Головні виклики перед молодими вченими та Національною академією наук України

Головні виклики перед молодими вченими та Національною академією наук України

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автор: Скороход, О.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
Загальні збори НАН України
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104809
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Головні виклики перед молодими вченими та Національною академією наук України / О.М. Скороход // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 5. — C. 54-56. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-104809
record_format dspace
spelling irk-123456789-1048092016-07-20T03:02:20Z Головні виклики перед молодими вченими та Національною академією наук України Скороход, О.М. Загальні збори НАН України 2016 Article Головні виклики перед молодими вченими та Національною академією наук України / О.М. Скороход // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 5. — C. 54-56. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104809 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Загальні збори НАН України
Загальні збори НАН України
spellingShingle Загальні збори НАН України
Загальні збори НАН України
Скороход, О.М.
Головні виклики перед молодими вченими та Національною академією наук України
Вісник НАН України
format Article
author Скороход, О.М.
author_facet Скороход, О.М.
author_sort Скороход, О.М.
title Головні виклики перед молодими вченими та Національною академією наук України
title_short Головні виклики перед молодими вченими та Національною академією наук України
title_full Головні виклики перед молодими вченими та Національною академією наук України
title_fullStr Головні виклики перед молодими вченими та Національною академією наук України
title_full_unstemmed Головні виклики перед молодими вченими та Національною академією наук України
title_sort головні виклики перед молодими вченими та національною академією наук україни
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2016
topic_facet Загальні збори НАН України
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104809
citation_txt Головні виклики перед молодими вченими та Національною академією наук України / О.М. Скороход // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 5. — C. 54-56. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT skorohodom golovníviklikiperedmolodimivčenimitanacíonalʹnoûakademíêûnaukukraíni
first_indexed 2025-07-07T15:54:51Z
last_indexed 2025-07-07T15:54:51Z
_version_ 1837004165939724288
fulltext 54 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (5) ГОЛОВНІ ВИКЛИКИ ПЕРЕД МОЛОДИМИ ВЧЕНИМИ ТА НАЦІОНАЛЬНОЮ АКАДЕМІЄЮ НАУК УКРАЇНИ Шановні учасники зборів! Сьогодні перед науковцями України та Академії постало чима- ло викликів. Чи не найбільший серед них — як зробити науку пріоритетною для держави та суспільства сферою? Яким чи- ном в умовах війни з Росією, економічної та політичної кризи, хронічного недофінансування переконати суспільство і владу, що без науки українська держава у ХХІ столітті просто не змо- же існувати? Адже йдеться і про обороноздатність, і про якісні медицину та освіту, і про інновації, а крім того — про збережен- ня культурної спадщини нації. При цьому основний тягар від- повідальності лежить саме на Національній академії наук як на організації, в якій, незважаючи ні на що, збереглися наукові школи, досі працюють учені зі світовим ім’ям і проводяться до- слідження на найвищому світовому рівні. Чи зможе Академія впоратися з цими викликами? Відповідь буде позитивною тільки за умови, що сама Академія стане ру- шієм змін та еволюціонуватиме в організацію, спроможну на ці виклики відповісти. Сьогодні від імені молодих учених НАН України я хочу роз- повісти про те, які сфери, на нашу думку, є критично необхід- ними для розвитку Академії, а також про деякі наші ініціативи в цьому напрямі. Я дуже сподіваюся, що Загальні збори НАН України підтримають як наші пропозиції, так і стратегію ево- люції Академії, а також закріплять це відповідною резолюцією. Спершу дозвольте трохи розповісти про саму Раду молодих учених Національної академії наук України. Це колегіальний орган при Президії НАН України, який об’єднує співробітни- ків та аспірантів установ віком до 35 років. Примітно, що рух за об’єднання молодих учених з метою відстоювання власних інтересів розпочався одразу після подій на Майдані в лютому 2014 р. Ще до кінця року було утворено ради молодих учених СКОРОХОД Олександр Миколайович — кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 5 55 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ при 10 відділеннях НАН України, а трохи зго- дом і при решті відділень (ще чотири). Було також проведено Загальні збори і створено Раду молодих учених НАН України. Повертаючись до необхідних сьогодні змін, почнемо зі сфери фінансування. Вочевидь, за нинішньої економічної та політичної ситуа- ції в країні сподіватися на бодай якесь підви- щення фінансування Академії з боку держави найближчим часом, на жаль, не доводиться, а отже, ми самі маємо стати ефективнішими як у використанні виділених бюджетних коштів, так і в залученні коштів від бізнесу та міжна- родних грантодавців. Маємо констатувати, що на сьогодні чимало академічних установ з різ- них причин не є ефективними у використанні наявних коштів та залученні інвестицій. Тому передусім потрібно провести якісний аудит усіх установ і підрозділів Академії за участю міжнародних експертів. Минулого року було створено робочу групу (в роботі якої, до речі, брали участь і представники молодих учених) з розроблення Методики оцінювання ефек- тивності діяльності наукових установ НАН України. За основу було взято методику оці- нювання, яку використовують в Асоціації Лейбніца (Німеччина). Швидке впроваджен- ня цієї методики може надати інструмент для формування об’єктивної картини щодо стану справ в Академії і допоможе зробити відповід- ні висновки стосовно можливого перерозпо- ділу коштів між установами на користь більш ефективних. Що стосується залучення коштів від бізнесу, то тут є надзвичайно великий потенціал, який ми поки що не використовуємо. Сьогодні чи- мало компаній і приватних інвесторів шукають потенційно прибуткові проекти та розробки й готові вкладати у них значні кошти. Проте од- нією з ключових проблем для Академії є те, що про розробки її вчених практично неможливо знайти інформацію. Необхідно істотно розши- рити спектр та наповнення заходів, спрямова- них на зацікавлення потенційних інвесторів. Потрібно створювати платформи, які б дозво- ляли вченим-розробникам та інвесторам вести конструктивний діалог. Ще минулого року ініціативною групою молодих учених ми вперше провели форум «Наука. Бізнес. Інновації», на якому всі охочі з НАН України могли представити власні роз- робки для потенційних інвесторів. Попередній відбір проектів здійснювала експертна комі- сія, сформована з представників компаній, ві- тчизняних та міжнародних організацій. Із 15 попередньо відібраних проектів переможцями стали три, два з яких були проектами саме з установ Академії. Один із них — у галузі біо- технології — отримав фінансування і зараз пе- ребуває на стадії впровадження. Тобто кошти знайти реально, але потрібно створювати для цього функціональні платформи. Про пошук міжнародного грантового фінан- сування розповідати не буду. Більшість інсти- тутів мають у цьому достатній власний досвід. Крім того, є мережа національних контактних пунктів, які надають консультаційну допомо- гу при поданні проектів на гранти програми «Горизонт-2020». Зазначу лише, що надзви- чайно важливим є обмін досвідом між тими, хто вже успішно отримав грант, і тими, хто тільки збирається це зробити. Наступний напрям, на який ми маємо звер- нути увагу, — це кадрове питання. На сьогодні серед близько 38 тис. працівників НАН Укра- їни молоді вчені становлять трохи більше 2,5 тис. Ще маємо приблизно 2 тис. аспірантів і докторантів. Щороку через вкрай низьке фі- нансування, відсутність соціальних ліфтів, недостатнє забезпечення інфраструктури для проведення досліджень сотні і тисячі молодих мотивованих науковців виїздять за кордон. Чи можна зупинити цей процес? Вочевидь, ні. І насамперед тому, що наука сьогодні — явище глобальне й інтернаціональне. Для того щоб реалізуватися як учений, для переважної біль- шості спеціальностей просто необхідно їздити на стажування за кордон і переймати досвід колег. Однак важливими завданнями для Ака- демії є, по-перше, зменшення цього відпливу кадрів завдяки грамотно побудованій системі заохочень і, по-друге, створення умов для того, щоб науковці були зацікавлені через певний час роботи за кордоном повернутися і знову 56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ працювати на вітчизняну науку. Обидва за- вдання є комплексними. Однак навіть налаго- дження прозорої системи забезпечення служ- бовим житлом, розширення системи грантів та премій для фінансування проектів молодих учених, внесення змін до законодавства, що стосуються підготовки аспірантів і спрямова- ні на його спрощення та адаптацію до світових стандартів, участь у європейських інфраструк- турних програмах (ERIC) для отримання до- ступу до їхніх дослідницьких інфраструктур уже могли б суттєво поліпшити ситуацію. Ще один з аспектів цього питання — це по- пуляризація діяльності вчених НАН України у суспільстві. Адже інтерес до науки виникає ще зі шкільних та студентських років. Останні три роки ради молодих учених НАН України проводять Дні науки — проект з популяриза- ції науки, який охоплює науково-популярні лекції, демонстрації, екскурсії, майстер-класи. Усі охочі мають можливість безпосередньо від- відати більш як десяток наукових установ та музеїв НАН України, дізнатися й побачити на власні очі багато чого цікавого з природничих наук або в царині сучасної української мови та літератури, поспілкуватися з фахівцями з різ- них галузей знань. Восени 2015 р. Дні науки відбулися у Києві, Харкові, Львові, Дніпропе- тровську і зібрали близько 10 тис. відвідувачів. Навіть за ці три роки ми побачили, що інтерес до науки у суспільстві зростає. Чимало відві- дувачів Днів науки потім приходять до Малої академії наук чи стають студентами профіль- них вишів. І, звісно, крім залучення нових ка- дрів, проведення таких заходів є важливим для популяризації науки у суспільстві в цілому, адже їх охоче висвітлюють ЗМІ, разом з дітьми приходять батьки, і це стає своєрідною формою сімейного дозвілля. Однак питання популяри- зації науки та формування позитивного іміджу вчених заслуговує на окреме обговорення і не є предметом моєї доповіді. Третьою важливою для Академії сферою має стати формування сприятливого законо- давчого поля для роботи наукових установ. Це стосується, зокрема, законів та нормативних актів, що регулюють наукову сферу загалом чи її окремі аспекти і таким чином ускладнюють чи спрощують механізм вступу до аспірантури, кваліфікаційні вимоги до захисту дисертацій та обіймання наукових посад. Це стосується також і митного законодавства, процедур закупівлі об- ладнання і реактивів за кордоном та в Україні, податкового законодавства, можливості науко- вих установ відкривати спільні підприємства з приватними компаніями з метою заробляти ко- шти в умовах недофінансування з держбюджету та багатьох інших аспектів наукової діяльності. Створення правового поля має відбуватися та- кож з урахуванням його відповідності світовим практикам і стандартам задля забезпечення ін- теграції української науки до європейського та світового дослідницького простору. Зазначу, що минулого року ініціативна гру- па молодих учених НАН України брала участь у підготовці Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», готувала пропо- зиції до нормативних актів, які МОН України виставляло на громадське обговорення. Не всі пропоновані прогресивні зміни вдалося внести до Закону, однак чимало пропозицій було вра- ховано. Насамкінець хочу підкреслити, що крім ска- заного є ще цілий комплекс нагальних питань, які потребують вирішення. Як показує прак- тика кількох останніх років, для цього необ- хідна інтеграція зусиль керівництва та науко- вої спільноти Академії і, відповідно, змінен- ня принципів організації роботи самої НАН України. Тому маю пропозицію до Загальних зборів зі створення єдиного координаційного органу — Ради реформ НАН України, який забезпечив би координацію зусиль Президії, ініціатив науковців та молодих учених задля підвищення ефективності роботи НАН Укра- їни та вирішення проблем, які стоять перед Академією сьогодні. Шлях еволюції та розви- тку дозволить Академії не лише зберегти себе як провідну наукову організацію в Україні, а й посісти чільне місце серед таких організацій у Європі та світі. Дякую за увагу.

Схожі ресурси