Некоторые особенности строения мантии Восточного Средиземноморья и их геодинамическая интерпретация

• Дата: 2016
• Автори: Гинтов, О.Б., Цветкова, Т.А., Бугаенко, И.В., Муровская, А.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2016
• Назва видання: Геофизический журнал
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103748
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Некоторые особенности строения мантии Восточного Средиземноморья и их геодинамическая интерпретация / О.Б. Гинтов, Т.А. Цветкова, И.В. Бугаенко, А.В. Муровская // Геофизический журнал. — 2016. — Т. 38, № 1. — С. 17-29. — Бібліогр.: 26 назв. — рос.

Розглянуто специфічні швидкісні аномалії Східносередземноморсько-Чорноморсько- Каспійського регіону і відповідні їм структури мантії. Аномалії виділено на довготних і широтних сейсмотомографічних розрізах, одержаних під час побудови тривимірної Р-швидкісної моделі Євразії з використанням методу тейлорового наближення. Глибина дослідження від 50 до 2900 км. Точність визначення швидкостей Vр біля ± 0,015 км/с. Швидкісні розрізи представлені у значеннях нев'язок Vр. Для характеристики розрізів використано фізико-мінералогічну модель мантії Пущаровських. На меридіональних розрізах 25 - 30° сх. д. і 34 - 48° пн. ш. виділено відносно високо- швидкісні слеби, що занурюються від північного краю Африканської плити та з південних районів Східноєвропейської плити назустріч одна одній. Слеби з'єднуються на глибині близько 600 км у перехідній зоні верхньої мантії в районі 42-43° пн. ш. Нижче зони зчленування слебів зона відносно високошвидкісної мантії потовщується і поширюється до глибини 1000-1200 км унаслідок накопичення відносно високошвидкісної речовини слебів. З цієї зони починається даунвеллінг, який простежується на широтних розрізах 35-45° у вигляді суцільного похилого шару завширшки ~ 1100 км і протяжністю ~ 1900 км. Даунвеллінг занурюється з глибини 450-550 км від району Мізійської та Егейської мікроплит до глибини 1600-1900 км під Східночорноморською, Анатолійською мікроплитами та північною частиною Аравійської плити. Механізм утворення похилого шару обговорено із залученням даних глобальної сейсмотомографії і чисельного моделювання, виконаного Л.І. Лобковським.