Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора)
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
Назва видання: | Український історичний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106207 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) / В.А. Смолій // Український історичний журнал. — 2012. — № 5. — С. 4-5. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-106207 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1062072016-09-22T03:02:43Z Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) Смолій, В.А. Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, реалізація 2012 Article Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) / В.А. Смолій // Український історичний журнал. — 2012. — № 5. — С. 4-5. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106207 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, реалізація Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, реалізація |
spellingShingle |
Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, реалізація Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, реалізація Смолій, В.А. Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) Український історичний журнал |
format |
Article |
author |
Смолій, В.А. |
author_facet |
Смолій, В.А. |
author_sort |
Смолій, В.А. |
title |
Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) |
title_short |
Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) |
title_full |
Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) |
title_fullStr |
Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) |
title_full_unstemmed |
Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) |
title_sort |
лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, реалізація |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106207 |
citation_txt |
Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) / В.А. Смолій // Український історичний журнал. — 2012. — № 5. — С. 4-5. — укр. |
series |
Український історичний журнал |
work_keys_str_mv |
AT smolíjva laboratoríâukraínsʹkogonarativuvstupneslovogolovnogonaukovogoredaktora |
first_indexed |
2025-07-07T18:06:55Z |
last_indexed |
2025-07-07T18:06:55Z |
_version_ |
1837012474829733888 |
fulltext |
Укр.іст.журн. – 2012. – №5
СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ҐРАНД-НАРАТИВ:
ПІДХОДИ, КОНЦЕПЦІЇ, РЕАЛІЗАЦІЯ
ЛАборАторІЯ УКрАЇнсьКоГо нАрАтИВУ
(вступне слово головного наукового редактора)
Питання про те, як писати та репрезентувати історію, хвилювали інтелек-
туалів щонайменше від доби античності. Відтак уже на зорі історієписання на-
родилися конкуруючі способи й образи представлення минувшини – описово-
пояснювальний та прагматично-утилітарний. Нині ж ідеться про величезну
версіальність способів її репрезентації й конструювання, що спираються на ба-
гатоманітні дослідницькі стратегії.
Сьогодні очевидно, що кожна з національних варіацій європейського історіє-
писання має свою структуру віх і пластів минувшини, зрештою самобутню логі-
ку сюжетів, дослідницьких підходів та проблем. Власною неповторною паліт рою
вирізняється й українська історіографія, котра визначається багатьма обстави-
нами та контекстами представлення нашого минулого: соціокультурними роз-
ривами, включенням інших етнокультурних елементів, належністю етнічних
земель до різних цивілізаційних комплексів та держав, геополітичним стано-
вищем, інтенсивністю й тривалістю модернізаційних хвиль (індустріального,
культурного, політичного оновлення та реформування), самобутнім механізмом
спадкоємності, себто побутуванням відмінних, інколи контраверсійних, тради-
цій, їх перехрещуванням, змаганням або взаємодоповненням.
Від початку 1990-х рр. в українській історіографії точаться жваві диску-
сії щодо теоретичних і методологічних засад конструювання національної іс-
торії, різноманітних концепцій її висвітлення, витлумачення та репрезентації.
Загалом ідеться про цілу низку наративів із вітчизняної минувшини з різним
рівнем систематичності та повноти просторово-хронологічного охоплення, від-
мінними концептуальними підходами і стратегіями представлення, функціо-
нального призначення й адресної спрямованості, видової та жанрової належ-
ності, що з’явилися впродовж 1990–2000-х рр. Так чи інакше, до сучасного
українського історієписання ввійшло чимало текстів, котрі продукують новітнє
прочитання й переосмислення національного минулого.
Утім, незважаючи на таке велике розмаїття текстів, проблеми, пов’язані з
конструюванням і репрезентацією вітчизняної історії, насамперед із перспек-
тиви європейського та світового історичного процесів, залишаються надзви-
чайно гострими й актуальними, вони продовжують циркулювати в академіч-
ному середовищі протягом двох останніх десятиліть. Приміром, дискутуються
питання про співвідношення соціокультурних імпульсів, розриви і континуїтет
Укр.іст.журн. – 2012. – №5
Сучасний український ґ’ранд-наратив: підходи, концепції, реалізація 5
в українській минувшині, її лінійне, нелінійне та гілчасте представлення, темпи
й інтенсивність історичного руху, регіонально-просторову, етнокультурну кон-
фігурацію, тектонічні розлами та вузлові перетини, або точки біфуркації, піз-
навальні можливості мікро- й макропідходів, побутування культурно-антропо-
логічних, цивілізаційних і сцієнтичних образів минулого, етноцентризм та
мультикультуралізм і т.п. Вочевидь, перелік викликів, масштабних проблем,
прихованих та очевидних суперечностей можемо істотно розширити і поглиби-
ти, проте їх плідне та всебічне обговорення потребує відповідної конкретизації,
точніше певного формату висвітлення та представлення.
Передусім зауважимо, що дієздатність будь-якої теорії, концепції або гіпо-
тези, котра претендує на пояснення минулого, значною мірою спирається на
дослідницький інструментарій, завдяки якому отримуються, формулюються та
репрезентуються результати наукових досліджень. В історичній науці пробле-
ма методів здебільшого пов’язана з прочитанням і витлумаченням джерельних
комплексів, а за великим рахунком – із творенням відповідних текстів, що про-
понують певну конструкцію минулого.
Цей дослідницький рефрен має й безпосередню практичну спрямованість,
а саме – опрацювання методологічних та теоретичних засад концепції багато-
томної синтетичної історії нашої країни. В Інституті історії України НАНУ вже
протягом кількох років ведеться попередня робота з підготовки такого велико-
го академічного проекту. Робоча група провідних науковців напрацювала низ-
ку текстів, розробок, проспектів з обсягу як окремих історичних епох, так і всієї
української минувшини.
На нашу думку, дослідницькі практики, започатковані в інституті, потребу-
ють постійного «експериментального майданчика» для первісного опрацювання
й обговорення висунутих концептуальних пропозицій, публікації різноманітних
розвідок з інформаційного та методологічного супроводу зазначеного академіч-
ного проекту. Саме такою своєрідною фаховою майстернею й має стати нова руб-
рика журналу – «Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, ре-
алізація». У цьому відділі часопису плануємо публікувати як історіографічні
та наукознавчі огляди, так і студії про різноманітні теорії, схеми, концепції й
візії з української історії, її окремих епох, а також розвідки, присвячені аналізу
пізнавальних можливостей, оригінальності й конструктивності запропонованих
концептів та дослідницького інструментарію тощо. Сподіваємося, що «експери-
ментальний» чи «лабораторний» формат рубрики надасть цьому академічному
проекту динамічності й альтернативності як щодо можливих авторських візій,
присвячених конструкції багатотомної історії, так і стосовно окреслення її мето-
дологічних та теоретичних засад.
Академік НАНУ В.А.Смолій
|