Строение коры Керченского полуострова и северо-восточной части Черного моря по результатам локальной сейсмической томографии

• Дата: 2014
• Автори: Гобаренко, В., Егорова, Т., Стифенсон, Р.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2014
• Назва видання: Геофизический журнал
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100345
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Строение коры Керченского полуострова и северо-восточной части Черного моря по результатам локальной сейсмической томографии / В. Гобаренко, Т. Егорова, Р. Стифенсон // Геофизический журнал. — 2014. — Т. 36, № 2. — С. 18-34. — Бібліогр.: 34 назв. — рос.

У районі Керченського півострова і прилеглої північної частини Чорного моря виконано локальне сейсмотомографічне дослідження за даними 200 слабких (mb≤3) землетрусів, що сталися в 1975-2010 рр. і були зареєстровані сімома сейсмічними станціями. Використання методу Бейкуса-Гільберта для тривимірної моделі дало змогу вивчити швидкісну структуру по Р- і S-хвилях на глибинах 15-40 км і розрахувати співвідношення швидкостей VP/VS. У середній і нижній корі регіону виявлено два високошвидкісні блоки. Перший включає Р-швидкісну аномалію Керченського півострова в районі західної частини Індоло-Кубанського прогину. Другий блок характеризується S-швидкісною аномалією району валу Шатського і западини Туапсе. Третя високошвидкісна область, що розташована на акваторії Чорного моря на південь від Керченського півострова, належить, швидше за все, до самих верхів мантії, що підстилають тонку субокеанічну кору Східночорноморської западини. За петрологічною і геодинамічною інтерпретацією отриманих аномалій зроблено висновок щодо активних процесів підсуву субокеанічної кори Східночорноморської западини під континентальну кору Скіфської плити і південну частину Східноєвропейської платформи. Перехідна область контролюється зоною високої сейсмічності, в межах якої вогнища землетрусів занурюються на північ, що може бути додатковим свідченням сучасних процесів підсуву у досліджуваному регіоні.