Связь изменений климата с геомагнитным полем. 1. Пространственно-временная структура магнитного поля Земли и климата в XX в.

• Дата: 2014
• Автори: Бахмутов, В.Г., Мартазинова, В.Ф., Килифарска, Н.А., Мельник, Г.В., Иванова, Е.К.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2014
• Назва видання: Геофизический журнал
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100194
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Связь изменений климата с геомагнитным полем. 1. Пространственно-временная структура магнитного поля Земли и климата в XX в. / В.Г. Бахмутов, В.Ф. Мартазинова, Н.А. Килифарска, Г.В. Мельник, Е.К. Иванова // Геофизический журнал. — 2014. — Т. 36, № 1. — С. 81-104. — Бібліогр.: 81 назв. — рос.

Аналіз головного геомагнітного поля (за моделлю IGRF) та кліматичних параметрів — приземної температури повітря і приземного тиску, дав змогу простежити їх глобальні зміни протягом XX ст. і виявити між ними просторово-часовий зв’язок. Проаналізовано інтегральні характеристики геомагнітного поля, полів приземної температури і тиску, розраховані за єдиною методикою, і динаміку цих полів для широтного поясу 40—70° пн. ш. У результаті виявлено регіональні та глобальні особливості, визначено відповідні загальні характеристики. У просторово-часовій структурі магнітного поля ХХ ст. виділено три інтервали, що характеризуються різною поведінкою геомагнітного поля. Вони узгоджуються з трьома періодами зміни глобальної температури: первинне глобальне потепління (1911— 1943), період стабілізації — з кінця 1940-х до початку—середини 1970-х років, вторинне глобальне потепління — з початку—середини 1970-х років до теперішнього часу. Візуально місце розташування основних структур геомагнітного поля, баричного поля і поля температур у Північній півкулі протягом ХХ ст. досить добре збігається. Високий коефіцієнт подібності інтегральних столітніх кривих модуля повного вектора геомагнітного поля . і приземної температури T (R.T) = – 0,83 досить несподіваний. Враховуючи методику, за якою був отриманий і оброблений фактичний матеріал, важко уявити, що така кореляція є випадковою. Якщо причинно-наслідковий зв’язок існує, то очевидно, що геомагнітне поле якимось чином впливає на температуру (або тиск), але не навпаки. Механізми, за допомогою яких геомагнітне поле може впливати на клімат на різних часових масштабах, мало вивчені і є основною проблемою. Головне магнітне поле Землі розглянуто як перша головна ланка причинно-наслідкових зв’язків ланцюжка магнітне поле — клімат. Стисло викладено сучасні уявлення про можливі механізми впливу сонячної активності і геомагнітного поля на клімат. Зазначено, що основна роль у них належить галактичним космічним променям. Представлений матеріал лежить в основі другої частини статті, де простежено ланцюжок причинно-наслідкових зв’язків варіацій магнітного поля Землі, галактичних космічних променів, варіацій вмісту озону і кількості водяної пари у верхній тропосфері / нижній стратосфері, що в підсумку призводить до зміни радіаційного балансу нашої планети і, як наслідок, до змін приземної температури та клімату.