Внесок НАН України в інноваційний розвиток України

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
1. Verfasser: Наумовець, А.Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2017
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114402
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Внесок НАН України в інноваційний розвиток України / А.Г. Наумовець // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 1. — С. 19-24. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-114402
record_format dspace
spelling irk-123456789-1144022017-03-08T03:02:10Z Внесок НАН України в інноваційний розвиток України Наумовець, А.Г. Загальні збори НАН України 2017 Article Внесок НАН України в інноваційний розвиток України / А.Г. Наумовець // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 1. — С. 19-24. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114402 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Загальні збори НАН України
Загальні збори НАН України
spellingShingle Загальні збори НАН України
Загальні збори НАН України
Наумовець, А.Г.
Внесок НАН України в інноваційний розвиток України
Вісник НАН України
format Article
author Наумовець, А.Г.
author_facet Наумовець, А.Г.
author_sort Наумовець, А.Г.
title Внесок НАН України в інноваційний розвиток України
title_short Внесок НАН України в інноваційний розвиток України
title_full Внесок НАН України в інноваційний розвиток України
title_fullStr Внесок НАН України в інноваційний розвиток України
title_full_unstemmed Внесок НАН України в інноваційний розвиток України
title_sort внесок нан україни в інноваційний розвиток україни
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2017
topic_facet Загальні збори НАН України
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114402
citation_txt Внесок НАН України в інноваційний розвиток України / А.Г. Наумовець // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 1. — С. 19-24. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT naumovecʹag vnesoknanukraínivínnovacíjnijrozvitokukraíni
first_indexed 2025-07-08T07:27:53Z
last_indexed 2025-07-08T07:27:53Z
_version_ 1837062868580696064
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 1 19 ВНЕСОК НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ В ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ Шановний Борисе Євгеновичу! Шановні колеги! Я маю доручення розповісти вам про те, який внесок зробила наша Академія в інноваційний розвиток держави за роки не- залежності. На жаль, через обмежений час виступу я не змо- жу навести повне обґрунтування тези про те, що інновації за- роджуються в результаті фундаментальних досліджень, тому зроблю лише короткий ретроспективний екскурс і зосереджу- ся на результатах діяльності НАН України у сфері інновацій за останні 25 років. Однак, повертаючись до ролі фундаменталь- них досліджень, нагадаю лише один приклад. У 1820 р. Ганс Крістіан Ерстед провів свій знаменитий дослід, в якому проде- монстрував, що під дією електричного струму магнітна стрілка повертається, і це стало першим експериментальним доказом взаємозв’язку електричного і магнітного полів. Цей дослід вва- жають початком розвитку теорії електромагнетизму, на осно- ві якої було створено всю сучасну електротехніку, без якої ми сьогодні вже не уявляємо свого життя. Розпочнемо з дефініцій. Інновації — це новостворені (засто- совані) і/або вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішен- ня виробничого, адміністративного, комерційного чи іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість вироб- ництва і/або соціальної сфери. По-перше, хотів би привернути вашу увагу до такого напря- му, як створення нових і поліпшення вже наявних матеріалів. Серед безлічі розробок у цій сфері відзначу лише такі: • отримання чистих металів та сплавів з новими властивос- тями (так звані високоентропійні сплави і новий тип матеріа- лів, які називають МАХ-сплавами); НАУМОВЕЦЬ Антон Григорович — академік НАН України, перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України 20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (1) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ • аморфні метали, які мають чудові магнітні характеристики, завдяки чому з них можна ви- робляти, наприклад, потужні трансформатори невеликих габаритів; • нові технології, які дають змогу отриму- вати метали з нанокристалічною структурою (наприклад, гвинтова екструзія); • великий перелік робіт присвячено новим вуглецевим матеріалам (графен, нанотрубки, стільникові структури тощо); • учені Академії розробили багато нових композитних матеріалів, нанопорошків, ката- лізаторів для різних процесів; • особливо слід підкреслити результати, отримані під час виконання програми «Ре- сурс», — значною мірою завдяки використан- ню нових матеріалів та способів їх з’єднання вдається «тримати на плаву» нашу, здебільшо- го застарілу, інфраструктуру; • розроблено нові види покриттів, інстру- менти, технології зварювання (як приклад можна навести створення так званої оксами- тової колії — способу безстикового з’єднання залізничних рейок, що уможливило впрова- дження в Україні прискореного руху пасажир- ських потягів; сьогодні цю оригінальну техно- логію застосовують у багатьох країнах світу, а наша держава отримує від її експорту мільярд- ні прибутки); • українські науковці навчилися вирощува- ти унікальні монокристали з найбільшими у світі габаритами, зокрема кристали германію, які використовуються в інфрачервоній елект- роніці, у тому числі військового призначення. По-друге, це розробки установ НАН Украї- ни для використання в галузі охорони здоров’я. У цьому розділі насамперед слід відзначити революційну технологію електрозварюван- ня живих тканин — спосіб з'єднання м’яких тканин у хірургічних операціях за допомогою високочастотного струму. Ця методика вже пе- реконливо засвідчила свою ефективність і по- казала чудові результати. У тісній співпраці хіміків, фізиків, біологів, медиків та інших фахівців створено препарати для профілактики, діагностики і лікування ба- гатьох захворювань: серцево-судинних, авто- імунних, інфекційних, ендокринних (зокрема, діабету), онкологічних та тих, що пов’язані з порушеннями нервової і сенсорної систем, опорно-рухового апарату. За ці роки значно розширилося використання сучасних інфор- маційних технологій у медичній практиці та в системі охорони здоров’я загалом. Вже добре знаними в Україні є такі прилади, як цифро- вий контактний мамограф, призначений для виявлення злоякісних пухлин молочної зало- зи на ранніх стадіях розвитку без застосування рентгенівського опромінення; електрокардіо- граф «Фазаграф», який виявився незамінним у разі необхідності оперативної реєстрації кардіограми і моментального виявлення від- хилень від норми, оскільки цей прилад фіксує найменші патологічні зміни в роботі серцево- судинної системи, а також дає змогу накопи- чувати інформацію про стан здоров’я пацієнта; сімейство апаратів для електростимуляції з біологічним зворотним зв’язком «Тренар» для відновлення рухових функцій і мовлення, по- рушених унаслідок тяжких захворювань цен- тральної і периферійної нервової системи, а також для сприяння процесу реабілітації після травм як у дорослих, так і у дітей. Важливим внеском учених Академії у роз- виток військової медицини стали створені ними зручні саморозсмоктувальні пов’язки, сучасні ефективні кровоспинні препарати, медичні магніти для видалення осколків при пора неннях. Широкого медичного застосування набули ентеро- та гемосорбенти для очищення орга- нізму від токсинів; продукти, призначені для ліпосомного дієтичного харчування; різнома- нітні біосенсори та біодатчики; виготовлені за вітчизняними технологіями імплантати. До речі, завдяки роботам, виконаним науковцями Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України, ми вже маємо українські штуч- ні кришталики ока для лікування катаракти. Значного поширення не лише в Україні, а й за її межами набула виконана українськими фахівцями і впроваджена в практичну меди- цину розробка — мікропризмові окуляри для лікування і компенсації косоокості у дітей та ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 1 21 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ дорослих, причому було налагоджено і високо- технологічне виробництво таких окулярів. Вагомих результатів було досягнуто в та- кому важливому медичному напрямі, як кріо- консервація кордової крові та плаценти, інших органів, тканин та клітин людини, їх тривале зберігання в низькотемпературних банках, що дозволяє використовувати ці біологічні об’єкти в терапії захворювань, пов’язаних з по- рушеннями системи кровотворення, лейкозів, злоякісних пухлин, діабету, безпліддя тощо. Загалом для потреб медицини вчені Акаде- мії впровадили ще дуже багато інноваційних розробок, але через обмежений час моєї допо- віді я не встигну розповісти про всі ці досяг- нення. У третьому напрямі — внесок НАН України у розвиток енергетики — ключовим словом є енергоощадність. Акцент у цьому розділі слід безумовно поставити на виконаних за програ- мою «Ресурс» роботах з подовження термінів експлуатації ядерних енергоблоків україн- ських АЕС. Проте не менш важливими є також роботи з моніторингу та діагностики об’єктів Єдиної енергетичної системи України на базі інформаційно-діагностичного комплексу «Ре- гіна». Велике значення не лише для генерації та економії електричної і теплової енергії, а й для захисту довкілля мають розроблені ефек- тивні вугільні енерготехнології, а також за- стосування «розумних» систем регульованого електроприводу, які дають змогу заощадити до 40 % енергії. Серед розробок учених Академії, пов’язаних з енергоощадністю, слід відзначити і водогрійні котли з високими коефіцієнтами корисної дії на рівні 97—98 %; промислові обі- грівальні печі, які було визнано переможцем всеукраїнського конкурсу «Винахід року» у 2014 р.; систему керування газотранспортною системою України, розроблену львівськими математиками; автоматизовану систему енер- гопостачання для житлово-комунального гос- подарства; термоізоляцію тепломереж, яка до- зволяє вдвічі знизити втрати тепла при його транспортуванні від ТЕЦ до споживачів; елек- тростанції, що працюють на біогазі сміттєзва- лищ; застосування нанорідин (розчинів, що містять вуглецеві нанотрубки) як теплоносія, що стало своєрідною революцією в галузі те- плопередачі. Тепер про інформатику та інформаційні технології. У НАН України є суперкомп’юте ри сімейства СКІТ. Звісно, вони ще далеко не такі потужні, як передові світові суперкомп’ютерні центри, але все ж з їх допомогою можна роз- в’я зувати багато задач, пов’язаних з важли- вими й нагальними потребами і науки, і дер- жавного управління. Розроблено і реалізовано РЕСТАРТ-технологію, яка дає змогу мінімі- зувати час виконання розрахунків складних задач дискретної оптимізації. Багато чого зро- блено у сфері захисту інформації в комп’ю тер- них мережах, а зараз цей напрям стає особливо актуальним. Дуже корисною розробкою, яка зайняла нішу між суперкомп’ютерами та су- часними персональними комп’ютерами (ПК), є створення інтелектуального персонально- го суперкомп’ютера ІНПАРКОМ, який ви- різняється досить високою (у 100 разів біль- шою, ніж у звичайного ПК) продуктивністю обчислення, але у форматі ПК. Виробництво інтелектуальних персональних супер ком п’ю- те рів серії ІНПАРКОМ налагоджено на за- воді «Елект рон маш». За роки незалежності в Україні було створено інфраструктуру високо- продуктивних обчислень, побудовано Україн- ський національний грід (УНГ), спрямований на вирішення фундаментальних і прикладних проблем у різних сферах науки й соціально- економічного життя суспільства. Крім того, УНГ інтегровано до найбільшої у світі Євро- пейської грід-інфраструктури, яка об’єднує 45 грід-інфраструктур європейських країн. Така інтеграція сприяє поглибленню міжнародного співробітництва і дає змогу українським уче- ним проводити дослідження світового рівня як самостійно, так і в тісній співпраці із зару- біжними колегами. А такі унікальні розробки українських учених, як, наприклад, суперсу- часна система розпізнавання образів або сап- фірові диски, на яких інформація може збері- гатися віками, стали добре відомими у світі. З розробок Академії в галузі інформаційних технологій, що зробили помітний внесок у роз- 22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (1) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ виток нашої держави, відзначу ще вирішення актуальних проблем суперкомп’ютерного мо- делювання і прогнозування економічних та екологічних процесів; системи підтримки при- йняття управлінських рішень, створення ситу- аційних центрів; розвиток електронного уря- дування; розроблення ефективних методів об- робки супутникових даних в інтересах геодезії та кадастрової справи; системи підвищення безпеки руху; принципово нову інформаційну технологію кольорового друку та багато інших. У галузі радіоелектроніки розроблено і реа- лізовано цілу низку нових типів приладів, та- ких як доплерівський радар, за допомогою яко- го стає можливим виявляти живих людей під завалами навіть на глибині до 5 м; скануваль- ний георадар, який уможливлює підповерхне- ве зондування на глибинах порядку 20—30 м; акустичний спірограф — прилад для оцінюван- ня стану дихальної системи людини; плазмон- ний аналізатор, який дозволяє виявляти в кро- ві різні небезпечні домішки, зокрема шкідливі мікроорганізми; терагерцові прилади; дистан- ційні сенсорні прилади для моніторингу стану посівів; радари міліметрового діапазону, які застосовуються військовими; детектори елек- тричних і магнітних полів тощо. Дуже коротко розповім про досягнення на- ших геологів та географів. Насамперед тут варто відзначити створення Національного атласу України, оскільки це офіційне науково- довідкове державне видання, в якому зібрано всі новітні знання та інформацію про Україну, є одним із знакових атрибутів держави. У ре- зультаті виконання проекту DOBRE на терито- рії України було проведено унікальні сейсміч- ні дослідження літосфери методом глибинного сейсмічного зондування. Українські геологи розробили нові методики пошуку перспектив- них родовищ корисних копалин (нафта, газ, метали, підземні води) з надійністю прогнозів до 80 % і відповідний інструментарій для них. В Академії є також багато цікавих розробок у пріоритетному сьогодні у світі напрямі дистан- ційного зондування Землі. Завдяки новим ме- тодам і технологіям інтенсифікації видобутку нафти у рази збільшується видобуток і на роки продовжується експлуатація свердловин. За результатами досліджень учених-геологів було розроблено державні нормативні документи у сфері сейсмології і сейсмостійкого будівни- цтва, на території України створена і функ- ціонує мережа з 36 сейсмічних станцій, яка фактично відіграє роль національної сейсмо- логічної мережі. Дуже важливими для нашої країни є напрями робіт, пов’язані з рекульти- вацією земель, порушених унаслідок гірничих розробок та інших видів людської діяльності, гідрогеологією (до речі, в Україні виявлено ве- ликі поклади одного з найцінніших природних ресурсів — питної води), метеорологією та змі- нами клімату. Українські фахівці з геотехнічної механіки розробили і впровадили нові технології опорно- анкерного кріплення гірничих виробок, що до- зволило значно підвищити безпеку праці шах- тарів, створили унікальну інноваційну техніку, машини і механізми для рудозбагачувальних підприємств з дуже високими технічними ха- рактеристиками і широкими можливостями. Ця техніка користується великим попитом і експортується до багатьох країн світу. У галузі космічних досліджень розроблено нові унікальні моделі для прогнозування маг- нітних бур за 5—7 годин, аеродинамічні ваги для дослідження взаємодії космічних апаратів з плазмою, запропоновано новий ефективний метод обробки супутникових даних дистан- ційного зондування Землі, створено елементи апаратури для космічної місії «Аерозоль-UA» для аналізу стану атмосфери, запропоновано нову концепцію лазерної системи стикування космічних апаратів, одержано нові дані про вплив космічних умов на процеси в клітинах живих організмів. Щодо потреб агропромислового комплексу, передусім слід відзначити високоврожайні (до 130 ц/га) сорти пшениці, створені в Інститу- ті фізіології рослин і генетики НАН України. Площі щорічних посівів лише озимої пшениці сортів селекції Інституту перевищують чверть усіх посівних площ цієї культури в Україні. За- галом в цій установі створено близько 150 но- вих сортів сільськогосподарських культурних ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2017, № 1 23 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ рослин, що є вагомим внеском у забезпечення продовольчої безпеки нашої країни. Крім того, науковці Академії пропонують українським аграріям сучасні стимулятори росту рослин, засоби збереження родючості ґрунтів, комп- лексну технологію застосування гербіцидів, зносостійке землеобробне знаряддя. Устано- ви НАН України беруть також безпосередню участь у функціонуванні державної системи контролю за обігом генетично модифікованих організмів. Не можу обійти увагою внесок представни- ків суспільних і гуманітарних наук у розбудову Української держави. Дуже корисною виявила- ся практика підготовки національних допові- дей з найактуальніших суспільно-політичних, соціально-економічних та культурних питань розвитку українського суспільства, які роз- силаються в усі центральні органи влади, профільні установи, вищі навчальні заклади, оприлюднюються у ЗМІ і публікуються у віль- ному доступі в Інтернеті. В установах Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України проводяться ґрунтовні економічні, демогра- фічні, соціологічні дослідження. Наприклад, співробітники Інституту соціології щороку на основі соціологічних опитувань надають аналіз змін, що сталися в українському суспільстві, настроїв та соціального самопочуття населен- ня України, і ці дані користуються великим по- питом не лише у науковців, а й у представників ЗМІ, урядовців і політичних діячів. За ці роки видано багато фундаментальних узагальнюю- чих монографій з різних напрямів економіки, права, історії, філософії, літературознавства, мовознавства, культурології, вийшли друком численні словники, енциклопедії, підручники, навчальні посібники, довідники. В інноваційній сфері НАН України активно розвиває співпрацю з національними галузе- вими академіями наук, провідними вітчизня- ними підприємствами та зарубіжними партне- рами. Підписано понад півсотні міжнародних договорів про співробітництво з різними на- уковими центрами світу. Зокрема, в останні роки плідно розвивається наша співпраця з Китайською Народною Республікою. У світлі всього сказаного вище хочу навести фрагмент з виступу Глави КНР Сі Цзіньпіна на конфе- ренції академіків Академії наук КНР 9 червня 2014 року: «Тільки відповідно до вимог держави, народу і ринку та в разі здійснення потрійного стрибка — від наукових досліджень, дослідно- конструкторських розробок аж до впрова- дження і застосування — результати наукових досліджень зможуть по-справжньому реалізу- вати свою цінність і тим самим сприяти ін- новаційному розвитку. <...> Напрям науково- технічного розвитку нашої країни є таким: ін- новація, інновація і ще раз інновація». Ці заяви цілком співзвучні стилю роботи нашої Академії, який упродовж багатьох років утверджує в ній наш президент академік Борис Євгенович Патон. Дуже стисло зупинюся на етапах створення інноваційної структури в НАН України. Тех- нологічні парки за участю установ Академії по- чали створюватися в 90-х роках минулого сто- ліття, і в 1999 р. в Україні вже налічувалося 16 технопарків. На початку 2000-х років вони що- року реалізовували інноваційної продукції на 1—2 млрд грн. Однак у 2005 р. для технологіч- них парків було скасовано пільгове оподатку- вання, і станом на 2009 р. в Україні залишило- ся лише три технопарки: «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сен- сорна техніка», «Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона» та «Інститут монокристалів». Починаючи з 2010 р. реалізацію проектів тех- нопарків було взагалі припинено. Це рішення залишається на совісті законодавців, які не вважали за потрібне підтримати цю вельми корисну для держави діяльність. З 2005 р. в Академії проводиться конкурс інноваційних науково-технічних проектів, однією з осно- вних вимог якого є наявність партнера серед виробничих структур. За цей час реалізовано 651 проект на загальну суму 263 млн грн, про- те найбільша проблема, яка гальмує розвиток інноваційної справи, залишається незмінною й досі — інвестиції в інновації оподатковуються на загальних підставах, тоді як у всьому світі уряди країн запроваджують різноманітні сти- мули для розвитку таких проектів на початко- 24 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2017. (1) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ вих етапах. І все ж таки, у багатьох установах НАН України організовано підрозділи з транс- феру технологій. Починаючи з 2008 р. створе- но 92 підрозділи з питань трансферу техноло- гій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності. Основним невирішеним на сьогодні завданням у цьому плані є формування систе- ми навчання персоналу таких підрозділів. Насамкінець хочу додати, що всю інформа- цію про інноваційну діяльність Академії, сут- ність пропонованих розробок і контакти роз- робників наведено на головному веб-порталі НАН України (www.nas.gov.ua) у розділі «Нау- ково-технічні проекти НАН України», куди можна потрапити, якщо пройти таким шляхом: Головна сторінка → Дослідження й інновації → Науково-технічні проекти. Отже, у сфері інноваційної діяльності Ака- демія має значні здобутки, але з реалізацією науково-технічних розробок є величезні про- блеми. Вітчизняна промисловість сама зде- більшого ледь виживає, бізнес-структури не зацікавлені у впровадженні інновацій. Тому ми маємо докласти всіх зусиль для того, щоб пе- реконати урядовців у необхідності державної підтримки всіх видів інноваційного бізнесу: і малого, і середнього, і великого. На сьогодні це єдиний шлях для побудови сучасної конкурен- тоспроможної економіки. Нещодавно вийшла друком цікава книжка члена-кореспондента НАН України Валентина Костянтиновича Симоненка «П’ятирічка крутого піке: еко- номічні есе», в якій він доводить, що для по- справжньому успішної інноваційної діяльнос- ті потрібно здійснити модернізацію всіх сфер життя нашого суспільства. Вчені Академії вже зробили значний внесок в інноваційний роз- виток України і, незважаючи на нинішні вкрай складні і навіть злиденні умови праці, нала- штовані патріотично й готові надалі працюва- ти на благо рідної країни. Тепер слово за дер- жавою, яка має нарешті створити сприятливий інноваційний клімат. Дякую за увагу!