Вплив кристалічної структури на транспортні та магнітні властивості масивних стопів Гойслера Ni₂MnSn
Досліджено вплив структури збагачених марганцем Гойслерових стопів Ni₅₂,₆Mn₃₄,₅Sn₁₂,₉ та Ni₅₂,₉Mn₃₃,₈Sn₁₃,₂ на їхні магнітні та електротранспортні властивості. Показано, що ці стопи в литому стані є двофазними, а гомогенізувальний відпал при Т = 1273 К з наступним гартуванням спричинює формування в...
Збережено в:
Видавець: | Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України |
---|---|
Дата: | 2016 |
Автори: | , , , , , , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
2016
|
Назва видання: | Металлофизика и новейшие технологии |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112561 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | Вплив кристалічної структури на транспортні та магнітні властивості масивних стопів Гойслера Ni₂MnSn / Ю. В. Кудрявцев, В. М. Надутов, М. В. Уваров, В. М. Уваров, В. В. Клімов, В. С. Михаленков, Д. Л. Ващук, М. Р. Кольчіба // Металлофизика и новейшие технологии. — 2016. — Т. 38, № 4. — С. 491-508. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Досліджено вплив структури збагачених марганцем Гойслерових стопів Ni₅₂,₆Mn₃₄,₅Sn₁₂,₉ та Ni₅₂,₉Mn₃₃,₈Sn₁₃,₂ на їхні магнітні та електротранспортні властивості. Показано, що ці стопи в литому стані є двофазними, а гомогенізувальний відпал при Т = 1273 К з наступним гартуванням спричинює формування в обох стопах добре впорядкованої однофазної структури типу L2₁. Для обох литих стопів спостерігається безгістерезисне мартенситне перетворення в температурному інтервалі 300 К < T < 500 К, яке супроводжується значною зміною як магнітних, так і транспортних властивостей. По значній зміні магнітних та електротранспортних властивостей відпаленого стопу Ni₅₂,₆Mn₃₄,₅Sn₁₂,₉ встановлено, що в температурній області 300 К < T < 400 К в ньому спостерігаються два структурних перетворення: аустеніт—10М мартенсит (290 К < T < 390 К) та 10М мартенсит— мартенсит (110 К < T < 210 К). |
---|