2025-02-22T21:25:41-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-114461%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T21:25:41-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-114461%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T21:25:41-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-22T21:25:41-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

«Фундамент» Києва

Київ розташований у межах східного схилу Українського щита. Кристалічний фундамент представлений метаморфічними породами росинсько-тікицької серії та гранітоїдами, що розвиваються по них, і перекритий фанерозойським чохлом, потужність якого зростає із заходу на схід і варіює від десятків до сотень...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: Степанюк, Л.М., Приходько, В.Л., Курило, С.І., Довбуш, Т.І., Котвіцька, І.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2017
Series:Вісник НАН України
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/114461
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Київ розташований у межах східного схилу Українського щита. Кристалічний фундамент представлений метаморфічними породами росинсько-тікицької серії та гранітоїдами, що розвиваються по них, і перекритий фанерозойським чохлом, потужність якого зростає із заходу на схід і варіює від десятків до сотень метрів. Породи кристалічного фундаменту території м. Київ для дослідження було піднято на денну поверхню нечисленними свердловинами, однією з яких є Новобіличанська свердловина № 1 глибиною 1927 м. За матеріалами буріння, кристалічний фундамент залягає на глибині 290 м. Породи фундаменту представлено переважно тіньовими мігматитами гранодіоритового складу з малопотужними лінзоподібними включеннями амфібол-біотитових гнейсів. За результатами уран-свинцевого ізотопного датування кристалів цирконів без видимих реліктових ядер, вік гранодіориту становить 2059 ± 12 млн років. З’ясовано, що гранодіорити сформувалися по палеопротерозойському коровому субстрату (εNd = −2,1; ⁸⁷Sr/⁸⁶Sr = 0,70501 ± 6), речовина якого відділилася від деплетованої мантії не раніше 2,42 млн років тому, тобто в палеопротерозої.