«Град русичів ім’ям Пересічень» у м. Дніпро та археологічні реалії
The multi-layered monument Ohrin 8 since it has been discovered in the 1930-ies had been repeatedly investigated by different archaeological expeditions. The unique dug-outs of Mesolithic time were investigated at Ohrin 8 site by the expedition headed by D.Telehin in 1970—80-ies. The Mesolithic dwel...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| Heft: | 1 |
| Сторінки: | 95-104 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Автори та афіліації: |
|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/80 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824381690871808 |
|---|---|
| author | Zalizniak, Leonid L. |
| author_facet | Zalizniak, Leonid L. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Leonid L. Zalizniak",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Zalizniak, Leonid L. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 104 |
| container_issue | 1 |
| container_start_page | 95 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:41:48Z |
| description | The multi-layered monument Ohrin 8 since it has been discovered in the 1930-ies had been repeatedly investigated by different archaeological expeditions. The unique dug-outs of Mesolithic time were investigated at Ohrin 8 site by the expedition headed by D.Telehin in 1970—80-ies. The Mesolithic dwellings of the settlement were overlayed by a thick layer with rich Kyiv-Rus materials of the ХІ—ХІІІ centuries. National university “Kyiv-Mohyla academy” archaeological expedition revealed large collection of materials of the ХІ—ХІІІ centuries during works at the settlement in 2018. Author of the article gives a short cultural and historical interpretation of medieval materials of the monument.Part of researchers sees in Kyiv-Rus settlement on the Оhrin peninsula an archaeological accordance to the capital of Uliches tribe to the annalistic city Peresichen, mentioned in the Novhorod chronicle under 937—940. The article contains a critical analysis of this hypothesis, the supporters of which see in  Kyiv-Rus settlement on Оhrin peninsula direct forerunner of modern Dnipro city megalopolis.In opinion of the author a trade-handicraft settlement of the ХІ—ХІІІ centuries at Ohrin bay ashore served the important knot of trade-routes on the Dnieper River highway immediately in front of overcoming by the ships of dangerous river thresholds. A settlement had been prospered under control by Kyiv principality of the Dnieper water-way and it was burned by Mongols in the first half of the ХІІІ centuries |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2019.01.095 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:01:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 95
© Л.Л. Залізняк, 2019
Л.Л. Залізняк *
«ГРАД РУСИЧІВ ІМ’ЯМ ПЕРЕСІЧЕНЬ»
У м. ДНІПРО ТА АРХЕОЛОГІЧНІ РЕАЛІЇ
УДК 904.4(477.63) "10/12"
* ЗаЛіЗняк Леонід Львович — доктор історичних
наук, професор, заввідділу кам’яної доби інститу-
ту археології нан України, ORCID 0000-0001-8924-
8122, zaliznyakl@ukr.net
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.01.095
У статті розглядаються різні версії історичної інтер-
претації відомого давньоруського поселення Огрінь 8, яке
досліджувалося археологічною експедицією НаУКМА в
липні 2018 р. у м. Дніпро.
К л ю ч о в і с л о в а: поселення Огрінь 8, Київська Русь,
Надпоріжжя, Пересічень, м. Дніпро.
У липні 2018������������������������ ������� р. археологічна експедиція Н а-
УКМА досліджувала відому багатошарову сто-
янку Огрінь 8, що на лівому березі Дніпра на-
впроти однойменного міста (рис. 1). Голов-
ною науковою метою досліджень були по-
шуки унікальних землянок доби мезоліту,
відомих за матеріалами розкопок експедиції
Д.Я. Телегіна у 70—80-х рр. минулого століття.
Однак, мезолітичний горизонт пам’ятки вия-
вився перекритий потужним шаром з яскрави-
ми матеріалами часів Київської Русі. Ця стаття
присвячена культурно-історичній інтерпретації
саме цих давньоруських матеріалів ХІ—ХІІІ ст.
Автор статті дякує співробітникам відділу
давньоруської археології ІА НАНУ О.П. Моці,
А.О. Козловському, Т.Ю. Гошко, А.В. Петраус
касу, В.К. Козюбі, Н.В. Хамайко за консультації
в процесі роботи з давньоруськими матеріалами
з поселення Огрінь 8.
Півострів Огрінь — це великий піщаний ма-
сив, що простягся на кілька кілометрів уздовж
лівого берега Дніпра навпроти однойменного
міста (рис. 1). Назва півострова має тюркське
походження і в перекладі значить «зле, про-
кляте місце». За легендою це місце нібито так
назвали татари, після того як у 1660 р. їх деся-
титисячний загін, що повертався з ясирем до
Криму, був розбитий на переправі через р. Са-
мару козаками Івана Сірка.
Багатошарове поселення Огрінь������� 8 роз-
ташовано на північно-західному узбережжі
півострова Огрінь на мисі першої надзаплавної
тераси при впаданні р. Самари в Дніпро (рис. 1).
Пам’ятка виявлена М.О. Міллером на почат-
ку 30-х рр. ХХ ст. у процесі обстеження берегів
майбутнього водосховища, що утворилося за-
вдяки будівництву Дніпрогесу (Міллер 1935). У
1945, 1946 рр. стоянку досліджував А.В. Добро-
вольський (1949). Основні відкриття на стоянці
сталися під час багаторічних робіт експедиції
Інституту археології АН УРСР під керівництвом
Д.Я. Телегіна у 1973—1976, 1978, 1982, 1986, 1988,
1990 рр. (Телегін 2002). Тривалий час у складі
експедиції працювали автор цих рядків (1973—
1976, 1986) та Д.Ю. Нужний. Добуті експедицією
Д.Я. Телегіна києворуські матеріали Огріні уза-
гальнив в авторській монографії А.О. Козловсь-
кий (1990), який і сам брав участь в розкопках
пам’ятки у 1978 та 1986 рр.
Поновлення робіт на поселенні Огрінь 8
майже за 30 років після останніх досліджень
на ній видатного українського археолога
Д.Я. Телегіна (2002) пояснюється намірами
міської влади м. Дніпро організувати на Ог
ріньському півострові міський парк відпо
чинку, що неминуче призведе до пошкоджень
культурного шару пам’ятки.
Археологічна експедиція Н аУКМА 2018 р.
натрапила на багаті матеріали з верхнього шару
поселення часів Київської Русі (ХІ—ХІІІ ст.). У
спалених господарчих об’єктах (рис. 2) і просто в
культурному шарі знайдено величезну кількість
уламків гончарного посуду ХІ—ХІІІ ст. (рис. 3,
28—31; 4). Вперше на поселенні трапилася ви-
разна серія кераміки другої половини ХІ ст. з
характерним «манжетом» по вінчику і негли-
бокою закраїною (рис. 4, 11—12), властивою
для більш пізнього посуду ХІІ—ХІІІ ст. (рис. 4,
1—10). Значну частину керамічного комплек-
су складають уламки червоноглиняних амфор
кримського та візантійського виробництва, а
також посуд, вкритий поливою жовтого та зеле-
ного кольору.
Злитки чавуну (криці) та бронзи свідчать
про розвиток чорної металургії та ливарної
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 196
справи. В колекції різноманітні ковані цвяхи,
будівельні скоби, залізні господарчі та столярні
ножі, точила для їх гостріння, тесла для видов-
бування човнів, шила, рибальські гачки тощо
(рис. 3, 14—27). К ультурний шар містить ве-
лику кількість кісток корів, кіз, овець, свиней,
а також різноманітних риб, зокрема великих
сомів та осетрів.
Яскравою складовою колекції артефактів з
києворуського горизонту поселення Огрінь 8 є
різноманітні жіночі прикраси зі скла — брас-
лети, дрібні намистини (рис. 3, 1—12).
Численні уламки браслетів київського та
візантійського виробництва, полив’яний по-
суд, імпортна амфорна тара певною мірою
свідчать про заможність мешканців поселен-
ня. Криці, металургійні шлаки, різноманітний
ремісничий інструментарій, імпорт (амфори та
скляні браслети кримського та візантійського
виробництва) свідчать про інтенсивну ре
місничо-торгівельну діяльність мешканців се-
лища.
Вироби з руського шару поселення над-
звичайно схожі з матеріалами княжого К иє-
ва та його околиць ХІ—ХІІІ ст. Особливості
домобудівництва руського населення Огріні
(форма і конструкція жител, глинобитні печі
тощо) також мають прямі паралелі в тогочасних
будівлях Середньої Н аддніпрянщини. Все ц е
свідчить про тісний культурний, економічний
та політичний зв’язок руських поселень у гирлі
Самари з княжим К иєвом. Висловлена дум-
ка, що у Надпоріжжі у ХІ—ХІІІ ст. більшість
населення складали переселенці з Середньої
Наддніпрянщини (Козловський 1990, с. 158,
163). Нечисленність кісток коня у культурно-
му шарі пам’ятки, можливо, опосередковано
свідчить про незначну частку степового еле-
менту серед мешканців селища.
Феномен Передпоріжжя
Дніпровський водний шлях, що відомий з лі-
тописів під назвою Грецький або шлях «із ва-
ряг у греки», відіграв надзвичайну роль у ста-
новленні, економічному та політичному роз-
витку держави Русь. Сама держава виникла і
консолідувалася навколо контрольних пунк-
тів на цьому торгівельному шляху, найбільши-
ми з яких були К иїв, Смоленськ, Н овгород,
Полоцьк. Важливу функцію на дніпровській
річковій магістралі здавна відігравало Перед-
поріжжя — місцина при впадінні р. Самара в
Дніпро, нижче якої безпосередньо починали-
ся небезпечні пороги (рис. 1). У наш час тери-
торію Передпоріжжя займає мегаполіс Дніпро,
Рис. 1. План Передпоріжжя з Огріньським півостро-
вом. У наш час — територія м. Дніпро
Рис. 2. Огрінь 8 — 2018: 1 — розкопки господарчої ями
ХІІ ст.; 2 — стратиграфія нашарувань
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 97
на виникнення і розвиток якого суттєво впли-
вали природно-географічні особливості та
соціально-економічні фактори регіону, що був
своєрідною брамою перед грізними порогами.
Про панівну роль Передпоріжжя на дніпров-
ському магістральному шляху свідчить будівни-
цтво поляками у 1635 р. фортеці над Кодацьким
порогом для контролю над переміщенням по
Дніпру войовничого козацтва та товарів на Січ.
Катерина ІІ також невипадково обрала Перед-
поріжжя для Катеринослава — однієї зі столиць
імперської провінції Новоросія.
У Передпоріжжі не лише перетиналися річ-
кові та сухопутні торгівельні шляхи, але й від-
бувалося своєрідне переформатування дні-
провської торгівельної магістралі. Справа в
тому, що відносно безпечно подолати пороги
водою можливо було лише під час весняної по-
вені. Тому більшу частину року купці омина-
ли небезпечні пороги східним річковим шля-
хом. Кораблі заходили з Дніпра в Самару, далі
притокою Самари річкою Вовчі Води (Вовча)
досягали вододілу з р. Кальміус, до якої потра-
пляли волоком. Кальміусом судна спускалися
до Азовського моря і пливли до соляних про-
мислів К риму або через К ерченську протоку
у Чорне море до Константинополя. Проплив-
ши Самарою до її витоків можна було волоком
перебратися у басейн Сіверського Дінця і далі
Нижнім Доном до Волги і Каспію. Зрозуміло,
шо річковий шлях Самарою, Вовчими Водами,
Кальміусом функціонував і в зворотному на-
прямку (Бінкевич, Камеко 2008, с. 11—13).
Тому усі кораблі, що рухалися Грецьким
шляхом на південь, незалежно йшли вони че-
рез пороги навесні чи обходили їх річками
Рис. 3. Огрінь 8 — 2018: 1—11 — скляні браслети; 14—27 — залізні інструменти;
28—31 — фрагменти глиняного посуду ХІІ ст.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 198
східніше, зупинялися на кілька днів перед пер-
шим К одацьким порогом, у Передпоріжжі,
тобто поблизу гирла Самари. Судна готували
до подолання небезпечних порогів, поповню-
вали припаси, шукали досвідченого лоцмана,
очікували сприятливої погоди тощо. І снують
вагомі підстави стверджувати, що з гирла Са-
мари починалася переправа через Дніпро вище
Кодацького порогу. На користь цього свідчать
рештки давньоруських поселень на ключових
пунктах такої переправи — Огрінь, острів Ка-
меневатий (Князів) та Лоцманська К ам’янка
на правому березі Дніпра (рис. 1).
Таким чином, гирло Самари перед першим
Кодацьким порогом було важливим перехрес-
тям великих торгівельних шляхів. Вочевидь, у
таких місцях виникали поселення, що обслу-
говували вузол річкових та сухопутних шля-
хів. Специфічна функція таких поселень зу-
мовлювала відповідну інфраструктуру з різ-
ними майстернями, лавками, корчмами тощо.
Їх мешканцями були кваліфіковані ремісни-
ки — ковалі, теслі, лоцмани, купці, торговці
різноманітним реманентом, крамом та прові-
антом для далекої подорожі тощо. Поселен-
ня виконувало функцію перевального пункту,
де завантажувалися та розвантажувалися тор-
говельні судна. Тут функціонували традиційні
торжища, на яких відбувалися торгівля та об-
мін між місцевим осілим населенням, кочови-
ками та прибулими здалеку купцями.
Саме в таких місцях як Огріньська затока в
гирлі Самари (рис. 1), вочевидь, мешкали літо-
писні бродники. Вперше про них згадує Русь-
кий літопис під 1147 р. Скупі літописні дані
породили значний різнобій у розумінні різни-
ми дослідниками соціального статусу, етнічно-
го складу, характеру занять бродників. Однак,
практично всі автори визнають, що ця катего-
рія середньовічного населення півдня сучас-
ної України отримала свою назву через прожи-
вання поблизу переправ через ріки (бродів), які
вони контролювали та обслуговували як про-
відники та охоронці (Котляр 1969; Козловський
1990, с. 165—170). І мовірно, серед мешканців
огріньських поселень ХІ—ХІІІ ст., розташова-
них на бродах з лівого берега Самари дніпров-
ськими островами на правий берег Дніпра,
були і провідники-бродники, які забезпечували
переправу через Самару та Дніпро. А чи не в їх-
ньому середовищі народилося відоме прислів’я:
«Не знаючи броду — не лізь у воду»?
Огріньська затока в її сучасному вигляді
утворилася в 30-ті роки минулого століття вна-
слідок підтоплення заплави Самари через бу-
дівництво греблі Дніпрогесу (рис. 1). Раніше тут
існувала затока Підкова відповідної форми, яка
являла собою старицю р. Самара і, схоже, слугу-
вала гаванню для суден за часів Київської Русі.
Саме на високому південному та східному бе-
регах затоки Підкова і розташовані києворуські
поселення Огрінь 8 та Огрінь-Підкова (рис. 1).
В.В. Бінкевич, В.Ф. Камеко та інші дослід-
ники з м. Дніпро переконливо показали, що
гирло Самари перед першим Кодацьким поро-
гом було важливим перехрестям великих тор-
говельних шляхів. Цей фактор, на нашу дум-
ку, пояснює сліди інтенсивної життєдіяльності
та багатство археологічних матеріалів з киє-
воруських поселень в гирлі Самари (Огрінь 8,
Огрінь-Підкова).
Легенда про місто Пересічень
Яскраві археологічні матеріали ХІ—ХІІІ ст. з
розкопок поселення Огрінь 8 у 2018 р. проли-
вають світло на актуальну для Дніпропетров-
щини проблему локалізації літописного міста
Пересічень у гирлі Самари.
Під час роботи експедиції з’ясувалося, що
активні дослідження в галузі археології на Дні-
пропетровщині ведуть не лише фахові архео-
логи та історики, але й численні краєзнавці та
зацікавлені аматори. Зокрема актуальною в їх
Рис. 4. Огрінь 8 — 2018: 1—10 — вінчики посуду ХІ—
ХІІІ ст.; 11, 12 — вінчики посуду кінця ХІ ст.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 99
середовищі на сьогодні є проблема літописно-
го міста Пересічень, яке, спираючись на киє-
воруські матеріали Огріні, деякі автори розмі-
щують на березі Огріньської затоки, що у гир-
лі Самари. Поселення ХІ—ХІІІ ст. на Огріні
в численних дописах краєзнавців Дніпропе-
тровщини фігурує не інакше як «місто руси-
чів», столиця племені уличів, літописний Пе-
ресічень, від якого нібито веде свій початок су-
часний мегаполіс Дніпро.
У ц ьому відношенні безсумнівний інтерес
являє собою книга краєзнавців В.В. Бінкевича
та В.Ф. Камеко (2008). Дослідники вважають,
що місто Пересічень розташовувалося у місці
пересічення торговельних та міграційних шля-
хів. А оскільки в місті впадіння р. Самари в Дні-
про перед першим Кодацьким порогом здавна
пересікалися водні та сухопутні шляхи, то на
їхню думку, саме тут і знаходився Пересічень.
Проголосивши Огріньське поселення ХІ—
ХІІІ ст. «містом русичів», яке в літописах фігу-
рує як столиця племені уличів Пересічень, зга-
дані автори «роблять спробу обґрунтувати тезу
про більш ніж тисячолітній вік міста на Дніпрі і
про те, що попередником його було місто-столиця
слов’янського племені Пересічень» (Бінкевич, Ка-
меко 2008, с. 194—196, 331).
Красива легенда про столицю племені ули-
чів, що нібито існувала на Дніпрі в межах су-
часного однойменного міста ще за часів ви-
никнення К иївської Русі, живе в середовищі
краєзнавців, фахових археологів та істориків
м. Дніпро вже тривалий час і має свою історію.
Живлять ц ю археолого-краєзнавчу концеп-
цію не лише багаті археологічні матеріали ча-
сів Київської Русі з Огріні, але й літописні дані.
Мається на увазі коротка згадка у Першому
Новгородському літописі про трирічну (937—
940 рр.) облогу воєводою київського князя Іго-
ря Свенельдом племінного центру уличів міста
Пересічень. Вважається, що підкорення Све-
нельдом Пересіченя спричинило відхід уличів
вниз по Дніпру, а потім під тиском печенігів у
Буго-Дністровське межиріччя.
«Игорь же сидящее къняжа Кыеве, миръ имея
къ вьсем странамъ, а съ уличи и съ древляны име-
яще рать. И бе у него воевода именьмь Свеньлдъ,
и възложи на ня дань, и вьдасть Свеньлду. И не
вздядяшеться единъ градъ, именем Пересеченъ; и
седее около его три лета и едъва възя… И бъша
съдяще углицъ по Днъпру внъизъ, и посем приидо-
ша межи Бъгъ и Днъстръ, и съдоща тамо».
Чи справді києворуські поселення Огріні
є залишками саме легендарного Пересіченя?
Проаналізуємо «за» і «проти» такої гіпотези.
Літописець не вказує, де саме був розміще-
ний племінний центр уличів Пересічень. Зрозу-
міло, що десь південніше і нижче по Дніпру від
Києва, де мешкали уличі. Головним аргумен-
том на користь припущення згаданих авторів,
що контрольний пункт на перехресті згаданих
шляхів звався саме Пересічень є факт їх пересі-
чення саме в гирлі Самари: «Якщо шукати Пе-
ресічень нижче Києва, то найбільш пересіченою
шляхами була місцевість, перед першим порогом
Дніпра» (Бінкевич, Камеко 2008, с. 10).
Однак, численні торгівельні шляхи пере-
тиналися і в інших ділянках Подніпров’я — у
Києві, Трахтемирові навпроти Переяслава, на
Кічкаській переправі у Запоріжжі, на пере-
праві поблизу відомого К ам’янського горо-
дища, що на Нижньому Дніпрі тощо. За логі-
кою В.В. Бінкевича та В.Ф. Камеко згадані пе-
ресічення шляхів теж можуть претендувати на
ймення легендарного міста.
До того ж маємо ще кілька версій розміщен-
ня Пересіченя з не менш переконливою аргу-
ментацією, як його локалізація у гирлі Сама-
ри. Б.А. Рибаков розміщував легендарне місто
південніше Києва (Рыбаков 1950). «Київський»
Пересічень, про який згадує Іпатівський літопис
під 1154 і 1161 рр. різні дослідники впевне-
но розміщують на південній околиці К иєва в
Китаєво, де маємо потужне давньоруське горо-
дище з великим посадом (Толочко 1980, с. 140;
Вортман 1998). Висловлено припущення, що
цей Пересічень міг успадкувати назву більш
раннього, коли під тиском кочовиків частина
уличів відступила долиною Дніпра на північ.
Існує й бессарабська версія розміщення
Пересічена. Вона базується на припущенні,
що Пересічень був заснований уличами
десь у басейні Південного Бугу, Н ижнього
Дністра чи навіть на Н ижньому Дунаї, коли
уличі відійшли з Дніпра на захід під тиском
печенігів. А гресивність останніх різко зросла
після 965 р. внаслідок розгрому Хозарії кня-
зем Святославом, що відкрило шлях печенігам
на Н ижній Дніпро та Н адчорномор’я. Спро-
би локалізувати місто у Бессарабії базуються
на співзвучних топонімах: с. Пересечина (нині
с. Оргей в Молдові), Презичені й Пресичина в
Румунії на Нижньому Дунаї (Надеждин 1844;
Барсов 1885; Рабинович 2006).
У літературі висловлено сумніви як щодо
локалізації Пересіченя в Китаєві, так і відносно
його розташування на території Молдови чи на
Нижньому Дунаї. У першому випадку це надто
близько від Києва (усього за 10 км від княжої
резиденції), щоб трирічний супротив уличів
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1100
війську киян виглядав правдоподібно. Друга
бессарабська версія, навпаки, викликає сумніви
дослідників через віддаленість від Києва. Важ-
ко уявити, що на зорі історії Київської Русі ки-
яни мали такі великі стратегічні інтереси на
території далекої Молдови, щоб аж три роки
тримати в облозі столицю уличів.
Із ц их міркувань В.О. Петрашенко (1989
с. 175, 176) обрала золоту середину і запропо-
нувала розмістити літописний Пересічень на
одному з городищ поблизу Трахтемирова, що
на високому правому березі Дніпра навпроти
Переяслава.
Дослідник руських пам’яток Н адпоріжжя
А.О. К озловський висловив сумніви, що Ог
ріньське поселення може бути археологічним
відповідником літописного Пересіченя, бо
воно не мало ніяких укріплень. Тому важ-
ко уявити як неукріплене селище могло три
роки оборонятися проти війська князя І горя.
Ще переконливішою є хронологічна невід
повідність матеріалів з Огріні літописним да-
ним. Останні свідчать про події 937—940 рр.,
а відомі на сьогодні археологічні матеріали з
Огріні донедавна датувалися ХІ — початком
ХІІІ ст. Лише ц ьогорічними дослідженнями
вперше отримано матеріали другої полови-
ни ХІ ст. К ераміка першої половини Х ст.,
яка б відповідала хронологічно літописним
подіям на селищі в гирлі Самари, повністю
відсутня. Тобто літописець писав про події,
що передували заснуванню Огріньського се-
лища не менше ніж на 100 років, що виключає
можливість асоціації останнього з літописним
Пересіченем.
Скільки років місту Дніпро
Непереконлива спроба локалізувати Пересі-
чень у гирлі Самари закономірно приводить
В.В. Бінкевича та В.Ф. Камеко до ще сумнів-
нішого висновку: «Виходячи з найранішої дати
згадки Пересіченя у літописі (914, 922 рр.) мож-
на вважати, що нашому місту 1093 роки». Ма-
ється на увазі м. Дніпро, що за офіційною ім-
перською традицією було засноване указом
Катерини ІІ у 1776 р. і свого часу носило назву
Катеринослав.
Однак, уродженець Дніпропетровська,
відомий фахівець з історії українського козацт-
ва Ю.А. Мицик навів переконливі аргументи,
що місто Дніпро засновано майже на півтора
сторіччя раніше указів К атерини ІІ . Він мав
на увазі побудовану над Кодацьким порогом,
що на південній околиці м. Дніпро, поляками
у 1635 р. за участю французького інженера Бо-
плана фортецю Кодак із посадом (рис. 1). З неї
протягом ХVІІ—ХVІІІ ст. на місці майбутнього
Катеринослава розвинулися ц ентр Кодацької
паланки Війська Запорізького Новий Кодак та
слобода Половиця, що пізніше склали осно-
ву міської структури імперського Катеринос-
лава. Під 1784 р. в описі Катеринославського
намісництва зазначалося, що Катеринослав
засновано з містечка Новий Кодак, яке з сере-
дини Х�������������������������������������VІІ ст. було центром Кодацької палан-
ки Запорозької Січі: «Екатеринославль — вновь
учреждаемый город из местечка Новым Кодаком
называемого».
Козацька слобода Половиця була центром
Катеринослава аж до середини ХІХ ст. Як пе-
рейменовували козацькі Нові Кодаки та Поло-
вицю в Катеринослав у 1790-х роках розповідав
очевидець. На переправі через Дніпро «стояв
соцький з великою мідною бляхою на грудях
та добрячим ціпком». Кожного візника питав
куди той їде. І якщо візник відповідав «На По-
ловицю», соцький шмагав його ц іпком, при-
мовляючи: «Не в Половицю, а в К атеринос-
лав» (Шатров 1969, с. 37).
Провідний археолог Дніпропетровщини
І.Ф. К овальова бачить історичні витоки
м. Дніпро в козацькому містечку Самарь ХVI—
ХVII ст., яке вперше згадується в указі короля
Стефана Баторія під 1576 р. (Ковальова 2009,
с. 131; Бінкевич, Камеко 2008, с. 333).
Якщо тяглість від Нового Кодака чи коза
цької Самарі до імперського К атериносла-
ва не виглядає ілюзорною, то довести 1000-
літній вік м. Дніпро ще важче ніж локалізувати
Пересічень на Огріні. А дже для ц ього тре-
ба простежити неперервність, тяглість роз-
витку міста від києворуського поселен-
ня в гирлі Самари до Кодака Х�������������� VII ст. чи Ка-
теринослава кінця ХVIII ст. Однак, масові
археологічні матеріали переконливо свідчать,
що Огріньське поселення часів Київської Русі
припинило своє існування на початку ХІІІ ст.
Ситуацію не рятують не пов’язані з останнім
територіально розрізнені матеріали розвине-
ного середньовіччя та Нового часу з території
Огріньського півострова, зокрема невеликий
татарський могильник ХV ст. (рис. 5).
У межах К иєва більш ніж сто років тому
досліджена В. Хвойкою Кирилівська стоянка
віком 15 тис. р. Однак історію Києва, як кон-
кретного населеного пункту, починають не з
мисливців на мамонтів чи зарубинецьких по-
селень на Оболоні, а з ранньосередньовічного
селища празької культури на Старокиївській
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 101
горі, яке переросло в селище VIII—IX ст. з обо-
ронними валами. На основі останнього форму-
валися найдавніші міські структури верхнього
міста княжого Києва Х ст., безперервний роз-
виток якого простежується до нашого часу.
Тобто вік міста визначається безперервною
тяглістю його розвитку як населеного пун-
кту. Такої тяглості від давньоруського посе-
лення ХІ—ХІІІ ст. в гирлі Самари до Катери-
нослава кінця ХVIII ст. не простежено. Тому
починати місто Дніпро з Огріньського посе-
лення все одно, що вважати першими кия-
нами палеолітичних мисливців на мамонтів
Кирилівської стоянки, чи починати історію
Риму з неандертальців, що мешкали 40 тис. р.
тому на мустьєрській стоянці, дослідженій в
межах міста Рим.
І взагалі, чи було Огрінське поселення кінця
ХІ — початку ХІІІ ст. містом, як ц е нерідко
стверджується у краєзнавчій літературі? Без
умовно, це найбільше і найбагатше руське по-
селення у Надпоріжжі, загальна площа якого
сягала 15 га (Козловський 1990, с. 7). Однак,
місто відрізняється від селища не лише вели-
кими розмірами, але й міською структурою.
У середньовічних містах, зазвичай, є посад та
укріплена ц итадель (городище), ремісничі та
торгівельні райони, аристократичні кварта-
ли, культово-духовні споруди тощо. Подібна
міська структура поки що на Огріні не про-
стежена. Археологічні матеріали переконливо
свідчать, що Огріньське поселення за струк-
турою і господарчими функціями було вели-
ким ремісничо-торгівельним селищем. Його
населення не лише обслуговувало торгівельні
шляхи в місці їх перетину перед порогами, але
також займалося вирощуванням корів, кіз,
овець, свиней, землеробством, рибальством.
Який же статус в історії міста Дніпра ма-
ють численні старожитності первісної доби з
території міста? Маються на увазі палеолітичні
знахідки на правому високому березі Дніпра,
землянки мезоліту, енеолітичний могиль-
ник, численні артефакти доби неоліту, бронзи,
скіфо-сарматського періоду, ранньослов’янські
та давньоруські поселення, татарський могиль-
ник XV ст. з Огріні тощо. Усе це ще не історія
міста, а його багата передісторія, в якій бра-
ли участь різноманітні племена і народи, по-
чинаючи від неандертальців та кроманьйонців
палеоліту і закінчуючи козаками і татарами
Нової доби.
Таким чином, археологічні матеріали не
дозволяють простежити тяглість культурно-
історичного розвитку від руського посе-
лення ХІ—ХІІІ ст. до сучасного мегаполіса
Дніпра. Більш перспективним видається по-
давнення витоків міста від нині існуючої
імперської версії заснування К атериносла-
ва однойменною ц арицею до часів Н ово-
го К одака ХVІІ ст. чи козацького містечка
Самарь ХVІ ст., що пропонують професори
Ю.А. Мицик та І .Ф. Ковальова. Більше того,
факти і аргументи згаданих дослідників ви-
Рис. 5. Огрінь 8 — 2018. Мусульманське поховання ХV ст. під закладкою
з плінфи
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1102
даються достатньо переконливими, щоб пе-
реглянути стару імперську версію засну-
вання м. Дніпро указом імператриці 1776 р.
і опустити історичне коріння міста принаймні до
часу заснування Кодацької фортеці у 1635 р. чи
до першої згадки козацького містечка Самарь у
1576 р. Збільшення віку м. Дніпра на 150—200 р.,
на нашу думку, видається науково коректним.
Висновки
Здається не випадковим, що розквіт Огрінь-
ського поселення збігся з перемогами київ-
ських князів над половцями на початку ХІІ ст.
У цей час під проводом Володимира Монома-
ха поновлено контроль К иєва над торговим
шляхом по Дніпру до Чорного моря. У 1103 р.
руські дружини «на конях і в лодіях прийшли
нижче порогів і стали в Протовчах, на Хорти-
чім острові». З Хортиці військо рушило на схід
і розбило половців на р. Молочна (літописна
р. Сутінь). У наступні роки Володимир Моно-
мах разом із сином Мстиславом «загнав полов-
ців за Дон, за Волгу, за Яїк», як сповіщає Іпатів-
ський літопис.
Руське селище на Огріні не має земляних
укріплень, а знахідки зброї в його культурно-
му шарі нечисленні. Це свідчить про відносно
мирне життя на Огріні в ХІІ ст. Однак, на по-
чатку ХІІІ ст. Київ знову втратив контроль над
Передпоріжжям. І сталося це через новий на-
ступ Степу на Русь, коли монголо-татарські
орди, поклали край самому існуванню Огрі
ньського поселення. Про ц і драматичні події
свідчать численні згарища та чорний від де-
ревного вугілля культурний шар пам’ятки.
Відсутність на поселенні кераміки другої поло-
вини ХІІІ ст. свідчить, що скоріш за все, воно
припинило своє існування внаслідок спалення
монголами у 1223 чи 1240 рр.
Матеріали пізнього середньовіччя, які б до-
водили подальший розвиток «міста русичів» на
Огріні 8, практично відсутні. До цього часу на-
лежать хіба що кілька характерних «плінфових»
татарських поховань Х����������������������������V��������������������������� ст. (рис. 5). До речі, не-
одноразово згадувана в літературі давньоруська
плінфа з Огріні могла бути зовсім не руською,
а більш пізньою татарською. Іншими словами,
пізньосередньовічні матеріали у відповідних ша-
рах поселення Огрінь 8 надто нечисленні, щоб
розміщувати тут пізньосередньовічне місто, яке
нібито стало спадкоємцем києворуського посе-
лення і попередником Катеринослава.
Отже, спроба локалізації літописного Пере
січена в гирлі Самари знаходиться на стадії
робочої гіпотези, яка потребує нових фактів
і переконливих аргументів. Щодо 1000-ліття
м. Дніпро, то подібні твердження поки що за ме-
жами наукової логіки у сфері сміливих фантазій.
Невизнання давньоруського поселення на
Огріні археологічним відповідником літописного
Пересіченя не заперечує його інтерпретацію як
потужного торгівельно-ремісничого центру з об-
слуговування торгових шляхів на їх перехресті.
Саме ц им пояснюється відносне багатство і
специфіка археологічних матеріалів ХІ—ХІІІ ст.
з Огріньського поселення, справжня назва яко-
го поки що лишається невідомою.
Сам феномен багатих руських поселень
ХІІ ст. у гирлі Самари, схоже, пов’язаний з по-
верненням контролю княжого Києва над тор-
говельним шляхом по Дніпру на південь Во-
лодимиром Мономахом та його наступниками
аж до приходу монголів на початку ХІІІ ст. Про
тісний культурний, економічний, політичний
зв’язок Передпоріжжя у ХІІ — на почат-
ку ХІІІ ст. з княжим К иєвом свідчить вели-
ка подібність матеріальної культури Огріні 8 та
інших поселень регіону з культурою Київщини
ХІІ ст. Ця ж подібність свідчить на користь
домінування руського населення, зокрема чис-
ленних переселенців з Середнього Подніпров’я,
у Передпоріжжі в зазначений час. Звичай-
но, це не виключає проживання степовиків та
бродників серед руських мешканців Огріні,
хоча степові впливи в культурі поселення, су-
дячи з археологічних матеріалів, в ц ілому
невиразні. Зокрема, нечисленність кісток коня
серед остеологічних решток, можливо, є непря-
мим свідченням про незначну роль степового
елементу серед мешканців селища.
Під час роботи експедиції з’ясувалося, що
перед науковцями Дніпропетровщини стоїть
нагальне і надзвичайно актуальне завдан-
ня — визначення віку м. Дніпро, часу його ви-
никнення. Сучасна імперська версія його за-
снування указом імператриці К атерини ІІ
виглядає штучною, політизованою і такою, що
не відповідає історичним та археологічним да-
ним. Вже зазначалося, що вік населеного пун-
кту (міста чи селища) визначається тяглістю
його безперервного розвитку, а не указами
царів чи імператорів. А Катеринослав заснова-
но Катериною ІІ з містечка Новий Кодак, як
про це недвозначно значиться в описі Катери-
нославського намісництва під 1784 р. Історичне
коріння центру Кодацької паланки Нового Ко-
дака сягає початку ХVІІ ст., часів заснування
фортеці Кодак із посадом, як ц е переконливо
показав Ю.А. Мицик. Досить перспективною з
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 103
наукової точки зору виглядає і версія І.Ф. Кова-
льової, яка вбачає предтечу м. Дніпро в козаць-
кому містечку Самарь, уперше згаданому в указі
Стефана Баторія під 1576 р.
Таким чином, якщо спроба вивести м. Дні-
про зі столиці уличів літописного Пересіченя
початку Х ст. виглядає як смілива фантазія, то
подавнення часу зародження міста до початку
ХVІІ ст. чи навіть ХVІ ст., за Ю.А. Мициком та
І.Ф. Ковальовою, досить переконливі, бо від-
повідають сучасному стану історичних та ар-
хеологічних джерел. Принаймні висновок про
витоки сучасного мегаполіса Дніпро в ХVІІ чи
ХVІ ст. науково коректніші ніж нині діюча ім-
перська версія заснування міста.
Києворуське поселення на Огріньському пів-
острові — унікальна пам’ятка археології та істо-
рії України, яка потребує подальшого комплек-
сного дослідження та охорони від руйнування
антропогенними та природними факторами.
Археологічна експедиція «Києво-Моги
лянської академії» щиро вдячна за допо-
могу партнерам проекту: ТОВ «БДО», ТОВ
«Інтернет-реклама РІА», ТОВ «Розетка», А Т
«Райффайзен Банк А валь», без якої археоло-
гічні дослідження на Огріньському півострові
у 2018 р. не відбулися б. Також дякуємо дирек-
тору КП «Етнографічні парки Дніпра» к. і. н.
Д.Г. К аюку за велику допомогу в організації
побуту експедиції.
Окрема подяка співробітникам відді-
лу давньоруської археології І нституту архео-
логії НАН У О.П. Моці, А .О. К озловському,
Т.Ю. Гошко, А .В. Петраускасу, В.К. К озюбі,
Н.В. Хамайко за корисні консультації по добу-
тим експедицією матеріалам ХІ—ХІІІ ст.
Барсов Н. Очерки русской исторической географии: Гео-
графия начальной летописи. Варшава, 1885.
Бінкевич В.В., Камеко В.Ф. «… Град ім’ям Пересічень»:
Краєзнавчі нариси про пам’ятки Надпорожжя. Дні-
пропетровськ, 2008.
Вортман Д.Я. К итаїв і літописний Пересічень. Нау-
кові записки Національного університету «Києво-
Могилянська академія». Історичні студії. Київ, 1998,
вип. 3, с. 12—17.
Добровольский А .В. Восьма Iгрiньська неолiтична сто-
янка. Археологічні Пам’ятки УРСР. Київ, 1949, т. II,
с. 243—252.
Ковальова І .Ф. Козацькі пам’ятки Присамар’я за архео-
логічними дослідженнями. Наукові праці історичного
факультету Запорізького національного університету.
2009, вип. XXVI, с. 130—133.
Козловський А .О. І сторико-культурний розвиток Пів-
денного Подніпров’я в ІХ—ХІII ст. Київ, 1990.
Котляр М.Ф. Хто ж такі бродники? Український історичний
журнал. 1969, № 5, с. 95—101.
Миллер М.А. Памятники родового общества на Игрен-
ском полуострове. Проблемы истории докапиталис
тических обществ. Москва, 1935, № 9—10, с. 162—178.
Надеждин Н. О местоположении древнего города Пере-
сечена, принадлежащего народу угличам. Записки
Одесского общества истории и древностей. Одесса,
1844, т. 1, с. 243—256.
Петрашенко В.О. Про локалізацію літописного Пересіче-
на. Проблеми історії та археології давнього населення
Української РСР. Київ, 1989, с. 175—176.
Рабинович Р.А. О бессарабской локализации летописно-
го Пересечена. Древнее Причерноморье: Сборник ста-
тей, посвященных 85-летию со дня рождения профес-
сора П.О. Карышковского. Одесса, 2006, с. 176—181.
Рыбаков Б.А. Уличи (историко-географические заметки).
Краткие сообщения Института истории материаль-
ной культуры. 1950, № 35, с. 3—7.
Телегін Д.Я. Ігренське поселення на Подніпров’ї та про-
блема житлобудування в мезоліті Східної Європи.
Луганськ, 2002.
Толочко П.П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной
раздробленности ХІІ—ХІІІ ст. Київ, 1980.
Шатров М.О. Город на трёх холмах. Днепропетровск,
1969.
Надійшла 18.09.2018
Leonid L. Zalizniak
D.Sc., professor, head of the Stone Age Archaeology Department of the Institute of Archaeology,
the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0001-8924-8122, zaliznyakl@ukr.net
“RUS CITY NAMED PERESECHEN” IN DNIPRO CITY AND ARCHAEOLOGICAL REALITY
The multi-layered monument Ohrin 8 since it has been discovered in the 1930-ies had been repeatedly investigated by
different archaeological expeditions. The unique dug-outs of Mesolithic time were investigated at Ohrin 8 site by the
expedition headed by D.Telehin in 1970—80-ies. The Mesolithic dwellings of the settlement were overlayed by a thick
layer with rich Kyiv-Rus materials of the ХІ—ХІІІ centuries. National university “Kyiv-Mohyla academy" archaeological
expedition revealed large collection of materials of the ХІ—ХІІІ centuries during works at the settlement in 2018. Author of
the article gives a short cultural and historical interpretation of medieval materials of the monument.
Part of researchers sees in Kyiv-Rus settlement on the Оhrin peninsula an archaeological accordance to the capital of
Uliches tribe to the annalistic city Peresichen, mentioned in the Novhorod chronicle under 937—940. The article contains a
critical analysis of this hypothesis, the supporters of which see in Kyiv-Rus settlement on Оhrin peninsula direct forerunner
of modern Dnipro city megalopolis.
In opinion of the author a trade-handicraft settlement of the ХІ—ХІІІ centuries at Ohrin bay ashore served the important
knot of trade-routes on the Dnieper River highway immediately in front of overcoming by the ships of dangerous river
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1104
thresholds. A settlement had been prospered under control by Kyiv principality of the Dnieper water-way and it was burned
by Mongols in the first half of the ХІІІ centuries.
K e y w o r d s: Ohrin 8 settlement, Kyiv-Rus, Dnieper thresholds region, Peresichen, Dnipro city.
Л.Л. Зализняк
Доктор исторических наук, профессор, заведующий отделом археологии каменного века
Института археологии НАН Украины, ORCID 0000-0001-8924-8122, zaliznyakl@ukr.net
«ГРАД РУСИЧЕЙ ИМЕНЕМ ПЕРЕСЕЧЕН» B г. ДНИПРО И АРХЕОЛОГИЧЕСКИЕ РЕАЛИИ
Многослойный памятник Огринь 8 с момента своего открытия в 30-х годах ХХ ст. неоднократно исследовал-
ся разными археологическими экспедициями. Наибольшую известность ему принесли уникальные землянки
мезолитического времени, исследованные экспедицией Д.Я. Телегина в 70-80-х годах прошлого века. Мезоли-
тические жилища поселения перекрыты мощным слоем с богатыми киеворусскими материалами ХІ—ХІІІ в.
Археологическая экспедиция Национального университета «Киево-Могилянская академия» в ходе работ на по-
селении в 2018 г. получила большую коллекцию материалов ХІ—ХІІІ ст. Автор статьи делает попытку культурно-
исторической интерпретации средневековых материалов памятника.
Часть исследователей видит в киеворусском поселении на полуострове Огринь археологическое соответствие
столице племени уличей летописному городу Пересичен, упомянутому в Новгородской летописи под 937—940 г.
Статья содержит критический анализ этой гипотезы, сторонники которой видят в киеворусском поселении на
Огринском полуострове прямого предтечу современного мегаполиса г. Днепр. По мнению автора статьи, торгово-
ремесленное поселение ХІ—ХІІІ ст. на берегу Огринского залива обслуживало важный узел торговых путей на
Днепровской речной магистрали непосредственно перед преодолением судами опасных порогов. Поселение про-
цветало в период контроля княжеским Киевом Днепровской водной магистрали, и было сожжено монголами в
первой половине ХІІІ в.
К л ю ч е в ы е с л о в а: поселение Огринь 8, Киевская Русь, Надпорожье, Пересечен, г. Днипро.
References
Barsov N. Ocherki russkoi istoricheskoi geografii: Geografiia nachalnoi letopisi. Varshava, 1885.
Binkevich V.V., Kameko V.F. “Hrad imiam Peresichen”: Kraieznavchi narysy pro pamiatky Nadporozhzhia. Dnipropetrovsk,
2008.
Dobrovolskyi A.V. Vosma Ihrinska neolitychna stoianka. Arkheolohichni Pamiatky URSR. Kyiv, 1949, II, pp. 243-252.
Kotliar M.V. Khto zh taki brodnyky? Ukrainskyi istorichnyi zhurnal. 1969,no. 5, pp. 95-101.
Kovaliova I.F. Kozatski pamiatky Prisamaria za arkheolohichnymy doslidzhenniamy. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu
Zaporizhskoho natsionalnoho universitetu. 2009, XXVI, pp. 130-133.
Kozlovskyi A.O. Istoryko-kulturnyi rozvytok Pivdennoho Podniprovia v ІХ-ХІII st. Kyiv, 1990.
Miller M.A. Pamiatniki rodovogo obshchestva na Igrenskom poluostrove. Problemy istorii dokapitalisticheskikh obshchestv. Moskva,
1935, 9-10, pp. 162-178.
Nadezhdin N. O Mestopolozhenii drevnego goroda Peresechena, prinadlezhashchego narodu uglicham. Zapiski Odesskogo
obshchestva istorii i drevnostei. Odessa, 1844, Band 1, pp. 243-256.
Petrashenko V.O. Pro lokalizatsiiu litopysnoho Peresichena. Problemy istorii ta arkheolohii davnoho naselennia Ukrainskoi RSR.
Kyiv, 1989, pp. 175-176.
Rabinovich R.A. O bessarabskoi lokalizatsii letopisnogo Peresechena. Drevnee Prichernomore: Sbornik statei, posviashchennykh
85-letiiu so dnia rozhdeniia professora P.O. Karyshkovskogo. Odessa, 2006, pp. 176-181.
Rybakov B.A. Ulichi (istoriko-geograficheskie zametki). Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoi kultury. 1950, no. 35,
pp. 3-7.
Telehin D.Ya. Ihrenske poselennia na Podniprovii ta problema zhytlobuduvannia v mezoliti Skhidnoi Yevropy. Luhansk, 2002.
Tolochko P.P. Kiev i Kievskaia zemlia v epokhu feodalnoi razdroblennosti XII-XІІІ st. Kiev, 1980.
Shatrov M.O. Gorod na trekh kholmakh. Dnepropetrovsk, 1969.
Vortman D.Ya. Kitaiiv i litopysnyi Peresichen. Naukovi zapysky Natsionalnoho universitetu “Kyievo-Mohylianska akademia”,
Istorychni studii. Kyiv, 1998, no. 3, pp. 12-17.
|
| id | arheologia-com-ua-article-80 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:01:51Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/95/692f83ce233e95b70e3df2539c19fa95.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-802020-01-19T08:41:48Z “Rus City Named Peresechen” in Dnipro City and Archaeological Reality «Град русичей именем Пересечен» в г. Днипро и археологические реалии «Град русичів ім’ям Пересічень» у м. Дніпро та археологічні реалії Zalizniak, Leonid L. поселение Огринь 8, Киевская Русь, Надпорожье, Пересечен, г. Днипро поселение Огринь 8, Киевская Русь, Надпорожье, Пересечен, г. Днипро поселення Огрінь 8, Київська Русь, Надпоріжжя, Пересічень, м. Дніпро. The multi-layered monument Ohrin 8 since it has been discovered in the 1930-ies had been repeatedly investigated by different archaeological expeditions. The unique dug-outs of Mesolithic time were investigated at Ohrin 8 site by the expedition headed by D.Telehin in 1970—80-ies. The Mesolithic dwellings of the settlement were overlayed by a thick layer with rich Kyiv-Rus materials of the ХІ—ХІІІ centuries. National university “Kyiv-Mohyla academy” archaeological expedition revealed large collection of materials of the ХІ—ХІІІ centuries during works at the settlement in 2018. Author of the article gives a short cultural and historical interpretation of medieval materials of the monument.Part of researchers sees in Kyiv-Rus settlement on the Оhrin peninsula an archaeological accordance to the capital of Uliches tribe to the annalistic city Peresichen, mentioned in the Novhorod chronicle under 937—940. The article contains a critical analysis of this hypothesis, the supporters of which see in  Kyiv-Rus settlement on Оhrin peninsula direct forerunner of modern Dnipro city megalopolis.In opinion of the author a trade-handicraft settlement of the ХІ—ХІІІ centuries at Ohrin bay ashore served the important knot of trade-routes on the Dnieper River highway immediately in front of overcoming by the ships of dangerous river thresholds. A settlement had been prospered under control by Kyiv principality of the Dnieper water-way and it was burned by Mongols in the first half of the ХІІІ centuries Многослойный памятник Огринь 8 с момента своего открытия в 30-х годах ХХ ст. неоднократно исследовался разными археологическими экспедициями. Наибольшую известность ему принесли уникальные землянки мезолитического времени, исследованные экспедицией Д.Я. Телегина в 70-80-х годах прошлого века. Мезолитические жилища поселения перекрыты мощным слоем с богатыми киеворусскими материалами ХІ—ХІІІ в. Археологическая экспедиция Национального университета «Киево-Могилянская академия» в ходе работ на поселении в 2018 г. получила большую коллекцию материалов ХІ—ХІІІ ст. Автор статьи делает попытку культурно-исторической интерпретации средневековых материалов памятника. Часть исследователей видит в киеворусском поселении на полуострове Огринь археологическое соответствие столице племени уличей летописному городу Пересичен, упомянутому в Новгородской летописи под 937—940 г. Статья содержит критический анализ этой гипотезы, сторонники которой видят в киеворусском поселении на Огринском полуострове прямого предтечу современного мегаполиса г. Днепр. По мнению автора статьи, торгово-ремесленное поселение ХІ—ХІІІ ст. на берегу Огринского залива обслуживало важный узел торговых путей на Днепровской речной магистрали непосредственно перед преодолением судами опасных порогов. Поселение процветало в период контроля княжеским Киевом Днепровской водной магистрали, и было сожжено монголами в первой половине ХІІІ в. У статті розглядаються різні версії історичної інтерпретації відомого давньоруського поселення Огрінь 8, яке досліджувалося археологічною експедицією НаУКМА в липні 2018 р. у м. Дніпро Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2019-03-01 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/80 10.15407/archaeologyua2019.01.095 Arheologia; No 1 (2019): Arheologia; 95-104 Археологія ; № 1 (2019): Археологія; 95-104 Археология; № 1 (2019): Arheologia; 95-104 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2019.01 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/80/77 |
| spellingShingle | поселення Огрінь 8 Київська Русь Надпоріжжя Пересічень м. Дніпро. Zalizniak, Leonid L. «Град русичів ім’ям Пересічень» у м. Дніпро та археологічні реалії |
| title | «Град русичів ім’ям Пересічень» у м. Дніпро та археологічні реалії |
| title_alt | “Rus City Named Peresechen” in Dnipro City and Archaeological Reality «Град русичей именем Пересечен» в г. Днипро и археологические реалии |
| title_full | «Град русичів ім’ям Пересічень» у м. Дніпро та археологічні реалії |
| title_fullStr | «Град русичів ім’ям Пересічень» у м. Дніпро та археологічні реалії |
| title_full_unstemmed | «Град русичів ім’ям Пересічень» у м. Дніпро та археологічні реалії |
| title_short | «Град русичів ім’ям Пересічень» у м. Дніпро та археологічні реалії |
| title_sort | «град русичів ім’ям пересічень» у м. дніпро та археологічні реалії |
| topic | поселення Огрінь 8 Київська Русь Надпоріжжя Пересічень м. Дніпро. |
| topic_facet | поселение Огринь 8 Киевская Русь Надпорожье Пересечен г. Днипро поселение Огринь 8 Киевская Русь Надпорожье Пересечен г. Днипро поселення Огрінь 8 Київська Русь Надпоріжжя Пересічень м. Дніпро. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/80 |
| work_keys_str_mv | AT zalizniakleonidl ruscitynamedperesechenindniprocityandarchaeologicalreality AT zalizniakleonidl gradrusičejimenemperesečenvgdniproiarheologičeskierealii AT zalizniakleonidl gradrusičívímâmperesíčenʹumdníprotaarheologíčnírealíí |