Морфологосинтаксична структура бінарних термінів - словосполучень турецької фахової мови торгівлі

Метою та завданням даного дослідження є проаналізувати формально-структурні особливості двокомпонентних лексичних одиниць та способів їх компонування в торгівельній терміносистемі турецької мови, виявити продуктивні способи термінотворення. Основним методом дослідження є описово- аналітичний мето...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Телешун, Е.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2010
Schriftenreihe:Культура народов Причерноморья
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113123
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Морфологосинтаксична структура бінарних термінів - словосполучень турецької фахової мови торгівлі / Е.О. Телешун // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 182. — С. 77-80. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-113123
record_format dspace
spelling irk-123456789-1131232017-02-04T03:01:48Z Морфологосинтаксична структура бінарних термінів - словосполучень турецької фахової мови торгівлі Телешун, Е.О. Язык и культура тюркских и восточных народов Метою та завданням даного дослідження є проаналізувати формально-структурні особливості двокомпонентних лексичних одиниць та способів їх компонування в торгівельній терміносистемі турецької мови, виявити продуктивні способи термінотворення. Основним методом дослідження є описово- аналітичний метод (вивчення бінарних термінів-словосполученнь у структурному аспекті), метод безпосередніх складників. Моделювання структури термінологічних словосполучень дає можливість більш об’єктивно визначити, як та за допомогою яких засобів може актуалізуватися у мові певне складне торгівельне поняття. Під час аналізу ми використовували загальноекономічні а також основні фахові вирази торгівельної тематики, відібрані з тематичних словників а також сучасних турецьких торгівельних текстів з урахуванням їх практичного значення в торгівлі. 2010 Article Морфологосинтаксична структура бінарних термінів - словосполучень турецької фахової мови торгівлі / Е.О. Телешун // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 182. — С. 77-80. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113123 811.512.161 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Язык и культура тюркских и восточных народов
Язык и культура тюркских и восточных народов
spellingShingle Язык и культура тюркских и восточных народов
Язык и культура тюркских и восточных народов
Телешун, Е.О.
Морфологосинтаксична структура бінарних термінів - словосполучень турецької фахової мови торгівлі
Культура народов Причерноморья
description Метою та завданням даного дослідження є проаналізувати формально-структурні особливості двокомпонентних лексичних одиниць та способів їх компонування в торгівельній терміносистемі турецької мови, виявити продуктивні способи термінотворення. Основним методом дослідження є описово- аналітичний метод (вивчення бінарних термінів-словосполученнь у структурному аспекті), метод безпосередніх складників. Моделювання структури термінологічних словосполучень дає можливість більш об’єктивно визначити, як та за допомогою яких засобів може актуалізуватися у мові певне складне торгівельне поняття. Під час аналізу ми використовували загальноекономічні а також основні фахові вирази торгівельної тематики, відібрані з тематичних словників а також сучасних турецьких торгівельних текстів з урахуванням їх практичного значення в торгівлі.
format Article
author Телешун, Е.О.
author_facet Телешун, Е.О.
author_sort Телешун, Е.О.
title Морфологосинтаксична структура бінарних термінів - словосполучень турецької фахової мови торгівлі
title_short Морфологосинтаксична структура бінарних термінів - словосполучень турецької фахової мови торгівлі
title_full Морфологосинтаксична структура бінарних термінів - словосполучень турецької фахової мови торгівлі
title_fullStr Морфологосинтаксична структура бінарних термінів - словосполучень турецької фахової мови торгівлі
title_full_unstemmed Морфологосинтаксична структура бінарних термінів - словосполучень турецької фахової мови торгівлі
title_sort морфологосинтаксична структура бінарних термінів - словосполучень турецької фахової мови торгівлі
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2010
topic_facet Язык и культура тюркских и восточных народов
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113123
citation_txt Морфологосинтаксична структура бінарних термінів - словосполучень турецької фахової мови торгівлі / Е.О. Телешун // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 182. — С. 77-80. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT telešuneo morfologosintaksičnastrukturabínarnihtermínívslovospolučenʹturecʹkoífahovoímovitorgívlí
first_indexed 2025-07-08T05:13:03Z
last_indexed 2025-07-08T05:13:03Z
_version_ 1837054386319130624
fulltext ЯЗЫК И КУЛЬТУРА ТЮРКСКИХ И ВОСТОЧНЫХ НАРОДОВ 77 відбувається з урахуванням його асоціативної інтерпретації реципієнтами повідомлення. Сприйняття форми мови потребує знань з лінгвістичних та психолінгвістичних закономірностей її побудування, тому визнання психолінгвістичних особливостей сприйняття іншомовних слів, зокрема лексем арабської мови, може відкрити можливості до найбільш ефективного вивчення іноземних мов у контексті сучасного мовознавства. Перспективи подальших досліджень Розробка фоносемантичних універсалій та засвоєння психолінгвістичних аспектів сприйняття іншомовних слів – ще один крок на шляху розв’язання методичних проблем у галузі опанування мовою. Результати нашого дослідження здатні розширити використання мовного діапазону, починаючи з інтенсивної методики опанування мовами, закінчуючи створенням достатньо сильних текстів впливу. Практична цінність роботи полягає у можливості використання її практичного матеріалу під час підготовки загальнотеоретичних та спеціальних курсів з викладання іноземних мов, у теорії та практиці перекладу, у створенні програм з викладання іноземних мов. Висновки. Результати дослідження є певним внеском у теорію фоносемантизму та психолінгвістику. Роблячи підсумки, зауважимо, психолінгвістичні аспекти сприйняття іншомовних слів являють собою широкий науковий простір, який можна розглядати з точки зору міжпредметних та міжкультурних зв’язків, онтогенезу мови, проблем спілкування та процесів інтеграції мовознавчих дисциплін. Джерела та література 1. Белова Т. С. Сопоставительный анализ системы звкоизобразительных средств итальянского и русского языков: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. фил. наук : спец.10.02.20 «сравнительно- историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» / Б.Т. Белова. – Москва, 2009. – 22с. 2. Кушнерик В.І. Фоносемантизм у германських і слов’янських мовах. – Чернівці: Рута, 2004. – 416 с. 3. Лингвострановедческая теория слова / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. – М.:Русский язык, 1980. – 247с. 4. Методика преподавания русского языка как иностранного/ О.Д. Митрофанова, В.Г. Костомаров, М.Н. Вятютнев, Э.Ю. Сосенко, Е.М. Степанова. - М.: Русский язык, 1990. – 269 с. 5. Основы методики преподавания иностранных языков/ А.А. Леонтьева. – М.: Русcкий язык, 1988. – 180 с. Рецензент: Меметов А.М., д.филол.н., проф., зав.каф. вост. филологии ТНУ им. В.И. Вернадского Телешун Е.О. УДК 811.512.161 МОРФОЛОГОСИНТАКСИЧНА СТРУКТУРА БІНАРНИХ ТЕРМІНІВ - СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ТУРЕЦЬКОЇ ФАХОВОЇ МОВИ ТОРГІВЛІ Постановка проблеми. Двочленні (двокомпонентні) термінологічні словосполучення, тобто терміни, до складу яких входить два повнозначних слова становлять переважну більшість аналітичних термінів. Висока продуктивність бінарних словосполучень зумовлена переважно необхідністю вираження в межах однієї лексичної одиниці відразу декількох суттєвих ознак певного спеціального поняття. Такі утворення не тільки надзвичайно актуальні, а й оптимальні, адже за їх допомогою досягається номінація з необхідною кількістю релевантних ознак [9]. В сучаній лінгвістиці існує значна кількість робіт, в яких розглядаються структурні особливості багатокомпонентних термінів. Тему вивчали О.С.Ахманова, В.В. Бурлакова, В.В. Виноградов, А.А. Потебня, О.І. Смирницький та ін. На продуктивність синтаксичного способу вказують Д.С. Лотте [7, с. 4-36], Б.М. Головін та Р.Ю. Кобрін [2], В.М. Лейчик [6]. Метою та завданням даного дослідження є проаналізувати формально-структурні особливості двокомпонентних лексичних одиниць та способів їх компонування в торгівельній терміносистемі турецької мови, виявити продуктивні способи термінотворення. Основним методом дослідження є описово- аналітичний метод (вивчення бінарних термінів-словосполученнь у структурному аспекті), метод безпосередніх складників. Моделювання структури термінологічних словосполучень дає можливість більш об’єктивно визначити, як та за допомогою яких засобів може актуалізуватися у мові певне складне торгівельне поняття. Під час аналізу ми використовували загальноекономічні а також основні фахові вирази торгівельної тематики, відібрані з тематичних словників а також сучасних турецьких торгівельних текстів з урахуванням їх практичного значення в торгівлі. При відборі ТС ми керувалися низкою вимог до термінологічних словосполучень, розробленою М.В. Верещакою. Найбільш суттєві ознаки ТС групуються автором у два блоки: 1) семантичний; 2) структурний. До блоку семантичних ознак автор відносить 1) семантичну цілісність; 2) диференціюючу функцію ТС, тобто його здатність виражати родо-видові і не родо-видові відношення; 3) входження у термінотворче гніздо; 4) специфічність значення, що співвідноситься з поняттями науки, техніки даної субмови. Структурний блок передбачає: 1) стійкість, що знаходить своє відображення у фіксованому складі ТС, стабільному порядку його компонентів, у неможливості їх заміни та структурних вставок між ними; 2) неповнота реалізації граматичних форм компонентів ТС; 3) здатність до відтворення: 4) термінологічна дублетність, що відображає структурні варіанти ТС [1, с. 50]. ТС має, з одного боку, властивості терміна, а з другої-властивості синтаксичної одиниці. Зокрема, як різновид терміна воно характеризується системністю, наявністю дефініції, тенденцією до моносемії у межах свого термінологічного поля, відсутністю експресії, стилістичною нейтральністю. Як різновид Телешун Е.О. МОРФОЛОГОСИНТАКСИЧНА СТРУКТУРА БІНАРНИХ ТЕРМІНІВ - СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ТУРЕЦЬКОЇ ФАХОВОЇ МОВИ ТОРГІВЛІ 78 синтаксичної одиниці аналітичний термін є певною конструкцією, що складається з двох чи більше слів на основі підрядного (або сурядного) граматичного зв’язку. Характерною особливістю словосполучень слід вважати присутність у них організуючого, граматично та семантично опорного слова - терміна, яке виступає ономасіологічним базисом, називає родове поняття і супроводжується уточненням, тим самим набуваючи смислової цільності, точності визначення того чи іншого поняття. Так приєднання до стрижневого слова-термина уточнювальних слів породжує нові терміни, які пов’язані з вихідним (базовим) відношенням конкретизації. Напр.: ticaret- dış ticaret, anlaşma- ticari anlaşma. Як зазначає Б.М. Головін, «послідовне приєднання до вихідного однослівного терміна слів- уточнень використовується мовою для утворення його видових корелятів» [2, с. 44]. Порівняно із моноструктурною лексемою, словосполучення характеризується більшою формальною складністю та вищим ступенем конкретизації понять. Досліджуючи структурні особливості турецьких торгівельних фахових виразів ми користувались методикою розробленою Е.Ф. Скороходьком [9] та уточненою Т.Р. Кияком-методом побудови структурних моделей термінів та розробили власну схему, адаптовану до законів турецької мови. Структурна модель передає граматичну модель відповідного терміна, вказує на частини мови, до яких належать компоненти терміна, на морфемний склад цих компонентів, на їх порядок в терміні. Необхідно зазначити, що в турецькій мові неможливо провести чітку межу між окремими частинами мови спираючись лише на зовнішні, морфологічні дані. [5, с. 59]. Проводячи наше дослідження, ми використовували такі вихідні компоненти структурних моделей: I-первинний (кореневий) іменник I1- іменник з афіксом присвійності третьої особи однини I2- іменник у формі непрямих відмінків I3 -іменник у родовому відмінку I4- похідний іменник (з суфіксом) I4- іменник у знахідному відмінку IF- віддієслівний іменник ÎF1-віддієслівний іменник з афіксом присвійності третьої особи однини F- дієслово Or- дієприкметник Sa- числівник Sı- прикметник KM- усічений інфінітив /віддієслівний іменник на -ma КМ1- усічений інфінітив з афіксом присвійності третьої особи однини Структурні моделі лексичних одиниць можна описувати в повному і скороченому вигляді. Повна формула структурної моделі описує кінцеві складники лексичної одиниці та послідовність їх сполучення. Скорочена формула структурної моделі описує лише безпосередні складники лексичної одиниці. Напр: N1+ N2 або в повному вигляді, де представлені всі граматичні складники: а+ S+ а+ Sg [4, с. 49]. У результаті дистрибутивного аналізу ТС виявляються основні типи моделей синтаксичної структури ТС. За формально- морфологічними ознаками у корпусі бінарних іменних термінологічних сполучень домінують 2 основні структурно-семантичні моделі: 1) Типова атрибутивна модель прикметник + іменник (Sı +İ). Напр: аçik ciro, küçük hissedar, olağanüstü temettü, resmi belge, аçik arttırma. При цьому у наведених термінах означуване слово називає родове поняття, а означення конкретизує його вид: standart mal, mutlak tekel, ortalama maliyet. Головним компонентом ТС вказаного типу виступає іменник. Це пояснюється тим, що іменник міє більшу, ніж інші частини мови, здатність до номінації. Іменник є синтаксичним і семантичним ядром ТС. З ним пов’язане лексичне значення та первинна функція терміна. Прикметник, що стоїть перед іменником виконує роль периферійного компоненту і обмежує основну функцію терміна-передачу узагальненого категоріального поняття, уточнює основне поняття, виражене іменником. Для торгівельної терміносистеми більш характерними є неад’єктивні ТС, тобто ТС з прикметником-залежним компонетом. До складу ТС входять лексичні одиниці різної словотвірної та генетичної структури: іменник-член словосполучення може бути як кореневим - para, так і похідним словом (суфіксальні відіменним, суфіксальним віддієслівним) - hissedar, як терміном, утвореним на власній лексико-словотворчій базі -belge, satış, так і запозиченою единицею -італ. ciro, ар. fiyat. Похідні терміни утворюються від кореневих термінів та загальновживаних слів шляхом приєднання різних афіксів у кількості від однього до п‘яти. Атрибутивні терміноелементи моделі Sı + İ за своєю морфологічною будовою-переважно прості, одноосновні та похідні відіменникові прикметники, утворені за допомогою афікса –lı 4 (kredili satış, mahalli ticaret, zararlı alışveriş, mukayeseli fiyat, dolaylı ihracat, garantili satış), та -sız 4: yetkisiz tüccar, vadesiz satış, vadesiz tahvil, aracısız ithal. Зустрічаються також випадки відіменникових дериватів утворених за допомогою–lık4: mevsimlik kredi, yıllık satış. Складені прикметники у бінарних моделях цю функцію виконують в поодиноких випадках: milletlerarası sergi, yurtiçi ticaret, olağanüstü temettü, denizaşirı ticaret, eyaletlerarası ticaret. Зафіксовано значну кількість віддієслівних прикметників: tamamlayıcı mallar, ödemeli yük, özendirici ödemeler. Існує певна кількість утворень зі службовим словом арабського походження gayri-(edat), яка в період Milli edebiyat dönemi почала витіснятися афіксом турецького походження –sız. Зараз вони функціонують паралельно у якості синонімів: gayri maddi sermaye, gayri safi faiz, gayri safi kazanç, gayri menkul kredisi, gayri faal ortak, gayri iradi tasarruf, gayri kabili rücu, gayri safi üretim. 2) Модель іменник+ іменник (I+I). У межах даної моделі виділяються такі різновиди: ЯЗЫК И КУЛЬТУРА ТЮРКСКИХ И ВОСТОЧНЫХ НАРОДОВ 79 а) Серед двокомпонентних конструкцій друге місце за шкалою продуктивності належить ізафетним конструкціям: моделі İ+ İ1- іменник + іменник з афіксом присвійності третьої особи однини (відносний /одноафіксний ізафет). Перший компонент групи слів, що утворюється за цією схемою, співвідноситься з прикметником, який виступає ознакою або уточненням стосовно другого компонента-означуваного: kota anlaşması, rezerv fiyatı, risk sermayesi, stok ihtiyacı, üretici fiyatı, şirket katılımcıları, muhasebe denkliği. В одноафіксному ізафеті в ролі означального може виступати і віддієслівний іменник із значенням дії або результату дії (IF+I1): dağıtım masrafı, yönetim kurulu, аçılıs fiyatı, yatırım portföyü. б)Зрідка зустрічаються терміни, утворені за моделлю I3 + İ1 (іменник у родовому відмінку + іменник з афіксом присвійності третьої особи однини ( присвійний / двоафіксний ізафет): anlaşmanın konusu. в) Незначну структурну групу становлять терміни İ2+ İf (іменник у формі непрямих відмінків + віддієслівний іменник: rıhtımda teslim, depoda teslim, sınırda teslim, vagonda teslim тощо (терміни, що є турецькомовними відповідниками міжнародних абревіатур ex dock, ex warehouse, free on rail). Варто зазначити, що бінарні атрибутивні конструкції типу Sı+İ та İ+İ1 служать основою полікомпонентних терміносполучень. 3) Конструкції з усіченим інфінітивом /віддієслівним іменником на -ma у складі: а) частотною формою є І3+KМ1 (іменник у родовому відмінку + усічений інфінітив у пасиві з афіксом присвійності третьої особи однини): gelirin vergilendirilmesi, sermayenin sabitleştirilmesi, аlacakların satılması, açığın giderilmesi; б)I4+KМ (іменник в знахідному відмінку + усічений інфінітив /віддієслівний іменник на -ma ): maliyeti azaltma, maliyeti ödeme, envanteri değerlendirme; в) KM +İ1 (усічений інфінитив/віддієслівний іменник на -ma + іменник з афіксом присвійності третьої особи однини): taşima ücreti, yükleme konşimentosu, depolama maliyeti, ödeme gücü; г) KM+ÎF1/KM1 (усічений інфінитив/ віддієслівний іменник на -ma + усічений інфінитив/ віддієслівний іменник з афіксом присвійності третьої особи однини: destekleme alımı, pazarlama araştırması; ґ) та як варіант-İ+KМ1 (іменник + усічений інфінітив/віддієслівний іменник з афіксом присвійності третьої особи однини: pazar araştırması, fiyat dalgalanması, kambiyo sinirlamaları, ticaret kısıtlamaları; д) зрідка зустрічаються терміни, утворені за моделлю Sı+ КM: ekonomik büyüme, ekonomik kalkınma. Слід зазначити, що більшість одиниць у формі усіченого інфінітиву субстантивувалось і вже давно функціонує у якості повноцінних термінів-іменників, зокрема: depolama, pazarlama, ödeme тощо. Висока активність усічених інфінітивів та віддієслівних іменників у бінарній структурі торгівельних термінів пояснюється специфікою самої торгівельної термінології, зумовленої необхідністю деталізації термінологічної номінації різних видів торгівельних та фінансових операцій і торговельних реалій. Залежний компонент таких синтаксичних конструкцій, позначаючи позачасову постійну ознаку, практично втрачає свою дієслівність, передає лише якісну характеристику. 4) Оr+İ (сполучення активного або пасивного дієприкметника з іменником): -З дієприкметником теперішнього-майбутнього часу: artan talep, kacınılmaz maliyet, devredilebilen akreditif, ödenen faiz, işleyen hesap, dağıtılmayan kâr; -З дієприкметником минулого-суб'єктивного часу: zedelenmiş itibar, aktifleştirilmiş giderler, birikmiş kârlar, çikarilmamis sermaye, gecikmiş temettü, ödenmemis borç, dağıtılmamış kâr; -З дієприкметником майбутнього-категоричного часу: ödenecek faiz, ödenecek poliçe. Серед двокомпонентних ТС незначну частину становлять терміни, у граматичній структурі яких наявні післяіменники: 5) з післяіменником іle (-la/le): tanımlama ile satış; -ait: yabancılara ait yatırımlar, sorumluluk müşteriye ait; -önce: önceden ödeme hakkı, vadesinden önce ödeme. Зважаючи на те, що компоненти термінологічного сполучення мають різний ступінь термінологічності [8, с. 171], двочленні словосполучення торгівельної терміносистеми можні поділити на такі групи: Складені терміни де обидва слова мають термінологічний характер: gümrük tarifesi, gümrüksüz mallar, gelir hesabı; складені терміни, де означуване - термін, а атрибут має нетермінологічний характер: yürüyen banka, yetkisiz tüccar, geciktirilmiş iskonto, esnek talep, тощо (найпоширеніша група); рідше зустрічаються двочленні атрибутивні словосполучення, в яких компоненти набувають термінологічності лише поєднавшись: artan borç, işletme değeri, dönen kıymetler. В результаті проведеного аналізу було встановлено, що незважаючи на вимогу до короткої форми терміна, ДТС є досить поширеним словотвірним типом терміносистеми торгівлі, що пояснюється можливістю утворення зі слів різних предметних полів, які належать до різних сфер загальновживаної та професійної лексики. З погляду структури турецький торгівельний термін-словосполучення є стійким за своїм складом і вживанням. Він характеризується тим, що становить єдине складне найменування наукового поняття, виконує номінативну та комунікативну функції терміна і є невід’ємною частиною термінологічної системи. Даним дослідженням було вирішено лише частину поставлених перед нами завдань. В перспективі планується проведення більш глибокого та комплексного аналізу структури фахових одиниць турецької мови торгівлі. Телешун Е.О. МОРФОЛОГОСИНТАКСИЧНА СТРУКТУРА БІНАРНИХ ТЕРМІНІВ - СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ТУРЕЦЬКОЇ ФАХОВОЇ МОВИ ТОРГІВЛІ 80 Джерела та література 1. Верещака М.В. основные признаки составных терминов// Лингвистические исследования. М., 1983. 2. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. – М.: Высшая школа, 1987. 3. Іщенко В. Л. Англійський багатокомпонентний економічний термін (парадигматичний та синтагматичний аспекти): Дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Полтавський ун-т споживчої кооперації України. – Полтава, 2002. 4. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения: Учеб. Пособие.-К.: УМК ВО, 1989. 5. Кононов А.Н. Грамматика современного турецкого литературного языка.– М.: Изд. Академии наук СССР, 1956. 6. Лейчик В.М. Терминоведение: предмет, методы, структура. – Изд. 3-е – М.: 2007. 7. Лотте В.М. основы построения научно-технической терминологии/ Под ред. акад.И.Н.Артоболевского. – С предисл. редакторов-составителей Я.А.Климовицкого и С.И.Коршунова.-М.: Изд. АН СССР, 1961. 8. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство: Підручник.-Л.:Світ, 1994 9. Синьо В. В. Лінгвістичний аналіз німецької фахової мови лісівництва: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Ужгород, 2008. 10. Скороходько Е. Ф. Термін у науковому тексті (до створення терміноцентричної теорії наукового дискурсу) / Український ін-т лінгвістики і менеджменту. – К.: Логос, 2006 11. Цимбал Н.А. Формування української термінології органічної хімії в 90-ті роки ХХ ст. Автореф.-К., 2001. 12. Чумак О.Г. Структурно-компонентна організація фінансово-бухгалтерських терміносполучень в українській мові.Автор. – К.,1998. Рецензент: Пидвойный В.Н., к.ф.н., доц., КНУ им. Шевченко