Теракоти з поселення Маслини на хорi Херсонеса Таврiйського

In the article the finds of terracotta figurines from the excavations of the Hellenistic settlement of Maslyny in North-western Taurica (excavations by V. O. Latysheva) are analyzed. The terracotta collection contains striking specimens of ancient coroplastic. The figurines illustrate the religious...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія
Datum:	2019
Heft:	3
Сторінки:	19-39
ISSN:	2616-499X
Автори та афіліації:	Tetiana M. Shevchenko — Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine Viktoriia V. Kotenko — Institute of Ethnology, the National Academy of Sciences of Ukraine — ORCID: 0000-0001-9172-1062
Hauptverfasser:	Shevchenko, Tetiana M., Kotenko, Viktoriia V.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019
Schlagworte:	античність еллінізм Херсонес Таврійський хора поселення Маслини коропластика теракота культ Афродіти.
Online Zugang:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/52
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Завантажити файл:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824356780900352
author	Shevchenko, Tetiana M. Kotenko, Viktoriia V.
author_facet	Shevchenko, Tetiana M. Kotenko, Viktoriia V.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Tetiana M. Shevchenko", "institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine", "orcid": "" }, { "author": "Viktoriia V. Kotenko", "institution": "Institute of Ethnology, the National Academy of Sciences of Ukraine", "orcid": "0000-0001-9172-1062" } ]
author_orcid_str_mv	0000-0001-9172-1062
author_sort	Shevchenko, Tetiana M.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	39
container_issue	3
container_start_page	19
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2020-01-19T08:52:28Z
description	In the article the finds of terracotta figurines from the excavations of the Hellenistic settlement of Maslyny in North-western Taurica (excavations by V. O. Latysheva) are analyzed. The terracotta collection contains striking specimens of ancient coroplastic. The figurines illustrate the religious life of the population, including the worship of cults of a family nature. All terracottas were found on the territory of the living and utility homesteads of the settlement. Most of the figurines are located in a room at the south tower, which, according to the interior and related material, had several functions. Other statuettes were also found in the non-ordinary rooms and this text also indicates their cultic purpose. Sanctuaries in rooms at the tower were known before at Chersonesos chora. Such practice of private sanctuaries corresponds to the choice of the most prominent and extraordinary places for arranging public sanctuaries of polis. Terracottas of Eros Thanatos, doves, and female figurines are connected with the cult of Aphrodite. One of three Erotes is decorated with red ribbons crossed on his chest. Such adornment is peculiar for Aphrodite images and not known on terracottas of this type. Protomes hanged on the wall and doves hanged to the ceiling, as well as female bust serving for a thymiaterion illustrate the variety of religious practices conducted by the habitants. A tympanon held by Nike reminds of mystery cults. The remains of ivy wreath on a Tanagra type figurine and a tympanum in the hands of Nika remind of Dionysus cult. The figurines are dated, according to the general chronology of the site, not earlier than the third quarter of 4th—3rd c. BC. Some statuettes were made in Tauric Chersonesos, where similar cults are traced during the Hellenistic period. Terracottas from Maslyny settlement find the closest analogies at the sites of the North-western Black Sea region, including Olbia and Callatis. This fact allows tracing the relation between Tauric Chersonesos and that region
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2019.03.019
first_indexed	2026-08-07T01:01:28Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 19 © Т. М. Шевченко, В. В. Котенко, 2019 * ШЕВЧЕНКО Тетяна Миколаївна — кандидат істо ричних наук, старший науковий співробітник Інс титуту археології НАН України, ORCID 0000-0002- 9204-0469, taniashevchenko@yahoo.com КОТЕНКО В ікторія В олодимирівна — кандидат історичних наук, провідний науковий співробіт ник відділу археологічної кераміки Н аціонально го музею-заповідника українського гончарства в Опішному, науковий співробітник відділу палеогон чарства Інституту керамології — відділення Інститу ту народознавства НАН України, ORCID 0000-0001- 9172-1062, kotenkovikt@gmail.com УДК [738.6:904.2](477.75)"652" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.03.019 Т. М. Шевченко, В. В. Котенко * Теракоти з поселення Маслини на хорi Херсонеса Таврiйського Аналізуються знахідки теракотових фігурок із розко- пок під керівництвом В. О. Латишевої на елліністич- ному поселенні Маслини на хорі Херсонеса Таврійського. Колекція теракот містить яскраві зразки античної ко- ропластики. Фігурки ілюструють релігійне життя на- селення, зокрема відправлення культів у межах ойкосу. К л ю ч о в і с л о в а: античність, еллінізм, Херсонес Тав- рійський, хора, поселення Маслини, коропластика, тера- кота, культ Афродіти. Поселення Маслини розташоване на хорі Херсонеса Таврійського у Північно-Західній Тавриці. В оно було досліджене розкопка ми загону Харківського університету (нині ХНУ імені В. Н. Каразіна) у складі Північно- Кримської експедиції Інституту археоло гії АН УРСР. Незмінним керівником розко пок була В алерія О лександрівна Латишева (1934—2002 рр.). За час досліджень у 1972— 1986 рр. був накопичений значний архео логічний матеріал, що яскраво репрезентує культуру віддаленої хори Херсонеса Таврій ського. О сновні підсумки роботи експеди ції були висвітлені у статтях В. О. Латишевої (Латышева 1988; 1989; 1994а; 1994б та ін.), подальші узагальнення знайшли відобра ження в монографічному дослідженні (Ко тенко 2017б). Однак, окремі категорії знахідок потре бують сучасної інтерпретації, з огляду, перш за все, на поповнення історіографічної бази. Так, додаткового вивчення заслуговує се рія теракотових статуеток з поселення Мас лини, виявлених у різні роки розкопок. Ін терес до опрацювання фігурок з’явився ще на етапі археологічних досліджень пам’ятки, коли ця тема стала основою дипломної ро боти майбутнього відомого антикознав ця О . П. Мартем’янова під керівництвом В. О . Латишевої (Кафедра истории… 2008, с. 120). У подальшому, з кінця 1980-х років, дослідниця опублікувала низку наукових статей, присвячених дослідженню культо вої сфери життя еллінів у віддалених районах херсонеської хори (Латышева 1988; Латышева 1994а, Латышева 1994б). Її висновки про збе реження традиційного укладу життя на пери ферії й досі не втратили актуальності. Попри повноту висвітлення питання походження те ракот із поселення Маслини В . О . Латише вою, зараз з’явилася можливість доповнити цю інформацію сучасними даними та новими аналогіями, що, врешті, важливо не лише для вивчення елліністичної коропластики, а й для нової інтерпретації контексту знахідок в архе ологічних комплексах поселення. Тема є ак туальною з огляду на те, що теракота з херсо неської хори у Північно-Західній Тавриці не стала предметом вивчення жодної з досліджу ваних пам’яток, хоча саме на таких матеріа лах простежуються особливості та відмінності у формуванні культової сфери життя перифе рійних поселень. Після розкопок знахідки з Маслин потра пили на зберігання до ХНУ ім. В. Н. Каразіна, де зараз є частиною фондів Музею археології 1. Частина колекції була залишена для експону вання в Чорноморському краєзнавчому музеї та в с. Далеке Чорноморського р-ну АР Крим. У публікації буде розглянуто предмети з харків ської колекції, які становлять абсолютну біль 1 Висловлюємо вдячність директору Музею археології ХНУ імені В. Н. Каразіна І. Б. Шрамко та головно му зберігачеві фондів музею А. Н. Андрусишиній за всебічну підтримку в опрацюванні матеріалів у фон дах музею. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 320 шість теракот — 12 з 14, і, зрештою, повною мі рою відображають характер цієї категорії мате ріалу з Маслин. Переважна більшість знахідок теракот на Маслинах походить з південної башти — при міщення «Л» (детальніше про планування Маслин див.: Котенко 2017б, с. 45—88, рис. 2: 1): фігурка Ніки (рис. 1), дві фігурки танагр ського типу (рис. 2; 3), три — Еротів Танато сів (рис. 4), двох голубів, фрагмент фігурки чоловічого персонажа. Загалом — 9 теракот з 14 виявлених на поселенні. Автор розкопок припускала наявність тут домашнього святи лища (Латышева 1989, с. 66; 1994, с. 127, 133, 134). Дійсно, окрім теракот, тут було виявле но скупчення вохри, намистин із синьої пас ти, кальциновані кістки дрібних тварин, пере палені зерна (Латышева 1972, л. 12). Святили ща в одному з приміщень башти існували й на інших поселеннях хори Херсонеса. Досі була відома практика вшанування в таких святи лищах Геракла (Шевченко Т. 2011, с. 105—106 з літ.). Проте зараз стало можливим простежити різноманітність культів у приміщеннях башт на хорі, а також дещо доповнити інформацію про їх функціональне призначення. Парад не оздоблення стін, знахідки посуду переваж но для пиття вина, можуть додатково свідчи ти про використання приміщення у південній башті поселення Маслини як андрона. Тоб то його функції, враховуючи позаміський ха рактер поселення, дійсно могли бути різними і поєднувати в собі декілька рис (репрезента тивну та релігійну). Окрім того, таке велике за площею приміщення з вимосткою могло ви користовуватися також з господарською ме тою, про що свідчать численні знахідки амфор (Латышева 1972, л. 12; Cahill 2002, p. 80; Егоро ва 2014, с. 313). За сюжетом, усі теракоти з південної ба шти так чи інакше пов’язані з культом Афро діти: Ероти, голуби, жіночі фігурки. Відчутна також практика діонісійського культу — за лишки плющового вінка, наліпленого на тра диційно позбавлену атрибутів фігурку танагр ського типу, тімпана в руках Н іки. О стан ня фігурка дійсно оригінальна завдяки цьому атрибуту. Теракота має аналогії в понтійсько му регіоні, а от сам образ Ніки з тімпаном спо нукає до подальших досліджень у релігійній сфері (рис. 1). Фігурка дуже дрібна (7,5 см заввишки, 6,5 см завширшки). Цікава незвичним для бо гині атрибутом, більш схожим не на щит, а на тімпан. IV ст. до н. е. 2 Вціліла майже повніс тю, втрачені голова, права рука від рівня плеча, ліва — від кисті, права нога вздовж шва при єднання до основної частини теракоти і крила. Збереглася лише основа лівого крила. Виготов лена в кількох формах, зворот майже плаский. Порожня всередині, між лицьовою стороною і зворотом незначний простір. Тож терако та була майже одностороння. Отвір на ділянці зображення лопаток малих розмірів, округлої форми. Остаточного вигляду статуетка набува ла після приєднання всіх окремо виготовлених деталей (виставлена вперед нога, випростані руки і крила, атрибути в руках) і покриття фар бою. Довгий одяг був розмальований у беже вий, ділянка зображення ноги, випнутої з одя гу, не вкрита обмазкою та фарбою. Зображено богиню в підв’язаному хітоні, з піднятими ру ками, оголеною груддю. Плечі доволі широкі, руки також показані міцними. Зображення дуже близьке до форми для ви готовлення лицьової сторони теракоти з Оль вії (Русяева, Сон 1995), тільки менше за розмі рами. Окремо мали виготовлятися зображення правої руки від ліктя, кисті лівої руки, правої ноги і зворот. О тже, крім вцілілої, для отри мання повного образу треба було ще принай мні сім форм: одну для звороту, по дві для рук і ще дві для виставленої вперед ноги, а якщо крила були піднятими, як на фігурці з Маслин, то ще чотири форми. Одну з цих теракот ви користали як патрицю для створення меншого розміру форм, з яких, можливо, і було виготов лено теракоту з Маслин. Подібні процеси мог ли тривати десятиліттями, в рідкісних випад ках розтягуватися до цілого століття. Виготовлення фігурки з Маслин вимагало тієї ж кількості форм. Права нога мала бути так само виставлена вперед. Ольвійська форма пе редбачала після виготовлення можливість до дати Ніці різні атрибути. Традиційно це були вінок і пальмова гілка. Образ сильної жінки з оголеною груддю, в стрімкому русі, де нога рушає вперед, вирвав шись з-під складок одягу, а розмах рук по трібен для утримування атрибутів, спонукав до визначення ольвійської форми як зобра ження Артеміди (Русяева 1979, рис. 5; 1982, с. 11, 78—79, рис. 2; 2005, рис. на с. 290; Ру сяева, Сон 1995). Утім, рідко коли в скульп турі класичного й елліністичного періоду ця 2 Знайдена 1973 р. у приміщенні «Л» південної башти, інв. № 460/ІІІ, 3. В перше опублікована: Латышева 1994, № 10, табл. 4: 1. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 21 Рис. 1. Фрагментована фігурка Ніки Fig. 1. Fragmented statuette of Nike Рис. 2. Зображення танагрського типу жінки у плющо вому вінку Fig. 2. Tanagra type image of a woman wearing an ivy wreath Рис. 3. Фрагментована фігурка танагрського типу Fig. 3. Fragmented statuette of Tanagra type ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 322 Рис. 4. Підвісні фігурки Ерота Танатоса Fig. 4. Hanging figurines of Eros Tanatos а б в Рис. 5. Фрагментована півфігура жінки з ліпними при красами Fig. 5. Fragmented semifigure of a woman with handmade decorations Рис. 6. Фрагментована протома зі слідами ремонту Fig. 6. Fragmented protome with traces of reparation ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 23 богиня зодягнена в довге вбрання. Н е див но, що у публікації знайденої окремо ниж ньої частини було висловлено припущен ня, що це Ніка (Ветштейн 1966, с. 24, № 31, табл. 3: 11; Русяева 1982, с. 11, 91, рис. 1: 4). Теракота з Маслин, що є зменшеною копією фігурок, які могли виготовлятися в цій фор мі, безумовно, підтверджує таку атрибуцію. Адже на одному її плечі вцілів фрагмент кри ла. Цей стрімкий рух був типовим для терако тових фігурок Н іки елліністичного періоду, прикладом чого є також торс теракоти з Мі лету (Bumke, Tanriöver 2011, S. 151, Abb. 46), фігурки з Міріни (Higgins 1963, fig. 15; Бри това 1969, с. 110, рис. 109). Груди могли бути не оголеними, вперед через одяг могла ви пинатися лише нога, як на фігурках ІІ ст. до н. е. з некрополя в Малій Азії (Çekilmez 2014, s. 132—133, № 21—24, lev. 7, 9, 29, 36). Навіть якщо припустити, що образ із Мас лин був перероблений і адаптований, оскільки виготовлений дещо пізніше, то навіть без крил є всі підстави вважати ольвійську форму зо браженням Ніки. Фрагмент подібної теракоти з Каллатіса (Румунія), що містить лише зобра ження нижче талії, також атрибутовано як час тину фігурки Ніки (Канараке 1969, № 37, с. 64). Можливо, фігурка початку ІІІ ст. до н. е. з того ж античного центру виготовлена в тій самій формі (Opperman 2007, abb. 34). Одна її рука піднята, інша опущена (атрибути не вціліли), дзеркально до ольвійського зразка. В се інше подано аналогічно: права нога була виставле на наперед (не вціліла нижня частина, що ви готовлялася в додаткових формах), ліва грудь оголена. Широкі смуги коричневої фарби при крашають хітон, зокрема над підв’язаною на талії частиною. У Каллатісі також недавно знайдена фігур- ку повністю одягненої Ніки того ж часу (Paslaru, Colesniuk, Ionescu 2014a, р. 123, табл. ХХІІІ). У Херсонесі, в одному з кварталів Північного ра йону міста, знайдено близьку до аналізованої за розмірами (висота 8,3 см) привізну фігурку Ніки, що руками підтримує свій одяг (Шев ченко A. 2017, с. 22, № 35, табл. Х). Подібна до зразка з Маслин також тера кота з Чайки (Попова 2000, с. 64, № 37). Тут той самий стрімкий рух правою ногою, ви ставленою зі складок одягу і виготовленою в окремих формах, той самий одяг. Хоча дра піровки трактовані по-іншому: більш гостро і динамічно. Теракота виготовлена зі світло- цеглової глини, можливо, йдеться про херсо неську глину. Найближчими аналогіями зображень в те ракоті є кам’яний рельєф на арці «Геркуле сових воріт» з Ефеса (Туреччина) кінця IV ст. до н. е. (Thür 2009, Taf. 90) і бронзова деталь вази у вигляді фігурки богині з В ані (Грузія) (Lordkipanidze 1996, Taf. 80: 3, 4). На обох кри лата Н іка зображена з широко розкинутими руками, виставленою вперед оголеною вище коліна правою ногою, в довгому хітоні, спуще ному нижче талії і підв’язаному внизу, стріч ка підв’язує його під грудьми. Слід зауважити, що в цей період богиня традиційно зображува лась саме в такому вбранні. На рельєфі з Ефеса одна грудь оголена, як і на ольвійській формі та теракоті з Маслин. На усіх перелічених зраз ках складки одягу фігурно викладені і показа ні в грайливому русі, з хвильками і вигинами, переданими в різній величині рельєфу. Такий характер зображення руху був традиційний для скульптури того часу. Оголеність однієї груді в античному мис тецтві мала кілька значень. Зокрема, це був спосіб показати стрімкий рух жіночого об разу. Вперше зображення частково оголених грудей внаслідок швидкого руху чи різкої змі ни пози з’являється в давньогрецькому мис тецтві в кінці V ст. до н. е. Найвідомішою ста туєю Ніки з напівоголеними грудьми є витвір Паіоніоса в О лімпії 420 р. Подібним чином зображали Аурій та Нереїд, що теж перетина ють межі повітря чи вод (Cohen 2004, р. 70). Метою зображення жіночого божества з не нароком оголеною груддю було показати цей стрімкий рух. Фігурка з Вані цікава ще й тому, що вона не містить характерних для Ніки атрибутів. Тера кота з Маслин також не є традиційною в цьому значенні. Дивно бачити тімпан у руках богині замість вінка і пальмової гілки. Ніка з Вані — з порожніми руками, точніше її руки манірно, на зразок малоазійських фігурок, розкинуті в танці. Закинута назад голова є знаком невпин ності цього танцю. В такий спосіб у вазописі та в мармурових рельєфах зображали вакханок. Враховуючи фігурку Ніки з тімпаном з Мас лин, бачимо, що діонісійський антураж в ел ліністичному образі Н іки не є випадковістю. На жаль, з міфології про Ніку достеменно ві домо небагато. Правитель привів її разом з ін шими своїми дочками на службу до Зевса, і їй було надано честь правити колісницею цього бога. Можна лише припускати, що приблизно в ІІІ ст. до н.е. існував міф про те, що Ніка бра ла участь в діонісійських культах, як це відомо про багатьох богів і напівбогів Олімпу. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 324 Тімпан також використовувався у куль ті Матері богів. Традиційна поза цієї богині у понтійській коропластиці — сидячи на тро ні з тімпаном у лівій руці, як у Ніки у нашому випадку, і фіалою — в правій. Теракоти і мо нументальна скульптура демонструють різні способи, як Матір богів тримає тімпан. Рідко ребром інструмента до глядача, частіше – нав скоси до спини, а в найбільш масово тиражо ваних в Ольвії зображеннях — паралельно до своєї спини. Причому з усіх варіантів підтри мування його рукою — вгорі, знизу, збоку — саме той, що використаний у фігурці Н іки, відповідає найбільш поширеним ольвійським типам. Ніка тримала тімпан вгорі. Кисть руки оббита, однак зап’ястя добре прикріплене до звороту тімпана. Втім, навіть якщо ці теракоти і фігурку Ніки виготовляв той самий майстер, це ще не означає, що вони використовували ся в тому самому культі. Підтвердженням по дібних до Матері богів рис у зображенні Ніки була б наявність чаші для узливань в її правій руці. Та права рука не збереглася. Тонко пророблено зображення на ольвій ській формі другої половини IV ст. до н. е. більш близьке до рельєфу з Ефесу цього часу, тоді як фігурки Ніки з Вані та Маслин спорід нені і за датою, і за стосунком до містеріально го культу. Бронзова фігурка з Вані недвознач но нагадує коропластику Міріни другої поло вини ІІІ—ІІ ст. до н. е. Найімовірніше, ваза, якій вона належала, була імпортована з мало азійського центру. Спосіб зображення крил те ракотової Ніки з Маслин, як показує вцілілий фрагмент крила, відповідає традиціям коро пластики Міріни. Можливо в Малій Азії, а також в античних центрах Причорномор’я, існував у ІІІ ст. до н. е. міф про Н іку-учасницю містерій. Н іка була супутнім божеством не одного з богів. У монументальній скульптурі та вазописі зобра жувалась з Афіною, Зевсом, іншими олімпій ськими богами, як символ перемоги. В Ольвії золоту статую Ніки присвячували Аполлону в ІІІ ст. н.е. (Надписи Ольвии 1968, № 79, 83). Можливо, й з атрибутом містеріальних куль тів вона позначала перемогу. Саме торжество Діоніса або Матері богів могло алегорично бути втілене у фігурці Ніки. Вона несе тімпан божеству чи учасникам культу, або сама збира ється грати на ньому. Ще одним образом, близьким до діонісій ського культу, є фігурка танагрського типу з ліпними деталями вінка та одягу (рис. 2). Так, до готового образу додали коримби, кулясті се режки і фібули. Остаточного вигляду теракота набула, коли гіматій був розмальований у бе жевий колір 3, її висота 22,5 см, ширина 6,8 см. Вона зроблена у кількох формах, причому голо ва виготовлялася окремо і, можливо, була при значена для іншої фігурки. Після того по сирій глині гострим інструментом зроблено дрібні на січки між великими пасмами, якими показано вкладене меридіонально волосся. Деталі зачіс ки підправлялись після виготовлення у формі: по сирій глині натисками тонкого інструмента було наведено поздовжні заглиблення і окруж ність навколо вузла на потилиці. Зачіска з гли бокими проділами отримала назву мелон і на була найбільшої популярності в кінці ІІІ ст. до н. е. (Thompson 1963, р. 38). Також по сирій гли ні доліплювалися виготовлені вручну прикраси: великі кулясті коримби над лобом, менші — за стібки на плечах і такої ж форми сережки. Голова була виготовлена в інших двох фор мах, не разом з основною частиною. Звич ною практикою для фігурок танагрського типу було підбирати голови до різних нижніх час тин, через те вони не завжди пасують за вигля дом та розмірами. Зворот пророблений у дета лях, на звороті прямокутний технічний отвір завбільшки 8,9 × 3,3 см. Обидві руки сховані під гіматієм. Різнонапрямленими складками показано рухи рук. Хітон сягає землі, переда ний густими паралельними складками. Зобра женню обличчя бракує чіткості, оскільки фі гурка виготовлялася в доволі стертій формі. Та досі видно, що очі були порівняно глибоко посаджені, невеликий рот зовсім легко проро блений пластично, губи невеликі, що властиво для коропластики цього періоду. Аналогічна поза, система драпіровок і зачіска у повністю вцілілої фігурки з Херсонеса IV ст. до н. е. (Белов 1930, с. 224, кат. № 12, рис. 7; 1970, табл. 14: 6; Шевченко А. 2017, № 605). Відріз няється трактування деталей, техніка їх пророб ки. Фігура з Маслин дещо вища (на 2,5 см), має більш експресивну поставу і нахил голови, нога не виставлена з драпіровок. Фрагмент ще од нієї аналогічної теракоти походить з хори Хер сонеса (Шевченко А. 2017, с. 105, № 639, табл. LCVIII). На обох херсонеських зображеннях гі матій покриває плечі. На фігурці з Маслин він зсунутий із плечей, а на хітон наліплено великі кулясті фібули. Ліпними брошками часто скрі плювався хітон. Утім, тут прикраси на плечах 3 Знайдена 1973 р. у межах приміщення «Л» півден ної башти, інв. № 456/ІІІ, 3, уперше опублікована: Латышева 1994, № 13, табл. 5: 1. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 25 важко навіть назвати фібулами, вони незвично великі для цієї фігурки. Надзвичайно близькі фігурки відомі в Кал- латісі. Лише дещо спрощені та менш чіт кі складки відрізняють фігурку з відбитою го ловою заввишки 15 см (Канараке 1969, с. 138, № 187). Світло-цегловий колір глини, вказа ний у публікації, відповідає також характерис тикам херсонеських зразків. Всі складки одягу тут повторені, поза і всі деталі повністю спів падають. Можна припускати їхнє виготовлен ня в одній майстерні. Більше чіткості має повністю вціліла фігур ка (Канараке 1969, № 141). В она також була прикрашена ліпним вінком. В ід нього зали шився листок на правій стороні і два позоло чені плоди — над лобом і на скроні. Сереж ки тут мають увігнуту форму. О бличчя було вкрите білою фарбою, волосся розфарбова не світло-коричневим, глина визначена як світло-цеглова. Складається враження, що фі гурка з Маслин виготовлялася в тій самій май стерні або під її впливом. Подібна поза в ба гатьох фігурок танагрського типу, зокрема з Феодосії (Кобылина 1970, табл. 25: 2, 3), однак найближчою виглядає продукція Каллатіса. У вінку з ліпних деталей, зокрема завитої основи та плодів і листків плюща, зображена аналогічна фігурка з Пантікапея IV ст. до н. е. (Силантьева 1974, табл. 18: 1). Ліпними дета лями було зображено вінок з плющового лис тя на ще одній фігурці з Каллатіса (Канараке 1969, с. 111, № 134). Тут також голову прикра шає зачіска мелон, а від вінка вціліло два ши рокі листки зліва над вухом і один плід на ма ківці. Загалом, тут широко використовувалася практика доліплювати плющові вінки до фі гурок, виготовлених у формі. Від них залиша ються де листки, де кулясті плоди (Канараке 1969, № 136, 138, 139). Зважаючи на стилістичні ознаки, поворот го лови, передачу рис обличчя, ці теракоти більш ранні, ніж фігурка з Маслин. Майже неприрод на довга вигнута шия з нахилом голови у про тилежний бік видає доволі пізню дату аналізо ваної статуетки: друга половина ІІІ ст. до н. е. З ІІ ст. до н. е. фігурки, зроблені за «танагрською» традицією, зовсім втрачають граційність. Ще одна фігурка жінки в хітоні та гіматії вціліла майже повністю (рис. 3), оббита голо ва 4. Заввишки вона 14,5 см, завширшки 6,2 см. 4 Походить з приміщення «Л» в межах південної ба шти. Інв. № 457/ІІІ, 3, опублікована: Латышева 1994, № 14, табл. 5: 2, ІІІ ст. до н. е. Виготовлена у двобічній формі, зворот пока заний лише в обрисах. Н а звороті технічний отвір має форму видовженого трикутника, гос трим кутом донизу, і розміри 4,2 × 1,9 см. По верхня була вкрита білою обмазкою. Зображено богиню, загорнену в гіматій, одягнений поверх хітона. Його верхній край грубим валиком складений на шиї, спускаєть ся від правого плеча до талії ліворуч. Нижній край високо піднятий, сягає колін. Хітон дріб ними складками спадає до самої землі. Руки сховані під гіматієм, ледь зігнуті в ліктях, до дають невимушеності всій позі. Складки одягу передають найдрібніші рухи під одягом. У фігурок танагрського типу найчастіше, якщо права рука загорнена в гіматій опуще на, то ліва зігнута в лікті буває або підведена до грудей (Burn, Higgins 2001, pl. 12, nos. 2062, 2063), або заведена за спину (Burn, Higgins 2001, pl. 12, nos. 2064—2067). Є винятки, однак і драпіровки гіматія навколо грудей тоді теж організовані дещо по-іншому (Higgins 1967, pl. 44: E, 53: B). Фігурка є традиційною для свого періоду і відображає один з поширених варіан тів зображення граційних богинь чи учасниць культу. Подібно до фігурок стоячи танагрсько го типу, найчастіше без атрибутів, виготовля ли півфігури. Фрагментована півфігура боги ні з Маслин (рис. 5) також оздоблена ліпни ми прикрасами 5. Її було знайдено 1972 р. під час розчистки приміщення «А» західної баш ти, біля глинобитного олтаря. Облаштуван ня приміщення видається незвичним. Підлога всередині нього була глинобитною, на стінах збереглися залишки обмазки білого і рожево го кольорів. У центрі розміщувалося відкри те глинобитне вогнище квадратної форми зі специфічним заглибленням і слідами обпече ної глини, сажі, вугілля. Поруч з вогнищем за фіксована чаша, заглиблена в підлогу. На дум ку В. О. Латишевої, таке розміщення вогнища мало культове значення і використовувало ся мешканцями башти для вшанування богів. Крім того, в кожному куті приміщення, окрім південно-східного, також містилися вогни ща, які могли використовуватися для обігрі ву (Латышева 1972, л. 7). О чевидно, що пер шочергово це приміщення могло виконувати функції андрона, подібного тому, який відо мий із розкопок елліністичного будинку Керкі нітиди (Кутайсов 1985, c. 183—184). Причому, здається, це могло бути основне його призна 5 Опублікована: Латышева 1994, № 2, табл. 1: 2. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 326 чення, а релігійна функція мала другорядний, підпорядкований характер. Вціліла висота півфігури 7,2 см, її ширина 7,0 см. Виготовлена у кількох формах, порож ня всередині. Зважаючи на наявність отвору вгорі (рис. 5), можна думати, що й на ділянці голови вона була порожньою всередині. Це до зволяє припустити, що голова не виготовляла ся окремо, а була показана в тій самій формі. Зворот не деталізований, повторює лише об риси тіла. Одягнена жінка в безрукавий хітон, зчепле ний на плечах фібулами, які окремо виготов лялися вручну. Діаметр фібул 0,8 см. Руки опу щені, зображені до талії. Теракота була вкрита обмазкою, червоною фарбою. Богиня була зображена до поясу. Хітон підв’язаний під грудьми, вгорі зчеплений на плечах, утворюючи широкий трикутний ви різ. На шиї його край ледь помітний, тоді як над руками він виділений глибокими лініями, прокресленими після виготовлення у формі. Від грудей вниз показано виразні горизонталь ні складки. Подібні зображення виготовляли у IV—ІІІ ст. до н. е. Найближчі аналогії — ціла півфігура з Хер сонеса із зачіскою лампадіон (Белов 1930, с. 236, кат. № 30, рис. 1: 4; Шевченко А. 2017, с. 39, № 143, табл. ХХVІІІ), з Пантікапея (Си лантьева 1974, табл. 14: 3), фрагменти місце вих зразків із Ольвії (Скуднова, Славин, Клей ман 1970, № 44, с. 53, табл. 32: 6; Русяева 1979, рис. 31: 2, с. 54; Шевченко Т. 2016, с. 46—48, рис. 5). Кілька аналогій відомі на Боспорі, зо крема у Фанагорії (Кобылина 1974, табл. 23: 2, № 40, с. 25, табл. 35: 5). На більш ранньому з них, IV ст. до н. е., є браслети на ліктях. На зразку з Кеп деталі одягу майже не пророблені (Николаева 1974, табл. 10: 5, № 31, с. 15). Цим відрізняється від нашої і півфігура з Каллаті са (Канараке 1969, рис. 172, с. 124). Деталізації одягу не надавали такої уваги. До того ж, часто руки богинь у вигляді півфігур не сягають ниж нього краю. Вони відтяті та заокруглені на рів ні ліктів. Особливо поширеною така конструк ція була на Боспорі. Зразок з Маслин цікавий наявністю слідів червоної фарби на ділянці зображення хітона і ліпних фібул, приєднаних одразу після виготов лення у формі. Це дає уявлення про те, що зоб ражений персонаж мав бути яскравим і святко во одягненим. Також у нашому випадку явна культова атрибуція, зважаючи на місце знахід ки біля олтаря. Херсонеську аналогію було зна йдено на некрополі, в насипі біля могили. Такі теракоти у вітчизняній літературі трак туються як анодос Кори-Персефони з підзем ного світу (Русяева 1979, рис. 31: 2, с. 54). На жаль, на підтвердження цього бракує атрибу тів Персефони, наприклад, плоду граната. Ел ліністичні півфігурні теракоти жодних атрибу тів зазвичай не містять. Якщо не брати до ува ги доліплені та домальовані фарбами деталі, зображення, які мали отримати з форми, пред ставляли просто жінку в хітоні, зазвичай з при гладженим і зібраним ззаду волоссям. У цьому образі немає жодного натяку на будь-яку боги ню. І це стосується не лише Маслин чи інших північнопричорноморських центрів, півфігур ні зображення з Малої Азії, Сицилії, де вони на бувають надзвичайно великих розмірів (понад 50 см заввишки), також здебільшого не атри бутовані (Bell 1981, p. 51—63; Colonna, Buisson 2014). Найімовірніше, мінімалізм в оформлен ні зображень богинь або учасниць культу був пов’язаний з різноманіттям «пантеону» куль тів родинного кола. Тобто, оскільки богинь, яких вшановували вдома, було багато, і влас ні особливості культу могли існувати не лише в кожному полісі, а й у кожній окремій роди ні, майстрам простіше було серійно виготов ляти, так би мовити, «бланкові зображення», яким потім надавати рис найбільш вшанову ваних богинь, або в яких потім шанувальники могли впізнавати «своїх» покровителів. Близь кими були, очевидно, богині, потреба в допо мозі яких існувала в окремо взятий момент в окремо взятій родині. Це могли бути і богині врожаїв Деметра та Кора-Персефона, і богиня кохання і всього, що з ним пов’язано, Афро діта, і богині материнства Іліфія чи Лето, і ще численні божества зі своїми вузькими функці ями. З іншого боку, в цих теракотах могли зо бражуватись і учасниці їхніх культів, чи культу Діоніса, що також вшановувався чи не в кож ному домі. Тобто, півфігури використовували ся як вотиви в різних культах. Анодос, поява із землі, до поясу зображувалася у вазописі. В та кому вигляді могла бути не лише Деметра, а й Афродіта, Гея, богиня з діонісійською симво лікою (Семела або Аріадна), ін. (Chiara Portale 2012, fig. 11—14). Іншим поясненням зображення богинь чи їхніх адоранток у вигляді півфігур може бути практичність. В иготовлення лише половини фігурки могло диктуватися функціональністю та зручністю використання. Протягом еллініс тичного періоду місцеві теракоти збільшують ся в розмірах, стають менш витонченими і ста ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 27 ранно проробленими, більш важкими та гру бими. При цьому все більша увага приділялася прикрасам та іншим деталям, рисам облич чя і навіть його виразу. Очевидно, з цих при чин, аби детально показати обличчя, голову та її оздоблення, фігурки стають більшими за розмірами. Це впливає на збільшення товщи ни стінок і, відповідно, ваги теракоти. Навіть самі декоративні елементи, що доліплюють ся окремо, мають свою масу. Внаслідок цього, зображення людини на повен зріст стало над то важким тягарем для нижньої частини стату етки і вимагало більш високої майстерності від коропласта. Найближчий доказ цьому виріб з Маслин: повністю вціліла фігурка танагрського типу з ліпними прикрасами на зачісці та на хітоні, де голова непропорційно велика (рис. 2). Вона концентрує на собі увагу, але при цьому пору шуються стійкі канони пропорції та гармонії в зображенні, яких суворо дотримувалися ще в ранньоелліністичний період. Якщо основним призначенням теракото вого зображення було принесення його в дар божеству і встановлення в домашньому чи гро мадському святилищі, важливо було, щоб во тив не втратив свого вигляду. Адже нестійкий вотив, принесений до святилища, або задіяний у родинному культі, який може легко впасти і розбитися, не годився для використання. Та ким чином, півфігури, з більшим зображенням обличчя і атрибутів, і водночас не надто вели кі, щоб бути нестійкими, були набагато зруч нішими для встановлення їх на жертовний стіл або іншу поверхню. Виготовляючи півфігурні зображення богинь, відомих і в повнофігурних зображеннях, коропласти задовольняли і есте тичні, і споживчі потреби шанувальників. Впродовж усього елліністичного періоду в причорноморському регіоні продовжували ко ристуватися попитом протоми — односторонні погрудні або півфігурні зображення найчасті ше жіночих персонажів. Доволі раннім зразком є протома богині в головному уборі з трьома виступами (рис. 6) 6. Знахідка походить із роз копок приміщення «Г1», яке, найімовірніше, належить до комплексу східної башти. Цікаво, що разом з елліністичною протомою тут було знайдено ліпний світильник та ліпну посудину зі щілиною у дні (Латышева 1976, л. 27). Мож ливо, ці знахідки були пов’язані з двором схід ної башти, де могли відправлятися певні куль 6 Інв. № 46, ІІІ 31 — М-76, вперше опублікована: Латышева 1994, № 4, табл. 2: 1. ти. У першій публікації місце знахідки вказане як біля кам’яного олтаря в центральній части ні поселення, де також зафіксовано два фраг менти аналогічних протом — складки одягу і зображення округлого предмета в руці боги ні (Латышева 1994, с. 127). Незначні фрагмен ти двох протом зараз втрачені, публікувалося фото лише однієї з них (Латышева 1994, кат. № 5, 6). Найкраще збережена протома (рис. 6) має висоту 21,5 см. Склеєна із семи фрагментів. Виготовлена в односторонній формі, зворот вигнутий майже S-подібно. Н ахил верхньої частини посилився під час виготовленні висту пу для підвішування протоми. Його формува ли з основної частини теракоти. Водночас ро били натиск великими пальцями, який переріс в округлу порожнину завглибшки 3,1 см, що слугувала для підвішування теракоти. При на тисканні голова і вся верхня частина були на хилені наперед. Це її не спотворило, а забезпе чило кращий огляд зображення знизу. Протома масивна, за розмірами відповідає найбільш поширеним зразкам раннього періо ду. Її цінували, коли втратила цілісність — ре монтували. Для з’єднання верхньої та нижньої частин було зроблено кілька отворів на ділянці зображення плечей (діаметр 0,4, 0,5 і 0,6 см). Головний убір особливої форми, його увін чують виступи, що мають вигляд акротеріїв. У вухах дископодібні сережки у вигляді розет (0,9 см діаметром). Зачіска показана дрібними пасмами над лобом, деталізовані також довгі пасма, випущені на плечі. Ліва рука притис нена до грудей. Чотири пальці на ній показані паралельно один до одного. На протомах кла сичного періоду трактування пальців рук змі нюється протягом другої половини V — першої половини ІV ст. до н. е. Якщо до середини V ст. на теракотах з Родоса, Беотії пальці піднятих до грудей рук показують у профіль і найбільш видно вказівний та великий (Higgings 1954, pl. 40—43, N 237—242, pl. 116, N 842; Mollard- Besques 1954, pl. LXXIX, N С156), то наприкін ці V ст. до н. е. на Родосі і на початку ІV ст. в Беотії, пальці на руці показують розгорнуто, розкладеними майже віялом, через те вони дещо віддаляються від реальних антропологіч них вимірів, стають надто тонкими й видовже ними, як на знахідці з Маслин (Higgings 1954, pl. 50, N 295, pl. 125, 126, N 592, 597). Гіматій широкими смугами спадає з ліктя лівої руки. Таке трактування драпіровок тра диційне для ранньоелліністичних причорно морських протом. Воно не змінюється і протя ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 328 гом ІІІ ст. до н. е., коли протоми стають дрібні шими за розмірами (напр.: Шевченко Т. 2010, рис. 3: 2, 3). Один із фрагментів інших протом, знайде них у тому ж контексті, що й аналізована, міс тив зображення предмета, який визначено було автором розкопок як яйце, а богиня на усіх протомах — як Деметра. Не заперечуючи цієї гіпотези, слід сказати, що й достатніх під став для такої інтерпретації бракує. Риси об личчя чи емоційний вираз, а саме «внутрішня зосередженість і серйозність» (Латышева 1994, с. 127), не є аргументами в трактуванні образу тієї чи іншої богині. Вціліла рука на зображен ні піднесена до грудей, що є символічним жес том, дійсно пов’язаним із культом родючості. Однак, в античній міфології була не одна боги ня, пов’язана з родючістю. Можливо, це була Деметра, але також це могла бути Гера, Матір богів, Афродіта та ін. У трактуванні слід звернути увагу на особ ливість цього образу — головний убір своєрід ної форми з виступами на кутах. Протоми бо гинь з такими головними уборами відомі в те ракоті Каллатіса (Канараке 1969, с. 58, № 25), Єлизаветинського городища на Боспорі, яке пов’язують з переселеними каллатійцями (Фе досеев 2014, рис. 7), Тірітаки (Пругло 1970, табл. 36: 4), Ольвії (Скуднова, Славин, Клей ман 1970, с. 53, № 45, табл. 32: 4; Bilde 2010, pl. 327, P-4, p. 448) та Херсонеса і наближених до нього Керкінітіди (Наливкина 1970, табл. 3: 1; К утайсов 2004, рис. 82) і городища Ч айка (Яценко 1970, с. 69, № 2, табл. 7: 2). П. Біль де вказувала також на аналогію зі святилища в Дуранкулаку (Bilde 2010, p. 448 with lit.). Деякі з богинь в таких коронах тримають в руці округлий предмет, подібний до яйця чи бутона, або квітку. Н а ольвійському зразку з таким головним убором зображено Афродіту. Її образ однозначно можна трактувати за фі гурками еротів на обох плечах. Форма для ви готовлення протоми богині в трикутному го ловному уборі з Херсонеса фрагментована, тож, які тут були атрибути, невідомо (Шевчен ко А. 2017, с. 160, № 35, табл. CVI). Вона дато вана ІV—ІІІ ст. до н. е., знайдена у ХVІ кварта лі. Під час виготовлення форми, крім відбитків патриці, по сирій глині було витиснено верхні контури головного убору. Скісні лінії та акро терії на готовому виробі мали виглядати як ви ступи. Ці вдавлення відповідають виступам на готовій протомі з Маслин. Зачіска також спів падає, принаймні так виглядає на публікації херсонеської форми. Дещо інші контури має головний убір на готовій протомі з Херсоне са, знайденій у Північному районі (Белов 1970, с. 73, табл. 9; Шевченко А. 2017, с. 33, № 103, табл. ХХІІ). В останній публікації її датовано кінцем V — першою половиною ІV ст. до н. е., та зважаючи на аналогії, можна приєднати ся хіба що до верхньої межі цього датування. Як і протома з Маслин та інші ранні протоми цього зразка, висота цієї теракоти 23 см, точно повторена система складок одягу. Обидві руки богині підняті до грудей, у правій — округлий предмет. Подібний головний убір має Матір богів на формі для виготовлення теракоти з Ольвії, знайденій в нижній частині міста (Bilde 2010, pl. 329, №P-25). Типовий образ богині на тро ні з тімпаном у лівій руці, безсумнівно, нале жить Матері богів. Такий головний убір нази вають в літературі стефаною-короною (Bilde 2010, p. 448), кріпосною баштою (Канараке 1969, с. 58). Він дещо відрізняється від corona muralis Матері богів, хоча на деяких її обра зах має дуже близькі пропорції. Наприклад, на фігурці з хори Херсонеса (Шевченко А. 2017, с. 22, № 37, табл. Х). Утім, відмінності у формі є, і їх не можна іг норувати. На протомі з Маслин виступи на ку тах трикутного убору подібні до акротеріїв на фронтоні (рис. 6). О собливо на більш ранніх протомах такого зразка, однією з яких є терако та з Маслин, бічні виступи на головному уборі нагадують пальмети, обернені в різні сторони. Точно так, як на фронтоні громадської будівлі. Виникає питання, а чи не означає такий голов ний убір наявність храму цієї богині? Цілком можливо, що така форма головно го убору мала показати, що цю богиню вша новують у храмі. Атрибути в неї, як бачимо, були різні, тобто зображали в такому вигляді Афродіту з еротами, Кору-Персефону, Демет ру або іншу богиню з хтонічним забарвленням та символікою родючості, про які нагадує зо браження яйця, Афродіту або Кору з квіткою. Тобто будь-яку з цих або ще іншу богиню з жестом фертильності — руками, піднесеними до грудей. А вже те, що вона носить головний убір у вигляді фронтону означає, що теракоту з таким зображенням виготовили в місті або у майстерні при святилищі, де є храм тієї чи ін шої богині. Таким чином, богині, представлені в тако му головному уборі — різні. Ним «коронували» ту, яка в полісі могла мати храм або святилище. Атрибуція такого зображення тоді має спира тися не лише на жест чи предмет у руці, а й на ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 29 полісні культи центру, де це зображення було створене. Протома з Маслин виготовлена, най імовірніше, в Херсонесі. У полісі епіграфічни ми пам’ятками засвідчено наявність храмів Артеміди Партенос, Афродіти (Шевченко Т. 2011, с. 93—98, 147 з літ.). Оскільки Партенос мала усталену іконографію і зображувалася в період, коли було виготовлено нашу теракоту, зовсім по-іншому – припущення щодо першої інтерпретації не матиме підстав. А от Афродіта, що часто постає в теракоті у вигляді односто ронніх підвісних протом, може бути варіантом інтерпретації, адже має аналогічне зображен ня з Ольвії зі своїми однозначними атрибута ми – еротами (Шевченко А. 2017, с. 160, № 35, табл. CVI). У Маслинах знайдено три однобічні фігур ки Ерота Танатоса 7 (Латышева 1994, № 7—9, табл. 3). Майже повністю вцілілі знайдено 1973 р., фрагмент — 1977 р., усі в приміщенні «Л» південної башти, в межах домашнього свя тилища. Повністю вціліла фігурка Е рота Танатоса була розфарбована різними кольорами (рис. 4: а). Верхня частина крил була білою, нижня — сірою. Гіматій і перехрещені стрічки мають бордовий колір, дещо інший відтінок — волос ся. Завдяки кольору видно, що воно було до вге, лягало на шию. Полос або не був розма льований, або мав інший колір, ніж волосся. Очі теж були намальовані. Заввишки 12 см, за вширшки 7,0 см. На частково збереженій фігурці вціліли за лишки бежевої фарби на ділянці тіла (рис. 4: б). Поверхня вкрита чорним нальотом. Вцілі ла висота 8,6 см, ширина 7,2 см. У першій пу блікації видно нижню частину фігурки, яка на сьогодні втрачена. Використовувалися ці теракоти для підві шування до вертикальної поверхні, можли во, до стіни. Для цього у виготовленій у фор мі односторонній теракоті на звороті вручну виліплювали горизонтальний виступ. У ньому знизу вгору робили округлий отвір для протя гування мотузки чи іншого засобу для кріплен ня. Діаметр отворів на виступі на звороті част ково вцілілої фігурки з Маслин 4,5 мм. У двох із трьох теракот з Маслин — два отвори для під вішування: на повністю вцілілій і невеликому фрагменті (рис. 4: а, в). По два отвори виготов ляли рідко: вони є в одній теракоті Ерота Та 7 Інв. № повністю вцілілої 458/ІІІ, 3; фрагментова ної — № 459/ІІІ, 3, верхньої частини — № 4/ІІІ, 6 (ви сота 3,7 см, ширина 6,9 см). натоса з Херсонеса (Белов 1930, с. 241) і в од ній з Ольвії (НФ ІА НАНУ, інв. № О-56/2651). Наприклад, на теракотах з Чайки всі шість ма ють по одному отвору. В очевидь, цього було достатньо, аби закріпити зображення на стіні. Два отвори передбачали підвішування за мо тузку, протягнуту двічі і зав’язану в кільце. Ви ступ для отворів відрізняється від ольвійських зразків, він значно масивніший, має округлу форму. Це наближає фігурки з Маслин до тех ніки виготовлення херсонеських аналогій. У Херсонесі більшість подібних фігурок Ерота знайдено на некрополі (Белов 1930, с. 228—229, 241, кат. № 17, 31, 46, рис. 14: 2; 30: 2; 1970, с. 71; Стоянов 2006, с. 2—9). Г. Д. Бє лов зауважував виняткову для грецького сві ту кількість таких зображень в елліністично му некрополі Херсонеса (Белов 1948, с. 159). Відомі вони на інших поселеннях його хори: Чайка (Попова 2000, № 41—46, рис. 5: 1), Пан ське І, Керкінітіда (Наливкина 1970, № 11). В Ольвії знайдено не меншу кількість зображень цього типу, вони походять з житлових примі щень і з ботроса на теменосі (Леви 1959, с. 13, 15, рис. 5: 3, 4; 1970, с. 46, № 36, 37, табл. 20: 5, 6; Русяева 1979, с. 66—70, рис. 36; Шевчен ко Т. 2010, с. 98—99, рис. 5). По кілька фігурок Ерота Танатоса було знайдено в Ніконії та на його хорі, в Тірі, Аполлонії, Томах (Клейман 1970, № 9; 1980, № 6; Gramatopol, Craciunescu 2015, cat. 63, 64, 71). Знахідки на хорі Каллаті са зроблено в житлових приміщеннях (Paslaru, Colesniuk, Ionescu 2014b, p. 145, pl. 10). Донедавна походження цього типу теракот виводили з Аттики або Беотії (Канараке 1969, № 41—46; Русяева 1979, с. 66). Р. В. Стоянов, вказуючи на найбільшу кількість цих теракот у Херсонесі та на його хорі, а також на найбіль шу кількість варіацій і наявність форм у Кал латісі, висловив думку, що Аттика в описі од нієї теракоти в каталозі Ф. Вінтера вказана по милково, а колір глини ще не є доказом для визначення походження теракот, бо варіює в межах однієї місцевості (Стоянов 2006, с. 10). Слід погодитися, що єдина аналогія, навіть якби вона була з Аттики, навряд чи визначи ла цілий тип, десятки зразків якого походять із зовсім іншого регіону. Поширення теракот та кого типу в містах Південно-Західного і Захід ного Причорномор’я пов’язане з контактами з основними центрами поширення цих фігурок: Херсонесом, О львією і К аллатісом. До зони цих контактів у галузі релігії та коропластики слід додати і Південне Причорномор’я, зва жаючи на аналогічні фігурки, знайдені в Гор ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 330 діоні (Bald Romano 1995, р. 43—44, cat. 100— 102, pl. 29). Подібні до причорноморських, але не підвісні, ероти першої половини IV ст. до н. е. відомі в Олінфі. Вони стоять на східчас тій підставці, всі інші деталі — повторюються: правою рукою тримають драпіровки, на голо ві — полос (Robinson 1952, p. 203, pl. 84, № 260, 261). Фрагмент подібної фігурки Ерота в поло сі відомий також у святилищі Коринфа (Merker 2000, pl. 48, H289). У Херсонесі відомо 33 по дібні фігурки та їхні фрагменти (Шевченко А. 2017, с. 342—373, табл. LVI—LVIII, с. 67—70), на Чайці — шість (Попова 2000, № 41—46), в Ольвії — понад 30, зокрема фрагменти 23 фігу рок зі Східного Теменоса. Обговорення трактування образу крила того юнака має свою тривалу історію (Кон даков 1879, с. 126; Белов 1930, с. 228; Русяе ва 1979, с. 66—70; 1982, с. 109—111; Латышева 1994, с. 130—133; Hannestad, Stolba, Sčeglov 2002, р. 207—208; Стоянов 2006; Ильина 2007, с. 340—341; Шевченко Т. 2011, с. 199—205). Не раз дискутувалася інтерпретація цього об разу як Іакха. В. О. Латишева присвятила цьо му питанню багато уваги у статті про теракоти, намагаючись поєднати гіпотезу про Іакха з гі потезою про Танатоса, але зрештою таки при єдналася до трактування образу як Е рота — провідника душ померлих. З крилами зображали синів Афродіти. Пар но зображали Ерота і Антероса (божеств любо ві та взаємної любові). Однак, образ останньо го відрізнявся формою крил: в Ерота вони, як у птаха, а в Антероса — як у метелика. Образи Ерота і Гімероса, кохання і пристрасті, зазвичай нічим не відрізнялися між собою, через те в лі тературі їх зображення називають просто ерота ми. З крильми в міфологічних сценах постають Танатос і Гіпнос, божества смерті та сну. Інтерпретація образу крилатого юнака як Іакха в контексті елевсинського культу не підтверджується, адже він не зображувався з крильми. Немає жодного групового зображен ня крилатого юнака і елевсинських богинь, на відміну від фігурок Афродіти у супроводі еро тів. Ерота на вазах із божествами елевсинсько го кола зображено оголеним, з крилами і як персонажа, що відіграє другорядну роль у сю жеті композиції і присутній, переважно, поряд із зображенням Афродіти (Smith 1976, р. 33— 37; Кереньи 2000, с. 177). Причорноморський юнак з крилами відрізняється від рухливих Еротів у вазописі. Тож зваживши всі аргументи, слід погоди тися, що в цьому образі втілено самого Танато са, що супроводжує покійних повітрям на той світ. Таким він постає в коринфській теракоті класичного періоду, ведучи на той світ дівчину, одягнену в стрій нареченої (Бритова 1969, с. 57); на саркофазі, де він відпускає Аріадну, коли Ді оніс рятує її від смерті; на херсонеських розпи сах у склепі; на монетах, з опущеним факелом у руці (див. літ.: Шевченко Т. 2011, с. 204—205). За словами В . К анараке, правою рукою юнак притримує складки одягу в такий спосіб, як у надгробних зображеннях Ероти тримають опу щений факел (1969, с. 66). Найбільш близьке до підвісних зображень цього божества — у широ кому полосі, зі згорненими крилами і опущеним факелом — із західнопонтійської Месембрії, де фігурку встановлено на постаменті (Шевчен ко Т. 2011, с. 201 з літ., рис. 17). Тут чітко видно опущений факел у руці. Скіпетр був атрибутом Афродіти і символом її сакральної влади (Алек сеева 2014, с. 10).) Ерот мав хтонічну іпостась як «поховальний ерот» з факелом полум’ям вниз «звичний у пам’ятках римського часу, але ство рений в епоху еллінізму», що відображають сю жети розписів склепів і паралелі в рельєфах над гробків (Ростовцев 1914, с. 149; Алексеева 2014, с. 15). Цікавим є порівняння цих фігурок з об разом Е рота, який в Гесіода супроводжує не Афродіту, а Хаоса (Hes. Th. 120 ff; Hannestad, Stolba, Sčeglov 2002, р. 208). Богу підземного світу прислуговує Е рот, ведучи душі до ньо го. Можливо, з цих міркувань подібні фігурки в Херсонесі клали в могили. В домашніх свя тилищах вони відображають родинні культи, пов’язані з культами предків-героїв. Та, зважа ючи на наявність перехрещених стрічок Аф родіти на одному з таких Танатосів з Маслин (рис. 4: а), культ Афродіти не слід оминати ува гою. Як відомо, він також мав хтонічні риси. У Херсонесі та О львії комплекси, де зна йдено фігурки Ерота Танатоса, містять зобра ження т. зв. танагрських скорботних жінок або протоми Афродіти чи інших богинь (Белов 1930, с. 225—230; Русяева 1971, с. 36). Серед теракот, знайдених разом з фігурками еротів у Маслинах — жінки танагрського типу, а також голуби — незмінні атрибути Афродіти. Далеко не завжди в образотворчому мистец тві Ерота показано в гіматії. Причорноморські фігурки мають особливі елементи одягу: гіма тій, накинутий на плечі, і полос, високий го ловний убір. Гіматій міг бути засобом для здій снення однієї з улюблених в античних літе ратурних творах дій Танатоса — покривання обличчя (вмираючого) вуаллю темряви (Шев ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 31 ченко Т. 2011, с. 204—205 з літ.). Е рот Тана тос — у головному уборі, незвичному для зо бражень еротів, але властивому зображенням Матері богів. Е роти біля Афродіти зазвичай представлені без головних уборів, як і сама бо гиня. Є винятки, зокрема монументальна мар мурова скульптура з Пергаму ІІ ст. до н. е., де висока стефана Афродіти нагадує полос (Musée de Pergame 1994, p. 2—3). Фігурки Еротів Та натосів у значній кількості знайдено в ботро сі Центрального теменоса Ольвії, де найбільш численні були зображення Матері богів. Ерот з тімпаном, звичним для Матері бо гів інструментом, зображений біля Афродіти на теракотах, одна з яких зберігається в Бри танському музеї, інша — в Н аукових фондах ІА НАНУ. Вони обидва без високих головних уборів. Херсонеська теракота Афродіти з Еро том є винятком (Шевченко А. 2017, № 282, табл. ХLVІІІ). Тут Ерот в широкому полосі, на плечах накинутий гіматій, як і у підвісних фі гурок. Теракота синхронна цим фігуркам, да тується ІІІ ст. до н. е. Походження полоса на голові божества пов’язують з головним убором хеттської богині міста, а ритуальне використання — з весільним строєм нареченої (Merker 2000, p. 182, 271 with lit.). Утім, досі в літературі не зверталося уваги, що такої форми полоси — на більшості типів та образів коринфської коропластики класичного періоду: богиня стоячи з приношенням у руці, богиня сидячи, у вигляді протоми, фігурки з Рис. 7. Погруддя богині в полосі Fig. 7. Bust of a goddess wearing the polos Рис. 9. Підвісні фігурки голубів Fig. 9. Hanging figures of doves Рис. 8. Нижня частина фігурки чо ловіка Fig. 8. The lower part of a male depiction ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 332 рухомими кінцівками, чоловіки-симпозіасти, сфінкси — аж ніяк не весільні, а поховаль ні персонажі. Тож можна резюмувати, що по лос був головним убором, пов’язаним з пев ним ритуальним дійством. Подібний головний убір у богині, зображеної у вигляді фіміатерія з Маслин (рис. 7). У той час як більшість богинь, зображених у вигляді фіміатерія, що походять з Причорномор’я — без головних уборів або з невисокими стефанами. На Е ротах Танатосах з Херсонеса фарбою розмальовані волосся і стрічка під головним убором. Причому набір кольорів був дуже об меженим: червона, чорна і біла фарби (Шев ченко А. 2017, с. 7). Сліди лише білої фарби фіксують на Е ротах Танатосах, знайдених на поселенні Чайка (Попова 2000, № 41—46). Ко льори, в які розфарбований британський зра зок фігурки Ерота з тімпаном біля Афродіти, ті самі, що й на Ероті Танатосі з Маслин. У цьому вдалося переконатися, опрацьовуючи колек цію ольвійських теракот у музеї 8. Верхня час тина крил розфарбована світлим, нижня — сі рим кольором. Ці кольори чітко простежують ся на Еротах з Маслин. Повністю вціліла фігурка з Маслин цікава тим, що тут на грудях Е рота збереглися зоб ражені фарбою прикраси, властиві Афродіті. Вперше на типових зображеннях Ерота Тана тоса трапляються червоні стрічки, викладені навхрест на грудях (рис. 4: а). Афродіта в ел ліністичному і римському періоді зображу валася з такими, а також іноді з медальйоном по центру. Такою вона відома в малоазійських полісах, у Мірмекії і Пантікапеї (Пругло 1970, табл. 41: 4, Силантьева 1974, табл. 23: 1, 4—6; Lang-Auinger 2006), а також у Херсонесі, Оль вії (Русяева 1982, c. 72—73; Шевченко А. 2017, № 303). Деякі дослідники трактують такі при краси як священне перехрестя поясів (Силан тьева 1974, с. 26, № 107, табл. 23: 1, 4—6). Є се рія металевих медальйонів із зображеннями Афродіти з еротами на плечах, які асоціюють з подібними медальйонами на грудях Афродіти. Деякі з них на звороті оснащені трубочками, через які пропускалися перехресні пов’язки (див. Алексеева 2014, с. 7 з літ.). Цікаво, що ба гато з боспорських зразків і один із Бельбек ської долини на хорі Херсонеса (Гущина 1978, с. 25, рис. 3; Алексеева 2014, с. 16—17, 20) знай дено в могилах на грудях померлих. 8 Т. М. Шевченко висловлює вдячність завідувачу від ділу Греції та Риму Британського музею П. Гіґґсу за всебічну підтримку в опрацюванні колекції теракот. Фарбою показані навхрест червоні стрічки на оголеному тілі юнака додають аргументації в його трактуванні в межах культу Афродіти, принаймні в Маслинах та в центрі виготовлен ня знайдених там теракот. Знахідки теракот Ерота Танатоса в могилах та атрибутів, зобра жених на ньому, підтверджують хтонічний ас пект його образу в інших культових комплек сах, зокрема в святилищі у південній башті на цьому поселенні хори Херсонеса. Подібний головний убір увінчує погруд не зображення жінки 9. Воно знайдене 1974 р. в приміщенні «Ч», що належить до комплексу південної башти й спрямоване виходом до цен трального внутрішнього двору. Очевидно, при міщення мало багатофункціональний харак тер, що яскраво демонструє речовий матеріал. Звідси походить значна кількість кераміки різ них форм та призначення (амфори і столовий посуд), зокрема яскраві зразки чорнолаково го аттичного посуду, а також чотири свинцеві гирі, цвяхи, срібна сережка, намисто, астрага ли, точильний камінь, уламки кременю, пря сельця, ручки амфор зі слідами повторного ви користання (Латышева 1974, л. 21). Тому варто розширити призначення цього приміщення, яке, окрім культового, очевидно, мало й утилі тарний характер. Висота погруддя 10,8 см, ширина 9,1 см. Те ракота виготовлена у двох формах. Зворот не пророблений в деталях, головний убір пока заний лише на лицьовій стороні. На звороті є технічний отвір завбільшки 2,8 × 3,5 см. Стін ки погруддя тонкі, порожнє всередині. Вгорі, всередині головного убору, за 2,2 см від верх нього краю його лицьової сторони, є невели кий наскрізний напівкруглий отвір, можливо, для встановлення чаші фіміатерія. Богиня зображена у невисокому полосі, він оббитий по краю на лівій стороні. Його форма подібна до головних уборів Матері богів на най більш тиражованих фігурках з Ольвії ІІІ ст. до н. е. Коси викладені на плечі, були розмальова ні фарбою в коричневий колір. Очі — в чорний. Одягнена жінка в хітон і гіматій. Гіматій був роз фарбований у червоний колір. Зачіска оформ лена в традиційний спосіб для фігурок ІІІ ст. до н. е.: проділ над лобом, закладені на потилицю пасма викладені хвильками над скронями. Вни зу довгі пасма закручені, спущені на плечі. У ву хах невеликі кулясті сережки. 9 Інв. № 504/ІІІ, 10. О публіковане: Латышева 1994, кат. № 1, табл. 1: 1, як «протома Деметри», кінця IV— III ст. до н. е. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 33 Подібні погруддя-фіміатерії є в Херсонесі (Шевченко А. 2017, с. 44, № 186, табл. ХХХІ ІІ), з тенією або невисоким головним убором і оббитою чашею фіміатерія, і в Ніконії (Секер ская 1989, рис. 65: 2). Під час огляду погруддя з Ніконія в експозиції Одеського музею вдало ся переконатися, що на ділянці маківки в ньо му є отвір, навколо якого виступи оббитої гли ни, якою чаша фіксувалася до основної части ни теракоти. Трактування зачіски та очей дає змогу датувати його IV ст. до н. е. Обидві без проробленого одягу на шиї, з пасмами довго го волосся, викладеними на плечі. Саме так виглядають богині на найбільш поширених у Причорномор’ї фіміатеріях другої половини ІІІ ст. до н. е. (Пругло 1970, с. 97, № 3, табл. 39: 5; Paslaru, Colesniuk, Ionescu 2014b, p. 140, pl. 10, вгорі по центру). На херсонеському зразку своєрідне виконання зображення волосся, різ кими виступами. Цю теракоту датують ІІІ ст. до н. е., знайдена на некрополі біля входу в склеп. Подібним чином виконано зображення на погрудді з отвором від чаші фіміатерія з Кал латіса (Канараке 1969, с. 103, № 114). Тут, як і на зразках із Херсонеса і Ніконія, не проробле ний одяг, до того ж, відсутній головний убір. Та воно близьке за розмірами та конструкцією, до того ж, передає риси обличчя дуже подібні до погруддя з Маслин. У найкращих традиціях елліністичного мис тецтва представлено фігурки голубів (рис. 9). Вони мають вигнуті шиї, акуратну голову. Дзьоб невеликий, різко звужений, з заокругле ним кінцем. Знайдено їх 1973 р. у приміщенні «Л» південної башти. 10 Повністю вцілілий голуб має висоту 6,8 см, ширину 5,0 см, довжину 11 см; фрагментарний 6,2 см, шириною 4,3 см, довжиною 11,3 см. Фі гурки голубів на ділянці спини мають верти кально напрямлені отвори для підвішування. Внизу — два отвори, з діаметром 0,4 см. Згор нені крила рельєфно показані, найчіткіше — біля хвоста. Голуби були символом Афродіти. В антич них полісах теракотові фігурки голубів знахо дять у святилищах цієї богині, а також у моги лах і житлових будинках. За словами дослідни ків, голуб може сприйматись як птах душі або ж символ душі предка (Robinson 1952, p. 248; Латышева 1994, с. 133). Аналогічна фігурка в 10 інв. № повністю вцілілого 462/ІІІ, 3, фрагментова ного – 463/ІІІ, 3. В перше опубліковані: Латышева 1994, № 11, 12, табл. 4: 2, 3. Ольвії походить із дитячої могили (Скуднова, Славин, Клейман 1970, с. 54, № 57, табл. 35: 4). Знайдена 1899 р., вкрита білою обмазкою, зо лотистою і чорною фарбами. Повністю тотож на проробка деталей у голубів з Малої Азії, зна йдених на некрополі (Çekilmez 2014, № 119— 121, lev. 9, 122) Так само пластично пророблений фрагмен тований голуб відомий у Каллатісі (Канараке 1969, № 232, с. 160). Розширений хвіст, плав ні обриси, розміри (довжина 11,6 см без голо ви) — все наближає до фігурок із Маслин. Для підвішування на спині зроблено два отвори. Також подібний голуб відомий серед матеріа лів Фанагорії IV ст. до н. е. (Кобылина 1974, с. 25, № 45, табл. 23: 6). Фрагмент хвоста і крил схожої фігурки голуба знайдено було в ботро сі на Центральному Теменосі О львії (НФ ІА НАНУ). Теракотові голуби з архаїчної доби вико ристовували у святилищах Афродіти. У при міщенні башти на поселенні Маслини у свя тилищі, найімовірніше, вшановували Афро діту. Втім, можливо також інші божества, про що свідчать розглянута вище фігурка Ніки та не публікований раніше фрагмент чоловічого персонажа (рис. 8). Нижня частина чоловічої фігурки на пря мокутній базі (461/ІІІ, 3–М-73) була знайде на в приміщенні «Л» південної башти. Висота 5,0 см, ширина 6,0 см. Склеєна з двох фрагмен тів. Зворот не деталізований. По сирій глині чітко паралельними тонкими лініями прокрес лено горизонталі. По дві внизу передають де талі взуття, по одній та дві на різних ногах тон кі лінії показують верхній край взуття. У першій публікації бракувало фото, фраг мент було лише згадано як нижню частину фі гурки богині сидячи (Латышева 1994, с. 127, 129, 135, № 3). Втім, аналізоване зображення не відповідає наведеним у публікації аналогіям богинь на троні, адже зображає ноги непокриті одягом принаймні до колін. Богині зображува лися в традиційному для жінок одязі, що сягав до землі. З-під одягу міг виглядати лише носок ноги. Так, Артеміда, Афродіта, Н іка та деякі інші богині постають в дещо не такому вбран ні — оголеними, напівоголеними, у короткому хітоні тощо. Та жодна з них не зображувалася сидячи на троні. Втім, і фрагментарна терако та з Маслин не зображала персонажа на троні. Поза ніг не відповідає фігурам, представленим сидячи, а також спосіб обробки бічних сторін не властивий для таких зображень. Теракота була виготовлена у двох формах, зворотна час ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 334 тина не була пророблена в деталях, як це час то трапляється в елліністичній коропластиці. Це була просто опукла сторона фігурки. Ли цьова сторона містила зображення, найімовір ніше, чоловічого персонажа. Увагу приділено його взуттю. У високих чоботах могла бути зо бражена також Артеміда. Однак, зважаючи на вцілілий виступ звішеного з плеча або з ліктя правої руки одягу, більш очевидним стає по рівняння із зображеннями чоловіків у гіматіях. Фігурка належала до рідкісного образу. За тех нікою виготовлення, можна припустити, вона була найпізнішою з колекції теракот, знайде них на поселенні. Фігурку виявлено в контек сті домашнього святилища разом із зображен нями жіночих божеств, зокрема Ніки з тімпа ном. Остання деталь дозволяє припустити, що чоловічим образом міг бути Аттіс, фігурки яко го в елліністичний період часто використову вали в культі Матері богів, відомому своїми містеріями та екстатичною музикою. Таким чином, теракоти з поселення Мас лини яскраво демонструють складну систему еллінського світогляду на периферії античного світу та розвиток коропластики в елліністич ний час. Зокрема, при всій популярності фігу рок Ерота Танатоса в регіоні, саме в Маслинах знайдено теракоту, де цей персонаж навхрест перев’язаний стрічками, незмінною прикра сою Афродіти. Цей факт ще раз підтверджує належність цього персонажа до культу цієї бо гині, що не раз дискутувалося в літературі. У контексті одного святилища на пам’ятці, крім фігурок Ерота і незмінних атрибутів Афродіти, голубів, виявлено жіночі зображення танагр ського типу. О скільки в літературі їх нерід ко називають жанровими, цей контекст важ ливий для їхньої культової атрибуції. Також доліплений плющовий вінок на одній з них на ближає фігурку до діонісійського образу. Завдяки аналізу техніки виготовлення те ракот, можна уявити вигляд приміщення, в якому проводилися культи. До стін було прикріплено три односторонні зображен ня крилатих юнаків (рис. 4). Зі стелі звисали дві фігурки голубів (рис. 9). На горизонтальну поверхню встановлювалися найпопулярніші на той час зображення задрапірованих жінок (рис. 2: 3). Можливо, і фігурка Ніки була під вішеною (рис. 1). В іншому приміщенні тієї самої садиби виявлено ще одне, погрудне зо браження богині чи учасниці культу (рис. 7). Воно слугувало для поширення пахощів, що були невід’ємним атрибутом релігійних дійств у Давній Греції. З інших культових місць на поселенні по ходять ще дві теракоти. Зображення богинь у вигляді односторонньої підвісної теракоти і півфігури були знайдені біля олтарів: одна біля глинобитного, інша — кам’яного. Місця розташування олтарів зазвичай були фактич но домашніми святилищами. В иявлені тера коти біля них, підвішені чи поставлені непо далік, нерідко зображали божеств, які отри мували пожертви, принесені на цих олтарях. Богиня у вигляді одностороннього зображен ня представлена у головному уборі, що має ви гляд фронтону храму з акротеріями (рис. 6). А півфігура зображала одну з богинь, пов’язаних із культами в ойкосах, можливо й Афродіту (рис. 5). Зважаючи на те, що приміщення гіпо тетично слугувало андроном, така версія інтер претації має свої аналогії. Теракоти походять з найраніших на посе ленні об’єктів і могли належати першопосе ленцям цього населеного пункту на хорі Хер сонеса. Хронологія всієї пам’ятки унеможлив лює їх датування часом раніше третьої чверті IV ст. до н. е., коли було засноване поселення Маслини, а також завершене будівництво всі єї херсонеської хори, зважаючи на той факт, що ця пам’ятка є найпівнічнішою у низці під контрольних Херсонесу пунктів. Будівель на діяльність на Маслинах простежується від ядра в південній його частині, де основною домінантою певний час була південна башта, далі у західному та східному напрямках. Як ба чимо, помітна тенденція насичення теракота ми більш ранніх приміщень і відповідно змен шення їх кількості у більш пізніх об’єктах. Ха рактерно, що приблизно до середини ІІІ ст. до н. е. на поселення через Херсонес масово по трапляє продукція в амфорах різних, зокрема й віддалених, центрів, витончені зразки чор нолакового посуду і саме цим часом умовно датується теракота. Очевидно, в житті самого поліса, а відтак і найвіддаленішого поселен ня його хори, в цей час відбувалися позитив ні економічні зрушення. За характером похо дження, всі вироби є привізними — з Херсо неса Таврійського або ж з віддалених центрів, але, скоріш за все, за посередницької ролі Хер сонеса. Глиняні зображення богів були цінни ми для мешканців Маслин: ними користува лися, очевидно, досить тривалий час, а при по шкодженні намагалися відновити, вдаючись до ремонту скобами. У сукупності з іншим матеріалом, який ста новить контекст знахідок, теракоти дали при від переглянути функціональне призначення ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 35 приміщень на поселенні Маслини, більшість з яких, схоже, використовувалися і як житлові, і як господарські, а також слугували сакральною зоною для відправлення культів. Культові зна хідки в приміщеннях, що мали різноманітне призначення, свідчать про те, що релігія була невід’ємною частиною життя мешканців по селення. Культи проводилися не лише в окре мо відведених місцях, зокрема в приміщеннях з олтарями, а там, де того вимагали життєві си туації: в андроні. Вшанування Афродіти в при міщенні андрону в елліністичний час відоме в Херсонесі, в будинку з гальковою мозаїкою (Шевченко Т. 2011, с. 220—225 з літ.). Терако ти використовувалися в ритуалах, пов’язаних із родинним життям, можливо й присвячених початку симпозіуму в чоловічій частині будин ку. У свою чергу, символіка симпозіумів вико ристовувалася в громадських святилищах Аф родіти, зокрема на Південному теменосі Оль вії (Буйских 2015, с. 16). Як бачимо, для проведення культів у меж ах ойкоса використовували нерядові, парадні, фактично найкращі приміщення. Причому, як для влаштування громадських святилищ оби рали цікаві, добре видимі місця, так і для куль тових місць меншого кола шанувальників оби рали найкращі приміщення. Таким найкраще влаштованим і прикрашеним був андрон, і та кою архітектурно виділеною і здалеку поміт ною конструкцією на поселенні хори була баш та. На поселеннях хори Херсонеса вона часто слугувала місцем сакральних дійств. Маслини дають ще один яскравий приклад такої ситуа ції. Тут у приміщеннях двох башт, південної та західної, знайдено культові предмети. В од ній андрон слугував справжнім домашнім свя тилищем Афродіти, в іншій — культи з вико ристанням однієї з аналізованих теракот також проводилися у приміщенні андрона, а в схід ній садибі відправлення культів, імовірно, від бувалося у дворі біля олтаря. Досить цікавими виявилися сучасні відо мі аналогії знахідкам з Маслин. Близькі па ралелі з Північно-Західного Причорномор’я вкотре підтвердили зв’язок Херсонеського по лісу з цим регіоном. Н априклад, простежу ються схожі уподобання в культовій сфері з шанувальниками в К аллатісі — ще одній ге раклейській (дорійській) колонії в Північно му Причорномор’ї, зв’язки Херсонеса з якою досі лишаються не з’ясованими. Також вкотре постають аналогії з матеріалами з Ольвії, дво сторонні контакти з якою вже частково відо мі на керамічних матеріалах, зокрема й на гон чарному посуді з поселення Маслини (Котен ко 2011; Котенко 2017а, с. 114). Культивування таких студій, присвячених детальному вивчен ню конкретної категорії археологічного мате ріалу, дає привід на основі перегляду старих колекцій здобути нову інформацію, у цьому випадку — про особливості світогляду еллінів на далекій периферії понтійського регіону. Алексеева, Е. М. 2014. Аспекты культа Афродиты в Гор гиппии (поздний эллинизм и первые века нашей эры). Древности Боспора. Москва, 18, с. 7-34. Белов, Г. Д. 1930. Терракоты Херсонеса из раскопок 1908—1914 гг. Херсонесский сборник, ІІІ, с. 219-245. Белов, Г. Д. 1948. Некрополь Херсонеса классической и эллинистической эпохи. Вестник древней истории, 1, с. 55-163. Белов, Г. Д. 1970. Терракоты из Херсонеса. Свод археоло- гических источников. Г1-11, ІІ, с. 70-77. Бритова, Н. Н. 1969. Греческая терракота. Москва. Буйских, А. В . 2015. Южный Теменос Ольвии Понтий ской (Предварительные итоги изучения). Вестник древней истории, 2, с. 6-21. Ветштейн, Р. И. 1966. О львия. Свод археологических ис- точников, Г1-20, с. 11-13, 22-25. Гущина, И. И. 1978. Изображение женского божества на бляшках из погребений Бельбекской долины Крыма. Вопросы древней и средневековой археологии Восточ- ной Европы. Москва, с. 25-30. Егорова, Т. В. 2014. Новая раннеэллинистическая усадьба на городище «Чайка» и ее место в структуре поселе ния. Stratum plus, 3, с. 303-323. Ильина, Т. А. 2007. О дносторонние терракотовые изо бражения божеств с городища «Чайка». Материалы исследований городища «Чайка» в Северо-Западном Крыму: Сборник научных трудов. Москва, с. 337-353. Канараке, В. 1969. Танагрские маски и статуэтки из мас- терских Каллатиса. Мангалия. Констанца. Кафедра истории древнего мира и средних веков Харьковско- го университета. 30 лет (авт.-сост. В. И. Кадеев, С. Б. Сорочан). Харьков, 2008. Кереньи, К. 2000. Элевсин: Архетипический образ матери и дочери / пер. с нем. А. П. Хомик, В. И. Менжулин. Москва. Кобылина, М. М. 1970. Терракоты из г. Феодосии. Свод археологических источников, Г1-11, ІІ, с. 78-81. Клейман, И. Б. 1970. Статуэтки из Роксолан (Никония). Свод археологических источников, Г1-11, І, с. 27-29. Клейман, И. Б. 1980. Терракоты из раскопок Тиры 1970— 1977 гг. Исследования по античной археологии юго- запада Украинской ССР. Київ, с. 96-103. Кобылина, М. М. 1974. Терракотовые статуэтки Фана гории. Свод археологических источников, Г1-11, ІV, с. 20-30. Кондаков, Н. 1879. Греческие терракотовые статуэтки в их отношении к искусству, религии и быту. Записки Одесского общества истории и древностей, ХІ, с. 75- 179. Котенко, В . В . 2011. Сіролощена кераміка з поселення Маслини. Археологія,1, с. 68-76. Котенко, В. В. 2017а. До питання про торгівлю Херсоне са Таврійського з Ольвією. Північне Причорномор’я за античної доби (на пошану С. Д. Крижицького) (голов. ред. Н. О. Гаврилюк). Київ, с. 109-115. Котенко, В. В. 2017б. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці. Харків. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 336 Кутайсов, В . А. 1985. Дом с андроном из раскопок Керкинитиды. Советская археология, 3, с. 178-190. Кутайсов, В. 2004. Керкинитида в античную эпоху. Київ. Латышева, В . А. 1972. Отчет о раскопках Харьковского отряда Северо-Крымской археологической экспедиции Института археологии АН УССР в 1972 г. Н ау ковий архів Інституту археології Н АН України. № 1972/122. Латышева, В. А. 1974. Отчет о раскопках экспедиции Харь- ковского университета в 1974 году. Науковий ар хів Інституту археології Н АН України, м. К иїв. № 1974/126. Латышева, В . А. 1976. О тчет о раскопках экспедиции Харьковского госуниверситета в Северо-Западном Крыму в 1976 г. Науковий архів Інституту археології НАН України, м. Київ. № 1976/61. Латышева, В. А. 1988. К истории культов населения хер сонесской хоры. Вестник Харьковского университе- та, 316, c. 66-73. Латышева, В. А. 1989. К истории культов населения херсо несской хоры (по материалам поселения Маслины). Проблемы исследования античных городов: Тезисы. Москва, c. 65-67 Латышева, В. А. 1994а. Культовые сосуды поселения хер сонесской хоры «Маслины». Вісник Харківського уні- верситету, 385, с. 22-31. Латышева, В. А. 1994б. Терракота из раскопок поселения херсонесской хоры Маслины. Древности. Харьков- ский историко-археологический ежегодник. Харьков, с. 127-140. Леви, Е . И. 1959. Терракоты из цистерны ольвийской агоры. Краткие сообщения о докладах и полевых ис- следованиях Института истории материальной культуры, 74, c. 9-19. Леви, Е. И. 1970. Описание терракот теменоса. Свод архе- ологических источников, Г1-11, I, c. 42-49. Надписи Ольвии. 1968. В : К нипович, Т. Н., Леви, Е . И. (ред.). Ленинград. Наливкина, М. А. 1970. Статуэтки из Керкинитиды. Свод археологических источников, Г1-11, ІІ, с. 66-68. Николаева, Э. Я. 1974. Терракоты города Кеп. Свод архео- логических источников, Г1-11, ІV, с. 16-20. Попова, Е. А. 2000. Терракоты с городища «Чайка» в Ев патории. Российская археология, 1, с. 131-143. Пругло, В. И. 1970. Статуэтки с Мирмекия. Свод археоло- гических источников, Г1-11, ІІ, с. 94-100. Ростовцев, М. 1914. Античная декоративная живопись на юге России. Атлас. 1913. Текст. Описание и исследо вание памятников. Петербург. Русяєва, А. С. 1971. Культ Кори-Персефони в Ольвії. Ар- хеологія, 4, с. 28-40. Русяева, А. С. 1979. Земледельческие культы в Ольвии до- гетского времени. Київ. Русяева, А. С. 1982. Античные терракоты Северо-Западного Причерноморья (VI—I вв. до н. э.). Київ. Русяева, А. С. 2005. Религия понтийский эллинов в анти- чную эпоху. Київ Русяева, А. С., Сон, Н. А. 1995. Терракотовая форма с изо бражением Артемиды. Археологія, 4, с. 24-37 Секерская, Н. М. 1989. Античный Никоний и его округа в VI—IV вв. до н. э. Київ. Силантьева, Н. Ф. 1974. Терракоты Пантикапея. Свод ар- хеологических источников, Г1-11, ІІІ, с. 5-47. Стоянов, Р. В . 2006. Танатос: К характеристике одной группы эллинистических терракот. Hyperboreus. Санкт-Петербург, XII, с. 153-164. Федосеев, И. Ю. К аллатийцы на Боспоре. Callatida. Mangalia, с. 17-38. Шевченко, А. В. 2017. Терракоты античного Херсонеса и его ближайшей сельской округи. Симферополь. Шевченко, Т. М. 2010. Підвісні теракоти з Ольвії та їх ви користання в культовій практиці. Археологія і давня історія України, 3, с. 94-104. Шевченко, Т. М. 2011. Релігійний світогляд населення античного Херсонеса. Київ. Шевченко, Т. М. 2016. Елліністичні глиняні півфігури з Ольвії. Археологія та давня історія України., 1 (18), c. 43-50. Яценко, И. В. 1970. Терракоты из городища у санатория «Чайка» в Евпатории. Свод археологических источни- ков, Г1-11, І, с. 68-69. Bald Romano, I. 1995. The Terracotta Figurines and Related Vessels (The Gordion Special Studies. II. University Museum Monograph. 83). Philadelphia. Bell, M. 1981. The Terracottas (Morgantina Studies: Results of the Princeton University Archaeological Expedition in Sicily, vol. I). Princeton; New Jersey. Bilde, P. G. 2010. Terracottas. The Lower City of Olbia (Secrtor NGS) in the 6th century BC to the 4th century AD. Black Sea Studies, 13, p. 439-463, pl. 327-348. Bumke, H., Tanriöver, A. 2017. Der Hafen am Humeitepe in Milet. Ergebnisse der Ausgrabungen 2011. Archäologischer Anzeiger. 1. Hallband. Tübingen; Berlin, s. 63-83. Burn, L., Higgings, R. 2001. Catalogue of Greek Terracottas in the British Museum, III. London. Cahill, N. 2002. Household and City Organization at Olynthus. New Haven; London. Colonna, C., Buisson, N. 2014. La redécouverte d’un buste antique sicilien en terrecuite de la collection Janzé. Revue archéologique, fascicule 2, p. 227-242. Portale, C. 2012. Busti fittili e ninfe: Sulla valenza e la polisemia delle rappresentazioni abbreviate in forma di busto nella coroplastica votiva siceliota. In: M. Albertocchi, A. Pautasso (Eds.) Philotechnica. Studi sulla coroplastica della Sicilia Greca. Catania, p. 257-252. Cohen, B. 2004. Divesting the Female Breast of Clothes in Classical Sculpture. In: (Eds. A. O. Koloski-Ostrow, C. L. Lyons) Naked Truths. Women, Sexuality, and Gender in Classical Art and Archaeology. London; New York, p. 66- 92. Çekilmez, M. 2014. Tralleis Güney nekropolü terracotta figürinleri. Doktora tezi. Aydin. Gramatopol, M., Craciunescu, V. 2015. Les terres cuites antiques de la collection Marie et Dr G. Severeanu du Musée d’Histoire de la Ville de Bucarest. Studia, II. Hannestad, L., Stolba, V. F., Sčeglov, A. N. 2002. Panskoye I. Aarhus. Higgins, R. A. 1954. Catalogue of the Terracottas in the Department of Greek and Roman Antiquities. British Museum. London, vol. I. Higgins R.A. 1963. Greek Terracotta Figures. London. Lang-Auinger, C. 2006. Iconographic Parallels between Terracottas from Western Asia Minor and the Black Sea. Греки и варвары на Боспоре Киммерийском VII—I вв. до н. э. Санкт-Петербург, с. 100-105. Lordkipanisze, O. 1996. Vani. Ein antikes religiцses Zentrum im Lande des goldenen Vlieses (Kolchis). Mainz. Merker, G. S. 2000. The Sanctuary of Demeter and Kore. Terracotta Figurines of the Classical, Hellenistic and Roman Period (Corinth, vol. XVIII, part IV). Princedon; New Jersey. Mollard-Besques, S. 1954. Catalogue Raisonnè des figurines et reliefs en terre-cuite grecs, ètrusques et romains. I. Epoques prèhellènique, gèomètrique, archaїque et classique. Paris. Musée de Pergame: Collectious d’Antiques. Musée de Proche- orient. 1994. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 37 Т. Н. Шевченко1, В. В. Котенко2 1 Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник Института археологии НАН Украины, ORCID 0000-0002- 9204-0469, taniashevchenko@yahoo.com 2 Кандидат исторических наук, ведущий научный сотрудник Отдела археологической керамики Национального музея- заповедника украинского гончарства в Опишном, научный сотрудник Отдела палеогончарства Института керамологии – отделения Института народоведения НАН Украины, ORCID 0000-0001-9172-1062, kotenkovikt@gmail.com Терракоты из поселения Маслины НА хоре Херсонеса Таврического В статье анализируются находки терракотовых фигурок из раскопок эллинистического поселения Маслины в Северо-Западной Таврике (раскопки В. А. Латышевой). Коллекция терракот содержит яркие образцы античной коропластики. Фигурки иллюстрируют религиозную жизнь населения, в частности отправления культов семей ного характера. Все терракоты происходят из территории жилищно-хозяйственных усадеб поселения. Большинство фигурок локализованы в помещении южной башни, которое, согласно внутреннему оформлению и сопутствующему ма териалу, имело несколько функций. Другие статуэтки также происходят из нерядовых помещений, что свидетель ствует об их использовании для отправления культов. Святилища в помещениях башни ранее фиксировались на хоре Херсонеса. Данная практика частных святилищ соответствует выбору наиболее выдающихся и незаурядных мест для устройства общественных святилищ полиса. С культом Афродиты связаны терракоты Эрота Танатоса, голубей, женские фигурки. Один из трех Эротов украшен скрещенными на груди красными лентами. Такой декор присущ образам Афродиты и не известен на терракотах данного типа. Подвешенные к стене протомы, к потолку — голуби, бюст богини, служивший фимиатерием, иллюстрируют многообразие религиозных практик, проводив шихся жителями усадеб. О культе Диониса напоминают остатки плющевого венка на статуэтке танагрского типа и тимпан в руках Ники. Датируются фигурки, учитывая общую хронологию памятника, не ранее третьей четверти IV—III вв. до н. э. Некоторые статуэтки были изготовлены в Херсонесе Таврическом, где в эллинистический время прослеживаются отправления аналогичных культов. Терракоты из Маслин находят ближайшие аналогии на памятниках Северо-Западного Причерноморья, в частности в Ольвии и Каллатисе. Это позволяет проследить связи Херсонеса Таврического с данным регионом. К л ю ч е в ы е с л о в а: античность, эллинизм, Херсонес Таврический, хора, поселение Маслины, коропластика, тер- ракота, культ Афродиты. Tetiana M. Shevchenko1, Viktoriia V. Kotenko2 1 PhD, Senior Research Officer of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0002- 9204-0469, taniashevchenko@yahoo.com 2 PhD, Leading Research Officer of the National Museum of Ukrainian Pottery in Opishne, Researcher of the Institute of Ceramology, a branch of the Institute of Ethnology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0001-9172-1062, kotenkovikt@gmail.com Terracottas from the Maslyny Settlement on the Chora of Tauric Chersonesos In the article the finds of terracotta figurines from the excavations of the Hellenistic settlement of Maslyny in North-western Taurica (excavations by V. O. Latysheva) are analyzed. The terracotta collection contains striking specimens of ancient coroplastic. The figurines illustrate the religious life of the population, including the worship of cults of a family nature. All terracottas were found on the territory of the living and utility homesteads of the settlement. Most of the figurines are located in a room at the south tower, which, according to the interior and related material, had several functions. Other statuettes were also found in the non-ordinary rooms and this text also indicates their cultic purpose. Sanctuaries in rooms at the tower were known before at Chersonesos chora. Such practice of private sanctuaries corresponds to the choice of the most prominent and extraordinary places for arranging public sanctuaries of polis. Terracottas of Eros Thanatos, doves, and female figurines are connected with the cult of Aphrodite. One of three Erotes is decorated with red ribbons crossed on his chest. Such adornment is peculiar for Aphrodite images and not known on terracottas of this type. Protomes hanged on the wall and doves hanged to the ceiling, as well as female bust serving for a thymiaterion illustrate the variety of religious practices conducted by the habitants. A tympanon held by Nike reminds of mystery cults. Opperman, M. 2007. Thraker, Griechen und Römmer an der Schwarzen Meeres. Mainz am Rhein. Paslaru, I., Colesniuk, S. M., Ionescu, M. 2014a. Stratigraphic Observations in the Surroundings of the Kallatis City. Callatida.Mangalia, p. 83-124. Paslaru, I., Colesniuk, S. M., Ionescu, M. 2014b. Research in the Hellenistic District Area in Surroundings of the Kallatis City. Callatida. Mangalia, p. 125-146. Robinson, D. M. 1952. Terracottas, Lamps, and Coins found in 1934 and 1938 (Excavations at Olynthus. Part XIV). Baltimore. Smith, H. R. W. 1976. Funerary Symbolism in Apulian Vase- Painting (ed. by J. K. Anderson). Berkeley-Los Angeles. Thür, H. 2009. Die spätantike Bauphase der Kuretestraße. Efeso paleocristiana e Bizantina. Frühchristliches und Byzantinisches Ephesos. Wien, s. 104-120. Надійшла 10.09.2019 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 338 The remains of ivy wreath on a Tanagra type figurine and a tympanum in the hands of Nika remind of Dionysus cult. The figurines are dated, according to the general chronology of the site, not earlier than the third quarter of 4th—3rd c. BC. Some statuettes were made in Tauric Chersonesos, where similar cults are traced during the Hellenistic period. Terracottas from Maslyny settlement find the closest analogies at the sites of the North-western Black Sea region, including Olbia and Callatis. This fact allows tracing the relation between Tauric Chersonesos and that region. K e y w o r d s: Ancient Greek period, Hellenism, Tauric Chersonesos, chora, Maslyny settlement, coroplastics, terracotta, Aphrodite cult. References Alekseieva, E. M. 2014. Aspekty kulta Afrodity v Gorgippii (pozdnii ellinizm i pervye veka nashei ery). Drevnosti Bospora, Moskva, vol. 18, pp. 7-34. Bald Romano, I. 1995. The Terracotta Figurines and Related Vessels (The Gordion Special Studies. II. University Museum Monograph. 83). Philadelphia. Bell, M. 1981. The Terracottas (Morgantina Studies: Results of the Princeton University Archaeological Expedition in Sicily, vol. I). Princeton; New Jersey. Belov, G. D. 1930. Terrakoty Khersonesa iz raskpok 1908-1914 gg. Khersonesskii sbornik, vol. III, pp. 219-245. Belov, G. D. 1948. Nekropol Khersonesa klassicheskoi i ellinisticheskoi epokhi. Vestnik drevnei istorii, no. 1, pp. 155-163. Belov, G. D. 1970. Terrakoty iz Khersonesa. Svod arkheologicheskikh istochnikov, vol. Г1-11, part ІІ, pp. 70-77. Bilde, P.G. 2010. Terracottas. The Lower City of Olbia (Secrtor NGS) in the 6th century BC to the 4th century AD. Black Sea Studies, 13, p. 439-463, pl. 327-348. Buiskikh, A. V. 1948. Yuzhnyi Temenos Olvii Pontiiskoi (Predvaritelnye itogi izucheniia). Vestnik drevnei istorii, no. 1, pp. 155- 163. Bumke, H., Tanriöver, A. 2017. Der Hafen am Humeitepe in Milet. Ergebnisse der Ausgrabungen 2011. Archäologischer Anzeiger. 1. Hallband. Tübingen; Berlin, S. 63-83. Burn, L., Higgings, R. 2001. Catalogue of Greek Terracottas in the British Museum, III. London. Cahill, N. 2002. Household and City Organization at Olynthus. New Haven; London. Canarache, V. 1969. Masks and Tanagra Figurines Made in the Workshops of Callatis Mangalia. Constanta: Muzeul De Archeologie Constanta. Çekilmez, M. 2014. Tralleis Güney nekropolü terracotta figürinleri. Doktora tezi. Aydin. Cohen, B. 2004. Divesting the Female Breast of Clothes in Classical Sculpture. In: (Eds. A. O. Koloski-Ostrow, C. L. Lyons) Naked Truths. Women, Sexuality, and Gender in Classical Art and Archaeology. London; New York, p. 66-92. Colonna, C., Buisson, N. 2014. La redécouverte d’un buste antique sicilien en terrecuite de la collection Janzé. Revue archéologique,fascicule 2, p. 227-242. Egorova, T. V. 2014. Novaia ranneellinisticheskaia usadba na gorodishche “Chaika” i ee mesto v structure poseleniia. Stratum plus, no. 3, pp. 303-323 Fedoseev, I. Yu. 2014. Kallatiitsy na Bospore. In: Callatida. Mangalia, pp. 17-38. Gramatopol, M., Craciunescu, V. 2015. Les terres cuites antiques de la collection Marie et Dr G. Severeanu du Musée d’Histoire de la Ville de Bucarest. Studia, II. Gushchina, I. I. 1978. Izobrazhenie zhenskogo bozhestva na bliashkakh iz pogrebenii Belbekskoi doliny Kryma. Voprosy drevnei i srednevekovoi arkheologii Vostochnoi Evropy. Moskva, pp. 25-30. Hannestad, L., Stolba, V. F., Sčeglov, A. N. 2002. Panskoye I. Aarhus. Higgins R.A. 1954. Catalogue of the Terracottas in the Department of Greek and Roman Antiquities. British Museum. London, vol. I. Higgins, R. A. 1963. Greek Terracotta Figures. London. Ilina, T. A. 2007. Odnostoronnie terrakotovye izobrazheniia bozhestv s gorodishcha “Chaika”. Materialy issledovanii gorodishcha “Chaika” v Severo-Zapadnom Krymu: Sbornik nauchnykh trudov. Moskva, pp. 337-353. Kafedra istorii drevnego mira i srednikh vekov Kharkovskogo universiteta. 30 let (eds. V.I. Kadeev, S.B. Sorochan). Kharkiv, 2008. Kereni, C. 2000. Eleusis: Archetypal Image of Mother and Daughter (trans. A. P. Khomik, V. I. Menzhulin). Moskva. Kleiman, I. B. 1970. Statuetki iz Roksolan (Nikoniia). Svod arkheologicheskikh istochnikov, vol. Г1-11, part І, pp. 27-29. Kleiman, I. B. 1980. Terrakoty iz raskopot Tiry 1970-1977 gg. In: Issledovania po antichnoi arkheologii yugo-zapada Ukrainskoi SSR. Kyiv, pp. 96-103. Kobylina, M. M. 1974. Terrakotovye statuetki Fanagorii. Svod arkheologicheskikh istochnikov, vol. Г1-11, part ІV, pp. 20-30. Kobylina, M. M. 1970. Terrakoty iz g. Feodosii. Svod arkheologicheskikh istochnikov, vol. Г1-11, part ІІ, pp. 78-81. Kondakov, N. 1879. Grecheskie terrakotovye statuetki v ikh otnoshenii k isskustvu, religii i bytu. Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostei, vol. ХІ, pp. 75-179. Kotenko, V. V. 2011. Siroloshchena keramika z poselennia Maslyny. Arheologia, no. 1, pp. 68-76. Kotenko, V. V. 2017a. Do pytannia pro torhivliu Khersonesa Tavriiskoho z Olvieiu. Pivnichne Prychornomoria za antychnoi doby (na poshanu S.D. Kryzhytskoho) (ed. N. O. Havryliuk). Kyiv, pp. 109-115. Kotenko, V. V. 2017b. Poselennia khersoneskoi khory Maslyny u Pivnichno-Zakhidnii Tavrytsi. Kharkiv. Kutaisov, V. A. 1985. Dom s andronom iz raskopok Kerkinitidy. Sovetskaia arkheologia, no. 3, pp. 178-190. Kutaisov, V. 2004. Kerkinitida v antichnuiu epokhu. Kyiv. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 39 Lang-Auinger, C. Iconographic parallels between terracottas from Western Asia Minor and the Black Sea. Greki I varvary na Bospore Kimmeriiskom VII-I vv. do n. e. Sankt-Peterbirg, 2006, pp. 100-105. Latysheva, I. 1959. Terrakoty iz tsysterny olviiskoi agory. Kratkie soobshcheniia o dokladakh i polevykh issledovaniiakh Instituta istorii materialnoi kultury, vol. 74, pp. 9-19. Latysheva, V. A. 1972. Otchet o raskopkakh Kharkovskogo otriada Severo-Krymskoi arkheologicheskoi ekspeditsii Instituta arkheologii AN USSR v 1972 g. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. № 1972/122. Latysheva, V. A. 1974. Otchet o raskopkakh ekspeditsii Kharkovskogo universiteta v 1974 godu. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. № 1974/126. Latysheva, V. A. 1976. Otchet o raskopkakh ekspeditsii Kharkovskogo gosuniversiteta v Severo-Zapadnom Krymu v 1976 g. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. № 1976/61. Latysheva, V. A. 1988. K istorii kultov naseleniia khersonesskoi chory. Vestnik Kharkovskogo universiteta, no. 316, pp. 66-73. Latysheva, V. A. 1989. K istorii kultov naseleniia khersonesskoi chory (po materialam poseleniia Masliny). In: Problemy issledovaniia antichnykh gorodov. Tezisy. Moskva, , pp. 65-67. Latysheva, V. A. 1994. Kultovye sosudy poseleniia khersonesskoi chory “Masliny”. Visnyk Kharkivskoho universytetu, no. 385, pp. 22-31. Levi, E. I. 1970. Opisanie terrakot temenosa. Svod arkheologicheskikh istochnikov, vol. Г1-11, part I, pp. 42-49. Lordkipanisze, O. 1996. Vani. Ein antikes religiцses Zentrum im Lande des goldenen Vlieses (Kolchis). Mainz. Merker, G. S. 2000. The Sanctuary of Demeter and Kore. Terracotta Figurines of the Classical, Hellenistic and Roman Period (Corinth, vol. XVIII, part IV). Princedon; New Jersey. Mollard-Besques, S. 1954. Catalogue Raisonnè des figurines et reliefs en terre-cuite grecs, ètrusques et romains. I. Epoques prèhellènique, gèomètrique, archaїque et classique. Paris. Musée de Pergame: Collectious d’Antiques. Musée de Proche-orient. 1994. Nadpisi Olvii (eds. Knipovich T. N., Levi E. I.). Leningrad, 1968. Nalivkina, M. A. 1970. Statuetki iz Kerkinitidy. Svod arkheologicheskikh istochnikov, vol. Г1-11, part ІІ, pp. 66-68. Nikolaeva, E. Ya. 1974. Terrakoty iz goroda Kep. Svod arkheologicheskikh istochnikov, vol. Г1-11, part ІV, pp. 16-20. Opperman, M. 2007. Thraker, Griechen und Römmer an der Schwarzen Meeres. Mainz am Rhein. Paslaru, I., Colesniuk, S. M., Ionescu, M. 2014a. Stratigraphic Observations in the Surroundings of the Kallatis City. Callatida. Mangalia, p. 83-124. Paslaru, I., Colesniuk, S. M., Ionescu, M. 2014b. Research in the Hellenistic District Area in Surroundings of the Kallatis City. Callatida. Mangalia, p. 125-146. Popova, E. A. 2000. Terrakoty s gorodishcha “Chaika” v Evpatorii. Rossiiskaia arkheologiia, no. 1, pp. 131-143. Portale, C. 2012. Busti fittili e ninfe: Sulla valenza e la polisemia delle rappresentazioni abbreviate in forma di busto nella coroplastica votiva siceliota. In: M. Albertocchi, A. Pautasso (Eds.) Philotechnica. Studi sulla coroplastica della Sicilia Greca. Catania, p. 257-252. Pruglo, V. I. 1970. Statuetki s Mirmekiia. Svod arkheologicheskikh istochnikov, vol. Г1-11, part ІІ, pp. 94-100. Robinson, D. M. 1952. Terracottas, Lamps, and Coins found in 1934 and 1938 (Excavations at Olynthus. Part XIV). Baltimore. Rostovtsev, M. 1914. Antichnaia dekorativnaia zhyvopis na yuge Rossii. Atlas. 1913. Tekst. Opisanie i issledovanie pamiatnikov. Peterburg. Rusiaieva, A. S. 1971. Kult Kory-Persefony v Olvii. Arheologia, no. 4, pp. 28-40. Rusiaieva, A. S. 1979. Zemledelcheskie kulty v Olvii dogetskogo vremeni. Kyiv. Rusiaieva, A. S. 1982. Antichnye terrakoty Severo-Zapadnogo Prichernomoria (VI-I vv. do n.e.). Kyiv. Rusiaieva, A. S. 2005. Religiia pontiiskikh ellinov v antichnuiu epokhu. Kyiv. Rusiaieva, A. S., Son, N. A. 1995. Terrakotovaia forma s izobrazheniem Artemidy. Arheologia, no. 4, pp. 24-37 Sekerskaia, N. M. 1989. Antichnyi Nikonii i ego okruga v VI-IV vv. do n. e. Kyiv. Smith, H. R. W. 1976. Funerary Symbolism in Apulian Vase-Painting (ed. by J. K. Anderson). Berkeley-Los Angeles. Shevchenko, A. V. 2017. Terrakoty antichnogo Khersonesa i ego blizhaishei selskoi okrugi. Simferopol. Shevchenko, T. M. 2010. Pidvisni terakoty z Olvii ta ikh vykorystannia v kultovii praktytsi. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, vol. 3, pp. 94-104. Shevchenko, T. M. 2011. Relihiinyi svitohliad naselennia antychnoho Khersonesa. Kyiv. Shevchenko, T. M. 2016. Ellinistychni hlyniani pivfihury z Olvii. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, vol. 1 (18). pp. 43-50. Silanteva, N. F. 1974. Terrakoty Pantikapeia. Svod arkheologicheskikh istochnikov, vol. Г1-11, part ІІІ, pp. 5-47. Stoianov, R. V. 2006. Tanatos: K kharakteristike odnoi gruppy ellinisticheskikh terrakot. Hyperboreus. Sankt-Peterburg, vol. XII, pp. 153-164. Thür, H. 2009. Die spätantike Bauphase der Kuretestraße. Efeso paleocristiana e Bizantina. Frühchristliches und Byzantinisches Ephesos. Wien, s. 104-120. Vetshtein, R. I. 1966. Olvia. Svod arkheologicheskikh istochnikov, vol. Г1-20. pp. 11-13, 22-25. Yatsenko, I. V. 1970. Terrakoty iz gorodishcha u sanatariia “Chaika” v Evpatorii. Svod arkheologicheskikh istochnikov, vol. Г1-11, part І, pp. 68-69.
id	arheologia-com-ua-article-52
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:01:28Z
publishDate	2019
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/cf/c29cea157dd8fc9f86ac66fdf39b08cf.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-522020-01-19T08:52:28Z Terracottas from the Maslyny Settlement on the Chora of Tauric Chersonesos Терракоты из поселения Маслины на хоре Херсонеса Таврического Теракоти з поселення Маслини на хорi Херсонеса Таврiйського Shevchenko, Tetiana M. Kotenko, Viktoriia V. Ancient Greek period, Hellenism, Tauric Chersonesos, chora, Maslyny settlement, coroplastics, terracotta, Aphrodite cult. античность, эллинизм, Херсонес Таврический, хора, поселение Маслины, коропластика, терракота, культ Афродиты. античність, еллінізм, Херсонес Таврійський, хора, поселення Маслини, коропластика, теракота, культ Афродіти. In the article the finds of terracotta figurines from the excavations of the Hellenistic settlement of Maslyny in North-western Taurica (excavations by V. O. Latysheva) are analyzed. The terracotta collection contains striking specimens of ancient coroplastic. The figurines illustrate the religious life of the population, including the worship of cults of a family nature. All terracottas were found on the territory of the living and utility homesteads of the settlement. Most of the figurines are located in a room at the south tower, which, according to the interior and related material, had several functions. Other statuettes were also found in the non-ordinary rooms and this text also indicates their cultic purpose. Sanctuaries in rooms at the tower were known before at Chersonesos chora. Such practice of private sanctuaries corresponds to the choice of the most prominent and extraordinary places for arranging public sanctuaries of polis. Terracottas of Eros Thanatos, doves, and female figurines are connected with the cult of Aphrodite. One of three Erotes is decorated with red ribbons crossed on his chest. Such adornment is peculiar for Aphrodite images and not known on terracottas of this type. Protomes hanged on the wall and doves hanged to the ceiling, as well as female bust serving for a thymiaterion illustrate the variety of religious practices conducted by the habitants. A tympanon held by Nike reminds of mystery cults. The remains of ivy wreath on a Tanagra type figurine and a tympanum in the hands of Nika remind of Dionysus cult. The figurines are dated, according to the general chronology of the site, not earlier than the third quarter of 4th—3rd c. BC. Some statuettes were made in Tauric Chersonesos, where similar cults are traced during the Hellenistic period. Terracottas from Maslyny settlement find the closest analogies at the sites of the North-western Black Sea region, including Olbia and Callatis. This fact allows tracing the relation between Tauric Chersonesos and that region В статье анализируются находки терракотовых фигурок из раскопок эллинистического поселения Маслины в Северо-Западной Таврике (раскопки В. А. Латышевой). Коллекция терракот содержит яркие образцы античной коропластики. Фигурки иллюстрируют религиозную жизнь населения, в частности отправления культов семейного характера. Все терракоты происходят из территории жилищно-хозяйственных усадеб поселения. Большинство фигурок локализованы в помещении южной башни, которое, согласно внутреннему оформлению и сопутствующему материалу, имело несколько функций. Другие статуэтки также происходят из нерядовых помещений, что свидетельствует об их использовании для отправления культов. Святилища в помещениях башни ранее фиксировались на хоре Херсонеса. Данная практика частных святилищ соответствует выбору наиболее выдающихся и незаурядных мест для устройства общественных святилищ полиса. С культом Афродиты связаны терракоты Эрота Танатоса, голубей, женские фигурки. Один из трех Эротов украшен скрещенными на груди красными лентами. Такой декор присущ образам Афродиты и не известен на терракотах данного типа. Подвешенные к стене протомы, к потолку&nbsp;— голуби, бюст богини, служивший фимиатерием, иллюстрируют многообразие религиозных практик, проводившихся жителями усадеб. О культе Диониса напоминают остатки плющевого венка на статуэтке танагрского типа и тимпан в руках Ники. Датируются фигурки, учитывая общую хронологию памятника, не ранее третьей четверти IV—III вв. до н. э. Некоторые статуэтки были изготовлены в Херсонесе Таврическом, где в эллинистический время прослеживаются отправления аналогичных культов. Терракоты из Маслин находят ближайшие аналогии на памятниках Северо-Западного Причерноморья, в частности в Ольвии и Каллатисе. Это позволяет проследить связи Херсонеса Таврического с данным регионом Аналізуються знахідки теракотових фігурок із розкопок під керівництвом В.&nbsp;О.&nbsp;Латишевої на елліністичному поселенні Маслини на хорі Херсонеса Таврійського. Колекція теракот містить яскраві зразки античної коропластики. Фігурки ілюструють релігійне життя населення, зокрема відправлення культів у межах ойкосу. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019-09-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/52 10.15407/archaeologyua2019.03.019 Arheologia; No 3 (2019): Arheologia; 19-39 Археологія ; № 3 (2019): Археологія; 19-39 Археология; № 3 (2019): Arheologia; 19-39 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2019.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/52/49
spellingShingle	античність еллінізм Херсонес Таврійський хора поселення Маслини коропластика теракота культ Афродіти. Shevchenko, Tetiana M. Kotenko, Viktoriia V. Теракоти з поселення Маслини на хорi Херсонеса Таврiйського
title	Теракоти з поселення Маслини на хорi Херсонеса Таврiйського
title_alt	Terracottas from the Maslyny Settlement on the Chora of Tauric Chersonesos Терракоты из поселения Маслины на хоре Херсонеса Таврического
title_full	Теракоти з поселення Маслини на хорi Херсонеса Таврiйського
title_fullStr	Теракоти з поселення Маслини на хорi Херсонеса Таврiйського
title_full_unstemmed	Теракоти з поселення Маслини на хорi Херсонеса Таврiйського
title_short	Теракоти з поселення Маслини на хорi Херсонеса Таврiйського
title_sort	теракоти з поселення маслини на хорi херсонеса таврiйського
topic	античність еллінізм Херсонес Таврійський хора поселення Маслини коропластика теракота культ Афродіти.
topic_facet	Ancient Greek period Hellenism Tauric Chersonesos chora Maslyny settlement coroplastics terracotta Aphrodite cult. античность эллинизм Херсонес Таврический хора поселение Маслины коропластика терракота культ Афродиты. античність еллінізм Херсонес Таврійський хора поселення Маслини коропластика теракота культ Афродіти.
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/52
work_keys_str_mv	AT shevchenkotetianam terracottasfromthemaslynysettlementonthechoraoftauricchersonesos AT kotenkoviktoriiav terracottasfromthemaslynysettlementonthechoraoftauricchersonesos AT shevchenkotetianam terrakotyizposeleniâmaslinynahorehersonesatavričeskogo AT kotenkoviktoriiav terrakotyizposeleniâmaslinynahorehersonesatavričeskogo AT shevchenkotetianam terakotizposelennâmaslininahorihersonesatavrijsʹkogo AT kotenkoviktoriiav terakotizposelennâmaslininahorihersonesatavrijsʹkogo

Теракоти з поселення Маслини на хорi Херсонеса Таврiйського

Institution

Ähnliche Einträge