Знахiдки пенькiвської культури iз поселення Черемушна
The materials of Penkivka culture from the multi-layered settlement of Cheremushna (Valky district Kharkiv region) are considered in the paper. Finds of jewelry indicate the period of the Penkivka layer of the second half of 6th — 7th centuries. Wideplate fibula and T-shaped belt plaque (Fig. 5: 1,...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Issue: | 3 |
| Pages: | 83-97 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/58 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824362000711680 |
|---|---|
| author | Skyrda, Valerii V. Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V. |
| author_facet | Skyrda, Valerii V. Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Valerii V. Skyrda",
"institution": "Source Studies, and Archaeology of the V. N. Karazin Kharkiv National University’s",
"orcid": ""
},
{
"author": "Yaroslav V. Volodarets-Urbanovych",
"institution": "Institute of Archaeology NAS of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Skyrda, Valerii V. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 97 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 83 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:53:36Z |
| description | The materials of Penkivka culture from the multi-layered settlement of Cheremushna (Valky district Kharkiv region) are considered in the paper. Finds of jewelry indicate the period of the Penkivka layer of the second half of 6th — 7th centuries. Wideplate fibula and T-shaped belt plaque (Fig. 5: 1, 2) were found in trench 1.
Fibula belongs to type 2, variant b by I. O. Havrytukhin. Similar finds (Fig. 6) occur from the hoards of Martynivka circle and the monuments of Penkivka culture. The find from Medzhybizh-Ribhosp, although it originates from Prague region, displays the appearance of Penkivka imports west of its main range. The find from Cheromushnaia falls into the center of the distribution area of such jewelry in the Dnieper Left Bank Ukraine (Fig. 7). The chronology of such fibulae falls on the period of the second half / end of 6th — the third quarter of 7th centuries.
The T-shaped belt plaques with U-shaped hole belongs to variant 3 by A. I. Aibabin, group A by I.O. Havrytukhin, Type (E) IA, variant 1 by A. V. Skyba, type А.ІІ.2 by M. Daskalov, group В, type ХV by L. А. Traikova. Similar finds occur from the Middle Dunai, Dnieper, Crimea, the Caucasus and the Volga River (Fig. 8; 9). Among Slavic antiquities, similar products are concentrated in the Dnieper Left Bank Ukraine. The chronology of such finds fits into the period of second half of 6th — 7th centuries.
The monument of Cheremushna is multi-layered, and there are also materials of Cherniakhiv and Saltiv cultures. It is important to note that this is the first monument of Penkivka culture in the Valky district and the only one in the upper reaches of the Mzha river basin |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2019.03.083 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:01:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 83
© В. В. Скирда, Я. В. Володарець-Урбанович, 2019
* СКИРДА Валерій Володимирович — кандидат іс-
торичних наук, доцент кафедри історіографії, дже-
релознавства та археології історичного факультету
Харківського національного університету іме-
ні В. Н . К аразіна, ORCID 0000-0001-7318-6166,
vskyrda@gmail.com
ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ Ярослав Володи-
мирович — кандидат історичних наук, науковий
співробітник відділу археології ранніх слов’ян Ін-
ституту археології НАН України, ORCID 0000-
0003-1560-3608, volodarets_urbanovych@iananu.org.ua,
volodargrad@ukr.net
УДК 904.4(477.54)"653" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.03.083
В. В. Скирда, Я. В. Володарець-Урбанович *
ЗНАХiДКИ ПЕНЬКiВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ iЗ ПОСЕЛЕННЯ ЧЕРЕМУШНА
У статті публікуються матеріали із багатошарового
поселення Черемушна (Валківський р-н Харківської обл.).
На пам’ятці виявлено знахідки, що вказують на період іс-
нування пеньківського шару в другій половині VI—VII ст.
Зокрема, в шурфі виявлено широкоплатівчасту фібулу
та Т-подібну поясну накладку.
К л ю ч о в і с л о в а: Черемушна, пеньківська культу-
ра, VI —VII ст., широкоплатівчаста фібула, Т-подібна
поясна накладка, геральдичні оздоби, скарби, комплекси
кола Мартинівки.
У листопаді 2017 р. Середньовічною археоло-
гічною експедицією Харківського національ-
ного університету імені В. Н. Каразіна під ке-
рівництвом В. В. Скирди були проведені ар-
хеологічні розвідки на території Валківсько-
го р-ну Харківської обл. Розвідка проводилася
вздовж лівого берега р. Черемушанка між села-
ми Огульці та Черемушна (Скирда 2017).
Під час цих робіт було виявлено та обсте-
жено поселення Черемушна. Пам’ятка розта-
шована на західному схилі лівого берега р. Че-
ремушанка, на 50 м західніше греблі ставка в
межах Ч еремушнянської сільської ради Вал-
ківського р-ну Харківської обл., на 2,5 км схід-
ніше с. Ч еремушна. Р озміри поселення ста-
новлять 530 × 190 м. Поверхня дещо похила
у західному та південному напрямках. Д ов-
гою віссю поселення орієнтоване вздовж лінії
північ—південь і розділене на дві частини бал-
кою, тальвег якої перпендикулярно впадає у
заплаву р. Черемушанка (рис. 1).
Підйомний матеріал на поселенні Ч ере-
мушна розподілений нерівномірно й утворює
на поверхні окремі скупчення фрагментів ке-
раміки та пісковику зі слідами обпалу. Пере-
важну його більшість становлять фрагменти
стінок ліплених горщиків із домішками ша-
моту (рис. 2: 1—5) та уламок бортика глиняної
сковорідки (рис. 2: 6), що належать до матері-
алів пеньківської культури, також на поселен-
ні виявлено два фрагменти стінок і один ула-
мок ручки гончарних посудин із лискованими
лініями черняхівської культури (рис. 2: 7, 8) та
чотири стінки сіроглиняного лощеного глечи-
ка салтівської культури або пастирського типу.
Окремі знахідки, до яких належать фрагмент
бортика гончарної миски та уламок гральної
фішки, виготовленої зі стінки гончарного гор-
щика, належать до матеріалів ХІХ ст. (Скирда
2017, с. 4—5).
На поверхні пам’ятки також виявлено зли-
ток свинцю розмірами 2,1 × 1,6 × 0,5 см, масою
6,87 г (рис. 2: 9), фрагмент злитку сурми розмі-
рами 1,6 × 1,1 × 0,1 см, масою 1,42 г (рис. 2: 10),
уламок бронзової пластини розмірами 2,1 ×
3,10 × 0,09 см, масою 5,37 г (рис. 2: 11) та ви-
плеск бронзи розмірами 1,4 × 1,0 × 0,8 см, ма-
сою 2,82 г (рис. 2: 12), що можуть вказувати на
Рис. 1. Карта розташування поселення Черемушна
Fig. 1. Location map of the Cheremushna settlement
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 384
існування місцевого бронзоливарного вироб-
ництва.
Серед інших знахідок слід виділити фраг-
мент прясла, виготовленого зі стінки гончар-
ного горщика, розмірами 3,5 × 2,4 × 1,2 см, ді-
аметром отвору 0,7 см, масою 10,82 г (рис. 2:
13). Воно не має однозначного етнокультур-
ного визначення, адже подібні знахідки відо-
мі серед матеріалів черняхівської (Магомедов
2015, с. 11), пеньківської культур та старожит-
ностей наступного періоду (Приходнюк 1980,
с. 57, рис. 19: 4, 14; 1998, с. 26, 67, рис. 43: 20;
2005, с. 24, рис. 23: 20—23; Петрашенко 1988,
с. 27, рис. 1: 4).
Під час обстеження на поселенні Черемуш-
на було проведено шурфування. Шурфи роз-
мірами 2,0 × 1,0 м були закладені у місцях най-
більшого скупчення підйомного матеріалу.
Шурф 1 мав таку стратиграфію (рис. 3):
0,0—0,3 м — розораний шар, 0,3—0,78 м — пе-
рехідний до материка шар, від 0,78 м — мате-
рик. Культурний шар мав найбільшу потуж-
ність на глибині 0,2 —0,6 м. Саме на глиби-
ні 0,3 м було знайдено широкоплатівчасту
підв’язну шарнірну фібулу (рис. 5: 1). На гли-
бині 0,4 м виявлено фрагмент бронзової ге-
ральдичної бляшки поясного набору (рис. 5:
2). Шар 0,0—0,2 м представлений трьома
знахідками, 0,2—0,4 м — дев’ятьма, 0,40—
0,78 м — двома.
Шурф 2 мав значно меншу глибину (рис. 4):
0,0—0,25 м — розораний шар, 0,25—0,45 м —
Рис. 2. Знахідки кераміки на поселенні Черемушна: 1 — вінце ліпленого горщика; 2—5 — фрагменти ліплених сті-
нок; 6 — фрагмент сковорідки пеньківської культури; 7, 8 — знахідки кераміки черняхівської культури; 9 — злиток
свинцю; 10 — злиток сурми; 11 — фрагмент бронзової пластини; 12 — виплеск бронзи; 13 — фрагмент пряслиця
Fig. 2. The pottery fragments from Cheremushna settlement: 1 —rim fragment of a handmade pot; 2—5 — wall fragments
of a handmade pot; 6 — fragment of a frying pan of Penkivka culture; 7, 8 — finds of ceramics of Cherniakhiv culture; 9 —
ingot of lead; 10 — ingot of antimony; 11 — a fragment of a bronze plate; 12 — splash of bronze; 13 — fragment of the spindle
whorl
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 85
Рис. 3. План з нанесеними знахідками і профіль схід-
ної та південної стінки шурфу 1. Умовні позначення:
І — розораний шар; ІІ — перехідний до материка шар;
ІІІ — материк. 1 — фрагмент Т-подібної поясної на-
кладки; 2 — фібула
Fig. 3. Plan with the finds and the profile of the eastern and
southern wall trench 1. Legend: I — ploughing layer; II —
layer transitional to subsoil; ІІІ — subsoil. 1 —T-shaped
belt plaque fragment; 2 — fibula
Рис. 4. План з нанесеними знахідками і профіль схід-
ної та південної стінки шурфу 2. Умовні позначення:
І — розораний шар; ІІ — перехідний до материка шар;
ІІІ — материк. 1 — бронзове вістря стріли
Fig. 4. Plan with the finds and the profile of the eastern
and southern wall of the trench 2. Legend: I — ploughing
layer; II — layer transitional to the subsoil; ІІІ — subsoil.
1 — triangular arrowhead of the Scythian time
перехідний до материка шар, від 0,45 м — ма-
терик. Культурний шар мав найбільшу потуж-
ність на глибині 0,2—0,4 м. На глибині 0,2 м
було виявлене бронзове трилопатеве вістря
стріли скіфського часу, розмірами 2,0 × 0,6 см,
внутрішній діаметр втулки 0,2 см, масою 1,35 г
(рис. 5: 3).
Розглянемо детальніше знахідки прикрас
доби раннього середньовіччя.
Серед них застібка, що належить до кола
широкоплатівчастих фібул (рис. 5: 1). Вона
складається із прогнутої пластинчатої спин-
ки, ромбічної ніжки та голки. Спинка відді-
лена від ніжки паском із дроту, який слугував
для прив’язування приймача. У центрі спин-
ки та ніжки нанесено орнаментальний мо-
тив у вигляді врізаної лінії, з обох боків від неї
перпендикулярно нанесено рисочки. З боків
спинки нанесено дві паралельні врізні лінії,
між ними перпендикулярно розташовані ри-
сочки. Інші два таких орнаментальних мотиви
розташовано на ніжці — під кутом одне до од-
ного, що з’єднуються в місці відділення спин-
ки від ніжки. Довжина 8,8 см, ширина спинки
2,5 см, збережена ширина ніжки 1,9 см, тов-
щина пластини 0,1 см, діаметр голки 0,2 см,
маса 11,88 г.
Фібула належить до типу 2, варіанту б за ти-
пологією І.О. Гавритухіна (Гавритухин 1996a,
с. 39), для яких характерні розміри близько
8,0—9,0 см завдовжки, близьку до ромбічної
форми ніжку та орнамент у вигляді гравірова-
них ліній та ліній вибитих рядком крапок на
зовнішній поверхні.
Аналогічні знахідки (рис. 6) походять із Га-
понівського (Гавритухин, О бломский 1995,
с. 145), Козіївсько-Новоодеського (Корзухи-
на 1996, с. 397—402, 395—397) та Колосків-
ського (Корзухина 1996, с. 418—420) скарбів.
Подібні предмети також відомі на пам’ятках
пеньківської культури: Б огородичне, балка
Богодухово (Кухаренко 1959, с. 143, рис. 60,
7), балка Яцева (Бодянский 1960, с. 274—
276, рис. 1, 12), о. К излевий (Бодянский
1960, рис. 4, 3), Ігрень-Підкова (Приходнюк
1998, рис. 71, 1), Засулля-Мгар (Володарець-
Урбанович 2015, с. 93, рис. 2, 6), Волоське
(Приходнюк 1998, рис. 74, 1), у похованні
із Мохнача (Аксенов, Бабенко 1998, с. 111—
122). Знахідка із Меджибожа-Рибгоспа
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 386
(Погорілець, Панікарський, Володарець-
Урбанович 2016, с. 79—80, рис. 3, 2) виявлена
у верхів’ях Південного Бугу (в межах празь-
кої культури) відображає появу пеньківських
імпортів.
Знахідка із Черемушної потрапляє в центр
ареалу поширення таких прикрас у Д ніпров-
ському Л івобережжі (рис. 7). Хронологія цих
знахідок вкладається в межі побутування при-
крас характерних для першої хронологічної
групи скарбів за О.О. Щегловою чи кола Мар-
тинівки — друга половина / кінець VI — тре-
тя чверть VII ст. (Гавритухин, Обломский 1996,
с. 146; Р одинкова 2012, с. 153, 157—158; О б-
ломский, Родинкова 2014), на це вказують зна-
хідки із складу скарбів та Мохнацького похо-
вання. Хоча не слід унеможливлювати і ширші
межі побутування таких прикрас, однак мала
кількість комплексів із подібними знахідками
не дає можливості для чіткого визначення.
Друга знахідка — це фрагмент Т-подібної
бронзової литої бляшки-накладки на ремінь із
платівкою п’ятикутної форми із заокруглени-
ми кутами, що має U-подібний отвір. На вну-
трішній стороні, нижче та вище U-подібного
отвору, є залишки від слідів кріплення шпе-
ньок. Т-подібна частина, на жаль, не збере-
глася. Розміри 1,7 × 1,3 см, товщина — 0,2 см,
маса — 1,03 г (рис. 5: 2).
Виріб належить до Т-подібних накладок. Їх
типологія була запропонована багатьма дослід-
никами: варіант 2 чи 3 за О. І. Айбабіним (Ай-
бабин 1990, с. 53), група А за І. О. Гавритухі-
ним (Гавритухин 1996b, с. 26), тип (Е) ІА, варі-
ант 1 за А. В. Скибою (Скиба 2016, с. 37, рис. 47:
1—3, 10; 2017, с. 347, рис. 1: 1—3, 10), тип А.ІІ.2
Рис. 5. Індивідуальні знахідки із шурфів: 1 — широкоплатівчаста фібула; 2 — фрагмент Т-подібної накладки; 3 —
бронзовий наконечник стріли
Fig. 5. Individual finds from the trench: 1 — wideplate fibula; 2 —T-shaped belt plaque fragment; 3 — triangular arrowhead
of the Scythian time
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 87
Рис. 6. Широкоплатівчасті фібули типу 2, варіанту б за І. О. Гавритухіним: 1 — Черемушна; 2 — Меджибіж-Рибгосп;
3 — Ігрень-Підкова; 4 — балка Яцева; 5 — Богородичне, балка Б огодухове; 6 — о. Кизлевий; 7 — Гапонове;
8, 9 — Волоське; 10 — Мохнач; 11 — Колоскове; 12, 13 — Козіївка / Нова Одеса; 14 — Засулля-Мгар
Fig. 6. The wideplate fibulae of type 2, variant b by I. O. Havrytukhin: 1 — Cheremushna; 2 — Medzhybizh-Rybhosp;
3 — Ihren-Pidkova; 4 — balka Yatseva; 5 — Bohorodychne, balka Bohodukhove; 6 — o. Kyzlevyi; 7 — Haponove;
8, 9 — Voloske; 10 — Mokhnach; 11 — Koloskove; 12, 13 — Koziivka / Nova Odesa; 14 — Zasullia-Mhar
за М. Даскаловим (Даскалов 2012, с. 91, обр. 81:
6—11) чи група В, тип ХV за Л. А. Трайковою
(Трайкова 2017, с. 133, табл. 129: 1544—1556) 1.
1 Типології М. Даскалова та Л. Трайкової стосують-
ся, передусім, знахідок із території сучасної Болгарії.
Подібні вироби поширені на теренах Серед-
нього Подунав’я, Подніпров’я, Криму, Кавка-
зу та Верхів’їв Волги (Bálint 1992, taf. 47: 28—48;
Тим не менш, вважаємо за можливе використовува-
ти і ці розробки.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 388
50, a) 2. Уважається, що такі бляшки викорис-
товувалися для підвішування сумки чи зброї до
паска (Скиба 2017).
Аналогічні вироби серед слов’янських ста-
рожитностей (рис. 8: 2—7) походять із могиль-
ників Л ебяже І, поховання 3 (Липкинг 1974,
с. 147, рис. 5: 11) 3 та Моква (Корзухина 1996,
с. 405, табл. 59: 4—6), поселення Засулля-Мгар
(Володарець-Урбанович 2016, с. 94, рис. 2: 6)
та місцезнаходження поблизу с. Л ихачівка
(Корзухина 1996, с. 395, табл. 43, 5). Принай-
мні знахідки в ареалі пеньківської та колочин-
ської культур сконцентровані в регіоні Д ні-
провського Лівобережжя (рис. 9: 1—5).
Схожі вироби походять із кочівницьких по-
ховань (рис. 8, 8—21): Виноградне, курган 5,
впускне поховання 4 (Орлов, Рассамакин 1996,
с. 113, рис. 5: 12, 13), Богачівка, курган 8, похо-
вання 12 (Комар 2006a, рис. 48: 53), Сивашів-
ка, курган 3, поховання 2 (Комар, Кубышев,
Орлов 2006, с. 270, рис. 12: 6, 7; 13: 1, 2; Скиба,
2 Оскільки подібних виробів дуже багато, під час по-
шуку аналогій були використані, насамперед, мате-
ріали Середнього Подніпров’я, Дніпровського Ліво-
бережжя, Приазов’я та Криму. Складання повного
каталогу виходить за межі цієї роботи.
3 Висловлюємо щиру вдячність Р. В. Терпиловському
за можливість використати прорисовки матеріалів
цього могильника.
4 Являли собою деталі сагайдака (Орлов, Рассамакин
1996, с. 113).
Хардаєв 2017, с. 228, рис. 14: 6, 7), Дмитрівка,
курган 1, поховання 12 (Комар 2006b, с. 381,
рис. 4: 11), Чорноморське, курган 1, похован-
ня 11 (Комар, Орлов 2006, с. 391, рис. 3; 4: 4;
Скиба, Хардаєв 2017, с. 228, рис. 17: 1, 2), Ізо-
більне, курган 1, поховання 4 (Айбабин 1999,
рис. 35: 5; Приходнюк 2001, рис. 33: 5), Чапаїв-
ський могильник, курган 29, поховання 2 (Ата-
вин 1996, табл. 7: 4, 6), Василівка, курган 2, по-
ховання 2 (Хардаєв 2015, с. 114—115, рис. 3: 5;
Скиба, Хардаєв 2017, с. 221, 235, рис. 1: 12),
Матюхін Бугор (Ишаев, Смоляк 2017, с. 164,
рис. 4: 8), Новіковка (Рашев 2004, табл. 30: 2,
4), Лебеді IV, курган 5 (Скарбовенко, Лифанов
2012, рис. 7: 9).
Із ранньосередньовічних могильників гір-
ського Криму подібні вироби (рис. 8: 22—31)
походять із Лучистого, дві випадкові знахідки
1971 р. (Айбабин, Хайрединова 2008, табл. 4:
5, 6) та склеп 77, поховання 4, що датується
другою чвертю VII ст. (Айбабин, Хайредино-
ва 2014, табл. 191: 18), Скалістого, склеп 107,
422 першої половини VII ст. та склеп 482 дру-
гої половини VII ст. (Веймарн, Айбабин 1993,
с.176—177, 197, рис. 5: 6, 10, 11; 75: 4; 89: 6),
Чуфут-Кале, склеп 41, поховання 2 5 (Кропот-
кин 1965, с. 110, рис. 44: 13), Суук-Су, похован-
ня 197 (Айбабин 1990, рис. 49: 23), склеп 162,
5 В. В. Кропоткін датує склеп 41 у межах VI ст. (Кро-
поткин 1965, с. 112).
Рис. 7. Карта поширення широкоплатівчастих фібул типу 2, варіанту б за І. О. Гавритухіним. Пам’ятки: 1 — Че-
ремушна; 2 — Меджибіж-Рибгосп; 3 — Ігрень-Підкова; 4 — балка Яцева; 5 — Богородичне, балка Богодухове;
6 — о. Кизлевий; 7 — Гапонове; 8 — Волоське; 9 — Мохнач; 10 — Колоскове; 11 — Козіївка / Нова Одеса; 12 —
Засулля-Мгар
Fig. 7. Distribution map of the wideplate fibulae of type 2, variant b by I. O. Havritukhin. Archaeological sites: 1 — Cheremushna;
2 — Medzhybizh-Rybhosp; 3 — Ihren-Pidkova; 4 — balka Yatseva; 5 — Bohorodychne, balka Bohodukhove; 6 — o. Kyzlevyi;
7 — Haponove; 8 — Voloske; 9 — Mokhnach; 10 — Koloskove; 11 — Koziivka / Nova Odesa; 12 — Zasullia-Mhar
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 89
поховання 2 другої половини VI ст. (Репни-
ков с. 120, табл. XV: 10; Пудовин 1961, с. 183;
Айбабин 1990, рис. 50: 17), Верхне-Садове,
склеп 2 (Лобода, Ч ореф 1974, с. 100, рис. 1:
4, 5; Айбабин 1990, рис. 50: 16, 18) та Боспор-
ського некрополя, склеп 180, поховання 7 кін-
ця VI — початку VII ст. (Засецкая 1998, с. 436,
табл. ХІХ: 14, 15), поховання 1867 р. (Айбабин
1990, рис. 50: 9).
На території Передкавказзя такі Т-подібні
бляшки походять із могильників Чмі та Оржо-
нікідзе (Гавритухин 1996а, рис. 37: 26, 34), Мо-
кра Балка, катакомба 34, 94 та 107 (Афанасьев,
Рунич 2001, рис. 52: 7; 106: 11; 119: 9), Д юр-
со, поховання 455, 475, 476 (Дмитриев 1982,
рис. 12: 30, 39, 41), Клин-Яр ІІІ, поховання 352,
360 та Клин-Яр IV, поховання 8 (Gavritukhin
2018, fig. 99: 79a; 129: 23; 219: 8b, 12).
Трапляються такі знахідки і серед матеріа-
лів угро-фінський археологічних культур: Нор-
ки, Нікітінський могильник, комплекси 108 та
235 (Седов 1987, с. 93—94, рис. 109: 20; Ахме-
дов 2010, рис. 6: 14; 7: 7), Б орок 2, похован-
ня 1991 р. (Ахмедов, Гаврилов 2017, рис. 10:
13), Н еволінське (Голдина 2012, табл. 225: 2,
3), Верх-Сая, курган 15, поховання 3 (Гавриту-
хин 2001, рис. 10: 7; Голдина 2012, табл. 226: 13;
Голдина, Перевозчикова, Голдина 2018, с. 18,
табл. 24: 6) та на території Башкирії (Ковалев-
ская 1972, рис. 4: 13).
О. І. А йбабін датує аналогічні знахідки із
кримських комплексів у межах VII ст. (Айба-
бин 1990, с. 53, рис. 2: 138; 1999, табл. ХХХІ),
хоча деякі комплекси датуються іще другою по-
ловиною VI ст. М. Даскалов датує такі знахідки
із теренів Болгарії серединою VI — початком
VII ст. (Даскалов 2012, табл. 5), а Л. А. Трайко-
ва —другою половиною VІ — початком VІІ ст.
(Трайкова 2017, с. 134).
Знахідки цієї категорії бляшок зі скла-
ду слов’янських скарбів кола Мартинівки —
Хацьки, Трубчевськ, Гапонове, Козіївка / Нова
Одеса (Скиба 2017, рис. 1) — вказують на пері-
од другої половини / кінця VI — третьої чвер-
ті VII ст.
Серед усіх Т-подібних бляшок із U-подібним
отвором знахідок лише виріб із Лебяжого І ви-
явлено в комплексі. Так, в похованні 3 (рис. 10)
виявлено придонну частину ліпленого горщи-
ка, Т-подібну бляшку, псевдопряжку, ніж та
залізну шпильку із «кільцевим навершям з ви-
ступом зверху» (Липкинг 1974, с. 147; Тихоми-
ров 1990, рис. 5: 3).
М. О. Тихомиров датує цей комплекс дру-
гою половиною VII ст. (Тихомиров 1990,
рис. 6). І. О . Гавритухін відносить псевдо-
пряжку із цього поховання до типу 5, варіан-
ту «в» чи типу 1б, що належить «до розквіту
моди на псевдопряжки» і датує її в межах 630—
660/680 рр. (Гавритухин 2001, с. 48, 55, рис. 14:
5). А. В. Скиба зараховує цей виріб до типу (В)
ІІІВ2, варіанту 2 (Скиба 2016, с. 32) і датує його
третьою чвертю VII ст.: за наявністю закраїни
і майже замкненими отворами, що є ознаками
пізніх виробів (відповідно до схеми І.О. Гаври-
тухіна).
А. В. Скиба вважає, що знахідки гарнітури
із Мокви (рис. 11) можуть являти собою один
комплект поясних деталей. У такому разі цей
комплекс (поховання ?) можна датувати в меж-
ах другої — третьої чверті VII ст. 6
Отже, знахідки раннього середньовіччя на
поселенні Ч еремушна вказують на наявність
тут пеньківського поселення у другій полови-
ні VI—VII ст. Хоча, пам’ятка, безперечно, ба-
гатошарова, на ній присутні знахідки черня-
хівської, пеньківської та салтівської культур.
Важливо зазначити, що це перша пеньківська
пам’ятка у Валківському р-ні і поки що єди-
на у верхів’ях басейну р. Мжа (Любічев 1994,
табл. І; Приходнюк 1998, рис. 2). Сподіваємо-
ся, що подальші археологічні дослідження зго-
дом розширять наші уявлення про етнокуль-
турну ситуацію в цьому мікрорегіоні.
* * *
Щиро вдячні І. О. Гавритухіну, Є. В. Синиці
та А. В. Скибі за надані консультації та заува-
ження.
Айбабин, А . И . 1990. Хронология могильников К рыма
позднеримского и раннесредневекового времени.
Материалы по археологии, истории и этнографии
Таврии, I, с. 3-86, 175-241.
Айбабин, А. И. 1999. Этническая история ранневизантий-
ского Крыма. Симферополь: Дар.
Айбабин, А. И., Хайрединова, Э. А. 2008. Могильник у села
Лучистое. Раскопки 1977, 1982—1984 годов. Симфе-
рополь, Керчь: АДЕФ-Україна. Т. 1.
Айбабин, А. И., Хайрединова, Э. А. 2014. Могильник у села
Лучистое. Раскопки 1984, 1986, 1991, 1993—1995 го-
дов. Киев: Майстер Книг. Том 2.
Аксенов, В. С., Б абенко, Л . И . 1998. Погребение VI—
VII века н. э. у села Мохнач. Российская археология,
3, с. 111-122.
Атавин, А. Г. 1996. Погребения VII — начала VIII вв. из
Восточного Приазовья. В: Сташенков, Д. А. (ред.).
Культуры Евразийских степей второй половины
І тысячелетия н. э. Самара, с. 208-264.
Афанасьев, Г. Е., Рунич, А. П. 2001. Мокрая Балка. Днев-
ник раскопок. Москва: Научный мир, 1.
6 Думка, висловлена у листуванні.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 390
Ахмедов, И . Р . 2010. Проблема «финального» периода
культуры рязано-окских финнов (к современному
состоянию вопроса). В: Исланова, И. В., Родинкова,
В. Е. (ред.). Актуальные проблемы археологии Восточ-
ной Европы I тысячелетия н. э. Проблемы и материалы.
Москва, с. 7-34. Раннеславянский мир, 13.
Ахмедов, И. Р ., Гаврилов, А. П. 2017. Находки матриц
для изготовления деталей геральдических поясов в
древностях разяно-окских финнов. Stratum plus, 5,
с. 17-39.
Бодянский, А. В. 1960. Археологические находки в Дне-
провском Н адпорожье. Советская археология, 1,
с. 274-277.
Веймарн, Е. В., Айбабин, А. И. 1993. Скалистинский мо-
гильник. Киев: Наукова думка.
Володарець-Урбанович, Я. В. 2015. Фібули V — першої
половини VIІI ст. з Полтавщини (знахідки від почат-
ку 2000-х років). Археологія, 3, с. 87-106.
Володарець-Урбанович, Я. В. 2016. Д еталі поясних на-
борів V — першої половини VІІI ст. з Полтавщини:
знахідки від початку 2000-х років. Археологія, 3, с. 89-
105.
Гавритухин, И. О. 1996a. Фибулы. В: Гавритухин, И. О.,
Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-
исторический контекст. Москва, с. 36-40. Раннесла-
вянский мир, 3.
Гавритухин, И. О. 1996b. Детали ременной гарнитуры. В:
Гавритухин, И . О ., О бломский, А . М. Гапоновский
клад и его культурно-исторический контекст. Мо-
сква, с. 22-36. Раннеславянский мир, 3.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 91
Рис. 8. Т-подібні бляшки-накладки із U-подібним отвором.
А. А налогії серед слов’янських старожитностей: 1 — Черемушна; 2а, 2б — могильник Лебяже І, поховання 3;
3—5 — могильник Моква; 6а, 6б — Лихачівка; 7 — Засулля-Мгар; 2а — за Ю. О. Ліпкінгом; 2б — із особистого ар-
хіву Р. В. Терпиловського; 6а — за Корзухина 1996, табл. 59, 4—6; 6б — із архіву О. С. Федоровського; 3—5 — без
масштабу;
Б. Аналогії серед кочівницьких комплексів: 8, 9 — Виноградне, курган 5, впускне поховання; 10 — Богачівка, кур-
ган 8, поховання 12; 11, 12 — Сивашівка, курган 3, поховання 2; 13—15 — Чорноморське, курган 1, поховання 11;
16 — Ізобільне, курган 1, поховання 4; 17, 18 — Чапаївське могильник, курган 29, поховання 2; 19 — Василівка,
курган 2, поховання 2; 20 — Матюхін Бугор; 21 — Лебеді IV, курган 5;
В. Аналогії серед ранньосередньовічних могильників гірського Криму: 22—24 — Скалісте, склеп 107; 25 — Ска-
лісте, склеп 422; 26 — Скалісте, склеп 482; 27 — Суук-Су, поховання 197; 28 — Лучисте, склеп 77, поховання 4;
29, 30 — Лучисте, випадкові знахідки 1971 р.; 31 — Чуфут-Кале, склеп 41, поховання 2; 32, 33 — Боспорський не-
крополь, склеп 180, поховання 7; 34 — Суук-Су, склеп 162, поховання 2; 35 — Боспорський некрополь, похован-
ня 1867 р.; 36, 37 — Верхне-Садове;
Г. Аналогії серед ранньосередньовічних могильників Передкавказзя: 38 — Орджонікідзе; 39 — Чмі; 40 — Мокра
Балка, катакомба 34; 41 — Мокра Балка, катакомба 94; 42 — Мокра Балка, катакомба 107; 43 — Дюрсо, похован-
ня 475; 44 — Дюрсо, поховання 455; 45 — Дюрсо, поховання 476; 46 — Клин-Яр ІІІ, поховання 352; 47 — Клин-
Яр ІІІ, поховання 360; 48, 49 — Клин-Яр IV, поховання 8
Fig. 8. T-shaped belt plaques with U-shaped hole.
A. Analogies among Slavic antiquities: 1 — Cheremushna; 2а, 2б — cemetery Lebiazhe І, grave 3; 3—5 — cemetery Mokva;
6а, 6б — Lykhachivka; 7 — Zasullia-Mhar; 2a — by Lipkinh 1974; 2b — from personal archive of R. V. Terpylovskyi; 6а —
by Korzukhina 1996, tabl. 59, 4—6; 6б — from archive of O. S. Fedorovskyi; 3—5 — without scale;
Б. Analogies among nomadic graves: 8, 9 — Vynohradne, barrow 5, secondary burial; 10 — Bohachivka, barrow 8, grave 12;
11, 12 — Syvashivka, barrow 3, grave 2; 13—15 — Chornomorske, barrow 1, grave 11; 16 — Izobilne, barrow 1, grave 4; 17,
18 — Chapaivske cemetery, barrow 29, grave 2; 19 — Vasylivka, barrow 2, grave 2; 20 — Matiukhin Buhor; 21 — Lebedi
IV, barrow 5;
В. Analogies among early medieval burial grounds of the Crimean Mountains: 22—24 — Skaliste, catacomb 107; 25 —
Skaliste, catacomb 422; 26 — Skaliste, catacomb 482; 27 — Suuk-Su, grave 197; 28 — Luchyste, catacomb 77, grave 4; 29,
30 — Luchyste, chance finds 1971 r.; 31 — Chufut-Kale, catacomb 41, grave 2; 32, 33 — Bosporskyi cemetery, catacomb 180,
grave 7; 34 — Suuk-Su, catacomb 162, grave 2; 35 — Bosporskyi cemetery, 36, 37 — Verkhne-Sadove;
Г. Analogies among early medieval burial grounds of the Pre-Caucasus: 38 — Ordzhonikidze; 39 — Chmi; 40 — Mokra
Balka, catacomb 34; 41 — Mokra Balka, catacomb 94; 42 — Mokra Balka, catacomb 107; 43 — Diurso, grave 475; 44 —
Diurso, grave 455; 45 — Diurso, grave 476; 46 — Klyn-Iar III, grave 352; 47 — Klyn-Iar III, grave 360; 48, 49 — Klyn-
Iar IV, grave 8
Гавритухин, И . О ., О бломский, А . М. 1996. Д непров-
ское Л евобережье на заре средневековья: динами-
ка историко-культурных процессов и клады. В: Гав-
ритухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад
и его культурно-исторический контекст. Москва,
с. 140-148. Раннеславянский мир, 3.
Гавритухин, И. О. 2001b. Эволюция восточноевропейских
псевдопряжек. В: Сташенков, Д. А. (ред.). Культуры
Евразийских степей второй половины I тысячелетия
н. э. Самара, 1, с. 31-86.
Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. 1995. Гапоновский
клад (предварительная публикация). Российская ар-
хеология, 4, с. 136-149.
Голдина, Р. Д. 2012. Неволинский могильник VII—IX вв. в
Пермском Предуралье. Монография. И жевск, Т. 21,
Материалы и исследования Камско-Вятской архео-
логической экспедиции.
Голдина, Р. Д., Перевозчикова, С. А., Голдина, Е. В. 2018.
Могильник VI—IX вв. у д. Верх-Сая в Кунгурской ле-
состепи. Ижевск, Т. 19, Материалы и исследования
Камско-Вятской археологической экспедиции.
Даскалов М. Колани и коланни украси от VI—VII век (от
днешна България и съседните земи). София: Craft
House Bulgaria, 2012.
Дмитриев, А . В. 1982. Р аннесредневековые фибулы из
могильника на р. Дюрсо. В: Амброз, А. К., Эрдели,
И. Ф. (ред.). Древности эпохи Великого переселения
народов V—VIII вв. Москва, с. 69-107.
Ишаев, В. И., Смоляк, А. Р . 2017. Р аннесредневековый
панцирь из могильника Матюхин Бугор (Ростовская
область). Российская археология, 4, с. 160-174.
Засецкая, И . П. 1998. Д атировка и происхождение
пальчатых фибул Б оспорского некрополя раннес-
редневекового периода. Материалы по археологии,
истории и этнографии Таврии, VI, с. 394-478.
Ковалевская, В. Б . 1972. Б ашкирия и Е вразийские сте-
пи IV—IX вв. (по материалам поясных наборов). В:
Смирнов, А . П., Ч ерневцов, В. Н ., Эрдели, И . Ф.
(ред.). Проблемы археологии и древней истории угров.
Москва, с. 95-117.
Комар, А. В. 2006a. Перещепинский комплекс в контек-
сте основных проблем истории и культуры кочев-
ников Восточной Европы VII — начала VIII в. Сте-
пи Европы в эпоху средневековья, 5: Хазарское время,
с. 7-244.
Комар, А. В. 2006b. Погребение номада сер. VII в. у села
Дмитровка в Южном Побужье. Степи Европы в эпоху
средневековья, 5: Хазарское время, с. 375-386.
Комар, А. В., Кубышев, А. И., Орлов, Р. С. 2006. Погре-
бения кочевников VI—VII вв. из Северо-Западного
Приазовья. Степи Европы в эпоху средневековья, 5:
Хазарское время, с. 245-374.
Комар, А . В., О рлов, Р . С. 2006. Погребение кочевни-
ка 2-й половины VII в. у села Черноморское. Сте-
пи Европы в эпоху средневековья, 5: Хазарское время,
с. 387-398.
Корзухина, Г. Ф. 1996. Клады и случайные находки вещей
круга «древностей антов» в Среднем Поднепровье.
Каталог памятников. Материалы по археологии, ис-
тории и этнографии Таврии, V, с. 352-435, 586-705.
Кропоткин, В. В. 1965. Могильник Чуфут-Кале в Крыму.
Краткие сообщения Института археологии, 100,
с. 108-115.
Кухаренко, Ю. В. 1959. Широкопластинчастые фибулы.
Краткие сообщения Института истории материаль-
ной культуры, 74, с. 143-145.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 392
Липкинг, Ю. А. 1974. Могильники третьей четверти І тыс.
н. э. в Курском Посемье. В: Третьяков, П. Н. (ред.).
Раннесредневековые восточнославянские древности.
Ленинград: Наука, с. 136-152.
Лобода, И. И., Чореф, М. Я. 1974. Вновь открытый в Бель-
бекской долине раннесредневековый могильник.
Краткие сообщения Института археологии СССР,
140, с. 100-102.
Любічев, М. В. 1994. Пеньківська культура Д ніпро-
Донецького межиріччя. Д исертація к. і. н. Харків-
ський державний університет, 1994.
Магомедов, Б . В. 2015. Керамические пряслица черняхов-
ской культуры. Киев: Институт археологии НАНУ.
Обломский, А. М. 2016. Колочинская культура. В: Облом-
ский, А.М., Исланова, И.В. (ред.). Раннесредневековые
древности лесной зоны Восточной Европы (V—VII вв.).
Рис. 9. Карта поширення Т-подібних бляшок-накладок із U-подібним отвором на теренах півдня Східної Євро-
пи. Умовні позначення: І — знахідки на слов’янських пам’ятках; ІІ — знахідки в кочівницьких поховальних комп-
лексах; ІІІ — знахідки на ранньосередньовічних могильниках Криму; IV — знахідки в Передкавказзі. Пам’ятки:
1 — Черемушна; 2 — Лебяже І; 3 — Моква; 4 — Засулля-Мгару; 5 — Лихачівка; 6 — Виноградне; 7 — Богачівка;
8 — Сивашівка; 9 — Дмитрівка; 10 — Чорноморське; 11 — Ізобільне; 12 — Чапаївське могильник; 13 — Василівка;
14 — Матюхін Бугор; 15 — Лебеді IV; 16 — Лучисте; 17 — Скалісте; 18 — Суук-Су; 19 — Чуфут-Кале; 20 — Боспор-
ський некрополь; 21 — Верхне-Садове; 22 — Чмі; 23 — Оржонікідзе; 24 — Мокра Балка; 25 — Дюрсо; 26 — Клин-
Яр ІІІ та IV
Fig. 9. Distribution map of the T-shaped belt plaques with U-shaped hole in the south of Eastern Europe. Legend: І — finds
from Slavic antiquities; ІІ — finds from nomadic graves; ІІІ — finds from early medieval burial grounds of the Crimean
Mountains; IV — finds from Pre-Caucasus. Archaeological sites: 1 — Cheremushna; 2 — Lebiazhe І; 3 — Mokva; 4 — Zasullia-
Mharu; 5 — Lykhachivka; 6 — Vynohradne; 7 — Bohachivka; 8 — Syvashivka; 9 — Dmytrivka; 10 — Chornomorske;
11 — Izobilne; 12 — Chapaivske cemetery; 13 — Vasylivka; 14 — Matiukhin Buhor; 15 — Lebedi IV; 16 — Luchyste;
17 — Skaliste; 18 — Suuk-Su; 19 — Chufut-Kale; 20 — Bosporskyi cemetery; 21 — Verkhne-Sadove; 22 — Chmi; 23 —
Orzhonikidze; 24 — Mokra Balka; 25 — Diurso; 26 — Klyn-Iar III ta IV
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 93
Рис. 10. Лебяже І, поховання 3: 1 — ліплений горщик;
2 — Т-подібна бляшка; 3 — псевдопряжка; 4 — ніж;
5 — шпилька. 1 — за: Синиця 2003, рис. В.13; 2, 3 — із
особистого архіву Р. В. Терпиловського; 4 — за: Тихо-
миров 1990; 5 — за: Обломский 2016
Fig. 10. Lebiazhe І, grave 3: 1 — handmade pot; 2 —
T-shaped plaques; 3 — fake-buckle; 4 — knife; 5 — pin.
1 — by: Synytsia 2003, fig. В.13; 2, 3 — from personal
archive of R. V. Terpylovskyi; 4 — by: Tikhomirov 1990;
5 — by: Oblomskii 2016
Рис. 11. Моква. Деталі поясного набору
Fig. 11. Mokva. Belt set
Москва: ИА РАН, с. 10-113. Раннеславянский мир,
17.
Обломский, А. М., Родинкова, В. Е. 2014. Этнокультурный
перелом в Поднепровье в VII в. н. э. Хронология
событий. К раткие сообщения Института археоло-
гии, 235, с. 381-404.
Орлов, Р .С., Р ассамакин, Ю.Я. 1996. Н овые памятни-
ки VI—VII вв. из Приазовья. В: Приходнюк, О .М.
(ред.). Материалы I тыс. н. э. по археологии и истории
Украины и Венгрии. Киев, с. 102-116.
Петрашенко, В. О. 1988. Слов’янські пряслиця VIII—X ст.
з Правобережжя Середнього Подніпров’я. Археоло-
гія, 62, с. 24-32.
Погорілець, О . Г., Панікарський, А . В., Володарець-
Урбанович, Я. В. 2016. Ранньосередньовічні знахід-
ки з Меджибожа-Рибгоспа. In Sclavenia terra, 1, с. 73-
90.
Приходнюк, О. М. 1980. Археологічні пам’ятки Середнього
Подніпров’я VI—ІХ ст. н. е. Київ: Наукова думка.
Приходнюк, О. М. 1998. Пеньковская культура: культурно-
хронологический аспект исследования. Воронеж: Из-
дательство Воронежского государственного универ-
ситета.
Приходнюк, О . М. 2001. Степове населення України та
східні слов’яни (друга половина І тис. н. е.). Чернівці:
Зелена Буковина.
Приходнюк, О. М. 2005. Пастирське городище. Київ; Чер-
нівці: Зелена Буковина.
Пудовин, В. К. 1961. Датировка нижнего слоя могильника
Суук-Су. Советская археология, 1, с. 177-185.
Рашев, Р . 2004. Прабългарите през V—VII век. (Второ
допълнено издание). София.
Репников, Н . И . 1907. Н екоторые могильники области
крымских готов. Записки императорского Одесского
общества истории и древностей, XXVII, с. 101-148.
Родинкова, В. Е. 2012. Новая находка византийского се-
ребряного сосуда с клеймом в Восточной Е вропе.
Российская археология, 4, с. 151-158.
Синиця, Є. В. 2003. Поховальний обряд слов’ян Південно-
Східної Європи V—VII ст. Дисертація к. і. н. Інститут
археології НАН України.
Седов, В. В. 1987. Племена культуры рязано-окских мо-
гильников. В: Р ыбаков, Б .А. (ред.). Финно-угры и
балты в эпоху средневековья, часть. 1. Москва, с. 93-
97. Археология СССР, Т. 17.
Скарбовенко, В. А., Лифанов, Н. А. 2012. Погребально-
поминальные комплексы раннесредневековых ко-
чевников из Восточного Приазовья (по материа-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 394
В. В. Скирда1, Я. В. Володарец-Урбанович2
1 Кандидат исторических наук, доцент кафедры историографии, источниковедения и археологии историчного факультета
Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, ORCID 0000-0001-7318-6166, vskyrda@gmail.com
2 Кандидат исторических наук, научный сотрудник отдела археологии ранних славян и региональных полевых исследований
Института археологии НАН Украины, ORCID 0000-0003-1560-3608, volodarets_urbanovych@iananu.org.ua,
volodargrad@ukr.net
Находки пеньковской культуры с поселения Черемушна
В статье публикуются материалы с многослойного поселения Черемушна (Валковский р-н Харьковской обл.). На
памятнике выявлены находки, которые указывают на период существования пеньковского слоя во второй поло-
вине VI—VII вв. В частности, в шурфе 1 выявлено широкопластинчатую фибулу и Т-образную поясную накладку
(рис. 5: 1, 2).
Фибула принадлежит к типу 2, варианту б за типологией И. О. Гавритухина. Аналогичные находки (рис. 6)
происходят из кладов круга Мартыновки и памятников пеньковской культуры. Находка из Меджибожа-Рибгоспа,
хотя и происходит из территории пражской культуры, отображает появление пеньковских импортов. Находка из
Черемушною попадает в центр ареалу распространения таких украшений в Днепровском Левобережье (рис. 7).
Хронология таких застежек вкладывается в период второй половины / конца VI — третьей четверти VII вв.
Т-образная накладка c U-образным отверстием принадлежит к варианту 3 по А. И. Айбабину, группе А по И.
О. Гавритухину, типу (Е) ІА, варианту 1 по А. В. Скибе, типу А.ІІ.2 по М. Даскалову, группе В, типу ХV по Л. А.
Трайковой. Аналогичные находки распространены на территории Среднего Подунавья, Поднепровья, Крыма,
Кавказа и Верховьев Волги (рис. 8; 9). В крайнем случаи, среди славянских древностей похожие изделия скон-
центрированы в регионе Днепровского Левобережья. Хронология подобных находок вкладывается в второй по-
ловины VI—VII в.
Памятник Черемушна безусловно многослойное, на нем представлены также материалы черняховской и сал-
товской культур. Важно отметить, что это первый памятник пеньковской культуры в Валковском районе и един-
ственный в верховьях бассейна р. Мжа.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Черемушна, пеньковская культура, VI—VII ст., широкопластинчатая фибула, Т-образная по-
ясная накладка, геральдические украшения, клады, комплексы круга Мартыновки.
Valerii V. Skyrda1, Yaroslav V. Volodarets-Urbanovych2
1 PhD, Senior Lecturer, Department of Historiography, Source Studies, and Archaeology of the V. N. Karazin Kharkiv National
University’s Faculty of History, ORCID 0000-0001-7318-6166, vskyrda@gmail.com
2 PhD, Researcher of the Early Slavs and Regional Field Studies Department of the Institute of Archaeology NAS of Ukraine,
ORCID 0000-0003-1560-3608, volodarets_urbanovych@iananu.org.ua, volodargrad@ukr.net
Finds of Penkivka culture from Cheremushna settlement
The materials of Penkivka culture from the multi-layered settlement of Cheremushna (Valky district Kharkiv region) are
considered in the paper. Finds of jewelry indicate the period of the Penkivka layer of the second half of 6th — 7th centuries.
Wideplate fibula and T-shaped belt plaque (Fig. 5: 1, 2) were found in trench 1.
лам раскопок могильников Лебеди IV и Лебеди VIII
в 1980 г.). Материалы по археологии и истории анти-
чного и средневекового Крыма, IV, с. 44-68.
Скиба, А . В. 2016. Поясні набори геральдичного стилю у
слов’ян. Київ: Інститут археології НАНУ.
Скиба, А. В. 2017. До питання про функціональне вико-
ристання Т-подібних бляшок в поясних наборах «ге-
ральдичного» стилю. Археологія і Давня історія Украї
ни, 1 (22), с. 347-356.
Скиба, А. В., Хардаєв В. М. 2017. Поясні гарнітури з ко-
чівницьких комплексів в колекції Музею історич-
них коштовностей України (філіалу Національного
музею історії України). В: Скиба, А. В., Горбанен-
ко, С. А. (ред.). Європейська археологія І тисячоліття
н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Василів-
ни Вакуленко. Київ, с. 221-236.
Скирда, В. В. 2017. Звіт про розвідки у Валківському ра-
йоні Харківської області в 2017 р. Науковий архів Ін-
ституту археології НАНУ.
Тихомиров, Н. А. 1990. Княжинский и Лебяжинский мо-
гильники. В: Терпиловский, Р. В. (ред.). Материалы
и исследования по археологии Днепровского Левобере-
жья. Курск, с. 134-161.
Трайкова, Л. А. 2017. Коланът южно от долен Дунав — края
на ІІІ — началото на VІІ в. София.
Хардаєв, В. М. 2015. Кочівницькі поховальні комплекси
кінця VI—VII ст. біля с. Василівка на Херсонщині.
Археологія, 3, с. 107-117.
Bálint, Csanád. 1992. Der Gürtel im frühmittelalterlichen
Transkaukasus und das Grab von Üč Tepe (Sowj.
Azerbajdzăn). Awarenforschungen (her. F. Daim), 1.
Wien, p. 309-496. Studien zur Archäologie der Awaren,
4.
Gavritukhin, I. O. 2018. Belt sets from Alanic graves: chronology
and cultural links. In: Belinskij, A. B., Härke, H. Ritual,
society and population at Klin-Yar (North Caucasus):
Excavations 1994—1996 in the Iron Age to early medieval
cemetery. Bonn, р. 49-96.
Надійшла 13.05.2019
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 95
Fibula belongs to type 2, variant b by I. O. Havrytukhin. Similar finds (Fig. 6) occur from the hoards of Martynivka circle
and the monuments of Penkivka culture. The find from Medzhybizh-Ribhosp, although it originates from Prague region,
displays the appearance of Penkivka imports west of its main range. The find from Cheromushnaia falls into the center of
the distribution area of such jewelry in the Dnieper Left Bank Ukraine (Fig. 7). The chronology of such fibulae falls on the
period of the second half / end of 6th — the third quarter of 7th centuries.
The T-shaped belt plaques with U-shaped hole belongs to variant 3 by A. I. Aibabin, group A by I.O. Havrytukhin,
Type (E) IA, variant 1 by A. V. Skyba, type А.ІІ.2 by M. Daskalov, group В, type ХV by L. А. Traikova. Similar finds occur
from the Middle Dunai, Dnieper, Crimea, the Caucasus and the Volga River (Fig. 8; 9). Among Slavic antiquities, similar
products are concentrated in the Dnieper Left Bank Ukraine. The chronology of such finds fits into the period of second
half of 6th — 7th centuries.
The monument of Cheremushna is multi-layered, and there are also materials of Cherniakhiv and Saltiv cultures. It
is important to note that this is the first monument of Penkivka culture in the Valky district and the only one in the upper
reaches of the Mzha river basin.
K e y w o r d s: Cheremushna, Penkivka culture, 6th — 7th centuries, wideplate fibula, T-shaped belt plaque with U-shaped hole,
heraldic ornaments, hoards, complexes of Martynivk circlea.
References
Aibabin, A. I. 1990. Khronologiia mogilnikov Kryma pozdnerimskogo i rannesrednevekovogo vremeni. Materialy po arkheologii,
istorii i etnografii Tavrii, I, s. 3-86, 175-241.
Aibabin, A. I. 1999. Etnicheskaia istoriia rannevizantiiskogo Kryma. Simferopol: Dar.
Aibabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2008. Mogilnik u sela Luchistoie. Raskopki 1977, 1982-1984 godov. Simferopol; Kerch: ADEF-
Ukraina, Tom. 1.
Aibabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2014. Mogilnik u sela Luchistoie. Raskopki 1984, 1986, 1991, 1993-1995 godov. Kiiev: TOV
“Maister Knyh”. Tom 2.
Aksenov, V. S., Babenko, L. I. 1998. Pogrebeniie VI-VII veka n. e. u sela Mokhnach. Rossiiskaia arkheologiia, 3, s. 111-122.
Atavin, A. G. 1996. Pogrebeniia VII - nachala VIII vv. iz Vostochnogo Priazovia. V: Stashenkov, D. A. (red.). Kultury Evraziiskikh
stepei vtoroi poloviny І tysiacheletiia n. e. Samara, s. 208-264.
Afanasev, G. E., Runich, A. P. 2001. Mokraia Balka. Dnevnik raskopok. Moskva: Nauchnyi mir, 1.
Akhmedov, I. R. 2010. Problema “finalnogo” perioda kultury riazano-okskikh finnov (k sovremennomu sostoianiiu voprosa). V:
Islanova, I. V., Rodinkova, V. E. (red.). Aktualnyie problemy arkheologii Vostochnoi Evropy I tysiacheletiia n. e. Problemy i
materialy. Moskva, s. 7-34. Ranneslavianskii mir, 13.
Akhmedov, I. R., Gavrilov, A. P. 2017. Nakhodki matrits dlia izgotovleniia detalei geraldicheskikh poiasov v drevnostiakh raziano-
okskikh finnov. Stratum plus, 5, s. 17-39.
Bálint, Csanád. 1992. Der Gürtel im frühmittelalterlichen Transkaukasus und das Grab von Üč Tepe (Sowj. Azerbajdzăn).
Awarenforschungen (her. F. Daim), 1. Wien, p. 309-496. Studien zur Archäologie der Awaren, 4.
Bodianskii, A. V. 1960. Arkheologicheskiie nakhodki v Dneprovskom Nadporozhie. Sovetskaia arkheologiia, 1, s. 74-277.
Daskalov, M. 2012. Kolani i kolanni ukrasi ot VI-VII vek (ot dneshna Bulgaria i sasednite zemi). Sofia: Craft House Bulgaria.
Dmitriev, A. V. 1982. Rannesrednevekovye fibuly iz mogilnika na r. Diurso. In: Ambroz, A. K., Erdeli, I. F. (red.). Drevnosti epokhi
Velikogo pereseleniia narodov V-VIII vv. Moskva, s. 69-107.
Gavritukhin, I. O. 1996a. Fibuly. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst.
Moskva, s. 36-40. Ranneslavianskii mir, 3.
Gavritukhin, I. O. 1996b. Detali remennoy garnitury. V: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-
istoricheskii kontekst. Moskva, s. 22-36. Ranneslavianskii mir, 3.
Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. 1996. Dneprovskoie Levoberezhe na zare srednevekovia: dinamika istoriko-kulturnykh
protsessov i klady. V: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Moskva, s. 140-
148. Ranneslavianskii mir, 3.
Gavritukhin, I. O. 2001. Evolyutsiya vostochnoyevropeyskikh psevdopryazhek. In: Stashenkov, D. A. (red.). Kultury Evraziyskikh
stepey vtoroy poloviny I tysyacheletiya n. e. Samara, 1, s. 31-86.
Gavritukhin, I. O., Oblomskiy, A. M. 1995. Gaponovskii klad (predvaritelnaia publikatsyia). Rossiiskaia arheologia, 4, s. 136-149.
Gavritukhin, I. O. 2018. Belt sets from Alanic graves: chronology and cultural links. In: Belinskij, A. B., Härke, H. Ritual, society
and population at Klin-Yar (North Caucasus): Excavations 1994-1996 in the Iron Age to early medieval cemetery. Bonn, р. 49-
96. Goldina, R. D. 2012. Nevolinskii mogilnik VII-IX vv. v Permskom Predurale. Monografiia. Izhevsk, T. 21, Materialy i
issledovaniia Kamsko-Viatskoi arkheologicheskoi ekspeditsii.
Goldina, R. D., Perevozchikova, S. A., Goldina, E. V. 2018. Mogilnik VI-IX vv. u d. Verkh-Saia v Kungurskoi lesostepi. Izhevsk,
T. 19, Materialy i issledovaniia Kamsko-Viatskoi arkheologicheskoi ekspeditsii.
Ishaev, V. I., Smoliak, A. R. 2017. Rannesrednevekovyi pantsir iz mogilnika Matiukhin Bugor (Rostovskaia oblast). Rossiiskaia
arkheologiia, 4, s. 160-174.
Khardaiev, V. M. 2015. Kochivnytski pokhovalni kompleksy kintsia VI-VII st. bilia s. Vasylivka na Khersonshchyni. Arheologia, 3,
s. 107-117.
Kovalevskaia, V. B. 1972. Bashkiriia i Evraziiskie stepi IV-IX vv. (po materialam poiasnykh naborov). V: Smirnov, A. P.,
Chernevtsov, V. N., Erdeli, I. F. (red.). Problemy arkheologii i drevnei istorii ugrov. Moskva, s. 95-117.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 396
Komar, A. V. 2006. Pereshchepinskii kompleks v kontekste osnovnykh problem istorii i kultury kochevnikov Vostochnoi Evropy
VII - nachala VIII v. Stepi Evropy v epokhu srednevekovia, 5: Khazarskoe vremia, s. 7-244.
Komar, A. V. 2006b. Pogrebenie nomada ser. VII v. u sela Dmitrovka v Iuzhnom Pobuzhe. Stepi Evropy v epokhu srednevekovia, 5:
Khazarskoe vremia, s. 375-386.
Komar, A. V., Kubyshev, A. I., Orlov, R. S. 2006. Pogrebeniia kochevnikov VI-VII vv. iz Severo-Zapadnogo Priazovia. Stepi
Evropy v epokhu srednevekovia, 5: Khazarskoe vremia, s. 245-374.
Komar, A. V., Orlov, R. S. 2006. Pogrebenie kochevnika 2-i poloviny VII v. u sela Chernomorskoe. Stepi Evropy v epokhu
srednevekovia, 5: Khazarskoe vremia, s. 387-398.
Korzukhina, G. F. 1996. Klady i sluchaynyye nakhodki veshchey kruga “drevnostey antov” v Srednem Podneprovye. Katalog
pamyatnikov. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, V, s. 352-435, 586-705.
Kropotkin, V. V. 1965. Mogilnik Chufut-Kale v Krymu. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 100, s. 108-115.
Kukharenko, Iu. V. 1959. Shirokoplastinchastye fibuly. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoi kultury, 74, s. 143-145.
Lipking, Yu. A. 1974. Mogilniki tretyey chetverti І tys. n. e. v kurskom Posemye. In: Tretiakov, P. N. (red.). Rannesrednevekovyye
vostochnoslavyanskiye drevnosti. Leningrad: Nauka, s. 136-152.
Liubichev, M. V. 1994. Penkivska kultura Dnipro-Donetskoho mezhyrichchia. Dysertatsiia k. i. n. Kharkivskyi derzhavnyi universytet,
1994.
Loboda, I. I., Choref, M. Ia. 1974. Vnov otkrytyi v Belbekskoi doline rannesrednevekovyi mogilnik. Kratkie soobshcheniia Instituta
arkheologii SSSR, 140, s. 100-102.
Magomedov, B. V. 2015. Keramicheskie priaslitsa cherniakhovskoi kultury. Kyiv: Institut arkheologii NANU.
Oblomskii, A. M. 2016. Kolochinskaia kultura. In: Oblomskii, A. M., Islanova, I. V. (red.). Rannesrednevekovye drevnosti lesnoi
zony Vostochnoi Evropy (V-VII vv.). Moskva: IA RAN, s. 10-113. Ranneslavianskii mir, 17.
Oblomskiy, A. M., Rodinkova, V. E. 2014. Etnokulturnyy perelom v Podneprovye v VII v. n. e. Khronologiya sobytiy. Kratkiye
soobshcheniya Instituta arkheologii, 235, s. 381-404.
Orlov, R. S., Rassamakin, Yu. Ya. 1996. Novye pamiatniki VI-VII vv. iz Priazovia. V: Prikhodniuk, O. M. (red.). Materialy I tys.
n. e. po arkheologii i istorii Ukrainy i Vengrii. Kyiv, s. 102-116.
Petrashenko, V. O. 1988. Slovianski priaslytsia VIII-X st. z Pravoberezhzhia Serednoho Podniprovia. Arheologia, 62, s. 24-32.
Pohorilets, O. H., Panikarskyi, A. V., Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2016. Rannoserednovichni znakhidky z Medzhybozha-
Rybhospa. In Sclavenia terra, 1, s. 73-90.
Prykhodniuk, O. M. 1980. Arkheolohichni pamiatky Serednoho Podniprovia VI-IХ st. n. e. Kyiv: Naukova dumka.
Prikhodnyuk, O. M. 1998. Penkovskaya kultura: kulturno-khronologicheskii aspekt issledovaniia. Voronezh: Izdatelstvo
Voronezhskogo gosudarstvennogo universiteta.
Prykhodniuk, O. M. 2001. Stepove naselennia Ukrainy ta skhidni sloviany (druha polovyna I tys. n. e.). Chernivtsi: Zelena
Bukovyna.
Prykhodniuk, O. M. 2005. Pastyrske horodyshche. Kyiv; Chernivtsi: Zelena Bukovyna.
Pudovin, V. K. 1961. Datirovka nizhnego sloia mogilnika Suuk-Su. Sovetskaia arkheologiia, 1, s. 177-185.
Rashev, R. 2004. Prabalgarite prez V-VII vek. (Vtoro dopalneno izdanie). Sofia.
Repnikov, N. I. 1907. Nekotorye mogilniki oblasti krymskikh gotov. Zapiski imperatorskogo Odesskogo obshchestva istorii i drevnostei,
XXVII, s. 101-148.
Rodinkova, V. E. 2012. Novaya nakhodka vizantiyskogo serebryanogo sosuda s kleymom v Vostochnoy Evrope. Rossiyskaia
arkheologiia, 4, s. 151-158.
Sedov, V. V. 1987. Plemena kultury riazano-okskikh mogilnikov. In: Rybakov, B. A. (red.). Finno-ugry i balty v epokhu srednevekovia,
chast. 1. Moskva, s. 93-97. Arkheologiia SSSR, T. 17.
Skarbovenko, V. A., Lifanov, N. A. 2012. Pogrebalno-pominalnye kompleksy rannesrednevekovykh kochevnikov iz Vostochnogo
Priazovia (po materialam raskopok mogilnikov Lebedi IV i Lebedi VIII v 1980 g.). Materialy po arkheologii i istorii antichnogo
i srednevekovogo Kryma, IV, s. 44-68.
Skyba, A. V. 2016. Poiasni nabory heraldychnoho styliu u slovian. Kyiv: Instytut arkheolohii NANU.
Skyba, A. V. 2017. Do pytannia pro funktsionalne vykorystannia T-podibnykh bliashok v poiasnykh naborakh “heraldychnoho”
styliu. Arkheolohiia i Davnia istoriia Ukrainy, 1 (22), s. 347-356.
Skyba, A. V., Khardaiev V. M. 2017. Poiasni harnitury z kochivnytskykh kompleksiv v kolektsii Muzeiu istorychnykh koshtovnostei
Ukrainy (filialu Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy). In: Skyba, A. V., Horbanenko, S. A. (red.). Yevropeiska arkheolohiia
I tysiacholittia n. e.: Zbirnyk naukovykh prats na chest Liany Vasylivny Vakulenko. Kyiv, s. 221-236.
Skyrda, V. V. 2017. Zvit pro rozvidky u Valkivskomu raioni Kharkivskoi oblasti v 2017 r. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii
NANU.
Synytsia, Ye. V. 2003. Pokhovalnyi obriad slovian Pivdenno-Skhidnoi Yevropy V-VII st. Dysertatsiia k. i. n. Instytut arkheolohii NAN
Ukrainy.
Tikhomirov, N. A. 1990. Kiyazhinskiy i Lebiazhinskiy mogilniki. In: Terpilovskyi, R. V. (red.). Materialy i issledovaniia po
arkheologii Dneprovskogo Levoberezhia. Kursk, s. 134-161.
Traykova, L. A. 2017. Kolanat yuzhno ot dolen Dunav - kraya na ІІІ - nachaloto na VІІ v. Sofia.
Veimarn, E. V., Aibabin, A. I. 1993. Skalistinskii mogilnik. Kyiv: Naukova dumka.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 3 97
Volodarets-Urbanovych, Ya. V. Fibuly V - pershoi polovyny VIII st. z Poltavshchyny (znakhidky vid pochatku 2000-kh rokiv).
Arheologia, 3, s. 87-106.
Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2016. Detali poiasnykh naboriv V - pershoi polovyny VIII st. z Poltavshchyny: znakhidky vid
pochatku 2000-kh rokiv. Arheologia, 3, s. 89-105.
Zasetskaia, I. P. 1998. Datirovka i proiskhozhdenie palchatykh fibul Bosporskogo nekropolia rannesrednevekovogo perioda.
Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, VI, s. 394-478.
|
| id | arheologia-com-ua-article-58 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:01:33Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/d1/c08879bb240b7168c567a3f7fd3e6dd1.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-582020-01-19T08:53:36Z Finds of Penkivka Culture from Cheremushna Settlement Находки пеньковской культуры с поселения Черемушна Знахiдки пенькiвської культури iз поселення Черемушна Skyrda, Valerii V. Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V. Cheremushna, Penkivka culture, 6th — 7th centuries, wideplate fibula, T-shaped belt plaque with U-shaped hole, heraldic ornaments, hoards, complexes of Martynivk circlea. Черемушна, пеньковская культура, VI—VII ст., широкопластинчатая фибула, Т-образная поясная накладка, геральдические украшения, клады, комплексы круга Мартыновки. Черемушна, пеньківська культура, VI —VII ст., широкоплатівчаста фібула, Т-подібна поясна накладка, геральдичні оздоби, скарби, комплекси кола Мартинівки. The materials of Penkivka culture from the multi-layered settlement of Cheremushna (Valky district Kharkiv region) are considered in the paper. Finds of jewelry indicate the period of the Penkivka layer of the second half of 6th — 7th centuries. Wideplate fibula and T-shaped belt plaque (Fig. 5: 1, 2) were found in trench 1. Fibula belongs to type 2, variant b by I. O. Havrytukhin. Similar finds (Fig. 6) occur from the hoards of Martynivka circle and the monuments of Penkivka culture. The find from Medzhybizh-Ribhosp, although it originates from Prague region, displays the appearance of Penkivka imports west of its main range. The find from Cheromushnaia falls into the center of the distribution area of such jewelry in the Dnieper Left Bank Ukraine (Fig. 7). The chronology of such fibulae falls on the period of the second half / end of 6th — the third quarter of 7th centuries. The T-shaped belt plaques with U-shaped hole belongs to variant 3 by A. I. Aibabin, group A by I.O. Havrytukhin, Type (E) IA, variant 1 by A. V. Skyba, type А.ІІ.2 by M. Daskalov, group В, type ХV by L. А. Traikova. Similar finds occur from the Middle Dunai, Dnieper, Crimea, the Caucasus and the Volga River (Fig. 8; 9). Among Slavic antiquities, similar products are concentrated in the Dnieper Left Bank Ukraine. The chronology of such finds fits into the period of second half of 6th — 7th centuries. The monument of Cheremushna is multi-layered, and there are also materials of Cherniakhiv and Saltiv cultures. It is important to note that this is the first monument of Penkivka culture in the Valky district and the only one in the upper reaches of the Mzha river basin В статье публикуются материалы с многослойного поселения Черемушна (Валковский р-н Харьковской обл.). На памятнике выявлены находки, которые указывают на период существования пеньковского слоя во второй половине VI—VII вв. В частности, в шурфе 1 выявлено широкопластинчатую фибулу и Т-образную поясную накладку (рис. 5: 1, 2). Фибула принадлежит к типу 2, варианту б за типологией И. О. Гавритухина. Аналогичные находки (рис. 6) происходят из кладов круга Мартыновки и памятников пеньковской культуры. Находка из Меджибожа-Рибгоспа, хотя и происходит из территории пражской культуры, отображает появление пеньковских импортов. Находка из Черемушною попадает в центр ареалу распространения таких украшений в Днепровском Левобережье (рис. 7). Хронология таких застежек вкладывается в период второй половины / конца VI — третьей четверти VII вв. Т-образная накладка c U-образным отверстием принадлежит к варианту 3 по А. И. Айбабину, группе А по И. О. Гавритухину, типу (Е) ІА, варианту 1 по А. В. Скибе, типу А.ІІ.2 по М. Даскалову, группе В, типу ХV по Л. А. Трайковой. Аналогичные находки распространены на территории Среднего Подунавья, Поднепровья, Крыма, Кавказа и Верховьев Волги (рис. 8; 9). В крайнем случаи, среди славянских древностей похожие изделия сконцентрированы в регионе Днепровского Левобережья. Хронология подобных находок вкладывается в второй половины VI—VII в. Памятник Черемушна безусловно многослойное, на нем представлены также материалы черняховской и салтовской культур. Важно отметить, что это первый памятник пеньковской культуры в Валковском районе и единственный в верховьях бассейна р. Мжа У статті публікуються матеріали із багатошарового поселення Черемушна (Валківський р-н Харківської обл.). На пам’ятці виявлено знахідки, що вказують на період існування пеньківського шару в другій половині VI—VII ст. Зокрема, в шурфі виявлено широкоплатівчасту фібулу та Т-подібну поясну накладку Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019-09-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/58 10.15407/archaeologyua2019.03.083 Arheologia; No 3 (2019): Arheologia; 83-97 Археологія ; № 3 (2019): Археологія; 83-97 Археология; № 3 (2019): Arheologia; 83-97 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2019.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/58/55 |
| spellingShingle | Черемушна пеньківська культура VI —VII ст. широкоплатівчаста фібула Т-подібна поясна накладка геральдичні оздоби скарби комплекси кола Мартинівки. Skyrda, Valerii V. Volodarets-Urbanovych, Yaroslav V. Знахiдки пенькiвської культури iз поселення Черемушна |
| title | Знахiдки пенькiвської культури iз поселення Черемушна |
| title_alt | Finds of Penkivka Culture from Cheremushna Settlement Находки пеньковской культуры с поселения Черемушна |
| title_full | Знахiдки пенькiвської культури iз поселення Черемушна |
| title_fullStr | Знахiдки пенькiвської культури iз поселення Черемушна |
| title_full_unstemmed | Знахiдки пенькiвської культури iз поселення Черемушна |
| title_short | Знахiдки пенькiвської культури iз поселення Черемушна |
| title_sort | знахiдки пенькiвської культури iз поселення черемушна |
| topic | Черемушна пеньківська культура VI —VII ст. широкоплатівчаста фібула Т-подібна поясна накладка геральдичні оздоби скарби комплекси кола Мартинівки. |
| topic_facet | Cheremushna Penkivka culture 6th — 7th centuries wideplate fibula T-shaped belt plaque with U-shaped hole heraldic ornaments hoards complexes of Martynivk circlea. Черемушна пеньковская культура VI—VII ст. широкопластинчатая фибула Т-образная поясная накладка геральдические украшения клады комплексы круга Мартыновки. Черемушна пеньківська культура VI —VII ст. широкоплатівчаста фібула Т-подібна поясна накладка геральдичні оздоби скарби комплекси кола Мартинівки. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/58 |
| work_keys_str_mv | AT skyrdavaleriiv findsofpenkivkaculturefromcheremushnasettlement AT volodaretsurbanovychyaroslavv findsofpenkivkaculturefromcheremushnasettlement AT skyrdavaleriiv nahodkipenʹkovskojkulʹturysposeleniâčeremušna AT volodaretsurbanovychyaroslavv nahodkipenʹkovskojkulʹturysposeleniâčeremušna AT skyrdavaleriiv znahidkipenʹkivsʹkoíkulʹturiizposelennâčeremušna AT volodaretsurbanovychyaroslavv znahidkipenʹkivsʹkoíkulʹturiizposelennâčeremušna |