Ліпний посуд Книшівського городища
Knyshivka hill-fort is one of the most extensively excavated archaeological sites of the Scythian period in Ukrainian forest-steppe zone. As a result of the research at 5660 m2, a representative collection of hand-made ceramics is obtained, among which pottery is the most mass category. An analysis...
Збережено в:
| Опубліковано в: | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Випуск: | 1 |
| Сторінки: | 91-101 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/7 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824383319310336 |
|---|---|
| author | Peliashenko, Kostiantyn Yu. Havrysh, Petro Ya. |
| author_facet | Peliashenko, Kostiantyn Yu. Havrysh, Petro Ya. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Kostiantyn Yu. Peliashenko",
"institution": "M.F. Sumtsov Historical Museum of Kharkiv",
"orcid": ""
},
{
"author": "Petro Ya. Havrysh",
"institution": "V.H. Korolenko National Pedagogical University of Poltava",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Peliashenko, Kostiantyn Yu. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 101 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 91 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2019-11-21T13:44:43Z |
| description | Knyshivka hill-fort is one of the most extensively excavated archaeological sites of the Scythian period in Ukrainian forest-steppe zone. As a result of the research at 5660 m2, a representative collection of hand-made ceramics is obtained, among which pottery is the most mass category. An analysis of hand-made ceramics from Knyshivka hill-fort is presented in this paper. It includes the description of morphology and ornamentation, the typology, the statistical data and their comparison with the materials from the excavations at synchronous sites on the neighbouring territories within the forest-steppe of the Dnipro and Donets Rivers basins. The hill-fort’s habitants used quite a wide set of vessels during the Scythian period: pots, jars, pouring vessels, bowls, dippers, mugs, cups, large pots, jugs, and small-size vessels. By its variation and morphology, this ceramic complex is fully identical to the ceramic types from the systematically excavated archaeological sites in the forest-steppe of the Dnipro and Donets region of the period from the second half of the 6th century to the 4th century BC. Based on this fact, it is possible to speak of single ceramic traditions of the population of Scythian period settling the basins of the Vorskla, Psel, Sula, and Siverskyi Donets Rivers whose appearance on this territory is related to several migration waves from the forest-steppe of the Dnipro River right bank region. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2018.01.091 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:01:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 91
Публікації
археологічних матеріалів
© К.Ю. Пеляшенко, П.Я. Гавриш, 2018
К.Ю. Пеляшенко, П.Я. Гавриш *
ЛІПНИЙ ПОСУД КНИШІВСЬКОГО ГОРОДИЩА
УДК: 904.23 (477.53) “6383”
* ПЕЛЯШЕНКО Костянтин Юрійович — кандидат
історичних наук, старший науковий співробітник
Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцо-
ва, kpelasenko@gmail.com
ГАВРИШ Петро Я кимович — кандидат історич-
них наук, доцент кафедри історії України Полтав-
ського національного педагогічного університету
ім. В.Г. Короленка, petro.gavrysh@gmail.com
Публікація присвячена характеристиці комплексу ліпно-
го посуду з розкопок Книшівського городища — археоло-
гічної пам’ятки скіфського часу в лісостеповій частині
басейну р. Псел.
К л ю ч о в і с л о в а: скіфський час, ліпний посуд, Книшів-
ське городище Дніпро-Донецький Лісостеп.
Книшівське городище — відоме у науковому
колі археологів. Це одна з найбільш дослідже-
них пам’яток скіфського часу в українському
Лісостепу: загальна розкопана площа її на сьо-
годні складає 5660 м2. Городище розташоване у
середній течії басейну р. Псел на території Га-
дяцького р-ну Полтавської обл. та займає край
високого плато правого корінного берега цієї
річки, а також частково вузький мис зі стрім-
кими схилами (Гавриш 2000, с. 51). Масштаб-
ність оборонних споруд, географічне розташу-
вання і склад археологічного матеріалу, вияв-
леного під час розкопок, дозволяють говори-
ти, що пам’ятка могла виконувати функції ад-
міністративного центру певного племінного
об’єднання, найближчої округи пам’яток ба-
сейну Псла.
Перший опис городища скіфського часу
біля с. Книшівка навів М.О. Макаренко (Ма-
каренко 1917, с. 2), коротка інформація про
пам’ятку також міститься в праці В .Г. Л яско-
ронського (Ляскоронский 1907, с. 168). Пер-
ші археологічні розкопки на городищі прове-
ла В .А. Іллінська в 1954 р. (Ильинская 1957,
с. 243—244). Було закладено розкоп у вигляді
траншеї довжиною 52 м через зольник, що роз-
ташований у центрі городища, а також три не-
великі розкопи-шурфи, площею 72, 54 і 10 м2;
також було знято план та виміряно площу. З
1988 по 1993 рр. масштабні розкопки Кни-
шівського городища здійснювала експедиція
Полтавського педінституту під керівництвом
П.Я. Гавриша, основні результати дослідження
викладені у монографії автора, а також у ряді
статей (Гавриш 2000).
Отже, результати розкопок Книшівського
городища вже знайшли своє відображення в
наукових публікаціях, втім ще не всі матеріали
проаналізовано в повному обсязі. Передусім,
це стосується ліпного посуду, який є найма-
совішою категорією предметів матеріальної
культури. В монографії, присвяченій архео-
логічним пам’яткам скіфського часу басей-
ну р. Псел, автором, зокрема, було зазначено
«...характеристика не ставить за мету прослід-
кувати типологічний розвиток форм та орна-
ментації місцевого посуду — це робота дуже
трудомістка і вимагає окремого спеціального
дослідження та застосування певних методів»
(Гавриш 2000, с. 92—93). Були намічені лише
загальні риси кераміки скіфського часу на Се-
редньому Пслі. Не отримав керамічний комп-
лекс і широкого ілюстративного висвітлення.
Тому вирішено знов повернутися до цих ма-
теріалів, які і досі залишаються найбільш ета-
лонним комплексом для пам’яток Попсілля.
Завдання цього дослідження такі: окре-
мий розгляд керамічного комплексу Книшів-
ського городища, характеристика морфології
і орнаментації, типологія і статистичні дані,
з метою характеристики місцевих гончарних
традицій і порівняння їх з матеріалами розко-
пок синхронних пам’яток сусідніх територій в
межах Дніпро-Донецького Лісостепу, проана-
лізованих одним з авторів статті за єдиною ме-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 192
тодикою. Морфологічна характеристика ке-
рамічного комплексу основана на методиці
побудови типологічних рядів. Для типології
враховувались цілі і археологічно цілі профі-
лі, фрагменти посудин, за якими можна вста-
новити необхідні параметри. Основний прин-
цип типології побудований на морфологічних
відмінностях окремих частин посуду. В сього,
серед матеріалів розкопок Книшівського го-
родища нами враховано 2428 фрагментів ліп-
ного посуду (розкопки В.А. Іллінської 1954 р. і
П.Я. Гавриша 1988—1993 р.) 1, за якими можна
визначити групу посуду, тип, вид орнаментації
або її відсутність.
Весь посуд Книшівського городища за
функціональністю ми поділяємо на наступні
групи: горщики, банки, посудини зі зливом,
миски, черпаки, кухлі, кубки, корчаги, глечи-
ки і глекоподібні посудини, малі посудини.
Найбільш масовою групою ліпного посу-
ду є кухонний (горщики і банки): цілі форми і
фрагменти вінець складають 76,2 % від загаль-
1 Матеріали розкопок В .А. Іллінської зберігаються в
наукових фондах Інституту археології НАН України;
матеріали розкопок П.Я. Гавриша — в фондах Наці-
онального музею-заповідника українського гончар-
ства в Опішному
ної кількості врахованих у цій вибірці предме-
тів. Н аступною за кількістю групою є миски
(17,4 %). Ще меншою кількістю представлені
глечики (3,7 %) і малі посудини (1,6 %). Інші
групи: посудини зі зливом, черпаки, кухлі,
кубки та корчаги відомі в дуже малій кількості
фрагментів (від 0,05 до 0,3 %) (табл. 1).
Представлена нижче типологія ліпного по-
суду була розроблена К.Ю. Пеляшенком на
основі аналізу керамічних колекцій ліпно-
го посуду з пам’яток скіфського часу Дніпро-
Донецького Лісостепу (Пеляшенко 2014а). Це
надає можливість зіставлення матеріалів різ-
них пам’яток, систематизованих за єдиним
принципом, та на основі цього співставлення
створити площину для висновків етнокультур-
ного характеру.
Типологія ліпного посуду
Горщики — посуд витягнутих пропорцій (висо-
та більша за діаметр) з профільованим тулубом,
виділеними вінцями і шийкою. Для типоло-
гії використано 752 фрагменти верхніх частин,
археологічно цілих профілів та цілих форм, що
дають інформацію про загальний абрис і мож-
ливість віднесення до певного типу або варіан-
ту. Всі інші, дрібні і не інформативні для виз
начення морфології фрагменти вінець горщи-
ків, враховувались для характеристики орна-
ментації. При розробці типології горщиків
було застосовано «програму формалізовано-
статистичної обробки кераміки», розроблену
В.Ф. Генінгом (Генинг 1992). Згідно скороченої
програми враховуються всі профільовані верх-
ні частини посудин, що зберегли профіль до
найбільшого розширення тулуба і дають змо-
гу визначити його діаметр. Способом вимірю-
вання відносної величини визначалися «по-
кажчики форм», серед яких типоутворюючим
виявився покажчик опуклості плічка (ФЖ, за
В.Ф. Генінгом), що вказують на загальну кон-
фігурацію (пропорцію) верхньої частини посу-
ду (Генинг 1992, с. 48—52). За профілем верх-
ньої частини серед ліпних горщиків розрізня-
ється п’ять типів.
Період
Групи посуду (цілі форми, фрагменти)
ВсьогоГорщики/
банки
Посудини
зі зливом
Миски
Чер-
паки
Кухлі Кубки
Кор
чаги
Глечики/
глекоподібний
посуд
Малі по-
судини
Середина VI—
ІV ст. до н. е.
76,2 %
1850
0,3 %
7
17,4 %
422
0,2 %
4
0,3 %
7
0,05 %
1
0,3 %
7
3,7 %
92
1,6 %
38
100 %
2428
Таблиця 1. Розподілення груп ліпного посуду з розкопок Книшівського городища
Рис. 1. Ліпний посуд Книшівського городища: горщи-
ки типу 1
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 93
Тип 1 — слабо профільовані горщики (покаж-
чик ФЖ – 0,08—0,2), з широким горлом, окру-
глим або трохи витягнутим бочкопобідним тулу-
бом (рис. 1). Цей тип серед матеріалів розкопок
Книшівського городища складає 29 % від загаль-
ної кількості цілих і фрагментів верхніх частин
горщиків (табл. 2). За різновидом вигину вінця
виділено три варіанти: 1) з плавно відігнутими
вінцями і вираженою широкою шийкою (14,4 %;
рис. 1, 1—5); 2) з короткими слабо відігнути-
ми вінцями і короткою шийкою (14,1 %; рис. 1,
6—10); 3) з широким горлом та сильно відігнутим
краєм, так що діаметр вінець перевищує найбіль-
ший діаметр тулуба (0,5 %; рис. 1, 11—14).
Тип 2 — горщики з середньопрофільованим
тулубом (покажчик ФЖ – 0,21—0,33), з більш
звуженою, ніж у попередньому типі, шийкою
та округлим тулубом (рис. 2). Серед загальної
кількості фрагментів кухонного посуду цей
тип складає 24,3 % (табл. 2).
Тип 3 — посудини з розвиненим профілем
корпусу (покажчик ФЖ – 0,34—0,70) і дугопо-
дібною у перетині шийкою (рис. 3). Цей най-
більш розповсюджений тип горщиків на Кни-
шівському городищі складає 42,8 % (табл. 2). За
способом оформлення вінець та шийки можна
виділити два варіанти: 1) з плавно відігнути-
ми вінцями та вираженою шийкою, що пере-
ходить у високе плече профільованого тулубу
з найбільшим розширенням у верхній, рідше
середній частині (рис. 3, 1, 3, 4, 7—9); 2) з різ-
ко відігнутими вінцями та короткою шийкою,
що майже одразу переходить у профільований
тулуб, найбільше розширення якого завжди у
верхній частині (рис. 3, 2, 5, 6).
Тип 4 — профільовані горщики (покажчик
ФЖ – 0,5—0,8) з прямим та різко відігнутим
розтрубоподібним горлом, короткою ший-
кою, високими та округлими плічками (рис. 4,
1—10). Ця форма складає невелику частку ку-
хонного посуду, всього 2,9 % (табл. 2).
Тип 5 — горщики з розвиненим профілем
корпусу (покажчик ФЖ – 0,35—0,80), з верти-
кальним або дещо нахиленим назовні горлом
(т. зв. «комірцеві») (рис. 4, 11—12). Н айбільш
рідкісна форма, яка представлена на городищі
тільки двома фрагментами (0,3 %) (табл. 2).
До кухонного посуду також віднесені банки —
посудини без вираженої шийки та вінець, за за-
гальними пропорціями, об’ємом, характером
Таблиця 2. Розподілення типів кухонного посуду (горщики та банки) з розкопок Книшівського городища
Тип 1
2
3
4 5
Банки
Всього
Варіант 1 2 3 1 2 1 2
Середина VI—ІV ст.
до н. е.
14,4 %
109
14,1 %
107
0,5 %
4
24,3 %
184
36,1 %
273
6,7 %
51
2,9 %
22
0,3 %
2
0,4 %
3
0,3 %
2
100 %
757
Рис. 2. Ліпний посуд Книшівського городища: горщи-
ки типу 2
Рис. 3. Ліпний посуд Книшівського городища: горщи-
ки типу 3
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 194
обробки поверхні не відрізняються від горщиків.
Банки виявлені у невеликій кількості (0,7 %), се-
ред яких за абрисом тулубу виділяється два ва-
ріанти: 1) з вертикальними або трохи випукли-
ми стінками з прямими вінцями (рис. 4, 13); 2)
з бочкоподібною формою тулубу та увігнутою
верхньою частиною (рис. 4, 14—15).
Більшість фрагментів кухонного посуду має
орнаментацію у верхній частині. Для характерис-
тики видів декорування використано систему ко-
дування, розроблену Б.А. Шрамком для пам’яток
раннього залізного віку Східної Європи (Шрам-
ко 1983, табл. 55). Під час аналізу враховувались
усі фрагменти верхніх частин, всього 1851 екз.
(табл. 3). Способи нанесення орнаментації на
кухонний посуд у пам’ятках Дніпро-Донецького
Лісостепу скіфського часу досить одноманітний,
здебільшого це відбитки пальців або нігтів, від-
тискання прямого предмету типу палички, про-
колювання або наколювання, наліпний або від-
тягнутий пружок та їх різноманітні поєднання.
Не мали орнаменту лише 5,5 % фрагментів.
Найбільш поширеним різновидом деко-
рування кухонного посуду Книшівського го-
родища є пальцеві вдавлення по краю у по-
єднанні з наскрізними проколами, що скла-
дають 55,5 %. Н а другому місці за кількістю
стоять вінця, прикрашені насічками по краю
в поєднанні з проколами (16 %), загалом,
фрагментів прикрашених насічками у різних
поєднаннях 18,15 % (рис. 1, 8; 2, 3, 5, 11, 15;
3, 2, 3; 4, 1, 2). Значна кількість вінець, орна-
ментованих окремо пальцевими вдавлен-
нями по краю (9,3 %) або тільки наскрізни-
ми проколами (7,6 %; рис. 1, 1—3, 11; 3, 6; 4,
3). Досить незначною кількістю представле-
ний вид орнаментації наліпним пружком — у
поєднанні з іншими видами декорування він
складає всього 1,35 % (рис. 2, 3—4, 9—10). Всі
інші види не перевищують 1 %.
В окрему групу виділено посуд зі зливом —
посудини витягнутих пропорцій (довжина
більша за діаметр), на вінцях яких є жоло-
боподібний носик, що слугував для зливу рі-
дини (рис. 4, 16). Нами враховано всього сім
фрагментів (0,3 %), всі вони не орнаментова-
ні, мали профільований корпус з вираженою
шийкою і відігнутими вінцями.
До групи мисок віднесені предмети столово-
го посуду відкритого типу, у яких діаметр верх-
ньої частини перевищує загальну висоту. Це
друга за кількістю група ліпного посуду після
горщиків, що представлена 17,4 % в кераміч-
ному комплексі городища (табл. 1). Виразною
Рис. 4. Ліпний посуд Книшівського городища: горщи-
ки типів 4 (1—10) та 5 (11—12), банки (13—15), посуд з
носиком для зливу (16)
Період
Вид орнаменту
А1 А3 Б1 Б2 Б5 Б6 Б7 Б9 Б10 Б21 Б23 Б24
Середина VI—
ІV ст. до н. е.
9,3 %
173
0,1 %
2
7,6 %
140
55,5 %
1028
0,1 %
2
0,2 %
4
1,8 %
34
1,9 %
35
16 %
297
0,2 %
4
0,05 %
1
0,05 %
1
Таблиця 3. Розподілення видів орнаментації кухонного посуду (горщики та банки) з розкопок Книшівського городища
Рис. 5. Ліпний посуд Книшівського городища: миски
типів 1 (1—11) та 2 (12—18)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 95
Період
Вид орнаменту
А1 А3 Б1 Б2 Б5 Б6 Б7 Б9 Б10 Б21 Б23 Б24
Середина VI—
ІV ст. до н. е.
9,3 %
173
0,1 %
2
7,6 %
140
55,5 %
1028
0,1 %
2
0,2 %
4
1,8 %
34
1,9 %
35
16 %
297
0,2 %
4
0,05 %
1
0,05 %
1
ознакою для цієї групи посуду є оформлен-
ня верхньої частини — бортика та загальний
абрис корпусу. За способом оформлення бор-
тика розрізняємо шість типів.
Тип 1 — з конічним або округло-конічним
корпусом та різко загнутим під гострим кутом
невеликим краєм, що у більшості випадків за-
гострений або заокруглений (складає 9,7 % від
загальної кількості фрагментів мисок; рис. 5,
1—11). Тип 2 — з конічним, округло-конічним
корпусом та різким ребром-перегином у верх-
ній частині (т.зв. «ребристі» або «гостроребер-
ні»), із загнутим краєм, що має пласко-зрізане,
округлене, рідше загострене закінчення (2,8 %;
рис. 5, 12—18). Тип 3 — з округлим корпу-
сом і плавно загнутим, округленим, пласким
або закругленим краєм (т. зв. «напівсферич-
ні») (8,8 %; рис. 6, 1—12). Тип 4 — з округлим,
округло-конічним корпусом та вертикально по-
ставленим бортиком, рідше з невеликим нахи-
лом усередину (т. зв. «миски відкритого типу»),
край якого округлений або пласко-зрізаний
(9,7 %; рис. 6, 13—15). Тип 5 — з прямими кра-
ями та конічним або округло-конічним корпу-
сом (т. зв. «конічні миски») (0,5 %; рис. 6, 16—
18). Тип 6 — миски округлої, рідше округло-
конічної форми корпусу з різко загнутою під
прямим кутом закраїною (рис. 7). Це найбільш
розповсюджений тип, який складає 68,5 % всіх
фрагментів мисок (табл. 4). За способом оформ-
лення закраїни виділено три умовні варіанти:
1) з різко загнутою до середини закраїною, що
є найбільш поширеним варіантом (рис. 7, 1, 2,
4—6, 8, 9, 11, 12, 14, 16, 17, 19—23, 25, 26, 28); 2)
з виділеною закраїною і до середини і назовні
(рис. 7, 3, 7, 10, 13, 15, 24, 27, 29); 3) з різко за-
гнутою назовні закраїною (рис. 7, 18).
Щодо орнаментації мисок, то вона була за-
фіксована лише на двох фрагментах: в одному
випадку це наколювання з середини (рис. 6,
12), у другому — косі насічки по зовнішньому
краю (рис. 7, 8).
Невеликою кількістю представлені фрагмен-
ти корчаг (0,3 % від загальної кількості врахова-
них фрагментів посуду; табл. 1). Вони мають ве-
ликий діаметр корпусу і значну товщину стінки
(1,0—2,0 см), як правило, більше ніж у горщи-
ків. Поверхня або добре загладжена, або лис-
кована. За загальними пропорціями всі відомі
корчаги можна віднести до одного типу — гор-
щикоподібних, що мають дугоподібний вигин
вінець з сильно розвиненим профілем (рис. 8, 1,
4—6). Частина вінець має на краю підтрикутне у
перетині потовщення. Окрім вінець, серед ма-
теріалів є фрагмент лискованої стінки корчаги,
прикрашений геометричними композиціями
(рис. 8, 3). Подібний різьблений орнамент ха-
рактерний для передскіфського, жаботинсько-
го періоду, основні елементи якого формувались
під впливом культури Басарабь-Шолданешть,
та продовжував практикуватися в ранньоскіф-
ський час. Також виявлено фрагмент лискова-
ної стінки корчаги з широкою ручкою, оваль-
ною у перетині, яка прикрашена п’ятьма верти-
Вид орнаменту
ВсьогоБ25 В1 В2
В3 В4 В23 В25 В27
К1
0,1 %
2
0,05 %
1
0,9 %
17
0,1 %
2
0,1 %
2
0,05 %
1
0,05 %
1
0,1 %
2
5,5 %
102
100 %
1851
Рис. 6. Ліпний посуд Книшівського городища: миски
типів 3 (1—12), 4 (13—15) та 5 (16—18)
Рис. 7. Л іпний посуд Книшівського городища:
миски типу 6
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 196
кальними канелюрами (рис. 8, 2). Подібні ручки
також знаходять аналогії серед старожитностей
культури Басарабь-Шолданешть (Кашуба 2000,
рис. 10, 2, 7).
У значно більшій кількості виявлено фраг-
менти глеків — високий ліпний посуд зі зву-
женим та високим горлом, відігнутим назовні
вінцем та округлим або овальним корпусом
(рис. 9). У матеріалах Книшівського городища
відомий лише один археологічно цілий глечик
із розкопок В.А. Іллінської. Серед інших груп
ліпного посуду за кількістю глечики займають
третє місце і складають 3,7 % (табл. 1). Глечи-
ки з’являються в гончарній традиції населення
скіфського часу Дніпро-Донецького Лісостепу
в V ст. до н. е. і набувають поширення в кін-
ці V—IV ст. до н. е. (Пеляшенко, Гречко 2011,
с. 77). За аналогіями з цілими формами інших
пам’яток, ця група посуду могла виготовляти-
ся без ручки, з однією або двома ручками. Різ-
ним могло бути і кріплення ручки: найбільш
поширеним різновидом є невелика петлепо-
дібна ручка, що кріпилася на плічках посуди-
ни і часто прикрашалася різьбленим або кане-
льованим орнаментом (рис. 9, 21—24), однак,
відомі і одиничні фрагменти високих ручок,
що кріпилися від вінець до плічка (рис. 9, 3).
Також є певні відмінності в оформленні вінець
та горловини ліпних глечиків. Серед варіантів
оформлення горловини глеків: 1) циліндричні
з вертикальними стінками (рис. 9, 2, 4, 6, 9, 14);
2) розтрубоподібні з різко відігнутими прями-
ми стінками (рис. 9, 11, 13, 17, 18, 20); 3) дуго-
подібні, з плавно відігнутими стінками (рис. 9,
1, 3, 7, 8, 10, 12, 15, 16). За оформленням краю
горловини виділяються наступні різновиди: 1)
підтрикутний у перетині, горизонтально зріза-
ний назовні край, іноді із закраїною до серед-
ини (рис. 9, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 13, 14, 20); 2) з неве-
ликим підтрикутним потовщенням краю, ско-
шеним до середини або назовні (рис. 9, 1, 10,
15—19); 3) без потовщення, із заокругленими
вінцями (рис. 9, 3, 8, 12).
Серед матеріалів Книшівського городища
можна виокремити кілька фрагментів черпаків.
За характером обробки поверхні вони більш
якісні, добре загладжені і трохи підлисковані,
мають чорний колір. Втім вони відрізняються
Рис. 8. Л іпний посуд Кни-
шівського городища: кор-
чаги (1—6), черпаки (7—10),
кубок (11), кухлі (12—13)
Тип
1 2 3 4 5
6
Всього
Варіант 1 2 3
Середина VI—ІV ст. до н. е. 9,7 %
41
2,8 %
12
8,8 %
37
9,7 %
41
0,5 %
2
58,3 %
246
8,8 %
37
1,4 %
6
100 %
422
Таблиця 4. Розподілення типів мисок з розкопок Книшівського городища
Рис. 9. Ліпний посуд Книшівського городища: глечики
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 97
від ретельно залискованої поверхні черпаків
ранньоскіфського часу, відомого на пам’ятках
басейну р. Ворскла. Всього зафіксовано чоти-
ри фрагменти. Два з них — це профілі ємнос-
тей відкритого типу, у яких діаметр приблиз-
но в два рази більший за висоту, слабо профі-
льовані вінця плавно вигнуті назовні (рис. 8,
7, 10). Один фрагмент вінець з частиною руч-
ки, за яким можна припустити, що це був гли-
бокий кухлеподібний черпак (рис. 8, 8). Один
фрагмент ручки овальної у перетині, що пере-
ходить у широку чашечку (рис. 8, 9).
З певною долею імовірності, один фраг-
мент невеликої посудини віднесено до кубків.
За профілем він схожий на невеликі горщи-
ки, має слабопрофільований тулуб з виділе-
ною шийкою і відігнутими вінцями, однак від-
різняється характером обробки поверхні, що
ідентична описаним вище фрагментам черпа-
ків та, можливо, мав округле дно (рис. 8, 11).
До групи кухлів віднесено невеликі посуди-
ни видовжених пропорцій, що мають одну руч-
ку (рис. 8, 12, 13). Їх кількість невелика і скла-
дає загалом з врахованих у типології фрагментів
всього 0,3 % (табл. 1). Всі вони мають горщико-
подібний корпус (зі звуженою короткою ший-
кою, відігнутими вінцями) та ручку, овальну
або округлу у перетині, що кріпиться від вінця
до тулубу в місці найбільшого діаметру.
В окрему групу виділено посудини малих роз-
мірів, виготовлені, як правило, з одного або кіль-
кох шматків глини (рис. 10). Н айчастіше вони
повторюють форму інших груп ліпного посуду
(горщиків, мисок, банок, глеків), являючись їх
зменшеними копіями, однак не можуть повно-
цінно виконувати функції своїх повнорозмірних
прототипів. Слід також відрізняти посудини ма-
лих розмірів, які мали утилітарне призначення,
від мініатюрних ліпних форм (культові посудин-
ки), що пов’язують з культовою практикою лісо-
степового населення скіфського часу (Шрамко
1985, с. 29). У керамічному комплексі Книшів-
ського городища посудини малого розміру скла-
дають невелику частку — 1,6 % (табл. 1). Серед
них слід розрізняти кілька відділів:
1. Малий посуд-горщики — профільовані
посудини закритого типу висотою до 12—15 см
(рис. 10, 1—11). Горщики найбільш поширені
серед цієї групи. Більша частина фрагментів
верхніх частин не має орнаментації, а ті що ма-
ють — повністю повторюють орнамент кухон-
них горщиків: пальцеві вдавлення, проколю-
вання, насічки по краю.
2. Малий посуд-мисочки — відкриті посу-
дини з діаметром верхньої частини 6,0—12 см
(деякі зразки до 15 см). Серед мисочок є кілька
варіантів: конічної форми з прямими стінками
(рис. 10, 13—15); з округлою формою корпусу,
загнутим або вертикально поставленим краєм
(рис. 10, 12); з відхиленими назовні краями
(рис. 10, 18); мисочки на високому кільцевому
піддоні (рис. 10, 16, 17).
3. Малий посуд-баночки — невеликі посу-
дини, що мають прямі, або округлі, загнуті до
середини стінки, загальна їх висота дорівнює
або перевищує діаметр вінець (рис. 10, 19). Ві-
домі тільки одиничні фрагменти.
4. Малий посуд-глечики мають звужену ви-
ділену шийку, таким чином імітують великі
глеки (рис. 10, 20).
Аналіз ліпного посуду
У цілому, протягом скіфського часу мешканця-
ми Книшівського городища використовував-
ся широкий набір різноманітних керамічних
форм різного функціонального призначення.
Цей набір є типологічно близьким до кераміч-
них комплексів інших поселенських пам’яток
лісостепової частини межиріччя Дніпра і Сі-
верського Дінця другої половини VI—IV ст. до
н. е. Саме цим часом можна датувати колекцію
розкопок Книшівського городища. Знахідки,
що належать до ранньоскіфського часу (дру-
гої половини VII — початку VI ст. до н. е.) оди-
ничні. Це два дволопатевих бронзових вістря
стріл, виявлені у валу городища (Гавриш 1989,
с. 4—5). Ще одне архаїчне дволопатеве вістря
стріли, виявлене в комплексі (яма 24), проте в
Рис. 10. Ліпний посуд Книшівського городища: посу-
дини малих розмірів
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 198
цьому ж комплексі виявлено втулку залізного
дротика (Гавриш 1988, с. 25—26). Цей вид зброї
набуває поширення тільки в кінці V—IV ст. до
н. е., і тільки одиничні випадки зафіксовані в
поховальних комплексах першої половини —
середини VI ст. до н. е. і V ст. до н. е. (Мелюко-
ва 1961, с. 44—45). Також до архаїчного періо-
ду можна віднести два предмети з кістки: вор-
ворку та пряжку-пронизку від кінської вузди,
верхня межа побутування яких визначається
серединою VI ст. до н. е. (Іллінська 1954, с. 247,
рис. 7, 8; Гавриш 2000, с. 216, рис. 33, 41; Моги-
лов 2008, с. 70). Випадки виявлення предметів,
що «пережили свій час» у нашаруваннях і комп-
лексах більш пізнього періоду, для старожит-
ностей скіфського часу є нормальним явищем.
Так, стріли, предмети кінської вузди ранньо
скіфського часу (іноді і передскіфського) вияв-
лені на Люботинському, Басівському, Східному
Більському городищах. Утім, за сукупністю всіх
знахідок (зокрема і античних матеріалів), вияв-
лених у нижніх горизонтах і найбільш ранніх
комплексах, життя на цих пам’ятках почина-
ється не раніше другої—третьої чверті VI ст. до
н. е. (детальніше див.: Пеляшенко 2014, с. 161—
162). А рхаїчні вістря стріл є і серед сагайдач-
них наборів поховань середньоскіфського пе-
ріоду (Шрамко 2016, с. 270—279). У матеріалах
Книшівського городища, як було сказано вище,
знахідки архаїчного часу одиничні. Основна ж
маса знахідок (предмети озброєння, кінської
вузди, господарський інвентар, прикраси, анти-
чна тарна і столова кераміка) датуються другою
половиною VI—IV ст. до н. е., при чому більша
їх частина — пізнім періодом — кінцем V—IV
ст. до н. е., що підтверджують і наші статистич-
ні підрахунки співвідношення типів ліпної ке-
раміки. У нижніх культурних нашаруваннях го-
родища, що за логікою можуть пов’язуватися з
початковим періодом освоєння пам’ятки, ви-
явлені датуючі артефакти V—IV ст. до н. е. На-
приклад, антична монета 336—323 рр. до н. е.
була знайдена на глибині 1,4 м у культурному
шарі під валом, майже на материковому ґрун-
ті. На 0,5—1,0 м від монети, приблизно на тій
же глибині було знайдено два розвали античних
амфор, дата яких визначається не раніше серед-
ини V ст. до н. е. (Гавриш 1991, с. 92, 94, рис. 53).
Втім, не виключено, що більш архаїчні шари на
городищі все ж таки можуть бути присутні, про-
те досі вони не були досліджені.
Розмежування керамічного комплексу по
хронологічним групам в межах середини VI—
IV ст. до н. е. має певні складнощі. Кількість ар-
хеологічних комплексів, у яких знайдено да-
туючі предмети, дуже мала, відповідно і кіль-
кості фрагментів ліпного посуду замало для
проведення порівняльної характеристики. Н е
дала позитивного результату і спроба розріз-
нення матеріалу з культурного шару за глибина-
ми: датовані артефакти пізньоскіфського періо-
ду присутні як у верхніх нашаруваннях, так і на
рівні поховального ґрунту, як це вже було пока-
зано вище на прикладі монети. Тому нами вирі-
шено дати загальний аналіз керамічного комп-
лексу без розділення на хронологічні групи.
За своїм різновидом і морфологією ліпний
посуд Книшівського городища — повністю
ідентичний типам кераміки синхронних посе-
ленських пам’яток Дніпро-Донецького Лісосте-
пу, на яких проводились дослідження великими
площами: Басівське, Л юботинське, Караван-
ське, Циркунівське, Східне Більське городище,
городище в уроч. Городище і Полкова Микитів-
ка, поселення Шовкова, Островерхівка, Ново-
селівка, Саржин Я р (Іллінська 1965, с. 60—66;
Моруженко 1988, с. 45—48; Пеляшенко 2006;
2007; 2008; 2014, с. 32—94; Шрамко 1983).
Загальним для всіх поселенських пам’яток є
переважання у керамічних наборах горщиків,
відсоток яких збільшується від ранньоскіфсько-
го часу до IV ст. до н. е. Якщо для архаїчних від-
кладень характерне переважання горщиків зі
слабо профільованим корпусом (тип 1), а також
вищий відсоток банок (до 14 %), то в середньо-
скіфський період їх кількість зменшується пе-
редусім за рахунок поширення горщиків із се-
редньопрофільованим і сильно профільованим
тулубом (типи 2 і 3), останній у нашаруваннях
кінця V—IV ст. до н. е. є переважаючою формою
кухонного посуду. З кінця VI — початку V ст. до
н. е. з’являються профільовані горщики з розтру-
боподібними і комірцевими вінцями (тип 4 та 5).
Зміни відбулися і в традиції декорування кухон-
ного посуду: в середньоскіфський період орна-
ментація горщиків наліпним пружком стає дуже
рідкісною, замість цього практикується відтягну-
тий пружок, що розміщується вже не на шийці, а
на верхньому краї вінець, який теж не набув зна-
чного поширення. Абсолютно для всіх поселень
Дніпро-Донецького Лісостепу в кінці VI—IV ст.
до н. е. домінуючим видом орнаменту є пальцеві
вдавлення по краю з наскрізними проколами.
Друге місце серед наборів посуду завжди
складають миски, однак кількість їх не переви-
щує 21 % від загальної ваги врахованих фраг-
ментів. Найбільш поширеними формами у на-
шаруваннях VI—V ст. до н. е. є ребристі миски
та з плавно загнутим до середини краєм (типи 2
і 3). В кінці V—IV ст. до н. е. переважаючим ти-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 99
пом у всіх без винятку керамічних комплексах
стають миски з округлим тулубом і загнутою під
прямим кутом закраїною (тип 6), яких на Кни-
шівському городищі найбільше. Л окальні від-
мінності простежені лише на пам’ятках басейну
Сули у декоруванні (Басівське, Свиридівське,
Глинське городища), де значний відсоток (до
25 %) мисок прикрашався наколюванням зсе-
редини або наскрізними проколами.
Протягом другої половини VI — початку
V ст. до н. е. відбуваються не тільки кількісні,
але і якісні зміни в гончарній традиції населен-
ня Дніпро-Донецького Л ісостепу. Згасає тра-
диція використання лискованого столового і
тарного посуду, з керамічних наборів зникають
черпаки і округлодонні кубки, корчаги з біко-
нічним тулубом і великі казаноподібні миски.
Однак одиничні фрагменти цих типів посуду
ще трапляються в матеріалах другої половини
VI — першої половини V ст. до н. е. Натомість,
у цей же час з’являється нова керамічна фор-
ма. Передусім, це ліпні глеки, що часто мають
одну або дві ручки, які зазвичай прикраше-
ні канельованим або різьбленим орнаментом,
водночас з’являються і кухлі. З кінця VI ст. до
н. е. для всіх поселенських пам’яток регіону ха-
рактерне широке використання посудин мало-
го розміру, що повторюють форми повнороз-
мірних горщиків, банок, мисок, глеків.
Висновки
На основі такого зіставлення матеріалів мож-
на сказати, що керамічний комплекс Книшів-
ського городища має єдині генетичні корені з
місцевою керамікою інших пам’яток лісосте-
пової частини басейнів річок В орскли, Сули і
Сіверського Дінця. Стверджувати, що гончар-
ні традиції населення скіфського часу Дніпро-
Донецького Лісостепу пов’язані з автохтонним
населенням бронзового віку, сьогодні в нас не-
має яких-небудь підстав. Загальний склад і осно-
вні риси ліпного посуду, що на думку переваж-
ної більшості археологів, є одним з надійних ет-
ноіндикаторів, не має коріння у місцевих куль-
турах пізньої і фінальної бронзової доби. Аналіз
керамічних колекцій цього регіону і порівнян-
ня з сусідніми територіями вказує на єдине дже-
рело походження традиції — Дніпровське Лісо-
степове Правобережжя, що пов’язано з кілько-
ма хвилями міграцій населення на лівий берег
Дніпра 2. По-перше, це склад наборів посуду, се-
2 Характеристика ліпного посуду передскіфського і
скіфського часу Дніпровського Лісостепового Пра-
ред яких є миски, корчаги і корчагоподібні по-
судини, черпаки, кубки. По-друге, це морфоло-
гічна відповідність: майже всі виділені типи ми-
сок мають аналогії серед старожитностей жабо-
тинського періоду, те саме стосується черпаків,
корчаг, що в другій половині VI ст. до н. е. ма-
ють більш спрощені форми і гіршу якість лис-
кування поверхні. Горщики зі слабо профільо-
ваним тулубом так само відомі в жаботинських
старожитностях. По-третє, ми можемо спосте-
рігати часову зміну в традиції виготовлення ліп-
ного посуду, що відбуваються по обидва береги
Дніпра і мають схожі тенденції. Наприклад: 1)
зменшення кількості кухонного посуду, орна-
ментованого наліпним пружком, а згодом і май-
же повне відживання цієї традиції; 2) поширен-
ня з кінця VI — початку V ст. до н. е. горщиків
з профільованим тулубом; 3) затухання і зник-
нення традиції лискування столового і тарного
посуду; 4) відсутність (за винятком одиничних
випадків) у керамічних комплексах, починаючи
з V ст. до н. е., черпаків, кубків, корчаг з біконіч-
ним тулубом; 5) поява у наборі посуду кухля з
горщикоподібним тулубом і петелькоподібною
ручкою, що характерні як для пам’яток лісосте-
пової частини лівого, так і правого берега Дні-
пра. Тому ці елементи не можна вважати місце-
вою особливістю і аргументувати цей факт ін-
шим етнічним складом населення, що мешкало
в лісостеповій зоні басейнів Сули, Сіверського
Дінця і Псла.
Бессонова C.С., Скорый С.А. Мотронинское городище
скифской эпохи (по материалам раскопок 1988—
1996 гг.). Киев: Киевская типография ФПУ; Кра-
ков: Б.и., 2001.
Гавриш П.А. Отчет об исследованиях Полтавской Лево-
бережной скифской экспедиции Полтавского пе-
динститута в 1988 г. Науковий архів Інституту архе-
ології Національної академії наук України. 1988/54.
Гавриш П.А. Отчет о полевых исследованиях археологи-
ческой экспедиции Полтавского педагогического
института в 1989 г. Науковий архів Інституту архео-
логії Національної академії наук України. 1989/166.
Гавриш П.А. О тчет об археологических раскопках на
Кнышевском городище экспедицией Полтавского
пед. Института в 1991г. Науковий архів Інституту ар-
хеології Національної академії наук України. 1991/90.
Гавриш П.Я. Племена скіфського часу в лісостепу Дні-
провського Л івобережжя (за матеріалами Припсіл-
ля). Полтава: Археологія, 2000.
Генинг В .Ф. Древняя керамика: методы и программы
исследования в археологии. Киев: Н аукова думка,
1992.
вобережжя знайшла відображення у низці наукових
публікацій (Петренко 1961, с. 60—62, 84—86; Ковпа-
ненко, Бессонова, Скорый 1989, с. 50—60, 75—85,
101—109; Бессонова, Скорый 2001, с. 56—75; Дара-
ган 2011, с. 388—411).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1100
Дараган М.Н. Начало раннего железного века в Днепров-
ской Правобережной Лесостепи. Киев: КНТ, 2011.
Ильинская В .А. Памятники скифского времени в бас-
сейне р. Псел. Советская археология. 1957, вып. 27,
с. 232—249.
Іллінська В .А. Басівське городище. Археологія. 1965,
вип. 18, с. 48—75.
Кашуба М.Т. Заметки о формировании среднегальштат-
ской культуры Басарабь-Шолданешть в Днестро-
Прутском междуречье. Stratum plus. 2000, № 3,
с. 140—156.
Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Памят-
ники скифской эпохи Днепровского Л есостепного
Правобережья. Киев: Наукова думка, 1989.
Ляскоронский В.Г. Городища, курганы и длинные (змиевые)
валы по течению рр. Псла и Ворсклы. Труды ХIII Архео-
логического съезда. Москва, 1907, т. 1, с. 158—170.
Макаренко Н.Е. Городища и курганы Полтавской губер-
нии (Сборник топографических сведений). Полта-
ва, 1917.
Мелюкова А.И. Вооружение скифов. Свод археологических
источников. 1964, вып. Д1—4.
Могилов О .Д. Спорядження коня скіфської доби у Л і-
состепу Східної Європи. Київ; Кам’янець-Поді
льський, 2008.
Моруженко А.А. К вопросу о памятниках раннего желез-
ного века в бассейне р. Ворсклы. Советская археоло-
гия. 1988, № 1, с. 33—52.
Пеляшенко К.Ю. Л епная керамика скифского времени
городища в урочище Городище на Харьковщине. Ар-
хеологическое изучение Центральной России: тезисы
докл. Липецк, 2006, с. 206—210.
Пеляшенко К.Ю. Комплекс лепной посуды Люботинско-
го городища. Проблемы археологии Восточной Европы.
Харьков: Курсор, 2008, с. 106—120.
Пеляшенко К.Ю. Л іпний посуд населення скіфського
часу Дніпро-Донецького Лісостепу. Дис. ... канд. іст.
наук. Київ, 2014.
Пеляшенко К.Ю., Гречко Д.С. Л іпний посуд населення
сіверськодонецького Л ісостепу скіфської доби. Ар-
хеологія. 2007, № 4, с. 22—37.
Пеляшенко К.Ю., Гречко Д.С. Лепные кувшины V—IV вв.
до н. э. Днепро-Донецкой Лесостепи. Российская ар-
хеология. 2011, № 1, с. 68—80.
Петренко В.Г. Культура племен Правобережного Средне-
го Поднепровья в IV—ІІІ вв. до н. э. Материалы и ис-
следования по археологии. 1961, вып. 96, с. 53—102.
Шрамко Б.А. А рхаическая керамика В осточного укреп
ления Бельского городища и проблема происхожде-
ния его обитателей. Археологический сборник Государ-
ственного Эрмитажа. 1983, вып. 23, с. 73—92.
Шрамко Б.А. Археология раннего железного века Восточ-
ной Европы. Харьков: Изд-во ХГУ, 1983а.
Шрамко Б.А. Культовые скульптуры Гелона. Археологи-
ческие памятники Юго-Восточной Европы (железный
век и эпоха средневековья). Курск: Курский госпед
институт, 1985, с. 3—39.
Шрамко И .Б. Колчанный набор из погребения конца
VI в. до н. э. могильника Скоробор. Археологія і давня
історія України. 2016, вип. 2 (19), с. 270—279.
Надійшла 15.05.2017
К.Ю. Пеляшенко 1, П.А. Гавриш 2
1 кандидат исторических наук, старший научный сотрудник Харьковского исторического музея имени М.Ф. Сумцова,
kpelasenko@gmail.com
2 кандидат исторических наук, доцент кафедры истории Украины Полтавского национального педагогического
университета им. В. Короленко, petro.gavrysh@gmail.com
ЛЕПНАЯ ПОСУДА КНЫШЕВСКОГО ГОРОДИЩА
Кнышевское городище является одним из наиболее масштабно раскопанных памятников археологии скифского
времени в украинской Лесостепи. В результате исследования 5660 м2 была получена представительная коллекция
лепной керамики, среди которой наиболее массовой категорией является посуда. Анализ коллекции лепной по-
суды Кнышевского городища, представленный в данной статье, включает характеристику морфологии и орна-
ментации, типологию, статистические данные и сравнение их с материалами раскопок синхронных памятников
соседних территорий в границах Днепро-Донецкой Лесостепи.
На протяжении скифского времени, жителями городища использовался довольно широкий набор посуды:
горшки, банки, сосуды со сливом, миски, черпаки, кружки, кубки, корчаги, кувшины, сосуды малых размеров.
По своей разновидности и морфологии, данный керамический комплекс является полностью идентичным типам
керамики археологических памятников Днепро-Донецкой Лесостепи второй половины VI—IV вв. до н. э., на ко-
торых проводились планомерные раскопки. На основании этого можно говорить о единых гончарных традициях
населения скифского времени бассейнов рек Ворсклы, Псла, Сулы и Северского Донца. Появление здесь этого
населения связывается с несколькими волнами миграций с Днепровского Лесостепного Правобережья.
К л ю ч е в ы е с л о в а: скифское время, лепная посуда, Кнышевское городище, Днепро-Донецкая Лесостепь.
Kostiantyn Yu. Peliashenko 1, Petro Ya. Havrysh 2
1 PhD, Senior Research Fellow of the M.F. Sumtsov Historical Museum of Kharkiv, kpelasenko@gmail.com
2 PhD, Docent of the Ukrainian History Department in the V.H. Korolenko National Pedagogical University of Poltava,
petro.gavrysh@gmail.com
Hand-made Pottery from Knyshivka Hill-fort
Knyshivka hill-fort is one of the most extensively excavated archaeological sites of the Scythian period in Ukrainian forest-
steppe zone. As a result of the research at 5660 m2, a representative collection of hand-made ceramics is obtained, among
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 101
which pottery is the most mass category. An analysis of hand-made ceramics from Knyshivka hill-fort is presented in this
paper. It includes the description of morphology and ornamentation, the typology, the statistical data and their comparison
with the materials from the excavations at synchronous sites on the neighbouring territories within the forest-steppe of the
Dnipro and Donets Rivers basins. The hill-fort’s habitants used quite a wide set of vessels during the Scythian period: pots,
jars, pouring vessels, bowls, dippers, mugs, cups, large pots, jugs, and small-size vessels. By its variation and morphology,
this ceramic complex is fully identical to the ceramic types from the systematically excavated archaeological sites in the
forest-steppe of the Dnipro and Donets region of the period from the second half of the 6th century to the 4th century BC.
Based on this fact, it is possible to speak of single ceramic traditions of the population of Scythian period settling the basins of
the Vorskla, Psel, Sula, and Siverskyi Donets Rivers whose appearance on this territory is related to several migration waves
from the forest-steppe of the Dnipro River right bank region.
K e y w o r d s: the Scythian period, hand-made pottery, Knyshivka hill-fort, the forest-steppe of the Dnipro and Donets Rivers
region.
References
Bessonova S.S., Skryi S.A. Motroninskoie gorodishche skifskoi epokhi (po materialam raskopok 1988-1996 gg.). Kyiv: Kyivskaia
tipografiia FPU; Krakow: B.i., 2001, 256 p.
Daragan M.N. Nachalo rannego zheleznogo veka v Dneprovskoi Pravoberezhnoi Lesostepi. Kyiv: KNT, 2011.
Gavrish P.A. Otchet ob issledovaniiakh Poltavskoi Levoberezhnoi skifskoi ekspeditsii Poltavskogo pedinstituta v 1988 g. Naukovyi
arkhiv Insyitutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. 1988/54, 42 p.
Gavrish P.A. Otchet o polevykh issledovaniiakh arkheologicheskoi ekspeditsii Poltavskogo pedagogicheskogo instituta v 1989 g.
Naukovyi arkhiv Insyitutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. 1989/166, 46 p.
Gavrish P.A. Otchet ob arkheologicheskikh raskopkakh na Knyshevskom gorodishche ekspeditsiiei Poltavskogo ped. Instituta v
1991 g. Naukovyi arkhiv Insyitutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. 1991/90, 96 p.
Gening V.F. Drevniaia keramika: metody i programmy issledovaniia v arkheologii. Kyiv: Naukova dumka, 1992.
Havrysh P.Ya. Plemena skifskoho chasu v lisostepu D niprovskoho L ivoberezhzhia (za materialamy Prypsillia). Poltava:
Arkheolohiia, 2000, 232 p.
Ilinskaia V.A. Pamiatniki skifskogo vremeni v basseine r. Psel. Sovetskaia arkheologiia. 1957, vol. 27, pp. 232-249.
Illinska V.A. Basivske horodyshche. Arkheolohiia. 1965, vol. 18, pp. 48-75.
Kashuba M .T. Zametki o formirovanii srednegalshtatskoi kultury Basarab-Sholdanesht v D nestro-Prutskom mezhdurechie.
Stratum plus. 2000, no 3, pp. 140-156.
Kovpanenko G.T., Bessonova S .S., S koryi S .A. Pamiatniki skifskoi epokhi D neprovskogo L esostepnogo Pravoberezhia. Kyiv:
Naukova dumka, 1989.
Liaskoronskii V.G. Gorodishcha, kurgany i dlinnyie (zmiievyie) valy po techeniiu rr. Psla i Vorskly. Trudy XIII Arkheologicheskogo
siezda. Moskva, 1907, vol. 1, pp. 158-170.
Makarenko N.Ye. Gorodishcha i kurgany Poltavskoi gubernii (Sbornik topograficheskikh svedenii). Poltava, 1917.
Meliukova A.I. Vooruzheniie skifov. Svod arkheologicheskikh istochnikov. 1964, D 1-4.
Mogilov O.D. Sporianzhennia konia skifskoi doby u Listostepu Skhidnoi Evropy. Kyiv; Kamianets-Podilskyi, 2008.
Moruzhenko A.A. K voprosu o pamiatnikakh rannego zheleznogo veka v basseinakh r. Vorskly. Sovetskaia arkheologiia. 1988, no 1,
pp. 33-52.
Peliashenko K.Yu. L epnaia keramika skifskogo vremeni gorodishcha v urchishche Gorodishche na Kharkovshchine. In:
Arkheologicheskoie izucheniie Tsentralnoi Rossii: tezisy dokladov. Lipetsk, 2006, pp. 206-210.
Peliashenko K.Yu. Kompleks lepnoi posudy Liubotinskogo gorodishcha. Problemy arkheologii Vostochnoi Evropy. Kharkiv: Kursor,
2008, pp. 106-120.
Peliashenko K.Yu. Lipnyi posud naselennia skifskoho chasu Dnipro-Donetskoho Listestepu. Dys. ... kand. ist. nauk. Kyiv, 2014.
Peliashenko K.Yu., Grechko D.S. Lipnyi posud naselennia siversikodonetsikoho Lisostepu skifskoi doby. Arkheolohiia. 2007, no 4,
pp. 22-37.
Peliashenko K.Yu., Grechko, D.S. Lepnyie kuvshyny V-IV vv. do n. e. Dnepro-Donetskoi Lesostepi. Rossiiskaia arkheologiia.
2011, no 1, pp. 68-80.
Petrenko V.G. Kultura plemen Pravoberezhnogo Srednego Podneprovia v IV-III vv. do n. e. Materialy i issledovaniia po arkheologii.
1961, no 96, pp. 53-102.
Shramko B.A. Arkhaicheskaia keramika Vostochnogo ukrepleniia Belskogo gorodishcha i problema yego obitatelei. Arkheologicheskii
sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha. 1983, iss. 23, pp. 73-92.
Shramko B.A. Arkheologiia rannego zheleznogo veka Vostochnoi Evropy. Kharkiv: Izd-vo KHGU, 1983a.
Shramko B.A. Kultovyie skulptury Gelona. Arkheologicheskiie pamiatniki Yugo-Vostochnoi Evropy (zheleznyi vek i epokha
srednevekovia). Kursk: Kurskii gospedinstitut, 1985, pp. 3-39.
Shramko I.B. Kolchannyi nabor iz pogrebeniia kontsa VI v. do n. e. Mogilnika Skorobor. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy.
2016, iss. 2 (19), pp. 270-279.
|
| id | arheologia-com-ua-article-7 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:01:53Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/ae/1b4e9f6a85edf32c2aca2e44f4773eae.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-72019-11-21T13:44:43Z Hand-made Pottery from Knyshivka Hill-fort Лепная посуда Кнышевского городища Ліпний посуд Книшівського городища Peliashenko, Kostiantyn Yu. Havrysh, Petro Ya. the Scythian period, hand-made pottery, Knyshivka hill-fort, the forest-steppe of the Dnipro and Donets Rivers region. скифское время, лепная посуда, Кнышевское городище, Днепро-Донецкая Лесостепь. скіфський час, ліпний посуд, Книшівське городище Дніпро-Донецький Лісостеп. Knyshivka hill-fort is one of the most extensively excavated archaeological sites of the Scythian period in Ukrainian forest-steppe zone. As a result of the research at 5660 m2, a representative collection of hand-made ceramics is obtained, among which pottery is the most mass category. An analysis of hand-made ceramics from Knyshivka hill-fort is presented in this paper. It includes the description of morphology and ornamentation, the typology, the statistical data and their comparison with the materials from the excavations at synchronous sites on the neighbouring territories within the forest-steppe of the Dnipro and Donets Rivers basins. The hill-fort’s habitants used quite a wide set of vessels during the Scythian period: pots, jars, pouring vessels, bowls, dippers, mugs, cups, large pots, jugs, and small-size vessels. By its variation and morphology, this ceramic complex is fully identical to the ceramic types from the systematically excavated archaeological sites in the forest-steppe of the Dnipro and Donets region of the period from the second half of the 6th century to the 4th century BC. Based on this fact, it is possible to speak of single ceramic traditions of the population of Scythian period settling the basins of the Vorskla, Psel, Sula, and Siverskyi Donets Rivers whose appearance on this territory is related to several migration waves from the forest-steppe of the Dnipro River right bank region. Кнышевское городище является одним из наиболее масштабно раскопанных памятников археологии скифского времени в украинской Лесостепи. В результате исследования 5660 м2 была получена представительная коллекция лепной керамики, среди которой наиболее массовой категорией является посуда. Анализ коллекции лепной посуды Кнышевского городища, представленный в данной статье, включает характеристику морфологии и орнаментации, типологию, статистические данные и сравнение их с материалами раскопок синхронных памятников соседних территорий в границах Днепро-Донецкой Лесостепи. На протяжении скифского времени, жителями городища использовался довольно широкий набор посуды: горшки, банки, сосуды со сливом, миски, черпаки, кружки, кубки, корчаги, кувшины, сосуды малых размеров. По своей разновидности и морфологии, данный керамический комплекс является полностью идентичным типам керамики археологических памятников Днепро-Донецкой Лесостепи второй половины VI—IV вв. до н. э., на которых проводились планомерные раскопки. На основании этого можно говорить о единых гончарных традициях населения скифского времени бассейнов рек Ворсклы, Псла, Сулы и Северского Донца. Появление здесь этого населения связывается с несколькими волнами миграций с Днепровского Лесостепного Правобережья. Публікація присвячена характеристиці комплексу ліпного посуду з розкопок Книшівського городища — археологічної пам’ятки скіфського часу в лісостеповій частині басейну р. Псел. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2018-03-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/7 10.15407/archaeologyua2018.01.091 Arheologia; No 1 (2018): Arheologia; 91-101 Археологія ; № 1 (2018): Археологія; 91-101 Археология; № 1 (2018): Arheologia; 91-101 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2018.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/7/7 |
| spellingShingle | скіфський час ліпний посуд Книшівське городище Дніпро-Донецький Лісостеп. Peliashenko, Kostiantyn Yu. Havrysh, Petro Ya. Ліпний посуд Книшівського городища |
| title | Ліпний посуд Книшівського городища |
| title_alt | Hand-made Pottery from Knyshivka Hill-fort Лепная посуда Кнышевского городища |
| title_full | Ліпний посуд Книшівського городища |
| title_fullStr | Ліпний посуд Книшівського городища |
| title_full_unstemmed | Ліпний посуд Книшівського городища |
| title_short | Ліпний посуд Книшівського городища |
| title_sort | ліпний посуд книшівського городища |
| topic | скіфський час ліпний посуд Книшівське городище Дніпро-Донецький Лісостеп. |
| topic_facet | the Scythian period hand-made pottery Knyshivka hill-fort the forest-steppe of the Dnipro and Donets Rivers region. скифское время лепная посуда Кнышевское городище Днепро-Донецкая Лесостепь. скіфський час ліпний посуд Книшівське городище Дніпро-Донецький Лісостеп. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/7 |
| work_keys_str_mv | AT peliashenkokostiantynyu handmadepotteryfromknyshivkahillfort AT havryshpetroya handmadepotteryfromknyshivkahillfort AT peliashenkokostiantynyu lepnaâposudaknyševskogogorodiŝa AT havryshpetroya lepnaâposudaknyševskogogorodiŝa AT peliashenkokostiantynyu lípnijposudknišívsʹkogogorodiŝa AT havryshpetroya lípnijposudknišívsʹkogogorodiŝa |