Муртаза Веліджанов – дослідник кримськотатарської народної пісні Гуменюк

У статті розглядається фольклористичний доробок Муртази Веліджанова, насамперед його праця про кримськотатарську народну пісню, написана в Ташкенті в часи депортації та опублікована в наш час у Сімферополі. Дослідник відзначає здобутки фольклористів у царині фіксації й вивчення кримськотатарської...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Гуменюк, О.Н.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114330
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Муртаза Веліджанов – дослідник кримськотатарської народної пісні Гуменюк / О.Н. Гуменюк // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 261. — С. 121-123. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті розглядається фольклористичний доробок Муртази Веліджанова, насамперед його праця про кримськотатарську народну пісню, написана в Ташкенті в часи депортації та опублікована в наш час у Сімферополі. Дослідник відзначає здобутки фольклористів у царині фіксації й вивчення кримськотатарської народної пісні, наголошує на значенні фольклористичних праць О. Олесницького, А. Рефатова, А. Кончевськго Я. Шерфедінова, Іл. Бахшиша, Ф. Алієва, які є надійною джерельною базою вивчення пісенного фольклору кримських татар. Основну увагу М. Веліджанов приділяє тематичним мотивам та особливостям словесної поетики пісень. Ґрунтуючись на висновках фольклориста та власних спостереження, авторка статті підкреслює такі провідні особливості поетичного світу кримськотатарської народної пісні як проникливе осягнення людських печалей і радостей; передача широкої гами почуттів, тонких настроєвих відтінків, неабияке інтонаційне багатство; мальовнича метафоричність та символічна сконденсованість лаконічної образності; динамічний розвиток ліричного сюжету, за яким виразно вгадуються обриси сюжету фабульно-оповідного; стрункість та вигадливість композиції; система експресивних повторів, яка посилює орнаментальність і чітку злагодженість викладу; вишукана звукова й ритмічна організація.