Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора)

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Смолій, В.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2012
Назва видання:Український історичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106207
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) / В.А. Смолій // Український історичний журнал. — 2012. — № 5. — С. 4-5. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-106207
record_format dspace
spelling irk-123456789-1062072016-09-22T03:02:43Z Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) Смолій, В.А. Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, реалізація 2012 Article Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) / В.А. Смолій // Український історичний журнал. — 2012. — № 5. — С. 4-5. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106207 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, реалізація
Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, реалізація
spellingShingle Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, реалізація
Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, реалізація
Смолій, В.А.
Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора)
Український історичний журнал
format Article
author Смолій, В.А.
author_facet Смолій, В.А.
author_sort Смолій, В.А.
title Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора)
title_short Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора)
title_full Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора)
title_fullStr Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора)
title_full_unstemmed Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора)
title_sort лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора)
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2012
topic_facet Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, реалізація
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106207
citation_txt Лабораторія українського наративу (вступне слово головного наукового редактора) / В.А. Смолій // Український історичний журнал. — 2012. — № 5. — С. 4-5. — укр.
series Український історичний журнал
work_keys_str_mv AT smolíjva laboratoríâukraínsʹkogonarativuvstupneslovogolovnogonaukovogoredaktora
first_indexed 2025-07-07T18:06:55Z
last_indexed 2025-07-07T18:06:55Z
_version_ 1837012474829733888
fulltext Укр.іст.журн. – 2012. – №5 СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ҐРАНД-НАРАТИВ: ПІДХОДИ, КОНЦЕПЦІЇ, РЕАЛІЗАЦІЯ ЛАборАторІЯ УКрАЇнсьКоГо нАрАтИВУ (вступне слово головного наукового редактора) Питання про те, як писати та репрезентувати історію, хвилювали інтелек- туалів щонайменше від доби античності. Відтак уже на зорі історієписання на- родилися конкуруючі способи й образи представлення минувшини – описово- пояснювальний та прагматично-утилітарний. Нині ж ідеться про величезну версіальність способів її репрезентації й конструювання, що спираються на ба- гатоманітні дослідницькі стратегії. Сьогодні очевидно, що кожна з національних варіацій європейського історіє- писання має свою структуру віх і пластів минувшини, зрештою самобутню логі- ку сюжетів, дослідницьких підходів та проблем. Власною неповторною паліт рою вирізняється й українська історіографія, котра визначається багатьма обстави- нами та контекстами представлення нашого минулого: соціокультурними роз- ривами, включенням інших етнокультурних елементів, належністю етнічних земель до різних цивілізаційних комплексів та держав, геополітичним стано- вищем, інтенсивністю й тривалістю модернізаційних хвиль (індустріального, культурного, політичного оновлення та реформування), самобутнім механізмом спадкоємності, себто побутуванням відмінних, інколи контраверсійних, тради- цій, їх перехрещуванням, змаганням або взаємодоповненням. Від початку 1990-х рр. в українській історіографії точаться жваві диску- сії щодо теоретичних і методологічних засад конструювання національної іс- торії, різноманітних концепцій її висвітлення, витлумачення та репрезентації. Загалом ідеться про цілу низку наративів із вітчизняної минувшини з різним рівнем систематичності та повноти просторово-хронологічного охоплення, від- мінними концептуальними підходами і стратегіями представлення, функціо- нального призначення й адресної спрямованості, видової та жанрової належ- ності, що з’явилися впродовж 1990–2000-х рр. Так чи інакше, до сучасного українського історієписання ввійшло чимало текстів, котрі продукують новітнє прочитання й переосмислення національного минулого. Утім, незважаючи на таке велике розмаїття текстів, проблеми, пов’язані з конструюванням і репрезентацією вітчизняної історії, насамперед із перспек- тиви європейського та світового історичного процесів, залишаються надзви- чайно гострими й актуальними, вони продовжують циркулювати в академіч- ному середовищі протягом двох останніх десятиліть. Приміром, дискутуються питання про співвідношення соціокультурних імпульсів, розриви і континуїтет Укр.іст.журн. – 2012. – №5 Сучасний український ґ’ранд-наратив: підходи, концепції, реалізація 5 в українській минувшині, її лінійне, нелінійне та гілчасте представлення, темпи й інтенсивність історичного руху, регіонально-просторову, етнокультурну кон- фігурацію, тектонічні розлами та вузлові перетини, або точки біфуркації, піз- навальні можливості мікро- й макропідходів, побутування культурно-антропо- логічних, цивілізаційних і сцієнтичних образів минулого, етноцентризм та мультикультуралізм і т.п. Вочевидь, перелік викликів, масштабних проблем, прихованих та очевидних суперечностей можемо істотно розширити і поглиби- ти, проте їх плідне та всебічне обговорення потребує відповідної конкретизації, точніше певного формату висвітлення та представлення. Передусім зауважимо, що дієздатність будь-якої теорії, концепції або гіпо- тези, котра претендує на пояснення минулого, значною мірою спирається на дослідницький інструментарій, завдяки якому отримуються, формулюються та репрезентуються результати наукових досліджень. В історичній науці пробле- ма методів здебільшого пов’язана з прочитанням і витлумаченням джерельних комплексів, а за великим рахунком – із творенням відповідних текстів, що про- понують певну конструкцію минулого. Цей дослідницький рефрен має й безпосередню практичну спрямованість, а саме – опрацювання методологічних та теоретичних засад концепції багато- томної синтетичної історії нашої країни. В Інституті історії України НАНУ вже протягом кількох років ведеться попередня робота з підготовки такого велико- го академічного проекту. Робоча група провідних науковців напрацювала низ- ку текстів, розробок, проспектів з обсягу як окремих історичних епох, так і всієї української минувшини. На нашу думку, дослідницькі практики, започатковані в інституті, потребу- ють постійного «експериментального майданчика» для первісного опрацювання й обговорення висунутих концептуальних пропозицій, публікації різноманітних розвідок з інформаційного та методологічного супроводу зазначеного академіч- ного проекту. Саме такою своєрідною фаховою майстернею й має стати нова руб- рика журналу – «Сучасний український ґранд-наратив: підходи, концепції, ре- алізація». У цьому відділі часопису плануємо публікувати як історіографічні та наукознавчі огляди, так і студії про різноманітні теорії, схеми, концепції й візії з української історії, її окремих епох, а також розвідки, присвячені аналізу пізнавальних можливостей, оригінальності й конструктивності запропонованих концептів та дослідницького інструментарію тощо. Сподіваємося, що «експери- ментальний» чи «лабораторний» формат рубрики надасть цьому академічному проекту динамічності й альтернативності як щодо можливих авторських візій, присвячених конструкції багатотомної історії, так і стосовно окреслення її мето- дологічних та теоретичних засад. Академік НАНУ В.А.Смолій