Цивілізаційний проект України: від амбіцій до реальних можливостей

Напередодні 25-ї річниці незалежності України можна констатувати, що подальший розвиток нашої країни значною мірою залежить від її свідомого цивілізаційного вибору, який у статті розглядається як вибір способу життя і цінностей, вибір парадигми і стратегій реалізації власного поступу. Для осмисле...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
Hauptverfasser:	Пирожков, С.І., Хамітов, Н.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Статті та огляди
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104832
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Цивілізаційний проект України: від амбіцій до реальних можливостей / С.І. Пирожков, Н.В. Хамітов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 6. — С. 45-52. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-104832
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1048322016-07-22T03:02:07Z Цивілізаційний проект України: від амбіцій до реальних можливостей Пирожков, С.І. Хамітов, Н.В. Статті та огляди Напередодні 25-ї річниці незалежності України можна констатувати, що подальший розвиток нашої країни значною мірою залежить від її свідомого цивілізаційного вибору, який у статті розглядається як вибір способу життя і цінностей, вибір парадигми і стратегій реалізації власного поступу. Для осмислення проблем цивілізаційного вибору використано методологію метаантропологічного потенціалізму. Наголошено, що продуктивний цивілізаційний вибір України означає створення її цивілізаційного проекту, який передусім має ґрунтуватися на гідній самореалізації людини. Зроблено акцент на ролі в цьому процесі НАН України, яка здатна створювати парадигми цивілізаційних реформ, узагальнювати стратегії, аналізувати футурологічні сценарії розвитку, а також оцінювати потенційні соціогуманітарні небезпеки й ризики на цьому шляху. Накануне 25-й годовщины Независимости Украины можно констатировать, что дальнейшее развитие нашей страны во многом зависит от ее сознательного цивилизационного выбора, который в статье рассматривается как выбор образа жизни и ценностей, выбор парадигмы и стратегии реализации собственного развития. Для осмысления проблем цивилизационного выбора используется методология метаантропологического потенциализма. Отмечается, что продуктивный цивилизационный выбор Украины означает создание ее цивилизационного проекта, который прежде всего должен основываться на достойной самореализации человека. Сделан акцент на роли в этом процессе НАН Украины, которая способна создавать парадигмы цивилизационных реформ, обобщать стратегии, анализировать футурологические сценарии развития, а также оценивать потенциальные социогуманитарные опасности и риски на этом пути. On the eve of the 25th anniversary of Ukraine’s independence it can be stated that the further development of our country largely depends on the conscious civilization-defining choice. The article discusses this choice as an option to define a lifestyle and values, paradigms and strategies to advance one’s own progress. With the aim to comprehend the problems of civilization-defining choice the methodology of meta-anthropological potentialism is used. It is stressed that the efficient civilization-defining choice of Ukraine means the creation of a civilization project, which is primarily based on a decent self-realization of a person. An emphasis is laid upon the role of the National Academy of Sciences of Ukraine in the relevant process, since NAS is able to create paradigms for civilization reforms, generalize strategies, perform analysis of futurological development scenarios and evaluate potential socio-humanitarian hazards and risks. 2016 Article Цивілізаційний проект України: від амбіцій до реальних можливостей / С.І. Пирожков, Н.В. Хамітов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 6. — С. 45-52. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104832 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Пирожков, С.І. Хамітов, Н.В. Цивілізаційний проект України: від амбіцій до реальних можливостей Вісник НАН України
description	Напередодні 25-ї річниці незалежності України можна констатувати, що подальший розвиток нашої країни значною мірою залежить від її свідомого цивілізаційного вибору, який у статті розглядається як вибір способу життя і цінностей, вибір парадигми і стратегій реалізації власного поступу. Для осмислення проблем цивілізаційного вибору використано методологію метаантропологічного потенціалізму. Наголошено, що продуктивний цивілізаційний вибір України означає створення її цивілізаційного проекту, який передусім має ґрунтуватися на гідній самореалізації людини. Зроблено акцент на ролі в цьому процесі НАН України, яка здатна створювати парадигми цивілізаційних реформ, узагальнювати стратегії, аналізувати футурологічні сценарії розвитку, а також оцінювати потенційні соціогуманітарні небезпеки й ризики на цьому шляху.
format	Article
author	Пирожков, С.І. Хамітов, Н.В.
author_facet	Пирожков, С.І. Хамітов, Н.В.
author_sort	Пирожков, С.І.
title	Цивілізаційний проект України: від амбіцій до реальних можливостей
title_short	Цивілізаційний проект України: від амбіцій до реальних можливостей
title_full	Цивілізаційний проект України: від амбіцій до реальних можливостей
title_fullStr	Цивілізаційний проект України: від амбіцій до реальних можливостей
title_full_unstemmed	Цивілізаційний проект України: від амбіцій до реальних можливостей
title_sort	цивілізаційний проект україни: від амбіцій до реальних можливостей
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Статті та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104832
citation_txt	Цивілізаційний проект України: від амбіцій до реальних можливостей / С.І. Пирожков, Н.В. Хамітов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 6. — С. 45-52. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT pirožkovsí civílízacíjnijproektukraínivídambícíjdorealʹnihmožlivostej AT hamítovnv civílízacíjnijproektukraínivídambícíjdorealʹnihmožlivostej
first_indexed	2025-07-07T15:56:36Z
last_indexed	2025-07-07T15:56:36Z
_version_	1837004275303055360
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 6 45 ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ УКРАЇНИ: ВІД АМБІЦІЙ ДО РЕАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ Напередодні 25-ї річниці незалежності України можна констатувати, що подальший розвиток нашої країни значною мірою залежить від її свідомого цивілізаційного вибору, який у статті розглядається як вибір способу життя і цінностей, вибір парадигми і стратегій реалізації власного по- ступу. Для осмислення проблем цивілізаційного вибору використано мето- дологію метаантропологічного потенціалізму. Наголошено, що продуктив- ний цивілізаційний вибір України означає створення її цивілізаційного проекту, який передусім має ґрунтуватися на гідній самореалізації люди- ни. Зроблено акцент на ролі в цьому процесі НАН України, яка здатна створювати парадигми цивілізаційних реформ, узагальнювати стратегії, аналізувати футурологічні сценарії розвитку, а також оцінювати потен- ційні соціогуманітарні небезпеки й ризики на цьому шляху. Ключові слова: цивілізаційний вибір, метаантропологічний потенціа- лізм, самореалізація людини. Питання методології: метаантропологічний потенціалізм У 2016 році Україна відзначає 25-ту річницю своєї незалежнос- ті, і це дає підстави говорити про доленосні питання нашого сус- пільного розвитку. На Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року переважна більшість населення України висловила- ся за незалежний розвиток держави, сподіваючись на швидке досягнення заможного рівня життя на рівні країн Європей- ського Союзу. Однак реалії виявилися зовсім іншими, що дало підстави деяким політологам визначити період незалежності як кризовий розвиток України, який не наближає її до світової цивілізації, а навпаки, відкидає на периферію світових маргі- нальних процесів. Тому подальший розвиток України значною мірою залежить від її cвідомого цивілізаційного вибору. У масовій свідомості такий вибір асоціюється з обранням геополітичного регіону, блоку чи союзу країн, куди має увійти Україна. Проте цивілізаційний вибір країни як суб’єкта світо- вої історії є передусім вибором способу життя і цінностей, які є продуктивними для розвитку країни та її громадян на тому чи ПИРОЖКОВ Сергій Іванович — академік НАН України, доктор економічних наук, професор, віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України СТАТТІ СТАТТІ ТА ОГЛЯДИТА ОГЛЯДИ doi: 10.15407/visn2016.06.045 ХАМІТОВ Назіп Віленович — доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 46 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ іншому етапі її державного становлення. Вже на цій основі обираються зовнішньополітич- ні партнери, союзи, блоки тощо. Тому цивілі- заційний вибір — це значною мірою вибір не місця у світі, а парадигми і стратегій реалізації власного поступу у світі, що можна трактувати як реальну національну ідею. У чому ж полягає значущість і актуаль- ність концепту «цивілізаційний вибір» на су- часному етапі розвитку України? Чи можна замінити поняття «цивілізаційний вибір» на «цивілізаційну перспективу» чи «цивілізацій- ний розвиток»? Відповідаючи на ці запитання, слід виходити з того, що саме вибір будь-якого суб’єкта (як індивідуального, так і колектив- ного) є необхідною умовою переходу від його потенціального стану до актуального, умовою його дійсної суб’єктності. Без здійснення вибору відбувається втрата суб’єктності країни, що замикає її в минулому і викреслює з числа можливих лідерів цивілі- заційного поступу. Інша справа, що вибір кра- їни може здійснюватися під тиском зовнішніх геополітичних суб’єктів (гравців); це також означає втрату країною суб’єктності, а отже, можливостей реалізації власного потенціалу. Для осмислення проблем цивілізаційного вибору України евристично продуктивним видається використання таких методологій соціогуманітарного знання, як потенціалізм і метаантропологія, більше того, важливо пока- зати можливості їх синтезу. Передусім окрес- лимо сутність і методологічні можливості кож- ної з них. Під потенціалізмом у цьому контексті ми розуміємо напрям розвитку сучасної науки, «головним принципом якого є оцінка багато- манітних можливостей, які закладені в тій чи іншій системі і які при відповідних умовах можуть бути реалізовані» [1]. Потенціалізм на «відміну від калейдоскопізму, який спирається на аналіз можливостей, що відбулися,… перед- бачає вивчення більш широкого діапазону пе- редумов, що визначають розвиток конкретного процесу чи системи» [1]. Потенціалізм означає необхідність аналізу того чи іншого соціально- го феномену в категоріях можливості та дій- сності. Звідси правомірність використання по- няття «потенціал», що відображує різні аспек- ти саморуху внутрішніх елементів конкретної системи від можливості до дійсності» [1]. Отже, потенціалізм дає нам можливість збагнути розвиток тієї чи іншої країни в дина- міці, визначити її реальні, а не ілюзорні, утопіч- ні амбіції та можливості. Місце метаантропології в соціогуманітар- ному знанні може бути осмислене у двох фун- даментальних виявах: 1) як метатеорії наук про людину, її буття в культурі та соціумі, що інтегрує результати одночасного розвитку цих сфер; 2) філософії розвитку людини. У резуль- таті «філософська антропологія як метаантро- пологія може бути осмислена у широкому та строгому сенсі, що виражає специфічну подво- єність її завдань» [2]. Метаантропологія, як напрям української філософії, має інтегрально-методологічне зна- чення для сучасного соціогуманітарного знання як проект, оснований на розподілі людського буття «на буденний, граничний і метагранич- ний виміри, яким відповідають буденний, осо- бистісний та філософський типи світогляду. Буденне буття людини формується волею до самозбереження й продовження роду, граничне, з одного боку, волею до влади, з іншого — волею до пізнання і творчості, метаграничне — волею до любові, свободи і толерантності» [3, 4]. Такий підхід продовжує філософські пошуки класика філософської антропології М. Шелера [5] і класика філософії персоналізму М. Бер- дяєва [6]. У сучасній українській філософії ме- таантропологія є однією з тенденцій розвитку Київської світоглядно-антропологічної школи, започаткованої академіком В. Шинкаруком. Важливо усвідомити, що метаантропологія у строгому та широкому сенсі не може бути жорстко поділеною на дві протилежні цари- ни — вони зумовлюють одна одну. Лише як метатеорія соціогуманітарного знання мета- антропологія може бути філософією розвитку людини, яка здатна до інтегруючої функції в гуманітарних науках. Поєднання потенціалізму і метаантропології як методологічних стратегій розвитку системи ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 6 47 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ підсилює можливості кожної з них. Потенціа- лізм набуває світоглядно-ціннісного вектора, а метаантропологія долає відстороненість від реалій іманентних процесів розвитку людини і суспільства. Отже, маємо метаантропологічний потен- ціалізм — методологію розвитку життєвого потенціалу людини, нації, людства від буден- них до вищих граничних та метаграничних проявів. Під життєвим потенціалом у широкому сен- сі можна розуміти цілісність головних можли- востей людини — і тілесних, і душевних, і духо- вних. Метою будь-якої відкритої й гуманістич- ної соціальної системи є розкриття життєвого потенціалу людини, її самореалізації як умови становлення суспільства. Усвідомлення цього дає можливість розуміти метаантропологіч- ний потенціалізм не просто як основополож- ну стратегію соціогуманітарних теорій, а й як практичну парадигму розвитку країни. У цій методології доцільно використовува- ти передусім такий напрям метаантропології, як соціальна метаантропологія. У межах цього напряму тріадична методологія метаантропо- логії (буденне, граничне, метаграничне буття людини) застосовується не до людини як не- повторної екзистенції та особистості, а «до сус- пільства, а також до людини в контексті сус- пільства» [7]. Якщо йдеться про самостійний і свідомий вибір шляху розвитку в координатах метаан- тропологічного потенціалізму в тріаді «буден- не, граничне, метаграничне», категорію «бу- денне» варто замінити на категорію «наявне». На цій основі маємо такі принципи (етапи реа- лізації) цієї методології в осмисленні потенцій тієї чи іншої соціальної системи й людини у цій системі: 1. Аналіз параметрів наявного буття тієї чи іншої соціальної системи і людини в цій систе- мі, а також осмислення їх потенційних можли- востей. 2. Побудова проекту метаграничного (по- замежного) буття соціальної системи, який принципово виходить за межі наявного, але відображує його потенції. 3. Оформлення цілісної стратегії досягнен- ня проекту метаграничного (позамежного) буття соціальної системи через перехід потен- ціального в актуальне, можливого в дійсне, що передбачає граничне буття цієї системи. Відповісти на питання, які потенції соці- альної системи і людини в ній можуть бути реальними, а які — утопічними, можна лише завдяки ґрунтовному компаративному аналі- зу результатів першого й другого теоретичних етапів. Цей компаративний аналіз має бути концептуально скерований категоріями «мож- ливість — дійсність», «потенціальне — акту- альне», «суще — належне». При цьому саме пара «наявне — метагранич- не (позамежне)» дає можливість усвідомити світоглядно-ціннісний, людиновимірний вектор трансформації потенцій у реальність, створивши такий проект і образ оновлення буття людини в суспільстві, який дозволить витримати всі гра- ничні випробування на шляху їх втілення. Отже, цивілізаційний вибір у будь-якій со- ціальній системі означає не лише зміну її пара- метрів як соціальної системи, а й трансформа- цію буття людини. Звідси — актуальність ме- тодології метаантропологічного потенціалізму для осмислення саме цивілізаційного вибору, розуміння його логіки і ризиків. Метаантропо- логічний потенціалізм відкриває можливість актуалізації змін способу життя і цінностей людини, а відтак, її буттєвих основ. Разом з тим, застосування цієї методології дає можли- вість усвідомити, що не можна відривати лю- дину «як від природно-біологічної передісто- рії…, так і від своєрідної внутрішньої природи людської індивідуальності, незалежного само- пізнання» [8]. Людина не є іграшкою в руках політиків, політтехнологів і «соціальних ін- женерів», будь-які продуктивні цивілізаційні зміни у соціальному вимірі сьогодні можливі лише за умов вільної і творчої самореалізації особистості. Цілком очевидно, що «нові гори- зонти відкриваються перед тими країнами, чий суспільний устрій виявиться здатним макси- мальною мірою забезпечити, з одного боку, ре- алізацію творчого потенціалу своїх громадян, а з іншого — задоволення їхніх потреб» [8]. 48 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ При цьому ми повинні усвідомлювати, що цивілізаційний вибір зовсім по-різному відбу- вається в тоталітарному, авторитарному і від- критому суспільстві. У тоталітарному соціумі його робить вождь, який окреслює контури майбутнього, а оточення вождя розробляє стра- тегії оволодіння майбутнім і визначає межі гра- ничного напруження людини на цьому шляху. В авторитарному соціумі, наприклад у соціумі олігархічного неофеодалізму ХХІ ст., маємо те саме з урахуванням можливості несистемних компромісів з опозицією. У відкритому сус- пільстві цивілізаційний вибір є результатом широких суспільних дискусій і консенсусу по- літичних еліт і народу. Умови і параметри продуктивного цивілізаційного вибору Будь-яка країна здійснює цивілізаційний вибір як суб’єкт, а не об’єкт, тільки створюючи і реалізуючи власні стратегії розвитку. Саме наявність стратегій розвитку, які не залежать від зміни політичних еліт, робить країну суб’єктом геополітики. Цивілізаційний вибір як вибір лише геополітичного місця у світі не- минуче перетворює країну на об’єкт геополіти- ки, що призводить до втрати реальної незалеж- ності і суверенітету. Слід також усвідомлювати, що продуктив- ний цивілізаційний вибір можливий лише за умови реальної консолідації народу країни. Від- повідальність за цивілізаційний вибір повинні брати на себе не лише уряд, політики, державні й суспільні діячі, а й більшість громадян. Саме тоді цивілізаційний вибір буде не просто набо- ром гасел та імітацією реформ, а стане дійсним рухом реформування країни, що змінює спосіб життя на основі обраних цінностей. Конструктивний цивілізаційний вибір здій- снюється лише за умови консенсусу, а не тіль- ки компромісу політичних партій і груп, які активно задіяні у суспільному житті й пред- ставляють різні соціальні групи та регіони країни. Політичні партії, групи та їх лідери повинні бути у стані обопільної довіри і пу- блічно проявляти не взаємні чвари, прагнучи набути рейтингу через приниження опонента, а уособ лювати здатність довіряти і входити у стан співтворчості, що актуалізуватиме довіру народу до політиків і влади загалом. Досвід людства знову і знову підтверджує, що цивілізаційний вибір стає по-справжньому продуктивним лише за умови взаємодії полі- тичної еліти з елітою інтелектуальною — пе- редусім з експертним середовищем морально й фахово авторитетних науковців, які здатні створити і критично проаналізувати різні мо- делі цивілізаційного вибору країни та окрес- лити стратегії їх досягнення. Не можна не визнати, що цивілізаційний вибір країни не повинен вступати у супереч- ність з архетипами її культури й особливостя- ми ментальності її громадян. Кожна культура має здійснити свою, закладену в її глибинних основах місію збагачення загальнолюдської культури. По-справжньому продуктивний цивіліза- ційний вибір має бути глибинно осмисленим у суспільстві і відбуватися на основі світогляд- них трансформацій. Ці трансформації не мо- жуть нав’язуватися або укорінюватися внаслі- док маніпуляцій, оскільки це призводитиме до рецидивів утопічної свідомості. Усі світоглядні зміни мають бути результатом публічного діа- логу, який модерують моральні авторитети з числа наукової, художньої та релігійної спіль- ноти. Отже, здійснення продуктивного цивіліза- ційного вибору України означає створення її цивілізаційного проекту — образу майбутньо- го, який породжує стратегію вільної, гідної та ефективної реалізації у світі, в процесі якої культурна самобутність поєднується з найсу- часнішими технологічними досягненнями ци- вілізаційного поступу. Цивілізаційний проект України: основні риси і контури Виходячи з фундаментальних положень Кон- ституції України та ментальності її народу, цивілізаційний вибір нашої країни — це вибір такого способу життя, в якому людина, її пра- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 6 49 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ ва, свобода і гідність є вищою цінністю суспіль- ства, і не лише декларованою, а реальною, за- кріпленою у законодавчих актах і підтвердже- ною практичною поведінкою громадян. Це відповідає глибинним архетипам укра- їнської культури, яка завжди була людино- центричною. Тому принципово необхідним є парадигмальний поворот від соціоцентризму радянської й пострадянської доби до людино- центризму — і в гуманітарному знанні, і в житті політикуму та суспільства. Саме у такий спосіб можна подолати залишки тоталітарного мис- лення і буття, в яких людина, її життя та гідність приносяться у жертву державі й партії влади. Це означає становлення реального громадянського суспільства, подолання антагонізму влади та опозиції в українському політикумі, усунення суперечності між «писаними» законами і за- конами «неписаними», які виражають реальні традиції та тенденції суспільства. Отже, саме людиноцентризм повинен стати основою продуктивного розвитку українського суспільства. Окреслимо цивілізаційні контури такого суспільства. Передусім це суспільство довіри та соціаль- ного й політичного партнерства. Це означає актуалізовану соціальну емпатію і, одночасно, відповідальність особистостей на всіх соці- альних рівнях. Суспільство партнерства — це суспільство взаємодії соціальних груп, народу і влади на основі спільних цінностей, які акту- алізуються інтелектуальною елітою. Це сус- пільство партнерства політичних партій і груп, для яких гідне майбутнє країни є важливішим за корпоративні інтереси і які, відповідно, здатні до консенсусу. На практиці це означає суспільну відповідальність правлячого класу і відкритість влади, а також розгортання діалогу між політичною та інтелектуальною елітами. Це також соціум збалансованої взаємодії правової держави й громадянського суспіль- ства. Лише правова держава здатна подолати соціальний інфантилізм, стимулюючи відпові- дальну активність громадян, що відкриває мож- ливість органічного розгортання громадянсько- го суспільства як простору соціальних ініціатив громадян та інституцій. Слід усвідомлювати, що розвиток громадянського суспільства неод- мінно потребує актуалізації середнього класу як його надійного каталізатора. Важливою складовою цивілізаційного про- екту України є гендерна рівність і гендерне партнерство. Жінка в Україні завжди віді- гравала надзвичайно значну соціальну роль, і посилення її участі у новому цивілізаційному проекті потрібне не лише для звіту перед між- народними партнерами України. У своєму цивілізаційному проекті Україна не може не виступати як інноваційно-ін фор- маційне суспільство. Сучасна цивілізація є наукомісткою і потребує постійних інновацій, тому слід усвідомлювати, що креативна осо- бистість є головною цінністю сучасного сус- пільства. Сучасна інформаційна цивілізація в Україні постає як IT-цивілізація — цивілізація інноваційних інформаційних технологій у на- уці, освіті, економіці, політиці, екології. Специфікою цивілізаційного проекту саме України у цій царині можуть бути гуманітар- ні й соціокультурні інформаційні технології, в яких відбуваються трансформації як освіти і культури, так і людини в освіті та культурі. Втілення в життя таких технологій передбачає інноваційні підходи у розробленні та викорис- танні штучного інтелекту. Надзвичайно плід- ною може бути актуалізація в гуманітарних і соціокультурних інформаційних технологіях світоглядної толерантності як фундаменталь- ної риси української культури. Цивілізаційний проект України не може не мати своєю складовою суспільство, в якому людина гідно самореалізується. Це передусім передбачає надання рівних умов для здобуття освіти та справедливу й ефективну дію «со- ціальних ліфтів». Для цього потрібна відпо- відна атмосфера в суспільстві, що актуалізує духовно-культурний вимір цивілізаційного проекту України. Йдеться насамперед про сус- пільство толерантності й діалогу, в якому циві- лізаційний розвиток України має відповідати архетипам культури і ментальним особливос- тям людей, що в ній живуть. Це означає розви- ток здатності до аргументованого спілкування та світоглядних консенсусів. 50 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Небезпеки, виклики та ризики на шляху оновлення цивілізаційного проекту України Цивілізаційний проект України оновлюється в умовах надзвичайно складної геополітичної ситуації у світі та кризового розвитку всереди- ні країни. Складність ситуації зумовлена пере- дусім цивілізаційним конфліктом з Росією та цивілізаційною розколотістю української елі- ти. Як і 25 років тому, сьогодні в Україні мож- на виділити дві елітні політичні групи: «одна сформована з числа колишніх керівних праців- ників, багато хто з яких і сьогодні причетний до управлінської діяльності, інша — рекрутована з більш або менш активних противників попе- реднього режиму. Остання включає як діячів, що переслідувалися в радянські часи, так і тих, хто активно співробітничав з радянською вла- дою, але на певному етапі змінив позицію» [9]. При цьому все більше розвивається третя група молодих політиків, світоглядне форму- вання яких відбулося за часів незалежної Укра- їни, але які при цьому тяжіють або до першої, або до другої групи, адже в умовах функціону- вання олігархічного неофеодалізму «омоло- дження» політики йде під достатньо жорстким патронатом. З іншого боку, можна говорити про формування по-справжньому незалежних від радянського і пострадянського минулого політиків, які репрезентують риси і контури нового цивілізаційного проекту України. Якщо перша група і сьогодні є переважно проросійською, а друга — антиросійською, то третя є насправді проукраїнською, і саме навко- ло неї має будуватися консенсус політикуму України, у тому числі й тих політичних груп, що поділяються за територіальною належніс- тю: східноукраїнські, які «мають більш проро- сійські настрої, і західноукраїнські — переваж- но орієнтовані на Захід» [9]. Зрозуміло, що цивілізаційний конфлікт з Росією повинен стати цивілізаційним змаган- ням, «важливим критерієм якого виступати- ме життєвий рівень населення» [9]. Цілком очевидно, що як і на початку періоду незалеж- ності України, так і зараз «від перебігу цього змагання значною мірою залежатиме доля України, адже незалежність колишньої респу- бліки Союзу РСР частиною населення була підтримана з економічних міркувань, з надією на підвищення життєвого рівня в Українській державі. Програш тут може призвести до важ- ких політичних наслідків» [8]. Україна і Росія «повинні йти осібними шляхами, хоч і до од- нієї мети — до демократичного ринкового сус- пільства» [9]. При цьому надзвичайно важливо «здій- снювати економічні й усі інші перетворення з найменшими втратами для населення» [9]. Очевидно також, що цивілізаційні трансфор- мації, які сьогодні, як і два десятиліття тому, є передусім ринковими трансформаціями, «важливо проводити відповідно до історич- них традицій українського народу, врахову- ючи конкретні умови і можливості, оскільки абстрактної моделі ринку не існує, він завжди конкретний» [9]. Отже, слід розуміти, що продуктивний ци- вілізаційний проект України — це не проект цивілізації ксенофобії, цивілізації буфера, а проект цивілізації гуманістичних інновацій. Це проект цивілізації гідної самореалізації люди- ни. Гаслом цього проекту повинно стати: «гід- на самореалізація людини — успішна країна». Втілення такого проекту в життя — фундамен- тальна умова забезпечення національної без- пеки і самого існування України як незалежної держави. Слід усвідомлювати, що здійснення циві- лізаційного проекту України як суб’єкта, а не об’єкта історії полягає у системній взаємодії з тими міжнародними партнерами, які сприй- мають свободу та гідність людини як фунда- ментальну цінність. Надзвичайно важливим є здоровий прагматизм та поміркованість у зовнішній політиці задля недопущення нових економічних, політичних і тим більше зброй- них конфліктів, які віддалятимуть Україну від цивілізованого світу. Неприпустимим є будь- який радикалізм і, тим більше, екстремізм як у внутрішній, так і у зовнішній політиці. Цивілізаційний проект будь-якої країни в сучасному глобалізованому світі має будува- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 6 51 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ тися на основі взаємної значущості, а відтак, взаємодії, поєднання й конвергенції ціннос- тей культур та ментальностей цієї країни та її партнерів. Цей процес повинен бути цілком органічним і водночас цілеспрямованим, він має відбуватися на основі відкритого діалогу. Є виражені небезпеки та ризики на шляху до діалогу і конвергенції світоглядних цінностей будь-якої культури й ментальності з культу- рами і ментальностями цивілізаційно більш «потужних» геополітичних партнерів. Слід усвідомлювати, що є межа, за якою трансфор- мації ідентичності стають її деформаціями, що призводить до глибинного «травмування» культури і ментальності, спотворюючи її циві- лізаційний проект. Усвідомлення взаємної значущості світо- глядних цінностей і продуктивності їх синтези є умовою плідної взаємодії України та її геопо- літичних партнерів. Усе сказане вище актуалізує роль і значен- ня Національної академії наук України, яка здатна на основі суспільних запитів створюва- ти парадигми цивілізаційних реформ, а також оцінювати гуманітарні небезпеки й ризики на цьому шляху, здійснюючи креативне узагаль- нення стратегій та футурологічних сценаріїв розвитку України. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Pyrozhkov S.I. Labour potential in the demographic dimension. (Kyiv: Naukova Dumka, 1992). P. 9. [Пирожков С.И. Трудовой потенциал в демографическом измерении. К.: Наук. думка, 1992. С. 9]. 2. Khamitov N.V. In: Philosophy of man as a way of humanity and dignity in liminary being of society: philosophical an- thropology approach as meta-anthropology. (Kyiv, 2016). P. 6. [Хамітов Н. Філософська антропологія як метаантропологія: метатеорія гуманітарних наук і філософія антропо- трансценденції. В кн.: Філософія людини як шлях гуманізму та гідності у граничному бутті суспільства: підхід філософської антропології як метаантропології. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2016. С. 6—30]. 3. Khamitov N.V. Philosophy: existence, man, world. From metaphysics to meta-anthropology. (Kyiv: KNT, 2016). [Хамитов Н. Философия: бытие, человек, мир. От метафизики к метаантропологии. (3-е изд.). К.: КНТ, 2016]. 4. Khamitov N.V. Meta-anthropology. In: Philosophical anthropology: dictionary. (Kyiv: KNT, 2016). P. 207. [Хамитов Н. Метаантропология. В кн.: Философская антропология: словарь. (3-е изд.). К.: КНТ, 2016. С. 207— 212]. 5. Scheler M. Philosophische Weltanschauung. In: Gesammelte Werke. Bd. 9. (Bern/München: Francke-Verlag, 1979). S. 73. [Шелер М. Философское мировоззрение. В кн.: Избранные произведения. М.: Гнозис, 1994. С. 3—15]. 6. Berdyaev N. The Destiny of Man. (N.Y.: Harper, 1960). [Бердяев Н.А. О назначении человека. М.: Республика, 1993]. 7. Krylova S. Beauty of the human being: Personality. Family. Society (socio-philosophical analysis). (Nizhyn: Aspekt- Poligraf, 2011). P. 81. [Крилова С. Краса людини: особистість, сім’я, суспільство (соціально-філософський аналіз). Ніжин: Аспект- Поліграф, 2011. С. 81]. 8. Pyrozhkov S.I. Philosophical and Sociological Thought (Filosofska i sotsiologichna dumka). 1991. (7): 66. [in Ukrai- nian]. [Пирожков С.І. Образ людини і трудовий потенціал населення. Філософська і соціологічна думка. 1991. № 7. С. 66—81]. 9. Pyrozhkov S.I. In: Ukraine and Russia in the International Relations System: Strategic Prospects. (Kyiv, 2001). [Пирожков С.І. Україна у геополітичному вимірі (Передмова). В кн.: Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива. К.: НІПМБ, 2001. С. 20—22]. 52 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ С.И. Пирожков 1, Н.В. Хамитов 2 1 Президиум Национальной академии наук Украины (Kиев) 2 Институт философии им. Г.С. Сковороды НАН Украины (Kиев) ЦИВИЛИЗАЦИОННЫЙ ПРОЕКТ УКРАИНЫ: ОТ АМБИЦИЙ К РЕАЛЬНЫМ ВОЗМОЖНОСТЯМ Накануне 25-й годовщины Независимости Украины можно констатировать, что дальнейшее развитие нашей страны во многом зависит от ее сознательного цивилизационного выбора, который в статье рассматривается как выбор образа жизни и ценностей, выбор парадигмы и стратегии реализации собственного развития. Для осмыс- ления проблем цивилизационного выбора используется методология метаантропологического потенциализма. Отмечается, что продуктивный цивилизационный выбор Украины означает создание ее цивилизационного про- екта, который прежде всего должен основываться на достойной самореализации человека. Сделан акцент на роли в этом процессе НАН Украины, которая способна создавать парадигмы цивилизационных реформ, обобщать стратегии, анализировать футурологические сценарии развития, а также оценивать потенциальные социогумани- тарные опасности и риски на этом пути. Ключевые слова: цивилизационный выбор, метаантропологический потенциализм, самореализация человека. S.I. Pyrozhkov 1, N.V. Khamitov 2 1 Presidium of National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv) 2 Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv) CIVILIZATION PROJECT OF UKRAINE: FROM AMBITIONS TO REAL OPPORTUNITIES On the eve of the 25th anniversary of Ukraine’s independence it can be stated that the further development of our country largely depends on the conscious civilization-defining choice. The article discusses this choice as an option to define a lifestyle and values, paradigms and strategies to advance one’s own progress. With the aim to comprehend the problems of civilization-defining choice the methodology of meta-anthropological potentialism is used. It is stressed that the effi- cient civilization-defining choice of Ukraine means the creation of a civilization project, which is primarily based on a decent self-realization of a person. An emphasis is laid upon the role of the National Academy of Sciences of Ukraine in the relevant process, since NAS is able to create paradigms for civilization reforms, generalize strategies, perform analysis of futurological development scenarios and evaluate potential socio-humanitarian hazards and risks. Keywords: civilization-defining choice, meta-anthropological potentialism, self-realization of a person.

Цивілізаційний проект України: від амбіцій до реальних можливостей

Institution

Ähnliche Einträge