Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти
Аналіз джерел, які містять інформацію про севрюків, показує, що й українці (які мали тоді самоназву «русь» у множині та «русин» в однині), і росіяни («русские»), й білоруси сприймали їх як «не своїх», «чужих». Тобто севрюки XIV–XVII ст. виступали окремим етносом. Це був «земельний» етнос, характе...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2016
|
| Назва видання: | Сiверянський лiтопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100135 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Загадкові севрюки: 2. Етнічна природа спільноти / В. Балушок // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 1. — С. 18-28. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Аналіз джерел, які містять інформацію про севрюків, показує, що й українці (які
мали тоді самоназву «русь» у множині та «русин» в однині), і росіяни («русские»), й
білоруси сприймали їх як «не своїх», «чужих». Тобто севрюки XIV–XVII ст. виступали
окремим етносом. Це був «земельний» етнос, характерний для часів Київської Русі, що
зберігався так довго на українсько-російсько-білоруському порубіжжі. |
|---|