Інформаційна система моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу

Розглядається побудова інформаційної системи моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу. Описано процес побудови бази знань та математичні моделі окремих задач для розв’язування яких призначена система. Здійснено імітаційне моделювання функціонування системи,...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Оборська, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут програмних систем НАН України 2014
Назва видання:	Проблеми програмування
Теми:	Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113607
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інформаційна система моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу / О.В. Оборська // Проблеми програмування. — 2014. — № 4. — С. 59-66. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-113607
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1136072017-02-12T03:02:29Z Інформаційна система моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу Оборська, О.В. Експертні та інтелектуальні інформаційні системи Розглядається побудова інформаційної системи моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу. Описано процес побудови бази знань та математичні моделі окремих задач для розв’язування яких призначена система. Здійснено імітаційне моделювання функціонування системи, наведено відповідні приклади. 2014 Article Інформаційна система моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу / О.В. Оборська // Проблеми програмування. — 2014. — № 4. — С. 59-66. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1727-4907 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113607 004.89 uk Проблеми програмування Інститут програмних систем НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Експертні та інтелектуальні інформаційні системи Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
spellingShingle	Експертні та інтелектуальні інформаційні системи Експертні та інтелектуальні інформаційні системи Оборська, О.В. Інформаційна система моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу Проблеми програмування
description	Розглядається побудова інформаційної системи моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу. Описано процес побудови бази знань та математичні моделі окремих задач для розв’язування яких призначена система. Здійснено імітаційне моделювання функціонування системи, наведено відповідні приклади.
format	Article
author	Оборська, О.В.
author_facet	Оборська, О.В.
author_sort	Оборська, О.В.
title	Інформаційна система моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу
title_short	Інформаційна система моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу
title_full	Інформаційна система моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу
title_fullStr	Інформаційна система моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу
title_full_unstemmed	Інформаційна система моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу
title_sort	інформаційна система моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу
publisher	Інститут програмних систем НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Експертні та інтелектуальні інформаційні системи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/113607
citation_txt	Інформаційна система моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу / О.В. Оборська // Проблеми програмування. — 2014. — № 4. — С. 59-66. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Проблеми програмування
work_keys_str_mv	AT oborsʹkaov ínformacíjnasistemamodelûvannâvoênnihdíjmehanízovanihvíjsʹkzvikoristannâmontologíčnogopídhodu
first_indexed	2025-07-08T06:04:51Z
last_indexed	2025-07-08T06:04:51Z
_version_	1837057672555266048
fulltext	Експертні та інтелектуальні інформаційні системи © О.В. Оборська, 2014 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2014. № 4 59 УДК 004.89 О.В. Оборська ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА МОДЕЛЮВАННЯ ВОЄННИХ ДІЙ МЕХАНІЗОВАНИХ ВІЙСЬК З ВИКОРИСТАННЯМ ОНТОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ Розглядається побудова інформаційної системи моделювання воєнних дій механізованих військ з вико- ристанням онтологічного підходу. Описано процес побудови бази знань та математичні моделі окремих задач для розв’язування яких призначена система. Здійснено імітаційне моделювання функціонування системи, наведено відповідні приклади. Вступ Ефективність застосування військ (сил) сучасних збройних сил у значній мі- рі залежить від рівня розвитку системи управління, який, у свою чергу, визнача- ється ступенем їх автоматизації. Автома- тизація управління може суттєво підви- щити бойової можливості військ (сил) і одночасно в декілька разів скоротити час, які витрачають органи управління на опе- ративне планування і доведення завдань до підлеглих. На сьогоднішній день управління у тактичній ланці Сухопутних військ (СВ) Збройних Сил України (ЗСУ) здебільш здійснюється у «ручному» режимі. Вико- ристання службовими особами персональ- них електронних обчислювальних машин та інформаційних систем автоматизує ли- ше незначний обсяг функціональних обов’язків, примушуючи службових осіб органів та пунктів управління використо- вувати технології минулого сторіччя, вна- слідок чого на прийняття рішення витрача- ється неприпустимо велика кількість часу. Існуючі засоби автоматизації не забезпе- чують підтримку прийняття рішень, про- цесу управління та структурно, навіть у планах розбудови, не належать до єдиної автоматизованої системи управління (ЄАСУ) Збройними Силами України, так як системного проекту ЄАСУ на сьогод- нішній день не існує. Автоматизована система управління (АСУ) тактичної ланки СВ ЗСУ – це суку- пність взаємозалежних органів та пунктів управління, обладнаних комплексом комп’ютерних апаратно-програмних засо- бів підтримки прийняття рішень та засобів зв’язку, що забезпечують ефективне уп- равління з’єднаннями, частинами і підроз- ділами. Система підтримки прийняття рі- шень (СППР) дозволяє моделювати пере- біг бойових дій, виробляти оптимальні за певними критеріями варіанти рішень та надавати їх для вибору командирам. Ефектом від впровадження СППР буде оптимізація організаційно-штатних структур з’єднань, частин і підрозділів СВ ЗСУ, розвиток тактики і оперативного ми- стецтва, покращення оперативної і бойової підготовки СВ ЗСУ. Аналіз останніх досліджень та публікацій Під час математичного моделю- вання бойових дій [1–3] можна виділити ряд важливих показників, які безпосеред- ньо впливають на їх результат. До таких показників для моделювання бойових дій сухопутних військ відносяться: відстань між військами; характеристики маневро- вих можливостей військ; прохідність міс- цевості (коефіцієнт супротиву руху); ви- димість цілі (ймовірність виявлення цілі); ймовірність знищення цілі; сектор пошу- ку цілі; щільність розподілу вогневих за- собів по цілям противника; число необ- хідних пострілів для знищення цілі (хара- ктеристика розсіювання, захищеність цілі, відстань тощо). У більшості випадків значення цих показників напряму залежить від тактико- технічних характеристик (ТТХ) різних ви- дів озброєння, військової техніки (ОВТ) та організаційно-штатної структури з’єднань, Експертні та інтелектуальні інформаційні системи 60 частин і підрозділів. Тому необхідні поту- жні програмні засоби для зберігання від- повідної інформації. Така інформація має зберігатися в базі знань (БЗ), а не в базі даних, оскільки під час моделювання бо- йових дій важливу роль відіграє логічне виведення, яке можна реалізувати на осно- ві знань про предметну область (ПО). Оскільки ТТХ ОВТ та організацій- но-штатна структура військ ґрунтується на певних нормативних документах, то ядром такої бази знань служитиме онтологія СВ ЗСУ. Отже виникає актуальна науково- технічна проблема побудови СППР, центральною компонентою якої є вище визначена БЗ [4]. Ціль роботи Мета роботи – проектування та про- грамна реалізація системи підтримки прийняття рішень під час організації і ве- дення бойових дій з’єднаннями, частинами і підрозділами Сухопутних військ Зброй- них Сил України. Математичне забезпечення моделювання бойових дій Для того, щоб визначити елементи, які необхідно зберігати в онтології бази знань СППР, проаналізуємо математичні моделі, які використовують для моделю- вання бойових дій, наведені у роботах [1–3]. З формальної точки зору, будь-який бій – це реальний процес, що відбувається в часі і в просторі, характеризується наяв- ністю двох ворогуючих сторін, складом і чисельністю, які змінюються під взаємним впливом. Кожна сторона прагне виконати поставлене перед нею завдання, що дося- гається найчастіше нанесенням протилеж- ній стороні необхідного числа втрат при допустимому зменшенні своєї чисельності. Кожна сторона складається з деякого чис- ла елементів, що є учасниками бою. Зале- жно від масштабу бою в якості елементів можуть вибиратися: окремі бійці, окремі зразки ОВТ в одному бою, або підрозділи і частини в іншому. Кожний такий елемент характери- зується деякою сукупністю змінних вели- чин, що є функціями часу і визначають характер його дії і положення в просторі. Конкретне значення цих величин у деякий момент часу називається станом елемен- та. Зміна станів елементів бою у часі, що відбувається у відповідності з конкретни- ми закономірностями перебігу бою, ста- новить реальну сутність бою. Бій – процес кінцевий і характеризується своїм резуль- татом. З формальної точки зору результат бою можна визначити як сукупність ста- нів всіх елементів у деякий момент часу, після якого кожен з цих станів не зміню- ється. Виходячи з цих міркувань, матема- тична модель бою є такою: дано дві мно- жини Q і U, де  1 2, , , nQ q q q ,  1 2, , , mU u u u , що визначають якісний і кількісний склад воюючих сторін. Для кожного елемента iq Q існує багатовимірна випадкова функція           1 2, , ,i i i i ir it t t t     для 0 1T t T  , де 0T i 1T відповідно позна- чають моменти початку і кінця бою. Випа- дкові функції        1 2, , ,i i ir it t t   називаються параметрами елемента iq ; l-реалізація випадкової функції  i t поз- начається           1 2, , ,l l l l i i i i ir it t t t     . Січення випадкової функції  i t при деякому заданому моменті часу 0 1zT t T  називається станом елемента iq й позначається  i zC t . Невипадковий век- тор           1 2, , ,l l l l i z i z i z zir it t t t    називається станом елемента iq в zt для l-ї реалізації і позначається  l i zC t . Сукуп- ність   0 l iC T для всіх 1,2, ,i n нази- вається початковим станом сторони Q для Експертні та інтелектуальні інформаційні системи 61 l-ї реалізації. Аналогічно описуються еле- менти  1,2, ,jU j m сторони U і вво- дяться відповідні визначення та поняття:           1 2, , ,j j j j jr jt t t t     ,           1 2, , ,l l l l j j j j jr jt t t t     ,             1 2, , , , j z j z j z j z zjr j D t t t t t                    1 2, , , . l l j z j z l l l j z j z zjr j D t t t t t        Сукупність   0 l jD T для всіх 1,2, ,j m називається початковим ста- ном сторони U для l-ї реалізації, а сукуп- ність   1 l jD T  об’єктивним результатом бою сторони U для l-ї реалізації.   1 l iC T і   1 l jD T разом назива- ються об’єктивним результатом бою для l-ї реалізації, а   0 l iC T і   0 l jD T  почат- ковим станом бою для l-ї реалізації. Якщо задані деякі критерії оцінки результату бою у вигляді деяких функціо- налів       1 1 1;l l i jC T D T ,       2 1 1;l l i jC T D T і т. д., то значення цих функцій при конкре- тних значеннях аргументів називається ре- зультатом бою за відповідним критерієм. Певні значення n і m, разом із влас- тивостями випадкових функцій i і j бу- дуть відрізняти один від одного різні бої за масштабом і фізичним змістом, за перебі- гом у часі. Щоб для кожного бою можна було виділити всі елементи, зміна параметрів яких у часі визначала б розвиток бою, а також відповідні цим елементам випадко- ві функції i і j , то було б отримано по- вний математичний опис бою. Такий бій можна було б вивчати методами теорії випадкових функцій. Однак на практиці виділити елементи бою внаслідок їх різ- номаніття і складних взаємозалежностей вкрай складно. Тому треба виділяти лише ті елементи, які істотно визначають роз- виток бою, зводячи їх число до мінімуму, причому часто корисно об’єднувати еле- менти в групи, вважаючи кожну групу одним елементом. Слід мати на увазі, що всі виділені параметри, що характеризують одновимі- рні випадкові функції, будуть лише де- якими наближеннями точних, оскільки задаються вони деякими характеристика- ми (на практиці найчастіше обмежуються математичним сподіванням і кореляцій- ною функцією). Для прикладу розглянемо моделю- вання танкового бою на тактичному рівні. Такий рівень дає змогу віднести до еле- ментів бою окремі бойові засоби: танки, артилерійські установки, протитанкові засоби і т. д. Параметри елементів харак- теризують їх розташування на місцевості, переміщення, характер діяльності і ре- зультат цієї діяльності. Зміна цих параме- трів у часі визначається випадковими фу- нкціями часу, тобто деякими випадковими процесами. Як параметри для обраних елемен- тів бою приймаються такі випадкові функ- ції від дійсного аргументу часу t: 1( )t  функція боєздатності; 2( )t  функція місця розташуван- ня; 3( )t  функція швидкості; 4( )t  функція характеру дії; 5( )t  функція кількості боєприпа- сів. Модель має давати алгоритмічний спосіб отримання наближених реалізацій цих функцій, що дає змогу надалі отрима- ти наближені характеристики цих функцій для практичного їх використання. Ці реалі- зації здійснюються в трьох основних мо- делях:  пересування елементів;  виявлення елементів (цілей);  стрільби. Експертні та інтелектуальні інформаційні системи 62 Для реалізації моделі побудуємо онтологію предметної області. Термінами предметної області в даному випадку бу- дуть: бойові машини, гармати, артилерій- ські снаряди тощо. Зв’язками між терміна- ми будуть: «має снаряд», «має гармату» тощо. Мета використання процедурних складових онтологічної моделі має поляга- ти у тому, що на інформаційному рівні ви- конання операцій ідентифікації поточного стану об’єкта задаються «межі» проблем- них ситуацій. На їх основі формується по- точний інформаційний образ процесу дія- льності, який будемо називати апостеріор- ною моделлю. Математичні моделі пересування техніки, моделювання виявлення цілей та моделювання стрільби наведено у [2–4]. Моделювання бойових дій механізованого підрозділу Основні дані для моделювання пе- ребігу бойових дій зберігаються в онтоло- гії. Детальніше побудову таких систем описано в [5–9]. У ході виконання роботи створено програму, яка взаємодіючи з онтологією здійснює прогноз результатів бою. Далі наведено перелік, призначення та опис ос- новних модулів: CellInterface – призначений для представлення елементарної ділянки на полі бою. Класи, що реалізують цей мо- дуль інкапсулюють дані про видимість, прохідність, висоту над рівнем моря цієї ділянки. MashineInterface – призначений для опису бойової машини. Класи, що реалі- зують цей модуль інкапсулюють дані про бойову машину (швидкострільність, тип гармати, потужність двигуна і т. д.), боє- здатність, поточну позицію. FieldInterface – призначений для опису поля бою. Класи, що реалізують цей модуль інкапсулюють дані елементарні ділянки та розміри поля бою. WeaponInterface – описує зброю, яка може розміщуватися на бойовій машині. Класи, що реалізують цей модуль інкапсу- люють дані про розсіювання за координа- тами x та y, радіус стрільби та швидкострі- льність. WayInterfalInterface – описує інтер- вал шляху руху бойової машини. ShotInformationInterface – описує результати пострілу GranateInterface – призначений для опису снарядів. Класи, що реалізують цей модуль інкапсулюють дані про радіус ураження. Для роботи з онтологією було обра- но засіб Protégé. Для написання процедур моделювання бойових дій взято середови- ще Eclipse – вільне модульне інтегроване середовище розробки програмного забез- печення. Розглянемо приклад функціонуван- ня підсистеми моделювання перебігу бою. Необхідно дослідити закономірності ре- зультату бою танкової роти (батальйону) при наступі на протитанковий укріплений район. Розглядається наступне тактичне завдання. Танкова рота «наших», що скла- дається з m танків, має прорвати протитан- ковий укріплений район «чужих». Цей район обороняє n танків «червоних», які замасковані і знаходяться в спеціально створених укриттях. Рота має наступати в заданому бойовому порядку в смузі шири- ною a метрів і глибиною c метрів. Загаль- ний напрямок руху роти визначається вза- ємним розташуванням на місцевості вихі- дної позиції «чужих» і «наших». Напрямок руху для кожного танка «наших» визнача- ється сукупністю орієнтирів (предметів на місцевості). Бій починається в деякий заданий час 0T і триває до того моменту, коли сили однієї із сторін стануть небоєздатними. Кінцем бою можна також вважати той момент 1 0T T , у який буде виконано бо- йове завдання або втрати однієї зі сторін перевищать допустимий відносний рівень. Головне вікно програми, яка роз- роблена у середовищі Еclipse, що реалі- зує онтологічні моделі зі схемою взаєм- ного розташування бойових машин (БМ) показано на рис. 1. На графіку, показа- ному на рис. 2, відображено ймовірність виходу з ладу БМ. Експертні та інтелектуальні інформаційні системи 63 Ширина Висота К-сть прямокут. Крок Крок виводу Ітерації Час 5000 5000 100 1 1 10000 1000 прохідність висота видимість танк x=3170.0 y=4970.0 Додати БМ Видалити БМ Моделювати Найкраща позиція Рис. 1. Головне вікно програми 0 0,2 0,4 0,6 0,8 1 1,2 0 100 200 300 400 500 600 700 800 900 1000 Й м о в ір н іс ть Час Рис. 2. Графік ймовірності виходу з ладу кожної БМ Бій розпочнеться приблизно в мо- мент 0 65T c , оскільки бойові машини знаходяться на відстані, що перевищує ра- діус пострілів. Необхідно 65 с, щоб ця від- стань стала допустимою для початку ата- ки. Бій закінчується у момент 1 0 180T T c  . Починаючи з цього момен- ту графіки ймовірностей стає паралельним, до осі х (див. рис. 3), отже, це кінець бою. Обчислимо ймовірності виграшу кожної із сторін згідно з формулою p P p q   [1]: P (виграш «наших») = 0,2 0,33 0,4 0,2   ; Р (виграш «чужих») = 0,4 0,66 0,4 0,2   . Експертні та інтелектуальні інформаційні системи 64 Більшу ймовірність виграшу черво- них можна пояснити кращою захищеністю їх військ, оскільки за умовою задачі «чер- воні» замасковані і знаходяться в спеціа- льно створених укриттях. Перевіримо адекватність моделі на наступному прикладі. Розглянемо тепер так званий дуельний бій, тобто розмістимо на карті дві однакові бойові машини («чу- жу» і «свою»), так щоб відстань між ними не перевищувала радіус пострілу і позна- чимо добре замасковану ділянку. Цю діля- нку виберемо так, щоб жодна бойова ма- шина не знаходилася в ній. Результати та- кого бою наведено на рис. 4, на якому ві- дображено динаміку бою. 0 0,2 0,4 0,6 0,8 1 1,2 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 Й м о в ір н іс т ь Час Рис. 3. Графіки середньої ймовірності виграшу двох однакових бойових машин в однакових умовах 0 0,2 0,4 0,6 0,8 1 1,2 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 Й м о в ір н іс т ь Час Рис. 4. Графіки середньої ймовірності виграшу однакових бойових машин Експертні та інтелектуальні інформаційні системи 65 Оскільки бойові машини однакові, то ймовірності їх виграшу теж однакові. Незначну перевагу «наших» можна пояс- нити похибкою моделювання. У результаті моделювання знахо- димо найкращу позицію для БМ. Тепер переставимо «нашу» БМ в цю позицію і знову спрогнозуємо результати. Тоді ймо- вірність виграшу «наших» значно зросла (див. рис. 4). Висновки Для прийняття ефективних управ- лінських рішень Сухопутним військам Збройних Сил України необхідна така ав- томатизована система управління війсь- ками, центральною компонентою якою є база знань. Ядром такої бази знань, у свою чергу, є онтологія предметної області. Центральною системою АСУ є СППР. Та- ка система реалізована для механізованих і танкових підрозділів наоснові онтологіч- ної моделі, яка побудована в середовищі Protégé. Модуль моделювання бойових дій розроблений за допомогою програмного засобу Eclipse. Перевагою такого підходу є те, що використання БЗ дає змогу реалізувати ло- гічне виведення, а отже будувати план дій (2, 3 кроки петлі Бойда) [10]. Окрім того онтології стали світовим стандартом по- дання знань у форматі OWL, а отже наш модуль легко може інтегруватись у будь- яку СППР. Результати проведеного моделю- вання засвідчили адекватність реалізованої у програмі моделі бойових дій, їх несупе- речність відомим результатам та здорово- му глузду. Таким чином, запропонований у статті підхід до проектування системи підтримки прийняття рішень під час орга- нізації і ведення бойових дій з’єднаннями, частинами і підрозділами Сухопутних військ Збройних Сил України та його про- грамна реалізація можуть бути викорис- тані при розробці автоматизованої систе- ми управління тактичної ланки Сухопут- них військ як складової Єдиної автомати- зованої системи управління Збройних Сил України. 1. Ткаченко П.Н., Куцев Л.Н., Мещеряков Г.А., Чавкин А.М., Чебыкин А.Д. Матема- тические модели боевых действий. – М.: Советское радио, 1969. – 240 с. 2. Вентцель Е.С. Введение в исследование операций. – Советское радио, 1969. – 390 с. 3. Можаровський В.М., Загорка О.М. Ос- новні положення методики визначення варіанта (способу) бойових дій та складу урупування військ (сил) для відбиття агресії // Наука і оборона – 2011. – № 1 – С. 3–6. 4. Литвин В.В., Лучук Е.В., Ткачук П.П. Си- стема підтримки прийняття рішень як складова автоматизованої системи управ- ління сухопутних військ збройних сил України // Військово-науковий вісник. – 2013. – Випуск 2(9). – С. 43–46. 5. Литвин В.В. Бази знань інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень – Львів: Видавництво Львівської політех- ніки, 2011. – 240 с. 6. Литвин В.В. Підхід до побудови інтелек- туальних систем підтримки прийняття рішень на основі онтологій // Проблеми програмування; Інститут програмних си- стем. – Київ, 2013. – № 4. – С. 43–52. 7. Досин Д.Г., Литвин В.В., Нікольський Ю.В., Пасічник В.В. Інтелектуальні систе- ми, базовані на онтологіях – Львів: «Ци- вілізація», 2009. – 414 с. 8. Литвин В. В. Моделювання інтелекту- альних систем підтримки прийняття рішень з використанням онтологічного підходу // Радіоелектроніка, інформатика, управління. – Запорізький національний технічний університет. – 2011. – № 2(25). – С. 93–101. 9. Литвин В.В., Даревич Р.Р., Досин Д.Г., Шкутяк Н.В. Проектування інтелектуаль- них агентів прийняття рішень в просторі ознак з використанням онтологічного під- ходу // Штучний інтелект. – Інститут про- блем штучного інтелекту. – Донецьк, 2010. – № 4. – С. 398–403. 10. Литвин В.В., Оборська О.В., Вовнянка Р.В. Метод моделювання процесу підтримки прийняття рішень у конкурентному сере- довищі // Математичні машини й системи. – К.; 2014. – № 1. – С. 50–57. Одержано 08.07.2014 Експертні та інтелектуальні інформаційні системи 66 Про автора: Оборська Оксана Володимирівна, аспірантка. Місце роботи автора: Національний університет «Львівська політехніка», 79013, м. Львів, вул. Бандери, 12, кафедра інформаційних систем та мереж. Тел.: (032)258 2538. Е-mail: oksana949@gmail.com mailto:oksana949@gmail.com

Інформаційна система моделювання воєнних дій механізованих військ з використанням онтологічного підходу

Репозитарії

Схожі ресурси