«А сє церковніи люди...». Склад церковних причтів у Київській митрополії (на прикладі Ніжинської протопопії 1740 р.)

У статті на основі аналізу статистичних даних досліджується склад церковних причтів Київської митрополії першої половини XVIII ст., зокрема, аналізується їх кількісний та якісний склад у залежності від кількості дворів у приході, піднімається питання нестачі та «зайвих» священнослужителів в окремих...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інституту історії України НАН України
Дата:2013
Автор: Романова, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інституту історії України НАН України 2013
Назва видання:Соціум. Альманах соціальної історії
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104447
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:«А сє церковніи люди...». Склад церковних причтів у Київській митрополії (на прикладі Ніжинської протопопії 1740 р.) / О. Романова // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2013. — Вип. 10. — С. 51-96. — Бібліогр.: 397 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті на основі аналізу статистичних даних досліджується склад церковних причтів Київської митрополії першої половини XVIII ст., зокрема, аналізується їх кількісний та якісний склад у залежності від кількості дворів у приході, піднімається питання нестачі та «зайвих» священнослужителів в окремих парафіях, доцільності найму вікаріїв та престижності утримування при церкві дияконів та псаломщиків. Досліджуються родинні стосунки поміж кількома ієреями однієї парафії та іншими церковнослужителями. Вивчається частота «осідання» на парафіях окремих родин, поширеність традиції передачі парафії у спадок та пріоритетність першородності при цьому. Автор окремо зупиняється на уточненні понять «школа» і «школьники», аналізує статус дячків, псаломщиків, перспективи кар’єрного росту дияконів. Також у роботі відзначається порубіжний статус ктиторів і шпитальних осіб, які, будучи de jure світськими, традиційно сприймались як люди церковні.