Меч скiфського часу iз Замкової гори у Києвi (за матерiалами дослiджень В.В. Хвойки)
The sword from excavations provided by V.V. Khvoiko is published in this article. The artifact was found in the late 19th century at Zamkova Hora in the historical part of Kyiv. Its form reconstructed quite relatively. Due to extant fragments, it was a middle-size specimen with oval pom...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Випуск: | 2 |
| Сторінки: | 95-102 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/68 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824371348766720 |
|---|---|
| author | Shelekhan, Oleksandr V. Osypenko, Maksym S. |
| author_facet | Shelekhan, Oleksandr V. Osypenko, Maksym S. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Oleksandr V. Shelekhan",
"institution": "Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine ",
"orcid": "0000-0002-3907-0239"
},
{
"author": "Maksym S. Osypenko",
"institution": "National Museum of History of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_orcid_str_mv | 0000-0002-3907-0239 |
| author_sort | Shelekhan, Oleksandr V. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 102 |
| container_issue | 2 |
| container_start_page | 95 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:44:50Z |
| description | The sword from excavations provided by V.V. Khvoiko is published in this article. The artifact was found in the late 19th century at Zamkova Hora in the historical part of Kyiv. Its form reconstructed quite relatively. Due to extant fragments, it was a middle-size specimen with oval pommel and triangular (?) crossguard. Due to the analogous burial finds (Pereshchepyne, barrow 12; Staryi Merchyk, barrow 11), it is dated by the 4th c. BC.
Region, where the sword was found, during the Scythian time was a borderland. Here lived peoples of the Pidhirtsi and Middle-Dnieper groups of Scythian archaeological culture of the forest-steppe. Besides the sword at the Zamkova Hora Pidhirtsi-type pottery fragments and grey-clay oil lamp of the late 5th – 4th c. BC were found. Therefore, it was assumed that at this locality Pidhirtsi settlement was situated. However, it should be noted that monuments’ topography do not inherent for settlements of this group.
In general, chance finds of swords and daggers in Kyiv region were fixed both at high and low landscapes. At the valleys, they could occur not far away from the Pidhirtsi settlements or directly on their surface. Nevertheless, it shouldn’t be forgotten that a part of the chance finds could be remnants of the destroyed burials, which also had low topography.
Due to mentioned thoughts, it is hard to interpret the sword from Zamkova Hora. It is only possible to assume that chance finds of the Scythian weaponry at the north of Middle Dnieper region probably belonged to nomads. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2019.02.095 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:01:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 95
© О.В. Шелехань, М.С. Осипенко, 2019
* ШЕЛЕХАНЬ Олександр Володимирович — канди-
дат історичних наук, науковий співробітник Інсти-
туту археології НАН України, ORCID 000-0002-3907-
0239, oleksandr_shelekhan@iananu.org.ua
ОСИПЕНКО Максим Сергійович — науковий спів-
робітник відділу збереження фондів сектору «Серед-
ньовічна археологія» Н аціонального музею історії
України, ORCID 000-0002-7974-877X, osypenko.ms@
gmail.com
УДК [903'15.05:903.22](477.411)"-04" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.02.095
О.В. Шелехань, М.С. Осипенко *
МЕЧ СКiФСЬКОГО ЧАСУ iЗ ЗАМКОВОЇ ГОРИ У КИЄВi
(за матерiалами дослiджень В.В. Хвойки)
Параметри Навершя Руків’я Перехрестя Клинок
Ширина 5 2,5 — 3,9
Довжина/
висота
1,8 7—8 5—6 40—42
Товщина 0,6 1,1 — 0,7
Таблиця 1. Метричні параметри меча
із Замкової Гори
Table 1. Metrical parameters of the sword from Zamkova
Hora
Статтю присвячено публікації меча, що зберігається у
фондах Національного музею історії України. Знахідка
походить із розкопок В.В. Хвойки кінця ХІХ ст. на Зам-
ковій горі у Києві. За аналогіями з поховальних комплек-
сів меч датується IV ст. до н. е.
К л ю ч о в і с л о в а : Середнє Подніпров’я, скіф-
ський час, меч.
У фондах Національного музею історії Укра-
їни зберігається одна з найбільших в Україні
збірок матеріалів до вивчення скіфської куль-
тури. Колекція клинкової зброї з музею не раз
привертала увагу дослідників (Мелюкова 1964;
Шрамко та ін. 1970; Черненко 1985; Махортых,
Иевлев 2001). Основна частина знахідок була
нещодавно розглянута у низці статей (Діденко,
Шелехань 2016а; 2016б; 2017). Утім, поза ува-
гою лишився ще один цікавий екземпляр з ко-
лекції В.В. Хвойки, публікації якого присвяче-
но цю статтю.
Меч (інв. № В2050/630) походить із колек-
цій фондової групи «Київ Х—ХІІІ ст. — столи-
ця давньоруської держави» сектору «Середньо-
вічної археології». Серед речей фондової групи
трапляються знахідки від неоліту до ранньо-
го модерного часу, очевидно, це робилося за-
для збереження цілісності колекції. Внаслідок
невідповідності фондосховища та відсутності у
минулому комплексної роботи над археологіч-
ними колекціями, згаданий меч оминали ува-
гою колеги-медієвісти, тому він і не потрапив
до нашої уваги раніше.
Згідно архівної документації музею, меч
був виявлений під час археологічних робіт
В.В. Хвойки в кінці ХІХ ст. на Замковій (Фро-
лівській) Горі в Києві, та власноручно записа-
ний автором знахідки до археологічного ка-
талогу «Міського музею старожитностей і
мистецтв» у 1897 р. Враховуючи недостатній
методичний рівень археологічних робіт, бага-
то цінної інформації з контексту знахідки були
втрачені безпосередньо під час їх виконання.
Так, наприклад, поруч із мечем, в одній «ямі»,
було виявлено різні залізні предмети, які мали
суттєво пізнішу хронологію.
Сучасний стан знахідки незадовільний, меч
складається з чотирьох не з’єднаних фрагмен-
тів. Тому лише з певною долею ймовірнос-
ті можна відтворити його первинний вигляд
(рис. 1, 1). Напевно, він належить до кола ме-
чів з овальним навершям. Рукоятка та навер-
шя, наскільки можна це припускати з форми
збережених частин, викувані з однієї заготов-
ки. Клинок двосічний, лінзоподібний у пере-
тині, плавно звужений до вістря. Розуміючи
непевність ситуації, судячи зі збережених ре-
шток можна обережно припустити, що меч від-
носиться до скіфського часу. Втім, ажурних де-
талей чи зооморфного орнаменту, так само як
і оздоб з коштовних чи органічних матеріалів,
що можуть траплятись на подібного типу скіф-
ських мечах, не виявлено. Додатково, відсут-
ність перехрестя змушує з пересторогою ста-
витись до цієї знахідки. Тому запропонована
інтерпретація пропонується у якості дискусії.
Детальні метричні параметри представлено
у табл. 1.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 296
Рис. 1. Знахідки із Замкової Гори та аналогії мечу. 1 — Меч із Замкової Гори, графічна реконструкція; 2 —
керамічні вироби із Замкової Гори; 3 — Перещепине, курган 12, поховання 1; 4 — Старий Мерчик, кур-
ган 11
Fig. 1. Finds from Zamkova Hora and analogies to the sword: 1 — sword from Zamkova Hora, graphic reconstruction;
2 — pottery from Zamkova Hora; 3 — Pereshchepyne, barrow 12, grave 1; 4 — Staryi Merchyk, barrow 11
Мечі з овальним навершям представле-
ні у поховальних пам’ятках класичної скіф-
ської культури. У Лісостепу, наприклад, вони
з’являються вже у першій половині IV ст. до
н. е., що демонструє знахідка з некрополя Пе-
рещепине, курган 12, поховання 1 (рис. 1, 3)
(Махортых 2012, с. 157). Класичні представни-
ки цього типу широко розповсюдились дещо
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 97
Рис. 2. Знахідки клинкової зброї на межі Лісу та Лісостепу Київського Подніпров’я (А — знахідки на поселеннях
чи городищах; Б — знахідки в курганних похованнях; В — знахідки з безкурганних поховань; Г — знахідки без
археологічного контексту; Д — основні городища регіону; Е — межа лісової та лісостепової природних зон). 1 —
Асаревічі; 2 — Мена; 3 — Ладижичі; 4 — Оране; 5 — Козаровичі; 6 — Київ (Зелений Сад); 7 — Київ (Вітряні Гори);
8 — Київ (Оболонь); 9 — Київ (Замкова Гора); 10 — Білогородка; 11 — Забір’я; 12 — Бориспіль; 13 — Пилипчичі;
14 — Переп’ятиха; 15 — Близнюки; 16 — Трипілля; 17 — Хотів; 18 — Круглик; 19 — Ходосівка; 20 — Млинок
Fig. 2. Bladed weapon finds on the borders of the forest and forest-steppe areas (A — settlement finds; Б — burial finds;
В — finds from flat graves; Г - Г — chance finds; Д — main hillforts of this region; E — boundary between forest and forest-
steppe). 1 — Asarevichi; 2 — Mena; 3 — Ladyzhychi; 4 — Orane; 5 — Kozarovychi; 6 — Zelenyi Sad; 7 — Kyiv (Vitriani
Hory); 8 — Kyiv (Oboblon); 9 — Kyiv (Zamkova Hora); 10 — Bilohorodka; 11 — Zabiria; 12 — Boryspil; 13 — Pylypchychi;
14 — Perepiatykha; 15 — Blyzniuky; 16 — Trypillia; 17 — Khotiv; 18 — Kruhlyk; 19 — Khodosivka; 20 — Mlynok
пізніше. Зокрема, два меча, церемоніальний
та пересічний без коштовного плакування, за-
фіксовано у похованні Колбіно, курган 36 се-
редини — третьої чверті IV ст. до н. е. Кінцем
цього сторіччя датується церемоніальний меч
зі Старого Мерчика, курган 11 (рис. 1, 3) (Бан-
дуровский, Буйнов 2000, с. 78; Гречко, Карнаух
2011, с. 249; Монахов 1999, с. 47—52).
У Степу низка церемоніальних виробів, од-
разу п’ять аналогічних зразків, відомі з цар-
ського кургану Чортомлик, що датується тре-
тьої чвертю або останньою третиною IV ст. до
н. е. Хоча не виключено, що комплекс похо-
вального інвентарю перш ніж осісти у похован-
ні міг бути у вжитку принаймні кілька десят-
ків років (Болтрик, Фіалко 1995, с. 4; Алексеев
2003, с. 267—268). У зв’язку з цим варто згадати
й знахідки коштовно оздоблених мечів з курга-
ну Кекуватського та Восьмого П’ятибратнього,
що з більшою ймовірністю належать саме до
середини IV ст. до н. е. (Treister 1999, p. 79; Ви-
ноградов 2005, с. 271).
Місце знахідки меча є доволі цікавим в іс-
торичному контексті. За скіфського часу цей
мікрорегіон, північна околиця Л ісостепу, був
свого роду контактною зоною між культурни-
ми світами Лісу та Лісостепу (рис. 2). Зокрема,
в цей час тут співіснували носії підгірцівської
групи пам’яток та середньодніпровського ва-
ріанту скіфської культури лісостепу (Шекун
1995, с. 152—158; Жаров, Жарова 2002, с. 118;
Максимов, Петровская 2008; Кравченко 2017,
с. 31). При чому тут фіксується не тільки про-
никнення окремих матеріалів, а й існування
у П одніпров’ї підгірцівських поселень аж до
широти Трахтемирова (Петровська 1971, с. 9,
рис. 1; Рассадин 2005, с. 19, 67).
Випадкові знахідки мечів та кинджалів на
Київщині фіксуються на високому плато пра-
вого берега Дніпра ще за ранньоскіфського
часу. Це, зокрема, стосується знахідки з Києва,
з місцевості Зелений Сад1 1 (Мелюкова 1964,
1 Сучасний Хрещатий Парк.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 298
табл. 15, 9). Також із Києва, але з низовинної
місцевості під назвою Вітряні Гори походить
інша архаїчна знахідка (Белозор, Скорый 1985,
с. 255). Дещо західніше, у басейні Ірпеня, за-
фіксовано кинджал Забір’я (Петровська, Іва-
нов 1975, с. 64). Хоча слід зазначити, що остан-
ній було знайдено на оранці, на місці курганно-
го некрополя. Тож, імовірно, що він походить
зі знищеної поховальної споруди (Максимов,
Петровская 2008, с. 8).
Знахідки середньоскіфського часу фіксу-
ються переважно в низині. До них відноси-
мо, передусім, випадкову знахідку меча з Киє-
ва (Оболонь) (Махортых, Иевлев 2001, с. 101).
Дві інші знахідки пов’язані з підгірцевськи-
ми пам’ятками. Так, один кинджал походить
з ґрунтового некрополя К озаровичі (Петров-
ська 1971а, c. 14), а меч з Ораного було знайде-
но на території підгірцівського поселення (Пе-
тровська 1971б, с. 83).
Слід також згадати найбільш північні, на-
певно, знахідки скіфської клинкової зброї, що
походять з околиць милоградського городища
Асаревичі у Білорусі (Лошенков 2011, с. 172).
Зазначимо, що на Асаревичах було зафіксова-
но й значну кількість скіфських вістер стріл,
що на думку О.М. Мельниковської, свідчило
про вторгнення племен з Лісостепу (Мельни-
ковская 1967, с. 14). Хоча найбільш імовірним
агресором у цьому випадку могли виступати
кочовики, адже припускається, що низовина
між Дніпром та Десною слугувала транзитною
територією для скіфських набігів (Ильинская,
Тереножкин 1983, с. 310; Черненко 1987, с. 82).
У цьому контексті заслуговує на увагу припу-
щення Д.В. Каравайка про те, що могло при-
ваблювати кочовиків у лісовій зоні. На думку
дослідника, найбільш імовірною здобиччю для
них могла бути худоба (Каравайко 2004, с. 31).
Знахідки зброї кінця V—IV ст. до н. е. у біль-
шій мірі розпорошені по карті. Також у цей час
ареал аналогічних мечів, так само як і їх кіль-
кість, дещо скорочується (Шелехань 2016,
с. 182). Окрім меча із Замкової Гори, до цього
горизонту належить меч, знайдений у басейні
р. Ірпінь біля с. Білогородка. Цікаво, що у цьо-
му ж районі зафіксовано два поселення скіф-
ського часу.
Відомі в цей час і знахідки з поховань: з
курганного некрополя під Борисполем (Язве-
на Могила) (Яковенко 1965, с. 157) та з курга-
ну біля с. Ладижичі в гирлі р. Прип’ять (Анто-
нович 1893, с. 21—22). Останній пункт, напев-
но, є найпівнічнішою скіфською поховальною
пам’яткою, яка була споруджена в глибині ми-
лоградського ареалу (Максимов, П етровская
2008, с. 8—9, 57).
Важливо, що окрім меча, із Замкової Гори
походять інші знахідки скіфського часу. П е-
редусім, мова йде про відкритий сіроглиня-
ний одноріжковий світильник з низьким ту-
лубом та горизонтальною ручкою (рис. 1, 2;
інв. № В2050/684) (Шовкопляс 1958, с. 138).
Згідно сучасних досліджень, подібні вироби ві-
домі з кінця V ст. до н. е., отримуючи найбіль-
ше поширення у ІV ст. до н. е. (Журавлев и др.
2007, с. 115, кат. 283). Також тут було знайдено
характерні фрагменти ліпного посуду з нако-
лами по вінцю. Згідно цього, дослідники при-
пускають існування на Замковій Горі підгір-
цівського поселення (Шовкопляс 1958, с. 138;
Хомчик, Шовкопляс 1984, с. 83). Втім, топо-
графія пам’ятки не дозволяє беззаперечно по-
годитись з таким висновком. Сьогодні висота
гори над долиною р. Дніпро становить близь-
ко 80 м. У той же час, підгірцівські поселення,
зазвичай, розміщувались на піщаних терасах
або у заплаві (Петровська 1971, с. 11; Рассадин
2005, с. 19).
Тож, навіть якщо меч разом із керамічни-
ми виробами дійсно належав шарам однієї
пам’ятки, слід висловити з цього приводу кіль-
ка зауважень. Попри багаторічні дослідження
скіфських старожитностей у лісостепу, добре
задокументовані знахідки клинкової зброї на
поселенських пам’ятках залишаються рідкіс-
тю. Передусім, спадає на думку кинджал, який
було виявлено на бермі захисних споруд Трах-
темирівського городища разом із ушкоджени-
ми вістрями стріл. Це, а також масове похован-
ня у ямі на пам’ятці наштовхнуло дослідників
на думку, що зброя була втрачена внаслідок
атаки кочовиків (Фіалко, Болтрик 2003, с. 76).
Зовсім в іншому контексті було зафіксовано
фрагмент клинка з Люботинського городища.
Він походить з господарської ями 78-13-63,
розташованої неподалік від ковальського гор-
ну. У цьому випадку можна припускати міс-
цеве виробництво зброї (Шрамко 1998, с. 66;
Шрамко 1994, с. 53).
На жаль, решта поселенських знахідок ме-
чів та кинджалів не може бути точно інтерпре-
тована. У кращому випадку вони фіксуються
в культурному шарі чи господарській ямі без
жодних додаткових свідчень про особливості
їх залягання (див. напр.: Ильинская 1957, с. 17;
Моруженко 1982, с. 21). Переважна більшість
екземплярів, як і зазначені із Замкової Гори,
Білогородки, Ораного тощо, прив’язуються до
поселенської структури регіону лише умовно.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 99
Разом з тим, курганні могильники північ-
ної околиці Лісостепу з певною долею імовір-
ності можуть бути ототожнені безпосередньо зі
скіфським кочовим компонентом. Це припу-
щення висувалось щодо П осульських некро-
полів, розташованих на перетині комуніка-
цій північної частини Лівобережного Лісосте-
пу (Бессонова 1999, с. 148). Крім того на межі
Лісу та Лісостепу може бути простежений ши-
ротний суходільний шлях, котрий маркують
крупні вершницькі могильники (Черненко
1987, с. 82; Бессонова 2000, с. 120—121). Тому
не можна відкидати можливості того, що по-
ширення випадкових знахідок зброї на північ-
ній околиці Лісостепу також пов’язане з діяль-
ністю кочовиків (Мурзін 2013, с. 32).
Слід згадати ще одну категорію речей, що
були поширені у Середньому Подніпров’ї, і які
також значною мірою представлені як слаб-
ко задокументовані знахідки чи скарби. Мова
йде про ажурні бронзові прикраси. Згідно з
С.Є. Рассадіним, артефакти різного культур-
ного забарвлення свідчать про далекосяжні
контакти місцевого населення із Кавказом та
Поволжям. Дослідник припускав існування в
цьому регіоні торгівельного шляху і пов’язував
його із т. зв. шляхом до ісседонів, що згадувався
в Історії Геродота (Рассадин 1991, с. 114—115).
Утім, на нашу думку, у Східній Європі транс-
фер речей за ранньої залізної доби міг відбува-
тись, передусім, завдяки діяльності кочовиків.
На користь цього можуть свідчити знахідки пе-
редньоазійських імпортів та кочівницьких ре-
чей в ареалі ананьїнської культури (Погребо-
ва, Раевский 1989, 40) на Дніпровському Ліво-
бережжі (Бандуровский, Черненко 1999, с. 27)
та на Середньому Придніпров’ї (Фіалко, Бол-
рик 2003, с. 76, рис. 29; Рассадин 2005, с. 28). З
оглядом на зазначені дослідження, ми можемо
припустити, що і на Київщині, в ареалі підгір-
цівської групи, випадкові знахідки зброї могли
бути принесені й втрачені саме номадами.
Таким чином, опублікований меч із Замко-
вої Гори доповнює нечисленну вибірку клин-
кової зброї IV ст. до н. е. півночі Середнього
Подніпров’я. Враховуючи супутній матеріал,
не можна виключати, що меч походить із ша-
рів поселення ІV ст. до н. е. Але топографія зна-
хідки та історичний контекст, найімовірніше,
свідчать про те, що він належав кочовикам.
Антонович, В.Б. 1893. Раскопки в стране древлян. Санкт-
Петерсбург.
Бандуровский, А.В., Буйнов, Ю.В. 2000. Курганы скифско-
го времени Харьковской области (северскодонецкий ва-
риант). Киев.
Бандуровский, А .В., Черненко, Е .В. 1999. А хеменид-
ские вещи из Люботинского могильника. Проблемы
скифо-сарматской археологии Северного Причерномо-
рья. 3, с. 27-30.
Белозор, В.П., Скорый, С.А. 1985. Архаический скифский
меч из Киева. Советская археология. 1, с. 255-256.
Бессонова, С.С. 1999. Український лісостеп скіфського
часу. Історико-географічна ситуація. Археологія. 1,
с. 148-160.
Бессонова, С.С. 2000. Деякі закономірності розміщення
пам’яток скіфського часу в Українському Л івобе-
режному Лісостепу. Археологія. 2, с. 116-131.
Болтрик, Ю.В., Фіалко, О.Є. 1995. Могили скіфських ца-
рів другої половини IV ст. до н. е. (пошук історичних
реалій). Археологія. 2, с. 3-12.
Виноградов, Ю.А. 2005. Босфор Киммерийский. В: Мар-
ченко, К.К. (ред.) Греки и варвары Северного Причер-
номорья в скифскую эпох. Санкт-Петербург, с. 211-
276.
Діденко, С.В., Шелехань, О.В. 2016а. К инджали скіф-
ського часу із нетиповими перехрестями (за матері-
алами Національного музею історії України). Архео-
логія. 2, с. 65-77.
Діденко, С.В., Шелехань, О.В. 2016б. Клинкова зброя ча-
сів скіфської архаїки у зібранні Національного му-
зею історії України. В: Сосновська, Т.В. (ред.) На-
уковий вісник Національного музею історії України.
Збірник наукових прац. Київ, с. 34-41.
Діденко, С.В., Шелехань, О.В. 2017. Мечі та кинджали
періоду скіфської класики в зібранні Національно-
го музею історії України. Археологія і давня історія
України. 2 (23), с. 271-278.
Жаров, Г.В., Жарова, Т.Н. 2002. Археологическая развед-
ка на Черниговщине. Археологічні відкриття в Украї-
ні 2000—2001 рр. Київ, с. 116-118.
Журавлев, Д.В., Быковская, Н.В., Желтикова, А.Л. 2007.
Светильники VI — первой половины III вв. до н. э.
Киев, т. 1.
Ильинская, В.А. Новые раскопки на городище у с. Басов-
ка в 1957 году. Науковий архів Інституту археології
НАН України. 1957/11.
Ильинская, В.А., Тереножкин, А.И. 1983. Скифия VII—IV
вв. до н. э. Киев.
Каравайко, Д.В. 2004. До причини появи городищ юхнів-
ської культури. В: Скорий, С.А. (ред.) Від Кіммерії до
Сарматії. Київ, с. 31-33.
Кравченко, Е.А. 2017. Топографія і ландшафт. Оборонні
споруди Хотівського городища. В: Кравченко, Е.А.
(ред.) Хотівське городище (новітні дослідження).
Київ, с. 13-33.
Максимов, Е.В., Петровская, Е.А. 2008. Древности скиф-
ского времени Киевского Поднепровья. Полтава.
Махортых, С.В., И евлев, С.М. 2001. Скифские мечи и
кинжалы из собрания Н ационального музея исто-
рии Украины. Древности Северского Донца. 5, с. 100-
107.
Мельниковская, О.Н. 1967. Племена Южной Белоруссии в
раннем железном веке. Москва.
Мелюкова, А.И. 1964. Вооружение скифов. Свод археоло-
гических источников. Д1-4.
Моруженко, А .А. Отчет Л есостепной скифской
экспедиции Донецкого госуниверситета о работах в
1982 году. Науковий архів Інституту археології НАН
України. 1982/140.
Мурзин, В.Ю. 2013. Про північні межі Геродотової Скіфії.
Археологія. 2, с. 29-33.
Петровська, Є.О. 1971а. Підгірцівські пам’ятки Київсько-
го Подніпров’я. Археологія. 2, с. 9-22.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2100
Oleksandr V. Shelekhan1, Maksym S. Osypenko2
1PhD, Research fellow, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv, Ukraine),
ORCID 000-0002-3907-0239, oleksandr_shelekhan@iananu.org.ua
2Research fellow of the sector of Mediaeval archaeology of the research department of preservation,
National Museum of History of Ukraine (Kyiv, Ukraine), ORCID 000-0002-7974-877X, osypenko.ms@gmail.com
SCYTHIAN-TIME SWORD FROM ZAMKOVA HORA IN KYIV (on the Materials of V.V. Khvoika Research)
The sword from excavations provided by V.V. Khvoiko is published in this article. The artifact was found in the late 19th
century at Zamkova Hora in the historical part of Kyiv. Its form reconstructed quite relatively. Due to extant fragments, it was
a middle-size specimen with oval pommel and triangular (?) crossguard. Due to the analogous burial finds (Pereshchepyne,
barrow 12; Staryi Merchyk, barrow 11), it is dated by the 4th c. BC.
Region, where the sword was found, during the Scythian time was a borderland. Here lived peoples of the Pidhirtsi and
Middle-Dnieper groups of Scythian archaeological culture of the forest-steppe. Besides the sword at the Zamkova Hora
Pidhirtsi-type pottery fragments and grey-clay oil lamp of the late 5th - 4th c. BC were found. Therefore, it was assumed that
at this locality Pidhirtsi settlement was situated. However, it should be noted that monuments’ topography do not inherent
for settlements of this group.
In general, chance finds of swords and daggers in Kyiv region were fixed both at high and low landscapes. At the valleys,
they could occur not far away from the Pidhirtsi settlements or directly on their surface. Nevertheless, it shouldn’t be
forgotten that a part of the chance finds could be remnants of the destroyed burials, which also had low topography.
Due to mentioned thoughts, it is hard to interpret the sword from Zamkova Hora. It is only possible to assume that
chance finds of the Scythian weaponry at the north of Middle Dnieper region probably belonged to nomads.
K e y w o r d s: Middle Dnieper region, Scythian time, sword.
А.В. Шелехань1, М.С. Осипенко2
1Кандидат исторических наук, научный сотрудник Института археологии НАН Украины,
ORCID 000-0002-3907-0239, oleksandr_shelekhan@iananu.org.ua
2Научный сотрудник отдела сохранения фондов сектора «Средневековая археология»
Национального музея истории Украины, ORCID 000-0002-7974-877X, osypenko.ms@gmail.com
МЕЧ СКИФСКОГО ВРЕМЕНИ С ЗАМКОВОЙ ГОРЫ В КИЕВЕ (по материалам исследований В.В. Хвойки)
В статье публикуется меч из раскопок В.В. Хвойки, обнаруженный в конце XIX века на Замковой Горе в истори-
ческом центре Киева. Первоначальная его форма восстанавливается с определенной долей вероятности. Судя по
сохранившимся фрагментам, это образец средних размеров с овальным навершием и треугольным (?) перекре-
стием. Согласно находкам аналогичных экземпляров в погребениях (Перещепино, к. 12; Старый Мерчик, к. 11),
он датируется IV в. до н. э.
Петровська, Є.О. 1971б. Стародавні знахідки з с. Ораного
на Київщині. Археологія. 3, с. 83-85.
Петровська, Є.О., Іванов, І.І. 1975. Акінак із с. Забір’я по-
близу Києва. Археологія. 16, с. 64.
Погребова, М.Н., Раевский, Д.С. 1989. К вопросу об
«отложившихся скифах» (Herod., IV, 22). Вестник
древней истории. 1 (188), с. 40-65.
Рассадин, С.Е. 1991. Украшения подгорцевского типа. В:
Гаврилов, А.В. (ред.) Проблемы археологии Северного
Причерноморья. Херсон, с. 110-116.
Рассадин, С.Е. 2005. Милоградская культура: ареал, хроно-
логия, этнос. Минск.
Фіалко, О.Є., Болтрик, Ю.В., 2003. Напад скіфів на Трах-
темирівське городище. Київ.
Хомчик, М.О., Шовкопляс, Г.М. 1984. Знахідки ранньої
пори залізного віку з Києва (із збірок Державного іс-
торичного музею УРСР). Археологія. 46, с. 80-87.
Черненко, Е.В. Скифские мечи и кинжалы (свод источ-
ников). Науковий архів Інституту археології НАН
України. 1985/107.
Черненко, О.Є. 1987. О топографии курганных могильни-
ков Посулья. Киммерийцы и скифы. Тез. докл. Все-
союзного семинара, посвященного памяти А.И. Тере-
ножкина. Кировоград, с. 82.
Шекун, А .В. 1995. Могильник милоградской культуры
у с. Деснянка близ Чернигова. Археологічні старо
житності Подесення. Мат-ли історико-археол.
семінару, присвяченого 70-річчю Г.О. Кузнецова.
Чернігів, с. 152-158.
Шрамко, Б.А. 1998. Люботинское городище. Х арь-
ков.
Шрамко, Б.А., Фомін, Л.Д., Солнцев, Л.А. 1970. Техніка
виготовлення наступальної зброї із заліза й сталі.
Археологія. ХХІІІ, с. 40-59.
Шрамко, И.Б. 1994. Развитие кузнечного ремесла у пле-
мен бассейнов Ворсклы и Псла в скифскую эпоху.
Древности. 1, с. 43-56.
Шовкопляс, Г.М. 1958. А рхеологічні пам’ятки гори
Киселівки в К иєві. Праці Київського державного
Історичного музею. 1, с. 133-157.
Шелехань, О.В. 2016. Клинкова зброя скіфського типу на
теренах Східноєвропейського Лісостепу. Археологія і
давня історія України. 2 (19), с. 179-188.
Яковенко, Е .В. 1965. Н екрополь скіфського часу біля
м. Бориспіль. Археологія. XVIII, с. 150-160.
Treister, M. 1999. The workshop of the gorytos and scabbard
overlays. Scythian gold. treasures of ancient Ukraine. In:
Reeder, E.D. (eds.). New York, p. 71-81.
Надійшла 14.02.2019
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 101
Регион, в котором был обнаружен меч, в скифское время был контактной зоной, где проживали носители па-
мятников подгорцевской группы и среднеднепровского варианта скифской культуры. Примечательно, что кроме
меча на Замковой Горе были обнаружены характерные фрагменты керамики, а также сероглиняный светильник
конца V—IV вв. до н. э. Исходя из этого предполагалось, что в скифское время здесь функционировало подгор-
цевское поселение. Однако, топография памятника не характерна для древностей этой группы.
Учитывая все вышесказанное, сложно с уверенностью интерпретировать меч с Замковой Горы. Можно лишь
предположить, что с большей долей уверенности случайные находки скифского клинкового оружия на севере
Среднего Поднепровья были утеряны кочевниками.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Среднее Поднепровье, скифское время, меч
References
Antonovich, V.B. 1893. Raskopki v strane drevlian. Sankt-Petersburg.
Bandurovskii, A.V., Buinov, Iu.V. 2000. Kurgany skifskogo vremeni Kharkovskoi oblasti (severskodonetskii variant). Kyiv.
Bandurovskii, A.V., Chernenko, E.V. 1999. Akhemenidskie veshchi iz Liubotinskogo mogilnika. Problemy skifo-sarmatskoi
arkheologii Severnogo Prichernomoria. 3, pp. 27-30.
Belozor V.P., Skoryi, S.A 1985. Arkhaicheskii skifskii mech iz Kieva. Sovetskaia arkheologiia. 1, pp. 255-256.
Bessonova, S.S. 1999. Ukrainskyi lisostep skifskoho chasu. Istoryko - heohrafichna sytuatsiia. Arkheolohiia. 1, pp. 148-160.
Bessonova, S.S. 2000. Deiaki zakonomirnosti rozmishchennia pamiatok skifskoho chasu v Ukrainskomu Livoberezhnomu
Lisostepu. Arkheolohiia. 2, pp. 116-131.
Boltryk, Yu.V., Fialko, O.Ye. 1995. Mohyly skifskykh tsariv druhoi polovyny IV st. do n. e. (poshuk istorychnykh realii). Arkheolohiia.
2, pp. 3-12.
Chernenko, E.V. Skifskie mechi i kinzhaly (svod istochnikov). Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. № 1985/107.
Chernenko, O.E. 1987. O topografii kurgannykh mogilnikov Posulia. Kimmeriitsy i skify. Tezisy doklada Vsesoiuznogo seminara
posviashchennogo pamiati A.I. Terenozhkina. Kirovograd, p. 82.
Didenko, S.V., Shelekhan, O.V. 2016a. Kyndzhaly skifskoho chasu iz netypovymy perekhrestiamy (za materialamy Natsionalnoho
muzeiu istorii Ukrainy). Arkheolohiia. 2, pp. 65-77.
Didenko, S.V., Shelekhan, O.V. 2016б. Klynkova zbroia chasiv skifskoi arkhaiky u zibranni Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy.
Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats (ed. T.V. Sosnovska). Kyiv, pp. 34-41.
Didenko, S.V., Shelekhan, O.V. 2017. Mechi ta kyndzhaly periodu skifskoi klasyky v zibranni Natsionalnoho muzeiu istorii
Ukrainy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. 2 (23), pp. 271-278.
Fialko, O.Ye., Boltryk, Yu.V. 2003. Napad skifiv na Trakhtemyrivske horodyshche. Kyiv.
Ilinskaia, V.A. Novye raskopki na gorodishche u s. Basovka v 1957 godu. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy.
№ 1957/11.
Ilinskaia, V.A., Terenozhkin, A.I. 1983. Skifiia VII-IV vv do n. e. Kuiv.
Karavaiko, D.V. 2004. Do prychyny poiavy horodyshch yukhnivskoi kultury. In: Skoryi, S.A. (ed.). Vid Kimmerii do Sarmatii. Kyiv,
pp. 31-33.
Khomchyk, M.O., Shovkoplias, H.M. 1984. Znakhidky rannoi pory zaliznoho viku z Kyieva (iz zbirok Derzhavnoho istorychnoho
muzeiu URSR). Arkheolohiia. 46, pp. 80-87.
Kravchenko, E.A. 2017. Topohrafiia i landshaft. Oboronni sporudy Khotivskoho horodyshcha. In: Kravchenko, E.A. (ed.).
Khotivske horoodyshche (novitni doslidzhennia). Kyiv, pp. 13-33.
Makhortykh, S.V., Ievlev, S.M. 2001. Skifskie mechi i kinzhaly iz sobraniia Natsionalnogo muzeia istorii Ukrainy. Drevnosti
Severskogo Dontsa. Sbornik nauchnykh statei. 5, pp. 100-107.
Maksimov, E.V., Petrovskaia, E.A. 2008. Drevnosti skifskogo vremeni Kievskogo Podneprovia. Poltava.
Melnikovskaia, O.N. 1967. Plemena Yuzhnoi Belorussii v rannem zheleznom veke Moskva.
Meliukova, A.I. 1964. Vooruzhenie skifov. Svod arkheologicheskikh istochnikov. № D1-4.
Moruzhenko, A.A. Otchet Lesostepnoi skifskoi ekspeditsii Donetskogo gosuniversiteta o rabotakh v 1982 godu. Naukovyi arkhiv
Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. № 1982/140.
Murzyn, V.Yu. 2013. Pro pivnichni mezhi Herodotovoi Skifii. Arkheolohiia. 2, pp. 29-33.
Petrovska, Ye.O. 1971а. Pidhirtsivski pam’iatky Kyivskoho Podniprovia. Arkheolohiia. 2, pp. 9-22.
Petrovska, Ye.O. 1971б. Starodavni znakhidky z s. Oranoho na Kyivshchyni. Arkheolohiia. 3, pp. 83-85.
Petrovska, Ye.O., Ivanov, I.I. 1975. Akinak iz s. Zabiria poblyzu Kyieva. Arkheolohiia. 16, p. 64.
Pogrebova, M.N., Raevskii, D.S. 1989. K voprosu ob otlozhivshikhsia skifakh (Herod., IV 22). Vestnik drevnei istorii. 1 (188),
pp. 40-65.
Rassadin, S.E. Ukrasheniia podgortsevskogo tipa. In: Gavrilov, A.V. (red.). Problemy arkheologii Severnogo Prichernomoria.
Kherson, 1991, pp. 110-116.
Rassadin, S.E. 2005. Milogradskaia kultura: areal, khronologiia, etnos. Minsk.
Shelekhan, O.V. 2016. Klynkova zbroia skifskoho typu na terenakh Skhidnoievropeiskoho Lisostepu. Arkheolohiia i davnia istoriia
Ukrainy. 2 (19), pp. 179-188.
Shekun, A.V. 1995. Mogilnik milogradskoi kultury u s. Desnianka bliz Chernigova. Arkheolohichni starozhytnosti Podesennia.
Materialy istoryko-arkheolohichnoho seminaru, prysviachenoho 70-richchiu H.O. Kuznetsova. Chernihiv, pp. 152-158.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2102
Shovkoplias, H.M. 1958. Arkheolohichni pamiatky hory Kyselivky v Kyievi. Pratsi Kyivskoho derzhavnoho Istorychnoho muzeiu. 1,
pp. 133-157.
Shramko, B.A. 1998. Liubotinskoe gorodishche. Kharkov.
Shramko, B.A., Fomin, L.D., Solntsev, L.A. 1970. Tekhnika vyhotovlennia nastupalnoi zbroi iz zaliza y stali. Arkheolohiia. ХХІ-
ІІ, pp. 40-59.
Shramko, I.B. 1994. Razvitie kuznechnogo remesla u plemen basseinov Vorskly i Psla v skifskuiu epokhu. Drevnosti. 1, pp. 43-56.
Treister, M. 1999. The workshop of the gorytos and scabbard overlays. In: Reeder, E.D. (ed.). Scythian gold. treasures of ancient
Ukraine. New York, pp. 71-81.
Vinogradov, Yu.A. 2005. Bospor Kimmeriiskii. In: Marchenko, K.K. (red.). Greki i varvary Severnogo Prichernomoria v skifskuiu
epokhu. Sankt-Petersburg, pp. 211-276.
Yakovenko, E.V. 1965. Nekropol skifskoho chasu bilia m. Boryspil. Arkheolohiia. XVIII, pp. 150-160.
Zharov, G.V Zharova, T.N 2002. Arkheologicheskaia razvedka na Chernigovshchine. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 2000-
2001 rr. Kyiv, pp. 116-118.
Zhuravlev, D.V., Bykovskaia, N.V., Zheltikova, A.L. 2007. Svetilniki VI - pervoi poloviny III vv. do n. e. Kyiv, vol. 1.
|
| id | arheologia-com-ua-article-68 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:01:42Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/e0/6e000b31f80be2e30233b13b31d9b6e0.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-682020-01-19T08:44:50Z Scythian-Time Sword from Zamkova Hora in Kyiv (on the Materials of V.V. Khvoika Research) Меч скифского времени с Замковой горы в Киеве (по материалам исследований В.В. Хвойки) Меч скiфського часу iз Замкової гори у Києвi (за матерiалами дослiджень В.В. Хвойки) Shelekhan, Oleksandr V. Osypenko, Maksym S. Middle Dnieper region, Scythian time, sword. Среднее Поднепровье, скифское время, меч. Середнє Подніпров’я, скіфський час, меч. The sword from excavations provided by V.V. Khvoiko is published in this article. The artifact was found in the late 19th century at Zamkova Hora in the historical part of Kyiv. Its form reconstructed quite relatively. Due to extant fragments, it was a middle-size specimen with oval pommel and triangular (?) crossguard. Due to the analogous burial finds (Pereshchepyne, barrow 12; Staryi Merchyk, barrow 11), it is dated by the 4th c. BC. Region, where the sword was found, during the Scythian time was a borderland. Here lived peoples of the Pidhirtsi and Middle-Dnieper groups of Scythian archaeological culture of the forest-steppe. Besides the sword at the Zamkova Hora Pidhirtsi-type pottery fragments and grey-clay oil lamp of the late 5th – 4th c. BC were found. Therefore, it was assumed that at this locality Pidhirtsi settlement was situated. However, it should be noted that monuments’ topography do not inherent for settlements of this group. In general, chance finds of swords and daggers in Kyiv region were fixed both at high and low landscapes. At the valleys, they could occur not far away from the Pidhirtsi settlements or directly on their surface. Nevertheless, it shouldn’t be forgotten that a part of the chance finds could be remnants of the destroyed burials, which also had low topography. Due to mentioned thoughts, it is hard to interpret the sword from Zamkova Hora. It is only possible to assume that chance finds of the Scythian weaponry at the north of Middle Dnieper region probably belonged to nomads. В статье публикуется меч из раскопок В.В. Хвойки, обнаруженный в конце XIX века на Замковой Горе в историческом центре Киева. Первоначальная его форма восстанавливается с определенной долей вероятности. Судя по сохранившимся фрагментам, это образец средних размеров с овальным навершием и треугольным (?) перекрестием. Согласно находкам аналогичных экземпляров в погребениях (Перещепино, к. 12; Старый Мерчик, к. 11), он датируется IV в. до н. э. Регион, в котором был обнаружен меч, в скифское время был контактной зоной, где проживали носители памятников подгорцевской группы и среднеднепровского варианта скифской культуры. Примечательно, что кроме меча на Замковой Горе были обнаружены характерные фрагменты керамики, а также сероглиняный светильник конца V—IV вв. до н. э. Исходя из этого предполагалось, что в скифское время здесь функционировало подгорцевское поселение. Однако, топография памятника не характерна для древностей этой группы. Учитывая все вышесказанное, сложно с уверенностью интерпретировать меч с Замковой Горы. Можно лишь предположить, что с большей долей уверенности случайные находки скифского клинкового оружия на севере Среднего Поднепровья были утеряны кочевниками. Статтю присвячено публікації меча, що зберігається у фондах Національного музею історії України. Знахідка походить із розкопок В.В. Хвойки кінця ХІХ ст. на Замковій горі у Києві. За аналогіями з поховальних комплексів меч датується IV ст. до н. е. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019-06-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/68 10.15407/archaeologyua2019.02.095 Arheologia; No 2 (2019): Arheologia; 95-102 Археологія ; № 2 (2019): Археологія; 95-102 Археология; № 2 (2019): Arheologia; 95-102 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2019.02 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/68/65 |
| spellingShingle | Середнє Подніпров’я скіфський час меч. Shelekhan, Oleksandr V. Osypenko, Maksym S. Меч скiфського часу iз Замкової гори у Києвi (за матерiалами дослiджень В.В. Хвойки) |
| title | Меч скiфського часу iз Замкової гори у Києвi (за матерiалами дослiджень В.В. Хвойки) |
| title_alt | Scythian-Time Sword from Zamkova Hora in Kyiv (on the Materials of V.V. Khvoika Research) Меч скифского времени с Замковой горы в Киеве (по материалам исследований В.В. Хвойки) |
| title_full | Меч скiфського часу iз Замкової гори у Києвi (за матерiалами дослiджень В.В. Хвойки) |
| title_fullStr | Меч скiфського часу iз Замкової гори у Києвi (за матерiалами дослiджень В.В. Хвойки) |
| title_full_unstemmed | Меч скiфського часу iз Замкової гори у Києвi (за матерiалами дослiджень В.В. Хвойки) |
| title_short | Меч скiфського часу iз Замкової гори у Києвi (за матерiалами дослiджень В.В. Хвойки) |
| title_sort | меч скiфського часу iз замкової гори у києвi (за матерiалами дослiджень в.в. хвойки) |
| topic | Середнє Подніпров’я скіфський час меч. |
| topic_facet | Middle Dnieper region Scythian time sword. Среднее Поднепровье скифское время меч. Середнє Подніпров’я скіфський час меч. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/68 |
| work_keys_str_mv | AT shelekhanoleksandrv scythiantimeswordfromzamkovahorainkyivonthematerialsofvvkhvoikaresearch AT osypenkomaksyms scythiantimeswordfromzamkovahorainkyivonthematerialsofvvkhvoikaresearch AT shelekhanoleksandrv mečskifskogovremeniszamkovojgoryvkievepomaterialamissledovanijvvhvojki AT osypenkomaksyms mečskifskogovremeniszamkovojgoryvkievepomaterialamissledovanijvvhvojki AT shelekhanoleksandrv mečskifsʹkogočasuizzamkovoígoriukiêvizamaterialamidoslidženʹvvhvojki AT osypenkomaksyms mečskifsʹkogočasuizzamkovoígoriukiêvizamaterialamidoslidženʹvvhvojki |