Саврань у XIV–XVI століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів

• Дата: 2015
• Автор: Білецька, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2015
• Назва видання: Український історичний збірник
• Теми: Історія середньовіччя і Нового часу
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103281
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Саврань у XIV–XVI століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів / О. Білецька // Український історичний збірник — 2015. — Вип. 18. — С. 28-39. — Бібліогр.: 50 назв. — укр.

Робота присвячена вивченню далекого минулого одного з населених пунктів східної частини Поділля — Саврані — у XIV–XVI ст. У праці розглядаються нові гіпотези етимології назви «Саврань». З’ясовується, що в розвитку Саврані та його околиць був постійно діючий татарський чинник. Зокрема, існували татарські надписи на гранітних скелях, були татарські могили (кешені). Зроблено висновок про те, що місцева людність визнавала татарську підлеглість (з 90-х років XIV ст.), що виявлялася у сплаті данини татарам. Також встановлено, що перший писемний документ на даний момент, в якому фіксується назва «Саврань», відноситься до доби останнього правителя з династії Коріятовичів. Це є жалувана грамота Федора Коріятовича своєму слузі Пашку Васневичу (1392 р.). В джерелах віднайдено інформацію про те, що за правління великого князя литовського Вітовта Саврань належала місцевому зем’янину Кості Кошиловичу. А в XVI ст. входила до складу маєтків Козарів. Вказані також важливі «транспортні магістралі» — Татарський і Кучманський шляхи, які проходили через Саврань. Відзначено, що на початку 40-х років XVI ст. біля Саврані проходив кордон між Польським королівством та Османською імперією. І, нарешті, проілюстровано, чому саме перша згадка про козаків у польських хроніках пов’язана саме з цією місцевістю.