Аналіз археозоологічного комплексу трипільського поселення Небелівка
The archaeological collection from Nebelivka settlement contains 2519 fragments of bones of mammals, birds, and turtles. 1616 bones were definable to the species they belonged to. The collection consists of «kitchen refuse». A peculiar feature of Nebelivka archaeozoological assemblage is the relativ...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Issue: | 3 |
| Pages: | 18-23 |
| ISSN: | 2616-499X |
| Author Affiliations: |
|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Archaeology NAS of Ukraine
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/99 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| Download file: |
|
Institution
Chemistry, Physics and Technology of Surface| _version_ | 1872824396996935680 |
|---|---|
| author | Sekerskaya, Olena Р. |
| author_facet | Sekerskaya, Olena Р. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Olena Р. Sekerskaya",
"institution": "The K.D. Ushynskyi South Ukrainian National Pedagogical University",
"orcid": ""
}
] |
| author_sort | Sekerskaya, Olena Р. |
| baseUrl_str | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/oai |
| collection | OJS |
| container_end_page | 23 |
| container_issue | 3 |
| container_start_page | 18 |
| container_title | Археологія |
| container_volume | |
| datestamp_date | 2020-01-19T08:30:51Z |
| description | The archaeological collection from Nebelivka settlement contains 2519 fragments of bones of mammals, birds, and turtles. 1616 bones were definable to the species they belonged to. The collection consists of «kitchen refuse».
A peculiar feature of Nebelivka archaeozoological assemblage is the relatively low content of wild animal species (10,1 % of the total number of mammals). The inhabitants of the settlement bred cattle, small cattle, and pigs. Horse is represented by single bones. At present, there is no conclusive evidence for the refering of horse from Nebelivka to wild or to domestic form. The bones of dogs are also few. They are mainly represented by fragments of lower jaws that were used as tools. The population hunted tour, red deer, roe deer, and hare.
The basic amount of animal food (90,3 %) was obtained from domestic animals breeding. The exploitation of domestic animal herds is described by the meat and dairy direction with usage of secondary products: cattle and small cattle’s milk and dairy products, as well as sheep and goats’ wool. The usage of cattle’s draft power is also possible. Pigs breeding was focused in obtaining meat: 77,3 % of animals were slaughtered before reaching sexual maturity. The bones of animals of various species were used to make tools.
Domestic animals were pastured near the settlement and kept in stalls during the winter season. The domestic animals, obviously, were sufficiently provided with feed in winter.
The structure of the hunting prey and a considerable number of pigs and small cattle indicate a forest-steppe landscape with the alternation of forest and meadow-steppe lands around the settlement. |
| doi_str_mv | 10.15407/archaeologyua2017.03.018 |
| first_indexed | 2026-08-07T01:02:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 318
© О.П. СЄкерська, 2017
О.П. Сєкерська *
Аналіз археозоологічного комплексу
трипільського поселення Небелівка
УДК: [903.4 : 567/569] (477.65) “636”
У статті розглянуто результати дослідження археозоо
логічних матеріалів з поселення трипільської культури
Небелівка. Проаналізована структура археозоологічного
комплексу та віковий склад стада домашньої худоби.
К л ю ч о в і с л о в а: трипільська культура, поселення Не
белівка, археозоологія, тваринництво, полювання.
Вивчення археозоологічних колекцій сьогод
ні є невід’ємною частиною археологічних до
сліджень. Міждисциплінарні підходи дозво
ляють вийти на новий рівень інформативнос
ті реконструкцій палеоекономіки стародав
ніх суспільств. Дослідження археозоологічних
матеріалів з пам’яток трипільської культу
ри проводилися ще у першій половині ХХ ст.
В.І. Громовою (Громова 1927) та І.Г. Підопліч
ком (Підоплічка 1937). Найбільший внесок у
дослідження тваринництва та полювання три
пільської культурної спільноти було зроблено
В.І. Бібіковою (Бибикова 1953; Збенович 1980)
та О.П. Журавльовим (Журавльов 2008). Про
аналізовані матеріали дозволили дослідити
економіку трипільців та доповнити уявлення
про палеоландшафти доби енеоліту.
Археозоологічна колекція із трипільсько
го поселення Небелівка містить матеріали, зі
брані під час дослідження пам’ятки спільною
українсько-британською археологічною екс
педицією у 2009, 2012 та 2013 рр. 1. Загальний
обсяг колекції — 2519 фрагментів кісток, з
яких 903 екземпляра визначенню не підляга
ють. Колекція є типовими «кухонними решт
ками», переважна більшість кісток розбита.
Спорадично трапляються кісткові рештки зі
слідами зубів собак. На багатьох кістках різних
видів тварин (ребра, нижні щелепи, лопатки,
астрагали та уламки трубчастих кісток кінці
вок) зафіксовані сліди використання. Попри
1 Висловлюю щиру подяку Н.Б. Бурдо, М.Ю. Відейку
та Дж. Чепмену за надану можливість опрацювати
археозоологічну колекцію.
значне подрібнення, збереженість матеріа
лу можна вважати задовільною. Проводився
біометричний аналіз кісток, однак статистич
на обробка даних неможлива переважно через
нечисленність добірки. Виміри здійснювалися
згідно методики А. Дріш (Driesch 1976).
Археозоологічні матеріали являють собою
не тільки джерело інформації біологічного ха
рактеру, вони є носіями значного потенціалу
археологічної та історичної інформації. Тому
визначення кісток спочатку проводилося по
виділеним археологічно одиницям: площад
ка (житло 1), мегаспоруда, яма 1 та культурний
шар розкопу 4. Однак порівняння цих одиниць
не виявило будь-яких суттєвих відмінностей в
якісному складі кісткових решок, і надалі вони
будуть розглянуті сумарно. Видовий склад тва
рин наведений у табл. 1.
Крім кісток ссавців знайдені 2 фрагменти
панцира черепахи (по одному від карапакса та
від пластрону), 6 стулок перлівниці звичайної та
1 фрагмент правої плечової кістки людини. Се
ред решток домашніх тварин наявні усі частини
скелету — від фрагментів черепів та кісткових
стрижнів рогів до фаланг пальців, що свідчить
про розділ туш тварин безпосередньо на тери
торії поселення. Виходячи з даних табл. 1 оче
видно, що в господарстві населення Небелівки
тваринництво переважало над полюванням.
Свійські тварини. Велика рогата худоба (Bos
taurus) за кількістю особин посідає перше міс
це. В археозоологічному комплексі рештки
цього виду представлені переважно фрагмен
тами ребер, хребців, ізольованими зубами,
фрагментами кісток передніх та задніх кінці
вок і фалангами пальців. Мешканці Небелів
ського поселення розводили рогату породу — в
колекції наявні три фрагменти рогових стриж
нів, заміри яких представлені в табл. 2.
Виходячи з їх розмірів та пропорцій можна
припустити, що перші два фрагменти належа
ли бикам, а третій — корові. Порівняння розмі
рів рогових стрижнів з даними О.П. Журавльо
ва (Журавльов 2008, с. 112, 118, 119) не вияви
ло суттєвих відмінностей від рогових стрижнів
трипільської великої рогатої худоби.
* СЄКЕРСЬКА Олена Петрівна — кандидат історич
них наук, доцент, Південноукраїнський національ
ний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського,
e.sekerskaja@gmail.com
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 19
Виміри третього нижнього моляра (М3)
свідчать, що мешканці Небелівського посе
лення розводили достатньо велику породу
(табл. 3). Розміри М3 вкладаються у параметри
мінливості цих ознак великої рогатої худоби
трипільців Побужжя, отриманими О.П. Жу
равльовим (Журавльов 2008, с. 116, 119).
За розмірами таранних кісток велика рога
та худоба Небелівки наближується до більших
значень цих кісток з пам’яток Побужжя етапів
ВІ—ВІІ, визначених О.П. Журавльовим (Жу
равльов 2008, с. 114, 120).
Розглянемо дрібну рогату худобу. Вівця
свійська (Ovis aries) за кількістю особин посі
дає третє місце. Вівці належали до рогатої по
роди — в матеріалі наявні два рогових стриж
ні, які належали, очевидно, самкам. Сильна
утилізація кісткових решток дозволяє провес
ти тільки окремі вимірювання. Так, зовнішня
довжина 5 таранних кісток овець коливається в
межах 28,3—34,6 мм. Відповідно, висота овець
в холці коливалася в межах 71,2—86,9 см.
Коза свійська (Capra hircus) представлена
загалом невеликою кількістю особин. Роговий
стрижень самки кози має обхват біля основи
92 мм, більший діаметр основи 37,2 мм та мен
ший її діаметр 18,6 мм. Лопатка має великий
діаметр суглобової западини 30,0 мм та малий
її діаметр 27,8 мм.
Свиня свійська (Sus domesticus) була одним
із основних видів, який розводився мешканця
ми Небелівки. В археозоологічній колекції пе
реважають рештки молодих та напівдорослих
особин, виміри яких неможливі через погану
збереженість.
Кінь (Equus sp.) — у матеріалах 2013 р. було
зафіксовано усього 3 кістки (фрагменти сугло
бового відростка нижньої щелепи, п’яткової
кістки та третьої фаланги) щонайменше від 1
особини коня. Видовий статус коня з Небелів
ки та його приналежність до дикої або домаш
ньої форми поки що не уявляється можливим
остаточно визначити.
Кістки собаки (Canis familiaris) зафіксовано
у невеликій кількості — це переважно уламки
нижніх щелеп зі слідами використання та по
одинокі фрагменти трубчастих кісток. Альвео
лярна довжина ряду нижніх корінних зубів
М
1—3
коливається в межах 30,4—32,3 мм (n =
3). Ширина нижнього епіфіза двох плечових
кісток складає 24,5 та 27,2 мм, поперечник
його — 18,7 та 20,5 мм, відповідно.
Дика фауна. Серед решток диких тварин ви
значені кістки тура, благородного оленя, козу
лі та зайця русака.
Заєць русак (Lepus europaeus ) — пошире
ний вид, який населяє як степову, так і лісо
степову зони сучасної України. Він — цінний
Вид тварин
Кількість кісток Кількість особин
Абсол. % Абсол. %
Кінь 3 0,2 1 1,3
Велика рогата
худоба (бик
свійський)
1278 81,4 31 38,75
Вівця 114 7,3 15 18,75
Коза 7 0,4 4 5,0
Свиня свійська 156 9,9 22 27,5
Собака 13 0,8 7 8,7
Разом домашніх 1571 100 80 100
Тур 6 15,0 2 22,2
Благородний
олень
21 52,5 3 33,35
Козуля 12 30,0 3 33,35
Заєць 1 2,5 1 11,1
Разом диких 40 100 9 100
Птахи 2 2
Черепаха 2 1
Таблиця 1. Видовий склад археозоологічного комплексу
із Небелівського поселення
Таблиця 2. Заміри рогових стрижнів великої
рогатої худоби
Замір Значення, мм
1. Окружність основи 213,0 241,0 201,0
2. Максимальний діаметр
основи
71,0 86,0 69,0
3. Мінімальний діаметр
основи
60,2 63,2 54,5
4. Співвідношення 3 : 2 84,7 73,5 78,9
Замір Значення, мм
Довжина коронки 32,5 37,5 37,3 39,0 37,5 39,0 36,0 39,2 40,5 40,0
Ширина коронки 12,8 12,2 12,0 14,5 11,8 17,1 13,5 14,5 15,5 16,5
Таблиця 3. Заміри третього нижнього моляра великої рогатої худоби
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 320
промисловий вид м’ясо-хутрового напрям
ку полювання. К істки зайця русака виявля
ють на багатьох трипільських поселеннях ета
пів А—С, і в цьому сенсі Небелівка не є винят
ком. П’яткова кістка зайця має повну довжину
37,0 мм, ширину верхнього кінця 13,7 мм, його
поперечник 12,5 мм, ширину середини діафі
за 8,1 мм.
Олень звичайний (Cervus elaphus) — вид,
який трапляється на багатьох поселеннях три
пільської культури. Маса оленя досягає 300 кг,
тому він був бажаною здобиччю. Олені можуть
мешкати як у лісостеповій, так і у степовій зо
нах. У матеріалах з Небелівки олень представ
лений фрагментами рогів, щелеп, ізольовани
ми зубами та окремими фрагментами різних
частин посткраніального скелету. Вимірам під
лягають тільки окремі кістки оленя. Ширина
нижнього кінця плечової кістки оленя складає
76,5 мм, ширина блоку — 71,0 мм. П’яткова
кістка оленя має повну довжину 124,0 мм, ши
рину верхнього кінця 37,0 мм, його поперечник
45,5 мм, ширину середини діафіза 16,0 мм, ши
рину нижнього кінця 26,4 мм та його попереч
ник 34,5 мм.
Козуля звичайна (Capreolus capreolus) поши
рена в рівнинних та гірських широколистяних
лісах, може триматися галявин, згарищ, зарос
тей очерету. Маса тварини невелика, зазвичай,
складає не більше 40 кг. К істки козулі також
знайдені на більшості поселень доби енеоліту.
На Небелівському поселенні кісткові рештки
козулі представлені фрагментом верхньої ще
лепи, першою фалангою та фрагментованими
кістками кінцівок. Виміряти можливо лише
верхні частини однієї п’ясткової, трьох плес
нових кісток (табл. 5) та фрагмент верхньої
щелепи. А львеолярна довжина ряду корінних
М1—3 дорівнює 36,4 мм, довжина жувальної по
верхні ряду М1—3 — 35,4 мм.
Тур (Bos primigenius) був бажаною здобиччю,
але при відповідних мисливських знаряддях
трипільців вполювати тварину, очевидно, вда
валося не часто. Кістки тура знайдені у невели
кій кількості. Виміряти можливо тільки верх
ній кінець променевої кістки: ширина його
складає 98,0 мм, поперечника 48,0 мм, шири
на діафіза 56,0 мм.
Особливості археозоологічного комплексу з
Небелівки. Видова структура археозоологічно
го комплексу з Небелівки відрізняється рядом
специфічних рис. По-перше, привертає увагу
порівняно низький відсоток диких тварин —
2,5 % кісток та 10,1 % загальної кількості усіх
особин ссавців. Співвідношення між свійськи
ми та дикими видами дозволяє зробити висно
вок про існування розвиненого відтворюючо
го господарства. Хоча мешканці Небелівки,
як свідчить склад мисливської здобичі, полю
вали на м’ясні (тур, олень, козуля) та м’ясо-
хутрові (заєць) види тварин, дикі види давали
вкупі тільки 9,7 % м’ясної їжі. Відповідно, від
домашнього стада отримували 90,3 % м’яса.
Можливо, до складу об’єктів полювання вхо
дили й інші види тварин, наприклад, такі хут
рові звірі як куниця та лисиця, але їхні кістки
на територію поселення могли потрапляти рід
ко через практику зняття шкіри безпосередньо
на місці полювання.
Розводили велику рогату худобу, овець, кіз,
свиней. На першому місці серед домашніх тва
рин знаходиться бик свійський, на другому —
свиня, третє місце посідає дрібна рогата худо
ба, четверте — собака. Коня можна віднести до
Замір П’ясткова Плеснові
Ширина верхнього
епіфіза
22,5 n = 3 (19,4—21,0)
Поперечник
верхнього епіфіза
18,8 n = 1 (20,7)
Ширина діафізу — n = 2 (12,8—13,0)
Таблиця 5. Заміри кісток козулі звичайної
Кістка Замір Значення, мм
П’ясткова кістка Ширина верхнього епіфіза 65,7 60,4
Поперечник верхнього епіфіза 41,0 36,6
Великогомілкова кістка Ширина дистального епіфіза 70,4 65,7
Поперечник дистального епіфіза 57,0 50,8
Таранна кістка Зовнішня довжина 74,0 78,5 73,5 76,1 77,3 78,0
Ширина верхнього кінця 51,4 53,7 — 50,4 55,4 53,5
Ширина нижнього кінця 47,0 49,5 — 48,0 55,8 51,2
Таблиця 4. Заміри кісток великої рогатої худоби
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 21
домашніх тварин умовно, оскільки немає без
перечних доказів щодо існування у мешканців
Небелівки домашньої форми цього виду.
Питання про наявність домашнього коня
у населення трипільської культури на етапах
А—ВІ/ВІІ все ще дискутується. Незважаючи на
точку зору про існування домашнього коня ще
в неоліті України (Бибикова 1969, с. 64; Цал
кин 1970, с. 201; Журавльов 2008, с. 17—19),
очевидно, слід погодитись з думкою В.Г. Збе
новича про наявність на поселеннях ета
пу А решток дикої форми цього виду (Збено
вич 1980, с. 141—143). З упевненістю говорити
про існування конярства можна для етапу СІІ
(поселення Усатове та Маяки). Вже на деяких
трипільських пам’ятках етапу ВІ (Березовська
ГЕС, Василівка) зафіксовано досить високий
відсоток решток коня — 6,0 та 12 % особин,
відповідно (Журавльов 2008, с. 242). О.П. Жу
равльов вважає такий високий відсоток коней
нетиповим для тваринництва трипільців етапу
ВІ (Журавльов 2008, с. 157).
На Небелівському поселенні кістки коня по
одинокі, а кількість особин цього виду, навіть
якщо припустити існування домашньої форми
коня, серед домашніх тварин не буде перевищу
вати 1,3 % (серед домашніх копитних — 1,4 %).
Можливі різні варіанти пояснення цього фак
ту: невелика кількість кісток коня пов’язана із
особливостями досліджених ділянок поселен
ня; коня взагалі утримували у незначній кіль
кості; цей вид не вживали в їжу (останнє навряд
чи могло бути, враховуючи потребу населення у
м’ясній їжі та значний вихід м’яса, який отри
мують від коня). Пряма екстраполяція даних
про утримання коней в господарствах селян до
революційної Росії на господарство носіїв три
пільської культури, як це зробив О.П. Журав
льов (Журавльов 2008, с. 18), з цілої низки при
чин (невідповідність природно-екологічної та
історичної ситуацій, порівняння різних за ста
ном розвитку суспільств тощо) є некоректною і
не може, на наш погляд, братися до уваги. Слід
зауважити, що кінь — тварина набагато виба
гливіша до харчування, ніж велика рогата худо
ба та потребує великої кількості злаків в раці
оні. Зимою тварини можуть харчуватися сіном
високої якості або знаходитись на випасі. Також
слід ураховувати доцільність утримання коня у
господарстві — необхідний мінімум м’яса забез
печувався розведенням великої та дрібної худо
би та свиней при допоміжній ролі полювання.
Перевезення вантажів могло забезпечуватися
тягловою силою великої ротатої худоби. Отже,
вирішення питання приналежності кісток коня
з Небелівки до дикої або домашньої форми ви
магає більшої кількості матеріалу і поки що за
лишається відкритим.
У стаді дрібної рогатої худоби вівці перева
жали над козами — кількість їх складає 15 та 4
особини, відповідно. Тримали собак, яких тра
диційно використовували як охоронців та по
мічників на полюванні, але в їжу не вживали.
Тому при розрахунках значення окремих видів
тварин у забезпеченні м’ясною їжею собаки не
враховувалися. Майже усі знайдені рештки со
бак — це уламки нижніх щелеп, які несуть слі
ди (залощеність, мікроподряпини) викорис
тання як знарядь праці.
За віковим складом, встановленим за ста
ном зубної системи нижніх щелеп, тварини
розподіляються наступним чином. Серед ве
ликої рогатої худоби 4 особини були молоди
ми, віком до 1 року, 6 — напівдорослими, 16
дорослими, 4 — зрілими та 1 — старою. Се
ред дрібної рогатої худоби 5 особин були на
півдорослими, 13 — належали до групи дорос
лих. Свині переважно забивалися молодими та
напівдорослими — відповідно 8 та 9 особин, 5
особин були дорослими. Рештки коня належа
ли дорослій особині
Археозоологічний аналіз вікового спектру
забитої на поселенні худоби дозволяє з’ясувати
особливості експлуатації окремих видів тва
рин. Розведення великої рогатої худоби мало,
очевидно, м’ясо-молочний напрямок із стій
ким відтворенням стада, про що свідчить наяв
ність 51,6 % дорослих особин та 16,1 % особин
зрілого та старого віку. Частину тварин могли
експлуатувати як тяглову силу. Дрібна рога
та худоба забивалася в основному після досяг
нення 2 років — 72,2 %, причому кількість тва
рин зрілого віку складає 33,3 %. Особин віком
до 1 року не виявлено, як і тварин, які належа
ли б до групи старих. Таким чином, для дріб
ної рогатої худоби також можна констатува
ти м’ясо-молочний напрямок розведення із
інтенсивним використанням вторинної про
дукції. Свині утримувалися заради отримання
м’яса — загалом 77,3 % особин були забиті мо
лодими та напівдорослими.
Поголів’я великої та дрібної рогатої худоби,
очевидно, було в достатній мірі забезпечене
кормами у зимовий період. Населення розви
нутого етапу трипільської культури вирощува
ло плівчасті пшениці — двозернянку та одно
зернянку, ячмінь плівчастий та голозерний і
просо (Пашкевич, Відейко 2006, с. 51). За вис
новками Г.О. Пашкевич, асортимент культиво
ваних мешканцями Небелівки рослин у цілому
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 322
був характерним для трипільської культури —
вирощували пшеницю однозернянку, полбу,
ячмінь та бобові (Пашкевич 2015, с. 44).
Наявність у палеоботанічному комплексі
цих культур є аргументом на користь існуван
ня розвиненої кормової бази тваринництва:
солома, полова та зелена маса ячменю вико
ристовуються як корм для худоби, зерном яч
меня відгодовують свиней, перемелені зернів
ки пшениці двозернянки можна використову
вати в їжу для великої рогатої худоби.
За кількістю особин та відсотком отриманої
м’ясної продукції серед стада домашніх тварин
переважає бик свійський, на другому місці —
свиня. Дрібна рогата худоба за кількістю осо
бин посідає третє місце. Переважну більшість
м’ясної їжі отримували від свійського бика —
92,6 %, інші види домашніх тварин за показни
ком виходу м’яса мало відрізняються один від
одного, даючи від 2,0 до 2,8 %.
Таким чином, для прижиттєвої експлуатації
стада домашньої худоби Небелівки характер
ний м’ясо-молочний напрямок із використан
ням вторинної продукції тваринництва — мо
лока та молочних продуктів, можливо, тяглової
сили великої рогатої худоби, вовни овець та кіз,
а також шкур, жил та кісток тварин різних видів.
Віковий склад стада домашньої худоби засвід
чує інтенсивне використання вторинної про
дукції тваринництва. Значний відсоток великої
рогатої худоби та свиней свідчить, що тварин
ництво було придомно-пастушим, із стійлово-
вигінним варіантом утримання худоби.
Хоча для визначення типів тваринництва
трипільського населення у межиріччі Півден
ного Бугу та Дністра на етапі ВІІ даних недо
статньо, але можна з упевненістю говорити про
тенденцію переважання в стаді домашніх тва
рин великої рогатої худоби, та, як і на поперед
ньому етапі, існування мисливського промислу.
Небелівське поселення за отриманими даними
відрізняється значно меншим відсотком диких
тварин — їх усього 10,1 %, тоді як, наприклад,
на Ворошилівському поселенні дикі тварини
складали 43,3 %. У цілому, на етапі ВІІ підвищу
ється кількість дрібної рогатої худоби, притому
вівці починають переважати над козами. Небе
лівське поселення в цьому сенсі також не є ви
нятком. Збільшення поголів’я овець, яке добре
фіксується на пам’ятках етапу ВІІ, може бути
пов’язане із зменшенням площі лісів та замі
ною їх степовими ландшафтами. На етапі ВІІ з
палінологічних спектрів щезає ряд широколис
тяних порід, площа лісів взагалі скорочується.
Можливо, в період існування поселення вже
починають відчуватися зміни клімату в бік біль
шої посушливості (Журавльов 2008, с. 26). Втім,
склад мисливської здобичі та значна кількість
особин свиней вказують на лісостеповий ланд
шафт із чергуванням лісових та лучно-степових
ділянок навколо поселення.
Бибикова В.И. Фауна раннетрипольского поселения Лука-
Врублевецкая // Материалы и исследования по ар
хеологии СССР. — 1953. — № 38. — С. 411—456.
Бібікова В.І. До історії доместикації коня на південному
сході Європи // А рхеологія. — 1969. — Т. ХХІІ. —
С. 55—67.
Громова В.И. Материалы к познанию фауны Трипольской
культуры // Е жегодник Зоологического музея А Н
СССР. — 1927. — Т. XXVIII. — Вып. 1. — C. 206—246.
Журавльов О.П. Тваринництво та мисливство у трипільських
племен на території України. — К.: Шлях, 2008.
Збенович В.Г. Поселение Бернашовка на Днестре (к про
исхождению трипольской культуры). — К.: Наукова
думка, 1980.
Пашкевич Г.О. Р езультати палеоетноботанічного аналізу
залишків рослин з розкопок мегаструктури на по
селенні біля с. Небелівка // На східній межі Старої
Європи. Мат-ли міжнар. наук. конф., К іровоград;
Небелівка, 12—14 травня 2015 року. — К іровоград,
2015. — С. 44.
Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипіль
ської культури. — К., 2006.
Підоплічко І.Г. До питання про свійські тварини трипіль
ських поселень (Халеп’я, Андріївка, Усатове) // Нау
кові записки Інституту історії матеріальної культу
ри. — 1937. — Кн. 2. — С. 111—120.
Цалкин В.И. Древнейшие домашние животные Восточ
ной Европы // Материалы и исследования по архео
логии СССР. — 1970. — № 161.
Driesch A. fon den. A guide to the measurements to animal
bones from archaeological sites // Peabody M useum
Bulletin. — 1976. — Р. 1—137.
Надійшла 12.07.2017
Е.П. Секерская 1
1 Кандидат исторических наук, доцент, Южноукраинский национальный педагогический
университет имени К.Д. Ушинского, e.sekerskaja@gmail.com
анализ АРХЕОЗООЛОГИЧЕСКого КОМПЛЕКСа ТРИПОЛЬСКОГО ПОСЕЛЕНИЯ НЕБЕЛЕВКА
Археозоологическая коллекция Небелевского поселения содержит 2519 фрагментов костей млекопитающих,
птиц и черепах. Определимыми до вида оказались 1616 костей. К оллекция представляет собой «кухонные
остатки».
ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 3 23
Особенностью археозоологического комплекса Небелевки является относительно низкое содержание диких
видов животных (10,1 % от общего количества млекопитающих). Р азводили крупный и мелкий рогатый скот,
свиней. Конь представлен единичными костями. В настоящее время нет неоспоримых доказательств о принад
лежности коня из Небелевки к дикой или к домашней форме. Кости собак также немногочисленны. Они пред
ставлены в основном фрагментами нижних челюстей, использовавшихся в качестве орудий труда. Охотились на
тура, оленя, косулю, зайца.
Основное количество мясной пищи — 90,3 % давало животноводство. Для эксплуатации стада домашних жи
вотных характерно мясо-молочное направление с использованием вторичной продукции — молока и молочных
продуктов крупного и мелкого рогатого скота, шерсти овец и коз. Возможно также использование тягловой силы
крупного рогатого скота. Разведение свиней было ориентировано на получение мяса — 77,3 % животных были
забиты до достижения половозрелости. Кости животных различных видов использовались для изготовления ору
дий труда.
Животноводство было придомно-пастушеским, со стойлово-выгонным содержанием скота. Поголовье до
машних животных, очевидно, было в достаточной мере обеспечено кормами в зимний период.
Состав охотничьей добычи, значительное количество свиней и мелкого рогатого скота указывают на лесо
степной ландшафт с чередованием лесных и лугово-степных участков вокруг поселения.
К л ю ч е в ы е с л о в а: трипольская культура, поселение Небелевка, археозоология, животноводство, охота
Olena Р. Sekerskaya 1
1 PhD, аssociate professor, The K.D. Ushynskyi South Ukrainian National Pedagogical University, e.sekerskaja@gmail.com
Analysis of Archaeozoological Assemblage from Nebelivka Trypillian Settlement
The archaeological collection from Nebelivka settlement contains 2519 fragments of bones of mammals, birds, and turtles.
1616 bones were definable to the species they belonged to. The collection consists of «kitchen refuse».
A peculiar feature of Nebelivka archaeozoological assemblage is the relatively low content of wild animal species (10,1 %
of the total number of mammals). The inhabitants of the settlement bred cattle, small cattle, and pigs. Horse is represented
by single bones. At present, there is no conclusive evidence for the refering of horse from Nebelivka to wild or to domestic
form. The bones of dogs are also few. They are mainly represented by fragments of lower jaws that were used as tools. The
population hunted tour, red deer, roe deer, and hare.
The basic amount of animal food (90,3 %) was obtained from domestic animals breeding. The exploitation of domestic
animal herds is described by the meat and dairy direction with usage of secondary products: cattle and small cattle’s milk and
dairy products, as well as sheep and goats’ wool. The usage of cattle’s draft power is also possible. Pigs breeding was focused
in obtaining meat: 77,3 % of animals were slaughtered before reaching sexual maturity. The bones of animals of various
species were used to make tools.
Domestic animals were pastured near the settlement and kept in stalls during the winter season. The domestic animals,
obviously, were sufficiently provided with feed in winter.
The structure of the hunting prey and a considerable number of pigs and small cattle indicate a forest-steppe landscape
with the alternation of forest and meadow-steppe lands around the settlement.
K e y w o r d s: Trypillia, Nebelivka, archaeozoology, animal husbandry, hunting.
References
Bibikova V.I. Fauna rannetripolskogo poseleniia Luka-Vrublevetskaia, Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. 1953, no. 38,
pp. 411-456.
Bibikova V.I. Do istorii domestykatsii konia na pivdennomu skhodi Evropy. Arkheolohiia, 1969, vol. ХХІІ, pp. 55-67.
Driesch A. fon den. A guide to the measurements to animal bones from archaeological sites. Peabody Museum Bulletin, 1976,
pp. 1-137.
Gromova V.Y. Materialy k poznaniiu fauny Trypolskoi kultury. Ezhehodnyk Zoologicheskogo muzeia AN SSSR, 1927, vol. XXVIII,
iss. 1, pp. 206-246.
Pashkevych H .O. R ezultaty paleoetnobotanichnoho analizu zalyshkiv roslyn z rozkopok mehastruktury na poselenni bilia
s. Nebelivka. Na skhidnii mezhi Staroi Evropy. Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, Kirovohrad, Nebelivka, 12-14
travnia 2015 roku. Kirovohrad, 2015, p. 44.
Pashkevych H.O., Videiko M.Yu. Rilnytstvo plemen trypilskoi kultury. Kyiv, 2006.
Pidoplichka I.H. Do pytannia pro sviiski tvaryny trypilskykh poselen (Khalepia, Andriivka, Usatove). Naukovi zapysky Instytutu
istorii materialnoi kultury, 1937, book 2, pp. 111-120.
Tsalkin V.I. Drevneishyie domashnie zhivotnyie Vostochnoi Evropy. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. 1970, no. 161.
Zbenovich V.H. Poseleniie Bernashovka na Dnestre (k proiskhozhdeniiu tripolskoi kultury). Kyiv: Naukova dumka, 1980.
Zhuravliov O.P. Tvarynnytstvo ta myslyvstvo u trypilskykh plemen na terytorii Ukrainy. Kyiv: Shliakh, 2008.
|
| id | arheologia-com-ua-article-99 |
| institution | Chemistry, Physics and Technology of Surface |
| issn | 2616-499X |
| keywords_txt_mv | |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-07T01:02:06Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Institute of Archaeology NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | arheologiacomua/a3/0bce6e4d4d60e3253c35948f603746a3.pdf |
| spelling | arheologia-com-ua-article-992020-01-19T08:30:51Z Analysis of Archaeozoological Assemblage from Nebelivka Trypillian Settlement Анализ археозоологического комплекса трипольского поселения Небелевка Аналіз археозоологічного комплексу трипільського поселення Небелівка Sekerskaya, Olena Р. Trypillia, Nebelivka, archaeozoology, animal husbandry, hunting. трипольская культура, поселение Небелевка, археозоология, животноводство, охота трипільська культура, поселення Небелівка, археозоологія, тваринництво, полювання. The archaeological collection from Nebelivka settlement contains 2519 fragments of bones of mammals, birds, and turtles. 1616 bones were definable to the species they belonged to. The collection consists of «kitchen refuse». A peculiar feature of Nebelivka archaeozoological assemblage is the relatively low content of wild animal species (10,1 % of the total number of mammals). The inhabitants of the settlement bred cattle, small cattle, and pigs. Horse is represented by single bones. At present, there is no conclusive evidence for the refering of horse from Nebelivka to wild or to domestic form. The bones of dogs are also few. They are mainly represented by fragments of lower jaws that were used as tools. The population hunted tour, red deer, roe deer, and hare. The basic amount of animal food (90,3 %) was obtained from domestic animals breeding. The exploitation of domestic animal herds is described by the meat and dairy direction with usage of secondary products: cattle and small cattle’s milk and dairy products, as well as sheep and goats’ wool. The usage of cattle’s draft power is also possible. Pigs breeding was focused in obtaining meat: 77,3 % of animals were slaughtered before reaching sexual maturity. The bones of animals of various species were used to make tools. Domestic animals were pastured near the settlement and kept in stalls during the winter season. The domestic animals, obviously, were sufficiently provided with feed in winter. The structure of the hunting prey and a considerable number of pigs and small cattle indicate a forest-steppe landscape with the alternation of forest and meadow-steppe lands around the settlement. Археозоологическая коллекция Небелевского поселения содержит 2519 фрагментов костей млекопитающих, птиц и черепах. Определимыми до вида оказались 1616 костей. Коллекция представляет собой «кухонные остатки». Особенностью археозоологического комплекса Небелевки является относительно низкое содержание диких видов животных (10,1 % от общего количества млекопитающих). Разводили крупный и мелкий рогатый скот, свиней. Конь представлен единичными костями. В настоящее время нет неоспоримых доказательств о принадлежности коня из Небелевки к дикой или к домашней форме. Кости собак также немногочисленны. Они представлены в основном фрагментами нижних челюстей, использовавшихся в качестве орудий труда. Охотились на тура, оленя, косулю, зайца. Основное количество мясной пищи — 90,3 % давало животноводство. Для эксплуатации стада домашних животных характерно мясо-молочное направление с использованием вторичной продукции — молока и молочных продуктов крупного и мелкого рогатого скота, шерсти овец и коз. Возможно также использование тягловой силы крупного рогатого скота. Разведение свиней было ориентировано на получение мяса — 77,3 % животных были забиты до достижения половозрелости. Кости животных различных видов использовались для изготовления орудий труда. Животноводство было придомно-пастушеским, со стойлово-выгонным содержанием скота. Поголовье домашних животных, очевидно, было в достаточной мере обеспечено кормами в зимний период. Состав охотничьей добычи, значительное количество свиней и мелкого рогатого скота указывают на лесостепной ландшафт с чередованием лесных и лугово-степных участков вокруг поселения. У статті розглянуто результати дослідження археозоологічних матеріалів з поселення трипільської культури Небелівка. Проаналізована структура археозоологічного комплексу та віковий склад стада домашньої худоби. Institute of Archaeology NAS of Ukraine 2017-09-22 Article Article application/pdf https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/99 10.15407/archaeologyua2017.03.018 Arheologia; No 3 (2017): Arheologia; 18-23 Археологія ; № 3 (2017): Археологія; 18-23 Археология; № 3 (2017): Arheologia; 18-23 2616-499X 0235-3490 10.15407/archaeologyua2017.03 uk https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/99/94 |
| spellingShingle | трипільська культура поселення Небелівка археозоологія тваринництво полювання. Sekerskaya, Olena Р. Аналіз археозоологічного комплексу трипільського поселення Небелівка |
| title | Аналіз археозоологічного комплексу трипільського поселення Небелівка |
| title_alt | Analysis of Archaeozoological Assemblage from Nebelivka Trypillian Settlement Анализ археозоологического комплекса трипольского поселения Небелевка |
| title_full | Аналіз археозоологічного комплексу трипільського поселення Небелівка |
| title_fullStr | Аналіз археозоологічного комплексу трипільського поселення Небелівка |
| title_full_unstemmed | Аналіз археозоологічного комплексу трипільського поселення Небелівка |
| title_short | Аналіз археозоологічного комплексу трипільського поселення Небелівка |
| title_sort | аналіз археозоологічного комплексу трипільського поселення небелівка |
| topic | трипільська культура поселення Небелівка археозоологія тваринництво полювання. |
| topic_facet | Trypillia Nebelivka archaeozoology animal husbandry hunting. трипольская культура поселение Небелевка археозоология животноводство охота трипільська культура поселення Небелівка археозоологія тваринництво полювання. |
| url | https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/99 |
| work_keys_str_mv | AT sekerskayaolenar analysisofarchaeozoologicalassemblagefromnebelivkatrypilliansettlement AT sekerskayaolenar analizarheozoologičeskogokompleksatripolʹskogoposeleniânebelevka AT sekerskayaolenar analízarheozoologíčnogokompleksutripílʹsʹkogoposelennânebelívka |