Могильники Ігрень (Огрінь) 8 та Олександрія доби енеоліту: проблеми датування та культурної приналежності
The author discusses the issues of chronology of the known burial grounds. In this article, first of all, the location of a series of burials at Ihren 8 cemetery is revised and the earlier proposed point of view of the author himself is refined. An important moment for that was a revision of a paire...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Issue: | 4 |
| Pages: | 26-48 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/86 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |  |
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824387040706560 |
|---|---|
| author | Rassamakin, Yurii Ya. |
| author_facet | Rassamakin, Yurii Ya. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Yurii Ya. Rassamakin",
"institution": "Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Rassamakin, Yurii Ya. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 48 |
| container_issue | 4 |
| container_start_page | 26 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:33:34Z |
| description | The author discusses the issues of chronology of the known burial grounds. In this article, first of all, the location of a series of burials at Ihren 8 cemetery is revised and the earlier proposed point of view of the author himself is refined. An important moment for that was a revision of a paired bi-ritual burial 7-8 from the excavations in 1932 with the Trypillian painted cup of the second half of the Trypillia B/2. The author presents the arguments for the assumption that the two burials were made not at the same time. As a whole, singled out are the Early Chalcolithic burials with the peculiar for them position on a back with bended knees, accompanied by flint products, first of all tools made on long blades. The second later group is represented by two supine burials which date is determined by a Trypillian cup. Concerning Oleksandriia burial ground, the author confirms his earlier expressed position on the Early Chalcolithic age of the burials with long flint blades, presenting additional arguments, one of which is a publication of a new radiocarbon date for one of the burials. Based on the author’s terminology, graves of the both burial grounds are considered within the borders of the so called Skelianska culture existence, while in Ihren burial ground several burials could be made in the period of so called «hiatus» when there were the Stohivska group sites in the Dnipro River region. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2017.04.026 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:01:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 426
© Ю.Я. Рассамакін, 2017
Ю.Я. Рассамакін *
Могильники Ігрень (Огрінь) 8 та Олександрія
доби енеоліту: проблеми датування
та культурної приналежності
УДК: 903'1.5(477.63+477.54)"636"
* РАССАМАКІН Юрій Якович — кандидат історич-
них наук, старший науковий співробітник відділу
енеоліту—бронзи Інституту археології НАН України
Розглядаються дискусійні питання хронології та куль-
турної приналежності двох ґрунтових могильників доби
енеоліту — Ігрень 8 та Олександрія.
К л ю ч о в і с л о в а: ранній енеоліт, ґрунтові могиль-
ники, скелянська культура, стогівська група пам’яток,
випростані поховання, крем’яні ножоподібні пластини.
Вступ
Одними з важливих, але нечисленних об’єктів
у вивченні доби енеоліту степової та півдня лі-
состепової зон Подніпров’я та Лівобережної
України можна вважати так звані ґрунтові мо-
гильники. Найбільш відомі з них знаходилися в
зоні дніпровських порогів, зокрема, на півост-
рові Ігрень 8 та на острові Виноградний (Добро-
вольський 1929; 1930), а також на поселеннях,
таких як Дереївка ІІ (Телегін 1973, с. 47—48),
Молюхів Бугор (Нераденко 2009), Олександрія
та Госпітальний Холм 1 (рис. 1). Відомі також і
поодинокі поховання, зокрема, К ам’яні По-
токи (Гладилин 1960, с. 1—8) 2. Складність ви-
вчення таких могильників та окремих поховань
полягає у визначенні їхньої хронології та куль-
турної приналежності. Це пояснюється або ж
відсутністю інвентарю, або ж невизначеністю
останнього при його наявності.
Важливу роль відіграють в цьому питан-
ні вже неодноразово обговорювані в літера-
турі могильники енеолітичного часу І грень
1 Енеолітичні поховання могильника Госпітальний
Холм неопубліковані, була представлена лише за-
гальна характеристика та план могильника разом з
іншими похованнями різного часу (Ковалева 1984,
с. 27—28, рис. 3).
2 Мова не йде про поховання та могильники типу
Чаплі—Петро-Свистунове—Новоданилівка—Кри
вий Ріг з добре датованими речами у межах віднос-
ної хронології доби раннього енеоліту.
(Огрінь) 8 та Олександрія 3, зокрема тому, що
більшість поховань, на відміну від інших мо-
гильників, супроводжувалися специфічними
крем’яними знаряддями.
Могильник Ігрень (Огрінь) 8
Могильник був розташований на північній
частині півострова, на території, яка була по-
значена під час розвідок у 1932 р., як «Ста-
ція 8». На півострові тоді було виявлено 18 ар-
хеологічних місцезнаходжень (Міллер 1933 4,
с. 6—22; Миллер 1935, с. 163—165) (рис. 2). Іс-
торіографія вивчення могильника досить ко-
ротка і проблеми виникають після кожного
звернення до його матеріалів, як в питаннях
хронології, так і у визначенні культурної на-
лежності поховань.
М.О. Міллер зробив три розкопи А, В та С і
дослідив крім різночасових шарів, ще «до двох
десятків поховань різних стадій» 5 (рис. 3). «Роз-
коп А площею 17 кв. метри виявив залишки п’яти
поховань скорчених, з ритуальними кам’яними
спорудами, керамікою гостроденною та гостро-
реберною, та жертовними кістками великої ро-
гатої худоби. Розкоп В площею 4 кв. метри ви-
явив поховання на спині з ногами зігнутими вбік.
Розкоп С площею 44 кв. метри виявив залишки
не менше 12-и поховань. Між ними 2 парних — з
жіночого кістяку з дитинячим, одно в «еротич-
ному» стані, одно зігнуте на боку. Одно, пізніше,
очевидячки християнське» (Міллер 1933, с. 15) 6.
Власне, цим і обмежується опис поховань у
звіті. Відсутня і графічна документація, але
збереглася загальна фотографія розташуван-
ня поховань на розкопі С (рис. 4). В публіка-
ції М.О. Міллер дав більш детальний опис де-
3 Аналіз інших згаданих могильників має бути темою
наступних досліджень.
4 Текст звіту підписаний М.О. Міллером 5 червня 1933 р.
5 Мова йде про поховання від доби неоліту до пізньої
бронзи.
6 Збережений правопис оригіналу, з цитати вилучені
тільки посилання на таблиці.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 27
яких поховань, а головне, розмістив фотогра-
фію парного за його описом поховання жінки
та дитини № 7—8, в якому дитячий кістяк су-
проводжувався трипільським розписним куб-
ком (Миллер 1935, с. 172, рис. 6) (рис. 5). Влас-
не, вивчення цієї фотографії і стало одним з
поштовхів для написання даної статті, про що
мова піде нижче.
Наступний етап досліджень Ігрені 8 прово-
див А.В. Добровольський у 1945—1946 рр. За
два роки він додав до розкопів М.О. Міллера та
розкопів, які були закладені під час німецької
окупації у роки Другої світової війни, ще п’ять
розкопів D, E, F, G та H (рис. 3), на яких та-
кож були виявлені поховання від доби неоліту
до пізньої бронзи. В публікації дослідник зга-
дує 13 поховань з розкопок 1945 р., але стис-
ло описує тільки два неолітичні під непоруше-
ним шаром черепашок (Добровольський 1949,
с. 251). Вся інша інформація про поховання
подана у звіті про розкопки (Добровольський
1946, с. 22—28; 32—33).
У 1974—1976 та 1978 рр. дослідження мо-
гильника на Ігрені 8 були продовжені Д.Я. Те-
легіним (Телегин, Филенко 1982), а завершені
у 1986 р. (Telegin 1991, S. 77, Abb. 9) 7.
Проблеми дослідження могильника, зо-
крема визначення поховань, які б відноси-
лися до доби енеоліту, неодноразово розгля-
далися в тому чи іншому варіанті. напри-
клад, Д.Я. Телегін, ще до власних розкопок
на півострові, як середньостогівські згадує
7 До історії дослідження могильника див.: Rassamakin
2004, Teil IІ, S. 79—82, Taf. 249—257.
Рис. 1. К арта розповсюдження ґрунтових могильників:
1 — Ігрень 8; 2 — О. Виноградний; 3 — Дереївка ІІ; 4 — Мо-
люхів Бугор; 5 — Госпітальний Холм; 6 — Олександрія
Рис. 2. План півострова Ігрень: 1 — з пам’ятками, знай
деними за результатами досліджень у 1932 р. (Миллер
1935, рис. 1); 2 — із зоною затоплення та місцезнахо-
дженням стоянки VIII (Добровольський 1946; 1949,
рис. 1)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 428
поховання 7—8 з розкопок М.О. Міллера та
поховання 4, 11, 12 з розкопок А.В. Добро-
вольського, але без їхнього опису. При цьо-
му, не зовсім зрозумілим було датування цих
поховань у межах періодизації виділеної ним
культури (Телегін 1973, с. 102). У той же час
В.М. Даниленко відносив енеолітичні по-
ховання могильника до стогівської фази се-
редньостогівського періоду за розробленою
ним періодизацією давньоямної лінії роз-
витку степового енеоліту. Зокрема, для під-
твердження цього він дав опис поховань з
інвентарем: поховання 1 та 7—8 з розкопок
М.О. Міллера та поховання 1 та 7 з розко-
пок А.В. Добровольського (Даниленко 1974,
с. 74). Але при цьому дослідник наводить де-
талі обряду, які невідомі з тих джерел, на які
він посилається. Зокрема, М.О. Міллер по-
ховання 1, яке супроводжувалося типовим
горщиком стогівського типу (рис. 7, 1), на
відміну від В.М. Даниленка, не описує як
випростане, а лише лежачим на спині, та не
Рис. 3. План розкопів на стоянці Ігрень VIII з 1932 до
1946 р. (Добровольський 1946)
Рис. 4. Загальний вигляд могильника на розко-
пі С (1932 р.) (фото зі звіту: Міллер 1933)
Рис. 5. Поховання 7—8 (1932 р.) (Міллер 1935, рис. 6) та
трипільський кубок небелівської локальної групи при
дитячому похованні (фото з архіву В.Г. Збеновича)
Рис. 6. Збільшений фрагмент могильника на розкопі С
з похованнями 7—8
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 29
згадує кам’яну закладку з плит над ним (Міл-
лер 1935, с. 172). Сильно скорчене на лівому
боці, з руками, покладеними кистями перед
обличчям поховання 1 у кам’яній скрині з
розкопок А.В. Добровольського (Доброволь-
ський 1946, с. 23—24), скоріш за все, відно-
ситься до доби пізньої бронзи. Н езрозумі-
ле також датування частково зруйнованого в
нижній частині поховання 7, начебто випро-
станого та частково заглибленого, за А.В. До-
бровольським, у шар черепашок (Доброволь-
ський 1946, с. 33). В.М. Даниленко, по суті,
приписує цьому похованню фрагменти гор-
щиків стогівського типу, нібито знайденими
у ґрунті над похованням (Даниленко 1974,
с. 74), хоча А .В. Добровольський про це не
згадує у звіті. В.М. Даниленко взагалі вважав
наявність в могильнику енеолітичних похо-
вань зі стогівським та трипільським посудом
невипадковим фактором з огляду на їхню
унікальність, і не сумнівався у синхроннос-
ті цих поховань, датуючи періодом Трипіл-
ля В/2 (Даниленко 1974, с. 75).
Д.Я. Телегін, публікуючи 19, на його думку,
енеолітичних поховань з 29 ним досліджених
у 1970-х рр., відносить без пояснень до енеолі-
тичних ще 8 поховань з розкопок М.О. Мілле-
ра, але не називає, які саме з тих 19, дослідже-
них останнім. Згадується лише трипільський
горщик з поховання 7—8 (Телегин, Филен-
ко 1982, с. 80). Оминув Д.Я. Телегін увагою і
поховання з розкопок А.В. Добровольського,
згадуючи, знову ж таки без пояснень, про три
енеолітичні з його розкопок (Телегин, Фи-
ленко 1982, с. 80). Головну ж увагу дослідник
зосередив на публікації 19 енеолітичних похо-
вань з власних розкопок, серед яких два відно-
сив до ямної культури, яка на той час вважа-
лася культурою доби міді. З вираховуванням
останніх, за підрахунками Д.Я. Телегіна, в мо-
гильнику Ігрень 8 було досліджено всього 28
енеолітичних поховань. Крім того були опу-
бліковані невеличкий плоскодонний горщик
та трипільська миска з начебто зруйнованих
поховань, які були знайдені іншими дослід-
никами в різні часи при обстеженнях берего-
вої лінії (Телегин, Филенко 1982, с. 80, рис. 1,
1, 2). У публікації було надано характеристику
обряду та інвентарю, а сам могильник разом з
двома іншими Олександрія та Дереївка ІІ був
віднесений до могильників олександрійсько-
дереївської групи середньостогівської куль-
тури, які, на думку Д.Я. Телегіна, відрізняли-
ся від могильників іншого, новоданилівсько-
го типу тієї ж культури, з наявними у останніх
кам’яними домовинами та численним інвен-
тарем, включаючи вироби з міді (Телегін 1973,
с. 108). Таким чином, для даної статті важли-
во підкреслити, що всі досліджені Д.Я. Теле-
гіним поховання в І гренському могильнику,
виходячи зі складу знахідок, були віднесені
дослідником до пізнього другого дереївського
періоду розвитку середньостогівської культу-
ри (Телегин, Филенко 1982, с. 87). При цьому
незрозуміло, чи відносилися до цього ж пе-
ріоду також і поховання з більш ранніх роз-
копок, адже Д.Я. Телегін, згадуючи горщик з
могильника Ігрень 8, а судячи з усього, саме з
поховання 1 з розкопок М.О. Міллера (рис. 7,
1), відносив останній до першого, а олексан-
дрійський та дереївський — до другого періо-
ду розвитку середньостогівської культури, за
його ж періодизацією (Телегін 1970, с. 19).
У процесі вивчення хронології та просто-
рового розподілу поховань другої поховаль-
ної традиції (тобто, на спині, с підігнутими
в колінах ногами та різним положенням рук,
групи ІІ-А, В та С) впродовж доби енеоліту та
переходу до доби ранньої бронзи, автор да-
ної статті запропонував періодизацію І грен-
ського могильника, а також інших, на той час
відомих енеолітичних ґрунтових могильни-
ків, виходячи з аналізу супроводжуючого ін-
вентарю. Радіовуглецеві дати на той час були
Рис. 7. Горщик стогівського типу з по-
ховання 1, могильника Ігрень 8 з роз-
копок М.О. Міллера у 1932 р. (1), та
горщик з пункту «Ігрень 6» (2) (фонди
Національного музею історії України,
відповідно, № а/44/1 та а/44/629, ри-
сунки Ю.Я. Рассамакіна)
1 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 430
відсутні (Rassamakin 2004, Teil I, S. 151—168,
Abb. 117) 8. Розглядаючи енеолітичні похован-
ня з могильника Ігрень 8, автор зробив спро-
бу хронологічно розділити ці поховання на
основі пошуку аналогій інвентарю з них або
його відповідності в краще датованих комп-
лексах доби енеоліту. Зокрема, мова йшла
про такі знахідки, як довгі пластини-ножі та
так звані трикутні «вістря дротиків», трипіль-
ська та стогівська кераміка, кістяні прикра-
си тощо (Rassamakin 2004, Teil I, S. 153—155,
Abb. 118). У першу чергу привернули увагу де-
кілька поховань (поховання 16, 17 та 2 з роз-
копок Д.Я. Телегіна у 1976 та 1986 рр.; похо-
вання 11 з розкопок А.Д. Добровольського),
які супроводжувалися довгими пластинами-
ножами, а в одному з них (поховання 17) ще
й у супроводі так званих вістер дротиків три-
кутної форми (рис. 8). Ці типи виробів відо-
мі в поховальних комплексах у складі інших,
але краще датованих артефактів, зокрема, ви-
робів з міді доби раннього енеоліту, які зна-
ходили аналогії в культурах блоку К арано-
8 Рукопис книги був завершений у січні 1999 р., і не
змінювався до його видання у 2004 р. після його пе-
рекладу на німецьку мову і редагування (Rassamakin
2004). До появи публікації автором була видана низ-
ка статей, присвячених більш детальному розгляду
окремих проблем, розглянутих у книзі, в тому числі
з публікацією табличного варіанту періодизації по-
ховань в грунтових могильниках (Рассамакин, Евдо-
кимов 2001, табл. 1).
во VI—Варна—Гумельниця, а також К укуте-
ні А—Трипілля В/І. Важливу роль для побудови
періодизації відіграли знахідки трипільського
посуду, в першу чергу, з парного біритуально-
го поховання 7—8, які давали надійну мож-
ливість виділяти наступний після доби ран-
нього енеоліту період розвитку могильника.
До пізнього періоду доби енеоліту автор від-
носив поховання 10 з розкопок Д.Я. Телегіна,
яке супроводжувалося специфічними кістя-
ними пронизками, які візуально нагадували
пронизки з «випростаних» енеолітичних по-
ховань (Rassamakin 2004, Teil I, S. 153—154;
Abb. 114; 118) (рис. 13).
Звичайно, це була не ідеальна схема, з су-
перечливими моментами (див. нижче), але
вона була першою спробою розібратися з хро-
нологією пам’ятки в контексті розвитку другої
поховальної традиції доби степового енеоліту,
представленої в могильнику в основному по-
хованнями групи ІІ-В (Rassamakin 1999, p. 73,
fig. 3, 4; 2004, Teil I, S. 12—15, Abb. 1) (табл. 1),
та визначенню культурно-хронологічного спів-
відношення т. зв. середньостогівських похо
вань та поховань новоданилівського типу,
роз’єднаних на той час Д.Я. Телегіним на різ-
ні культурні явища (Телегин 1985; 1990; Telegin
1987; 1991).
Версію культурно-хронологічного поділу
поховань могильника запропонувала також
Н.С. К отова, отримавши при цьому досить
2 4
5
6
8
1 3 7
Рис. 8. І грень 8: 1—2 — похован-
ня 16 (1976); 3—6 — поховання 17
(1976); 7—8 — поховання 2 (1986)
(1, 3, 7 — фото зі звіту: Телегин и
др. 1976; 1986; 2, 4—6, 8 — фото
Ю.Я. Рассамакіна)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 31
сумнівну радіовуглецеву дату для практично
не збереженого дитячого поховання 15 (роз-
копки Д.Я. Телегіна 1976 р.), що супроводжу-
валося горщиком стогівського типу, прикра-
шеного характерним гусеничним штампом
(рис. 9) (табл. 2, № 1) 9. Десять поховань (3, 5,
8, 10, 15, 16, 17, а також 2 з розкопок Д.Я. Те-
легіна у 1970 рр. та 1986 р.; поховання 1 з роз-
копок М.О. Міллера і 11 з розкопок А.Д. До-
бровольського) вона віднесла до середньо-
стогівської культури доби раннього енеоліту
з огляду на її бачення цієї культури (Кото-
ва 2005, с. 90—92; 2006, с. 44—46). Ще чоти-
ри поховання (біритуальне 7—8 з розкопок
М.О. Міллера; 13, можливо, 18, та випроста-
не 1 з розкопок Д.Я. Телегіна 1970 та 1986 р.)
Н.С. К отова віднесла до дереївської культу-
ри доби середнього енеоліту в її трактуванні
останньої (Котова 2005, с. 92).
Повернутися до теми культурно-хроно
логічного розподілу поховань могильника
Ігрень 8 змусили автора кілька обставин: 1 —
перегляд описаного М .О. М іллером як пар-
ного біритуального поховання 7—8 (1932 р.),
у якому дитячий кістяк у випростаному ста-
ні супроводжувався трипільським розпис-
ним кубком (рис. 5); 2 — у зв’язку з цим пере-
гляд інших «проблемних» пізніх поховань мо-
гильника; 3 — поява двох радіовуглецевих дат
для поховань 5 та 13 з розкопок Д.Я. Телегіна
(табл. 2, № 2, 3).
1. Відносно біритуальності поховання 7—8
сумніви у автора з’явилися під час підготовки
статті щодо проблем радіовуглецевого та від-
носного датування так званих «випростаних»
енеолітичних поховань (Рассамакін 2013), піс-
ля публікації якої автор вирішив знову звер-
нутися до матеріалів М.О. Міллера. На жаль,
оригінал фото або негатив цього поховання
знайти в архівних джерелах ІА НАНУ не вда-
лося, і у статті використовується скановане з
публікації зображення не найкращої якості
(рис. 5) (Миллер 1935, рис. 6). Але це похован-
ня добре видно з іншої позиції на оригіналь-
ній архівній фотографії могильника в розко-
пі С (рис. 4), особливо при його збільшенні
(рис. 6). Аналіз сканованих зображень вказує
на те, що мова йде про два окремих різноча-
сових поховання — раннього дорослого (похо-
вання 7) та більш пізнього дитячого з трипіль-
ським кубком (поховання 8), який стояв біля
правого стегна дитини, а його череп знаходив-
9 Сумніви в коректності цієї дати вже були висловлені
(Рассамакін та ін. 2006, с. 52).
ся над грудною клітиною. На опублікованому
зображенні можна бачити, що дитячий кістяк
лежить, по-перше, досить далеко від дорос-
лого, по-друге, має дещо іншу орієнтацію, ле-
жачи під кутом до осі дорослого (рис. 5). Крім
того видно, що на відміну від кісток лівої руки
дорослого in situ з кистю, покладеною на таз,
Рис. 9. Ігрень 8, поховання 15 (1976). 1, 2 —
за звітом: Телегин и др. 1976 р.; 3—4 —фото
та рисунок Ю.Я. Рассамакіна
2
4
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 432
Таблиця 1. Енеолітичні поховання могильника Ігрень 8
№ похо-
вання
Обряд
Глибина
(м)
Шар Орієнтація Вохра Інвентар Примітки
1974—1978
1 зруйноване 1,65 від
верхнього
гумусу
пісок Пд (?) сліди на
кістках
час не визна-
чений
2 ІV (розчле-
новане)
те саме пісок ? ? парне (дорос-
ле + дитяче)
3 ІІ-В 0,9—1,0 С Сх-Пн-
Сх
пофарбоване 3 крем’яні пласти-
ни між плечами
парне,
дорослі
5 ІІ-В
(сидячі?)
0,85 від
верхнього
гумусу
С Сх пофарбоване 20 кістяні намис
тин
парне (дорос-
ле + дитяче)
8 ІІ-В 0,8 перехід
від С до
піску
Пн-Зх під тазом во-
христа зем-
ля; сліди біля
правого плеча
крем’яна пластина
у правій руці
доросле
9 зруйноване 0,6 С час не визна-
чений
10 ІІ-В 0,7 у
публікації;
2,15 на
кресленні
С Пн-Сх сліди на
кістках,
особливо в
області таза
крем’яна пласти-
на між тазом та
лівою рукою; 7
кістяні пронизки
на лівому зап’ясті
доросле
11 IV (розчле-
новане)
0,4—0,5
у звіті;
1,25 на
кресленні
С, над
скупчен-
ням му-
шель
? ? кам’яна
закладка
13 ІІ-В 0,8 у
публікації;
2,3 у звіті
пісок Пн-Зх густо посипа-
ний
мисочка та
крем’яне вістря у
заповненні
овальна яма,
1,85 × 1,53 м;
доросле
15 ? (дрібні
ф-ти)
0,95 від
верхнього
гумусу
пісок
(на 0,2 м
нижче
нижнього
гумусу)
Пн-Сх сліди вохри
на дні; во-
христе запов
нення
горщик прямокут-
на яма, 1,14 ×
1,05 м;
дитяче
16 ІІ-С
(напів
сидяче)
0,95 у
публікації;
2,21 у звіті
С, нижня
частина
Пн вохристий
пісок над по-
хованням;
сліди вохри на
дні, особли-
во в області
грудної клітки
крем’яна пластина
на животі
доросле
17 ІІ-С 0,6 у
публікації;
1,55 у звіті
? Пн ? 2 крем’яні «вістря
дротиків»
доросле
18 ІІ-А,1 (?) 1,1 у
публікації;
2,37 у звіті
С, нижня
частина
Пн-Пн-
Сх
сліди вохри
на кістках,
особливо на
ребрах
крем’яне знаряддя
на пластинчатому
відщепі; 2 шматки
вохри біля правого
плеча
доросле
26 ІІ-С 2,0 у
публікації;
1,5 у звіті
? Сх ? овальна яма,
1,3 × 1,0 м;
дитина
28 ІІ-В (руки
на животі)
1,7 С Пн-Пн-
Сх
? доросле
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 33
Продовження таблиці 1
№ похо-
вання
Обряд
Глибина
(м)
Шар Орієнтація Вохра Інвентар Примітки
29 ІІ-В 1,8 у
публікації
С, нижня
частина
Пн-Сх злегка по-
фарбоване,
особливо
стопи
підліток
1986
2 ІІ-В 1,8 при
зачистці
шару
Д,1 —
контур
ями
Пн-Сх вохристе
заповнення
ями; на тазу,
біля черепа,
на кистях рук
інтенсивна
підсипка
вохри
1 крем’яна пла-
стина біля правої
руки і стегна; ще 2
пластини знайдені
поряд з похован-
ням
овальна яма,
1,35 × 0,90 м;
доросле
1 І ? на шарі
піску
Пд-Сх не відмічено горщик на
вохристій
підсипці, біля
черепа
доросле
1946
2 ІІ-? 1,6—1,7 Д,1, під
черепаш-
ковим
прошар-
ком
Сх сліди під та-
зом, ребрами
та хребтом
4 крем’яні
вістря стріл,
2 випрамлячі
древків стріл, три
шматочки залізної
руди, крем’яна
скребачка
доросле
11 ІІ-А,1 або
ІІ-В
1,3—1,4 Д,1, у
товщі че-
репашко-
вого про-
шарку
Сх не пофарбо-
ване на місці
черепа земля
сильно наси-
чена вохрою
2 крем’яні ножі:
на правій половині
тазу (на вохрі)
та біля правої
плечової кістки
на вохрі
доросле
12 ІІ-А,1 або
ІІ-В
1,75—1,83 Д,1, у
товщі че-
репашко-
вого про-
шарку
Пн-Зх не пофарбо-
ване,
доросле (?)
1932
1 ІІ-? ? ? ? ? горщик ?
7 ІІ-В ? ? ? ? доросле
8 І ? ? ? ? горщик
трипільський
дитяче
3 ІІ-А (?) ? ? ? ? ?
12 ІІ-С (?) ? ? ? ? ?
кістки правої руки відсутні, і є підстави вважа-
ти, що вони були зруйновані під час впуску ди-
тячого поховання. Цей висновок підтверджу-
ється аналізом розміщення інших поховань у
розкопі С, де можна бачити випростані похо-
вання, скоріш за все, енеолітичного часу, які
розміщені на тому ж рівні, що й скорчене по-
ховання 7, і навіть дещо вище (рис. 4; 6). Одне
з таких знаходилося майже впритул до дитячо-
го поховання 8, і за яким на фото можна поба-
чити тільки дитячий череп останнього. Таким
чином, маємо приклад прямого хронологічно-
го співвідношення двох різнообрядових похо-
вань, де більш пізнім виступає випростане ди-
тяче поховання, відносну дату якого визначає
трипільський кубок небелівської локальної
групи Буго-Дніпровського межиріччя, яка за
останніми даними відноситься до середини
(рання фаза) та другої половини (пізня фаза)
Трипілля В/ІІ, змінюючи пам’ятки володими-
рівскої групи та передуючи пам’яткам тома-
шівскої групи (Рижов 1993; 2007, с. 454—457).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 434
Рис. 11. Ігрень 8: 1 — поховання 5 (1974); 2 — кістяне намисто з поховання (1 — фото зі звіту: Телегин и др. 1974;
2 — фото Ю.Я. Рассамакіна)
Рис. 10. І грень 8: 1 — поховання 1 та 2 (1986) (за:
Telegin 1991, Abb. 9); 2—3 — загальний вигляд та де-
таль поховання 1 (фото зі звіту: Телегин и др. 1986);
4 — горщик з поховання 1 (фото Ю.Я. Рассамакіна)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 35
Рис. 12. Ігрень 8: 1 — поховання 13; 2 — поховання 14 (фото зі звіту: Телегин и др. 1976); 3—4 — чашка із заповнен
ня над похованням 13; 5 — крем’яні відщепи із заповнення поховань; 6 — крем’яне вістря дротика із заповнення
поховань (фото Ю.Я. Рассамакіна)
№ Пункт Лабораторний № Зразок Дата (ВР) Дата (ВС) OxCal 3.10 Джерело
1 Ігрень 8, могильник,
поховання 15
Кі-8304 зуб дитини 5745 ± 60 68.2 % probability
4690 (68.2 %) 4530
95.4 % probability
4720 (95.4 %) 4450
Котова 2005,
с. 93, табл. 1
2 поховання 5а,
можливо, кістяк А,
поховання парне
OxA-17541 кістка
людини
5390 ± 33 68.2 % probability
4330 (37.0 %) 4280
4270 (31.2 %) 423
95.4 % probability
4340 (78.8 %) 4220
4210 (10.8 %) 4160
4130 (1.9 %) 4110
4100 (3.9 %) 4070
Lillie et al.
2009, р. 562
3 поховання 13 Кі-12560 ф-нт черепа
людини
5340 ± 60 68.2 % probability
4260 (37.7 %) 4150
4140 (30.5 %) 4050
95.4 % probability
4330 (78.8 %) 4040
Котова 2013,
с. 417, табл. 15
4 Чаплі, енеолітичний
могильник,
поховання 2а
Кі-11079 кістка
людини
5840 ± 90 68.2 % probability
4800 (67.1 %) 4580
4570 (1.1 %) 4560
95.4 % probability
4940 (95.4 %) 4490
Котова 2006,
с. 80, табл. 14
Таблиця 2. Радіовуглецеві дати для поховань могильників Ігренського півострова
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 436
Ці спостереження підтверджуються анало-
гічним прямим стратиграфічним співвідношен-
ням поховань 1 та 2 з розкопок Д.Я. Телегіна у
1986 р. (Telegin 1991, S. 77, Abb. 9; Телегин и др.
1986, щоденник розкопок 10) (рис. 8, 7—8; 10).
2. Новий погляд на ситуацію з поховання 7—8
призвів до перегляду раніше запропонованої
автором періодизації інших поховань могиль-
ника, тим більше, що були опубліковані близькі
між собою радіовуглецеві дати для поховання 5
та 13 з розкопок Д.Я. Телегіна, які були відсут-
ні при розробці хронологічної схеми автора, а у
вище наведеній схемі Н.С. Котової були відне-
сені до різного часу та різних культур (табл. 2,
№ 2, 3). Обидва поховання можна віднести згід-
10 Опис поховань був наданий тільки у щоденнику.
Креслення поховань у звіті відсутнє, але представле-
ні фотонегативи обох поховань (Телегин и др. 1986).
Пізніше креслення обох поховань та інвентар були
опубліковані автором розкопок як середньостогів-
ські (Telegin 1991, Abb. 9).
но обряду та датування до ранньоенеолітичних
(Rassamakin 2011, р. 81—85) 11. Зокрема, пар-
не поховання 5 супроводжувалося намистом з
20 кістяних кільцевидних пронизок, діаметром
0,6 см, товщиною 0,2—0,3 см (рис. 11, 1, 2), які
дуже нагадують мідні намиста з ранньоенеолі-
тичних поховань, зокрема, з поховань 1 та 2 у
могильнику в м. Кривий Ріг (Рассамакін, Буд-
ніков 1993, с. 128—131, рис. 3, 2; 5, 8).
Поховання 13 (рис. 12, 1) має певні супереч-
ливі моменти з огляду на архівні дані. Спочатку
воно було позначене як поховання 14, яке част-
ково було перекрите похованням 13 доби ран-
ньої бронзи, очевидно, ямної культури (рис. 12,
2). Потім нумерація була змінена, поховання 13
перейменовано на номер 14, відповідно, енео-
літичне поховання 14 отримало номер 13. При
11 Дата для поховання 13 була опублікована пізніше
(Котова 2013, табл. 15), без урахування вже опубліко-
ваної дати для поховання 5 (Lillie et al. 2009, p. 262).
Рис. 13. Ігрень 8: 1—2 — поховання 10 (1975); 3 — знаряддя на плас-
тині з поховання; 4—5 — кістяне намисто з поховання (1—2 — фото
зі звіту: Телегин и др. 1975; 3—5 — фото Ю.Я. Рассамакіна)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 37
цьому, всі знахідки при похованнях та в запов
ненні над ними за шифрами приписані похо-
ванню 13. Але в альбомі ілюстрацій до звіту, як
і у щоденнику використана ще первинна ну-
мерація (Телегин и др. 1976, Альбом, рис. 23).
Тому є складності в ідентифікації знахідок, до
яких належать три відщепи з кременю (рис. 12,
5), вістря дротика з кременю з обламаною вер-
хівкою (рис. 12, 6) та фрагментована невелика
керамічна чашка (рис. 12, 3—4) 12. У звіті зазна-
чено, що біля лівого плеча поховання доби ран-
ньої бронзи лежала груба первинна пластина з
кіркою та несистематичним ретушуванням по
краю, яка могла потрапити з іншого шару сто-
янки 13. За тазом того ж поховання знаходився
уламок крем’яного вістря двобічнооброблено-
го дротика (Телегин и др. 1976, с. 36). Можливо,
це вже вище згаданий уламок вістря (рис. 12,
6), але на ньому відсутній інвентарний но-
мер, і перевірити це важко. Він однозначно не
може відноситися до інвентарю поховання, так
як датується добою раннього енеоліту, нагадує
добре відомі так звані трикутні вістря дротиків
у комплексах ранньоенеолітичних поховань,
але має досить специфічну п’ятикутну форму
за рахунок бокових виступів, з прямою осно-
вою. Його реконструйована висота становить
4,0 см, ширина в бокових виступах 3,3 см, ши-
рина основи 2,0 см 14.
12 У публікації вироби з кременю не згадані, але два з
них позначені на кресленні поховання 14 доби ран-
ньої бронзи, так само, як і у звіті: Телегин, Филенко
1982, с. 86, рис. 3, 7.
13 Очевидно, саме її малюнок поданий в альбомі звіту,
але як дротик (Телегин и др. 1976, Альбом, рис. 23).
14 Схоже за формою вістря походить зі стоянки Кічкас
ІХ (Середній Стіг ІІ), з відповідними розмірами 3,5 ×
Відносно керамічної чашки можна говори-
ти впевнено, що вона була знайдена над енео
літичним похованням, це добре позначено у
щоденнику розкопок, не дивлячись на те, що
там поховання позначене під номером 14, а на
чашці написано вже поховання 13, але інвен-
2,6 × 0,7 см. Воно відрізняється від інших дев’яти
трикутних вістер стріл, знайдених на стоянці, які, як
правило, мають ледь помітну увігнуту основу (До-
бровольський 1929, с. 125—126, табл. ІХ, мал. 7, 190;
Котова 2006, рис. 12, 9).
Рис. 14. Ігрень 8: 1 — поховання 11/1946; 2 — зна-
ряддя на пластинах з кременю з поховання (за:
Добровольський 1946)
Рис. 15. І грень 8: 1—3 — поховання 8/1974; 4 — зна-
ряддя на пластині з кременю у правій руці поховано-
го (1—3 — фото зі звіту: Телегин і др. 1974; 4 — фото
Ю.Я. Рассамакіна)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 438
тарний номер на чашці відсутній, тому знайти
її в інвентарному описі не вдалося. Не зрозумі-
ло, на якій висоті від поховання її було знай
дено. У автора є всі підстави сумніватися, що
чашка взагалі відноситься до цього похован-
ня, про що він вже писав (Рассамакин 2016,
с. 162). Немає ніяких доказів, розглядати її як
інвентар поховання, і тим більше, використо-
вувати її для встановлення хронології і куль-
турної приналежності останнього 15.
Ще одне поховання 10 з огляду на нові об-
ставини має також спірні проблеми по да-
туванню. А втор відносив його до найбільш
пізніх серед енеолітичних (Rassamakin 2004,
Teil I, S. 153—155). Воно супроводжувало-
ся знаряддям з кременю на товстій у перети-
ні (1,0—1,2 см), але не занадто довгій (8,2 см)
пластині, та специфічними кістяними про-
низками (рис. 13). Саме останні дали підста-
ви автору для датування самого поховання
добою пізнього енеоліту, а разом з ним і де-
яких поховань могильника зі знаряддями з
кременю, виготовлених на схожих товстих та
не дуже довгих пластинах, які могли, можли-
во, з’явитися під впливом пізньотрипільських
традицій. Маємо такі у похованнях 2 (1986 р.),
11 (1946 р.), 8 (1974 р.) (рис. 8, 8; 14, 2; 15, 4)
(Rassamakin 2004, Teil I, S. 153—155). Але два
перші з цих виробів були знайдені разом з
довгими тонкими пластинами — поховання 2
(1986 р.) (рис. 8, 8), 11 (1946 р.) (рис. 14), а у
третьому випадку пластина знаходилася на та-
зових кістках, у правій руці похованого — по-
ховання 8 (1974 р.) (рис. 15, 3), що є типовою
рисою для ранньоенеолітичних поховань. Такі
знаряддя на товстих, не дуже довгих пласти-
нах знаходять за формальними ознаками ана-
логії серед знахідок на ранньоенеолітичних
поселеннях, зокрема, на поселені С трільча
Скеля (Котова 2005, с. 91—92; рис. 8) 16. У ці-
лому ж, комплекс крем’яних виробів на плас-
тинах в похованнях І гренського могильника
вимагає фахового техніко-морфологічного та
трасологічного порівняльного дослідження.
Що стосується кістяних пронизок із похо-
вання 10, то вони дійсно візуально найближ-
15 Про чашки та мисочки в енеолітичних похованнях
див.: Рассамакин 2016, с. 160—165).
16 Два знаряддя на аналогічних пластинах походять
зі стоянки Кічкас ІХ (Середній Стіг ІІ), одне з них
довжина 9,5 см, ширина 2,4 см, товщина 0,8 см (До-
бровольський 1929, с. 126, табл. Х, 144; Котова 2006,
рис. 13, 9), інше залишилося у приватній власності:
довжина 10 см, ширина 2,0 см, товщина 0,75 см (До-
бровольський 1929, с. 126).
Рис. 16. К істяні пронизки: с. К ам’янське, Н ікополь-
ський р-н, Дніпропетровська обл., курганна група І ,
курган 1, поховання 9 (фото зі звіту: К овалева и др.
1991): 1 — нагадує «ігринські прикраси»
Рис. 17. Ігрень 8: 1—2 — поховання 3/1974; 3—4 —
поховання 18/1976 (1, 3 — фото зі звіту: Телегин и
др. 1974; 1976; 2, 4 — фото Ю.Я. Рассамакіна)
1
1
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 39
чі до пронизок з сегментовидним перетином,
з боковими трикутними вирізами з двох або
чотирьох сторін, або без них, які більш типові
для «випростаних» енеолітичних підкурган-
них поховань. В окремих випадках вони зу-
стрінуті в інших за обрядом похованнях, зо-
крема, на спині, з підігнутими в колінах но-
гами (рис. 16) (Rassamakin 2004, Teil II, S. 92,
Taf. 306, 1, 2). Але особливої ваги набули зна-
хідки таких пронизок в усатівському похо-
ванні, що дало підстави датувати комплекси з
такими прикрасами часом Трипілля С/2 (Ма-
люкевич, Петренко 1993, рис. 5; Rassamakin
2004, Teil I, S. 145—148, Abb. 114) 17. Розгляда-
ючи і порівнюючи пронизки більш детально
все ж таки не можна повністю ототожнюва-
ти прикраси з Ігрені та з підкурганних похо-
вань. Останні мають дуже витриману форму
з рівно зрізаними краями та чіткий сегмен-
товидний профіль. Н айбільш близькими до
ігренських пронизок можуть виступати про-
низки з деяких поховань могильника на ост-
рові Виноградному, зокрема, з поховання 61
та 74 у випростаному положенні, що дало
підстави Д.Я. Телегіну віднести ряд випро-
станих поховання могильника не до доби не-
оліту, а до енеолітичного часу (Телегін 1987,
с. 22, рис. 6).
Тому, в межах енеолітичної доби датування
поховання 10 залишається без чіткого визна-
чення, хоча автор все ж більше схиляється те-
пер до думки про його більш раннє датування,
ніж пропонував це раніше, так само як ще два
інших поховання 3 та 18 з крем’яними виро-
бами (рис. 17). Власне, складається враження,
що всі скорчені на спині поховання могиль-
ника І грень 8 можна було б віднести до доби
раннього енеоліту, як пропонувалося раніше,
але лише в меншій кількості автором, а шир-
ше Н.С. Котовою, тобто до часу пам’яток з ке-
рамікою скелянського типу (відповідний шар
Стрільчої Скелі), а також, безумовно до дещо
більш пізніх пам’яток з керамікою стогівського
типу (поселення Кічкас ІХ—Середній Стіг 2),
які припадають, на думку автора, на період так
званого хіатусу (Rassamakin 1999, p. 127—129,
tabl. 3.2; 2004, teil I, S. 182—183).
Другу, більш пізню групу представляють
два випростаних поховання, які можна датува-
ти не раніше небелівських пам’яток другої по-
ловини Трипілля В/2. Тут знову автор робить
17 Н.С. Котова не дуже коректно порівняла ці прониз-
ки з пронизками з ранньоенеолітичних поховань та
поселень (Котова 2005, рис. 7, 3, 9, 18).
певну корекцію своїх більш ранніх висновків
(Rassamakin 2004, S. 153—155, Abb. 117) піс-
ля перегляду хронології скорчених на спині
поховань та розділу поховання 7—8/1932 на
два окремих поховання. Схожу позицію щодо
датування ряду поховань добою середньо-
го енеоліту висловила Н.С. Котова, якщо з її
схеми виключити скорчені на спині похован-
ня, і залишити лише випростані (Котова 2005,
c. 92).
Цікаво знову звернутися до поховань 1 та 2
з розкопок 1986 р. (рис. 8, 7, 8; 10). У першій
публікації ці поховання були зазначені Д.Я. Те-
легіним у списку поховань середньостогівської
культури (Telegin 1991, S. 77). Але пізніше до-
слідник розділив за часом ці поховання. Скор-
чене поховання вже фігурує в каталозі пам’яток
так званої новоданилівської культури (Теле-
гин и др. 2001, c. 67), а випростане поховання
Д.Я. Телегін розглядає в контексті постмаріу-
польської культури, за термінологією І.Ф. Ко-
вальової (Телегін 1999, c. 64). Тобто, перше да-
тується добою раннього енеоліту, а друге — не
раніше доби середнього енеоліту.
На цьому фоні цікаво було б порівняти роз-
глянуті вище скорчені на спині поховання мо-
гильника Ігрень 8 з ранньоенеолітичними по-
хованнями невеликого могильника в с. Чаплі
на протилежному південному кінці півостро-
ва, який складався з п’яти поховань, три ди-
тячі з яких, перекриті кам’яними закладка-
ми, супроводжувалися речами престижного
характеру з міді (браслети, численні кільцеві
намиста, підвіски у вигляді мушель), «пояса-
ми» з шайбоподібних намистин, і в усіх випад-
ках у супроводі довгих тонких пластин (Добро-
вольський 1954). Зрозуміло, що ці похован-
ня носять елітний характер, але чому схожий
асортимент виробів відсутній в могильнику
Ігрень 8, якщо не торкатися питань соціаль-
ного статусу похованих? За наявною радіову-
глецевою датою (табл. 2) поховання в Чаплях
суттєво давніші за датовані ігренські похован-
ня 5 та 13, але в той же час поховання, близь-
кі за інвентарем чаплинським, в могильнику
в м. Кривий Ріг датуються практично тим же
часом: (Кі-15990) 5370 ± 60 ВР та (Кі-14664)
5430 ± 80 ВР, так само, як поховання 12 з більш
далекого могильника Дечія Мурешулуй (KIA-
368) 5380 ± 40 BP (Rassamakin 2011, Abb. 1; 2).
Але в той же час є сумніви в коректності отри-
маної дати для поховання 2а з могильника Ча-
плі, так само, як і для поховання 15 ігренського
могильника (табл. 2) з огляду на збереженість
кісток цих дитячих поховань і можливої якос-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 440
№ похо-
вання
Обряд
Глиби-
на, м
Шар Орієнтація Вохра Інвентар
Датування
примітки
на спині, скорчені
1 II-A,2 0,6 від
сучасної
поверхні
основа нижнього чор-
ного шару
Сх не пофар-
боване
п/енеоліт
?
2 II-A,2 0,7 від
сучасної
поверхні
в основі нижнього чор-
ного шару
Пн-Зх не пофар-
боване
п/енеоліт
?
4—8 II-C 0,4 в нижній частині
єдиного чорного шару,
на поверхні білого піску
Пн не пофар-
боване
4 крем’яні
вістря стріл
п/енеоліт
9 IV (?), роз-
членоване
0,8 від початку верх-
нього чорного шару,
в середній частині
сірозольного шару
? ? ?
16 II-B
(сидяче?)
0,9 ? 0,2 м вище перекрите
вогнищем
Сх засипане енеоліт
18—19 ІІ-В 0,85 ? Сх небагато
пофарбо-
ване
2 крем’яні
ножеподібні
пластини,
2 рогових
стрижні,
пісковик
енеоліт
20 ІІ-В 0,8 ? Сх дуже
слабко
2 крем’яні
пластини,
енеоліт
22 ІІ-В 1,6 від
початку
верхньо-
го чорно-
го шару
Пн шматочки
вохри
горщик,
кістяна
проколка,
крем’яний
відщеп
енеоліт
23—24 ІІ-А1; В (?) 0,6 білий пісок, з чорного
шару на глибині 0,3 м
у пісок
Пн-Сх злегка по-
фарбоване
1 крем’яна
пластина
енеоліт
29 ІІ-А,1 0,6 ? Сх ? 1 крем’яна
пластина
енеоліт
32 ІІ-? 0,5 ? Сх ? енеоліт
34 ІІ-А1; В (?) 0,5 ? Сх пофарбо-
ване
1 крем’яна
пластина
енеоліт
35 II-B (?) 0,5 ? Сх ? енеоліт
37—38 II-B 1,4 ? Пд-Сх ? 1 крем’яна
пластина
енеоліт
40 II-A,2 1,4 ? ? злегка 1 крем’яна
пластина
енеоліт
41 II-B
(сидяче)
1,7 ? Сх злегка енеоліт
42 ІІ-А,1 1,4 ? Пн-Сх-
Пн
дуже
сильно
енеоліт
43 ІІ-В
(сидяче)
1,4 ? Сх ? енеоліт
44 ІІ-В
(сидяче)
1,6 (яма
з глиби-
ною 1,1)
світлий пісок Пд ? енеоліт
Таблиця 3. Енеолітичні поховання Олександрійського поселення
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 41
№ похо-
вання
Обряд
Глиби-
на, м
Шар Орієнтація Вохра Інвентар
Датування
примітки
випростані
3 I 1,2 від початку чорного
шару, в шарі світлого
піску (матер.)
Сх небагато
засипаний
?
10—14 I 1,25 від початку верхнього
чорного шару, в основі
сірозольного шару
Сх злегка
засипані
2 крем’яні
ножеподібні
пластини
енеоліт
17 I 0,3 ? Пн сильно по-
фарбоване
1 крем’яна
пластина
36 I неоліт
зруйновані
15 череп 0,6 ? ? злегка
засипаний
?
26 залишки 0,3 ? ? інтенсивно ?
30—30а черепи 1,0 ? ? ?
33 череп 0,5 ? ? ? ?
39 зуби 1,3 ? ? пляма ?
доба бронзи
21 скорчене,
на лівому
боці
0,4 від
сучасної
поверхні
? Пн не пофар-
боване
доба
бронзи
31 скорчене,
на лівому
боці
1,0 Зх ? доба
бронзи
Продовження таблиці 3
ті зразків, проаналізованих у Київській лабо-
раторії 18.
Могильник на поселенні Олександрія
На фоні вивчення поховань могильника І г
рень 8 з набором крем’яних знарядь на плас-
тинах, цікаво розглянути інший ґрунтовий мо-
гильник, розташований на багатошаровому
поселенні Олександрія, на р. Оскол, лівобе-
режній притоці Сіверського Дінця, дослідже-
ного Д.Я. Телегіним у 1955—1957 рр. (Телегин
1959; Телегін 1973, с. 108—112), де значна кіль-
кість скорчених на спині поховань супрово-
джувалася довгими, в основному, тонкими но-
жоподібними пластинами (табл. 3). Д.Я. Теле-
гін могильник вважав одночасним з третім, се-
редньостогівським шаром поселення, і датував
18 Про коректність дати для поховання 15 автор уже
висловлював сумніви раніше (Рассамакін та ін. 2006,
с. 52). З проблемою якості зразків автор зіштовхнув-
ся при датуванні поховань доби енеоліту—середньої
бронзи в стратифікованих курганах, коли були отри-
мані дати для окремих поховань спочатку за неякіс-
ними, а пізніше повторно за якісними зразками, і
різниця була суттєвою (Рассамакин 2014).
дереївським періодом розвитку середньостогів-
ської культури (Телегин 1985, с. 307), тобто, до-
бою середнього енеоліту. По суті, таку ж пози-
цію займав і В.М. Даниленко, який пов’язував
його з четвертим з шести виділених ним шарів
поселення з керамікою дереївського типу (Да-
ниленко 1974, с. 55).
Автор намагався розчленувати за часом по-
ховання могильника. Основну частину з тих,
що супроводжувалися довгими пластинами,
було віднесено до доби раннього енеоліту, а
ще три до значно пізнішого часу, враховуючи
глибину залягання останніх (безінвентарні по-
ховання 1 та 2), і наявністю в похованні 4—8
крем’яних вістер стріл з виїмкою в основі, від-
сутніх у похованнях доби раннього енеоліту 19.
Рання група поховань за часом пов’язувалася
з представленою на поселенні керамікою ске-
лянського типу, а пізня група — з керамікою де-
реївського типу, а можливо і з репінською ке-
19 Д.Я. Телегін також висловлювався за більш піз-
ній енеолітичний час поховання 4—8 (Телегін 1959,
с. 18). Черепи від поховання 6 та 7, а можливо і похо-
вання 8, скоріш за все, не мають відношення до пар-
ного поховання 4—5.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 442
рамікою (Рассамакин, Евдокимов 2001, табл. 1;
Rassamakin 2004, Teil I, S. 152, Abb. 117).
Інше бачення культурно-хронологічно
го визначення могильника запропонувала
Н.С. Котова. Вона взагалі висловила сумніви
в реальності співіснування енеолітичних шарів
поселення та могильника. Говорячи, власне,
як і автор, про наявність різночасових комп-
лексів зі скелянською (доба раннього енеолі-
ту) та дереївською (доба середнього енеоліту)
керамікою, дослідниця відносить скорчені на
спині поховання з пластинами уже до «після-
дереївського» часу, пов’язуючи його з носія-
ми костянтинівської культури доби пізнього
енеоліту (Котова 2003, с. 92—97), Ця культура
була виділена у свій час В.Я. Кияшко у Ниж-
ньому Подонні за матеріалами поселення біля
м. Костянтинівськ, з якою він пов’язував одну
з груп енеолітичних поховань під кургана-
ми, яка включала також поховання, аналогіч-
ні за обрядом до ранньоенеолітичних (Кияшко
1994, с. 33—81).
Теза про неможливість співіснування комп-
лексу скелянської кераміки та могильника
сама по собі не є надійним доказом, цього пи-
тання автор уже торкався (Рассамакін 2013,
с. 36, підстрокова примітка 25). Можна лише
додати до цього таку важливу проблему, як від-
сутність чітко розробленої планіграфії посе-
лення, особливо, відносно місць концентра-
ції великої кількості кременю та виробів з ньо-
го, та фахового вивчення останніх, оскільки
багато виробів аналогічні типовим знахідкам
з ранньоенеолітичних поховань (Рассамакін,
Черних 2017, c. 43—48, рис. 14—16). Автор до-
пускав навіть наявність на поселенні майстер-
ні з обробки і виготовлення знарядь з креме-
ню (Rassamakin 1999, p. 103). З іншого боку, за
підрахунками Н.С. Котової, на поселенні були
знайдені фрагменти від 37 горщиків доби ене-
оліту. З них 20 віднесені до комплексу дереїв-
ської кераміки, і всього 6 — до скелянського
комплексу. При цьому, останній концентру-
вався у східній частині поселення, біля краю
мису, а перший у віддаленій від річки північній
частині (Котова 2003, с. 80—86). Якщо диви-
тися на план поселення, у східній частині по-
селення поховань взагалі немає (Телегін 1973,
рис. 6). Було б цікаво порівняти розміщення
поховань з розподілом крем’яних виробів, ти-
пових для поховань доби раннього енеоліту,
зокрема, довгих пластин та трикутних вістер
дротиків, які відсутні в костянтинівській куль-
турі Нижнього Подоння.
Треба враховувати також, безумовно, піз-
ній характер поховання 4—8 з вістрями по від-
ношенню до поховань з пластинами (рис. 18).
І тут дійсно мова може йти про час, синхрон-
ний з костянтинівською культурою. В басей-
ні Сіверського Дінця є аналогічні поховання в
курганах, які супроводжувалися не тільки ві-
стрями з виїмкою в основі, але й з вістрями,
типовими для майкопської культури (Расса-
Рис. 18. Олександрія, поховання 4—8 (фото зі звіту: Те-
легин 1956)
Рис. 19. Олександрія, похо-
вання 37—38 (1 — фото зі
звіту: Телегин 1957; 2, 3 —
фото Ю.Я. Рассамакіна)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 43
Рис. 20. Олександрія:
1—2 — поховання 40;
3 — фрагмент кіст-
ки ноги, з якого був
отриманий зразок
для датування (1 —
фото зі звіту: Телегин
1957; 2—3 — фото
Ю.Я. Рассамакіна)
Таблиця 4. Радіовуглецеві дати для поховань Олександрійського та Олександрівського могильників
№ Пункт Лабораторний № Зразок Дата (ВР) Дата (ВС) OxCal 3.10 Джерело
Сіверський Донець
1 Олександрія, могиль-
ник на поселенні, похо-
вання 4
Кі-104 кістка
людини
5470 ± 350 68.2 % probability
4750 (68.2 %) 3800
95.4 % probability
5300 (95.4 %) 3500
Telegin 1986
2 поховання 37—38
(кістяк 37)
Кі-8301 кістка
людини
4730 ± 60 68.2 % probability
3640 (31.0 %) 3560
3540 (15.8 %) 3500
3430 (21.4 %) 3380
95.4 % probability
3640 (95.4 %) 3370
Котова 2003,
с. 92
3 поховання 40 Кі-8300 кістка
людини
4815 ± 60 68.2 % probability
3660 (20.3 %) 3620
3610 (47.9 %) 3520
95.4 % probability
3710 (87.9 %) 3490
3430 (7.5 %) 3370
4 поховання 40 Poz-78001 фрагмент від
кістки стегна
людини
5555 ± 35 68.2 % probability
4446 (26.3 %) 4419
4400 (41.9 %) 4355
95.4 % probability
4455 (95.4 %) 4344
Рассамакін,
Черних
2017, табл. 2
5 Олександрівськ,
ґрунтовий могильник
під курганами, курган 1,
поховання 46
Кі-13002 кістка 5690 ± 70 68.2 % probability
4650 (2.2 %) 4640
4620 (66.0 %) 4450
95.4 % probability
4690 (95.4 %) 4360
Котова
2006, с. 80,
табл. 14
макін 2004, с. 23—30). Цікаво, що для похо-
вань часу костянтинівської культури зберіга-
ється обряд, характерний для доби раннього
енеоліту, але повністю змінюється набір ре-
чей, особливістю якого є наявність сильних
майкопських впливів, і з’являються складні
курганні споруди із застосуванням каменю.
Це можна бачити по матеріалам курганів не
тільки Нижнього Подоння та Передкавказзя,
але й басейна Сіверського Дінця на прикладі
Олександрівського могильника (Рассамакин
2001; 2001а; Rassamakin 2004, Teil I, S. 151—
168). Одними з яскравих таких пам’яток на
Нижньому Доні, опублікованих в останній
час, є курганний могильник Касторський VIII
у К остянтинівському р-ні Ростовської обл.,
де автори виділяють групу ранньоенеолітич-
них поховань з відповідним інвентарем, та
більш пізню групу з аналогічним обрядом, але
зовсім іншим набором артефактів, включаю-
чи бронзові знаряддя та кераміку, які відпові-
дають часу місцевої костянтинівської та май-
копської культур (Житников, Ильюков 2002,
с. 24—25).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 444
Скоріш за все, основним аргументом для
Н.С. К отової стали дві радіовуглецеві дати,
отримані в К иївській лабораторії для похо-
вань 37—38 та 40 (Котова 2003, с. 92) (рис. 19;
20, 1, 2), які відповідають добі не раннього, а
середнього енеоліту, і дійсно можуть відпо-
відати раннім етапам розвитку костянтинів-
ської культури у Нижньому Подонні (табл. 4,
№ 1; 2), так само як і часу існування дереїв-
ських пам’яток у басейні С іверського Дінця.
Але, виходячи з наявності у датованих похо-
ваннях довгих пластин з кременю, особливо у
похованнях 37—38, такі пізні дати викликали
сумніви.
Нещодавно в Познанській лабораторії була
отримана нова дата для поховання 40 зі зразка
кістки ноги, яка знаходилася серед матеріалів
поселення у Наукових фондах ІА НАН України
(рис. 20, 3) (Рассамакін, Черних 2017, табл. 2,
№ 4). Ця дата суттєво відрізняється від дати,
опублікованої Н .С. К отовою (табл. 4, № 4),
але чудово вписується в наявні дати для похо-
вань доби раннього енеоліту (Rassamakin 2011,
S. 81—85). Дата дещо раніша від дати з Олек-
сандрівського могильника (поховання 46),
якщо говорити про регіон басейну Сіверського
Дінця (табл. 4, № 5) 20, але є всі підстави датува-
ти поховання з довгими пластинами Олексан-
дрійського могильника саме добою раннього
енеоліту.
Підсумки
Ранні енеолітичні поховання у скорченому на
спині положенні в могильниках І грень 8 та
Олександрія об’єднують не тільки обрядо-
ві риси, які зберігаються і в більш пізній час,
але й досить виразні крем’яні вироби на дов
гих та відносно довгих пластинах, які супро-
воджували похованих. Порівняльна фахова ха-
рактеристика цих знахідок ще чекає свого до-
слідника, але у автора не викликає сумнівів
відносна синхронність функціонування мо-
гильників у межах доби раннього енеоліту та,
можливо, періоду т. зв. хіатусу, по терміноло-
гії автора, у відношенні до окремих поховань
Ігренського могильника. Це відповідає за схе-
мою автора часу існування скелянської куль-
тури та пам’яток стогівського типу. По відно-
шенню до Ігренського могильника ця позиція
близька до думки Н.С. Котової, яка залишила
за ними, як вище зазначалося, термін «серед-
20 Про ці регіональні дати див.: Рассамакін, Черних
2017, с. 48—50.
ньостогівські». З точки зору інвентарю, похо-
вання в обох могильниках можна віднести, за
термінологією С.М. Кореневського, до групи
ординарно-простих, які супроводжуються по-
одинокими знаряддями на довгих пластинах,
часто покладених у руку похованого (Коре-
невський 2012, с. 87—92). Тобто, на відміну від
існуючих поховань з більшим асортиментом
престижних речей, включаючи мідні вироби,
зокрема згадані вище поховання в Чаплях та
окремі поховання Олександрівського могиль-
ника, ігренські та олександрійські похован-
ня можна розглядати в інвентарному плані як
«базові», або як перший ранг для соціально ви-
значених поховань доби раннього енеоліту і в
межах єдиного культурного явища.
Гладилин В.Н. Отчет о раскопках у с. Каменные Потоки,
Кременчукского района, Кировоградской области в
1960 году // Науковий архів Інституту археології На-
ціональної академії наук України. — № 1960/36.
Даниленко В.Н. Энеолит Украины. — Киев: Наукова дум-
ка, 1974.
Добровольський А. Звіт за археологічні досліди на території
Дніпрельстану р. 1927 (околиці с. Кічкасу Запорізь-
кої округи) // Збірник Краєвого дніпропетровського
історично-археологічного музею. — Дніпропетров-
ське, 1929. — Т. 1. — с. 61—160.
Добровольський А.В. 8 Огрінська неолітична стоянка //
Науковий архів І нституту археології Н аціональної
академії наук України. — № 1946/6а.
Добровольський А. Восьма Ігрінська неолітична стоянка //
Археологічні пам’ятки УРСР. — 1949. — Том ІІ . —
С. 243—251.
Добровольський А.В. М огильник в с. Чаплі // А рхеоло-
гія. — 1954. — ІХ. — С. 106—118.
Житников В.Г., Ильюков Л.С. Н овые памятники эпохи
раннего металла на правобережье Нижнего Дона //
Донская археология. — 2002. — № 1—2. — С. 17—27.
Кияшко В.Я. Между камнем и бронзой (Нижнее Подонье в
V—III тысячелетиях до н. э. — Азов: Азовский Крае-
ведческий музей, 1994 (Донские Древности. —№ 3).
Кореневский С.Н. Рождение кургана (погребальные па-
мятники энеолитического времени Предкавказья и
Волго-Донского междуречья). — М.: ТАУС, 2012.
Ковалева И.Ф. Н ео-энеолитический могильник «Госпи
тальный холм» // Проблемы археологии Поднепро-
вья III—I тыс. до н. э. (ред. И.Ф. Ковалева). — Дне-
пропетровск: ДГУ, 1984. — С. 25—43.
Ковалева И.Ф., Ромашко В.А., Шалобудов В.Н., Мухопад С.Е.
Отчет о научно-исследовательской работе по теме: Ар-
хеологические исследования в Днепропетровской об-
ласти в 1991 году // Науковий архів Інституту археоло-
гії Національної академії наук України. — № 1991/137.
Котова Н.С. Энеолитические материалы поселения и
могильника у хут. А лександрия на реке Оскол //
Материалы и исследования по археологии Восточ-
ной Украины. — 2003. — № 1. — С. 78—97.
Котова Н.С. Игреньский энеолитический могильник //
На пошану С офії С таніславівни Березанської (ред.
В.В. Отрощенко). — Київ: Шлях, 2005. — С. 88—103.
Котова Н.С. Ранний энеолит степного Поднепровья и При-
азовья. — Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2006.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 45
Котова Н.С. Дереивская культура и памятники нижнеми-
хайловского типа. — Киев; Харьков: Майдан, 2013.
Малюкевич А.Е., Петренко В.Г. Усатовский комплекс с
фигурными пронизями из кургана в низовьях Дне-
стра // Древнее Причерноморье. К раткие сообще-
ния Одесского Археологического Общества (отв. ред.
С.Б. Охотников). — Одесса: ОАО, 1993. — С. 25—30.
Міллер М.О. Звіт за археологічні досліди терену затоплен-
ня Дніпра від р. Сури до р. Самари в 1931—32 рр. //
Науковий архів І нституту археології Н аціональної
академії наук України. — 1933. — Фонд 18. — № 145.
Миллер М.А. Памятники родового общества на Игренском
полуострове // Проблемы истории докапиталисти-
ческих обществ. — 1935. — № 9—10. — С. 162—178.
Нераденко Т.М. Могильник Молюхів Бугор // Матеріа-
ли та дослідження з археології С хідної України. —
2009. — Вип. 9. — С. 91—97.
Рассамакин Ю.Я. О периодизации Александровского энео-
литического могильника // Доба бронзи Доно-До-
нецького регіону (матеріали 5-го українсько-ро
сійського польового семінару) (ред. Ю.М. Бровен-
дер, В.В. Отрощенко, А.Д. Пряхін). — Київ; Воро-
неж. — 2001. — С. 95—100.
Рассамакин Ю.Я. Проблемы периодизации энеолитичес
ких памятников Поволжья, Подонья и С еверного
Причерноморья на примере развития «скелянской»
погребальной традиции // К столетию периодизации
В.А. Городцова бронзового века южной половины
Восточной Европы. Мат-лы междунар. науч. конф.
(отв. ред. П.Ф. Кузнецов). — Самара: изд-во ООО
«НТЦ». — 2001а. — С. 84—92.
Рассамакин Ю.Я. Про першу знахідку навершя кічкасько-
го типу (з приводу одного зауваження) // Матеріа
ли та дослідження з археології С хідної України. —
2004. — № 2. — С. 5—37.
Рассамакін Ю.Я. Поховання квітянської культури доби
міді в курганах степового Причорномор’я в контек-
сті абсолютної хронології // Археологія. — 2013. —
№ 4. — С. 17—41.
Рассамакин Ю.Я. Абсолютная хронология погребений из
кургана 29 у хут. Шевченко (Шахта) // Черных Л.А.,
Дараган М.Н. Курганы эпохи энеолита-бронзы меж-
дуречья Базавлук—Соленая—Чертомлык. — К иев:
изд. О. Филюк, 2014. — С. 495—504.
Рассамакин Ю.Я. Уникальный могильник эпохи энеолита
на острове Хортица в районе Днепровских поро
гов (Украина): предварительные итоги изуче-
ния // К ультурные взаимодействия. Динамика и
смыслы. Сб. статей в честь 60-летия И.В. Манзуры
(ред. С. Церна, Б. Говедарица). — Кишинев: Stratum
Plus. — 2016. — С. 145—167.
Рассамакін Ю.Я., Будніков О.Б. Проблеми раннього сте-
пового енеоліту у світлі вивчення нових пам’яток //
Археологія. — 1993. — № 3. — С. 128—142.
Рассамакин Ю.Я., Евдокимов Г.Л. Новый энеолитический
могильник на р. Ингулец и проблема выделения
«постстоговских» погребений // А рхеологический
альманах. — 2001. — № 10. — С. 71—86.
Рассамакін Ю.Я., Черних Є.О. Поховання доби ранньо-
го енеоліту на Луганщині // Археологія. — 2017. —
№ 2. — С. 38—53.
Рассамакін Ю.Я., Якубенко О.О., Сорокіна С.А. С кель-
на стоянка доби енеоліту «Кічкас І Х-ІІ» (Серед-
ній С тіг ІІ ): сучасний стан вивчення колекції
(до 80-річчя дослідження пам’ятки) // А рхеоло-
гічні пам’ятки Хортиці та їх музеєфікація (наук.
ред. Н.О. Гаврилюк). — Запоріжжя: Дике поле. —
2006. — Вип. 1. — С. 43—89.
Рижов С.М. Небелівська група пам’яток трипільської куль-
тури // Археологія. — 1993. — № 3. — С. 101—114.
Рижов С.М. С учасний стан вивчення культурно-істо
ричної спільності К укутень-Трипілля на території
України // О. Ольжич. Археологія (ред. Ю. Рассама-
кін, С. Рижов). — Київ: вид-во імені Олени Теліги. —
2007. — С. 432—476.
Телегин Д.Я. Исследование поселения и могильника по-
зднейшего неолита — начала эпохи металла около
с. А лександрии на р. Осколе (Отчет о работе нео-
литического отряда Оскольской экспедиции 1956
года) // Науковий архів Інституту археології Націо-
нальної академії наук України. — № 1956/4.
Телегин Д.Я. Исследование поселения и могильника
энеолитического времени около с. А лександрия
на р. Осколе (Отчет о работе неолитического отря-
да Оскольской экспедиции на р. Осколе 1956—
1957 гг.) // Науковий архів Інституту археології На-
ціональної академії наук України. — № 1957/4.
Телегин Д.Я. Энеолитическое поселение и могильник у
хутора А лександрия // К раткие сообщения по ис-
тории и археологии АН УССР. — Вып. 9. — 1959. —
С. 10—20.
Телегін Д.Я. С ередньостогівська культура епохи міді. —
Київ: Наукова думка, 1973.
Телегин Д.Я. Среднестоговская культура и памятники но-
воданиловского типа в Поднепровье и степном Ле-
вобережье Украины // А рхеология Украинской
ССР. — Том 1 (ред. Д.Я. Телегин). — Киев: Наукова
думка, 1985. — С. 305—320.
Телегін Д.Я. Культурна належність і датування випроста-
них енеолітичних поховань С тепового Подніпро
в’я // Археологія. — 1987.— 60. — С. 17—30.
Телегин Д.Я. Степное Поднепровье и Нижнее Подунавье
в неолите—энеолите // Каменный век на террито-
рии Украины (ред. В.И. Неприна). — Киев: Наукова
думка, 1990. — С. 6—17.
Телегін Д.Я. До питання про культурну атрибутацію по-
ховань постмаріупольського типу та виділення так
званої «квітянської» культури в степовому енео-
літі України // Проблеми археології Подніпров’я
(від. ред. І.Ф. Ковальова). — Дніпропетровськ: ДДУ,
1999. — С. 61—69.
Телегин Д.Я., Беляев А.С., Кравец И.В., Зализняк Л.Л. Отчет
о работе экспедиции «Днепр—Донбасс» в 1975 г. //
Науковий архів І нституту археології Н аціональної
академії наук України. — № 1975/4.
Телегин Д.Я., Зализняк Л.Л. Отчет об археологических ис-
следованиях на Игренской 8 стоянке в 1974 г. // Нау
ковий архів І нституту археології Національної ака-
демії наук України. — № 1974/17.
Телегин Д.Я., Зализняк Л.Л., Козловский А.А., Балакин С.А.
Отчет о работе на поселении Игрень 8 в 1976 году //
Науковий архів І нституту археології Н аціональної
академії наук України. — № 1976/3.
Телегин Д.Я., Зализняк Л.Л., Нужный Д.Ю. Отчет об архео-
логических исследованиях в Надпорожье и в Крыму
1986 г. // Науковий архів Інституту археології Націо-
нальної академії наук України. — № 1986/29.
Телегин Д.Я., Нечитайло А.Л., Потехина И.Д., Панчен-
ко Ю.В. Среднестоговская и новоданиловская куль
туры энеолита азово-черноморского региона. — Лу-
ганск: Шлях, 2001.
Телегин Д.Я., Филенко О.С. Могильник среднестоговской
культуры в Днепровском Надпорожье // Советская
археология. — 1982. — № 1. — С. 80—87.
Цвек Е.В., Рассамакин Ю.Я. Поселение восточнотриполь-
ской культуры Мирополье и проблема относитель-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 446
Ю.Я. Рассамакин
Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник отдела энеолита—бронзы Института археологии НАН Украины
Могильники Игрень (Огринь) 8 и Александрия эпохи энеолита:
проблемы датирования и культурной принадлежности
Автор рассматривает вопросы хронологии известных могильников. Прежде всего, в статье пересматривается рас-
положение ряда погребений могильника Игрень 8 и уточняется точка зрения самого автора, предложенная им ра-
нее. Важным моментом для этого послужил пересмотр парного биритуального погребения 7—8 из раскопок 1932 г.,
с трипольским расписным кубком второй половины Триполья В/2. Автор приводит аргументы о том, что речь идет
о двух разновременных погребениях. В целом, выделяются погребения эпохи раннего энеолита с характерным для
них положением на спине с согнутыми в коленях ногами, в сопровождении кремневых изделий, прежде всего, ору-
дий, изготовленных на длинных пластинах. Вторая, более поздняя группа представлена двумя «вытянутыми» по-
гребениями, время которых определяется по трипольскому кубку. Относительно могильника Александрия автор
подтверждает свою ранее высказанную позицию о раннеэнеолитическом возрасте погребений с длинными крем-
невыми пластинами, приводя дополнительные аргументы, включая публикацию новой радиоуглеродной даты для
одного из погребений. По терминологии автора, погребения обоих могильников рассматриваются в рамках суще-
ствования так называемой скелянской культуры, а в могильнике Игрень некоторые погребения могли совершать-
ся в период так называемого «хиатуса», когда в Поднепровье существовали памятники стоговской группы.
К л ю ч е в ы е с л о в а: ранний энеолит, грунтовые могильники, скелянская культура, стоговская группа памятников,
вытянутые погребения, кремневые ножеподобные пластины.
Yurii Ya. Rassamakin
PhD, senior research fellow of the Chalcolithic and Bronze Ages Archaeology Department of the Institute of Archaeology,
the National Academy of Sciences of Ukraine
Ihren (Ohren) 8 and Oleksandriia Burial Grounds of Chalcolithic Period:
Problems of Dating and Cultural Inhering
The author discusses the issues of chronology of the known burial grounds. In this article, first of all, the location of a series
of burials at Ihren 8 cemetery is revised and the earlier proposed point of view of the author himself is refined. An important
moment for that was a revision of a paired bi-ritual burial 7-8 from the excavations in 1932 with the Trypillian painted cup
of the second half of the Trypillia B/2. The author presents the arguments for the assumption that the two burials were
made not at the same time. As a whole, singled out are the Early Chalcolithic burials with the peculiar for them position on
a back with bended knees, accompanied by flint products, first of all tools made on long blades. The second later group is
represented by two supine burials which date is determined by a Trypillian cup. Concerning Oleksandriia burial ground, the
author confirms his earlier expressed position on the Early Chalcolithic age of the burials with long flint blades, presenting
additional arguments, one of which is a publication of a new radiocarbon date for one of the burials. Based on the author’s
terminology, graves of the both burial grounds are considered within the borders of the so called Skelianska culture existence,
ной хронологии поселений типа Средний Стог 2 //
Stratum plus 2: Земля Триполиада. — 2003. — С. 218—
245.
Hedges R.E.M., Housley R.A., Bronk Ramsey C., Klinken G.J.
Van Radiocarbon Dates from the Oxford AMS System:
Archaeometry Datelist 20 // Archaeometry. — 1995. —
№ 37, 2. — P. 417—430.
Lillie M., Budd Ch., Potekhina I., Hedges R. The radiocarbon
reservoir effect: new evidence from the cemeteries of the
middle and lower Dnieper basin, Ukraine // Journal of
Archaeological Science. — 2009. — № 36. — P. 256—264.
Rassamakin Yu. The Eneolithic of the Black Sea Steppe:
Dynamics of Cultural an Economic Development 4500—
2300 BC // Levine M., Rassamakin Yu., Kislenko A. &
Tatarintseva N . Late Prehistoric Exploitation of the
Eurasian Steppe. M cDonald Institute M onographs. —
Cambridge: M cDonald Institute for Archaeological
Research. — 1999. — P. 59—182.
Rassamakin Ju. Die nordpontische Steppe in der Kupferzeit
(Gräber aus der M itte des 5. Jt. — Ende des 4. Jt. v.
Chr.) // Archäologie in Eurasien. — Mainz am Rhein:
Verlag Philipp von Zabern, 2004. — Band 17.
Rassamakin Ju.J. Zur absоluten Chronologie des Äneolithikums
in den Steppen des Schwarzmeergebietes anhand neuer
C14-Daten // Der Schwarzmeerraum vom Äneolithikum
bis in die Früheisenzeit (5000—500 v. Chr.). — Band 2:
Globale Entwicklung versus Lokalgeschehen (Hrsg.
E. Sava, B. Govedarica und, B. Hänsel). — Rahden/
Westf.: Leidorf, 2011. — S. 80—100.
Telegin D.J. Über kulturelle Kontakte zwischen der N eo-
Äneolithischen Bevölkerung des nordpontischen
Gebietes und Balkan — Donauregion // Hügelbestattung
in der Karpaten — Donau — Balkan — Zone während
der äneolithischen Periode. Internationales Symposium
Donji Milanovac 1985 (Hrsg. D. Srejovic, N, Tasic). —
Beograd, 1987. — S. 37—44.
Telegin D.J. Gräberfelder des Mariupoler Typs und der Srednij Stog-
Kultur in der Ukraine (mit Fundortkatalog) // Die Kupferzeit
als historische Epoche (Hrsg. J. Lichardus). — Bonn: Dr.
Rudolf Habelt GMBH, 1991. — Teil 1. — S. 55—83.
Надійшла 31.10.2017
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 47
while in Ihren burial ground several burials could be made in the period of so called «hiatus» when there were the Stohivska
group sites in the Dnipro River region.
K e y w o r d s: the Early Chalcolithic, burial grounds, the Skelianska culture, Stohivska group of monuments, supine burials,
flint knife-shaped pieces.
References
Danilenko V.N. Eneolit Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, 1974.
Dobrovolskyi A. Zvit za arkheolohichni doslidy na terytorii Dniprelstanu r. 1927 (okolytsi s. Kichkasu Zaporizkoi okruhy). Zbirnyk
Kraievoho dnipropetrovskoho istorychno-arkheolohichnoho muzeiu. Dnipropetrovsk, 1929а, vol. 1, pp. 61-160.
Dobrovolskyi A.V. Neolitychna statsiia na ostrovi Vynohradnomu (shchodennyk rozkopok). Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii
Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, Vseukrainskyi arkheolohichnyi komitet /Dn., 1929b, no 46.
Dobrovolskyi A.V. Prodovzhennia rozkopok neolitychnoi statsii na Vynohradnomu (Lantukhivskomu) ostrovi. Naukovyi arkhiv
Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, Vseukrainskyi arkheolohichnyi komitet/Dn., 1930. no 61.
Dobrovolskyi A.V. 8 Ohrinska neolitychna stoianka. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy,
no 1946/6а.
Dobrovolskyi A. Vosma Ihrynska neolitychna stoianka. Arkheolohichni pamiatky URSR. 1949, vol. ІІ, pp. 243-251.
Dobrovolskyi A.V. Mohylnyk v s. Chapli. Arkheolohiia. 1954, vol. ІХ, pp. 106-118.
Gladilin V.N. Otchet o raskopkakh u s. Kamennyie Potoki, Kremenchukskoho raiona, Kirovogradskoi oblasti v 1960 godu.
Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no 1960/36.
Hedges R.E.M., Housley R.A., Bronk Ramsey C., Klinken G.J. Van. Radiocarbon Dates from the Oxford AMS System: Archaeo-
metry Datelist 20. Archaeometry. 1995, no. 37, 2, pp. 417-430.
Kiiashko V.Ya. Mezhdu kamnem i bronzoi (Nizhneie Podonie v V-III tysiacheletiiakh do n.e. Donskiie drevnosti. 1994, no. 3.
Korenevskii S.N. Rozhdeniie kurgana (pogrebalnyie pamiatniki eneoliticheskogo vremeni Predkavkazia i Volgo-Donskogo
mezhdurechia). Moskva: TAUS, 2012.
Kotova N.S. Eneoliticheskiie materialy poseleniia i mogilnika u khut. Aleksandriia na reke Oskol. Materialy i issledovaniia po
arkheologii Vostochnoi Ukrainy. 2003, no. 1, pp. 78-97.
Kotova N.S. Igrenskii eneoliticheskii mogilnik. In: V.V. Otroshchenko (Ed.) Na poshanu Sofii Stanislavivny Berezanskoi. Kyiv:
Shliakh, 2005, pp. 88-103.
Kotova N.S. Rannii eneolit stepnogo Podneprovia i Priazovia. Luhansk: VNU im. V. Dalia, 2006.
Kotova N.S. Dereivskaia kultura i pamiatniki nizhnemikhailovskogo tipa. Kyiv; Kharkiv: Maidan, 2013.
Kovaleva I.F. Neo-eneoliticheskii mogilnik «Gospitalnyi Kholm». In: I.F. Kovaleva (Ed.) Problemy arkheologii Podneprovia III-I
tys. do n. e. Dnipropetrovsk: Dnepropetrovskii gosudarstvennyi universitet, 1984, рр. 25-43.
Kovaleva I.F., Romashko V.A., Shalobudov V.N., M ukhopad S.E. Otchet o nauchno-issledovatelskoi rabote po teme:
Arkheologicheskie issledovaniia v Dnepropetrovskoi oblasti v 1991 godu. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi
akademii nauk Ukrainy, no 1991/137.
Lillie M., Budd Ch., Potekhina I., Hedges R. The Radiocarbon Reservoir Effect: New Evidence from the Cemeteries of the Middle
and Lower Dnieper Basin, Ukraine. Journal of Archaeological Science, 2009, no. 36, pp. 256-264.
Maliukevich A.E., Petrenko V.G. U satovskii kopleks s figurnymi proniziami iz kurgana v nizoviakh Dnestra. Drevneie
Prichernomorie. In: S.B. Okhotnikov (Ed.) Kratkiie soobshcheniia Odesskogo Arkheologicheskogo Obshchestva. Odesa: ОАО,
1993, pp. 25-30.
Miller M.O. Zvit za arkheolohichni doslidy terenu zatoplennia Dnipra vid r. Sury do r. Samary v 1931-1932 rr. Naukovyi arkhiv
Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, 1933, Fond 18, no 145.
Miller M.A. Pamiatniki rodovogo obshchestva na Igrenskom poluostrove. Problemy istorii dokapitalisticheskikh obshchestv. 1935,
no 9-10, pp. 162-178.
Neradenko T.M. Mohylnyk Moliukhiv Bugor. Materialy ta doslidzhennia z arkheolohii Skhidnoi Ukrainy, 2009, iss. 9, pp. 91-97.
Rassamakin Yu. The Eneolithic of the Black Sea Steppe: Dynamics of Cultural an Economic Development 4500-2300 BC. In:
Levine M., Rassamakin Yu., Kislenko A.&N. Tatarintseva. Late Prehistoric Exploitation of the Eurasian Steppe. McDonald
Institute Monographs, Cambridge: McDonald Institute for Archaeological Research, 1999, pp. 59-182.
Rassamakin Yu.Ya. O periodizatsii Aleksandrovskogo eneoliticheskogo mogilnika. Yu. M. Brovender, V.V. Otroshchenko,
А.D. Priakhin (Eds.) Doba bronzy Dono-Donetskoho rehionu (materialy 5-ho ukrainsko-rosiiskoho poliovoho seminaru). Kyiv;
Voronezh, 2001a, pp. 95-100.
Rassamakin Yu.Ya. Problema periodizatsii eneoliticheskikh pamiatnikov Povolzhia, Podonia i Severnogo Prichernomoria na primere
razvitiia «skelianskoi» pogrebalnoi traditsii. P.F. Kuznetsov (Ed.) K stoletiiu periodizatsii V.A. Gorodtsova bronzovogo veka yuzhnoi
poloviny Vostochnoi Evropy. Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii. Samara: Izdatelstvo ООО «NTZ», 2001b, pp. 84-92.
Rassamakin Yu.Ya. Pro pershu znakhidku navershia kichkaskoho typu (z pryvodu odnoho zauvazhennia). Materialy ta doslidzhennia
z arkheolohii Skhidnoi Ukrainy, no. 2, 2004, pp. 5-37.
Rassamakin Ju. Die nordpontische Steppe in der Kupferzeit (Gräber aus der Mitte des 5. Jt.-Ende des 4. Jt. v. Chr.). Archäologie
in Eurasien. Band 17. Mainz am Rhein: Verlag Philipp von Zabern, 2004.
Rassamakin Ju.J., 2011. Zur absоluten Chronologie des Äneolithikums in den Steppen des Schwarzmeergebietes anhand neuer
C14-Daten. Der Schwarzmeerraum vom Äneolithikum bis in die Früheisenzeit (5000-500 v.Chr.). Band 2: Globale Entwicklung
versus Lokalgeschehen (Hrsg. E. Sava, B. Govedarica und, B. Hänsel). Rahden/Westf.: Leidorf, 2011, pp. 80-100.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 448
Rassamakin Yu.Ya. Pokhovannia kvitianskoi kultury doby midi v kurhanakh stepovoho Prychornomoria v konteksti absoliutnoi
khronolohii. Arkheolohiia. 2013, no. 4, pp. 17-41.
Rassamakin Yu.Ya. Absoliutnaia khronologiia pogrebenii iz kurgana 29 u khut. Shevchenko (Shakhta). In: Chernykh L.A., Daragan
M.N. Kurgany epokhi eneolita-bronzy mezhdurechia Bazavluk-Solenaia-Chertomlyk. Kyiv: Vydavets O. Filiuk, 2014, pp. 495-504.
Rassamakin Yu.Ya. U nikalnyi mogilnik epokhi eneolita na ostrove Khortitsa v raione Dneprovskikh porogov (Ukraina):
predvaritelnyie itogi izucheniia. S. Tserna, B. Govedarica (Eds.) Kulturnyie vzaimodeistviia. Dinamika i smysly. Sbornik statei v
chest 60-letiia I.V. Manzury. Kishinev: Stratum Plus, 2016, pp. 145-167.
Rassamakin Yu.Ya., Budnikov O.B. Problemy rannioho stepovoho eneolitu u svitli vyvchennia novykh pamiatok. Arkheolohiia.
1993, no. 3, pp. 128-142.
Rassamakin Yu.Ya., Yevdokimov G.L. Novyi eneoliticheskii mogilnik na r. Ingulets i problema vydeleniia «poststogovskikh»
pogrebenii. Arkheologicheskii almanakh, 2001, no. 10, pp. 71-86.
Rassamakin Yu.Ya., Chernykh E.O. Pokhovannia doby rannioho eneolitu na Luhanshchyni. Arkheolohiia. 2017, no. 2, pp. 38-53.
2) Rassamakin Yu.Ya., Yakubenko O.O., Sorokina S.A. Skelna stoianka doby eneolitu «Kichkas IX-II» (Serednii Stih II):
suchasnyi stan vyvchennia kolektsii (do 80-richchia doslidzhennia pamiatky). N.O. Havryliuk (Ed.) Arkheolohichni pamiatky
Khortytsi ta ikh muzeiefikatsiia. Zaporizhzhia: Dyke pole, 2006, iss. 1, pp. 43-89.
Ryzhov S.M. Nebelivska hrupa pamiatok trypilskoi kultury. Arkheolohiia. 1993, no. 3, pp. 101-114.
Ryzhov S.M. Suchasnyi stan vyvchennia kulturno-istorychnoi spilnosti Kukuten-Trypillia na terytorii Ukrainy. In: Yu. Rassamakin,
S. Ryzhov (Eds.) О. Olzhych. Arkheolohiia. Kyiv: Vydavnytstvo imeni Oleny Telihy, 2007, pp. 432-476.
Telegin D.Ya. Issledovaniie poseleniia i mogilnika pozdneishego neolita – nachala epokhi metalla okolo s. Aleksandrii na r. Oskole
(Otchet o rabote neoliticheskogo otriada Oskolskoi ekspeditsii 1956 goda). Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi
akademii nauk Ukrainy, no. 1956/4.
Telegin D.Ya. Issledovaniie poseleniia i mogilnika eneoliticheskogo vremeni okolo s. Aleksandriia na r. Oskole (Otchet o rabote
neoliticheskogo otriada Oskolskoi ekspeditsii 1956-1957 gg.). Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii
nauk Ukrainy, no. 1957/4.
Telegin D.Ya. Eneoliticheskoie poseleniie i mogilnik u khutora Aleksandriia. Kratkiie soobshcheniia po istorii i arkheologii AN USSR,
iss. 9, 1959, pp. 10-20.
Telegin D.Ya. Seredniostohivska kultura epokhy midi. Kyiv: Naukova dumka, 1973.
Telegin D.Ya. Srednestogovskaia kultura i pamiatniki novodanilovskogo tipa v Podneprovie i stepnom Levoberezhie Ukrainy. In:
Arkheologiia Ukrainskoi SSR. vol. 1. Kyiv: Naukova dumka, 1985, pp. 305-320.
Telegin D.Ya. Kulturna nalezhnist i datuvannia vyprostanykh eneolitychnykh pokhovan Stepovoho Podniprovia. Arkheolohiia.
1987, iss. 60, pp. 17-30.
Telegin D.J. Über kulturelle Kontakte zwischen der Neo-Äneolithischen Bevölkerung des nordpontischen Gebietes und Balkan-
Donauregion. D. Srejovic, N, Tasic (Hrsg.) Hügelbestattung in der Karpaten-Donau-Balkan-Zone während der äneolithischen
Periode. Internationales Symposium Donji Milanovac 1985. Beograd, 1987, pp. 37-44.
Telegin D.Ya. Stepnoie Podneprovie i Nizhneie Podunavie v neolite-eneolite. V.I. Neprina (Ed.) Kamennyi vek na territorii Ukrainy.
Kyiv: Naukova dumka, 1990, pp. 6-17.
Telegin D.J. Gräberfelder des Mariupoler Typs und der Srednij Stog-Kultur in der Ukraine (mit Fundortkatalog). Die Kupferzeit als
historische Epoche (Hrsg. J. Lichardus). Bonn: Dr. Rudolf Habelt GMBH, 1991, Teil 1, pp. 55-83.
Telegin D.Ya. Do pytannia pro kulturnu atrybutsiiu pokhovan postmariupolskoho typu ta vydilennia tak zvanoi kvitianskoi kultury
v stepovomu eneoliti Ukrainy. I.F. Kovaliova (Ed.) Problemy arkheolohii Podniprovia. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovskyi
derzhavnyi universytet, 1999, pp. 61-69.
Telegin D.Ya., Beliaiev A.S., Kravets I.V., Zalizniak L.L. Otchet o rabote ekspeditsii «Dnepr-Donbass» v 1975 g. Naukovyi arkhiv
Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no. 1975/4.
Telegin D.Ya., Zalizniak L.L. Otchet ob arkheologicheskikh issledovaniiakh na Igrenskoi 8 stoianke v 1974 g. Naukovyi arkhiv
Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no. 1974/17.
Telegin D.Ya., Zalizniak L.L., Kozlovskii A.A., Balakin C.A. Otchet o rabote na poselenii Igren 8 v 1976 godu. Naukovyi arkhiv
Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no. 1976/3.
Telegin D.Ya., Zalizniak L.L., Nuzhnyi D.Yu. Otchet ob arkheologicheskikh issledovaniiakh v Nadporozhie i v Krymu 1986 g.
Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no. 1986/29.
Telegin D.Ya., Nechitailo A.L., Potekhina I.D., Panchenko Yu.V. Srednestogovskaia i novodanilovskaia kultury eneolita azovo-
chernomorskogo regiona. Luhansk: Shliakh, 2001.
Telegin D.Ya., Filenko O.S. Mogilnik srednestogovskoi kultury v Dneprovskom Nadporozhie. Sovetskaia arkheologiia. 1982, no. 1,
pp. 80-87.
Tsvek E.V., Rassamakin Yu.Ya. Poseleniie vostochnotripolskoi kultury Miropolie i problema otnositelnoi khronologii poselenii
tipa Srednii Stog 2. Stratum plus 2: Zemlia Tripoliada. 2003, pp. 218-245.
Zhitnikov V.G., Iliukov L.S. Novyie pamatniki epokhi rannego metalla na pravoberezhie Nizhnego Dona. Donskaia arkheologia.
2002, no. 1-2, pp. 17-27.
|
| id | arheologia-com-ua-article-86 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:01:57Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/69/9ddc9a536147d6ba24ddcb2488983b69.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-862020-01-19T08:33:34Z Ihren (Ohren) 8 and Oleksandriia Burial Grounds of Chalcolithic Period: Problems of Dating and Cultural Inhering Могильники Игрень (Огринь) 8 и Александрия эпохи энеолита: проблемы датирования и культурной принадлежности Могильники Ігрень (Огрінь) 8 та Олександрія доби енеоліту: проблеми датування та культурної приналежності Rassamakin, Yurii Ya. the Early Chalcolithic, burial grounds, the Skelianska culture, Stohivska group of monuments, supine burials, flint knife-shaped pieces. ранний энеолит, грунтовые могильники, скелянская культура, стоговская группа памятников, вытянутые погребения, кремневые ножеподобные пластины. ранній енеоліт, ґрунтові могильники, скелянська культура, стогівська група пам’яток, випрос¬тані поховання, крем’яні ножоподібні пластини. The author discusses the issues of chronology of the known burial grounds. In this article, first of all, the location of a series of burials at Ihren 8 cemetery is revised and the earlier proposed point of view of the author himself is refined. An important moment for that was a revision of a paired bi-ritual burial 7-8 from the excavations in 1932 with the Trypillian painted cup of the second half of the Trypillia B/2. The author presents the arguments for the assumption that the two burials were made not at the same time. As a whole, singled out are the Early Chalcolithic burials with the peculiar for them position on a back with bended knees, accompanied by flint products, first of all tools made on long blades. The second later group is represented by two supine burials which date is determined by a Trypillian cup. Concerning Oleksandriia burial ground, the author confirms his earlier expressed position on the Early Chalcolithic age of the burials with long flint blades, presenting additional arguments, one of which is a publication of a new radiocarbon date for one of the burials. Based on the author’s terminology, graves of the both burial grounds are considered within the borders of the so called Skelianska culture existence, while in Ihren burial ground several burials could be made in the period of so called «hiatus» when there were the Stohivska group sites in the Dnipro River region. Автор рассматривает вопросы хронологии известных могильников. Прежде всего, в статье пересматривается расположение ряда погребений могильника Игрень 8 и уточняется точка зрения самого автора, предложенная им ранее. Важным моментом для этого послужил пересмотр парного биритуального погребения 7—8 из раскопок 1932 г., с трипольским расписным кубком второй половины Триполья В/2. Автор приводит аргументы о том, что речь идет о двух разновременных погребениях. В целом, выделяются погребения эпохи раннего энеолита с характерным для них положением на спине с согнутыми в коленях ногами, в сопровождении кремневых изделий, прежде всего, орудий, изготовленных на длинных пластинах. Вторая, более поздняя группа представлена двумя «вытянутыми» погребениями, время которых определяется по трипольскому кубку. Относительно могильника Александрия автор подтверждает свою ранее высказанную позицию о раннеэнеолитическом возрасте погребений с длинными кремневыми пластинами, приводя дополнительные аргументы, включая публикацию новой радиоуглеродной даты для одного из погребений. По терминологии автора, погребения обоих могильников рассматриваются в рамках существования так называемой скелянской культуры, а в могильнике Игрень некоторые погребения могли совершаться в период так называемого «хиатуса», когда в Поднепровье существовали памятники стоговской группы. Розглядаються дискусійні питання хронології та культурної приналежності двох ґрунтових могильників доби енеоліту — Ігрень 8 та Олександрія. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2017-12-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/86 10.15407/archaeologyua2017.04.026 Arheologia; No 4 (2017): Arheologia; 26-48 Археологія ; № 4 (2017): Археологія; 26-48 Археология; № 4 (2017): Arheologia; 26-48 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2017.04 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/86/83 |
| spellingShingle | ранній енеоліт ґрунтові могильники скелянська культура стогівська група пам’яток випрос¬тані поховання крем’яні ножоподібні пластини. Rassamakin, Yurii Ya. Могильники Ігрень (Огрінь) 8 та Олександрія доби енеоліту: проблеми датування та культурної приналежності |
| title | Могильники Ігрень (Огрінь) 8 та Олександрія доби енеоліту: проблеми датування та культурної приналежності |
| title_alt | Ihren (Ohren) 8 and Oleksandriia Burial Grounds of Chalcolithic Period: Problems of Dating and Cultural Inhering Могильники Игрень (Огринь) 8 и Александрия эпохи энеолита: проблемы датирования и культурной принадлежности |
| title_full | Могильники Ігрень (Огрінь) 8 та Олександрія доби енеоліту: проблеми датування та культурної приналежності |
| title_fullStr | Могильники Ігрень (Огрінь) 8 та Олександрія доби енеоліту: проблеми датування та культурної приналежності |
| title_full_unstemmed | Могильники Ігрень (Огрінь) 8 та Олександрія доби енеоліту: проблеми датування та культурної приналежності |
| title_short | Могильники Ігрень (Огрінь) 8 та Олександрія доби енеоліту: проблеми датування та культурної приналежності |
| title_sort | могильники ігрень (огрінь) 8 та олександрія доби енеоліту: проблеми датування та культурної приналежності |
| topic | ранній енеоліт ґрунтові могильники скелянська культура стогівська група пам’яток випрос¬тані поховання крем’яні ножоподібні пластини. |
| topic_facet | the Early Chalcolithic burial grounds the Skelianska culture Stohivska group of monuments supine burials flint knife-shaped pieces. ранний энеолит грунтовые могильники скелянская культура стоговская группа памятников вытянутые погребения кремневые ножеподобные пластины. ранній енеоліт ґрунтові могильники скелянська культура стогівська група пам’яток випрос¬тані поховання крем’яні ножоподібні пластини. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/86 |
| work_keys_str_mv | AT rassamakinyuriiya ihrenohren8andoleksandriiaburialgroundsofchalcolithicperiodproblemsofdatingandculturalinhering AT rassamakinyuriiya mogilʹnikiigrenʹogrinʹ8ialeksandriâépohiéneolitaproblemydatirovaniâikulʹturnojprinadležnosti AT rassamakinyuriiya mogilʹnikiígrenʹogrínʹ8taoleksandríâdobieneolítuproblemidatuvannâtakulʹturnoíprinaležností |