Визначення механізмів вогнищ землетрусів Карпатського регіону

Рассматривается одна из актуальных проблем - нахождение решения механизма очага землетрясения. На примере нескольких событий, произошедших в Карпатском регионе Украины, предложено решение этой задачи с помощью графического метода. Данный метод основан на определении наилучшего варианта размещения но...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Малицький, Д.В., Грицай, О.Д., Муйла, О.О., Кутнів, О.І., Козловський, Е.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2014
Назва видання:	Геофизический журнал
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100429
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Визначення механізмів вогнищ землетрусів Карпатського регіону / Д.В. Малицький, О.Д. Грицай, О.О. Муйла, О.І. Кутнів, Е.М. Козловський // Геофизический журнал. — 2014. — Т. 36, № 4. — С. 118-135. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-100429
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1004292016-05-22T03:02:40Z Визначення механізмів вогнищ землетрусів Карпатського регіону Малицький, Д.В. Грицай, О.Д. Муйла, О.О. Кутнів, О.І. Козловський, Е.М. Рассматривается одна из актуальных проблем - нахождение решения механизма очага землетрясения. На примере нескольких событий, произошедших в Карпатском регионе Украины, предложено решение этой задачи с помощью графического метода. Данный метод основан на определении наилучшего варианта размещения нодальних плоскостей относительно нечетких вступлений P-волн и величин логарифма отношения амплитуды S-волны к амплитуде P-волны. Рассмотрена последовательность построения диаграммы для определения механизма очага. Определены механизмы очагов и виды разломов для 6 событий, произошедших в Закарпатье. Отмечено сходство механизмов очагов для повторных землетрясений. По спектрам записей, преобразованных в смещения, восстановлено, согласно модели Брюна, динамические параметры очагов 4 землетрясений, которые произошли в 2012-2013 гг. One of the urgent problems — a solution of the focal mechanism of an earthquake is considered. On the example of several events occurred in the Carpathian region of Ukraine, the solving of this problem with a graphic method is proposed. This method is based on identifying the best location option of nodal planes relatively to both the fuzzy P-wave arrivals and the values of the logarithm of the ratio of the S-wave amplitude to the P-wave amplitude. A sequence of plotting diagrams for determining the focal mechanism is presented. The focal mechanisms and types of faults are determined by using this method for 6 events occurred in the Transcarpathian region. The similarity of the focal mechanisms for repeated earthquakes is shown. The dynamic parameters of the sources of 4 earthquakes occurred in 2012—2013 are retrieved by using data from the spectra of records converted into displacements according to the Brune model. 2014 Article Визначення механізмів вогнищ землетрусів Карпатського регіону / Д.В. Малицький, О.Д. Грицай, О.О. Муйла, О.І. Кутнів, Е.М. Козловський // Геофизический журнал. — 2014. — Т. 36, № 4. — С. 118-135. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 0203-3100 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100429 550.334 uk Геофизический журнал Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Рассматривается одна из актуальных проблем - нахождение решения механизма очага землетрясения. На примере нескольких событий, произошедших в Карпатском регионе Украины, предложено решение этой задачи с помощью графического метода. Данный метод основан на определении наилучшего варианта размещения нодальних плоскостей относительно нечетких вступлений P-волн и величин логарифма отношения амплитуды S-волны к амплитуде P-волны. Рассмотрена последовательность построения диаграммы для определения механизма очага. Определены механизмы очагов и виды разломов для 6 событий, произошедших в Закарпатье. Отмечено сходство механизмов очагов для повторных землетрясений. По спектрам записей, преобразованных в смещения, восстановлено, согласно модели Брюна, динамические параметры очагов 4 землетрясений, которые произошли в 2012-2013 гг.
format	Article
author	Малицький, Д.В. Грицай, О.Д. Муйла, О.О. Кутнів, О.І. Козловський, Е.М.
spellingShingle	Малицький, Д.В. Грицай, О.Д. Муйла, О.О. Кутнів, О.І. Козловський, Е.М. Визначення механізмів вогнищ землетрусів Карпатського регіону Геофизический журнал
author_facet	Малицький, Д.В. Грицай, О.Д. Муйла, О.О. Кутнів, О.І. Козловський, Е.М.
author_sort	Малицький, Д.В.
title	Визначення механізмів вогнищ землетрусів Карпатського регіону
title_short	Визначення механізмів вогнищ землетрусів Карпатського регіону
title_full	Визначення механізмів вогнищ землетрусів Карпатського регіону
title_fullStr	Визначення механізмів вогнищ землетрусів Карпатського регіону
title_full_unstemmed	Визначення механізмів вогнищ землетрусів Карпатського регіону
title_sort	визначення механізмів вогнищ землетрусів карпатського регіону
publisher	Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
publishDate	2014
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100429
citation_txt	Визначення механізмів вогнищ землетрусів Карпатського регіону / Д.В. Малицький, О.Д. Грицай, О.О. Муйла, О.І. Кутнів, Е.М. Козловський // Геофизический журнал. — 2014. — Т. 36, № 4. — С. 118-135. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Геофизический журнал
work_keys_str_mv	AT malicʹkijdv viznačennâmehanízmívvogniŝzemletrusívkarpatsʹkogoregíonu AT gricajod viznačennâmehanízmívvogniŝzemletrusívkarpatsʹkogoregíonu AT mujlaoo viznačennâmehanízmívvogniŝzemletrusívkarpatsʹkogoregíonu AT kutnívoí viznačennâmehanízmívvogniŝzemletrusívkarpatsʹkogoregíonu AT kozlovsʹkijem viznačennâmehanízmívvogniŝzemletrusívkarpatsʹkogoregíonu
first_indexed	2025-07-07T08:49:14Z
last_indexed	2025-07-07T08:49:14Z
_version_	1836977388612747264
fulltext	Д. В. МАЛИЦЬКИЙ, О. Д. ГРИЦАЙ, О. О. МУЙЛА, О. І. КУТНІВ, Е. М. КОЗЛОВСЬКИЙ 118 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 Вступ. На сьогодні однією із головних задач сейсмології є визначення механізмів вогнищ землетрусів. Особливо гостро це питання постає для районів з малою сейсмічною активністю. Такі події реєструє невелика кількість станцій, що ускладнює вирішення завдання. Поряд із класичним визначенням механізму вогнищ, яке ґрунтується на полярності вступу поздовжніх P-хвиль [Балакина и др., 1972; Касахара, 1985; Воронина, 2004], слід намагатися знайти нові підходи до розв’язання задачі. Для визначення сімейства нодальних площин застосовують різні методи: 1) знаходження механізму за тензором сейсмічного моменту, визначеного з інверсії хвильових форм трикомпонентних сейсмограм, що записані на локальних сейсмічних станці- ях [Adamova, 2008]; 2) знаходження амплітуд P-хвиль [Ebel, 1990]; 3) використання логариф- ма відношення амплітуди S-хвилі до амплітуди P-хвилі [Hardebeck, Shearer, 2003]. Кожен з цих методів має свої переваги і обмеження. Точність розв’язку задачі визначення механізму вогнища за будь-яким підходом залежить від точності визначення гіпоцентру та швидкісної моделі середовища. Однак існують й інші фактори, які слід враховувати при визначенні механізму вогнища. Наприклад, методи, що ґрунтуються на визначенні тензора сейсмічного моменту з хви- УДК 550.334 Визначення механізмів вогнищ землетрусів Карпатського регіону © Д. В. Малицький, О. Д. Грицай, О. О. Муйла, О. І. Кутнів, Е. М. Козловський, 2014 Карпатське відділення Інституту геофізики НАН України, Львів, Україна Надійшла 2 квітня 2014 р. Представлено членом редколегії О. В. Кендзерою Рассматривается одна из актуальных проблем — нахождение решения механизма оча- га землетрясения. На примере нескольких событий, произошедших в Карпатском регионе Украины, предложено решение этой задачи с помощью графического метода. Данный метод основан на определении наилучшего варианта размещения нодальних плоскостей относи- тельно нечетких вступлений P-волн и логарифма отношения амплитуды S-волны к амплитуде P-волны. Приведена последовательность построения диаграммы для определения механизма очага. Установлены механизмы очагов и виды разломов для 6 событий, произошедших в За- карпатье. Отмечено сходство механизмов очагов для повторных землетрясений. По спектрам записей, преобразованных в смещения, восстановлены, согласно модели Брюна, динамиче- ские параметры очагов 4 землетрясений, которые произошли в 2012—2013 гг. Ключевые слова: очаг землетрясения, графический метод, сейсмическая волна, анизо- тропная среда. льових форм, потребують інформації про АЧХ приладів, які реєструють події та інформації про середовище під станцією. Використання даних щодо логарифма відношення амплітуди S-хвилі до амплітуди P-хвилі не можна застосовувати для покращення розв’язку задачі визначення вже відомих механізмів, але це може допомог- ти у виборі найбільш відповідного розв’язку із сімейства розв’язків, знайдених за полярністю вступу поздовжніх P-хвиль [Hardebeck, Shearer, 2003]. Для визначення механізмів вогнищ запро- поновано графічний метод [Малицький та ін., 2013], який використовує інформацію як про перші вступи P-хвиль, так і про логарифм відно- шення амплітуди S-хвилі до амплітуди P-хвилі. Визначення механізму вогнищ землетру- сів. Механізм вогнища землетрусу безпосе- редньо залежить від полярності вступу P-хвилі. Полярність першого імпульсу P-хвилі, що ви- промінюється від джерела землетрусу і яку спостерігають на вертикальній компоненті сейсмограми, приймає два протилежні значен- ня: «+» (рух частинок від джерела — стиск) і «–» (рух частинок до джерела — розтяг). Дані з усіх станцій щодо полярності першого імпульсу розміщені за азимутом довкола епіцентру за певною схемою. Їх умовно можна розділити ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВОГНИЩ ЗЕМЛЕТРУСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 119 на квадранти стиску і розтягу взаємно перпен- дикулярними прямими [Балакина и др., 1972; Аки, Ричардс, 1983; Касахара, 1985; Воронина, 2004]. Такий квадрантний розподіл і визначає діаграму напрямленості випромінювання зсув- ної дислокації для P-хвиль (рис. 1, а). Діаграму напрямленості найзручніше зображувати на фокальній сфері малого радіуса з центром в джерелі (рис. 1, б). Розміщення точок на фокальній сфері ви- значають за кутом виходу променя, який від- раховують від вертикалі, і за азимутом на стан- цію, який визначають від напрямку на північ до станції. Щоб показати фокальну сферу на площині, використовують її стереографічну проекцію [Балакина и др., 1972; Аки, Ричардс, 1983; Касахара, 1985; Воронина, 2004] (рис. 1, в). Отже, саме з проекції фокальної сфери і ви- значають параметри механізму вогнища, тобто орієнтацію площини розриву, напрямок посу- вань, орієнтацію головних осей (рис. 2) [Бала- кина и др., 1972; Аки, Ричардс, 1983; Касахара, 1985, Воронина, 2004; Cronin, 2004]. Відомо, чим слабший землетрус, тим менше станцій його реєструють і тим меншою є кіль- кість вхідних даних для побудови механізму вогнища. Тому, по-перше, важливо на початко- вому етапі обробки даних виключити похибку, якщо проекція променя на станцію не потра- пляє у відповідний квадрант розподілу. Напри- клад, на сейсмограмі певної станції зафіксо- вано на вертикальній компоненті знак «+», а проекція цього променя потрапляє у квадрант розтягу і лежить поряд з проекціями променів на станції, які зареєстрували на вертикальній компоненті знак «–». Подібна похибка може виникнути через інверсію знаків на приладі, який записував подію. Щоб розв’язати цю про- блему, на етапі опрацювання даних слід брати до уваги можливу інверсію знаків на кожній станції. Якщо такої інформації немає, потрібно перевірити наявність інверсії знаків за допо- могою записів сильних землетрусів. Відомо, що для далеких і сильних землетрусів при визна- ченні їх механізму вогнища точки, що познача- ють проекції променів на станції з одного регіо- Рис. 1. Квадрантний розподіл даних сейсмічних станцій: а — діаграма випромінювання зсувної дислокації для P-хвиль; б — фокальна сфера; в — зображення механізму вогнища за допомогою стереографічної проекції. Рис. 2. Орієнтація площини розриву і напрямок посування. Наведену методику визначення механізмів вогнищ використовують успішно протягом ба- гатьох років, зокрема для сильних землетрусів. Точність визначення параметрів вогнищ зале- жить від кількості і якості вхідних даних: достат- ньої кількості станцій, які зафіксували подію; точності визначення епіцентральної відстані, глибини вогнища землетрусу, кутів виходу, що, в свою чергу, залежить від варіанта швидкісної моделі середовища; точності визначення зна- ка вступу P-хвилі на вертикальній компоненті запису події. Д. В. МАЛИЦЬКИЙ, О. Д. ГРИЦАЙ, О. О. МУЙЛА, О. І. КУТНІВ, Е. М. КОЗЛОВСЬКИЙ 120 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 ну, мають дуже близькі значення азимута і кута виходу, а отже, потрапляють в один квадрант. Механізми вогнищ сильних землетрусів відомі із всесвітнього сейсмологічного бюлетеня [ISC Bulletin]. У такий спосіб можна визначити відо- мий знак, який мають реєструвати сейсмоме- три на станціях певного регіону. Перевіривши полярності вступу P-хвилі на кожній станції, матимемо інформацію про наявність інверсії знаків на вертикальних компонентах. По-друге, важливими вхідними даними є нечіткі вступи P-хвилі [Cronin, 2004]. Часто через зашумлені записи також зменшується кількість станцій, дані з яких можна викорис- тати для визначення механізму вогнища. Втім існують випадки, коли нечіткий вступ P-хвилі спостерігається лише на вертикальній ком- поненті, тоді як на іншій компоненті можна побачити чіткий вступ (рис. 3). У такому разі слід говорити не про погану якість запису, а про користь інформації. Адже відомо, що най- більша амплітуда P-хвилі спостерігається біля осей стиску або розтягу, а біля нодальних пло- щин прямує до нуля [Аки, Ричардс, 1983]. Тому проекції променів зі станцій лежатимуть на но- дальних лініях [Cronin, 2004]. Іншими словами, за розподілу на зони стиску і розтягу нодальні лінії проходитимуть через точки, що позна- чають нечіткі вступи P-хвилі на вертикальній компоненті. По-третє, для регіонів з малою сейсмічною активністю додатковими вхідними даними є величини логарифма відношення амплітуди S-хвилі до амплітуди P-хвилі на кожній станції [Hardebeck, Shearer, 2003]. З тих самих мірку- вань, що амплітуда P-хвилі є найбільшою біля осей стиску або розтягу, найменшою — біля нодальних площин, а амплітуда S-хвилі є най- більшою на нодальних площинах, найменшою — біля осей стиску або розтягу, можна зроби- ти висновок, що логарифм відношення буде найменшим біля осей стиску або розтягу, тоб- то всередині квадранта, а з наближенням до нодальних площин зростатиме. Звісно, такий підхід має і недоліки. Адже не завжди вдається встановити амплітуди, які визначають як піки першого півперіоду після вступу хвилі, тому що іноді важко виявити власне вступ, особливо S-хвилі. Разом з тим логарифм відношення збе- рігає свою вагу щодо розміщення нодальних ліній навіть після фільтрування запису [Hard- ebeck, Shearer, 2003]. Крім того, ця величина не залежить від АЧХ приладу, оскільки є від- ношенням і його можна застосовувати з ме- тою визначення механізму вогнища для подій, якщо інша інформація відсутня. Використання логарифма відношення не дає змоги самостій- но однозначно визначити механізм вогнища, інформація про полярність вступу P-хвилі залишається основною. Втім за логарифмом відношення амплітуд можна визначити розмі- щення нодальних ліній. Логарифм відношення обчислюють для кожної трикомпонентної сей- смограми. І якщо це значення лежить у межах 0—0,5, то проекція променя на певну станцію знаходитиметься всередині квадранта, а біля Рис. 3. Запис сейсмограми землетрусу 04.04.2013 біля с. Нижнє Селище (ϕ0=48,1977°, λ0=23,4663°, h=1,73 км). На верти- кальній компоненті спостерігався нечіткий знак вступу P-хвилі. ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВОГНИЩ ЗЕМЛЕТРУСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 121 точок, що є проекціями променя на станції, де логарифм більший за одиницю, проходитиме нодальна лінія. Отже, механізм вогнища для кожної події визначають за певною схемою: перевірка наявності інверсії знака на сейс- мометрах на кожній станції у певний пе- ріод; визначення знаків вступу P-хвилі на вер- тикальній компоненті z, в тому числі нечіт- ких вступів («up» або «+» — перший вступ P-хвилі на вертикальній компоненті вгору, «down» або «–» — перший вступ P-хвилі на вертикальній компоненті вниз, нечіткі вступи «e»); обчислення логарифма відношення амплі- туд S-хвиль до амплітуд P-хвиль на кожній станції (lg(S/P)); обчислення азимута на станцію від на- прямку на північ (ϕ) і кута виходу променя хвильового фронту з вогнища на станцію (i); нанесення на стереографічну сітку то- чок проекцій променів стиску та розтягу, а також точок проекцій нечітких всту- пів, якщо вони є. Від напрямку на північ уздовж кола відкладають азимут на стан- цію ϕ, від центру в напрямку позначки про азимут — кут виходу i (рис. 4). Якщо кут виходу більший за 90° (промінь виходить у верхню півплощину), то відкладають точ- ку з азимутом, зміненим на 180°, і кутом виходу 180° – ; визначення розміщення нодальних ліній відповідно до розподілу полярностей пер- ших вступів (точки одної полярності ма- ють лежати в одному квадранті), нечітких вступів (нодальні лінії мають проходити через точки нечітких вступів або близько до них), логарифма відношення амплітуд (малі значення всередині квадранта, біль- ші — ближче до нодальних ліній); визначення із стереографічної проекції орієнтації нодальних площин (простя- гання — Strike, падіння — Dip), напрямку посування Slip, орієнтації осей стиску P, розтягу T, нульової N (азимут — Azm, за- глиблення — Plunge); Апробація методу визначення механізму вогнища з використанням логарифма відно- шення амплітуд для землетрусів Карпатсько- го регіону України. Для задачі визначення ме- ханізмів вогнищ розглянуто кілька подій: 1) 15.11.2006, 18:09:38.5, ϕ0=48,22°, λ0=22,57°, h=8,6 км, MD=2,6 (біля м. Берегове); 2) 23.11.2006, 07:15:18.7, ϕ0=48,20°, λ0=22,52°, h=12,3 км, MD=4,2 (біля м. Берегове); 3) 06.01.2012, 04:34:10.46, ϕ0=48,5309°, λ0=23,8365°, h=5,1 км, ML=2,53 (район НПП Синевир); 4) 10.01.2012, 12:12:55.58, ϕ0=48,5367°, λ0= =23,8378°, h=5,7 км, ML=2,68 (район НПП Си- невир); 5) 24.10.2012, 03:13:40.50, ϕ0=48,1676°, λ0= =23,6525°, h=4,5 км, ML=2,43 (біля с. Угля); 6) 04.04.2013, 21:15:14.36, ϕ0=48,1977°, λ0=23,4663°, h=1,73 км, ML=2,56 (біля с. Нижнє Селище). Дані щодо місця локалізації і часу події ви- користано із сейсмологічного бюлетеня України [Сейсмологический …, 2008] і протоколів про ці землетруси. Дані протоколів і хвильові форми отримано від Відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С. I. Субботі- на. Для двох подій 2006 р. з метою збільшення кількості інформації використано також дані з угорського сейсмологічного бюлетеня [Toth et al., 2007], однак з урахуванням того що нема інформації про інверсію знаків на приладах цих станцій, вказані дані вважали другорядними, більшу вагу мали дані із записів сейсмограм. Із хвильових форм для кожної події визначено знак вступу P-хвилі на z-компоненті кожної станції, а також логарифм відношення амплітуд S- хвиль до амплітуд P-хвиль (див. табл. 2, 4, 6, 8, 10, 12). При цьому враховано, що в листопаді 2006 р. інверсію знаків спостерігали на z-компоненті на станціях BERU, BRIU, KORU, MEZ, в 2012 і 2013 рр. — на стаціях NSLU, KORU, TRSU. За допомогою програмного пакета FA обчислено кути виходу та азимути на станцію (див. табл. 2, 4, 6, 8, 10, 12). Для визначення кута виходу ви- Рис. 4. Нанесення на стереографічну сітку точок — проек- цій променів: 1 — точки, що відповідають за нечіткий знак вступу; 2 — те саме, за полярність вступу P-хвилі зі знаком «+»; 3 — те саме, за полярність вступу P-хвилі зі знаком «–». Д. В. МАЛИЦЬКИЙ, О. Д. ГРИЦАЙ, О. О. МУЙЛА, О. І. КУТНІВ, Е. М. КОЗЛОВСЬКИЙ 122 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 користано швидкісну модель, наведену в табл. 1. Швидкість в кожному шарі — це середня швид- кість, значення якої взято із сейсмогеологічно- го розрізу земної кори вздовж Закарпатського прогину (рис. 5) [Чекунов и др., 1969]. За вхідними даними для кожної події із табл. 2, 4, 6, 8, 10, 12 побудовано стереографіч- ну проекцію фокальної сфери, за допомогою якої визначено механізм вогнища. На стерео- графічну сітку нанесено точки стиску і розтягу, згідно з даними щодо азимута на станцію, кута виходу і полярності вступу. Ці точки розділе- но нодальними лініями на зони стиску і роз- тягу. Кількість таких розподілів для кожної події є значною, серед них можна було виді- лити сімейства (рис. 6), визначити усереднені параметри варіантів розподілів у кожному сі- мействі та варіанти розподілу для певної події (див. рис. 7, 10, 13, 19, 22). Відповідно до даних щодо нечітких вступів і логарифма відношення амплітуд, з основних варіантів вибирали один, який найкраще б описував механізм вогнища для події (див. рис. 8, 11, 14, 17, 20, 23). Таким чином, для кожної події з наведеного варіанта стереографічної проекції визначено параметри механізму вогнища (див. табл. 3, 5, 7, 9, 11, 13). Подія 15.11.2006, 18:09:38,5, ϕ0=48,22°, λ0= =22,57°, h=8,6 км, MD=2,6 (біля м. Берегове) (табл. 2, 3, рис. 7—9). З наведеного механіз- му вогнища можна дійти висновку, що видом розлому є насув під дією горизонтальних сил стиску і вертикальних сил розтягу (рис. 9). Од- нак лише за цими даними важко вказати, яка з площин є площиною розлому. Подія 23.11.2006, 07:15:18.7, ϕ0=48,20°, λ0= =22,52°, h=12,3 км, MD=4,2 (біля м. Берегове), (табл. 4, 5, рис. 10—12). Для досліджуваної по- дії також спостерігався насув під дією горизон- тальних сил стиску і вертикальних сил розтягу (рис. 12). Подія 06.01.2012, 04:34:10,46, ϕ0=48,5309°, λ0=23,8365°, h=5,1 км, ML=2,53, район НПП Си- невир (табл. 6, 7, рис. 13—15). Для досліджува- Рис. 5. Сейсмогеологічний розріз земної кори вздовж Закарпатського прогину: 1 — заломлюючі горизонти із зазначеними граничними швидкостями (Vг), 2 — відбиваючі горизонти і їх номери, 3 — пластова швидкість, 4 — неогенова моласа, 5 — вулканіти в осадовому чохлі, 6 — мезозойсько-палеогенова складчаста основа прогину, 7 — палеозойський(?) мета- морфізований фундамент, 8 — шар пониженої швидкості в середині «граніту», 9 — докембрійський(?) кристалічний комплекс, 10 — «базальтовий» шар, 11 — шар пониженої швидкості в основі земної кори, 12 — розділ Мохоровичича, 13 — розломи, 14 — бурові свердловини, 15 — крива ∆g. Т а б л и ц я 1. Швидкісна модель середовища вздовж Закарпатського прогину Шар, км Швидкість, км/с 0—2,5 4,7 2,5—6,5 5,5 6,5—8 6,3 8—12 6,2 12—17,5 6,7 17,5—21 6,85 21—26,5 6,4 26,5 8,1 ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВОГНИЩ ЗЕМЛЕТРУСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 123 відзначено подібність хвильових форм до хви- льових форм для події 06.01.2012, 04:34:10,46, ϕ0=48,5309°, λ0=23,8365°, h=5,1 км, ML=2,53 (ра- йон НПП Синевир) (див. рис. 13). Крім того, для обох подій є близькими параметри гіпоцен- тру. Тому можна дійти висновку, що ці зем- летруси є повторними. Отже, варіанти розмі- щення нодальних площин для події 10.01.2012, 12:12:55,58, ϕ0=48,5367°, λ0=23,8378°, h=5,7 км, ML=2,68 (район НПП Синевир) такі самі, як і для події 06.01.2012, 04:34:10,46, ϕ0=48,5309°, λ0=23,8365°, h=5,1 км, ML=2,53 (район НПП Си- невир), а їх механізми і, відповідно, види роз- ломів — майже однакові. Відповідно до цих параметрів, як і для зем- летрусу 6.01.2012 р., механізм вогнища свідчить про наявність насуву (рис. 18). ϕ0=48,1676°, λ0=23,6525°, h=4,5 км, ML=2,43 біля с. Угля, (табл. 10, 11, рис. 19—21). Згідно з механізмом вогнища, для цього землетрусу характерний насув, що відбувся під дією горизонтальних сил стиску і вертикальних сил розтягу. Рис. 6. Приклад сімейства нодальних площин з усеред- неним варіантом для механізму вогнища події 24.10.2012. Т а б л и ц я 2. Вхідні дані для визначення механізму вогнища події 15.11.2006 Станція Знак вступу P-хвилі Епіцентральна відстань, град Азимут на станцію, град Кут виходу, град BERU up 0,053 74,5 139 TRPA up 0,091 188,4 121 MUKU up 0,247 18,3 99 TRSU down 0,287 115,6 98 BRIU down 0,322 68,3 97 KORU down 0,381 99,3 96 UZH e 0,449 335,7 96 NSLU down 0,592 91,8 68 MEZ down 0,691 64,6 68 RAK e 1,10 98,0 50 MORU up 1,25 43,2 50 DRGR down 1,43 176,1 50 KSV e 1,66 85,8 50 PSZ down 1,81 261,4 50 PENC up 2,24 260,2 50 MORC down 3,65 297,1 50 BEH down 6,6 356,6 19 Т а б л и ц я 3. Параметри механізму вогнища землетрусу 15.11.2006 Нодальна площина Вісь 1 2 P T N Strike Dip Slip Strike Dip Slip Azm Plunge Azm Plunge Azm Plunge 215 48 100 20 43 79 298 3 189 82 28 7 ної події механізм вогнища свідчить про насув (рис. 15), що є характерною особливістю цього регіону згідно з його тектонікою. Подія 10.01.2012, 12:12:55.58, ϕ0=48,5367°, λ0=23,8378°, h=5,7 км, ML=2,68, район НПП Синевир (табл. 8,9, рис. 16—18). Для цієї події Д. В. МАЛИЦЬКИЙ, О. Д. ГРИЦАЙ, О. О. МУЙЛА, О. І. КУТНІВ, Е. М. КОЗЛОВСЬКИЙ 124 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 Рис. 7. Варіанти розміщення нодальних площин для події 15.11.2006, 18:09:38,5. Кружок — станції, на яких зафіксовано стиск, квадратик — розтяг, трикутник — нечіткі вступи. Біля станції з нечіткими вступами визначено логарифм від- ношення амплітуди S-хвилі до амплітуди P-хвилі. ϕ0=48,1977°, λ0=23,4663°, h=1,73 км, ML=2,56, біля с. Нижнє Селище (табл. 12,13, рис. 22—24). Цей механізм відрізняється більшою частиною зсуву, і роз- лом є насуво-зсувом. Динамічні параметри вогнищ землетрусів. Крім механізму вогнища важливими якісними характеристиками джерела є його динамічні параметри: сейсмічний момент M0; розміри площини розриву (радіус колової дислокації, згідно з моделлю Брюна, — R, площина розлому A); скинене напруження Δσ, середнє посування D . Ці параметри обчислюють, використову- ючи значення кутової частоти f0 і рівня спек- тральної густини Ω0, які визначають із спектрів об’ємних хвиль, переведених в одиниці пере- міщення за допомогою перетворення Фур’є. Для дислокаційної моделі Брюна спектр пере- Рис. 8. Механізм вогнища землетрусу 15.11.2006, 18:09:38.5. Точка P — точка проекції осі стиску, T — точка проекції осі розтягу, N — точка проекції нульової осі. ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВОГНИЩ ЗЕМЛЕТРУСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 125 Т а б л и ц я 4. Вхідні дані для визначення механізму вогнища події 23.11.2006 Станція Знак вступу P-хвилі Епіцентральна відстань, град Азимут на станцію, град Кут виходу, град TRPA up 0,073 164 141 BERU up 0,091 68 134 MUKU up 0,277 24 102 BRIU down 0,360 67 99 KORU down 0,421 96 98 UZH e 0,455 341 97 NSLU down 0,625 90 96 MEZ down 0,729 64 96 KOLS down 0,752 347 96 RAK e 1,13 97 56 MORU up 1,29 44 56 DRGR up 1,41 175 56 KWP up 1,44 5 56 KSV e 1,7 85 56 PSZ down 1,78 262 56 LVV e 1,9 31 56 BUD up 2,45 254.2 56 VYHS down 2,47 278 56 OJC up 2,69 320 56 PKSG down 2,89 255 56 PKSM down 3,3 234 56 IAS down 3,54 105 56 MLR down 3,58 138 56 ZST up 3,61 272 56 Т а б л и ц я 5. Параметри механізму вогнища землетрусу 23.11.2006 Нодальна площина Вісь 1 2 P T N Strike Dip Slip Strike Dip Slip Azm Plunge Azm Plunge Azm Plunge 211 52 95 25 38 81 299 7 147 82 30 4 Рис. 9. Варіанти можливих розломів для землетрусу 15.11.2006. P — напрямок осі стиску, T — напрямок осі розтягу, U — напрямок посування по розриву. міщення матиме такий вигляд [Havskov, Otte- moller, 2010]: ( ) 0 2 3 0 1 4 MS f f v f = , де f — частота; v — швидкість хвилі у джерелі; ρ — густина середовища. На низьких частотах спектральний рівень є плоским і пропорційним доM0, а на високих частотах він лінійно спадає з нахилом –2°. Д. В. МАЛИЦЬКИЙ, О. Д. ГРИЦАЙ, О. О. МУЙЛА, О. І. КУТНІВ, Е. М. КОЗЛОВСЬКИЙ 126 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 Рис. 10. Варіанти розміщення нодальних площин для події 23.11.2006. Рис. 11. Механізм вогнища землетрусу для події 23.11.2006. Рис. 12. Варіанти можливих розломів для землетрусу 23.11.2006. Оскільки спектр запису землетрусу на станції є суперпозицією впливу як джерела, так і ха- рактеристик приладу, властивостей глибинної будови середовища на шляху джерело—станція, напрямленості випромінення з джерела, спо- стережуваний спектр можна виразити так [Пус- товітенко та ін., 2013; Havskov, Ottemoller, 2010]: ( ) ( ) ( )00 2 2 3 0 0 1 1 4 M R C f D f G h f f v f f = = , ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВОГНИЩ ЗЕМЛЕТРУСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 127 Т а б л и ц я 6. Вхідні дані для визначення механізму вогнища події 06.01.2012 Станція Вступ P-хвилі Азимут на станцію ϕ , град Кут виходу i, град lg S/P MEZ down 265,1 61 0,48 NSLU up 217,2 61 0,72 RAKU up 156,4 61 0,33 BRIU up 250,7 61 1,28 KORU up 231,6 61 0,53 SHIU down 335,8 55 0,58 MUKU down 264,7 55 0,41 BERU up 249,9 55 0,35 STZU down 301,7 55 — Т а б л и ц я 7. Параметри механізму вогнища землетрусу 06.01.2012 Нодальна площина Вісь 1 2 P T N Strike Dip Slip Strike Dip Slip Azm Plunge Azm Plunge Azm Plunge 243 72 69 114 27 138 349 24 125 58 250 20 Рис. 13. Варіанти розміщення нодальних площин для події 06.01.2012. де R ϕ — параметр напрямленості променів; C(f) — параметр ефекту вільної поверхні; G(h) — поправка за геометричне розходження; h — гіпоцентральна відстань. З урахуванням того що для малих сейсміч- них відстаней G(h)=1/h, сейсмічний момент можна обчислювати, згідно з [Пустовитенко, Пантелеева, 1990; Havskov, Ottemoller, 2010]: Д. В. МАЛИЦЬКИЙ, О. Д. ГРИЦАЙ, О. О. МУЙЛА, О. І. КУТНІВ, Е. М. КОЗЛОВСЬКИЙ 128 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 Рис. 14. Механізм вогнища землетрусу для події 06.01.2012. Рис. 15. Варіанти можливих розломів для землетрусу 06.01.2012. Т а б л и ц я 8. Вхідні дані для визначення механізму вогнища події 10.01.2012 Станція Вступ P-хвилі Азимут на станцію ϕ, град Кут виходу i, град lg S/P MEZ down 263,6 61 0,49 NSLU up 216,9 61 0,8 BRIU up 250,2 61 1,32 KORU up 231,2 61 0,63 SHIU down 335,6 55 — MUKU down 264,2 55 0,5 BERU up 249,5 55 0,48 STZU down 301,4 55 0,35 Т а б л и ц я 9. Параметри механізму вогнища землетрусу 10.01.2012 Нодальна площина Вісь 1 2 P T N Strike Dip Slip Strike Dip Slip Azm Plunge Azm Plunge Azm Plunge 104 27 129 241 69 72 345 22 125 62 248 17 ( ) 3 0 0 4 v hM R C f = , де параметр ефекту вільної поверхні C(f) зале- жить від кута падіння і визначається для P-хвилі згідно з графіком, зображеним на рис. 25 [Ba- umbach, Bormann, 2011] для кожної станції. Параметр напрямленості променів R ϕ для P-хвилі визначають, використовуючи інформа- цію про механізм вогнища, відповідно до [Аки, Ричардс, 1983]: ( )2cos sin sin sin 2R i s ( )cos cos sin 2 cos si ( )( )2 2sin sin 2 cos sin si ( )sin cos2 sin 2 sin si , де λ — кут напрямку посування Slip; δ — кут падіння Dip; — кут виходу; ϕ — кут азимуту на станцію; ϕS — кут простягання Strike. ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВОГНИЩ ЗЕМЛЕТРУСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 129 Рис. 16. Порівняння хвильових форм на записах на станції MEZ для подій 6 і 10 січня 2012 р. Т а б л и ц я 10. Вхідні дані для визначення механізму вогнища події 24.10.2012 Станція Вступ P-хвилі Азимут на станцію ϕ, град Кут виходу i, град Lg S/P NSLU down 283 101 0,29 KORU up 268 61 1,06 MEZ down 345 61 0,44 RAKU down 112 61 0,56 BRIU up 292 61 0,69 TRSU up 261 61 0,82 BERU up 276 61 0,75 MUKU up 294 61 0,72 Рис. 17. Механізм вогнища землетрусу для події 10.01.2012. Середнє значення параметра Rθϕ для P-хвилі дорівнює 0,51 [Sule, 2010]. f0 і рівень спектральної гус- тини Ω0 визначено із спектра переміщення Д. В. МАЛИЦЬКИЙ, О. Д. ГРИЦАЙ, О. О. МУЙЛА, О. І. КУТНІВ, Е. М. КОЗЛОВСЬКИЙ 130 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 Рис. 18. Варіанти можливих розломів для землетрусу 10.01.2012. Рис. 19. Варіанти розміщення нодальних площин для події 24.10.2012. Т а б л и ц я 11. Параметри механізму вогнища землетрусу для події 24.10.2012 Нодальна площина Вісь 1 2 P T N Strike Dip Slip Strike Dip Slip Azm Plunge Azm Plunge Azm Plunge 170 27 131 316 67 75 201 65 57 21 322 13 кації: радіус R і площина розриву A [Baumbach, Bormann, 2011]: 02 3 p pK v R f = , 2A R , де Vp — швидкість поширення P-хвилі у дже- релі, взято із швидкісної моделі середовища; Kp=3,36 — стала для P-хвилі відповідно до мо- делі Брюна [Baumbach, Bormann, 2011]. Середнє посування по розриву, згідно з [Аки, Ричардс, 1983], дорівнює: 0D M A , де 2 3pv — модуль зсуву. Скидання напруження визначено для кру- гової дислокації, як [Baumbach, Bormann, 2011]: P-хвилі відповідно до моделі Брюна, згідно з якою асимптота у високочастотній області спадає, як f . Згідно з цією моделлю, розміри розриву визначено як розміри кругової дисло- ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВОГНИЩ ЗЕМЛЕТРУСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 131 Рис. 20. Механізм вогнища землетрусу для події 24.10.2012. Рис. 21. Варіанти можливих розломів для землетрусу 24.10.2012. Т а б л и ц я 12. Вхідні дані для визначення механізму вогнища події 04.04.2013 Станція Вступ P-хвилі Азимут на станцію ϕ, град Кут виходу i, град lg S/P NSLU up 269 143 — KORU down 260 59 0,43 MEZ down 6 59 0,084 BRIU down 295 48 0,65 TRSU down 253 48 0,57 BERU e 274 48 2,64 MUKU down 297 48 0,71 UZH down 299 45 0,88 KSV down 83 45 1,05 Т а б л и ц я 13. Параметри механізму вогнища землетрусу події 04.04.2013 Нодальна площина Вісь 1 2 P T N Strike Dip Slip Strike Dip Slip Azm Plunge Azm Plunge Azm Plunge 174 45 173 269 85 45 33 27 142 34 274 44 3 07 16M R . Ці динамічні параметри вогнищ для кожної окремої події обчислено, як середні значення відповідних параметрів по кожній станції. За емпіричними формулами визначено сей- смічну енергію та магнітуду: 5 01,6 10sE M , (1) ( )lg 4 1,8sML E . (2) Результати обчислення спектральних, ди- намічних і енергетичних параметрів вогни- ща землетрусу для кожної події наведено в табл. 14. Для цих подій визначено також клас земле- трусу за номограмою Раутіан, його порівняно з класом, визначеним за емпіричною залежніс- тю від 0 за формулою lg sK E= . Д. В. МАЛИЦЬКИЙ, О. Д. ГРИЦАЙ, О. О. МУЙЛА, О. І. КУТНІВ, Е. М. КОЗЛОВСЬКИЙ 132 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 Рис. 22. Варіанти розміщення нодальних площин для події 04.04.2013. Рис. 23. Механізм вогнища землетрусу для події 04.04.2013. Рис. 24. Варіанти можливих розломів для землетрусу 04.04.2013. При обчисленні сейсмічного моменту на кожній станції для події 4.04.2013 (с. Нижнє Селище) було відмічено, що для станцій, які розташовані на близькій відстані до нодаль- них площин, параметр напрямленості про- менів R ϕ (у межах 0,01—0,05) є надто малим і спотворює тим самим значення 0 і, відпо- відно, обчисленого за емпіричною формулою значення класу відносно класу, визначеного за номограмою Раутіан. Для таких випадків при визначенні сейсмічного моменту запропоно- вано використовувати дані станцій, що зна- ходяться, по-перше, найближче до епіцентру землетрусу, а по-друге, розміщені на стерео- графічній проекції не надто близько до нодаль- них ліній. Водночас параметр напрямленості променів R ϕ може бути використаний для уточнення механізмів вогнищ. Таким чином, для події 04.04.2013 (с. Нижнє Селище) сейс- мічний момент розраховано за даними лише зі станції KORU, оскільки клас за номограмою збігся з класом, обчисленим за формулою; ця станція знаходиться найближче до епіцентру і на стереографічній проекції розміщена не дуже близько до нодальної лінії. Висновки. Завданням роботи було визна- чення механізмів і спектральних параметрів вогнищ землетрусів у Карпатському регіоні Україні. У процесі опрацювання даних вияв- лено особливості, які так чи інакше можуть вплинути на кінцевий результат. Очевидно, що задача знаходження розв’язку механізму вогнища сама по собі не проста і неоднознач- на й може складатися з інших задач (напри- клад, знаходження кута виходу), похибка під час розв’язання яких може суттєво вплинути ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВОГНИЩ ЗЕМЛЕТРУСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 133 Рис. 25. Залежність параметра ефекту вільної поверхні C(f) від кута падіння. Т а б л и ц я 14. Спектральні параметри вогнища землетрусів Параметр Подія 6.01.2012 10.01.2012 24.10.2012 4.04.2013 M0 2,22е+13 4,24e+13 1,5e+13 2,55e+13 f0, Гц 7 6,25 8,25 7 R, м 242,5847 212,2616 119,7756 207,3 A, м2 1,8487е+05 1,4154е+05 1,2538e+05 1,35e+05 D , 5,1е-04 0,0128 0,0051 0,0115 Δσ, Па 6,8е+05 1,94е+06 8,23e+05 1,25e+06 Es, Дж 3,552е+08 6,7е+08 2,4e+08 4,08e+08 ML 2,53 2,68 2,43 2,56 на результат. Тому важливо, при визначенні кінцевого варіанта розв’язку враховувати всі можливи похибки та їх сумарний вплив. Запропоновано комплексний підхід до ви- значення механізму вогнища: графічний метод з використанням додаткової інформації про не- чіткі вступи і логарифм відношення амплітуд. Не можна з упевненістю говорити про точність розв’язків механізмів вогнищ, оскільки як такі розглянуто усереднений варіант розв’язку в моделі Брюна. У цілому відшукані механізми для кожної події є єдиним видом розлому не- залежно від усереднення та в межах похибки усереднення — параметри орієнтації площин розриву і орієнтації головних осей напружень. Інформацію про параметри механізму вогнищ можна в подальшому застосовувати для визна- чення напружено-деформованого стану регі- ону. Крім того, дані щодо механізму вогнища можна використовувати для визначення дина- мічних параметрів вогнища, що показано через застосування параметра напрямленості про- менів. Слід задуматись також над уточненням механізму вогнищ з урахуванням параметра напрямленості променів, що буде показано у подальших роботах. Отже, незважаючи на малу сейсмічність Карпатського регіону і недостатню кількість сейсмічних станцій, для нього можна визначати механізми вогнищ та їх динамічні параметри, ви- користовуючи запропоновану в статті методику. Список літератури Аки К., Ричардс П. Количественная сейсмология. Теория и методы: в 2 т. Москва: Мир, 1983. 520 с. Балакина Л. М., Введенская А. В., Голубева Н. В., Ми- шарина Л. А, Широкова Е. И. Поле упругих напря- жений Земли и механизм очагов землетрясений. Москва: Наука, 1972. 198 с. Воронина Е. В. Механика очага землетрясения. Спецкурс. Москва: Изд. Физ. фак-та МГУ, 2004. 92 с. Касахара К. Механика землетрясений. Москва: Мир, 1985. 264 с. Малицький Д. В., Грицай О. Д., Муйла О. О. Особливос- ті побудови механізмів вогнищ місцевих землет- русів на прикладі Берегівської події 23.11.2006 р. (ϕ=48,2°, λ= 22,52°, h=12,3 км, MD=4,2). Вісник Київ. ун-ту. Геологія. 2013. В.1(60). С. 37—42. Пустовитенко Б. Г., Мержей Е. А., Пустовитен- ко А. А. Динамические параметры очагов земле- трясений Крыма по даным цифровых сейсмостан- ций. Геофиз. журн. 2013. Т. 35. № 5. С. 172—186. Пустовитенко Б. Г., Пантелеева Т. А. Спектральные и очаговые параметры землетрясений Крыма. Киев: Наук. думка, 1990. 252 с. Сейсмологический бюллетень Украины за 2006 год. (Ред. Б. Г. Пустовитенко). Севастополь: НПЦ «Экоси-Гидрофизика», 2008. 295 с. Д. В. МАЛИЦЬКИЙ, О. Д. ГРИЦАЙ, О. О. МУЙЛА, О. І. КУТНІВ, Е. М. КОЗЛОВСЬКИЙ 134 Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 Specification of mechanisms of earthquake sources in the Carpathian region © D. V. Malitskiy, O. D. Gritsay, O. O. Muyla, O. I. Kutniv, E. M. Kozlovskiy, 2014 One of the urgent problems — a solution of the focal mechanism of an earthquake is considered. On the example of several events occurred in the Carpathian region of Ukraine, the solving of this problem with a graphic method is proposed. This method is based on identifying the best location option of nodal planes relatively to both the fuzzy P-wave arrivals and the values of the logarithm of the ratio of the S-wave amplitude to the P-wave amplitude. A sequence of plotting diagrams for determining the focal mechanism is presented. The focal mechanisms and types of faults are determined by using this method for 6 events occurred in the Transcarpathian region. The similarity of the focal mechanisms for repeated earthquakes is shown. The dynamic parameters of the sources of 4 earthquakes occurred in 2012—2013 are retrieved by using data from the spectra of records converted into displacements according to the Brune model. Key words: earthquake source, graphic method, seismic wave, anisotropic medium. References Aki K., Richards P., 1983. Quantitative Seismology. The- ory and Methods. Moscow: Mir, 520 p. (in Russian). Balakina L. M., Vvedenskaya A. V., Golubeva N. V., Misharina L. A., Shirokova E. I., 1972. Elastic stress field of the Earth and earthquake focal mechanisms. Moscow: Nauka, 198 p. (in Russian). Voronina E. V., 2004. Mechanics of earthquake source. Special course. Moscow: Faculty of Physics MSU Publ., 92 p. (in Russian). Kasahara K., 1985. Earthquake mechanism. Moscow: Mir, 264 p. (in Russian). Malytskyy D., Hrytsai O., Muyla O., 2013. The features of the construction of the focal mechanisms of lo- cal earthquakes using the example of an event near Чекунов А. В., Ливанова Л. П., Гейко В. С. Глубинное строение земной коры и некоторые особенности тектоники Закарпатского прогиба. Сов. геология. 1969. № 10. С. 57—69. Adamova P., Sokos E., Zahradnik J., 2009. Problematic non-double-couple mechanism of the 2002 Amfilo- chia Mw5 earthquake, Western Greece. J. Seismol. (13), 1—12. Baumbach M., Bormann P., 2011. New Manual of Seis- mological Observatory Practice .Determination of source parameters from seismic spectra. Potsdam: Deutsches GeoForschungsZentrum GFZ. doi: 10.2312/GFZ.NMSOP-2_EX_3.4 Cronin V., 2004. A Draft Primer on Focal Mechanism Solutions for Geologists. Baylor University. Ebel J. E., Bonjer K. P., 1990. Moment tensor inversion of small earthquakes in southwestern Germany for the fault plane solution. Geophys. J. Int. (101), 133—146. Hardebeck J. L., Shearer P. M., 2003. Using S/P Ampli- tude Ratios to Constrain the Focal Mechanisms of Small Earthquakes. Bull. Seismol. Soc. Amer. 93(6), 2434—2444. Havskov J., Ottemoller L., 2010. Routine Data Process- ing in Earthquake Seismology. With Sample Data, Exercises and Software, Springer Science+Business Media B.V., 347 p. doi:10.1007/978-90-481-8697-6_1. ISC Bulletin. http://www.isc.ac.uk/ Sule B., 2010. Spectral source parameters for weak lo- cal earthquakes in the Pannonian basin. Cent. Eur. J. Geosci. 2(4), 475—480. doi: 10.2478/v10085-010- 0018-3. Toth L., Monus P., Zsiros T., Bus Z., Kiszely M., Czifra T., 2007. Hungarian Earthquake Bulletin 2006. GeoRisk MTA GGKI, Budapest, 80 p. Beregovo 23.11.2006 (ϕ=48,2°, λ=22,52°, h=12,3 km, MD=4,2). Vísnik Kyiv. universitetu. Geologíya B1(60), 37—42 (in Ukranian). Pustovitenko B. G., Merzhey E. A., Pustovitenko A. A., 2013. Dynamic parameters of earthquake sources of the Crimea according to the data of digital seismic stations Geofizicheskij zhurnal 35 (5), 172—186 (in Russian). Pustovitenko B. G., Panteleyeva T. A., 1990. Spectral and focal parameters of earthquakes in the Crimea. Kiev: Naukova Dumka, 252 p. (in Russian). Seismological Bulletin of Ukraine for 2006. (Ed. B. G. Pustovitenko), 2008. Sevastopol: NPC «Ecosy- Hydrophysica», 295 p. (in Russian). ВИЗНАЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВОГНИЩ ЗЕМЛЕТРУСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ Геофизический журнал № 4, Т. 36, 2014 135 Chekunov A. V., Livanova L. P., Geyko V. S., 1969. Deep structure of the crust and some features of tectonics Transcarpathian deflection. Sovetskaya geologiya (10), 57—69 (in Russian). Adamova P., Sokos E., Zahradnik J., 2009. Problematic non-double-couple mechanism of the 2002 Amfilo- chia Mw5 earthquake, Western Greece. J. Seismol. (13), 1—12. Baumbach M., Bormann P., 2011. New Manual of Seis- mological Observatory Practice. Determination of source parameters from seismic spectra. Potsdam: Deutsches GeoForschungsZentrum GFZ. doi: 10.2312/GFZ.NMSOP-2_EX_3.4 Cronin V., 2004. A Draft Primer on Focal Mechanism Solutions for Geologists. Baylor University. Ebel J. E., Bonjer K. P., 1990. Moment tensor inversion of small earthquakes in southwestern Germany for the fault plane solution. Geophys. J. Int. (101), 133—146. Hardebeck J. L., Shearer P. M., 2003. Using S/P Ampli- tude Ratios to Constrain the Focal Mechanisms of Small Earthquakes. Bull. Seismol. Soc. Amer. 93(6), 2434—2444. Havskov J., Ottemoller L., 2010. Routine Data Process- ing in Earthquake Seismology. With Sample Data, Exercises and Software, Springer Science+Business Media B.V., 347 p. doi:10.1007/978-90-481-8697-6_1. ISC Bulletin. http://www.isc.ac.uk/ Sule B., 2010. Spectral source parameters for weak lo- cal earthquakes in the Pannonian basin. Cent. Eur. J. Geosci. 2(4), 475—480. doi: 10.2478/v10085-010- 0018-3. Toth L., Monus P., Zsiros T., Bus Z., Kiszely M., Czifra T., 2007. Hungarian Earthquake Bulletin 2006. GeoRisk MTA GGKI, Budapest, 80 p.

Визначення механізмів вогнищ землетрусів Карпатського регіону

Репозитарії

Схожі ресурси