Вплив монетної реформи Сулеймана II 1688—1691 рр. на грошовий обiг Аккермана
The article deals with the currency circulation in Akkerman in the late 17th century, when the first Ottoman machine-struck coins appeared in the city. Since the late 16th century the Ottoman monetary system experienced a crisis. In 1584—1586 the weight standard of akçe (basic Ottoman silver denomin...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| Heft: | 3 |
| Сторінки: | 48-54 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/54 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824358151389184 |
|---|---|
| author | Yanov, Dmytro M. |
| author_facet | Yanov, Dmytro M. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Dmytro M. Yanov",
"institution": "Odessa archaeological museum, NAS of Ukraine",
"orcid": "0000-0002-4100-4601"
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0002-4100-4601 |
| author_sort | Yanov, Dmytro M. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 54 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 48 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:52:50Z |
| description | The article deals with the currency circulation in Akkerman in the late 17th century, when the first Ottoman machine-struck coins appeared in the city. Since the late 16th century the Ottoman monetary system experienced a crisis. In 1584—1586 the weight standard of akçe (basic Ottoman silver denomination) was reduced from 0.683 g to 0.384 g. Throughout the 17th century it continued reducing. In 1688 it was equal to 0.188 g. Until the 1688—1691 monetary reform the Ottomans failed to provide a sufficient volume of coinage at their mints required for resisting an influx of the European coins, because they still used traditional hand tool coinage technology.
Toward the end of Mehmed IV’s reign (1648—1687), in 1686 the Ottoman government imported from France new equipment for mechanical coinage of copper (mangirs). However, the first release of coins for circulation started only in September 1688, during the reign of Suleiman II (1687—1691).
The debasement of akçe carried out in 1584—1586 did not affect the currency circulation in Akkerman as severely as in the Principality of Moldavia, where akçes have almost completely disappeared from circulation. At the same time an influx of akçes to Akkerman continued, being considerably reduced only since the mid 17th century, as evidenced by coin finds from this city, among which only one akçe of Mehmed IV is known so far. The need of the local market for money supply was met with Egyptian paras or medinis and old issues of akçes cut to late 17th century weight standard. In addition, coins of different European states also circulated in the city. The 17th century Ottoman silver coins were driven out from circulation of Akkerman by a massive influx of machine-struck mangirs. Among the latter the finds of forgeries with barbarized legend are known. Production of these coins provided counterfeiters with considerable revenue. Issue of mangirs continued after Ahmed II’s accession to the throne in July, 1691. However, soon, in November of the same year, it was ceased and mangirs were withdrawn from circulation. Owing to their short-term issue, the finds of mangirs of Ahmed II in Akkerman are few in number comparing to those of Suleiman II (10 and 108 items respectively). Having started during Suleiman II’s monetary reform, a transitional period to adoption of the new Ottoman monetary system in Akkerman was completed in the early 18th century, indicated by the finds of machine-struck paras and zolta of this sultan. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2019.03.048 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:01:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 348
© Д. М. Янов, 2019
* ЯНОВ Дмитро Миронович — кандидат історичних
наук, молодший науковий співробітник сектору ну-
мізматики і торевтики О деського археологічного
музею Н АН України, ORCID 0000-0002-4100-4601,
nv63115@gmail.com
УДК [736.3:904](477.74)"16" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.03.048
Д. М. Янов *
ВПЛИВ МОНЕТНОЇ РЕФОРМИ СУЛЕЙМАНА II 1688—1691 рр.
НА ГРОШОВИЙ ОБIГ АККЕРМАНА 1
Йдеться про1 грошовий обіг в Аккермані наприкінці
XVII ст., коли перші османські монети машинного кар-
бування з’явилися у місті. Розглядаються грошова криза
в Османській імперії та монетна реформа Сулеймана ІІ
1688—1691 рр., яка була спрямована на її подолання. Ана-
лізується вплив цих процесів на грошовий ринок Аккерма-
на у світлі відомих монетних знахідок.
К л ю ч о в і с л о в а: Аккерман, грошовий обіг, Сулей-
ман ІІ, мангир, акче, пара.
З часу завоювання армією султана Баязіда ІІ
у 1484 р., Аккерман був одним з найважливі-
ших адміністративних та економічних цент
рів османських володінь на північ від Дунаю.
В 1538 р. він став центром санджаку, який
об’єднав каза Аккерман, Кілія, Бендер та Оча-
ків (бл. 1542 р. від нього був відокремлений Оча-
ківський санджак, а у 1566 р. — Бендерський
санджак) (Середа 2009, с. 43, 62—66). Саме на
території Аккермана концентрується найбіль-
ша у Північно-Західному Причорномор’ї кіль-
кість знахідок монет XIII—XVIII ст., що зумов-
лено особливим значенням міста як одного з
центрів чорноморської торгівлі (Янов 2018,
с. 244). Особливим періодом в історії грошово-
го обігу міста є кінець XVII ст., коли тут упер-
ше з’являються османські монети машинного
карбування, які були випущені внаслідок мо-
нетної реформи Сулеймана ІІ (1687—1691) в
1688—1691 рр.
Уперше мідні монети (мангири) Сулей-
мана ІІ, знайдені в Аккермані, були опуб
ліковані в 1913 р. Е. фон Штерном, під керів
ництвом якого здійснювалися розкопки
1 Автор висловлює щиру подяку Т. Л. Самойловій,
Г. С. Богуславському, Т. П. Бєлой, Д. П. Янковій,
І. П. Богатирській та А. С. Бойко-Гагаріну за надан-
ня матеріалу для публікації.
Аккерманської фортеці (Штерн 1913, с. 92—
101). У подальшому ці монети були знайдені
Білгород-Дністровською, Білгород-Тірською
та Міжнародною Південною Середньовічною
експедиціями (Біляева 2012, с. 219, 237, 330,
рис. 157; Богуславский, Янов 2013b, p. 41;
Beljaeva, Dergaciova 2009, p. 21—22; Boguslavskiy,
Yanov 2015, p. 20; Karashevich, Boldureanu,
Dergaciova 2017, р. 126, №№ 93—97). О днак
значення цих знахідок у контексті грошово-
го обігу міста поки не було з’ясоване дослід-
никами. Розгляд відомих знахідок дозволить
з’ясувати, якою мірою заходи, вжиті Сулейма-
ном ІІ з реорганізації османської монетної сис-
теми, позначилися на грошовому обігу міста.
Грошова криза в Османській імперії у пов
ній мірі проявилася в період правління Мура-
да ІІІ (1574—1595): у 1584—1586 рр. 2 було про-
ведено т. зв. корекцію монети, в результаті якої
ваговий стандарт акче, — основного срібного
османського номіналу, — був знижений з
0,681 г до 0,384 г. Основними причинами цієї
корекції, за якою в історіографії закріпилася
назва «велике знецінення акче», стали значні
видатки казни на проведення військових
кампаній та нелегальний масовий експорт
срібла до Ірану (Boldureanu 2013, p. 49; Pamuk
2000, p. 131—138).
У подальшому ваговий стандарт акче про-
довжував скорочуватися. В 1688 р., на почат-
ку реформи Сулеймана ІІ, він становив 0,188 г
(Sahillioğlu 1999, p. 63, Tab. 8). В наслідок
дефіциту срібла від середини XVII ст. обсяг
карбування акче був значно скорочений. По-
треба ринків О сманської імперії у грошовій
масі була задоволена монетами європейських
держав (Священної Римської імперії, Спо-
лучених провінцій Н ідерландів, Іспанії, Речі
Посполитої та ін.), серед яких були як срібні
монети крупних та середніх номіналів, так і
низькоякісні білонні або посріблені монети
2 На думку Ш. Пфайффер-Таш, це відбулося не в
1584—1586 рр., а в 1588 р. (Pfeiffer-Taş 2014, p. 492).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 49
дрібних номіналів (Pamuk 2000, p. 149—153).
Внаслідок того, що в 20-х рр. ����������������XVII ст. видобу-
ток срібла в Новому світі був скорочений (Бро-
дель 2003, с. 264—267), європейські країни, як
і Османська імперія, також відчували дефіцит
срібла для карбування монет. Однак, на відмі-
ну від європейських країн, де в цей час засто-
совувалися технології машинного карбування,
в Османській імперії все ще використовували-
ся технології ручного карбування, які значно
обмежували обсяги продукції монетних дво-
рів. Тому в той час, як у Європі відбувалося ма-
сове карбування низькоякісних монет, османи
були змушені скорочувати ваговий стандарт
та обсяги карбування акче, які попри це зали-
шалися високопробними срібними монетами
(Pamuk 2000, p. 145—146).
Заходи з подолання цієї кризи були вжиті
лише наприкінці правління Мехмеда IV (1648—
1687) — в 1686 р. до Стамбулу з Франції було
доставлено обладнання для машинного кар-
бування монет, після чого розпочався випуск
мідних мангирів, яким керував Джеррах Муста-
фа, виходець з Ліворно. Вага перших пробних
монет, карбованих за новими технологіями,
становила бл. 2,28 г. О днак випуск мангирів
для обігу розпочався вже за правління Сулей-
мана ІІ, у вересні 1688 р. Їхній ваговий стандарт
дорівнював половині дирхема Румі — 1,603 г.
Вартість одного нового мангиру дорівнювала
половині акче, але з початку 1689 р. вона зрос-
ла до одного акче, що було значно вищим за ре-
альну вартість міді, з якої вони карбувалися, що
забезпечувало казну значними прибутками. За
короткий період з 1688 до 1691 р. у Костантинії
(Стамбулі) було викарбовано близько 600 млн
мангирів. Для виплати платні військам, які
були залучені у кампанію проти Габсбургів,
карбування мангирів, окрім Костантинії, та-
кож здійснювалося в Сараєво (назва монет-
ного двору на мангирах 1099 р. хіджри — Бос-
на, а 1100 р. хіджри — Сарай) (MacKenzie 1992,
p. 184; Pamuk 2000, p. 155—158; Sahillioğlu 1982,
s. 7—40; Sahillioğlu 1999, p. 83—103).
Населення зобов’язувалося виплачувати
податки монетами з дорогоцінних металів, а
не мангирами, що викликало невдоволення.
Зрештою, османська влада пішла на компро-
міс та погодилася приймати 1/3 податків в ман-
гирах, а решту 2/3 — у коштовних металах. У
Рис. 1. Монети, знайдені у Білгороді-Дністровському: 1 — акче Ахмеда І (1603—1617) карбування Едірне, обріза-
не під ваговий стандарт кінця XVII ст.; 2 — пара/медіні Мехмеда IV (1648—1687) карбування Місра; 3 — мангир
Сулеймана ІІ (1687—1691) карбування Костантинії, подвійний удар; 4 — мангир Сулеймана ІІ карбування Бос-
ни; 5 — мангир Сулеймана ІІ карбування Сараю; 6, 7 — підробки мангирів Сулеймана ІІ карбування Костантинії;
8 — мангир Ахмеда ІІ (1691—1695) карбування Костантинії; 9 — пара Ахмеда ІІІ (1703—1730) карбування Костан-
тинії.
Fig. 1. Coins found in Bilhorod-Dnistrovskyi: 1 — akche of Ahmed I (1603—1617) minted in Edirne, cut to late 17th century
weight standard; 2 — para/medini of Mehmed IV (1648—1687) minted in Misr; 3 — mangir of Suleyman ІІ (1687—1691)
minted in Kostantiniyye; 4 — mangir of Suleyman ІІ minted in Bosna; 5 — mangir of Suleyman ІІ minted in Saray; 6,
7 — counterfeits of mangirs of Suleyman ІІ minted in Kostantiniyye; 8 — mangir of Ahmed ІІ (1691-1695) minted in
Kostantiniyye; 9 — para of Ahmed III (1703—1730) minted in Kostantiniyye.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 350
провінціях деякі купці відмовлятися постачати
продовольство до столиці, якщо їм не платили
золотом чи сріблом (Pamuk 2000, p. 156—158).
Знецінення акче 1584—1586 рр. позначило-
ся на грошовому обігу Аккермана не так силь-
но, як на обігу Молдавського князівства, яке
перебувало у васальній залежності від Осман-
ської імперії. На цій території після знецінен-
ня 1584—1586 рр. османські акче практично
зникли з обігу (Boldureanu 2013, p. 131). Нато-
мість, надходження акче до Аккермана трива-
ло і надалі, та було помітно зменшене лише за
правління Мехмеда IV (1648—1687), що було
наслідком вищезгаданого скорочення обся-
гів карбування монет цього номіналу. На сьо-
годні з території Білгорода-Дністровського ві-
дома лише одна знахідка акче цього султана
(Boldureanu, Bacumenco-Pîrnău 2011, p. 232,
№ 44). Замість акче в цей період поширюєть-
ся інший срібний номінал — медіні або пара,
який дорівнював 3 акче (рис. 1: 2) (Pamuk 2000,
p. 97). Зокрема, з Білгорода-Дністровського та
його околиць походять сім монет цього номі-
налу, карбованих у Місрі (Єгипті) за правлін-
ня Мехмеда IV, а також чотири монети, карбо-
вані в Місрі та Костантинії у другій половині
XVII — на початку XVIII ст., емітент яких не
вдалося визначити 3. Крім того, серед знахідок
Білгород-Тірської експедиції присутнє акче
Ахмеда І (1603—1617) з вагою 0,17 г (рис. 1: 1)
(Богуславский, Янов 2013a, с. 67, № 21), що
свідчить про те, що, імовірно, воно було об-
різане під ваговий стандарт акче 1688 р., який
становив 0,188 г, як було згадано вище. Обріза-
ні акче також відомі у складі скарбу з Ізмаїла,
котрий був прихований у 1690—1691 рр. (���Ис-
ламов 2016, с. 90—92).
Таким чином, на момент початку рефор-
ми Сулеймана ІІ в обігу Аккермана перебу-
вали також старі акче, обрізані під новий ва-
говий стандарт. О крім османських монет, в
обігу міста у XVII ст. також приймали учать
монети європейських країн: Речі Посполитої,
Угорщини, Сілезії, Н ідерландів та Шотландії
(Біляева 2012, с. 237; Богуславский, Дерга-
чева 2014, с. 145; Богуславский, Дергачева
3 Були враховані монети, знайдені під час розко-
пок Білгород-Дністровської археологічної експе-
диції ІА Н АН УРСР у 1979 р., Білгород-Тірської
археологічної експедиції ІА Н АН України у 2005—
2015 рр. (не були опубліковані), а також монети,
знайдені приватними особами, які зберігаються у
Білгород-Дністровському краєзнавчому музеї (Янов
2016, с. 93—94), Національному музеї історії Украї
ни (не були опубліковані) та приватній колекції
(Boldureanu, Bacumenco-Pîrnău 2011, p. 232).
2017, с. 100; Beljaeva, Dergaciova 2009, p. 22;
Boldureanu, Bacumenco-Pîrnău 2011, p. 233;
2016, p. 46; Karashevich, Boldureanu, Dergaciova
2017, p. 127—128).
Мангири Сулеймана ІІ нового зразка, які
карбувалися у великій кількості, витіснили з
обігу попередні випуски срібних пара та акче
(Исламов 2016, с. 92). На території Білгорода-
Дністровського нам вдалося зафіксувати зна-
хідки 108 мангирів Сулеймана ІІ (з них 48 екз.
були карбовані в Костантинії (рис. 1: 3), два —
в Босні (рис. 1: 4), два — у Сараї (рис. 1: 5); мо-
нетний двір ще 56 екз. не був вказаний у публі-
кації) та 16 мангирів, емітент яких не вдалося
ідентифікувати (мабуть, вони також належать
до правління Сулеймана ІІ) 4.
Оскільки карбування значно переоціне-
них мангирів приносило казні величезні при-
бутки, їх стали масово підробляти в осман-
ських володіннях, зокрема у Фессалоніках та
Ізніку; підроблені мангири навіть таємно до-
ставлялися до О сманської імперії кораблями
з Франції (Pamuk 2000, p. 156—158; Sahillioğlu
1999, p. 49). Знахідки кустарних підробок, кар-
бованих за прототипом мангирів, також відо-
мі в Білгороді-Дністровському: одну монету
було знайдено Білгород-Тірською експеди-
цією в 2005 р. (рис. 1: 6) (Богуславский, Янов
2013b, p. 41), інша зберігається у Білгород-
Дністровському краєзнавчому музеї (рис. 1:
7) 5. Виразною рисою цих монет є спотворен-
ня легенди.
Після сходження на престол нового султана
Ахмеда ІІ (1691—1695) у липні 1691 р. осман-
ський уряд вирішив припинити карбування
мангирів та не визнавати їх як засіб виплати
податків. Проте, це рішення викликало знач
не невдоволення населення. Тому було досяг-
нуте компромісне рішення: власникам старих
випусків дозволялося здавати їх до монетного
двору в обмін на нові мангири, з іменем Ахме-
4 Були враховані монети, знайдені під час розко-
пок О деського товариства історії та старожитнос-
тей 1912 р. (Штерн 1913, с. 92—101), Білгород-
Дністровської археологічної експедиції ІА Н АН
УРСР 1946—1982 рр. (частина з них, яка зберігається
в О деському археологічному музеї, не була опублі-
кована) (Karashevich, Boldureanu, Dergaciova 2017, р.
126), Білгород-Тірської археологічної експедиції ІА
НАН України 1998—2015 рр. (Богуславский, Янов
2013b, p. 41; Boguslavskiy, Yanov 2015, p. 20), Міжна-
родної Південної Середньовічної експедиції 2006—
2007 рр. (Beljaeva, Boldureanu, Dergaciova 2012, p. 28),
та монети з колекцій Білгород-Дністровського кра-
єзнавчого музею і Н аціонального музею історії
України (не були опубліковані).
5 Монета не була опублікована, інв. № Н-317.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 51
да ІІ, але отримувати при цьому лише компен-
сацію у розмірі близько 62 % від їхньої номі-
нальної вартості, оскільки решта (близько 38 %
або 300 мангирів за 1 окка 6) йшла на покриття
витрат монетного двору. Однак карбування но-
вих мангирів було нетривалим: вже в листопа-
ді того ж року воно було припинене, а залиш-
ки монет були переплавлені та вивозилися до
Франції. Продаж зібраних мангирів тривав до
1695/96 р., що викликало значне падіння цін
на мідь (Pamuk 2000, p. 158; Sahillioğlu 1982,
s. 25).
В Аккермані були знайдені лише 10 манги-
рів Ахмеда ІІ (рис. 1: 8) 7. Ці монети є рідкіс-
ними у порівнянні не лише з монетами Сулей-
мана ІІ, але і з мангирами попередніх султанів
(Богуславский, Янов 2013b, p. 41).
Велика кількість знахідок мангирів Сулей-
мана ІІ свідчить про те, що після втрати їх-
ньої номінальної вартості чимало власників
не змогли здати їх до монетних дворів (Vîlcu
2009, p. 172). Чимало відомих знахідок манги-
рів мають отвори, що свідчить про їхнє подаль-
ше використання вже як прикрас. А. С. Бойко-
Гагарін опублікував знахідку мангира Сулей-
мана ІІ з території Бессарабії, яка мала золоте
покриття. Оскільки населення було добре зна-
йоме з типом цих монет, який відрізнявся від
золотих османських алтунів, ця знахідка була
покрита золотом не з метою введення її до обі-
гу, а для використання як прикраси для одягу
(Бойко-Гагарин 2017, с. 276, рис. 587).
Завдяки обміну на мідні мангири осман-
ському уряду вдалося вилучили з обігу достат-
ню кількість срібла, аби запровадити в 1690 р.
новий крупний срібний номінал — золту, кар-
бовану за прототипом злотових талярів Речі
Посполитої або гульденів Священної Рим-
ської імперії. Вага золти сягала близько 19,2 г,
а вміст срібла — 60 %. Її вартість станови-
ла 90 акче або 30 пара (Огуй 2004, с. 246—247;
Pamuk 2000, p. 159—161; Vîlcu 2009, p. 51—61).
За правління Ахмеда ІІІ (1703—1730) система
османських срібних номіналів була розширена
за рахунок куруша (40 пара) та його фракцій:
ірміліка (20 пара), онлика (10 пара) та бешлика
6 1 окка = 1280 г; тому з 1 окка карбувалося бл. 798,5
мангирів (Pamuk 2000, p. 157, Tab. 9.1).
7 Були враховані монети, знайдені під час розкопок
Білгород-Тірської археологічної експедиції ІА НАН
України 1996—2007 рр. (Богуславский, Янов 2013b,
p. 41), Білгород-Дністровської археологічної експе-
диції ІА НАН України 2017 р. та монети з колекції
Білгород-Дністровського краєзнавчого музею (не
були опубліковані).
(5 пара). Крім того, в цей час з’являються пер-
ші пара машинного карбування, які змінюють
в обігу пара ручного карбування, які зазвичай
мають дуже поганий стан збереження (Vîlcu
2009, p. 60).
На сьогодні з території Білгорода-Дніс
тровського поки невідомі знахідки золт та
½ золт Сулеймана ІІ, а також Ахмеда ІІ та Му-
стафи ІІ (1695—1703). О днак цілком можли-
во, що подібні знахідки зберігаються у при-
ватних колекціях, адже золти Сулеймана ІІ
відомі у складі скарбу Турлаки (Білгород-
Дністровський р-н) (Vîlcu 2009, p. 301—302).
Наразі найбільш ранньою знахідкою осман-
ської золти є фальшива монета Ахмеда ІІІ,
знайдена Білгород-Тірською експедицією
(Boguslavskiy, Yanov 2015, p. 21).
Отже, можемо зробити висновок, що в дру-
гій половині XVII ст. в Аккермані, як і в решті
володінь О сманської імперії, відчувався брак
грошової маси, зумовлений застарілими тех-
нологіями ручного карбування. Частково його
було компенсувано за рахунок європейських
монет. Масовий випуск мангирів у 1688—
1691 рр. безпосередньо позначився на грошо-
вому обігу Аккермана, про що свідчать чис-
ленні монетні знахідки. Фактично цей випуск
став додатковим податковим тягарем для на-
селення, в умовах економічної кризи та війни
зі Священною лігою. Але завдяки йому осман-
ський уряд зміг зібрати достатньо коштів для
карбування золти, що стало важливим кро-
ком у подоланні грошової кризи. Однак можна
стверджувати, що остаточне її подолання від-
булося лише на початку XVIII ст., коли була за-
проваджена розгалужена система османських
срібних номіналів, яка забезпечувала не лише
міжнародні та значні внутрішні розрахун-
ки, але і потреби повсякденного обігу. Знахід-
ки у Білгороді-Дністровському пара машин-
ного карбування Ахмеда ІІІ (рис. 1, 9) (Янов
2016, с. 93—94; Boguslavskiy, Yanov 2015, p. 21;
Boldureanu, Bacumenco-Pîrnău 2011, p. 232) є
показником того, що в цей період нова осман-
ська грошова система остаточно закріпилася і
на ринках цього міста.
Біляева, С. О. 2012. Слов’янські та тюркські світи в Украї
ні (з історії взаємин у XIII—XVIII ст.). Київ: Універ-
ситет «Україна».
Богуславский, Г. С., Дергачева, Л. В . 2014. Средневеко-
вые монеты из раскопок 2005-2010 гг. в Гарнизон-
ном дворе Белгород-Днестровской крепости. Запи-
ски отдела нумизматики и торевтики Одесского ар-
хеологического музея, II, с. 131-151.
Богуславский, Г. С., Дергачева, Л. В . 2017. Средневеко-
вые молдавские и европейские монеты из раскопок
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 352
1996—2010 гг. на территории Белгород-Тирского го-
родища (Центральный раскоп, Северо-западный
участок). Записки отдела нумизматики и торевтики
Одесского археологического музея, IІI, с. 90-106.
Богуславский, Г. С., Янов, Д. М. 2013a. Акче Османской
империи последней четверти XV — первой четверти
XVII вв. (из новейших находок Белгород-Тирской
экспедиции). Древнее Причерноморье, Х, с. 55-68.
Богуславский, Г., Янов, Д. 2013�����������������������b. Медные монеты Осман-
ской империи (из новейших находок Белгород-
Тирской экспедиции). In: Boldureanu, A. Chiroşa, A.,
Dergaciova, L., Nicolae, E. (com. org.). Al XIV-lea
simpozion de numismatică. Dedicat aniversării a 20-a a
leului moldovenesc, 25-29 septembrie 2013. Chişinău:
Tipogr. «Bons Offices», p. 40-41.
Бойко-Гагарин, А. 2017. Фальшивомонетничество в Цен-
тральной и Восточной Европе в эпоху Средневековья и
раннего Нового времени. Киев: Украинская академия
геральдики, товарного знака и логотипа.
Бродель, Ф. 2003. Средиземное море и средиземноморский
мир в эпоху Филиппа II. Ч. 2. Коллективные судьбы и
универсальные сдвиги. Пер. с фр. Юсима, М. А. Мо-
сква: Языки славянской культуры.
Исламов, P. 2016. Клад серебряных монет из раскопок
1994 г. на территории крепости И змаил. Нумизма-
тика Старого Света, І, с. 89-96.
Огуй, О . Д. 2004. О біг турецьких монет та їх позначен-
ня на території Буковини та Молдови. Історико-
географічні дослідження в Україні, 7, с. 234-266.
Середа, А. 2009. Силистренско-Очаковският еялет през
XVIII — нач. на XIX в. София: Дио мира.
Штерн, Э. P. 1913. Раскопки в Аккермане летом 1912 г.
Записки Одесского общества истории и древностей,
ХХХІ, с. 92-101.
Янов, Д. М. 2016. Срібні та золоті ісламські монети в ко-
лекції Білгород-Дністровського краєзнавчого му-
зею. Археологія, 1, с. 89-96. https://doi.org/10.15407/
archaeologyua2016.01.089
Янов, Д. М. 2018. Окремі знахідки османських монет з ко-
лекції краєзнавчого музею м. В илкове. В : Сминти-
на, О. В. (відп. ред.). Археологія, етнологія та охорона
культурної спадщини Південно-Східної Європи. Збірка
наукових робіт, присвячена 25-річчю кафедри археоло-
гії та етнології України Одеського національного уні-
верситету імені І.І. Мечникова. Одеса: Одеський на-
ціональний університет імені І.І. Мечникова, с. 242-
247.
Beljaeva, S., Boldureanu, A., Dergaciova, L. 2012. Câteva
aspecte privind periodizarea construcţiei barbacanei din
Cetatea Albă în baza descoperirilor monetare (campaniile
arheologice din anii 2006-2007) In: Boldureanu, A.
Barcaru, S., Chiroşa, A., Nicolae, E. (com. org.). Al
XIII-lea simpozion de numismatică, 5-9 septembrie 2012.
Chişinău: Tipogr. Bons Offices, p. 27-29.
Beljaeva, S., Dergaciova, L. 2009. Descoperiri monetare
ptovenite din săpăturile arjeologice de la Očakov et
Ceratea Alba-Belgorod-Dnestrovski (1990-2005). Al
X-lea simpozion de numismatică, 12-13 noembrie 2009.
Chişinău: Tipogr. Bons Offices, p. 21-22.
Boguslavskiy, G., Yanov, D. 2015. The Oriental coins of
13th—18th c. from the latest findings of Belgorod-
Tyra`s expedition. In: Boldureanu, A. Chiroşa, A.,
Dergaciova, L., Nicolae, E. (com. org.). Al XV-lea
simpozion de numismatică, 29-30 octombrie 2015.
Chişinău: Tipogr. «Bons Offices», p. 19-21.
Boldureanu, A. 2013. Moneda Otomană în Moldova în perioada
1512-1603. Chişinău: Bons Offices SRL.
Boldureanu, A., Bacumenco-Pîrnău, L. 2011. Un lot de
monede medievale şi moderne descoperit la Cetatea Albă.
Observaţii preliminare. Arheologia Moldovei, XXXIV,
p. 221-245.
Boldureanu, A., Bacumenco-Pîrnău, L. 2016. Monede
medievale de la Cetatea Albă dintr-o colecţie particulară.
In: Boldureanu, A. Chiroşa, A., Dergaciova, L.,
Nicolae, E. (com. org.). Al XVI-lea simpozion de
numismatică, 22-23 septembrie 2016. Chişinău: Tipogr.
«Bons Offices», p. 44-46.
Karashevich, I., Boldureanu, A., Dergaciova, L. 2017. Un
lot de monede descoperite la Cetatea Albǎ din colecţia
Institutului de Arheologie al Academiei Naţionale de
Ştiinţe a Ucrainei din Kiev. Arheologia Moldovei, XL,
p. 109-142.
MacKenzie, K. 1992. The scarce manghir of Mustafa IV.
Numismatics International Bulletin, 27 (9), p. 184-185.
Pamuk, Ş. 2000. A Monetary History of the Ottoman Empire.
Cambridge, New York: Cambridge University Press.
Pfeiffer-Taş, Ş. 2014. New remarks regarding Ottoman
monetary history in light of the akçe-coins of Murad III.
In: Dörtlük, K., Tekin, O., Boyraz Seyhan, R. (eds.).
Birinci uluslararasi Anadolu para tarihi ve numismatik
kongresi, 25-28 şubat 2013. Antalya: Suna — Inan Kıraç
Akdeniz Medeniyetleri Araştırma Enstitüsü, s. 489-507.
Sahillioğlu, H. 1982. Süleyman II ve Ahmed II Dönemi Bakır
Paraya Dayanan Enflasyon Devresi 1687-1691 (1099-
1103 H.). Türk Numismatik Derneği Bülteni, 10, s. 7-40.
Sahillioğlu, H. 1999. Studies on Ottoman economic and social
history. Istanbul: Organisation of the Islamic Conference
Research Centre for Islamic History, Art and Culture.
Vîlcu, A. 2009. Moneda otomană în Ţările Române in perioada
1687-1807. Brăila: Editura Istros a Muzeului Brăilei.
Надійшла 21.09.2019
Д. М. Янов
Кандидат исторических наук, младший научный сотрудник сектора нумизматики и торевтики
Одесского археологического музея НАН Украины, ORCID 0000-0002-4100-4601, nv63115@gmail.com
ВЛИЯНИЕ ДЕНЕЖНОЙ РЕФОРМЫ СУЛЕЙМАНА ІІ 1688—1691 гг.
НА ДЕНЕЖНОЕ ОБРАЩЕНИЕ АККЕРМАНА
Статья посвящена денежному обращению в Аккермане в конце XVII в., когда первые османские монеты машин-
ной чеканки появились в городе. С конца XVI в. османская денежная система переживала кризис. В 1584—1586 гг.
весовой стандарт акче (основного османского серебряного номинала) был снижен с 0,683 г до 0,384 г. На протя-
жении XVII в. он продолжал падать. В 1688 г. он составлял 0,188 г. До денежной реформы 1688—1691 гг. османы
не могли обеспечить достаточный объем чеканки на своих монетных дворах, который был необходим для проти-
востояния притоку европейских монет, поскольку они все еще использовали традиционную технологию ручной
чеканки.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 53
К концу правления Мехмеда IV (1648—1687), в 1686 г. османское правительство импортировало из Франции
новое оборудование для машинной чеканки медных монет (мангыров). Однако первый выпуск монет для обра-
щения был начат лишь в сентябре 1688 г., в период правления Сулеймана II (1687—1691).
Обесценивание акче в 1584—1586 гг. не оказало настолько сильного влияния на денежное обращение в Аккер-
мане, как в случае с Молдавским княжеством, где акче почти полностью исчезли из обращения. В то же время,
поступление акче в Аккерман продолжалось, и было значительно уменьшено лишь с середины XVII в., о чем
свидетельствуют находки монет из этого города, среди которых на сегодняшний день известно только одно акче
Мехмеда IV. Потребность местного рынка в денежной массе была удовлетворена за счет египетских пара или
медини и старых выпусков акче, которые обрезались под весовой стандарт конца XVII в. Кроме того, в городе об-
ращались монеты разных европейских государств. Османские серебряные монеты XVII в. были вытеснены из об-
ращения Аккермана массовым поступлением мангыров машинной чеканки. Среди последних известны находки
подделок с искаженной легендой. Производство этих монет обеспечивало фальшивомонетчикам значительный
доход. Выпуск мангыров продолжался после восшествия Ахмеда II на престол в июле 1691 г. Однако вскоре, в
ноябре того же года, он был прекращен, и мангыры были изъяты из обращения. Благодаря кратковременности
их выпуска, находки мангыров Ахмеда II в Аккермане являются немногочисленными по сравнению с находка-
ми Сулеймана II (10 и 108 экз. соответственно). Переходный период к установлению новой османской денеж-
ной системы в Аккермане, который был начат во время денежной реформы Сулеймана II, завершился в начале
XVIII в., о чем свидетельствуют находки золты и пара этого султана машинной чеканки.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Аккерман, денежное обращение, Сулейман ІІ, мангыр, акче, пара.
Dmytro M. Yanov
PhD, junior research fellow at sector of numismatics and toreutics in Odessa archaeological museum, NAS of Ukraine,
ORCID 0000-0002-4100-4601, nv63115@gmail.com
THE INFLUENCE OF 1688—1691 MONETARY REFORM OF SULEIMAN II
ON CURRENCY CIRCULATION OF AKKERMAN
The article deals with the currency circulation in Akkerman in the late 17th century, when the first Ottoman machine-struck
coins appeared in the city. Since the late 16th century the Ottoman monetary system experienced a crisis. In 1584—1586
the weight standard of akçe (basic Ottoman silver denomination) was reduced from 0.683 g to 0.384 g. Throughout the 17th
century it continued reducing. In 1688 it was equal to 0.188 g. Until the 1688—1691 monetary reform the Ottomans failed
to provide a sufficient volume of coinage at their mints required for resisting an influx of the European coins, because they
still used traditional hand tool coinage technology.
Toward the end of Mehmed IV’s reign (1648—1687), in 1686 the Ottoman government imported from France new
equipment for mechanical coinage of copper (mangirs). However, the first release of coins for circulation started only in
September 1688, during the reign of Suleiman II (1687—1691).
The debasement of akçe carried out in 1584—1586 did not affect the currency circulation in Akkerman as severely as in
the Principality of Moldavia, where akçes have almost completely disappeared from circulation. At the same time an influx
of akçes to Akkerman continued, being considerably reduced only since the mid 17th century, as evidenced by coin finds
from this city, among which only one akçe of Mehmed IV is known so far. The need of the local market for money supply
was met with Egyptian paras or medinis and old issues of akçes cut to late 17th century weight standard. In addition, coins of
different European states also circulated in the city. The 17th century Ottoman silver coins were driven out from circulation
of Akkerman by a massive influx of machine-struck mangirs. Among the latter the finds of forgeries with barbarized legend
are known. Production of these coins provided counterfeiters with considerable revenue. Issue of mangirs continued after
Ahmed II’s accession to the throne in July, 1691. However, soon, in November of the same year, it was ceased and mangirs
were withdrawn from circulation. Owing to their short-term issue, the finds of mangirs of Ahmed II in Akkerman are few in
number comparing to those of Suleiman II (10 and 108 items respectively). Having started during Suleiman II’s monetary
reform, a transitional period to adoption of the new Ottoman monetary system in Akkerman was completed in the early 18th
century, indicated by the finds of machine-struck paras and zolta of this sultan.
K e y w o r d s: Akkerman, currency circulation, Suleiman II, mangir, akçe, para.
References
Beljaeva, S, Boldureanu, A., Dergaciova, L. 2012. Câteva aspecte privind periodizarea construcţiei barbacanei din Cetatea Albă
în baza descoperirilor monetare (campaniile arheologice din anii 2006-2007) In: Boldureanu, A. Barcaru, S., Chiroşa, A.,
Nicolae, E. (com. org.). Al XIII-lea simpozion de numismatică, 5-9 septembrie 2012. Chişinău: Tipogr. Bons Offices, p. 27-
29.
Beljaeva, S., Dergaciova, L. 2009. Descoperiri monetare ptovenite din săpăturile arjeologice de la Očakov et Ceratea Alba-Belgorod-
Dnestrovski (1990-2005). Al X-lea simpozion de numismatică, 12-13 noembrie 2009. Chişinău: Tipogr. Bons Offices, p. 21-
22.
Biliaeva, S. O. 2012. Slovianski ta tiurkski svity v Ukraini (z istorii vzaiemyn u XIII-XVIII st.). Kyiv: Universytet «Ukraina».
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 354
Boguslavskii, G. S., Dergacheva, L. V. 2014. Srednevekovye monety iz raskopok 2005-2010 gg. v Garnizonnom dvore Belgorod-
Dnestrovskoi kreposti. Zapiski otdela numizmatiki i torevtiki Odesskogo arkheologicheskogo muzeia, II, s. 131-151.
Boguslavskii, G. S., Dergacheva, L. V. 2017. Srednevekovye moldavskie i evropeiskie monety iz raskopok 1996-2010 gg. na terri-
torii Belgorod-Tirskogo gorodishcha (Tsentralnyi raskop, Severo-zapadnyi uchastok). Zapiski otdela numizmatiki i torevtiki
Odesskogo arkheologicheskogo muzeia, IІI, s. 90-106.
Boguslavskii, G. S., Yanov, D. M. 2013a. Akche Osmanskoi imperii poslednei chetverti XV - pervoi chetverti XVII vv. (iz noveishikh
nakhodok Belgorod-Tirskoi ekspeditsii). Drevnee Prichernomore, X, s. 55-68.
Boguslavskii, G., Yanov, D. 2013b. Mednye monety Osmanskoi imperii (iz noveishikh nakhodok Belgorod-Tirskoi ekspeditsii). In:
Boldureanu, A. Chiroşa, A., Dergaciova, L., Nicolae, E. (com. org.). Al XIV-lea simpozion de numismatică. Dedicat aniversării
a 20-a a leului moldovenesc, 25-29 septembrie 2013. Chişinău: Tipogr. «Bons Offices», p. 40-41.
Boguslavskiy, G., Yanov, D. 2015. The Oriental coins of 13th-18th c. from the latest findings of Belgorod-Tyra`s expedition. In:
Boldureanu, A. Chiroşa, A., Dergaciova, L., Nicolae, E. (com. org.). Al XV-lea simpozion de numismatică, 29-30 octombrie
2015. Chişinău: Tipogr. «Bons Offices», p. 19-21.
Boldureanu, A. 2013. Moneda Otomană în Moldova în perioada 1512-1603. Chişinău: Bons Offices SRL.
Boldureanu, A., Bacumenco-Pîrnău, L. 2011. Un lot de monede medievale şi moderne descoperit la Cetatea Albă. Observaţii
preliminare. Arheologia Moldovei, XXXIV, p. 221-245.
Boldureanu, A., Bacumenco-Pîrnău, L. 2016. Monede medievale de la Cetatea Albă dintr-o colecţie particulară. In: Boldureanu, A.
Chiroşa, A., Dergaciova, L., Nicolae, E. (com. org.). Al XVI-lea simpozion de numismatică, 22-23 septembrie 2016. Chişinău:
Tipogr. «Bons Offices», p. 44-46.
Boiko-Gagarin, A. 2017. Falshivomonetnichestvo v Tsentralnoi i Vostochnoi Evrope v epokhu Srednevekovia i rannego Novogo vremeni.
Kiev: Ukrainskaia akademiia geraldiki, tovarnogo znaka i logotipa.
Brodel, F. 2003. Sredizemnoe more i sredizemnomorskii mir v epokhu Filippa II. Part. 2. Kollektivnye sudby i universalnye sdvigi. Per.
s fr. Iusima, M. A. Moskva: Iazyki slavianskoi kultury.
Islamov, R. 2016. Klad serebrianykh monet iz raskopok 1994 g. na territorii kreposti Izmail. Numizmatika Starogo Sveta, І, s. 89-
96.
Karashevich, I., Boldureanu, A., Dergaciova, L. 2017. Un lot de monede descoperite la Cetatea Albǎ din colecţia Institutului de
Arheologie al Academiei Naţionale de Ştiinţe a Ucrainei din Kiev. Arheologia Moldovei, XL, p. 109-142.
MacKenzie, K. 1992. The scarce manghir of Mustafa IV. Numismatics International Bulletin, 27 (9), p. 184-185.
Ohui, O. D. 2004. Obih turetskykh monet ta yikh poznachennia na terytorii Bukovyny ta Moldovy. Istoryko-heohrafichni
doslidzhennia v Ukraini, 7, s. 234-266.
Pamuk, Ş. 2000. A Monetary History of the Ottoman Empire. Cambridge, New York: Cambridge University Press.
Pfeiffer-Taş, Ş. 2014. New remarks regarding Ottoman monetary history in light of the akçe-coins of Murad III. In: Dörtlük, K.,
Tekin, O., Boyraz Seyhan, R. (eds.). Birinci uluslararasi Anadolu para tarihi ve numismatik kongresi, 25-28 şubat 2013. Antalya:
Suna - Inan Kıraç Akdeniz Medeniyetleri Araştırma Enstitüsü, s. 489-507.
Sahillioğlu, H. 1982. Süleyman II ve Ahmed II Dönemi Bakır Paraya Dayanan Enflasyon Devresi 1687-1691 (1099-1103 H.). Türk
Numismatik Derneği Bülteni, 10, s. 7-40.
Sahillioğlu, H. 1999. Studies on Ottoman economic and social history. Istanbul: Organisation of the Islamic Conference Research
Centre for Islamic History, Art and Culture.
Sereda, A. 2009. Silistrensko-Ochakovskiyat eyalet prez XVIII - nach. na XIX v. Sofia: Dio mira.
Shtern, E. P. 1913. Raskopki v Akkermane letom 1912 g. Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostei, ХХХІ, s. 92-101.
Vîlcu, A. 2009. Moneda otomană în Ţările Române in perioada 1687-1807. Brăila: Editura Istros a Muzeului Brăilei.
Yanov, D. M. 2016. Sribni ta zoloti islamski monety v kolektsii Bilhorod-Dnistrovskoho kraieznavchoho muzeiu. Arheologia, 1,
s. 89-96.
Yanov, D. M. 2018. Okremi znakhidky osmanskykh monet z kolektsii kraieznavchoho muzeiu m. Vylkove. In: Smyntyna, O. V.
(resp. ed.). Arkheolohiia, etnolohiia ta okhorona kulturnoi spadshchyny Pivdenno-Skhidnoi Yevropy. Zbirka naukovykh robit,
prysviachena 25-richchiu kafedry arkheolohii ta etnolohii Ukrainy Odeskoho natsionalnoho universytetu imeni I.I. Mechnykova.
Odesa: Odeskyi natsionalnyi universytet imeni I.I. Mechnykova, s. 242-247.
|
| id | arheologia-com-ua-article-54 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:01:29Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/e5/f5c608fe5399091d861ba1cbd74d5ee5.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-542020-01-19T08:52:50Z The Influence of 1688—1691 Monetary Reform of Suleiman II on Currency Circulation of Akkerman Влияние денежной реформы Сулеймана ІІ 1688—1691 гг. на денежное обращение Аккермана Вплив монетної реформи Сулеймана II 1688—1691 рр. на грошовий обiг Аккермана Yanov, Dmytro M. Akkerman, currency circulation, Suleiman II, mangir, akçe, para Аккерман, денежное обращение, Сулейман ІІ, мангыр, акче, пара Аккерман, грошовий обіг, Сулейман ІІ, мангир, акче, пара. The article deals with the currency circulation in Akkerman in the late 17th century, when the first Ottoman machine-struck coins appeared in the city. Since the late 16th century the Ottoman monetary system experienced a crisis. In 1584—1586 the weight standard of akçe (basic Ottoman silver denomination) was reduced from 0.683 g to 0.384 g. Throughout the 17th century it continued reducing. In 1688 it was equal to 0.188 g. Until the 1688—1691 monetary reform the Ottomans failed to provide a sufficient volume of coinage at their mints required for resisting an influx of the European coins, because they still used traditional hand tool coinage technology. Toward the end of Mehmed IV’s reign (1648—1687), in 1686 the Ottoman government imported from France new equipment for mechanical coinage of copper (mangirs). However, the first release of coins for circulation started only in September 1688, during the reign of Suleiman II (1687—1691). The debasement of akçe carried out in 1584—1586 did not affect the currency circulation in Akkerman as severely as in the Principality of Moldavia, where akçes have almost completely disappeared from circulation. At the same time an influx of akçes to Akkerman continued, being considerably reduced only since the mid 17th century, as evidenced by coin finds from this city, among which only one akçe of Mehmed IV is known so far. The need of the local market for money supply was met with Egyptian paras or medinis and old issues of akçes cut to late 17th century weight standard. In addition, coins of different European states also circulated in the city. The 17th century Ottoman silver coins were driven out from circulation of Akkerman by a massive influx of machine-struck mangirs. Among the latter the finds of forgeries with barbarized legend are known. Production of these coins provided counterfeiters with considerable revenue. Issue of mangirs continued after Ahmed II’s accession to the throne in July, 1691. However, soon, in November of the same year, it was ceased and mangirs were withdrawn from circulation. Owing to their short-term issue, the finds of mangirs of Ahmed II in Akkerman are few in number comparing to those of Suleiman II (10 and 108 items respectively). Having started during Suleiman II’s monetary reform, a transitional period to adoption of the new Ottoman monetary system in Akkerman was completed in the early 18th century, indicated by the finds of machine-struck paras and zolta of this sultan. Статья посвящена денежному обращению в Аккермане в конце XVII в., когда первые османские монеты машинной чеканки появились в городе. С конца XVI в. османская денежная система переживала кризис. В 1584—1586 гг. весовой стандарт акче (основного османского серебряного номинала) был снижен с 0,683 г до 0,384 г. На протяжении XVII в. он продолжал падать. В 1688 г. он составлял 0,188 г. До денежной реформы 1688—1691 гг. османы не могли обеспечить достаточный объем чеканки на своих монетных дворах, который был необходим для противостояния притоку европейских монет, поскольку они все еще использовали традиционную технологию ручной чеканки. К концу правления Мехмеда IV (1648—1687), в 1686 г. османское правительство импортировало из Франции новое оборудование для машинной чеканки медных монет (мангыров). Однако первый выпуск монет для обращения был начат лишь в сентябре 1688 г., в период правления Сулеймана II (1687—1691). Обесценивание акче в 1584—1586 гг. не оказало настолько сильного влияния на денежное обращение в Аккермане, как в случае с Молдавским княжеством, где акче почти полностью исчезли из обращения. В то же время, поступление акче в Аккерман продолжалось, и было значительно уменьшено лишь с середины XVII в., о чем свидетельствуют находки монет из этого города, среди которых на сегодняшний день известно только одно акче Мехмеда IV. Потребность местного рынка в денежной массе была удовлетворена за счет египетских пара или медини и старых выпусков акче, которые обрезались под весовой стандарт конца XVII в. Кроме того, в городе обращались монеты разных европейских государств. Османские серебряные монеты XVII в. были вытеснены из обращения Аккермана массовым поступлением мангыров машинной чеканки. Среди последних известны находки подделок с искаженной легендой. Производство этих монет обеспечивало фальшивомонетчикам значительный доход. Выпуск мангыров продолжался после восшествия Ахмеда II на престол в июле 1691 г. Однако вскоре, в ноябре того же года, он был прекращен, и мангыры были изъяты из обращения. Благодаря кратковременности их выпуска, находки мангыров Ахмеда II в Аккермане являются немногочисленными по сравнению с находками Сулеймана II (10 и 108 экз. соответственно). Переходный период к установлению новой османской денежной системы в Аккермане, который был начат во время денежной реформы Сулеймана II, завершился в начале XVIII в., о чем свидетельствуют находки золты и пара этого султана машинной чеканки. Йдеться про грошовий обіг в Аккермані наприкінці XVII ст., коли перші османські монети машинного карбування з’явилися у місті. Розглядаються грошова криза в Османській імперії та монетна реформа Сулеймана ІІ 1688—1691 рр., яка була спрямована на її подолання. Аналізується вплив цих процесів на грошовий ринок Аккермана у світлі відомих монетних знахідок Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019-09-26 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/54 10.15407/archaeologyua2019.03.048 Arheologia; No 3 (2019): Arheologia; 48-54 Археологія ; № 3 (2019): Археологія; 48-54 Археология; № 3 (2019): Arheologia; 48-54 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2019.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/54/51 |
| spellingShingle | Аккерман грошовий обіг Сулейман ІІ мангир акче пара. Yanov, Dmytro M. Вплив монетної реформи Сулеймана II 1688—1691 рр. на грошовий обiг Аккермана |
| title | Вплив монетної реформи Сулеймана II 1688—1691 рр. на грошовий обiг Аккермана |
| title_alt | The Influence of 1688—1691 Monetary Reform of Suleiman II on Currency Circulation of Akkerman Влияние денежной реформы Сулеймана ІІ 1688—1691 гг. на денежное обращение Аккермана |
| title_full | Вплив монетної реформи Сулеймана II 1688—1691 рр. на грошовий обiг Аккермана |
| title_fullStr | Вплив монетної реформи Сулеймана II 1688—1691 рр. на грошовий обiг Аккермана |
| title_full_unstemmed | Вплив монетної реформи Сулеймана II 1688—1691 рр. на грошовий обiг Аккермана |
| title_short | Вплив монетної реформи Сулеймана II 1688—1691 рр. на грошовий обiг Аккермана |
| title_sort | вплив монетної реформи сулеймана ii 1688—1691 рр. на грошовий обiг аккермана |
| topic | Аккерман грошовий обіг Сулейман ІІ мангир акче пара. |
| topic_facet | Akkerman currency circulation Suleiman II mangir akçe para Аккерман денежное обращение Сулейман ІІ мангыр акче пара Аккерман грошовий обіг Сулейман ІІ мангир акче пара. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/54 |
| work_keys_str_mv | AT yanovdmytrom theinfluenceof16881691monetaryreformofsuleimaniioncurrencycirculationofakkerman AT yanovdmytrom vliâniedenežnojreformysulejmanaíí16881691ggnadenežnoeobraŝenieakkermana AT yanovdmytrom vplivmonetnoíreformisulejmanaii16881691rrnagrošovijobigakkermana AT yanovdmytrom influenceof16881691monetaryreformofsuleimaniioncurrencycirculationofakkerman |