Про перспективи розвитку науки про метали

У статті автор аналізує проблеми і негативні фактори, які сьогодні заважають нормальному розвитку української наукової сфери, розмірковує над можливими шляхами виходу з кризи. На прикладі окремих робіт, що виконувалися в Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, показано ключову роль...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Ошкадьоров, С.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Наука і суспільство
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114113
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Про перспективи розвитку науки про метали / С.П. Ошкадьоров // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 12. — С. 14-23. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-114113
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1141132017-03-03T03:02:29Z Про перспективи розвитку науки про метали Ошкадьоров, С.П. Наука і суспільство У статті автор аналізує проблеми і негативні фактори, які сьогодні заважають нормальному розвитку української наукової сфери, розмірковує над можливими шляхами виходу з кризи. На прикладі окремих робіт, що виконувалися в Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, показано ключову роль державного регулювання у визначенні пріоритетів науково-пошукових фундаментальних і прикладних робіт та сфери їх практичного застосування з довгостроковою орієнтацією на підвищення інноваційного рівня і міжнародного авторитету країни. 2016 Article Про перспективи розвитку науки про метали / С.П. Ошкадьоров // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 12. — С. 14-23. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114113 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука і суспільство Наука і суспільство
spellingShingle	Наука і суспільство Наука і суспільство Ошкадьоров, С.П. Про перспективи розвитку науки про метали Вісник НАН України
description	У статті автор аналізує проблеми і негативні фактори, які сьогодні заважають нормальному розвитку української наукової сфери, розмірковує над можливими шляхами виходу з кризи. На прикладі окремих робіт, що виконувалися в Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, показано ключову роль державного регулювання у визначенні пріоритетів науково-пошукових фундаментальних і прикладних робіт та сфери їх практичного застосування з довгостроковою орієнтацією на підвищення інноваційного рівня і міжнародного авторитету країни.
format	Article
author	Ошкадьоров, С.П.
author_facet	Ошкадьоров, С.П.
author_sort	Ошкадьоров, С.П.
title	Про перспективи розвитку науки про метали
title_short	Про перспективи розвитку науки про метали
title_full	Про перспективи розвитку науки про метали
title_fullStr	Про перспективи розвитку науки про метали
title_full_unstemmed	Про перспективи розвитку науки про метали
title_sort	про перспективи розвитку науки про метали
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Наука і суспільство
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114113
citation_txt	Про перспективи розвитку науки про метали / С.П. Ошкадьоров // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 12. — С. 14-23. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT oškadʹorovsp properspektivirozvitkunaukiprometali
first_indexed	2025-07-08T06:57:39Z
last_indexed	2025-07-08T06:57:39Z
_version_	1837060965219172352
fulltext	14 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (12) ОШКАДЬОРОВ Станіслав Петрович — член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор; відділ фізики швидкісного термозміцнення сплавів Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України ПРО ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАУКИ ПРО МЕТАЛИ У статті автор аналізує проблеми і негативні фактори, які сьогодні за- важають нормальному розвитку української наукової сфери, розмірковує над можливими шляхами виходу з кризи. На прикладі окремих робіт, що виконувалися в Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, показано ключову роль державного регулювання у визначенні пріоритетів науково-пошукових фундаментальних і прикладних робіт та сфери їх практичного застосування з довгостроковою орієнтацією на підвищення інноваційного рівня і міжнародного авторитету країни. Про деякі небажані зрушення в житті Академії за останні роки. За понад півстолітній термін роботи в НАН України ав- тор був свідком розвитку, а з ним і зростання авторитету укра- їнської науки про метали в 70—80-ті роки ХХ ст. і його занепаду після розпаду СРСР. Певною мірою аналіз причин цього було наведено в публікаціях академіка В.М. Локтєва у журналі «Ві- сник НАН України». Поставлені ним питання і можливі шляхи виходу з критичного стану, в якому опинилася Академія, незва- жаючи на всі зусилля її керівництва протистояти цьому, були предметом широкого публічного обговорення. Підтримуючи позицію В.М. Локтєва і розмірковуючи про природу наявного негативу, автор дійшов висновку, що крім економічних чинни- ків цьому сприяли й анормальні зрушення в етичній площині, які є провісниками тяжкого порушення морального здоров’я нашої науки. Їх наслідки загрожують існуванню Академії. Зі зрозумілих мотивів не всі ці фактори можуть бути винесені на публічне обговорення. Останніми роками громадськості все наполегливіше при- щеплюється думка про те, що розвиток академічної науки має бути націлений переважно на отримання фундаментальних знань, тобто таких, безпосередня віддача від яких, за визначен- ням філософів (П.В. Копнін), для створення реальних матері- альних цінностей не є очевидною. Ця неоднозначна концепція дозволяє її апологетам тиражувати численні публікації, які часто не цікаві навіть їхнім колегам, тим більше працівникам промисловості, оскільки їх зміст зводиться до розрахунку екс- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 12 15 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО периментально непідтверджених, далеких від реальності теоретичних моделей. Можливість займатися такою «фундаментальною» наукою, не обтяжуючи себе турботами про її корисне застосування, стає дедалі привабливішою для тих, хто, поділяючи цю точку зору, отримує аргументоване обґрунтування свого безтурбо- тного життя, не обтяженого роботою в «полі». Мабуть, саме цими причинами можна пояс- нити перекіс у штатному розписі багатьох ін- ститутів, який останніми роками помітно зрос- тає в бік збільшення числа «чистих» теорети- ків порівняно з «прикладниками». За великим рахунком усе це має нічим не прикритий на- слідок у вигляді позбавлення нашого виробни- цтва необхідного для його розвитку наукового фундаменту. Повна ліквідація в Україні низки потужних галузевих науково-дослідних інсти- тутів, переважної більшості заводських лабо- раторій, низький рівень фінансування експе- риментальної бази у вишах, незадовільне за- безпечення установ устаткуванням і кадрами призвели до того, що на більш-менш пристой- ному, нехай і недостатньому, рівні залишилися тільки інститути НАН України та галузевих академій. За таких умов їх абсолютний крен у бік голої віртуальної «фундаментальщини» не- минуче призведе до ідейного вихолощування технологічних розробок і невідворотної заги- белі нашої промисловості в результаті натиску зарубіжних конкурентів. Одним із вагомих негативних факторів іс- тотного ослаблення вітчизняної науки є те, що запроваджена академіком Б.Є. Патоном практика створення в Академії програмно- цільових комплексів, різних КБ і ДКТБ, що працювали в інтересах окремих міністерств, великих промислових підприємств, за часів незалежності України зійшла нанівець. Сьо- годні можна бачити, як деякі керівники ака- демічних установ, раніше орієнтованих пе- реважно на прикладну тематику, отримавши право самостійно приймати рішення, в нових умовах втратили бажання розробляти склад- ні проблемні питання для промислового ви- робництва. Прямим наслідком цього стало дроблення великих наукових підрозділів на Академік Петро Дмитрович Гру шин 2 Петро Миколайович Бєлянін 1 1 Бєлянін Петро Миколайович — член-кореспондент АН СРСР, директор НДІ авіаційних технологій та організації виробництва (НІАТ). Закінчив Харків- ський авіаційний інститут. Лауреат Ленінської і Дер- жавної премії СРСР. Останню отримав у 1986 р. ра- зом зі співробітниками ІМФ АН УРСР. 2 Грушин Петро Дмитрович — академік АН СРСР, ви- датний конструктор зенітних ракет. Обґрунтував ви- моги до рівня конструкційної міцності сталі, що задо- вольняє вимоги креслення до корпусів реактивних двигунів твердого палива. У 1969 р. його ракетою вперше у світі було збито балістичну боєголовку. Від- значений найвищими нагородами СРСР, зокрема 7 орденами Леніна, П.Д. Грушин не мав жодної Держ- премії, оскільки, маючи виключне право особисто присуджувати їх, вважав неетичним отримувати цю нагороду персонально. 16 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (12) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО ненням виправити цей недолік збільшенням кількості публікацій, часто гранично низько- го рівня. Посилилося і прагнення керівників підрозділів до «адміністративного» співавтор- ства з метою створення собі дутого наукового авторитету. Щоправда, тяжіння до співавтор- ства завжди було властиве честолюбним на- чальникам, що стояли над наукою або біля неї, але не займалися безпосередньо науко- вим пошуком і здобуттям нових знань. Тепер така практика все сильніше впадає в око, коли переглядаєш вітчизняну наукову літературу. Виклик було прийнято. Наприкінці 1950-х років США побудували перший у світі атомний підводний човен «Наутілус», який, не сплива- ючи, обігнув земну кулю. Озброїти його перед- бачалося твердопаливними ракетами «Пер- шинг» з гранично малим часом підготовки до пуску з підводного положення. Це був безпре- цедентний виклик для СРСР. Оборонний від- діл ЦК КПРС прийняв принципове рішення замінити весь арсенал рідкопаливних ракет на твердопаливні. Усі роботи зі створення ра- кетного щита в Радянському Союзі з викорис- танням ракетних двигунів на твердому паливі (РДТП) виконувалися під керівництвом гене- рала Сербіна, роль якого була аналогічна ролі генерала Гровза в Манхеттенському проекті та Л.П. Берії у вирішенні проблеми використан- ня атомної енергії в СРСР. Диспетчеризацію виробництва ракет в авіапромі було доручено П.М. Бєляніну. Про користь орієнтації науки на розви- ток цілеспрямованих великомасштабних теоретичних і технологічних досліджень. Тезу про те, що наука за умови правильної ор- ганізації суспільства може реально впливати на інтелектуальний потенціал і промислове виробництво, забезпечити помітне зростан- ня економіки країни і, зокрема, підвищити її обороноздатність, хочу показати на прикладі окремих робіт, що виконувалися в Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН Укра- їни. Це поставило автора перед проблемою, як в одній публікації обмеженого обсягу на при- кладі робіт одного з відділів Інституту якомога повніше відобразити реальну картину і тенден- Академік Володимир Микола- йович Челомей 4 Лев Веніамінович Люльєв 3 1 Люльєв Лев Веніамінович — випускник КПІ, голов- ний конструктор зенітної артилерії і керованих ра- кет ППО, ВМФ і сухопутних військ («Бук», С-300 та ін.), протичовнових і стратегічних крилатих ракет. Його співробітники разом з дослідниками ІМФ на- городжені Держпремією УРСР (1974). 2 Челомей Володимир Миколайович — академік АН СРСР, закінчив Київський авіаційний інститут, гене- ральний конструктор ракетно-космічної техніки. невеличкі лабораторії. Очевидна нездатність таких організаційних структур давати вагому наукову продукцію, не кажучи вже про нові технологічні розробки, замінюється праг- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 12 17 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО цію розвитку знань в одній з ключових галузей фізичної металургії. Бурхливий розвиток робіт у цьому напрямі пояснюється економічними, соціальними і по- літичними завданнями і зумовленими ними вимогами до металевих матеріалів. Завдяки металам розвинулася і розвивається цивілі- зація. Згадаймо ахейців Гомера з їх «мідного- стрими списами» і епоху заліза, в яку живемо ми і житимуть прийдешні покоління. Залеж- ність новітніх технологій від нових матеріалів змушує на конкретних прикладах особливо підкреслити, наскільки важливим є поважне ставлення керівництва країни до науки і тех- нологій, а одним із вирішальних чинників дер- жавотворення є бачення владою довгостроко- вих перспектив розвитку. Як науковий співробітник Інституту мета- лофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, автор мав можливість зустрічатися з багатьма видатними дослідниками, технологами та ке- рівниками великих галузевих організацій, що працювали переважно в інтересах підприємств ОПК. Найбільш інтенсивно дослідження з цього напряму розвивалися в період з початку 1960-х до кінця 1980-х років. Київські метало- фізики створили фізичні і технологічні основи нових високоефективних методів обробки ста- лей і сплавів для наукомістких виробів в обо- ронній промисловості та інших галузях [1—5]. Тепер, коли за давністю років усі режимні об- меження на інформацію про ці роботи знято, а технології, в яких використовуються результа- ти цих досліджень, і готова продукція широко експортуються в різні країни, можна підняти завісу над розробками, які утвердили у світі беззаперечний авторитет української науки в галузі металофізики. Дослідження механізму і кінетики фазових та структурних перетворень у сталях та спла- вах з вихідними метастабільними станами в нерівноважних умовах нагрівання і охоло- дження стало ідейною основою фізики швид- кісної об’ємної безградієнтної термічної оброб- ки металевих матеріалів. Глибоке розуміння взаємопов'язаних складних процесів у металах та сплавах [3—5] дозволило розробити нові, унікальні, які не мають аналогів у світі, базові схеми високоефективних технологій і облад- нання, що забезпечило серійний випуск спец- виробів і товарів широкого вжитку в авіацій- ній, металургійній, оборонній, суднобудівній галузях промисловості і машинобудуванні [6, 7]. Було отримано вироби з поліпшеним комп- лексом фізико-механічних властивостей і ви- сокими експлуатаційними характеристиками з економнолегованих сталей усіх класів з рівнем міцності металу в конструкції на 30—60 % ви- щим, ніж після традиційного термозміцнення. З переліку освоєних промисловістю техно- логій до активу Інституту можна зарахувати виготовлення особливо високоміцних корпу- сів для широкої гами ракетних двигунів твер- дого палива для зенітних і протибалістичних ракет, а також ракет інших класів у кількості, необхідній для створення ракетного щита краї- ни (конструктори — П.Д. Грушин, Л.В. Люльєв, В.М. Челомей та ін.), високоресурсних лонже- ронів цивільних і військових важких верто- льотів, їх броньового захисту, захисту броне- техніки, особового складу тощо. Ефективними виявилися нові методи термозміцнення всієї номенклатури деталей обертання в автомобі- ле-, тракторо- і танкобудуванні, які вдвічі під- вищили їх ресурс [7] навіть у разі використан- ня замість легованих недорогих комерційних сталей вуглецевого сортаменту (рис. 1). Для цього довелося вивчити складне явище структурної генетики з визначенням доміну- ючих факторів спадковості в повному циклі зміцнювальних термічних і механотермічних обробок сталей усіх класів [8]. Для сплавів на основі кольорових металів розроблено науко- ві основи отримання функціональних і кон- струкційних монокристалічних інтерметалі- дів і монокристалічних високотемпературних металевих матеріалів для ядерної енергетики, ракетної та авіаційної техніки [9]. Рекомендації Інституту дозволили металур- гам створити нові марки особливо високоміц- них сталей, а результатом співпраці з низкою провідних галузевих технологічних інститутів стало обладнання з високим рівнем автомати- зації і роботизації, екологічної безпеки та енер- 18 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (12) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО гоощадності, що дало змогу перевершити най- кращі досягнення зарубіжних фахівців. Нові технології більш як удвічі збільшили гарантій- ні терміни зберігання озброєнь без втрати їх ефективності, що дозволило знизити витрати на оборону. Першу дослідно-промислову установку для швидкісного електротермічного зміцнення кор- пусів РДТП за технологічною схемою ІМФ було виготовлено видатним технологом НІАТ А.М. Смирновим у 1964 р., а вже в 1969 р. раке- тою «Вятка» (конструктор П.Д. Грушин) було вперше у світі знищено балістичну боєголовку. У 1971 р. ракетами «Вятка» було озброєно дві лінії оборони навколо Москви і по одному кільцю навколо Києва і Ленінграда. У 1973 р. було прийнято рішення про застосування тех- нології виготовлення РДТП за схемою ІМФ і НІАТ для всіх систем твердопаливних ракет (рис. 2). Рис. 1. Зіставлення конструкційної міцності сталевих корпусів ракетних двигунів твердого палива: 1 — стан- дартна обробка; 2 — швидкісна електротермічна об- робка за технологією, розробленою ІМФ і НІАТ; 3 — необхідний рівень конструкційної міцності Моя участь у вирішенні проблеми виготов- лення корпусів РДТП і створення базової тех- нологічної схеми їх зміцнення здобула високу оцінку з боку ракетобудівників, і мене призна- чили керівником секції особливо високоміц- них сталей Наукової ради АН СРСР з нових конструкційних матеріалів. Як випускник Київського політехнічного інституту, я знав, що серед 12 найвидатніших учених — вихід- ців зі славетного КПІ, увічнених у бронзі на алеї слави Інституту, троє були ракетниками. Найвідоміший серед них С.П. Корольов, про Л.В. Люльєва я написав вище, а от видатно- го конструктора крилатих ракет Володимира Миколайовича Челомея абсолютно незаслу- жено обійшли увагою, хоча це людина з незви- чайною долею. Виховувався він у родині дочки героя російсько-турецької війни полковника артилерії Олександра Олександровича Пуш- кіна, старшого сина великого поета. Сестра його була одружена з герцогом Віндзорським, який заради неї відмовився від англійського престолу. Відтоді кров герцогів Віндзорських змішалася з кров'ю творця «Євгенія Онєгіна». Дочка О.О. Пушкіна була одружена з племін- ником М.В. Гоголя. В.М. Челомей закінчив КПІ і Київський університет дуже рано. Він був красивою та привабливою людиною, і щоб переконатися в цьому, досить відвідати алею слави КПІ та по- дивитися на його бюст. В активі ІМФ є також нові технологічні схе- ми виготовлення високотемпературних моно- кристалічних торсіонних і витих пружних еле- ментів. Це дало можливість істотно збільшити їх робочі температури, підвищивши параметри їх працездатності в продуктах згоряння твер- дого і рідкого палива, в рідкометалевих тепло- носіях, при радіаційному опроміненні і висо- кому вакуумі. Було розроблено технологічну схему отримання високотемпературних тонко- стінних пружних екранів газових лазерів вели- кої потужності. Згадаю ще про нові технології отримання методом сканувального лазерного та елект- рон но-променевого переплавів довгомірних трубчастих катодів із жароміцних металів та ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 12 19 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО сплавів з моногранною, заданої орієнтації по- верхнею для термоемісійних перетворюва- чів енергетичного забезпечення апаратів для дослідження далекого космосу [10], а також теп лостійкого монокристалічного кріплення обшивки з теплостійких сплавів з мікроперфо- рованою лазерним випроміненням поверхнею для перспективних гіперзвукових літаків. Серед іншого слід відзначити створення спеціалізованого цеху для швидкісної термо- обробки довгомірних лонжеронів важких вер- тольотів, який не має аналогів у світі, і унікаль- ного обладнання, що забезпечило підвищення їх ресурсу гарантованої безвідмовної роботи у понад 40 разів (рис. 3, 4). Створення технології та роботизованого обладнання для комплексної швидкісної тер- мообробки деталей гусеничної та колісної тракторної техніки і бронетехніки дозволило навіть у разі використання недорогих сталей простого вуглецевого сортаменту підвищити їх ресурс на 50—60 %. Важливо підкреслити, що широкомасштабна реалізація згаданих тех- нологічних схем стала плодом зусиль і витрат величезних коштів, творчості та наполегливої праці технологів, інженерів, технічних праців- ників багатьох галузевих інститутів і підпри- ємств України, Росії та Білорусі. Внесок ки- ївських металофізиків полягав у формуванні науково обґрунтованої ідеології перспектив- них технологій і консультативному супроводі процесу їх освоєння. Додам, що Інститут запропонував нові ме- тоди термообробки безвуглецевих сталей з ме- тою підвищення їх технологічної пластичності при масовому виготовленні методами холодної глибокої пластичної деформації тонкостінних виробів складної геометрії. Це дозволило, зо- крема, організувати серійний випуск сильфонів і гільз із заліза замість латуні при виготовленні боєприпасів для стрілецької зброї, що на поря- док знизило вартість готової продукції (рис. 5). Співробітники Інституту були задіяні у створенні та впровадженні технологій і об- ладнання для одержання гомогенного і гете- рогенного сталевого й титанового захисту для авіаційної і транспортної техніки, а також осо- Рис. 4. Стапель збирання прямокутної лопаті із су- цільнотягнутим лонжероном після швидкісної елек- тротермічної обробки Рис. 3. Спеціалізований цех швидкісної термообробки суцільнотягнутих лонжеронів (18,5 м) на Ростовсько- му вертолітному об'єднанні Рис. 2. Установка для електротермічного зміцнення корпусів ракетних двигунів твердого палива на маши- нобудівному заводі 20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (12) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО бового складу, що дозволило зменшити конус ураження на 40 %. Високу результативність показала технологія швидкісної електротер- мічної обробки деталей обертання в тракторах і танкобудуванні (рис. 6). Не має аналогів створений агрегат для тер- мічної обробки профільного прокату сталей для суднобудування і плавплатформ продук- тивністю понад 20 тис. т на рік. Нова техноло- гія електротермозміцнення підвищила міцність і пластичність сталі на 25—40 %, знизила поріг холодноламкості на 70—80 °C. Це дало змогу використовувати сталі традиційного сортамен- ту замість дорогих легованих для виготовлення конструкцій, що працюють в умовах ударних навантажень за низьких температур, напри- клад, в умовах Крайньої Півночі і в арктичних регіонах. При зварюванні їх зберігається рів- номіцність основного металу і металу в зоні термічного впливу [11]. Розширення спектра робіт було спрямовано на створення технології і устаткування для швидкісної термообробки і зварювання з використанням джоулева тепла при електроконтактному нагріванні або стру- мів Фуко при високочастотному нагріванні, наприклад при зварюванні і термічному зміц- ненні залізничних рейок, сталевого листа і труб широкого призначення, в тому числі для магі- стральних трубопроводів [13], виключивши появу дефектів транскристалічного окрихчен- ня, відомих як «матові плями». Результативною виявилася співпраця ІМФ з київськими авіабудівниками на чолі з Геро- ями Праці В.О. Степанченком і П.В. Балабу- євим, унаслідок чого було отримано відповідь на цілу низку складних питань технологічного рівня. Про користь міжінститутської співпраці в рамках НАН України. Тут доречно зазначи- ти, що багато прогресивних розробок було ви- конано в умовах тісної співпраці металофізиків з фахівцями інших установ Академії, насампе- ред Інституту електрозварювання ім. Є.О. Па- тона та Інституту електродинаміки та в рамках кооперації з багатьма технологічними галузе- вими інститутами і серійними заводами відпо- відно до директивних завдань уряду. Ці робо- ти постійно перебували в полі зору академіка Б.Є. Патона і незмінно підтримувалися ним. Неоціненну допомогу у впровадженні розро- бок ІМФ в оборонну промисловість, авіацію, суднобудування і космічну техніку надавав академік В.П. Горбулін, як керівник оборонно- го відділу ЦК КПУ. Саме в ті роки за україн- ською Академією наук, яку в народі називали «патонівською», закріпилася стійка репутація технологічної. Це аніскільки не применшує високий авторитет у світовому співтоваристві українських фізиків, математиків, кібернети- ків, біологів та науковців, які працювали в ін- ших галузях, а відображує лише дух тих часів, коли особливо актуальними були розробки, Рис. 5. Швидкісна термічна обробка тонколистової сталі для виготовлення виробів спеціального призна- чення Рис. 6. Карусельний верстат-автомат швидкісної тер- мообробки довгомірних деталей трактора «Кіровець» ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 12 21 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО спрямовані на виготовлення металевих виро- бів для оборони та інших відомств. Сьогодні, коли до порядку денного уряд вніс проблему підвищення оборонного потенціалу країни, знову згадали про можливості україн- ської науки. Ще до розпаду СРСР в Академії за ініціативою академіка Б.Є. Патона і міністра оборонної промисловості СРСР П.В. Фіноге- нова було організовано ефективно діючий від- діл, завдання якого полягало в залученні на- уковців до співпраці з підприємствами ВПК. Керував ним професор А.В. Соснін. Добре обізнаний з проблемами галузі, тематикою і кадрами академічних інститутів, потребами оборонних підприємств він проводив велику науково-організаційну роботу зі встановлен- ня між ними контактів на високому професій- ному рівні. Може варто повернутися до цієї практики? У нас є перспективні розробки, які можна було б впровадити у виробництво, од- нак керівництво радить нам самим шукати за- мовників. Така практика ефективною бути не може, оскільки немає нової адресної книги по- тенційних замовників. Про перспективи розвитку металофізи- ки. Як житимемо далі? Важливо ще раз по- вторити, що вирішальний вплив на розвиток науки і заснованих на ній технологій до 1990-х років мало ставлення до Академії керівників країни, в полі зору яких незмінно перебували всі проблеми науки і турбота про її кадровий потенціал. Те, що це був єдино правильний шлях, оснований на прагматизмі та інноваці- ях, які заохочувалися соціально стурбованими та добре відчуваючими все нове політиками і технократами, підтверджується еволюцією дослідницької та інженерної інфраструктури всіх розвинених країн світу. Цей шлях і сьо- годні визначає їхню національну політику в галузі розвитку наукомісткого виробництва. Негативні наслідки іншого ставлення ми ба- чимо на прикладі вітчизняних дослідницьких інститутів і університетів, помітно ослаблених за останні два десятиліття. Найталановитіші та найперспективніші молоді співробітники протягом цього часу виїхали з України для роботи за кордоном. Інтенсифікація глобаль- ного взаємозв'язку наукових установ, яка спостерігається сьогодні в умовах катастро- фічного недофінансування української науки, і невирішеність багатьох інших, пов’язаних з нею проблем має своїм наслідком поступове перетворення нашої країни на міжнародного донора наукових і технологічних ідей. Як зра- зок того, як відповідальне ставлення до науки може рішуче змінити обличчя держави, поряд із Західною Європою та Японією, можна взя- ти США. Нинішня провідна роль цієї країни утверджувалася впродовж двох століть постій- ним і турботливим ставленням її керівництва до науки. Вихідною точкою може слугувати організація президентом Лінкольном напри- кінці руйнівної громадянської війни Амери- канської академії наук. Наступні президенти робили все необхідне для становлення науки і розширення сфер її застосування. Вони заохо- чували створення нових університетів і вели- ких дослідних центрів, національних лабора- торій, різноманітних рад і комітетів, основна мета яких полягала у формуванні проблемної тематики і визначенні пріоритетів наукового розвитку. А що маємо ми в Україні? Оперуючи лише знаннями і баченням шля- хів розвитку однієї лише галузі — фізичної металургії та фізики металів, можна стверджу- вати, що в разі належного і відповідального ставлення керівництва України до нашої Ака- демії країна може зробити ривок у промисло- вому розвитку. Розраховувати на філантропію національних олігархів навряд чи доводиться, якщо виходити з теорії нобелівського лауреата з економіки Дж. Стігліца, який розробив тео- рію розвитку економіки країн у перехідний пе- ріод і обґрунтував вирішальну роль державних структур у визначенні стратегії і регулюванні в сфері оборони, науки, комунікацій тощо в умо- вах ринкових відносин і фінансового егоїзму приватного сектора. Назву лише окремі перспективні розробки нашого Інституту, які без втручання держави не можуть сьогодні бути використані в широ- комасштабному виробництві України. Це енер- гоощадна екологічно чиста технологія швидкіс- ного електротермозміцнення рейок з недорогих 22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (12) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО ЛІТЕРАТУРА 1. Гриднев В.Н., Мешков Ю.Я., Ошкадеров С.П., Трефилов В.И. Физические основы электротермического упроч- нения стали. К.: Наук. думка, 1973. 2. Гриднев В.Н., Гарасим Ю.А., Ошкадеров С.П., Смирнов А.М. Исследование процесса образования мартенсита в воздушнозакаливаемых сталях. Металлофизика. 1974. № 54. С. 88—94. 3. Ошкадеров С.П. К вопросу о природе мартенситообразования в углеродистых сталях. Успехи физ. мет. 2011. Т 12. С. 269—293. 4. Ошкадеров С.П. К вопросу об атермическом и изотермическом мартенсите. Успехи физ. мет. 2011. Т 12. С. 471— 479. 5. Бондаревская Н.А., Вовк Я.Н., Ошкадеров С.П. Влияние предварительной пластической деформации аусте- нита на кристаллографические характеристики и морфологию кристаллов мартенсита, образовавшегося при охлаждении статически упруго нагруженного образца стали Fe-18%Ni-0,8%C. Металлофизика и новейшие тех- нологии. 2010. Т.32, №7. С. 989—1000. вітчизняних сталей вуглецевого сортаменту, що дозволяє одночасно підвищити їх міцність і пластичність на 30—40 % і, головне, підняти втомні характеристики майже в 10 разів по- рівняно з вимогами американського стандарту [14]. Це і отримання високоміцного тонкого сталевого листа з високою стійкістю до ударних навантажень за температур до –100 °С для ван- тажних вагонів, високоякісного автомобільно- го листа, нових матеріалів для тепловидільних елементів атомних реакторів, що дозволяють підвищити ступінь вигоряння ядерного пали- ва [15], та багато чого іншого. Одним з найре- зультативніших досліджень останніх років є вивчення причин локального окрихчення ме- талу в зоні термічного впливу у зварних швах великої протяжності при електрозварюванні із застосуванням різних технологічних схем, зокрема при отриманні нероз'ємних з'єднань з використанням електроконтактного комп- ресійного зварювання. Запропоновано та екс- периментально перевірено технологічну схему, яка дає змогу повністю виключити окрихчення металу в зоні термічного впливу при будівни- цтві магістральних трубопроводів, мостів, рей- кових шляхів і корпусів надводних і підводних судів [16]. Наведені вище приклади є підтвер- дженням того, що металофізика як і інші сфери наукової діяльності, орієнтуючись на потреби виробництва і розвиваючись на стику з іншими галузями знань, може дати найбільшу віддачу. Про метали в медичному матеріало- знавстві. Зазначу, що одним з піонерських напрямів діяльності Інституту, ефективність якого очевидна будь-якому в міру освічено- му досліднику, є медичне матеріалознавство [17—20]. Спочатку його зустріли багнетами, мабуть, через острах занурення в незвідане і обережність, зумовлену масштабом проблеми. Однак поступово до цієї тематики долучили- ся все більше і більше наших співробітників та фахівців з установ Національної академії ме- дичних наук і Міністерства охорони здоров'я. Складність тут полягає в тому, що для роботи в цьому напрямі необхідно добре орієнтува- тися в проблематиці реконструкційної і від- новної медицини і дотичних з ними наук біо- логічного профілю. Крім вироблення нового мислення і розуміння величезного соціально- економічного значення цього напряму, потріб- ні створення інтегрованого інформаційного простору, оснащення наукових колективів від- повідним обладнанням для проведення експе- риментів, підготовка молодих фахівців. Закон України «Про наукову і науково- тех ніч ну діяльність», прийнятий наприкінці 2015 р., спрямовано на підвищення ролі дер- жавного регулювання у визначенні пріорите- тів науково-пошукових фундаментальних і прикладних робіт та сфер їх реального засто- сування з довгостроковою орієнтацією на під- вищення рівня розвитку і міжнародного авто- ритету країни. Без дієвої підтримки держави жорстока боротьба науковців і організаторів наукового процесу за виживання української науки приречена на поразку. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 12 23 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО 6. Ошкадеров С.П. О вкладе В.Н. Гриднева и В.Д. Садовского в развитие работ в области фазовых и структурных превращений в сталях и сплавах в неравновесных условиях. Успехи физ. мет. 2008. Т 9. С. 351—378. 7. Гарасим Ю.А., Гречко Н.М., Кац А.Н., Ошкадеров С.П. Комплексная электротермическая обработка стальных изделий. МиТОМ. 1988. № 3. С. 56—58. 8. Вовк Я.Н., Емченко-Рыбко Е.В., Ошкадеров С.П., Телевич Р.В. Роль дислокаций в явлении структурной на- следственности в сталях. Металлофизика. 1985. Т. 7, № 1. С. 42—46. 9. Ошкадеров С.П., Коржова Н.П., Латышева В.И., Мангушева В.В., Рафаловский В.А. Фазовый состав и струк- турные превращения в сплаве ЭИ-828 ВД. Металлофизика. 1989. Т. 11, № 4. С. 104—107. 10. Барабаш О.М., Буря И.В., Масимов М.Ю., Ошкадеров С.П. Влияние легирования на морфологию карбидной фазы в эвтектических сплавах типа γ/γ' — NbC. Металлофизика. 1989. Т. 11, № 1. С. 18—23. 11. Барабаш О.М., Зверева Р.В., Легкая Т.Н. Композиционный рост эвтектических сплавов в тройной системе Ni- Мо-С. Металлофизика. 1989. Т. 11, № 5. С. 40—44. 12. Ошкадеров С.П. К вопросу о структурообразовании в зоне соединения сталей при контактной сварке с оплав- лением. ФММ. 2010. Т. 110, № 6. С. 583—589. 13. Гарасим Ю.А., Ошкадеров С.П. Формирование субмикрозеренной структуры в конструкционной экономно- легированной стали методом комплексного воздействия механической и термической обработок с использо- ванием скоростного нагрева. Металлофизика и новейшие технологии. 2007. Т. 29, №12. С. 1691—1705. 14. Волосевич П.Ю., Бондаревская Н.А., Носаченко О.В., Ошкадеров С.П., Телевич Р.В. Особенности структуро- образования при термоциклической обработке рельсовой стали М76Т. Металлофизика и новейшие техноло- гии. 2010. Т. 32, № 7. С. 959—976. 15. Ошкадеров С.П. Использование метастабильных фазовых и структурных превращений в сталях для решения некоторых проблемных задач практического металловедения. Перспективные технологии консолидации ма- териалов с применением электромагнитных полей. Москва: МИФИ, 2013. С. 38—40. 16. Коновалов Н.А., Ошкадеров С.П., Полосков С.И. Пути повышения качества сварных соединений при контакт- ной стыковой сварке оплавлением. Металлофизика и новейшие технологии. 2013. Т. 35, № 11. С. 1539—1549. 17. Ошкадеров С.П. Материалы для медицины. Неорганическое материаловедение. Материалы и технологии. Эн- циклопедическое издание. К.: Наук. думка, 2009. Т. 2. Кн. 1. С. 629—637. 18. Бурьянов А.А., Корж Н.А., Ошкадеров С.П. Металлические материалы для имплантатов ортопедического и травматологического назначения. Ортопедия, травматология и протезирование. 2008. № 3. С. 5—10. 19. Yermolenko I.S, Fuhrmann A., Magonov S.N., Lishko V.K., Oshkaderov S.P., Ros R., Ugarova T.P. Origin of the Nonadhesive Properties of Fibrinogen Matrices Probed by Force Spectroscopy. Langmuir. 2010. 26(22): 17269. 20. Yermolenko I.S., Gorkun O.V., Fuhrmann A., Oshkaderov S.P., Podolnikova N.P., Lishko V.K., Doss B., Lord S.T., Ros R., Ugarova T.P. The Assembly of Nonadhesive Fibrinogen Matrices Depends on the αC Regions of the Fibrinogen Molecule. J. Biol. Chem. 2012. 287 (30): 41979.

Про перспективи розвитку науки про метали

Репозитарії

Схожі ресурси