Богородиця з Ходосівки

Hotun, Ihor A.; Kazymir, Oleksandr M.; Sukhonos, Andrii M.

doi:10.15407/archaeologyua2019.01.042

Богородиця з Ходосівки

&nbsp;In the course of archaeological research conducted by the Northern Expedition of the Institute of Archaeology of the NASU at the medieval settlement Khodosivka-Roslavske in the southern Kyiv suburbs, a bronze figure of the Mother of God was found. It was molded as a one-sided form repr...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2019
Issue:	1
Pages:	42-58
ISSN:	2616-499X
Author Affiliations:	Ihor A. Hotun — Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine — ORCID: 0000-0002-9285-5107 Oleksandr M. Kazymir — Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine Andrii M. Sukhonos — Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine
Main Authors:	Hotun, Ihor A., Kazymir, Oleksandr M., Sukhonos, Andrii M.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019
Subjects:	Ходосівка-Рославське селище кіотний хрест Київська Русь середньовічна металопластика Розп’яття Богородиця.
Online Access:	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/76
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Chemistry, Physics and Technology of Surface
Download file:

Institution

Chemistry, Physics and Technology of Surface

_version_	1872824379397636096
author	Hotun, Ihor A. Kazymir, Oleksandr M. Sukhonos, Andrii M.
author_facet	Hotun, Ihor A. Kazymir, Oleksandr M. Sukhonos, Andrii M.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Ihor A. Hotun", "institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine", "orcid": "0000-0002-9285-5107" }, { "author": "Oleksandr M. Kazymir", "institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine", "orcid": "" }, { "author": "Andrii M. Sukhonos", "institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine", "orcid": "" } ]
author_orcid_str_mv	0000-0002-9285-5107
author_sort	Hotun, Ihor A.
baseUrl_str	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai
collection	OJS
container_end_page	58
container_issue	1
container_start_page	42
container_title	Археологія
container_volume
datestamp_date	2020-01-19T08:40:53Z
description	&nbsp;In the course of archaeological research conducted by the Northern Expedition of the Institute of Archaeology of the NASU at the medieval settlement Khodosivka-Roslavske in the southern Kyiv suburbs, a bronze figure of the Mother of God was found. It was molded as a one-sided form representing an outstanding piece of metal-plastic work of the Kyivan Rus of the 1st half of the XIII century. The item comes from the upper part of the deepened farm building filled with the surrounding layer close to the outside of the settlement. It is not associated with the purpose usage of the object. However, its fixation among the items related to the final stage of the settlement’s lifecycle serves as an additional chronological benchmark of functioning of this historical artefact.The fragment preserving 8.5 cm of its original hight is a part of the item called “the shortest version of the iconostasis”, which is known as the Chersonesus Kiot Cross, having its molded copy from Sudak, as well as the fragmented analogies from the hill-forts near Shepetivka, Pereiaslav, Kniazha Hora and Polotsk. The item was probably molded in the form of the Chersonesus’ find. Its integrity allows us to trace the features that are elusive in other specimens and indicates quite a short time of its existence. According to experts, things are the works of masters from Byzantine who moved to Kyivan Rus after the capture of Constantinople by the Crusaders.Among synchronous antiquities, devoted to the plot of the Crucifixion are the movable crucifix from Vasyliv (with another iconography and fewer images used) and the movable cross from Vladimir-on-Kliazma, which is very close to the previous one. Amazingly similar to the latter is the fragmented find from Kniazha Hora (with a similar figure of the by-standing Mother of the God also from Vladimir). Due to the absence of the handle it was attributed to the lecterns/octal/altar crosses or parts of the repository of the holy gifts and has the analogies in the funds of the State Historical Museum in Moscow and in the private collection of items from the Old Riazan.The characteristics of the items associated with orthodoxy in the unfortified settlements of different regions of Rus in combination with the above described piece convincingly demonstrate the already mentioned non-ordinary nature of the studied settlement and the inexhaustibility of the information capabilities of this category of monuments.
doi_str_mv	10.15407/archaeologyua2019.01.042
first_indexed	2026-08-07T01:01:49Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 142 © І.А. Готун, О.М. Казимір, А.М. Сухонос, 2019 І.А. Готун, О.М. Казимір, А.М. Сухонос * Богородиця з Ходосівки УДК [904.4:246:739.5](477.41) "12" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.01.042 * ГОТУН Ігор Анатолійович — кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу давньорусь- кої та середньовічної археології Інституту археоло- гії НАНУ, ORCID 0000-0002-9285-5107, ihor_hotun@ iananu.org.ua КАЗИМІР О лександр Миколайович — молодший науковий співробітник відділу давньоруської та се- редньовічної археології Інституту археології НАНУ, ORCID 0000-0001-8671-7077, oleksandr_kazymir@ iananu.org.ua СУХОНОС Андрій Михайлович — лаборант 1 кате- горії Північної постійнодіючої експедиції Інститу- ту археології Н АНУ, ORCID 0000-0003-0912-3165, andreyarh@i.ua Публікація присвячена неординарній знахідці з розкопок Північної експедиції Інституту археології НАНУ розта- шованого у південних передмістях Києва відомого висо- ким рівнем матеріальної та певних елементів духовної культури мешканців середньовічного селища в ур��oч. Рос- лавське в Ходосівці. Виявлена нещодавно металева фігур- ка Богородиці — частина кіотного хреста першої полови- ни XIII ст. — репрезентує унікальний твір середньовічної металопластики і слугує додатковим аргументом неви- черпаності інформаційних можливостей сільських посе- лень давньоруської доби. К л ю ч о в і с л о в а : Ходосівка-Рославське, селище, кі- отний хрест, Київська Русь, середньовічна металоплас- тика, Розп’яття, Богородиця. Результати вивчення розташованого у півден- них передмістях Києва поселення давньорусь- кої і монгольсько-литовської доби Ходосівка- Рославське, виявленого у 2007 р. Північною експедицією Інституту (Готун, Казимір 2009; Готун та ін. 2009) по мірі опрацювання отри- маних матеріалів постійно оприлюднюються; немає необхідності характеризувати пам’ятку детально, оскільки їй крім інформаційних по- відомлень про підсумки польових робіт при- свячено низку публікацій про певні риси мате- ріальної культури населення (Готун та ін. 2010; Гунь 2014 та ін.; Готун, Сухонос 2015), що уза- гальнено в окремих працях (Готун 2014; 2017б). Відзначимо лише, що з першого сезону роз- копок розміщена на невеликому підвищен- ні дніпровської заплави незначна за площею пам’ятка привернула увагу серією неординар- них знахідок (Готун 2008). За період робіт отримано низку даних про різні сторони не лише матеріального, а й ду- ховного, передусім релігійного, життя населен- ня, яке характеризувалось, що цілком логічно з урахуванням хронології селища, поєднанням у світогляді як рис слов’янського язичництва, так і канонів православної обрядовості (Готун, Гунь 2014; Готун, Сухонос 2014). Водночас, се- ред матеріальних проявів останньої траплялись доволі рідкісні у Східній Європі унікальні речі, стосовно чого показові перламутрова імітація паломницького хрестика відвідувача Святої землі (Готун 2017б), нашивний металевий хре- стик пілігрима, що вклонився Розп’яттю «Volto Santo» (Святий Лик) у соборі святого Мартіна в м. Лукка у Тоскані (Готун та ін. 2018) тощо. Одна із таких неординарних знахідок і розгля- дається у пропонованій роботі 1. Виявлена вона у 2018 р. при досліджені об’єкта 105 (рис. 1) у верхній частині запов нення останнього. Н азвана споруда вивчена на східному краю пункту за 5,0—7,0 м від по- чатку пологого незабудованого схилу зайня- того пам’яткою підвищення. З півдня май- же впритул примикає до крупної воронки ча- сів Другої світової війни, за 25—30 м на північ від якої роботами минулих років було відкри- то низку об’єктів масової забудови. З огляду на тотожність верхньої частини заповнення спо- руди і шару на цій ділянці поселення, будів- лю оконтурено лише на світлому тлі материка, за 0,58 м від сучасної поверхні. Верхні 0,20— 1 Автори вважають своїм приємним обов’язком при- нагідно висловити щиру вдячність співробітникам експедиції Мар’яні Гунь, Сергію Кирпі, Дмитру Ковкуну, Віктору Качуренку за технічну допомо- гу під час роботи над публікацією та колегам Тетяні Лозниці, Вірі Павловій, Михайлу Панченку, Макси- му Осипенку (Київ), Наталі Войцещук (Львів), Ользі Етінгоф, Володимиру Міненку (Москва), Олександ ру Колибенку (Переяслав), Т етяні Н овик, О лені Черненко, Людмилі Ясновській (Чернігів) за спри- яння у пошуках необхідної літератури і надані кон- сультації щодо поширення пам’яток християнської металопластики. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 43 0,25 м заповнення об’єкта репрезентують нав колишній шар, підстелений прошарком 10— 15 см більш інтенсивного за кольором порів- няно з попереднім чорного супіску, який, у свою чергу, перекривав придонний прошарок сіро-жовтого супіску аналогічної потужності. У центрі будівлі розчищено вцілілий у анато- мічному порядку кістяк поросяти, що залягав на згаданому чорному шарі. Заповнення утри- мувало також уламки керамічного посуду, два шматки жорен, фрагмент скляного браслета, свинцевий важок. Подібні речі зібрані і в нав колишньому шарі. Заглиблена частина спору- ди розмірами 2,9 × 2,6 м підпрямокутна із за- округленими кутами, в основі якої простежує ться первісна зорієнтована кутами за осями сторін світу квадратна форма, а її стінки плав- но переходять у долівку. Наявність з півдня та зі сходу від об’єкта незабудованих площ доз воляє розглядати його як крайній у структурі частково вивченої і частково знищеної ворон- кою розташованої з півночі ділянки. Незначні розміри об’єкта та наявність у ній згаданого кістяка дозволяє провести па- ралель з поширеною у народній архітекту- рі українців (Вовченко 2003, рис. 297.7.8.3, 297.7.9.3, 297.7.10.5) спорудою під назвою «саж» (рис. 2) — невеликою господарською будівлею, де в умовах обмеження рухливос- ті відбувалась відгодівля свиней (Грінчен- ко 1909; Бломквист 1956, с. 198; Білодід 1978 та ін.). Суттєво, що об’єкт розташований на східній периферії пам’ятки, де простежена концентра- ція керамічного матеріа- лу, який маркує заключний етап існування поселення, хоч остаточні висновки бу- дуть можливими лише піс- ля завершення опрацюван- ня результатів розкопок. Не виключено, що саме пев- ні катаклізми у житті меш- канців пункту зумовили припинення використан- ня цієї території і завадили власнику забрати порося чи прибрати його рештки у ви- падку загибелі. Вивчення народного побуту дозволяє звернути увагу на пошире- ну і донедавна традицію по- міщати на двері чи над две- рима хлівів хрести-обереги, починаючи від нанесених Рис. 1. Об’єкт 105 з поселення Ходосівка-Рославське на етапі розчищання кістяка тварини та після вибирання заповнення ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 144 крейдою або кіптявою святкової свічки і закін- чуючи виготовленими із дерева й металу, аж до прибивання на двері стайні знайденої в землі стулки енколпіона періоду Київської Русі (Пи- воваров 2006, с. 189), а для старообрядців було властиве кріплення хрестів і над дверима осе- лі (Беляшевский 1892, с. 78). Водночас, будь- яких свідчень для розгляду ходосівської знахід- ки у контексті вивченої споруди не отримано, тому фрагмент аналізується як такий, що по- трапив до заповнення останньої із навколиш- ніх нашарувань. Враховуючи датування сели- ща межею XI/XII—XIV ст., ця обставина може виявитись суттєвою для з’ясування хронології як використання виробу, що становить пред- мет цієї публікації, так і загалом розвитку до- сліджуваної поселенської структури. Знахідка відлита з кольорового металу у кам’яній формі, характеризується дуже ре- тельним і детальним зображенням рис облич- чя, складок та оздоблення одягу. Фігура майже фронтальна, покрита голова відчутно схилена до лівого плеча і оточена німбом, який передає потовщена на краю пластина. На плечах зібра- ні виразні складки мафорію, який, завершую- чись нижче колін, обрамлює з боків зображену повздовжніми складками туніку. Детально під- креслені оздоблення поручів, головна пов’язка чи кайма мафорію на чолі та виражені м’якими округлими контурами складок шати в облас- ті ключиць і живота, до якого горизонтально прилягає зігнута в лікті права рука, якою при- крита кисть лівої. На рівні закінчення довго- го вбрання та у верхній частині німба наяв- ні сліди злому. Пластина з рельєфом дещо де- формована, особливо в області голови й колін, біля яких простежені сліди механічної дії, за- вдані важким гострим предметом. За середньої товщини близько 4 мм уламок має ширину до 2,6 см, вцілів у висоту (від верхнього краю нім- ба до нижнього краю одягу) на 8,5 см (рис. 3) 2. Аналогічні чи подібні до неї знахідки, що походять з південноруських земель та суміж- них територій поодинокі. Передусім це — ли- тий бронзовий хрест із Херсонеса та його ко- пія з Судака, що, власне, репрезентують виріб, фрагмент якого зафіксований при досліджен- ні середньовічного поселення Ходосівка-Рос лавське. Хрести із Х ерсонеса й Судака шестикін- цеві, однобічні, 4,0 мм завтовшки, перший із них має розміри 24 × 9,5 см, другий — 21 × 9,6 см. Предмети містять рельєфне зображен- ня Розп’яття з монограмою «ХС ІС» і хрестом над головою та спрямованим догори профілем людського обличчя (яке символізує Главу Ада- ма) і фігурою Лазаря (котрий більш чітко про- стежений за фрагментом такої знахідки з го- родища біля Шепетівки та ідентифікований окремими дослідниками як Миколай Мирлі- кійський) з вертикальним підписом біля під- ніжжя. Н а бічних раменах нижньої, великої, перекладини, над якими поміщені симетричні прорізні погрудні фігури архангелів Михаїла і Гавриїла, що плачуть, праворуч та ліворуч, від- повідно, наявні погрудні рельєфні зображен- ня апостолів Петра і Павла у супроводі нанесе- них вертикально у дзеркальному відображенні слов’янськими літерами їх імен і горизонтальні скорочені найменування предстоячих, а мен- шої верхньої — парні погрудні зображення страстотерпців Бориса й Гліба і святителів Ва- силія Великого й Григорія Богослова з анало- гічно вертикально написаними їхніми іменами та прорізними напівфігурами скорботних янго- лів вгорі (у херсонеській знахідці правий втра- чений). Увінчує композицію Етимасія з шести- кінцевим хрестом і монограмою «ХС ІС» у пря- мому написанні зі зміною місцями пар літер. Обабіч Розп’яття на спеціальних кронштейнах, де прямі короткі консолі завершені трилисни- ками, розміщені прикріплені до рамен німба- ми фігури предстоячих, які оплакують Х рис- та: скорботної Богородиці й св. Іоанна Бого- слова (втраченого у обох кримських речей, але реконструйованого завдяки фіксації фрагмен- та такого виробу на городищі біля Шепетівки). 2 Автори вдячні І.М. Р емізовському (НАОМіА) за можливість скористатись наданим ним фото речі, що перебуває на реставрації. Рис. 3. Профіль з перетинами та лицевий і зворотний боки фігурки Богоматері з розкопок 2018 р. в Ходосівці ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 45 Обидва хрести відлиті в однобічній формі, при- значені для кріплення на площині, на ймовірне врізання виробу з Херсонеса в дошку, на дум- ку спеціалістів, вказує виконання частини зо- бражень в техніці прорізного лиття. Предмет із Судака дещо деформований, більш вузький у всіх частинах (рис. 4) 3. Виріб з Херсонеса зна- йдений у одному з приміщень у складі садиби XIII—XIV ст. кварталу XVII Північного району, судацький — у залишках будинку XIII—XIV ст. біля Фортечної гори (Белов, Якобсон 1953, с. 138, 147, рис. 30; Фронджуло 1974, с. 144, 145, рис. 8; Стерлигова 1993, с. 7, 10, рис. 1; Пуц- ко 1996, с. 385, 386, табл. VIII: 5; 1999, с. 165— 167; 2003а, с. 96—99, рис. 7, 9; Іванченко, Моця 2004, с. 105—107, рис. 1; Яшаєва та ін. 2011, с. 517 та ін.), а їхній сюжет, за спостереження- ми фахівців, має аналоги у пам’ятках Сінаю та Венеції і дуже схожий на композицію Розп’яття на стеатитовому рельєфі із зібрання Оружейної палати Московського Кремля (Пескова 1998, с. 248), автором якого вважають візантійського майстра, можливим місцем виготовлення — Київ, а часом створення — кінець ��XII�� — пер- 3 Тут і далі знахідки подані без масштабу, оскільки більшість публікацій його не містить, а відповідні дані наведені авторами у тексті; водночас, пропорції предметів збережені, а їхні лінійні розміри при роз- гляді стилістичних особливостей творів мають дру- горядне значення. шу половину XIII ст. (Пуцко-Бочкарева 1989, с. 101—104). Суттєво, що уламки таких речей, як від- значали фахівці, відомі у межах Середньо- го Подніпров’я. Т ак, з розкопок М.Ф. Біля- шівського на Княжій Горі походить фрагмент (рис. 5, 2), описаний в опублікованому у «Ки- ївській старовині» звіті про роботи 1892 р. і в розділі «хрести і образки» Каталогу україн- ських старожитностей як «частина однобічно- го хреста; вгорі його зображений на перекладині одяг, за ним хрест, спис і губка; по боках верхньої частини два прорізних янголи; в бічних частинах хреста — по дві фігури святих; простір в середи ні заповнено нерозбірливим написом із чотирьох рядків, що йдуть згори донизу; в нижній части- ні поміщено хрест; нижній кінець хреста відла- маний» (Беляшевский 1893, с. 144; Каталог… 1898, с. 6, 11, табл.: 77; Черненко 2007, с. 44, рис. 77). З а даними Г.Ф. Корзухіної, знахідка репрезентує один із двох таких предметів із Се- реднього Дніпра, відлитих у тій само формі, що й екземпляр із Херсонеса (Корзухина 1958, с. 135, 136, табл. IV, 1). Фрагмент основи із зо- браженням Лазаря і голови Адама з більш чіт- ким рельєфом порівняно з херсонеським хрес- том, та, як уже згадано, фігуру Іоанна Бого- слова (рис. 5, 3, 4) виявлено на городищі біля Рис. 4. Кіотний хрест з Х ерсонеса за Т .Ю. Яшаєвою та ін. (1) і його копійна відливка з Судака за Л.І. Іван- ченко та О.П. Моцею (2) Рис. 5. Фрагменти кіотних хрестів з Х одосівки (1), Княжої Гори за М.Ф. Біляшівським та О.Є. Черненко (2), Шепетівки (3, 4) і Переяслава (5) за Г.О. Пєско- вою та Полоцька за Д.В. Дуком (6, 7) на тлі херсонесь- кої знахідки ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 146 Шепетівки. Вони відлиті у тій же формі, що й херсонеська знахідка або виготовлені за від- битком у глині готового виробу. У звіті ці, ото- тожнені з частинами «осеняльного» хреста, речі були згадані побіжно з акцентуванням на викликаному ними значному інтересі та кон- статацією наявності аналогічних їм творів на Княжій Горі, в Переяславі і Херсонесі. Пред- мети, на жаль, були втрачені, але вціліли опу- бліковані Г.О. Пєсковою їх фотографії (Кар- гер 1958, арк. 11; Пескова 1998, с. 238, 241, рис. 3; Пуцко 2003а, с. 97—99, рис. 8). Щодо аналогії із Переяслава, продубльований у відповідних публікаціях звіт містить лише за- уваження, що на підлозі храму-усипальниці розкопками виявлені численні уламки різних бронзових предметів, які знаходилися в храмі у момент його загибелі, а також висновок, що знахідки заслуговують спеціальної публікації та дослідження. Водночас, Г.О. Пєскова навела фото ідентичного речі з Княжої Гори верхнього перехрестя (рис. 5, 5) і висловила міркування про можливу паралель між фіксацією уламка у Воскресенській церкві й ідеєю воскресіння зображеного на хресті Лазаря, яке передува- ло Воскресінню Христа (Каргер 1953, арк. 15; 1954а, с. 17; 1954б, с. 14; Пескова 1998, с. 238, 246, рис. 2; Пуцко 2003а, с. 99). До найяскравіших творів давньоруської металопластики належать і виявлені під час розкопок Полоцька у 2007 р. виготовлені у формі барельєфні зображення предстоячих Богородиці й св. Іоанна 0,4—0,6 см завтовшки. Їхня висота — 8,0 см, при цьому зображення апостола позбавлене голови, натомість дійшло до нас з частиною кронштейна, на якому були розміщені фігурки (рис. 5, 6, 7). Білоруські дослідники з огляду на сліди відливання у формі та наявність численних фрагментів тиглів у міських нашаруваннях XII—XIII ст. вважають знахідку твором місцевих майстрів (Дук 2007, с. 39, рис. на с. 38; Левко 2012, с. 87; Штыхов и др. 2012, с. 460, фото 19, 5), та порів- няння полоцької фігурки Богородиці з ходо- сівською і з такою ж само у складі хреста з Хер- сонеса (рис. 6) дає змогу вбачати ймовірність виготовлення названих творів з використан- ням однієї форми, або (з огляду на дещо мен- шу деталізацію у полоцької знахідки), як і у ви- падку із судацьким предметом, відливання ко- пії з аналогічної херсонеській речі, хоч автори публікації уламків звертали увагу на певні від- мінності полоцьких виробів від подібних їм зі Східної Європи, зокрема і включених до скла- ду кіотного хреста з Херсонесу, погоджуючись з їх виробництвом у виготовленій за візантій- ським матричним каноном ювелірній формі (Штыхов и др. 2012, с. 460). У фаховій літературі наводились дово- лі близькі до попередніх, хоч і виконані дещо інакше вироби. Так, теж присвячена Розп’яттю пам’ятка давньоруської металопластики збе- рігається в Н аціональному музеї історії У кра- їни (рис. 7; 9, 1). Фото та короткий опис речі були опубліковані невдовзі після фіксації, май- же століття по тому Г.О. Пєскова навела про- рисовку знахідки та здійснила її детальний іс- торичний і мистецтвознавчий аналіз, невдо- взі дещо доповнений В.Г. Пуцком. Нещодавно пам’ятка стала об’єктом повторного розгляду з боку О.О. Попельницької. Предмет з колекції Б.І. та В.М. Ханенків розмірами 15 × 8,2 см оха- рактеризований як «Бронзове, наскрізне, лите Розп’яття з предстоячими Богоматір’ю та Іоан- ном Богословом, без написів, ймовірно від дароно- сиці, знайдене на Княжій Горі…; може бути від- несене до дотатарського періоду…» (Древности… 1899, с. 12, табл. IV, 46). Річ вважають виготовле- ною в романському (візантійському) стилі у тех- ніці ажурного лиття й відзначають, що компози- ційною віссю виробу виступає шестикінцевий хрест, рельєфна постать Розіп’ятого зі схиленою на праве плече головою має видовжені пропо- рції, ноги оперті на підніжжя-паралелепіпед, стегна прикриті довгою пов’язкою. Нижня час- тина предмета утворена консоллю у вигляді на- правленої донизу літери «В», у якій О .О. По- пельницька вбачала символ Дерева життя, а Г.О. Пєскова — стилізоване зображення рук, Рис. 6. Фігурки Богородиці з Ходосівки (1), Полоцька за Д.В. Дуком (2) і Херсонеса за Т.Ю. Яшаєвою та ін. (3) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 47 що репрезентують частину антропоморфної композиції. О бабіч Р озп’яття на консолі по- міщені вкриті довгим одягом увінчані німба- ми постаті Богоматері зі спрямованими до сина руками і юного Іоанна Богослова з притисну- тою до грудей книгою. Попри наявну в катало- зі Б.І. та В.М. Ханенків підтриману Г.О. Пєско- вою ідентифікацію описаного виробу як части- ни дароносиці, висловлено й думку щодо його ототожнення зі стаціонарним вівтарним чи ви- носним благословенним хрестом, схожим на виготовлені у візантійських традиціях з елемен- тами романського мистецтва західноєвропей- ські вівтарні хрести XII—XIII ст. (Пескова 1998, с. 249, 250; Пуцко 2003б, с. 143, 144, рис. 2, 1, 2; Попельницька 2009; 2011). Так, дугоподібну основу для предстоячих мав віднесений до свід- чень високих завоювань мистецтва (Лапков- ская 1971, с. 27, табл. 61, 62) процесійний, який міг слугувати й напрестольним, хрест св. Труд- перта із Фрейбурга у Шварцвальді (рис. 8) з ко- лекції Державного Ермітажу РФ (Попельниць- ка 2009), що вже відзначалось фахівцями (Пес- кова 1998, с. 250; Пуцко 2003а, с. 104); названий прийом властивий також іншим творам мис- тецтва Західної Європи, стосовно чого показо- ві кілька датованих XII—XIV ст. речей у Луврі, в Музеї августинців у Фрейбурзі (Erstes 2017; Croix…), а також хрести зі скарбниці Вельфів у Брауншвейзі, зі скарбу в Халікко та ін. (Пескова 1998, с. 250). За спостереженнями Г.О. Пєскової, експонований у Н аціональному музеї історії України хрест з Княжої Гори репрезентує кілька відливок, до яких належать річ зі Старої Рязані з приватної колекції та екземпляр із зібрання Державного історичного музею у Москві. Композиційно близьким до перерахованих виступає хрест із Василева, про який ітиметься нижче. Обставини фіксації кожного із названих виробів дозволяють датувати виготовлення творів домонгольським часом, хоч період можливого їхнього побутування в окремих випадках міг розтягнутись до ��XIV—XVI ст. (Пес- кова 1998, с. 249; Попельницька 2009; 2011). Аналіз літератури з окресленої проблеми дозволяє зазначити, що фрагмент такого ви- робу походить з розкопок «Вєтчаного міста» у Володимирі-на-Клязьмі, де під час вивчен- ня «садиби священнослужителя» відзначено фіксацію суттєвих для дослідників стилістич- Рис. 7. Хрест з Княжої Гори із Національ- ного музею історії У країни за О .О. По- пельницькою (фото: https://torange.biz/ ru/cross-altar-bronze-44016) Рис. 8. Хрест св. Трудперта з фондів Державного Ермі- тажу РФ за Е.А. Лапковською (фото: ��http://250.hermi- tage.ru/index/show/20) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 148 них і технологічних особливостей домонголь- ської металопластики уламків бронзових ре- чей, в числі яких перебувала і частина напре- стольного хреста (Жарнов 2000, с. 183; 2003, с. 55; Жарнов, Мошенина 2000, с. 101). «Хрес- та «Розп’яття з предстоячими» фрагмент» XII— XIII ст. розмірами 5,1 × 2,5 × 0,6 см № 8406563 із розкопок 1998 р. кварталу 22 Володимира із фондів Федеральної державної бюджетної установи культури «Державний Володимиро- Суздальський історико-архітектурний і худож- ній музей-заповідник» (рис. 9, 2), внесений до Державного каталогу музейного фонду РФ (Креста…), як відзначав автор розкопок, ймо- вірно репрезентує копію відливки з Княжої Гори (Жарнов 2009, с. 440) і подібний за іконо- графією до фігурки Богородиці на хресті з На- ціонального музею історії України. Проведені у 2007 р. у межах «Нового міс- та» подальші роботи у Володимирі дали змогу зафіксувати ще один виріб із означеного кола старожитностей, репрезентований бронзовим хрестом завширшки 7,5 см і заввишки 20 см, де 14 см займають власне фігурки групи Розп’яття, ще 6,0 см — руків’я з потовщенням під рельє- фом і незначним розтрубом на кінці, призна- ченим, найімовірніше, для насаджування пред- мета на дерев’яну основу, що зумовило відне- сення знахідки до числа процесійних хрестів (рис. 9, 3). Хрест відлитий у однобічній формі й оздоблений рельєфними зображеннями, час- тина з яких виконана у техніці прорізного лит- тя. Площина твору заповнена крупною фігурою розіп’ятого Х риста видовжених пропорцій, з тонкими, зігнутими в ліктях руками, дещо ви- гнутим торсом і схиленою до правого плеча го- ловою. Х ресне дерево передане розміщеною над Спасителем табличкою зі слідами гравійо- ваної монограми «ІС ХС». До складу компози- ції входять також прикріплена до кронштейну ліворуч фігура Богородиці й праворуч відповід- на фігура Іоанна Богослова. Загальну іконогра- фічну схему доповнюють розміщені у верхній частині хреста фігури янголів, що вклоняють- ся. Сплощений рельєф зображення відрізняє дивовижна пластичність — свідчення високої майстерності автора моделі, який виготовив ливарну форму. Тонко змодельовані м’язи тіла розіп’ятого Х риста, лики Богоматері та Іоан- на Богослова, складки одягу (Кабаев и др. 2008, с. 123, 124, рис. 2; Кабаев 2010, с. 125). Під час розгляду описаної речі необхідно акцентувати Рис. 9. Хрест з Княжої Гори з колекції Б.І. та В.М. Ханенків (1), фрагмент фігурки з розкопок у Володимирі із Федеральної державної бюджетної установи культури «Державний Володимиро-Суздальський історико- архітектурний і художній музей-заповідник» (2) з Держкаталогу музейного фонду Р Ф (http://goskatalog.ru/ portal/#/collections?id=8514201), хрести з Володимира за Д.А. Кабаєвим та ін. (3) і Василева за Г.Н. Логвином та Б.О. Тимощуком (4) 1 3 4 2 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 49 на надзвичайній схожості хреста з Володимира і хреста з Княжої Гори, функціональна іденти- фікація якого за відсутності руків’я була більш варіативною: зображення Спасителя і предсто- ячих на творах майже ідентичні, хоч більші роз- міри навершя останнього виробу можуть свід- чити про відсутність напівфігур янголів уже на етапі задуму твору. Присвячена володимирській знахідці частина роботи завершена висновком стосовно аналогічності описаного предмета шестикінцевому бронзовому хресту з Х ерсо- неса (з посиланням на публікацію В.Г. Пуцка 1996 р.) і виносному хресту для процесій з Васи- лева (Кабаев и др. 2008, с. 124). Наведена думка, безсумнівно, потребує застережень, але спочат- ку варто звернутись до згаданої знахідки з Ва- силева. У 1959 р. при дослідженні храму XII—XIII ст. у Василеві зафіксовано відлитий із бронзи хрест заввишки 32 см. З а загальною типологією річ схожа на херсонеський хрест та аналоги остан- нього, хоч доволі відчутно відрізняється іконо- графією і складом зображень, їх пропорцією і стилем. Біля половини висоти виробу скла- дає розміщена на прикрашених трилисника- ми консолях з додатковим дугоподібним крі- пленням група Розп’яття, порівняно з річчю з Херсонеса ширша, з масивнішими (на думку Б.О. Тимощука і Г.Н. Логвина жіночими) фігу- рами з важкими головами (рис. 9, 4). Як заува- жували дослідники, стилістично виріб здається близьким до творів романського пластичного мистецтва, хоч і відрізняється не лише відлив- кою фігури Христа не окремо, а разом з хрес- том. Іконографічна схема предмета близька до написаних для хрестоносців візантійських ікон та інших творів епохи. Виробу властиве відчут- но віддалене від звичної для руських ремісни- ків графічної лінійної манери тонке пластичне моделювання облич і складок одягу, а рельєфу всупереч масивності фігур притаманна витон- ченість. Виконані у першій половині XIII ст. ре- монти, сліди яких присутні на знахідці, вказу- ють на тривале використання предмета. Наяв- ність на доволі довгому руків’ї «яблука» разом з незначним розширенням дозволило фахівцям віднести річ до категорії процесійних; за спосте- реженнями дослідників, використання винос- них чи процесійних хрестів незначних розмірів задокументували видання XVII ст., хоч в озна- чений період форма хреста стала зовсім іншою (Логвин, Тимощук 1961, с. 43, рис. 5; Пескова 1998, с. 249; Пуцко 2003а, с. 101—104, рис. 12). Повертаючись до думки щодо аналогічності хрестів із Херсонеса, Володимира й Василева, слід констатувати, що всі вони, разом з кіль- кома згаданими вище виробами з інших пунк- тів присвячені темі Розп’яття і репрезентують видатне досягнення художньої металообробки в Київській Русі. Об’єднує їх і хронологія ви- готовлення та експлуатації. Водночас, означе- ні групи пам’яток різняться між собою за при- значенням і виконанням. Серед охарактеризо- ваної категорії знахідок найскладніші вироби, які, за визначенням Г.О. Пєскової, не мають аналогій у композиційному відношенні (Пес- кова 1998, с. 247) репрезентують кіотні хрести з Херсонеса й Судака і фрагменти таких речей з Переяслава, Княжої Гори, Полоцька, городи- ща поблизу Шепетівки і поселення Ходосівка- Рославське, відносно простіші — процесій- ні з Василева й Володимира (хоч «складність» і «простота» у цьому випадку дуже умовні, адже йдеться про вишукані мистецькі твори), а також вироби з Княжої Гори і Володимира, функціональне призначення яких остаточно нез’ясоване, оскільки недавня ціла володимир- ська знахідка вказує на можливість репрезента- ції ними аналогічних процесійних хрестів, що, водночас, не дає підстав безапеляційно відки- дати наведену думку про можливість входжен- ня композиції до складу напрестольного хрес- та, дароносиці та іншого церковного начин- ня. Водночас, навіть серед перших відлитий у кам’яній формі виріб з Х ерсонеса, де зобра- ження Розпяття з Етимасією у верхній части- ні і Глави Адама в основі Голгофи — найбільш короткий та місткий образ християнської віри, сума християнського богослов’я й водночас поклонна ікона репрезентували найкоротший варіант іконостасу (Стерлигова 1993, с. 5) ви- діляє дивовижна пластичність, витонченість, тонке моделювання м’язів Христа, лику Бого- матері та складок одягу, у той час як виготов- лений у глиняній формі судацький наслідував прототип з уже відламаною фігурою Іоанна, що характеризує його, найімовірніше, як ко- пійну відливку з херсонеської речі з більш чіт- ким зображенням (Пуцко 1997, с. 321; 2003а, с. 98, рис. 8; Іванченко, Моця 2004, с. 106). Слід зазначити, що у порівнянні з херсонесь- ким екземпляром, експлуатація якого, очевид- но, тривала довше, уламки кіотних хрестів із Середнього Дніпра характеризуються значно кращим ступенем збереженості. При публікації судацького хреста авто- ри наголошували на виготовленні назва- них як кримських, так і подніпровських ре- чей давньоруськими майстрами (Іванченко, Моця 2004, с. 106), базуючись при цьому на ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 150 одностайній думці фахівців з означеного при- воду (Якобсон 1950, с. 35, рис. 2, в; Корзу- хина 1958, с. 136; Пуцко 1997, с. 321, 322, рис. 4, 2; 2003а, с. 98). Але при констатованій одностайності дослідники звертали увагу на появу у металопластиці з початку XIII ст. нових моделей рельєфних хрестів, створених за учас- тю безсумнівно пов’язаних з Константинопо- лем майстрів досить елітарного рівня, прикла- дом чого слугує чи не найбільш вишуканий за виконанням кіотний хрест, кращий екземпляр якого репрезентує згаданий виріб з Х ерсоне- са. За спостереженням спеціалістів, всі суттє- ві особливості його іконографії та стилю зна- ходять паралелі серед візантійських пам’яток пластичного мистецтва межі XII—XIII ст., а властива мистецтву візантійського світу другої половини — кінця XII ст. (коли наростає схе- матизм у передачі складок одягу, але загаль- на орнаментація форми не перевершує певної ідеальної міри, що зберігає класичні статуар- ні комнінівські основи) манера виконання не залишає сумнівів у тому, що це витвір квалі- фікованого константинопольського ремісни- ка, чим зумовлене і відтворення у дзеркаль- ному вигляді слов’янських супровідних напи- сів з епіграфічними ознаками раннього XIII ст. Тобто, предмет виготовлено невдовзі після за- хоплення у 1204 р. столиці Візантії хрестонос- цями, коли першокласні різьбярі каменю опи- нились у Києві, а ареал поширення київської металопластики названого періоду визнача- ють знахідки вже згаданих деталей аналогіч- них херсонеському кіотних хрестів з Переяс- лава, городища біля Шепетівки, Княжої Гори та галицько-волинських земель (Пуцко 1986, с. 173—178; 1996, с. 379, 381, 386; 2003а, с. 99; Стерлигова 1993, с. 11, 12; Пуцко, Шевчен- ко 1997 та ін.), до яких, з огляду на недавнє відкриття, необхідно додати і Полоцьк. Аналізуючи судацький кіотний хрест у контексті присутності слов’ян у Криму в XIII ст., дослідники підкреслювали цілком світ- ський і ординарний характер споруди, де міс- тився виріб, і, як додатковий аргумент, з-поміж тлумачень терміну «кіот»: «складна рама або шафка зі складними дверцятами для ікон (бож- ниця або кивот)», «церковна шафка, у якій збері- гають дароносицю, коли вона знаходиться не на престолі, ковчег» залучали його значення «поли- ця для ікон в житловому будинку або у церкві (іко- ностас, божник)», пов’язуючи кримські зна- хідки з наявністю на півострові представників громад давньої Русі, нова хвиля яких зафіксо- вана саме для вказаного періоду, що, ймовірно, було зумовлено відтоком населення у резуль- таті нашестя монголо-татар (Іванченко, Моця 2004, с. 105, 107). Разом з тим, фахівці наголо- шували, що на противагу численним хрестам- енколпіонам з рельєфними зображеннями й написами, тип кіотного хреста лишився ско- ріше на стадії художнього експерименту, втім, як і низка інших моделей художнього литва, пов’язаних з роботою в Києві на початку XIII ст. візантійських майстрів. Предмет був явно доро- гим, і вже з цієї причини його виготовлення не могло носити масовий характер (Пуцко 2003а, с. 99), а значного поширення вироби цьо- го призначення набули лише кілька століть по тому (Домрачева 2015 та ін.). Вказане положен- ня добре ілюструє не лише факт виготовлення судацької копії з херсонеського оригіналу, який вже мав втрати, а й те, що на сьогоднішній день можна говорити про існування цих виробів лише в кількох пунктах. Теоретично (як видно з рис. 4 і 5) назване число може бути ще мен- шим, хоч виявлення фрагментів одного предме- та на таких географічно віддалених пам’ятках, як Ходосівка — Княжа Гора — Шепетівка або Княжа Гора — Полоцьк чи Переяслав — По- лоцьк практично неможливе. Відповідно, не- залежно від того, були їх власники представ- никами релігійного стану, що для херсонеської знахідки не виключено, оскільки вона походи- ла із садиби, яка межувала з двором, ототожне- ним за результатами розкопок з місцем прожи- вання руського священика (Романчук, Лосиц- кий 1985, с. 109), чи людьми цілком світськими, названі речі виступають яскравою пам’яткою епохи і як неординарний витвір ремесла, і як показник особливостей художньої культури, і як ілюстрація специфіки духовного життя на- селення. Особливо важливим це явище постає тому, що при загальному погляді на виготовлені у домонгольській Р усі вироби християнської металопластики, поруч з їхньою своєрідною «серійністю» кидається в очі присутність до- сить оригінальних якщо не цілком унікальних речей (Пуцко 2003а, с. 87), які хоч і виконані у візантійській стилістичній традиції, але з відображенням у іконографії національної самосвідомості нової православної церкви, в числі яких охарактеризовані речі — перша ре- альна точка відліку у типологічному ряду русь- ких міднолитих аналойних хрестів (Стерлигова 1993, с. 13). Відтак, наведені знахідки слугують найяскравішими репрезентантами означеного явища. Фіксація охарактеризованого предмета на незначному за розмірами заплавному селищі ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 51 дозволяє поставити питання щодо поширення означених виробів на території Р усі. Фахівці акцентували на тому, що металеві хрести і литі підвіски-образки з культурного шару дав- ньоруських селищ і поховальних комплексів X—XIII ст. утворюють одну з найвиразніших категорій археологічних старожитностей, аку- мулюючи інформацію про зрушення у релі- гійній свідомості давньоруського суспільства, цінність їх як джерела для вивчення христия- нізації Русі багато в чому визначається бідніс- тю письмових пам’яток щодо релігійності ря- дового населення, при цьому речі християн- ської металопластики X—XIII ст. з нашарувань сільських поселень та поховань сільських не- крополів складають доволі скромну частину всього масиву хрестів та образків, поступаю- чись у кількісному відношенні знахідкам з міст (Макаров 2004, с. 251, 253). Понад те, вже до- водилось зазначати, що археологи-медієвісти підкреслювали унікальність для неукріпле- них поселень предметів особистого благочес- тя зі складною символікою, уламків енколпі- онів та цілого хреста-складня, бурштинового хрестика тощо, відносячи їх до числа показ- ників високого рівня добробуту мешканців (Макаров, Захаров 2003, с. 140; Макаров, Гай- дуков 2013а, с. 194). Наведене спостереження добре ілюструє факт наявності на низці посе- лень Суздальського О пілля деяких категорій речей, що не відповідають усталеним уявлен- ням щодо рівня побутової культури та спо- живання рядового сільського населення. З о- крема, протягом 2001—2005 рр. на семи се- лищах в околицях Суздаля було знайдено дві металеві й одна кам’яна іконки, три енколпі- они, наперсний хрест, п’ять хрестів-тільників із металу і по одному — із каменю й кераміки (Макаров, Красникова 2007, с. 64), а у 2003— 2008 рр. — дев’ять хрестів-релікваріїв, із яких вісім належать до стандартних форм (Макаров, Федорина 2008, с. 137). Енколпіони зафіксова- ні на восьми селищах із 25 обстежених протя- гом 2001—2011 рр. пунктів (Макаров, Гайду- ков 2013б, с. 227, 228), а щодо гладких хрестів- енколпіонів з черню — культурний шар 13 суздальських селищ утримував 23 (24?) екземп- ляри таких знахідок, причому з п’яти пам’яток їх походило по два, а з однієї — шість (Мака- ров и др., 1992, с. 293). Водночас, порівняння вказаного регіону з Білозерсько-Кубенським демонструє кількісне переважання предметів християнської металопластики на пам’ятках останнього, але їх склад інший, репрезенто- ваний переважно хрестами-тільниками (Ма- каров, Федорина 2008, с. 144). Т ак, на сели- щах Мініно I та Мініно VI, де відкрита площа склала близько 1000 м2, на першому натіль- них хрестиків та підвісок із зображенням хрес- та зібрано 22, на другому ця категорія знахідок представлена теж непоодинокими речами; що- правда, означену кількість дрібних артефактів керівник робіт пояснює специфічними тонки- ми прийомами розбирання шару з метою отри- мання достатніх для реконструкції різноманіт- них аспектів середньовічного життя репрезен- тативних даних (Макаров 2009, с. 416—422, рис. 5, 3; 6, 7—13). Дві підвіски — хрестовклю- чену та хрестоподібну із зображенням янгола, стулки трьох енколпіонів і 23 хрести-тільники за відкритої площі 2600 м2 зібрано на поселенні XII—XIII ст. Усть-Шексна на території сучас- ного м. Р ибінськ Ярославської обл. при впа- дінні Шексни до Волги (Рыкунова, Р ыкунов 2005, с. 134—142, рис. 4, 13—21; 5, 2, 3). Для досліджених широкою площею півден норуських селищ спостереження щодо винят ковості унікальних речей християнського культу також справедливе. Т ак, на поселенні Автуничі на Чернігівщині, яке ще довго за- лишатиметься еталоном неординарності села півдня Р усі і де досліджено понад 26 000 м2 у межах житлової і господарської забудови і повністю розкопано могильник із трьох курганних груп, зафіксовано стулки двох малих енколпіонів, кілька хрестиків-тільників, серед яких — виготовлений з морської мушлі і ажурну круглу прорізну хрестовключену підвіску. Н а групі поселень біля с. Григорівка у Канівському Подніпров’ї, де загалом відкрито близько 10 000 м2, з урахуванням фіксації численних речей у берегових розмивах зібрано металеву іконку з поясним зображенням Богоматері Оранти, близько тридцяти хрестиків, два екземпляри складнів, половинку енколпіона, хрестовключену лунницю і дві хрестовключені підвіски (Петрашенко 2005, с. 5, 92, 96, 98, 109, рис. 47, 23, 24; 50, 1—12; 53, 2, 3, прил. 8). Стосовно кількох пунктів Київської землі, досліджених розкопками у 80—90-х рр. XX ст., енколпіон згадано лише в Крушинці (Сєров 1997, с. 114). Доволі схожа ситуація і в Софіїв- ській Борщагівці, де з площі біля 23 700 м2 по- ходили хрестовключена підвіска та п’ять ме- талевих і мінеральних хрестиків, один з яких, щоправда, репрезентує виготовлену із стеа- титу реліквію відвідувача Святої землі. Дещо більший цей показник — підвіска із зображен- ням святого і проквітлого хреста, дев’ять ці- лих чи фрагментованих енколпіонів, тридцять ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 152 хрестиків, три хрестовключені круглі підві- ски та хрестовключена лунниця — характери- зує поселення Кощіївка 8, але й відкрита пло- ща на вказаній пам’ятці склала 3,2 га (Лысенко и др. 2012, с. 7, 77). На селищі Ліскове у межи річчі Дніпра і пониззя Десни, де сумарна від- крита площа сягає 13 385 м2, зібрано п’ять хрестиків та енколпіон (Шекун, Веремейчик 1997, с. 81, 82, рис. 34, 33—37; 1999, с. 9, 23, 25, 31, 39, 65, 66). При цьому, названий пункт входить до початкового ядра Чернігівського князівства, згодом — доменіальних володінь чернігівських князів, де, за повідомленням літопису, знаходилась їх «вся жизнь» (Шекун, Веремейчик 1999, с. 3), а дані, отримані на пам’ятці — з вираженим місцем проживання соціальної верхівки, серією престижних речей у шарі та заповненні об’єктів — за влучним висловом авторів її розкопок і підсумкової публікації, демонструють практично не вичерпні можливості археологічних джерел при вивченні села на півдні Р усі (Шекун, Веремейчик 1999, с. 66). З агалом же мікро регіон означеної «всей жизни» охоплений дос лідженнями чи не найкраще: на семи пунктах площа робіт досягла понад 1000 м2, ще на чотирьох вона становить від 101 м2 до 1000 м2, а сумарний обсяг розкопок на цій території складає понад 26 000 м2 (Веремейчик 1994, с. 3). У результаті на цій території виявлено три енколпіони, десять хрестиків, шиферну іконку (Веремейчик 1992, с. 50—52; 1994, с. 14), а всього на селищах у центрі Чернігівської землі зафіксовано шість цілих чи фрагментованих давньоруських енколпіони і один візантійський, 10 металевих, дев’ять кам’яних, по одному — кашинному і перламутровому хресту-тільнику, підвіску із зображенням проквітлого хреста і пірофілітову іконку св. Миколая (Веремейчик 2010). Наведені матеріали промовисто свідчать, що серед знахідок, які О .Є. Мусін свого часу дуже вдало визначив як «предмети особисто- го благочестя», що майже відразу стало загаль- новживаним серед археологів, на селищах доби Київської Русі переважають хрести-тільники, до того ж, ця категорія речей в культурних наша- руваннях не найбільш масова. Тому виявлені на площі 4 918 м2 переважно периферійної части- ни середньовічного селища в уроч. Рославське у Ходосівці п’ять металевих і два кам’яні натільні хрестики, не рахуючи бурштинових, майстер- ня з виготовлення яких досліджена на пам’ятці, обладнане вушком металеве окуття кам’яного хрестика, хрестоподібна підвіска з петельча- стими раменами, оголів’я енколпіона та стул- ка ще одного, перламутрова імітація хрестика відвідувача Святої землі та металева нашивна емблема паломника, що вклонився розп’яттю «Святий лик» в м. Лукка в Т оскані дозволя- ють і вчергове констатувати неординарність досліджуваного поселення, яке, вочевидь, ре- презентувало не звичайне село, а помешкання обслуги столичного магаполісу, і вкотре акцен- тувати на ще не вичерпаному інформаційному потенціалі середньовічних селищних струк- тур. Охарактеризований у публікації фрагмент влучно названого винятково визначним твором (Пуцко 1986, с. 177) унікального кіотного хре- ста, аналогії якому одиничні і відомі в Херсонесі, Судаку, Переяславі, Полоцьку, на Княжій Горі та на городищі поблизу Шепетівки, а стилістично подібні речі — у Василеві і дещо іншої фор- ми — на Княжій Горі, у Володимирі й Старій Рязані (а можлива наявність неопублікованих чи невідомих авторам однотипних предметів не позбавляє унікальності названі пам’ятки давньоруської металопластики) слугує вагомим додатковим аргументом цього висновку. Белов Г.Л., Якобсон А.Л. Квартал XVII (раскопки 1976 г.). Материалы и исследования по археологии СССР. Ма- териалы по археологии Юго-Западного Крыма (Хер- сонес, Мангуп). Москва, Ленинград, 1953, № 34, с. 109—160. Беляшевский Н. Раскопки на Княжей Горе в 1891 г. Киев- ская старина. 1892. т. XXXVI, № 1, с. 61—104. Беляшевский Н. Раскопки на Княжей Горе в 1892 г. Киев- ская старина. 1893. т. XLI, № 4, с. 134—142. Білодід І.К. Словник української мови: в 11 тт. Київ, 1978, т. 9, с. 14. http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_ movy_v_11_tomakh/саж. Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, укра- инцев и белорусов (поселения, жилища и хозяй- ственные строения). Труды Ин-та этнографии им. Н.Н. Миклухо-Маклая, новая серия. Восточнос- лавянский этнографический сборник: О черки на- родной материальной культуры русских, украин- цев и белорусов в XIX — начале XX в. Москва, 1956, т. XXXI, с. 3—458. Веремейчик Е.М. Находки культовых предметов на древ- нерусских селищах Черниговской земли. 1000 років Чернігівській єпархії: Тези доп. церковно-іст. конф. Чернігів, 1992, с. 50—52. Веремейчик Е.М. Предметы христианского культа XI— XIII ��вв. на сельских поселениях Черниговского По- лесья. Славяно-русское ювелирное дело и его истоки: М-лы междунар. науч. конф., посв. 100-летию со дня рожд. Гали Федоровны Корзухиной (Санкт-Петербург, 10—16 апреля 2006 г.) (ред.-сост. А.А. Пескова и др.). Санкт-Петербург, 2010, с. 344—354. Веремейчик О .М. Сільські поселення IX — першої половини XIII ст. в межиріччі нижньої течії Десни і Дніпра. Автореф. дис. … канд. іст. наук. Київ, 1994. Вовченко П. Архітектурно-етнографічний комплекс «Полтавщина і Слобожанщина», 19—20 ст. Звід пам’яток історії та культури України: Енциклопе- дичне видання у 28 т. (голов. ред. В. Смолій). Київ, ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 53 кн. 1, ч. II М—С (відп. ред. П. Тронько). Київ, 2003, с. 786—691. Готун І.А. Неординарність давньоруського села на прикладі селища Х одосівка-Рославське. Археологія. 2008, № 3, с. 25—34. Готун І.А., Казимір О .М. Розвідкові роботи навколо Ходосівки. Археологічні дослідження в Україні 2006— 2007 рр. Київ, 2009, с. 82, 83. Готун І.А., Сухонос А.М., Казимір О.М. Нове давньоруське селище поблизу Ходосівки. Археологічні дослідження в Україні 2006—2007 рр. Київ, 2009, с. 84—86. Готун І.А., Сухонос А.М., Казимір О .М. Майстерня з обробки бурштину на давньоруському селищі Ходосівка-Рославське. Археологія. 2010, № 1, с. 112— 126. Готун І.А. Виставка археологічних матеріалів «Поселення Ходосівка-Рославське (кінець ��XI—XIV ст.) як показ- ник неординарності середньовічного села». Археоло- гія. 2014, № 3, с. 125—134. Готун І.А., Гунь М.О. Керамічний комплекс поселення Ходосівка-Рославське як показник духовної культу- ри мешканців. Наукові записки НаУКМА. Київ, 2014, т. 153. Теорія та історія культури, с. 40—47. Готун І.А., Сухонос А.М. Культові предмети з поселен- ня Ходосівка-Рославське. Археологія і давня історія України. Колекції наукових фондів Інституту архе- ології Н АН У країни: результати досліджень. Київ, 2014, вип. 1 (12), с. 55—67. Готун І.А. Близькосхідні паломницькі хрестики з пів- денноруських селищ. Східний світ. 2017а, № 1—2, с. 111—130. Готун І.А. Середньовічне селище Х одосівка-Рославське (до десятиріччя розкопок пам’ятки). Археологія і дав- ня історія України. Археологія: дослідження, екс- перименти, реконструкції. Київ, 2017б, вип. 1 (22), с. 61—90. Готун І.А., Казимір О.М., Гунь М.О., Сухонос А.М. Се- редньовічне християнське паломництво і дві знахід- ки з Ходосівки. Археологія. 2018, № 1, с. 68—90. Грінченко Б. (упоряд. з додатком власного матеріалу). Сло- варь української мови в 4-х тт. Зібрала редакція жур- налу «Кіевская старина». Київ, 1909, т. 4, с. 96. http:// ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_ movy/саж. Гунь М.О. Керамічний комплекс середньовічного по- селення Х одосівка-Рославське. Археологія і давня історія України. Середньовічні міста Полісся. Київ, 2013, вип. 3 (20), с. 31—46. Домрачева М.Е. (сост.). Меднолитые киотные кресты кон- ца XVIII — начала XX века в собрании Государствен- ного Владимиро-Суздальского музея-заповедника. Расширенный тип. Владимир, 2015. Древности русские. Кресты и образки. Собрание Б.И. и В.Н. Ханенко. Киев, 1899. Дук Д. Древо жизни Полоцкого городища. Родина. 2007, № 10, с. 37—39. Жарнов Ю.Э. Художественное медное литье из раскопок во Владимире-на-Клязьме. Российская археология. 2000, № 1, с. 183—193. Жарнов Ю.Э. Археологические исследования во Влади- мире и «проблема 1238 года». Русь в ��XIII�� веке: Древ- ности темного времени (отв. ред. Н .А. Макаров, А.В. Чернецов). Москва, 2003, с. 48—58. Жарнов Ю.Э., Мошенина Н .Н. И сследования во Вла- димире. Археологические открытия 1998 г. (отв. ред. В.В. Седов, Н.В. Лопатин). Москва, 2000, с. 100, 101. Жарнов Ю.Э. Возвращение культурных ценностей древ- него города. Археологические открытия. 1991— 2004 гг. Европейская Россия (отв. ред. Н.А. Макаров). Москва, 2009, с. 430—442. Іванченко Л.І., Моця О.П. Судацький хрест XIII ст. При- черноморье, Крым, Русь в истории и культуре: Мат- лы �� II�� Судакской Междун. науч. конф. (12—16 сентя- бря 2004 г.). Причерноморье, Византия и Крым от средневековья до современности. Киев; Судак, 2004, ч. II, с. 105—108. Кабаев Д.А., Володина Т.Е., Сазонов С.В. Охранные ис- следования во Владимире на территории «Нового города» в 2007 г. (раскопки на ул. Спасская, 8А–8Б). Археология Владимиро-Суздальской земли: М-лы науч. семинара (отв. ред. Н.А. Макаров, сост. С.В. Шпо- лянский). Москва, 2008, вып. 2, с. 120—126. Кабаев Д.А. О хранные раскопки во Владимире на тер- ритории «Нового города». Археологические откры- тия 2007 г. (сост. и отв. ред. Н.В. Лопатин). Москва, 2010, с. 124, 125. Каргер М.К. Отчет о раскопках в Переяславе-Хмельницком в 1952—1953 гг. Науковий архів Інституту археології НАНУ, ф. е., 1953/10. Каргер М.К. Р аскопки в Переяславе-Хмельницком в 1952—1953 гг. Советская археология, 1954 а, т. XX, с. 3—30. Каргер М.К. Р озкопки в Переяславі-Хмельницькому в 1952—1953 рр. Археологія, 1954б, т. IX, с. 3—29. Каргер М.К. Отчет о раскопках Галицко-Волынской ар- хеологической экспедиции ИИМК АН СССР и Ле- нинградского гос. Университета в 1958 году. Науко- вий архів Інституту археології НАНУ, ф. е., 1958/36. Каталог украинских древностей коллекции В.В. Тарнов- ского с приложением 16 таблиц фототипных сним- ков. Киев, 1898. Корзухина Г.Ф. О памятниках «корсуньского дела» на Руси (по материалам медного литья). Византийский временник. 1958, т. XIV, с. 129—140. Креста «Распятие с предстоящими» фрагмент № 8406563. Государственный каталог музейного фонда Р Ф. http://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=8514201. Лапковская Э.А. Прикладное искусство средних веков в Государственном Эрмитаже. И зделия из металла. Москва, 1971. Левко О.Н. (сост., авт. вступ. ст.). Археологическое насле- дие Беларуси. Минск, 2012. Логвин Г.Н., Тимощук Б.А. Белокаменный храм XII века в Василёве. Памятники культуры: Исследование и ре- ставрация (ред. И.Э. Грабарь и др.). Москва, 1961, вып. 3, с. 37—50. Лысенко С.Д., Шкляревский Е.И., Квитницкий М.В., Черновол Д.К. Материалы Фастовской археоло- гической экспедиции. Многослойное поселение Кощеевка-8. Киев; Фастов, вып. 1, 2012. Макаров Н.А., Зайцева И.Е., Грешников Э.А. Черневые кресты-энколпионы в Суздальском Ополье. Архео- логические вести. 1992, вып. 23, с. 291—310. Макаров Н.А., З ахаров С.Д. Накануне перемен: сель- ские поселения на Кубенском озере в XII — начале XIII века. Русь в ��XIII�� веке: Древности темного време- ни (отв. ред. Н.А. Макаров, А.В. Чернецов). Москва, 2003, с. 131—150. Макаров Н.А. Кресты-тельники из раскопок средневеко- вых селищ и проблема христианизации севернорус- ской деревни. Исторические записки. Москва, 2004, вып. 7 (125), с. 251—274. Макаров Н.А., Красникова А.М. Христианские древности суздальских селищ: новые находки. Краткие сообще- ния Института археологии. Москва, 2007, вып. 221, с. 63—73. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 154 Макаров Н .А., Федорина А.Н. О находках энколпио- нов на суздальских селищах. Археология Владимиро- Суздальской земли: М-лы науч. семинара (отв. ред. Н.А. Макаров, сост. С.В. Шполянский). Москва, 2008, вып. 2, с. 137—146. Макаров Н .А. Н еизвестное Средневековье: сельские по- селения и могильники на Кубенском озере. Археоло- гические открытия. 1991—2004 гг. Европейская Россия (отв. ред. Н.А. Макаров). Москва, 2009, с. 415—429. Макаров Н.А., Гайдуков П.Г. Печать князя Михалки Юрьевича из Суздальского ополья. Слов’яни і Русь: археологія та історія. Зб. праць на пошану дійсного члена Нац. академії наук України Петра Петровича Толочка з нагоди його 75-річчя (відп. ред. Г.Ю. Івакін). Київ, 2013а, с. 190—195. Макаров Н.А., Гайдуков П.Г. Печать князя Михалки Юрьевича из Суздальского ополья. Краткие сообще- ния Института археологии. Москва, 2013б, вып. 231, с. 224—231. Пескова А.А. Х ерсонесский киотный крест и его место среди синхронных памятников древнерусской куль- товой пластики. Церковная археология. М-лы Второй Всерос. церковно-археолог. конф., посв. 150-летию со дня рожд. Н.В. Покровского (1848—1917), СПб, 1—3 ноября 1998 г.: Сб. науч. статей. Санкт-Петербург, 1998, вып. 4, с. 238—252. Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам по- селений у с. Григоровка). Киев, 2005. Пивоваров С.В. Середньовічне населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра (XI — перша половина XIII ст.). Чернівці, 2006. Попельницька О. Хрест давньоруського часу з городища Княжа Гора у зібранні Національного музею історії України. Prostir.museum. 2009, 25 червня. http://www. prostir.museum/ua/post/28443. Попельницька О. Металеві хрести із зібрання Б.І. Ханенка у Н МІУ. Тематичний збірник наукових праць. Національний музей історії У країни (наук. ред. Н. Ковтанюк). Київ, 2011, с. 179—194. https://www. academia.edu/32038237/HMMX_2014.pdf. Пуцко В.Г. Киевская сюжетная пластика малых форм (XI—XIII вв.). Зборник посветен на Бошко Бабиќ. Прилеп, 1986, с. 174—181. Пуцко В.Г. Константинополь и киевская пластика на ру- беже XII—XIII вв. Byzantinoslavica. T. LVII. Pragua, 1996, с. 376—390. Пуцко В.Г. Х удожественное ремесло Киева начала XIII века (по данным археологических находок). Труды VI Международного конгресса славянской археологии. Проблемы славянской археологии (ред. Седов В.В.). Москва, 1997, т. 1, с. 315—326. Пуцко В., Шевченко Е. Бронзовая накладка из Р ослав- ля. «Рославль: (очерки по истории города Рославля и Рославльского района)». Смоленск, 1997. http://www. roslavl.ru/history/kraeved/roslavl97/shev3.htm. Пуцко В.Г. Бронзовый киотный крест из Х ерсоне- са (Византийско-киевская металлопластика нача- ла XIII в.). Византийский временник. Москва, 1999, т. 58, с. 165—171. Пуцко В.Г. Византийско-русские бронзовые богослу- жебные кресты XII—XIII веков. Ставрографический сборник. Крест в православии. Москва, 2003а, кн. 2, с. 87—104. Пуцко В.Г. Н овгородская каменная резьба на рубе- же XIII—XIV вв.: становление традиции. Новгород- ский исторический сборник. Санкт-Петербург, 2003б, вып. 9 (19), с. 141—152. Пуцко-Бочкарева М.Н. Стеатитовый рельеф из кремлев- ского Благовещенского собора. Византия и Русь (па- мяти Веры Дмитриевны Лихачевой. 1937—1981). Мо- сква, 1989, с. 100—106. Романчук А.И., Лосицкий Ю.Г. Квартал XIII—XVIII Се- верного района Херсонеса в XII—XIV вв. (опыт со- циальной реконструкции). Античная древность и средние века: Проблемы социального развития. Сверд- ловск, 1985, вып. 22, с. 102—122. Рыкунова И .И., Р ыкунов А.Н. Средневековое поселе- ние Усть-Шексна. Российская археология. 2005, № 4, с. 134—149. Сєров О.В. Давньоруські селища X — середини XIII ст. Київського Подніпров’я. О.П. Моця, В.П. Коваленко, В.О. Петрашенко та ін. Південноруське село IX— XIII ст. (Нові пам’ятки матеріальної культури): Навч. посібник. Київ, 1997, с. 99—114. Стерлигова И.А. Крест из Херсонесского музея и русские меднолитые киотные кресты XII—XIV вв. Древнерус- ская скульптура: Проблемы и атрибуции. Сб. статей, вып. II, ч. 1 (ред.-сост. А.В. Рындина). Москва, 1993, с. 4—19. Фронджуло М.А. Раскопки в Судаке. Феодальная Таврика. Материалы по истории и археологии Крыма (отв. ред. С.Н. Бибиков). Киев, 1974, с. 139—150. Черненко О .Є. Археологічна колекція Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського (1896— 1948 рр.). Чернігів. 2007 (Скарбниця української культури: Зб. наук. пр., вип. 9, спецвип. 1). Шекун О .В., Веремейчик О .М. Поселення Ліскове у верхів’ях р. Білоус. О .П. Моця, В.П. Коваленко, В.О. Петрашенко та ін. Південноруське село IX— XIII ст. (Нові пам’ятки матеріальної культури): Навч. посібник. Київ, 1997, с. 69—98. Шекун О.В., Веремейчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове. Чернігів, 1999. Штыхов Г.В., Климов Г.В., Дук Д.В. Прикладное искус- ство, мелкая пластика, сфрагистика в XI—XVIII вв. О.И. Левко, Г.В. Штыхов, Т.В. Габрусь и др. Полоцк. Минск, 2012, с. 456—467. Якобсон А.Л. Средневековый Х ерсонес (XII—XIV вв.). Материалы и исследования по археологии СССР. Мо- сква; Ленинград, 1950, № 17. Яшаєва Т ., Денисова О ., Гинькут Н . та ін. Спадщина візантійського Херсона. Севастополь, 2011. Croix de l'abbé Hugues provenant de Saint-Vincent de Laon. Louvre. https://www.louvre.fr/oeuvre-notices/croix-de- l-abbe-hugues-provenant-de-saint-vincent-de-laon. Erstes Liebenauer Kreuz. Deutsches Dokumentationszentrum für Kunstgeschichte — Bildarchiv Foto Marburg. 2017. https://www.bildindex.de/document/obj05170242. Надійшла 17.01.2019 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 55 Ihor A. Hotun1, Oleksandr M. Kazymir2, Andrii M. Sukhonos3 1 Ph.D, Research fellow of the Ancient Rus and Medieval Archaeology Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0002-9285-5107, ihor_hotun@iananu.org.ua 2 Junior Research fellow of the Ancient Rus and Medieval Archaeology Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0003-0912-3165, oleksandr_kazymir@iananu.org.ua 3 Laboratory Assistant of the Northern Permanent Expedition of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0001-8671-7077, andreyarch@i.ua MOTHER OF GOD FROM KHODOSIVKA In the course of archaeological research conducted by the Northern Expedition of the Institute of Archaeology of the NASU at the medieval settlement Khodosivka-Roslavske in the southern Kyiv suburbs, a bronze figure of the Mother of God was found. It was molded as a one-sided form representing an outstanding piece of metal-plastic work of the Kyivan Rus of the 1st half of the XIII century. The item comes from the upper part of the deepened farm building filled with the surrounding layer close to the outside of the settlement. It is not associated with the purpose usage of the object. However, its fixation among the items related to the final stage of the settlement’s lifecycle serves as an additional chronological benchmark of functioning of this historical artefact. The fragment preserving 8.5 cm of its original hight is a part of the item called “the shortest version of the iconostasis”, which is known as the Chersonesus Kiot Cross, having its molded copy from Sudak, as well as the fragmented analogies from the hill-forts near Shepetivka, Pereiaslav, Kniazha Hora and Polotsk. The item was probably molded in the form of the Chersonesus’ find. Its integrity allows us to trace the features that are elusive in other specimens and indicates quite a short time of its existence. According to experts, things are the works of masters from Byzantine who moved to Kyivan Rus after the capture of Constantinople by the Crusaders. Among synchronous antiquities, devoted to the plot of the Crucifixion are the movable crucifix from Vasyliv (with another iconography and fewer images used) and the movable cross from Vladimir-on-Kliazma, which is very close to the previous one. Amazingly similar to the latter is the fragmented find from Kniazha Hora (with a similar figure of the by- standing Mother of the God also from Vladimir). Due to the absence of the handle it was attributed to the lecterns/octal/ altar crosses or parts of the repository of the holy gifts and has the analogies in the funds of the State Historical Museum in Moscow and in the private collection of items from the Old Riazan. The characteristics of the items associated with orthodoxy in the unfortified settlements of different regions of Rus in combination with the above described piece convincingly demonstrate the already mentioned non-ordinary nature of the studied settlement and the inexhaustibility of the information capabilities of this category of monuments. K e y w o r d s: Khodosivka-Roslavske, settlement, Kiot Cross, Kyivan Rus, medieval metal plastics, Crucifixion, God’s Mother. И.А Готун1, А.Н. Казимир2, А.М. Сухонос3 1 Кандидат исторических наук, научный сотрудник отдела древнерусской и средневековой археологии Института археологии НАНУ, ihor_hotun@iananu.org.ua 2 Младший научный сотрудник отдела древнерусской и средневековой археологии Института археологии НАНУ, oleksandr_kazymir@iananu.org.ua 3 Лаборант 1 категории Северной постояннодействующей экспедиции Института археологии НАНУ, andreyarh@i.ua БОГОРОДИЦА ИЗ ХОДОСОВКИ В время раскопок Северной экспедицией И нститута археологии Н АНУ средневекового селища Х одосовка- Рославское в южных киевских пригородах выявлена отлитая из бронзы в односторонней форме фигурка Бого- родицы, представляющая выдающееся произведение древнерусской металлопластики первой половины XIII в. Изделие происходит из заполненной окружающим слоем верхней части углубленной хозяйственной постройки на краю пункта, с использованием объекта по назначению не связано. Но его фиксация среди соотносимых с завершающим этапом жизни селища вещей служит дополнительным хронологическим маркером периода функ- ционирования исследуемого памятника. Сохранившийся в высоту на 8,5 см обломок представляет собой часть названного «самым кратким вариантом иконостаса» предмета, известного как херсонесский киотный крест с его судакской копийной отливкой, а также фрагментированными аналогиями из городища возле Шепетовки, Переяславля, Княжьей Горы и Полоцка. Из- делие, вероятно, отлито в той форме, что и херсонесская находка. Его сохранность позволяет проследить осо- бенности, неуловимые в других экземплярах и указывает на непродолжительное время бытования. По мнению специалистов, вещи представляют собой произведения мастеров из Византии, переселившимися на Русь после захвата Константинополя крестоносцами. Среди синхронных древностей сюжету Распятия посвящены также выносной крест из Василева (с другой ико- нографией и меньшим количеством использованных образов) и очень близкий к предыдущему выносной крест из Владимира на Клязьме. Удивительно похожа на последний и фрагментированная находка из Княжьей Горы (с ана- логичной фигуркой предстоящей Богородицы тоже из Владимира), отнесенная ввиду отсутствия рукояти к аналой- ним/осеняльным/алтарным крестам или частям дарохранительницы, имеющая аналогии в фондах Государствен- ного исторического музея в Москве и среди находящихся в частном собрании предметов из Старой Рязани. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 156 Характеристика связанных с православием вещей в неукрепленных пунктах разных регионов Руси в соче- тании с описанным произведением убедительно демонстрирует уже отмеченную неординарность исследуемого селища и неисчерпаемость информационных возможностей этой категории памятников. К л ю ч е в ы е с л о в а: Ходосовка-Рославское, селище, киотный крест, Киевская Русь, средневековая металлопласти- ка, Распятие, Богородица. References Belov G.L., Iakobson A.L. Kvartal XVII (raskopki 1976 g.). Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. Materialy po arkheologii Iugo-Zapadnogo Kryma (Khersones, Mangup). Moskva, Leningrad, 1953, no. 34, pp. 109-160. Beliashevskii N. Raskopki na Kniazhei Gore v 1891 g. Kievskaia starina. 1892, XXXVI, no. 1, pp. 61-104. Beliashevskii N. Raskopki na Kniazhei Gore v 1892 g. Kievskaia starina. 1893, XLI, no. 4, pp. 134-142. Bilodid I.K. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tomakh. Kyiv, 1978, no. 9, p. 14. Access mode: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/саж. Blomkvist E.E. Krestianskie postroiki russkikh, ukraintsev i belorusov (poseleniia, zhilishcha i khoziaistvennye stroeniia). Trudy In-ta etnografii im. N.N. Miklukho-Maklaia, novaia seriia. Vostochnoslavianskii etnograficheskii sbornik: Ocherki narodnoi materialnoi kultury russkikh, ukraintsev i belorusov v XIX - nachale XX v. Moskva, 1956, vol. XXXI, pp. 3-458. Chernenko O.Ye. Arkheolohichna kolektsiia Chernihivskoho istorychnoho m uzeiu imeni V.V. Tarnovskoho (1896-1948 rr.). Skarbnytsia ukrainskoi kultury: Zbirka naukovykh prats. Chernihiv, 2007, vol. 9, no. 1. Domracheva M.E. (comp.). Mednolitye kiotnye kresty kontsa XVIII - nachala XX veka v sobranii Gosudarstvennogo Vladimiro- Suzdalskogo muzeia-zapovednika. Rasshirennyi tip. Vladimir, 2015. Drevnosti russkie. Kresty i obrazki. Sobranie B.I. i V.N. Khanenko. Kyiv, 1899. Duk D. Drevo zhizni Polotskogo gorodishcha. Rodina. 2007, 10, pp. 37-39. Frondzhulo M.A. Raskopki v Sudake. Feodalnaia Tavrika. Materialy po istorii i arkheologii Kryma (chief-ed. S.N. Bibikov). Kyiv, 1974, pp. 139-150. Hotun I.A. Neordynarnist davnoruskoho sela na prykladi selyshcha Khodosivka-Roslavske. Arkheolohiia. 2008, no. 3, pp. 25-34. Hotun I.A., Kazymir O.M. Rozvidkovi roboty navkolo Khodosivky. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2006-2007 rr. Kyiv, 2009, pp. 82-83. Hotun I.A., Sukhonos A.M., Kazymir O.M. Nove davnoruske selyshche poblyzu Khodosivky. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2006-2007 rr. Kyiv, 2009, pp. 84-86. Hotun I.A., Sukhonos A.M., Kazymir O.M. Maisternia z obrobky burshtynu na davnoruskomu selyshchi Khodosivka-Roslavske. Arkheolohiia. 2010, no. 1, pp. 112-126. Hotun I.A. Vystavka arkheolohichnykh m aterialiv “Poselennia Khodosivka-Roslavske (kinets XI - XIV st.) yak pokaznyk neordynarnosti serednovichnoho sela”. Arkheolohiia. 2014, no. 3, pp. 125-134. Hotun I.A., Hun M.O. Keramichnyi kompleks poselennia Khodosivka-Roslavske yak pokaznyk dukhovnoi kultury meshkantsiv. Naukovi zapysky NaUKMA. Teoriia ta istoriia kultury. Kyiv, 2014, no. 153, pp. 40-47. Hotun I.A., Sukhonos A.M. Kultovi predmety z poselennia Khodosivka-Roslavske. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. Kolektsii naukovykh fondiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy: rezultaty doslidzhen. Kyiv, 2014, no. 1 (12), pp. 55-67. Hotun I.A. Blyzkoskhidni palomnytski khrestyky z pivdennoruskykh selyshch. Skhidnyi svit. 2017a, 1-2, pp. 111-130. Hotun I.A. Serednovichne selyshche Khodosivka-Roslavske (do desiatyrichchia rozkopok pamiatky). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. Arkheolohiia: doslidzhennia, eksperymenty, rekonstruktsii. Kyiv, 2017b, no. 1 (22), pp. 61-90. Hotun I.A., Kazymir O.M., Hun M.O., Sukhonos A.M. Serednovichne khrystyianske palomnytstvo i dvi znakhidky z Khodosivky. Arkheolohiia. 2018, no. 1, pp. 68-90. Hrinchenko B. (uporiad. z dodatkom vlasnoho materialu). Slovar ukrainskoi movy v 4-kh tomakh. Zibrala redaktsiia zhurnalu “Kievskaia starina”. Kyiv, 1909, no. 4, p. 96. Access mode: http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/ саж. Hun M.O. Keramichnyi kompleks serednovichnoho poselennia Khodosivka-Roslavske. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. Serednovichni mista Polissia. Kyiv, 2013, no. 3 (20), pp. 31-46. Iakobson A.L. Srednevekovyi Khersones (XII-XIV vv.). Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. Moskva; Leningrad, 1950, no. 17. Іvanchenko L.І., Motsia O.P. Sudatskii khrest XIII st. Prichernomore, Krym, Rus v istorii i kulture: Mat-ly II Sudakskoi Mezhdun. nauch. konf. (12-16 sentiabria 2004 g.). Prichernomore, Vizantiia i Krym ot srednevekovia do sovremennosti. Kyiv; Sudak, 2004, II, pp. 105-108. Kabaev D.A., Volodina T.E., Sazonov S.V. Okhrannye issledovaniia vo Vladimire na territorii “Novogo goroda” v 2007 g. (raskopki na ul. Spasskaia, 8A-8B). Arkheologiia Vladimiro-Suzdalskoi zemli: M-ly nauch. seminara (chief-ed. N.A. Makarov, comp. S.V. Shpolianskii). Moskva, 2008, no. 2, pp. 120-126. Kabaev D.A. Okhrannye raskopki vo Vladimire na territorii “Novogo goroda”. Arkheologicheskie otkrytiia 2007 g. (comp. and ed. N.V. Lopatin). Moskva, 2010, pp. 124, 125. Karger M.K. Otchet o raskopkakh v Pereiaslave-Khmelnitskom v 1952-1953 gg. Naukovyi arkhіv Іnstitutu arkheolohii NANU, f. e., 1953/10. Karger M.K. Raskopki v Pereiaslave-Khmelnitskom v 1952-1953 gg. Sovetskaia arkheologiia, 1954 a, XX, pp. 3-30. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 57 Karger M.K. Otchet o raskopkakh Galitsko-Volynskoi arkheologicheskoi ekspeditsii IIMK AN SSSR i Leningradskogo gos. Universiteta v 1958 godu. Naukovii arkhіv Іnstitutu arkheologії NANU, f. e., 1958/36. Karher M.K. Rozkopky v Pereiaslavi-Khmelnytskomu v 1952-1953 rokakh. Arkheolohiia, 1954b, IX, pp. 3-29. Katalog ukrainskikh drevnostei kollektsii V.V. Tarnovskogo s prilozheniem 16 tablits fototipnykh snimkov. Kyiv, 1898. Korzukhina G.F. O pamiatnikakh “korsunskogo dela” na Rusi (po materialam mednogo litia). Vizantiiskii vremennik. 1958, XIV, pp. 129-140. Kresta “Raspiatie s predstoiashchimi” fragment № 8406563. Gosudarstvennyi katalog muzeinogo fonda RF. Access mode: http:// goskatalog.ru/portal/#/collections?id=8514201. Lapkovskaia E.A. Prikladnoe iskusstvo srednikh vekov v Gosudarstvennom Ermitazhe. Izdeliia iz metalla. Moskva, 1971. Levko O.N. (comp.) Arkheologicheskoe nasledie Belarusi. Minsk, 2012. Logvin G.N., Timoshchuk B.A. Belokamennyi khram XII veka v Vasileve. Pamiatniki kultury: Issledovanie i restavratsiia (ed. I.E. Grabar et al). Moskva, 1961, no. 3, pp. 37-50. Lysenko S.D., Shkliarevskii E.I., Kvitnitskii M.V., Chernovol D.K. Materialy Fastovskoi arkheologicheskoi ekspeditsii. Mnogosloinoe poselenie Koshcheevka-8. Kyiv; Fastov, no. 1, 2012. Makarov N.A., Zaitseva I.E., Greshnikov E.A. Chernevye kresty-enkolpiony v Suzdalskom Opole. Arkheologicheskie vesti. 1992, no. 23, pp. 291-310. Makarov N.A., Zakharov S.D. Nakanune peremen: selskie poseleniia na Kubenskom ozere v XII - nachale XIII veka. Rus v XIII veke: Drevnosti temnogo vremeni (chief-eds. N.A. Makarov, A.V. Chernetsov). Moskva, 2003, pp. 131-150. Makarov N.A. Kresty-telniki iz raskopok srednevekovykh selishch i problema khristianizatsii severnorusskoi derevni. Istoricheskie zapiski. Moskva, 2004, no. 7 (125), pp. 251-274. Makarov N.A., Krasnikova A.M. Khristianskie drevnosti suzdalskikh selishch: novye nakhodki. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii. Moskva, 2007, no. 221, pp. 63-73. Makarov N.A., Fedorina A.N. O nakhodkakh enkolpionov na suzdalskikh selishchakh. Arkheologiia Vladimiro-Suzdalskoi zemli: M-ly nauch. seminara (chief-eds. N.A. Makarov, comp. S.V. Shpolianskii). Moskva, 2008, no. 2, pp. 137-146. Makarov N.A. Neizvestnoe Srednevekove: selskie poseleniia i mogilniki na Kubenskom ozere. Arkheologicheskie otkrytiia. 1991- 2004 gg. Evropeiskaia Rossiia (chief-ed. N.A. Makarov). Moskva, 2009, pp. 415-429. Makarov N.A., Gaidukov P.G. Pechat kniazia Mikhalki Iurevicha iz Suzdalskogo opolia. Sloviany i Rus: arkheolohiia ta istoriia. Zbirka prats na poshanu diisnoho chlena Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy Petra Petrovycha Tolochka z nahody yoho 75- richchia (ed. H.Yu. Ivakin). Kyiv, 2013a, pp. 190-195. Makarov N.A., Gaidukov P.G. Pechat kniazia Mikhalki Iurevicha iz Suzdalskogo opolia. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii. Moskva, 2013b, no. 231, pp. 224-231. Peskova A.A. Khersonesskii kiotnyi krest i ego mesto sredi sinkhronnykh pamiatnikov drevnerusskoi kultovoi plastiki. Tserkovnaia arkheologiia. M-ly Vtoroi Vseros. tserkovno-arkheolog. konf., posv. 150-letiiu so dnia rozhd. N.V. Pokrovskogo (1848-1917), SPb, 1-3 noiabria 1998 g.: Sb. nauch. statei. Sankt-Peterburg, 1998, no. 4, pp. 238-252. Petrashenko V.A. Drevnerusskoe selo (po materialam poselenii u s. Grigorovka). Kyiv, 2005. Pyvovarov S.V. Serednovichne naselennia mezhyrichchia Verkhnoho Prutu ta Serednoho Dnistra (XI - persha polovyna XIII st.). Chernivtsi, 2006. Popelnytska O. Khrest davnoruskoho chasu z horodyshcha Kniazha Hora u zibranni Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy. Prostir. museum. 2009. Access mode: http://www.prostir.museum/ua/post/28443. Popelnytska O. Metalevi khresty iz zibrannia B. I. Khanenka u NMIU. In: Tematychnyi zbirnyk naukovykh prats. Natsionalnyi muzei istorii Ukrainy (ed. N. Kovtaniuk). Kyiv, 2011, pp. 179-194. Access mode: https://www.academia.edu/32038237/ HMMX_2014.pdf. Putsko V.G. Kievskaia siuzhetnaia plastika malykh form (XI-XIII vv.). Zbornik posveten na Boshko Babiќ. Prilep, 1986, pp. 174- 181. Putsko V.G. Konstantinopol i kievskaia plastika na rubezhe XII-XIII vv. Byzantinoslavica. Pragua, Band LVII, 1996, pp. 376-390. Putsko V.G. Khudozhestvennoe remeslo Kieva nachala XIII veka (po dannym arkheologicheskikh nakhodok). Trudy VI Mezhdunarodnogo kongressa slavianskoi arkheologii. Problemy slavianskoi arkheologii (ed. V.V. Sedov). Moskva, 1997, no. 1, pp. 315-326. Putsko V., Shevchenko E. Bronzovaia nakladka iz Roslavlia. “Roslavl: (ocherki po istorii goroda Roslavlia i Roslavlskogo raiona)”. Smolensk, 1997. Access mode: http://www.roslavl.ru/history/kraeved/roslavl97/shev3.htm. Putsko V.G. Bronzovyi kiotnyi krest iz Khersonesa (Vizantiisko-kievskaia metalloplastika nachala XIII v.). Vizantiiskii vremennik. Moskva, 1999, no. 58, pp. 165-171. Putsko V.G. Vizantiisko-russkie bronzovye bogosluzhebnye kresty XII-XIII vekov. Stavrograficheskii sbornik. Krest v pravoslavii. Moskva, 2003a, no. 2, pp. 87-104. Putsko V.G. Novgorodskaia kamennaia rezba na rubezhe XIII-XIV vv.: stanovlenie traditsii. Novgorodskii istoricheskii sbornik. Sankt-Peterburg, 2003b, no. 9 (19), pp. 141-152. Putsko-Bochkareva M.N. Steatitovyi relef iz kremlevskogo Blagoveshchenskogo sobora. Vizantiia i Rus (pamiati Very Dmitrievny Likhachevoi. 1937-1981). Moskva, 1989, pp. 100-106. Romanchuk A.I., Lositskii Iu.G. Kvartal XIII-XVIII Severnogo raiona Khersonesa v XII-XIV vv. (opyt sotsialnoi rekonstruktsii). Antichnaia drevnost i srednie veka: Problemy sotsialnogo razvitiia. Sverdlovsk, 1985, no. 22, pp. 102-122. Rykunova I.I., Rykunov A.N. Srednevekovoe poselenie Ust-Sheksna. Rossiiskaia arkheologiia. 2005, no. 4, pp. 134-149. Shekun O.V., Veremeichyk O.M. Poselennia Liskove u verkhiviakh r. Bilous. In: O.P. Motsia, V.P. Kovalenko, V.O. Petrashenko et al. Pivdennoruske selo IX-XIII st. (Novi pamiatky materialnoi kultury): Navchalnyi posibnyk. Kyiv, 1997, pp. 69-98. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 158 Shekun O.V., Veremeichyk O.M. Davnoruske poselennia Liskove. Chernihiv, 1999. Sterligova I.A. Krest iz Khersonesskogo muzeia i russkie mednolitye kiotnye kresty XII-XIV vv. Drevnerusskaia skulptura: Problemy i atributsii. Sb. statei (ed.-comp. A.V. Ryndina). Moskva, 1993, Band II, no. 1, pp. 4-19. Shtykhov G.V., Klimov G.V., Duk D.V. Prikladnoe iskusstvo, melkaia plastika, sfragistika v XI-XVIII vv. O.I. Levko, G.V. Shtykhov, T.V. Gabrus et al. Polotsk. Minsk, 2012, pp. 456-467. Sierov O.V. Davnoruski selyshcha X - seredyny XIII st. Kyivskoho Podniprovia. In: O.P. Motsia, V.P. Kovalenko, V.O. Petrashenko et al. Pivdennoruske selo IX-XIII st. (Novi pamiatky materialnoi kultury): Navchalnyi posibnyk. Kyiv, 1997, pp. 99-114. Veremeichik E.M. Nakhodki kultovykh predmetov na drevnerusskikh selishchakh Chernigovskoi zemli. In: 1000 rokiv Chernihivskii yeparkhii: Tezy dopovidei tserkovno-istorychnoi konferentsii. Chernihiv, 1992, pp. 50-52. Veremeichik E.M. Predmety khristianskogo kulta XI-XIII vv. na selskikh poseleniiakh Chernigovskogo Polesia. Slaviano-russkoe iuvelirnoe delo i ego istoki: M-ly mezhdunar. nauch. konf., posv. 100-letiiu so dnia rozhd. Gali Fedorovny Korzukhinoi (Sankt- Peterburg, 10-16 aprelia 2006 g.) (eds.-comp.: A.A. Peskova et al.). Sankt-Peterburg, 2010, pp. 344-354. Veremeichyk O.M. Silski poselennia IX - pershoi polovyny XIII st. v mezhyrichchi nyzhnoi techii Desny i Dnipra. Avtoref. dys. kand. ist. nauk. Kyiv, 1994. Vovchenko P. Arkhitekturno-etnohrafichnyi kompleks “Poltavshchyna i Slobozhanshchyna”, 19-20 st. In: Zvid pamiatok istorii ta kultury Ukrainy: Entsyklopedychne vydannia u 28 tomakh (chief-ed. V. Smolii). Kyiv, 1, II. M-S (ed. P. Tronko). Kyiv, 2003, pp. 786-691. Yashaieva T., Denysova O., Hynkut N. et al. Spadshchyna vizantiiskoho Khersona. Sevastopol; Ostin, 2011. Zharnov Iu.E. Khudozhestvennoe mednoe lite iz raskopok vo Vladimire-na-Kliazme. Rossiiskaia arkheologiia. 2000, no. 1, pp. 183- 193. Zharnov Iu.E. Arkheologicheskie issledovaniia vo Vladimire i “problema 1238 goda”. Rus v XIII veke: Drevnosti temnogo vremeni (chief-eds.: N.A. Makarov, A.V. Chernetsov). Moskva, 2003, pp. 48-58. Zharnov Iu.E., Moshenina N.N. Issledovaniia vo Vladimire. Arkheologicheskie otkrytiia 1998 g. (chief-eds.: V.V. Sedov, N.V. Lopatin). Moskva, 2000, pp. 100, 101. Zharnov Iu.E. Vozvrashchenie kulturnykh tsennostei drevnego goroda. Arkheologicheskie otkrytiia. 1991-2004 gg. Evropeiskaia Rossiia (chief-ed. N.A. Makarov). Moskva, 2009, pp. 430-442.
id	arheologia-com-ua-article-76
institution	Chemistry, Physics and Technology of Surface
issn	2616-499X
keywords_txt_mv
language	Ukrainian
last_indexed	2026-08-07T01:01:49Z
publishDate	2019
publisher	Institute of Archaeology NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	arheologiacomua/87/fff015cb06c82d32db8db4c2ec576287.pdf
spelling	arheologia-com-ua-article-762020-01-19T08:40:53Z Mother of God from Khodosivka Богородица из Ходосовки Богородиця з Ходосівки Hotun, Ihor A. Kazymir, Oleksandr M. Sukhonos, Andrii M. Khodosivka-Roslavske, settlement, Kiot Cross, Kyivan Rus, medieval metal plastics, Crucifixion, God’s Mother. Ходосовка-Рославское, селище, киотный крест, Киевская Русь, средневековая металлопластика, Распятие, Богородица. Ходосівка-Рославське, селище, кіотний хрест, Київська Русь, середньовічна металопластика, Розп’яття, Богородиця. &nbsp;In the course of archaeological research conducted by the Northern Expedition of the Institute of Archaeology of the NASU at the medieval settlement Khodosivka-Roslavske in the southern Kyiv suburbs, a bronze figure of the Mother of God was found. It was molded as a one-sided form representing an outstanding piece of metal-plastic work of the Kyivan Rus of the 1st half of the XIII century. The item comes from the upper part of the deepened farm building filled with the surrounding layer close to the outside of the settlement. It is not associated with the purpose usage of the object. However, its fixation among the items related to the final stage of the settlement’s lifecycle serves as an additional chronological benchmark of functioning of this historical artefact.The fragment preserving 8.5 cm of its original hight is a part of the item called “the shortest version of the iconostasis”, which is known as the Chersonesus Kiot Cross, having its molded copy from Sudak, as well as the fragmented analogies from the hill-forts near Shepetivka, Pereiaslav, Kniazha Hora and Polotsk. The item was probably molded in the form of the Chersonesus’ find. Its integrity allows us to trace the features that are elusive in other specimens and indicates quite a short time of its existence. According to experts, things are the works of masters from Byzantine who moved to Kyivan Rus after the capture of Constantinople by the Crusaders.Among synchronous antiquities, devoted to the plot of the Crucifixion are the movable crucifix from Vasyliv (with another iconography and fewer images used) and the movable cross from Vladimir-on-Kliazma, which is very close to the previous one. Amazingly similar to the latter is the fragmented find from Kniazha Hora (with a similar figure of the by-standing Mother of the God also from Vladimir). Due to the absence of the handle it was attributed to the lecterns/octal/altar crosses or parts of the repository of the holy gifts and has the analogies in the funds of the State Historical Museum in Moscow and in the private collection of items from the Old Riazan.The characteristics of the items associated with orthodoxy in the unfortified settlements of different regions of Rus in combination with the above described piece convincingly demonstrate the already mentioned non-ordinary nature of the studied settlement and the inexhaustibility of the information capabilities of this category of monuments. В время раскопок Северной экспедицией Института археологии НАНУ средневекового селища Ходосовка-Рославское в южных киевских пригородах выявлена отлитая из бронзы в односторонней форме фигурка Богородицы, представляющая выдающееся произведение древнерусской металлопластики первой половины XIII в. Изделие происходит из заполненной окружающим слоем верхней части углубленной хозяйственной постройки на краю пункта, с использованием объекта по назначению не связано. Но его фиксация среди соотносимых с завершающим этапом жизни селища вещей служит дополнительным хронологическим маркером периода функционирования исследуемого памятника. Сохранившийся в высоту на 8,5 см обломок представляет собой часть названного «самым кратким вариантом иконостаса» предмета, известного как херсонесский киотный крест с его судакской копийной отливкой, а также фрагментированными аналогиями из городища возле Шепетовки, Переяславля, Княжьей Горы и Полоцка. Изделие, вероятно, отлито в той форме, что и херсонесская находка. Его сохранность позволяет проследить особенности, неуловимые в других экземплярах и указывает на непродолжительное время бытования. По мнению специалистов, вещи представляют собой произведения мастеров из Византии, переселившимися на Русь после захвата Константинополя крестоносцами. Среди синхронных древностей сюжету Распятия посвящены также выносной крест из Василева (с другой иконографией и меньшим количеством использованных образов) и очень близкий к предыдущему выносной крест из Владимира на Клязьме. Удивительно похожа на последний и фрагментированная находка из Княжьей Горы (с аналогичной фигуркой предстоящей Богородицы тоже из Владимира), отнесенная ввиду отсутствия рукояти к аналойним/осеняльным/алтарным крестам или частям дарохранительницы, имеющая аналогии в фондах Государственного исторического музея в Москве и среди находящихся в частном собрании предметов из Старой Рязани. Характеристика связанных с православием вещей в неукрепленных пунктах разных регионов Руси в сочетании с описанным произведением убедительно демонстрирует уже отмеченную неординарность исследуемого селища и неисчерпаемость информационных возможностей этой категории памятников. Публікація присвячена неординарній знахідці з розкопок Північної експедиції Інституту археології НАНУ розташованого у південних передмістях Києва відомого високим рівнем матеріальної та певних елементів духовної культури мешканців середньовічного селища в урoч.&nbsp;Рославське в Ходосівці. Виявлена нещодавно металева фігурка Богородиці&nbsp;— частина кіотного хреста першої половини XIII&nbsp;ст.&nbsp;— репрезентує унікальний твір середньовічної металопластики і слугує додатковим аргументом невичерпаності інформаційних можливостей сільських поселень давньоруської доби. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019-03-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/76 10.15407/archaeologyua2019.01.042 Arheologia; No 1 (2019): Arheologia; 42-58 Археологія ; № 1 (2019): Археологія; 42-58 Археология; № 1 (2019): Arheologia; 42-58 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2019.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/76/73
spellingShingle	Ходосівка-Рославське селище кіотний хрест Київська Русь середньовічна металопластика Розп’яття Богородиця. Hotun, Ihor A. Kazymir, Oleksandr M. Sukhonos, Andrii M. Богородиця з Ходосівки
title	Богородиця з Ходосівки
title_alt	Mother of God from Khodosivka Богородица из Ходосовки
title_full	Богородиця з Ходосівки
title_fullStr	Богородиця з Ходосівки
title_full_unstemmed	Богородиця з Ходосівки
title_short	Богородиця з Ходосівки
title_sort	богородиця з ходосівки
topic	Ходосівка-Рославське селище кіотний хрест Київська Русь середньовічна металопластика Розп’яття Богородиця.
topic_facet	Khodosivka-Roslavske settlement Kiot Cross Kyivan Rus medieval metal plastics Crucifixion God’s Mother. Ходосовка-Рославское селище киотный крест Киевская Русь средневековая металлопластика Распятие Богородица. Ходосівка-Рославське селище кіотний хрест Київська Русь середньовічна металопластика Розп’яття Богородиця.
url	https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/76
work_keys_str_mv	AT hotunihora motherofgodfromkhodosivka AT kazymiroleksandrm motherofgodfromkhodosivka AT sukhonosandriim motherofgodfromkhodosivka AT hotunihora bogorodicaizhodosovki AT kazymiroleksandrm bogorodicaizhodosovki AT sukhonosandriim bogorodicaizhodosovki AT hotunihora bogorodicâzhodosívki AT kazymiroleksandrm bogorodicâzhodosívki AT sukhonosandriim bogorodicâzhodosívki

Богородиця з Ходосівки

Institution

Similar Items