Саврань у XIV–XVI століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів
Робота присвячена вивченню далекого минулого одного з населених пунктів східної частини Поділля — Саврані — у XIV–XVI ст. У праці розглядаються нові гіпотези етимології назви «Саврань». З’ясовується, що в розвитку Саврані та його околиць був постійно діючий татарський чинник. Зокрема, існували та...
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
Назва видання: | Український історичний збірник |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103281 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Саврань у XIV–XVI століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів / О. Білецька // Український історичний збірник — 2015. — Вип. 18. — С. 28-39. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-103281 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1032812016-06-16T03:02:17Z Саврань у XIV–XVI століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів Білецька, О. Історія середньовіччя і Нового часу Робота присвячена вивченню далекого минулого одного з населених пунктів східної частини Поділля — Саврані — у XIV–XVI ст. У праці розглядаються нові гіпотези етимології назви «Саврань». З’ясовується, що в розвитку Саврані та його околиць був постійно діючий татарський чинник. Зокрема, існували татарські надписи на гранітних скелях, були татарські могили (кешені). Зроблено висновок про те, що місцева людність визнавала татарську підлеглість (з 90-х років XIV ст.), що виявлялася у сплаті данини татарам. Також встановлено, що перший писемний документ на даний момент, в якому фіксується назва «Саврань», відноситься до доби останнього правителя з династії Коріятовичів. Це є жалувана грамота Федора Коріятовича своєму слузі Пашку Васневичу (1392 р.). В джерелах віднайдено інформацію про те, що за правління великого князя литовського Вітовта Саврань належала місцевому зем’янину Кості Кошиловичу. А в XVI ст. входила до складу маєтків Козарів. Вказані також важливі «транспортні магістралі» — Татарський і Кучманський шляхи, які проходили через Саврань. Відзначено, що на початку 40-х років XVI ст. біля Саврані проходив кордон між Польським королівством та Османською імперією. І, нарешті, проілюстровано, чому саме перша згадка про козаків у польських хроніках пов’язана саме з цією місцевістю. The research deals with the study of one of the Podolian settlements — Savran, dated from 14th and 16th centuries. It was shown the new versions of the etymology of the name "Savran". Also it was found that the Tatar factor has been permanent in the historical development of Savran' and the surrounding areas. In particular, here it is fixed Tartar inscription on the granite stones. There is written information about the existence of the Tatar graves (keshene). The analysis of sources leads to the conclusion that later the local population accepted subordination to Tartar, which was manifested in the payment of tribute. Also the study established the first written fixation of the name Savran'. It was found an interesting information related to the rule of the Grand Duke of Lithuania Vytautas when Savran was owned by the zem'yanin (local land owner) Kostia Koshylovich. It was established Savran holders the 16th century. Therefore, the paper will be interesting scientists who explores the research of prosopografia. It was drawn important "highways". There are Tatar and Kuchman' roads which passed through Savran'. In addition, it is noted that Savran was on the border, on the buffer zone — in the beginning to the 40-ies of the 16 century. It is known that Savran was situated near the border between the Polish Kingdom and the Ottoman Empire. It is made a suggestion why the first Cossacks' mention in the Polish chronicles associated with this region. 2015 Article Саврань у XIV–XVI століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів / О. Білецька // Український історичний збірник — 2015. — Вип. 18. — С. 28-39. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103281 (477.82)XIV–XVI uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія середньовіччя і Нового часу Історія середньовіччя і Нового часу |
spellingShingle |
Історія середньовіччя і Нового часу Історія середньовіччя і Нового часу Білецька, О. Саврань у XIV–XVI століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів Український історичний збірник |
description |
Робота присвячена вивченню далекого минулого одного з населених пунктів
східної частини Поділля — Саврані — у XIV–XVI ст. У праці розглядаються нові
гіпотези етимології назви «Саврань». З’ясовується, що в розвитку Саврані та
його околиць був постійно діючий татарський чинник. Зокрема, існували татарські надписи на гранітних скелях, були татарські могили (кешені). Зроблено висновок про те, що місцева людність визнавала татарську підлеглість (з 90-х
років XIV ст.), що виявлялася у сплаті данини татарам. Також встановлено,
що перший писемний документ на даний момент, в якому фіксується назва
«Саврань», відноситься до доби останнього правителя з династії Коріятовичів.
Це є жалувана грамота Федора Коріятовича своєму слузі Пашку Васневичу
(1392 р.). В джерелах віднайдено інформацію про те, що за правління великого князя литовського Вітовта Саврань належала місцевому зем’янину Кості Кошиловичу. А в XVI ст. входила до складу маєтків Козарів. Вказані також
важливі «транспортні магістралі» — Татарський і Кучманський шляхи, які проходили через Саврань. Відзначено, що на початку 40-х років XVI ст. біля Саврані проходив кордон між Польським королівством та Османською імперією. І, нарешті, проілюстровано, чому саме перша згадка про козаків у польських хроніках пов’язана саме з цією місцевістю. |
format |
Article |
author |
Білецька, О. |
author_facet |
Білецька, О. |
author_sort |
Білецька, О. |
title |
Саврань у XIV–XVI століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів |
title_short |
Саврань у XIV–XVI століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів |
title_full |
Саврань у XIV–XVI століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів |
title_fullStr |
Саврань у XIV–XVI століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів |
title_full_unstemmed |
Саврань у XIV–XVI століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів |
title_sort |
саврань у xiv–xvi століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Історія середньовіччя і Нового часу |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103281 |
citation_txt |
Саврань у XIV–XVI століттях у світлі новознайдених джерел та матеріалів / О. Білецька // Український історичний збірник — 2015. — Вип. 18. — С. 28-39. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
series |
Український історичний збірник |
work_keys_str_mv |
AT bílecʹkao savranʹuxivxvistolíttâhusvítlínovoznajdenihdžereltamateríalív |
first_indexed |
2023-10-18T20:06:45Z |
last_indexed |
2023-10-18T20:06:45Z |
_version_ |
1796148964403183616 |