Месторождения полезных ископаемых Кировоградского рудного района Украинского щита: связь с глубинным процессом
Умови формування комплексів магматичних порід і родовищ корисних копалин центральної частини Інгульського мегаблока визначаються існуванням двох осередків плавлення в мантії і корі, а також глибинної проникної «трансформной» зони — тектонічного шва Херсон—Смоленськ. Глибинна трансформна зона забезп...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Russian |
| Опубліковано: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2013
|
| Назва видання: | Геофизический журнал |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100100 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Месторождения полезных ископаемых Кировоградского рудного района Украинского щита: связь с глубинным процессом / О.В. Усенко // Геофизический журнал. — 2013. — Т. 35, № 6. — С. 128-145. — Бібліогр.: 23 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-100100 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Russian |
| description |
Умови формування комплексів магматичних порід і родовищ корисних копалин центральної частини Інгульського мегаблока визначаються існуванням двох осередків плавлення в мантії і корі, а також глибинної проникної «трансформной» зони — тектонічного шва Херсон—Смоленськ. Глибинна трансформна зона забезпечує поповнення розплавами і флюїдами, наявність корового осередку забезпечує змішування раніших розплавів з новими порціями, що надходять з мантії. Змінення складу глибинного флюїду, а також його трансформація в розплавах обох осередків плавлення зумовлюють склад родовищ, які формуються біля поверхні. З водними хлоридно-калієвими флюїдами, що супроводжували формування палінгенних кіровоградських гранітоїдів, пов’язане утворення кварцових золоторудних жил. Збільшення лужності флюїду в мантійному осередку приводить до активністі елементів, які можуть потрапити у розплав в лужному середовищі, — титану й урану. Поступове розчинення залишкових корових розплавів фторидно-натрієвим флюїдом зумовлює появу літієвих пегматитів, що містять рідкіснометалеву мінералізацію. Накопичення Li, Сs, Ве, Nb та інших елементів спричинене зміною коефіцієнтів розподілу між твердими фазами і гранітним розплавом за наявності фтору. В процесі формування Корсунь-Новомиргородського плутону і альбітитів лужність глибинного флюїду зростає. У коровому осередку він розводиться водою, що приводить до зниження лужності і підвищення окисного потенціалу. Стає можливим осадження бранериту та оксидів урану. |
| format |
Article |
| author |
Усенко, О.В. |
| spellingShingle |
Усенко, О.В. Месторождения полезных ископаемых Кировоградского рудного района Украинского щита: связь с глубинным процессом Геофизический журнал |
| author_facet |
Усенко, О.В. |
| author_sort |
Усенко, О.В. |
| title |
Месторождения полезных ископаемых Кировоградского рудного района Украинского щита: связь с глубинным процессом |
| title_short |
Месторождения полезных ископаемых Кировоградского рудного района Украинского щита: связь с глубинным процессом |
| title_full |
Месторождения полезных ископаемых Кировоградского рудного района Украинского щита: связь с глубинным процессом |
| title_fullStr |
Месторождения полезных ископаемых Кировоградского рудного района Украинского щита: связь с глубинным процессом |
| title_full_unstemmed |
Месторождения полезных ископаемых Кировоградского рудного района Украинского щита: связь с глубинным процессом |
| title_sort |
месторождения полезных ископаемых кировоградского рудного района украинского щита: связь с глубинным процессом |
| publisher |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| publishDate |
2013 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100100 |
| citation_txt |
Месторождения полезных ископаемых Кировоградского рудного района Украинского щита: связь с глубинным процессом / О.В. Усенко // Геофизический журнал. — 2013. — Т. 35, № 6. — С. 128-145. — Бібліогр.: 23 назв. — рос. |
| series |
Геофизический журнал |
| work_keys_str_mv |
AT usenkoov mestoroždeniâpoleznyhiskopaemyhkirovogradskogorudnogorajonaukrainskogoŝitasvâzʹsglubinnymprocessom |
| first_indexed |
2024-03-30T08:48:10Z |
| last_indexed |
2024-03-30T08:48:10Z |
| _version_ |
1796148638221598720 |
| spelling |
irk-123456789-1001002016-05-16T03:03:01Z Месторождения полезных ископаемых Кировоградского рудного района Украинского щита: связь с глубинным процессом Усенко, О.В. Умови формування комплексів магматичних порід і родовищ корисних копалин центральної частини Інгульського мегаблока визначаються існуванням двох осередків плавлення в мантії і корі, а також глибинної проникної «трансформной» зони — тектонічного шва Херсон—Смоленськ. Глибинна трансформна зона забезпечує поповнення розплавами і флюїдами, наявність корового осередку забезпечує змішування раніших розплавів з новими порціями, що надходять з мантії. Змінення складу глибинного флюїду, а також його трансформація в розплавах обох осередків плавлення зумовлюють склад родовищ, які формуються біля поверхні. З водними хлоридно-калієвими флюїдами, що супроводжували формування палінгенних кіровоградських гранітоїдів, пов’язане утворення кварцових золоторудних жил. Збільшення лужності флюїду в мантійному осередку приводить до активністі елементів, які можуть потрапити у розплав в лужному середовищі, — титану й урану. Поступове розчинення залишкових корових розплавів фторидно-натрієвим флюїдом зумовлює появу літієвих пегматитів, що містять рідкіснометалеву мінералізацію. Накопичення Li, Сs, Ве, Nb та інших елементів спричинене зміною коефіцієнтів розподілу між твердими фазами і гранітним розплавом за наявності фтору. В процесі формування Корсунь-Новомиргородського плутону і альбітитів лужність глибинного флюїду зростає. У коровому осередку він розводиться водою, що приводить до зниження лужності і підвищення окисного потенціалу. Стає можливим осадження бранериту та оксидів урану. Conditions of magmatic rocks complexes and mineral deposits formation of the central part of the Ingul block are determined by existence of two melting sources in the mantle and the crust as well as by the deep permeable «transform» zone — tectonic suture Kherson—Smolensk. Along the deep transform zone supply of the mantle source by melts and fluids is realized and the existence of the crust source provides mixing of earlier melts with new portions added from the mantle. Changing of composition of the deep fluid as well as its transformation in the melts of both sources of melting causes the composition of deposits produced near the surface. Production of quarts gold ore veins is related to water chloride-potassium fluids accompanying formation of palingenetic Kirovograd granites. Increase of fluid alkalinity in the mantle source predetermines activity of the elements which are able to be brought to melt in alkaline environment — titanium and uranium. Gradual dilution of residual crust melts with fluoride-sodium fluid leads to appearance of lithium pegmatite with rare metal mineralization. Accumulation of Li, Сs, Ве, Nb et al. is related to changing of distribution coefficients between solid phases and granite melt in presence of fluorine. During the process of Korsun-Novomirgorod pluton and albitite formation, alkalinity of deep fluid increases. In the crustal source its dilution by water takes place that leads to decrease of alkalinity and increase of oxidation potential. Deposition of brannerite and uranium oxides becomes possible. Условия формирования комплексов магматических пород и месторождений полезных ископаемых центральной части Ингульского мегаблока определяются существованием двух очагов плавления в мантии и коре, а также глубинной проницаемой "трансформной" зоны - тектонического шва Херсон-Смоленск. По глубинной трансформной зоне мантийный очаг пополняется расплавами и флюидами, существование наличие очага обеспечивает смешение более ранних расплавов с новыми порциями, поступающими из мантии. Изменение состава глубинного флюида, а также его трансформация в расплавах обоих очагов плавления обусловливает состав месторождений, формирующихся у поверхности. С водными хлоридно-калиевыми флюидами, сопровождавшими формирование палингенных кировоградских гранитоидов, связано образование кварцевых золоторудных жил. Увеличение щелочности флюида в мантийном очаге определяется активность элементов, которые могут попасть в расплав в щелочной среде, - титана и урана. Постепенное разбавление остаточных коровых расплавов фторидно-натриевым флюидом приводит к появление литиевых пегматитов, содержащих редкометалльную минерализацию. Накопление Li, Сs, Ве, Nb и других элементов вызвано изменением коэффициентов распределения между твердыми фазами и гранитным расплавом в присутствии фтора. В процессе формирования Корсунь-Новомиргородского плутона и альбититов щелочность глубинного флюида возрастает. В коровом очаге происходит его разбавление водой, что приводит к понижению щелочности и повышению окислительного потенциала. Становится возможным осаждение браннерита и окисидов урана. 2013 Article Месторождения полезных ископаемых Кировоградского рудного района Украинского щита: связь с глубинным процессом / О.В. Усенко // Геофизический журнал. — 2013. — Т. 35, № 6. — С. 128-145. — Бібліогр.: 23 назв. — рос. 0203-3100 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100100 551.14 ru Геофизический журнал Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |