bone fragment, the calibrated value is 3337—2939 BC (OxCal v.4.2.3). This Trypillian burial is unique, its complete analogies haven’t been known yet. According to the anthropological examination, the burned bone remains (more than 1639 fragments) belonged to an adult person. Their total weight is 477 g. These fragments represent almost all parts of the human skeleton, which were buried in a mixed state. The color of the burned bones varies from shades of gray to white, which indicates the effect of different temperatures on various parts of the skeleton. In the head area, the burning temperature was 500—700 degrees, and in the location of the limbs and trunk it ranged from 600 to 900 degrees. The fragments studied indicate the small size and general grace of the bones of the skull and limbs. Presumably the burial belonged to a woman. No pronounced signs of senile and pathological changes or injuries were revealed on her bones. The age of a cremated woman is determined within the limits of adultus-maturus (25—45 years). Among the filling materials, not burnt faunal bone remains were also found, which are obviously traces of funeral feast or sacrifices of domestic animals. В проблематике трипольской культуры важное значение отводится поселенческим структурам позднего этапа С-II. Открытие таких поселений в пределах Волынской Возвышенности способствует проведению полноценных сопоставлений территориально больших групп и их многовекторного анализа. При раскопках трипольского поселения Мирогоща 15 (Дубенский р-н, Ровенская обл.) А. Бардецким и Д. Вертелецким в 2017 г.у был исследован отрезок оборонного рва. В его северной части обнаружено кремационное погребение, которое находилось на глубине 1,75 м. В результате геомагнитной съемки, проведенной под руководством М. Пшибылы, подтвердилось наличие кольцевого рва. Кремированные кости размещались между фрагментами двух мисок, сложенных друг на друга, и рядом с ними. Одна из мисок — полусферическая, с темно-серой пережженной поверхностью удовлетворительной сохранности. Диаметр венчиков составляет 43—45 см, толщина стенок от 1,0 до 1,2 см, со значительной примесью шамота средней грануляции в формовочной массе. Фрагмент другой миски имеет светло оранжевую поверхность хорошей сохранности, диаметр венчиков составляет 40—43 см, толщина стенок — 0,7—1,2 см, с аналогичной технологией формовочной массы. Подобные сосуды встречаются на памятниках Волынской Возвышенности, а также известны в междуречье Днестра и Прута и характеры для группы Касперовцы-Гординешть: Поливанов Яр, Звенячин-Карьер, Цвикливцы, Гординешть. Радиоуглеродным датированием кости животного установлено дату 4450 ± 35 ВР, ее калиброванное значение составляет 3337—2939 BC (OxCal v.4.2.3). Исследованное трипольское погребение является уникальным, полные аналогии ему пока не известны. Согласно результатам антропологической экспертизы, пережженные костные останки (более 1639 фрагментов) принадлежали взрослому человеку. Их общий вес составляет 477 г. Эти фрагменты представляют почти все отделы скелета, они были погребены в перемешанном состоянии. Цвет пережженных костей варьирует от оттенков серого до белого, что указывает на воздействие различных температур на разные части скелета. В области размещения головы температура горения составляла 500—700 градусов, а в месте нахождения конечностей и туловища колебалась от 600 до 900 градусов. Изученные фрагменты свидетельствуют о небольших размерах и общей грацильности костей черепа и конечностей, что позволяет установить принадлежность погребения женщине. На ее костях не было выявлено выраженных следов старческих и патологических изменений или травм. Возраст кремированной женщины определяется в пределах adultus-maturus (25—45 лет). Среди материалов заполнения обнаружены также не пережженные фаунистические костные останки, которые, очевидно, являются следами погребальной тризны или жертвоприношения домашних животных. Статтю присвячено результатам інтердисциплінарного дослідження кремаційного поховання, яке було виявлене в оборонному рові трипільської культури етапу С-ІІ на поселенні Мирогоща&nbsp;15 поблизу м.&nbsp;Дубно Рівненської&nbsp;обл. Аналізуються морфологічні особливості і стилістичні мотиви поховальної «урни», питання датування та аналогій цього поховання у контексті пам’яток трипільської культури. За результатами антропологічної експертизи, вперше проведеної на матеріалах кремаційного трипільського поховання, висвітлюються окремі деталі поховального обряду. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019-09-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/51 10.15407/archaeologyua2019.03.005 Arheologia; No 3 (2019): Arheologia; 5-18 Археологія ; № 3 (2019): Археологія; 5-18 Археология; № 3 (2019): Arheologia; 5-18 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2019.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/51/48 |
| spellingShingle | Трипільська культура етап С-ІІ поселення кремаційне поховання антропологічна експертиза. Bardetskyi, Andrii B. Verteletskyi, Dmytro Yu. Potiekhina, Inna D. Slobodian, Tetiana I. Кремацiйне поховання на укрiпленому поселеннi трипiльської культури Мирогоща 15 |
| title | Кремацiйне поховання на укрiпленому поселеннi трипiльської культури Мирогоща 15 |
| title_alt | Cremated burial at the Trypillia culture fortified settlement Myrohoshcha 15 Кремационное захоронение на укрепленном поселении Трипольской культуры Мирогоща 15 |
| title_full | Кремацiйне поховання на укрiпленому поселеннi трипiльської культури Мирогоща 15 |
| title_fullStr | Кремацiйне поховання на укрiпленому поселеннi трипiльської культури Мирогоща 15 |
| title_full_unstemmed | Кремацiйне поховання на укрiпленому поселеннi трипiльської культури Мирогоща 15 |
| title_short | Кремацiйне поховання на укрiпленому поселеннi трипiльської культури Мирогоща 15 |
| title_sort | кремацiйне поховання на укрiпленому поселеннi трипiльської культури мирогоща 15 |
| topic | Трипільська культура етап С-ІІ поселення кремаційне поховання антропологічна експертиза. |
| topic_facet | Trypillia culture stage C-II settlement cremation burial anthropological expertise. Трипольская культура этап С-II поселения кремационное захоронение антропологическая экспертиза. Трипільська культура етап С-ІІ поселення кремаційне поховання антропологічна експертиза. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/51 |
| work_keys_str_mv | AT bardetskyiandriib crematedburialatthetrypilliaculturefortifiedsettlementmyrohoshcha15 AT verteletskyidmytroyu crematedburialatthetrypilliaculturefortifiedsettlementmyrohoshcha15 AT potiekhinainnad crematedburialatthetrypilliaculturefortifiedsettlementmyrohoshcha15 AT slobodiantetianai crematedburialatthetrypilliaculturefortifiedsettlementmyrohoshcha15 AT bardetskyiandriib kremacionnoezahoronenienaukreplennomposeleniitripolʹskojkulʹturymirogoŝa15 AT verteletskyidmytroyu kremacionnoezahoronenienaukreplennomposeleniitripolʹskojkulʹturymirogoŝa15 AT potiekhinainnad kremacionnoezahoronenienaukreplennomposeleniitripolʹskojkulʹturymirogoŝa15 AT slobodiantetianai kremacionnoezahoronenienaukreplennomposeleniitripolʹskojkulʹturymirogoŝa15 AT bardetskyiandriib kremacijnepohovannânaukriplenomuposelennitripilʹsʹkoíkulʹturimirogoŝa15 AT verteletskyidmytroyu kremacijnepohovannânaukriplenomuposelennitripilʹsʹkoíkulʹturimirogoŝa15 AT potiekhinainnad kremacijnepohovannânaukriplenomuposelennitripilʹsʹkoíkulʹturimirogoŝa15 AT slobodiantetianai kremacijnepohovannânaukriplenomuposelennitripilʹsʹkoíkulʹturimirogoŝa15 |