Нефтегазоносность нижнеюрских и доюрских резервуаров Усть-Тымской мегавпадины

• Main Authors: Лобова, Г.А., Искоркина, А.А., Исаев, В.И., Старостенко, В.И.
• Format: Article
• Language: Russian
• Published: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2015
• Series: Геофизический журнал
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103639

Актуальність досліджень зумовлена необхідністю відтворення ресурсної бази нафтопромислів південного сходу Західного Сибіру. Мета досліджень - визначити і запропонувати першочергові райони для пошуків і освоєння нижньоюрського і доюрського нафтогазоносних комплексів на слабовивченій території Усть-Тимської мегазападини. Об'єкти досліджень - нижньоюрські резервуари, пласти Ю15 і Ю16, які безпосередньо контактують із материнською тогурською світою, і доюрські резервуари - колектори тріасової кори вивітрювання і колектори палеозойського фундаменту. Методи досліджень включають гео- картування резервуарів, аналіз розподілу щільності ресурсів генерованих нафт, оцінку та аналіз розподілу щільності ресурсів первинно-акумульованих нафт, районування резервуарів за ступенем перспективності. Систематизовано комплекс геолого-геофізичних даних щодо об'єкта досліджень. Наведено об'ємно-площову характеристику нижньоюрських і доюрських резервуарів - побудовані карти сумарних товщин і якості колекторів. Проаналізовано розподіл щільності ресурсів генерованих нафт, отриманий на основі картування за геотемпературним критерієм палеоосередків генерації в тогурських відкладах. Побудовано карти розподілу відносної щільності акумульованих ресурсів і виконано районування нижньоюрських і доюрських резервуарів. Запропоновано першочергові зони пошуків: для нижньоюрських резервуарів - центральна частина Неготського мезопрогину: для резервуара кори вивітрювання - північно-східний борт Усть-Тимської мегазападини, для резервуара порід фундаменту - північно-східний схил Північнопарабельської мегамонокліналі та південна частина Пижинського мезопрогину. Узгодженість геофізичного прогнозу з даними буріння оцінено у 95%. Зроблено висновок стосовно цінності даних геотермії, що дало змогу вирішити концептуальне завдання про джерело вуглеводнів.