Внесок НАН України в інноваційний розвиток України
Gespeichert in:
Datum: | 2017 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2017
|
Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114402 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Внесок НАН України в інноваційний розвиток України / А.Г. Наумовець // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 1. — С. 19-24. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-114402 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1144022017-03-08T03:02:10Z Внесок НАН України в інноваційний розвиток України Наумовець, А.Г. Загальні збори НАН України 2017 Article Внесок НАН України в інноваційний розвиток України / А.Г. Наумовець // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 1. — С. 19-24. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114402 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України |
spellingShingle |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Наумовець, А.Г. Внесок НАН України в інноваційний розвиток України Вісник НАН України |
format |
Article |
author |
Наумовець, А.Г. |
author_facet |
Наумовець, А.Г. |
author_sort |
Наумовець, А.Г. |
title |
Внесок НАН України в інноваційний розвиток України |
title_short |
Внесок НАН України в інноваційний розвиток України |
title_full |
Внесок НАН України в інноваційний розвиток України |
title_fullStr |
Внесок НАН України в інноваційний розвиток України |
title_full_unstemmed |
Внесок НАН України в інноваційний розвиток України |
title_sort |
внесок нан україни в інноваційний розвиток україни |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2017 |
topic_facet |
Загальні збори НАН України |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114402 |
citation_txt |
Внесок НАН України в інноваційний розвиток України / А.Г. Наумовець // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 1. — С. 19-24. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT naumovecʹag vnesoknanukraínivínnovacíjnijrozvitokukraíni |
first_indexed |
2025-07-08T07:27:53Z |
last_indexed |
2025-07-08T07:27:53Z |
_version_ |
1837062868580696064 |
fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 1 19
ВНЕСОК НАЦІОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
В ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК
УКРАЇНИ
Шановний Борисе Євгеновичу!
Шановні колеги!
Я маю доручення розповісти вам про те, який внесок зробила
наша Академія в інноваційний розвиток держави за роки не-
залежності. На жаль, через обмежений час виступу я не змо-
жу навести повне обґрунтування тези про те, що інновації за-
роджуються в результаті фундаментальних досліджень, тому
зроблю лише короткий ретроспективний екскурс і зосереджу-
ся на результатах діяльності НАН України у сфері інновацій за
останні 25 років. Однак, повертаючись до ролі фундаменталь-
них досліджень, нагадаю лише один приклад. У 1820 р. Ганс
Крістіан Ерстед провів свій знаменитий дослід, в якому проде-
монстрував, що під дією електричного струму магнітна стрілка
повертається, і це стало першим експериментальним доказом
взаємозв’язку електричного і магнітного полів. Цей дослід вва-
жають початком розвитку теорії електромагнетизму, на осно-
ві якої було створено всю сучасну електротехніку, без якої ми
сьогодні вже не уявляємо свого життя.
Розпочнемо з дефініцій. Інновації — це новостворені (засто-
совані) і/або вдосконалені конкурентоспроможні технології,
продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішен-
ня виробничого, адміністративного, комерційного чи іншого
характеру, що істотно поліпшують структуру та якість вироб-
ництва і/або соціальної сфери.
По-перше, хотів би привернути вашу увагу до такого напря-
му, як створення нових і поліпшення вже наявних матеріалів.
Серед безлічі розробок у цій сфері відзначу лише такі:
• отримання чистих металів та сплавів з новими властивос-
тями (так звані високоентропійні сплави і новий тип матеріа-
лів, які називають МАХ-сплавами);
НАУМОВЕЦЬ
Антон Григорович —
академік НАН України,
перший віце-президент
НАН України, голова Секції
фізико-технічних і математичних
наук НАН України
20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (1)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
• аморфні метали, які мають чудові магнітні
характеристики, завдяки чому з них можна ви-
робляти, наприклад, потужні трансформатори
невеликих габаритів;
• нові технології, які дають змогу отриму-
вати метали з нанокристалічною структурою
(наприклад, гвинтова екструзія);
• великий перелік робіт присвячено новим
вуглецевим матеріалам (графен, нанотрубки,
стільникові структури тощо);
• учені Академії розробили багато нових
композитних матеріалів, нанопорошків, ката-
лізаторів для різних процесів;
• особливо слід підкреслити результати,
отримані під час виконання програми «Ре-
сурс», — значною мірою завдяки використан-
ню нових матеріалів та способів їх з’єднання
вдається «тримати на плаву» нашу, здебільшо-
го застарілу, інфраструктуру;
• розроблено нові види покриттів, інстру-
менти, технології зварювання (як приклад
можна навести створення так званої оксами-
тової колії — способу безстикового з’єднання
залізничних рейок, що уможливило впрова-
дження в Україні прискореного руху пасажир-
ських потягів; сьогодні цю оригінальну техно-
логію застосовують у багатьох країнах світу, а
наша держава отримує від її експорту мільярд-
ні прибутки);
• українські науковці навчилися вирощува-
ти унікальні монокристали з найбільшими у
світі габаритами, зокрема кристали германію,
які використовуються в інфрачервоній елект-
роніці, у тому числі військового призначення.
По-друге, це розробки установ НАН Украї-
ни для використання в галузі охорони здоров’я.
У цьому розділі насамперед слід відзначити
революційну технологію електрозварюван-
ня живих тканин — спосіб з'єднання м’яких
тканин у хірургічних операціях за допомогою
високочастотного струму. Ця методика вже пе-
реконливо засвідчила свою ефективність і по-
казала чудові результати.
У тісній співпраці хіміків, фізиків, біологів,
медиків та інших фахівців створено препарати
для профілактики, діагностики і лікування ба-
гатьох захворювань: серцево-судинних, авто-
імунних, інфекційних, ендокринних (зокрема,
діабету), онкологічних та тих, що пов’язані
з порушеннями нервової і сенсорної систем,
опорно-рухового апарату. За ці роки значно
розширилося використання сучасних інфор-
маційних технологій у медичній практиці та в
системі охорони здоров’я загалом. Вже добре
знаними в Україні є такі прилади, як цифро-
вий контактний мамограф, призначений для
виявлення злоякісних пухлин молочної зало-
зи на ранніх стадіях розвитку без застосування
рентгенівського опромінення; електрокардіо-
граф «Фазаграф», який виявився незамінним
у разі необхідності оперативної реєстрації
кардіограми і моментального виявлення від-
хилень від норми, оскільки цей прилад фіксує
найменші патологічні зміни в роботі серцево-
судинної системи, а також дає змогу накопи-
чувати інформацію про стан здоров’я пацієнта;
сімейство апаратів для електростимуляції з
біологічним зворотним зв’язком «Тренар» для
відновлення рухових функцій і мовлення, по-
рушених унаслідок тяжких захворювань цен-
тральної і периферійної нервової системи, а
також для сприяння процесу реабілітації після
травм як у дорослих, так і у дітей.
Важливим внеском учених Академії у роз-
виток військової медицини стали створені
ними зручні саморозсмоктувальні пов’язки,
сучасні ефективні кровоспинні препарати,
медичні магніти для видалення осколків при
пора неннях.
Широкого медичного застосування набули
ентеро- та гемосорбенти для очищення орга-
нізму від токсинів; продукти, призначені для
ліпосомного дієтичного харчування; різнома-
нітні біосенсори та біодатчики; виготовлені
за вітчизняними технологіями імплантати. До
речі, завдяки роботам, виконаним науковцями
Інституту хімії високомолекулярних сполук
НАН України, ми вже маємо українські штуч-
ні кришталики ока для лікування катаракти.
Значного поширення не лише в Україні, а й
за її межами набула виконана українськими
фахівцями і впроваджена в практичну меди-
цину розробка — мікропризмові окуляри для
лікування і компенсації косоокості у дітей та
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 1 21
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
дорослих, причому було налагоджено і високо-
технологічне виробництво таких окулярів.
Вагомих результатів було досягнуто в та-
кому важливому медичному напрямі, як кріо-
консервація кордової крові та плаценти, інших
органів, тканин та клітин людини, їх тривале
зберігання в низькотемпературних банках,
що дозволяє використовувати ці біологічні
об’єкти в терапії захворювань, пов’язаних з по-
рушеннями системи кровотворення, лейкозів,
злоякісних пухлин, діабету, безпліддя тощо.
Загалом для потреб медицини вчені Акаде-
мії впровадили ще дуже багато інноваційних
розробок, але через обмежений час моєї допо-
віді я не встигну розповісти про всі ці досяг-
нення.
У третьому напрямі — внесок НАН України
у розвиток енергетики — ключовим словом є
енергоощадність. Акцент у цьому розділі слід
безумовно поставити на виконаних за програ-
мою «Ресурс» роботах з подовження термінів
експлуатації ядерних енергоблоків україн-
ських АЕС. Проте не менш важливими є також
роботи з моніторингу та діагностики об’єктів
Єдиної енергетичної системи України на базі
інформаційно-діагностичного комплексу «Ре-
гіна». Велике значення не лише для генерації
та економії електричної і теплової енергії, а й
для захисту довкілля мають розроблені ефек-
тивні вугільні енерготехнології, а також за-
стосування «розумних» систем регульованого
електроприводу, які дають змогу заощадити до
40 % енергії. Серед розробок учених Академії,
пов’язаних з енергоощадністю, слід відзначити
і водогрійні котли з високими коефіцієнтами
корисної дії на рівні 97—98 %; промислові обі-
грівальні печі, які було визнано переможцем
всеукраїнського конкурсу «Винахід року» у
2014 р.; систему керування газотранспортною
системою України, розроблену львівськими
математиками; автоматизовану систему енер-
гопостачання для житлово-комунального гос-
подарства; термоізоляцію тепломереж, яка до-
зволяє вдвічі знизити втрати тепла при його
транспортуванні від ТЕЦ до споживачів; елек-
тростанції, що працюють на біогазі сміттєзва-
лищ; застосування нанорідин (розчинів, що
містять вуглецеві нанотрубки) як теплоносія,
що стало своєрідною революцією в галузі те-
плопередачі.
Тепер про інформатику та інформаційні
технології. У НАН України є суперкомп’юте ри
сімейства СКІТ. Звісно, вони ще далеко не такі
потужні, як передові світові суперкомп’ютерні
центри, але все ж з їх допомогою можна роз-
в’я зувати багато задач, пов’язаних з важли-
вими й нагальними потребами і науки, і дер-
жавного управління. Розроблено і реалізовано
РЕСТАРТ-технологію, яка дає змогу мінімі-
зувати час виконання розрахунків складних
задач дискретної оптимізації. Багато чого зро-
блено у сфері захисту інформації в комп’ю тер-
них мережах, а зараз цей напрям стає особливо
актуальним. Дуже корисною розробкою, яка
зайняла нішу між суперкомп’ютерами та су-
часними персональними комп’ютерами (ПК),
є створення інтелектуального персонально-
го суперкомп’ютера ІНПАРКОМ, який ви-
різняється досить високою (у 100 разів біль-
шою, ніж у звичайного ПК) продуктивністю
обчислення, але у форматі ПК. Виробництво
інтелектуальних персональних супер ком п’ю-
те рів серії ІНПАРКОМ налагоджено на за-
воді «Елект рон маш». За роки незалежності в
Україні було створено інфраструктуру високо-
продуктивних обчислень, побудовано Україн-
ський національний грід (УНГ), спрямований
на вирішення фундаментальних і прикладних
проблем у різних сферах науки й соціально-
економічного життя суспільства. Крім того,
УНГ інтегровано до найбільшої у світі Євро-
пейської грід-інфраструктури, яка об’єднує 45
грід-інфраструктур європейських країн. Така
інтеграція сприяє поглибленню міжнародного
співробітництва і дає змогу українським уче-
ним проводити дослідження світового рівня
як самостійно, так і в тісній співпраці із зару-
біжними колегами. А такі унікальні розробки
українських учених, як, наприклад, суперсу-
часна система розпізнавання образів або сап-
фірові диски, на яких інформація може збері-
гатися віками, стали добре відомими у світі.
З розробок Академії в галузі інформаційних
технологій, що зробили помітний внесок у роз-
22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (1)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
виток нашої держави, відзначу ще вирішення
актуальних проблем суперкомп’ютерного мо-
делювання і прогнозування економічних та
екологічних процесів; системи підтримки при-
йняття управлінських рішень, створення ситу-
аційних центрів; розвиток електронного уря-
дування; розроблення ефективних методів об-
робки супутникових даних в інтересах геодезії
та кадастрової справи; системи підвищення
безпеки руху; принципово нову інформаційну
технологію кольорового друку та багато інших.
У галузі радіоелектроніки розроблено і реа-
лізовано цілу низку нових типів приладів, та-
ких як доплерівський радар, за допомогою яко-
го стає можливим виявляти живих людей під
завалами навіть на глибині до 5 м; скануваль-
ний георадар, який уможливлює підповерхне-
ве зондування на глибинах порядку 20—30 м;
акустичний спірограф — прилад для оцінюван-
ня стану дихальної системи людини; плазмон-
ний аналізатор, який дозволяє виявляти в кро-
ві різні небезпечні домішки, зокрема шкідливі
мікроорганізми; терагерцові прилади; дистан-
ційні сенсорні прилади для моніторингу стану
посівів; радари міліметрового діапазону, які
застосовуються військовими; детектори елек-
тричних і магнітних полів тощо.
Дуже коротко розповім про досягнення на-
ших геологів та географів. Насамперед тут
варто відзначити створення Національного
атласу України, оскільки це офіційне науково-
довідкове державне видання, в якому зібрано
всі новітні знання та інформацію про Україну,
є одним із знакових атрибутів держави. У ре-
зультаті виконання проекту DOBRE на терито-
рії України було проведено унікальні сейсміч-
ні дослідження літосфери методом глибинного
сейсмічного зондування. Українські геологи
розробили нові методики пошуку перспектив-
них родовищ корисних копалин (нафта, газ,
метали, підземні води) з надійністю прогнозів
до 80 % і відповідний інструментарій для них.
В Академії є також багато цікавих розробок у
пріоритетному сьогодні у світі напрямі дистан-
ційного зондування Землі. Завдяки новим ме-
тодам і технологіям інтенсифікації видобутку
нафти у рази збільшується видобуток і на роки
продовжується експлуатація свердловин. За
результатами досліджень учених-геологів було
розроблено державні нормативні документи у
сфері сейсмології і сейсмостійкого будівни-
цтва, на території України створена і функ-
ціонує мережа з 36 сейсмічних станцій, яка
фактично відіграє роль національної сейсмо-
логічної мережі. Дуже важливими для нашої
країни є напрями робіт, пов’язані з рекульти-
вацією земель, порушених унаслідок гірничих
розробок та інших видів людської діяльності,
гідрогеологією (до речі, в Україні виявлено ве-
ликі поклади одного з найцінніших природних
ресурсів — питної води), метеорологією та змі-
нами клімату.
Українські фахівці з геотехнічної механіки
розробили і впровадили нові технології опорно-
анкерного кріплення гірничих виробок, що до-
зволило значно підвищити безпеку праці шах-
тарів, створили унікальну інноваційну техніку,
машини і механізми для рудозбагачувальних
підприємств з дуже високими технічними ха-
рактеристиками і широкими можливостями.
Ця техніка користується великим попитом і
експортується до багатьох країн світу.
У галузі космічних досліджень розроблено
нові унікальні моделі для прогнозування маг-
нітних бур за 5—7 годин, аеродинамічні ваги
для дослідження взаємодії космічних апаратів
з плазмою, запропоновано новий ефективний
метод обробки супутникових даних дистан-
ційного зондування Землі, створено елементи
апаратури для космічної місії «Аерозоль-UA»
для аналізу стану атмосфери, запропоновано
нову концепцію лазерної системи стикування
космічних апаратів, одержано нові дані про
вплив космічних умов на процеси в клітинах
живих організмів.
Щодо потреб агропромислового комплексу,
передусім слід відзначити високоврожайні (до
130 ц/га) сорти пшениці, створені в Інститу-
ті фізіології рослин і генетики НАН України.
Площі щорічних посівів лише озимої пшениці
сортів селекції Інституту перевищують чверть
усіх посівних площ цієї культури в Україні. За-
галом в цій установі створено близько 150 но-
вих сортів сільськогосподарських культурних
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 1 23
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
рослин, що є вагомим внеском у забезпечення
продовольчої безпеки нашої країни. Крім того,
науковці Академії пропонують українським
аграріям сучасні стимулятори росту рослин,
засоби збереження родючості ґрунтів, комп-
лексну технологію застосування гербіцидів,
зносостійке землеобробне знаряддя. Устано-
ви НАН України беруть також безпосередню
участь у функціонуванні державної системи
контролю за обігом генетично модифікованих
організмів.
Не можу обійти увагою внесок представни-
ків суспільних і гуманітарних наук у розбудову
Української держави. Дуже корисною виявила-
ся практика підготовки національних допові-
дей з найактуальніших суспільно-політичних,
соціально-економічних та культурних питань
розвитку українського суспільства, які роз-
силаються в усі центральні органи влади,
профільні установи, вищі навчальні заклади,
оприлюднюються у ЗМІ і публікуються у віль-
ному доступі в Інтернеті. В установах Секції
суспільних і гуманітарних наук НАН України
проводяться ґрунтовні економічні, демогра-
фічні, соціологічні дослідження. Наприклад,
співробітники Інституту соціології щороку на
основі соціологічних опитувань надають аналіз
змін, що сталися в українському суспільстві,
настроїв та соціального самопочуття населен-
ня України, і ці дані користуються великим по-
питом не лише у науковців, а й у представників
ЗМІ, урядовців і політичних діячів. За ці роки
видано багато фундаментальних узагальнюю-
чих монографій з різних напрямів економіки,
права, історії, філософії, літературознавства,
мовознавства, культурології, вийшли друком
численні словники, енциклопедії, підручники,
навчальні посібники, довідники.
В інноваційній сфері НАН України активно
розвиває співпрацю з національними галузе-
вими академіями наук, провідними вітчизня-
ними підприємствами та зарубіжними партне-
рами. Підписано понад півсотні міжнародних
договорів про співробітництво з різними на-
уковими центрами світу. Зокрема, в останні
роки плідно розвивається наша співпраця з
Китайською Народною Республікою. У світлі
всього сказаного вище хочу навести фрагмент
з виступу Глави КНР Сі Цзіньпіна на конфе-
ренції академіків Академії наук КНР 9 червня
2014 року: «Тільки відповідно до вимог держави,
народу і ринку та в разі здійснення потрійного
стрибка — від наукових досліджень, дослідно-
конструкторських розробок аж до впрова-
дження і застосування — результати наукових
досліджень зможуть по-справжньому реалізу-
вати свою цінність і тим самим сприяти ін-
новаційному розвитку. <...> Напрям науково-
технічного розвитку нашої країни є таким: ін-
новація, інновація і ще раз інновація».
Ці заяви цілком співзвучні стилю роботи
нашої Академії, який упродовж багатьох років
утверджує в ній наш президент академік Борис
Євгенович Патон.
Дуже стисло зупинюся на етапах створення
інноваційної структури в НАН України. Тех-
нологічні парки за участю установ Академії по-
чали створюватися в 90-х роках минулого сто-
ліття, і в 1999 р. в Україні вже налічувалося 16
технопарків. На початку 2000-х років вони що-
року реалізовували інноваційної продукції на
1—2 млрд грн. Однак у 2005 р. для технологіч-
них парків було скасовано пільгове оподатку-
вання, і станом на 2009 р. в Україні залишило-
ся лише три технопарки: «Напівпровідникові
технології і матеріали, оптоелектроніка та сен-
сорна техніка», «Інститут електрозварювання
ім. Є.О. Патона» та «Інститут монокристалів».
Починаючи з 2010 р. реалізацію проектів тех-
нопарків було взагалі припинено. Це рішення
залишається на совісті законодавців, які не
вважали за потрібне підтримати цю вельми
корисну для держави діяльність. З 2005 р. в
Академії проводиться конкурс інноваційних
науково-технічних проектів, однією з осно-
вних вимог якого є наявність партнера серед
виробничих структур. За цей час реалізовано
651 проект на загальну суму 263 млн грн, про-
те найбільша проблема, яка гальмує розвиток
інноваційної справи, залишається незмінною й
досі — інвестиції в інновації оподатковуються
на загальних підставах, тоді як у всьому світі
уряди країн запроваджують різноманітні сти-
мули для розвитку таких проектів на початко-
24 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (1)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
вих етапах. І все ж таки, у багатьох установах
НАН України організовано підрозділи з транс-
феру технологій. Починаючи з 2008 р. створе-
но 92 підрозділи з питань трансферу техноло-
гій, інноваційної діяльності та інтелектуальної
власності. Основним невирішеним на сьогодні
завданням у цьому плані є формування систе-
ми навчання персоналу таких підрозділів.
Насамкінець хочу додати, що всю інформа-
цію про інноваційну діяльність Академії, сут-
ність пропонованих розробок і контакти роз-
робників наведено на головному веб-порталі
НАН України (www.nas.gov.ua) у розділі «Нау-
ково-технічні проекти НАН України», куди
можна потрапити, якщо пройти таким шляхом:
Головна сторінка → Дослідження й інновації
→ Науково-технічні проекти.
Отже, у сфері інноваційної діяльності Ака-
демія має значні здобутки, але з реалізацією
науково-технічних розробок є величезні про-
блеми. Вітчизняна промисловість сама зде-
більшого ледь виживає, бізнес-структури не
зацікавлені у впровадженні інновацій. Тому ми
маємо докласти всіх зусиль для того, щоб пе-
реконати урядовців у необхідності державної
підтримки всіх видів інноваційного бізнесу: і
малого, і середнього, і великого. На сьогодні це
єдиний шлях для побудови сучасної конкурен-
тоспроможної економіки. Нещодавно вийшла
друком цікава книжка члена-кореспондента
НАН України Валентина Костянтиновича
Симоненка «П’ятирічка крутого піке: еко-
номічні есе», в якій він доводить, що для по-
справжньому успішної інноваційної діяльнос-
ті потрібно здійснити модернізацію всіх сфер
життя нашого суспільства. Вчені Академії вже
зробили значний внесок в інноваційний роз-
виток України і, незважаючи на нинішні вкрай
складні і навіть злиденні умови праці, нала-
штовані патріотично й готові надалі працюва-
ти на благо рідної країни. Тепер слово за дер-
жавою, яка має нарешті створити сприятливий
інноваційний клімат.
Дякую за увагу!
|