Всеукраїнська наукова конференція «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми»
Кардинальних змін останнім часом зазнає проблема осмислення простору – він перестав бути «фоном», перетворився на активний, самодостатній чинник впливу як на архетипи й структури подій, що відбуваються, так і на їх сприйняття. Осмислення нових моделей взаємодії у зв’язці «час – простір» продемонс...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108548 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Всеукраїнська наукова конференція «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми» / Я.В. Верменич, Т.С. Водотика // Український історичний журнал. — 2014. — № 4. — С. 227-230. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-108548 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1085482016-11-11T03:02:17Z Всеукраїнська наукова конференція «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми» Верменич, Я.В. Водотика, Т.С. Хроніка Кардинальних змін останнім часом зазнає проблема осмислення простору – він перестав бути «фоном», перетворився на активний, самодостатній чинник впливу як на архетипи й структури подій, що відбуваються, так і на їх сприйняття. Осмислення нових моделей взаємодії у зв’язці «час – простір» продемонструвала конференція, що відбулася 10 червня 2014 р. в Інституті історії України НАНУ. Співорганізаторами заходу виступили Український інститут національної пам’яті, а також університети міст сходу та півдня України – Донецька, Луганська, Запоріжжя, Маріуполя, Миколаєва, Одеси. 2014 Article Всеукраїнська наукова конференція «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми» / Я.В. Верменич, Т.С. Водотика // Український історичний журнал. — 2014. — № 4. — С. 227-230. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108548 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Верменич, Я.В. Водотика, Т.С. Всеукраїнська наукова конференція «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми» Український історичний журнал |
| description |
Кардинальних змін останнім часом зазнає проблема осмислення простору – він
перестав бути «фоном», перетворився на активний, самодостатній чинник впливу як
на архетипи й структури подій, що відбуваються, так і на їх сприйняття. Осмислення
нових моделей взаємодії у зв’язці «час – простір» продемонструвала конференція, що
відбулася 10 червня 2014 р. в Інституті історії України НАНУ. Співорганізаторами заходу виступили Український інститут національної пам’яті, а також університети міст сходу та півдня України – Донецька, Луганська, Запоріжжя, Маріуполя, Миколаєва, Одеси. |
| format |
Article |
| author |
Верменич, Я.В. Водотика, Т.С. |
| author_facet |
Верменич, Я.В. Водотика, Т.С. |
| author_sort |
Верменич, Я.В. |
| title |
Всеукраїнська наукова конференція «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми» |
| title_short |
Всеукраїнська наукова конференція «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми» |
| title_full |
Всеукраїнська наукова конференція «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми» |
| title_fullStr |
Всеукраїнська наукова конференція «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми» |
| title_full_unstemmed |
Всеукраїнська наукова конференція «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми» |
| title_sort |
всеукраїнська наукова конференція «дослідження сходу і півдня україни в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми» |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108548 |
| citation_txt |
Всеукраїнська наукова конференція «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми» / Я.В. Верменич, Т.С. Водотика // Український історичний журнал. — 2014. — № 4. — С. 227-230. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT vermeničâv vseukraínsʹkanaukovakonferencíâdoslídžennâshoduípívdnâukraínivístoričníjretrospektivípídsumkiíproblemi AT vodotikats vseukraínsʹkanaukovakonferencíâdoslídžennâshoduípívdnâukraínivístoričníjretrospektivípídsumkiíproblemi |
| first_indexed |
2025-07-07T21:39:32Z |
| last_indexed |
2025-07-07T21:39:32Z |
| _version_ |
1837025851772764160 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2014. – №4
Хроніка
Кардинальних змін останнім часом зазнає проблема осмислення простору – він
перестав бути «фоном», перетворився на активний, самодостатній чинник впливу як
на архетипи й структури подій, що відбуваються, так і на їх сприйняття. Осмислення
нових моделей взаємодії у зв’язці «час – простір» продемонструвала конференція, що
відбулася 10 червня 2014 р. в Інституті історії України НАНУ. Співорганізаторами за-
ходу виступили Український інститут національної пам’яті, а також університети міст
сходу та півдня України – Донецька, Луганська, Запоріжжя, Маріуполя, Миколаєва,
Одеси.
Зі вступним словом до учасників конференції звернувся директор Інституту іс-
торії України НАНУ академік НАН України Валерій Смолій. Він зазначив, що захід
відбувається в дуже непростий для нашої країни час, коли суворим випробуванням
піддаються фундаментальні цінності: уявлення про свободу й людську гідність, тери-
торіальна цілісність і демократичні основи співжиття. Акцентувавши увагу на тому,
що концепція конференції орієнтована на висвітлення проблем, які мають не тільки
теоретичне, але й практичне значення, В.Смолій наголосив на продуктивності виді-
лення кількох рівнів дослідження проблеми – теоретико-методологічного, регіональ-
но-історичного, культурологічного, етно- та соціополітичного. «Сподіваюся, що навіть
у таких складних умовах наша конференція зуміє не лише підбити певні підсумки в
дослідженні специфічності найбільш проблемних на сьогодні східного й південного ре-
гіонів, але й запропонувати владі оптимальні моделі виходу з гострої ідентифікаційної
та системної кризи», – зазначив він.
Особливе зацікавлення викликали доповіді теоретико-методологічного блоку,
спрямованого на висвітлення методологічних новацій щодо зростання ролі соціаль-
ного простору в науковому пізнанні та переосмислення проблеми кордонів і погранич
у сучасному світі. Виступ д-ра іст. наук, професора Ярослави Верменич (Інститут іс-
торії України НАНУ) було присвячено зміні парадигм у просторовому моделюванні
історії та переосмисленню співвідношення часу і простору в історичній ретроспективі,
що сьогодні дедалі частіше набуває форми відходу від викладу за хронологічними пе-
ріодами. «Стрімкі й непередбачувані події, які навколо нас відбуваються, – зазначила
Я.Верменич, – змушують замислитися над тим, чи має сучасна історична наука у сво-
єму розпорядженні досить засобів, щоб передати не лише їхній драматизм і напругу,
але й глибинний, поки що прихований від очей сучасників, смисл. Інакше кажучи,
я.В.ВермениЧ (киїВ), Т.С.ВоДоТикА (киїВ)
ВСЕУКРАЇНСьКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ДОСЛІДЖЕННЯ СХОДУ І ПІВДНЯ УКРАЇНИ В ІСТОРИЧНІЙ
РЕТРОСПЕКТИВІ: ПІДСУМКИ І ПРОБЛЕМИ»
Український історичний журнал. – 2014. – №4
228 Хроніка
чи не стане інерція традиційного історичного мислення на заваді усвідомленню того
нового, що з’являється у нашому житті під впливом складного переплетення процесів
глобалізації й регіоналізації?».
Своєрідною відповіддю на це непросте питання стала доповідь д-ра іст. наук,
члена-кореспондента НАПН України Олександра Удода (Інститут історії України
НАНУ), котрий зазначив, що проблема просторовості дедалі більше перебуває у фоку-
сі уваги вітчизняної історіографії й має величезні перспективи подальшого розвитку.
Регіональна конфігурація українського історієписання у його баченні постає і як пере-
несення акцентів із проблем етнічності на проблеми територій та відповідних соціумів,
і як активізація історичних досліджень на базі регіональних наукових й освітніх цент-
рів, і як коригування проблем територіальності в історичній дидактиці.
Емоційний виступ канд. іст. наук Олександра Галенка (Інститут історії України
НАНУ) було присвячено аналізу регіональної специфічності півдня України як місця
зустрічі середземноморської, кочівницьких, землеробських культур, інтенсивних пере-
хресних впливів і запозичень, які, на жаль, не повною мірою знайшли відображення
у вітчизняній історичній літературі. Якщо вже говорити про необхідність «перепису-
вання історії», доводив доповідач, то цей процес варто розпочати з нового осмислен-
ня впливу середземноморської і східних культур на формування особливостей міської
культури українського півдня. До концептуалізації поняття «соціальний фронтир»
привернула увагу аспірантка Інституту історії України НАНУ Тетяна Водотика.
У своєму повідомленні вона зробила спробу проаналізувати евристичний потенціал
теорії фронтиру для вивчення наростання соціальних суперечностей унаслідок при-
скореного перебігу модернізаційних процесів на півдні та сході України.
Другий блок конференції (регіонально-історичний) було зорієнтовано на дослід-
ження історії формування погранич на теренах України, простеження відцентрових
і доцентрових тенденцій в історії, колонізаційних і міграційних процесів, політики
метрополій в ареалі українських етнічних земель. Цікавою й науково обґрунтованою
виявилася доповідь д-ра іст. наук, професора Станіслава Кульчицького (Інститут іс-
торії України НАНУ), присвячена регіональному виміру етнонаціональної структури
України у другій половині ХХ ст. Регіональні асиметрії повоєнного часу розглянуто
доповідачем у контексті глибокої системної кризи комуністичного ладу й пов’язаних із
нею обмежених можливостей реформування принаймні тих сфер суспільного життя,
де диспропорції вже стали наявними. Чимало уваги було приділено політиці цілеспря-
мованої русифікації, яка особливо давалася взнаки у Приазов’ї, Причорномор’ї й на
Донбасі, внутрішньосоюзним міграційним переміщенням, відтоку єврейського насе-
лення за кордон, асиміляційним процесам усередині окремих етнічних спільнот.
Майже кожен регіон України в той чи інший період своєї історії відрізнявся чітко
вираженим «фронтирним» статусом. Внутрішнім фронтирам на півдні України при-
свячувалася доповідь канд. іст. наук, доцента Запорізького національного універси-
тету Тетяни Винарчук. Цікавими виявилися її міркування щодо теоретико-методо-
логічних проблем, пов’язаних із визначенням понять «фронтир» та «пограниччя». Про
необхідність з’ясування логіки минулих адміністративно-територіальних перекрою-
вань та розробку теоретико-методологічних моделей осмислення процесів «територі-
альної тектоніки» йшлося у змістовних доповідях канд. іст. наук Богдана Короленка
(Український інститут національної пам’яті; «Колонізація як інструмент демографіч-
ної політики Російської імперії у Криму (кінець XVIII ст.)»), д-ра іст. наук, професо-
ра Валентини Шандри (Інститут історії України НАНУ; «Особливості формування
Український історичний журнал. – 2014. – №4
Хроніка 229
державних інституцій на Півдні України в ХІХ ст.»), канд. іст. наук Тетяни Привалко
(Український інститут національної пам’яті; «Дворянство Харківської губернії в мо-
дернізаційних процесах українського суспільства другої половини ХІХ – початку
ХХ ст.») та канд. іст. наук, доцента Миколаївського національного університету імені
В.Сухомлинського Марини Козиревої «Німецькі національні райони Півдня України в
системі адміністративно-територіального реформування 20–30-х рр. ХХ ст.».
Наступний блок (культурологічний) передбачав аналіз феномена прикордонної
культури, ментальностей, ідентичностей; відображення регіональної специфіки в на-
родній свідомості та традиціях, значення релігійного чинника у формуванні регіональ-
них особливостей й образів погранич. Відхід від одномірних культурних дефініцій тут
виявився насамперед у прискіпливому аналізі двокультурності, гібридних ідентичнос-
тей, впливу феномена пограниччя на ментальні настанови та ідентичнісні пріорите-
ти мешканців південного сходу України. Як засвідчує вітчизняний досвід, створені в
певному віртуальному символічному просторі географічні й художні образи зрештою
починають жити своїм життям і справляють помітний вплив на регіональні вподобан-
ня й поведінкові стереотипи. На прикладі зміни образних презентацій Донеччини в
українській культурі пам’яті цей вплив висвітлила у своїй доповіді д-р іст. наук, про-
фесор Лариса Буряк (Український інститут національної пам’яті).
Регіональні моделі історичної пам’яті на матеріалі Приазов’я та Степової України
було розглянуто в доповідях д-ра іст. наук Олени Любовець (Український інститут на-
ціональної пам’яті) та канд. іст. наук, доцента Запорізького національного універси-
тету Сергія Білівненка. Регіональним відмінностям та специфіці історичної пам’яті
про радянську добу на сході й півдні приділив увагу канд. іст. наук Роман Подкур
(Інститут історії України НАНУ). Релігійному чиннику в концептуалізації просторової
історії присвятив свою доповідь д-р іст. наук, професор Одеського національного мор-
ського університету Микола Михайлуца.
Своєрідним підсумком третього блоку стала доповідь д-ра іст. наук, професора
Алли Киридон (Український інститут національної пам’яті), котра показала, як у про-
цесі ментального картографування уявлений образ простору формується на основі по-
єднання символів, архетипів, навіть фантазій. Так, сьогодні вже неможливо уявити
собі географічний образ столиці України без візуального уявлення про Майдан та його
смислове навантаження. Саме завдяки такій символічній образності абстрактний про-
стір набуває рис культурного феномена.
Не менш важливим завданням конференції було введення проблеми простору й
погранич у більш широкий контекст ставлення до інакшості, який перебуває у фокусі
уваги сучасної соціогуманітаристики. Насамперед видавалося важливим проаналізу-
вати соціальний вектор бачення Іншого, зумовлений або різницею в рівнях розвитку,
або відставанням процесів соціальної стратифікації в однієї зі спільнот, або прямим
тиском сильнішої спільноти, аж до колоніальних методів експлуатації слабшої. Групи,
які відчувають себе ущемленими, легко трансформують протестні настрої у вияви від-
критої ворожості.
Саме цим проблемам було присвячено доповідь д-ра іст. наук Лариси Якубової
(Інститут історії України НАНУ) «Жупел “двох Україн”: політичний міф чи об’єктивна
етносоціальна реальність?». Увага тут концентрувалася навколо питань регіональної
сегментації, які, формуючи полярно орієнтовані ціннісні пріоритети, водночас створю-
ють сприятливий ґрунт для маніпуляцій суспільною свідомістю. Думка щодо «ймовір-
ного розколу» України проходить червоною ниткою через усі пострадянські вітчизняні
Український історичний журнал. – 2014. – №4
230 Хроніка
дискурси. Нині, на тлі цілком реальних загроз, пов’язаних зі збройним протистоянням
на сході, саме час замислитися про запобіжники, здатні відвернути реалізацію най-
гірших сценаріїв. Про них, зокрема, розмірковували у своїх доповідях д-р іст. наук,
професор Донецького національного університету Ігор Тодоров («Особливості менталь-
ного сприйняття України у Донецькому регіоні») та канд. іст. наук Володимир Головко
(Інститут історії України НАНУ; «Український розлам “русского мира”: донецька та
дніпропетровська ідентичності»).
Проблемам співвідношення політичної мови та політичної культури приділили
увагу канд. іст. наук, доцент Східноукраїнського національного університету іме-
ні В.Даля Юлія Барабаш («Донбас і Україна: ретроспектива діалогу: 1920-ті рр.») та
канд. іст. наук Олег Бажан (Інститут історії України НАНУ; «Регіональні аспекти мов-
ної політики в Україні у часи «хрущовської відлиги» (на прикладі Донбасу)»).
Окремим цікавим тематичним напрямом стали доповіді канд. іст. наук Світлани
Арабаджи (Маріупольський державний університет; «Міжетнічні відносини грецького
населення Приазов’я у ХІХ – першій половині ХХ ст.») та канд. філол. наук Євгена
Чернухіна (Інститут історії України НАНУ; «Греки Надазов’я в пошуках свого місця в
історії України: за невиданими матеріалами кінця 1950-х – початку 1960-х рр.»).
Загалом можна констатувати, що проведена конференція підтвердила очевидний
факт – без урахування фактора порубіжності та проблем, які він створював, неможливо
зрозуміти ані особливості регіоналізму в його українському варіанті, ані специфіку ло-
кальної самосвідомості. Зрештою й геополітичні схеми, які вибудовуються у суміжних
країнах, також піддаються осмисленню лише в контексті «граничності» та її впливу
на мовно-інформаційні, культурно-релігійні й інші процеси. Порубіжність має свої по-
зитивні та негативні риси, і тільки від українського народу й зважених дій його еліти
залежить, буде наша держава самостійним гравцем на економічному полі й політич-
ній сцені, чи остаточно перетвориться на «транзитний коридор», полігон для апробації
чужих ідей і намірів, що не вписуються у вітчизняну концепцію національної безпеки.
|