Тектонофизические условия поздних стадий развития среднего звена Закарпатского глубинного разлома

У контексті тектонічної еволюції Карпатсько-Паннонського регіону важливим є питання механізму виникнення неогенового магматизму Закарпаття. Нова динамокінематична схема неогенової тектономагматичної активізації, в якій враховано загальне субмеридіональне стиснення, пов'язує прояви магматизму з...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2015
Автори: Шевчук, В.В., Василенко, А.Ю.
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2015
Назва видання:Геофизический журнал
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103729
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Тектонофизические условия поздних стадий развития среднего звена Закарпатского глубинного разлома / В.В. Шевчук, А.Ю. Василенко // Геофизический журнал. — 2015. — Т. 37, № 5. — С. 121-131. — Бібліогр.: 20 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У контексті тектонічної еволюції Карпатсько-Паннонського регіону важливим є питання механізму виникнення неогенового магматизму Закарпаття. Нова динамокінематична схема неогенової тектономагматичної активізації, в якій враховано загальне субмеридіональне стиснення, пов'язує прояви магматизму з формуванням у Закарпатському прогині зони сколювання зі структурним парагенезисом правого зсуву. Згідно зі схемою, центри виверження вулканів концентрувалися в межах структур розтягу, які прогресували в міру імпульсного розвитку зони сколювання. Структурна аргументація з апропонованої схеми в силу особливостей відслоненості регіону ефективна лише у північно-східному обрамленні зони сколювання, в системі Закарпатського глибинного розлому, де впевнено закартовано різнорангові розривні парагенезиси. Детальні дослідження, проведені в межах середньої ланки розлому, дали змогу показати струменевий характер будови його головної зони з потужним дробленням і розлистуванням флішоїдних утворень, що передували вулканізму, та локальним поствулканічним тріщиноутворенням. Тектонофізичний аналіз парагенезисів виділених трьох стадій тріщиноутворення демонструє стійкий правозсувний тип локальних полів напружень. Зміну орієнтації осей головних нормальних напружень пояснено послідовною реалізацією деформаційних схем транспресії, простого зсуву і транстенсії. Спорадично проявлені розривні структури у вулканічних утвореннях, які перекривають тектоніти шовної зони розлому, свідчать про прояви як латеральних, так і субвертикальних зміщень.