Сейсмический процесс и современные мониторинговые системы

У межах відомих поглядів на геосередовище як відкритої ієрархічно неоднорідної нелінійної динамічної системи розглянуто питання прогнозованості сейсмічного процесу та його реалізації на основі даних сучасних моніторингових систем. Проаналізовано процеси самоорганізації та механізми формування вогнищ...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Шуман, В.Н.
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2014
Назва видання:Геофизический журнал
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100424
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Сейсмический процесс и современные мониторинговые системы / В.Н. Шуман // Геофизический журнал. — 2014. — Т. 36, № 4. — С. 50-64. — Бібліогр.: 38 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У межах відомих поглядів на геосередовище як відкритої ієрархічно неоднорідної нелінійної динамічної системи розглянуто питання прогнозованості сейсмічного процесу та його реалізації на основі даних сучасних моніторингових систем. Проаналізовано процеси самоорганізації та механізми формування вогнищ руйнації в земній корі, можливості їх прогнозу, генерації спонтанного сейсмоелектромагнітного шуму та одержання інформації про властивості геосередовища, умови його деформування, а також пошуку можливих провісників активної стадії руйнації. Підкреслено, що моніторингові дослідження потрібно вести на комплексній методичній основі з урахуванням активної ролі геосередовища та особливих його динамічних станів, масштабно-інваріантних особливостей розвитку сейсмічного процесу з ініціюванням дисипативних структур загострення, зокрема породжуваних кооперативною поведінкою його підсистем. Обговорено роль і значення активного моніторингу стану геосередовища, включаючи контроль його збудження, пошуку ефектів синхронізації, розвитку спеціальних засобів спостереження та аналізу даних.